Download pdf - Методичний бюлетень - ГОЛОВНАosvita-selid.ucoz.ua/Text/2016/merged.pdf · Велична і свята, ... «Обряди та звичаї закликання

Немає другого Дніпра і не буде іншої Батьківщини... То є Ваша Батьківщина. То є ваш дім, і він буде таким, яким ви його зробите.

Євген Сверстюк

№2

2015

Селидове

Методичний бюлетень

Методичний бюлетень №2

2

ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Національно-патріотичне виховання - стратегічне завдання сучасної школи

Велична і свята, моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить,

Нам берегти тебе, соборну і єдину І нам твою історію творить!

Методичний бюлетень № 2 // 2015


3

Укладачі: Панасенко В.В., завідувач методичним кабінетом Єлістратова Л.Г., методист з навчально-виховної роботи Масло Г.В., методист з бібліотечних фондів Тарасенко Н.С., методист з ІКТ Методичний бюлетень № 2 // 2015 Бюлетень містить нормативно-правове підґрунтя, інформаційно-методичне забезпечення для здійснення національно-патріотичного

виховання дітей та молоді; У випуску розглянуто науково-методичні аспекти виховної роботи, складові національно-патріотичного виховання, його основні напрямки та

форми роботи. Представлено досвід педагогів міста з питання

національно-патріотичного виховання. Рекомендовано для заступників

директорів з навчально-виховної роботи, класних керівників та вчителів.


4

ЗМІСТ

Вступ. Осучаснюємо вічні істини ………………………………………………………….5 Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді ...………......................9 Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і

молоді ………………………………………………………………………………………. 16 Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді ………………………………………………………………...…... …………………………31 Заходи з національно-патріотичного виховання, проведені в загальноосвітніх

навчальних закладах міста Селидового протягом 2014-2015 навчального року……..55 Календар-путівник на шляху національно-патріотичного виховання………………..67 Складові національно-патріотичного виховання та основні напрямки виховної

роботи………………………………………………………………………………………...71 Орієнтовні форми роботи з національно-патріотичного виховання…………………….72


5

Панасенко В.В. завідувач міського методичного кабінету

м.Селидове

ОСУЧАСНЮЄМО ВІЧНІ ІСТИНИ

Немає другого Дніпра і не буде іншої Батьківщини... То є Ваша Батьківщина. То є ваш дім,

і він буде таким, яким ви його зробите. Євген Сверстюк

В епоху становлення української державності, інтеграції України в європейське і

світове співробітництво важливою є орієнтація на людину, націю, пріоритети

національної, духовної культури. Через це актуальними є проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формування в них громадянської

компетентності, національної свідомості, патріотичних позицій і переконань, любові до

своєї Батьківщини – незалежної України. В умовах постійних змін освіти гарантом її нової якості є педагог, здатний

вирішувати складні завдання сучасної освіти, бо робота вчителя - «це гармонія серця і

розуму» [1, с. 214]. Розумієш, що від нашої мудрості і майстерності залежить, якою

буде особистість. Але як виховати людину - творця свого життя, духовно багату, зі

своїми уявленнями про добро, зло, щастя? Відповідь на це питання ми знаходимо в

«Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», прийнятій на

засіданні Колегії МОН України 26 березня 2015 року, а заходи Міністерства освіти і

науки України щодо реалізації Концепції дають можливість кожному вчителю

розробити свою систему національно-патріотичного виховання. «Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді» розставила

нові акценти, підкреслила пріоритети в виховній роботі освітніх закладів України. Кожен народ має свою систему національного виховання, яка відповідає його

характерним рисам. Виховання, створене самим народом, має виховну силу, якої немає

в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях чи запозичені в іншого

народу, - підкреслював К. Ушинський. Він вважав, що «...виховання бере людину всю,

якою вона є, з усіма її народними і поодинокими особливостями, - її тіло, душу й

розум...» [4, С. 44] . Національно-патріотичне виховання – справа, що за своїм значенням є

стратегічним завданням сучасної школи в Україні. Основною метою національно-патріотичного виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального


6

досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення

високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної

приналежності особистісних рис громадянина української держави, духовності,

трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури. Досягнення цієї мети здійснюється через урочну і позаурочну діяльність учасників

навчально-виховного процесу. У чотирьох закладах міста впроваджується навчально-виховний курс

«Донеччинознавство», який являє собою інтегровану дисципліну, розраховану на

становлення учня як громадянина, патріота своєї малої батьківщини. У навчально-виховному маршруті курсу проводяться бесіди, класні години, зустрічі, свята. Значне місце в ознайомленні з національною культурою, формуванні інтересу до

вивчення історії, природи рідного краю, його культури посідають екскурсії на

підприємства, до шкільних музеїв, архітектурних пам’ятників, проводяться виставки,

конкурси декоративно-ужиткового мистецтва. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення

громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано

розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну

державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної

нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Необхідно

виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на

осмислення моральних та культурних цінностей, історії, спонукати до вчинків, які

мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є

виховання поваги та любові до державної мови. Необхідно виховувати відповідальне

ставлення до рідної мови, свідоме нею користування; сприяти вияву українського

менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української

мови як коду праісторичної пам’яті; плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної,

інтелектуальної сфери саме на основі української мови; через мовне посередництво

долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до

глибинної сутності народного життя; здійснювати розвиток мовлення не тільки на

уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів. Володіння українською мовою та спілкування нею повинно стати пріоритетними у

виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування

учня-громадянина, патріота України. Стало традицією у нашому місті проведення Тижнів рідної мови,

Шевченківських днів, конкурсу знавців творчості Т. Шевченка, конкурсу читців-декламаторів «Кобзар у нашому домі» , виховних годин «Наша мова – мова калинова»,

«Ти вічно житимеш у пам’яті народній», бібліотечних уроків «Від Володимира до

сьогодення», захисту міні-проектів «Із народної криниці» тощо. Тематичні батьківські збори «Тепло родинного вогнища» (традиції і обряди

української родини), фестиваль сімейної творчості «Родинні скарби», родинні свята

«Мамина пісня, бабусина казка», конкурс експрес-розповідей «Коріння нашого роду»

дозволяють залучити до роботи з національно - патріотичного виховання не тільки

учнів, а й їхні сім’ї . До джерел українських традицій школярі долучаються через музейні уроки

«Мати-берегиня роду», « Народні символи» , «Пам'ять серця», «Краса і біль нашого

міста», «Обряди та звичаї закликання весни на Україні», які сприяють збереженню і

пропаганді історико-культурної спадщини українського народу. Системно здійснюється формування в учнів громадянської позиції. Цьому сприяють

години спілкування «Відродження нації», «Державні символи та обереги України»,

усні журнали «Повстань, Україно!», «Михайло Грушевський - перший президент

УНР», «Історія України ХХ століття», уроки-конференції «Україна - соборна


7

держава», «Сім чудес України», «Моя країна - Україна», відео-презентації «Хай буде

Україна вільною!», «Я - громадянин незалежної країни», конкурс малюнків «Моя

країна – Україна». Одним із найважливіших напрямків національно-патріотичного виховання є

вивчення та популяризація історії українського козацтва, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

Тематичні лінійки «На захисті Вітчизни»; спортивні змагання «Козацькі розваги»,

«Вправні воїни», «Ми – майбутні захисники», круглий стіл «Збройні сили України:

історія та сучасність» , збирання та поширення інформації про героїчні вчинки

українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів та

інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України,

зустрічі з ними виховують такі якості особистості, як гордість за свою Вітчизну,

бажання стати на її захист, ціннісне ставлення до суспільства, держави. Перелік виховних заходів можна продовжувати нескінченно, та, сподіваємося,

зрозуміло, що школи міста активно долучаються до великої справи - формування

справжнього патріота, громадянина, відданого сина України. Водночас необхідно активізувати роботу педагогічних колективів щодо

формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки,

уміння жити в громадянському суспільстві засобами навчальних предметів. На уроках

історії та інших суспільно-гуманітарних предметів закладаються підвалини історичних

уявлень майбутніх громадян про давнє минуле українського народу, його мови,

культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя як невід’ємної

складової формування європейської цивілізації, що слугуватимуть фундаментом

формування їх історичної свідомості, патріотизму. Вивчення літературних творів на тлі

широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних

цінностей культури та формуванню патріотичних якостей нашої молоді. Підготовлене

виразне читання, подальший аналіз і осмислене читання напам'ять віршів про

Батьківщину, рідний край, природу дають можливість навчитися відчувати душевний

настрій поета через його опис картин природи і передавати своє сприйняття і ставлення

до навколишнього світу. При вивченні предметів природничо-математичного циклу слід більше уваги

приділяти добору фактичного матеріалу виховної спрямованості, який

використовується на уроках (історичні факти, що свідчать про пріоритет вітчизняної

науки на певних напрямках; приклади із повсякденного життя, які використовуються

при поясненні певних понять, зміст задач тощо). Так хочеться, щоб у кодексі людських чеснот був розділ «Я - син своєї Вітчизни,

тому - вивчаю минуле, цікавлюсь сьогоденням моєї Батьківщини, мене хвилює її майбутнє; - люблю багату, співучу мову свого народу; - гаряче відгукуюсь на події в державі, на долі моїх співвітчизників; - бажаю блага і процвітання своєму народові; - якщо виникне необхідність, буду захищати свою Вітчизну…» «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують

чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки та культ рідного

слова» [2, С. 36] як ніколи актуальні сьогодні, коли перед школою стоїть завдання:

виховувати почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення

країни, активної громадянської позиції, любові до звичаїв, традицій, культурних

цінностей українського народу.


8

Література

1. Гуманізація навчально-виховного процесу. Збірник наукових праць. /За загальною редакцією проф. В.І.Сипченка– Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2003.

- 314 с. 2. Культура української мови: Довідник / За ред. В. Русанівського. — К., 1990. — 304 с.Ладоня І. О. Українська мова: Навч. посібник для молодих спеціалістів вищ. навч.

закладів. — К., 1993. — 143 с. 3. Наказ МОН України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції

національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції

національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо

національно-патріот. - – [Електронний ресурс]:http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068- 4. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні//Ушинський К.Д.

Вибрані педагогічні твори: В2-х т. – К.: Рад.школа, 1983. – Т.1. – С.43-103.


9

Ми, педагоги, стоїмо біля колиски людини,

особистості – цієї величезної цінності, яка становить головне багатство суспільства і яку

суспільство довірило нам. Чи пам’ятаємо ми про це? В.О.Сухомлинський

КОНЦЕПЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ (ДОДАТОК до наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 р. № 641)

ВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками

процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою

чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В

сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив

розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним

завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й

територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське

співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та

багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української

держави. Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають

патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають

як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для

формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу

(раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму,

соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості,

відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність,

пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських

рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і

комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і

реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються

на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії,

культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання

патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно

враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід

державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям

виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного


10

простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває

нові можливості для освітньої сфери. В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею

розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського

суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності

посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України. Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке,

Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського,

Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські

визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної

культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі

Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим

воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею. Особливого

значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за

державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ

століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті,

Помаранчева революція, Революція Гідності та ін. Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання

державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними

європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що

призводять до переривання державницької традиції. Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї

культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної

культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та

етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української

державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями,

забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава

заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали

такої дискримінації в часи колоніальної залежності України. На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції,

досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися

взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в

етнонародному або неорадянському вимірі. Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996); Концепція національно-патріотичного виховання (2009); Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання

громадян на 2013-2017 рр.; Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012).

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації

через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні

уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти. На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати

державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає

нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів,

спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування

нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: - повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); - участь у громадсько-політичному житті країни; - повага до прав людини; - верховенство права;


11

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а

також до регіональних та національно-мовних особливостей; - рівність всіх перед законом; - готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка

б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання

суб’єкта громадянського суспільств а, громадянина-патріота України. 1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і

цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї,

освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління

високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про

благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного

обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України,

сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування

ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є

становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа,

готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування

духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури

взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і

держави. Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у

зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати

військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді

державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і

покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від

зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має

проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів

державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та

об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур. Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на

підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та

фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого

покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни. Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань: - утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань

і поваги до культурного та історичного минулого України; - виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; - підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до

солдата як до захисника вітчизни, героя; - усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її

патріотичною відповідальністю; - сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до

участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в

життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами,

органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини,

готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно

до демократичних принципів;


12

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; - утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського

суспільства; - культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи,

справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи; - формування мовленнєвої культури; - спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству,

аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму. 2. Принципи патріотичного виховання Патріотичне виховання спирається на загально педагогічні принципи виховання, такі як

дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування

вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні

принципи, що відображають його специфіку. Серед них: - принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної

самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого

ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну;

здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до

українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави; - принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних

характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття

самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття

відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках; - принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в

європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов:

формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до

відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності

диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати

українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської; - принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів

патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується

виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту

вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем; - принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у

реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності; - принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української

культури, етнокультури народів, що живуть в Україні. 3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді 3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді: - підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного

виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства; - розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих

на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни; - розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на

національно-патріотичне виховання молодих людей; - підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого

покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність

України; - вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання

молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких

програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна


13

показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через

зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через

дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці,

якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме

осягнення мети Концепції); - вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень; - забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального

здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості. 3.2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері

національно-патріотичного виховання: - проведення заходів спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах

системи освіти, культури, спорту; - підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та

самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до

благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо

України; - створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і

духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки

професійної й самодіяльної творчості; - активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій

на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів

сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і

патріотичну позицію; - залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства,

у громадському русі задля громадянського миру і злагоди; - сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового

способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного

виховання; - налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація

готовності до вибору військових професій; - сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та

інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді; - активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої

військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”); - удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями

національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури,

спорту. 3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з

громадянським суспільством: - активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і

молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду,

потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України; - організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів

громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та

молоді; - долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду

патріотичного виховання; - посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно

національно-патріотичного виховання молоді. 3.4. Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей та

молоді:


14

- організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно

діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу

за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного

виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів

масової інформації; - запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і

бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать

загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність

Української держави; - виробництво кіно - і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової,

художньої літератури національно-патріотичного спрямування; - підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань

патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової

інформації кращого досвіду родинного виховання; - здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій,

публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної

літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг

патріотичної спрямованості. Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний

характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та

особистісним характеристикам. Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді На першому етапі (2015 р.) планується : - створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення

для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді; - створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і

науки України; - створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці; На другому етапі (2016-2017 рр.) передбачається: - розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих

освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; - підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з

організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо; На третьому етапі (2018-2019 рр.) забезпечується : - проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за

допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування; - проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового

педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі; - аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних

впливів з урахуванням результатів моніторингу. Очікувані результати: У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується: – забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і

відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо,

збереження та шанування національної пам’яті; – зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту

України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту

національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як

правової, демократичної, соціальної держави;


15

– збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни,

зміцнення її обороноздатності та безпеки; – створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді; – консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого

покоління. Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і

завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати

порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення

конкретних заходів з їх реалізації.


16

ЗАХОДИ

ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ (ДОДАТОК до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06. 2015 р. № 641)

Пояснювальна записка Підготовлені Заходи спрямовані на розкриття мети, положень і завдань «Концепції

національно-патріотичного виховання дітей і молоді», прийнятої на засіданні Колегії

Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. Ця концепція спирається на

традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського

народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути

активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й

територіальної цілісності української держави. Розробниками пропонується така структура Заходів, що окреслює напрями і шляхи

розвитку національно-патріотичного виховання в освітньому просторі України. Вони

розташовані за показниками важливості і значущості – від загальнодержавного рівня до

структурних складових освітньої системи та їх науково-методичного забезпечення. Перший розділ – Удосконалення нормативно-правової бази – містить у собі елементи

управління цим процесом на державному рівні. Другий розділ – Взаємодія центральних органів виконавчої влади, установ і організацій – включає до заходів національно-патріотичного виховання дітей і молоді широке коло

учасників. Третій розділ – Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання. Сюди ввійшли позиції і заходи, які стосуються цілісного

підходу до організації і перебігу зазначеного виховання, що включає в себе загально

педагогічний і середовищний підхід, стосується дітей і молоді, що охоплені освітнім і

виховним процесами. Четвертий розділ – Зміст і форми національно-патріотичного виховання. Ця позиція

найбільш об’ємна в документі, повно і детально пропонує заходи у всіх структурних

складових освітнього, навчально-виховного процесу – від дошкілля до підготовки і

перепідготовки учительства. П’ятий розділ – Військово-патріотичне виховання дітей і молоді. В цьому розділі, з

огляду на актуальність і важливість теми, розробники вважали за доцільне зібрати і

представити цілісно цей аспект національно-патріотичного виховання. Шостий розділ – Інформаційно-комунікаційні технології у забезпеченні національно-патріотичного виховання – розкриває актуальність, значення і можливість ІКТ для

організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності. Сьомий розділ – Наукове і навчально-методичне забезпечення – розкриває, через які

наукові і навчально-методичні матеріали, підручники, конференції, круглі столи тощо

здійснюватиметься увесь комплекс заходів, пропонованих у попередніх розділах. Восьмий розділ – Національно-патріотичне виховання за участю громадських

організацій – підкреслює важливість тісної співпраці з громадським сектором. Така

співпраця закладена і в інших розділах цього документу. Отже, запропонована структура не лише відображає мету і завдання Концепції, а й

спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змістове

наповнення та науково-методичне забезпечення.


17

№

№

п/п

Назва заходу Строк

виконання Відповідальні за

виконання

1 УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ І МОЛОДІ 1.1 Внести зміни і з урахуванням їх розробити та затвердити нову

редакцію нормативно-правових документів МОН України: «Базовий

компонент дошкільної освіти» і «Основні орієнтири виховання учнів

1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»

ІV квартал

2015 р. МОН

1.2 Сприяти розробці проекту Стратегії національно-патріотичного

виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки (далі Стратегія) та

проекту Плану дій щодо реалізації Стратегії шляхом участі у Робочій

групі з розробки Стратегії та надання пропозицій від МОН

ІІІ квартал 2015 р.

МОН

1.3 Підготувати проект нової редакції Постанови Кабінетом міністрів

України «Про затвердження переліку позашкільних навчальних

закладів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у

галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних

функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету» і

доповнити - у першому абзаці розділу 2. «Заходи з позашкільної освіти» після

слів «науково-технічного» словосполученням «національно-патріотичного» - у розділі 4. «Заходи у галузі освіти» окремим абзацом

«Проведення всеукраїнських заходів з національно-патріотичного

виховання»


МОН

1.4 Підготувати проект рішення Кабінету міністрів України про надання

статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькій військово-патріотичній

грі «Сокіл» («Джура»)


МОН

1.5 Підготувати проект рішення Кабінету міністрів України про надання

статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькому фестивалю мистецтв

«Сурми звитяги»

ІV квартал

2015 р. МОН

1.6 Підготувати проект закону про внесення змін до закону України

«Про місцеве самоврядування в Україні»: доповнити розділ про

загальні принципи організації місцевого самоврядування в частині

переліку функцій місцевого самоврядування та ст. 32 словами:

«національно-патріотичного виховання»


МОН, НАПН, із

залученням

зацікавлених

органів

управління

державної влади

1.7 Звернутися в Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради

України щодо своєчасного прийняття ВРУ нормативного акту про

відзначення пам’ятних дат і ювілеїв, зокрема не пізніше як за 3місяці

до початку нового року


МОН

2. ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ

2.1 Створити Раду з національно-патріотичного виховання при МОН

України ІІІ квартал

2015 р. МОН

2.2 Створити Центр національно-патріотичного виховання дітей та

молоді на базі Українського державного центру туризму і

краєзнавства учнівської молоді з метою централізації процесу національно-патріотичного виховання в системі освіти


МОН

2.3 Сприяти створенню Міжвідомчої Ради з питань національно-патріотичного виховання при Кабінеті міністрів України


МОН

2.4 Сприяти створенню Рад з питань національно-патріотичного

виховання в обласних центрах ІV квартал

2015 р. МОН

2.5 Провести інвентаризацію та налагодити облік всіх позашкільних

навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу та форми

власності

ІV квартал 2015 р.

МОН, МВС,

Мінмолодьспорту,

Мінкультури,

ДСНС Мінсоцполітики,

Міноборони,

Держприкордонсл

ужби


18

2.6 Підтримати ініціативу молодіжних організацій і у співпраці з ними

реалізувати проект реформування мережі позашкільних установ

«Центри громадянської освіти»

2015-2017 рр.

МОН, із


Мінмолодьспорту

2.7 Систематично проводити конференції, семінари, круглі столи тощо,

присвячені особам, фактам і подіям, зазначеним у Законі України

«Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного

(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону

пропаганди їх символіки» (№ 2558 від 9 квітня 2015 року) для кожної

категорії педагогічних працівників з урахуванням специфіки їхньої

професійної діяльності

Постійно МОН, НАПН, із




Мінмолодьспорту,

МВС, НАН, УІНП

3. СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО

ВИХОВАННЯ 3.1 Популяризувати на конференціях, круглих столах і широко

висвітлювати у друкованих засобах, навчально-методичній

літературі, особливо у підручниках з історії для усіх рівнів освіти,

факти і події, що свідчать про колективну й індивідуальну боротьбу

за незалежність України у ХХ столітті, перелічених у Законі України

«Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність

України у ХХ столітті» (№ 25-38-1 від 7.04.2015 р.)

Постійно МОН, НАПН,

ВНЗ, обласні

управління освіти,

районні та міські

відділи освіти

3.2 На виконання Закону України «Про засудження комуністичного і

націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в

Україні та заборону пропаганди їх символіки» (№ 2558 від 6 квітня

2015 р.) розробити нові та удосконалити відповідно до ідеології їх

засудження діючі програми, навчальні посібники, підручники з

питань історії у розділах, що розкривають комуністичні та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими


залученням УІНП

та НАН

3.3 Внести до змісту загальної середньої освіти предмет «громадянська

освіта», що найповніше відповідає завданням національно-патріотичного виховання дітей і молоді, поєднує політико-правову,

історико-патріотичну, екологічну, культурологічну проблематику

з 2016 р. МОН, ІМЗО, НАПН, ІП, ІПВ

3.4. Організувати громадське обговорення результатів всеукраїнського

медіаосвітнього експерименту та розпочати масове впровадження

медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах, всебічно

використовуючи її можливості для підвищення рівня медійної та

інформаційної грамотності, патріотичної свідомості та критичного

мислення учнівської молоді

2016-2017 рр.

МОН, НАПН

3.5. Проводити науково-дослідницьку та освітньо-просвітницьку роботу,

яка передбачає відновлення історичної пам’яті про тривалі

державницькі традиції України (Київська Русь, Велике князівство

Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, діяльність Українських

урядів 1917-1921 років, інші визвольні проекти), включно з

проведенням фотовиставок, організацією музейних експозицій,

проведенням дискусій, круглих столів із застосуванням регіональних

традицій, свідчень усної історії національно-визвольної боротьби

українського народу

Постійно МОН, НАПН

3.6. Забезпечити проведення тижнів правової освіти та національно-патріотичного виховання, спрямованих на розвиток у дітей та молоді

почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і місця у

суспільстві, можливості реалізації своїх прав у поєднанні з

виконанням обов’язків із застосуванням рекомендацій Українського

інституту національної пам’яті



обласних та

Київської міської

державних

адміністрацій

3.7. Провести всеукраїнську нараду осіб, відповідальних за патріотичне

виховання в обласних управліннях та районних, міських відділах

освіти на тему «Шляхи вдосконалення патріотичного виховання в

умовах декомунізації та ліквідації наслідків тоталітаризму»

травень

2016 р. МОН

3.8. Проводити у освітніх закладах спеціальні уроки, конкурси, фестивалі

з відзначення Дня української писемності та мови Щорічно

9 МОН


19

листопада 3.9. На «День знань» провести лекції, бесіди, виховні заходи з метою

утвердження у свідомості молоді переконань про єдність і соборність

України (Сходу і Заходу)

Щорічно 1 вересня

МОН, НАПН,

УІНП

3.10.

Започаткувати Всеукраїнський місячник у рамках проведення

міжнародного місячника шкільної бібліотеки «Виховуємо

громадянина – патріота України»

Щорічно з

2015 р. МОН, НАПН,

ДНПБ

3.11.

Комплектувати фонди бібліотек освітньо-виховних закладів

літературою, спрямованою на національно-патріотичне виховання Постійно НАПН,

ДНПБ України

3.12.

Залучати дітей, учнів, студентів та педагогічні колективи до пошуку,

охорони, збереження народної культурної спадщини України (пісні,

легенди, перекази тощо)

Постійно Інститут

модернізації

змісту освіти

4. ЗМІСТ І ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

4.1. Дошкільна освіта 4.1.1.

Розробити та апробувати парціальну програму «Україна – наша

Батьківщина» для дітей старшого дошкільного віку 2015-2016

рр. МОН, НАПН,

Інститут

проблем

виховання 4.1.2.

Розробити методичні рекомендації з організації занять, сюжетно-рольових ігор, творчих конкурсів, сценаріїв свят з національно-патріотичної тематики

2015 р. МОН, НАПН,

Інститут


змісту освіти 4.1.3.

Розробити методичні рекомендації щодо залучення батьків до

національно-патріотичного виховання дітей «Батьківська школа» 2015 р. МОН, НАПН

4.1.4.

Розробити тематичні плани роботи ДНЗ з організації національно-патріотичного виховання дошкільників за темами: моє ім’я; моя сім’я (сімейні традиції, сімейні реліквії, професії в моїй

родині, світ родинних захоплень, сімейні обов’язки тощо); моє місто/село (пейзажі, символи, історичні, культурні і

природні пам’ятки, народні промисли); моя країна (державні символи, столиця, державні свята;

національності, які живуть в Україні, їх національні костюми, пісні і

танці, національні страви).

Щорічно МОН, НАПН,

Інститут


змісту освіти,

4.1.5.

Ввести до системи дошкільного виховання (державних та

недержавних установ) розвивальні технології та заняття з

формування у дитини моральних уподобань і здійснення вчинків,

пов’язаних з патріотичною позицією

Постійно МОН, НАПН

4.2. Початкова школа 4.2.1.

Переглянути усі навчальні програми початкової школи щодо

розширення можливостей формування в учнів патріотичних

почуттів, толерантного ставлення до інших народів, які проживають

в Україні

2016 р. МОН, НАПН, Інститут

педагогіки,

Інститут



Розробити та здійснювати: творчі завдання з національно-патріотичної тематики,

конкурси; тематичні виставки дитячої творчості; міні-проекти за участю батьків: світ професій, сімейні

династії, захисники вітчизни у моїй родині; шкільні та родинні екологічні проекти

Щорічно Інститут



4.2.3.

Розробити методичні рекомендації з національно-патріотичного

виховання молодших школярів у позаурочній, позакласній і

позашкільній роботі, передбачивши теми: мій родовід; моя сім’я в історії рідного міста/села; моє місто/село в історії моєї країни; національні традиції;


Інститут




20

народні промисли; національні герої; моя Батьківщина – Україна (державні символи, державні

свята): Україна на карті світу

4.2.4.

Практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками АТО; постановок українських народних та сучасних казок; майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення

сувенірів для бійців Української армії

Постійно із залученням



державних

адміністрацій

4.2.5.

Впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо» (літературно-музичні композиції за творами українських дитячих

письменників і композиторів); «Я і моя родина – казковий дивосвіт» (літературно-музичні

композиції за творами українських дитячих письменників і

композиторів); «Моя маленька батьківщина» (презентація виставки творчих

робіт дітей та батьків за творами українських дитячих письменників)

Вересень 2015 р.



НАПН, ДНПБ

України

ім. В.О. Сухомли

нського,

Інститут



4.2.6.

Проводити конкурси малюнків, оберегів, організовувати написання

листів бійцям АТО Постійно Інститут



Прищеплювати любов до української мови через спеціально

організовані уроки: «Свято рідної мови», «Мужай, прекрасна наша

мово», «Шевченківське слово»

Постійно Інститут



4.2.8.

Використовувати на заняттях фізичної культури українські народні

ігри, зокрема, «Високий дуб», «Чаклун», «Хлібчик» та ін. Постійно МОН, Інститут



Проводити цикл бесід, спрямованих на розкриття традицій

української культури, ознайомлення дітей з фольклором (традиції,

ігри та ін.)


Інститут



Проводити конкурси дитячої зображувальної творчості «Слава

українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж

Україна», «Планета дружби»


Інститут


змісту освіти 4.3. Основна і старша школа, професійно-технічна освіта

4.3.1.

Внести уточнення і доповнення до Державного стандарту базової і

повної загальної середньої освіти, змісту навчальних програм і

підручників з усіх предметів з метою посилення їх національно-патріотичного виховного потенціалу, відображення ідей Законів

України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного

(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону

пропаганди їх символіки», «Про правовий статус та вшанування

пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»

IV квартал

2016 року МОН, Інститут



НАПН, Інститут

педагогіки

4.3.2.

При формуванні типових навчальних планів передбачити збільшення

кількості годин на вивчення української мови і літератури в школах з

національними мовами викладання

2015-2016 рр.

МОН, Інститут


змісту освіти, НАПН, Інститут

педагогіки 4.3.3.

Удосконалити навчальні програми варіативного складника змісту

освіти, зокрема з історії та географії території проживання, розвитку

народних промислів, літературної і громадської спадщини краю

щодо посилення національно-патріотичного спрямування

2015-2016 рр.



змісту освіти, НАПН, Інститут

педагогіки 4.3.4.

Розробити та апробувати програму тематичних виховних годин для

учнів 5-11 класів «Минуле, теперішнє та майбутнє у вчинках та

діяннях українців»

Постійно НАПН, Інститут

соціальної та

політичної

психології,

Інститут




21

4.3.5.

Розробити та апробувати тренінгові програми для учнів 10-11 класів: з підвищення рівня політико-правові свідомості «Я і моє

право»; з формування навичок самоорганізації «Самі будуємо своє

життя у рідній країні»; програми проведення класних виховних годин у формі

особистісно-рольових ігор: «Комітет з розвитку громадянського

суспільства», «Політична карусель», «Громадяни і політики» тощо

2016-2017 рр.

МОН, НАПН,

Інститут

соціальної та

політичної

психології

4.3.6.

Налагодити системну екскурсійну діяльність дітей та учнівської

молоді, поїздки-обміни учнівських та студентських груп,

відвідування визначних історичних місць та ознайомлення з

пам’ятками української історії та культури.

2015-2016 рр.

МОН, НАПН,

Український

державний центр

дитячого і

юнацького

туризму,

Інститут



Провести акцію старшокласників «Спільними зусиллями» (збір

коштів для забезпечення потреб військовослужбовців) (8-11 кл.) Постійно із залученням

обласних та Київської міської

ДА 4.3.8.

Захід для дітей-переселенців із зони АТО «Пізнай свою історію – вона єднає»

ІІ квартал 2016 р.


проблем


Провеcти пізнавально-виховний захід для дітей- переселенців із зони

АТО в рамках «Міжнародного дня безневинних дітей – жертв

агресії» (International Day of Innocent Children Victims of Aggression)

4 червня

2016 р. НАПН, Інститут

проблем

виховання

4.4. Позашкільна освіта

4.4.1.

Скоординувати програми національно-патріотичного виховання

дітей і молоді з програмою відродження краєзнавчого руху, які

акумулюють надбання країни на місцевому рівні

IV квартал 2015 р.

НАН, НАПН,

місцеві органи

управління

освіти 4.4.2.

Організувати і провести всеукраїнську туристсько-краєзнавчу

експедицію «Моя Батьківщина – Україна» IV квартал 2015 р. – І

квартал

2016 р.


державний центр

туризму і

краєзнавства

учнівської

молоді, МОН,

Інститут



Забезпечити проведення Всеукраїнських організаційно-масових

заходів патріотичного спрямування за такими напрямами: - еколого-натуралістичний: Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»; Всеукраїнський фестиваль «Україна - сад» (1-11 кл.); Всеукраїнський конкурс з квітникарства і ландшафтного

дизайну «Квітуча Україна» (1-11 кл.). Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві

натураліста» (8-11 кл.); - дослідницько-експериментальний: Всеукраїнська науково-технічна виставка-конкурс

молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України» (8-11 кл.); Міжнародна науково-практична конференція учнів-членів

Малої академії наук «Україна – очима молодих» (8-11 кл.). - науково-технічний: Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості

«наш пошук і творчість – тобі, Україно!» (1-11 кл.); - художньо-естетичний: Всеукраїнський пленер з ужиткового мистецтва «таланти

твої, Україно!» (5-11 кл.); Всеукраїнська виставка-конкурс декоративно-ужиткового і

Постійно Центри

позашкільної

освіти

державної,

комунальної та

приватної форм

власності,


проблем

виховання, МОН


22

образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» (5-11 кл.); - туристсько-краєзнавчий: Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді

«Мій рідний край, моя земля очима сучасників» (8-11 кл., студенти); Всеукраїнська історико -краєзнавча конференція учнівської

молоді «Пізнай себе, свій рід, свій народ…» (8-11 кл.); Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Історія міст і

сіл України» (1-11 кл.); Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді

«Моя Батьківщина – Україна» (8-11 кл.); Всеукраїнський конкурс туристсько-краєзнавчих експедицій

«Мій рідний край» (8-11 кл., студенти); Всеукраїнський збір лідерів учнівського самоврядування

загальноосвітніх навчальних закладів України (8-11 кл.)

4.6. Підготовка і перепідготовка працівників освіти

4.6.1.

Створити інтегративну систему освіти дорослих засобами: розроблення програм підвищення кваліфікації та перепідготовки

учасників бойових дій, учасників АТО, переселенців, біженців,

спрямовану на подолання стереотипів та конфліктів на

патріотичному і національному ґрунті, формуванні свідомої

світоглядної патріотичної, державницької позиції

IV квартал 2015 р. – І

квартал

2016 р.

МОН, Вищі

навчальні

заклади, ІППО

4.6.2.

Забезпечити проведення тренінгових занять з питань виховання

громадянина-патріота для педагогічних працівників загальноосвітніх

і позашкільних навчальних закладів, методистів інститутів

післядипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів


проблем

виховання, Національний

еколого-натуралістичний

центр учнівської

молоді, Інститут



Увести до навчальних планів підготовки і перепідготовки педагогів

різного профілю навчальний курс «Сучасні методи і технології

національно-патріотичного виховання школярів»

І квартал 2016 р

МОН, ВНЗ,

ІППО

4.6.4.

Увести до навчальних планів підготовки психологів, соціальних

педагогів та практичних психологів спецкурс «Технології впливу на

становлення політико-правової свідомості та громадянської позиції

учнів»


МОН, ВНЗ

4.6.5.

Увести до навчальних планів підготовки вчителів інформатики спецкурс «Безпека дітей в інформаційному просторі»


МОН, ВНЗ

4.6.6.

Організувати при обласних ІППО експериментальні центри з

розроблення та апробації навчально-виховних інновацій

громадянсько-патріотичного спрямування, передбачивши їх активну

міжрегіональну взаємодію, обмін інформацією та досвідом роботи


квартал

2016 р.

МОН, заклади

післядипломної

педагогічної

освіти, НАПН

4.6.7.

Запровадити в закладах післядипломної освіти спеціальні курси для

педагогічних і науково-педагогічних працівників «Українська

національна ідентичність», «Розвиток національної свідомості

українців як складової багатонаціональної держави в

культурологічному аспекті», «Вірність і відданість

загальнолюдським цінностям як основа патріотичного виховання»

Постійно МОН, заклади



освіти, НАПН

4.6.8.

Передбачити у програмах курсової та міжкурсової підготовки

педагогічних працівників, керівників навчальних закладів

ознайомлення із технологіями роботи з родинами, що передбачає

відтворення історії роду на прикладах кожної конкретної сім’ї, із

подальшим укладанням на рівні навчального закладу курси «Історія

народу»


квартал

2016 р.

НАПН, ДВНЗ

«Університет

менеджменту

освіти», заклади



освіти


23

4.6.9.

