Transcript
Page 1: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

9 клас (література)

Урок № 8 ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності. Найдавніші рукописні книги Київської Русі . Мета: ознайомити школярів з особливостями розвитку давньої української літератури; її жанрами, тематикою, ідейно-художніми особливостями та значенням. Обладнання: історичний матеріал українського середньовіччя, виставка «Найдавніші книги Київської Русі», ілюстративний метеріал до теми, презентації Тип уроку: засвоєння нових знань та навичок. Теорія літератури: писемні пам’ятки, переклади та оригінальна література, літописи, церковна література. Епіграф: Давня українська література — це сфінкс, що ховає чимало таємниць, які ми мусимо ще розгадати...

В. ЯременкоХІД УРОКУ

І. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Бесіда за питаннями- Яке значення має книга в житті людини?- Чому книгу вважають джерелом знань?

- Які твори давньої української літератури ви вже вивчали у попередніх класах?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1) В ступне слово вчителя ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави — Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший — становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на ґрунті усної народної словесності, слов'янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До наших днів дійшло два види пам'яток давньоруської літератури: перекладні та оригінальні.

2)Розповідь вчителя та учнів за допомогою презентацій

Особливості розвитку давньої української літератури1) Вона була рукописною, її пам’ятки здебільшого не мали стійкого тексту.

1

Page 2: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

2)Не розвинулось ще почуття авторської власності, тексти багатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат написання.3)Література ця великою мірою була зв’язана з церквою, з історичними подіями, з тими чи іншими історичними особами.

Основні жанри давньоруської літератури: Апокри́фи (грец.αποκρυφος — таємний, прихований) — релігійно-легендарні твори, які не визнавались церквою канонічними й заборонялися. виниклі на рубежі нашої ери в елліністичному давньоєврейському і давньосирійському середовищі, а також на християнському Сході. Твори про персонажів і події Священної історії, що не ввійшли до офіційних іудейських і християнських церковних канонів Житія́ — життєписи людей, прилічених церквою до лику святих. Такі люди удостоювалися церковного шанування і поминання, складання Літо́пис — історико-літературний твір у Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусії, в якому оповідь велася за роками. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Сказа́ння, жанр розповідної літератури Київської Русі про історичних діячів та давні події. Образи і сюжети в сказаннях відзначаються поетичною вигадкою, хоча вони й розповідають про реальні події і про реальних осіб. Сказання наближаються до легенд. Широко відомі сказання про св. Бориса і Гліба, про Мамаєве побоїще тощо. Патерики (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater -батько) - життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, засновників християнської церкви, з країн християнського Сходу і Заходу. «СЛОВО», ораторський жанр церковно-релігійного й повчального змісту в Київській Русі («Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона з першої половини XI ст.; вісім «Слів» Кирила Туровського. з другої половини XII ст. та ін.), а також церковно-ораторська проза XVII ст. (наприклад, велика збірка церковних проповідей Л. Барановича «Труби словес проповідних», 1674). У Київський Русі «Слово» мало значення також поетичного сказання — поетичної повісті; найвизначніший зразок: «Слово о Полку Ігоревім» (XII ст.).

Періодизаціядавньої української літератури

Хронологія Загальна характеристикалітературного процесу

Твори (автори)

І періодХІ ст.

Доба монументального стилюВиникнення рукописних творів: повчання, літопис, житіє тощо.Творам цього періоду властива зосередженість на змісті,

«Поучення дітям»ВолодимираМономаха,«Повість минулихліт» Нестора Літописця

2

Page 3: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

простота композиції, уславлення «великодержавництва» й прилучення до правдивої віри

ІІ періодХІІ–ХІІІ ст.

Доба орнаментального стилю«Олітературнення» жанрівпопереднього періоду.Творам цього стилю властивамозаїчність композиції, використання символів,різноманітність тропів

Київський літопис,Києво-Печерськийпатерик, «Слово пропохід Ігорів»

ІІІ періодсерединаХІV — початокХVІІ ст.

Український ренесансУпровадження латиномовної йпольськомовної літератури; вихід перших друкованих книг;виникнення полемічної прози.Цей період відзначається поверненням до античних зразків. У літературі панує латинськамова, повертається античнийідеал краси, особлива увагазвертається на цінність людської особистості, звільнення їївід середньовічних догм

Павло Русин,Себастіан Кльонович,Петро Скарга

ІV періодкінець ХVІІ–ХVІІІ ст.

Українське барокоКультурний спалах, який принісу літературу багато нового(шкільну драму, україномовнівірші).Творам властива підкресленаурочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість. Літературі бароко властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності, прагнення вразити читача

Іван Величковський,Лазар Баранович,Семен Климович,Іван Вишенський,Григорій Сковорода

3

Page 4: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

3)Доклад (розповідь)1-го учняКоли ж виникли перші найдавніші рукописні книги?

