8
№14, 4 квітня 2011 Бережіть братів своїх менших! Будь ласка ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТИЖНЕВИК ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯ ДЕРЖФІНПОСЛУГ Ukraine Business Review РОКІВ РОБОТИ НА РИНКУ ДIЛОВОЇ ПРЕСИ Р Р 20 Е ксперти вважають, що метою візиту Віктора Януковича до країн Південно-Східної Азії було прагнення відреагувати на фундаментальне зростання, яке відбувається в Східній Азії. Візити планувалися саме в ті держави, які демонструють досить динамічні по- казники. Економіст Віктор Лисиць- кий наголошує: візит президента до країн Азії обумовлений геополітич- ними та геоекономічними змінами, які вимагають від України уваги до нових економічних лідерів. Тому метою переговорів на ви- щому рівні у В'єтнамі, Сінгапурі та Брунеї було визначено вихід на нові ринки України та збільшення при- сутності України в цьому регіоні. Окрім просування українських това- рів на ринках країн Південно-Східної Азії, важливе місце в переговорах з представниками бізнесу відводилося перспективам інвестування в укра- їнську економіку. Зокрема, у складі української бізнес-делегації були присутні представники машинобуду- вання, авіабудування, енергетики. Під час візиту президент Украї- ни зустрівся із керівництвом країн та обговорив можливості подальшої співпраці Зокрема, у ході державного ві- зиту до Соціалістичної Республіки В’єтнам – одного з ключових партне- рів нашої країни в Південно-Східній Азії – президент України обговорю- вав з керівництвом країни питання подальшого розвитку та інтенсифі- кації політичного діалогу на найви- щому рівні, вироблення нових під- ходів і методів широкомасштабного співробітництва з метою досягнення конкретних домовленостей щодо по- глиблення співпраці, насамперед у торговельно-економічній сфері. Серед підписаних угод – про співпрацю в галузі освіти: В'єтнам і Україна обмінюватимуться стаже- рами, студентами, аспірантами для вивчення в'єтнамської мови, меди- цини, ботаніки – це цікавить Укра- їну, авіабудування, атомної промис- ловості, суднобудування, що в колі інтересів В'єтнаму. Сьогодні українську продук- цію досить складно просувати у В’єтнамі, який є сусідом і партнером Китаю, Японії, Тайваню. Проте, як зазначають експерти, наша продук- ція присутня у В’єтнамі, зокрема продукція приладобудування, побу- тові та промислові мотори, турбіни для деяких енергетичних об’єктів та цілий ряд інших товарів. Хоча тра- диційно ледь не головною статтею українського експорту є військово- промислова продукція. Саме тому активно проводили переговори у В’єтнамі і представники україн- ської "оборонки", йшлося, зокрема, про ремонт екс-радянської військо- вої техніки, в чому Україна цілком конкурентоздатна. Окрім цього, В'єтнам цікавиться запорізькими авіадвигунами та станціями РЛС "Кольчуга" виробництва харківсько- го об'єднання "Топаз". Під час державного візиту пре- зидента до Республіки Сінгапур на порядку денному також стояли пи- тання взаємодії у конкретних про- ектах, передусім у торговельно- економічній, військово-технічній та науковій галузях, які можуть бути спільно реалізовані сторонами. Серед іншого Віктор Янукович за- пропонував Сінгапуру долучити- ся до проекту спорудження бага- тофункціонального мостового пе- реходу між Кримом і Російською Федерацією у Керченській про- тоці. Про те, що цей інвестицій- ний проект відкритий для учас- ті іноземного капіталу, глава дер- жави наголосив, виступаючи на українсько-сінгапурському бізнес- форумі. Рекламуючи перспективи проекту, президент наголошував на тому, що між півостровом Крим та Сінгапуром багато спільного. "Ав- тономна республіка Крим є одним з НОВИНИ ТИЖНЯ RATING AND INVESTMENT INFORMATION ПОСТАВИЛА УКРАЇНІ "В+" Міжнародна рейтингова агенція Rating and Investment Information 31 березня 2011 року підтвердила рейтинг довго- строкових боргових зобов'язань України на рівні "В+". Прогноз – на рівні "стабіль- ний". Зокрема, R&I підтвердила 7 випусків довго- строкових облігацій із погашенням у 2015 (єв- рооблігації), 2012, 2015, 2016, 2017, 2020 і 2021 роках "З метою оновлення рейтингу в майбутньому український уряд має підтримувати стабільне зростання і одночасно попереджати перегрів внутрішнього попиту. Передумовами також є вдосконалення граничного розміру державного дефіциту в рамках плану складання бюджету і подальшого поліпшення зовнішньої платоспро- можності. Компанія R&I продовжуватиме мо- ніторинг зусиль уряду в реалізації структурних економічних і фіскальних реформ", – сказано в обгрунтуванні рейтингу. КАБМІН ГОТУЄ РЕВОЛЮЦІЙНІ ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ Як заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко, "буде ціла революція в підходах до бан- крутства: ми повинні швидко шукати нового власника і швидко запускати в економіку підприємства, які зараз рока- ми можуть бути в ситуації банкрутства". Сергій Тігіпко повідомив, що у планах – скоро- чення термінів закриття бізнесу з кількох років до 90 днів. За словами урядовця, змінами передбача- ється скоротити термін ухвалення рішення по майну банкрута до 100 днів. Крім того, віце- прем'єр повідомив про наміри влади спрости- ти процедуру реєстрації та припинення бізнесу: 10 законопроектів щодо дерегуляції можуть бути прийняті вже в