Download pdf - історія україни. 7 8 класи. збірник завдань

О. А. Подобед

7–8 класи

ІСТОРІЯУКРАЇНИЗбірник завдань

нова програма12-річна школа

Бібл

іоте

ка т

ворч

ого

вчи

теля

�

УДК 373.94/99ББК 63.3(4УКР)я7�1

П44

Серія «Бібліотека творчого вчителя»

Відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від �3.1�.�004 р.)

Р е ц е н з е н т О. А. Худобець, заслужений учитель України,

учитель-методист вищої категорії гімназії № 178 м. Києва

Подобєд О. А.П44 Історія України. 7—8 класи: Збірник завдань.— Х.: Вид-во

«Ранок», �009. — 160 с. — (Бібліотека творчого вчителя).ISBN 978–966–67�–443–7Посібник складений відповідно до нової навчальної програми для 1�-річної

школи, затвердженої Міністерством освіти і науки України, і відповідає сучас-ним навчально-методичним вимогам викладення курсу «Історія України» для 7, 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Пропоноване видання містить сучасні дидактичні матеріали: схеми, порів-няльні таблиці, фрагменти історичних документів, хронологічні задачі тощо.

Призначений для вчителів історії та студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів.

УДК 373.94/99 ББК 63.3(4УКР)я721

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я Серія «Бібліотека творчого вчителя»

ПОдОБєд Олена Андріївна

Історія України 7—8 класи

Збірник завдань

Редактор Т. С. данченко. Технічний редактор В. I. Труфен

Код Г7185У. Підписано до друку 15.1�.�008. Формат 60×84/16. Папір друкарський. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 9,3.

ТОВ Видавництво «Ранок». Свідоцтво ДК № �79 від 13.1�.�000. 61071 Харків, вул. Кібальчича, �7, к. 135.

Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [email protected] Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.

З питань реалізації: (057) 71�-91-44, 71�-90-87. E-mail: [email protected]

www.ranok.com.ua

© Подобєд О. А., �008ISBN 978–966–67�–443–7 © ТОВ Видавництво «Ранок», �009

ВСТУП

Історія — надзвичайно цікавий і багатогранний предмет. Це одна з не-багатьох шкільних дисциплін, яка є цікавою для школярів із різним рівнем учнівських компетенцій. Завдання вчителя протягом усіх років викладання курсу «Історія України» полягає в підтримуванні в учнів зацікавленості у вивченні предмету. Якщо учень буде йти на урок історії, перебуваючи в стані радісного очікування нового, досі не знаного, то він зможе не тільки протягом 45 хвилин шкільного уроку, а й у вільний від навчання час до-сліджувати таємниці вітчизняної історії, поринути у вир історичних подій, здобути ґрунтовні знання з історичної науки. А вчитель у свою чергу зможе реалізувати власну мету — розвинути в учнів інтелектуальні, творчі особис-тості, виховати справжніх громадян України. Також уроки історії мають носити не тільки теоретичний, а й практичний характер; школярі повинні навчитися застосовувати свої знання на практиці. Одним із засобів досягнення зазначеної мети є запровадження в навчальний процес різних форм роботи.

Пропонований посібник відповідно до чинної програми містить комплекс завдань з історії України для 7 і 8 класів. Серед них є завдання й запитання, що мають проблемний характер, творчі завдання, хронологічні задачі; завдан-ня, що містять елементи дидактичних ігор; завдання, розв’язати які можна за допомогою застосування інтерактивних технологій; завдання, спрямовані на складання та заповнення схем і таблиць, складання кросвордів, роботу з документами тощо.

Зазначені види робіт учитель може використовувати під час вивчення нового матеріалу, для закріплення або перевірки здобутих знань, умінь і навичок; під час уроків узагальнення та тематичного оцінювання, інтелек-туальних ігор та шкільних олімпіад з історії тощо.

Навчальний посібник буде корисний як педагогу-початківцю, так і вчи-телю зі стажем.

3

4

7 КлАС

Тема 1. Виникнення та розВиток киїВської русі

східнослов’янські племена напередодні утворення держави

1. Південна група східнослов’янських племен займала територію між Схо-дом і Заходом, на межі двох великих людських цивілізацій — європей-ської та азійської.У чому полягало позитивне й негативне значення географічного розта-шування Руської землі?

2. Заповніть пропуски в таблиці «Розселення східних слов’ян».

Назва Територія розселенняПолітичні

центри

Від річки Случ на заході й майже до Дніпра на сході, від річок Уборті та Прип’яті на півночі до річки Тетеріва на півдні

Поляни

Заселяли землі Лівобережжя в середній течії Десни, на берегах річки Сейм та у верхів’ях Сули

Тиверці

Від Західного Бугу на заході до Горині на сході та від Прип’яті на півночі до басейну верхнього Дністра на півдні

Уличі

Землі Верхньої Наддністрянщини на за-хід від річки Збруч, межиріччя Верхнього Прута і Дністра, Північна Буковина, При-карпаття й частина Закарпаття

3. Складіть кросворд на тему «Сусіди східнослов’янських племен».

4. Допоможіть літописцю написати розповідь про заснування міста Києва.«Коли ж ... жили особно і володіли родами своїми [...] — то було [між них] ... брати: одному ім’я ..., а другому — ..., а третьому — ..., і сестра їх — ... . І сидів ... на горі, де нині узвіз ..., а ... сидів на ..., яка нині зветься ..., а ... — на третій горі, од чого й прозвалася вона ... . Зробили

5

вони городок [і] на честь ... їх найстаршого назвали його ... . [...] А по сих братах почав ... їхній держати княжіння в ...».Коли, на думку вчених, було засновано місто Київ?

5. Зробіть малюнок на тему «Місто Кия».

київська русь за перших князів

1. На сьогодні в історичній науці немає одностайності щодо походження назви «Русь». Назвіть відомі вам теорії. Яка теорія здається вам більш аргументова-ною?

2. У закордонних середньовічних джерелах повідомляється, що у 860 р. князь Аскольд із частиною своєї дружини прийняв християнство.Яка, на вашу думку, була основна причина зміни релігії? Доведіть, що прагнення Аскольда запровадити християнство як державну релігію було виявом активної і далекоглядної політики князя. Чому спроба введення християнства на Русі князем Аскольдом не мала успіху?

3. Поміркуйте, чому кияни, коли Олег зі своїм військом убив Аскольда і Діра та захопив Київ, не чинили опір?

4. Використовуючи ключ, розшифруйте слова, які згідно з літописом нале-жать одному з князів. Коли, ким і за яких обставин вони були сказані?

А Б В Г Д �Б 3Г 1В 1Д 4Б

3В 1А 3Д �Д 3А

�Г 4А 3Г 4Г 1Б

4В 3Б �В 4А 1Б

1Д 4Г 3Г 4А 4В

4Б 1Г 4Д 3Д �Д 4А

1 Е І Й С Б

2 Ь Х Ю В И

3 Ї ’ Д А К

4 М У Р Т Ь

Відповідь: Хай буде Київ матір’ю містам руським.

5. Прочитайте вірш Олександра Олеся.«Після славного походу На далекий Царгород Князь в палатах бенкетує І частує воєвод.

“О, ще нас не кинув Волос, Ще нас милує Перун”. Коли зирк — в палати входить Сивий, згорблений віщун.

“Князю, знову перемогу Пророкую я тобі. Знову ти з хоробрим військом Переможеш в боротьбі”.

6

“Слава князеві й вояцтву! Хай навік щастить війна”, — Воєводи закричали І частують віщуна.

Князь встає і йде до діда. “А чи знає мій віщун, У якім бою стрілою В мене кине бог Перун?”.

“Не на крилах стріл Перуна Принесеться смерть твоя, Ти загинеш, славний князю, Від коханого коня”».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш Олександр Олесь. Пригадайте, що ви знаєте про його діяльність. Свою відповідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Відповідь: Олег Віщий.

6. На прикладі князювання Ігоря визначте роль і місце, яке посідала дру-жина на соціальній драбині Київської Русі в Х ст.

7. В історичній науці немає однозначної оцінки діяльності князя Ігоря. Одні історики характеризують його як людину нікчемну, нездатного та жадібного правителя; інші стверджують, що Ігор був далекоглядним політичним діячем, що вміло зміцнював державу.Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику князя і дайте аргумен-товану оцінку Ігоря як державного діяча.


А Б В Г Д 1А �Б 1Г 3Д 3Г 3Д 3А 4Б �В �Г

4В �В 4Д �В �Б 4Д �Д �В

4А �В 3В 4А , 5Г �Д 4Д �А

5Б �А 3Г �Д �Г 4Б 5Г 5Д 5А �Г

1В �Д 5Г 3Д 5Б 5А , 4В �Б

1Б �Д 3Г �А �В 1Д ’ 1В 5Г

5Д 4Г �Д 5В �Д

1 Я Щ Ю З Б

2 Е К В С О

3 Д Ц Б Н А

4 І И Я Й П

5 У Р Г Т Ь

Відповідь: Як занадився вовк по вівці, то переносить усю отару, якщо не вб’ють його.

9. Заповніть таблицю «Діяльність князів Київської Русі: Олег, Ігор».

7

Характе-ристика

Олег Ігор

Роки кня-зювання

882—912 рр. 912—945 рр.

Внутріш-ня полі-тика

Правив у державі від імені малолітнього князя Ігоря. Прагнув об’єднати слов’янські племена навколо Києва в одній державі. Підкорив деревлян і сіверян, які спочатку відмовилися визнавати його владу. Приєднав до Русі племена радимичів, уличів, тиверців, білих хорватів, словен, кривичів, мерю, весь, чудь. Відновив язичництво, за що волхви прозвали його Віщим

Проводив політику, спрямовану на зміцнення Київської держави. Підкорив племена деревлян, сіверян, які відокремилися від Києва на початку його князювання

Зовнішня політика

Воював проти хозар. 911 р. здійснив удалий похід проти Візантії. За легендою, на знак перемоги прибив свій щит на брамі Константинополя. Уклав вигідний для Русі торговельний договір із Візантійською імперією. Він складався з 15 статей і передбачав установлення дружніх зв’язків між обома державами та безмитну торгівлю Русі з Візантією; руські купці мали право жити в передмісті Константинополя протягом шести місяців; русичі отримували право служити в імператорському війську. Здійснював походи на Каспійське узбережжя й Кавказ, боровся з угорськими племенами, які просувалися в Середнє Подунав’я

Уклав мирні угоди (915, 920 рр.) із печенігами. Здійснив у 941 р. похід проти Візантії, під час якого київський флот було знищено за допомогою так званого «грецького вогню» (запальна суміш із сірки, смоли, нафти). У 944 р. відбувся другий похід на Візантійську імперію, який завершився укладанням у 945 р. договору, за яким Ігор зобов’язувався не нападати на володіння Візантії в Криму; обидві держави зобов’язувалися надавати одна одній воєнну допомогу; для руських купців скасовувалася безмитна торгівля з Візантією тощо. У 913 і 943 рр. здійснив два походи на Кавказ, які дозволили київським купцям торгувати на Сході

8


Олег Ігор

Історичне значення діяльності

Окреслив територіальні контури держави, пожвавив економічний розвиток Київської Русі. За часів правління Олега Київська Русь перетворюється на одну з могутніх країн європи

Фактичний засновник династії Рюриковичів у Київській Русі

Оцінка діяльності сучасни-ками та нащадка-ми

У пам’ятках народної творчості, що оспівують походи Русі на Візантію, Олег виступає як розсудливий воєначальник. Водночас не можна стверджувати, що в народі до нього ставилися доброзичливо, адже він залишався чужинцем, який незаконно посів київський престол. «В основу консолідації земель Олег поклав модель централізованої держави, а не традиційної для Руської землі федерації племен» (О. Бойко)

У ХІІ ст. перський поет Нізамі присвятив Ігорю поему, у якій князь виступає хоробрим воїном. «Із нього починає діяти правило, що стало згодом обов’язковим для всіх київських князів: вступив на престол — утвердив свою владу» (О. Субтельний)

10. Що таке візитна картка? У Середньовіччі «візиток» не було. Уявіть, що вам потрібно виготовити візитні картки князям Аскольду, Олегу та Іго-рю. Для цього з’єднайте стрілочками три частини «візитки»: ім’я князя, роки його князювання, характеристику діяльності.

Аскольд

Олег

Ігор

88�—91� рр.

91�—945 рр.

? — 88� р.

Київський князь. Проводив політику, спрямовану на зміцнення Давньоруської держави. Здійснив походи на Візантію та Кавказ

Київський князь. Здійснив похід на Кон-стантинополь. Прийняв християнство та охрестив частину населення Київської держави

Київський князь. Здійснивши вдалий похід проти Візантії, уклав із нею вигід-ний для Русі торговельний договір

Складіть історичний портрет цих постатей вітчизняної історії.

Закінчення таблиці

9

11. Уявіть себе середньовічним істориком, якому для завершення роботи над книгою «Історія військових походів ІХ—Х ст.» потрібно написати розділ «Походи князів Олега та Ігоря проти Візантії». У розділі ви маєте зазначити: роки походів; мету, перебіг, наслідки походів; суть підписаних договорів; легендарні події, пов’язані з походами; історичне значення цих військових походів для Русі.

12. Зробіть малюнок на тему «Зустріч князя Олега з волхвом».

Хронологічні задачі

1. Рік приєднання князем Олегом радимичів до Русі (885) + рік смерті князя Олега (91�) – рік другого походу Олега на Візантію (911) – перша цифра загальної кількості років правління князя Олега в Києві (91� – 88� = = 30) – перша цифра записаного римськими цифрами століття, у якому почав своє правління в Києві князь Олег (ІХ) = 88�.Які події відбулися у 882 р.?

2. Рік першого походу князя Ігоря на Константинополь (941) – рік початку правління князя Ігоря в Київській Русі (91�) + рік другого походу князя Ігоря на столицю Візантії (944) – кількість років правління князя Ігоря на чолі Київської Русі (945 – 91� = 33) + остання цифра року, у який відбулося повстання деревлян (945) = 945.Які події відбулися в 945 р.?

київська русь за князювання ольги та святослава

1. У своїй праці Іаков Мніх зазначає: «Та бо блаженна княгиня Руська Ольга, після смерті чоловіка свого Ігоря, князя Руського, освячена була божою благодаттю і серцем сприйняла божу благодать. О як похвалю блаженну княгиню Ольгу, братіє? Тілом жінка, чоловічу мудрість ма-ючи, освячена Святим Духом, збагнувши бога істинного, творця неба і землі, вставши, іде до землі Грецької, в Царгород, де царі християни і християнство утвердилося, і, прийшовши, просить хрещення і, при-йнявши святе хрещення, повертається в землю Руську, у дім свій і до людей своїх із радістю великою, освячена духом і тілом, несучи зна-мення чесного хреста. І потім требища бісовські зруйнувавши, почала жити за Христом Ісусом, полюбивши бога всім серцем і всією душею і пішла слідом за Господом богом усіма добрими ділами освячена і ми-лостинею прикрашена, голих одягаючи, жадаючих напуваючи, прочан пригощаючи, і убогу, і удовицю, і сиріт усіх милуючи і всяку потребу даючи з тихістю і любов’ю серця і моливши бога вдень і вночі про своє спасіння. [...] Після свого хрещення ся блаженна княгиня Ольга жила 15 років і, догодивши богові добрими ділами своїми, померла місяця липня в 11 день, у літо 6477-е (969 р.)».1) Про яку подію з життя княгині Ольги розповідається? У якій країні

Ольга прийняла християнство? Яке ім’я дістала після хрещення?

10

2) Як прийняття християнства вплинуло на світогляд княгині? 3) Чи була княгиня Ольга першою християнкою на руських землях?

2. Використовуючи метод «мікрофон»�, дайте відповідь на запитання: Чим принципово відрізняються методи проведення зовнішньої політики кня-гині Ольги від усіх її попередників?

3. Прочитайте уривок із вірша Степана Карплюка.«Вдівець-імператор при першій розмові Просив дуже чемно у неї руки. Казав, що віднині віддати готовий Їй серце і душу на вічні віки.

“Ох, царю, — сказала, — не вийде нічого. Між вами і мною — незрима стіна, Бо вірите ви в християнського Бога, Я ж вірю в Дажбога і ще — в Перуна…”.

“Нема перешкод! Ще, княгине, сьогодні Ти зможеш прийняти і віру мою. В Софіївській церкві, у храмі Господнім Охрестим тебе і всю свиту твою”.

“Я згідна і хочу давно охреститись, Тоді лише зможу піти до вінця. Та хочу я, царю, тебе попросити За хресного бути для мене вітця”.

Згодився. Відбулось… “Дружиною стати Не можу я, царю, тепер вже…Прости! Бо ж ти мені хресний віднині є тато. Закон не дозволить — мене ж ти хрестив…”».

Із виділених літер складіть ім’я княгині, якій присвятив вірш Степан Карплюк. Пригадайте, що ви знаєте про її діяльність. Свою відповідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Відповідь: Ольга.

4. Перу Миколи Карамзіна належать такі рядки: «Легенда назвала Ольгу Хитрою, церква — Святою, історія — Мудрою».Поясніть, що мав на увазі російський історик і письменник ХІХ ст.

5. Деякі історики порівнюють князя Святослава із запорозькими козаками, які з’являться на політичній арені України тільки через півтисячоліття.Як ви вважаєте, чи правомірне таке порівняння? Відповідь обґрунтуйте на прикладах характеру, вдачі, вчинків, зовнішнього вигляду князя.

� За допомогою методу «мікрофон» кожний учень може швидко дати відповідь на поставлене вчителем запитання.

11

6. Через кілька років свого князювання, уже практично викроївши власним мечем нову державу на Балканах, Святослав скаже матері княгині Ользі й київським боярам: «Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславі на Дунаї, бо то є середина землі моєї».Що спонукало князя Святослава до роздумів про зміну столиці Київської Русі? Чи була його позиція достатньо аргументованою з політичної, економічної точки зору?


А Б В Г Д Е

1 В К Е З Н Й

2 Я Ь І А Б Є

3 О Л С Ж И М

4 Т У Ї Д Р ,

�В 4Г 4Б 1Д �Г 1А 3Д ; 1Д 1В

3А 3В 3А 4Д 3А 3Е 3Д 3Е 3А 1Г 1В

3Е 3Б �В 4Д 4Б 3В �Б 1Б 3А 4В 4Е

�Г 3Б �А 3Г 1В 3Е 3А 1Б �В 3В 4А

�Б 3Е 3Д 4Е �Д 3А 3Г 3Е 1В 4Д

4А 1А 3Д 1Е 3В 3А 4Д 3А 3Е 4Б 1Д

1В 1Г �Г 1Г 1Д �Г �Е

Відповідь: Іду на ви; Не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми, бо ж мертвий сорому не зазнає.

8. Прочитайте уривок із вірша Олександра Олеся.«Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарії далекій Забарився Святослав.

Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули».

Про яку подію з історії Київської Русі написав український поет Олек-сандр Олесь? Коли і за яких обставин вона сталася? Ким була органі-зована оборона Києва?

9. Що мав на увазі літописець, коли писав про князя Святослава: «Чуже шукав, своє втратив»? Схарактеризуйте основні напрямки військових походів князя Святослава.

1�

10. Деякі історики порівнюють князя Святослава з Александром Македон-ським. Спробуйте порівняти життєву долю та політичну діяльність цих видатних полководців світової історії.

11. Прочитайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.«Був це смілий князь-вояка, Все в таборі проживав. І ціле життя відважно З ворогами воював.

Як на кого йшов війною То казав: “Іду на вас!” Ненадійно на ворога Не напав він ані раз.

Звоював він печенігів І над Волгою хазар — І Болгарію побити Кличе його грецький цар».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш Юрій Шкрумеляк. Пригадайте, що ви знаєте про його діяльність. Свою від-повідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Відповідь: Святослав.

12. Заповніть таблицю «Діяльність князів Київської Русі: Ольга, Святослав».


Ольга Святослав

Роки князю-вання

945—957 рр. 957—972 рр.

Внут-рішня політи-ка

Управляла Київською державою в роки неповноліття свого сина Святослава. Помстилася деревлянам за вбивство чоловіка Ігоря (відповідно до законів звичаєвого права). Провела першу державну реформу в Київській Русі: визначила розміри данини — устави, уроки, оброки, порядок її збирання й місця для збору данини (погости). Закріпила за княжою скарбницею «ловища» — землі,

до 969 р. державою фактично управляла княгиня Ольга, тому що Святослав постійно вів військові походи. Планував перенести столицю держави з Києва до Переяславця на дунаї; зосередив усю повноту влади на місцях у руках єдиної династії: призначив на київський престол сина Ярополка, у деревлянську землю — Олега, у Новгородську — Володимира

13



багаті на хутрового звіра, що забезпечувало постійний прибуток. За часів її правління було збудовано нову князівську резиденцію, дерев’яну християнську церкву

Зовніш-ня полі-тика

Відмовилася від традиційних методів проведення зовнішньої політики її попередниками, коли спочатку здійснювався збройний похід, а потім (у випадку вдалого завершення) укладався вигідний для київського князя мирний договір. Княгиня Ольга надавала перевагу мирним переговорам — дипломатії. 946 р. відвідала Константинополь, підписала мирну угоду з Константином VІІ Багрянородним, прийняла християнство. Здійснила першу спробу встановити дипломатичні відносини із Західною європою — 950 р. надіслала послів до німецького імператора Оттона І

Зовнішня політика мала завойовницький характер й ознаменувалася розширенням територій Руської держави. Завдав поразки волзькокамським болгарам; у 965 р. розгромив Хозарський каганат, зруйнував його столицю Ітиль. Вів війни на Північному Кавказі, де захопив хозарську фортецю Семендер і переміг племена ясів та косогів. Закріпив владу Київської Русі на Таманському та Керченському півостровах (Тмутараканське князівство). Підкорив майже всю територію Болгарії. Змушений був у 971 р. підписати з Візантією мирний договір, за яким відмовився від своїх завоювань на Балканах

Історич-не зна-чення діяль-ності

Сприяла об’єднанню колишніх окремих племінних володінь у єдину державу. Вона першою серед руських князів відчула необхідність упорядкування й нормування данини, поширення адміністративної й судової систем на всі підвладні Києву землі. Надавала перевагу дипломатії над війною; сприяла зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі

Значно розширив територію давньоруської держави, проводив активну зовнішню політику щодо зміцнення престижу Київської Русі та забезпечення її торговельних інтересів. Святослав залишився для наступних поколінь зразком воїна й полководця, що не шкодував сил для рідної землі та зложив голову, захищаючи її від ворогів

Продовження таблиці

14



Оцінка діяль-ності сучас-ника-ми та нащад-ками

Літописець Нестор констатував, що вона «сяяла, як місяць уночі», і порівнював її із «вранішньою зорею перед сонцем». «Легенда назвала Ольгу Хитрою, церква — Святою, історія — Мудрою» (М. Карамзін). М. Грушевський відзначав, що вона тримала сильною та владною рукою систему, не давши їй ні ослабнути, ні розвалитися, налагодила дипломатичні відносини з двома могутніми імперіями європи, із яскравими представниками культури Середньовіччя

«Чуже шукав, своє втратив» («Повість минулих літ»). «Смілий і чесний лицарвойовник, що у всім поступає одкрито і сміло, не шукає здобичі, ні багатства, цінить тільки славу воєнну і для неї одної живе. Се герой княжої дружини, її найвищий ідеал» (М. Грушевський)

13. Зробіть ескіз власного проекту пам’ятника княгині Ользі. Для цього сформулюйте основну ідею, яка буде покладена в основу вашого проекту (поїздка княгині до Константинополя, Ольга-християнка тощо); оберіть стиль, у якому ви б хотіли бачити цей пам’ятник; оберіть, із якого ма-теріалу ви плануєте робити пам’ятник; аргументовано визначіть, у якій частині вашого села, міста ви плануєте встановити пам’ятник княгині Ользі.

14. Уявіть себе на місці київського князя Святослава, якому потрібно розробити прапор, герб та гімн держави Київська Русь. Виконуючи це важливе державне завдання, не забувайте, що розроблені вами державні символи мають якнайкраще відповідати епосі, у яку жив князь, його діяльності.

15. Зробіть малюнок на теми «Зустріч княгині Ольги з імператором Візантії Константином VІІ Багрянородним», «Святослав — князь-воїн».


1. Рік реформування княгинею Ольгою збору данини в Київській Русі (947) + рік початку князювання Ольги (945) – рік смерті княгині Ольги (969) + кількість років правління княгині Ольги на чолі Київської Русі (964 – 945 = 19) + століття, у якому правила княгиня Ольга (Х) + остання цифра року, у який Ольга помстилася деревлянам за смерть свого чоловіка (946) + у Константинополі княгиня Ольга вела переговори з імператором


15

Константином ... Багрянородним (VII) – скільки разів Ольга була у Ві-зантії (1) = 964.Яка подія відбулася в 964 р.?

2. Рік укладення з Візантією мирного договору, за умовами якого князь Святослав відмовився від своїх завоювань на Балканах (971) + рік почат-ку правління князя Святослава (964) – рік загибелі князя-воїна (97�) + + кількість років правління князя Святослава на чолі Київської Русі (97� – 964 = 8) – яким за рахунком князем Київської Русі був Святослав (4) – остання цифра року, коли печенізький хан Куря напав на військо Святослава (97�) + між скількома своїми синами Святослав розділив землі Русі (3) = 968.Яка подія відбулася в 968 р.?

3. Складіть власну хронологічну задачу з теми.

соціальний устрій та господарське життя київської русі в іХ—Х ст.

1. Складіть кросворд на тему «Соціальний устрій Київської Русі наприкінці ІХ — у Х ст.».

2. Перелічіть функції, які покладалися на князя Київської Русі наприкінці ІХ — у Х ст.

3. Допоможіть кожній верстві суспільства Київської Русі розташуватися на потрібній сходинці.

дружинники, великий київський князь, челядь, удільні князі, купці, холопи, бояри, ремісники, торговці, смерди.

4. Заповніть таблицю «Основні сільськогосподарські заняття населення».

Вид заняття Що вирощували/розводили

Рільництво Пшениця, ячмінь, жито, просо, овес

Городництво Капуста, ріпа, огірки, буряк, редька, морква, цибуля, часник, хміль, мак

16

Вид заняття Що вирощували/розводили

Садівництво Вишні, сливи, черешні, яблука, волоські горіхи

Тваринництво Воли, коні, вівці, корови, свині, кози

Птахівництво Кури, качки, гуси

5. Заповніть таблицю «Промисли».

Назва промислу

Продукт Спосіб використання

Збираль-ництво

Кизил, ліщина, терен, горобина, бузина чорна, калина, малина, ожина, полуниця, черешня, гриби

Уживалися в їжу

Полю-вання

Тур, зубр європейський, лось, олень благородний, косуля, сайгак, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця, тхір, куниця, борсук, видра, кішка лісова, бобер, заєць, білки, соболі, норки; лебідь, журавель, гусак, качка, рябчик, тетерів, перепілка

М’ясо вживали в їжу, хутро продавали, із рогів і кісток виготовляли знаряддя праці та прикраси

Борт-ництво

Мед Уживали в їжу, виготовляли ліки

Лісохі-мічний проми-сел

Смола, дьоготь Використовували як ліки для загоювання ран; просмолювали рибальські сіті, човни

деревне вугілля Використовували в чорній металургії

6. Арабський географ першої половини ІХ ст. Ібн Хордадбех писав: «Якщо говорити про купців ар-Рус, то це один із різновидів слов’ян. Вони ви-возять заячі шкурки, шкурки чорних лисиць і мечі з найвіддаленіших околиць країни слов’ян до Румійського моря... Якщо вони вирушають Танаїсом — річкою слов’ян, то проїжджають повз Халімдж, місто хо-зар... Іноді вони везуть свої товари від Джурджана до Багдада на верб-людах».Схарактеризуйте зовнішню торгівлю Київської Русі за планом:1) Із якими країнами торгувала Київська Русь.�) Назви торговельних шляхів.3) Які товари руські купці купували.4) Які товари продавали.


17

Який вплив на міжнародну торгівлю Київської Русі мали військові по-ходи князів?

7. Розшифруйте слова, написані тайнописом, та поясніть їхні значення. Використовуючи розшифровані слова, складіть розповідь про життя давньоруського селянина.ВРЕВ — верв.ІНЯНТОЛОП ИКЧОРОС — полотняні сорочки.ТАСВИ — свита.РЯНІШКІ ЛИСТОПО — шкіряні постоли.КАМІТНА — намітка.ОВТЦИНЬЛІР — рільництво.НИЦТВОГОРОД — городництво.РИНТВАЦТВОНИ — тваринництво.

8. Напишіть твір на тему «Один день із життя селянина (князя)» (на виб-ір). У творі необхідно відтворити колорит епохи, указати види занять; описати побутові умови життя (житло, меблі, посуд тощо); зовнішній вигляд (одяг, взуття, прикраси); відповідні топоніми, гідроніми тощо.

9. Зробіть серію малюнків на тему «Суспільство Київської Русі ІХ—Х ст.».

Тема 2. киїВська русь наприкінці Х — у першій полоВині Хі ст.

київська русь за часів князя Володимира Великого

1. На роки правління князя Володимира Великого припадає карбування перших монет Київської Русі.Як вони називалися? За зразком яких монет були зроблені? Яку істо-ричну інформацію можна «прочитати» на цих монетах?

2. Як зазначає літописець у «Повісті минулих літ» під роком 6496 (988 р.), князь Володимир Святославич після прийняття християнства охрестив і населення Київської Русі.Як ви думаєте, чому в жодних іноземних джерелах не згадується про прийняття християнства на Русі, адже це була важлива подія в житті не тільки держави Володимира, а й усього християнського світу? Чому релігійна реформа князя Володимира мала успіх, на відміну від реформи князя Аскольда? Яке історичне значення для політичного, економічного, культурного життя Київської Русі мало впровадження християнства як державної релігії?

3. Заповніть схему «Реформи князя Володимира Великого».

18

Реформи

Адміністративна Військова Оборонна

Роздав землі в управління 12 синам; почався процес ліквідації влади племінних князів; родоплемінний поділ держави змінюється територіальним; зміцнюється центральна влада київського князя

Племінна організація війська змінюється на феодальну; усунув із провідних ролей у дружині варязьких найманців, що сприяло формуванню верхівки військової знаті з місцевого населення

для захисту від кочівників збудував укріплену лінію з містамифортецями по річках Стугні, десні, Ірпені, Рубежу й Сулі

Судова Релігійна

Запровадив звід законів усного звичаєвого права «Устав земляний»; розмежував князівський і церковний суди; скасував смертну кару

980 р. здійснив спробу реформувати язичництво, яка не мала позитивних наслідків. 988 р. запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. Нова релігія зміцнила центральну владу князя, дала можливість Русі увійти як рівній у коло найбільших християнських держав європи, сприяла розвитку торгівлі, культури, освіти тощо

4. Про якого князя Київської Русі митрополит Іларіон написав такі рядки: він був «...одягом для нагих, поживою для голодних, прохолодою для спраглих, помічником для вдовиць, притулком для мандрівників, при-тулком для бездомних, захисником скривджених і збагачувачем убогих»?Поміркуйте, який період діяльності князя Володимира Святославича описав Іларіон. Свою думку обґрунтуйте.

5. Християнство поступово входило в життя населення Русі. Певний час язичницька та християнська релігії співіснували. Повного розчинення язичницьких вірувань у системі християнства на Русі не відбулося. Охрещені русичі сприймали християнство під кутом зору своїх усталених релігійних уявлень.Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), наведіть приклади про-явів язичницьких обрядів у християнських святах. Чи збереглися вони до сьогодні?

6. Видатний український історик М. Грушевський зазначав, що «часи Володимира Святославича, чи Великого, були кульмінаційною точкою будови, завершенням ... процесу утворення давньої Руської, Київської держави».

19

Які території приєднав князь Володимир до Київської Русі? Чи право-мірно вважати Київську Русь часів Володимира Великого імперією?

7. Заповніть таблицю «Діяльність князя Володимира Великого».

Характеристика Володимир Великий

Роки князювання 980—1015 рр.

Внутрішня полі-тика

Завершив об’єднання всіх руських земель у складі Київської держави. до складу Київської Русі увійшли Закарпатська Русь і Тмутаракань. За часів правління Володимира всі основні східнослов’янські союзи племен були інкорпоровані до складу держави. Процес утворення Київської Русі практично завершився. Кордони держави загалом збігалися з етнічними межами східнослов’янської етнокультурної спільноти. для захисту від кочівників збудував укріплену лінію з містамифортецями по річках Стугні, десні, Ірпені, Рубежу й Сулі. Провів адміністративну, військову, оборонну, судову, релігійну реформи. Запровадив у 988 р. християнство як державну релігію Київської Русі, що сприяло розвитку культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек на Русі. Було збудовано десятинну церкву, засновано першу школу. За князювання Володимира почали карбувати перші руські монети — златники та срібники

Зовнішня полі-тика

Воював із в’ятичами (982 р.), ятвягами (983 р.), радимичами (984 р.), волзькими болгарами (985 р.) і хорватами (993 р.). Розвивав політичні, економічні й культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Чехією, західноєвропейськими країнами

Історичне значен-ня діяльності

Значно зміцнив і розширив кордони Київської Русі. За часів Володимира Київська держава досягла найбільшої політичної могутності. діяльність Володимира сприяла розвитку Київської держави й зміцненню її міжнародного авторитету. Саме князь Володимир прилучив Русь до європейського політичного й культурного життя, зробивши її невід’ємною частиною процесу формування європейської цивілізації. За часів Володимира Київська Русь стала нарівні з багатьма державами європи та Близького Сходу

�0

Характеристика Володимир Великий

Оцінка діяльності сучасниками та нащадками

«Подиву гідно, скільки добра вчинив він Руській землі...» («Повість минулих літ»). «Часи Володимира Святого, чи Великого, були кульмінаційною точкою процесу будови, завершенням ... процесу утворення давньої Руської, Київської держави» (М. Грушевський)

8. Деякі дослідники порівнюють князя Володимира з візантійським імпе-ратором Константином Великим.Як ви думаєте, що було спільного в діяльності цих правителів?

9. Прочитайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.«Звав тебе народ ласкавим, Називав теж “Сонцем Ясним”, Бо зробив ти край великим, А свій люд — багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу по Карпати — І від моря аж по Волгу Став «Великий» панувати. [...]

Християнську вніс ти віру У народ — мов цвіт обнови. Що красив нам нашу землю Світом правди і любови.

Тож за твого князювання Край зацвів, як квітка рожі — І за те ти в нас “Великий”, А “Святий” у церкві Божій!..».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш Юрій Шкрумеляк. Пригадайте, що ви знаєте про його діяльність. Свою від-повідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Поясніть, чому Володимира Святославича називали «Великим», «Крас-ним Сонечком», «Святим», «Хрестителем»?Відповідь: Володимир Хреститель.

10. Складіть історичний портрет князя Володимира Великого.

11. Уявіть себе середньовічним мандрівником, який на початку ХІ ст. вдру-ге завітав до Київської Русі. Ваш візит припав на останнє десятиліття правління Володимира Святославича, а вперше ви були на Русі в 971 р. Вас настільки вразили зміни, що сталися в політичному, економічному,


�1

соціальному, культурному житті держави, що ви вирішили одразу ж написати про все правителю своєї країни. У листі обов’язково вкажіть: країну, із якої приїхали; ім’я правителя своєї країни; зміни, які сталися в політичному, економічному, соціальному, культурному, релігійному житті Київської Русі за часів правління князя Володимира Великого; своє ім’я; відповідний рік написання листа.

12. Уявіть себе середньовічним художником, якому потрібно для книги «Життя та діяльність князя київського Володимира Святославича» створити низку мініатюр, які б відображали ключові моменти з життя та діяльності князя.


1. Рік успішного походу князя Володимира проти Волзької Болгарії (985) + + останній рік князювання Володимира Святославича (1015) – кількість років правління князя Володимира на чолі Київської Русі (1015 – 980 = = 35) – рік завершення будівництва Десятинної церкви (996) + скількох синів князь Володимир призначив намісниками земель Київської Русі (1�) + кількість гектарів, які обіймав Київ за часів правління князя Володимира (10) – скільки видів монет почав карбувати Володимир (�) – перша цифра року, у якому помер князь Володимир (1015) = 988.Які події відбулися в 988 р.?

2. Рік прийняття християнства князем Володимиром (988) + рік початку правління князя Володимира в Київській Русі (980) – річниця хрещен-ня Русі у �008 р. (�008 – 988 = 10�0) + кількість років правління князя Володимира на чолі Київської Русі (1015 – 980 = 35) – яким князем за порядком, що прийняв християнство в Київській Русі, був Володимир (�) = 981.Яка подія відбулася в 981 р.?

київська держава за правління ярослава Мудрого

1. Видатний український історик М. Грушевський вважав, що часи Ярослава Мудрого, «його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, прави-лом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання — світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які впали на Україну».Які «порядки», запроваджені в Київській Русі Ярославом Мудрим, мав на увазі М. Грушевський?

2. Відомо, що Ярослав Мудрий украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах.У яких битвах брав участь Ярослав Володимирович? Складіть хроноло-гічну таблицю військових походів князя Ярослава Мудрого.

3. Загальновідомо, що одним із значних показників рівня розвитку будь-якої держави є її правова система. Результатом нормотворчої діяльності

��

князя Ярослава Мудрого стали «Правда Ярослава», або «Найдавніша Правда», «Покон вірний», «Урок мостникам».Коли було створено перший писемний звід законів Київської Русі? Сха-рактеризуйте його основні положення. Які зміни в житті східних слов’ян були закріплені цим правовим документом? У чому полягає історичне значення «Правди Ярослава»? Які правові відносини регулювали «Покон вірний» і «Урок мостникам»?

4. Під 1051 р. у «Повісті минулих літ» читаємо: «Поставив Ярослав русина Ларіона митрополитом Русі...».Яке політичне значення мало обрання Ярославом Мудрим на посаду митрополита русича Іларіона, а не грека? Автором якого твору був митрополит Іларіон?

5. Уявіть, що вам потрібно виготовити князю Ярославу Мудрому візитну картку. Установіть відповідність, з’єднавши стрілочками ті частини «візитки», у яких розкривається діяльність князя.

Ярослав Мудрий

88�—91� рр.

988 р.

980—1015 рр.

1019—1054 рр.

1036 р.

Київський князь

Запровадив християнство як дер-жавну релігію Київської Русі

Остаточно розбив печенігів, які неодноразово нападали на Русь

Став засновником династії Рюри-ковичів

Збудував Софійський собор

Збудував Десятинну церкву

Увійшов в історію як князь-воїн

Уклав перший писемний звід законів Русі

6. За часів правління Аскольда територія Києва складала 3 га, за Володи-мира — 10 га, за Ярослава — 70 га. Відомо, що Ярослав Мудрий планував перетворити столицю Русі на другий Константинополь. За висловом історика М. Костомарова, князь Ярослав мав «справжню пристрасть до будов».

�3

Чим була зумовлена така розбудова Києва? Які нові архітектурні спо-руди з’явилися в стольному граді за правління князя Ярослава Воло-димировича?

7. Який київський князь запровадив у Київській Русі канонізацію націо-нальних святих? (Ярослав Мудрий) Кого з русичів першими проголосили святими? (Бориса та Гліба, Володимира Святославича)

8. Чому Ярослава Мудрого сучасні дослідники називають «тестем Європи»? Яке значення для Київської Русі мали шлюбні зв’язки сім’ї Ярослава Володимировича з європейськими монархічними родинами? У чому полягало політичне значення дипломатичних шлюбів? Хто з князів Русі започаткував «шлюбну» дипломатію?