Вони були створені на наших давніх землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини Х ст. Із запровадженням християнства в Київській Русі (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності. Розквіт Київської держави в Х–ХІ ст. пов’язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Щоб зміцнити єдність держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запровадив християнство, утвердивши його як державну релігію. Введення християнства сприяло зміцненню Київської держави, розширенню її зв’язків з іншими країнами, інтенсивному розвитку освіти, мистецтва, літератури. Почали виникати школи «ученія книжного», у яких дітей тогочасної знаті навчали різних наук та іноземних мов. З цих шкіл виходили освічені люди, здатні вести державні справи, перекладати різні церковні, наукові та художні твори, головним чином з грецької та латинської мов. Поряд з давньоруською мовою літературною стала й церковнослов’янська (староболгарська), якою були написані релігійні твори — Євангеліє, Псалтир, Часослов та ін. Головними осередками, де переписувалися книги, були монастирі, а переписувачами — ченці. Проте бували переписувачами й не ченці, а члени білого духовенства — священики, дяки; буває підпис, що працювали над перепискою книги піп із сином. Нарешті, за переписку бралися і світські освічені люди, навіть князі та княгині, бо ця праця вважалася богоугодною.

4)Доклад (розповідь)2-го учня Найдавніші книги писали на спеціально виготовлених для цього шкірах, що називалися пергаментом. Переважно ці шкіри були телячі. Спочатку пергамент привозили з грецьких земель (він за якістю нагадує білий і тонкий пергамент грецьких манускриптів), пізніше цей матеріал для письма почали виготовляти й на українських землях. Пергамент коштував дуже дорого, тому з ХІV ст. його замінили папером, який завозили з-за кордону. Виробництво власного паперу почалося в Галичині в першій половині ХVІ ст. Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй, особливості. Це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка

книжка кишенькового розміру. У рукописній книзі провідне значення мав шрифт — устав та напівустав, скоропис використовувався дуже рідко. Устав та напівустав давали можливість зробити красиву, ритмічно насичену сторінку. Текст писали у два кольори: чорним і червоним. Червоним — перші рядки, звідки вираз «червоний рядок», а також окремі слова або речення, на які читач повинен був звернути особливу увагу.

4

Page 5: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

5)Доклад (розповідь)3-го учня В оформленні староруської книги широко використовували декоративний елемент — в’язь. Це специфічний вид написання літер, коли назва або слово відігравали роль орнаменту, їх писали червоною фарбою, а в престижних

виданнях і золотом. Процес переписування був дуже складним і повільним, бо кожна буква виписувалася окремо, а початкові букви кожного розділу (ініціали) вимальовувалися у вигляді птахів, звірів, будинків тощо. Широко і зі смаком на сторінці компонувалися заставки, їх завдання привернути увагу читача до початку розділу. В одній книзі могло бути від трьох до шести заставок, але відомі рукописи, де їх набагато більше. У композиції окремих заставок уводилися зображення святих. Усі рукописні книги «одягалися» в оправи для захисту та надання охайного вигляду. Для виготовлення оправи використовувалися добре висушені й оброблені дошки, які надійно скріплялися з блоком, їх покривали шкірою, а подекуди й коштовними тканинами, металевими прикрасами, які були багато орнаментовані. Обов’язковим елементом були орнаментовані застібки, відлиті з металу, найчастіше з бронзи.

Найдавніші рукописні книги Київської Русі 6)Доклад (розповідь) 4-го учня Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна пам'ятка

церковнослов'янської мови Київської Русі. Виготовлене у 1056–1057 рр. в Києві дияконом Григорієм і його помічниками для новгородського посадника Остромира. Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по- мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка. Святкову пишність Остромировому Євангелію надають також заставки – орнаментальні композиції, котрі відділяють і прикрашають початок кожного нового розділу книги. В Остромировому Євангелії міститься одна велика та 18 малих заставок, основний їх мотив – великі квіти з п’ятьма пелюстками. Виконані вони яскравими фарбами – червоною, зеленою, синьою і прописані

золотом. Чудовою особливістю Остромирового Євангелія є його витіюваті ініціали (буквиці) – заголовні букви збільшеного розміру майстерно виконані

на початку самостійних розділів тексту книги. Переписувач підібрав для рукопису високоякісний, білий і тонкий, пергамент. Текст у книзі написаний у два стовпчики по 18 рядків у кожному

7)Доклад (розповідь) 5-го учня Другою датованою давньоруською писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073), це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні

5

Page 6: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

вислови та фрагменти з богословських творів. Ця книга має енциклопедичний зміст, у ній порушуються проблеми християнського богослів’я, розтлумачуються положення Біблії щодо поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії й астрології, математики й фізики, історії й філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава 1073 р. містить понад 380 статей, які належать двадцяти п’ятьом авторам (здебільшого візантійцям). Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076), складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного й філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.

8) Запис до зошитаОстромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна пам'ятка церковнослов'янської мови Київської Русі. Ізборник Святослава (1073), це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів.Ізборник (1076 ) містить найрізноманітніші відомості духовного й філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.

V.ПІДСУМОК УРОКУ

VІ. Оголошення результатів роботи учнів на уроці.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Стор.29-31 підручника2. Повідомлення учня (індивідуальне завдання)3. Розпочати роботу над власним проектом-презентацією за темами:1) Перекладна література2)Оригінальна література.

.6

Page 7: окумент...  Web view9 клас (література) Урок № 8. ТЕМА: Давня українська література. Розвиток писемності

7


Recommended