Розробити навчальне та науково-методичне забезпечення курсів

підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів, працівників методичних і психологічних служб

системи освіти з питань національно-патріотичного виховання як

складової системи підвищення кваліфікації

Постійно НАПН, ДВНЗ



освіти», заклади



освіти

5. ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

5.1. Заклади освіти різного рівня 5.1.1.

Ввести в штатний розклад середніх ЗНЗ і профтехучилищ посаду

військового керівника (0,5 ставки) До 1

вересня

2015 р.

МОН Інститут



5.1.2.

Розробити посадову інструкцію військового керівника, включивши у

неї завдання патріотичного виховання До 1

вересня

2015 р.




5.1.3.

Розробити тематичні стенди для кабінетів військової підготовки з

урахуванням найновіших видів зброї та воєнних стратегій І квартал

2016 р. МОН, Інститут



ІППО 5.1.4.

Розробити і виготовити моделі основних видів озброєнь для

навчальних цілей ІІІ квартал

2016 р. МОН,

Міноборони

5.1.5.

Укомплектувати навчальні заклади (кабінети військової підготовки)

засобами і системами захисту (протигази, санітарне обладнання

тощо)

ІІІ квартал

2016 р. МОН,

Міноборони, із




ДА 5.1.6.

У середніх школах, профтехучилищах обладнати: смугу перешкод; військово-спортивний комплекс

ІІІ квартал

2016 р. із залученням



ДА 5.1.7.

Побудувати (відновити) в опорних школах освітніх округів

стаціонарні тири IV квартал




ДА 5.1.8.

Обладнати у кожній середній школі приміщення для захисту від

військових дій IV квартал




ДА 5.1.9.

Активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на

подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення

конкурсів, вікторин, змагань тощо


Інститут


змісту освіти, із


територіальних

відділення ЗСУ 5.1.10.

Директорам шкіл забезпечити зв'язок з військовими частинами

(екскурсії до музеїв військових частин, спільні заходи патріотичного

спрямування); активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну

діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник,

рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист)

(1-11 кл.)




ДА, територ. відділень ЗСУ

5.1.11.

Залучати офіцерів військових частин, воїнів АТО до проведення

навчальних занять у школах із військової підготовки Постійно із залученням



державних

адміністрацій, територіальних

відділень ЗСУ 5.1.12.

Організувати тренувальні збори юнаків 10 класу середніх навчальних

закладів на базі військових частин ІІІ квартал




державних

адміністрацій,


24

територіальних


Удосконалити нині діючі навчальні програми із Захисту Вітчизни,

ввівши нові розділи: національно-патріотичне виховання учнів; сучасні види озброєнь і захисту; Україна у військових діях

До 1

вересня

2015 р.



змісту освіти НАПН, Інститут

проблем

виховання , із



МВС, ДСНС 5.1.14.

У кожному регіоні створити й організувати роботу методичного

семінару військових керівників і вчителів фізичної культури, а також

класних керівників, вихователів ПТНЗ із питань військово-патріотичного виховання учнів

І квартал




державних



Розглянути можливість підготовки педагогів за інтегрованими

спеціальностями: вчитель і класний керівник (вихователь, провідник); військовий керівник і вчитель фізичної культури; військовий керівник і вчитель біології та хімії; військовий керівник і вчитель фізики; військовий керівник і вчитель географії

IV квартал

2015 р. МОН, ВНЗ

5.1.16.

Розпочинати навчальний рік у ЗНЗ Уроком мужності і милосердя під

девізом «Борімося – поборемо!», залучивши до його проведення

учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських

організацій, ветеранів минулих воєн, дисидентського руху, активних

учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та

полеглих бійців АТО

Щорічно 1 вересня

МОН, із залученням



державних



Розробити й обговорити проект загальнодержавної Програми

військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді ІІІ квартал 2015 р.




НАПН, із


Мінмолодьспорт

у, Міноборони,


МВС, УІНП 5.1.18.

Провести з дітьми та учнівською молоддю на рівні закладу, району,

міста: безстрокових акцій «Ми разом», спрямованих на допомогу

пораненим військовим (1-11 кл.); благодійної акції «З вірою в серці»,

спрямованої на підтримку захисників нашої країни, їхніх дітей та

родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО

(1-11 кл., студенти); мітингу-реквієму на вшанування Героїв

Небесної Сотні (1-11 кл, студенти); зустрічей з воїнами-учасниками

АТО «В родинному колі» (1-11 кл.)




державних


відділень ЗСУ

5.1.19.

Залучати учнів і студентську молодь до участі у «Вахті пам'яті

Небесної сотні» Постійно керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ, із




державних



Проводити тематичні заходи, присвячені героїчним подвигам

українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і

незалежність України: до утворення Української Повстанської Армії (14.10.1942 р.); до дня Соборності України;

Щорічно – 14.10 22.01 22.11

керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ, із




ДА,територ. відділень ЗСУ


25

до святкування дня Гідності та Свободи 5.1.21.

Забезпечити організацію перегляду та обговорення учнями і

студентами вітчизняних художніх і документальних фільмів: «Між Гітлером і Сталіним. Україна в ІІ Світовій війні», 2002

рік, авт. – Святослав Новицький; «Війна – український рахунок», 2002 рік, авт. – Сергій

Буковський; «Війна без переможців» 2003 рік, авт. – Ігор Чижов; «ОУН-УПА: війна на два фронти», 2006 рік, авт. – Андрій

Санченко; «УПА. Третя сила», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій

Загоруйко; «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт. – Іван Кравчишин; «Поводир», 2014 рік, авт. – О.Г.Санін тощо

Постійно керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ, із залученням



державних



5.1.22.

Проводити раз на рік фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня

Примирення, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника

Вітчизни, відзначення дня пам'яті Героїв Крут

Постійно МОН, керівники

ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ

5.1.23.

Під час організації і діяльності літніх таборів зосереджувати роботу

на змаганнях з військово-прикладних видів спорту, участі у

військово-патріотичній грі «Сокіл»» («Джура») тощо

Постійно керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ

5.1.24.

Активізувати рух волонтерської допомоги (акції, проекти) у

навчальних закладах різних типів Постійно керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ

5.1.25.

Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію з

військово-патріотичного виховання

Квітень

2016 р. МОН, Інститут



5.2. Дитячі та юнацькі організації різного спрямування

5.2.1.

Створити пластові центри у всіх містах і селах України з метою

проведення виховної роботи серед дітей та молоді І квартал




державних



Впровадити військово-патріотичну виховну систему «Джура» із

залученням ігрових форм: - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Котигорошко» молодшої

вікової групи - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Джура» середньої вікової

групи - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Сокіл» старшої вікової

групи - всеукраїнська військово-спортивна гра «Хортинг» для учнів

навчальних закладів з посиленою військовою та фізичною

підготовкою - всеукраїнська військово-спортивна гра «Заграва» для

студентської молоді Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів

України «Козацький гарт»

Постійно МОН,

керівники ЗНЗ,

ПТНЗ, ВНЗ,

Центр

патріотичного

виховання дітей

та молоді МОН

України, із




державних



5.2.3.

Розробити план заходів з відзначення у 2017 році 105-тої річниці

пластового руху в Україні та у 2019 році – 30-тої річниці відновлення

діяльності Пласту в Україні

ІІ квартал

2016 р. МОН

5.2.4.

Створення у м. Києві музею пластового (скаутського) руху І квартал

2017 р. Із залученням

КМДА

6. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО

ВИХОВАННЯ 6.1. Створити відкриту мережу освітніх ресурсів, присвячену

національно-патріотичного вихованню дітей і молоді IV квартал 2016 р.

НАПН, МОН


26

6.2. Сприяти створенню створення військово-патріотичних ігрових медіа

програм IV квартал 2015 р.



змісту освіти 6.3. Забезпечити державне замовлення на створення медіа продукції

(комп'ютерні ігри, мультфільми, кінофільми, інтерактивні

телепрограми), які сприяють національній та громадянській

самоіндентифікації дітей і молоді




змісту освіти, із


Мінфіну 6.4. Створити інтернет-портал «Слава Україні», на якому розмістити

фонд записів художньо-патріотичних, літературних і музичних

творів, а також освітніх програм з вітчизняної історії


із залученням



Інститут

національної

пам'яті 6.5. Створити цикл документальних фільмів з Історії України,

присвячений видатним особистостям, звичкам, традиціям,

українським ремеслам тощо і включити їх до освітніх програм

Впродовж

2015-2017 рр.



УІНП,

Держкомтелерад

іо 6.6. Провести Всеукраїнський інтернет-турнір юних інтелектуалів

«Любіть Україну», фотоконкурс «Моя Україна» Впродовж

2015-2017 рр.


обдарованої

дитини, Івано-Франківський

РЦОЯО 6.7. Започаткувати проведення щорічних телеконкурсів знавців історії,

культури, традицій свого народу «Моя Україна» Постійно НАПН, МАН

6.8. Забезпечити наповнення інформаційного контенту позитивною

інформацією щодо привабливості образу України, державних

символів, поваги до них, підтримки бажання жити й працювати в

Україні, цінності національної спадщини, спрямованих на

формування історичної пам’яті


Інститут



6.9. Започаткувати на Першому національному каналі цикл навчально-пізнавальних передач для молоді з національно-патріотичної,

науково-технічної, еколого-натуралістичної, естетичної, туристично-краєзнавчої тематики


МОН,

Мінінформполіт

ики, , УІНП,

НАПН, НАН

6.10.

Підготувати буклет і провести виставки робіт майстрів

самчиківського розпису «Квітуча Україна» з циклу «Естафета

поколінь»



професійно-технічної освіти

6.11.

Організувати та Провести серію вебінарів з патріотичного виховання

дітей та молоді присвячених методиці формування патріотичного

виховання в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному та

підлітковому віці Організувати та проводити серію вебінарів, присвячених методиці

формування патріотичного виховання в ранньому, дошкільному,

молодшому шкільному та підлітковому віці

Щорічно НАПН, МОН,

Інститут



6.12.

Проводити виставки фото та архівних документів, що ілюструють

становлення та розвиток української держави Постійно Центральна

дитяча

бібліотека,

ДНПБ України 6.13.

Організувати за участю учнів і студентів створення в соціальних

мережах національно-патріотичних сторінок «Моє місто», «Моє

село», «Мій рідний край» тощо




ДА 6.14.

Започаткувати проведення всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»

в номінації «Захист Вітчизни» З 2016 року МОН, Інститут


змісту освіти 6.15.

Створити сторінки з обговорення проблем національно-патріотичного виховання дітей і молоді на сайті віртуальної

лабораторії Науково-методичного центру Університету менеджменту

освіти «Науково-освітній кластер УМО»


НАПН, ДВНЗ



освіти» спільно з

ІППО 6.16.

Створити на електронних носіях тематичні добірки українських

літературних і музичних творів національно-патріотичної тематики Постійно НАПН, Інститут

педагогіки, ІІТ

6.1 Готувати персональні книжкові виставки, присвячені творчості Постійно НАПН,


27

7. видатних українських інтелектуалів і політичних діячів, які

спричинилися до організації боротьби за незалежність, становлення і

розвиток української державності.


ім. В.О. Сухомли

нського

6.18.

Створити на веб-порталі ДНПБ і регулярно поповнювати ресурс

«Досвід роботи бібліотек з патріотичного виховання» Постійно НАПН,


7. НАУКОВЕ І НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

7.1. Навчально-методичні ресурси (монографії, підручники, навчальні посібники, методичні матеріали)

7.1.1.

Приступити до розроблення структури і змісту новітніх підручників,

навчальних посібників, літератури для дітей з Історії України,

спрямованих на формування громадянської і патріотичної свідомості

учнів і студентів

2015-2016 рр.

МОН, НАПН,

Інститут



7.1.2.

Підготувати і видати збірки сучасних літературних творів

патріотичного змісту для освітніх закладів різних типів 2015-2016 рр.


Мінкультури та Спілки

письменників 7.1.3.

Включити питання патріотичного виховання дітей та молоді до

дослідницьких програм і планів науково-дослідних інститутів та

університетів, які охоплювали б зміст загальної середньої та

університетської освіти, включаючи і предмети природничо-математичного циклу

2016-2019 рр.

НАПН, ВНЗ

7.1.4.

Підготувати курси лекцій та методичні рекомендації для учителів

загальноосвітньої школи, профтехучилищ, присвячені тривалим

державницьким традиціям України (Київська Русь, Велике

Князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, Українська

Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського тощо)

ІV квартал

2015 р. – І

квартал

2016 р.

УІНП, Інститут



НАПН

7.1.5.

Узагальнити досвід використання загальноукраїнського та

регіонального компоненту виховання патріотизму, що накопичений у

навчальних закладах. Підготувати і видати необхідні навчально-методичні матеріали тиражем, що забезпечить кожний

загальноосвітній навчальний заклад України

ІV квартал

2015 р. – І

квартал

2016 р.

Інститут




проблем

виховання,

7.1.6.

Розробити серію навчально-методичних посібників: рекомендації фахівцям з формування патріотизму як

настанови (системи переконань, властивості) особистості дитини; рекомендації батькам з організації патріотичного виховання

дитини раннього віку; рекомендації батькам з організації патріотичного виховання

дитини дошкільного віку; рекомендації батькам з організації патріотичного виховання

дитини молодшого шкільного та підліткового віку; рекомендації фахівцям розвивальних, корекційно-розвивальних, корекційно-реабілітаційних центрів раннього

втручання з організації елементів патріотичного виховання в

предметно-практичній діяльності дитини; рекомендації з проведення масових заходів (фестивалів,

народних свят, конкурсів присвячених патріотичній тематиці)

2015-2017 рр.


проблем

виховання

7.1.7.

Провести всеукраїнський конкурс рукописів методичних

рекомендацій та методичних посібників з національно-патріотичного виховання дітей та молоді


Інститут



НАПН 7.1.8.

Розробити методичні рекомендації з формування програм

національно-патріотичного виховання освітніх установ (з

прикладами змісту програмного матеріалу для закладів різного типу і

віку вихованців)


Інститут



НАПН, ВНЗ,

ІППО, науково-методичні

центри

департаментів

(управлінь)

освіти і науки


28

7.1.9.

Розробити методичні рекомендації з організації громадянського

виховання у освітніх закладах та громадських об'єднаннях ІV квартал 2015 р.

НАПН

7.1.10.

Розробити методичні рекомендації, спрямовані на забезпечення

співробітництва школи і сім'ї у формуванні особистості-громадянина Грудень


психології імені

Г. С. Костюка 7.1.11.

Розробити змістовий блок «Національно-патріотичне виховання

учнів» до курсу «Педагогіка вищої школи» 2015-2016 рр.

ВНЗ, НАПН,

ІППО

7.1.12.

Підготувати для вчителів шкіл методичні рекомендації «Виховання

ціннісних орієнтацій на уроках (ціннісне ставлення до себе, своєї

сім'ї, державних символів, держави)»

До 1

вересня

2016 р.


проблем

виховання

7.1.13.

Підготувати програму і посібник «Видатні українці у боротьбі за

незалежну Україну» для варіативної частини змісту загальної

середньої освіти



педагогіки

7.1.14.

Проводити дослідження наукових тем, що стосуються особливостей

українського етносу у різних регіонах України Довготривал

ий проект НАПН, Інститут


Г.С. Костюка 7.1.15.

Здійснити наукову розробку проблеми: «Шляхи подолання

комплексу меншовартості українця та створення передумов

підвищення престижності спілкування українською мовою»

2016-2017 рр.



Г.С. Костюка

7.1.16.

Розробити спецкурс «Роль школи у національно-патріотичному

вихованні учнів» для майбутніх вчителів IV квартал 2016 р.



освіти і освіти

дорослих, ІППО 7.1.17.

Розробити методичні рекомендацій для викладачів ВНЗ з реалізації

національно-патріотичного виховання студентської молоді Грудень


вищої освіти

7.1.18.

Провести цикл семінарів для підвищення кваліфікації викладачів

закладів вищої освіти щодо методів реалізації національного-патріотичного виховання у системі вищої освіти

Протягом


вищої освіти

7.1.19.

Надавати рекомендаційні бібліографічні списки «Бібліотечка для

учителя», присвячені національно-патріотичній тематиці Щорічно НАПН, ДНПБ

України ім.

В. О. Сухомлинс

ького 7.1.20.

Розробити методичні рекомендації «Патріотичне виховання засобами

шкільних бібліотек: методи та підходи» 2017 р. НАПН, ДНПБ

7.1.21.

Підготувати науково-допоміжний бібліографічний покажчик

«Національно-патріотичне виховання дітей та молоді» Щорічно НАПН, ДНПБ

7.2. 7.2.1.

Проводити майстер-класи, круглі столи із залученням фахівців-розробників змісту національно-патріотичного виховання, культури,

громадських організацій з метою покращення якості проведення

позашкільних та позааудиторних виховних заходів класними

керівниками, вчителями, шкільною адміністрацією

Постійно НАПН, Інститут


освіти і освіти

дорослих

7.2.2.

Провести Міжнародну науково-практичну конференцію “Духовність

у становленні та розвитку особистості”, одним із напрямів її роботи є

«Патріотизм та громадянськість в духовному розвитку особистості»

Травень



Г. С. Костюка

7.2.3.

Провести науково-методичні студії на тему: «Виховання моральної

самосвідомості – основи патріотизму дітей та учнівської молоді» в

рамках VІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій

18-19 вересня

2015 р.

Черкаський

ОІППО, НАПН,

Інститут

проблем


Провести конференцію «Особливості національної ідентифікації

дітей та молоді в сучасних соціокультурних умовах» Листопад-грудень

2015 р.




7.2.5.

Організувати і провести круглий стіл із запрошенням психологів та

соціальних педагогів закладів освіти щодо розробки та впровадження

ефективних моделей національно-патріотичного виховання сучасної

молоді

Грудень




7.2.6.

Провести круглий стіл «Специфіка патріотичного виховання учнів в

зоні проведення АТО» Січень 2016 р.

МОН,

Луганський

ОІППО,

Інститут


29

проблем


Провести серію семінарів для педагогів ДНЗ та методистів ММК

«Система національно-патріотичного виховання дітей дошкільного

віку: пріоритети і засоби у контексті історичних викликів

сучасності»; «Виховання елементів патріотизму у дітей старшого

дошкільного віку засобами автентичних ігор»

Лютий 2016

р.


проблем

виховання

7.2.8.

Організувати і провести Всеукраїнську науково-практичну

конференцію «Теоретико-методологічні засади та світоглядні

орієнтири національно-патріотичного виховання дітей та молоді»

Квітень-травень

2016 р.


проблем

виховання

7.2.9.

Провести круглий стіл на тему «Питання громадянського виховання

у документальному кіноциклі «Революція гідності» 2016 р. НАПН, Інститут

проблем


Проводити Всеукраїнську науково-практичну конференцію

«Актуальні проблеми психолого-педагогічного проектування

процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді»


Інститут


Г. С. Костюка,

Інститут

проблем


Провести круглий стіл «Психолого-педагогічні умови становлення

ціннісних орієнтацій як чинник національного виховання дітей та

молоді»

Жовтень 2016 р.




7.2.12.

Організувати і провести науково-практичну конференцію «Актуальні

проблеми громадянського та патріотичного виховання дітей та

учнівської молоді»

2017 р. ВНЗ, НАПН, із


Мінкультури

7.2.13.

Провести круглий стіл «Виховання громадянина-патріота: сучасний

український вимір» 2017 р. МОН, НАПН,

Мінкультури

7.2.14.

Організувати педагогічні читання «Неперервна освіта дорослих – фундамент усвідомлення національних цінностей українського

народу в умовах глобалізаційних процесів»

2017 р. НАПН, ІППО

7.2.15.

Організовувати та проводити відкриті уроки в експериментальних

загальноосвітніх навчальних закладів з метою виховання

національної самосвідомості учнів та відкриті лекції у вищих

навчальних закладах з проблем виховання студентів як духовної

еліти нації

Постійно НАПН, ДВНЗ



освіти» спільно з

управлінням

освіти і науки та

ІППО


30

8. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗА УЧАСТЮ ГРОМАДСЬКИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ 8.1. Масові виховні заходи та тренінги, семінари за участю громадських організацій 8.1.1. Проводити тренінги, семінари, вишколи

організаторів патріотично-виховної роботи в

системі освіти і в громадському секторі

постійно Центр


виховання дітей та

молоді МОН

України 8.1.2. Проводити Всеукраїнський фестиваль мистецтв

«Сурми звитяги» щорічно Центр



молоді МОН

України 8.1.3. Розробити положення і проводити щорічно

Форум українських патріотичних справ «Ми –

Українці!»

Від 14-15 жовтня

2015 р. Центр



молоді МОН

України 8.1.4. Розробити та впровадити Положення та

Програму масового просвітницько-спортивного

заходу «Свято Героїв»

травень 2016р. Центр



молоді МОН

України 8.1.5. Проводити огляд-конкурс організації і

проведення літнього таборування державними

установами та громадськими організаціями

щорічно Центр



молоді МОН

України 8.1.6. Проводити Всеукраїнські змагання зі

спортивного туризму (пішохідного) «Стежками

Героїв»




молоді МОН

України 8.1.7. Всеукраїнські юнацькі змагання із спортивного

туризму «Осінній рейд»




молоді МОН

України

http://www.ozo.org.ua/steger.php

http://www.ozo.org.ua/steger.php


31

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних

закладах ДОДАТОК до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності,

обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває

виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній

справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення

громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано

розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну

державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної

нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану –

промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та

поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою

учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю,

полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму

небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у

відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного

політичного режиму в країні. Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки

українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у

зміцнення обороноздатності України. Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу

спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової

слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території;

необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В

цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей

особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави,

самої себе та інших, природи, праці, мистецтва. З огляду на це рекомендуємо: По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи,

національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним

завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції

держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну. По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість,

налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему

вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції;

вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду

історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.


32

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої

особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською

мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з

дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина,

патріота України. По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки,

виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці. Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка

передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів,

методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності. У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної

роботи, що лежать в основі козацької педагогіки. Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40

відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює

освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному

випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи,

класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати,

що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки,

позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і

відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається

більше. З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого,

інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему

викладання української мови, а саме: - у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного

режиму; - формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який

забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до

глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних

засобів; - виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування; - сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і

самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті; - плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на

основі української мови; - через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних

масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя; - здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури,

а й під час вивчення всіх інших предметів. Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з

батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови,

звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю

психологів, істориків, працівників кримінальної міліції. Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами

учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді

духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському

суспільстві. У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо

національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у

процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних


33

складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у

системах "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного

стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної

особистості. У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати

себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села;

виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного

слова, побуту, традицій. У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є

міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на

соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм

і правил. Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови

здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час

вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і

милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до

рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснювати

значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України,

роль української мови як державної. Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших

школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету,

пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із

національними традиціями і звичаями українців. У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто

зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої

Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних

назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання

текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України,

про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників,

історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо). Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих

фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних

прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок,

закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що

багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість

українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження

цього багатства для майбутніх поколінь. Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для

використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти

(аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і

своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу,

повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за

відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни. З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та

літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну,

її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні

теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад,

написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм

ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни)

тощо.


34

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових

класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з

комунікативною метою усно й письмово українською мовою. Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також

твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку. Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної

мови», «Шевченківське слово» та ін. На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається

опосередковано, через умову математичної задачі. На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через

перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову. Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості

молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є

формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей:

патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального,

гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у

свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної особистості,

здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей,

розуміти значення життя як найвищої цінності. Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів,

поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету

реалізації програми. Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють

переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для

вироблення в учнів власних життєвих стратегій. Зміст програми предмета відображає такі види знань,результатом

опрацювання яких є набуття громадянських цінностей: про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина

серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»; про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення

необхідності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння моделей

поведінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби

громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми; оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за

критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги громадянських вчинків,

наприклад, участь у волонтерських заходах тощо). На уроках «Природознавства» виховні цілі пов’язані з ознайомленням з

традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рідного

краю, Батьківщини. На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними

ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України,

оздоблювати вироби технікою вишивки. На уроках «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу

українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики

українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці

різних народів. Головним завданням курсу «Образотворче мистецтво» є формування у

молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської

свідомості. Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості «Слава

українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж Україна» та ін.


35

Для ефективного формування національного виховання учнів початкових

класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на

уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; створення

ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння

національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську культуру,

орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних

національних цінностей у родині та в школі. Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з

волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з

виготовлення сувенірів для бійців Української армії. Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною

зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити тематичні виховні

години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому роду немає переводу» і ін.

Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків

воїнам АТО. Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій,

сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш

характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра,

гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа,

колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал,

групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа

ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка

малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція,

хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання,

козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного

колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами. Українська мова і література

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою

сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно

свідомої, духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань є формування

духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень. Велике значення на уроках української мови (особливо в 5-9 класах) має

послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний досвід

минулих поколінь: лелека, калина, кладка, чорнобривці, вишиваний рушник і под. Саме

вони сприяють формуванню національної картини світу наших учнів, закорінюють нові

покоління в ґрунт духовності. Збагачення учнівського словника колоритними

фразеологічними одиницями, що витворені попередніми поколіннями, позитивно

позначатиметься на розвиткові образного мислення, розумінні ментальності свого

народу: або пан, або пропав; у степу і хрущ м’ясо; береженого Бог береже, а козака – шабля; де два козаки, там три гетьмани і под. Тому радимо на кожному уроці

збагачувати словник учнів щонайменше однією такою ідіомою. Важливо навчати

любові до рідної мови не деклараціями, а вишуканими зразками української мови – багатої і гнучкої в передаванні найтонших відчуттів людини (мова творів Л. Костенко,

В. Симоненка, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка). Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу

неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних

ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби учні сприймали

українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба широко

й системно демонструвати повнокровність і спроможність нашої мови в усіх сферах

життя. Для реалізації цього завдання слід добирати дидактичний матеріал різних


36

тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет, салон краси, одяг, здоров’я,

спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо. Використання сучасних текстів у

шкільних підручниках української мови сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу

щодо можливостей і спроможності сучасної української мови. Порушена проблема

дуже важлива для формування мовної особистості, тому доцільно широко

використовувати, крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного

життя для опанування мовних явищ. Метою української літератури є виховання національно свідомого громадянина

України, формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості,

національних і загальнолюдських цінностей. З огляду на національно-патріотичний аспект у навчанні української літератури

зробимо окремі акценти на змістових і дидактичних складниках. 5-8 класи. Під час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок, календарно-

обрядових й історичних пісень (фольклорних творів) варто звертати увагу на те, що їхні

герої – це позитивні й негативні моделі наших пращурів-українців: світлі персонажі

Сварог, Берегиня, Білобог протиставляються темним силам Чорнобогові і ящерам.

Розмова про героїчні вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати

чітке розуміння наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному житті:

справжні герої жили не лише в минулому, вони були в нашій недавній історії, є і серед

нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично сильних людей. Аналіз

сюжетів народних творів має сприяти формуванню в учнів морально-етичних

цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною історією.

Вивчаючи літописні оповідання в сучасних перекладах В. Близнеця, драматичний твір

О. Олеся “Ярослав Мудрий”, обов’язково треба унаочнювати виклад літературно-історичного матеріалу через демонстрацію архітектурних пам’яток, які є найкращим

свідченням високої обдарованості наших предків: зображення Києво-Печерської лаври,

Софії Київської, Золотих воріт, пам’ятників засновникам Києва, княгині Ользі,

Ярославові Мудрому і под. Ознайомлюючи учнів із життям і творчістю Т. Шевченка,

педагог може розповідати не лише про важке дитинство поета, а висвітлювати його

талановитість, багату фантазію, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпів, що

підпирають небо; відгуки батька про незвичайного сина, багатий світ українських

традицій і звичаїв, у якому зростав майбутній поет), робити акцент на красі українських

пейзажів і споконвічного прагнення наших пращурів жити в гармонії з рідною

природою (“Садок вишневий коло хати”, “За сонцем хмаронька пливе...”). Розповідь

про життя Лесі Українки та її поезії (“Як дитиною, бувало...”, “Давня казка” та ін.)

варто робити в позитивістському ключі: людина – сильна особистість; будь-які

труднощі загартовують людину; мужність і оптимізм завжди перемагають зло й

несправедливість. Узагалі, бесіди про минуле нашого народу треба проводити в

оптимістичному аспекті, наголошувати на світлих сторінках української історії, а про

труднощі варто говорити як про чинники, які робили нас, українців, сильнішими й

досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме в учнів любов і повагу до рідної

землі, вироблятиме стійкий імунітет до негативних викликів сучасного суспільства. Ні

в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних творів у формуванні сильної

особистості: співомовки С. Руданського, гуморески П. Глазового, байки Л. Глібова

мають переконувати учнів у тому, що вміти сміятися із себе – це риса сильної людини,

почуття гумору – ознака духовно здорової особистості як у минулому (гумор козаків у

співомовках С. Руданського), так і сьогодні ( “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка).

Важливим складником національного виховання є культивація таких важливих

концептів, як “Україна”, “мати”, “хата”, “лелека”, “вишиваний рушник” і под. Саме

вони міцною ниткою духовності прив’язують людину до свого дому, стежки, до

близької чи рідної людини, а саме на них тримається сучасний світ із його труднощами

й викликами, саме вони цементують свідому особистість з багатим духовним світом.


37

Тому вивчення таких творів, як “Лебеді материнства” В. Симоненка, “Любіть Україну”

В. Сосюри, “Дорогою ціною” М. Коцюбинського має бути не декларативним, а

глибоко змістовним, із розкриттям символів, із застосуванням особистісно

орієнтованих підходів, із проекціями в сучасне життя. 9-11 класи. Починаючи з 9 класу, учні вивчають системний курс літератури за

хронологічним і мистецько-стильовим принципами. Повноцінно і якісно виконати це

завдання можна лише розглядаючи наші мистецькі явища в міжнаціональному й

світовому контекстах. Саме національна ідентифікація й усвідомлення себе українцем – представником одного з давніх і культурних народів світу – відбувається під час

вивчення літератури бароко, поеми “Енеїда” І. Котляревського, поеми “Гайдамаки” Т. Шевченка, повісті “Облога Буші” М. Старицького, новели “Intermezzo” М.

Коцюбинського, новели “За мить щастя” О.Гончара, роману “Диво” П. Загребельного. Глибокий аналіз подій, учинків героїв названих творів сприятиме формуванню

важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи,

безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей,

збагачували світову мистецьку скарбницю художніми шедеврами. Таке розуміння

історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме

патріотичну особистість. З огляду на це вчителі-філологи мають на високому

професійному рівні переконливо продемонструвати мистецькі переваги кожного

художнього твору, які вивчають у 9-11 класах. Осягнення літературної спадщини буде

повноцінним лише за активного навчання, яке можна зреалізувати через застосування

особистісно орієнтованого підходу в навчанні, проблемно-пошукового методу,

використання проектної технології тощо. Словесник має приділяти велику увагу

мистецькому контексту (живопис, архітектура, скульптура, музика) й міжпредметним

зв’язкам (іноземні мови, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія) з

метою успішної реалізації завдань національного патріотичного виховання на уроках

української літератури в старших класах. Як можна повноцінно осягнути сутність

імпресіоністичної манери письма (твори М. Коцюбинського, В. Винниченка, Григорія

Косинки, Миколи Хвильового, К. Гамсуна) без аналізу цієї стильової течії в живопису

(роботи В. Ван Гога, К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега, О. Мурашка). Вивчення художніх

творів у тісних зв’язках зі світовим мистецтвом і історією сприятиме усвідомленню

українця як повноцінної особистості з багатим духовним світом і неповторним

колоритом. Нині відбувається активний процес дослідження творчості митців, чиї імена були

безпідставно забуті ,визначається їхнє місце в літературі свого часу і в духовній

скарбниці сучасності. У цих дослідженнях й оцінці допомагають нам «Історія

українського письменства» Сергія Єфремова, «Історія української літератури» Дмитра

Чижевського, літературознавчі праці Михайла Грушевського, Григорія Костюка,

Михайла Возняка та інших. Учитель має продумати систему роботи над формуванням національно-

патріотичної вихованості учнів упродовж вивчення поетичних, прозових і драматичних

творів художньої літератури. Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час

вивчення творів Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В.

Сосюри, О. Гончара,О.Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В.

Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної

мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної

землі, повагу до славних синів і дочок України, шанобливе ставлення до культур усіх

народів світу, відповідальність кожного за долю нації. В основу системи патріотичного виховання на уроках української літератури

потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення

розбудовувати Українську державу. Творчі зусилля кожного вчителя мають бути


38

спрямовані на те, щоб підвищити виховний рівень сучасного уроку та його творчий

потенціал, створити оптимальні можливості для розвитку самостійного творчого

мислення учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності,формування патріотичних

почуттів під час вивчення літератури. Тому національно-патріотичне виховання на

уроках літератури має здійснюватися на основі проблемного вивчення художніх

текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного

відродження; їхньої системності, де домінантою є настанови до національного

відродження. Якісна зміна у викладанні української літератури сприятиме становленню

і розвитку насамперед національно свідомої особистості, бо в почуттях і характерах

учнівської молоді домінуватиме не космополітизм, а український патріотизм, бажання

жити і працювати задля розквіту Української держави. Однією із центральних проблем у творчості вітчизняних письменників є

збереження національних культурних цінностей Образи рідного слова, (О.Олесь «О

слово рідне…»), собору (О.Гончар «Собор» ), червоної калини ( В.Стус « Ярій, душе» ),

які символізують духовні набутки народу, порівняння мови з хлібом(Л.Костенко «Біль

єдиної зброї»), що підносить національно-мовну проблему до рівня найвищих життєвих

проблем, протиставляється картинам нищення культурних надбань українців, у

відтворенні яких головну роль відіграють образи з негативним емоційним зарядом:

Мина Мазайло,його дружина і дочка, тьотя Мотя ( М.Куліш «Мина Мазайло»),

Володька Лобода (О.Гончар«Собор»), біла стужа, чорні води ( В.Стус «Ярій, душе…»).

Ці образи уособлюють тих, хто втілює в життя антинаціональну політику або є

прикладом духовної аморфності. Про таке психологічне явище, як розбрат між різними

частинами українського народу,нехтування загальнолюдськими та народними

морально-етичними нормами, що значно знижувало шанси національного відродження

України, говоримо при вивченні оповідання М.Хвильового «Мати»,роману

Ю.Яновського «Вершники» (новела «Подвійне коло»), вірша В. Стуса «За літописом

Самовидця».Засобами літератури повинні формуватися складники патріотичної

вихованості, які ґрунтуються на життєвих стереотипах українського народу і

узгоджуються з народними уявленнями про високі виміри морального, етичного,

духовного, гуманістичного, відображають національний менталітет. Щоб художні

твори посіли належне місце у формуванні складників вихованості патріотичних

почуттів в учнів, на уроках української літератури необхідно моделювати ситуації, які

сприятимуть розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у

творі,проводити аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробуджувати

національну свідомість. Зарубіжна література

У програмі із зарубіжної літератури збережено її європейський та український

вектори. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях. Одним із завдань зарубіжної літератури виховання любові до української мови і

літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної

мови національних традицій і цінностей. Під час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах необхідно

звертати увагу учнів на майстерність художніх перекладів, барви української мови,

розповідаючи про національні традиції, образи, звичаї українського народу, що

знайшли відбиток у творах, наприклад: повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»

чи повісті В.Короленка «Сліпий музикант». Крім того, важливо акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості митців

зарубіжної літератури: А.Чехова, В.Короленка, А.Міцкевича, М.Булгакова, Шолом-Алейхема,О. Бальзака, Дж.Олдріджа тощо. Вчитель має показати учням особливості

втілення української теми в їхніх творах. Інформувати про літературні музеї України

та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних


39

авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. При цьому

ефективною буде дослідницька робота учнів, використання методу проектів. Це сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними

національних цінностей та необхідності їх збереження в умовах глобалізації світу. Іноземні мови

Комунікативна спрямованість іноземних мов надає вчителю широкі можливості

у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей

особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка

характеристика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах

поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує

особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Початкова школа. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів

до своєї сім’ї; матері, батька, бабусі, дідуся, родичів. Провідною темою у вивченні іноземної мови у початковій школі є, безумовно, тема

«Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло.