9. Митрополит Іларіон уважав, що Руська земля «знана й чувана є в усіх чотирьох кінцях землі».Визначте роль і місце, яке посідала Київська Русь на міжнародній арені за часів правління князя Ярослава Мудрого.

10. Заповніть таблицю «Діяльність князя Ярослава Мудрого».




1019—1054 рр.


Зумів повернути всі українські етнічні землі на заході. для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа. 1036 р. руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037 р. Софійський собор, взірцем для будівництва якого став однойменний собор у Константинополі. Було укладено перший писаний звід законів «Правда Ярослава», що є найдавнішою частиною «Руської правди». Засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху. Засновано в Київській Русі перші монастирі — Святого Юрія, Святої Ірини та КиєвоПечерський монастир, які стали великими церковними й культурноосвітніми центрами. Створено школу та бібліотеку при Софійському соборі


Значно розширилися і зміцніли міжнародні зв’язки Київської Русі. держава підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв’язками з багатьма європейськими правителями

�4




Завершилося будівництво давньоруської держави. Київська Русь досягла зеніту свого розвитку й могутності, ставши в один ряд із провідними країнами середньовічного світу


«Володимир ... землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку» («Повість минулих літ»). «Князювання Ярослава може називатися продовженням Володимирового як з погляду ставлення великого київського князя до підлеглих земель, так і за сприянням поширенню в Русі початків життя, внесених християнством» (М. Костомаров). «І в дорослому, і в похилому віці, уже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими за меч та військовий обладунок» (М. Брайчевський)

11. Помираючи, князь Ярослав залишив своїм синам політичний заповіт: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим...».Монгольський правитель Чингізхан, скликаючи до себе синів, неоднора-зово давав їм у жменю лозини і просив їх переламати. Жодний із них не міг упоратися із завданням батька. Таким чином Чингізхан пояснював синам, як важливо братам триматися разом, ніби лозинам у жмені, тоді жодна небезпека не буде їм страшною.Прочитавши наведені уривки, визначте проблему, яка хвилювала як європейських, так і азійських середньовічних правителів. Чому прави-телі-батьки різних держав надавали такого великого значення дружності братів, які в майбутньому мали продовжувати їхню справу? Наведіть приклади князівських міжусобиць на Русі. Як вони позначилися на житті держави?

12. У �008 р. Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у про-екті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого.Яке історичне значення мала діяльність князя Ярослава Мудрого? Складіть історичний портрет Ярослава Володимировича.


�5

13. Із листа Папи Римського Миколая ІІ до королеви Франції Анни (1059 р.): «Єпископ Миколай, раб із рабів Господніх, славній королеві [шле] при-вітання і апостольське благословіння. Вознесемо гідну подяку всемогут-ньому Богу, подателю благовоління, бо як ми чули, у жіночих грудях міститься чоловіча сила доблестей. До наших вух також дійшло, прегарна дочко, що твоя світлість пребагато виливає благочестиву щедрість на недостойних, щиро старається в благоговійних молитвах; ти застосовуєш силу суворості до злобно впертих, а в решті добрих справ, як це від тебе вимагається, виявляєш почуття обов’язку та королевської гідності. Ра-димо тобі додержуватися того шляху, на який ти за божим натхненням одного разу вступила; непереможного свого чоловіка, нашого сина, ко-роля, подбай навертати до поміркованого правління, благочестивого та спокійного, до збереження майна церкви».Як характеризує Папа Римський Миколай ІІ дочку Ярослава Мудро-го, яка стала королевою Франції? Який внесок у розбудову Франції зробила Анна Ярославна? Визначте роль та місце Анни в управлінні Францією.

14. Як ви гадаєте, чи брали родичі Ярослава Мудрого участь у хрестових походах? (Так, син королеви Франції Анни Ярославни Гуго брав участь у першому та другому хрестових походах.)

15. Уявіть себе князем Київської Русі Ярославом Мудрим, який нещодавно отримав листа від своєї дочки Анни, королеви Франції. У ньому молода королева просить батька поділитися з нею секретами управління держа-вою. Напишіть листа від імені Ярослава Мудрого із зазначенням політичних принципів управління державою, значення освіти в розбудові європей-ської держави тощо.


1. Рік, у якому за розпорядженням князя Ярослава митрополитом «Київ-ським та всія Русі» став русич Іларіон (1051) + рік, у якому князь Яро-слав Мудрий остаточно розгромив печенігів (1036) – рік, із якого князь Ярослав почав боротися зі своїм братом Святополком за київський стіл (1015) – кількість гектарів, які обіймав Київ за часів правління Ярослава Мудрого (70) + кількість статей, із яких складалася «Правда Ярослава» (18) – перша цифра року, у якому відбулася Лиственська битва (10�4) = = 1019.Яка подія відбулася в 1019 р.?

2. Рік будівництва Софійського собору в Києві (1037) – рік переможної битви під Любечем (1018) + рік спорудження Києво-Печерського монас-тиря (1051) + третя цифра року, у який князь Ярослав здобув перемогу на р. Альті (1019) – кількість років правління Ярослава Мудрого на чолі Київської Русі (1054 – 1019 = 35) = 1036.Яка подія відбулася в 1036 р.?

�6

політичний і соціальний устрій, господарське життя київської русі наприкінці Х — у першій половині Хі ст.

1. Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), перелічіть риси, які свід-чили про централізацію влади київського князя на Русі в Х — першій половині ХІ ст.

2. Що таке «імперія»? У чому ви вбачаєте позитивне й негативне значення перетворення Русі на імперію?

3. Складіть кросворди на теми «Політичний устрій Київської Русі напри-кінці Х — у першій половині ХІ ст.», «Формування основних суспіль-них верств у Київській Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.», «Господарство та економіка Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.».

4. Наприкінці Х ст. на зміну підсічній і перелоговій системам землекористу-вання приходять дво- і трипільна.Поясніть схеми. Яка система обробітку землі була ефективнішою? Чому?

Схема 1. Двопільна система землекористування

Ярові Озимі

Озимі Ярові

1 рік � рік

Схема �. Трипільна система землекористування

Ярові Пар Озимі

Озимі Ярові Пар

Пар Озимі Ярові

1 рік � рік 3 рік

5. Перелічіть ремесла, які існували в Київській Русі наприкінці Х — у пер-шій половині ХІ ст. У яких галузях господарства використовувалися вироби ремісників?

6. Яке ремесло поставляло на ринок найбільш масову продукцію? Пере-лічіть основні види гончарних виробів. У яких галузях господарства вони використовувалися?

7. Відомо, що асортимент виробів із заліза налічував близько 150 назв. Перелічіть основні види виробів із заліза. У яких галузях господарства вони використовувалися? За допомогою яких інструментів ковалі виго-товляли вироби із заліза?

8. Хорезмський учений ХІ ст. Аль-Біруні називав давньоруські мечі речами «дивними і винятковими».Якими техніками обробки заліза володіли давньоруські ковалі? Де було знайдено меч, що зберігся до наших днів, з автографом майстра?

�7

9. Чи існувало в Київській Русі таке ремесло, як склоробство? Які вироби виготовлялися у склоробних майстернях?

10. Як ви думаєте, чи були в давньоруських дітей іграшки? Із яких матеріалів вони виготовлялися і як виглядали?

11. Відомий український учений Петро Толочко в праці «Київська Русь» зазначає, що давньоруські перегородчасті емалі, техніку виготовлення яких Русь запозичила в Х—ХІ ст. у Візантії, відзначалися технологічною досконалістю.Опишіть техніку виготовлення ювелірних виробів — перегородчасту емаль. Які вироби виготовлялися за допомогою цієї техніки? Назвіть відомі вам центри виробництва емалей на Русі.

12. За описами визначте техніки виготовлення ювелірних виробів.1 — скань; � — зернь; 3 — чернь.а) На виріб припаюються маленькі металеві кульки у вигляді трикут-

ників, ромбів, гілочок тощо.б) Виріб прикрашається ажурним візерунком, зробленим із переплете-

них тонких скручених золотих, срібних або мідних дротів.в) Вигравійований на срібній прикрасі малюнок заповнюється сплавом

срібла, свинцю й сірки.Відповіді: 1б; 2а; 3в.

13. Визначний український історик, етнограф М. Максимович в одній зі своїх праць зазначав: «У зв’язку з тісним зв’язком із Грецією у Києві переважали грецькі товари, тобто золото, вино, різні овочі; від угорців і чехів отримував він срібло і коней, купці з Галичини постачали йому сіль для всієї Русі».Схарактеризуйте зовнішню торгівлю Київської Русі за планом:1) Із якими країнами торгувала Київська Русь.�) Назви торговельних шляхів, що сполучали Русь з іноземними краї-

нами.3) Які товари купували.4) Які товари продавали.

14. Уявіть себе середньовічним ремісником західноєвропейської держави, який прибув до Київської Русі з метою обміну досвідом у галузі гончар-ства, ковальства, зброярства, ткацтва, ювелірного мистецтва тощо (на вибір).У листі до своїх рідних опишіть один день із життя ремісника Київської Русі.

15. Виготовіть із пластиліну, бісеру та інших матеріалів ювелірні прикраси в техніці зернь, які носили за часів Київської Русі.

16. Із фанери, картону виготовіть меч і щит давньоруського князя або дру-жинника.

�8

культура київської русі

1. Які процеси та явища з’явилися в розвитку культури Київської Русі в Х — першій половині ХІ ст.? Як прийняття християнства вплинуло на розвиток культури, освіти, літератури?

2. Завдяки археологічним розкопкам виявлено багато виробів із написами. Це переважно шиферні прясла, керамічний і металевий посуд, ливарні формочки, плінфа, які найчастіше засвідчують власника речі, вміст посудини, імена майстрів.Чи можна на основі цих фактів зробити висновок про широке розпов-сюдження писемності в Київській Русі?

3. Відомий дослідник Київської Русі зазначає, що «про існування школи грамоти в Софійському соборі Києва свідчать численні графіті, нанесені в різних частинах будівлі її учнями. Новгородський хлопчик Онфім ли-шив для нащадків свої школярські вправи на бересті».Який князь заснував першу державну школу на Русі? Які школи вини-кають за часів Ярослава Мудрого? Хто в них навчався? Хто, коли і де заснував першу школу для дівчат? Де в давньоруську добу відкривалися школи? Чи існувало на Русі приватне навчання?

4. У рік 6545 (1037 р.) літописець сповіщає про відкриття Ярославом Муд-рим першої бібліотеки на Русі: «...І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців багато, і перекладали вони з гречизни слов’янською мовою і письмо [святеє], і списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди. [...] Велика бо користь буває од учення книжного. [...] Се є джерела мудрості [...] Ярослав же сей [...] любив книги і, багато списавши, положив [їх] у церкві святої Софії, що її спорудив він сам».Яка доля спіткала Ярославову бібліотеку? Які перекладні твори мали на Русі популярність? Назвіть відомі вам оригінальні давньоруські твори ХІ ст. Із якого матеріалу виготовлялися книги в Київській Русі? Які верстви давньоруського населення могли собі дозволити мати книги?

5. Рукописна книга невеликого формату. Найдавніша книга київського по-ходження. Вірогідно, її було переписано у скрипторії Софійського собору в 40-х рр. ХІ ст. Цю книгу разом з іншими Анна Ярославна як весільний посаг повезла із собою до Франції. Після одруження з королем Франції Генріхом І Анна подарувала її собору, у якому відбулася церемонія. Про-тягом кількох століть французькі королі саме на цій книзі присягалися під час коронації. Зараз вона зберігається в бібліотеці у Франції.Про яку книгу йдеться?

6. На думку дослідників, зразком для будівництва Десятинної церкви по-служила Фросська церква Богородиці Великого палацу в Константино-полі, а для Софійського собору — Собор Святої Софії в столиці Візантії.

�9

Чи можна стверджувати, що давньоруські майстри повністю копіювали візантійські зразки? Які національні особливості можна простежити в зразках монументальної архітектури Київської Русі? Чому русичі при виборі зразка для будівництва храмів орієнтувалися на Візантію?

7. Майстри Київської Русі вміли надавати смальті кожного кольору десятки відтінків. Наприклад, у Софійському соборі смальти синього кольору, на зразок ультрамарину, мають дев’ять відтінків — від темно-синього до ніжно-блакитного тону; синій колір типу кобальту має 5 тональних градацій, а група синього кольору, на кшталт індиго, — сім. Зелених кольорів (від темних і до світлих і від холодних до теплих тонів) налічу-ють аж 35. Жовті, жовто-коричневі та коричнево-зелені смальти мають 44 градації, а червоні різних відтінків, від коричнювато-червоних до пурпурових, — 31. Загалом уся палітра смальт складає 18 груп із 1�9 гра-даціями, а якщо сюди додати ахроматичну групу кольорів, то кількість тональних відтінків досягне 143. Крім того, особливу групу становлять �5 відтінків золотих і срібних смальт.Дайте визначення понять «мозаїка», «фреска». У чому полягає унікаль-ність мозаїк Софійського собору в Києві?

8. Який новий жанр живопису виникає з прийняттям християнства?

9. За зображенням фресок (репродукції) Софійського собору в Києві роз-кажіть про розвиток музично-театрального мистецтва Київської Русі.

10. Розшифрувавши тайнопис, ви дізнаєтеся, на яких музичних інструментах грали в Київській Русі.СЛІГУ — гуслі.ИКЛІПОС — сопілки.КИГУД — гудки.ИКДУД — дудки.НІЛЮТ — лютні.ИТЙЕЛФ — флейти.

11. Пригадайте зміст билин «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добри-ня і Змій», казки «Кирило Кожум’яка». Про які події з історії Київської Русі ми можемо з них довідатися?

12. Візантійський купець зі своїм крамом приїхав до стольного града Києва. Після вдалої торгівлі в купця залишилося до відплиття кілька годин, які він вирішив присвятити екскурсії вулицями Києва. Зустрівши парубка, він попросив його показати тільки найкрасивіші куточки міста, адже часу в купця було обмаль. Юнак почав перелічувати визначні пам’ятки Киє-ва — Десятинна церква, Золоті ворота, Софійський собор, Києво-Печер-ський монастир, монастирі Святого Юрія та Святої Ірини... Вислухавши весь перелік, купець попрохав показати лише одну споруду.Як ви думаєте, на якій пам’ятці зупинив свій вибір візантійський ку-пець? Чому?

30

Уявіть себе давньоруським гідом і проведіть для іноземного купця екс-курсію Софійським собором. Під час екскурсії ви маєте розповісти: іс-торію та час створення Софійського собору; з ініціативи якого київського князя почалося будівництво; за зразком якого храму він був зведений; мозаїки та фрески Софійського собору тощо.

13. Із картону та кольорового паперу виготовіть мозаїку на один із сюжетів з історії Київської Русі Х — першої половини ХІ ст.


1. Скільки років минуло від заснування першої школи в Київській Русі до сьогодення, до відкриття вашого навчального закладу?�009 – 988 = 1021.

2. Скільки років минуло від завершення будівництва Десятинної церкви до спорудження Софійського собору?1037 – 996 = 41.


Тема 3. киїВська русь у другій полоВині Хі — першій полоВині Хііі ст.

київська держава за часів правління ярославичів

1. Що таке «тріумвірат»? Коли і за яких обставин він виник у Київській Русі? Як позначилося утворення тріумвірату на політичній ситуації в країні?

2. «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці».Яка подія описана в «Повісті минулих літ»? У якому році вона відбула-ся? Поміркуйте, які «гріхи» мав на увазі літописець? Чому Ярославичі зазнали поразки? Із якими подіями в історії Давньоруської держави була пов’язана річка Альта?

3. Схарактеризуйте повстання 1068 р. за планом:1) Причини повстання.�) Привід до повстання.3) Рушійні сили повстання.4) Перебіг повстання.5) Результат повстання.

4. Використовуючи ключ, розшифруйте слова, сказані киянами князеві Ізяславу. Коли і за яких обставин вони були сказані?

31

А Б В Г Д

1 Ю Я П К Ц

2 Ж О Д І З

3 И М Б Й С

4 В А Р Е Л

5 Щ Т Н Є ’

�Б 5Б 1В �Б 4Д �Б 4А 1Д �Г 4В �Б �Д

3Д 3А 1В 4Б 4Д 3А 3Д 1Б 1В �Б �Д 4Г

3Б 4Д �Г , 5Б 4Б 1Г 4А 3А �В 4Б 3Г

, 1Г 5В 1Б �А 4Г , �Д 3В 4В �Б 1А

3Г 1Г �Б 5В 4Г 3Г , �Г 3Б 3А

5А 4Г 1В �Б 3В 5Д 5Г 3Б �Б 3Д 1Б

�Д 5В 3А 3Б 3А

Відповідь: От половці розсипалися по землі, так видай, княже, зброю й коней, і ми ще поб’ємося з ними.

5. Дослідник О. Тараненко вважає, що «найголовнішим досягненням “Правди Ярославичів”, з одного боку, було скасування кровної помсти, а з іншого — спрямування віри або штрафу не до постраждалих, а до державної скарбниці».Які соціальні процеси були юридично закріплені у «Правді Ярослави-чів»? Порівняйте «Найдавнішу Правду» і «Правду Ярославичів». Які нові статті було внесено? У чому полягало історичне значення створення «Правди Ярославичів»?

6. Яким політичним діячам належать ці характеристики? 1 — Ізяслав Ярославич; � — Святослав Ярославич; 3 — Всеволод Яро-славич.а) Згідно із заповітом свого батька одержав Переяславську землю. Брав

участь у битві на річці Альті. Один із членів тріумвірату. Разом із братами уклав «Правду Ярославичів». Свою діяльність спрямову-вав на зміцнення влади великого київського князя та збереження єдності Київської Русі. Заснував Києво-Видубицький монастир. Був високоосвіченою людиною, знав п’ять іноземних мов. Був одружений з онукою візантійського імператора Константина Мономаха.

б) Згідно із заповітом свого батька одержав значну частину земель Київ-ської Русі і посів київський престол. Брав участь у битві на річці Альті. Один із членів тріумвірату. У результаті повстання киян виму-шений був залишити Київ. Але через певний час повернувся. Разом із братами уклав «Правду Ярославичів». У результаті міжусобної боротьби вдруге залишає Київ. Після смерті брата повертається на

3�

Русь і в 1077 р. втретє стає київським князем. Загинув під час між-усобної війни із синами Святослава.

в) Згідно із заповітом свого батька одержав Чернігівську землю. Брав участь у битві на річці Альті. Один із членів тріумвірату. Разом із братами уклав «Правду Ярославичів». Під час міжусобної бороть-би за допомогою брата усунув від влади старшого брата й посів великокнязівський престол. Був найрішучішим і найактивнішим із синів Ярослава Мудрого. На замовлення князя в 1073 і 1076 р. були складені «Ізборники».

Відповіді: 1б, 2в, 3а.

7. Знайдіть у тексті помилки.Із метою припинення міжусобних війн нащадки Володимировичів ви-рішили скликати князівський з’їзд. Він зібрався в Чернігові в 1079 р. На з’їзді були присутні десять князів. З’їзд проголосив новий порядок успадкування власності, увівши поняття феоду. Таких феодів було ви-значено чотири — Київ, Чернігів, Переяслав, Рязань. Учасники з’їзду постановили для вирішення спільних справ скликати княжі з’їзди, а також організувати спільний похід проти печенігів.

8. У чому полягає історичне значення любецького з’їзду князів? Чи довго князі дотримувалися ухвалених на з’їзді домовленостей?

9. Уявіть себе літописцем, якому потрібно зробити запис про Любецький з’їзд князів 1097 р. У зв’язку з тим, що ви особисто не були присутні в Любечі, ви вирішили взяти в учасників з’їзду інтерв’ю.Для цього вам необхідно: написати список князів, у яких будете брати інтерв’ю; занотувати низку питань. Після розмови з усіма учасниками з’їзду ви аналізуєте отриману інформацію та робите відповідний запис у літописі.

10. Зробіть малюнки на теми «Повстання киян 1068 р.», «любецький з’їзд князів 1097 р.».


1. Рік утворення тріумвірату (1054) + рік битви на річці Альті (1068) – рік смерті Святослава Ярославича (1076) – кількість років існування тріум-вірату (1073 – 1054 = 19) + скільки гривень штрафу передбачалося за «Правдою Ярославичів» за вбивство тіуна (80) – третя цифра року, у якому припинив існування тріумвірат Ярославичів (1073) – кількість вотчин, визначених Любецьким з’їздом (3) = 1097.Яка подія відбулася в 1097 р.?

2. Скільки років минуло від переможної для Ярослава Мудрого битви на річці Альті до нищівної поразки Ярославичів на тій самій річці?1068 – 1019 = 49.


33

князювання Володимира Мономаха

1. Прочитайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.

«По незгодах між братами Ти заблис, як зірка ясна: Бо за тебе Україна Процвітала горда, щасна.

Добрий, чесний ти й розумний, Справедливо став судити — Ти сильнішим не дозволив Слабших кривдити й гнобити. [...]

У вісімдесяти походах Взяв князів-половців триста: Твоя слава по Вкраїні Голосна і чиста.

Ти князів до згоди кликав, Як дітей та рідна мати: — Знайте всі, що тільки згода Може тривко будувати! [...]».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш поет Юрій Шкрумеляк. Пригадайте, що ви знаєте про його діяльність. Свою відповідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Відповідь: Володимир Мономах.

2. Коли і за яких обставин Володимир Мономах посів київський стіл?

3. Тезово завершіть слова М. Брайчевського: «Майже всі заходи, здійсню-вані Мономахом, застосовувалися на користь Русі...».

4. Порівняйте «Устав» Володимира Мономаха з попередніми законодав-чими збірниками Київської Русі. Які важливі зміни в давньоруському суспільстві він затвердив?

5. «А всіх походів [зробив я] вісімдесят і три великих, а решти не пам’ятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного два-дцять», — пише Володимир Мономах у «Повчанні».Проаналізуйте зовнішню політику князя Володимира Мономаха.

6. За легендою, візантійський імператор Константин Мономах подарував Володимиру Мономаху серед інших регалій царської влади і так званий царський вінець, який увійшов в історію як «шапка Мономаха». Цією шапкою протягом не одного століття вінчалися на престол усі наступні князі, а потім і царі Московської держави.

34

Як ви думаєте, чому в народі кажуть: «Ох, тяжка ця шапка Монома-ха!»? Які риси характеру, на вашу думку, повинен мати державний правитель?

7. На думку історика М. Костомарова, «поміж давніми князями дотатар-ського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної слави, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, князь, який вирізнявся здоровим глуздом посеред своєї братії, князів руських. Довкола його імені обертаються майже всі відомі події руської історії в другій половині ХІ ст. та в першій половині ХІІ ст.».Чи погоджуєтесь ви з оцінкою, яку дав видатний український історик ХІХ ст. діяльності Володимира Мономаха? Визначте історичне значен-ня діяльності Володимира Мономаха в контексті політичних процесів у Київській Русі в другій половині ХІ — першій чверті ХІІ ст.

8. Український історик О. Єфименко характеризує князя Володимира Мономаха як «найсимпатичнішу особистість так званої удільної епохи, рахуючи від смерті Ярослава до нашестя татар (1054—1��4 рр.)».Складіть історичний портрет князя Володимира Мономаха.

9. Заповніть таблицю «Діяльність князя Володимира Мономаха».


Володимир Мономах


1113—1125 рр.


Зумів тимчасово об’єднати під своєю владою більшу частину території Київської держави, припинити князівські усобиці. Став одним з організаторів зустрічі найвпливовіших князів у Любечі (1097 р.), що проводилася з метою покласти край князівським чварам і скоординувати спільну боротьбу проти половців. Автор «Повчання», адресованого його дітям, у якому державний діяч різко засуджує князівські усобиці, закликає до єдності всіх князівських земель. Видав закони (відомі під назвою «Статут Володимира Всеволодовича»), у яких скасовувалося холопство за борги та обмежувалися відсотки на позики. За Володимира Мономаха було збудовано міст через дніпро, нові храми, виникали нові й розросталися старі міста


На початку ХІІ ст. організував ряд спільних походів князів проти половців, після яких вони надовго припинили напади на руські землі. Володимир Мономах звільнив південноруські степи від кочівників


Володимир Мономах був останнім правителем Київської Русі, якому вдалося в період князівських усобиць об’єднати більшу частину території держави та відновити колишній авторитет Русі в середньовічному світі

35


Володимир Мономах


«Поміж давніми князями дотатарського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї слави, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, що вирізнявся здоровим глуздом посеред своєї братії, князів руських. довкола його імені обертаються майже всі важливі події руської історії в другій половині ХІ та в першій чверті ХІІ ст.» (М. Костомаров)

10. Складіть історичний портрет князя Мстислава Володимировича.

11. Назвіть причини політичної роздробленості Київської Русі. Доведіть, що політична роздробленість Русі є результатом закономірного розвитку держави.

12. Заповніть схему «Удільні князівства Русі першої половини ХІІ ст.».

Удільні князівства

Київське

Переяславське

Чернігівське

НовгородСіверське

Волинське

Галицьке

13. Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену життю та діяльності князя Володимира Мономаха. Які експонати ви б у ній розмістили? Чому? Напишіть коротку характе-ристику обраних експонатів.

14. Напишіть твір-роздум на тему «Київська Русь: складові політичної мо-гутності».


1. Скільки років Володимир Мономах стояв на чолі Київської Русі?11�5 – 1113 = 12.

2. Скільки років минуло від укладання «Правди Ярославичів» до затвер-дження збірника правових норм «Уставу» Володимира Мономаха?1113 – 107� = 41.

роздробленість київської русі

1. Відома дослідниця Н. Яковенко пише, що «процес «приватизації» колек-тивної спадщини Рюриковичів після смерті Ярослава Мудрого протікав вельми інтенсивно. До середини ХІІ ст. на обширах Русі сформувалося близько 15 більших князівств, кожне з яких практично жило самостійним політичним життям, визнаючи «старійшинство» київського князя лише номінально».


36

Визначте причини політичної роздробленості Київської Русі. Схарак-теризуйте політичний, соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського, Чернігівського, Новгород-Сіверського князівств.

2. За підрахунками С. Томашівського, у Києві між 1146 та 1�46 рр. �4 князі 47 разів займали київський стіл, причому 35 князювань тривало менше року.Чому князі з роду Рюриковичів вели жорстоку боротьбу за київський стіл? Який вплив мали міжусобні війни на соціально-економічний та культурний розвиток міста?

3. Складіть кросворди на теми «Політичний і соціально-економічний розви-ток Київського, Переяславського, Чернігівського, Новгород-Сіверського князівств» (на вибір).

4. «Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу дру-гої неділі посту. І грабували вони два дні все місто — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи з мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили од ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, — і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський святої Богородиці поганими, але бог молитвами святої богородиці оберіг його од такої біди.І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльо-зи безперестаннії. Се ж усе вдіялося за гріхи наші».Про яку трагічну подію в історії Русі другої половини ХІІ ст. повідомляє літопис? Поміркуйте, які «гріхи» мав на увазі автор літопису?

5. Схарактеризуйте «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело про похід князя Ігоря Святославича 1185 р. Чому князь зазнав поразки? Які історичні уроки можна винести з описаних у «Слові» подій?

6. Уявіть, що автор «Слова о полку Ігоревім» попросив вас зробити ілюст-рації до його твору. Намалюйте мініатюри до ключових сцен твору.


1. Рік пограбування Києва Андрієм Боголюбським (1169) + кількість князів, які займали київський стіл від 1146 до 1�46 р. (�4) – третя цифра року першої писемної згадки терміну «Україна» (1187) = 1185.Яка подія відбулася в 1185 р.?


галицьке та Волинське князівства

1. Як географічне розташування Галицького та Волинського князівств вплинуло на їхній економічний розвиток?

37

2. Відомий історик М. Котляр уважає, що Ярослав Осмомисл «був наро-джений для того, щоб панувати над багатьма тисячами людей».На основі вивченого історичного матеріалу поясніть, що мав на увазі М. Котляр. Схарактеризуйте діяльність князя Ярослава Осмомисла.

3. Чому галицького князя Ярослава називали Осмомислом? Свою думку підтвердьте фактами з діяльності князя.

4. Як розширилися кордони Галицького князівства за часів правління князя Ярослава Осмомисла? Схарактеризуйте зовнішню політику князя.

5. Заповніть таблицю «Діяльність князя Ярослава Осмомисла».

Характерис-тика

Ярослав Осмомисл


1153—1187 рр.

Внутрішня політика

На початку свого правління був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича і свого племінника Івана Ростиславича Берладника. Прагнучи зміцнення князівської влади, боровся проти боярської опозиції, яка намагалася втрутитися в управління державою. За правління Ярослава Осмомисла було приєднано землі між Карпатами та дністром, пониззям дунаю. Брав участь у боротьбі за Київ. Спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців. У Галицькому князівстві було збудовано й укріплено багато міст, у Галичі споруджено Успенський собор


Уклав союзницькі договори з Угорщиною і Польщею, підтримував дружні відносини з Візантією та імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою


За часів правління князя Галицьке князівство значно розширило свою територію, переживало період могутності

Оцінка діяльності сучасни-ками та нащадками

Автор «Слова о полку Ігоревім» назвав Ярослава Осмомислом, тобто мудрим, розумним. Історик М. Котляр уважає, що Ярослав Осмомисл «був народжений для того, щоб панувати над багатьма тисячами людей»

6. Складіть історичний портрет князя Ярослава Осмомисла.

7. Уявіть себе на місці князя Ярослава Осмомисла, якому потрібно розро-бити прапор, герб, гімн Галицького князівства. Виконуючи це важливе державне завдання, не забувайте, що розроблені вами державні символи мають якнайкраще відповідати епосі, у яку жив князь, його діяльності тощо.

38


1. Рік поділу Галичини на три князівства (1084) + рік початку князюван-ня Ярослава Осмомисла (1153) – рік, від якого столицею Галицького князівства стає Галич (1141) + дві останні цифри року, від якого на Волині починає правити Ізяслав Мстиславич (1135) + кількість років правління князя Ярослава Осмомисла на чолі Галицького князівства (1187 – 1153 = = 34) + перша та третя цифри року, у якому Іван Берладник виступив проти Ярослава Осмомисла (1158) + остання цифра року заснування князем Володимиром Святославичем міста Володимира-Волинського (988) – друга цифра століття, у якому відбувся поділ Волинської землі на дві частини (ХІ) = 1187.Яка подія відбулася в 1187 р.?


культура київської русі за часів роздробленості

1. Доведіть, що писемними на Русі були не лише привілейовані верстви населення, а й ремісники та торговці.

2. Чи відігравали жінки Київської Русі помітну роль у розбудові культури? (Анна Всеволодівна заснувала в 1086 в Києві при Андріївському монастирі школу для дівчат; онука Володимира Мономаха євпраксія склала перший медичний трактат «Мазі».)

3. Назвіть ім’я найвідомішого лікаря Київської Русі. Якими засобами лікування користувалася давньоруська медицина? (Агапіт; фітотерапія — ліки, виготовлені з рослин (полин, кропива, подорожник, звіробій, цвіт липи, листя берези), психотерапія — замовляння, а з прийняттям християнства — молитви; фізіотерапія — застосування різного роду процедур.)

4. Чи знала давньоруська медицина хірургічне втручання? (У 1076 р. князю Святославу Ярославичу була видалена пухлина.)

5. Із чого виготовляли на Русі книги? Чи були книги доступні всім верствам населення? Чому?

6. Назвіть найвідомішу рукописну книгу середини ХІ ст. Коли вона була написана? («Остромирове євангеліє», 1056—1057 рр.)

7. Академік ХVІІІ ст. Г. Міллер, уражений широтою літописної інформації та рівнем її систематизації, писав, що літописець Нестор та його послі-довники створили систему руської історії, яка настільки повна, що жодна інша нація не може похвалитися таким скарбом.Що таке «літопис»? Схарактеризуйте «Повість минулих літ» як історичне джерело. Чи можна літописця Нестора назвати «батьком» вітчизняної історичної науки? Власну думку обґрунтуйте. У чому полягала суттєва відмінність літописів Київської Русі від хронік більшості країн серед-ньовічної Європи? (Писалися народною мовою, а не латиною.)

39

8. Італійський дослідник Р. Поджіолі вважає автора «Слова о полку Іго-ревім» «златоустом політичної красномовності».Чи на сьогодні встановлено авторство «Слова о полку Ігоревім»? Назвіть відомі вам теорії щодо авторства цього твору.

9. Дослідник із Японії Й. Накамура пише, що основною причиною захоп-лення японських читачів «Словом о полку Ігоревім» є наявність у ньому «щирого почуття патріотизму князя Ігоря і великого бажання русинів до об’єднання».Визначте основну ідею «Слова о полку Ігоревім». Свою думку підтвер-дьте рядками з твору. Який японський середньовічний твір схожий за елементами сюжетів зі «Словом о полку Ігоревім»? («Повість про будинок Тайра».)

10. Установіть відповідність між цитатами з творів та їхніми назвами.1 — «Повість минулих літ»; � — «Ходіння Даниїла Заточника»; 3 — «Повчання Володимира Мономаха»; 4 — «Києво-Печерський патерик»; 5 — «Слово о полку Ігоревім».а) «Йордан-річка тече бистро, а береги має з того боку вельми круті, із

цього боку пласкі. А вода його мутна й солодка дуже, і не можуть напитися досита ті, що п’ють цю святу воду».

б) «Зачнемо ж ми, браття, Від старого Володимира До Ігоря сьогоденного. Ігор сей, славен князь, Міццю розум оперезав, Мужністю сердечною нагострив, Ратного духу виповнився Та й повів полки свої хоробрі На землю Половецьку, За землю Руську».

в) «Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, [...] то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьо-му — Хорив, і сестра їх — Либідь».

г) «Заснована була божественна Богородична церква року 1073-го. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, почали будувати цю церкву; він же власними руками розпочав копати рів. Хрис-толюбивий князь Святослав дав 1000 гривень золота на допомогу Блаженному».

д) «Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його».

Відповіді: 1в, 2а, 3д, 4г, 5б.

11. Відомим мозаїстом та іконописцем першої половини ХІІ ст. був Алімпій. Він брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерського монас-

40

тиря. Також відомо, що одна з робіт майстра зараз перебуває в Третьяков-ській галереї в Москві.Як називається ця ікона? («Ярославська Оранта».)

12. Із картиною якого всесвітньо відомого художника, на думку мистецтво-знавців, за художньою силою можна порівняти ікону Алімпія «Оранта»? («Сікстинська мадонна» Рафаеля.)

13. Уявіть, що вас запросили взяти участь у конференції, присвяченій темі «Київська Русь в історії Європи». Напишіть тези свого виступу.

14. Уявіть себе іноземним істориком, який приїхав до Київської Русі з метою написати наукове дослідження про стан розвитку освіти і науки в Київ-ській Русі в другій половині XI — першій половині XIII ст. У своїй роботі обов’язково вкажіть: країну, із якої приїхав; місце створен-ня закладів освіти; дисципліни, які викладалися; які верстви населення могли здобути освіту; галузі наукових знань; наукові твори та їхніх ав-торів; рівень розвитку освіти і науки порівняно з попереднім періодом; своє ім’я, відповідний час написання роботи.

15. Уявіть себе іноземним істориком, який приїхав до Київської Русі з метою написати наукове дослідження про стан розвитку літератури та мистецтва в Київській Русі в другій половині XI — першій половині ХІІІ ст. У своїй роботі обов’язково вкажіть: країну, із якої приїхав; літературні пам’ятки, їх авторів, місце написання; пам’ятки мистецтва, їх авторів, час створення; рівень розвитку літератури та мистецтва порівняно з по-переднім періодом; своє ім’я, відповідний час написання роботи.

Тема 4. галицько-Волинська держаВа

утворення галицько-Волинської держави

1. Яке історичне значення мало об’єднання Галицького і Волинського князівств? Які нагальні внутрішні проблеми новоутвореної держави мав розв’язати Роман Мстиславич?

2. «Бо він кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хороб-рий був, як той тур...», — повідомляє літописець про військові походи Романа Мстиславича на половців.Схарактеризуйте зовнішню політику князя Романа Мстиславича.

3. Автор Галицько-Волинського літопису називає князя Романа Мстисла-вича «самодержцем» і переможцем «усіх поганських народів».Яке історичне значення мала діяльність Романа Мстиславича?

4. Заповніть таблицю «Діяльність князя Романа Мстиславича».

41


Роман Мстиславич


1199—1205 рр.


У 1199 р. встановив свою владу в Галичі і об’єднав Волинські й Галицькі землі в єдине ГалицькоВолинське князівство. Намагаючись зміцнити князівську владу, вів гостру боротьбу з боярством. У своїй діяльності спирався на волинське боярство та городян. У 1202 р. здійснив похід на київське князівство та оволодів Києвом. Ініціював проведення реформ так званого доброго порядку, які мали зупинити процес розпаду Київської держави на дрібні удільні князівства. Однак через опір інших князів пропозиції Романа Mстиславича не були реалізовані


Організував низку походів проти ятвягів, а в 1201—1202 та 1203—1204 рр. очолив два великі походи проти половців. Вів активну зовнішню політику. Підтримував контакти з Тевтонським орденом, із ним рахувалися правителі Візантії, Угорщини та інших держав. Папа Римський Інокентій III запропонував Роману Mстиславичу королівську корону за умови прийняття ним католицтва, але князь відмовився


Заснував ГалицькоВолинське князівство

Оцінка діяльності сучасни-ками та нащадками

«За короткий час він так піднявся, що правив над усіма землями і князями Русі» (польський хроніст ХІІІ ст.). Автор ГалицькоВолинського літопису назвав Романа Мстиславича «самодержцем усієї Русі», «царем у Руській землі», «великим князем»

5. Відомий польський історик ХVІ ст. М. Стрийковський оспівав Романа як наймогутнішого князя Русі, переможця багатьох країн і народів.Складіть історичний портрет князя Романа Мстиславича.

6. Який період в історії Галицько-Волинського князівства літописець назвав добою «великої смути»? Коли і за яких обставин «велика смута постала в землі Руській»?

7. Український історик М. Котляр писав, що в Галицько-Волинському князівстві «боярство являло собою значну політичну силу, яка спиралася на економічну могутність, величезні маєтності, що давали можливість утримувати сотні й тисячі озброєних людей. Уже в перші дні свого

4�

формального князювання малому Данилу, його брату та їхній матері довелося на собі відчути всю силу й шаленість боярського опору».Яку роль відігравали галицькі бояри в роки «великої смути»? Хто з бояр проголосив себе галицьким князем?

8. На думку історика М. Котляра, відновлення Галицько-Волинського князівства було мрією «першої половини життя» князя Данила.Схарактеризуйте основні етапи боротьби Данила й Василька за відрод-ження Галицько-Волинського князівства.

9. Яке історичне значення мала перемога братів Данила й Василька під Дорогочином?

10. Уявіть, що після об’єднання в 1199 р. Галицького й Волинського князівств князь Роман Мстиславич збирає прес-конференцію, на якій планує дати відповіді на питання, які цікавлять провідних літописців держави.літописці ставлять питання щодо планів князя у внутрішній та зовніш-ній політиці, на які Роман Мстиславич дає вичерпну відповідь. (Ролі літописців та князя виконують учні.)


1. Рік, у якому князь Роман зайняв Київ (1�03) + рік загибелі Романа Мстиславича (1�05) – рік битви на річці Калці (1��3) + століття, у якому народився князь Роман (ХІІ) + кількість князівств, які об’єднав Роман Мстиславич (�) = 1199.Яка подія відбулася в 1199 р.?

2. Рік народження князя Данила (1�01) + рік загибелі князя Романа Мсти-славича (1�05) – рік утворення Галицько-Волинського князівства (1199) + + дві останні цифри року битви на річці Калці (1��3) + остання цифра року оволодіння Галичем Мстиславом Удатним (1�18) = 1�38.Яка подія відбулася в 1238 р.?

Монгольська навала на русь

1. Пригадайте, що ви пам’ятаєте зі всесвітньої історії про Чингізхана. Ім’я Чингізхан у перекладі означає «володар володарів». Чому монгольський правитель дістав таке ім’я? Завдяки чому монголи зуміли завоювати півсвіту?

2. Тверський літопис так повідомляє про передумови бою на річці Калці 1��3 р.: «І прийшов хан Котян, князь половецький [...] у Галич до зятя свого, Мстислава [...], говорячи: “Сьогодні нашу землю відняли, а вашу завтра прийдуть і візьмуть, і тому поможи нам”. […] Мстислав відправив до своїх братів, князів руських, за допомогою, кажучи так: “Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сил, і нам гірше буде від них”. [...] І почали князі зби-рати воїнів, кожний у своїй області [...] і, зібравши всіх руських воїнів,

43

вирушили в похід проти татар. Коли вони прийшли до Дніпра на Заруб, до острова Варязького, почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: “Чули ми, що ви йдете проти нас, по-слухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших, і пришли не на вас. Але прийшли ми [...] на поганих половців, а ви укладете з нами мир. І якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що й вам вони чимало зла завдають [...]”. Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар...».Продовжте розповідь літописця про перебіг битви на річці Калці. Чому руські князі не пристали на пропозицію монголів? Як ви думаєте, чи правильно вони вчинили? Власну думку обґрунтуйте. Який вплив на перебіг битви мала втеча половців із поля бою?

3. Літописець пише, що битва на річці Калці була «згубою через наші грі-хи. І були переможені руські князі, і не було такого від початку Руської землі».Які «гріхи», на думку літописця, спричинили поразку руських військ? Визначте основну причину поразки на річці Калці. Які історичні уроки можна винести з поразки руських військ у 1223 р.?

4. «Коли зіткнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед [...]. Уда-рили вони в полки татарські [...], а сам Данило поранений був у груди. А через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, — був бо він віком 18 літ, був бо він сильний, — і Данило кріпко боровся, побива-ючи татар», — із гордістю пише літописець про князя Данила.Схарактеризуйте князя Данила Романовича як військового діяча. Виходячи з рішучості, хоробрості та мужності, виявлених під час бою князем Данилом, спрогнозуйте результат боротьби князя за збирання батьківських земель.

5. Посол Папи Римського в Золотій Орді Плано Карпіні пише про наслідки походу монголів на Русь: «Татари [...] пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Руській, зруйнувавши міста і фортеці, повбивали людей».Розкажіть про перебування монголів на Русі від битви на річці Калці до облоги Києва 1240 р.

6. «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою [...] і оточив місто [...]. І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.[Кияни] тим часом...».Продовжте розповідь літописця про героїчну оборону Києва 1240 р.

7. «І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських [...] і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро

44

поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи [там] того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо [церкви] святої Бого-родиці [Десятинної]».Про які «по5роки» пише літописець? (По5роки — стінобитні машини.) Назвіть хронологічні межі оборони Києва. Хто нею керував? Чому мон-голам удалося оволодіти містом?

8. Доведіть, що оборона Києва 1240 р. була однією з найбільших оборонних битв середньовічної Європи.

9. Історик П.-Р. Маґочій у своїй книзі «Історія України» пише: «1�40 р. тра-диційно вважається поворотним моментом в історії Східної Європи. Саме цього року монголи взяли і вщент зруйнували Київ, відколи, на загальну думку, припинила існування Київська Русь, і почався період панування монголів. [...] Однак при ретельному дослідженні видно, що присутність монголів докорінно не змінила києво-руське суспільство. Вона, радше, прискорила та завершила процес змін руського політичного та соціаль-но-економічного устрою, що почався за століття до їхнього приходу».Працюючи за методом «два-чотири- разом»�, дайте відповідь на запитан-ня: Які зміни відбулися в політичному, економічному житті Русі після монгольської навали? Чи були ці зміни істотними? Чому? Які міста найбільше постраждали від нападу кочівників?

10. Чому, незважаючи на завзятий опір населення руських земель, монголи зуміли завоювати Русь?

11. Складіть оповідання про оборону Києва 1240 р. від імені одного з його жителів.

12. Зробіть малюнки на теми «Битва на річці Калці», «Оборона Києва».


1. Рік битви на річці Калці (1��3) + століття, у якому монголи напали на Русь (ХІІІ) – перша цифра загальної кількості дворів, які залишилися в Києві після захоплення його монголами (�00) + якого числа заверши-лася оборона Києва (6) = 1�40.Яка подія відбулася в 1240 р.?

2. Три останні цифри року, у якому монголи захопили Переяслав (1�39) + + приблизна кількість жителів, які залишилися в Києві після монголь-ської облоги (1000) – століття, у якому була заснована Золота Орда (ХІІІ) – остання цифра кількості днів оборони Києва (93) = 1��3.Яка подія відбулася в 1223 р.?

� Працюючи за методом «два-чотири-разом», учні на першому етапі роботи розв’язують поставлене учителем завдання в парах; далі об’єднуються в четвірки й у процесі обговорення приймають спільне рішення; на завершальному етапі відбу-вається колективне обговорення завдання.

45

галицько-Волинська держава за часів правління данила галицького

1. Завдяки чому Данило Романович зумів здобути перемогу в боротьбі за відродження Галицько-Волинської держави?

2. Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), визначте основні на-прямки діяльності князя Данила Галицького.

3. У чому полягало історичне значення Ярославської битви?

4. Літопис повідомляє, що князь Данило «спорудив городи многії».Які міста постали за часів правління Данила Романовича? До якого міста князь переніс столицю держави? Яке місто назвав на честь свого сина?

5. «У той же час прислав папа послів достойних, що принесли [Данилові] вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: “Сину! Прийми од нас вінець королівства”. [...] Але він, [Данило], усе одно не хотів, та вмовила його мати [Анна]. Прийняв же Данило од бога вінець у городі Дорогочині».Про яку подію розповідає Галицько-Волинський літопис? У якому році вона сталася? Якому ще князеві Папа Римський пропонував корону? Чому князь Данило Галицький не одразу погодився на коронацію? Яку мету переслідував Папа Римський Інокентій ІV і на що сподівався князь Данило, погоджуючись на коронацію? Чи були дотримані умови угоди після коронації обома сторонами?

6. «О, лихіша лиха честь татарська! Данило Романович ще був князем ве-ликим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе на-зиває! А вони данини хочуть, і погрози йдуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарська!».Якими мотивами керувався князь Данило, їдучи до Золотої Орди за яр-ликом на княжіння? Як поставився хан Батий до руського князя? Яким було ставлення до Данила Романовича правителів сусідніх держав після його повернення з Орди?

7. Заповніть таблицю «Діяльність князя Данила Галицького».

Характеристика Данило Галицький

Роки князювання




Оцінка діяльності сучасника-ми та нащадками

46

8. Чому князь Галицько-Волинської держави Данило увійшов в історію як «Галицький»?

9. «Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив міст багато, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другий по Соломоні», — так характеризує Данила Галицького літописець.Із якою історичною постаттю літописець порівнює князя Данила? Чому? Визначте історичне значення діяльності князя Данила Галицького.

10. Складіть історичний портрет короля Данила Галицького.

11. Складіть похвалу князю Данилу, який здобув перемогу в Ярославській битві.

12. Уявіть себе на місці князя Данила Галицького, якому потрібно розробити прапор, герб, гімн Галицько-Волинського князівства. Виконуючи це важливе державне завдання, не забувайте, що розроблені вами символи держави мають якнайкраще відповідати епосі, у яку жив князь, його діяльності тощо.

13. Зробіть малюнки на теми «Ярославська битва», «Поїздка Данила до Золотої Орди», «Коронація Данила Галицького».


1. Перша літописна згадка про місто Львів (1�56) + рік, у якому князь Да-нило вирушив до Золотої Орди (1�45) – рік коронації Данила Романовича (1�53) – остання цифра року, у якому помер Данило Галицький (1�64) + + перша цифра написаного арабськими цифрами століття, у якому в Ро-мана Мстиславича народився син Данило (13) = 1�45.Яка подія відбулася в 1245 р.?

2. Рік переможної Ярославської битви (1�45) + кількість років, що тривала в Галицько-Волинському князівстві громадянська війна (40) – дві остан-ні цифри року битви на річці Калці (1��3) – остання цифра написаного арабськими цифрами століття, у якому жив князь Данило (13) – остання цифра року, якого Данило Галицький повернувся від хана Батия (1�46) = = 1�53.Яка подія відбулася в 1253 р.?


занепад галицько-Волинської держави

1. Після смерті Василька Романовича в Галицько-Волинському князівстві відновлюється удільна система. Які землі отримали в управління сини Данила Романовича? Схаракте-ризуйте діяльність нових володарів галицько-волинських земель.

47

2. Тезово напишіть, чим політика синів Данила Галицького відрізнялася від політики їхнього батька.

3. До якого міста князь лев Данилович переніс столицю Галицько-Волин-ського князівства?

4. Розшифруйте криптонім, користуючись шифротаблицею. Який князь таким чином підписував документи?

а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м

1 � 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1� 13 14 15 16 17

н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я

18 19 �0 �1 �� 3 �4 �5 �6 �7 �8 �9 30 31 3� 33

15 19 �1 19 16 31 �1 �4 �� 31 15 11 14, 3 7 16 11 15 11 14 15 18 33 10 31 15 11 13 3 �� 31 15 11 14, 3 19 16 19 6 11 17 11 �1 19-3 19 16 11 18 �� 31 15 11 14, 4 1 16 11 �7 31 15 11 14, 16 �4 �7 31 15 11 14 1� 6 19 �1 19 4 19 �8 11 18 �� 31 15 11 14.Відповідь: Король Руський, Великий князь Київський, ВолодимироВолинський, Галицький, Луцький і дорогочинський (Юрій І Львович).

5. Прочитайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.«А за тебе, мудрий князю, Люд спокоєм проживає. Твою силу, твою мудрість Ворог навіть поважає.

Ти король і князь великий, Для людей своїх ласкавий, Для земель своїх господар. Доброї опікун слави.

Щедрий ти для духовенства, Знав його вагу велику: Першого настановляєш Українського владику».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш Юрій Шкрумеляк. Пригадайте, що ви знаєте про його діяльність. Свою від-повідь оформіть за планом:1) Вважаю, що у вірші ... поета ... йдеться про ... .�) Тому що ... .3) Отже, вважаю ... .Визначте історичне значення діяльності Юрія І львовича.Відповідь: Юрій.

6. Літописець так характеризує князя Юрія І Львовича: «Юрій був муж добрий, ласкавий і для духовенства щедрий; за його князювання Руська земля тішилася спокоєм і славилася своїм багатством».Складіть історичний портрет князя Юрія І львовича.

48

7. Схарактеризуйте діяльність останніх князів із династії Романовичів — синів Юрія І Андрія та лева ІІ.

8. Доведіть, що володарі Польщі, литви й Угорщини проводили політику розподілу земель Галицько-Волинського князівства.

9. У якому році припинила існування Галицько-Волинська держава? Ви-значте історичне значення Галицько-Волинської держави.

10. Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену життю та діяльності князя Юрія І львовича. Які б експонати ви в ній розмістили? Чому? Напишіть коротку характеристику обраних експо-натів.

11. Пригадайте найяскравіші сторінки з історії Галицько-Волинської дер-жави й виготовіть із відповідними підписами серію листівок, на яких буде зображено сюжети зі славного минулого князівства.


1. Скільки років проіснувала Галицько-Волинська держава?1387 – 1199 = 188.

2. Рік утворення Галицької митрополії (1303) + рік припинення існування династії Романовичів (13�3) – останній рік правління Лева Даниловича (1301) + кількість років правління Юрія І Львовича (1301 – 1�70 = 31) – – остання цифра року, у який Галицько-Волинське князівство припинило своє існування (1387) = 1349.Яка подія відбулася в 1349 р.?

культура галицько-Волинської держави

1. Чому Галицько-Волинська держава у ХІІ — першій половині ХІV ст., на відміну від інших регіонів Русі, переживала піднесення розвитку культури? Які особливості були притаманні процесам і явищам у сфері культури в Галицько-Волинській державі?

2. Де виникали основні осередки освіти? Чи існували освітні центри при дворах князів?

3. У другому томі «Історії української культури» зазначається, що про-цес шкільного «навчання і програма орієнтувалися на давні київські зразки».Які предмети викладались у школах? Якій основній меті підпорядко-вувалося навчання? (В учнів виховували християнську мораль, знання основних молитов.)

49

4. Більшість учнів здобували лише елементарні знання — уміння читати й писати, виконувати прості арифметичні дії. Проте були й високоосвічені люди. Назвіть їхні імена. (Перемишльський єпископ Мемнон; князь Володимир Василькович; печатник Кирило, який працював при дворі данила Галицького; писар Федорець, який виготовляв грамоти для Володимира Васильковича.)

5. Який літопис починається словами: «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який поборов усі поганські народи, мудрістю розуму додержуючи заповідей божих, [...] велика смута постала в землі Руській»?Зі скількох частин складається Галицько-Волинський літопис? Назвіть можливих авторів цієї пам’ятки.

6. Виходячи з історичного періоду, у який створювався Галицько-Волин-ський літопис, визначте одну з найважливіших тем цього історичного твору.

7. Одним із важливих аспектів державницької діяльності Данила Гали-цького було закладання міст. Які міста виникають за часів правління князя? Чому нові міста виникали насамперед як укріплені пункти?

8. Назвіть найвідоміші пам’ятки церковної архітектури доби Галицько-Волинської держави.

9. Малярство відігравало провідну роль серед образотворчих видів мисте-цтва. Його майстри працювали передусім у монументальному малярстві, іконописі та книжковій мініатюрі.Схарактеризуйте зазначені три напрямки. Наведіть приклади.

10. Про майстрів скульптури доби Галицько-Волинської держави відомостей майже не збереглося. Писемні джерела подають лише одне ім’я. Назвіть ім’я цього різьбяра. (Авдій.) Над оздобленням якої церкви він працював? (Церква Богородиці в Холмі.)

11. Складіть кросворди на теми «Культура Галицько-Волинської держави», «Галицько-Волинський літопис».

12. Уявіть себе дослідником, якому потрібно написати книгу «Культура європейських країн ХІІІ — першої половини ХІV ст.». Однією з частин вашої праці буде розділ, присвячений культурі Галицько-Волинської держави. Напишіть цей розділ за планом: 1) Історичні особливості розвитку культури.�) Розвиток освіти.3) Літописання.4) Архітектура та образотворче мистецтво.

50

Тема 5. українські зеМлі у складі Великого князіВстВа литоВського та іншиХ держаВ (друга полоВина ХіV—ХV ст.)

початок польського та литовського володарювання на українських землях

1. Складіть кросворд на тему «Початок польського та литовського волода-рювання на українських землях».

2. Історик Н. Яковенко в книзі «Нарис історії середньовічної та ранньо-модерної України» пише, що «створене без політичних завойовницьких зусиль Велике князівство Литовське було державою, у якій титульний народ, у суті речей, тільки назвою і був представлений. Близько 90 % його населення складали русини, тобто майбутні білоруси й українці, а співвідношення території, заселеної ними й литовцями, на першу тре-тину ХV ст. облічують як 1�:1».Схарактеризуйте процес входження українських земель до складу Вели-кого князівства литовського. Чому історики називають процес збирання литвою українських земель як «оксамитове проникнення»?

3. Чому литовські правителі щодо приєднаних земель Русі застосовували правило «старого не змінювати, а нового не впроваджувати»?

4. Чому, за висловленням Н. Яковенко, «руська» мова у Великому князів-стві литовському зробила «стрімку кар’єру»? Що запозичили литовці в русичів для розбудови власної держави? Чому?

5. Яка подія сталася в 1385 р.? Які зовнішньополітичні обставини під-штовхнули Польщу та литву до підписання Кревської унії? Виходячи із становища обох держав, спрогнозуйте, хто із союзників мав іти на більші поступки? Які саме?

6. На думку історика М. Грушевського, Кревська унія «змінила на-прям історії не тільки наших країв, а й усеї, можна сказати, Східньої Європи».Аналізуючи умови унії, підписаної в Крево, доведіть, що видатний україн-ський історик був правий.

7. «У се літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їх...».Про яку подію повідомляє літописець? У якому році вона сталася? Яке історичне значення битви на річці Сині Води? Як змінилося політичне становище українських земель у результаті цієї битви?

8. У яких роках Галичина й Західне Поділля увійшли до складу Польщі?

9. Доведіть, що польські правлячі кола намагалися ліквідувати самостійне політичне життя на приєднаних українських землях.

10. Порівняйте політику литовських і польських правлячих кіл щодо україн-ських земель. Що в ній було спільне, а що — відмінне?

51

11. Уявіть себе жителем українських земель, які в ХІV ст. увійшли до складу Великого князівства Литовського. У листі до своїх родичів, які живуть в іншій середньовічній країні, на-пишіть про зміни, що відбулися з приходом литовців на українські землі. У листі обов’язково зазначте власне ім’я; назву країни, у якій живуть адресати вашого листа; відповідну дату написання листа.

12. Зробіть малюнок на тему «Битва на річці Сині Води».


1. Рік підписання Кревської унії (1385) – дві останні цифри року виходу привілею, за яким урівнювалися права української шляхти з польською (1434) – століття, у якому українські землі входять до складу Великого князівства Литовського (XIV) – третя цифра року, у якому утворилися Руське й Подільське воєводства (1434) = 136�.Яка подія відбулася в 1362 р.?


українські землі під владою литви та польщі

1. На думку історика Н. Яковенко, Вітовт за роки свого правління «зумів поставити аморфний конгломерат земель, що склався в Ольгердову добу, у більшу залежність від великого князя».Схарактеризуйте політику великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Як централізаторська політика Вітовта вплинула на життя українських удільних князівств?

2. Яка подія відбулася в 1399 р.? Чому історики битву на Ворсклі порівню-ють із битвою на Калці?

3. «Великий цар Тохтамиш дав великому князю Вітовту Київ, і Смоленськ, й інші міста, і предок наш цар Тохтамиш на все це дав ярлик свій», — так говорив хан Менглі-Гірей про передачу ханом Золотої Орди Вітовту яр-лика на володіння українськими землями.Яке історичне значення мала ця подія?

4. Центральною подією так званої «Великої війни» проти Тевтонського ордену була Грюнвальдська битва.У якому році вона сталася? Яке історичне значення мала перемога об’єднаних польсько-литовсько-руських військ?

5. У жовтні 1413 р. між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом і вели-ким князем литовським Вітовтом у місті Городлі була укладена унія.Схарактеризуйте основні положення Городельської унії.

6. Коли і за яких обставин відбулася остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств?

7. Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Свидригайла.

5�

8. Коли і за яких обставин утворилося Велике князівство Руське? Із яких земель воно складалося?

9. Польський історик Я. Длугош уважає, що князь Свидригайло «здобув собі симпатію багатьох людей, особливо русинів, тому що, хоча сам був католиком, виявляв велику схильність до їхньої віри».У чому полягала співпраця Свидригайла з українською знаттю? До яких наслідків вона призвела?

10. Чому битва під Вількомиром стала трагедією для Великого князівства Руського?

11. Складіть кросворд на тему «Українські землі під владою литви та Поль-щі».

12. Уявіть себе середньовічним письменником першої половини ХV ст. й напишіть оповідання на тему «Битва під Вількомиром».


1. Рік ліквідації Волинського князівства (145�) + рік підписання Городель-ської унії (1413) – рік битви на річці Ворсклі (1399) – перша цифра записаного арабськими цифрами століття, у якому правив князь Свид-ригайло (15) – дві останні цифри року початку повстання під проводом Свидригайла (1430) = 1435.Яка подія відбулася в 1435 р.?


українські землі у складі угорщини, Молдавії та Московської держави

1. Коли і за яких умов Закарпаття увійшло до складу Угорщини, Букови-на — Молдавії, а Чернігово-Сіверщина — Московської держави?

2. Заповніть таблицю «Входження українських земель до складу іноземних держав».

Назва україн-ських земель

Буковина Закарпаття Чернігово-Сіверщина

Назва держави, до складу якої увійшли

Час і обставини входження

Історичне зна-чення

3. Складіть історичний портрет подільського князя Федора Коріатовича.

53

4. Яке значення для політичного, соціально-економічного, культурного розвитку українських земель мало їх перебування у складі іноземних держав?

5. Як князь Іван ІІІ обґрунтовував право Московської держави на володіння українськими землями? Чи був він, на вашу думку, правий?

6. Схарактеризуйте повстання на Закарпатті та Буковині за планом:1) Причини повстання.�) Перебіг повстання.3) Рушійні сили.4) Результат і наслідки.

7. Складіть кросворд на тему «Закарпаття у складі Угорщини», «Буковина у складі Молдавії», «Чернігівщина і Сіверщина у складі Московської держави».

8. Напишіть оповідання на теми «Останній подільський князь Федір Коріа-тович», «легенди мукачівського замку».


1. Скільки років минуло від входження до складу Молдавського князівства Буковини до приєднання Московським князівством Чернігово-Сівер-щини?1503 – 1359 = 144.


кримське ханство

1. Коли і за яких обставин монголи завоювали Крим і Північне Причорно-мор’я?

2. У чому проявилося співробітництво золотоординської адміністрації з генуезцями та венеціанцями?

3. Складіть кросворди на теми «Кримське ханство», «Суспільний устрій ханату», «Господарство кримських татар».

4. Розкажіть про утворення Кримського ханату. Коли і за яких обставин Менглі-Гірей визнав васальну залежність від Османської імперії?

5. Перший напад кримських татар на українські землі зафіксований у 1474 р.У якому році татари напали на Київ? Чому татари здійснювали набіги на українські землі? Які наслідки вони мали для України?

6. Князівство Феодоро було засноване греками наприкінці ХІІ ст. в півден-но-західній частині Криму. У ньому жили нащадки тавроскіфів, сармато-аланів, кримських готів, греки та караїми. Основними заняттями насе-лення були землеробство, виноградарство і скотарство. У таких містах як

54

Феодоро, Чуфут-Кале, Ескі-Кермен розвивалися ремесла — гончарство, обробка шкір тощо. Князівство вело тривалу боротьбу проти татар і ге-нуезців. У першій половині ХV ст. правитель Феодоро Олексій збудував у гирлі річки Чорної фортецю Каламіжу (Інкерман), а в 1453 р. здобув генуезьке місто Чембало (Балаклаву). У 1475 р. після тривалої облоги князівство Феодоро розгромили турки.Уявіть, що ви завітали до віртуальної туристичної фірми, яка спеціалі-зується на проведенні віртуальних екскурсій у різні історичні місцевості. Менеджер фірми пропонує вам відвідати середньовічне князівство Фео-доро, і ви вирушаєте в подорож. Опишіть побачене.

7. Уявіть себе середньовічним українським мандрівником, який у ХV ст. потрапив на Кримський півострів. У своєму щоденнику запишіть враження, які справили на вас перебу-вання в Криму, спілкування з населенням, ознайомлення з веденням господарства, культурою тощо.


1. Скільки років минуло від утворення Кримського улусу до визнання Менглі-Гіреєм васальної залежності від Османської імперії?1478 – 1430 = 48.

2. Скільки років минуло від першого нападу кримських татар на українські землі до їхнього ж нападу на Київ?148� – 1474 = 8.

соціальний устрій та господарське життя в україні в другій половині ХіV—ХV ст.

1. Складіть кросворди на теми «Соціальна структура суспільства в Україні в другій половині ХІV—ХV ст.», «Надання українським містам магдебур-зького права», «Розвиток ремесел і торгівлі в Україні в другій половині ХІV—ХV ст.».

2. Розшифруйте слова, написані тайнописом. Дайте визначення цих по-нять.ІЖОХОП ИНЯЛЕС — похожі селяни.ПОНЕЖІХО НИЛЯСЕ — непохожі селяни.УГЛИС — слуги.ВІТЯГЛО ИНЯЛЕС — тяглові селяни.ИКДІСУСДІП — підсусідки.НИКОКИМОР — коморники.РОДНИКИГО — городники.ИКИНПУЛАХ — халупники.

3. Які зміни відбулися в соціальній структурі суспільства українських земель у складі литви та Польщі в другій половині ХІV—ХV ст.?

55

4. Митрополит Іван Огієнко зазначає: «Усі українські магнати разом узяті не зробили стільки для України, скільки зробив Костянтин Острозький».Складіть історичний портрет князя Костянтина Острозького.

5. Представників якого князівського роду і чому називали «некоронованими королями Русі»?

6. Як зазначає історик Н. Яковенко, «політичні пристрасті й боротьба за перерозподіл влади, що вирували у Великому князівстві Литовському, супроводжувались іноді гучнішим, іноді майже непомітним акомпане-ментом церковних конфліктів як усередині православного світу, так і на міжконфесійному рівні — між православними і католиками, котрі представляли в державі меншість, підтримувану, проте, двором великого князя».Схарактеризуйте становище української православної церкви на україн-ських землях у складі Великого князівства литовського та Польщі. Які зміни відбулися в житті православної церкви?

7. «...Сотворишася два митрополита в Руси, єден на Москвє, а вторий в Києвє».Про яку подію повідомляє літописець? У якому році та за яких обста-вин розпалася давньоруська церковна спільнота? Якому патріархові підпорядковувалася Київська митрополія? (Константинопольському патріарху.)

8. Історик Н. Яковенко в книзі «Нарис історії середньовічної та ранньо-модерної України» пише, що запровадження в українських містах маг-дебурзького права «стало справжньою “урбанізаційною революцією”». На підтвердження своїх слів дослідниця наводить витяг із привілея Казимира ІІІ на «німецьке право, яке по-простому називається магдебур-зьким», надане Львову в 1356 р.: «Нарешті, звільняємо згадане місто та його жителів від усіх юрисдикцій каштелянів, воєвод, суддів, підсудків, водних і від влади будь-кого, яким би іменем не називався; так, щоб перед ним або перед будь-ким з них у великих і малих справах міщани не відповідали, а тільки — перед своїм війтом, а війт — перед нами або нашим старостою, якому ми це доручимо тільки при умові, що [війт] ... відповідатиме тільки згідно зі своїм німецьким правом».Чому запровадження магдебурзького права було справжньою «урбаніс-тичною революцією»? Які українські міста і в яких роках отримали маг-дебурзьке право? Поміркуйте, чому першими з українських міст право на самоврядування отримали міста Західної України?

9. У юридичному коментарі Бартоломія Ґроїцького (1565 р.) зазначається: «Обов’язком ради й бурмистрів є принаймні раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, зала-годжувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими [...]. Окрім цього вони мають наглядати

56

за пекарями, різниками, і шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу [...] товару. [...] Рада також має [...] боронити від кривд сирот і вдів та викорінювати шкідливі й небезпечні ігри — карти, кості, й таке інше негідне. Кожного року рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й визначнішими людьми громади».Схарактеризуйте права й обов’язки міської ради. Порівняйте їх із ком-петенціями міських рад сучасної України.

10. Як ви розумієте вислів «Міське повітря робить людину вільною»? Сха-рактеризуйте життя міського населення.

11. В «Історії України-Руси» Миколи Аркаса зазначається, що «ремісники кожного ремества складали громаду, що звалася «цехом», або «брат-ством».Коли і в яких містах з’явилися перші цехи на українських землях? Із якою метою вони створювалися? Скільки цехів існувало в українських містах у ХV ст.? Хто такі партачі?

12. У першому томі колективної монографії «Історії українського селянства» зазначається: «У вивченні селянської ментальності в Україні дослідники виділяють такі її блоки: загальні засади селянського світосприйняття (освіченість, ставлення до навколишнього світу та природи тощо); со-ціальна психологія селян (соціально-етичні погляди, соціально-політичні уявлення тощо); правова свідомість (земельно-майнові та сімейні стосун-ки, селянське судочинство); релігійні погляди (християнські уявлення, елементи язичництва)».Спираючись на план, поданий у документі, та знання, здобуті з історії, спробуйте дослідити менталітет українського селянина другої половини ХІV—ХV ст. Порівняйте середньовічну селянську ментальність в Україні та Західній Європі в зазначений період.

13. Розробіть ескізи гербів цехів, які спеціалізувалися на виробленні хліба, взуття, одягу, ювелірних виробів тощо (на вибір).

14. Уявіть себе середньовічним письменником, якому потрібно написати оповідання про життя цехових ремісників.У своєму оповіданні обов’язково вкажіть: де працювали ремісники; який документ регулював роботу цехових майстрів; які ремісничі професії існували; яку продукцію виготовляли ремісники; ставлення цехових ремісників до партачів; своє ім’я, відповідний час написання роботи.

15. Уявіть себе мандрівником, який опинився в місті Сянок, яке щойно отримало магдебурзьке право. Опишіть у листі до своїх рідних, які зміни відбулися в місті та житті людей. У своєму листі обов’язково вкажіть: країну, із якої приїхали; час (століття, яка половина); зміни, які відбулися з прийняттям магде-бурзького права в місті та житті людей тощо; своє ім’я, відповідний час написання листа.

57

16. Напишіть оповідання про один день із життя шляхтича, міщанина, се-лянина (на вибір). В оповіданні необхідно відтворити колорит епохи, розкрити основні види занять, елементи побуту представника тієї чи іншої суспільної верстви, зазначити відповідні топоніми, гідроніми тощо.

культура українських земель у другій половині ХіV—ХV ст.

1. Як політичне становище українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. впливало на розвиток культури? Які особливості були притаманні розвитку культури на українських землях у зазначений період?

2. Дослідниця середньовічної України Н. Яковенко зазначає, що «напри-кінці ХV — на початку ХVІ ст. стрімко зростає кількість студентів із Русі [...] в Краківській академії, в університетах Праги, Падуї, Болоньї, Вітенберга, Базеля, Лейдена тощо».Чому в ХV ст. стало можливим вихідцям із Русі навчатися у європейських університетах? Представники яких верств населення могли здобути осві-ту за кордоном? (80 % студентів були синами міських ремісників.)

3. Як називався перший друкований твір, написаний Юрієм Котермаком (Дрогобичем)? («Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Георгія дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини славетного Болонського університету».)

4. Яким видатним діячам другої половини ХІV—ХV ст. належать ці біогра-фії?1 — Павло Русин; � — Юрій Дрогобич; 3 — Швайпольт Фіоль.а) Народився близько 1450 р. Навчався в Краківському університеті, де

йому в 1470 р. було присвоєно ступінь бакалавра, а в 1473 р. — магіс-тра. У Болонському університеті він здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше — й медицини. У цьому ж університеті викладав медицину, філософію та астрономію. Протягом 1481—148� рр. був ректором Болонського університету. Паралельно з викладанням в університеті та науковою працею займався медичною практикою. У 149� р. здобув титул «королівського лікаря», який, на думку істо-рика науки Яна Ростафінського, «був мрією кожного, хто мав вищу медичну освіту» й надавався лише висококваліфікованим фахівцям. Уважається зачинателем гуманістичної культури в Україні. Автор праць «Прогностична оцінка поточного 1483 року…», «Трактат про сонячне затемнення �0 липня 1478 року» тощо.

б) Народився в місті Нойштадт у Франкенії. Друкар, ювелір, гірничий майстер. Був технічним керівником друкарні в Кракові, яка видала в 1491 р. перші східнослов’янські книги кириличним шрифтом — «Часослов», «Осмогласник». На сьогодні збереглося 79 примірників його видань, зокрема в бібліотеках Києва, Львова, Одеси.

в) Народився в 1470 р. Навчався в Краківській академії. У 1500 р. здо-був ступінь бакалавра в Грейфсвальдському університеті. У 1506 р.

58

в Краківській академії здобув ступінь магістра вільних мистецтв. Протягом десяти років (із перервами) у стінах цього навчального закладу тлумачив твори римських поетів. Його творчість і педаго-гічна діяльність справили помітний вплив на формування ренесанс-ної латиномовної поезії Речі Посполитої. Зібрав цінну бібліотеку, яка після його смерті стала надбанням Краківської академії. Автор низки віршів, трактату, присвяченого коментуванню «Парадоксів» Цицерона. Став першим українським поетом-гуманістом.

Відповіді: 1в, 2а, 3б.

5. Чим було зумовлене активне оборонне будівництво на українських землях у другій половині ХІV—ХV ст.? Назвіть найвідоміші фортеці, зведені в зазначений період.

6. Які нові тенденції з’явилися в спорудженні храмів і монастирів?

7. Схарактеризуйте розвиток малярства та книжкової мініатюри в україн-ських землях у другій половині ХІV—ХV ст.

8. Складіть кросворди на теми «Початок книгодрукування», «Архітектура та містобудування».

9. Якому українському середньовічному вченому належать ці рядки? «Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святоче, Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням: Хай буде користь від них роду людському в житті».

Відповідь: Юрію дрогобичу. Беручи наведені слова за епіграф, напишіть есе на тему «Юрій Дрого-бич — родоначальник українського гуманізму».


1. Скільки років минуло з часу опублікування Швайпольтом Фіолем кири-лицею «Часослова» до наших днів?�009 – 1491 = 518.

2. Скільки років минуло з часу видання праці Юрія Дрогобича «Прогнос-тична оцінка поточного 1483 року…» до наших днів?�009 – 1483 = 526.

59

8 КлАС

Тема 1. українські зеМлі В ХVі ст.

соціальна структура українського суспільства та економічне життя

1. Які зміни в життя селян внесли литовські статути 1529, 1566, 1588 р.? Яким литовським статутом було юридично запроваджено кріпосне право на Брацлавщині та Наддніпрянщині?

2. Які зміни в житті селян Великого князівства литовського відбулися з прийняттям «Устави на волоки»? У чому полягала суть так званої аграрної реформи 1557 р.? Які зміни відбулися в земельному володінні та селянському господарстві після видання королем Сигізмундом ІІ Августом «Устави на волоки»?

3. Що таке «фільварок»?

4. Продовжте речення: «Сейм Польського королівства в 1505 р. ...».

5. Простежте процес еволюції кількості днів панщини на українських зем-лях. Які форми залежності селянства існували в ХVІ ст.?

6. Складіть кросворд на тему «Соціальна структура суспільства в ХVІ ст.».

7. Які права в ХVІ ст. мали на українських землях князі, пани, дрібна шляхта?

8. Дослідниця Н. Яковенко називає величезні князівські маєтки, які ви-никають на Київщині та Брацлавщині в останній чверті ХVІ ст., «мік-родержавами в державі».Назвіть найвідоміші українські князівські роди. Як ви розумієте вислів історика про те, що князівські маєтки були «мікродержавами в дер-жаві»?

9. На думку Н. Яковенко, Дніпрові пороги служили своєрідними «дверима» в Дике Поле із Середнього Подніпров’я.Поясніть поняття «пороги». Назвіть дев’ять найголовніших порогів Дніп-ра. Чи існують вони зараз? Зробіть у зошитах схематичне зображення Дніпрових порогів.

10. Ця територія в Західній Європі дістала назву «Пустельне Поле», татари її називали «Степ», слов’яни — «Дике Поле».Де розташовувалося Дике Поле? Чим воно приваблювало українських міщан, селян?

60

11. У якій частині України витворився «справжній лабіринт із плавневих та лісистих островів і острівців», де, як писав у середині ХVІІ ст. фран-цузький інженер Г. де Боплан, «нічого не змогли би вдіяти всі турецькі сили»? Якими природними багатствами славився Великий луг?

12. Уперше термін «козак» згадується в Початковій монгольській хроніці 1�40 р. У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання».Дайте визначення поняття «козак». У якому році і в якій праці фіксується перша згадка про українських козаків?

13. У новітній «Енциклопедії ісламу» тюркське козакування описується так: «Починаючи з ХV ст. тюрки й монголи називали козаком особистість, яка з політичною метою відокремилася від своєї держави і сама чи з ро-диною вкупі шукала шляхів опанування степу. Ця назва поширилася пізніше й на цілі племена чи союзи, які відділилися від своєї держави, щоб стати козаками. І нарешті, у декотрих кочових народів увійшло у звичай посилати юнака, здатного до військової служби, у степ, аби він там загартувався».Порівняйте причини та джерела формування тюркських та українських козаків.

14. Е. Глінгер у своїй йкнизі, виданій у 1558 р., так характеризує козаків: «Козацтво, над яким опікуються гідні й умілі люди, що неприятелів — та-тар, грубих варварів, б’ють і перемагають, як це було раніше і є тепер при Претвичі, князі Вишенському, Прокопі Сенявському та інших, воістину бездоганних і знаменитих геркулесах. Як школи потрібні для навчання, так козаки — для оборони кордонів. Тільки тоді або до того лиш часу Польща процвітатиме, поки в ній будуть добрі козаки».У чому автор убачає основне завдання козаків? Яку роль в обороні кор-донів Польщі, на думку Е. Глінгера, відіграють козаки?

15. Розгляньте таблицю «Українське козацтво в середньовічних працях».

Автор Назва праці Свідчення про козаків

Ян Красін-ський

«Polonia», 1574 р.

Козаки — витривалі й мужні степові воїни

Бартош Пап-роцький

«Паноша, або Прославлення панів і панят ру-ських та поділь-ських земель», 1575 р.

Автор, характеризуючи козака-князя Богдана Ружинського, пише: «Терплячи голод і нужду, стоїть він, мов мужній лев, піднісши правицю, і жадає лише кривавої бесіди з невір-ними»

Леонард Ґорецький

«Опис війни Івоні», 1578 р.

Автор вважає основну заслугу коза-ків у перемогах волоського воєводи Івоні над турками

61

Автор Назва праці Свідчення про козаків

Александро Гваньїні

«Опис Європей-ської Сарматії», 1578 р.

Козацтво майже безперервно воює з перекопськими татарами, здійсню-ючи напади на їхні землі та забираю-чи від них табуни та все те, що можна знайти в тому краї

Який образ козака постає зі сторінок праць середньовічних авторів? На яких рисах характеру акцентується увага?

16. Проблема появи та формування козацтва є досі дискусійною. Розгляньте схему «Теорії походження козацтва» і поясніть суть кожної з теорій. Якої теорії дотримуєтесь ви? Власну думку обґрунтуйте.

Хозарська Соціальна Захисна Черкаська Татарська

Теорії походження козацтва

Чорнокло-буцька

Уходни-цька

Бродни-цька

Болохів-ська

Автохтон-на

17. Польський дипломат та історик С. Ґрондський зазначав: «Ті з русин-ського народу, які [...] не хотіли тягти ярмо й терпіти владу місцевих панів, ішли в далекі краї, тоді ще не заселені, і здобували собі право на волю [...], закладали нові поселення, і щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками».Які причини появи козацтва називає польський історик? Про які «не-заселені краї» йдеться в документі?

18. Напишіть кіносценарій до фільму «Виникнення українського козацтва».

передумови люблінської унії. люблінський сейм 1569 р.

1. Яка подія започаткувала процес об’єднання Великого князівства литов-ського та Польського королівства? (Кревська унія 1385 р.) Які зовніш-ньополітичні причини зумовили підписання Кревської унії? Пригадайте основні положення унії 1385 р.

2. Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), дайте відповідь на за-питання: Які зовнішньополітичні причини зумовили укладення люблін-ської унії?

3. Розкажіть про перебіг польсько-литовського протистояння, пов’язаного з державною унією Великого князівства литовського і Польського ко-ролівства. Яку участь у ньому відігравали українські князі? Чи були дії литовсько-української делегації виваженими?


6�

4. Використовуючи ключ, розшифруйте назву, яку дістала Польська дер-жава після укладення люблінської унії.

А Б В Г Д 1Б 1Г �Д �Б

1А �В �Б 1А 1В

�А �Г 1Д

1 О Р Л І А

2 И П С Т Ч

Відповідь: Річ Посполита.

5. «У цей день, 1 липня 1569 р., на сеймі в Любліні завершилась унія з Лит-вою, що розпочалася багато літ тому, ще за короля Ягайла», — такий запис про підписання Люблінської унії залишив у своїй родинній хроніці один шляхтич.Схарактеризуйте основні умови люблінської унії. Яке нове державне утворення з’явилося на політичній карті світу в 1569 р.? Які зміни, за умовами люблінської унії, мали статися в житті українських земель?

6. За умовами Люблінської унії Волинське, Брацлавське та Київське воєвод-ства входили до складу Польщі. На сеймових дебатах представник україн-ської делегації Костянтин Вишневецький зазначив, що вони погодяться на таку інкорпорацію «як люди вільні, свобідні, щоб це не принизило нашої шляхетської гідності. Бо ж ми є народом так поштивим, що жод-ному народові на світі не поступимося, і впевнені, що кожному народові рівні шляхетністю. [...] Також просимо, оскільки ми [із поляками] різної віри, а власне ми — греки, то щоб нас і в цьому не було понижено і щоб нікого не примушували до інакшої віри».Які вимоги до польського уряду висуває Костянтин Вишневецький? Яке питання найбільше хвилювало українських князів? Чому під час сеймо-вих дебатів українські князі відігравали роль пасивного спостерігача, а не активного учасника з вирішальним голосом?

7. Історик Н. Яковенко зазначає: «Унійні привілеї Волинському, Брацлав-ському та Київському воєводствам, де оголошено, що вони приєднуються до Польського королівства як «рівні до рівних, вільні до вільних», містять спеціальні застереження щодо цілості їх територій і непорушності міс-цевих звичаїв. Окремий пункт підтверджував збереження «стародавніх границь» згаданих воєводств із усталеною сіткою самоврядних шляхет-ських інституцій та судово-адміністративних органів. Основним законо-давчим кодексом залишався й надалі Литовський статут; гарантувалося збереження «руської мови» в публічному побуті».Чи зумів польський уряд забезпечити реалізацію проголошеної культур-но-адміністративної автономії? Чому?

8. Які суспільно-політичні зміни сталися на українських землях після люблінської унії?

9. Які політичні, соціально-економічні наслідки мала люблінська унія для українських земель? Спрогнозуйте подальші плани Речі Посполитої щодо українських земель.

63

10. Складіть кросворд на тему «люблінська унія 1569 р.».

11. Видатний український історик М. Грушевський вважав, що «прослав-лений пізніше як акт любови, братерства, пожертвування, у дійсності сей сейм був ланцюгом насильств на чужих переконаннях, на чужих правах, довершених пресією державної влади й тяжких політичних обставин».Доведіть слушність думки М. Грушевського.

12. Напишіть листа від імені середньовічного селянина, який живе на українських землях, що за умовами Люблінської унії увійшли до складу Польщі. У своєму листі до родичів, які живуть в іншій країні, селянин розпові-дає про зміни, що відбулися в його житті та житті односельців після 1569 р.


1. Скільки років минуло від часу підписання Кревської до підписання люблінської унії?1569 – 1385 = 184.

2. Скільки років минуло від часу утворення держави Річ Посполита до сьогодення?�009 – 1569 = 440.

реформаційні та контрреформаційні рухи в україні

1. Від другої чверті ХVІ ст. реформаційний рух охопив низку країн Європи. Не стали винятком і українські землі. Що таке Реформація? Що вона мала за мету? Який новий напрям християнського вчення започаткувала Реформація? (Протестантизм.)

2. У другій половині ХVІ ст. Реформація поширилася в Україні.Яка верства населення виступила головним провідником реформатор-ства на українських землях? (Шляхта.) Чому? Яким було ставлення селян до реформаційного руху? Чому?

3. Серед протестантських церков України особливо динамічно розвивалася кальвіністська. У середовищі українських магнатів і шляхти кальвінізм поширювався переважно через Угорщину, Південну Польщу, Велике князівство Литовське. Певний успіх кальвінізму в Україні пояснює те, що, як у більшості європейських країн, Реформація діяла тут у напрямі адаптації до місцевих традицій та народної культури.Що ви знаєте про Жана Кальвіна? У чому полягає суть його вчення? Назвіть основні напрями діяльності кальвіністів в Україні.

4. Чому реформаційний рух не набув значного поширення на українських землях?

64

5. Що таке Контрреформація? У чому виявися позитивний та негативний вплив Контрреформації на українські землі?

6. За висловом історика Н. Яковенко, «супутницею протестантизму була ідея перекладу Святого Письма “національними” мовами».Як ця ідея була реалізована в Україні?

7. У Єгипті та Константинополі релігійні «братства» існували вже в ІV ст. Деякі історики вважають, що попередниками християнських братств були колегії та інші «братерські» об’єднання Стародавнього Риму. У православних країнах братства в основному виникли в українському й білоруському середовищі.Коли і в яких українських містах виникають перші братства? Яка була мета їхньої діяльності? Проаналізуйте соціальний склад братств.

8. Чи мала вплив Реформація на українські православні братства? У чому він виявлявся?

9. Історик Ю. Терещенко вважає, що «Реформація і Контрреформація, позначившись на суспільно-культурному та релігійному житті України, по-своєму вирішували назрілу потребу оновлення релігійного життя, а ра-зом із ним і всього соціально-культурного життя європейських народів».У чому полягали особливості реформаційних та контрреформаційних рухів в Україні?

10. У другому томі «Історії української культури» подається така характерис-тика організаторів братського руху у Львові: «Більшість їх — представники гуманістичної культури, яскраві творчі індивідуальності, люди, беззасте-режно віддані спільній справі. Найбільшим авторитетом користувався Юрій Рогатинець, славнозвісний по всій Речі Посполитій і за кордоном ремісник, винахідник [...] нового виду сідлярського мистецтва, а водночас “патріарх і доктор” для львів’ян, громадський діяч, талановитий публіцист. Його помічник і однодумець — крамар Іван Красовський — не шкодував зусиль для налагодження братської друкарні, писав вірші і відозви, очо-лював боротьбу за права українських міщан».Хто стояв у витоків організації братського руху у львові?

11. У якому році була заснована львівська братська школа? (Близько 1586 р.) У 1591 р. було прийнято статут львівської братської школи. Доведіть, що він передбачав демократичні основи організації школи.

12. Уявіть себе учнем Львівської братської школи. На прохання свого друга, який навчається в Болонському університеті, ви в листі до нього описуєте своє навчання у Львові. У своєму листі ви маєте зазначити: час створення школи; імена найвидат-ніших викладачів; перелік предметів, що вивчаються; назви підручників та їх авторів; своє ім’я; відповідну дату написання листа.

13. У королівському привілеї, наданому Львівській братській школі в 1590 р., її названо «школою для заняття вільними мистецтвами».

65

Які предмети в ній викладалися? Заповніть схему «Сім вільних мистецтв».

Сім вільних мистецтв

Тривіум Квадривіум

Гра

ма

т

ик

а

Ри

то

рик

а

діа

лек

т

ик

а

Ари

ф

мет

и

ка

Гео

м

етрі

я

Муз

и

ка

Аст

ро

ном

ія

Які мови вивчали учні львівської братської школи? (Старослов’янську, грецьку, латинську мови.)


1. Рік прийняття статуту Львівської братської школи (1591) + кількість віль-них мистецтв, яким навчали у Львівській братській школі (7) – століття, у якому реформаційний рух охопив українські землі (XVI) + кількість предметів, які входили у квадривіум (4) = 1586.Які події відбулися в 1586 р.?


становище церкви

1. Які зміни відбулися в становищі православної церкви на українських землях після люблінської унії?

2. Які зовнішньополітичні чинники зумовили ускладнення становища української православної церкви?

3. У 1585 р. князь Василь-Костянтин Острозький писав до Папи Римського: «Нічого гарячіше не бажаю, як єдності віри й згоди всіх християн, і якби справа вимагала за таке велике добро віддати життя, я б не завагався».Як ставилися до ідеї унії православної з римо-католицькою церквою українська шляхта та духівництво? Що спонукало до утвердження в колах української шляхти та вищого духівництва ідеї об’єднання церков?

4. Згодом Василь-Костянтин Острозький змінює свою позицію. У 1595 р. князь видає універсал «Оповіщення», у якому закликає православну Русь стати на захист загроженого «благочестя». До того ж анонімний учасник тих подій залишив такий запис: «А найбільшим дивом було те, що світські пани і простий люд розгорілися святими ревнощами і всією силою спротивилися їхнім [унійним] планам».Чому ідея унії церков не здобула широкої підтримки серед українського населення та навіть втратила своїх колишніх прихильників?

66

5. У 158� р. Папою Римським Григорієм ХІІІ була проведена реформа ка-лендаря.У чому полягала її суть? Як називався новий календар? Спрогнозуйте, які конфліктні ситуації могли статися на цьому ґрунті між католиками та православними.

6. Що таке «полемічна література»? Які причини зумовили її появу?

7. Перший полемічний твір, спрямований проти унії — «Посланіє до латын из их же книг» — було видано близько 158� р. у відповідь на трактат Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви під одним Пастирем».Назвіть найвідоміших полемістів та їхні твори.

8. Коли відбувся собор у Бересті? Які рішення на ньому були прийняті? Яка церква утворилася?

9. На думку історика Н. Яковенко, із підписанням церковної унії «почалося велике протистояння, що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, ворожнечі й насильства».Чи погоджуєтеся ви з думкою сучасної дослідниці? Спрогнозуйте по-дальший розвиток подій.

10. Дайте стислу характеристику таким історичним постатям: Василь-Кос-тянтин Острозький, Іпатій Потій, Іван Вишенський.

11. Уявіть, що ви стали учасником полеміки кінця ХVІ ст. з приводу унії православної та католицької церков. Напишіть власний полемічний твір, у якому ви будете обстоювати праг-нення українського народу до збереження православної віри. Придумайте назву своєї праці, відповідний рік її написання, а також ґрунтовні аргу-менти, які б змогли переконати ваших опонентів.


1. Рік зустрічі Іпатія Потія і Кирила Терлецького з Папою Римським (1543) – рік підписання Люблінської унії (1569) + рік запровадження григоріанського календаря (158�) – скільки років минуло від Люблін-ської до Берестейської уній (1596 – 1569 = �7) + перші дві цифри року, у якому вийшов в Україні перший полемічний твір (158�) = 1596.Яка подія відбулася в 1596 р.?


Виникнення запорозької січі

1. Де, коли і ким було засновано першу Січ? Чому Запорозька Січ дістала таку назву?

2. Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), доведіть, що Запорозька Січ була християнською козацькою республікою.

3. Зробіть схематичне зображення Запорозької Січі.

67

4. Засновник першої Запорозької Січі князь Дмитро Вишневецький увійшов в історію під прізвиськом Байда.Що воно означає? («Байда» з татарської — «безтурботний чоловік».)

5. Французька дослідниця Ш. Лемерсьє-Келькеже у своїй праці, описую-чи військові походи Дмитра Вишневецького проти Османської імперії, зазначає: «Порівнюючи військові приготування Оттоманської імперії проти “Дмитрашки” з приготуваннями, які проводила Осяйна Порта тоді ж проти інших її європейських супротивників — Венеції або Священної Римської імперії, можна краще зрозуміти всю глибину небезпеки, яку становили походи литовського князя [...], що загрожували не лише володінням Кримського ханства, як це стверджує Сергій Соловйов, а й власне оттоманським землям на північному узбережжі Чорного моря. Масова мобілізація у восьми турецьких бейликах, звернення до збройних сил Молдавії та армії кримського хана, вирядження ескадри — то були виняткові заходи та єдиний випадок в історії Порти того часу: усі ці дії спрямовувалися не проти держави, а супроти окремої особи, названої найбільшим ворогом Оттоманської імперії».Дайте оцінку військовим походам Дмитра Вишневецького.

6. Прочитайте уривок із народної пісні.

«В Царгороді на риночку Та п’є Байда мед-горілочку; Ой п’є Байда та не день, не два, Не одну нічку, та й не годиночку [...]. Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє: “Ой ти, Байдо, та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Україночку!”. «Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівночка поганая!». Ой крикнув цар на свої гайдуки: “Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду і зв’яжіте, На гак ребром зачепіте!”. [...] Ой висить Байда та й гадає, Та на свою джуру поглядає, “Ой, джуро мій молодесенький! Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! Ой бачу я три голубочки, — Хочу я убити для його дочки, Де я мрію — там я вцілю,

68

Де я важу — там я вражу”. Ой як стрілив — царя вцілив, А царицю в потилицю, Його доньку в головоньку». [...]

Яким постає образ князя Дмитра Вишневецького з народної пісні? Як закінчилося життя засновника Запорозької Січі?

7. Хто належав до козацької старшини?

8. Що таке «клейноди»? Якими клейнодами володіли козаки?

9. Складіть кросворд на тему «Козацькі клейноди».

10. Розшифруйте криптонім, користуючись шифротаблицею. Поясніть роз-шифровані поняття.


1 � 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1� 13 14 15 16 17


18 19 �0 �1 �� 3 �4 �5 �6 �7 �8 �9 30 31 3� 33

1) � �4 16 1 3 1 — булава.�) �6 19 �1 �4 4 3 1 — хоругва.3) � �4 18 �8 �4 15 — бунчук.4) �0 7 �8 1 �3 15 1 — печатка.5) �0 7 �1 18 1 �8 — пернач.6) 16 11 �3 1 3 �1 11 — литаври.

11. У Дикому Полі козакували не тільки слов’яни, а й татари, тому й не дивним є запозичення козаками-слов’янами побутових реалій від своїх татарських колег.Вставте пропущені слова в текст:«Як і татари, козаки почали іменувати свої становиська ..., тимчасові житла ..., колчани зі стрілами ..., гирла річок, у яких промишляли, .... Руський меч був замінений на ..., руські гуслі на ..., порти — на ..., довге слов’янське волосся — на .... Своїх молодих слуг вони стали називати вже не отроками, а ..., свої гурти не дружинами, а...».Відповіді: кіш, курінь, сагайдак, сага, крива татарська шабля, кобза, шаровари, оселедець, джура, ватага.Які ще предмети тюркського походження запозичили козаки?

12. Французький мислитель Вольтер назвав козаків «найдивовижнішою нацією у світі». Узявши за епіграф слова Вольтера, напишіть оповідання про життя й побут козаків.

13. Використовуючи матеріали уроку та параграфа, зробіть буклет для ту-ристів «Запорозька Січ — колиска козацького духу» за наведеним нижче планом та відповідно проілюструйте його.

69

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЛИСКА КОЗАЦЬКОГО ДУХУКраїна: Транспорт: Проживання: Харчування: Варто відвідати: Словник туриста: Варто запам’ятати: Сувеніри:


1. Скільки років минуло від першої писемної згадки про козаків до утво-рення першої Запорозької Січі?1556 – 1489 = 67.

2. Скільки років минуло від часу заснування Дмитром Вишневецьким першої Січі до сьогодення?�009 – 1556 = 453.

Військове мистецтво козаків

1. Що таке «козацький табір»? Чому сучасники називали його «рухомою фортецею»? Зробіть схематичне зображення козацького табору.

2. Назвіть види козацької вогнепальної та холодної зброї. (Вогнепальна зброя — мушкети, рушниці, пістолі; холодна — шаблі, бойові ножі, кинджали, списи.)

3. Як називався військовий бойовий корабель козаків? Розкажіть, як козаки будували чайки.

4. Запорозькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей. Так, Іван Підкова був такої міцної природи, що гнув підкови. Вінницький полковник Іван Богун заслужено вважався кращим фехту-вальником Європи. Він бився двома шаблями, перемагаючи в боях одразу кількох нападників.Чому Іван Підкова дістав собі таке прізвище? Доведіть, що лідери козаків були фізично загартованими.

5. С. Сірополко, який досліджував систему виховання в січовій школі, писав: «...Молодиків у школі і поза школою вчили: Богу добре молити-ся, на коні реп’яхом сидіти, шаблею рубати й відбиватися, з рушниці гострозоро стріляти й списом добре колоти». Важливе місце відводилося також формуванню в учнів умінь плавати, веслувати, керувати човном, перебувати під водою за допомогою очеретини.Чи були на Січі школи? Які предмети викладалися в січових школах? За яких умов козаки приймали юнака до своїх лав?

70

6. Найвідомішою системою одноборств, яку створили козаки, був гопак. На думку В. Артикула, бойовий гопак не поступається світовим стилям східної боротьби.Пригадайте український танець гопак і віднайдіть у ньому елементи двобою.

7. Розгляньте таблицю «Іноземці про військову майстерність козаків».

Автор Свідчення про військову майстерність козаків

Р. Кноллез, англійський історик

«Ті козаки — легка кіннота, яка діє головним чином на кордоні Польського королівства з татарами; це загартована й відважна порода людей, яка вважає почесним жити тільки за рахунок ворога та яка над усе в житті цінує бойового коня й спис» (1603 р.)

Е. Лясота,посол австрій-ського імпера-тора

«А я гадав, що ця війна з турками триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відважних людей, які з молодих років вправляються у військовому мистецтві й добре зна-ють цього ворога» (1594 р.)

Ш. Староволь-ський, поль-ський учений

«У своїх таборах вони мають дисципліну стародавніх римлян, а воєнною доблестю та обізнаністю у вій-ськових справах вони не поступаються жодній нації у світі» (163� р.)

Н. де Барте-нон, францу-зький історик

«Ці люди виросли в праці, як скіфи; загартовані всілякими злигоднями, як гуни; здатні до війни, як готи; засмаглі на сонці, як індійці; і жорстокі, як сармати, леви в переслідуванні ворога, схожі на турків у підступності, подібні до скіфів у люті, вони християни за своєю вірою» (1608 р.)

П. Шевальє, французький офіцер, сек-ретар францу-зького посоль-ства в Польщі

«Козаки завдячують своєю назвою вправності та спритності, із якими вони досягають найнебезпечні-ших і найнеприступніших місць [...], щоб звідти йти війною на турків та малих татар» (1663 р.)

Наїма, турець-кий літописець

«Треба впевнено сказати, що неможливо знайти на землі більш хоробрих людей, які б так мало піклу-валися про своє власне життя й так мало боялися б смерті» (ХVІІ ст.)

Я. Красін-ський, поль-ський дослід-ник

Козаки «стійко переносять холод, голод і всілякі злигодні [...]. У ворожому краї просуваються дуже швидко: власне, у швидкості полягає і безпека, і зви-тяга воїна» (1574 р.)

71

Використовуючи свідчення іноземців, схарактеризуйте рівень фізич-ної підготовки козаків. На яких рисах козаків акцентували увагу іно-земці?

8. Чи запрошувалися козаки на службу до європейських країн? Про що це свідчило? Доведіть, що запорожці мали чималий міжнародний автори-тет.

9. У якому році і яким польським королем було утворено реєстрове козацьке військо? Чому воно мало таку назву? Із якою метою польський уряд узяв на роботу козаків?

10. Коли і за яких обставин було укладено угоду під назвою «Постанови з низовиками»? (У 1578 р. король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр до 600 осіб.) Які права надавалися козакам за цією угодою? Яке місто стало резиденцією новоствореного війська? Яке історичне зна-чення мав цей документ? (Надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв означало визнання польською владою українського козацтва як стану.)

11. Французький офіцер П. Шевальє у своїй розвідці «Історія війни козаків проти Польщі» так пише про значення створення реєстрового війська: «Створене таким чином військо для охорони кордонів так його забезпечи-ло від татарських нападів, що всі безлюдні землі за лінією міст Брацлав, Бар та Київ почали заселятися».Яке значення мало створення реєстрового війська?

12. Напишіть статтю до дитячої історичної енциклопедії на тему «Реєстрові козаки».

13. Які причини зумовили повстання 1591—1596 рр.?

14. Що стало приводом до повстання під проводом Криштофа Косинського? Як розгорталося повстання? Чим воно завершилося?

15. Польський хроніст Р. Гейденштейн про повстання під проводом Кришто-фа Косинського писав: «Був то дуже важливий випадок, бо Косинський першим дав початок тим розрухам козацьким, які потім вибухнули під проводом Лободи і Наливайка».Яке історичне значення мало повстання під проводом Криштофа Косин-ського?

16. Схарактеризуйте повстання під проводом Северина Наливайка за пла-ном:1) Причина повстання.�) Хронологічні межі повстання.3) Перебіг повстання.4) Результат і значення повстання.

17. Чому Северин Наливайко став одним із символів визвольної боротьби українського народу?

7�

18. Назвіть причини поразки повстань наприкінці ХVІ ст.

19. Складіть кросворд на тему «Повстання 1591—1596 рр.».

20. Виготовіть книжку коміксів на тему «Військове мистецтво козаків».


1. Рік битви під П’яткою (1593) + рік початку повстання Северина Нали-вайка (1594) – рік Солоницької битви (1596) = 1591.Яка подія відбулася в 1591 р.?

2. Рік, у який Сигізмунд ІІ Август видав універсал, за яким на службу було взято 3000 козаків (157�) + рік початку повстання Криштофа Косинського (1591) – рік Солоницької битви (1596) + століття, у якому була заснована Запорозька Січ (XVI) – друга цифра року, у який почалося повстання Северина Наливайка (1594) = 1578.Яка подія відбулася в 1578 р.?

умови розвитку культури

1. Які внутрішньо- і зовнішньополітичні чинники вплинули на розвиток культури в Україні в ХVІ ст.?

2. Де засновувалися школи? Хто в них викладав? Які предмети вивчали учні в ХVІ ст.?

3. Як називалася, де і ким була заснована перша вища школа в Україні?

4. Сучасники називали вчений осередок в Острозі академією. Визначте основні напрямки діяльності Острозької академії.

5. Використовуючи метод «мікрофон» (див. с. 10), дайте відповідь на запи-тання: Які причини зумовили перетворення Острогу в 70-х рр. ХVІ ст. на культурний центр українських земель?

6. Дослідниця Н. Яковенко, аналізуючи діяльність Острозької школи, вважає, що «поява школи слов’яно-греко-латинського типу була справж-ньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжжі греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський «Схід» із латинським «Заходом».Які предмети викладалися в Острозі? Вивчення яких дисциплін було введено в Острозькій академії вперше? (Граматика грецької, латинської та церковнослов’янської мов.)

7. Назвіть імена першого ректора, найвидатніших викладачів Острозької академії. (Герасим Смотрицький; Іван Княгинецький, дем’ян Наливайко, Андрій Римша, Кирило Лукаріс та ін.)

8. Протягом 60-річної діяльності Острозької академії освіту в ній здобуло не менше ніж 500 осіб. Назвіть імена найвідоміших вихованців академії. (Мелетій Смотрицький, Йов Борецький, Петро КонашевичСагайдачний, дем’ян Наливайко та ін.)

73

9. Визначте роль і місце Острозької академії в національно-культурному житті України ХVІ ст.

10. Острог уславився як центр високої музичної культури. Було створено зі студентів хор при кафедральному Богоявленському соборі. В Острозі виник відомий «острозький» напів. Водночас спостерігається й високий розвиток світської музики, у місті засновується цех музикантів, що на той час було рідкісним явищем в Україні.Схарактеризуйте Острог як центр музичної культури.

11. Важливою подією в культурному житті України середини ХVІ ст. був переклад Святого Письма народною мовою. Реалізувати цю ідею зуміла княгиня Анастасія Гольшанська разом зі своїм чоловіком князем Козьмою Заславським. Для роботи над перекладом княгиня Анастасія запросила архімандрита Пересопницького монастиря Григорія та переписувача Михайла Вагилевича із Санока. Натхненником і керівником праці був пересопницький архімандрит Григорій — високоосвічена людина свого часу.У яких роках здійснювався переклад Пересопницького Євангелія? Які видатні історичні постаті були причетні до цієї праці? Чому переклад у ХVІ ст. Святого Письма живою народною мовою вважався найго-ловнішою ідеєю свого часу? Чим була зумовлена необхідність такого перекладу? Напишіть повідомлення на тему: «Княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська — видатна представниця інтелектуальної еліти України ХVІ ст.».

12. Яка книга, надрукована в острозькій друкарні Іваном Федоровим, із поліграфічного боку є визнаним шедевром слов’янського книгодрукуван-ня, а текстологічно й донині вважається канонічною? (Острозька Біблія.) Чим була зумовлена необхідність надрукувати Біблію церковнослов’ян-ською мовою?

13. Пригадайте, кого вважають першим українським першодрукарем? Які книги побачили світ у львівській друкарні? Хто їх надрукував?

14. Як називався і коли був створений перший український підручник?

15. У ХVІ ст. з’являються перші друковані граматики. Як вони називалися і хто був їхнім автором?

16. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публі-цистики, яку пізніші дослідники назвуть полемічною літературою.Які полемічні твори побачили світ в острозькій друкарні? Що ви знаєте про їхніх авторів?

17. Про яких видатних діячів ХVІ ст. йдеться?1 — Іван Федоров; � — Герасим Смотрицький; 3 — Василь-Костянтин Острозький; 4 — Дем’ян Наливайко; 5 — Іван Вишенський; 6 — Лав-рентій Зизаній.

74

а) Письменник, перекладач, церковно-освітній діяч. Викладав у Львів-ській братській школі. У 1596 р. у Вільно було надруковано його «Граматику словенську».

б) Видатний український політичний і культурний діяч, князь. Одна з найбільш впливових політичних постатей ХVІ ст. Відіграв значну роль у національно-культурному житті України ХVІ ст. Заснував школи в Турові, Володимирі-Волинському та академію в Острозі. Його коштом була видана Острозька Біблія.

в) Видатний український письменник-полеміст. Належав до Острозького літературно-наукового гуртка. Брав участь у діяльності Львівського братства. Певний час перебував на Афоні, який був центром право-славного чернецтва на Сході. Надсилав в Україну свої пристрасні послання, адресовані до князя Василя-Костянтина Острозького, братств, священиків і всіх українців. Автор низки полемічних творів, зокрема «Послание к утекшим от православной веры епископам».

г) Видатний друкар і книговидавець. У 70—80-х рр. XVI ст. працював в Україні — у Львівській та Острозькій друкарнях. За допомогою львівських ремісників у 1574 р. видав перші в Україні друковані книги «Апостол» і «Буквар».

д) Український церковно-освітній діяч, письменник. Закінчив Остро-зьку школу. Був викладачем в Острозькій академії. Під час Берестей-ського собору виступав проти укладення унії. Належав до Острозького літературного гуртка. Був братом козацького ватажка, який у 1594 р. підняв повстання.

е) Український письменник, педагог, культурно-освітній діяч. Перший ректор Острозької академії. Разом із Іваном Федоровим готував ви-дання Острозької Біблії. Автор полемічних творів, зокрема «Ключ царства небесного».

Відповіді: 1г, 2е, 3б, 4д, 5в, 6а.

18. Уявіть себе мандрівником, який у другій половині ХVІ ст. подорожував Україною. У листі до своїх земляків напишіть про стан розвитку книгодрукування в Україні в ХVІ ст.


1. Рік створення Острозької академії (1576) + рік заснування школи в Ост-розі (1578) – рік виходу першого українського друкованого підручника (1574) + кількість найменувань книг, що побачили світ у Львівській друкарні в 1574 р. (�) – перша цифра року, у якому Лаврентій Зизаній видав свою книгу «Граматика словенська» (1596) = 1581.Яка подія відбулася в 1581 р.?

2. Скільки років минуло від видання Іваном Федоровим «Букваря» до ви-ходу у світ Острозької Біблії?1581 – 1574 = 7.

75

архітектура й містобудування

1. Поміркуйте, чому сприятливішими для появи нових міст були західно-українські землі?

2. Накресліть план міста львова ХVІ ст.

3. Доведіть, що на архітектурні пам’ятки України в ХVІ ст. мало вплив європейське Відродження.

4. Назвіть імена найвідоміших архітекторів та їхні твори.

5. Схарактеризуйте фортифікаційне будівництво в Україні в ХVІ ст. У чому полягає суть бастіонної системи укріплень?

6. Які нові культові споруди з’явилися в ХVІ ст.?

7. Складіть кросворди на теми «Архітектура й містобудування України ХVІ ст.», «Образотворче мистецтво в Україні в ХVІ ст.».

8. Заповніть таблицю «Образотворче мистецтво в Україні в ХVІ ст.».

Види обра-зотворчого мистецтва

Основні твори

Монумен-тальне малярство

Фрески перемишльського кафедрального собору Різдва Іоанна Хрестителя, на яких зображено сцени з біблійної історії Старого та Нового Завіту та життя святих. На фресках Онуфріївської церкви Лаврівського монастиря зображено сцени Акафісту Богородиці, півпостаті святих у медальйонах та два Вселенські собори. Фрески церкви Покрови Богородиці в Сутківцях

Іконопис Ікона Богородиці Одигітрії з пророками з церкви Святої Параскеви в Панишах. Ікони «Святий Микита» та «Архангел Михаїл із діяннями» з церкви Святої Параскеви в Ільнику на Бойківщині. Ікона «Святий Юрій та великомучениця Параскева» з церкви Святого Кузьми і дем’яна в Корчині. Ікона «Покров Богородиці» з Річиці. «Богородиця Одигітрія з пророками, Йоакимом та Анною» з церкви Святої Параскеви в Буську

Світське портретне малярство

друга половина ХVІ ст. ознаменувалася розпадом малярства як цілісного явища, появою окремих жанрів, зокрема і світського портретного малярства. Портрет короля Стефана Баторія (маляр Войцех Стефановський). Портрети ВасиляКостянтина та Януша Острозьких. Портрет люблінського каштеляна Анджея Фірлея

76

Види обра-зотворчого мистецтва

Основні твори

Книжкова мініатюра

Мініатюри євангелія 1546 р. з церкви апостола Пилипа в Хищевичах; Служебника. Мініатюри Пересопницького євангелія 1556—1561 рр. являють найвищий професійний рівень книжкового малярства. Мініатюри євангелія, придбаного в 1574 р. для церкви Зішестя Святого духа в Перегінську

9. Уперше з гравюрою українська мистецька культура зіткнулася в краків-ському виданні Октоїха Швайпольта Фіоля в 1491 р. Що таке гравюра? Розкажіть про початок поширення гравюр на україн-ських землях у ХVІ ст.

10. Доведіть, що в другій половині ХVІ ст. ужиткове мистецтво в Україні переживало період справжнього розквіту.

11. Найважливішими видами декоративно-ужиткового мистецтва були ті, що пов’язані з обробкою металів.Схарактеризуйте розвиток золотарства за планом:1) Найбільші центри.�) Вироби церковного призначення.3) Оправи книг.4) Виготовлення прикрас.5) Виробництво посуду.

12. Що таке ливарництво? Назвіть два основні види українського ливарни-цтва ХVІ ст. (Відливання дзвонів та гармат.)

13. У ХVІ ст. керамічне виробництво переживало черговий важливий етап у своєму розвитку. Традиційно воно розвивалося у двох напрямах: посуд повсякденного вжитку для широких верств населення та декоративні вироби, призначені для заможних людей.У яких містах були найбільші центри керамічного виробництва? Назвіть види продукції декоративної кераміки.

14. Із традиційних видів декоративно-ужиткового мистецтва нового розвитку набуло мистецьке шитво.Схарактеризуйте продукцію монастирських та світських майстерень.

15. Одним з активних напрямів розвитку ужиткового мистецтва ХVІ ст. була декоративна обробка шкіри.При виготовленні яких речей застосовувалася декоративна обробка шкіри?

16. Друга половина ХVІ ст. становить новий етап у розвитку меблевого ви-робництва на українських землях.


77

Які способи декоративного оздоблення меблів практикували майстри в ХVІ ст.? (Різьблення, інтарсія, малярська декорація.)

17. Зробіть серію малюнків на тему «Декоративно-ужиткове мистецтво України ХVІ ст.».

18. Із картону, пластиліну, бісеру, фольги та інших матеріалів виготовіть стилізовану оправу для книги (підручника з історії України).

Тема 2. українські зеМлі В першій полоВині ХVіі ст.

зростання магнатського землеволодіння

1. На межі ХVІ—ХVІІ ст. значно зростають магнатські землеволодіння, які, на думку історика М. Грушевського, за територією не мали аналогів у тогочасній Європі.Які чинники зумовили зростання магнатського землеволодіння?

2. Що таке фільварок? Які внутрішні та зовнішні чинники спричинили збільшення кількості фільварків?

3. Доведіть, що розвиток фільваркового господарства призводив до обез-земелення селян.

4. Які зміни відбулися в житті селян у першій половині ХVІІ ст. порівняно з попереднім періодом?

5. Французький інженер Г. де Боплан залишив такий опис життя селян в Україні в першій половині ХVІІ ст.: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею й Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей [...], не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають, а також забирають десятину з баранів, свиней, меду, усіляких плодів, а кожного третього року — третього вола. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть. Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка свобода польської шляхти, яка живе, неначе в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі. Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються в ще жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Так рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя».

78

Які повинності відбували на користь панів українські селяни? До скіль-кох днів збільшилася панщина в ХVІІ ст.? Який вихід знаходили селяни зі свого важкого становища?

6. Які повинності мали виконувати жителі міст?

7. Складіть кросворд на тему «Розвиток товарного виробництва в Україні в першій половині ХVІІ ст.».

8. На основі власних знань історичного матеріалу та уривку з «Опису Ук-раїни» Гійома де Боплана напишіть оповідання про життя українських селян у першій половині ХVІІ ст.


Складіть власну хронологічну задачу з теми.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в україні

1. Схарактеризуйте становище православної церкви після підписання Берестейської унії.

2. Які українські релігійні організації очолили боротьбу за відновлення прав православної церкви? (Братства)

3. Якою була роль та значення козацтва в боротьбі за православну церк-ву?

4. На думку американської дослідниці М. Рубчак, український народ обер-нув «своє православ’я на політичну силу, спрямовану на утвердження «національної» єдності».Чому польський уряд докладав особливо багато зусиль для ліквідації в українських землях православної віри?

5. Український шляхтич Лаврентій Деревинський у своєму виступі на Варшавському сеймі зазначив: «У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість ченців тримають ху-добу. [...] Хіба не гноблення народу нашого руського є те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотримується грецької віри й не перейшов до унії, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою й бути прийнятим до цеху; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителями міста й відкрито приходити до хворого з тай-нами божими. [...] Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні, так і у Великому князівстві Литовському».Яких утисків зазнавало православне населення України від польської влади в політичному, економічному, національно-культурному житті, побуті?

6. На думку американського історика Ф. Сисина, якби не «повстання Хмельницького, то окрема руська ідентичність та культура були б при-

79

речені на повільну, але неминучу ерозію й дезінтеграцію в польському суспільстві».Доведіть, що уряд Речі Посполитої проводив щодо українського народу асиміляторську політику.

7. Спрогнозуйте, до яких наслідків в Україні могла привести політика Речі Посполитої, спрямована на те, щоб «на Русі не було Русі»?

8. Коли і за яких обставин в Україні була відновлена вища православна ієрархія?

9. Український історик В. Щербак назвав митрополита Йова Борецького «одним із рушіїв процесу національного відродження».Який внесок у розвиток національно-релігійного життя України першої половини ХVІІ ст. зробив Йов Борецький?

10. Напишіть статтю до дитячої історичної енциклопедії на тему «Йов Бо-рецький».

11. Уявіть себе одним із культурно-релігійних діячів України першої поло-вини ХVІІ ст., якому потрібно скласти на засідання Варшавського сейму промову. У ній ви маєте описати реальний стан православної церкви в Україні, утиски щодо православного населення тощо; на прикладах з історії України обґрунтувати право українського народу на власну православну церкву.


Скільки років минуло від підписання Берестейської церковної унії до відновлення в Україні вищої православної ієрархії?

Морські походи козаків

1. Які роки ХVІІ ст. увійшли в історію як доба героїчних походів коза-ків?

2. Італійський мандрівник ХVІІ ст. П. делла Валле у своїй книзі «Подо-рожі» писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли козаки. [...] У будь-якому разі вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком його контролюватимуть. [...] Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».Як італійський мандрівник оцінює військово-морські сили козаків? Розкажіть про найвдаліші козацькі морські походи в 20-х рр. ХVІІ ст. Схарактеризуйте стратегію й тактику морських походів козаків.

3. Яке історичне значення мало здобуття козаками міста Кафи?

80

4. Чому Петро Конашевич дістав прізвисько Сагайдачний?

5. Доведіть, що Петро Конашевич-Сагайдачний мав хист дипломата.

6. Використовуючи ключ, розшифруйте ім’я та прізвище українського гетьмана, який був членом «ліги міліції християнства», метою якої була боротьба з Османської імперією.

А Б В Г �Б 1В 3В 4А �Г 1А �Г 4Б �В

�А 1В 4В 3Б 1Г – 3А �В 1Б �В

3Г 4Г �В 1Г 4Б 3Б 3Г

1 К Г Е Ч

� Ш П А О

3 С И Т Й

4 Р Н В Д

Відповідь: Петро КонашевичСагайдачний.

7. На думку історика Н. Яковенко, Хотинська війна «стала апогеєм козацької слави в Речі Посполитій», а автори сьомого тому «України крізь віки» В. Смолій та В. Степанков називають цю війну найяскравішою сторін-кою в епопеї боротьби козаків із Туреччиною та Кримським ханством.Розкажіть про перебіг подій Хотинської битви 1621 р. та участь у ній козаків. Чому історики так високо оцінюють ці військові події?

8. Чому участь козаків у Хотинській битві дослідники порівнють із подвигом спартанців під Фермопілами?

9. За свідченнями вірменського автора «Кам’янецької хроніки» Оксента, «польська армія витримала і вистояла насамперед завдяки могутності Господа Бога і запорозьким козакам, які перебували там у таборі, бо кожний божий день ці козаки виступали проти невірних, пропонували їм битися, перемагали ворога і не давали загинути, тому що якби не було козаків, то один Бог знає, яким виявився б результат для поляків уже через три-чотири дні [боїв]».Яка військова сила відіграла вирішальну роль у перемозі над Османською імперією? Визначте роль та місце козаків у Хотинській битві 1621 р.

10. У 16�� р. побачила світ книга Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», у якій автор пише:

«Як мужність запорожців королі пізнали, То їм на герб такого рицаря признали, Вітчизні він готовий завжди послужити І за її свободу голову зложити, А треба, то й землю він пройде, водою, До всього має вправність і прудкий до бою!».

Яким постає гетьман в оцінці сучасників? Визначте історичне значення діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного.

81

11. Про гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного його сучасник Петрицій залишив такі свідчення: «[...] Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускав, із негодою боротися не покрівцями, а витриваліс-тю; легко переносити всяку тяготу, голод, не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність». А польський мемуарист Ян Собєський вважає: «Це був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов першим, відходив останній, усе легкий, усе діяльний».Складіть історичний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдач-ного.