Під час вивчення матеріалу з теми «Свята і традиції», молодших школярів слід

ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається. Знання, які учні

отримують на уроках іноземної мови мають подаватися через призму знань,

сформованих в процесі оволодіння рідною культурою. Тому, знайомлячись із

святковими традиціями зарубіжних ровесників, необхідно обговорити сімейні традиції,

традиції святкування у власній родині та у дитячому колективі, в якому перебувають

діти. При вивченні теми «Помешкання» (4 клас) – звернути увагу учнів на будинки в

українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до

домівок батьків і дідів. При вивченні теми «Погода» учням можна дати завдання

намалювати карту України і порівняти погоду з мовою країни, яка вивчається. Основна школа. Це час для виховання любові до своєї малої батьківщини – села, міста,

учнівського колективу, місцевих традицій, до історії. В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає

можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної

діяльності, в ході яких відбувається самоідентифікація маленького українця. Матеріал

навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку уміння

співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі

відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів,

рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати

інформацію про основні пам’ятки культури, особливості вітчизняної шкільної освіти

тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини,

конкурси тощо. Для учнів середньої школи завдання стають складнішими і відповіді на питання,

вимагають певної аргументації. Тому при вивченні теми «Подорож» учням можна

запропонувати екскурсії у фортецю Хотин, Подорож у Карпати. При вивченні теми

«Україна» учні повинні презентувати столицю з метою заохотити іноземних туристів

приїхати у Київ. У цьому ж розділі учні вивчають матеріал про Україну та її історичні і

пам’ятні місця, описують світлини мальовничих куточків нашої Батьківщини.

Виховують почуття патріотизму і матеріали про народні свята (Різдво в Україні,

колядки, щедрівки, фото з державною символікою під час святкування Дня

Незалежності 24 серпня). У 6-му класі слід звернути увагу на розповіді про відомих сучасних українських

співаків (Руслана, Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на особливості відпочинку у

Карпатах і на Півдні України; на тему місто: Київ, вулиця Грушевського, Європейська

площа, Володимирська Гірка, легенда про заснування м. Києва, карта столиці України .


40

У 7 класі варто більш широко висвітлити теми: «Подорож»: діалоги про Україну;

«Дозвілля»; «Туризм» додати тексти про переваги зеленого туризму у регіоні Карпат

додати текст про національні парки України; У 8 класі у темі «Місто»: учням варто запропонувати розповідь про 7 чудес

України та проаналізувати фото Кам’янець-Подільського чи фортеці Хотин; розповісти

про народні звичаї та традиції, характерні для певного регіону; бажано організувати

дискусійний клуб на тему «що ви можете запропонувати місцевій владі, щоб відродити

древні традиції наших предків, символи України». Старша школа. Це час на формування власне патріотизму, виховання любові до

України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння презентувати свою країну у світі,

культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні

особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями

набуваються засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та умінь за

допомогою рольових ігор, творчих проектів, організації молодіжних конференцій,

змагань, культурних заходів і т.п. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної

мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що

передбачають використання інтерактивних технологій, націлених на практичне

застосування українознавчої інформації, на проведення соціокультурних паралелей, на

виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними

партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і

збагачувати скарбницю світової цивілізації. Мови і літератури національних меншин

На сучасному етапі становлення української державності побудова нового

громадянського суспільства та його інтеграція в європейське і світове співтовариство є

пріоритетними завданнями України. Становлення українського народу як єдиної

політичної нації має стати об'єднуючою ідеєю формування сучасної багатонаціональної

полікультурної держави, в якій тісно переплетені культури багатьох народів, їх мови,

традиції та звичаї. Життєві реалії акцентують увагу на принципах рівноправного співіснування

різних форм культурного життя національних меншин України, на загальнолюдських

цінностях, що виховують у суспільстві толерантність, повагу до інших поглядів,

культур, релігій, уміння спілкуватися й адаптуватися в полікультурному середовищі.

Саме тому сьогодні набувають особливої гостроти та надзвичайної важливості питання

надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії,

традицій, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання

власної історико-культурної спадщини – здатність пізнати глибинність взаємозв'язків

кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська

незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян. Сучасна освіта потребує зростання ролі вчителя мови та літератури як

посередника між культурами різних етносів, які населяють Україну, його активній

участі у формуванні культури міжнаціонального спілкування та розвитку національної

самосвідомості, у відродженні принципів патріотичного виховання. Патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі

діти стали національно свідомими громадянами — патріотами, здатними забезпечити

країні гідне місце в цивілізованому світі; і особистості, яка своєю діяльністю, любов’ю

до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного

саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб

розвиток особистості та становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на

моральній основі. Особливістю вивчення мов і літератур національних меншин України має стати

велика увага вихованню патріотизму, критеріями якого є любов, вірність і служіння

Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування


41

про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження,

сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у

повсякденному житті. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється

у готовності служити Україні, встати на її захист; у визнанні пріоритету суспільних і

державних інтересів над особистими. У цьому сенсі мови і літератури національних меншин як навчальні предмети

мають надзвичайно високу цінність у прищепленні почуття любові до державної та

рідної мов, осмислення загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим

почуттям патріотизму. Для досягнення цих цілей при вивчення мов національних меншин можна

використовувати такий розділ у навчальних програмах, як «Загальні відомості про

мову» та в якості дидактичних матеріалів вправи та завдання, в основу яких

покладаються тексти, які відповідно до нової Концепції… мають бути спрямовані на

повагу до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); до прав людини;

толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також

до регіональних та національно-мовних особливостей; до рівності усіх перед законом;

готовності захищати суверенітет і територіальну цілісність України, а також виховання

любові до державної та рідної мов, що є одним із проявів патріотизму. Робота над формуванням патріотизму проводиться у кожному класі, однак обсяг

роботи має бути різним та залежатиме від загальної підготовки учнів, специфіки

програмного матеріалу з мови та міжпредметних її зв'язків з іншими шкільними

предметами. Так, якщо на першому уроці в 5 класі ми говоримо про мову як

найважливіший засіб спілкування, про те, як з'явилася мова, які умови цьому сприяли,

то в 9 класі ця розмова має бути щодо ролі тієї чи іншої мови (політичної, наукової,

культурно-історичної, лінгвістичної). Виховання громадянськості й патріотизму виявляється через любов до своєї

країни, відданість їй, в усвідомленому бажанні та готовності стати на захист Вітчизни

за прикладом своїх предків. Гарною підмогою в цьому є правильний підбір

дидактичного матеріалу. У процесі проведення навчальних диктантів, переказів можна

запропонувати учням визначити основну думку тексту, акцентувати увагу на тих

думках, почуттях, які формують патріотизм і громадянськість. Велике виховне значення мають прислів'я, які можна використовувати при

вивченні різних тем у процесі всього навчання мовам, наприклад: «Тире між підметом і

присудком», «Прикметники повні і короткі», «Ступені порівняння прикметників»та

інше. Любов до своєї Батьківщини виявляється і в дотриманні норм усної та

письмової мови, а також у загальній культурі, одним з аспектів якої є мовна культура

особистості - дотримання етичних і комунікативних норм. На розвиток навичок

культури спілкування необхідно використовувати спеціальні вправи, вміщені у всіх

розділах підручників з мов національних меншин, або розробляти відповідні завдання. Любов до рідної природи - один із проявів любові до Батьківщини, і виховання

його багато в чому залежить від вчителя, тому що саме він знайомить дітей з

поетичним образом Батьківщини. Виховуючи у дітей любов до природи, ми маємо

звертатися до текстів письменників, поетів, які створили або створюють незабутні

картини рідних лісів, полів, морів і гір. У вправах підручників багато текстів - описів

природи класиків літератури, систематична робота з такими зразками дозволяє перейти

до складання власних творів на різні теми, наприклад: «Улюблений куточок природи»,

«Моє рідне місто», «Вулиця мого дитинства» та ін Велике виховне значення має робота зі словниками. Учні можуть виконувати

самі різні завдання, наприклад: Прочитайте в «Шкільному тлумачному словнику» і

«Словнику іноземних слів» словникові статті, присвячені слова «патріот, патріотизм»;

напишіть роздум на тему «Що значить - бути патріотом»; прочитайте в словнику


42

словникові статті, присвячені словам "батьківщина", "герой", "героїзм", "відвага",

"доблесть", "мужність" тощо. Шкільний курс літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням

мовами національних меншин займає особливе місце в навчально-виховному процесі

як одне з найбагатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних і культурно-історичних цінностей.

Враховуючи, що інтегровані курси «Література» вивчаються паралельно з

українською літературою, особлива увага під час навчання має бути приділена

взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати

контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських

письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Література будь-якого народу містить багатющий матеріал для виховання в дусі

дружби, взаєморозуміння, працьовитості, патріотизму. Цій меті служать прислів'я, приказки, загадки, пісні, билини, в яких особливо

знаходить відображення народних ідеалів - патріотизму, розуму, винахідливості. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки

літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт

мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції.

Формуванню патріотичних якостей особистості може сприяти виконання на уроках

таких творчих завдань: намалювати ілюстрацію до історичної події, скласти кросворд,

озвучити діалог історичних діячів, дати характеристику історичного героя, усне

малювання, використання музичних фрагментів, елементів театралізації, що дозволить

створити особливий емоційний настрій уроку. Великі можливості належать використанню проблемного методу вивчення

літератури, що має базуватися на основі взаємодії, діалогу, в ході якого учні вчаться

критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і

відповідної інформації, виказувати особистісні думки, приймати рішення, брати участь

в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Такий метод призводить до того, що учні

з зацікавленістю опановують навички спілкування, які дозволять їм в майбутньому

аргументовано відстоювати свою точку зору та вміти погоджуватися з переконливими

доказами інших. Цей підхід стимулює активну діяльність учнів у процесі навчального

заняття, змушує їх робити свідомий вибір у визначенні своєї громадянської позиції. Особливе місце на уроках літератури має займати робота з історичними

літературними документами, на яких учні вчаться порівнювати, зіставляти, аналізувати.

Така робота навчить самостійно здобувати знання, на основі яких формуються певні

переконання та особистісна система цінностей. Підготовлене виразне читання, подальший аналіз і осмислене читання напам'ять

віршів про Батьківщину, рідний край, природу дають можливість навчитися відчувати

душевний настрій поета через його опис картин природи і передати своє сприйняття і

ставлення до навколишнього світу. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту

сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури та формуванню

патріотичний якостей нашої молоді. Історія

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ

сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська

держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична

свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди

входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових

цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом

засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.


43

Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх

громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури,

ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової

формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання,

що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму.

Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії

української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного

розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності. Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності

як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми,

пов’язані з відновленням історичної пам’яті про них, особливого наголосу потребують

порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських

країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні

обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного

виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління

українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну

незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях.

Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу

за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного

культурного і політичного розвитку суспільства. Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке

підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством.

Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою

організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і

самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи

нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності,

духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і

звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності,

людської й національної гідності. У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності

діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом

патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут,

боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української

Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є

надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття

такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту

незалежності України відкрило нову сторінку в історії України. Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя,

діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів

Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних

представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського,

С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну

гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу. На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий

національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими

народами. Особливими мають стати уроки, присвячені революційним змінам, що

відбулись у листопаді 2013 - березні 2014 р.р., що продемонстрували готовність


44

молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність,

орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації. Вчитель має довести

учням, що завдяки базовим цивілізаційним цінностям вдалося розмежувати світ

диктаторських цінностей євразійства і загальнолюдських цінностей Європи. Події, які пережив народ України упродовж 2013 – 2014 рр. ще раз засвідчили,

що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту,

глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Саме тому на уроках,

присвячених сьогоденню, особлива увага приділяється ролі учасникам бойових дій на

Сході України та волонтерам. Вчителі мають ґрунтовно опрацювати терміни «патріотизм», «нація», їх

розуміння учнями. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм в нинішній час

проявляється не лише в безпосередній борні на Сході із зовнішнім ворогом, не тільки в

надзвичайних ситуаціях, але є звичайним станом повсякденного життя людини. На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та

честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей,

утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має

домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу

в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності

розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової,

трудової, екологічної культури тощо. При цьому одним із завдань учителя є максимальне використання потенціалу

творчих здібностей та обдарувань учнів. Інтелектуальні ігри, дискусії, диспути, прес-конференції, засідання «круглого столу», тематичні діалоги, ділові ігри та інші

інтерактивні форми роботи емоційно збагатять уроки. Рекомендується широко

використовувати документи, спогади, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні

твори, які допоможуть створити на уроках відповідну емоційну атмосферу, підсилять

виховний вплив навчального матеріалу. Математика

Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до військової служби.

Виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках

математики, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до вікових

особливостей учнів. Зокрема, у 5-6 класах доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до

України, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими

учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про їх

рідний край. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та

рослинний світ регіону, в якому проживають школярі тощо. Під час розв’язування

задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дій. Це сприятиме

розвиткові усного мовлення, формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно

висловлювати свої думки українською мовою. З цього погляду корисними також

будуть такі завдання, як наприклад, «Прочитай», «Сформулюй», «Провідміняй: а)

сорок два мільйони; б) двадцять дев’ять тисяч». У 7-9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського народу

за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення

геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато орнаментів

лише на перший погляд видаються симетричними або утвореними шляхом


45

паралельного перенесення. Насправді ж створення орнаментів людиною є процесом

творчим, не завжди підпорядкованим математичним законам (на відміну від

машинного орнаментування). У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських

математиків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прізвищ – М.

П. Кравчук, на пам’ятнику якого написано: «Моя любов – Україна і математика».М. П.

Кравчук – академік Всеукраїнської Академії Наук, якого 1938 року безпідставно

репресували і заслали на Колиму, де він загинув. Суттєву допомогу вчителю нададуть

відповідні матеріали, вміщені в українських шкільних підручниках з математики. Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при

проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським математикам:

математичні вечори, вікторини, конференції, диспути, дискусії чи змагання тощо. На

таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність та здобутки видатних

українців, запропонувати розв’язати кілька задач, складених ними. У 10-11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до

Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за його культурні надбання,

вболівання за його долю. Важливо продовжити ознайомлення учнів з іменами та

біографіями видатних українських математиків. Наприклад, розповісти учням про

творця одного з важливіших методів інтегрування - М. Остроградського (народився і

похований на Полтавщині). Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної діяльності,

пов’язаної з вивченням діяльності відомих українських математиків. Наприклад, учням

можна запропонувати такі теми для розроблення проектів: «Премії НАН України імені

видатних українських учених», «Пам’ятники українським математикам», «Збірник

українських історичних задач» та ін. Інформатика

Зорієнтованість навчання інформатики на формування готовності учнів до життя

і продуктивної діяльності в умовах інформатизованого суспільства майбутнього має

визначати не тільки його зміст, а й світоглядну спрямованість. Зважаючи на природну зацікавленість учнів новими інформаційними технологіями,

використання яких їм доводиться бачити у повсякденному житті, у засобах масової

інформації, кіно - та відеофільмах, реалізація завдань, які поставлено перед курсом, на

перший погляд не здається надто важкою. З іншого боку, окрім основних результатів

навчання слід обов’язково планувати і додаткові, а надто – реалізацію виховних

впливів як процесу навчання, так і навчального матеріалу. Виховання національної самосвідомості при навчанні інформатики, як і навчанні

інших навчальних предметів природничого та математичного спрямування, може

здійснюватись різними шляхами, з використанням різних методів та форм навчально-виховного процесу. Виховні впливи повинні реалізуватись із максимально можливим

використанням мимовільної уваги та мимовільного запам’ятовування, бути органічно

пов’язані як із змістом навчального предмету, так і з повсякденним життям. На прикладі досягнень українських вчених при розробці електронної

обчислювальної техніки, літакобудування, суднобудування, а також машинобудування

учням має бути показано, що на певних історичних етапах вітчизняна наука та

індустрія були на найвищих позиціях, на світовому рівні. Тому цілком доцільним для

здійснення виховного впливу на учнів при вивченні інформатики є формування

емоційного відношення до навчального матеріалу з боку учнів. Можна визначити такі основні шляхи здійснення виховних впливів при навчанні

інформатики. 1. Добір фактичного матеріалу виховної спрямованості, який використовується на

уроках. Таким матеріалом можуть бути як історичні факти, що свідчать про пріоритет


46

вітчизняної науки на певних напрямках; так і приклади із повсякденного життя, які

використовуються при поясненні певних понять. 2. Персоніфікація досвіду застосування засобів обчислювальної техніки, яка

полягає у використанні посилань на відомих учням людей, посиланням на знайомі

учням із життєвого досвіду (безпосередньо власного, або опосередкованого) ситуації. 3. Формулювання навчальних задач у сюжетній формі, з використанням матеріалів

(ситуацій, сюжетів тощо) виховного спрямування. 4. Використання методу проектів із обранням тем, спрямованих на поглиблене

вивчення питань, пов’язаних з історією розвитку обчислювальної техніки в Україні,

історією, географією, економікою рідного краю, екологією тощо. Фактичним матеріалом виховного спрямування можуть бути, наприклад,

параметри та дати розробки вітчизняної техніки, дані про виробничі галузі України,

геополітичні об’єкти. На уроках інформатики можливе використання фактичного

матеріалу, спрямованого на патріотичне виховання, не тільки з історії розвитку

інформатики в Україні та про внесок вітчизняних учених у розвиток світової науки.

Фактичний матеріал з інших галузей науки і техніки, навіть літератури та мистецтва

може бути використаний на уроках інформатики. Такий матеріал доцільно

використовувати як набори даних, описи реальних об’єктів при вивченні тем,

пов’язаних з побудовою моделей, формуванню та аналізу баз даних, роботи з

електронними таблицями – практично для кожної з тем шкільного курсу інформатики

можна підібрати відповідне фактичне наповнення, орієнтоване на виховання

національної самосвідомості. Правильне подання фактичного матеріалу полягає у поступовому підведенні учня

до висновків, запланованих як цілі навчання (основні та побічні, у т.ч. — виховання

національної самосвідомості). Географія

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого

покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість,

почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій,

звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття

громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній

місцевості. Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання

географії мають стати: 1.Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої

спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати

учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, під час

вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі «Географія материків і океанів»

учитель може більш докладно зупинитися на дослідженнях території цього материка

українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським). 2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який

передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого

ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження

природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність,

працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному

залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв,

приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної

обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в

природі, шанобливого ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я:

«Багато снігу — багато хліба»). 3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства.

Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення


47

особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації

активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на місцевості, екскурсій,

експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну

діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом

(наприклад, у темах з географії свого регіону в 8-9 класах та під час вивчення курсів за

вибором «Географія рідного краю»). 4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки,

культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо реалізовувати в процесі знайомства

учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників,

державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних

проектів у рамках міжнародного співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П.

Чубинського, С. Рудницького, А. Синявського, О. Маринича та ін.) Особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою

Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн належить фізичній і

економічній географії. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну

інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого

місця, ніж рідний дім немає у цілому світі. Патріотичному вихованню сприяє весь

процес навчання географії,адже цей предмет має виключно широкі можливості для

організації патріотичного виховання. Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу

та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого

українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій. У процесі проведення позакласної роботи(екскурсії, походи, подорожі) юні

туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю. Вони

розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках

географії, формують високі моральні якості громадянина України. Тут з’являється ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними

багатствами, народними звичаями, традиціями. Для реалізації поставлених завдань учителям географії пропонуємо

організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні заходи: - запровадження нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в

системі МАН та ін. у номінаціях: кращий знавець географії України та кращий

краєзнавець на рівні навчального закладу, населеного пункту або району, області,

України; відзнаку назвати ім. П. Чубинського. -у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з обов’язковими акцентами: на

патріотичну складову навчання географії, краєзнавчу складову навчання географії,

поширення культури українського народу, поширення культури національних меншин

нашої країни у контексті єдності України; -проведення заходів присвячених вітчизняним географам, економістам, відомим

мандрівникам та природодослідникам, як минулого, так і сьогодення; -посилення роботи з географічного краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої

кімнати-музею при школі; -участь у всеукраїнських історико-етнографічних та еколого-географічних експедиціях,

які проводяться в рамках руху учнівської та студентської молоді України за збереження

і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу, зокрема «Моя земля – земля моїх

батьків»; -організація екскурсійних подорожей, туристичних походів історичними місцями,

музеями (Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава, Батурин, Канів), тощо. Вітчизняні вчені-географи,економісти та краєзнавці. Особливістю впровадження Концепції національно-патріотичного виховання

дітей та молоді на уроках географії у 2015-2016 н. р. буде відзначення таких ювілеїв –


48

115 років від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича, українського

економ-географа, демографа, енциклопедиста;150-річчя Михайла Івановича Туган-Барановського, українського економіста, економ-географа, державного діяча. 150-річчя Георгія Миколайовича Висоцького, українського фізико-географа,

ґрунтознавця, палеоботаніка; 150-річчя – Софії Русової, педагога, фундатора українського краєзнавства.

У відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час проведення

тижнів географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в рамках МАН. Фізика

Головна мета освіти молоді зводиться сьогодні не лише до набуття учнями об’єму

знань, умінь і навичок, визначених програмою. Сьогодні фізику не можна розглядати лише як об’єктивне пізнання природи, яка

не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається природа,

розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема. Оновлення

змісту фізичної освіти слід розглядати як процес формування освітньо-пізнавальних,

патріотичних якостей учнів, виховання національної свідомості, поглиблення знань про

свій народ, його наукові та культурні традиції. Сучасна загальноосвітня школа має

значні резерви щодо результативного формування в особистості системи ціннісних

орієнтацій як компоненту її світоглядної позиції. Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроках та в

позакласній роботі можна використовувати різні форми й методи для реалізації

національно-патріотичного виховання. Найперше, - це на уроці , використовуючи

цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і

винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, досягнення

вітчизняної науки в різних галузях народного господарства; демонструючи досліди,

макети фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та

винаходи в Україні; демонструючи фото- та відео фрагменти з історії фізики в Україні;

використовуючи уривки з творів , казок, прислів’їв, загадок, поезій та їх пояснюючи з

фізичної точки зору; демонструючи старовинну техніку, побутові пристрої ; складаючи

та розв’язуючи задачі з українознавчим змістом. Україні та українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто зобов’язані

ознайомлювати підростаюче покоління з іменами учених-українців світової слави, щоб

молодь усвідомлювала велич українського народу в історії людського існування. Для

прикладу згадаємо XIX століття яке дало велику низку славних дослідників науки: Іван

Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенаріус (заснував у Києвському

університеті Святого Володимира першу в Україні лабораторію експериментальної

фізики). Важливим моментом в історії української науки є діяльність у Львові

Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) , яке за 45 років свого існування видало

більше 120 томів "Записок" та більше сотні інших видань. Членами НТШ у секції

математично-природописно-лікарської було обрано у1899р. 10 вчених, серед яких

Петро Огоновський – автор першого підручника з фізики українською мовою (м.

Львів). Про високий науковий рівень НТШ свідчить те, що дійсними його членами

були М. Планк, А. Йоффе, А. Ейнштайн. Варто розповісти учням про дослідження

Іваном Пулюєм природи катодних та х-променів, розробку газорозрядних ламп,

досягнення в області теоретичної та практичної електротехніки. Важливим фактором

для морального та духовного виховання підростаючого покоління є моменти із

біографії І.Пулюя, який був щирим патріотом України.


49

Своєю науковою і технічною діяльністю Іван Пулюй заслужив широке

міжнародне визнання. Однак, до недавнього часу залишався майже невідомим в

Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза

її межами впродовж усього життя. Ще одним переконливим моментом патріотичного виховання на уроках фізики є

розповідь учням при вивченні розділу фізики в 11 класі "Електромагнітні коливання"

про першу практичну реалізацію електронної системи телебачення Борисом

Грабовським. Маловідомий автор дуже цікавих винаходів Борис Грабовський (1901-1966 рр.) – син видатного українського поета Павла Грабовського. Він розробив і

здійснив на практиці першу в світі електронну систему телебачення (патент № 16733).

Перша передача на цій основі відбулася в 1928 році. Тим часом за кордоном у 1924 році

була випробовувана система механічного телебачення, яка і використовувалася спершу

в СССР. Багато тогочасних “фахівців” вважали проект Грабовського безперспективним, хоч, як бачимо, життя довело протилежне. Йому належить і ряд

інших винаходів – малолітражного гелікоптера, трикрилого планера,окулярів для

орієнтування сліпих та аппарат для глухонімих, а також ряд інших. А яка невтомна подвижницька діяльність українців за кордоном, яка дивовижна їхня

доля."Нашого цвіту - по всьому світу", ще донедавна їх називали зрадниками

батьківщини, хоча вони, можливо, є більшими патріотами аніж ті, які з дня в день

ходять по рідній землі, дихають своїм повітрям, але не цінують цього. Одним з таких учених є професор Зенон-Володимир Храпливий, який на

Тернопільщині. Він є автором українського гімназійного підручника "Нарис фізики",

що було важливою подією в умовах катастрофічної нестачі українських підручників.

Паралельно з педагогічною працею Храпливий займається наукою. У короткий час він

пише дві праці: "Про від’ємні рівні в теорії Дірака" та "Про власний потенціал

електрона у хвильовій механіці ", що стали основою його докторської дисертації. Цікавою особистістю є Іван Фещенко-Чопівський (1884-1952) – учений і педагог, який

народився на Житомирщині, блискуче закінчив Київський університет, де залишився

працювати. У 1922 р. очолив кафедру металургійного відділу Гірничої академії в

Кракові, що стала під його керівництвом науковим центром Європейського рівня. Він

надрукував ряд праць, що стосуються в основному матеріалознавства, зокрема

фундаментальну монографію “Металознавство” у трьох томах, був членом-кореспондентом Польської академії наук. На його доробок і сьогодні посилаються

автори вагомих публікацій у цій галузі, хоча з того часу технологія металів зробила

значний крок уперед. (Таку історичну довідку можна використати при вивченні теми

молекулярної фізики: “Типи кристалів”, 10 кл.). Професор І. Фещенко-Чопівський до

кінця життя залишався вірним обов’язку вченого передавати свої знання молоді і не

поривав зв’язків з педагогічною працею. Його ініціатива у створенні та співпраця у

першому технічному українському журналі “Технічні вісті” – вагомий вклад у

збагачення української технічної лексики. Ще одним українським патріотом, що прославив Україну своїм дивовижним

обдаруванням був Микола Пильчиков. Ще навчаючись у Полтавській гімназії, М.

Пильчиков захоплено займався експериментами та винаходами у галузі техніки, фізики

і хімії. 1876 – студент фізично-хімічного відділення Харківського університету. 1878 – студент-другокурсник М. Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на кілька

десятиріч випередивши зарубіжних дослідників. З 1881-1887 рр. створює 18 наукових

праць, винаходить і будує дев’ять власних фізичних та фізично-хімічних приладів, з-поміж яких рефрактометр для рідин здобув визнання в Російській імперії. У той

період М. Пильчиков здійснив піонерську, за своїм значенням, роботу: спеціально

дослідив район магнітних аномалій. У 1894 р. М. Пильчиков працював у

Новоросійському університеті. Саме тут перший в Україні і один із перших в Росії

здійснив вдалі експерименти з Х-променями, відкривши низку ще не знаних їхніх


50

властивостей. У 1896 р. публікується відкриття: на основі застосування власного

оптично-гальванічного методу дослідження електролізу вчений встановив можливість

фіксувати зображення різних предметів та об’єктів, нарощування рельєфу на металевих

пластинках за допомогою внутрішнього фотоефекту. 1988-1900 рр. – вперше в Україні

здійснив експериментальні й теоретичні дослідження з радіоактивності, ставши

одним із піонерів нового напрямку – ядерної фізики. (Про визначні внески вченого

можна наголосити на заняттях з фізики, зокрема: розділи: “Магнітне

поле”,“Електричний струм у різних середовищах”, теми: “Рентгенівські промені”,

“Радіоактивність”, 11 кл.). Педагоги повинні акцентувати увагу учнів на роль наших українських вчених у

розвитку науки, відроджувати забуті імена. Національно-патріотичне виховання

молоді, яке є визначальним у формуванні духовних цінностей молоді є, як ніколи,

актуальним сьогодні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є основою

майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. І

покликання освітніх закладів полягає у тому, щоб крім міцних професійних знань

забезпечити у молодих людей – завтрашньої еліти країни, також формування духовно

багатого та національно свідомого світогляду, усвідомлення себе учасником

державотворчих процесів та почуття відповідальності за них. Біологія, екологія, хімія та природознавство

Національно-патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та

природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої

безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним

фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом

виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей, насамперед національної

свідомості. Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу

рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання

біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та

екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас),

«Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно у цікавій і наочній формі познайомити

учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни,

особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни. На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості

за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток

органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й

нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський, в пригирловій частині

Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо, що Україна може

пишатись тим, що вона входить в п’ятірку країн світу за поширеністю

палеонтологічних знахідок докембрію. Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук

підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє

пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли. З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно

включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на

берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше

побачити, більше зробити для збереження природного середовища. Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого

народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом

допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до

національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і

сприяє засвоєнню знань.


51

На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі елементи

національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи,

прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із

сивої давнини. Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як планета») можна

використовувати такі завдання до народних прислів’їв: пояснити сутність явища, про

яке згадується у прислів’ях: «Взимку сонце світить, та не гріє» «На новий рік

прибавилось дня на заячий скік» (тема «Рухи Землі. Землі. Пори року»); назвати

властивості води, які згадуються у прислів’ях «Вода крапля по краплі і камінь довбає»

«Вода найде собі дорогу» (тема «Властивості води. Вода розчинник); пояснити зміст

прислів’їв «Без води і не туди, і не сюди», «Що може вродить камінна гора, коли в їй

води нема!» тема «Значення води у природі)». Також корисним буде організація

народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні приказки, прислів’я, прикмети,

пов’язані з природними явищами, тваринами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки

можна організувати у вигляді конкурсів або змагань. При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити

увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності

учнів. Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про

досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили

Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України,

звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, хімічної

науки. Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини,

ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця. Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого

великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд

монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7

тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним

інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює

великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його

повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та

нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном. Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і

неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну

тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка

Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке

застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань.

Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати,

що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що

застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння

пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців,

врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною

великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під

запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд крупних

учених. У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких

необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені

заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на

тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96


52

учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості

особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та

їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою

країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму

необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних

галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в

цілому. До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з видатним

досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре знайоме всім з

курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що будь-яка інформація, яка

змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією. Співробітники кафедри

органічної хімії і технології органічних речовин хіміко-технологічного факультету

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у

співпраці з університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик

природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні

нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного алмазу і

добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять аномально подовжені

зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено, що слабкі Ван-дер-Ваальсові

сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію індивідуальних молекул. Це

відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між

індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились

настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому

журналі Nature (2011, т. 477 с.308-311). Фізична культура

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові,

функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління,

пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, спирається на

освіту, культуру, науку, спорт, історію, право. Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх

навчальних закладів побудована за модульною системою і складається з двох

інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання і загальна фізична

підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен вид спорту представлений у

вигляді варіативного модуля. Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді

відбувається на уроках з фізичної культури під час вивчення інваріантного модуля

«Теоретико-методичні знання» у таких темах, як відродження Олімпійських ігор

сучасності, основні цінності олімпізму, визначні спортивні досягнення олімпійців,

Олімпійська Україна, Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія

та здоровий спосіб життя тощо. Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією

виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та їх

досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на сучасному етапі

тощо. Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання

молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями,

формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого

покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни;

мотивацію молоді до військової служби. Інваріантний модуль «Загальна фізична підготовка» та розділи варіативних

модулів «Спеціальна фізична підготовка» спрямовані на вдосконалення фізичної форми

учнів, їх функціональної готовності. Задля реалізації поставленого завдання бажано впроваджувати такі варіативні


53

модулі як «Хортинг», «Професійно-прикладна фізична підготовка». Основною метою варіативного модуля «Хортинг» є: зміцнення здоров'я та

всебічна фізична підготовка учнів, виховання морально-етичних якостей особистості та

патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних традиціях українського

народу, формування постави, розвиток якостей швидкості, спритності й координації

рухів, вивчення спеціальних підготовчих вправ хортингу, вивчення основних стійок і

технік, методів переміщення в стійках і виконання початкових форм (комплексів)

хортингу тощо. Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно

проводити виховні заходи, бесіди з учнями, у яких необхідно постійно звертати увагу

на те, що хортинг започатковано на культурних традиціях українського народу. Варіативний модуль «Професійно-прикладна фізична підготовка» спрямовано

на підтримку та розвиток основних професійно-прикладних фізичних та психологічних

якостей, формування прикладних умінь та рухових навичок, підвищення

функціональної стійкості організму учнів до умов обраної професійної діяльності.

Також у цей модуль включені теоретичні відомості з питань патріотичного виховання

школярів у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки. Застосуванні на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких

забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють вихованню патріотичних

почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України. Трудове навчання

Шкільний предмет трудове навчання (технології) має значні можливості у

вихованні в учнів національно-патріотичних почуттів. Досвід роботи учителів та

результати науково-методичних досліджень у цьому напрямку, дозволяють

стверджувати, що значний потенціал у розв’язанні цього завдання полягає у прилученні

учнів до національної культури саме у процесі трудового навчання. Дієвим підґрунтям для такої виховної роботи можна вважати процес

формування в учнів конкретного практичного досвіду з виготовлення предметів і

речей, які у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме – виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих виробів, які були характерними

для побуту українців, а деякі з них криють у своїх формах і техніках оздоблення й інші

сторінки нашої історії. Досить часто мистецькі речі, які учні можуть виготовити

власноруч, мають таке оформлення і техніку виконання, які обумовлені історією

українського народу – від дерев’яних речей оздоблених різьбленням до елементів

народного одягу, що містять у своєму оформленні національно-патріотичну символіку. Декоративно-ужиткове мистецтво й сьогодні охоплює широке коло предметів із

різних сфер людської діяльності. Саме прояви національної культури завжди

супроводжують життя кожної людини, і для кого більшою, для кого – меншою мірою,

але вони є тим духовним середовищем, у якому формуються світогляд, естетичні

ідеали, моральні й трудові цінності та національні почуття особистості. Сприятливі умови для цього створює варіативна частина навчальної програми з

трудового навчання, коли учні спільно з учителем можуть обрати певний модуль, який

пов'язаний з традиційними народними ремеслами, і це може бути: «Художня обробка

деревини», «Технологія виготовлення народної ляльки», «Художнє випалювання»

тощо. На уроках трудового навчання, коли учні вивчають певний навчальний модуль з

декоративно-ужиткового мистецтва існують загальнодоступні (у методичному

розумінні цього слова) способи прилучення учнів до надбань української культури, і

тут можна вказати на два основних, як-от: повідомлення учням різноманітних

відомостей про народні культурні традиції, що склались в українців та організація

додаткових позаурочних занять і заходів для більш тісного ознайомлення учнів з

елементами етнокультури.


54

Введення культурологічних відомостей в організаційну структуру занять на

уроках трудового навчання може відбуватись безпосередньо, коли відбувається

вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового або художнього виду

мистецтва. Під час виготовлення учнями декоративних чи декоративно-ужиткових виробів

важливе місце, крім суто технічної сторони, має й мистецька сторона цієї справи, яка

полягає насамперед у визначенні художньої ідеї твору, в основу якого покладено той

образ, який виникає в уяві дитини, тих думок і почуттів, які вона хоче передати

оточуючим. У змісті діючої програми з трудового навчання передбачено вивчення

таких тем і розділів, що обумовлюють виховний вплив учителя через повідомлення

учням таких теоретичних відомостей, які розкривають різні сторінки нашої історії,

формують в учнів загальне уявлення про моральну й духовну культуру українського

народу тощо. Тому учитель має нагоду впливати на почуття дитини, а через добір

певних культурологічних відомостей, виховувати патріотичні та національні почуття

школярів. Виготовлення виробів, наприклад технікою аплікації соломкою,

вишиванням, може передбачати створення таких художніх композицій, які

відображають історію українського народу, його визвольний рух і звитягу сучасних

захисників рідного краю тощо. Значна кількість вчителів на уроках трудового навчання планують такі вироби

для виготовлення, які можуть бути передані нашим воїнам, які обороняють нашу країну

на сході. Зокрема це: різноманітні за конструкцією та різні за складністю виготовлення

«пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці,

сувеніри з патріотичною символікою тощо. Виготовлення саме таких виробів

якнайкраще сприяє вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.