12. Уявіть себе козаком, який брав участь у Хотинській битві. Після повер-нення на Січ ви вирішили залишити для нащадків писемні свідчення про участь козацтва в цій битві. Складіть розповідь на тему «Хотинська битва 1621 р. та участь у ній козаків».


1. Рік Цецорської битви (16�0) + рік смерті Петра Конашевича-Сагайдачного (16��) – рік узяття козаками Кафи (1616) + третя цифра року, у який за підтримки козацтва в Україні була повернена ієрархія православній церкві (16�0) – друга цифра записаного арабськими цифрами століття, у якому почалися активні морські походи козаків (17) = 16�1.Яка подія відбулася в 1621 р.?


козацько-польський збройний конфлікт

1. Що спричинило козацько-польський збройний конфлікт?

2. Схарактеризуйте умови Куруківської угоди 1625 р.

3. Геніальний поет Тарас Шевченко в поемі «Тарасова ніч» так описує події 1630 р.:

«Обізвавсь Тарас Трясило Гіркими сльозами: “Бідна моя Україно, Стоптана ляхами!”. [...] Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятувати, Обізвався орел сизий Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: “А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!”».

8�

Схарактеризуйте повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) за планом:1) Причини повстання.�) Хід повстання.3) Завершення та наслідки повстання.

4. Яка подія увійшла в історію як «Тарасова ніч»?

5. Порівняйте умови Куруківської угоди 1625 р. з Переяславською угодою 1630 р.

6. На думку історика В. Щербака, «в особі Тараса Федоровича ми бачимо представника нової генерації козацьких лідерів. Він не лише усвідомив необхідність боротьби проти польсько-шляхетського панування в Україні, а й як керівник великого народного повстання накреслив план реалізації задуманого».Складіть історичний портрет Тараса Федоровича.

7. У книзі «Історія України в особах: Литовсько-польська доба» наводиться опис Кодацької фортеці: «Кодацький замок мав форму чотирикутника з висунутими бастіонами так званої старонідерландської системи. В ок-ружності він досягав близько 1800 м. Із півдня і сходу підхід до фортеці захищали скелі, які спускалися до Дніпра, із півночі — глибокий яр, а із заходу, із боку степу, — рови та високі вали. Дістатися до Кодака можна було лише через ворота, з’єднані із зовнішнім світом підйомним мостом. Усередині замку спорудили землянки для гарнізону та погреби, де зберігалися боєприпаси й продовольство. Чотири бастіони, оснащені важкими гарматами, домінували над навколишніми просторами».Із якою метою була збудована фортеця Кодак? Звідки вона дістала таку назву? Який відомий інженер керував її будівництвом? Які факти свід-чать про могутність Кодацької фортеці?

8. Схарактеризуйте повстання під проводом Івана Сулими 1635 р. за пла-ном:1) Причини повстання.�) Хід повстання.3) Завершення та наслідки повстання.

9. Доведіть, що гетьман Іван Сулима по праву належить до славної плеяди козацьких ватажків.

10. Схарактеризуйте національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. за планом:1) Причини повстання.�) Хід повстання.3) Завершення та наслідки повстання.

11. Доведіть, що повстання 1637—1638 рр. в Україні мало характер націо-нально-визвольного.

83

12. Які зміни були закріплені «Ординацією Війська Запорізького реєстро-вого, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 р.?

13. Установіть відповідність між історичними діячами та їхніми характе-ристиками.1 — Павло Павлюк (Бут); � — Яків Острянин (Остряниця); 3 — Іван Су-лима; 4 — Тарас Федорович (Трясило).а) Гетьман нереєстрових козаків. Брав участь у козацьких походах проти

турків і кримських татар. У 1635 р. під його керівництвом козаки зруйнували фортецю Кодак.

б) Козацький гетьман. У 1635 р. брав участь у зруйнуванні козаками фортеці Кодак. У 1637 р. очолив козацьке повстання проти польських загарбників. У запеклому бою біля села Кумейки повсталі зазнали поразки. Під Моровицею його загін об’єднався з козаками, яких очо-лював Дмитро Гуня. Незабаром повстанців оточило польське військо на чолі з гетьманом Михайлом Потоцьким, і через деякий час вони змушені були капітулювати.

в) Козацький гетьман. Керівник національно-визвольного повстання в Україні 1630 р. проти польської влади. У квітні 1630 р. повстанці завдали поразки польським військам під Корсунем і здобули Пере-яслав. Після укладення Переяславської угоди він із частиною козаків відійшов на Запорожжя.

г) Гетьман запорозьких козаків. У березні 1638 р. очолив повстання проти польської влади. У червні 1638 р. зазнав поразки під селищем Жовнин на Черкащині.

Відповіді: 1б, 2г, 3а, 4в.


1. Рік підписання Куруківської угоди (16�5) + рік повстання під проводом Тараса Трясила (1630) – рік Жовнинської битви (1638) + століття, у яко-му була збудована фортеця Кодак (XVII) + перша цифра року битви під Кумейками (1637) = 1635.Яка подія відбулася в 1635 р.?

2. Рік повстання під проводом Івана Сулими (1635) + перша цифра коза-цького реєстру за Куруківською угодою (8000) – рік повстання під прово-дом Павла Бута (1637) + рік Переяславської угоди (1630) + третя цифра року польсько-козацького збройного конфлікту (16�5) = 1638.Які події відбулися в 1638 р.?

Митрополит петро Могила

1. Видатний український історик М. Костомаров у нарисі про Петра Могилу зазначав: «Новий архімандрит зразу ж виявив свою діяльність на користь монастиря, завів нагляд над священнослужителями в селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвільних підда-

84

вати покаранню; оновив церкву; не шкодував витрат на прикрашання печер, підпорядкував лаврі Пустинно-Миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував своїм коштом при лаврі богодільню для жебраків і задумав заводити при Печерському монастирі вищу школу».Який внесок у розвиток релігійного та культурного життя зробив Петро Могила?

2. Доведіть, що історик Д. Дорошенко був правий, вважаючи, що «в особі Могили православна церква знайшла собі видатного провідника, який сполучав щасливо у своїй особі всі дані, потрібні в тодішніх обста-винах».

3. Дослідники діяльності Петра Могили зазначають, що однією з основних рис світогляду митрополита був екуменізм, тобто релігійна толерант-ність.Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Власну думку обґрунтуйте.

4. Уявіть, що вам потрібно виготовити Петру Могилі візитну картку. Ус-тановіть відповідність, з’єднавши стрілочками ті частини «візитки», які розкривають діяльність цієї історичної постаті.

Петро Могила

1587 р.

1569 р.

16�0 р.

1631 р.

163� р.

Київський митрополит

Чернігівський князь

Обстоював права Української пра-вославної церкви

Заснував першу Запорозьку Січ

При Києво-Печерській лаврі від-крив школу

Прихильник Берестейської цер-ковної унії

Брав участь у Хотинській війні

Створив гурток учених і куль-турних діячів — Могилянський Атенеум

Заснував Львівську братську школу

85

5. За словами С. Семчинського, «якщо оцінювати діяльність митрополита, як вимагали давньоримські історіографи, “без гніву й упереджень”, то слід схилитися перед величчю цього сина Молдови, що присвятив усього себе Україні, яку називав “отчизною милою”, “отчизною коханою”. З ог-ляду на значний внесок у розвиток вітчизняної культури Петра Могилу сміливо можна назвати, за словами, уміщеними в його епітафії, “великим і славним мужем”».У чому полягає історичне значення діяльності Петра Могили?

6. У 1615 р. Галшка (Єлизавета) Гулевичівна Лозчина подарувала Богоявлен-ському монастирю в Києві земельну ділянку «на монастир [...] также на школу дітям, так шляхетським, яко і местським».Яка школа в 1615 р. відкрилася в Києві? Хто був першим її ректором? (Йов Борецький.) Діти яких верств суспільства могли здобувати в ній освіту?

7. Сьогодні в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» ім’я Галшки Гулевичівни стоїть першим серед почесних засновників цього навчального закладу.Що ви знаєте про Галшку Гулевичівну? Напишіть розповідь на тему: «Галшка Гулевичівна — фундаторка Києво-Могилянської академії».

8. У 16�5 р. члени Київської братської школи в листі до російського царя писали: «Ми, великим коштом, улаштували для православних дітей школу для вивчення слов’яно-руської і грецької мов та [предметів, які викладають] інші вчителі, щоб діти не пили з чужого джерела смертельну отруту схизми, не відходили в темряву римської віри».Із якою метою була створена Київська братська школа? Які предмети в ній викладалися?

9. Яке значення для діяльності Київського братства мало те, що до нього разом з усім Військом Запорозьким записався Петро Конашевич-Сагай-дачний?

10. Яка подія в культурно-освітньому житті Києва сталася в 1632 р.? Яку назву дістав об’єднаний навчальний заклад? Хто став першим його ректором?

11. Єрусалимський патріарх Паїсій, який відвідав Київ у 1649 р., зазначав, що тут діє школа «слов’янської мови», у якій є «вчителі високого мистецт-ва», вони навчають побожних юнаків «слов’янської мови як властивої і латинської як необхідної тим, що живуть між латинянами».Які предмети викладалися в Київському колегіумі? Скільки було класів і якою була тривалість навчання?

12. Обґрунтовуючи введення латинської мови навчання в Київському коле-гіумі, Петро Могила зазначав: «Латинська мова нам на те потрібна, щоб бідну Русь не називати глупою Руссю. Обманець говорить: учіться по-грецьки, не по-латині. Це добра рада, але корисна в Греції, не в Польщі, де латинська мова має найбільший успіх. Поїде бідака русин на трибунал,

86

на сейм [...], у городський або земський суд — без латини платить вини (судові кари). Без неї нема ні судді, ні возного, ні розуму, ні посла».Якою мовою в Київському колегіумі проводилося навчання? Чим була зумовлена необхідність навчання латиною?

13. Серед віршованих творів першої половини ХVІІ ст. виділяється низка таких, які були написані з нагоди смерті тієї чи іншої видатної особи.Назвіть найвизначніші твори такого жанру та їхніх авторів.

14. Київська лаврська друкарня була заснована в 1616 р. і пропрацювала три століття. За 1616—1648 рр., за підрахунками дослідників, вона видру-кувала не менше ніж 7� книги обсягом 3765 аркушів.Книги яких жанрів видавалися в друкарні? Назвіть найвідоміші тво-ри, що побачили світ у стінах Київської лаврської друкарні, та їхніх авторів.

15. У другому томі «Історії української культури» про книговидання в Ук-раїні зазначається: «Разом в Україні в 1574—1648 рр. діяло �5 дру-карень. Із них 17 належали українцям і видавали книжки переважно церковнослов’янською і українською мовами, сім друкарень вели кни-говидання латинською і польською мовами».Чи був, на вашу думку, у першій половині ХVІІ ст. в Україні попит на книги? Чим він був зумовлений? На книги яких жанрів був найбільший попит? Назвіть основні центри видавничої діяльності.

16. Зробіть малюнок на тему «Утворення Києво-Могилянського коле-гіуму».


1. Скільки років минуло від дня заснування Києво-Могилянського коле-гіуму?�009 – 163� = 377.

2. Скільки років минуло від часу відкриття в Києві Володимиром Великим першої школи до заснування Київської братської школи та відкриття вашого навчального закладу?1615 – 988 = 627.

розвиток культури

1. Схарактеризуйте тематику шкільних вистав України в першій половині ХVІІ ст.

2. Містерія «Слово о збуренню пекла» — один із ранніх зразків давньої української драми, на якому, за словами академіка О. Білецького, «не-має нальоту шкільної вченості і який справляє враження справжнього народного театру».Що таке містерії? Де вони виконувалися?

87

3. У першій половині ХVІІ ст. зароджуються перші зразки української побутової драми — інтермедії.Що таке інтермедія? Коли виконувалися інтермедії?

4. Доведіть, що в Україні в першій половині ХVІІ ст. побутував шкільний, народно-ярмарковий та містеріальний театр.

5. Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні зароджується вертеп. Е. Ізопольський залишив опис вертепної скриньки тих часів: «Мала скриня, збудована у вигляді триповерхового палацу з галереєю, висуну-тою з третього поверху, на якій безнастанно несуть варту група солдатів і добош, називається в Україні вертепом і є для народу святковим видо-вищем, яке представляє й заступає в того ж народу місце сценічних видо-вищ. Вистави у вертепі відбуваються на третьому та першому поверхах, тим часом як другий поверх є складом і місцем для перебування акторів (ляльок) та притулком для всієї вертепної машинерії, а вона є звичай-на, зрозуміла: уся її таємниця полягає в тому, щоб перед виставою так установити вертепну скриньку, щоб глядачі не дивилися позад неї. За вертепною скринькою сидить її господар, який виводить своїх акторів (ляльок), найбільше від шести до восьми дюймів висоти, із другого по-верху на третій, провадить за них розмову, виробляє німі пантоміми, словом, представляє ті видовища, які чарують своєю досконалістю й від кількох років відомі в нас під назвою “театр метаморфоз”».Що таке вертеп? На які теми в ньому відбувалися вистави?

6. На яких поверхах вертепної скриньки провадилися вистави на релігійні сюжети та з народного життя?

7. На межі ХVІ—ХVІІ ст. з’являються в Україні перші музичні цехи.У яких містах діяли музичні цехи? Схарактеризуйте репертуар україн-ських музик. Де навчалися музичного мистецтва?

8. Про музичні інструменти, які побутували в першій половині ХVІІ ст. в Україні, можна дізнатися з «Лексикона» Памви Беринди (16�7 р.), у якому зафіксовано кілька десятків назв музичних інструментів. Зокре-ма, струнні інструменти — гудок, гуслі, скрипиця, арфа, цитра, кінира, ліра, лютня, псалтир; духові — труба, пищаль, флетня, пищавка, пере-гудниця, дуда, шторт, свірель, сопль, сопілка, фура, сурма, жоломійка, цівниця, шаламан; ударні — брякало, клепало, звонець, колокол, цимбал, кімвал, тимпан, бубен; орган.Схарактеризуйте інструменти українських музик першої половини ХVІІ ст. Які із зазначених інструментів використовують сучасні музи-канти?

9. Назвіть найвизначніші архітектурні пам’ятки України першої половини ХVІІ ст. Які з них збереглися до сьогодні?

10. Доведіть, що в українській архітектурі першої половини ХVІІ ст. про-довжували розвиватися усталені традиції й одночасно утверджувалися нові напрями розвитку.

88

11. Схарактеризуйте образотворче мистецтво в Україні в першій половині ХVІІ ст. за планом:1) Монументальне малярство.�) Іконопис.3) Світське портретне малярство.

12. Складіть кросворд на тему «Архітектура та образотворче мистецтво України першої половини ХVІІ ст.».

13. Напишіть оповідання на тему «Вертеп — старовинний ляльковий театр України».

Тема 3. початок національно-ВизВольної реВо-люції українського народу середини ХVіі ст. Відродження української держаВи

передумови національно-визвольної революції1. Прочитайте уривок із вірша.

«— Ти Богом посланий […], Розбить кайдани лихоліть. Ніколи край не перестане За тебе Господа молить…

— Ти — Визволитель України Із довголітньої біди! З тобою всюди ми полинем, — Лише скажи, лише веди!..».

Складіть із виділених літер ім’я історичної особи. Що вам відомо з уроків історії в 5 класі та з інших предметів про постать Богдана Хмельницького та його діяльність?

2. Використовуючи факти з життя та діяльності Богдана Хмельницького, доведіть, що він був «шляхтич із походження та козак по духу».

3. Французький посол граф де Брежи, який у 1644 р. проводив із Богданом Хмельницьким переговори щодо організації набору козаків на францу-зьку службу, зазначав, що він «людина освічена, розумна, сильна в латин-ській мові».Яку освіту здобув Богдан Хмельницький? Який вплив на формування світогляду майбутнього гетьмана мала родина?

4. На думку академіка В. Смолія, Богдан Хмельницький на 1648 р. «зумів акумулювати [...] весь попередній досвід визвольної боротьби козацтва».У яких військових діях брав участь Богдан Хмельницький у 20—30-х рр. ХVІІ ст.? Як ви думаєте, чи врахував Богдан Хмельницький причини поразок національно-визвольних повстань в Україні в 30-х рр. XVII ст.? У чому вони полягали?

89

5. У своєму універсалі до українського народу Богдан Хмельницький писав: «Нас, чутких і живих, уважають дикими й неспокійними, відважних і добре заслужених, назвали нас бунтівниками [...], відомо цілому світові, що польське військо нищить козацьке й селянське добро, неславить їх жінок і дітей. Усім накладають невільницькі послуги, тягарі, панщизняні роботи [...] Усі поважають лише, аби знищити козацький рід».У листі до польського короля від 1� червня 1648 р. Богдан Хмельницький повідомляє про становище реєстрових козаків: «Уже протягом кількох років пани державці і старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяж-ко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, але й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини».Визначте причини та рушійні сили Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

6. Французький інженер П. Шевальє вважає, що «Богдан Хмельницький був першою іскрою цього повстання та рушієм усієї війни».Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням? Власну думку обґрунтуйте.

7. Доведіть, що революція мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. У чому полягала мета національної революції?

8. На думку авторів сьомого тому «України крізь віки», «за своїми мас-штабами, змістом, формами й метою боротьби, якісними змінами, що відбувалися в різних сферах буття нації та суспільства, дана подія була набагато складнішим соціально-політичним явищем, ніж те, яке позна-чається поняттями “повстання” чи “війна”. Адже “повстання” і “війни” (внутрішні — громадянські і зовнішні — проти агресії сусідніх держав) входили до неї як складові частини. У зв’язку з цим вважаємо, що вона становила революцію».Дайте визначення понять «повстання», «війна», «революція». На на-ступних уроках доведіть, що події 1648—1676 рр. були революцією.

9. Історики В. Смолій та В. Степанков у розвитку революції виділяють п’ять періодів.

ПеріодХроноло-гічні межі

Характеристика

Пер-ший

Лютий 1648 — червень 165� р.

Найбільший розмах й інтенсивність національ-но-визвольної та соціальної боротьби. Відбувався бурхливий процес становлення державних інс-титуцій, формування політичної еліти та націо-нальної державної ідеї. Основними завоюваннями періоду були виборення в червні 165� р. де-факто державної незалежності козацької України (терени Брацлавського, Київського, Чернігівського воє-водств) й успішне завершення Селянської війни

90

ПеріодХроноло-гічні межі

Характеристика

Дру-гий

Червень 165� — серпень 1657 р.

Погіршення економічного й геополітичного стано-вища новоутвореної держави та активні пошуки її урядом союзників на міжнародній арені для розгрому Речі Посполитої й возз’єднання в ме-жах єдиної держави всіх етноукраїнських земель. У політичному розвитку утверджується монархічна форма правління у вигляді спадкового гетьманату

Третій Вересень 1657 — червень 1663 р.

Різке загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну й призвела до розколу козацької України на два гетьманства (Правобережне й Лівобережне) та виділення Запо-рожжя в окрему політичну силу

Чет-вертий

Липень 1663 — червень 1668 р.

Прагнення польського та російського урядів поділити Українську державу, що й сталося за Андрусівським договором 1667 р. Відчайдуш-на боротьба національно-патріотичних сил за возз’єднання козацької України

П’ятий Липень 1668 — вересень 1676 р.

Нове загострення політичної боротьби (1668—1669, 1674 рр.), посилення втручання іноземних держав у внутрішні справи України, ліквідація державних інституцій на Правобережжі та його жахливе спустошення польськими, кримськими, турецькими й російськими військами. Революція зазнала поразки

Визначте хронологічні межі Національної революції. Які періоди виділя-ють історики в розвитку Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.?

10. У «Літописі гадяцького полковника Григорія Граб’янки» міститься інформація про подію, що передувала початку національної революції: «Михайло, батько Богдана Хмельницького, своєю відвагою завоював прихильність Івана Даниловича, старости чигиринського, і той наділив його маєтком [...] Суботів. Із королівської служби повернувшись, Богдан Хмельницький приїхав у Суботів і почав його людьми заселяти. [...] До всього цього заздрість маючи, [...] підстароста Чаплинський за рахунок Хмельницького багатіти задумав і в тих містах фундуватися забажав, тому він старості чигиринському Іванові Даниловичу доніс. “Не випа-дає, — сказав він, — простому чоловікові села та підданих мати”».Як далі розгорталися події? Що стало приводом до початку Національної революції?


91

11. Розкажіть про перебіг переговорів Богдана Хмельницького з ханом Іслам-Гіреєм.

12. Використовуючи ключ, розшифруйте імена сподвижників Богдана Хмельницького.

А Б В Г Д

1 И Е Р С Б

2 Д А Ш Л М

3 К У В Ф Г

4 І Н Т Я О

5 Ж И Ф Ч Й

�Д �Б 3А 1Г 1А �Д 3А 1В 1А 3В 4Д 4Б 4А 1Г

4А 3В �Б 4Б 1Д 4Д 3Д 3Б 4Б

3Г 4А �Г 4Д 4Б �А 5А 1Б �А 5А �Б �Г 4А 5Д

�А �Б 4Б 5Б �Г 4Д 4Б 1Б 5Г �Б 5Д

4А 3В �Б 4Б 3Д �Б 4Б 5А �Б

1Г �Б 3В �Б �Д 4Д 1Г 3А �Б �Г 1Б 4Б 3А 4Д

3А 4А 4Б �А 1В �Б 4В 1Д 3Б 1В �Г 4Г 5Д

3Г 1Б �А 4А 1В 3В 1А �В 4Б 4Г 3А

Відповідь: Максим Кривоніс, Іван Богун, Філон джеджалій, данило Нечай, Іван Ганжа, Сава Москаленко, Кіндрат Бурляй, Федір Вишняк.

13. Яким сподвижникам Богдана Хмельницького належать ці біографії?1 — Максим Кривоніс; � — Іван Богун; 3 — Філон Джеджалій; 4 — Да-нило Нечай; 5 — Федір Вишняк; 6 — Іван Ганжа; 7 — Кіндрат Бурляй.а) Один із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького. Походив

із татарського роду. До початку революції служив козацьким сотником Переяславського полку. Брав участь у Жовтоводській, Корсунській, Пилявецькій, Зборівській, Берестецькій битвах. Виконував важливі дипломатичні доручення Богдана Хмельницького. У жовтні—листо-паді 1648 р. українська дипломатична місія під його керівництвом уклала з урядом Османської імперії договір. У вересні 1650 р. очолював українське посольство до молдавського володаря Василя Лупула.

б) Черкаський полковник. Один із визначних діячів Національної рево-люції середини ХVІІ ст. Улітку 1648 р. — наказний гетьман в армії Богдана Хмельницького. Відіграв велику роль у переможних — Жовтоводській, Корсунській, під Старокостянтиновом і Пилявця-ми — битвах. Під час облоги Львова захопив Високий Замок. Учасник штурму Замостя. Помер від чуми, повертаючись із військового походу.

в) Полковник Чигиринського полку. У квітні 1648 р. разом із Філоном Джеджалієм очолив повстання реєстрових козаків у Кам’яному Затоні

9�

та їх перехід на бік Богдана Хмельницького. Став одним із найближ-чих сподвижників Богдана Хмельницького. Учасник Жовтоводської та Корсунської битв. У 1648 р. очолив перше українське посольство до Варшави. У 1649 р. двічі їздив із дипломатичними місіями до Москви; мав зустріч із царем Олексієм Михайловичем.

г) Подільський полковник. Брав участь у всіх битвах Національної революції середини ХVІІ ст. У березні 1651 р. разом із С. Височаном керував обороною Вінниці. Особливо відзначився в Берестецькій битві 1651 р. У 1655 р. керував героїчною обороною Умані. Непохитно стояв на позиціях української державності, був противником промосков-ської та пропольської орієнтації українських гетьманів.

д) Уманський полковник. У ніч із �3 на �4 квітня 1648 р. напередодні битви під Жовтими Водами за дорученням Богдана Хмельницького переконав реєстрових козаків у Кам’яному Затоні на Дніпрі приєд-натися до української армії. Учасник Корсунської битви. У червні 1648 р. під час боїв із польськими військами козацький загін, очолю-ваний ним, визволив Умань і Тульчин. Загинув у Пилявецькій битві 1648 р.

е) Гадяцький полковник. Виконував важливі дипломатичні доручення Богдана Хмельницького. Наприкінці березня — у квітні 1648 р. ра-зом із гетьманом вів переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. У березні—травні 1653 р. разом із С. Мужиловським вів дипломатичні переговори з царським урядом у Москві.

є) Брацлавський полковник. Брав участь у Пилявецькій, Зборівській битвах. Наприкінці 1649 — на початку 1650 р. очолив великі народні повстання на Брацлавщині, Поділлі та Волині. За оцінкою уряду Речі Посполитої, був «найбільшим бунтівником». У вересні 1650 р. під час походу козацького війська в Молдавію здобув Ясси, що зумовило підписання угоди між молдавським володарем Василем Лупулом і Богданом Хмельницьким.

Відповіді: 1б, 2г, 3а, 4є, 5в, 6д, 7е.

14. Намалюйте портрет гетьмана Богдана Хмельницького.


1. Скільки років тривала Національно-визвольна революція українського народу середини ХVІІ ст.?1676 – 1648 = 28.


Битви на жовтих Водах, під корсунем та пилявцями

1. Користуючись шифротаблицею (с. 93), розшифруйте українське при-слів’я, присвячене подіям Національної революції.3 11 �� 11 �0 1 3 �6 17 1� 16 31 1� 10 17 1� �6 1 1� 18 1 �1 19 � 11 3 16 33�6 1 17 16 11 �6 1

93


1 � 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1� 13 14 15 16 17


18 19 �0 �1 �� 3 �4 �5 �6 �7 �8 �9 30 31 3� 33

Відповідь: Висипав Хміль із міха і наробив ляхам лиха.

2. Накресліть схеми Жовтоводської, Корсунської та Пилявецької битв.

3. Литовський канцлер А. Радзивіл, описуючи внутрішньополітичну си-туацію в Речі Посполитій після перших двох переможних битв Богдана Хмельницького, підкреслював, що якби українсько-кримське військо не було затримане «Божою силою і заступництвом Богородиці», козаки «мали б оволодіти самим Краковом і Варшавою без якого-небудь спро-тиву. Бо запанував такий страх, що всі думали швидше про втечу, ніж про оборону».Яке історичне значення мали перші переможні битви українського війська на чолі з Богданом Хмельницьким? Який вплив мали блискучі перемоги на уряд Речі Посполитої та український народ?

4. Наприкінці 1648 р. англійська газета «Merkure Anglos», описавши битви на Жовтих Водах та під Корсунем, констатувала: «Польща в пилу та крові впала під ноги козаків».Який міжнародний резонанс мали перемоги українського війська?

5. Доведіть, що битва під Пилявцями засвідчила величезний талант Богдана Хмельницького як стратега й гнучкого тактика.

6. Про поразку польських військ під Пилявцями автор «Щоденника пиля-вецького» з гіркою іронією писав: «Комісари взяли ноги в руки, і гетьмани мусили [піти] за ними, бо їх Річ Посполита присягою зобов’язала, аби від них ні в чому не відставали».Яке історичне значення мала перемога Богдана Хмельницького під Пилявцями для подальшого розгортання воєнних дій?

7. Схарактеризуйте визвольний похід українського війська в Галичину за планом:1) Облога Львова.�) Облога Замостя.3) Історичне значення осінньої воєнної кампанії.

8. Історик Н. Яковенко про облогу Львова пише: «Облога тривала три тижні, аж урешті, узявши з городян контрибуцію в сумі понад �00 тис. дукатів, тобто 1,� млн золотих, Хмельницький рушив далі — на Замостя».Чому, на вашу думку, Богдан Хмельницький не захопив львів?

9. Заповніть таблицю «Воєнні дії 1648 р.».

94

Дата битви

Назва ПеребігРезультат і значення

19 квітня — 6 травня 1648 р.

Жовтоводська битва

Опівдні 19 квітня українськокримські війська розпочали наступ, завдавши поразки шести польським корогвам. Проведений 20 квітня штурм польських позицій через відсутність артилерії провалився. Уранці 21 квітня жовніри вибили козаків із найближчих шанців, викопаних навпроти їхнього табору. Зазнавши невдачі, Богдан Хмельницький відмовився від наступальних дій і розпочав облогу польського табору. 3 травня на бік гетьмана перейшли реєстровці. до вечора 5 травня українці заволоділи частиною шанців і королівським знаменем. Уранці 6 травня татари та українці, атакуючи противника, завдали йому нищівної поразки

Перша перемога української армії в Національній революції. Блискуча перемога дозволила Богдану Хмельницькому продовжити наступ на основні сили Михайла Потоцького

15—26 травня 1648 р.

Корсунська битва

Польське військо під керівництвом гетьманів М. Потоцького та М. Калиновського, відступаючи після розгрому 6 травня під Жовтими Водами, укрилося в таборі Корсуня, до якого 14 травня наблизилися полки Богдана Хмельницького та загони татар Мурзи ТугайБея. Імітуючи підготовку до штурму, українські вояки змусили ворога залишити укріплення і відступити в напрямку на Богуслав і Паволоч. На їх шляху, в урочищі Горохова діброва, 6тисячний загін Максима Кривоноса влаштував засідку й одночасно з головними силами повстанської армії завдав польській шляхті удару, унаслідок якого її військо було розгромлено, а в полоні опинилися обидва гетьмани і 8,5 тис. жовнірів

Одна з визначних перемог армії Богдана Хмельницького під час Національної революції

95

Дата битви


11—13 вересня 1648 р.

Пилявецька битва

Під Пилявцями, на правому березі річки Ікви, українське військо збудувало укріплений табір. На лівому фланзі головних сил української армії розташовувалася кіннота Максима Кривоноса. Козацька піхота зайняла греблю, що сполучала обидва береги річки. 11 вересня запеклими боями за греблю через річку Ікву розпочалася вирішальна битва. Польські корогви розпочали штурм українського табору і зуміли відкинути козацькі застави, що обороняли греблю. 12 вересня козацька піхота відбила свої позиції на греблі. 13 вересня українська піхота за підтримки артилерії розпочала контрнаступ. Не витримавши натиску й піддавшись всезростаючій паніці, польські війська почали відступати. Українська армія захопила всю ворожу артилерію (близько 100 гармат) та великий обоз із матеріальними цінностями

Блискуча перемога української армії мала велике воєннополітичне значення. Було розгромлено польську армію, звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель

26 вересня — 16 жовтня 1648 р.

Облога Львова

26 вересня розпочалася облога українськими військами Львова. 5 жовтня загони Максима Кривоноса здобули фортецю Високий Замок. Жителі Львова сплатили контрибуцію, і українська армія зняла облогу

Після сплати контрибуції облога Львова була знята, українська армія продовжила похід на захід

28 жовтня — 14 листопада 1648 р.

Облога Замостя

Підійшовши до Замостя, Богдан Хмельницький запропонував міській владі сплатити викуп. діставши відмову, гетьман наказав брати місто штурмом, проте невдало. Після прибуття

Після сплати викупу облога Замостя була знята


96

Дата битви


Максима Кривоноса і Петра Головацького українська армія почала готуватися до наступних штурмів. Між повстанцями та міською владою поновилися переговори. Отримавши викуп, Богдан Хмельницький зняв облогу Замостя

10. �3 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в’їхав до Києва. Н. Яко-венко у своїй праці так описує цей святковий день: «[...] Хмельницький тріумфально в’їжджав до Києва. Його зустрічали тисячні натовпи люду, дзвони церков, гарматні постріли на замку. Церемонією було передбачено в’їзд гетьмана через Золоті ворота, де спудеї Києво-Могилянської колегії привітали його декламаціями, називаючи [...] “Мойсеєм, спасителем, ос-вободителем і визволителем із лядської неволі”. Тут же чекали на гетьма-на єрусалимський патріарх Паїсій і київський митрополит Сильвестр Косів, які ввезли його до міста, посадивши на сани поруч із собою. Кілька днів по тому патріарх у Софійському соборі відпустив Хмельницькому всі сьогочасні й майбутні гріхи [...] і під гарматні залпи благословив на війну “з ляхами”».Про що свідчила така урочиста зустріч Богдана Хмельницького?

11. Вироблення програми розбудови Української держави Богданом Хмель-ницьким припадає, на думку дослідників, на кінець 1648 — початок 1649 р. На основі аналізу низки історичних джерел історики В. Смолій та В. Степанков виділяють такі засадничі принципи державотворчої програми Богдана Хмельницького:— право української нації на створення власної держави в етнічних межах її проживання;— незалежність новоутвореної держави від Речі Посполитої;— соборність Української держави;— новоутворена держава — спадкоємниця Київської Русі.На яких засадничих принципах планував розбудовувати Українську державу Богдан Хмельницький?

12. Доведіть або спростуйте думку дослідників, що своєю діяльністю Богдан Хмельницький почав «становлення монархічної форми правління».

13. Про події Національно-визвольної революції українського народу сере-дини ХVІІ ст. інформація міститься у Львівському літописі, Літописі Самійла Величка, Літописі Григорія Граб’янки та ін. Уявіть себе козацьким літописцем і в хронологічній послідовності опишіть події березня—грудня 1648 р. Придумайте назву свого літопису.


97

літопис можна оформити у вигляді книги, яка протягом наступних уроків буде доповнюватися інформацією про інші військові події.

14. Напишіть оповідання на тему «Тріумфальний в’їзд Богдана Хмельни-цького в Київ».


Складіть кілька власних хронологічних задач із теми.

збаразько-зборівська кампанія

1. Про битву під Зборовом біограф Іслам-Гірея ІІІ Хаджі Мехмед Сенай писав: «Саме цього дня почався такий запеклий бій, що від часу пророка Адама не траплялося такої війни. [...] Блиски гострих шабель від полудня до вечора переповнювали чашу небес, а пил із-під копит [мусульманських коней] покрив небесне склепіння мороком».Розкажіть про перебіг битви під Зборовом. Чим вона завершилася?

2. Під час Зборівської кампанії кримський хан Іслам-Гірей ІІІ перейшов на бік Речі Посполитої. Оскільки порозуміння між Кримом і Річчю Пос-политою могло статися лише за рахунок українських інтересів, історик М. Грушевський небезпідставно вважав, що «у трагічній історії України небагато було моментів, страшніших від цього».Чому Іслам-Гірей перейшов на бік противника? Спрогнозуйте наступну політику кримського хана щодо української та польської сторін.

3. Схарактеризуйте основні положення Зборівського мирного договору. Чи було розв’язано релігійне питання?

4. Визначте історичне значення Збаразько-Зборівської кампанії.

5. Чи були воєнні дії в 1650 р.?

6. Доведіть, що Берестецька битва за кількістю учасників була найбільшою битвою Національної революції.

7. Учасник битви під Берестечком А. М’ясовський, характеризуючи бій, зазначає, що півгодини все було «у вогні, не було нічого чути, лише гук [...] із ручної стрільби і гармат, так що ми вже думали, що звідтіля ніхто живим не повернеться».Чим завершилася Берестецька битва?

8. Коли і за яких обставин Богдан Хмельницький потрапив у полон?

9. За одностайним визнанням істориків, Іван Богун — один із найвидатні-ших військових діячів Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.У яких найбільших битвах Національної революції брав участь Іван Богун? Доведіть, що він мав талант полководця. Складіть історичний портрет Івана Богуна.

98

10. Схарактеризуйте умови Білоцерківського мирного договору. Доведіть, що статті цього договору «зводили Українську державу та її автономію нанівець».

11. Заповніть порівняльну таблицю «Зборівський та Білоцерківський мирні договори».

Критерії порівняння

Зборівський договір Білоцерківський договір

Рік підпи-сання

1649 р. 1651 р.

Козацький реєстр

40 тис. осіб 20 тис. осіб

Територія Української держави

Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства

Київське воєводство

Історичне значення

Незважаючи на низку невигідних для України умов (обмеження території, повернення польської адміністрації, заведення реєстру), у цілому Зборівський мирний договір дав можливість зміцнити становище Української держави

Обидві сторони вважали договір тимчасовим. Він дав можливість українському народу зібрати сили для відновлення боротьби проти Польщі. У травні 1652 р. умови Білоцерківського мирного договору були анульовані Богданом Хмельницьким

12. Заповніть таблицю «Воєнні дії 1649—1651 рр.».

Дата битви


1 липня — 12 серпня 1649 р.

Облога Збаража

Зазнавши поразки 15 травня 1649 р. під Старокостянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яном Вишневецьким, відступило до Збаража. 30 червня під Збараж підійшли головні козацькі сили й татарський загін хана ІсламГірея ІІІ. На початку липня розпочалася облога фортеці. Протягом місяця українські частини провели шість штурмів, унаслідок чого польське військо опинилося в безнадійному становищі. На допомогу обложеним у фортеці

Після підписання Зборівського мирного договору облога міста була знята

99

Дата битви


виступив ізпід Любліна польський король Ян ІІ Казимир із 30тисячним військом. Богдан Хмельницький, залишивши під Збаражем частину козацьких полків, рушив назустріч королівській армії під Зборів

5—6 серпня 1649 р.

Зборівська битва

Основні сили українського та польського військ зустрілися під Зборовим на річці Стрипі. 5—6 серпня відбулася запекла битва, у якій польські війська зазнали великих утрат. Польський король пішов на таємні переговори з кримським ханом, обіцяючи татарам велику грошову винагороду, дозвіл брати ясир і грабувати українські землі на шляху до Криму. ІсламГірей ІІІ, не зацікавлений у перемозі української армії і зміцненні України, поставив вимогу, щоб Богдан Хмельницький припинив битву

Під тиском кримського хана Богдан Хмельницький змушений був припинити воєнні дії, розуміючи, що не зможе одночасно воювати проти поляків і татар, та розпочати переговори. Було укладено Зборівський мирний договір

18 червня — 1 липня 1651 р.

Берестецька битва

Порушивши Зборівський мирний договір, уряд Речі Посполитої відновив воєнну кампанію проти Гетьманщини. Збройні сутички почалися вранці 18 червня під Берестечком, де розташовувався табір поляків. На І етапі (18—19 червня) татарські кіннотники розпочали атаку, але шляхетські полки її відбили. 30 червня розпочався ІІ етап битви, коли, використавши густий вранішній туман, Богдан Хмельницький підготував свою армію до бою. Однак ІсламГірей ІІІ, таємно змовившись із поляками, вирішив не брати активної участі

Одна з найбільших поразок армії Богдана Хмельницького в Національній революції, яка поставила під загрозу існування етнічної державності


100

Дата битви


в бою. Богдан Хмельницький спробував умовити хана повернутися, але той фактично полонив самого гетьмана й відійшов у південні степи. ІІІ етап битви розпочався з облоги українського табору. Він був міцно укріплений, а тому козаки змогли відбити кілька нападів. Проте в таборі почалися сутички між старшинами й рядовими козаками. Почався панічний відступ із боями, під час яких загинуло від 3 до 4 тис. козаків

13. Про події Національно-визвольної революції українського народу сере-дини ХVІІ ст. інформація міститься у Львівському літописі, Літописі Самійла Величка, Літописі Григорія Граб’янки та ін. Уявіть себе козацьким літописцем і в хронологічній послідовності про-довжіть написання власного літопису, описуючи події 1649—1651 рр.

14. Напишіть оповідання на тему «Іван Богун — сподвижник Богдана Хмель-ницького».


Рік Зборівської битви (1649) + рік Пилявецької битви (1648) – рік Зба-разької битви (1649) + перша цифра реєстру козаків за Білоцерківським мирним договором (�0 000) + кількість воєводств, на які поширювалася гетьманська влада за умовами Білоцерківського договору (1) = 1651.Які події відбулися в 1651 р.?