55

ЗАХОДИ З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ, ПРОВЕДЕНІ В

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МІСТА СЕЛИДОВОГО

ПРОТЯГОМ 2014, 2015 РОКІВ

№

з/п Захід Категорія

учасників Кількість

учасників

До різдвяних свят

1 Різдвяний виховний захід «Ой радуйся, земле!» 5-9 40 2 Виховний захід «Українська хата напередодні Різдвяних свят 3 49 3 Виховний захід «Традиції святкування Різдва в Україні» 6 29 4 Свято «Різдвяні передзвони» 5-9 30 5 Презентація «Звичаї та традиції моєї сім’ї», січень 2015 5 14 6 Усний журнал «Новорічні традиції українців», січень 2015 11 28 7 Свято «Різдвяна радість України», січень 2015 5-8 110 8 Театралізоване свято «Зустрічаємо Маланку»

«На свято Василя» 1-4 5-7

67 33

9 Конкурсна програма «Я - україночка» 3-4 36


56

10 Фестиваль сімейної творчості «Родинні скарби»: Родинне свято «Мамина пісня, бабусина казка». Конкурс - експрес розповідей «Коріння нашого роду»

1-4 5-7

120 63

До Дня Соборності України

1 Виховні години до Дня Соборності України 1-11 234 2 Твір - мініатюра «Верба та калина – одвічні символи України» 6 62 3 Діалог на тему «Державні символи та обереги України» 6 61 4 Прес – конференція «7 чудес України» 11 20 5 Година спілкування «Я люблю Україну» 11 16 6 конкурс малюнків «Моя країна – Україна», 1-4 класи;

«Коли Україна здобула незалежність? За яких історичних

обставин це відбулося?», історичні читання; «Видатні діячі сучасної України», огляд літератури; «Відродження нації», година спілкування; «Повстань, Україно», усний журнал; «Хай буде Україна вільною!», відео-презентація; «Михайло Грушевський – перший президент УНР», урок

історії; «Історія Української держави двадцятого століття», усний

журнал

1-4 5 6 7 8 9 10 11

46 19 18 25 23 25 16 11

7 Урок - конференція «Україна – соборна держава» до дня

Соборності 9-Б 18

8 Година спілкування «Рідне місто – моя маленька Батьківщина» Вихованці ГПД 30 9 Усний журнал «Моя земля – земля моїх батьків» 9 20 10 Класна година «Ми - українці» (до дня Соборності України) 1 26 11 Єдиний урок «Моя країна - Україна» 1-4 295 12 Єдиний урок «Мій сонячний дім – моя Україно!» 9 26 13 Виховна година «Ми – діти держави України» 2 29 14 «Пісенний віночок». знайомство з маловідомими січовими

піснями 5-6 54

15 Заочна мандрівка на гору Маківка в Карпатах 1-4 120


57

16 Конкурс колажів «Україна єдина» до дня Соборності України,

січень 2015

5-11 220

17 Експрес-гра «Україна соборна», січень 2015

5-8 110

18 Онлайн-презентація «Уроки історії», січень 2015 10 6 19 Класні години до Дня Соборності України

Виставка малюнків до Дня Соборності України 5-9 2-4

124 39

20 Уроки - пам’яті, присвячені героям Крут 5-9 127 21 Години спілкування серед учнів до дня Соборності України

«Україно, мій духмяний дивоцвіт, через терни йшла до волі

стільки літ»

7-11 42

22 Спортивні змагання «Козацькі розваги» 8-9 30

Тиждень Рідної мови

1 Тиждень української мови: Конкурс знавців творчості Т.Г.Шевченка Конкурс читців декламаторів «Кобзар у нашому домі»

8-9 2-7

18 18

2 Виховна година «Наша мова – мова калинова»

6 18

3 Бібліотечний урок «Від Володимира до сьогодення»

6 21

4 День рідної мови «Якісь в країні мові», мовознавчий КВК

6-7 44


58

Шевченківські дні. Народознавство

1 Виховні години 1-11 230 2 Творча робота «Скласти речення, використовуючи слова –

символи України» 6 63

3 Пошукова робота в операції «Моя країна – Україна» - «Легенди про Шубіна»

6 28

4 Виховна година з елементами інтерактиву «Я живу в Україні»

7 26

5 Година спілкування «Ми - нація єдина!» 7 27 6 Виховна година «Ти вічно житимеш у пам’яті народній» (до

річниці народження Т.Г. Шевченка) 4 28

7 Екскурсія до шкільного музею «Краса і біль нашого міста»

«Обряди та звичаї закликання весни на Україні» 3 49

8 Виховна година «Рушник – оберіг родини» 5 18 9 Батьківські збори «Тепло родинного вогнища» (традиції і

обряди української родини) 5-9 153

10 Екскурсія в шкільному музеї «Народні звичаї та обряди» 5,7 55 11 «Чарівні віночки», майстер-клас для учнів 5-6 класів 5-6 12 12 Музейний урок «Мати-берегиня роду» 8 48 13 Музейний урок « Народні символи» 2,3 52 14 Екскурсії до шкільного музею «Пам'ять серця» по експозиціях:

«Із народної криниці» 1-11 батьки

292

15 Тиждень Т.Г. Шевченко. Захист міні проектів серед учнів 6-9 класів, філологічна секція

6-9 16


59

До Дня Європи:

1 Оформлено інформаційний стенд «Славетні українці в

Європі»; Організовано конкурс стіннівок «Європа – наш спільний дім»; Урок історії «Культура Давнього Риму»; Заочна подорож країнами ЄС «Чудеса Землі»; Диспут «Доведіть, що співробітництво з ЄС насамперед,

потрібно для України»; Круглий стіл «Україна. Кроки до інтеграції в європейський

економічний простір»; Відео-подорож «Мандрівка по Європі»; Ігрова галявина «Ігри народів Європи»; Спортивні змагання «Спорт не знає кордонів»; Заочна подорож «Європейські цінності»; Урок-подорож «Мистецтво європейських митців»; Брейн-ринг «Європа – наш спільний дім»; «Заочна подорож країнами ЄС»; Вікторина «Мистецтво народів Європи»; Інтелектуальний ринг «Європейські традиції»; Конкурс знавців «Україна. Європейський вибір»

9 5-11 6 7 9 10 1, 1 2 3-4 5 6 7 8 9 10 11

18 25 18 28 25 16 36 2 46 28 18 28 19 25 16 11

2 Конкурси малюнків: «Україна - європейська держава»

5-8 1-5

25 43

3 День Європи: уроки з історії «Чи добре знаєш ти Європу!»; виховні години спілкування «Європа - наш спільний дім»; спортивні змагання «Ігри народів Європи!»; тематичну лінійку «Зустрінь Європу у своєму регіоні!»; виставка малюнків «Європа – наш спільний дім!»

1-9 245

4 Круглий стіл «Європейський вибір України 10,11 44


60

До 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці

завершення Другої світової війни:


61

1 Конкурс малюнків «Тих днів не смеркне слава»;

Конкурс інсценованої пісні «Навіки в пам’яті народній»; Учнівська конференція «Ціна Перемоги. Втрати та здобутки

України в роки Другої Світової війни», 9-11 класи; Уроки мужності: «Шлях до Перемоги», виховна година; «Вклонімося величним тим рокам», урок-свято; «Подвиг немає забуття», виховна година; «Пам’ятає врятований світ», подорож минулим; «Світла пам'ять в історії пісень», година спілкування; «Мужність і відвага крізь покоління», виховна година; «Перемога в серцях поколінь», година спілкування; «Шляхами подвигу і слави», урок-подорож; «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», літературна композиція; «Яскраві сторінки історії (з життя наших земляків), урок-проект

1-11 1-11 9-11 1,1 2-3 4 5 6 7 8 9 10 11

46 230 48 36 42 16 24 18 27 19 25 16 11

2 Виховна година «Пам'ять війни – це пам'ять серця» 11 34 3 Літературно-музична композиція «Спасибо деду за победу» (за

участю «дитини війни» Тараненко С.І.) 1-11 670

4 Шкільне свято «Тих днів не змовкне слава» 1-4 184 5 Виховна година «Патріотизм – потреба України» 11 24 6 Лінійка «День пам’яті та примирення» до 70-ої річниці

завершення Другої світової війни 1-11 417

7 Урок мужності «За мир у всьому світі – це значить за життя» 9 26 8 Робота гуртка «Нащадки перемоги» 5-8 20 9 Участь в туристко-краєзнавчому конкурсі «Україна – своя

Батьківщина» 5-11 60

10 Участь у спортивних змаганнях з метою військово-патріотичного виховання «Переможець»

7-8 4

11 До відзначення 72-ї річниці завершення ІІ Світової війни Цикл 1-11 238


62

виховних годин «Мужність і відвага крізь покоління» 12 Операція «Допомога ветерану» (забезпечення водою ветерана

педагогічної праці Данченко Г.К.) 9 7

13 Операція «Зі святом, ветеране!» 5-11 220 14 Свято «Перемозі - 70 років» 5-11 228 15 Виступ агітбригади «Відстояти життя на Землі» 5-9 137 16 Вахта пам’яті «Вічна слава героям»:

Уроки мужності «Подвиг не підвласний часу»; операція «Ветеран живе поруч»; екскурсії до музею «Берегиня» експозиція «Друга Світова

війна»

1-9 5-9 4

245 14 30

17 Участь у Вахті Пам’яті: - екскурсія в шкільному музеї «Крила обпалені війною»; - виховні години та уроки мужності «Дякуємо дідусеві за

Перемогу»

9 1-11

21

18 Єдині уроки: - «Ми – нація єдина»; - уроки мужності до дня закінчення Другої світової війни; до

Дня визволення Донбасу від німецько-фашистських

загарбників.

1-11

19 Зустріч із випускником школи, миротворцем, членом екіпажу

крейсеру-флагману «Гетьман Сагайдачний» Пилипенком

Русланом.

8,8 48

20 Загальношкільна тематична лінійка «Мужність і відвага через

покоління» до 70-річчя Дня Перемоги 2-11 209

До відзначення 19- річниці Конституції України

1 «Україна – правова країна», година спілкування;

«Найрозумніший», інтелектуальна вікторина «Конституція України – основний закон країни», брейн-ринг «Я маю право на…», конкурс малюнків; «Права дитини в Україні», конкурс знавців «Роль Конституції України в становленні демократичної

держави», відео-журнал Турнір знавців конституційного права

Вихованці

пришкільного

табору, учні 1-6 класів

30 30 30 30 30 30 30


63

До відзначення 24-річниці Незалежності України:

1 «Незалежна Україна. Перебіг подій», екскурсія у музеї

Бойової слави «Пам'ять»; Експозиції в музеї Бойової слави «Пам'ять»: «Герої Небесної

Сотні», «Вони захищали Україну і Донбас» «Мій рідний край, моя земля!», урок патріотизму; «Незалежність України – гарантія прав дитини», Урок права «Україна: шлях до незалежності», історичний екскурс

1-4 1-11 . 5-8 1-4 5-8

26 130 61 38 72

2 Учнівська конференція « Україна – вільна та незалежна»

8-11 108


64

Перший урок

1 Перший урок «Україна – рідний дім» 1 53 2 Виховна година «Добра, люба і єдина наша рідна Україна» 2 48 3 Перший урок «Моя країна – Україна. Символи держави» 2 29 4 Виховна година з елементами інтерактиву «Ми - діти держави

Україна» 2 27

5 Перший урок «Ми – діти держави Україна» 3 21 6 Виховна година з елементами інтерактиву «Україна: моє і

наше» 3 25

7 Перший урок «Українці - нація єдина» 3 27 8 Виховна година «Моя рідна Україно, я – твоя мала частина» 4 18 9 Перший урок «Рідний край, де живемо, Україною звемо» 4 30 10 Виховна година «Ми нація єдина» 4 30 11 Виховна година з елементами інтерактиву «Хай в серці кожної

дитини живе любов до України» 5 23

12 Виховна година «Місто рідне, дороге воно і плідне» 8 25 13 Година спілкування «Україна – єдина країна» 8 29 14 Година спілкування «Всім серцем любіть Україну свою, і вічні

ми будемо з нею» 9 25

15 Виховна година «Я – українець!» 9 28 16 Виховний поетичний захід з елементами театралізації «Ми є,

були і будемо. Ми й Вітчизна наша з нами» 10 20

17 Перегляд відеофільму «Герої не вмирають!» 10 18


65

До Дня визволення Донбасу

1 Виховна година «Зростаймо патріотами своєї землі» 6 31 2 Година спілкування «Наша країна – Україна!» 6 31 3 Виховна година «Ми пам’ятаємо твій подвиг, солдат» 4 28 4 Диктант «8 вересня – День визволення Донбасу від

нацистських загарбників» 6, 6 62

5 Година спілкування «Пам’ять війни – це пам’ять серця» 3 26 6 Виховна година «Героїчні сторінки Донбасу: Друга світова

війна» 7 22

7 Виховна година «Ніхто не забутий» 8 23 8 Екскурсія до шкільного музею «Краса і біль нашого міста» з

нагоди визволення Донбасу від німецько-фашистських

загарбників «Сторінками минулого»

4-5 38

9 Віртуальна екскурсія «Шляхами подвигу і слави» 9 26 10 До Дня визволення Донбасу:

організовано виставку квіткових композицій «Мій рідний край

Донбас»; тематична лінійка «Шляхами партизанської слави» проведено Уроки пам’яті: усний журнал «Донбас – наш дім» година спілкування «Пам'ять війни – це пам'ять серця!» ; урок-подорож «Криниці, садочки, квітучі поля – це все мій

Донбас, моя рідна земля» ; заочна подорож «Донбас – мій рідний край»; година спілкування «Донецький край – моя земля»; година спілкування «Історія мого краю. Донбас! Ми

пам’ятаємо!»; сторінками історії «Пам’ятає незламний Донбас…»; усний журнал «Історія Донецького краю»; усний журнал «Героїчне минуле Донбасу»; урок пам’яті «Подвиг житиме завжди!»; урок-подорож «Донбас нездоланий»; урок-пам'ять «Тих днів не згасне слава»

1-11 5-11 1 2 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

230 150 23 20 15 28 19 18 23 18 28 21 15 15

11 Лінійка до Дня визволення Донбасу від німецько-фашистських

загарбників 5-9 143

12 Виставка колажів «Донбас нескорений» 5-11 204


66

13 Літературно-музична композиція «Ми завжди будемо

пам’ятати ці імена» 8 19

14 Загальношкільна тематична лінійка до Дня визволення

Донбасу «І пам'ять поколінь єднає нас…» 3-11 237

15 Виставка творчих робіт до Дня визволення Донбасу «Живи та

пам’ятай» 7-11 56

До Дня захисника України, Дня Збройних Сил України

1 Тематична лінійка «На захисті Вітчизни»; Веселі старти «Козацькі розваги»; Спортивні перегони «Вправні воїни»; Спортивні змагання «Ми – майбутні захисники»; Круглий стіл «Збройні сили України: історія та сучасність».

5-11 3-4 6-7 8-9 10-11

67 48 42 52 28

2 Усний журнал «Бойовий шлях Українських Січових

Стрільців» 9 45

3 Круглий стіл «Українські Січові Стрільці» 10 42 4 Інформаційна хвилина, присвячена 100-річчю перемоги

Українських Січових Стрільців на горі Маківка 11 24

5 Зустрічі з військовослужбовцями, членами добровольчих

батальйонів, волонтерами 7-11 115


67

КАЛЕНДАР-ПУТІВНИК

НА ШЛЯХУ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Серпень 23 - День Державного прапора України.. 24 - День Незалежності України (1991). 105 років від дня народження Матері Терези (Агнес Гонджа Бояджиу, 1910–

1997), громадського діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1979). День шахтаря. Вересень 1 - День знань. 8 - Міжнародний день грамотності. 11 - День українського кіно. День фізичної культури і спорту. 12 - День танкістів. 17 - День працівників цивільного захисту. 19 - Міжнародний день миру. 22 - День партизанської слави. 26 - Європейський день мов. День туризму. 30 - День мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Всеукраїнський день

бібліотек. Жовтень 1 - Міжнародний день музики. Міжнародний день громадян похилого віку. День ветерана. 2 - Міжнародний день проти насилля. 4 - День працівників освіти. 5 - Всесвітний день вчителів. 13 - Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих. 14 - Покрова Пресвятої Богородиці. День українського козацтва. 24 - Всесвітній день інформації про розвиток. День Організації Об'єднаних Націй. 28 - День визволення України від гітлерівських військ. Листопад 3 - День Інженерних військ. День Ракетних військ і артилерії. 6 - Міжнародний день запобіганню експлуатації навколишнього середовища під час

війни та збройних конфліктів. 9 - День преподобного Нестора Літописця Київського. День української писемності та мови. Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Міжнародний день боротьби з фашизмом та антисемітизмом.


68

10 - Всесвітній день молоді. 16 - Міжнародний день толерантності. 20 - Всесвітній день дитини. 22 - День пам’яті жертв голодоморів. День Свободи. 28 - День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. Всеукраїнська акція

«Засвіти свічку». Грудень 1 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 3 - Міжнародний день інвалідів. 6 - День Збройних сил України. 7 - Міжнародний день цивільної авіації. День місцевого самоврядування. 10 - День прав людини. 12 - День Сухопутних військ. 14 - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 - Міжнародний день солідарності людей. Січень 6.01 - Святвечір. Багата кутя. - 420 років від дня народження Богдана Хмельницького, видатного політичного діяча і

військового полководця. 7.01 - Різдво Господа Ісуса Христа. 14.01 - Новий рік за старим стилем. День святителя Василя Великого. 18.01 - Святвечір водохресний. 19.01 - Богоявлення Господнє. Водохреще. 22.01 - День Соборностi України. Вiдзначається в Українi згiдно Указу Президента

(№ 42/99 вiд 21 сiчня 1999 року), день проголошення у 1919 роцi Акта злуки. 25.01 - День Тетяни. 27.01 - 125 рокiв вiд дня народження Павла Григоровича Тичини (1891-1967), українського поета, перекладача, державного та громадського діяча. 29.01 - День пам'ятi Героїв Крут. Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента

(№ 15/07 вiд 15 сiчня 2007 року). Офiцiйно цю дату почали вiдзначати пiсля того, як

29 сiчня 2007 року Президент України пiдписав Указ "Про вшанування пам'ятi Героїв

Крут". 1918 - відбувся бій між київськими студентами і військами Муравйова під

Крутами, під час якого в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків, що захищали

українську державність." Лютий 15.02 - Стрітення Господнє. - День вшанування учасникiв бойових дiй на територiї iнших держав.

Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента (№ 180/2004 вiд 11 лютого

2004 року). 20.02 - Всесвiтнiй день соцiальної справедливостi. 26 листопада 2007 року Генеральна

Асамблея ООН проголосила 20 лютого Всесвiтнiм днем соцiальної справедливостi,

який вiдзначається щорiчно, починаючи з 2009 року (резолюцiя 62/10). 21.02 - Мiжнародний день рiдної мови. Проголошений Генеральною конференцiєю

ЮНЕСКО (резолюцiя 30-ї сесiї ЮНЕСКО) у листопадi 1999 року i вiдзначається

кожен рiк, починаючи з лютого 2000 року. 24.02 - 230 років від дня народження Вільгельма Грімма (1786-1859), німецького

філолога, збирача й видавця казок, професора Геттінгенського і Берлінського

університетів, засновника міфологічної школи у фольклористиці, автора досліджень у

галузі мовознавства, фольклору, німецької літератури епохи середньовіччя, збирача і

видавця німецьких народних казок та переказів (разом з братом Якобом).


69

25.02 - 145 років від дня народження Лесі Українки (Л. П. Косач-Квітка (1871-1913), видатної української поетеси, громадської діячки, драматурга, прозаїка,

літературного критика, фольклориста, перекладача, громадської та освітньої діячки,

творця педагогічної системи, принципів педагогіки життя, родинної, народної

педагогіки, основними напрямами якої були: навчальна, репетиторська і методична

діяльність, автора перекладів творів М. Гоголя, І. Тургенєва, Г. Гейне, В. Гюго, Дж.

Байрона, Гомера. 27.02 - 20 років тому (1991) Постановою Верховної Ради УРСР ратифіковано

"Конвенцію про права дитини". Березень 8.03 - Мiжнародний жiночий день. Iдея проведення Мiжнародного жiночого дня

вперше виникла на початку ХХ столiття. Цю дату вiдзначають жiнки в усьому свiті. 9.03 - День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського

поета, художника, мислителя. 10.03 - 150 рокiв від дня смертi Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя. 21.03 - Всесвiтнiй день поезiї. Вiдзначається в цей день згiдно з резолюцiєю 30-ї сесiї

ЮНЕСКО, яка вiдбулася в Парижi у 1999 році. 23.03 - Всеукраїнський день працiвникiв культури та аматорiв народного мистецтва.

Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента (№ 484/2000, вiд 21 березня 2000

року). 27.03 - Мiжнародний день театру. Вiдзначається щорiчно з 1962 року. Заснований у

1961 роцi у Вiднi на IХ конгресi Мiжнародного iнституту театру при ЮНЕСКО. Квітень 1.04 - День сміху. - Мiжнародний день птахiв. У 1906 роцi пiдписано Мiжнародну Конвенцiю про

охорону птахiв. 2.04 - Міжнародний день дитячої книги (відзначається у день народження) Г.-Х. Андерсена. 175 років від дня народження (1840-1902) датського письменника-казкаря. 6.04 – Всесвітній день мультфільмів. 7.04 - Благовіщення пресвятої Богородиці. - Всесвiтнiй день здоров'я. У цей день у 1948 роцi набув чинностi Статут

Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я. 11.04 - Мiжнародний день визволення в'язнiв фашистських концтаборiв. Пам'ятна

дата, що вiдзначається щорiчно у цей день за iнiцiативою ООН. 12.04 - Всесвiтнiй день авiацiї i космонавтики. Вiдзначається щорiчно у цей день за

рiшенням Мiжнародної авiацiйної федерацiї. - 55 років тому (1961) космонавт Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства

політ навколо Землі на космічному кораблі Восток (108 хв.). 16.04 - День довкiлля. Відзначається в Українi згiдно з Указом Президента (№ 855/98

вiд 6 серпня 1998 року) у третю субота квiтня. 18.04 - Мiжнародний день пам'яток i визначних мiсць. Заснований у 1983 роцi

Асамблеєю Мiжнародної Ради з питань охорони пам'яток i визначних мiсць

(IКОМОС) при ЮНЕСКО. Вiдзначається з 1984 року; День пам'яток iсторiї та

культури. Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента ( № 1062/99 вiд 23

серпня 1999 року). 22.04 - Всесвiтнiй день Землi. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН. Знаменує

початок довгострокових зусиль з охорони навколишнього середовища. 23.04 - Всесвiтнiй день книги i авторського права. Вiдзначається згiдно з резолюцiєю,

прийнятою на 28-й сесiї ЮНЕСКО. 26.04 - День Чорнобильської трагедiї (1986).


70

- 30 рокiв з часу Чорнобильської катастрофи (1986), найбiльшої техногенно-екологiчної катастрофи сучасності. Травень 1-2.05 - День мiжнародної солiдарностi трудящих. Встановлено конгресом II

Iнтернацiоналу (Париж, 14-21 липня 1889 року). Святковий день (ст. 73 Кодексу

законiв про працю). 3.05 - День Сонця. 8-9.05 - Днi пам'ятi та примирення, присвяченi пам'ятi жертв Другої свiтової вiйни.

Вiдзначається за рiшенням Генеральної Асамблеї ООН ( вiд 24 листопада 2004 року). друга неділя - День Матерi. Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента (№

489/99 вiд 10 травня 1999 року). 15.05 - Мiжнародний день родини (сiм'ї). Вiдзначається щорiчно за рiшенням

Генеральної Асамблеї ООН ( вiд 20 вересня 1993 року). - День української вишиванки. 17.05 - Всесвітній день інформаційного суспільства. 18.05 - Мiжнародний день музеїв. Вiдзначається щорiчно за рiшенням ХI Генеральної

Конференцiї Мiжнародної ради музеїв, яка вiдбулась у травнi 1977 року. 21.05 - День Європи. Враховуючи стратегiчний курс України на європейську

iнтеграцiю, цей День вiдзначається згiдно Указом Президента України (№ 339/03 вiд

19 квiтня 2003 року) у третю суботу травня. 24.05 - День слов'янської писемностi i культури. Вiдзначається в Українi згiдно з

Указом Президента (№ 1096/04 вiд 17 вересня 2004 року). Червень 1.06 - Міжнародний день захисту дітей, започаткований у 1949 р. Міжнародною

демократичною федерацією жінок. 6.06 - День журналіста. 9.06 - Міжнародний день друзів. 11.07 – Всесвітній день шоколаду.


71

Складові національно-патріотичного виховання та основні напрямки виховної роботи

Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває, Той долі ніколи не знайде в житті.

Павло Дворський «Солов’їна пісня»

Національно-патріотичне виховання

- це виховання любові

ДО НАРОДУ

ДО КУЛЬТУРИ

ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ

ДО ТРАДИЦІЙ

ДО ІСТОРІЇ

ДО ГЕРОЇВ МИНУЛОГО

Й СУЧАСНОГО

ДО МОВИ


72

Це так, як дихати -

Любити Батьківщину… В.Сосюра

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ

РОДИННО-СІМЕЙНЕ

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ

ПРЕВЕНТИВНЕ

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

ЕКОЛОГІЧНЕ

ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

МОРАЛЬНЕ ТРУДОВЕ

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ГРОМАДЯНСЬКЕ


73

Додаток до

Методичного бюлетеня №2

2015

Селидове

На допомогу класному керівнику: із досвіду роботи учасників конкурсу «Класний керівник-2015»

На допомогу класному керівнику: із досвіду роботи учасників конкурсу «Класний керівник-2015» Додаток до Методичного бюлетеня №2

Додаток до Методичного бюлетеня № 2 // 2015 Додаток містить практичний матеріал з проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді: розробки виховних заходів

(виховних годин, годин спілкування) учасників міського етапу конкурсу

«Класний керівник - 2015», працівників ДНЗ та ПНЗ. Представлено досвід педагогів міста з питання національно-патріотичного виховання, спираючись на який, можна створити власні

розробки. Рекомендовано для класних керівників, вчителів, вихователів.


ЗМІСТ

Косолап О.О.,учитель української мови та літератури Селидівської

загальноосвітньої гімназії. Інтелектуальний турнір «Вертайся, рідна мово, у

серце народу, у душу Вкраїни»


загальноосвітньої гімназії. Сценарій свята «О рідна мово, хто я без тебе?»


загальноосвітньої гімназії. Сценарій свята «Пам'ять жива»


загальноосвітньої гімназії. Проект «Ми діти твої,Україно!»

Дмитрієва Т.Л. учитель математики Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

Виховна година «Толерантність врятує світ»

Дмитрієва Т.Л. учитель математики Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

Виховний захід «Ми за чисту планету»

Кушнір Т.В., учитель математики та фізики Української ЗОШ І-ІІІ ступенів

№13. Урок патріотизму «Є край, де найкращі у світі пісні…»

Кобець О.О., учитель біології Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12. Модель

виховної системи класу «Ми - творці майбутнього»

Челнокова М.В., учитель математики Гірницької ЗОШ І-ІІІ ступенів №17.

Виховна година «Правда. Складання моральних цінностей людства»

Челнокова М.В., учитель математики Гірницької ЗОШ І-ІІІ ступенів №17.

Виховна година «Україна - це ми!»

Подчасова О.С., учитель англійської мови Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів №19.

Цикл уроків «Громадянське виховання»

Подчасова О.С., учитель англійської мови Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів №19.

Роздуми на тему «Я - класний керівник»

Коліушко О.А. , заступник директора з НВР ЦТДЮ м. Селидове.

Національно-патріотичне виховання засобами позашкільної педагогіки

Із досвіду роботи ДНЗ №42 «Мальвіна» з питань навчально-виховної роботи

Лукашова І.М. , вихователь ДНЗ № 42 «Мальвіна». Конспект заняття «Україна -

рідний край»


Косолап Олена Олексіївна,

учитель української мови та літератури Селидівської загальноосвітньої гімназії

Інтелектуальний турнір «Вертайся, рідна мово, у серце народу, у

душу Вкраїни». Мета : актуалізувати набуті знання учнів ; сприяти інтелектуальному вихованню; розвивати

кмітливість, увагу, пам’ять, пізнавальну активність учнів. Виховувати колективізм,вміння прислухатися до думок своїх товаришів, прищеплювати

учням любов до книги. Святково прибрана сцена, зала. (рушники, вислову про мову, портрет Т.Г. Шевченка. Квіти) Учениця співає пісню «Україночка» або іншу. Учень читає вірш про мову:

Яка ж багата рідна мова! Увесь чарівний світ у ній! Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій. Вона про все тобі розкаже, Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє. І покаже, Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути! І приказок, і порівнянь. І мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань. То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить. І розмовляти так старайся, Щоб всім її хотілось вчить. Вона ж у нас така багата, Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати. І найрідніша нам вона.

Вед. 1. Мова – душа народу. Вона його цвіт і зав’язь. Без неї дерево національного життя

в’яне і засихає. Скільки морозів било цей цвіт, скільки сокир рубало. А сьогодні годі

доводити, що наша українська мова – одна з найбільших слов’янських мов. Вед. 2. Нашій мові потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць. Тож,

Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу вітчизну любіть, Як стягів красу малинову, Як рідного неба блакить.

«Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. Без мови не

може існувати народ, його культура. Мова є одним із найдорожчих скарбів, які

людина створила за свою історію. Тарас Шевченко говорить про мову так: «Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..»


Сьогодні у вас є можливість довести, що в гімназії знають свою рідну мову, люблять і

шанують. Ми впевнені, що ви продемонструєте свою високу ерудицію, доведете, що

володієте культурою слова, що для вас, конкурсантів, гра буде корисною, а для нас – цікавою. Отже, розпочинаємо турнір. Для його проведення створено дві команди. Запрошую їх на сцену. До складу першої команди входять учні: До складу другої команди входять: Оцінювати турнір буде компетентне журі. Усі зайняли свої місця, залишається назвати умови конкурсу і розпочати турнір.

Умови конкурсу 1. На обдумування кожного питання відводиться 1 хвилина. За цим буде слідкувати

журі. 2. Відповідь повинна бути точна, лаконічна, логічно обґрунтована. 3. Обов’язкове дотримання культури мовлення. 4. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Увага!!! Розпочинаємо турнір. Конкурс 1.

Визначити назву команди нам допоможе перше завдання. Правильно склавши геометричну фігуру, яка знаходиться у конверті, на столі, ви

прочитаєте назву своєї команди. Будь ласка, приступайте до виконання першого завдання. Зал підтримує свої команди аплодисментами. Першою виконала завдання команда … («Кобзар» або «Мальва»). Отже, вона отримує

1 бал за правильну відповідь. Конкурс 2.

Другий конкурс називається «Візитна картка». Кожний учасник повинен розповісти все про

своє ім’я. Найвища кількість балів – 4. Зараховується не тільки правильна відповідь, але й

повна: звідки прийшло ім’я, що воно означає. … Слово надається журі.

Конкурс 3. Наступне завдання. Дайте правильну відповідь на питання. Хто ця людина? Цей чоловік

народився на Україні, в м. Луганську, а став відомим російським лексографом, етнографом,

письменником. Був морським офіцером, став хірургом, але справою свого життя вважав

збирання… слів. Відповідь. Володимир Іванович Даль (1801-1872) .

Конкурс 4. У душі кожна людина - поет. І якщо вона не може писати вірші, то більшість полюбляє

читати, адже душу пробуджує почуття прекрасного, а виразність, правильність мови теж є

ознакою загальної людської культури. То ж наступний наш конкурс – виразне читання

напам’ять вірша чи прози. Вирішіть, хто буде захищати честь своєї команди. Слово журі.

Конкурс 5. Прислів’я та приказки – це мудрість народна. У них передаються спостереження людей над

явищами природи й суспільного життя, вадами людського характеру та інше. Наші

конкурсанти повинні швидко виконати таке завдання: я називаю першу частину прислів’я, а

учасники конкурсу – другу. Виграє той, хто це зробить швидше. Книга вчить,… (як на світі жить). Учення – світ, …(а невчення - тьма). Не кажи гоп, …(поки не перескочиш). З миру по нитці - …(голому сорочка). Вола в’яжуть мотузком, а людину - … (словом). Слово – не стріла, а …(глибше ранить). Вір своїм очам, а не … (чужим речам). Мудрий не все каже, що знає, а …(дурний н все знає, що каже).


Хто людей питає, той… (і розум має). Чим розумний стидається… (тим дурень величається). На язиці медок, а …(в душі льодок). Добрі діти доброго слова послухаються, а … (лихі й ворога не бояться). Поки команди будуть працювати, я проведу невеличку гру із залом.

1. Що означає ім’я Тарас? (Бунтар) 2. Який відносний прикметник вказує назву хвороби, відсутньої на землі? (Морська

хвороба) 3. Від яких двох букв стає жарко? (Пе - Че) 4. Хто написав слова і музику до Гімну України? (слова – Павло Чубинський, музика –

Михайло Вербицький) 5. Що люблю – не куплю, чого не люблю не продам. (Молодість і старість) 6. Які два займенника псують дороги ?(Я - ми )

Конкурс 6 «Розважальний» Цей конкурс назвемо «Розважальний», але він не зовсім такий. За допомогою нього

ми перевіримо, як ви можете поєднувати складні звуки. Умова така: промовити

скоромовки,які ви отримаєте на записаному аркуші. Тексти скоромовок

1. Карл украв у Клари корали, а Клара украла у Карла кларнет. 2. Наш полковник полковникував, поки не виполковникувався. 3. Не йди попри Прокопові ворота, попри Прокопишині. 4. Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята. 5. Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і покришенята.

Слово надається журі. Конкурс 7 «Допитливий»

Т. Шевченко писав: Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть між люди!..... Завдання таке: навести якнайбільше біблійних крилатих висловів. На обговорення дається 2

хв. Слово журі.

Конкурс 8 Усім вам відомий з дитинства вірш про походження назв місяців в українській мові.

Січень січе, лютий лютує, Березень плаче, квітень квітує.

Травень під ноги стеле травицю, Червень збирає сіно в копиці…

Липень медовий бджілок чарує, і т.д. Назви місяців прозорі, зрозумілі. Але чи все тут так просто? За одну хвилину спробуйте

пояснити назви перших місяців літа та осені. Відповідь. Червень одержав назву як місяць появи червця – черв’яка, з якого виготовляли

червону фарбу для тканини. У давнину це було дуже поширене заняття на Україні, червця

вивозили і за кордон. Вересень – пов’язують з вересом, рослинним медоносом. У вересні цвіте верес.

Конкурс 10. Назвіть «найпасивнішу», тобто найрідше вживану букву українського алфавіту. Відповідь

обґрунтуйте. Відповідь. Буква «Ф». В українській мові звук, що позначається цією буквою зустрічається у

небагатьох словах. У Т.Г. Шевченка читаємо:


Пострижемося ж у лакеї. Та ревнісно в нові лівреї. Заходимось царів любить.

Шкода і оливо тупить. («Царі») Запитання. Що таке оливо? Яка його сучасна назва? Відповідь. Оливо – олівець. Колись олівці робили з олов’яних паличок, вставлених у дерев’яну

оправу. Такі олива добре писали на пергаменті. Конкурс 11

Дайте відповідь на питання. Росіянка за походженням, вона стала класиком української та

французької дитячої літератури. Писала твори трьома мовами. Якими? Ії твори вивчаються за

програмою. Назвіть цю письменницю, а точніше її псевдонім. Відповідь. Марко Вовчок – Марія Олександрівна Вілінська, писала Українською, російською

та французькою мовами. Конкурс 12 «Творчий» (4 бали)

Правда це було, чи «може, хто збрехав, хто ворогів не мав», не знаю, але я вам переповім цю

історію. Колись у суперечці з італійцем, англійцем і німцем, щоб довести, що українська мова

багата й милозвучна, українець склав вірш та оповідання, в якому кожне слово починалось на

одну й ту ж букву. Наприклад: Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад, Срібно стеляться сніжинки – Спить самотній сад. Спробуймо і ми зробити те ж саме. Завдання трохи змінимо: складіть одне речення або

віршик. Конкурс 13 «Бліц - турнір»

Кожній команді по черзі будуть задаватися питання, кожне з них оцінюватиметься одним

балом. Максимальна кількість балів – 15. Питання для першої команди.

1. Несподіваний подарунок, несподівана новина, подія. ( Сюрприз) 2. Масове інфекційне захворювання. (Епідемія) 3. Виконавець ролей у театральних виставах. (Актор) 4. Огорожа, сплетена з лози, з прутів. (Тин) 5. Слова, різні за звучанням, але близькі за значенням. (Синоніми) 6. Наука, що вивчає слово, його значення, походження. (Лексикологія) 7. Старовинне слово, що вийшло з ужитку. (Архаїзм) 8. Розмова двох осіб. (Діалог) 9. Умовні знаки секретного письма. (Шифр) 10. Льодова гора, що плаває у морі. (Айсберг) 11. Чарівна жінка. (Фея) 12. Навчальний заклад, приміщення, напрям у науці. (Школа) 13. Група експертів, що розподіляє місця і нагороди у конкурсах. (Журі) 14. Художній опис місцевості. (Пейзаж) 15. Що означає вислів se lawi (се ляві). (Таке життя)

Питання для другої команди 1. Що росте догори коренями? (Бурулька) 2. Установа для літнього відпочинку дітей. (Табір) 3. Хто мовчки говорить і всіх навчає? (Книга) 4. Який журавель не літає? (Колодязний) 5. Що піднімають атлети? (Штангу) 6. Слова, що мають протилежне значення. (Антоніми) 7. Наука, що вивчає частини мови. (Морфологія) 8. Доповідь на основі опрацювання якого – не будь питання. (Реферат) 9. Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і) 10. Пристосування живих організмів до кліматичних умов? (Адаптація) 11. Перерва в заняттях у навчальних закладах. (Канікули) 12. Український герб. (Тризуб)


13. Національний гімн. («Ще не вмерла Україна») 14. Чоловічий і жіночий одяг. (Кожух) 15. Він колись кочував селидівським степом. (Селид)

На цьому турнір завершується. Поки журі буде підводити підсумки, учениця виконає

для вас танець. Вед.1. Рідна мова. Рідне слово.

Воно житиме завжди. Бо воно є Вічність,

Правда, Добро і краса.

Вед. 2. То ж станьмо перед Богом на коліна, Схилімо в шані голови свої,

Щоб наша мова, рідна, солов’їна, Цвіла як весняні гаї.

Слово надається журі для оголошення підсумків останнього конкурсу й визначення

переможців. Учитель. Сьогодні ми з вами були учасниками та слухачами конкурсу юних знавців мови а

вважаю, переконались у тому, що рідну мову знаємо і шануємо рідне слово. Хтось із

мудрих сказав: «Ми старалися дати душевне задоволення тим, хто захоче їх читати,

легкість тим, хто волітиме затримати їх у пам’яті, а користь усім тим, кому

потрапить в руки цей матеріал ». Уважаю, якоюсь мірою нам це вдалося.

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

„ О рідне слово, хто без тебе я ? ” (на фоні мелодії української пісні виходять ведучі: хлопчик і дівчинка)

1.Добрий день, шановні друзі! Ми зустрілись в тіснім крузі. 2.Слухать диво калинове – рідне українське слово. 1.В Українського народу, як і в інших народів світу, є багато радісних свят, які

відповідають його потребам стану душі, характеру, традиціям. 2.Це веселі свята з піснями, танцями, сповнені гумору й щирої радості. 1.Але є ще одне свято рідної мови. 2.То ж хай це свято стане традиційним в нашій гімназії. 1.Хай наша рідна мова лунає найд світом вільно і світло 2.Хай летить у всесвіт щире слово, як і душа українського народу, його думи і світлі

мрії, надії і сподівання. (на фоні української мелодії виходить хлопчик чи дівчинка і читає вірш ) О мово моя солов’їна Я так тебе змалку люблю Як матір, як рідну Вкраїну Як сонце-найкращу зорю Та як же тебе не любити


І як рідну мову не знать ?! Без тебе не можу я жити Без тебе я хочу ридать. Без тебе і дня не проходить Без тебе Вкраїни нема. З тобою хай сонечко сходить І пройде холодна зима. О мово моя солов’їна пануй У державі своїй. Хай вічно живе Україна І щастя квітує у ній (Євгеній Плаксій) 1.Першим до нас приходить слово з колисковою материнською піснею, тихою казкою

доброю ласкою. 2. «мама», «тато»,»баба», «киця», «ляля» - лепече дитина. 1.Які дивні перші двоскладові слова ! Які прості і милі слова першої колискової. (на сцену виходять дівчатка з ляльками і співають колискову) 2.Дякуємо дівчатка за чудову пісню! 1.Українські пісні ніжно мама співала, коли ще в сповивану були діти мали . 2.Українською мовою благословляла, як розходились ми на дороги Землі. 1.Люболв до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. 2.Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність

Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова. 1.Хто дорожить ним, як честю матері, як добрим ім.»ям своєї родини. 2.Мов на світі багато. А тепер послухайте, якої думки про свої мови представники

різних народів, а саме: англієць, німець, італієць і українець. (на сцену виходять 4 хлопчика, у яких є відмінність в деталях костюму: кашкет,

циліндр, шапка та ін.) 1.Українець: Ось послухайте, яка моя українська мова . Ведучі: (звертаються до залу) 1.Любі хлопчики й дівчата оголошується поетичний конкурс під назвою «Візитна

картка рідної мови» 2.У нашій залі умовно 2 команди. По черзі ми читаємо віршовані рядки про

українську мову. 1.Останне слово за вами. А іноземні гості хай послухають 1.Українська рідна мова мелодійна…………(світанкова) 2.Ти від серця йдеш до серця і дзвениш, як те…………..(джерельце) 3.Щира, світла і казкова, ніжна, ніжна……………(пелюсткова) 4.Ти багата і барвиста, і дзвінка і …………(промениста) 5.І буденна, і святкова мова наша ………..(колискова) 6.І свята, і найрідніша, і для слуху …………….(наймиліша) 7.І тобі ясне світання, є любов, і є …………………(кохання) 8.Ти така ясна ,чудова, мова наша ………………………(веселкова) 9.Лагідна і терпелива, то сумна , то………….(жартівлива) 10.І щаслива, і нещасна, і сторична і ………………(сучасна) 11.Ділова і виробнича, і відверта й …………………….(таємнича) 12.На всі випадки життя, і на кожне ………………….(почуття) Іноземці: Визнаємо, українська мова житиме вічно. Ведуча: Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Ведучий: Нею можна висловити все Мова наша мова Пісня стоголоса Нею мрію навесні Нею плаче осінь


Вона: Нею марять зими Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози «Заповіту» Він: пройшовши нелегкий шлях українська мова починає жити. У 2000 році з

прекрасної ідеї відомого українського бізнесмену й мецената з Канади Петра Яцика

народився міжнародний конкурс знавців української мови . 2.9 листопада ми відзначаємо День української письменності й мови. 1.І сьогодні ми святі хочемо надати слово учасникам ( чи переможцям цього

конкурсу, а також переможцям олімпіади з української мови та літератури) Прикладом гармонійно особистості в нашій гімназії є……………, гарно навчається.

Стримана, ввічлива, скромна, привітна, невтомна у своїй кипучості. Пише гарні твори,

грамотні диктанти, і складає вірші. (…… Читає один із них) 2.Щиро дякуємо вам дівчатка. Неможливо любити народ. Україну без того аромату, о

слово, мій цвіт. Я ж тобі присягаюся, мова на любов і на вірність на 1000 літ. 1.Т.Г.Шевченко писав: «Ну щоб здавалося, слова…. Слова та голос більш нічого, А серце б’ється – ожива, як їх почує!...» Отже рідна мова – це невід’ємна частина і чарівний інструмент. 2.На звук якого відгукуються найтонші й найважливіші струни людської душі. 1.Але багато ще зусиль потрібно докласти кожному з нас, щоб наша державна мова до

кінця очистилась від русизмів, вульгаризму, невмотивованого вживання іноземних

слів. ( …………читає «Рідна мова») 2.До боротьби за красу мови, за привабливість мови закликав також і поет

М.Рильський «Як парость виноградної лози, Плекайте мову пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіше від сльози вона хай буде». 1.Як говорив Дмитро Білоус: «Мова – це пісня душі, покладено на слова» 2.Пісня-найдобрішп, найвиразніша мова. Вона вміщає в собі і палку любов до

Вітчизни і яркий гнів до ворогів, і волелюбні думи народні, і ніжні запахи рідної

землі. 1.У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю рідна й чарівна десь українська

пісня розіллється. І жайворонком над нами залунає. (Пісня «Червоні маки») 1.Українська мова це невичерпна скарбниця м»якого гумору, іскрометної іронії. 2.Гуморески, смішинки, анекдоти свідчать про те, що наш народ має жартівливу

вдачу, І ви в цьому зараз переконаєтесь. (Чути лемент Кайдашихи. Оглядаючи сцену йде до глядача, можна з книжки ) 1.Сьогодні наша мова стала державною, звучить у світі, Ії слухають інші народи. 2.Наша мова і пісня – чарує тисячі людей своєю щирістю, зігріває Любов’ю і теплом 1.Голубить ніжною ласкою, оновлюється і збагачується. 2.А як ви гадаєте, чи виховує мова людину ? 1.Вірна, про це красномовно свідчать наші українські прислів’я. 2.«Може хто з вас знає наші прислів’я (Спускається до дітей в зал, діти називають прислів’я)

- «слово не горобець, випустиш не спіймаєш» - «Хліб – сіль їж, а правду ріж» - «Вмій жартувати, та знай коли перестати» - «Вмій сказати, та умій змовчати» - «Від солодких слів буває гірко» - «Довгим язиком тільки полумиски лизати»


- «Добре слово краще ніж гроші» - «Вода все сполоще, а злого слова – ні»

1.Наше свято було б не закінченим, якби ми не згадали про минуле свого краю де

живемо з вами. І про те, що являємося нащадками козацького роду. 2.Ми роду козацького діти. Ми любимо сонце і квіти. А Україна нам шле свій привіт . 1.Тож вітаємо козаків на нашому святі ( На конях через всю залу заїжджають козаки) 2.Дякуємо, козаченьки що завітали на наше свято. 1.Що за свято, як без танців. Це напевно скаже всяк. 2.Тож запросимо дівчаток, на веселий гопачок (Український танок) 1.Рідний край, рідна мова, що може зрівнятися з відчуттям найдорожчого у світі ? 2.Тож живи та розвивайся, квітни наша рідна мово. 1.Будь над оберегом, візитною карткою 2.Дзвени веселим струмочком, світи яскравим сонечком. 1.Нам в Україні всім судилось жити, в краю де кожна квітка голос має ! Тож

українська мова хай звучить , над цілим світом хай вона лунає. (Пісня у виконанні………………………………) (Всі учасники виходять на сцену і говорять по 2 строчки) 1.Любі діти! Бережімо природу і мову, щоб справжніми бути людьми 2.Пісню мами, її колискову, що уперше почули дітьми 3.Все робіть, щоб річки не міліли 4.І ліси хай піснями звучать 5.І щоб мовою рідною вміли, Україну свою оспівати 1.Ідіть по світу гордо і незалежно, знайте , що ви діти вільної України,

багатостраждальної але роботящої і доброї щирої Батьківщини. 2.Вона одна у нас, як мати. І від нас усіх залежить, якою вона буде, наша мила

Україна. 1.Від нашої любові, від праці, від честі залежить її майбутнє і доля всіх нас. 2.Любіть свою мову, свій рідний край, свою Україну Ведучі 1.Свято присвячене Дню рідної мови закінчено. 2. Дякуємо за увагу! До нових зустрічей !


Сценарий праздника ко Дню освобождения Украины «Память жива» Цель: формировать в учащихся патриотические чувства, гордость за старшее

поколение, выстоявших в годы ВОВ, воспитывать уважение к ветеранам и участникам

Вов, любовь к родной земле, интерес к истории Украины. Участники: учащиеся 6-8 классов. ♫ Танец с веночками. На сцене остается девочка - Украина. ♫ Звучит музыка «Жаворонки». Выходит девочка - Украина в укр. костюме и

читает легенду. Девочка-Украина. Було це дуже давно… Древня легенда повідає, що на світанку

нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, сказав зробити

перепочинок. Земля, де опустилися Бог з ангелами, була багатою на сонце, на звірів та

пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не зайшов він

зі своїми супутниками, всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та

місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: « Рушаймо у край!» Кажуть,

відтоді й пішла назва нашої держави – Україна. ♫ Звучит песня про Украину. ♫ Звучит музыка. Выходят ведущие. Вед. 1. Памяти наших дедов, отцов, памяти солдат и офицеров, павших на фронтах

Великой Отечественной войны… Вместе: Посвящается. Вед.1. 28 октября- государственный праздник –День освобождения Украины от

немецко-фашистских захватчиков. 70 лет прошло с тех пор. И все же, - прошлое

всегда с нами, в наших сердцах. Вед.2. Память сердца жива, пока жив человек. Память – это бессмертие наших

защитников. Память – это обелиски. Они стоят в каждом городе – солдаты ,одетые в

бетонные шинели, солдаты спящие вечным сном. Выходят мальчик и девочка. В руках держат старый фронтовой альбом. Мальчик: Мы не вправе забывать то грозное судьбоносное время. Жить без памяти.

Без истории – означает лишиться корня жизни. Не помня пришлого, настоящее

лишено основы и смысла. Из прошлого мы черпаем вдохновение и делаем выводы на

будущее. Девочка: Да! А что это у тебя в руках? М.: Старый альбом. Семейная реликвия. Д.:А кто на этой фотографии? Твои бабушка и дедушка? М.: Да, в 41 году они познакомились и вместе освобождали города и села. А это их

однополчане, их командир. Д.: Какие они молодые и красивые! Интересно, как это было? ♫ Звучит запись голоса Левитана - сообщение о начале войны. -От Советского информбюро. Сегодня в 4 часа утра без всякого объявления войны

немецкие войска атаковали нашу страну. На границах идут бои. Мы призываем к

спокойствию. Наше дело правое! Враг будет разбит! Победа будет за нами! ♫ На экране кадры начала войны, сопровождающиеся музыкой (2-3 мин.) ♫ Звучит "Вставай, страна огромная" На сцене стол, заваленный документами. За ним сидит уставший военком. Воєнком. Наступний! (піднімає голову) Знову ти. Скільки можна казати: не ходи сюди, не беруть в армію таких як ти,

маленький ще. Ну, подивися на себе, гвинтівка і та вища на зріст. Хлопчик. Ви …це не маєте права. Чуєте, не маєте права! У мене батько на війні

загинув, і старший брат у госпіталі поранений лежить. Хто ж тепер воювати буде? Я

буду! І не потрібна мені ваша гвинтівка, я в танкісти піду, там маленькі потрібні. Не

підпишете, я знову прийду. Ходитиму, доки не підпишете! Воєнком. Добре, хлопче, іди, воюй. Тільки живим повертайся. Живим, чуєш! ♫ Звучит мелодия песни «Ах, война, что ты сделала, подлая…»


Выходят парень и две девушки в платье, в военной форме. Девушка 1: Ах, война, что ты сделала, подлая? Стали тихими наши дворы... Наши мальчики головы подняли. Повзрослели они до поры. На пороге едва помаячили И ушли за солдатом солдат... До свидания, мальчики! Мальчики, постарайтесь вернуться назад! Девушка 2:Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими, Не жалейте ни пуль , ни гранат, И себя не щадите, но все-таки Постарайтесь вернуться назад. Парень: Ах, война, что ты, подлая сделала? Вместо свадеб - разлуки и дым. Наши девочки платьица белые раздарили сестренкам своим. Сапоги, ну куда от них денешься, Да зеленые крылья погон. Вы наплюйте на сплетников, девочки! Мы сведем с ними счеты потом. Пусть болтают, что верить вам не во что, Что идете судьбой наугад. До свидания, девочки, девочки! Постарайтесь вернуться назад. Парень: Им было трудно – восемнадцатилетним, еще вчера сидевшим за партой, а

сегодня взявши в руки винтовки, чтобы мстить за поруганную землю. Именно они,

молодые солдаты, вынесли на своих плечах основную тяжесть войны. Такие, как

удалой солдат Василий Теркин -герой поэмы А . Твардовского. ♫ Звучит марш. Выходят ведущий и Теркин. Ведущий: Теркин – кто же он такой? Скажем откровенно: Просто парень сам собой Он обыкновенный . Впрочем, парень хоть куда. Парень в этом роде В каждой роте есть всегда, Да и в каждом взводе. Теркин: Нет, ребята, я не гордый. Не загадывая в даль, Так скажу: зачем мне орден? Я согласен на медаль. На медаль. И то не к спеху. Вот закончили б войну, Вот бы в отпуск я приехал На родную сторону. Буду ль жив еще? Едва ли. Тут воюй, а не гадай. Мне не надо, братцы, ордена Мне и слава не нужна, А нужна мне больно Родина, Мне родная сторона.


Ведущий. Во многих семьях сохранились солдатские треугольники – письма, которые

присылали с фронта отцы и деды, мужья и сыновья, братья и сестры. Они писали, что

вернуться домой с победой. ♫ Звучит мелодия « В лесу прифронтовом» Выходят солдаты , садятся , читают письма. Солдат 1: " Привет с фронта. Здравствуй, мама. Ты можешь меня поздравить. Я – летчик. За меня не волнуйся, мама, со мной все будет хорошо. Я живучий." Девочка в форме санитарки читает письмо «Привет с фронта. Здравствуй мама!

Пишу тебе прямо с передовой. Держим оборону. Вокруг опустевшие дома. Ветер

свистит в разбитых окна. А когда близко разрывается мина. На асфальт со всех сторон

сыпется остатки стекол. Ты не бойся . мама, к минам, бомбам, пулям , вообще можно

привыкнуть. Сколько солдат я перевезла, мама, сколько вынесла из- под огня. Если

сложить бинты , то шар Земной опоясать можно. Не скучай. Мамочка. Все будет

хорошо! ♫ Выступление Белоус Е., Крутских Б. ♫ Под музыку выходят дети с фотографиями дедов - ветеранов, рассказывают

коротко о их . "Мой дед Ф.И.О. воевал ......, награжден медалями..... После войны посвятил себя......Я

горжусь, что.... Выходят ведущие. Вед.1.Освобождение Украины продолжалось почти два года. В годы войны погиб

каждый шестой украинец. Больше 250 украинских сел были сожжены дотла. Вед.2. Война унесла 20 млн. жизней. Если по каждому погибшему объявить минуту

молчания , то страна будет молчать 38 лет. ♫ Звучит песня «Журавли». Под музыку песни входит маленькая девочка. У нее в

руках горящая свеча. Поднимается на сцену ставит свечу перед импровизированным

памятником. Девочка: Мы помним. Мы чтим память бойцов , погибших, защищая нашу землю .

Они всегда с нами: в наших домах, в цветущих садах, в светлых улыбках детей, в том

счастье, что принесла на родную землю наша победа. Склоним головы перед светлой

памятью не вернувшихся с войны сыновей, отцов, мужей, братьев, сестер, дочерей. Минута молчания. Метроном. Выходят чтецы. Чтец 1: И будет так, неотвратимо будет... На сцену выйдет в орденах старик- Последний на планете фронтовик. И перед ним в порыве встанут люди: Не кто-нибудь пред ними - фронтовик! И голосом спокойным и усталым Солдат бывалый поведет рассказ, Как эту землю вырвал из метала, Как наше солнце сохранил для нас. Чтец 2: И будут парни удивляться, Девчонки будут горестно вздыхать. Как это можно умереть в 17... Как можно в годик маму потерять. И он уйдет, свидетель битвы грозной С букетом роз и маков полевых... Запоминайте их, пока не поздно, Пока они живут среди живых. Чтец 3: Я смотрю в этот зал, здесь сидят ветераны седые. Они в грозные дни воевали не год и не два… Я смотрю в этот зал, здесь собрались друзья боевые. И от сердца идут и к сердцам улетают слова.


Дарят цветы ветерану. Выступление гостей, приглашенного на праздник ветерана. Выходят все участники праздника. Вед.1. - Благодарим солдаты вас - За жизнь, - За детство, -За весну, -За тишину, -За мирный дом. - За мир, в котором мы живем! ВМЕСТЕ: Благодарим! ♫ Звучит песня "Аист на крыше" (дети в руках держат птиц-голубей)

ПРОЕКТ «Ми діти твої, Україно!»

Підготували учні 8 –А класу Марченко Є., Карпачова Л. Міхедькина В.,

Рябко Р., Білоус Є., Злобіна А., Борульник О.


Мета проекту. підготовка учнів гімназії до відповідального усвідомленого життя та діяльності в

демократичній державі громадянському суспільстві. Завдання проекту.

формування національної самосвідомості; створення умов для розвитку та самореалізацій обдарованих дітей. формування потреби у здоровому способі життя;

Очікуваний результат. Реалізація проекту сприяє:

оволодінню знаннями, уміннями, навичками і технологіями формування успішної

особистості; залученню молоді до безпосередньої участі в дозвіллі і суспільно-корисній діяльності; реалізації творчого потенціалу в інтересах їх самореалізації (конкурси, виставки,

концерти); формуванню потреби у здоровому способі життя.

Характеристика проекту за часом. Термін дії проекту: вересень 2015 року – червень 2016 року.

Учасники проекту Учні 8 – 11 класів Селидівської загальноосвітньої гімназії.

І етап - Організаційно-підготовчий

Термін виконання Зміст діяльності Вересень 1. Створення ініціативної групи.

2. Визначення мети, завдань проекту та очікуваних

результатів. 3. Підбір та вивчення методичної літератури щодо

втілення проекту. 4. Планування роботи.

ІІ етап – Конструктивний Термін

виконання Сфери діяльності

Духовність нації Творчість нації Здоров’я нації Жовтень-листопад

Школа особистості „

Лідерство – запорука

майбутнього України ” - „ Взявся за справу, доведи

до кінця ” - „ Як вести за собою?” - „ Як все встигнути?”

(практикум) захист творчих проектів

- „ Вчимося бути

громадянами ” - „ Майбутнє України – в

твоїх руках” дебати „Чи легко бути

громадянином України ” круглий стіл „Чи легко бути

добрим” акція милосердя „ Чужого

горя не буває ”. Зустрічі з цікавою людиною

„Особистість дня ”. старт операції „ Ними

пишається місто – ними

пишаємось ми ” (збір

захист проектів „

Емблема до проекту „

Ми твої діти,

Україна!” виставка українських

оберегів „ На щастя,

на долю ” виставка квіткових

композицій „ Чарівна

осінь України ” виставка доробок з

природничих

матеріалів „ Овочевий

рай ” персональні виставки

творчих робіт учнів „

Таланти твої Україна

”.

тиждень здоров’я козацькі ігри мала спартакіада захист творчих

проектів „ Майбутнє

України без

алкоголю та

наркотиків ” екологічні акції „

екологія і ми ”, „

Зелений дивосвіт ” конкурс колажів „

Нове покоління,

обирає здоров» я”. диспут „ Чи легко

бути здоровими?”


матеріалів для випуску

альманаху) організація клубу-

спілкування „ Коло друзів ”

(з старшокласниками інших

шкіл) Грудень –

січень Школа особистості „


майбутнього України ” - Я, ти, він, вона разом

дружня сім’я - Будь-яка оправа – творчо. - Кроки до успіху засідання дискусійного

клубу „ Бути чи вдавати?” літературно-музичні

вітальні (зустрічі з діячами

мистецтва Донбасу) усний журнал Великі

українці (політики)

цикл заходів „ Зимові

свята українського

народу ” - свято колядок „

Щедрий вечір, добрий

вечір ” - виставка

українських

вишиванок „ На

щастя, на долю ” конкурс витинанок „

Зимові візерунки ” свято святого

Миколая конкурс малюнків „

Від козацтва до

наших днів ”

спортивні змагання „

Козацькі розваги ” тренінгові вправи „

Навчись казати „

Ні!” (про шкідливі

звички) робота над альбомом

„ Олімпійська

гордість України ” зустрічі з

спортсменами міста. міський турнір „

Веселі старти ”

Лютий – березень



майбутнього України ” - Створи себе сам - Уміння володіти собою - Від прагнення до успіху ділова гра „ Мрія про

майбутнє ” акція милосердя „ Добру на

зустріч ” усний журнал „ Великі

українці ” (митці) сімейне свято „ Тепло

родинного вогника ” робота клубу спілкування „

Коло друзів ”

конкурс інсценованої

української пісні „

Пісенний віночок ” українські вечорниці персональні виставки

творчих доробок

обдарованих дітей робота над альбомом

„ Страви українського

козацтва ” виставка зброї

українського козацтва

робота над альбомом

„ Олімпійська

гордість Донбасу ” вечір „ Свято

спортивної слави ” зустріч з лікарями „

Моє здоров’я – здоров’я нації ”.

турнір з тенісу „

Наші перемоги – рідному місту ”

диспут „ Твій вибір

– здоровий спосіб

життя ”.

Квітень – травень



майбутнього України ” - Технологія успіху - Мій вибір – моє життя

(профорієнтація) - Успішна особистість Диспут: „ Чого я хочу ”,

чого я прагну?” ток-шоу „ Ти репортер ”

(проблеми молоді) свято Матері акція милосердя „ Турбота

ветерану ” усний журнал „ Великі

українці ” (жінки) Брейн-ринг „ Мальовнича

Україна ” робота клубу спілкування „

Коло друзів ”

фестиваль „ Тріумф ” - золоті голоса

майбутнього України - золоті руки

майбутнього України - золоте перо

майбутнього України виставка українських

віночків „ На щастя,

на долю ”.

підсумкове свято „

Олімпійські надії

Донбасу ” акція „ Посадив

дерево – недаремно

прожив життя ”.


ІІІ етап – Узагальнюючий етап Термін

виконання Сфери діяльності

Духовність нації Творчість нації Здоров’я нації Червень випуск збірника „ Ними

пишається місто, ними

пишаємось ми!” випуск інформаційного

вісника „ Наші справи – наше життя!”

підсумкова виставка

„ Таланти твої,

Україно» випуск альбому „

Творчі здобутки

тобі,Україно ”

випуск альбому „

Олімпійські надії

України ”.

Зовнішні зв’язки Сфери діяльності

Духовна нація Розвиток творчих

здібностей За здоровий спосіб життя

Співпраця з: ТВ-центрами; бібліотеками міст; музичними школами; музеями області та ін.

Співпраця з : центрами творчості

дітей та юнацтва ТВ-центрами будинками культури та

ін.

Співпраця з : палацами спорту козацькими осередками міст відділами сім’ї, молоді і спорту міських

рад. редакціями міських газет ТВ-центрами. міськими лікарнями

Проект «Ми діти твої, Україно!»

Духовність нації Таланти нації Здоров’я нації

Кон

фер

енц

ії, д

ебати

, ди

скусі

ї

Уч

аст

ь в

уч

нів

ськ

ом

у р

усі

„ Д

он

ба

с –

мій

рід

ни

й к

ра

й”

Захи

ст т

во

рч

их

пр

оек

тів

„Б

ез м

ин

ул

ого

нем

ає

ма

йбу

тн

ьо

го

”

Зуст

річ

і з

цік

ав

им

и о

соби

стост

ям

и

Ви

пу

ск а

ль

бом

у „

Ни

ми

пи

шаєт

ься

міс

то, н

им

и п

иш

аєм

ось

ми

!”

Ви

ста

вк

и,

ко

нк

ур

си

Зуст

річ

і з

тал

ан

ов

ити

ми

лю

дь

ми

Тем

ати

чн

і в

ечор

и

Ви

пуск

збір

ни

ків

тв

ор

чи

х р

обіт

Ви

пу

ск а

ль

бо

мів

пр

о т

ал

ан

ов

ити

х л

юд

ей м

іста

, о

бл

аст

і

Сп

ор

ти

вн

і зм

аган

ня

, сп

ар

так

іад

и

Зуст

річ

і зі с

по

ртс

мен

ами

міс

та, о

бл

асті

Ви

пус

к ал

ьбо

му

пр

о с

по

рти

вну

гор

діс

ть м

іста

,

об

лас

ті

Ви

став

ки с

по

рти

вни

х з

до

бут

ків

зак

лад

ів м

іста

,

об

лас

ті

Ди

скус

ійн

і кл

уби

„Зд

ор

ов’

я д

ітей

– з

до

ро

в’я

нац

ії”

Шк

ол

а о

соб

исто

сті

„Л

ідер

ств

о –

за

по

ру

ка м

ай

бу

тн

ього

Ук

ра

їни

”


Дмитрієва Тетяна Львівна, учитель математики

Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Виховна година Толерантність врятує світ

Мета: Вміти пояснювати термін «толерантність»; розповідати про значення

толерантності в житті людей та в демократичному суспільстві; аналізувати життєві

ситуації; засвоїти навички толерантної поведінки. Обладнання: Малюнки до теми, роздатковий матеріал, ватман, фломастери.

І. Вступ Вчитель нагадує учням про трагічні для людства події: 69 років з дня трагедії у

Бабиному Яру в Києві, коли було за один день розстріляно 35 тисяч жінок, дітей і

чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської

національності. І 8 років, коли пролунали вибухи в США, і забрали життя тисячі

людей тільки тому, що комусь не подобався американський спосіб життя та політика

американського уряду. На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості,

які люди виявляють один до одного, ми можемо часто стикатися з її проявами у

своєму власному житті. Вчитель. Я чи стикалися ви у своєму житті з випадками нетерпимого ставлення

до себе? (Аналіз життєвих ситуацій, про які розповідають діти)

ІІ. Оголошення теми і мети. Тренінг «Толерантність, що це?»

Вчитель. Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так

воно звучить латинською. Толерантність людей є найважливішої умовою миру і

злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно

змінюються, породжуючи то гармонію, то перевагу. У різних людей – різні погляди на

життя, працю, кохання тощо. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як

треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприймала ваші

погляди? Притча про аксакала

Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди

попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити

такий порядок у сім’ї, що усі сини і невістки, дочки і зяті жили разом у мирі та

злагоді». Не може вже говорити старий – подають йому папір і олівець, і він довго

пише. І коли випадає з рук вмираючого аркущ, дуже здивувалися усі – там 100 разів


було написано одне слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написано – «терпимість»!

Вправа «Чим ми схожі» Вчитель пропонує учням знайти спільні риси з товаришем (смаки, уподобання,

заняття) Вправа «Картопля»

Ведучий. «Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад, етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – унікальний і

неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», а фіни – мовчазні. Однак, якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною, більш

дізнаємось про його індивідуальність – неповторність буде очевидною» Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці,

навряд хто-небудь вважає, що кілограм картоплі наповнений індивідуальністю.

Візьміть кожний по картоплині. Роздивіться її уважно. На це дається 1 хв. Потім

картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплю і описати її. Вправа «Що таке толерантність?»

Завдання. За роздатковим матеріалом пояснити вислови видатних людей про

толерантність (робота в групах) Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій) Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне толерантне, досконаліше

суспільство (А.Сахаров) Закликаю до відмови від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним

центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість (Леонід

Кучма) Отже, толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.

1-й учень. Толерантність – це поступливість, це активна позиція, викликана

визнанням прав і свобод людства. 2-й учень. Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства.

Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. 3-й учень. За останні 5 тисяч років на Землі відбулося 15 тисяч війн, у яких

загинуло майже 5 млрд. людей. За всю історію свого існування, людство жило в мирі

лише 30 років. Вчитель. У різних людей – різні погляди на життя. Сьогодні до нас запрошені

люди, які поділяться своїми враженнями від подорожей за межі нашої Батьківщини.

Як там, в Америці, сприймають нас, українців? (Виступи гостей) Вправа «Як проявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуації, оберіть свій варіант відповіді і пояснять його. Ситуація 1.

Дмитро має не типову для хлопця зачіску – довге волосся. Як поводитись тим,

кому цей стиль не подобається? Ситуація 2.

Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього? Ситуація 3.

Вадим постійно виявляє неповагу до інших. Як бути? Ситуація 4

До класу прийшов новий учень. Чи цікаво Вам спілкуватися з ним? Як ви будете

поводитися на початку його перебування у класі? Ситуація 5.

Учитель посадив до вас учня, який з певних причин Вам не подобається. Ваша

реакція(буду ігнорувати, намагатися пересісти від нього, дражнити, буду

встановлювати контакт).


Ситуація 6. Уявіть себе керівником. Один із членів керованого вами колективу постійно

конфліктує з іншими. Ваші пропозиції щодо встановлення дружньої атмосфери в

колективі. Ситуація 7.

Один з Ваших однокласників попросив дати списати, і, хоча Ви були проти, він

наполіг на своєму. Під час перевірки вчитель звинуватив вас обох у тому, що роботи

ідентичні. Ваша реакція? Ситуація 8.

Ви знаходитесь за кордоном. Вас запросили в гості у сімю. На вечерю спеціально

для Вас подано національне блюдо. Але ви одразу зрозуміли, що воно Вам не смакує.

Що Ви скажете господарям, щоб їх не образити? Вчитель. Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені зробити її красивою. Їй

потрібні пелюстки, і не прості, а з рисами толерантності, адже це – квітка

толерантності. (Діти роблять надписи і прикріплюють пелюстки) Толерантність врятує світ

Толерантне ставлення людини Збереже планету від негод. Розрубає мотлох павутини, Переріже нитку перешкод. Толерантне ставлення до всього Збереже, врятує і спасе, Допоможе вгледіть перемогу, Допоможе витримати все. Будь завжди нестримним вільнодумцем, Свої мрії пензлем намалюй. Освіти життя яскравим сонцем, Толерантний Всесвіт побудуй!

Вчитель. Діти, давайте покладемо в цей кошик ті цінності, які ми візьмемо із

собою в життя. Кожен учасник кладе в кошик фрукти зі словами:

Я візьму із собою хороший настрій. Я візьму знання про …


Виховний захід «Ми за чисту планету» Мета: формувати активну соціальну позицію; виховувати екологічну культуру

особистості, почуття особистої відповідальності за охорону довкілля, любові до

рідного краю. ХІД ЗАХОДУ

Звучить мелодія. До класу вибігає дівчинка з піднятим над головою глобусом. Дівчинка Зупиніться! Подивіться! Що принесла сюди я, Це ж бо наша найрідніша, найгарніша

Земля. 1-й учень Ось вона — наша планета. 2 - й учень Ось вона — сонцем зігріта. 3-й учень Ось вона — дощами вмита. 4-й учень Морями оперезана. 5-й учень Ріками помережана. 1-й учень Це наша планета Земля! 2-й учень Поки жити планета ця буде, 3-й учень Поки світ ще в полоні краси, 4-й учень Бережіть же красу її, люди, 5-й учень Сонцем сяє хай крапля роси! 1-й учень Доля планети у наших руках. 2-й учень. Ми — майбутнє України! 3-й учень. Нас цікавить життя степу й лісу. 4-й учень. Нас зворушує схід сонця і спів птахів. 5-й учень. Нас турбує стан повітря, яким ми дихаємо. 1-й учень. Вода, яку ми п'ємо. 2-й учень. Земля, на якій ми живемо. 3-й учень. Нас об'єднує 4-й учень. Віра в те, що ми здатні зробити 5-й учень Нашу Землю прекрасною! Хлопчик Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека, І озеревин проблиски скупі,

І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річечко? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають твої весни, І світить спека ребрами моста. Дівчинка Щоб до життя нам повернути річку, Трудитись треба всім чимало.