заснування козацької держави — Війська запорозького1. Історик І. Крип’якевич у книзі «Богдан Хмельницький», говорячи про

заходи гетьмана з організації держави, зазначає: «Визвольна війна на Наддніпрянщині знищила польсько-шляхетську адміністрацію і судо-чинство. Хмельницький організував новий державний апарат, який охоплював усю територію Запорозького Війська. Була утворена мережа полків і сотень, які служили водночас і базами для набору війська, й адміністративними центрами. Між окремими населеними пунктами існували такі міцні і добре налагоджені зв’язки, що гетьман міг швидко передавати адміністративним органам свої накази та проводити мобілі-зацію військових сил на місцях. У розповсюдженні державного апарату


101

були кадри спеціалістів — для війська, адміністрації, фінансів, дипло-матів та ін. Хмельницький вступив у дипломатичні відносини з різними державами, намагаючись системою різних союзів забезпечити Україні повну незалежність».Складіть розгорнутий план відповіді на запитання «Утворення козацької держави — Війська Запорозького». Поясніть кожний із пунктів плану.

2. Назвіть ознаки, властиві кожній державі. Доведіть, що Військо Запо-розьке було державою.

3. Доведіть, що на початкових етапах формування держави Військо Запо-розьке мало республіканську форму правління.

4. Установіть відповідність між посадами, що входили до складу генераль-ної старшини, та їхніми обов’язками.1 — генеральний обозний; � — двоє генеральних осавулів; 3 — генераль-ний писар; 4 — двоє генеральних суддів; 5 — генеральний підскарбій; 6 — генеральний хорунжий; 7 — генеральний бунчужний.а) Відав артилерією, постачанням війська, виконував обов’язки наказ-

ного гетьмана.б) Керував фінансами й організацією збору податків.в) Очолював військову канцелярію, виконуючи обов’язки державного

секретаря.г) Складав козацькі реєстри, вирішував питання боєздатності й дис-

ципліни війська.д) Відав військовими справами, охороняв головну хоругву козацького

війська, виконував важливі військові та дипломатичні доручення гетьмана.

е) У воєнні часи мав берегти й захищати символ гетьманської вла-ди — бунчук; виконував важливі доручення гетьмана щодо судових справ, дипломатичної служби.

є) Займався судочинством, часто брав участь у дипломатичних перего-ворах, а також виконував обов’язки наказного гетьмана.

Відповіді: 1а, 2г, 3в, 4є, 5б, 6д, 7е.

5. Які функції виконували генеральна військова рада, гетьман, старшин-ська рада, генеральна старшина та генеральна канцелярія?

6. Поясніть схему «Судова система Війська Запорозького».

Судочинство

Генеральний, полкові, со-тенні суди

Козаки, міщани, селяни

Українське звичаєве право, Литовський статут, магде-

бурзьке право

7. Порівняйте, які верстви суспільства відіграли провідну роль в утворен-ні та діяльності Української козацької держави та інших тогочасних європейських держав. (Козаки — дрібні землевласникивояки; феодали.)

10�

Чим соціальна структура суспільства козацької України відрізнялася від соціальних структур інших європейських країн? Які верстви суспільства обіймали всі керівні посади в козацькій державі? Як це відображалося на розвитку держави?

8. Поясніть схему «Створення української армії».

Армія

«Статті про устрій Вій-ська Запо-розького»,

1648 р.

1648—1651 рр.: 80—100 тис.

козаків + 40—50 тис. селян і

міщан

Піхота Розвідка

Кіннота Фортифікаційна, прикордонна, сторожова, сані-тарна служби

Артилерія

9. Про зміни в соціально-економічному житті українського народу, що відбулися під час Національної революції, можна дізнатися зі сторінок сьомого тому «України крізь віки»: «Селяни, козаки і міщани добилися ліквідації фільварково-панщинної системи господарства, великого та середнього феодального землеволодіння (за винятком монастирського), кріпацтва й різних форм феодальної залежності. Були завойовані осо-биста свобода, право власності на землю [...], право вступу до козацького стану. [...] Зростає землеволодіння православних монастирів, започат-ковується становлення гетьманського й старшинського землеволодіння, завершується формування козацької власності на землю. Значна частина землі переходить до рук селян [...].Сталися істотні зміни в соціальній структурі суспільства: було ліквідова-но стан великих і середніх світських землевласників; різко скоротилася кількість дрібної шляхти, але зросла її політична вага в державі; керівна роль у житті суспільства перейшла до козацької старшини; поліпшило-ся становище селянства; змінився статус православного духівництва; провідну роль у житті міст стали відігравати українці; пришвидшилося становлення нової еліти українського суспільства. Однак перетворення революційного характеру в царині аграрних відносин не знайшли від-повідного законодавчого затвердження».Які зміни відбулися в соціально-економічному житті українського народу в роки Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.? Яким чином було розв’язано аграрне питання де-факто і де-юре?

10. Уявіть себе гетьманом Української козацької держави Богданом Хмель-ницьким, якому потрібно розробити державний прапор, герб та гімн, а також національну валюту новоутвореної держави. Виконуючи це важливе державне завдання, не забувайте, що державні символи мають якнайповніше відповідати епосі, у яку жив гетьман, його діяльності.

103

Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище гетьманщини в 1652—1653 рр.

1. Із якою метою здійснювалися молдавські походи? Якими були їхні на-слідки?

2. Заповніть схему «Молдавські походи Богдана і Тимоша Хмельницьких».

Молдавські походи Богдана і Тимоша Хмельницьких

І похід ІІ похід ІІІ похід ІV похід

У другій половині серпня 1650 р. українська армія на чолі з Богданом Хмельницьким (60 тис. осіб) і загони кримських татар (близько 30 тис. осіб) перейшли річку дністер і вступили на територію Молдавського князівства. На початку вересня 1650 р. козацькі полки на чолі з данилом Нечаєм і Філоном джеджалієм оволоділи столицею князівства містом Ясси. Василь Лупул був змушений укласти договір, за умовами якого мав відмовитися від союзу з Польщею і вступити в союзницькі відносини з Україною, сплатити контрибуцію

Після поразки української армії в Берестецькій битві Василь Лупул відмовився виконувати умови договору. Богдан Хмельницький готує новий похід. Після переможної Батозької битви в 1652 р. українська армія вступила в Молдавію, і Василь Лупул був змушений прийняти умови Богдана Хмельницького

У квітні 1653 р. валаський господар М. Басараб і семиградський князь Юрій ІІ Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол С. Георгіцу. Василь Лупул звернувся по допомогу до Богдана Хмельницького. Українські війська під проводом Тимоша Хмельницького розгромили загони С. Георгіцу й повернули владу Василю Лупулу

У 1653 р. об’єднані валаськопольські війська змусили українськомолдавські сили відступити. У Сучавській фортеці ворога оточив загін Василя Лупула. На допомогу йому прийшов Тиміш Хмельницький на чолі з 12тисячним козацьким військом. Під час героїчної оборони Сучави Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і через кілька днів помер. Сучавський гарнізон, припинивши опір, уклав почесні умови миру, і козаки залишили місто

104

3. Складіть історичний портрет українського військового та політичного діяча Тимоша Хмельницького.


Дата битви

Назва Перебіг Результат і значення

22—23 травня 1652 р.

Батозька битва

Події розгорнулися на лівому березі Південного Бугу поблизу гори Батіг. Щоб не допустити воєнного союзу України з Молдавією, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тис. кіннотників, 8 тис. жовнірів та 30 тис. озброєних слуг. Несподіваним ударом 22 травня козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір. Оточивши польський табір, уранці 23 травня козаки вдарили з усіх боків і в кількох місцях прорвали ворожу оборону. Бій завершився повним розгромом польської армії; полягло майже все польське військо, загинув і гетьман Мартин Калиновський

Один із важливих етапів у перемозі української армії під час Національної революції. Перемога дозволила українській стороні скасувати умови невигідного Білоцерківського договору, забезпечила умови для подальшої розбудови етнічної державності.Українські війська зайняли територію України до річки Случ. У битві особливо яскраво проявився талант Богдана Хмельницького як видатного полководця

11 жовтня — 5 грудня 1653 р.

Жванецька облога

Наприкінці серпня 1653 р. польська армія під командуванням короля Яна ІІ Казимира вирушила в Україну й зосередилася під містом Жванцем. Назустріч виступила українська армія, до якої наприкінці вересня приєдналися татарські загони на чолі з ІсламГіреєм ІІІ. У запеклих боях козаки завдали низку поразок польським частинам і оточили королівське військо. Облога тривала

Під тиском кримського хана Богдан Хмельницький зняв облогу, було укладено перемир’я

105

Дата битви

Назва Перебіг Результат і значення

понад два місяці. Над польською армією нависла загроза неминучої катастрофи. Але 5 грудня кримський хан, підкуплений королем, уклав із Польщею сепаратну угоду. За цих обставин Богдан Хмельницький змушений був піти на перемир’я. Польський король дозволив татарам протягом 40 днів грабувати українське населення і брати ясир на Волині

5. Учасник Батозької битви Микола Длужевський пізніше напише: «Нас, оточених з усіх боків, орда рубала шаблями, а козаки так захопили табір, що наше військо було буквально стерте з лиця землі».Якими були результат і значення битви під Батогом?

6. Визначте історичне значення першого періоду Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

7. Як відбувалася облога Жванця? Чим вона завершилася? Які наслідки мала?

8. Схарактеризуйте внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьман-щини наприкінці 1653 р.

9. Про події Національно-визвольної революції українського народу сере-дини ХVІІ ст. інформація міститься у Львівському літописі, Літописі Самійла Величка, Літописі Григорія Граб’янки та ін. Уявіть себе козацьким літописцем і в хронологічній послідовності про-довжіть написання власного літопису, описуючи події 1652—1653 рр.


1. Рік Жванецької облоги (1653) – рік Білоцерківського мирного договору (1651) + рік битви під Жовтими Водами (1648) + кількість генеральних осавулів (�) = 165�.Які події відбулися в 1652 р.?

2. Скільки років тривав перший період Національної революції?165� – 1648 = 4.


106

українські землі в системі міжнародних відносин

1. Схарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Гетьманщини в середині ХVІІ ст.

2. Заповніть та поясніть схему «Українські землі в системі міжнародних відносин».

Трансільванія Швеція Валахія Молдавія

Гетьманщина

Кримське ханство

ВенеціяМосковська

державаОсманська

імперія

3. Що мав на меті Богдан Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності? На які європейські держави він орієнтувався?

4. Міжнародне становище Української держави, поява якої вела до істотної зміни існуючої конфігурації співвідношення сил у Східній, Південно-Східній та Центральній Європі, визначалося впливом наступних чинни-ків: ставленням до факту її виникнення та самостійного існування еліти Речі Посполитої; місцем, що відводилося їй у геополітичних планах сусідніх країн; спрямованістю української зовнішньої політики.Яким було ставлення до Української держави уряду Речі Посполитої та інших європейських держав, зокрема Франції, Данії, Голландії, Пруссії, Австрії? Які держави симпатизували визвольним змаганням українців? (Англія, Швеція.)

5. Використовуючи метод «два-чотири-разом» (див. с. 44), дайте відповідь на запитання: У чому полягала суперечливість зовнішньополітичних відносин Української держави з країнами Південно-Східної Європи — Молдавією, Валахією, Трансільванією?

6. Доведіть, що Московія в роки Національної революції українського на-роду середини ХVІІ ст. дотримувалася тактики виснаження Української держави й Речі Посполитої.

7. Дипломатичний етикет Української держави розкривається на сторінках «Нарису з історії дипломатії України». Козацький уряд завжди прагнув «гарантувати безпеку проїзду та від’їзду гінцям, послам (включно з пред-ставниками ворожих держав), створити їм сприятливі умови в постачанні продовольством і фуражем [...].Форма прийому залежала від ранґу [...] особи, що приїжджала з візитом, політичного статусу того, хто її посилав, та важливості покладеної на неї дипломатичної місії. [...] Посольства переважно приймалися в Чигирині [...], однак траплялося, що й в інших містах, а під час воєнних дій — у вій-ськовому таборі [...].

107

У день приїзду аудієнція їм не надавалася. У більшості випадків вона призначалася гетьманом (через посередництво генерального старшини) на найближчі дні. [...] За гетьманування Богдана Хмельницького церемоніал прийому послів Молдавії, Валахії, Трансільванії, Криму, Швеції та інших держав відзначався скромністю; параднішим він був, коли зустрічали послів Речі Посполитої й Порти, а особливо урочистим — Російської держави. [...]».У світлиці гетьманові «передавався лист від монарха [...] Зазвичай листа зачитували стоячи [...], але бувало й так, що гетьман читав його мовч-ки. Після цього обмінювалися запитаннями про стан здоров’я монарха й гетьмана та побажаннями, щоб воно було якнайміцнішим. Тоді посол обдаровував володаря булави, членів його сім’ї та присутніх на аудієнції осіб подарунками, а гетьман садовив посла біля себе на лаві [...] і запро-шував до страв. [...] Гетьман міг запросити їх [послів — авт.] на влаштований із нагоди приїзду банкет, під час якого, коли проголошувалися здравниці на честь монархів, лунали гарматні салюти. [...] Відмова послів від бенкетування розцінювала-ся гетьманами як образа з боку монархів, які їх присилали. Обов’язковою була участь у трапезі керівника Української держави [...].Прикметною рисою українського дипломатичного етикету була інтен-сивність переговорного процесу та його швидке завершення. [...] У ви-значений гетьманом час посольству призначалася відпускна аудієнція, під час якої вручався лист до монарха, надавалися подарунки членам посольства та гроші на дорогу. Проводжали послів старшини, урочисто [...], інколи під звуки оркестру».Із яких складових частин складався дипломатичний етикет Української держави? Із якими урочистостями приймали послів різних держав? Чому?

8. Серед основних кадрів дипломатичної служби Української держави дослідники виділяють посланців і послів, перекладачів і секретарів по-сольств.Які професійні якості, на вашу думку, повинні були мати посли? Назвіть найвідоміших дипломатів часів Богдана Хмельницького.

9. Уявіть себе послом Московської держави, який перебував у Гетьманщині з дипломатичною місією в середині ХVІІ ст. У своїх мемуарах детально опишіть свій візит, як вас приймали, яким було ставлення до вас коза-цької старшини, гетьмана тощо.

українсько-московський договір 1654 р.

1. Схарактеризуйте міжнародне і внутрішнє становище України на кінець 1653 — початок 1654 р.

2. Яке рішення ухвалив у жовтні 1653 р. Земський собор у Москві?

3. 8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася козацька рада, на якій, за підра-хунками історика М. Грушевського, були присутні �00 представників

108

старшини та козацтва. Розпочинаючи раду, Богдан Хмельницький сказав, що вона зібрана для того, «щоб ви з нами обрали собі володаря з чотирьох, кого ви хочете — султана, хана, короля чи царя. Турецький цар — це бусурман; усім відомо, якої біди зазнають наші браття, православні хрис-тияни, греки, і в якому утиску вони від безбожних. Кримський хан також бусурман; ми його поневолі прийняли до дружби, і якого нестерпного лиха ми зазнали! Яка неволя, яке нещадне пролиття християнської крові, які утиски від польських панів — нікому з вас розповідати не треба [...]. А православний християнський великий государ, цар східний, є з нами одного благочестя грецького закону, однієї віри [...], якщо ми його щиро полюбимо, крім його царської високої руки, спокійнішого пристановища не знайдемо».Чому для переговорів із московським посольством Василя Бутурліна було обрано Переяслав, а не Київ або Чигирин? Із якою метою була скликана в Переяславі козацька рада? Можливість союзу з якими іно-земними державами розглядав Богдан Хмельницький? Яке рішення ухвалила рада? Чому в Переяславі було вирішено заключити договір із Московською державою?

4. Чому Василь Бутурлін відмовився присягати від імені московського царя Олексія Михайловича? Спрогнозуйте подальший розвиток московсько-українських відносин.

5. Після завершення Переяславської ради український народ мав присягну-ти на вірність московському цареві. У Літописі Самовидця зазначається, що «увесь народ з охотою тоє учинил [...] и немалая радость межи наро-дом стала». Водночас шляхтич Павша, посилаючись на слова чорнобиль-ського протопопа, наприкінці січня 1654 р. повідомляв: «Сповіщаю, що Кропивнянський та Полтавський полки відірвалися від Хмельни-цького й відмовилися присягти московському цареві. [...] Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві в Переяславі [...]. Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже опиралися, а міс-цевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії того ж дня [...]. Кияни теж цьому були противні та не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали до присяги [...]. Вони ж під час при-сяги не називалися своїм іменем, що було їм дано при хрещенні, а після присяги дуже її лаяли [...]. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і все духівництво [...], Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України стався розкол».Як поставилися до присяги різні верстви українського суспільства? Чому?

6. Проаналізуйте зміст «Статей Богдана Хмельницького». Визначте істо-ричне значення договору 1654 р. Як змінилася геополітична ситуація в Європі після 1654 р.?

109

7. До сьогодні немає однозначної оцінки українсько-московського договору 1654 р. Розгляньте схему «Українсько-московський договір 1654 р.» і визначте правову суть договору.

Воєнний союз Протекторат Конфедерація

Українсько-московський договір

Васалітет Возз’єднання Унія Автономія


Дата битви


Березень 1654 р.

Облога Умані

Польські війська планували здобути Умань, після чого продовжити похід до Києва або Чигирина. Сотні Кальницького полку, які очолював Іван Богун, під натиском польських військ відходили до Умані. Протягом кількох днів поляки тримали місто в облозі, після чого змушені були відступити. Станіслав Потоцький, за висловом літописця, «із гніву й лютості своєї зруйнував, піддавши вогню й мечу, мало не всю Брацлавщину»

Поляки припинили облогу міста, відступаючи, знищили понад 20 міст Брацлавщини

28—30 листопада 1654 р.

Оборона Буші

Кілька полків на чолі з коронним обозним Стефаном Чарнецьким підійшли до Буші, де зачинилися опришки, козацька залога й міщани. Козаки й опришки, учинивши вилазку, розгромили ворожі війська. У відповідь Стефан Чарнецький розпочав штурм, і польські війська увірвалися до міста. Полковник Гречка наказав запалити за спиною в жовнірів будинки. Останні, побоюючись потрапити в пастку, відступили. На допомогу Стефану Чарнецькому прибув із військом Станіслав Потоцький, який у результаті жорстоких боїв зумів захопити місто. Загинули Гречка та інші керівники залоги, населення чинило запеклий опір ворожим військам

Польські війська захопили і знищили Бушу. Мужня оборона міста навіки вкарбувалася в народну пам’ять як символ незламності й волелюбності українців

110

Дата битви


29 листопада — 9 грудня 1654 р.

Облога Брацлава

Станіслав Потоцький вирішив оволодіти Брацлавом, де перебувало кілька козацьких полків, надісланих Богданом Хмельницьким, під проводом наказного гетьмана В. Томиленка, а також Брацлавський і Кальницький полки. Після запеклих боїв польські підрозділи, очолювані Стефаном Чарнецьким, змушені були відступити. Однак становище брацлавської залоги залишалося важким, тому 18 грудня, спаливши замок і міст, разом із міщанами подалися до Умані

Після запеклих боїв польські війська захопили місто

19—22 січня 1655 р.

Охматівська битва

10 січня 1655 р. польська армія й загони кримських татар узяли в облогу Умань. Місто обороняв козацький полк Івана Богуна. На допомогу обложеним ізпід Білої Церкви виступило 70тисячне військо під командуванням Богдана Хмельницького й московські частини на чолі з Василем Шереметьєвим та Василем Бутурліним. Воюючі сторони зустрілися в долині річки Багви під Охматовим. Під час жорстокої битви польським частинам удалося прорвати оборону московських військ. Козаки збудували табір і відбили всі атаки ворога. 22 січня українська армія перейшла в наступ, завдавши польськотатарським військам значних утрат

Жодна з воюючих сторін перемоги не здобула. Українські війська змусили польські частини відступити з Правобережної України за річку Буг

19—30 вересня 1655 р.

Облога Львова

Українськоросійські війська успішно тримали Львів в облозі. Під тиском шведського короля Карла Х і кримського хана МехмедГірея, які не бажали допустити зміцнення Української держави, Богдан Хмельницький узяв викуп і відкликав козацькі підрозділи

Зняття облоги під тиском Карла Х і МехмедГірея


111


1. Рік Переяславської ради (1654) – рік Земського собору, на якому було ухвалено «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами й землями прийняти» (1653) + рік початку воєнних дій у Бі-лорусії (1654) = 1655.Які події відбулися в 1655 р.?

2. На який рік Національно-визвольної революції українського народу припадає підписання українсько-московського договору?1654 – 1648 = 6.

3. Складіть кілька власних хронологічних задач із теми.

Тема 4. українські зеМлі В 60—80-ті рр. ХVіі ст.

Віленське перемир’я

1. Коли і за яких обставин було підписане Віленське перемир’я? Доведіть, що московсько-польське перемир’я 1656 р. стало, за словами істориків В. Смолія та В. Степанкова, ще одним згубним чинником «для реалізації української державної ідеї».

2. Наприкінці 1656 р. Богдан Хмельницький на старшинській раді заявив, що «треба відступити від руки царської величності». Чим було зумовлене таке рішення гетьмана?

3. Чим завершилися переговори Богдана Хмельницького з Трансільванією та Швецією? Чи мала успіх для українців їхня участь разом зі шведсько-трансільванськими військами в Польщі в 1656—1657 рр.?

4. Вражені розмахом діяльності Богдана Хмельницького, деякі сучасники порівнювали його з вождем Англійської революції Олівером Кромвелем. Так, П. Шевальє щодо гетьмана України зазначає: «Ми знайдемо образ мужа, який для того, щоб піднятися над іншими, приводить у рух вели-чезний механізм та наводить жах на те королівство, якого ні всі могутні держави християнського світу, ні навіть могутня імперія турків досі не змогли похитнути. Одне слово, Кромвеля, який удруге з’явився на Русі, який був не менш честолюбний, хоробрий та спритний, ніж Кромвель в Англії».На думку польського історика Л. Кубалі, гетьману довелося діяти в знач-но складніших умовах, ніж Оліверу Кромвелю: «Простір його [Богдана Хмельницького — авт.] володарювання мав звідусіль відкриті кордони. Не розпоряджався він, як Кромвель, вишколеною інтелігенцією й засоба-ми старої й потужної держави; забезпечення війни, фінанси, громадське господарство, адміністрація, відносини із сусідніми державами — усе це треба було створювати, усе лежало на його голові. Мусив сам відбирати

11�

й навчати людей [...]. І якщо його військо не вимерло з голоду, якщо мало зброю, гармати, амуніцію, добрих шпигунів і зручних агентів, якщо йому ніколи не бракувало грошей, то це його особиста заслуга, якій йому можна було позаздрити, і то не лише в нас, у Польщі».Пригадайте, що ви знаєте зі всесвітньої історії про Англійську револю-цію ХVІІ ст. та Олівера Кромвеля. Чи доцільно порівнювати Богдана Хмельницького з Олівером Кромвелем? Власну думку обґрунтуйте.

5. Доведіть, що Богдан Хмельницький був геніальним політиком, талано-витим полководцем, блискучим дипломатом і адміністратором.

6. Значення постаті гетьмана Богдана Хмельницького в українській історії важко переоцінити. Так, сучасні українські історики В. Смолій та В. Сте-панков до найбільших заслуг гетьмана зараховують те, що «він уперше протягом ХVІ—ХVІІ ст. спромігся об’єднати патріотичні сили навколо великої ідеї національного визволення й спрямувати енергію народу на розбудову соборної держави та виборення незалежності, а також сформу-лював наріжні принципи державної ідеї, що стала знаменом визвольних змагань українців наступних століть».Визначте історичне значення діяльності гетьмана Богдана Хмельни-цького.

7. Схарактеризуйте становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.

8. Визначте історичне значення другого періоду (червень 1652 — серпень 1654 р.) Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

9. Зробіть ескіз власного проекту пам’ятника гетьману Богдану Хмель-ницькому. Для цього: сформулюйте основну ідею, яка буде покладена в основу вашого проекту; оберіть стиль, у якому ви б хотіли бачити цей пам’ятник; оберіть, із якого матеріалу ви плануєте робити пам’ятник; аргументовано визначте, у якій частині вашого села, міста ви плануєте встановити пам’ятник творцю Української держави Богдану Хмельни-цькому.


1. Скільки років тривав другий період Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.?1654 – 165� = 2.

2. Рік підписання «Статей Богдана Хмельницького» (1654) – рік смерті Богдана Хмельницького (1657) + рік укладання Віленського перемир’я (1656) + остання цифра року, у якому відбувалася облога Жванця (1653) = = 1656.Які події відбулися в 1656 р.?


113

гетьман іван Виговський, його зовнішня та внутрішня політика

1. Хто і чому мав стати гетьманом після смерті Богдана Хмельницького? Доведіть, що Юрія Хмельницького було усунуто від влади.

2. Іван Виговський, приймаючи гетьманську булаву, у своїй промові зокрема зазначив: «Ця булава буде доброму на ласку, а злому — на кару. Коли мене гетьманом обрали, потурати я у війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке не може бути без страху».Коли і за яких обставин прийшов до влади Іван Виговський? Яких прин-ципів планував дотримуватися у своїй державній діяльності гетьман?

3. Схарактеризуйте зовнішньополітичну діяльність Івана Виговського. Що було спільного й відмінного в зовнішньополітичних курсах гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського?

4. Порівняйте внутрішньополітичний курс гетьмана Івана Виговського та його попередника. (Іван Виговський, на відміну від Богдана Хмельницького, був прихильником автономії України (хоча й не був противником незалежності й соборності України); був проти монархічної форми правління у вигляді спадкового гетьманату; поділяв погляди поміркованого угруповання старшини, соціальним ідеалом якого були соціальноекономічні відносини, що панували в Польщі.)

5. Через півроку гетьманування Івана Виговського спалахнула громадян-ська війна. У чому полягали її причини?

6. Схарактеризуйте повстання Якова Барабаша та Мартина Пушкаря за планом:1) Причина повстання.�) Перебіг повстання.3) Результат та наслідки.

7. Схарактеризуйте умови Гадяцького договору 1658 р. Які політичні на-слідки мало укладення цього договору? Порівняйте Гадяцький договір 1658 р. і «Статті Богдана Хмельницького» 1654 р.

8. Після підписання Гадяцького договору Іван Виговський розсилає «Звер-нення до європейських народів», у якому зокрема зазначає: «Ми, все Вій-сько Запорозьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою: у нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками, не було іншої причини, ані іншого завдання й ме-ти, крім оборони Святої східної Церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили. [...] Ми прийняли захист великого князя Московії не для чогось іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків».Як Іван Виговський пояснює причини розриву з Московською дер-жавою?

114

9. Характеризуючи Конотопську битву, російський історик С. Соловйов вважає, що «цвіт московської кінноти, котра здійснила щасливі походи 54-го і 55-го років, загинула протягом одного дня [...]. Ніколи після цього цар московський не був у змозі вивести в поле такого сильного ополчення. У жалобній одежі вийшов Олексій Михайлович до народу, і жах напав на Москву».Розкажіть про перебіг подій московсько-української війни 1658—1659 рр. Яке історичне значення мала перемога українців у Конотопській битві 1659 р.? Чи зумів гетьман Іван Виговський скористатися перемогою?

10. Як завершилася політична кар’єра Івана Виговського?

11. Складіть політичний портрет гетьмана Івана Виговського.


1. Рік Конотопської битви (1659) – рік першого гетьманування Юрія Хмель-ницького (1657) + рік державного перевороту, в результаті якого до влади прийшов Іван Виговський (1657) – перша цифра кількості козаків, із яких мала складатися українська армія за умовами Гадяцького договору (30 000) + кількість років гетьманування Івана Виговського (1659 – 1657 = = �) = 1658.Які події відбулися в 1658 р.?


переяславський договір 1659 р.

1. За яких умов Юрій Хмельницький удруге прийшов до влади?

2. Заповніть таблицю «Договори Юрія Хмельницького».


Переяславський договір Слободищенський трактат


1659 р. 1660 р.

Із якою державою підписаний

Московська держава Річ Посполита

Умови договір складався з 19 статей. Гетьман України не мав права вести самостійну зовнішню політику. Українські залоги повинні були вийти з Білорусі. Козацька рада не могла без згоди царського уряду переобирати гетьмана.

Гетьманщина розривала союз із московським царем і відновлювала державний зв’язок України з Річчю Посполитою на основі Гадяцького договору 1658 р. Залишаючи в силі більшість пунктів договору Івана Виговського

115


Переяславський договір Слободищенський трактат

Гетьман без ради не міг призначати та звільняти полковників та генеральну старшину. Київський митрополит мав визнати зверхність Московського патріарха. для посилення контролю за діяльністю гетьманського уряду в Україні значно збільшився контингент царських військ. Крім Києва, московські гарнізони з воєводами розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані

з королівським урядом, польська сторона не погодилася на створення Великого князівства Руського. Україна одержувала тільки автономію з гетьманом на чолі; українські війська зобов’язувалися брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави й не нападати на Кримське ханство


договір значно обмежував суверенні права Гетьманщини, московський уряд зміцнив свої позиції в Україні

договір скасовував Переяславські статті 1659 р. Козацька рада в Корсуні схвалила Слободищенський трактат, а лівобережні полки на чолі з Я. Сомком і В. Золотаренком не погодилися з умовами договору. Стався фактичний поділ Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну частини

3. Порівняйте умови Переяславського договору 1659 р. і «Статті Богдана Хмельницького» 1654 р.

4. Напишіть статтю до історичної енциклопедії на тему «Переяславський договір 1659 р.».

5. Визначте політичні наслідки перебування Юрія Хмельницького на чолі держави.

6. Визначте історичне значення третього періоду (вересень 1657 — червень 1663 р.) Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

7. Коли і за яких обставин гетьманом Правобережної України став Павло Тетеря? Яку політику він проводив?


116

8. Поясніть, чому козацьку раду в Ніжині 1663 р. називають «Чорною»? Дайте характеристику основним претендентам на гетьманство в лі-вобережній Україні в 1663 р. Чому Москва підтримала на Чорній раді кандидатуру Івана Брюховецького?

9. Яке рішення ухвалила Чорна рада? Як гетьман Іван Брюховецький розправився зі своїми опонентами?

10. Чи відрізнялася внутрішньополітична діяльність Івана Брюховецького від оголошеного політичного курсу перед скликанням Чорної ради?

11. Схарактеризуйте Московський договір 1665 р. Доведіть, що реалізація статей договору вела до ліквідації не лише самостійності внутрішньо-політичного життя держави, а й соціально-економічних завоювань революції.

12. Яких змін зазнало становище України за Андрусівським договором 1667 р.?

13. На думку академіка В. Смолія, Іван Брюховецький із часом «спромігся пере-осмислити політичні погляди й набратися мужності виступити за незалеж-ність України». У січні 1668 р. Іван Брюховецький на таємній старшинській раді оголосив намір розірвати договір із Москвою. У своїх універсалах до жителів Лівобережної України він зазначав: «Росіяни і поляки, помирив-шись, нас, Військо Запорозьке і весь народ християнський український, вигубляти, і Україну, вітчизну нашу, дощенту розорити ухвалили».Чим була зумовлена еволюція політичних поглядів гетьмана? Чим за-вершилося повстання, підняте Іваном Брюховецьким?

14. Складіть політичний портрет гетьмана лівобережної України Івана Брюховецького.


1. Скільки років тривав третій період Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.?1663 – 1657 = 6.

2. Рік скликання Чорної ради в Ніжині (1663) + останній рік гетьмануван-ня Івана Брюховецького (1668) – рік підписання Московського договору (1665) + перша цифра року підписання Переяславського договору (1659) = = 1667.Яка подія відбулася в 1667 р.?

гетьман петро дорошенко, його боротьба за об’єднання україни

1. Прочитайте уровок із вірша Юрія Шкрумеляка.«Щирий сину України, Хочеш неньку закріпити, Але бачиш, що з Північчю І з Заходом важко жити.

117

То турецького султана Просиш на спільну згоду — Й він же поміч буде мати Від вкраїнського народу...

Але впав проклін на тебе Від любимого народу — Він не знав, що в добрій вірі З бусурманом робиш згоду.

Братовбійчі свари, спори Обертають край в руїну, Ти зложив свої клейноди І покинув Україну.

Бо добро спільної Неньки Вище ти цінив, як славу, Щоб скінчити братні спори, Жертвуєш свою булаву».

Із виділених літер складіть ім’я князя, якому присвятив вірш україн-ський поет Юрій Шкрумеляк.Відповідь: Петро дорошенко.

2. Коли і за яких обставин гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко?

3. Яких заходів ужив Петро Дорошенко для врегулювання внутрішньо-політичного життя?

4. Відомий учений М. Костомаров уважав Петра Дорошенка «видатною людиною», щиро відданою й незмінно вірною «ідеї незалежності й са-мобутності своєї батьківщини», палким продовжувачем справи Богдана Хмельницького. Визначний історик М. Грушевський в одній зі своїх праць про Петра Дорошенка зокрема зазначав: «Був він чоловік великого Духа, душею і тілом відданий визволенню України і, приймаючи булаву з рук ханських, вертався до старої гадки Хмельницького поставити Україну в незалежне і нейтральне становище між Москвою, Польщею і Туреччи-ною і запевнити їй повну свободу і автономію».Якою була основна мета діяльності гетьмана Петра Дорошенка? На військову підтримку якої держави орієнтувався гетьман у досягненні своєї мети?

5. Коли і за яких обставин Петра Дорошенка було проголошено гетьманом усієї України? Чому він не зміг надовго закріпити свою перемогу?

6. Схарактеризуйте відносини Петра Дорошенка з Іваном Сірком, Іваном Брюховецьким, Дем’яном Многогрішним, Іваном Самойловичем.

7. Історик В. Степанков дав таку оцінку діяльності Петра Дорошенка: «Гетьман Петро Дорошенко — одна з найяскравіших і водночас найтра-гічніших постатей серед політичних діячів України ХVІІ ст.».Яке історичне значення діяльності гетьмана Петра Дорошенка?

118

8. Чи були нащадки Петра Дорошенка пов’язані родинними узами з Олек-сандром Пушкіним? (Правнучка гетьмана Наталія Гончарова була дружиною російського поета Олександра Пушкіна.)

9. На думку сучасного історика В. Степанкова, «небагато у вітчизняній іс-торії було державних діячів, які б так палко любили Україну й хотіли їй добра і водночас своєю діяльністю, усупереч політичним планам і намірам, завдали їй таких тяжких ран. Йому довелося пережити і найбільший тріумф (добитися об’єднання козацької України і проголошення себе її гетьманом), повагу й визнання з боку народу, і повний крах багаторічних політичних зусиль, прокляття селян, міщан і козаків Правобережжя; пройти через приниження капітуляції та почесного ув’язнення, прилучи-тися до життя бюрократичної верхівки Росії (виконуючи обов’язки в’ят-ського воєводи), побути в ролі типового російського поміщика і померти далеко від любої батьківщини».Складіть політичний портрет гетьмана Петра Дорошенка.

10. Коли і за яких обставин гетьманом лівобережної України став Дем’ян Многогрішний? Схарактеризуйте Глухівські статті 1669 р.

11. Дайте оцінку заходам Дем’яна Многогрішного щодо реорганізації дер-жавного життя лівобережної України. Чому гетьмана було усунено від влади? Як склалася подальша доля Дем’яна Многогрішного?

12. На думку історика Ф. Куманця, Дем’ян Многогрішний «завжди залишав-ся під моральним впливом Дорошенка та його патріотичної програми».Складіть політичний портрет гетьмана лівобережної України Дем’яна Многогрішного.

13. Коли і за яких обставин гетьманом лівобережної України став Іван Самойлович?

14. Заповніть порівняльну таблицю.


Глухівські статті Конотопські статті


1669 р. 1672 р.

Який гетьман підписав

дем’ян Многогрішний Іван Самойлович

Умови Складалися з 27 пунктів. Московські воєводи залишалися лише в п’ятьох містах — Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині й Острозі, де вони не

Статті були складені на основі Глухівських статей 1669 р. з доповненнями. Обмежувалися політичні права гетьманського уряду, особливо в зовнішній політиці. Гетьману заборонялося без царського указу й старшин

119


Глухівські статті Конотопські статті

мали права втручатися у справи місцевої адміністрації. Козацький реєстр становив 30 тис. осіб. Гетьман мав право утримувати 1 тис. осіб найманого війська. Податки збиралися тільки козацькою старшиною. Гетьману заборонялося вступати у відносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво

ської ради висилати посольства до іноземних держав і особливо підтримувати відносини з Петром дорошенком. Козацькі посли не мали права брати участь у переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах Війська Запорозького. Лівобережним полкам заборонялося надавати військову допомогу Петру дорошенку в його боротьбі проти Польщі. Значно обмежувалася гетьманська влада на користь старшини. Гетьман не мав права позбавити старшину урядів або покарати без згоди старшинської ради чи вироку військового суду


Було скасовано умови Московських статей 1665 р. Незважаючи на деякі поступки, статті в цілому були спрямовані на обмеження державних прав України московським урядом

Статті створили передумови для посилення колоніальних впливів московського уряду в Гетьманщині

15. Складіть політичний портрет гетьмана лівобережної України Івана Самойловича.

16. Коли і за яких обставин Юрій Хмельницький утретє прийшов до влади?

17. Схарактеризуйте Чигиринські походи турецько-татарських військ за планом:1) Причини.�) Перебіг.3) Результат і значення.

18. Як була вирішена доля України за умовами Бахчисарайського мирного договору 1681 р.?

19. Визначте історичне значення четвертого періоду (липень 1663 — червень 1668 р.) Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.


1�0

20. Визначте історичне значення п’ятого періоду (липень 1668 — вересень 1676 р.) Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

21. У чому ви вбачаєте причини поразки Національної революції?

22. Визначте історичне значення Національно-визвольної революції україн-ського народу середини ХVІІ ст.

23. Уявіть, що вам потрібно зняти фільм про останній період Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст. Придумай-те назву вашого фільму та напишіть кіносценарій про події в Україні 1668—1676 рр.


1. Рік приходу до влади Дем’яна Многогрішного (1669) + останній рік гетьманування Петра Дорошенка (1676) – рік першого Чигиринського походу (1677) = 1668.Яка подія відбулася в 1668 р.?

2. Рік підписання Бахчисарайського мирного договору (1681) + перший рік гетьманування Петра Дорошенка (1665) – рік приходу до влади Івана Самойловича (167�) + кількість років гетьманування Дем’яна Много-грішного (167� – 1669 = 3) = 1677.Які події відбулися в 1677 р.?


адміністративно-територіальний устрій лівобережної гетьманщини

1. Заповніть схему «Адміністративно-територіальний устрій лівобережної Гетьманщини».

Лівобережна Гетьманщина

Га

дяц

ьки

й п

олк

Ки

ївсь

ки

й п

олк

Луб

енсь

ки

й п

олк

Ми

ргор

одсь

ки

й п

олк

Ніж

ин

ськ

ий

пол

к

Пер

еясл

авс

ьки

й п

олк

Пол

та

вськ

ий

пол

к

При

луц

ьки

й п

олк

Ст

аро

дубс

ьки

й п

олк

Чер

ніг

івсь

ки

й п

олк

По 10—20 сотень у кожному полку

1�1

2. У чиїх руках зосереджувалася вища законодавча, виконавча й судова влада? Як відбувалися вибори гетьмана?