Не лити бруд їдкий в водичку І не кидати, що попало, Розчистити дзвінкі джерельця, Навкруг дерева посадити. Прийняти біль ріки до серця... Тепер вже треба це робити! Вчитель. А як почувається річка у нашій місцевості? Як їй допомогти? А тепер для вас завдання. Задача. Радіус землі дорівнює 6 400км . Знайдіть довжину екватора. ( 4 019 2 км) Задача. Запаси прісної води на Землі складають 35 000 000 км3. населення Землі

складає 7 000 000 000 ( 7 млрд.). Кожен день людина витрачає від 3 до 700 літрів води. Давайте підрахуємо на скільки днів вистачить людині запасів води . ГРА «ЯК ЗБЕРЕГТИ ПРИРОДУ» Учитель. Робіть те, що я скажу. Якщо ти не нариваєш великих букетів польових квітів, то сплесни у долоні над

головою. . Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, то тупни ногою. Якщо ти не ламаєш гілочок дерев, то підстрибни. Якщо ти саджаєш і доглядаєш квіти, дерева, кущі, то підніми руку. Якщо тобі подобаються квіти — посміхнись. Якщо до твоєї кімнати залетів джміль

або інша комаха і ти намагаєшся випустити її на волю, то змахни руками. Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собаку, то простягни руки вперед. Якщо болить

душа, коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку, — покладіть

руку на серце. Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, про все

живе, — простягни руки своїм сусідам і візьми їх за руки. Давайте ось так як ви дружно взялись за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти

нашу матінку-природу! Хлопчик У березневий день її зрубали, Вона, немов лебідонька, стояла, Стан обвивали шовковисті коси, Була нам мила в спеку і в морози.

У березневий день її зрубали, Від болю затремтіла, застогнала. Мов скошена, упала при дорозі,

Весняним соком пролилися сльози. Той сік цілющий, а вона вже мертва. Рука не заніміла, не затерпла! Яке жорстоке серце треба мати, Щоб ту красу навіки зруйнувати. Стікали додолу ще живі сльозинки. А небо чисте — жодної хмаринки. Весна ішла — життя всім дарувала, А на землі берізка помирала. Вчитель. Ми бачимо в рослині беззахисне покірне створіння і часто забуваємо, що їй

боляче, коли її топчуть, ламають, трощать. СЦЕНКА Продавець повітря. Чисте, цілюще повітря! Купуйте для всіх і для кожного! Продавець води. Питна вода! Жива вода! Купуйте! Продавець повітря. Купуйте протигази від смогу! Парасольки від кислотних дощів!

Тільки у нас! Останні зразки!


Учень. Усе це нісенітниці. Це якісь казки! Продавець води. Не казки це, молоді люди. Це сумна реальність. Ще трохи — і на

Землі не знайдеться ні краплини справжньої питної води, яку й називають «живою». Продавець повітря. А за один подих свіжого повітря доведеться платити таку ціну!.. Учень. Яку ж? Продавець повітря. Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське

життя! Ваше і ваших дітей! Учень Повітря забруднюють дим і заводи, І це завдає всім великої шкоди, Бо гинуть дерева, травичка і квіти, Хворіють частенько дорослі і діти. Та й листя, й гілляччя... Не треба губити! Завісу із диму не можна робити. Бо цим ви природі приносите шкоду. Ще й шкода від диму легеням народу. Сценка: «Шкільне подвір'я» Двоє учнів сидять за комп'ютером і розглядають план шкільного подвір'я. — І як його тут прибирати? — І що його тут садити? (Думають.) Заходять ще два учні. — Дівчатка, що це ви робите? — Та ось, вчитель природознавства запропонувала розробити план участі в проекті

«Прибери планету». От і думаємо, як навести порядок на шкільній території. Що

краще посадити на шкільному подвір'ї? Що ми можемо зробити власними силами? — А що, якби біля нашого ставочка прибрати (показує на план) та посадити

бамбуковий гай, і росте швидко, і красивий — вудочки з нього зробити та й ловити

рибку. — Та що бамбук! Ех, посадити б ананаси, фінікові й кокосові пальми. Уявляєте

(робить мрійливе обличчя), приходили б у шкільну їдальню, а там подають тобі

кокосове молоко, фініки, ананаси. Ніхто б не відмовився. — А ось тут, за школою, я б посадив манго, лимони, мандарини й апельсини. Восени

на перерву вибіжиш, а вони висять на гілках жовтогарячі, красиві, смачні. — Друзі! Ну про що ви говорите, географію та біологію вивчаєте і повинні розуміти,

що ці рослини не можуть рости у нашій місцевості, адже тут не субтропіки. — А що ти пропонуєш? Тополі вирощувати, липи, берези, яблуні? Це не цікаво. Ми їх

кожен день бачимо. Про них вже все відомо. (Усі схиляються над столом.) Відкриваються двері, заходить Чобіт і Сміття. Вигляд у них незалежний, руки в

кишенях, щось насвистують. Чобіт. Як вас багато! Чому це всі тут зібралися? У ч є н ь. А ви хто такі? Чобіт. Я Чобіт насаджень. гроза клумб, газонів і зелених Сміття. А я Сміття — гроза чистоти і порядку. Учень. Вам тут робити нічого. Ми обговорюємо глобальні проблеми: як планету

прибрати, як зробити територію школи красивою, де посадити рослини. А від вас — одні неприємності. Сміття. Значить, прибиранням вирішили зайнятись? Нічого у вас не вийде. Щоб не

прибирали — все одно засмічу. все одно витопчу. Чобіт. І щоб не посадили І тут, і тут, і ось тут! Учень. Ідіть звідси геть!


Учень Людина жива, як і дерево, й квітка, Як білка, їжак і маленька чечітка.

Вона без повітря не може прожити, їй хочеться спати, і їсти, і пити... Людина — це витвір живої природи, Як пташці, солодкий їй запах свободи. І щоб у довкіллі здоровому жити. Людині потрібно природу любити. Вчитель . Яке ж добро ви принесете природі? Учень. Ми посадимо липи і клени — буде все місто зелене. Учень. Ми посадимо в полі тополі, хай вони зростають у поволі. Учень. Ми обсадимо школу бузками, прикрасимо клумбу квітками. Учень. Хай ростуть дерева і квіти, хай будуть здоровими діти! Учень. Дерева зростатимуть з нами, шелестітимуть тихо гілками. Хай же шумить

тополина. Всі. Хай цвіте, розквіта Україна! Учень Нам би хотілось намалювати мрію Кольором чистим, синім-синім! Щоб веселка з неба нам завжди всміхалась, Щоб метелики в полі з вітерцем танцювали! Та щоб квітів було на планеті багато, Щоб лелеки повертались до рідної хати! Щоб повітря було ніби край неозорий! Щоб нам сонечко сяяло й не згасло ніколи! Та щоб згодом матінка-Земля більш розквітала, Щоб для неї, для рідної, чиста ера настала!


Кушнір Тетяна Василівна

учитель математики Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №13

Урок патріотизму

«Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ І ЦВІТОМ ЧАРУЄ КАЛИНА, ДЕ

СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ, ЦЕ ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного

минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави, сприяти

формуванню національної свідомості школярів. Обладнання: плакати із зображенням Державного Прапора України,

Державного Герба України, запис Державного Гімну України; карта України; записи

висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край, елементи народної

символіки; кросворд, Хід уроку

Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі!

В.Сосюра Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина - то найкращий край Д. Павличко

Вступне слово вчителя. Сьогодні свято завітало в школу, Бо перше вересня, і пролунав дзвінок. Змужнілі, сонцем зласкані улітку, Ми розпочнемо Перший наш урок. Дозвольте привітати всіх нас із Днем Знань! Дорогі діти! Ось і ще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і

ласкавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен

наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального

зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів,

розуму, серця. Тож вітаючи вас, уже семикласників, із початком навчального року, я

щиро бажаю, щоб ця праця не була для вас примусовою, хай вона приносить вам

радість і хороші результати. У цьому допоможе усвідомлення високої мети, заради

якої ви ходите в школу.


Стати справжньою людиною, особистістю, — ось ваша головна ціль. До неї ви

йдете не один рік, крок за кроком і на кожній вищій сходинці все більше

усвідомлюєте у чому суть справді людського. І що цікаво: чим більше людина знає й

розуміє, тим більше питань ставить перед нею життя, тим вищий ідеал особистості,

тим вимогливіша вона до себе. Мине ще один рік — і ви станете на порозі юності, найпрекраснішої пори в

житті людини. Якими ви вступите у цей чарівний світ, залежить від вас самих, від

того, як успішно будете формувати своє "я", вибудовувати храм своєї душі. Нагадаю те, про що ми не раз говорили у попередніх класах: основним

вихователем кожного з вас будете ви самі, адже без самовиховання неможливе

втілення у життя високих ідеалів. У нас ще буде багато серйозних роздумів і розмов про ці ідеали. Сьогодні ж

зупинимось на найважливішому з них. Цей ідеал багатьма людьми сьогодні

потоптаний, знехтуваний, багато в ньому зневірились; немало й таких, у кого його, на

жаль, і не було. Йдеться про патріотизм, любов до Батьківщини, — глибоку, щиру, не

на словах, а на ділі. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен

пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. У нашого

народу глибоке й тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий

шлях розвитку, що позначилося на усіх сферах їх життя - культурі, побуті, мові. Ми

можемо пишатися своєю древньою величною історією. На уроках географії ви

вивчали географічне розташування України, її природу і природні багатства тощо. - Що ви знаєте про Україну, як державу на карті світу? (демонструється на

карті) Учень 1: Сучасна Україна - незалежна держава. Розташована у центрі Східної

Європи і займає таку частку землі, що аби перетнути Україну пішки із заходу на схід,

треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. Має кордони із Білоруссю, Росією,

Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. На півдні омивається

водами Чорного та азовського морів.(Туреччина, Болгарія, Грузія та інші). Україна – єдина країна Європи, яка має стільки близьких сусідів. На території України, а саме,

поблизу с. Ділове Рахівського р-ну, що на Закарпатті, знаходиться географічний центр

Європи. Площа країни - 604 кн. км., населення - близько 47 млн. чол. Столиця України

- м. Київ. Україна поділяється на 24 області, 2 міста Всеукраїнського значення і АР

Крим. Незважаючи на події сьогодення, я вважаю що Крим є частиною України і ми

обов’язково визволимо свій край. Форма правління - парламентсько-президентська

республіка. Глава держави - Президент, глава уряду - Прем'єр-міністр. Вищим

законодавчим органом є Верховна Рада. Учениця 2: Фактично Україна стала буферною державою між країнами

Західної Європи і Російською Федерацією на сході. Сучасне геополітичне положення України в Європі визначає її винятково важливу роль у розв’язанні ключових економічних і політичних проблем усього континенту. Україна володіє найбільшою транзитною енергетичною мережею в Європі – через територію нашої держави проходять три з дев’яти транспортних кордонів. 40% її національного експорту спрямовано до європейських держав.

Учень 3: Україна - індустріально-аграрна держава. Має такі природні

багатства: кам'яне вугілля, нафта, газ тощо. Розвинена в ній і металургія. Україна має

могутній науковий і творчий потенціал. Академія наук України включає 6

регіональних центрів, університети, інститути, лабораторії. У більше як 200 її

державних вузах навчаються не тільки українці, а й студенти з більш як 100 країн

світу, європейських в тому числі. Класний керівник: З уроків історії ви знаєте, який довгий і тернистий шлях

пройшла Україна до своєї незалежності. Учень 4: Четвертий Універсал Української Центральної Ради 22 січня 1918р.


Народе України! Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна

Українська Народна Республіка. Здійснилася мрія твоїх батьків. Борців за волю й право робочого люду!

Віднині Українська Народна республіка стає самостійною, від нікого незалежною. Вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й іншими ми бажаємо жити в злагоді й приязні. Але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки. Власть в ній буде належати тільки народу України.

Всіх громадян самостійної Української Народної республіки зазиваємо стояти непохитно на сторожі добутої свободи й прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої Української республіки.

У Києві, 9 (22) січня 1918 р. Українська Центральна Рада. Класний керівник: Майже століття сплинуло з моменту першого зачитання

цього документу, але ці слова є актуальними і сьогодні. А зараз давайте згадаємо історію утвердження власної державності.

Учень 5: У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної

державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за

соборність своїх земель. Так уже розпорядилась історія, що упродовж століть наш

народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської

імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було

об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які

боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом i

багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея

всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської

держави, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Реалізувалась ця мрія внаслідок української революції 1917- 1920 років, під час

якої з великою силою розкрилися свободолюбство i національний дух українського

народу, утворилися дві демократичні держави - Українська Народна Республіка (УНР)

та Західноукраїнська Республіка (ЗУНР). На жаль, дві роз’єднані держави не могли

існувати як єдиний політичний, економічний організм, цьому заважав ряд причин.

Незважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всіх

українських земель у власній державі. 1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький,

Цегельський, члени Директорії — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець

підписали у Фастові Передвступний договір про майбутнє об’єднання двох республік.

Цей договір став першим i основним актом соборності, викликав схвалення

українського загалу. 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Народної ради було

одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи підкреслювали, що

тим самим зроблено перший крок на шляху до соборності українських земель. Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання

УНР i ЗУНР на 22 січня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день

збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР

проголошувалася самостійною, незалежною державою, отже він мав стати днем

подвійного всенародного свята — Незалежності i Соборності. Учень 6: 22 січня 1919 року на Софіївській площі, біля пам’ятника гетьману

Богдану Хмельницькому, у присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна

делегація ЗУНР заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну

Українську державу.


З раннього ранку місто набуло святкового вигляду. На будинках державних

установ майорiли нацiональнi синьо-жовті прапори, Софiївський майдан прикрашала

тріумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини. В Акті злуки проголошувалося: «Однині воєдино вливаються століттями

відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна

Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) i Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснилися віковічні мрії, якими жили, i за які вмирали кращі сини України. Однині є

єдина, незалежна Українська Республіка». Учень 7: 2 4 серпня 2015 року український народ відзначав 24-тю річницю

Незалежності України — головне державне свято на честь прийняття Верховною

Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним

референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави

Україна в її сучасному вигляді. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії

України. На всіх етапах становлення український народ демонстрував національний

дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише близько 200

виросли в нації — створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти,

серед них — Україна. Класний керівник: Сьогодні день Незалежності України — результат

тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу,

яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку

суспільства. Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор,

гімн і державну мову. Мозковий штурм поняття “Україна” . Складання асоціативного грона Ви отримали багато інформації щодо становлення України як держави. То ж

давайте підсумуємо почуте і разом заповнимо наступну схему: (учні називають свої варіанти, вчитель записує на дошці)

(наймиліша, найчарівніша, найсвітліша, найрідніша...)

Батьківщина:

найдорожча

-------

------

-------

-------

--------


(демократична, незалежна, правова, соборна, вільна...) Класний керівник: А зараз ми проведемо вікторину «Чи знаєте ви Україну?»

1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній). 2. На якому материку ми живемо? (Євразія). 3. Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь). 4. З якою державою Україна межує на сході? (Росія). 5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року). 6. Як називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м). 7. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро). 8. Як називається столиця України? (м. Київ).

Класний керівник: Слава країни – це не лише її територія, мова, природні

багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ.

Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну

пам’ять, у душу народу українського. Тарас Григорович Шевченко – український поет, громадський діяч, і, як кажуть

самі українці, духовний батько сучасного українського народу. Григорій Сковорода – педагог, поет, автор трактатів, байок, пісень. Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба»,

«Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет. Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, автор

ілюстрованої історії України. Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив

Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.). Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево-судинної

хірургії, біокібернетик. Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України. Відомі українські спортсмени: Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег

Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня

гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко іОлександр

Усик (бокс). Можна багато розповідати про історію нашої держави. І від вас залежить якої

вона буде: єдиною, могутньою, заможною чи слабою, розрізненою, бідною. А зараз я

пропоную вам переглянути відеоролик «Достижения Украины»

Україна:

суверенна

-------

------

-------

-------

--------


6.Рушник

1. Писанка

5.Вінок

2.Верба

4. Тополя

3. Калина

Класний керівник: В українського народу дуже велика кількість звичаїв та

обрядів, частина яких збереглася дотепер. А які ви знаєте обряди і звичаї українців? Кросворд Запитання до кросворду.

1.Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято.

(писанка) 2.Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед

Пасхою, як засіб від злих сил. (верба) 3.Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди. (калина) 4.Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах

порівнюють струнких дівчат. (тополя) 5.Чим прикрашають голову українські дівчата. (вінок) 6.Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю,

відряджаючи у далеку дорогу. (рушник)

Класний керівник: Батьківщина – це країна, де ми народилися, де вперше

почули мамин голос і зробили перші кроки. Це безмежна гордість за своїх

співвітчизників, що виборювали для нас свободу і будували державу в якій ми живемо

тепер. Це відчуття того, що ти не один, а частина чогось безмежного і величного... Моя Україна Учень: На світі багато чудових країн, Мені наймиліша, найкраща країна, Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн, Безсмертна моя Україна. Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно. Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна. На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина, Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна, І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна. Тепер ще не легко живеться тобі, Є в тому, мабуть, особлива причина. Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна. Квітуй, мов калина, над плесами вод, Будь в дружбі і праці міцна та єдина. Хай буде щасливим твій вільний народ, Прекрасна моя Україно!


Класний керівник: Наша Батьківщина заслуговує на те, щоб ми її любили.

Любіть Україну і будьте патріотами своєї держави!

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну.


Кобець Олена Олександрівна учитель біології

Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12

Модель виховної системи класу «Ми - творці майбутнього!»

МИ – творці

майбутнього!

МИ –

частинки

природи!

МИ – майбутні

фахівці!

МИ – щасливі

особистості!

МИ – велика

родина!

МИ – цінителі

прекрасного!

МИ – надія

України!


1. Напрямок «Ми – надія України!» Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

Д. Байрон Мета:виховання справжнього громадянина, патріота своєї Батьківщини, формування

ціннісного ставлення до держави; формувати в учнів незалежно від національності національну

свідомість, історичну пам’ять, національний характер, світогляд, гуманістичні ідеї; прищеплювати

учням повагу до прав і свобод людини і забезпечити знання та виконання законів України учнями. Загальні завдання в роботі з учнями: формування національної свідомості і відповідальності за долю України; виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті; виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством; виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури,

традицій; прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина; виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів; формування правової та політичної культури учнів; попередження адиктивної, асоціальної, аморальної поведінки школярів. Особлива увага приділяється розкриттю теми великого подвигу наших прабатьків у часи

Великої Вітчизняної війни (виховні години «Це треба не мертвим, це треба живим!», «Роки, обпалені

війною», «День пам’яті жертв фашистських концтаборів», «У свято Перемоги!»). Майже кожного

року проводяться свята «Вечір Афганської пісні». Надається волонтерська допомога учасникам та

дітям війни. Систематично проводяться «Тижні права» («Наші права – щасливе дитинство», «Підлітки

повинні знати свої права», «Правопорушення», «Що треба знати про право і закон», участь учнів у

правових брейнрингах).Багато нового в характерах школярів зазвичай відкривається під час

проведення уроку-суду «Шляхами права» . Цікаво проводяться виховні години, присвячені любові до Батьківщини («Я - громадянин і

патріот держави», «Сім чудес України», «Видатні люди мого краю», «Культурна спадщина

українського народу», «Україна – наш спільний дім»). 2. Напрямок «Ми – велика родина!»

Сім’я — це те первинне середовище, де людина повинна вчитися творити добро.

В. О. Сухомлинський Мета:формувати культуру сучасної сім’ї та потребу допомагати батькам; розвивати інтерес до

традицій родини; формувати моральні якості з позицій добра і справедливості усвідомлення

важливості ролі сім’ї в житті людини, виховання гуманних взаємовідносин між членами кожної

родини, культури поведінки в сім’ї, ціннісного ставлення до людей. Загальні завдання в роботі з учнями: виховувати повагу до батьків, сім'ї, родини; розвивати вміння співпраці; формувати навички співжиття у колективі; неприйняття агресії та насильства; виховувати почуття власної гідності, милосердя, толерантність, миролюбність, готовність

допомогти іншим. Для досягнення поставленої мети учні приймають участь в шкільних конкурсах, родинних

святах та змаганнях, проводимо сумісні з учнями батьківські збори (акція милосердя «Від серця до

серця», круглий стіл «Що означає жити по совісті», свято-батьківські збори «Традиції моєї родини»,

змагання «Тато, мама, я – спортивна сім’я!», свято «Найдорожче в світі – мама!», виховна година

«Хто людям добра бажає, той і собі має», година спілкування «Конфлікти. Шляхи їх подолання») 3. Напрямок «Ми – майбутні фахівці!»

Розуміння плідності праці є одним з найкращих задоволень. Л. Вовенарг


Мета: виробляти свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства; залучення

учнів до суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в

них працьовитості; розвивати творчу діяльність учнів. Загальні завдання в роботі з учнями: формувати вміння правильно оцінювати свої інтереси та здібності; формування таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та

наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності; розвивати загальні трудові навички, здатність до професійного й життєвого вибору; підвищення інтелектуального рівня учнів, розвиток творчих здібностей та нахилів дітей. Виховні заходи були спрямовані на усвідомлення соціальної значущості праці, розвиток

потреби в трудовій активності (виховна година «Можу.Хочу.Треба», година спілкування «Професії

наших батьків», круглий стіл «Підліткова праця: правознавчий аспект», тренінг «Країна потребує

професіоналів», дискусія «Ким бути? Яким бути?», бесіда «Освіта – шлях до майбутньої професії»,

урок-презентація своєї творчості «У кожній дитині є творча іскринка»). У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних

цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві. Тому ми проводимо

різноманітні тестування, діагностики щодо виявлення схильностей учнів до певної професії. Формами трудового виховання є: участь у чергуванні по класу, по школі, операції «Живи,

книго!», «Чисте подвір’я», екологічні проекти «Зелена школа» . 4. Напрямок «Ми – щасливі особистості!»

Здоров'я дорожче за багатство. Джон Рей

Мета:формування здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров’я, ціннісного

ставлення до себе. Загальні завдання в роботі з учнями: формувати навички здорового способу життя; пропагувати здоровий спосіб життя; формувати усвідомлення учнями ролі фізичної, духовної і психічної досконалості у

гармонійному розвиткові особистості; виховувати потребу в регулярних заняттях спортом; дотримання режиму дня,забезпечення повноцінного розвитку дітей, охорони та зміцнення

їхнього здоров'я; формування гармонії тіла та душі; формувати погляди та переконання учнів, почуття власної гідності, єдність внутрішньої та

зовнішньої вихованості учнів, мотиви і рівень громадської активності. Наша школа п’ять років працювала за програмою «Школа здоров’я», тому цьому питанню я

приділяю не менше уваги. Жоден учень нашого класу із 26 не палить і не вживає алкогольних

напоїв! Багато учнів серйозно займаються спортом. Для досягнення мети я провела ряд заходів: виховні години «Бути здоровим – модно!»,

«Здоров’я та шкідливі звички», «Правда про тютюн», «Твоє здоров’я в твоїх руках!», «Поважаймо

життя кожної людини», практичне заняття «СНІД – проблема віку», рольова гра «Врятуй своє

майбутнє!»,тренінг «Що означає бути підлітком», година спілкування «Життя – це мить, зумій його

прожити!», урок-роздум «Гра власним життям», тренінг-роздум «Чи кожна людина може бути

щасливою?», практичне заняття «Дії населення під час надзвичайних ситуацій», виховна година-проект «Обережно! Отруйні тварини України», спортивне свято «Шлях до Олімпу», а також

різноманітні профілактичні бесіди, інструктажі безпеки життєдіяльності: нагадую правила

дорожнього руху, протипожежної безпеки, поводження з газо- та електроприладами, вдома без

батьків тощо. Кожного року деякі учні нашого класу беруть участь у міському конкурсі «Молодь обирає

здоров’я» і завжди займають І або ІІ місце. А в 10 класі моя учениця Жук Катерина посіла гідне ІІ

місце в міському конкурсі «Лідер року» зі своїм екологічним проектом «Збережемо природу разом!». В нашій школі систематично проводяться Дні здоров’я, де мої учні завжди являються

активними учасниками і навіть організаторами різноманітних заходів .


5. Напрямок «Ми – цінителі прекрасного!» Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного.

Р. Тагор Мета:розвивати художньо-естетичну освіченість та вихованість дітей; формувати естетичну

культуру засобами народних традицій; сприяти забезпеченню української мови як державної в усіх

напрямках роботи, розвивати уявлення про зовнішню та внутрішню красу людини;прищеплювати і

розвивати моральні почуття, міцні переконання, потребу поводитися відповідно до норм

суспільства; виховувати патріотизм, колективізм, непримиримість до аморальних вчинків людей, до

порушників норм і правил культурної поведінки. Загальні завдання в роботі з учнями: формування ціннісного ставлення до мистецтва та культури; виховання поваги до загальнолюдських духовних цінностей; виховання почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності,

самодисципліни; вироблення умінь і навичок моральної поведінки; формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм суспільства. На жаль, у сучасному інформатизованому суспільстві щораз більше знецінюються морально-

етичні ідеали наших предків, тому проблеми духовного й морального виховання особливо актуальні.

Саме тому намагаюся донести до розуміння кожного учня, що тільки вони відповідатимуть за свої

вчинки перед власною совістю, людьми і перед Богом. На основі цього добираю відповідні теми для класних годин, що охоплюють різноманітні

аспекти духовного й морального життя особистості: година спілкування «Людиною стати – це

мистецтво», проект «Моє серце відкрите для добра», філософський діалог «Бути на землі

Людиною!», година спілкування «Взаєморозуміння. На чому воно засноване?», дискусія

«Дисципліна – свобода чи необхідність?», виховний захід «Душі людської доброта», роздум

«Милосердя і любов до ближнього», виховні години «Правда. Складання хрестоматії моральних

цінностей людства», «Хочеш мати друга – навчись другом бути», тренінг «Я і світ», бесіди

«Культура поведінки в колективі», «Етика спілкування» . З метою формування позитивного ставлення до культури та мистецтва ми з учнями відвідували

Донецький драмтеатр, Донецький планетарій, соляну шахту в м. Соледар. Щороку діти беруть участь в акції збору коштів для лікування онкохворих дітей «Від серця до

серця». Починаючи з 8 класу учні нашого класу являються організаторами та активними учасниками

різноманітних шкільних свят «Новорічні свята», «Міс Осінь», «Різдвяні передзвони», «Свято осені»

(для молодших класів), свята до Восьмого березня, свято Першого і Останнього дзвоника, День

святого Валентина, свято Миколая, КВК, вікторини, конкурси. Такі учні класу як Кривинець Анастасія, Жук Катерина, Шевелєва Марія, Подлєсний Андрій,

Бережний Максим систематично беруть участь у конкурсах та КВК, які проводяться в м.Гірник і

завжди займають призові місця (конкурс краси «Вот какая я!» Шевелєва М. –ІІ місце; «Красота

спасёт мир!» Жук К. –І місце; конкурс, присвячений Дню святого Валентина, Жук К. і Подлєсний А.

– І місце, Бережний М. і Сьомченко О. – ІІ місце; КВК до 1 квітня, група з 6 учнів – І місце). 6. Напрямок «Ми – частинки природи!»

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе. Р. Едберг, шведський письменник

Мета: формувати екологічну культуру і усвідомлення себе частиною природи; виховувати

почуття відповідальності за природу як національне багатство; залучення учнів до екологічної та

природоохоронної діяльності. Загальні завдання в роботі з учнями: виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство; формування основ екологічної культури, бережливого ставлення до природи; виховання готовності до активної екологічної й природоохоронної діяльності;


розвивати вміння розв’язувати проблемні задачі та знаходити оптимальні розв’язки

складних екологічних ситуацій. Екологічне виховання учнів передбачає розширення елементарних знань про предмети і явища

природи, сутність зв’язків між живою і неживою природою та діяльністю людини, виховання любові

до рідного краю через любов до природи, відчуття відповідальності за національні природні

багатства. В нашій школі проводяться такі форми і методи екологічного виховання: навчальні екскурсії, туристичні походи; екологічна стежка; екологічні агітбригади; проектна діяльність; науково-дослідна робота; конкурси, вікторини, турніри. І, звичайно, у всі ці заходи залучаються діти нашого класу. Я теж створила збірку власних

заходів та робіт учнів із теми «Формування екологічної свідомості учнів». Цей матеріал розміщено

на порталі міського методичного кабінету Відділу освіти Селидівської міської ради за посиланням

http://selydove-mmk.dn.sch.in.ua/himiya_biologiya/dosvid_roboti/. Як учитель біології та екології я декілька років очолювала туристсько-краєзнавчий гурток «Юні

екологи» на базі свого класу. Мета гуртка тісно перепліталася із завданнями напрямку «Ми – частинки природи!».

В усі пори року проходили різноманітні екскурсії: в шахтний парк, в балку, в сосновий бір, на

пришкільну ділянку, в Донецький ботанічний сад, в теплицю ш. «Україна», в Докучаєвський зоосад,

на яких діти встановлювали взаємозв'язки між компонентами природи конкретного природного

комплексу, спираючись на раніше засвоєні теоретичні знання з природознавства, географії, біології;

складали опис природного комплексу; розвивали дослідницькі вміння і навички, творчі здібності;

систематизували знання про природозаповідний фонд України; розширили знання про рослинний

світ нашого краю; брали участь у колективному обговоренні, висловлювалися, удосконалювали

навички самостійної роботи з додатковою літературою. На екскурсіях проводилась робота з

уточнення й розширення природознавчих понять, формування матеріалістичного світогляду,

розвитку логічного мислення, виховання естетичних відчуттів, формування в школярів умінь

спостерігати в природі, аналізувати побачене тощо. На практичних заняттях гуртківці оформлювали звіти про екскурсії, робили листівки, фото,

малюнки, виготовляли композиції з природного матеріалу. Окрема увага приділялась заняттям по

гербарізації. Було зібрано дві теки з гербаріями «Рослини нашої місцевості» та «Донецький

ботанічний сад». Також діти збирали інформацію про кімнатні рослини, лікарські та ті, що занесені

до Червоної книги України. Практичні навички діти отримали і при вивченні теми «Вегетативне

розмноження кімнатних рослин». Учні навчилися вирощувати квіти, тим самим поповнили кабінети

новими рослинами. Кожного року учні класу із задоволенням проводили агітаційну роботу в рамках Всеукраїнської

акції «Замість ялинки – зимовий букет» та «Збережемо первоцвіт» серед учнів школи, складали

листівки, пам'ятки про необхідність охорони природи. В обласному турі завжди займали призові

місця. Майже кожного року проводилась виховна година, присвячена трагічним подіям аварії на

ЧАЕС («Вони першими ринулись в бій», «Трагічні дзвони Чорнобиля», «Чорнобильське лихо – біль

всього світу»). Окрім цього, діти класу брали участь в обласній природоохоронній акції «Марш парків»:

здійснювали одноденні подорожі в сосновий бір з метою ознайомлення і вивчення рослинного і

тваринного світу природного ландшафту нашого краю, виступали з доповідями, спрямованими на

пропаганду охорони природи, про заповідні території Донбасу, проводили суботники, висаджували

дерева і трав'янисті рослини на пришкільній території, проводили виховні години, конкурси

малюнків, віршів на природоохоронну тематику, виготовляли годівнички для зимівлі птахів. Вважаю, що від того, наскільки глибоко учні усвідомлять потребу дбайливого й бережливого

ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї

http://selydove-mmk.dn.sch.in.ua/himiya_biologiya/dosvid_roboti/


поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання у виборі рішень

стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє

людства. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як

громадянина незалежної України.



Челнокова М.В.

учитель математики Гірницької ЗОШ І-ІІІ ступенів №17

Виховна година з елементами тренінгу для 5 класу.

ПРАВДА. СКЛАДАННЯ ХРЕСТОМАТІЇ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ЛЮДСТВА

Мета: розкрити поняття «правда» і «неправда»; узагальнити знання учнів про переваги добрих учинків,

загальнолюдські правила суспільного життя; спонукати учнів до виконання моральних правил людських

чеснот; сприяти осмисленню та розумінню ними переваг духовних цінностей над аморальними; вихо-вувати в учнів доброту, людяність, справедливість і взаємоповагу.

ХІД ЗАНЯТТЯ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Протягом багатьох століть у людства складались свої принципи і закони життя, моральні цінності.

Сьогодні ми розглянемо поняття «правда» і «неправда», прослідкуємо, як їх відображено в

українському фольклорі, наведемо приклади з життя, де ми стикаємося з правдою і неправдою. Із самого нашого дитинства батьки, бабусі та дідусі, учителі й вихователі вчать нас говорити

правду. Запитання до учнів Як ви розумієте значення слова «правда»?

Тлумачний словник дає таке визначення: «Правда — це те, що відповідає дійсності, істина; певна

сукупність достовірних відомостей про що-небудь». БЕСІДА

Коли ви говорите неправду, що ви після цього відчуваєте? Як, на вашу думку, навчитися бути правдивим?

Чи бувають у житті ситуації, коли людина може сказати неправду? Коли вам говорять неправду, чи здогадуєтеся ви про це?

Хто у вашій сім'ї найчесніший? Розкажіть про людину, яка є для вас прикладом чесності. Як ви вважаєте, чесність ускладнює життя людині чи полегшує його?

Якби ви познайомилися з найчеснішим правителем на землі, про щоб у нього запитали? СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Мабуть, немає на світі жодної людини, яка б завжди говорила правду і ніколи не обманула. У

народі кажуть: «Нема того дерева, щоб на ньому птиця не сиділа, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не

збрехав». Тренінг «Чому людина говорить неправду» Давайте подумаємо, чому виникає неправда і звідки вона береться.

1. «Неправда виникає в першу чергу там, де існує примушування» (К. Федін). Наприклад, коли людину просять зробити якусь справу, а це їй нецікаво, вона не виконує завдання, починає механічно чи

свідомо виправдовуватись і говорити неправду. 2. Багато людей вважають себе хитрішими за інших і думають, що можна обманути і ніхто не знатиме

правди. «Можна бути хитрішим за іншого, але не можна бути хитрішим за всіх» (Ф. Ларошфуко). На

комусь-таки ця людина «спіткнеться», і правда вийде на поверхню. 3. Людина обманює зі страху, боячись, що її покарають за якийсь поганий учинок. 4. Деякі обманюють просто тому, що так роблять інші, або тому, що їх самих часто обманюють. 5. Часто людина не може сказати правду, бо сама боїться її почути.


6. Деякі люди обманюють жартома. «Навіть у дрібницях треба бути правдивим» (М. Островський). Коли людина раз сказала неправду і

це «зійшло їй з рук», то хочеться вчинити так і наступного разу. Одна неправда породжує іншу. Та й

іноді людині важко зупинитись і виплутатися з брехні. Брехня схожа на снігову кулю: чим більше її котити, тим більшою вона стає.

БЕСІДА Що відчуває людина, яка сказала неправду? (її мучить совість, не дає спокою сумління. Хто

сумління не має, той правди не знає.) Як говорять правду? (Де мало слів, там більше правди. Правда коротка, а брехня багатослівна.

«Коли людина не має іншого наміру, як сказати правду, їй достатньо декількох слів» (О. Толстой). Як кажуть неправду? («Неправду не можна сказати просто: вона вимагає гучних слів і

багатьох прикрас» (М. Горький). Найбільша брехня часто виражається мовчанням.) Скажіть, будь ласка, чи бувають такі випадки в житті, коли сказана неправда може бути

виправдана? Наведіть приклади. Чи можна приховати правду? (Скільки б зусиль не доклала людина, щоб приховати правду, все

одно рано чи пізно таємне стане явним.) Які приклади з життя ви можете навести? СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Відомий французький письменник Е. Золя сказав: «Якщо ви приховаєте правду і закопаєте ЇЇ в

землю, вона неодмінно виросте і набере такої сили, що одного разу, коли вона вирветься, то знесе все

на своєму шляху». Підтвердження цієї думки можна знайти і в українському фольклорі, зокрема у

прислів'ях і приказках. • Що правда, то не гріх. • Правди, як шила у мішку, не сховаєш. • Правда і в морі не тоне. • Двічі з неправдою не пройдеш. • Правда, як олія: скрізь наверх спливає. • Правда із дна моря виринає, а неправда потопає. • Маленька правда переможе велику неправду. • Краще гірка правда, ніж солодка брехня. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Чи завжди ми можемо розпізнати правду і неправду? Давайте спробуємо це зробити, послухавши

ось таку притчу. БЕСІДА

З добром і злом, правдою і неправдою ми зустрічаємось у народних казках. Давайте їх

пригадаємо. («Про правду і кривду», «Правда і неправда».) Чи завжди в казках добро перемагає зло, а правда — кривду?

А як у реальному житті? Перед кожним у житті постає питання: чи треба говорити правду? Мультфільм А чому треба казати правду? Чому не можна обманювати? (Після обміну думками учні разом з

учителем роблять висновки, чому не можна обманювати: втрачається довіра до людини; людина

може втратити й друзів; брехня принижує людину; правду все одно не приховаєш; обманювати — гріх.)

РОБОТА З ПРИСЛІВ'ЯМИ • Хто вчора збрехав, тому й завтра не повірять. • Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. • Хто не дотримує свого слова, той сам себе зневажає. • Як маєш брехати, то краще мовчати. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «ВИСЛОВИ СВОЮ ДУМКУ»

Учитель ставить учням запитання «Чому ви осуджуєте брехню?» і пропонує варіанти відповідей.

Кожен учень обирає із них найбільш прийнятну думку і пояснює її.


Варіанти відповідей: • Навіщо ж дурити? Навіщо брехати? Я ніколи не брешу і нікого не дурю! Можу назвати десять

причин, чому я цього не роблю! • Щоб не засмучувати тих, хто мене любить.

• Якщо я одурюватиму, мені перестануть вірити. Сьогодні обдуриш — завтра тобі не повірять! • Якщо ти брехатимеш, то і тобі стануть брехати.

• Тому що на обмані нічого надійного не побудуєш; усе буде несправжнім. • Тому що дурити соромно; це непристойно. • Тому що я правди не боюся; брешуть тільки боягузи.

• Правду говорити легко. А якщо брешеш, треба весь час про це пам'ятати, щоб не проговоритися. • Тому що правда все одно вийде назовні — якщо не зараз, то потім.

• Тому що за обман можуть покарати. • Я просто не хочу брехати — мені це осоружно. Зафарбуй зеленим кружечки там, де ти згоден. Можливо, ти запишеш ще причини, чому не треба брехати й одурювати.

ГРА «КОЛО ЧЕСНОСТІ» Учні поділяються на дві команди. Члени однієї команди встають у коло на відстані витягнутої

руки один від одного і, узявшись за руки, піднімають їх угору. Це коло чесності. Члени другої

команди встають у ланцюжок один за одним і під веселу музику вбігають у коло й вибігають із

нього подібно струмочку. Коли музика зупиняється, учні, створюючи коло чесності, опускають

руки і нікого не випускають із нього. Ті, хто залишилися в колі, по черзі розказують про які-небудь

чесні вчинки. Потім команди міняються місцями. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «ФЕЯ ПРАВДИ» Учитель просить учнів уявити, що фея правди доторкнулася до них своєю чарівною паличкою — і

вони розучилися обдурювати, і пропонує їм протягом тижня говорити лише саму правду. Учні один одному підписують побажання на сердечку правди, щоб воно допомагало їм говорити

правду. У кінці тижня треба обговорити з учнями, що змінилося в їхньому житті. Учитель пропонує учням розказати, що зміниться у їх сім'ї, місті або країні, якщо люди

перестануть обдурювати одне одного. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Закінчити годину нашого спілкування я хочу словами відомого російського письменника Льва

Толстого: «Для того щоб навчитись говорити людям правду, треба навчитись говорити її самому собі».


Виховна година в 6 класі ТЕМА: Україна — це ми!

Мета. Розширювати поняття учнів про Україну, як країну, в якій ми живемо, і від нас залежить її

сьогодення і майбутнє. Розвивати прагнення бути господарем свої держави. розширити знання дітей

про цінності українців і України взагалі; Виховувати любов до Батьківщини, бажання бути активним

її громадянином. Матеріал для бесіди. Карта України, державні символи; картини з краєвидами; вишиті рушники,

якими прикрашений клас, де проводиться бесіда; народні пісні; вірші про Україну; букети з колосків

пшениці, жита та з льону; букети з калини. Хід заняття

Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де

минуло її дитинство. То вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато,

бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас - вийде наша

велика держава Україна. Що таке Україна? Україна - це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою

природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і

живуть у ній різні люди. Крім українців, нашу землю населяють люди інших національностей. Серед

них росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, євреї, румуни, греки. І всі вони знайшли в нашому

краї свою батьківщину, називають матір'ю соборну і суверенну Україну. Україна - це історія народу,

який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Це його славні лицарі Петро

Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Устим Кармалюк та

багато інших, які віддали своє життя за щастя народу. Це й такі відомі всьому світові діячі

української культури, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олександр Довженко, Марія

Заньковецька, Микола Лисенко. Учитель. Діти, а знаєте ви, що таке Батьківщина? А що для вас є Батьківщина? Моя Батьківщина це хата й калина, Що виросла біля вікна. Моя батьківщина – це вся Україна, Що в цілому світі одна! Моя Батьківщина – це села й містечка, Й верба, що пустила гілля. І річка красива від нас недалечко… Уся наша рідна земля! Моя Батьківщина – це будні і свято, І неба безмежного шир. Щасливе дитинство, мама і тато, Це радість, це ласка і мир!


Отже Батьківщина - це та земля, де ми народились і живемо. То як зветься наша Батьківщина? Учень 1. Де зелені хмари яворів Зупинили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав. Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де найкраще місце на землі? Учень 2. Сонце усміхнулося здаля: - Правда, все я бачу з висоти, Всі народи рівні, а земля Там найкраща, де вродився ти! На світі білому єдине, Як і Дніпрова течія Домашнє вогнище родинне, Оселя наша і сім'я. Учень 3. В щасливі і в тяжкі години - Куди б нам не стелився шлях - Не гасне вогнище родинне, В людських запалене серцях. Давайте охарактеризуємо нашу батьківщину, яка вона?

Талановита Мальовнича Красномовна Історична Квітуча Спортивна Співуча

Сьогодні ми з вами проведемо урок – гру, де згадаємо найцікавіші міста України, видатних людей,

пісні, танці. І на початок я хочу запросити дівчат, які підготували танок. (танок) Вас 4 команди: «Барвінок», «Мак», «Калина», «Соняшник» Кожна команда отримає завдання для

турніру і та команда, яка буде в змозі відповідати, підніме вгору стрічку, яка лежить у вас на партах.

Отже ми починаємо. Талановита:

1. Хто був , є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Т.Г.Шевченко) 2. Український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих

опер і оперет. (Микола Лисенко) 3. Перший космонавт незалежної України, Герой України. (Леонід Каденюк) 4. Артистка та телеведуча УкраЇни. Отримала звання Заслуженої і народної артистки України. Роль

Роксолани в однойменному серіалі, принесла актрисі відомість (Ольга Сумська)

5. Видатний український письменник, майстер сатири і гумору. Став творцем нового жанру в

українській літературі – усмішка, де головним героєм його творів був народ (Остап Вишня) 6. З його творчістю пов'язані найвищі досягнення реалістичного живопису XIX століття. Народився на

Україні, де отримав перші навички мальовничого ремесла у місцевих іконописців. Картини


художника – це цілий світ, який дивує своєю різноманітністю і широтою. Шедеврами називають

наступні картини: «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», «Не чекали», «Хресний хід у

Курській губернії» і т. д. (Ілля Рєпін) 7. Народився в Донецькій області. Він належить до найвидатніших композиторів ХХ століття. Сергій

почав займатися музикою з п'яти років. Серед його відомих творів виділяють опери «Війна і мир»,

«Повість про справжню людину», «Гравець», балети «Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Оповідь

про кам'яну квітку» та інші симфонічні твори. (Сергій Прокоф'єв) 8. Один з кращих тренерів всього світового футболу, людина, у якому успішно поєдналися як

тренерський талант, так і чудові організаторські здібності. Розробив довгострокову програму

відбору та тренування спортсменів, реалізував принципи системного футболу». (Валерій

Лобановський) МАЛЬОВНИЧА За словесними описами відгадати географічні об’єкти нашої країни. 1. Це дивовижна перлина в дорогоцінному намисті української природи. Від самого звучання

цього слова віє чимось таємничим та незвичайним: легендами, переказами, піснями. Величні

картини незайманої природи, дзвінкі потоки, стрункі смереки та цілюще повітря нікого не залишить

байдужими. Зиму в цій місцевості можна відчути по-справжньому, її можна навіть торкнутися

руками. Величезні сніжні вали, білі шапки на деревах і гори, безкрайні гори з острівками соснового

лісу, вдягнутого в біле. (Карпати)

. Головний "скарб" цього міста "заритий" на глибині 300 м, і це його знамениті соляні шахти.

Тут видобувають сіль ось вже більше 100 років, тунелі тягнуться більш ніж на 200 км, а їх висота

досягає колосальних розмірів – практично 30 м! Підлога в соляних шахтах Соледара усипана

частинками солі до 4 см, постійна температура там +14 °C. Щоб портапити туди потрібне зручне

взуття і теплий одяг. (Соледар)

3. Це внутрішня водойма, омиває східні берега Криму, узбережжя Запорізької, Донецької,

Ростовської областей і частину західних меж Краснодарського краю. Через Керченську протоку

воно пов'язане з Чорним морем. Стародавні греки називали Майотис лиман - "Меотийское озеро", а

римляни - "Меотийское болото" за його мілководність і болотисті східні береги. (Азовське море)

4. Ця височина знаходиться на сході України. Середні висоти становлять 75- 300 м (найвища точка

– г. Могила Мечетна, 367м). Її найвищу вододільну частину на південному сході називають

кряжем. Вона є залишком гір герцинського етапу горотворення. Тепер це горбиста височина,

утворена декількома пасмами, складеними крейдяними породами. (Донецька височина)

(Фільм «7 чудес України») Красномовна Потрібно дописати прислів’я:

1. «Без верби і калини…» (немає України). 2. «Людина без рідної землі…» (як соловей без гнізда). 3. «За рідний край…» (життя віддай). 4. «Та земля мила…» (де мати народила). 5. «За народ і волю…» (віддамо життя і долю). 6. «Жити – …» (Вітчизні служити). 7. Та земля мила – де мати… (народила). 8. Хто людям добра бажає, той… (собі має). 9. Праця чоловіка годує, а лінь… (марнує). 10. Слово не горобець, вилетить - …(не піймаєш). 11. Книга вчить, …(як на світі жити). 12. Слово чемне кожному … (приємне). 13. Козацькому роду … (нема переводу). 14. Кожному мила …(своя сторона).


15. За двома зайцями поженешся … (жодного не спіймаєш). «Крученики»

А зараз ми пропонуємо командам позмагатися у читанні скоромовок. Прошу капітанів команд

підійти та обрати скоромовки. 1.Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби. 2.От Кіндрат, так Кіндрат, Зуб зламав об мармелад. 3.Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок – сорок морок. 4.Рак рачкує до крамниці, Щоб купити рукавиці. Історична

1. Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил (верба). 2. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ) 3. Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь) 4. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина). 5. Як називається основний закон України? (Конституція) 6. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Лебідь) 7. Що у козаків називалось курінь? (житло) 8. Наука про минуле життя людства (історія ) 9. Найвищі гори України (Карпати) 10. Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат

(тополя). 11. Які моря омивають Україну? (Чорне, Азовське) 12. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у

далеку дорогу (рушник). Спортивна

1. Найсильніший чоловік України У 2003 році він зайняв третє місце у змаганні «найсильніша людина

планети», а вже в 2004 р. виграв титул найсильнішого (Василь Вірастюк). 2. Футболіст, який виступає за «Динамо Київ» і національну збірну як бомбардира. Він займає третє

місце в списку кращих бомбардирів (63 голи) в історії європейських турнірів після Філіппо Індзагі і

Рауля. Серед найпрестижніших нагород Андрія - «Золотий м'яч» 2004 року (крім нього, цього призу

удостоїлися українці Олег Блохін та Ігор Бєланов) і перемога в Лізі чемпіонів УЄФА (2003 р) у

складі «Мілана». (Андрій Шевченко). 3. Український футболіст. Грає на позиції опорного півзахисника. Капітан збірної України по футболу.

Даний момент грає в команді «Зеніт» (Санкт-Петербург). (Анатолій Тимощук) 4. Брати боксери (Віталій та Володимир Клички) 5. Українська плавчиня, яка виграла п'ять олімпійських медалей, у тому числі чотири золотих (у

запливі комплексного плавання на 200 м та 400 м на літніх Олімпійських іграх 2000 і 2007 рр..). У

2004 році Яна визнана кращою плавчихою світу (Яна Клочкова) 6. Гімнастка, яка стала абсолютною чемпіонкою Олімпійських ігор 1996 р., чемпіонкою світу зі

спортивної гімнастики у 1995 р. і абсолютною чемпіонкою Європи в 1996 р. Вважається однією з

кращих гімнасток в історії. (Лілія Подкопаєва) 7. Відомий спортсмен зі стрибків з жердиною Бубка переміг на шести чемпіонатах світу IAAF,

завоював олімпійське «золото» і 35 разів встановлював світові рекорди. Він - перший, хто стрибнув

вище 6 метрів і єдиний, хто стрибнув вище 6.10 метрів. (Сергій Бубка) 8. Олімпійський чемпіон 2012 року українець впевнено відстояв титул інтерконтинентального

чемпіона за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг), здобувши перемогу над південноафриканським

претендентом Джонні Мюллером. (Олександр Усик)


СПІВОЧА Існує легенда. Наділяв Господь дітей світу талантами. Французам дісталась елегантність і краса, угорцям – любов

до господарювання, німцям – дисципліна і порядок, росіянам – владність, італійцям – хист до

музики. А українцям дісталась пісня. Українська народна пісня. Вона, як сльоза, очищає душу, як

свята молитва, сповіщає і прощає. Народна пісня, як життєдайна вода. Бо живе в ній наш родовід, в

ній живе наша душа. Всі знають, що українці – співоча нація. Як вони люблять співати: то сумної, то веселої, то

жартівливої. + 1. До чого прив’язали Галю в українській народній пісні?

До сосни косами Під вербою, коло хати До каменя, над струмком забутим - В пісні співається так:

Везли везли Галю темними лісами Прив'язали Галю до сосни косами +2. На горі два дубки до чого зійшлися в українській народній пісні?

Один до одного До купки До самого тину

+ 3. Що рвала Маруся - чорнява дівчина в українській народній пісні? В саду ягоди На городі гарбузи Біля хати терен

+4.Чого просив напитися Іванко у Галі в українській народній пісні? Горілки Квасу Води

+ 5.Куди водила рідна мати сина в українській народній пісні? У поля край села До дороги В широкі простори

+ 6. У вишневому садку куди просилась дівчина в українській народній пісні? На танці Додому В поле, в гай

+7.Якого хлопця просила не ходити до себе дівчина в українській народній пісні? Високого, тоненького Маленького, старенького Куцого коротенького

8. Чим била мати дівчину, щоб вона не стояла з молодим рекрутом в українській народній

пісні? Березовим прутом Гілкою калини Палкою осини

Молодці, давайте, підведемо підсумок нашої гри, подивимось, яка команда показала найкращі

знання своєї Батьківщини. У РІДНОМУ КРАЇ Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті.


У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї. Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов'ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної мови, без пісні, Без мами збідніє, збідніє земля назавжди. Р. Купчинський «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з

часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть

зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте

слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ. Воно вічне тому, що за ним стоїть цілий світ...»

(Василь Симоненко). По-різному прожити можна

Й себе у світі цім знайти: Чи як травичка придорожна,

Щоб щось було кому скубти... Чи як зоря, щоб всім світити

І через терни перейти. Чи день до вечора проскніти

Та так себе і не знайти. Якщо знайдеш ту силу волі,

То подружися назавжди. Трудися, часом аж до болю,

Та до мети своєї йди!


Подчасова Ольга Сергіївна учитель англійської мови

Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів №19 Цикл уроків «Громадянське виховання»

УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА Тема: Український оберіг Бесіда про давні слов’янські традиції, вірування, язичницькі обряди й обереги. Відображення

народних традицій у мистецтві. Поняття про обереги в християнстві. Виготовлення українських

оберегів з використанням солоного тіста, мішковини, насіння квасолі, маку, кукурудзи, соняшнику,

інших матеріалів. Проведення виставки українських народних оберегів, виготовлених гуртківцями, із

запрошенням учнів школи, батьків, учителів. Виготовлення стилізованих оберегів із зернових культур, пляшечок, стрічок ( 1год) Мета: ознайомити учнів з історією походження оберегів, навчити виготовляти стилізовані обереги з

підручних матеріалів, зерна та насіння; створювати композиції з використанням природних та

полімерних матеріалів, розвивати творче мислення, навики креативної ручної праці, виховувати

бережливе ставлення до природи. Практична робота «Виготовлення оберега для дому або шкільного кабінету». Обладнання та матеріали: ножиці, гумки, міцні нитки, скляні прозорі баночки від ліків однакового

розміру (9-10 шт), полотно, або клаптики тканин, біла глина або солоне тісто, 10 видів різного зерна,

сіль, цукор (по 100 г), атласні кольорові стрічки довжиною 50-60 см, або невідбілена мотузка з

натурального волокна (4м), харчова плівка, дротяний обруч діаметром 20 см. Хід заняття І. Теоретична частина заняття

«Наш оберег ішов з землі, Коли нас скіфами ще звали.

І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали.

Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий,

Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий...»

О. Онищенко Іще для наших прабабусь і бабусь хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник,

паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова

«добрий день!», «з Богом!», «бувайте здорові!», як і «не убий», «не укради»,— були не просто

предметами і словами, а знаками добра і сили, заступниками від нещасть, були — оберегами. У давнину людина відчувала тісніші зв'язки з силами природи і вже за часів палеоліту (10—5 тис. до н. е.) диференціювала їх на добрі та злі, причому добрі були оберегами від злих. Але їх треба

було періодично задобрювати, звертатись до них з магічними заклинаннями, приносити їм жертви. Проте людина відчувала потребу ще і в матеріалізованих захисниках — оберегах. Найдавніший

зразок оберега — жіноче божество, яке було поширеним практично у всіх народів. Берегиня — мати

всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра. Образ Берегині дійшов до нас у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі бачимо

стилізовану жіночу постать, найчастіше — з піднятими руками (знак захисту), іноді з прибогами — конями по обидва боки (). Нерідко Берегиню підміняла ідеограма — ромб з гачками — землеробський символ родючості, магічний оберігальний знак (українська плахта — своєрідне

«перепитування» цього мотиву). (мал. 1.)


Намисто Прикраси-обереги у вигляді гривни (до речі, її носили і чоловіки), намиста, мониста, діадеми, різних

символічних прикрас для коміра повинні були охороняти найменш захищену частину тіла — шию.

Персні несли в собі ідею макросвіту (замкнене коло), що, за віруваннями древніх слов'ян, захищало

мікросвіт дівчини (як обручка — мікросвіт заміжньої жінки). На срібних браслетах-наручах, що

охоплювали широкі рукава весільного вбрання нареченої, витискали зображення паростка древа

життя — крину та двох сиринів (птаходів) по обидва його боки. В цьому мотиві персоніфікувалась

ідея зародження нового життя. (мал. 2.) Оберіг на шиї, біля серця або на поясі був дуже поширеним. Контакт із тілом, а відтак постійне

нагадування про себе, мали неабиякий психологічний ефект: це заспокоювало, надавало сили,

впевненості, а при віддаленні від домівки — ще й зігрівало спогадами про батьківщину, про рідних.

Не було в Україні дівчини, котра хоч би в якій скруті жила, не мала власного намиста (коралів).

Віддавна побутував звичай: що пишніше у дівчини намисто, то більшу увагу й повагу викликала

вона серед односельців. Що зумовлювало цей давній звичай: мода, традиція? І все ж первісно головною роллю була оберегова. За допомогою амулетів людина намагалась

убезпечитися від природних катаклізмів та злих сил. Майже кожен атрибут повсякденного побуту

мав охоронні функції. Це стосується і намиста. За своєю формою воно нагадує замкнуте коло або вінець. Як ми знаємо, саме ці ритуальні символи

присутні в найдавніших писанкарських візерунках, передовсім у безконечниках. Згодом ці тотемні

знаки перейшли у вишивку та килимарство. Оскільки намисто призначене для персонального

користування (за традицією, його не можна позичати), то відповідно воно виконувало індивідуальну

тотемічну роль. Водночас намисто мало й естетичне призначення. Це чітко простежується на давніх фотографіях та

художніх полотнах, де відтворені типажі українського жіноцтва. З намистом пов'язано чимало

вірувань. Якщо розірвався разок коралів, то це віщувало лиху долю або нещастя. Тому кожна

власниця постійно стежила за намистом, зберігала його в найпочеснішому місці, як найдорожчий

скарб. Для дівчини було найвищим виявом почуття, коли коханий дарував пишні коралі. Прийняти їх

означало дати символічну згоду на шлюб. Якщо з якихось причин хлопець вимагав повернути їх, так

казали: "Були коралі, та пішли далі, а перли на мак стерли". Серед усіх традиційних магічно-естетичних атрибутів намисту належала особлива роль. З цього

приводу в народі говорили: "Без намиста і Душа нечиста". За українським звичаєм, кожна дівчина й жінка постійно носили намисто, особливо коли виходили

на люди. Згадаймо Т. Шевченка: Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто. Що пишнішим, барвистішим, із більшою кількістю разків було намисто, тим магічнішим вважалося

воно. Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов'ян, але і в багатьох інших народів набув

хрест, який носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства і вважався

надійним оберегом від «чорних» сил. (мал. 3) 3 усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони — знак

всесвіту; 4 виміри, 4 пори року, 4 стихії). Здавна хрест вважався ще й емблемою вогню (бо форма хреста нагадує знаряддя для добування

вогню), пізніше — сонця, як вогню небесного. З вогнем пов'язане язичницьке уявлення про

очищувальну, цілющу стихію. На Україні в Страсний четвер страсною свічкою, яку приносили з

церкви, на сволоках хати, над вікнами, дверима, на воротах випалювалися хрести. Знак цей наносили

і на господарські будівлі, на речі хатнього скарбу, одяг з метою вигнати злі сили, очистити

(пригадаймо вислів «людина без хреста в душі»). Сорочка

Для сучасної людини сорочка є предметом одягу та естетичним фактором. У давніші ж часи вона

мала й певну магічну функцію. Увесь процес, пов'язаний з виготовленням сорочок, їх одяганням і


носінням, супроводжувався цілісною системою чітко визначених дійств і обрядів, окремі елементи

яких дійшли і до наших днів. Згадаймо традиційне українське весілля. Для молодої було за святий обов'язок подарувати вишиту

сорочку своєму судженому. Процес вишивання, як правило, супроводжувався наспівами. Вважалося, що вишиванка, виготовлена

під мелодійний супровід, принесе її власникові довголіття, щасливі долю й подружнє життя.

Сорочки були як обрядово-святкові, так і буденні. На особливу увагу заслуговує "вінчальна сорочка". Кожна дівчина заздалегідь запасалася нею: на

полотні вишивала чимало узорів, барвистість мала уберегти молоду "від зурочин". "Вінчальну

сорочку" зберігали протягом усього життя, зодягаючи її лише на великі свята чи урочисті події (коли

віддавали заміж дочку чи одружували сина). Нерідко іменний виріб переходив у спадок дочкам або

внучкам і вважався "найдорожчим приданим". Зазвичай, коли дівчина виходила заміж, то мала

виготовити не менш 10-12 святкових і повсякденних сорочок, що засвідчувало її особливу

вдатливість і працьовитість. Широко побутують у народі такі прислів'я: "Тоді в домі Великдень, як сорочка біла", "Як неділя то і

сорочка біла". Сорочка, отже, традиційно виконувала подвійну функцію – побутову й оберегову.

Всім нам відомий вислів, який дійшов з глибини століть: якщо людині порщастило уникнути явної

небезпеки, то казали, що вона в сорочці народилася. Неважко здогадатися, що йдеться про охоронну

роль традиційного виробу. Значення, та положення рушника, українського національного оберегу

Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні – нeвід’ємний символ Хатнього інтер’єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони

не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і

посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, з ним з ним ходили

доїти корову, з ним починали обжинки. Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей,

проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого. Жінки ткали рушники в жіночі дні – середу, п’ятницю й суботу. Перший витканий рушник призначався для гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня в знак поваги до гостя давала йому рушник на плече чи в руки, брала кухлик із водою і

люб’язно пропонувала свої послуги. Старі люди говорили: „Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати”.

Лялька-мотанка – берегиня та богиня Найдавніший зразок оберега – жіноче божество, берегиня-ляля (тобто, "земля", "богиня землі",

"охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця

дому. Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір

мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Така лялька має

умовний силует. Створювали насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з

намотаним нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок

використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір'я. Лялька була оберегом душі

людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої дитини, щоб у хаті не селилися

домовики; ляля забавляла дитя, допомагала йому пізнавати світ, перебирала негативну енергію,

забирала хворобу; ляльку віддавали богам за здоров'я, урожай, дощ. Обличчя в мотанки повинне бути біле, або на ньому має бути хрест – щоб у ляльку не вселився злий

дух. Народні майстри кажуть, що віддавна лялька вважалася ритуальною – матері робили їх для дітей,

бабусі – для онуків, а нареченим – дарували, щоб у них народжувалися діти. Ляльок зберігали.

Дівчатка виростали, ставали мамами, а ляльок передавали своїм дочкам. Аби запобігти злим силам, віддавна застосовували один дуже надійний спосіб: позбавлення обличчя.

Адже абсолютно всі релігійні культи всіх часів вважають, що саме "око – вмістилище душі". Так

само й найбільша небезпека та сила причаїлася в очах. А без них лялька не може завдати шкоди


людині. Згодом (щоправда, невідомо коли саме та з чим це було пов'язано) обличчя ляльки

позначали хрестом, обмотуючи особливим чином голову нитками (хрест у колі – це солярний знак,

може, звідси сонячне тепло, яке випромінює кожна така рукотворна істота). Сьогодні лялька без лиця

й лялька з хрестом на обличчі існують водночас. Створюючи обереги, треба дотримуватись деяких правил. Якщо ви неухильно дотримуватиметесь усім правилам, ймовірно, зроблений вами оберіг дійсно

зуміє захистити свого господаря від безлічі бід і напастей. Найбезпечніші, доступніші і зручніші для виготовлення оберегів матеріали - це звичайні нитки:

шерстяні, льняні, бавовняні. А найпростішим оберегом з давніх часів вважалася вишивка. Вона

традиційно була присутня на будь-якій тканині, рушнику, одязі. Ще з давніх-давен в кожній українській хаті були обереги достатку. В основному, це були вироби з

зерен та насіння. Вони оберігали сім’ю від голоду та злиднів. В теперішній час мало де можна їх

побачити. Але така річ прикрасить вашу оселю і зробить її індивідуальною. Вінок – ще один

український оберіг, який у древніх слов’ян був пов'язаний із культом сонця. У повному вінку могло

бути до 12 різних квіток, кожна з яких щось символізувала, була оберегом і ліками. ІІ. Практична частина заняття Завдання

Помийте та висушіть баночки (це треба зробити вдома). Приготуйте солоне тісто (100 г борошна, 100 г солі „Екстра”, 60 мл води, 10 мл клею ПВА).

Накрийте його серветкою, або покладіть в поліетиленовий пакет. З підготовлених матеріалів створіть власні домашні обереги.

Технологічна картка 1 "Виготовлення оберега з круп та насіння" Насипте в кожну баночку різного зерна.

1. З тіста (або глини) виліпіть корок довільної форми. Закрийте баночку. 2. Баночки обв’яжіть мотузкою, або кольоровими стрічками. 3. Зв’яжіть всі баночки разом, або причепіть їх по одній на поличку (рис. 1,2).

Технологічна картка "Виготовлення оберега з круп та насіння" 1. Прозору, тонку, але міцну харчову плівку поріжте на квадрати 10х10 см. 2. Деякі крупи та насіння можна підфарбуйте харчовими барвниками. 3. Приготуйте вузлики (діаметром близько 4 см), заповнені крупами, насінням, сіллю, цукром. В

один з вузликів покладіть монетки. 4. Затягніть вузлики та закріпіть їх міцною ниткою. 5. Прив’яжіть їх до обруча в два ряди в шахматному порядку (рис.1). 6. Готовий оберіг перев’яжіть барвистою стрічкою, на яку потім повісять цей виріб.


Тема: Наші права – щасливе дитинство. Скажемо «Ні!» насиллю в сім’ї.

Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права дитини;

навчити правильно реалізовувати свої права; виховувати в учнів поважне ставлення до власної

особистості та інших. Обладнання: карта України, плакат «Календар правових дат», великі картки, на яких написані

основні права дитини, визначені відповідною Конвенцією. Хід уроку І. Організація класу ІІ. Основна частина уроку 1. Вступне слово вчителя: Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави,

свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем

любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була

вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України. Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію — землю, свою мову, культуру, історію і свої символи. Земля кожної держави — її недоторканна

власність, яку вона готова обороняти від ворогів. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі

Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції і державні символи. Ми з вами — патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від ворогів, трудитись так

невтомно й завзято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на

достойне і радісне життя. А яке завдання стоїть перед учнями? (Відповіді учнів) 2. Бесіда про міжнародну організацію ООН Учитель: А чи знаєте ви, що наша країна – правова держава? І сьогодні ми поговоримо про ваші

права, права дітей. Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати? (Учні висловлюють власні думки щодо запитання.) (Приблизні відповіді учнів) Учень 1: Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права.

Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного

покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів. Учень 2: Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави,

правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх

громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного,

й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила. Учень 3: З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули.

Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи


сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити

лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно

було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми

інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них. Учитель: Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. Що ви знаєте про цю організацію? (Учні відповідають на запитання) 1-й учень. 1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни

за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід

об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому

вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року

була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна. 2-й учень. А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й

свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість

дотримуватись своєї релігії й багато іншого. 3. «Конвенція про права дитини» Учитель: Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про

людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку

держави. 3-й учень. Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права

дитини». Конвенція -- це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав

кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить -- пообіцяла світові

піклуватися про своїх маленьких громадян. На столах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей -- основні статті

цієї Конвенції. (Учні по черзі читають по одній статті і своїми словами коротенько пояснюють її зміст) Учитель: Ви дуже добре процитували й пояснили статті Конвенції про права дитини. Але нам би хотілося

дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати? 4. Проведення «Казкової правової вікторини» Учитель: Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо

роз'яснити статті Конвенції про права дитини. Вчитель проводить вікторину і по черзі описує негативні ситуації, у які потрапив той чи інший

казковий герой. Учні мають визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було

порушено стосовно цього героя. Ситуація 1 Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати

участь в іграх та забавках сестер. Яке право порушено стосовно Попелюшки? (Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають її віку.) Ситуація 2 За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не

схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр

товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі Фін? (Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних

зібрань.) Ситуація З


Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні

права зі звичайною дитиною? (Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти

років.) Ситуація 4 Мауглі не вміє говорити людською мовою -- лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі

звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним,

як із твариною? Які права хлопчика порушено? (Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з

Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією

суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить

фізичному й психічному здоров'ю.) Ситуація 5 Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників

Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено? (Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.) Ситуація 6 Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які

права дитини порушила злодійка? (Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім

випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється незаконне переміщення

дітей і неповернення їх із-за кордону.) (Учитель відзначає учнів, які брали активну участь в обговоренні ситуацій вікторини.) Учитель: 5. Обов’язки, які повинен виконувати кожен учень Учитель: «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» -- ці слова, на жаль, часто використовує людина в

ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності,

лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й

обов’язки. (Учні перелічують обов’язки) (Додаток 1) ІІІ. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя: Від народження ви маєте певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх ви повинні знати й реалізовувати щодня. Але пам’ятайте: ваші права не повинні порушувати права

інших. З часом у вас збільшиться обов'язків і відповідальності. Існують закони, які визначають ваші

обов'язки. Ви мусите їх знати. Незнання закону не звільняє вас від відповідальності за ваші вчинки, дії або бездіяльність. Пам’ятайте! Саме ви відповідаєте за своє здоров'я. Від вашого ставлення до здоров'я залежите не

тільки ви самі. Ваша позиція впливає на ваших друзів, знайомих, батьків, на ваших майбутніх дітей.

Додаток Обов’язки: 1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас. 2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб

своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. 3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм. 4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати

працю кухарів. 5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і

не заважало іншим. 6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати

домашні завдання.


7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати

ситуації, які призводять до порушення закону. 8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх

поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні. 9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби. 10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись

правил мовного етикету. 11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас. 12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці. 13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах. 1 4. Не ображати і не принижувати оточуючих. 15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що

можуть спричинити нещасні випадки.

Виховна година: Правове виховання. Пустощі і кримінальна відповідальність

МЕТА:На прикладах з життя ознайомити учнів з кримінальною відповідальністю, показати, які

наслідки можуть мати звичайні пустощі; виховувати законослухняних громадян. ПЛАН. Основна частина. 1.Обговорення ситуації. 2.Бліц-турнір на тему” Ти і закон”. КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Ми вже не раз чули про те, що почастішали випадки дитячої злочинності. Багато причин є для цього у нашому сьогоднішньому житті. Але однією із головних,я вважаю, є те,

що підлітки не знають законів. Зараз групи учнів будуть розігрувати перед нами різні ситуації. А ви

будете оцінювати характер правопорушення і міру покарання, яка може бути присуджена за дане

правопорушення. СИТУАЦІЯ 1. (За столом сидять троє учнів. Вони обговорюють подію: Михайло заліз на склад і викрав кілька

пачок цигарок.) Міша: А ви знаєте, що це було не так і страшно. Ти б, Назарку, мабуть, з переляку у штани наклав

би. А я зовсім не боявся . Назар. Тоді вип’ємо за успіх. Іра. Ви б краще не пили. Міша. А що, ти з нами не збираєшся пити? Іра Трішки спробую. Міша. Пий, Ірко, ти це заслужила. Адже, поки твоєї мами немає вдома, нехай все це полежить у тебе. Іра. Я так і знала, що ви мені дасте на зберігання. Але ж коли домовлялися про те, що ти підеш

красти цигарки, Назар обіцяв їх заховати у себе вдома. А тепер даєте мені! Назар. Тихіше, дитинко. Подякуй, що план розробив безпрограшний. ЗАПИТАННЯ. Чи винні у крадіжці всі троє підлітків? Обговорення. ВІДПОВІДЬ. Так, винні усі троє у скоєній крадіжці Назар організував її, він найстарший, Міша безпосередньо здійснив злочин. А Іра --знала про злочин

і мовчала, нікого не попередила. Тут є організатор і підмовник злочину(Назар), виконавець злочину — Михайло. А Іра є посібником. Вона знала, що готується злочин і не прийняла заходів, щоб йому

перешкодити. Укривання злочину—це є пособництво до його здійснення. Тим більше винна дівчина,

що вона ще погодилася зберігати крадені речі. Ст. 223 КК України за такий злочин визначає покарання через позбавлення волі на термін від 3 до10

років. ЗАПИТАННЯ. Яку б міру покарання визначили ви кожному з них? СИТУАЦІЯ 2. За столом сидять двоє учнів.


Андрій. Сиджу на лавці. Раптом бачу іде мій колишній друг, а тепер ворог — Сашко. Ну, думаю,

зараз я з тобою розквитаюся. Хапаю палку—цей спосіб оборони або нападу я часто використовую і

наздоганяю Сашка. Ударив ззаду .А то виявився не він, а якийсь незнайомець. Той від удару впав. Ну

думаю, коли вже так сталося, полізу почищу його кишені. Ну і сміхота Витягнув гаманець, а в ньому

всього 3 гривні, звичайно, і від них не відмовився, давай швидше тікати. Отак мені пощастило . Володя. А зі мною теж сталася пригода. Іду, бачу Оксанка. Хотів пожартувати: смикнув за сумку і

побіг. Біжу, захекався. Вирішив оглянутися. Йой! А то не Оксана, а якась старушенція. Очі

витріщила, щось шепче, руки тремтять. Я з переляку чкурнув. Перевірив сумку. Теж не багато: 13

гривень І число таке нещасливе. Хай йому грець! Міша. Що зажурились,синки? Чув я вашу розмову. Хто ж так ризикує? 2-3 гривні вкрали! Це треба

бути останнім дебілом! Навчайтеся, синки, поки я добрий. Ось дивіться.( виймає гаманець із кишені Андрія) Як бачите ніякого ризику. ЗАПИТАННЯ. Давайте проаналізуємо всі три ситуації. Які злочини тут мали місце, яка міра

покарання передбачена за них Карним Кодексом? ВІДПОВІДЬ. Вчинок Андрія кваліфікується як розбій. У Карному Кодексі це ст. 142: Розбій—це

напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним

для життя або здоров’я людини, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства.