3. Схарактеризуйте діяльність генеральної та старшинської рад.

4. Які функції виконувала Генеральна канцелярія?

5. Поясніть схему «Види старшинських рад».

Старшинська рада

Рада гетьмана з генеральною старшиною

Збори генеральної старшини з участю пол-ковників та окремих полкових старшин

З’їзд, у роботі якого брали участь усі стар-шини, вище духівницт-во, бурмістри, війти

6. Хто входив до складу генеральної старшини?

7. Схарактеризуйте стан збройних сил лівобережної Гетьманщини.

8. Складіть кросворд на тему «Соціальний устрій лівобережної України».

слобідська україна в другій половині ХVіі ст.

1. Звідки походить назва «Слобожанщина»? (Назва походить від основних поселень — слобод, населення яких тривалий час було вільним і користувалося різними «слободами».)

2. На початку ХVІІ ст. Слобідська Україна залишалася малолюдною, а на середину століття населення краю помітно зросло — до 50 тис. осіб. Які причини зумовили заселення Слобожанщини в середині ХVІІ ст.?

3. Розкажіть про історію заснування міст Острогозьк (1652 р.), Суми (1652 р.), Харків (1654 р.).

4. Розшифрувавши слова, написані тайнописом, ви дізнаєтеся, які міста виникли в Слобідській Україні в ХVІІ ст.КЬЗОГОРТСО — Острогозьк.МИСУ — Суми.КІВХАР — Харків.КАТИРОХ — Охтирка.МЮЗІ — Ізюм.ЯІЛКАЛАБ — Балаклія.

5. Що таке «право займанщини»?

6. Яку роль відігравали та яке місце посідали в житті Слобожанщини пол-ковники?

7. Заповніть схему «Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України».

1��

Слобідська Україна

Острогозький полк

Охтирський полк

Сумський полк

Харківський полк

Ізюмський полк

Сотні

8. Поясніть схему «Адміністрація Слобідської України».

Адміністрація

Полкове управління

Полков-ник

Обозний Суддя Осавул Хорун-жий

Два писарі

Сотенне управління

Сотник Отаман Осавул Хорунжий Писар

9. Складіть кросворд на тему «Соціальний устрій Слобідської України».

10. Напишіть оповідання про заснування Острогозька, Сум, Харкова, Ох-тирки, Ізюма, Балаклеї (на вибір).



запорозька січ у складі гетьманщини

1. Де розташовувалися Запорозькі Січі в середині — другій половині ХVІІ ст.? Схарактеризуйте становище Запорозької Січі в роки Націо-нально-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст.

2. Напишіть статті до історичної енциклопедії на теми «Микитинська Січ», «Чортомлицька Січ».

3. Іван Сірко відігравав значну роль у боротьбі проти турків і татар. О. Апа-нович зазначає: «Запорозький витязь ставив найпершою й найголовні-шою метою кожного походу врятування бранців із полону, визволення невільників, що конали в тяжкому рабстві в султанській Туреччині та Кримському ханстві».Яка була мета військових походів Івана Сірка? Дайте оцінку військовим походам Івана Сірка проти Кримського ханства та Османської імперії.

1�3

4. Польський хроніст В. Коховський так характеризує Івана Сірка: «Страш-ний для орди, бо був досвідченим у воєнних діях і відважним кавалером. [...] А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щогодинно пильнувала й була напоготові до бою, ніби Сірко вже напав. Навіть дітей, коли плакали і їх не могли заспокоїти, татарки лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде», — і при цих словах діти замовкали й більше не плакали. Сірко був гожим чоловіком, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної погоди. Він був чуйним, обережним, мужньо терпів голод, був рішучим у воєнних небезпеках».Схарактеризуйте Івана Сірка як військового діяча. Доведіть, що кошовий отаман був людиною виняткових військових здібностей і являв собою тип справжнього запорожця.

5. Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди. За народними пе-реказами, султан Магомет ІV надіслав козакам листа, у якому вимагав покори і припинення нападів. У відповідь козаки на чолі з Іваном Сірком написали сатиричного листа, у якому зазначали: «Ти — шайтан туре-цький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не бу-деш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею, водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн!Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день — такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас...!».Чому Іван Сірко став героєм багатьох народних пісень, дум, легенд та віршів? Який талановитий художник за сюжетом цитованого листа написав картину? Як вона називається?

6. Польський король Ян ІІ Собєський називав Івана Сірка славним воїном та вмілим ватажком козаків; турецький султан величав шайтаном і видав спеціальний указ, у якому розпорядився молитися в мечетях про загибель Івана Сірка. Відомий дослідник козаччини Д. Яворницький зазначав, що «рівного Сіркові не було, не буде і не може бути ніколи».Складіть політичний портрет Івана Сірка.

7. Яких заходів уживав царський уряд для підкорення Запорозької Січі?

8. Напишіть оповідання на тему «Іван Сірко — народний герой».

9. Зробіть ескіз власного проекту пам’ятника Івану Сірку. Для цього: сфор-мулюйте основну ідею, яка буде покладена в основу вашого проекту; оберіть стиль, у якому ви б хотіли бачити цей пам’ятник; оберіть, із якого матеріа-лу ви плануєте робити пам’ятник; аргументовано визначте, у якій частині вашого села, міста ви плануєте встановити пам’ятник Івану Сірку.

1�4



господарське, культурне та церковне життя в українських землях

1. Проаналізуйте, який вплив мали воєнні дії та громадянська війна на демографічну ситуацію в Правобережній та лівобережній Україні.

2. Схарактеризуйте гетьманське, старшинське (рангове, приватне) та монастирське землеволодіння.

3. На думку істориків В. Смолія та В. Степанкова, «глибокий революційний переворот, що відбувся в перші роки революції у сфері соціально-еконо-мічних відносин, створив сприятливі умови для розвитку економічного життя молодої держави».Чому, незважаючи на воєнні дії, стан землеробства й тваринництва в козацькій Україні був набагато кращим, ніж на українських землях, що перебували у складі Речі Посполитої?

4. Порівняйте економічний розвиток лівобережної та Правобережної Ук-раїни.

5. На середину ХVІІ ст. в Україні існувало близько 300 ремісничих про-фесій. Які з них були найпоширенішими? На продукцію яких ремесел у воєнні роки був найбільший попит?

6. Які промисли були найпоширенішими в Україні в середині ХVІІ ст.?

7. У роки Національної революції відбулося піднесення внутрішньої і зов-нішньої торгівлі. Назвіть найважливіші центри торгівлі в Україні. Із якими країнами торгували українці? Які товари продавали й купували?

8. Коли і за яких обставин Українську православну церкву було підпоряд-ковано Московському патріархату? Яке історичне значення цієї події?

9. Події Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст., боротьба проти татарських, турецьких поневолювачів знайшли відображення в низці дум та пісень. Наведіть приклади найвідоміших зразків усної народної творчості, у яких відбилися зазначені події.

10. Про які події та історичні постаті йдеться в народних піснях та думах?а) «Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?

Гей той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.

Гей поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей не один лях лежить головою в воду.

Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

«А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою велику потугу я знаю.

1�5

Іще й орду за собою веду: А все, вражі ляхи, на вашу біду».

б) «Та ой як крикнув же та козак Сірко, Та ой на своїх же, гей, козаченьків: — Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості! — Та туман поле покриває, Гей, та Сірко з Січі та виїжджає, Гей, та ми думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, Аж то військо та славне Запорозьке Та на Кримський шлях із Січі виїжджало».

в) «Ой з-за гори високої, З-під Чорного Гаю, Ой крикнули козаченьки: — Утікай, Нечаю!

— Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани. Поставив я стороженьку Усіма шляхами.

Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?».

г) «Ой з-за гори чорна хмара, мов хвиля іде. То ж не хмара — запорожців Богуня веде. Доганяли вражих турків коло трьох могил, — Уже по них, яниченьках, та пугач завив. Серед ночі в Дикім Полі рушниці ревіли, А в Очакові туркені та від страху мліли. Ой в середу ізвечора турків обступали, А в п’ятницю до полудня всіх у пень рубали. Ой наточив Іван Богун невірам вина, — Та було ж їх сорок тисяч, а тепер нема».

Тема 5. українські зеМлі наприкінці ХVіі ст. — у першій полоВині ХVііі ст.

гетьманщина наприкінці XVIі — на початку XVIII ст.

1. Бахчисарайський мирний договір 1681 р. не відповідав геополітичним інтересам Речі Посполитої, тому в 1686 р. між нею та Московською дер-жавою було укладено новий договір — «Вічний мир».

1�6

Заповніть таблицю «Вічний мир 1686 р.».


Річ ПосполитаНейтральна

зонаМосковська держава

Українські землі

Північна Київщина, Волинь, Галичина, від 1699 р. — Поділля

Брацлавщина, південна Київщина

Лівобережна Україна, Київ, Запорожжя, ЧерніговоСіверська земля з Черніговом і Стародубом


«Вічний мир» остаточно затвердив насильницький поділ українських земель між двома державами

2. Розкажіть про перебіг Кримського походу 1687 р. Чому російсько-україн-ські війська зазнали поразки? Як завершилося гетьманування Івана Самойловича?

3. Коли і за яких обставин гетьманом став Іван Мазепа?

4. Використовуючи ключ, розшифруйте прислів’я. Чи погоджуєтесь ви з думкою, висловленою в ньому?

А Б В Г 3В 1Б 1Г 4Б 1В 3А 1Г 1Б

3Б 1Б 1Г 1В �А 3В 1Б

3Б 1Б 3Б 1А 4Б �Б 4А

1В 3А 1А �В 3Г �Г 1Б 3Б

1Б

1 Е А О Д

2 І У Т М

3 Г Н В Ь

4 Л Б

Відповідь: Від Богдана до Івана не було гетьмана.

Порівняйте внутрішню та зовнішню політику Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

5. Французький дипломат Ж. Балюз, який безпосередньо знав Івана Ма-зепу, так пише про рівень його освіченості: «Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами й щодо перфектного й досконалого знання цієї мови може ривалізувати з найкращими на-шими отцями єзуїтами. Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі два лікарі німці, із якими Мазепа розмовляв їх мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевнив мене, що недобре володіє французькою, хоч у мо-лодих літах відвідав Париж і південну Францію, був навіть на прийомі в Луврі, коли святкували Піренейський мир (1659 р.). Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі та голландські».Де навчався і яку освіту здобув Іван Мазепа? Якими іноземними мовами володів гетьман?

1�7

6. Про Івана Мазепу як політика можемо довідатися зі спогадів французько-го дипломата Ж. Балюза, який зустрічався з гетьманом у 1704 р.: «Роз-мова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці, і, на противагу, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. [...]Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну кон’юнктуру, але мушу признатися, що нічого певного не міг витягнути від цього володаря. Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не казати. Усе ж гадаю, ледве чи любить він московського царя, бо ані слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя. Одначе про корону польську Іван Мазепа не заховав, що вона, мовляв, іде, подібно до Стародавнього Риму, до занепаду. Про шведського короля говорив із пошаною, але вважає його за надто молодого».Коли почалася політична кар’єра Івана Мазепи? Доведіть, що гетьман мав великий політичний досвід і хист дипломата.

7. Доведіть, що Коломацькі статті, підписані Іваном Мазепою в 1687 р., були, за висловом О. Оглобліна, «безперечним успіхом Москви в її істо-ричному наступі на Україну».

8. Заповніть порівняльну таблицю.

Критерії порівняння Глухівські статті Коломацькі статті

Рік підписання

Який гетьман підписував

Умови


9. Схарактеризуйте основні напрямки внутрішньополітичної діяльності Івана Мазепи.

10. На думку історика В. Смолія, фундаментальною помилкою Івана Мазе-пи, яка відіграла «фатальну роль у зриві його планів та задумів», була соціальна політика.Дайте оцінку соціально-економічній політиці гетьмана.

11. Пилип Орлик із захопленням згадував про бібліотеку Івана Мазепи: «Незабутня для мене й досі величезна бібліотека небіжчика Мазепи. Дорогоцінні оправи з гетьманським гербом, найкращі київські видання, німецькі й латинські інкунабули, багато ілюстровані стародавні руко-писи. Не без зітхання згадую в теперішній моїй мізерії всі ці книжкові багатства, рівних яким не було на Україні».Чому одним із найважливіших напрямків внутрішньої політики гетьма-на була культурно-освітня діяльність? Доведіть, що книги, видані за часів Івана Мазепи, належать до найкращих зразків українських книго-друків.

12. В одому з листів до царя Петра І Іван Мазепа пише: «От уже 11 літ вер-шиться війна з Кримом, і всі війська московські йдуть через нашу землю.

1�8

Люди терплять, бо їм топчуть трави й хліб, витинають і випалюють бай-раки. Гінці безперестанно їздять не тільки з царськими грамотами, але й із воєводськими листами, вимагаючи від жителів собі корму й пиття, а ні — то б’ють і безчестять навіть старшину козацьку. Хоч і є царський указ, аби без царських грамот гетьманських проїзних аркушів нікому нічого не брати, але на то ніхто не дивиться й знати того не хоче».Як українська військова підтримка царської армії в походах проти Криму позначилася на внутрішньому житті населення України?

13. Уявіть себе дипломатом однієї з європейських держав, який був прийня-тий гетьманом Іваном Мазепою в його резиденції в Батурині. Опишіть зустріч із гетьманом, яке враження він на вас справив, про що ви говорили тощо.


1. Рік усунення від влади Івана Самойловича (1687) + рік другого Крим-ського походу (1689) – рік підписання «Вічного миру» (1686) – остання цифра року, у якому Іван Мазепа завершив свою службу при дворі поль-ського короля Яна ІІІ Казимира (1663) = 1687.Які події відбулися в 1687 р.?


правобережна україна наприкінці ХVіі — на початку ХVііі ст.

1. До складу якої іноземної держави наприкінці ХVІІ ст. входила Право-бережна Україна? Схарактеризуйте становище земель Правобережжя після завершення Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст. Чому, говорячи про землі Правобережного гетьманства, польський король Ян Собєський назвав їх «страхітливою пустелею»?

2. Яких заходів ужив польський уряд для покращення ситуації в Пра-вобережній Україні? Яким був адміністративно-територіальний поділ регіону?

3. У стилі енциклопедичної довідки напишіть про життя та діяльність Семена Палія.

4. Яку мету ставив Семен Палій, розпочинаючи національно-визвольне повстання, та чи зміг він її реалізувати?

5. Схарактеризуйте повстання під проводом Семена Палія за планом:1) Причини повстання.�) Перебіг повстання.3) Результат і значення.

6. Яку роль відіграв Іван Мазепа в повстанні та долі Семена Палія?

7. Яким сподвижникам Семена Палія належать ці біографії?

1�9

1 — Самійло Іванович (Самусь); � — Андрій Абазин; 3 — Захар Іскра.а) Запорозький козак, брацлавський полковник. Був одним з органі-

заторів народної боротьби проти турецько-татарських нападників і панування польської шляхти на території Правобережної України в останній чверті ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. У 170� р. взяв участь в облозі Білої Церкви, здобутті Немирова, Бара тощо. У лютому 1703 р. його полк зазнав поразки в бою під Ладижином, а він сам, поранений, потрапив у полон і був страчений польськими карателями.

б) Український військовий діяч, корсунський полковник. У 1686—1687 рр. у складі козацьких полків здійснив похід проти турків у Молдавію. У жовтні—листопаді 170� р. Корсунський полк під його керівництвом розгромив польські війська під Немировом і Берди-чевом і примусив капітулювати шляхетську залогу в Білій Церкві. Під натиском переважаючих сил противника під командуванням польського гетьмана А. Сенявського змушений був зі своїм полком відступити на Лівобережжя.

в) Богуславський полковник. Один із керівників визвольного руху проти польського панування в Правобережній Україні на початку ХVІІІ ст. У першій половині 90-х рр. ХVІІ ст. король Ян ІІІ Собєський призначив його наказним гетьманом. У 90-х рр. XVII ст. здійснив кілька рейдів проти турецьких загонів на терені України й Молдавії. У жовтні 170� р. розгромив польське військо під Бердичевом, здобув Немирів. У лютому 1704 р. в Ніжині зрікся гетьманства. У наступні роки продовжував боротьбу проти польської шляхти на Правобережжі.

Відповіді: 1в, 2а, 3б.

8. Заповніть хронологічну таблицю «Повстання Семена Палія».

Дата Подія

9. Складіть історичний портрет Семена Палія.



україна в подіях північної війни

1. Які держави брали участь у Північній війні? Яку мету вони переслідува-ли? Якій із воюючих сторін надавав військову підтримку Іван Мазепа? Як участь України в Північній війні позначилася на соціально-еконо-мічному становищі держави?

2. Яких змін зазнав зовнішньополітичний курс Івана Мазепи на початку ХVІІІ ст.? Із лідерами яких держав вів переговори гетьман? У якому році між Карлом ХІІ та Іваном Мазепою було укладено таємний договір? Про що в ньому йшлося?

130

3. Питання про перехід Івана Мазепи на бік шведського короля здавна було в центрі уваги істориків. Сам гетьман пояснював свої дії так: «Не заради високих почестей, не задля багатства або яких інших цілей, а для всіх, що є під моєю владою, задля жінок і дітей ваших, для добра матері нашої, бідної України, для користі всього народу українського, для піднесення його прав і вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити, щоб ви і батьківщина як від Москви, так і від Швеції не загинули».Чому Іван Мазепа пішов на розірвання відносин із Москвою та укладення союзу зі Швецією?

4. Відкрито перейшовши на бік шведів, Іван Мазепа звернувся з промовою до війська, а також розіслав маніфести до українського народу. Закли-каючи до боротьби проти Москви, гетьман зокрема зазначив: «Браття, прийшов наш час; скористаємось випадком: помстимося москалям за їх довготривале насилля над нами, за всі скоєні ними жорстокості і несправедливості, забезпечимо на майбутні часи нашу свободу і права козацькі! Ось коли прийшов час скинути з себе ненависне ярмо і зробити нашу Україну країною вільною і не від кого не залежною. Ось до якого майбутнього я вас закликаю. Ви, брати, вірно досягнете цієї мети при вашій мужності і при допомозі шведського короля, який пропонує вам воювати проти москалів разом зі шведами».Як відреагували козаки, міщани та селяни на зміну союзника? Чому населення України не підтримало гетьмана Івана Мазепу?

5. Сучасний історик В. Смолій наводить «житейське і політичне кредо» Івана Мазепи, висловлене у формулі «уміти зміняти шкуру лиса, що робить засідку, на шкуру лева, що змушує тремтіти вовків».Схарактеризуйте взаємини Івана Мазепи та Петра І. Чому перехід гетьма-на на бік шведського короля був для царя ніби грім серед ясного неба? Чи був Іван Мазепа зрадником? Власну думку обґрунтуйте.

6. Серед заходів Петра І щодо України після переходу Івана Мазепи на бік шведів було здобуття та знищення столиці Гетьманщини. Біограф Карла ХІІ Адлерфельт так описав знищення Батурина: «Цар, прагнучи помститися Мазепі, наказав Меншикову негайно атакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без огляду на вік чи стать. [...] Він забрав звідти важкі гармати, а було їх близько сорока. Рівно ж по-варвар-ському сплюндрував і спалив усе місто та млини».Які воєнно-політичні акції Петро І застосував проти українців? Розкажіть про оборону Батурина.

7. 1� листопада 1708 р. відбулася церемонія проголошення Івану Мазепі церковної анафеми. У Троїцькій Соборній церкві в Глухові «митрополит, архієпископ і єпископи з духовними особі злодія та зрадника Мазепи оголосили вічне прокляття». В Успенському соборі Москви Івану Мазе-пи також була оголошена анафема, у якій гетьмана таврували «лютим вовком, вкритим овечою шкірою», «предтечею антихриста» тощо.

131

Що таке «анафема»? Чи сьогодні, на початку ХХІ ст., знята анафема Івана Мазепи в Російській православній церкві, Українській православ-ній церкві Московського патріархату і Українській православній церкві Київського патріархату?

8. Чому московські війська зруйнували Чортомлицьку Січ?

9. Визначте причини поразки шведсько-українського війська в Полтавській битві 1709 р. Які наслідки мала ця подія для України?

10. Історик В. Смолій зазначає, що постать Івана Мазепи, «його життя та діяльність уже з ХVІІ ст. перебували в полі зору не лише його найближ-чого оточення, а й широкої громадськості — простих людей, літописців, політичних діячів та дипломатів, кореспондентів газет — вітчизняних і зарубіжних. Існує величезна історіографічна традиція, причому з най-ширшим спектром думок, поглядів та оцінок цієї непересічної особис-тості».У чому полягає історичне значення діяльності Івана Мазепи?

11. Віконт де Вогює писав: «Історія не дала йому [Івану Мазепі — авт.] ко-рони, як він того жадав. Але поезія обдарувала його тим — без його відо-ма — королівством, набагато загадковішим, аніж те, що є в політиці. Чи заслужила його ця загадкова особистість? Не вимагайте відповіді історії. Його вороги ненавиділи, але зате жінки його любили, церква прокляла його, але поети оспівали його! А доки світ буде таким, яким він є нині, останнє слово завжди належатиме жінкам і поетам».Гетьман Іван Мазепа є найбільш відомим у Європі та Америці представ-ником України. Йому присвячено 186 гравюр, 4� картини, �� музичних твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.Назвіть ці твори та їхніх авторів. (дж. Г. Байрон «Мазепа», О. Пушкін «Полтава», В. Гюго «Мазепа», Ф. Ліст «Мазепа», П. Чайковський «Мазепа»; гравюри І. Мигури, І. Щирського, д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна істориколегендарного змісту відомих художників А. деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Т. Жеріко, Е. делакруа, є. Харпентера та ін.)

12. На думку М. Рудницького, Іван Мазепа «при всій своїй інтелігенції та енергії не був таким програмовим героєм. Як справжній державний діяч і добрий дипломат, він ішов за потребами своєї доби, хитався, кидався на всі боки, був лисом, вовком і тільки людиною з пристрастями, себе-любством, упертістю та інколи надто великою вірою у свої сили».Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою діяльності гетьмана? Складіть політичний портрет Івана Мазепи.

13. Уявіть, що після Полтавської битви вам потрібно взяти інтерв’ю в пред-ставників російської та української сторін, що брали участь у воєнних діях. Зрозуміло, що в інтерв’юерів думки будуть різні. Далі, на основі отриманої інформації, напишіть статтю до газети.

13�

14. Уявіть, що вам потрібно зняти фільм про життя та діяльність Івана Мазепи. Придумайте назву вашого фільму та напишіть кіносценарій, відобразивши в ньому постать політика, яка протягом не одного століття викликає інтерес у дослідників.


1. Рік зруйнування Чортомлицької Січі (1709) – рік відкритого переходу Івана Мазепи на бік Карла ХІІ (1708) + рік смерті гетьмана Івана Мазепи (1710) – перша цифра числа Полтавської битви (�7 червня) = 1709.Які події відбулися в 1709 р.?

2. Скільки років Іван Мазепа був гетьманом?1708—1687 = �1.


становище в україні після полтавської битви

1. Про становище України після Полтавської битви можна довідатися зі слів наказного гетьмана Павла Полуботка, звернених до Петра І: «Бачу, царю, і розумію, із якої криниці почерпнув ти злість тую, яка має бути чужою серцю твоєму, вона негідна помазаника божого. [...] Звідки ж воно взялося, що ти, царю, поставивши себе понад законом, мучиш нас своїм єдиновладдям і завдаєш нас у вічне ув’язнення, привласнивши в скарбницю власні маєтності наші. Провина, яку на нас складають, по-лягає у виконанні наших святих обов’язків, які в усіх народів поважні щонайвище, вона рішуче не злочинна і не осуджена. Ми просили і про-симо від імені народу свого пощади вітчизні нашій, неправедно гнаній і безжально руйнованій, просимо поновлення прав наших і привілеїв, урочистими договорами підтверджених, які й ти, царю, кілька разів підтверджував».Доведіть, що після Полтавської битви російський царизм почав наступ на політичні, економічні, культурні права України.

2. На думку історика Д. Дорошенка, ніщо так влучно не характеризує політики Петра І щодо України, як лист одного з його міністрів, князя Голіцина, до другого міністра Головкіна, «лист, який містить у собі цілу політичну програму»: «Задля нашої безпеки на Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками й гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, надіюся, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливим доносом, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з прав-дивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятись. Як раніш я до вас написав, так і тепер кажу: треба, щоб в усіх полках були полковники, не згодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті».

133

Із якою метою російський уряд уживав заходів для зародження незгоди між гетьманом і старшиною? Чи мали ці заходи успіх?

3. Які заходи царського уряду свідчили про наступ на культурне та релігійне життя України?

4. Доведіть, що політика Петра І щодо економіки України мала на меті, за словами історика Д. Дорошенка, «зруйнувати Україну як самостійний економічний організм і обернути її на російську колонію, ринок збуту молодої російської індустрії».

5. Коли і за яких обставин гетьманом обрали Пилипа Орлика? Чим ці вибори були особливі?

6. Документ, який було схвалено на козацькій раді 5 квітня 1710 р., пізніше дістане назву «Конституція Пилипа Орлика».Яка повна назва цього документа? («Пакти і Конституції прав і вольностей Запорозького Війська».) Якою мовою він був написаний?

7. Схарактеризуйте статті «Конституції Пилипа Орлика». Доведіть, що Конституція мала демократичний характер.

8. Історик О. Оглоблин назвав «Конституцію Пилипа Орлика» «другою поразкою» Івана Мазепи після полтавської катастрофи, що завдала непоправного удару гетьманській владі. Інший учений І. Крип’якевич, звинувачував творців документа у відсутності широкого політичного сві-тогляду. На противагу цьому сучасні дослідники говорять про Конститу-цію як про феномен, що випередив свій час, і не без підстав стверджують, що навіть «французькі просвітники ще не наважилися на розробку тих громадських ідей, що були закладені в цьому документі. Уперше у Європі виникла реальна модель незалежної держави, заснованої на природному праві народу на волю і самовизначення, модель, що базувалася на доти невідомих демократичних принципах громадського життя».У чому полягає історичне значення «Конституції Пилипа Орлика»?

9. Які наслідки мав похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну в 1711 р.?

10. Відомий історик Д. Дорошенко про діяльність Пилипа Орлика за кордо-ном писав: «Він старався використати кожну нагоду, кожний міжнарод-ний конфлікт на сході Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок дня».Підтримкою яких держав прагнув заручитися екзильний гетьман для вирішення українського питання? Чи мали заходи Пилипа Орлика успіх? У чому, на вашу думку, полягає життєвий подвиг Пилипа Орлика?

11. Знаний український історик О. Оглоблин вважає, що Пилип Орлик «віддав усю свою працю, весь свій блискучий талант, усе життя своє й долю своєї родини для добра української нації і української визвольної справи і перед лицем цілого світу передав ідею і дух Мазепи наступним поколінням українства».Складіть політичний портрет гетьмана в екзилі Пилипа Орлика.

134

12. Уявіть себе журналістом європейської газети, якого редактор у квітні 1710 р. відправив до Бендер із метою написання статті про ухвалені на козацькій раді «Пакти і Конституції прав і вольностей Запорозького Вій-ська». Зібравши відповідну інформацію, поспілкувавшись із Пилипом Орликом та прочитавши текст «Пактів і Конституцій...», ви беретеся до написання статті.


1. Скільки років Пилип Орлик був гетьманом в еміграції?174�—1710 = 32.

2. Останній рік гетьманування Пилипа Орлика (174�) – дві останні цифри року походу Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711) – кількість статей у «Пактах і Конституціях...» (16) – друга цифра року укладення Прутського мирного договору (1711) + остання цифра року народження майбутнього екзильного гетьмана (167�) = 1710.Які події відбулися в 1710 р.?

3. Скільки років минуло з часу написання «Конституції Пилипа Орлика» до прийняття Конституції України?1996 – 1710 = 286.

гетьман іван скоропадський

1. Коли і за яких обставин гетьманом обрали Івана Скоропадського?

2. У відповідь на запропоновані Іваном Скоропадським «Решетилівські статті» Петро І сказав: «Українці й так мають з ласки царя стільки воль-ностей, як жодний народ у світі» і видав указ.Порівняйте зміст «Решетилівських статей» із царським указом. Доведіть, що своїм указом Петро І значно обмежив українську автономію.

3. Із якою метою гетьманську столицю було перенесено з Батурина до Глухова?

4. У 17�� р. виходить царський указ: «Цього 17�� р., квітня �7 дня всепре-світліший, державніший Петро Великий, імператор і самодержець всеросійський та інше, та інше, жалуючи підданих своїх — малоросій-ський народ, видав указ: при гетьмані пану Скоропадському в Глухові для управління судами і для іншого, що в прохальних пунктах гетьмана Хмельницького і в ухвалах на нього написано, замість однієї воєводської персони для кращої вірності й управління бути колегії, у якій бути бри-гадиру пану Вельямінову з шістьма чоловіками штаб-офіцерами [...]».Із якою метою була утворена Малоросійська колегія? На який документ посилався Петро І при її утворенні? Чи було згадування «Статей Богдана Хмельницького» правомірним? Які наслідки для України мала діяль-ність Малоросійської колегії?

135

5. Із промови Павла Полуботка до царя Петра І: «Ваша величносте, мушу сказати Вам, що я добре бачу, як Ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови добродія Меншикова хочете згубити мою Батьківщину. Посилаючися на фальшиві принципи, Ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які Ваші попередники й Ви самі, Ваша ве-личносте, урочисто підтвердили. [...] Хай же мені буде дозволено, Ваша величносте, заявити востаннє, що Ви не матимете ніякого зиску від загибелі всього нашого народу і що незмірно менша слава для Вас буде керувати за допомогою сили та покарань підлими рабами, аніж бути проводирем і батьком усього народу, що, вдячний за вашу доброту, буде завжди готовий до самопожертви й до того, щоб пролити свою кров за Ваші інтереси і для Вашої слави. Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер від голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені своєї Бать-ківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу».Доведіть, що діяльність Павла Полуботка була спрямована на віднов-лення прав України.

6. На гербі Павла Полуботка є напис: П.П.П.В.Є.Ц.П.В.З.Ч.Спробуйте його розшифрувати. (Павло Полуботок, полковник Войск єго царського пресвітлого величества Запорожских черниговский.)

7. Які причини зумовили ліквідацію Малоросійської колегії та відновлення гетьманства? Коли і за яких обставин гетьманом обрали Данила Апос-тола?

8. Доведіть, що «Рішительні пункти» 1728 р. значно обмежували автономію України.

9. Заповніть таблицю «Реформи Данила Апостола».

Реформа Суть реформи

Судова данило Апостол видав спеціальну інструкцію про реорганізацію полкових, сотенних і сільських судів. Розширювалася колегіальність суду, розмежовувалася компетенція міських і козацьких судів, підвищувалося значення норм писаного права. Полкові суди поділялися на два різновиди: для справ важливих і кримінальних і для справ дрібних. Сотенні й сільські суди перетворювалися на колегіальні. У 1730 р. видав «Інструкцію українським судам», яка встановлювала порядок апеляції в судових справах. Комісія, створена данилом Апостолом на чолі з І. Борзною після кількарічної роботи, у 1743 р. уклала звід «Права, за якими судиться малоросійський народ»

136

Реформа Суть реформи

Фінансова Реорганізував фінансову систему України, уперше встановивши точний бюджет державних видатків (144 тис. крб). Ізпоміж видатків виокремив ту частину, що мала використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії тощо

Земельна Протягом 1729—1731 рр. було проведено Генеральне слідство про маєтності. Під час розслідування на основі документів і повідомлень старожил були визначені й повернені в державне користування рангові (державні) землі, які були безпідставно захоплені в приватне володіння

Торгівлі данило Апостол відстоював інтереси української торгівлі, вимагаючи від російського уряду зміни дискримінаційної торговельної системи, запровадженої ще Петром І. У 1728 р. зібрав у Глухові представників купецтва й гостро поставив перед царським урядом питання про скасування заборони на експорт традиційних українських товарів — зерна, воску, шкіри, прядива. Українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, було налагоджено торговельні зв’язки з Кримом


діяльність данила Апостола була спрямована на захист державних прав українського народу та боротьбу з російським впливом в Україні. Ці заходи гетьмана тимчасово стримали процес цілковитої інтеграції Гетьманщини у структуру Російської імперії

10. Чи був російський письменник-просвітник, перекладач, дипломат, ака-демік Іван Муравйов-Апостол родичем Данила Апостола? (Так, онук.)

11. Дослідник І. Джиджора називає Данила Апостола «одним із кращих українських історичних діячів, а при тім рішучим оборонцем автономії України».Складіть політичний портрет гетьмана Данила Апостола.

12. Дайте оцінку діяльності на лівобережній Україні Правління гетьман-ського уряду.

13. Ім’я Павла Полуботка овіяне численними легендами й переказами. Серед них однією з найцікавіших є легенда про скарби наказного гетьмана. Коротко виклавши суть самої легенди, напишіть її продовження.


137


1. Рік запровадження Правління гетьманського уряду (1734) – рік від-новлення гетьманства (17�7) + останній рік гетьманування Данила Апостола (1734) – кількість років гетьманування Івана Скоропадського (17��—1708 = 14) – третя цифра року припинення діяльності Правління гетьманського уряду (1750) = 17��.Які події відбулися в 1722 р.?


особливості розвитку культури

1. Складіть розгорнутий план на тему «Особливості розвитку культури України наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.».

2. Схарактеризуйте систему освіти України наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.

3. Кого відомий дослідник О. левицький називав «вільною артіллю особ-ливого роду ремісників, які мали деяку освіту і заробляли на хліб, учи-телюючи та будучи дячками»? (Мандрівних дяків.)

4. У третьому томі «Історії української культури» міститься інформація про організацію навчального процесу в Києво-Могилянській академії: «Заняття в академії були до- і післяобідні. Кращі студенти старших класів призначались аудиторами в молодші і допомагали викладачам, перевіряючи виконання учнями завдань. До приходу викладача вони проводили опитування, перевіряли зошити, а результати перевірки вно-сили до спеціального листа. У тому разі, коли виявлялося, що аудитор завищував результати своїх перевірок, його карали. Частіше позбавляли посади, а іноді й карали різками. Кращі учні перевіряли самих аудиторів. Вони вже були підзвітні безпосередньо вчителю. По суботах провадилися генеральні перевірки. Після приходу в клас викладач приймав у ауди-торів журнал і перевіряв поставлені ними оцінки. Для цього він особисто опитував окремих учнів. Завершивши перевірку, викладач переходив до викладу нового матеріалу. [...]Ті з учнів, хто був помічений у недбайливому ставленні до виконання завдань, особливо з латинської мови, отримували паперовий згорток у вузькому дерев’яному футлярі, що звався калькус. Останній як свід-чення провини переходив від одного учня до іншого. [...]Між учнями часто влаштовували змагання на краще виконання тієї чи іншої вправи. Траплялося й так, що той, хто стане переможцем, міг отримати щось із необхідних йому речей. У своїх зошитах учні вказу-вали їх: хліб, свічка, одяг, взуття. Один із дослідників із приводу цих записів зазначав: “[...] Сумно стає, коли подумаєш, на які випробування прирікали себе ці люди, яких утримувала при школі одна лише спрага до освіти, — сумно, але разом із тим і відрадно, бо знаєш, що з цих горемик виходили потім знамениті пастирі церкви, учені та державні мужі”».

138

Що з організації навчального процесу в Києво-Могилянській академії ви б хотіли запозичити під час навчання в школі? Які факти свідчать про те, що здобути освіту в академії могли представники різних верств су-спільства? Назвіть імена найвідоміших випускників Києво-Могилянської академії. Які українські гетьмани закінчили цей навчальний заклад?

5. Назвіть видавничі центри в Україні кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

6. Заповніть таблицю «Розвиток літератури наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.».

Жанр літератури Твори та їхні автори

Поезія

Богословські твори

Літописи

Історична проза

7. Складіть кросворди на теми «Архітектура українського бароко», «Розви-ток музики в Україні наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.», «Графіка і живопис в Україні наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.».

Тема 6. українські зеМлі В другій полоВині ХVііі ст.

гетьман кирило розумовський, його діяльність

1. Коли і за яких обставин гетьманом став Кирило Розумовський? Чому імператриця Єлизавета Петрівна поновила гетьманство?

2. На думку видатного історика М. Грушевського, Кирило Розумовський «був людиною зовсім чужою Україні та її життю». Натомість український історик О. Субтельний вважає, що «у період Розумовського Гетьманщина переживала “золоту осінь” своєї автономії».Схарактеризуйте внутрішню політику гетьмана.

3. Батьківську долю Кирила Розумовського можна вважати щасливою. Його сини стали видатними людьми свого часу. Олексій — секретар, міністр народної освіти, відкрив Царськосільський ліцей; Андрій — дипломат, близький приятель композиторів В.-Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бет-ховена (останній присвятив Андрію три струнних квартети, п’яту та шосту симфонії); Григорій — один із перших визначних геологів Росій-ської імперії, почесний член Російської Академії наук; відкрив мінерал, названий на його честь розумовськіт.Чи вважаєте ви щасливою долю Кирила Розумовського як політика?

139

4. Складіть політичний портрет останнього гетьмана Кирила Розумов-ського.

5. Яку роль у ліквідації гетьманства відіграла записка царського урядовця Григорія Теплова «Про непорядок, що виник у результаті зловживань від прав та звичаїв, грамотами підтверджених Малоросії»? Що ви знаєте про Григорія Теплова?

6. З інструкції Катерини ІІ князю В’яземському (1764 р.): «Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись від них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними й поводитися з ними на такій самій основі було б більше, ніж помилкою; можна сказати певно — безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську, треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли й перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли».Коли і з якою метою було остаточно ліквідовано гетьманство? Яке істо-ричне значення мала ця подія?

7. З указу Катерини ІІ (1764 р.): «Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, із чину гетьманського наказує-мо нашому Сенату для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, у якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву [...]. За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командиру мати такі права, як генерал-гу-бернатору і президенту Малоросійської колегії [...] Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросій-ському уряду».Із якою метою було створено другу Малоросійську колегію? Хто її очолив? На які українські землі поширювалася влада Малоросійської колегії?

8. Із таємної настанови Катерини ІІ Петру Рум’янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.): «На початку таємної вам постанови між іншими непорядками, що мають місце в Малій Росії, ми вже згадали, що від цієї такої обширної, багатолюдної й дуже багатої на різні корисні плоди провінції в державну скарбницю (про що мало хто вірить) немає жодних прибутків. Отже, було б і надалі безвідповідальним залишати її в такому безладі [...], отже, поряд з іншими виправленнями необхідно, під якою б то не було назвою, крім подушного, поширити на тамтешній народ і одержувати від нього в скарбницю нашу, за обов’язком і справедливістю та й за самими умовними пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, нам беззаперечно належні прибутки».У чому полягали причини такого незадовільного становища економіки України? Які заходи для «поліпшення» ситуації в Україні планувалося вжити царським урядом?

140

9. Яких заходів ужив царський уряд для ліквідації решток автономного устрою Гетьманщини?

10. З указу Катерини ІІ (1783 р.): «Для певного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новго-род-Сіверському, щоб запобігти всяким утечам і обтяженню поміщиків та інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього указу діяти за загальними державними постановами».Назвіть дату закріпачення селян лівобережної і Слобідської України. Що таке «кріпосне право»? Яке історичне значення мав указ Катерини ІІ?

11. Заповніть таблицю «Україна у ХVІІІ ст.».

ЗміниЗа Данила Апостола

За Кирила Розумовського

За Петра Рум’янцева

Адміністративний устрій

Військова організація

Становище селян

Судоустрій

Загальні висновки

12. Заповніть таблицю «Скасування козацького устрою на Слобожан-щині».

Етап Рік Зміст

І 1700 р. Петро І зробив перший значний крок до обмеження автономії слобідських полків, запровадивши козацький реєстр (компут), до якого вписали 3,5 тис. козаків, які несли постійну військову службу

ІІ 1718 р. Охтирський, Харківський полки підпорядковуються київському, а Ізюмський і Острогозький — воронезькому військовому губернатору

ІІІ 1726 р. Козацькі полки Слобідської України було передано у відання Військової колегії, у кожному полку створювалася регулярна рота

ІV 1732 р. Указом цариці Анни Іванівни козацькі полки перетворено на армійські, полковників названо прем’єрмайорами, ліквідовано право займанщини, запроваджено подушний податок, заборонено вільний вихід зі Слобожанщини

V 1743 р. Імператриця єлизавета Петрівна, скасувавши указ 1732 р., відновила автономію Слобідської України, однак зобов’язала утримувати там чотири армійських полки

141


VІ 1749 р. Козакам заборонено залишати не лише Слобожанщину, а й свої полки

VІІ 1765 р. Катерина ІІ ліквідувала козацькі полки, замість яких створила Харківський, Уланський, Сумський, Острогозький, Охтирський, Ізюмський гусарські полки. Козаків було позбавлено давніх привілеїв і перетворено на військових обивателів, змушених сплачувати подушний податок. Полковники, що особливо відзначилися в битвах, здобували звання полковника, обозні — прем’єрмайора, судді — секундмайора, осавули, хорунжі й сотники — поручика

13. Заповніть таблицю «Етапи ліквідації автономного устрою Гетьман-щини».


І 1722—1727 рр.

діяльність першої Малоросійської колегії, що контролювала дії гетьмана та уряду Гетьманщини

ІІ 1734—1750 рр.

Тимчасове скасування гетьманства

ІІІ 1764 р. Указом Катерини ІІ гетьманство скасовувалося остаточно

ІV 1764—1781 рр.

діяльність другої Малоросійської колегії

V 1781 р. Російський уряд ліквідував полковосотенний устрій Лівобережної України

VІ 1782 р. Було утворено Київське, Чернігівське та НовгородСіверське намісництва

VІІ 1783 р. Лівобережні козацькі полки перетворено на регулярні карабінерні кавалерійські частини російської армії

VІІІ 1783 р. Катерина ІІ юридично узаконила на Лівобережній та Слобідській Україні кріпосне право

ІХ 1785 р. «Жалувана грамота дворянству» поширила на українську шляхту права російського дворянства

Х 1786 р. Секуляризація монастирських володінь в Україні

ХІ 1786 р. Символом позбавлення України автономного статусу у складі Російської імперії стало відправлення до СанктПетербурґа прапорів України, гармат, військових печаток, гетьманських клейнодів


14�

14 У безсмертній поемі Тараса Шевченка «Сон» є такі рядки:

«Це той первий, що розпинав Нашу Україну, А вторая доконала Вдову сиротину».

Яких історичних постатей згадує Кобзар у поемі? Який внесок вони зробили в ліквідацію автономного устрою України?

15. Визначте історичне значення Української козацької держави Гетьман-щини.


1. Скільки було років Кирилу Розумовському, коли його призначили пре-зидентом Імператорської Академії наук та гетьманом України?1746 – 17�8 = 18; 1750 – 17�8 = 22.

2. Рік утворення Малоросійської колегії на чолі з Петром Рум’янцевим (1764) + перший рік гетьманування Кирила Розумовського (1750) – рік відновлення гетьманства на Лівобережній Україні (1747) + у якому віці Кирило Розумовський став гетьманом (1750 – 17�8 = ��) – третя цифра року остаточного скасування гетьманства (1764) = 1783.Які події відбулися в 1783 р.?

соціально-політичне та економічне становище на правобережній україні

1. Схарактеризуйте соціально-політичне та економічне становище Право-бережної України у ХVІІІ ст. Визначте причини національно-визвольної боротьби на Правобережжі.

2. Що означає слово «гайдамака»? Які інші назви дав повстанцям на-род?

3. Схарактеризуйте гайдамацький рух першої половини ХVІІІ ст. за пла-ном:1) Початок руху, його характер, рушійні сили.�) Повстання 1734 р. під проводом Верлана.3) Повстання 1750 р.

4. Польський історик Т. Корзон на сторінках журналу «Kwartalnik Histo-ryczny» у 189� р. про Коліївщину пише: «Гайдамацтво було просто роз-боєм, і дикі прояви козацького своєвільства виступили в спілці з темним релігійним фанатизмом та утворили справжній хаос у всякого роду відно-синах». У відповідь на сторінках «Київської Старини» з’явилася стаття українського історика Д. Антоновича, у якій зазначалося: «[...] Селянську масу, незважаючи на її довгий і сильний опір, було поневолено, позбавле-но власної землі і всяких, навіть найелементарніших, громадських прав. Шляхтичі дратували її повсякчасно необмеженою й безконтрольною само-

143

волею. Крім матеріального гніту, селян дражнено ще й нелюдськими утис-ками на полі релігії, насильно навертаючи їх на церковну унію. Нарешті, польський уряд і громадянство не постаралися дати селянам якої-небудь, хоч би й убогої, елементарної освіти. [...] Покривджена, обшарпана, роз-дратована маса мусіла, розуміється, повстати при першій нагоді».Назвіть причини, привід, характер та рушійні сили Коліївщини. Що означає назва повстання?

5. Тарас Шевченко присвятив подіям 1768 р. поему «Гайдамаки»:

«Задзвонили в усі дзвони По всій Україні, Закричали гайдамаки: “Гине шляхта, гине! Гине шляхта! Погуляєм Та хмару нагрієм!”. Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє, А найперша Медведівка Небо нагріває. Горить Сміла, Смілянщина Кров’ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує».

Розкажіть про перебіг основних подій Коліївщини. Яке значення мало взяття Умані?

6. Які зміни в суспільно-політичному житті України відбулися в результаті Коліївщини?

7. Чому Коліївщина, події якої розгорнулися в середині ХVІІІ ст., не пере-росла в національно-визвольну війну українського народу?

8. Чому царський уряд допоміг Польщі придушити Коліївщину?

9. Складіть історичні портрети Максима Залізняка та Івана Гонти.

10. Зробіть ілюстративний ряд на тему «Гайдамацький рух».


1. Рік великого національно-визвольного повстання Коліївщини (1768) – – століття, у якому почалося повстання гайдамаків (18) = 1750.Яка подія відбулася в 1750 р.?

144

2. Скільки років минуло між повстанням під проводом Верлана й початком Коліївщини?1768 – 1734 = 34.


соціально-політичне та економічне становище в галичині, на Буковині та закарпатті

1. До складу яких іноземних держав входили Галичина, Буковина й Закар-паття? Схарактеризуйте соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті у ХVІІІ ст.

2. Назвіть причини, характер та рушійні сили руху опришків. Що означає назва цього руху? Коли він виник?

3. Рух опришків існував від ХVІ ст. до першої половини ХІХ ст. Чим можна пояснити існування протягом кількох століть руху опришків?

4. Відомий український письменник М. Слабошпицький щодо одного з керівників опришків Олексу Довбуша зазначає: «Майже кожний епізод із його біографії увійшов у народні легенди, щедро обрісши казковими подробицями, і Довбуш легендарний витіснив із пам’яті поколінь Дов-буша реального. Так буває тільки з тими постатями історії, яким народ беззастережно віддав усі свої симпатії. Хоробрий ватаг опришків — най-промовистіше тому підтвердження».Чому Олекса Довбуш здобув народну любов? Складіть історичний пор-трет Олекси Довбуша.

5. Відомий український історик Д. Дорошенко у своїй праці «Нарис історії України» зазначає: «Гайдамацтво як форма активного протесту проти не-сприятливих умовин суспільного ладу мало аналогічні собі явища і в жит-ті деяких інших слов’янських народів, наприклад у сербів, де “гайдуки”, або “ускоки” вели партизанську боротьбу проти турецького панування. Таке саме явище, як гайдамацтво, знали також і західноукраїнські зем-лі, Галичина й Буковина. Тут тільки цих партизанів називано інакше: “опришками” або “левенцями”».Чи погоджуєтесь ви з думкою історика? Заповніть порівняльну таблицю «Гайдамацький та опришківський рухи».


Гайдамацький рух Рух опришків

Хронологічні межі

1717 (за іншими даними — 1712, 1714) — 1768 рр.

ХVІ — перша половина ХІХ ст.

Території, охоплені рухом

Київщина, Брацлавщина, Волинь, Західне Поділля

Галичина, Буковина, Закарпаття

145


Гайдамацький рух Рух опришків

Причини Посилення національного гніту, зростання панщини, окатоличення православного населення

Посилення національного, кріпосницького гніту

Рушійні сили Селяни, міщани, козаки; повстанців підтримувало православне духівництво

Селяни (наймити, комірники, пастухи, панські слуги), бідні міщани

Тактика боротьби

З’являлися гайдамаки переважно навесні й діяли до осені. Гайдамацький загін налічував 200—300 повстанців, які, швидко пересуваючись, завдавали ворогу несподіваних ударів

Невеликі загони опришків із ранньої весни до пізньої осені нападали на панські маєтки, замки, орендарів, лихварів, а захоплене майно роздавали сільській бідноті

Результат і наслідки

Повстання гайдамаків було жорстоко придушене польською владою. Найзначніших керівників — страчено

Австрійський уряд постійно посилав проти опришків спеціальні каральні загони. У другій половині ХІХ ст. внаслідок скасування панщини та кривавих репресій австрійському уряду вдалося придушити рух опришків

6. Заповніть таблицю «Поділи Польщі і доля українських земель».

Поділ Рік Держави-учасниці Доля українських земель

Перший 1772 р. Пруссія, Австрія, Росія

Галичина, західна частина Волині й Поділля приєднано до Австрії

другий 1793 р. Пруссія, Росія Східну й решту Західного Поділля у складі Правобережної України захопила Росія

Третій 1795 р. Пруссія, Австрія, Росія

Західна Волинь відійшла до Росії

7. Яке історичне значення для подальшого розвитку українських земель мали поділи Польщі?


146

8. Уявіть себе науковцем, якому для виступу на конференції необхідно подати тези своєї доповіді на тему «Поділи Польщі та доля українських земель».


1. Рік другого поділу Польщі (1793) + рік першого поділу Польщі (177�) – – рік загибелі Олекси Довбуша (1745) – століття, у якому зародився рух опришків (XVI) – друга цифра записаного арабськими цифрами століття, у якому на чолі загонів опришків стояли В. Баюрак та І. Бойчук (18) – – у результаті якого поділу Польщі майже вся Галичина, західна частина Волині й Поділля опинилися у складі Австрії (1) = 1795.Яка подія відбулася в 1795 р.?


адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорозьких земель нової (підпільненської) січі

1. Коли і за яких обставин утворилася Нова Січ? Чому її називають Підпіль-ненською?

2. Поясніть схему «Адміністративно-територіальний поділ Нової Січі».

Нова Січ

Сам

арсь

ка

пал

анк

а

Код

ацьк

а п

алан

ка

Інгу

льс

ька

пал

анк

а

Бу

чог

ард

ова

пал

анк

а

Ор

ільс

ька

пал

анк

а

Пр

отов

чан

-сь

ка

пал

анк

а

Кал

ьмі у

ськ

а п

алан

ка

Пр

огн

оїн

ськ

а п

алан

ка

3. Схарактеризуйте господарське життя Підпільненської Січі. Чим відрізняв-ся козацький зимівник від фільварку або поміщицького господарства?

4. Історик Д. Дорошенко зазначає: «[...] Далеко численнішу категорію колоністів запорозьких земель становили звичайні селяни, які пересе-лялися з Гетьманщини, Слобідської і навіть із польської України. Тому, що з усіх цих областей легальне переселення було дуже утруднене [...], то переселенці звичайно просто втікали зі своїх рідних сіл. На Запорожжі [...] їх не переслідував, не силував до панщини, не обтяжав податками й повинностями. [...] Усього в рік зруйнування Запорожжя існувало на його території понад 150 сіл. [...] Число селянського населення точно ус-тановити не можна [...], але в усякому разі воно переходило 150 000 осіб».Які причини зумовили переселення українських селян на територію Нової Січі? Доведіть, що цей процес був масовий. Спрогнозуйте ставлення цар-ського уряду до незаконного переселення на Січ українських селян.

147

5. Доведіть, що Петро Калнишевський відстоював військові та адміністра-тивно-територіальні права Запорожжя від зазіхань російського уряду.

6. Якому кошовому отаману судилося жити в трьох століттях? (Петро Калнишевський народився в 1691 р., а помер у 1803 р.)

7. Події зруйнування Запорозької Січі та ув’язнення її останнього кошового отамана Петра Калнишевського знайшли відображення в низці народних пісень:

«Та встань, батьку, ой встань, Петре, кличуть тебе люде — Ой як підеш на Вкраїну, по-прежньому буде».

Складіть політичний портрет останнього кошового отамана Січі Петра Калнишевського.

8. Із маніфесту Катерини ІІ (1775 р.): «Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйно-вана, із викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.[...] Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є та-кими:Забуваючи свої попередні важливі і згубні злочини і зраду вірності й під-данства, вони почали років із десять тому назад та й зовсім недавно надто легко заходити зі своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе в кінці, ніби як надбання їх власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, а й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті інші здавна належали.Унаслідок такого привласнення собі земель Новоросійської губернії вони насмілились не тільки робити перешкоди вказаному нами їх обме-жуванню, загрожуючи надісланим для цього офіцерам явною смертю, а й заводити й будувати для них свавільно власні зимівники, більше того — виводити ще з тамтешніх жителів та поселених [...] полків людей чоловічої і жіночої статі, яких забрано й виведено на Запорожжя всього 8000 душ, включаючи сюди й тих, які від утисків козаків у своїх власних житлах були змушені переходити до них і підкорялися їх сваволі. [...]Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки втікачів, які вступали до козаків, а й людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії тільки для того, щоб собі підкорити й довести в себе власне хліборобство, у чому й досягли багато успіхів, бо селян, які займаються хліборобством, налічується тепер на місцях колишнього запорозького володіння до 50 000 душ».Коли й чому було ліквідовано Запорозьку Січ? Яке історичне значення мала ця подія?

9. Розкрийте історичне значення Запорозької Січі.

10. Складіть схему «Доля запорожців після ліквідації Запорозької Січі».

148

11. Пригадайте, як протягом століть складалися відносини між Кримським ханством і Україною?

12. У чому полягали особливості суспільно-політичного та соціально-еко-номічного розвитку Криму у ХVІІІ ст.?

13. На думку сучасного історика Ю. Зінченка, від кінця ХVІІ ст. «Росія починає активно прагнути на південь, у Крим».Поміркуйте, що мав за мету царський уряд, прагнучи приєднати до свого складу Кримський півострів?

14. Схарактеризуйте Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774 р. за планом:1) Між якими державами підписаний.�) Зміст договору.3) Історичне значення.

15. Офіційним приводом приєднання Криму до Росії було, за словами Кате-рини ІІ: «Перетворення Криму на вільну і незалежну область не принесло спокою Росії і принесло тільки нові для неї турботи зі значними витрата-ми. Досвід часу від 1774 р. показав, що незалежність мало притаманна татарським народам і, щоб охороняти її, нам потрібно завжди бути озброє-ними [...]. Така канитель із кримською незалежністю принесла вже понад сім мільйонів надзвичайних витрат. Беручи до відома всі ці обставини, ми прийняли рішення [...] зробити на майбутні часи Кримський півострів не гніздом розбійників, а територією Російської держави».Коли і з якою метою Крим було приєднано до Росії? Які геополітичні наслідки мала ця подія? Як звали останнього хана Кримського ханства? (ШагінГірей.)

16. В історичному нарисі «Кримські татари» Ю. Зінченко пише: «Після оволодін-ня півостровом Катерина ІІ почала відбирати в населення найбільш родючі і кращі землі і дарувати їх своїм фаворитам, дворянам, чиновникам. [...] До 1796 р. було відібрано та роздано майже �90 тис. десятин землі. Кримських татар виселили в безплідну та випалену яйлу. За земельним пограбуванням у Криму запроваджується кріпосництво, яке в 1796 р. розповсюдилося на вільних батраків. Усе це безперечно примушувало татар кидати свій край, що, у свою чергу, завдало значної шкоди його економіці».Яку політику проводив царський уряд щодо новоприєднаних кримських територій? Які наслідки це мало?

17. Напишіть оповідання на тему «Петро Калнишевський — останній ко-шовий отаман Запорозької Січі».

18. Уявіть себе кореспондентом європейської газети, якому потрібно напи-сати статтю про зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. Виконуючи це завдання, вам необхідно зробити історичний екскурс: указати, хто такі козаки; коли, де і ким була заснована перша Січ; назвати імена козацьких лідерів, їх основні здобутки, висвітлити історичне значення Запорозької Січі.

149


1. Скільки років минуло від часу остаточної ліквідації гетьманства до зруйнування Запорозької Січі?1775 – 1764 = 11.

2. У рік зруйнування Запорозької Січі Петра Калнишевського було ув’язнено на �5 років. Після завершення строку ув’язнення він прожив іще три роки. Скільки років прожив останній кошовий отаман Січі? Скільки років було Петру Калнишевському, коли його ув’язнили? 1803 – 1691 = 112; 1775 – 1691 = 84.

3. Скільки минуло часу від підписання Кючук-Кайнарджийського мирного договору до приєднання до Росії Криму?1783 – 1774 = 9.

особливості розвитку культури в другій половині ХVііі ст.

1. Назвіть найважливіші події, процеси та явища в історії України другої половини ХVІІІ ст. Як вони вплинули на розвиток української куль-тури?

2. Схарактеризуйте систему освіти України другої половини ХVІІІ ст.

3. У другій половині ХVІІІ ст. в Україні з’являються приватні закриті на-вчальні заклади — пансіонати. Чому у ХVІІІ ст. стало можливим навчання дівчат? Дівчата з яких су-спільних верств могли здобути освіту в пансіонатах? Яка була основна мета такого навчання?

4. У третьому томі «Історії української культури» щодо випускників Києво-Могилянської академії зазначається: «За часів Петра І провідним діячем у галузі реорганізації церкви та освіти в Росії стає Феофан Прокопович. Саме йому було доручено створити перший проект Російської академії наук. Діяльність Феофана Прокоповича сприяла утвердженню світського напряму в російській культурі, боротьбі із забобонами і неосвіченістю, піднесенню науки й людського розуму в розвитку суспільства. [...]Вихованці Києво-Могилянської академії, які посідали за царським наказом визначні місця в церковній ієрархії, відіграли помітну роль у розвитку російського шкільництва. [...]Вихованці академії працювали в дипломатичному корпусі Росії, зокрема в амбасадах у Лондоні, Парижі, Стокгольмі, Берліні, Відні, Гаазі, Кенігс-берзі, Константинополі, Пекіні та ін.».Який внесок зробив видатний український учений-енциклопедист, ви-пускник Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович у розвиток російської церкви й освіти? Доведіть, що академія була культурно-ос-вітнім та науковим центром європейського масштабу.

150

5. На думку видатного поета і вченого ХІХ ст. І. Франка, «Києво-Могилян-ська академія була інституцією дійсно інтернаціональною».Вихідці з яких країн здобули освіту в академії?

6. На думку дослідника В. Нічика, «У ХVІІ—ХVІІІ ст. Києво-Могилян-ська академія не лише стає центром української духовності, витворює українську інтелігенцію і відповідне культурне середовище, у якому здійснюється постійний обмін думками, книгами, мистецькими здо-бутками, а й перетворюється на потужний чинник формування єдиного комунікативного простору культури на українських землях».Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток України.

7. Як вплинуло запровадження «гражданського» шрифту на розвиток книгодрукування в Україні?

8. Прочитайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.

«Ходив ти в сірій свиті Стежками України І, хоч мудрець, схилявся До простої людини.

В сільській убогій хаті Ти правди звик шукати, Що вже її прогнали Із панської палати. [...]

І тихе слово кажеш До тих, що сплять на яві, Говориш: “Не бажайте Ні роскоші, ні слави, —

Ні золота, ні срібла, Бо з них і смутки, й болі, — Одного лиш бажайте: Бажайте Правди й Волі!

Згадайте час веселий, Згадайте час Богдана, Всі Волю полюбіте — І буде Воля дана.

А з волею всі блага Прийдуть у вашу хату, Нема ж добра над Волю — Княгиню пребагату!”».

Склавши виділені літери, ви дізнаєтесь ім’я видатного українського філософа. Відповідь: Григорій Сковорода.

151

9. Однією з провідних ідей філософської концепції Григорія Сковороди була ідея сродної праці. Автори підручника з «Історії української філософії» зазначають: «Сковорода впевнений, що кожна людина має природний нахил до певного виду діяльності. Така праця є бажаною і виконується з насолодою. І, навпаки, коли людина займається працею, до якої “не лежить серце”, не бажає творчого пошуку в праці або займається тим, до чого її примусили, тоді вона зазнає лиха і бід. [...]Сковорода вважав, що “сродність” і “несродність” праці відіграють важ-ливу роль не тільки в чисто індивідуальному плані, а й мають велике соціальне значення — «щасливий, хто з’єднав свою приватну справу із загальною. Сіє є істинне життя». Коли суспільство не забезпечує своїм людям умов для виявлення їх природних здібностей, то воно є нерозум-ним, спотвореним, у ньому багато бід і лиха.Як просвітник Сковорода вважав, що ідеальним може бути тільки таке су-спільство, яке забезпечує людині реалізацію її творчих здібностей шляхом освіти. Щастя, на думку мислителя, доступне всім, бо природа нікого не обділила. Головне пізнати в собі “справжню людину”, а звідси: самопізнан-ня і є універсальним способом перебудови самої людини і світу».У чому полягає ідея сродної праці у вченні Григорія Сковороди? Чи поділяєте ви думки українського філософа?

10. Григорій Сковорода підкреслював, що без серця людина є «опудалом і пнем», так само, як «горіх без зерна ніщо, так і людина без серця».Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням мислителя? Власну думку обґрунтуйте.

11. Перед смертю Григорій Сковорода заповідав на його могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».Який зміст вкладав у ці слова Григорій Сковорода?

12. Заповніть таблицю «Розвиток природничих наук в Україні в другій половині ХVІІІ ст.».

Учений, роки життя

Учений ступінь, наукове звання, посада

Наукові досягнення

Нестор Амбодик (1743—1812 рр.)

доктор медицини, перший у Російській імперії професор акушерства

Видатний український ученийенциклопедист, один з основоположників акушерства, фітотерапії, ботаніки. Заснував Клінічний повивальний інститут у Петербурзі. Написав підручник з акушерства — «Мистецтво сповивання» та ботаніки — «Ботаніки початкові основи». Став першим фітотерапевтом, який науково обґрунтував застосування в медицині лікарських трав

15�




Мартин Тереховський (1740—1796 рр.)

доктор медицини, директор Ботанічного саду в Петербурзі

Біолог і лікар, один із перших дослідниківмікроскопістів. Уперше в науці застосував методи вивчення впливу електричних іскор на риб та інфузорій у воді

данило Самойлович (1742—1805 рр.)

доктор епідеміології, професор Лейденського університету, Почесний член 12 академій: Паризької, Марсельської, Тулузької, дітонської, Мангеймської, Туринської, Падуанської та ін. Член Протичумної комісії і завідувач лікарнями в Москві, головний лікар карантинів на півдні України, інспектор Чорноморської медичної управи

Ученийепідеміолог, автор наукових праць: «Про тертя льодом як лікувальний засіб при захворюванні на чуму», «Про щеплення при чумі з описом трьох протичумних курильних порошків». Висунув низку нових пропозицій щодо лікування й профілактики чуми, обґрунтував необхідність щеплення населення для запобігання захворюванню

Іван Полетика (1726—1783 рр.)

Професор Кельнської академії, доктор Лейденського університету

Український лікар і вчений. Очолював Петербурзьку медичну школу, відзначився під час боротьби з чумою, написав докторську дисертацію «Про спадкові хвороби». Від 1756 р. очолював Петербурзький сухопутний госпіталь та медичну школу. Від 1763 р. — керівник Васильківського карантину (біля Києва) та одночасно брав участь у роботі Київського карантинного госпіталю. Відзначився під час боротьби з епідемією чуми в 1770—1771 рр.

Опанас Шафонський (1740—1811 рр.)

доктор права і філософії, доктор медицини в Страсбурзі, старший лікар московського

Український лікар, історик. Від 1770 р. працював у Москві, де першим розпізнав чумну епідемію і разом із д. Самойловичем та К. Ягельським брав участь


153




генерального сухопутного шпиталю, голова кримінальної палати Чернігівського намісництва, генеральний суддя

у боротьбі з нею. Видав книгу «Опис про виразку, що була в Москві, і про всі засоби, ужиті для її припинення» (1774 р.) та склав медикотопографічний опис Москви. У 1781 р. повернувся до Чернігова, де склав цінну довідкову працю «Чернігівського намісництва топографічний опис» (1851 р.), видану в Києві після його смерті. У ній зібрано численні відомості з історії України, природи, господарства, населення, соціальноекономічного стану, побуту та здоров’я Лівобережної України другої половині ХVIII ст.

12. Заповніть таблицю «Розвиток архітектури в Україні в другій половині ХVІІІ ст.»

Архітектор СпорудиМісце пере-

бування

Б. Растреллі Маріїнський палац (1752—1755 рр.), Андріївська церква (1747—1753 рр.)

Київ

І. ГригоровичБарський

Надбрамна церква із дзвіницею в Кирилівському монастирі (1750—1760 рр.), Покровська церква (1766 р.), церква Миколи Набережного (1722—1785 рр.), бурса Київської академії

Київ

Трисвятительська церква (1760—1761 рр.)

Село Лемеші

С. Ковнір дзвіниці на Ближніх (1759—1763 рр.) і дальніх (1754—1761 рр.) печерах (проект І. ГригоровичаБарського) у КиєвоПечерській лаврі; Кловський палац (1752—1756 рр.), дзвіниця КиєвоБратського монастиря на Подолі(1756—1759 рр.), Троїцька церква в Китаївській пустині (1763—1767 рр.)

Київ

Церква Антонія і Феодосія та дзвіниця (1756—1759 рр.)

Васильків


154

Архітектор Споруди Місце перебування

Б. Меритин Собор Святого Юра (1745—1770 рр.) Львів

Ратуша (1751 р.) Бучач

13. Визначте внесок А. Веделя, М. Березовського, Д. Бортнянського в роз-виток музичного мистецтва України. Заповніть таблицю «Розвиток музичного мистецтва України в другій половині ХVІІІ ст.».

Жанри Композитори, характеристика творчості

Церковна музика

А. Ведель М. Березовський Д. Бортнянський

Понад 20 хорових концертів, Всенічна служба, дві Літургії, «Херувимські», ірмоси, канони, кондаки, вокальні тріо

Концерт «Не отвержи мене під час старості», Літургія, причасні вірші, хорові концерти

35 однохорних і десять двохорних концертів, 14 «Хвалебних», дві Літургії, сім «Херувимських» та ін.

Твори М. Березовського, д. Бортнянського, А. Веделя — це кульмінаційний злет української церковної музики. Видатний український композитор С. Людкевич писав, що «краса і сила творів Бортнянського (принаймні духовних), подібно як Моцарта і Баха й усіх найбільших творців, є вічна і не залежна від часу». Ці слова повною мірою можна віднести й до церковних творів М. Березовського та А. Веделя

Оперна музика

М. Березовський Д. Бортнянський

«демофонт» (поставлена в італійському місті Ліворно в театрі «San Sebastiano», 1773 р.)

«Креонт» (поставлена у венеціанському театрі «San Benedetto», 1776 р.), «Алкід» (венеціанський театр «San Samuel», 1778 р.), «Квінт Фабій» (Модена, 1778 р.), «Свято сеньйора» (1786 р.), «Сокіл» (1786 р.), «Син суперник» (1787 р.)

Перебуваючи в Італії в 70х рр. ХVІІІ ст., українські композитори М. Березовський та д. Бортнянський уперше звернулися до оперного жанру

Інстру-менталь-на музи-ка

Соната для скрипки й цимбал

Кілька сонат для клавесина, концерт для чембало з оркестром, квінтет № 2, марш для духових інструментів, концертна симфонія

М. Березовський та д. Бортнянський писали свої твори, орієнтуючись на загальноєвропейську композиторську техніку й стилістику раннього та зрілого класичного стилю, і, спираючись на неї, творили інструментальну музику на рівні найкращих західноєвропейських зразків


155

14. Заповніть таблицю «Український живопис другої половини ХVІІІ ст.».

Художник ТвориЇх місце перебування (музей, місто, країна)

В. Боровиковський

Портрет князя О. Куракіна Третьяковська галерея, Москва, Росія

Портрет княгині М. Лопухіної

Третьяковська галерея, Москва, Росія

Портрет сестер А. та В. Гагариних

Третьяковська галерея, Москва, Росія

Портрет В. Арсеньєвої Музей російського мистецтва, Київ, Україна

д. Левицький Портрет д. дідро Музей у Женеві, Швейцарія

Портрет купця А. Борисова Музей образотворчих мистецтв, Казань, Республіка Татарстан

Портрет Наришкіної Лувр, Париж, Франція

Портрет І. дологорукого Музей російського мистецтва, Київ, Україна

Портрет великої княгині Олександри Павлівни

Музей російського мистецтва, Київ, Україна

Портрет П. демидова Третьяковська галерея, Москва, Росія

Портрет Г. Алимової державний російський музей, СанктПетербург, Росія

Портрет М. дьякової Третьяковська галерея, Москва, Росія

15. Напишіть статтю до газети на тему «Києво-Могилянська академія — культурно-освітній та науковий центр європейського масштабу».

156

література

1. Аркас М. М. Історія України-Руси / Переднє слово Гвоздецького П. М. — 3-тє факс. вид. — К.: Вища школа, 1993. — 414 с.

�. Баханов К. О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. — К.: Генеза, �001. — �96 с.

3. Визначні особистості в історії України: У � ч. / Упоряд. Т. Ковтунович. — К.: Ред. загальнопед. газ., �004. — Ч.1. — 1�8 с. — (Б-ка «Шк. світу»).

4. Висоцький С. О. Княгиня Ольга і Анна Ярославна — славні жінки Київської Ру-сі. — К.: Наукова думка, 1991. — 104 с.

5. Власов В. Історія України: Підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. / За ред. Мицика Ю. А. — К.: Генеза, �003. — �56 с.

6. Гетьмани України: Історичні портрети: Зб.: / Упоряд. журн. «Україна». — К.: Журн. «Україна», газ. «Веч. Київ», 1991. — �16 с.

7. Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Золоті ворота, 1990. — 5�4 с.

8. Дидактичні матеріали з історії України. 7 клас / І. Коляда, К. Крилач, А. Подо-бєд. — К.: АСК, 1998. — 11� с.

9. Дидактичні матеріали з історії України. 8 клас / І. Коляда, К. Крилач, А. Подо-бєд. — К.: АСК, 1998. — 110 с.

10. Довідник з історії України (А—Я): Посібн. для серед. загальнооосвіт. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. — �-ге вид., доопр. і доповн. — К.: Генеза, �001. — 1136 с.

11. дорошенко д. Нарис історії України в �-х томах. — Т. 1 (до половини ХVІІ століт-тя). — К.: Глобус, 199�. — �38 с. — Т. � (від половини ХVІІ ст.). — К.: Глобус, 199�. — 349 с.

1�. Зінченко Ю. Кримські татари: Історичний нарис. — К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1998. — �05 с.

13. Історія війн і збройних конфліктів в Україні: енцикл. довід. / Авт.-упоряд. Гур-жій О. І. та ін. — К.: Вид. гуманіт. л-ри, �004. — 5�0 с.

14. Історія України в особах: Литовсько-польська доба / Дзюба О. М., Довбищен-ко М. В., Русина О. В. (упоряд. і авт. передм.) та ін. — К.: Україна, 1997. — �7� с.

15. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. — К.: Генеза, �007. — ��4 с.

16. Історія українського селянства: Нариси в �-х томах. — Т. 1. — К.: Наукова думка, �006. — 631 с.

17. Історія української культури: У 5-ти томах. — Т. 1. Історія культури давнього населення України / Асєєв Ю. С., Баран В. Д., Баранов І. А. та ін. — К.: Наукова думка, �001. — 1135 с.

18. Історія української культури: У 5-ти томах. — Т. �. Українська культура давньо-го ХІІІ — першої половини ХVІІ століть / Александрович В. С., Балушок В. Г., Боянівська М. Б. та ін. — К.: Наукова думка, �001. — 847 с.

19. Історія української культури: У 5 томах. — Т. 3. Українська культура другої половини половини ХVІІ—ХVІІІ століть / Александрович В. С., Борисенко В. Й., Виврот Т. М. та ін. — К.: Наукова думка, �003. — 1�46 с.

157

�0. Карплюк С. Історія Русі-України. Поетична розповідь. — Пряшів, �001. — 95 с. �1. Киевский музей исторических драгоценностей: Альбом / Сост. Ганина О. Д. — К.:

Мистецтво, 1974.��. Котляр М. П. Галицько-Волинська Русь. — К.: Альтернативи, 1998. — 336 с.�3. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. — К.: Україна,

1996. — �40 с.�4. Літопис Гадяцького полковника Григорія Граб’янки / Пер. із староукр. — К.:

Знання України, 199�. — 19� с.�5. Літопис руський / Пер. з давньоруськ. Л.Є. Махновця; відп. ред. О. В. Миша-

нич. — К.: Дніпро, 1989. — 591 с.�6. Маґочій П.Р. Історія України. — К.: Критика, �007. — 639 с.�7. Марсове поле. Героїчна поезія в Україні. Х — початок ХІХ століття / Упоряд.

Шевчук В. О. — К.: Молодь, �004. — 511 с.�8. Нариси з історії дипломатії України / О. І. Галенко, Є. Є. Камінський, М. В. Кір-

сенко та ін. Під ред. В. А. Смолія. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», �001. — 736 с.

�9. Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Розробки уроків. — Х.: Веста: Вид-во «Ра-нок», �007. — 416 с.

30. Подобєд О. А. Історія України. 5, 7 класи: Нестандартні уроки. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», �008. — 160 с. — (Бібліотека творчого вчителя).

31. Русина О. В. Україна під татарами та Литвою. — К.: Альтернативи, 1998. — 3�0 с.

3�. Січинський В. Чужинці про Україну. — К., 199�.33. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо (Події і люди української історії). — К.:

Фірма «Довіра», 1993. — �55 с.34. Слово о полку Игореве. 800 лет: Сборник. — М.: Советский писатель, 1986. —

576 с.35. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648—

1676 рр.). — К.: Альтернативи, 1999. — 35� с.36. Толочко П. Київська Русь. — К.: Абрис, 1996. — 360 с.37. Українки в історії / За заг. ред. В. Борисенко. — �-ге вид., стереотип. — К.: Либідь,

�006. — 3�8 с.38. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. —

К.: Україна, �000. — 51� с.39. Хрестоматія з історії України. Посібник для вчителів / В. І. Червінський,

В. Є. Кругляков, В. В. Пилипенко та ін.; за ред. В. І. Червінського. — К.: Вежа, 1996. — 35� с.

40. Швидько Г. К. Історія України. ХVІ—ХVІІІ століття. Підручник для 8 класу се-редньої школи. — К.: Генеза, 1997. — 384 с.

41. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К.: Томіріс, 1993. — ��4 с.

4�. Шевченко Т. Твори в 5-ти томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1970. — 407 с.43. Шевчук В. Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий Козацької держави

і як літературний герой. — К.: Либідь, �006. — 464 с.44. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — 3-тє вид.,

перероблене та розшир. — К.: Критика, �006. — 584 с.

158

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

7 КлАС

Тема 1. Виникнення та розвиток Київської РусіСхіднослов’янські племена напередодні утворення держави . . . . . 4Київська Русь за перших князів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5Київська Русь за князювання Ольги та Святослава . . . . . . . . . . . . 9Соціальний устрій та господарське життя Київської Русі в ІХ—Х ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Тема 2. Київська Русь наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.Київська Русь за часів князя Володимира Великого . . . . . . . . . . . 17Київська держава за правління Ярослава Мудрого . . . . . . . . . . . . �1Політичний і соціальний устрій, господарське життя Київської Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.. . . . . . . �6Культура Київської Русі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �8

Тема 3. Київська Русь у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.Київська держава за часів правління Ярославичів . . . . . . . . . . . . 30Князювання Володимира Мономаха . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33Роздробленість Київської Русі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35Галицьке та Волинське князівства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36Культура Київської Русі за часів роздробленості . . . . . . . . . . . . . 38

Тема 4. Галицько-Волинська державаУтворення Галицько-Волинської держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40Монгольська навала на Русь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4�Галицько-Волинська держава за часів правління Данила Галицького . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45Занепад Галицько-Волинської держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46Культура Галицько-Волинської держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства литовського та інших держав (друга половина ХІV—ХV ст.)Початок польського та литовського володарювання на українських землях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50Українські землі під владою Литви та Польщі . . . . . . . . . . . . . . . 51Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5�Кримське ханство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53Соціальний устрій та господарське життя в Україні в другій половині ХІV—ХV ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54Культура українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. . . . 57

159

8 КлАС

Тема 1. Українські землі в ХVІ ст.Соціальна структура українського суспільства та економічне життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. . . . . . . 61Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні . . . . . . . . . . 63Становище церкви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65Виникнення Запорозької Січі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66Військове мистецтво козаків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69Умови розвитку культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7�Архітектура й містобудування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

Тема 2. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.Зростання магнатського землеволодіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні . . . . . . . . 78Морські походи козаків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79Козацько-польський збройний конфлікт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81Митрополит Петро Могила . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83Розвиток культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Тема 3. Початок Національно-визвольної революції українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української державиПередумови Національно-визвольної революції . . . . . . . . . . . . . . 88Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями . . . . . . . . . 9�Збаразько-Зборівська кампанія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97Заснування козацької держави — Війська Запорозького . . . . . . 100Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини в 165�—1653 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103Українські землі в системі міжнародних відносин . . . . . . . . . . . 106Українсько-московський договір 1654 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Тема 4. Українські землі в 60—80-ті рр. ХVІІ ст.Віленське перемир’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111Гетьман Іван Виговський, його зовнішня та внутрішня політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113Переяславський договір 1659 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114Гетьман Петро Дорошенко, його боротьба за об’єднання України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�0Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . 1�1Запорозька Січ у складі Гетьманщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1��Господарське, культурне та церковне життя в українських землях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�4

160

Тема 5. Українські землі наприкінці ХVІІ ст. — у першій половині ХVІІІ ст.Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. . . . . . . . 1�5Правобережна Україна наприкінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�8Україна в подіях Північної війни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�9Становище в Україні після Полтавської битви . . . . . . . . . . . . . . 13�Гетьман Іван Скоропадський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134Особливості розвитку культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

Тема 6. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність . . . . . . . . . . . . . 138Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14�Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорозьких земель Нової (Підпільненської) Січі . . . . . . . . . . . . 146Особливості розвитку культури в другій половині ХVІІІ ст. . . . 149

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156