Карається позбавленням волі на термін до 5 років або виправними роботами на термін до 2 років. Володя вчинив грабіж. Грабіж—це відкрите викрадання індивідуального майна, ст. 141 КК. Особа,

що вчинила грабіж, карається позбавленням волі до 5 років або виправними роботами від 1 до 2

років Міша здійснює крадіжки. Відповідальність за крадіжки ми уже обговорювали. СИТУАЦІЯ 3. За столом сидять троє дівчат: Катя, Таня, Карина. Вони обідають у кафе. Їм сподобалися гарні

чарчини. Дівчата вирішили вкрасти, двоє підійшли до офіціанта,щоб розрахуватися, а одна тим

часом поклала їх у сумку. Катя. Все вийшло так непомітно. Таня. Підемо завтра у інше кафе. Дістанемо ще щось. Карина. Згода. ЗАПИТАННЯ. Який злочин вчинили дівчата? ВІДПОВІДЬ. Цей злочин передбачає ст. 82 КК. Розкрадання державного або колективного майна.

Відкрите викрадання державного або колективного майна карається позбавленням волі на термін до

4 років або виправними роботами на термін від 1 до 2 років. Заключна частина. КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Ми розглянули ситуації, взяті з реального життя, зроблені реальними

людьми. Молоді люди, про яких ми почули, стали на хибну стежку. Чи штовхав їх хтось, чи обрали

самостійно? Та це вже, власне, не має значення. Всі вони відбували заслужене покарання. З їх життя

випав великий відрізок часу, коли вони могли бути, як усі: вчитися, працювати, радіти життю,

сонцю, приносити радість рідним. Тому, перш ніж щось вчинити, задумайтеся, а які наслідки будуть від вашого вчинку. Не

потрапляйте в подібні ситуації, які сталися з нашими «героями»!

Додаток А тепер бліц. Чи знаєте ви?

1.Основний закон України.(Конституція) 2. Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада). 3. Вищий виконавчий орган України. (Кабінет Міністрів). 4. Розшифруйте абревіатуру СБУ (Служба Безпеки України). 5.Спосіб прийняття законів або важливих рішень загального або місцевого значення шляхом

голосування? (Референдум). 6.Людина, яка у суді виступає захисником звинуваченого.(Адвокат). 7. Особа, яка була засуджена не один раз.(Рецидивіст). 8. Таємне викрадання індивідуального майна громадян.(Крадіжка).


9. Покарання за крадіжку. (Ст. 140 передбачає позбавлення волі на термін до 3 років або виправні

роботи на термін до 2 років). 10.Відкрите викрадання індивідуального майна громадян. ( Грабіж). 11.Як карається особа, яка вчинила грабіж? (Ст. 141 передбачає позбавлення волі на термін до 5

років або виправні роботи на термін від 1 до 2 років ). 12. Що це за злочин: напад із метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з

насильством, небезпечним для життя й здоров’я особи, яка зазнала нападу? (Розбій). 13. Яке покарання передбачено за розбій? (Ст. 142 передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 10

років). 14. Чи караються особи, які зчинили пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

(залізниці, вагонів, дороги тощо). (Так. Ст. 78 передбачає за умисне зруйнування або пошкодження

шляхів сполучення і транспортних засобів позбавлення волі на термін від 3 до 15 років). 15. Де відбувають покарання особи віком до 15 років? ( У виправно-трудових колоніях). Обговорення результатів бліц турніру. Тема: Цивільна оборона. Дії населення під чає надзвичайних ситуацій. Мета: Поглибити знання учнів щодо надзвичайних ситуацій, їх типів, причин виникнення.

Ознайомити з правилами поводження під час надзвичайних ситуацій та способами захисту від

надзвичайних ситуацій. Розвивати логічне мислення, образну уяву. Виховувати дисциплінованість, відповідальність за свої

дії, організованість. Обладнання: таблиці «Надзвичайні ситуації»; ілюстрації з теми ЦО; засоби захисту людини

(протигаз, ватно-марлева пов’язка, респіратор); аптечка, малюнки дітей з теми «Цивільна оборона». Хід уроку 1. Організація класу. 2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; актуалізація опорних знань. Вчитель: Сьогодні у нас, діти, надзвичайний урок. У нас урок з цивільної оборони. Що таке ЦО? Учень: ЦО – державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і

забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного,

природного та військового характеру. Повідомлення «Що таке цивільна оборона» готують учні, – помічники. Вчитель: Один раз на рік в кожному навчальному закладі проводиться день ЦО. Щоб бути завжди

готовими та вміти правильно діяти. І ось сьогодні ми з вами узагальнимо наші знання про існуючі

надзвичайні ситуації; згадаємо правила користування індивідуальними засобами захисту. - Які ви знаєте індивідуальні засоби захисту? (Протигази, ватно-марлеві пов’язки, респіратори,

захисні костюми). 3. Створення проблемної ситуації. (Лунає сирена). Вчитель: Діти, що може означати цей сигнал? (Для звернення уваги населення в екстрених випадках (надзвичайних ситуаціях) для передачі

інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби (гудки фабрик, заводів, кораблів), які

тривають 5 хвилин. Цей сигнал означає: «Увага всім!» Бесіда. - Що таке надзвичайна ситуація? (Це порушення нормальних умов життєдіяльності людей, що призводить до людських або

матеріальних збитків). - Які надзвичайні ситуації ви знаєте? (Стихійні лиха, катастрофи, епідемії, пожежі, аварії, озброєний напад, війна). - Що таке стихійне лихо? (Це катастрофічні процеси і явища природи, що носять надзвичайний характер, призводять до

порушення нормальної діяльності людини, загибелі; пошкодженню та знищенню матеріальних


цінностей). - Які стихійні лиха ви знаєте? (Землетрус, пожежа, підтоплення, ураган, зсуви, сніжні заноси, селеві потоки, обвали, засуха). - Які причини стихійного лиха? (Дії сил природи або бездумна діяльність людей (наприклад:

виробничі аварії). Висновок: Тому щоб бути завжди готовими і правильно діяти в різних ситуаціях і проводиться День

ЦО. - Які завдання ЦО в обороні України? (Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; оповіщення населення про загрозу і виникнення

надзвичайної ситуації; захист населення; організація і проведення рятувальних робіт в районах лиха;

організація життєзабезпечення населення під час надзвичайних ситуацій; навчання населення діям в

надзвичайних ситуаціях). - Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася? (Після отримання звукового сигналу необхідно увімкнути телевізор або радіоприймач і уважно

прослухати інформацію про обстановку, що сталася, та вказівки штабу ЦО). Висновок: прослухавши інформацію штаба ЦО треба діяти без паніки у строгому порядку до

рекомендацій штаба. 4. Закріплення знань. Вчитель: Як узнати, що сталася якась надзвичайна ситуація? (Звучить звуковий сигнал, який триває 5

хвилин «Увага всім!»). - Як цей сигнал може звучати в школі? (Довгий дзвоник). - Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася? (Увімкнути телевізор або радіоприймач). - Які засоби гасіння пожежі ви знаєте? Гра «Відгадай слово» 1). Огнеаскивгни (вогнегасники). 2). Відра з доовю (водою). 3). Сокіп, ямлзе (пісок, земля). Вчитель: Які засоби захисту ви знаєте? 1). Овсхщаи (сховища). 2). Індивідуальні засоби: - гапрозити (протигази). - еспіраторра (респіратори). - ватно-марлева в’язпоак (пов’язка). - захисні юмкосит (костюми.) 5. Практична робота. Вчитель: Ми вже з вами вміємо користуватися протигазом, респіратором та ватно-марлевою

пов’язкою. Ще раз згадаємо, як називається протигаз, респіратор та ватно-марлева пов’язка. Підготовлені учні демонструють класу, як правильно надівати індивідуальні засоби захисту:

протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку). Гра «Хто швидше?» (Учні надівають ватно-марлеві пов’язки). 6. Підсумок уроку.

Додатки Рекомендації штаба ЦО (повідомлення готують учні).

Дії при землетрусі. Якщо землетрус застав вас у будинку, найкраще протягом 15-20 секунд вибігти на відкриту

місцевість. Не можна стояти поблизу будівель, високих стін; не користуйтесь ліфтом. Якщо

неможливо вибігти на вулицю сховайтесь під стіл, в шафу або відчиніть двері і станьте у дверний

отвір. Обличчя закрийте руками, щоб не поранитися склом. Тримайтесь подалі від вікон та скляних

перегородок. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці – відійдіть далі від будівлі, ліній електропередач. Не


торкайтесь обірваного дроту – він може бути під напругою. В автобусі не треба зчиняти паніку, бити

вікна, рватися до дверей. Водій зупинить автобус і відкриє двері. Дії при повенях. Якщо вода застала вас у полі, лісі, треба вийти на підвищені місця або вилізти на дерево. Можна

використати всі предмети, які зможуть триматися на воді (дошки, уламки дерев). Якщо ви

знаходитеся у домі, треба перенести необхідне майно на вищі поверхи або в ті місця, які не

затоплюються водою. Обов’язково вимкнути газ. електрику, взяти документи, теплі речі, їжу. Дії при пожежі. Палаючий будинок залишають накрившись з головою мокрою ковдрою або верхнім одягом. В

задимлених приміщеннях треба рухатися поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас в

степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикривши обличчя та голову одягом. Правила пожежної безпеки. Забороняється: - розводити багаття в лісах, заростях очерету, поблизу хлібних полів; - не можна палити сірники та кидати їх, не загасивши в полі, лісі. Правила поведінки вдома. Обережно користуватися вогнем, нагрівальним, електричним, газовим приладдям, не забувати

вимикати після користування. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). СДОР – хімічні з’єднання, які пагубно впливають на здоров’я людей, тварин і навіть рослин. На

виробництві дуже часто застосовують хімічні речовини. Якщо неправильно їх використовувати

можна отруїтися. З’являється тошнота, блювота, слабкість, головний біль, неприємні відчуття в очах

та гортані. Треба промити водою очі, ніс, ротову порожнину. Вийти на свіже повітря та звернутися

по допомогу до лікаря. Тест. - Як ти дізнаєшся про те, що сталася надзвичайна ситуація? а) по книзі; б) по телевізору; в) почувши сирену; г) з газети. - У випадку надзвичайної ситуації ти будеш діяти згідно: а) поради друзів; б) вказівкам штабу ЦО; в) нікого не буду слухати. - У разі землетрусу ти: а) будеш дивитися у вікно; б) вийдеш на відкриту місцевість; в) зайдеш у ліфт і спустишся вниз. - У випадку пожежі ти: а) залишиш приміщення; б) сховаєшся у шафі. - Які засоби захисту тобі відомі? а) гарний одяг; б) протигаз; в) солодощі; г) ватно-марлева пов’язка. - Що необхідно взяти з собою у випадку надзвичайної ситуації? а) іграшки; б документи; в) одяг; г) цукерки і печиво.


РОЗДУМИ НА ТЕМУ: Я - КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

Учитель – важлива людина в житті кожного. Він працює з найціннішим – особистістю. І від

того, який у вас учитель, залежить і те, як ви проведете свої кращі учнівські роки. Тож вчитель не

тільки навчає, він допомагає, скеровує, виховує, підказує, шукає… Така доля учителя. Учитель

повинен бути і наставником, і помічником, і захисником, і другом, який покликаний допомогти

дитині придбати не тільки знання про навколишній світ, оволодіти вміннями та навичками, а й

допомогти адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною,

творчою особистістю, здатною змінити світ. Сучасний класний керівник основну увагу в своїй діяльності має приділяти особистості учня,

допомагати і підтримувати учня у його саморозвитку, самовихованні, поєднувати уміння учителя-предметника, соціального педагога, практичного психолога, наставника, старшого товариша,

здатного увійти в референтне середовище школяра. Сьогодні, говорячи про сучасних дітей, роль класного керівника не в нагляді та контролі за

учнями, а роль консультанта та джерела знань, старшого товариша, друга, порадника, партнера у

спільній діяльності. Саме такий і є, на мою думку ідеальний класний керівник, саме це

являється моєю головною метою. Підводячи підсумки своєї роботи я можу сказати, що я з гордістю випускаю цей клас у

доросле життя, адже зробила все можливе для того, щоб виховати морально-духовну,

конкурентоспроможну особистість зорієнтовану на успіх у подальшому самостійному житті. Усі

плани та задачі реалізовано та як результат учні подорослішали фізично, морально та духовно.

Змінилися у кращий бік: З погляду соціалізації: впевнені в собі, відверті та чуйні, готові прийти на допомогу; З погляду громадянськості: достойні громадяни своєї країни; З погляду профорієнтації: зорієнтовані на подальший успіх у житті та кар’єрі; З погляду моральності: ініціативні, щирі, порядні та доброзичливі. Я з впевненістю можу сказати що виховання особистості спрямованої на успіх дає свої результати,

адже учні класу мають високу громадянську позицію, активно працюють у напрямку визначення з

майбутньою професією. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з

радістю віддаю всі свої ідеї дітям і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію,

надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними. Я

щаслива, що можу бачити, як з малих, невпевнених у собі дітей вони перетворюються на серйозних,

обізнаних та вихованих підлітків.


Учителю присвячується….. Свята і праведна твоя дорога. І ти на ній чимало літ! Ти справжній вчитель — це від Бога! І ти не йдеш — летиш у світ! Натхненна, справедлива, світла Ти досягаєш висоти. І ніби зірочка розквітла Ведеш дітей в нові світи. Хоч й нелегка твоя дорога,

Та серце вибрало таку. Ти є учителем від Бога, Хоч маєш долю нелегку, Але живеш по правді в світі І впевнено йдеш до мети. Живи ж сто літ у мирі й світлі І ніби зірочка світи!


Клятва педагога

В ім’я дитини,

в ім’я майбутньої природи та культури,

в ім’я майбутнього людства

як Вчитель та Вихователь:

· Клянусь поважати особистість дитини, як він

би був вже дорослою людиною;

· Клянусь відповідати за його фізичну та

духовну недоторканність;

· Клянусь розвивати його природжені

здібності на благо його, на благо оточуючих

його людей, на благо миру;

· Клянусь не зламати, але укріпити волю

дитини, захищати його там, де він слабий,

направляти його туди де він сильний;

· Клянусь відкрити йому шлях до пізнання

миру, який він є;

· Клянусь, що покажу йому, як знайти щастя в

малому, і буду спромагатися вкласти в його

душу прагнення до кращого.

Коліушко О.А.

заступник директора з навчально-виховної роботи ЦТДЮ м.Селидове

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЗАСОБАМИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ Сучасний суспільний розвиток України гостро поставив завдання духовного відродження

нації, яке неможливе без всебічного розвитку особистості. Особливої актуальності ця проблема

набула в сфері патріотичного виховання молодого покоління. Людина поза патріотизмом - це й

людина поза історією, поза духовного буття, тобто людина, яка позбавлена людських властивостей.

Одним з найважливіших завдань, що стоять перед нашим суспільством, є духовне, моральне

відродження людини, яке неможливо здійснити, не освоюючи культурно-історичний досвід народу,

який створювався століттями і закріплювався у творах народного мистецтва. Виховання любові до Батьківщини - складне педагогічне завдання. Заняття з декоративно-

прикладного мистецтва сприяють повноцінному та всебічному вихованню, формують цілісні

уявлення про українську національну культуру; вихованці мають можливість повніше проявити свої

творчі здібності, поглибити пізнання в галузі мистецтва, історії рідного краю.На заняттях з

декоративно-прикладного мистецтва вихованці відчувають, що вони є частиною народу великої й

багатої країни, що вони - громадяни України. В основі декоративно-прикладного мистецтва лежить


творча діяльність народу, що відображає його самосвідомість, історичну пам'ять. Спілкування з

народним мистецтвом, з його виробленим у віках морально-естетичними ідеалами відіграє значну

виховну роль. Зверненість народного мистецтва до людини і вплив на його інтелектуальну і

емоційно-чуттєву сфери розкривають великі можливості для використання виробів традиційних

художніх промислів в системі освіти. Тому в закладі багато років діє мережа гуртків з образотворчого мистецтва та декоративно-

прикладної творчості, які працюють за різними напрямками: бісероплетіння, в’язання, м’яка іграшка,

клаптикове шиття, робота з природними матеріалами, соломоплетіння, ліплення з солоного тіста,

паперопластика, вітражний живопис, розпис по дереву, кераміці, тканині, тощо. Масова діяльність закладу, яка побудована на основі врахування культурних особливостей

населення, сприяє засвоєнню елементів національної культури, створює сприятливі передумови для

формування особистості з розвиненою національною самосвідомістю, духовно-моральними

цінностями і стійкими гуманістичними стереотипами поведінки. Це й концертна діяльність,

благодійні («Подаруй іграшку другу», «Добре серце») та інформаційні акції («Етикет в сфері

сучасних технологій»,«Круглий стіл з питань суспільної моралі»), фестивалі (в тому числі

«Фестиваль національних меншин»), народні свята («Масляна», «Сорочинський ярмарок»,

«»Різдвяні вечори»), конкурси з художньої самодіяльності, наймасштабніший з них - «Звичайне

диво» (у 2014 році – 170, у 2015 році - 256 конкурсантів). Народне мистецтво є невід'ємною частиною художньої культури України. Воно єднає минуле

з сьогоденням, зберігаючи національні традиції. В Законі України «Про позашкільну освіту» зазначено, що головним завданням є «виховання

у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій,

національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів» ( Стаття 8. Основні

завдання позашкільної освіти із Закону України «Про позашкільну освіту»). Тому утвердження у

суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України в позашкільному закладі може

здійснюватися також засобами музейної педагогіки. В 2001році на базі закладу розпочав роботу історико-краєзнавчий музей «Наша спадщина»,

який в 2012 році отримав звання «Зразковий музей». Мета роботи музею: - залучення учнівської молоді до процесів дослідництва, вивчення та збереження історико-

культурної спадщини України, рідного краю; - оволодіння значним об’ємом знань та навиків щодо історії, теорії музейної справи,

пошукової та експедиційної роботи, які необхідні музеєзнавцю. Виходячи з мети, встановлені завдання, які націлені на активізацію пізнавальної діяльності

гуртківців через проведення екскурсій та краєзнавчу пошукову роботу, розширення загальних знань

з історії України, особливо невідомих та маловідомих сторінок життя українського народу та його

участі в створені держави, формування у вихованців мовних вмінь, навиків, ознайомлення з

методикою проведення екскурсій, виховання любові до історії рідного краю, свого народу, повагу,

патріотизм, орієнтацію на професію екскурсовода. В роботі музею з вихованцями використовуються сучасні педагогічні прийоми в роботі, що

збільшує зацікавленість у відвідувані гуртка школярами міста. Різноманітні форми роботи ефективно

впливають на розвиток у дітей патріотизму, вшанування традицій та історії міста, країни,

формування громадянської свідомості, що є необхідним для сучасного члена суспільства. Вихованці гуртка «Юні музеєзнавці» на базі музею проводять таку роботу: складають

екскурсійні тексти, маршрути, проводять краєзнавчі експедиції, екскурсії. У музеї є необхідний матеріал: експонати, архівні документи, стенди, фотографії. Також дуже

ефективним є використання ІКТ, в тому числі знімання важливих подій та подальшого показу

школярам міста, для медіа-супроводу екскурсій, для створення електронної архівної бібліотеки, бази

даних героїв та видатних людей міста. Завдяки чітко налагодженої системі організації навчального процесу, вихованці охоче

здійснюють пошукову та дослідницьку роботу, надають допомогу учасникам воєн, відвідують

талановитих майстрів з метою перейняття досвіду, навичок, збереження народної творчості краю,

відвідують місця бойової слави тощо.


На базі музею координується робота з воєнно-патріотичного виховання учнівської молоді

міста, проводяться засідання методичних об’єднань, семінари для відповідальних за військово-патріотичну і краєзнавчу роботу та керівників шкільних музеїв, музейних кімнат, куточків пам’яті.

Підтримуються міцні зв'язки з Радою ветеранів, з Радами музеїв навчальних закладів.

Ведеться обмін досвідом роботи, експонатами, проводяться спільні екскурсії. Все це сприяє

поглибленню знань школярів міста з історії рідного краю. Діти, вивчаючи історію, отримають досвід, який допоможе їм бути гідними членами

суспільства з громадянською свідомістю, шанобливим ставленням до історичної спадщини

українського народу та окремих його представників, які позитивно впливали на історію рідного

краю, віддавали свої сили та, навіть, життя. Музейна педагогіка допомагає виховувати громадянина

України, який буде робити все можливе для процвітання своєї країни - зараз і в майбутньому.

З досвіду роботи ДНЗ №42 «Мальвіна» з питань національно-патріотичного виховання

В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина. Л.Костенко

Любов до Батьківщини, усвідомлення себе часткою великої української родини, перші кроки

розуміння сутності добра, справедливості та краси закладаються в кожне маленьке сердечко у

найбільш сприятливий для цього період-період дошкільного дитинства. Як же виховати у найменших - повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; - патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність; - готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; - повагу до Конституції, законів Української держави; Одним із завдань дошкільної освіти, визначених у Законі України «Про дошкільну освіту», є

виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних

традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу. Робота з реалізації цих завдань розпочинається з того, що вихователі знайомлять дітей з

природою рідного краю. Акцент роблять на красі, розмаїтті, багатстві й особливостях природного

довкілля нашої країни. Дітям надається уявлення про різні типи природних ландшафтів України

(гори, луки, степи, ліси, водойми тощо), її специфічний рослинний і тваринний світ, визначні

природні об’єкти (найбільші річки, озера, найвищі гори).


На заняттях з народознавства діти знайомляться з літературними та художніми творами, що

відображають різноманітність і красу природи України. Дітей старших груп знайомлять з людьми, які

прославили нашу країну (художники, композитори, письменники, вчені, мандрівники, лікарі,

спортсмени тощо). Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її»,

«Пам'ятні місця України», «Рідне місто», «Вулиці нашого міста», «Наш герб» та інші.

Залучаємо дітей до народознавства – вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом

ознайомлення з характерними ознаками побуту українців, народних ремесел (гончарство, вишивка,

килимарство, лозоплетіння), символів, оберегів.

Ознайомлення з національною культурою та створенню відповідної атмосфери сприяє організоване

в дошкільному закладі етносередовище.


Розмірковуючи над тим, як ефективно ознайомлювати дітей та

їхніх батьків з національною культурою, як домогтися формування

національної свідомості у дітей, як пробудити до життя національні

традиції, національний дух нашого народу, в нашому дошкільному

навчальному закладі був створений музей народознавства «Берегиня» Музей народознавства «Берегиня» – це один з основних

компонентів життєвого простору, що сприяє формуванню національної

свідомості у вихованців закладу. Його створенню передували консультації з педагогами з питань

використання народної мудрості в освітньому процесі, формування

національної свідомості дошкільників засобами музейної педагогіки, а

також оформлення національних куточків в кожній віковій групі.

В експозиції музею широко представлені вироби

народних промислів України (гончарні вироби, дерев’яні

іграшки, домоткані рушники та одяг). Вихователями зібрано

різноманітний дидактичний матеріал: фотоальбоми,

ілюстрації, дидактичні ігри тощо. Окрасою експозиції стали

вироби, що виготовляли та використовували в народі

відповідно до обрядових циклів: осіннього – до свята врожаю

- пшеничний сніп; зимового – до Різдвяних свят – зірка, сніп

– дідух ; весняного – до свята першого жайворонка – свищики; до літнього – букетик з засушеними квітами маку,

ромашки, чорнобривців тощо. З метою забезпечення дошкільного навчального

закладу матеріалами з питань формування основ

національної свідомості дошкільника, знань про державну та

національну символіку України в методичному кабінеті

закладу зібрано: науково-методичну та художню літературу, нормативно-

правові документи з питань громадянського виховання,

програми, навчальні посібники з українського

народознавства, методичні розробки, картотека статей, кращі

конспекти занять,

сценарії свят та розваг; демонстраційно-ілюстративний матеріал: папка «Державні

символи України», мапа України, вироби народних

промислів України, альбоми-папки «Промисли і ремесла

України», «Символи-обереги України», «Обрядовий

календар», «Народна мудрість»; фотоальбоми: «Київ – столиця України», «Селидове –

місто мого дитинства», « Про українське козацтво»; дидактична папка «Митці України»; альбом – папка «Народні розписи» тощо.


У всіх вікових групах розроблено перспективно-календарний план роботи на навчальний рік, у

яких відображено роботу з ознайомлення дітей з українською національною культурою, традиціями

та обрядами. Здебільшого така робота проводиться під час занять з художнього читання, мовленнєвої,

зображувальної та еколого-валеологічної діяльності. Заняття проводяться раз на тиждень у першу

половину дня відповідно до змісту програми виховання і навчання дітей віком від двох до семи років

«Дитина». Окрім того, роботу з ознайомленням дітей з витоками народознавства відмічено у планах

роботи з родиною, з самостійної художньої діяльності, з музичної діяльності та під час індивідуальної

роботи з дітьми У всіх перспективно - календарних планах закладу (включаючи плани роботи музичних

керівників) відмічено планування ігрової діяльності дітей з використанням народознавчого

компоненту (народні рухливі та дидактичні ігри). Заслуговує на увагу відбиття у плані національних

свят. Традиційним для закладу стало святкування Різдва, Стрітення,"Щедрий вечір - добрий

вечір", Пасхи та ін.

Організовуючи народознавчу роботу в групах, вихователі у комплексі розв’язують пізнавальні,

навчальні, виховні та мовленнєві завдання. Пізнавальні завдання над якими працюють діти та

вихователі вікових груп плануються за принципом від простішого до складнішого з поступовим

ускладненням та передбачали розширення у дітей знань про історію українських народних свят

зимово-весняного циклу, традиції, пов’язані з ними, тощо.

http://www.marite.org.ua/news/shhedrij_vechir_dobrij_vechir/2014-01-15-609

http://www.marite.org.ua/news/shhedrij_vechir_dobrij_vechir/2014-01-15-609

http://www.marite.org.ua/news/priskakali_kroljata_v_sadochok/2012-04-13-275


Навчальні завдання, що плануються під час занять, передбачають формування у дітей перших

наукових народознавчих понять про національний одяг, національні прикраси, традиції; розвиток

елементарних трудових навичок: плетіння віночків, приготування національних страв, виготовлення

свищиків; інтерес до народознавчого матеріалу, вміння використовувати його в побуті, вправляння у

розписуванні, плетінні, ліпленні українських іграшок, прикрас тощо.

Розвивальні завдання передбачають розвиток усіх психічних процесів у дитини:

запам’ятовування пісень, прислів’їв, загадок, уважність під час обстеження предметів українського

побуту, елементів одягу та прикрас, зосередженість під час роботи з тістом та глиною. Діти вчаться

самостійно аналізувати, зіставляти, порівнювати народні поняття, прикмети тощо. Окрім того, під час занять діти закріплюють знання і з мовленнєвої, зображувальної, еколого-

валеологічної діяльності та художнього читання. Словник дітей поповнюється образними виразами. Діти знайомляться з прислів’ями,

приказками, примовками тощо. Кожне заняття супроводжується розповідями та переказами про

народні свята Стрітення, Масляна тощо. З метою прищеплення дітям любові до рідного краю, поваги до національної культури,

національних звичаїв під час занять активно використовується народознавчий матеріал (віночки,

свищики, гончарні вироби, український одяг, знаряддя для народних ігор тощо).

Заняття з елементами народознавства

сприяють вихованню у дітей духовності на

національному ґрунті, доброзичливості,

чесності, взаємоповаги, поваги до культури

інших народів, вшанування їх традицій, оберегів. Слід зауважити, що проведення таких

занять вимагає серйозної підготовки вихователів.

Всі вихователі нашого закладу виявляють

високий рівень професійної майстерності, вміння

ефективно організовувати дитячий колектив,

підбирати, опрацьовувати та вдало

використовувати під час занять матеріал, що в

результаті і забезпечує високу результативність

проведених занять. У процесі систематичної навчально-виховної роботи з національно - патріотичного виховання

діти стали глибше усвідомлювати свою причетність до минулого, теперішнього й майбутнього

Батьківщини, що породжує в них почуття відповідальності за майбутнє своєї держави, власну долю

та долю своїх рідних. Від нас, педагогів дошкілля, залежить, яким буде майбутнє покоління

українців, а відтак – у якій державі ми житимемо.


Лукашова Ірина Миколаївна, вихователь ДНЗ №42 «Мальвіна»

Конспект заняття з національно-патріотичного виховання

з дітьми старшого віку

«УКРАЇНА - РІДНИЙ КРАЙ» ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ: Виховувати любов до Батьківщини, гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції.

розвивати патріотичні почуття. Уточнювати і закріплювати уявлення дітей про рідну країну, її

найвідоміші міста, найбільші міста, річки, гори України. Розширювати знання про державні символи та видатних людей України. Продовжувати закріплювати знання дітей про державні та національні символи рідної країни –

віночок, рушник, калина, верба. МАТЕРІАЛ: Рушник, великий вінок, віночки на кожну дівчинку, інтерактивна карта України, державні

символи: прапор, герб, запис гімну України; ілюстрації з українським одягом, посудом, природою,

українські національні костюми на кожну дитину. ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: екскурсія до музею - світлиці, бесіди за ілюстраціями, розглядання

фотографій з зображенням міста Київ, читання легенд про вербу та калину, розучування віршів про

віночок, рушник. ХІД ЗАНЯТТЯ: Вихователь та діти вітають гостей у національному українському вбранні. - Діти, як ви вважаєте, чому ми з вами так сьогодні вбралися? - Який на нас національний одяг? Так, діти, ми вбралися в український національний одяг. А чому саме, я вам зараз розповім. Коли я сьогодні вранці зайшла до нашої групи, то я побачила цю скриню та лист від моєї бабусі,

яка мешкає на Західній Україні. Вона написала мені, що дуже хоче, щоб я розповіла вам про речі, які

знаходяться в цій скрині та нагадала вам про символи нашої країни, розповіла вам про міста та села

нашої Батьківщини, щоб ви знали про її минуле, любили та шанували свою країну, її мову, її історію. І сьогодні, малята, я пропоную вам невеличку подорож по Україні. Ми пронесемося з вами з

минулого в сучасність. Зазирнути в минуле нам допоможе бабусина скринька, а у подорожі в

сучасності – наша інтерактивна карта України. Ви готові до подорожі? Якщо так, то послухайте мій

улюблений вірш, який називається «Що таке Батьківщина» (Звучить фонограма української пісні «Зоре моя вечірняя»)


Що таке Батьківщина? За віконцем калина, Тиха казка матусі, ніжні руки бабусі. Дужі руки у тата, під тополями хата. Під вербою криниця, в чистім полі пшениця. Серед луків лелека і діброва далеко, І веселка над лісом і стрімкий обеліск… - Знаєте, малята, кожна країна має своє минуле. Це наче дерево, яке має своє коріння, і чим

міцніше це коріння, тим міцніше саме дерево. Так і з нашою країною. Якщо ми будемо пам'ятати своє

минуле, берегти свої традиції, зберігати в своєму серці пам'ять про славний український рід, тим

сильніше і міцніше буде наша сучасність, наша рідна Україна. А тепер давайте розглянемо, що ж приготувала в скрині моя бабуся. (Відкриваю скриню та дістаю віночок). - Діти, що ж це в мене? Так, я тримаю віночок. Віночок - це один з оберегів України. По тому,

який у дівчини віночок, можна було визначити її характер. В народі казали «Хто вміє віночок

плести, той вміє життя любити». У віночках водили хороводи, дівчата проводили різні ігри, обряди. Давайте з вами уважно

розглянемо віночок. Які в нього стрічки? Так, вони різного кольору. А чи ви знаєте, що кожна

стрічка має своє значення: коричнева – символ землі, її вплітають посередині віночка; жовта – символ сонця та пшениці; блакитна – символ неба та води, вона надає силу; зелена – символ рослинного світу, трави, листя; червона – символ щедрості та багатства. - А чи знаєте ви, малята, що дівчата раніше мали два віночка – один святковий, другий

буденний. - А тепер давайте трішечки перепочинемо та пограємо у гру «Віночок». (Діти грають у народну гру «Віночок») - Так, про віночок ми поговорили, а тепер настав час для іншого подарунка із бабусиної скрині. (Достаю із скрині вишиті рушники). - І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть і вишивають їх і

досі – для краси в домі, на щасті в ньому і просто так, для душі. Вишитий рушник – це цінний

дарунок на будь-яке свято – на день народження, на хрещення, на весілля. Узори на рушниках – це

давно забуті символи, які захищають своїх власників. Де зазвичай вішають рушник? Пригадайте

нашу екскурсію до світлиці? Так, вірно, над дверима, над вікном, у кутку, де ікони. Це обереги від

всього злого, що може зайти в дім. Коли вишивають рушник, то завжди співають, нібито заговорюють його, вкладаючи в нього

свою любов, терпіння. А давайте і ми з вами присядемо і уявимо, що в нас в правій руці голка, в лівій рушничок, і

спробуємо вишити його, як раніше. А щоб було веселіше вишивати, заспіваємо пісню «Рушничок». (Діти співають пісню «Рушничок», імітують вишивання) - Сподобалось вам вишивати та співати? Малята, а може хтось з вас пригадає вірші про рушник? (Діти розповідають вірші про рушник.) - Ось тепер і ви запам'ятали ці два обереги з бабусиної скрині. Можете тепер розповідати про

них і іншим. А нам треба повертатися у сучасний світ. Допоможе нам в цьому наша інтерактивна карта. Вона

може багато розповісти нам про нашу рідну країну. Давайте підійдемо до неї ближче. (Діти підходять до інтерактивної карти України). Перший державний символ нашої країни – це гімн. Гімн - це головна пісня країни. Хто знає, яку

назву має гімн України Так, «Ще не вмерла України». А ви знаєте, як треба слухати гімн? Вірно,

стоячи. Давайте станемо і послухаємо його. Цією урочистою піснею починається і закінчується

кожен день нашої країни.


( Звучить гімн України) В кожній країні є свої державні символи. Ось подивіться ще один державний символ – це герб,

символ влади. В нашій країні герб це тризуб. Це дуже старовинний символ, йому понад 1000 років.

Тризуб нагадує маму, тата і дитину посеред них. Вони символізують силу, любов і мудрість. (Діти розглядають герб) Ще один державний символ – це прапор. Якого кольору смуги на нашому прапорі? Так, жовта і

блакитна. А що вони означають? Вірно, жовта – це колір пшениці, сонця, а блакитна – колір чистого

неба. Я знаю, що Іванко та Лоліта разом з батьками вивчили вірш про прапор. Пропоную послухати

його. (Діти читають вірш). - Кожний народ з повагою ставиться до символів своєї країни, до своєї мови. А до речі, на якій

мові ми з вами розмовляємо? Так, українська мова – це наша державна мова. - А яке місто є столицею нашої держави? Так місто Київ. Це дуже славетне місто. Що ви знаєте

про Київ? Хто з вас бував в ньому? Давайте послухаємо, що нашу столицю розповість карта. (Розповідь карти про Київ) - Наша країна дуже багата і має різноманітні природні краєвиди. Вона славиться хлібом,

соняшником, тут шумлять ліси, гаї, родючі степи. Є в Україні і гори, і моря. Давайте послухаємо, що розповість нам карта про природу України. (Розповідь карти про різноманітність природи України) - Так, Україна – наш рідний край, де ми народилися, живемо, де працюють ваші батьки, де жили

наші предки. - Діти, а щоб ви намалювали, якби вам запропонували зобразити Україну? Так, ліса, гори, море,

луки з квітами, тата і маму. Діти, ось ми з вами розмовляємо про нашу велику Батьківщину – Україну. А починається вона з

малого – рідної вулиці, рідної домівки, мами і тати, дитячого садочка. На білому світі є різні країни Де ріки, ліси та гаї, Та тільки одна на землі – Україна, А ми її доньки й сини! - Ось, малята, ніколи не забувайте, що Батьківщина наша Україна, а ми з вами українці. - Діти, чи сподобалась вам подорож? - Давайте пригадаємо, які державні символи нашої країни? - А хто назве обереги, з якими ми сього познайомились? - Які рослинні обереги ви знаєте? Що вони означають? - А чи може людина жити без Батьківщини? - Молодці, діти! А зараз я вам пропоную відпочити. Давайте підемо з вами на вулицю та

пограємо у народну українську гру «Струмочок». (Діти виходять на вулицю)