квітні-травні цього року. Новими ініціативами передбачено, що на- явність статуту не буде обов'язковим для ство- рення компанії. Крім того, можуть бути скасовані вимоги щодо мінімального статутного капіталу та використання печаток. ЗМІ з посиланням на віце-прем'єра повідо- мляють, що готується постанова уряду, спрямо- вана на спрощення процедури виділення землі під будівництво. Инсайдеры и манипуляторы на фондовом рынке БАНКИ Стор. 6 Стор. 8 Стор. 8 ФОНДОВИЙ РИНОК О судьбе банков с проблемными активами В джазе только легенды Стор. 7 Стор. 7 МУЗИЧНИЙ САЛОН В останній тиждень березня президент України Віктор Янукович здійснив державні візити до країн Південно-Східної Азії. У сфері уваги глави держави регіон опинився вже втретє – цьому візиту передували поїздки до Китаю й Японії. Метою нинішнього південно-східно-азійського турне президента є представлення можливостей української держави у цьому регіоні, внесення конкретних ініціатив щодо розвитку співробітництва та реалізації взаємовигідних проектів із так званими "молодими економічними тиграми" – В’єтнамом, Сінгапуром та Брунеєм. П роте парламентські слухання із земельної реформи відпо- відей на основні питання знову не дали. Про необхідність зняти мора- торій на продаж сільгоспугідь гово- рять давно – потенційно це істотні надходження до бюджету та мож- ливість для селян розпоряджати- ся тим, що їм належить по праву. Але кому продавати землю, на яких умовах, за якою ціною, як не допус- тити, щоб селяни невдовзі опини- лися безправними наймитами на своїй же землі? Єдиної точки зору ні в політикумі, ні навіть у провлад- ній парламентській коаліції поки що немає. Урядовці запевняють, що вже до середини 2011 року розв’яжуть основну проблему земельної рефор- ми – забезпечать законодавчі умови для продажу землі сільськогоспо- дарського призначення. Основним завданням земельного ринку, без сумніву, повинне стати залучення інвестицій. Водночас експерти нео- дноразово висловлювали сумніви у спроможності вітчизняних агро- холдингів робити значні інвестиції у придбання землі. Саме побоюван- ня, що іноземний інвестор матиме переваги на вітчизняному земель- ному ринку, змусили розробників земельної реформи внести у відпо- відні законопроекти норми про те, що право отримати землю у влас- ність через аукціони та конкурси матимуть лише фізичні особи – гро- мадяни України, які мають відпо- відну освіту та досвід. Тому фахівці прогнозують, що на початковому етапі реформування рух землі в країні не перевищуватиме 1% на рік і лише згодом підтягнеться до євро- пейських 5%. Питання про дозвіл продава- ти українські землі сільськогоспо- дарського призначення іноземним громадянам, схоже, все ще не знято остаточно з порядку денного. При- наймні перший заступник голови Адміністрації Президента України Ірина Акімова заявила, що в рамках земельної реформи в Україні з 2012 року планується дозволити продаж землі сільськогосподарського при- значення іноземним громадянам. "З 1 січня 2012 року ринок сільсько- господарських земель повинен бути відкритий. Не лише для громадян України, але й для іноземних гро- мадян, які захочуть працювати в цій важливій сфері", – сказала заступ- ник голови Адміністрації. Водночас Асоціація фермерів вимагає винести питання про вве- дення ринку землі сільгосппризна- чення на всеукраїнський референ- дум. Відповідну вимогу асоціації зачитав голова Верховної Ради Во- лодимир Литвин в ході парламент- ських слухань. Представники асо- ціації також вимагають прийняття законів про державний земельний кадастр, про державний іпотечний банк, про забезпечення виконання чинних законів про землеустрій і фермерське господарство. Юлія ПОЛОВИНЧАК Земельна реформа: почути всіх В Україні наприкінці березня вкотре говорили про землю – в ході парламентських слухань на тему "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації". РЕФОРМИ ПРИВІТАННЯ тиждень бе ер р ре ез зня президент України Віктор Янукович здійснив державні візит Рух на схід найбільш інвестиційно привабливих регіонів України завдяки вигідному економіко-географічному положен- ню півострова, наявності різнома- нітних природних ресурсів, значно- го санаторно-курортного, промисло- вого і наукового потенціалу, розви- нутій транспортній інфраструктурі і банківській системі, можливості лег- кого доступу на ринки всієї України, країн СНД, Європи та Азії", – сказав Віктор Янукович. До пріоритетних напрямів розвитку, які вимагають першочергового і масштабного ін- вестування, глава держави відніс на- ступні сфери господарського комп- лексу Криму: відпочинок і туризм; агропромисловий комплекс; маши- нобудування і наукоємні виробни- цтва; паливно-енергетичний комп- лекс із упровадженням енергозбері- гаючих та екологічно чистих техно- логій; сфера поводження з відходами. Загалом сфери інтересів підпри- ємців в Південно-Східній Азії вклю- чають реалізацію проектів в галу- зі літакобудування, промислового і житлового будівництва, суднобуду- вання; кооперацію у сфері зв'язку і телекомунікацій; науково-дослідні роботи у галузі видобутку нафти, газу, розробки родовищ; співпрацю у сфері сільського господарства. Директор Інституту політич- ного аналізу і міжнародних до- сліджень Сергій Толстов вважає, що для України корисним є досвід азійських країн – нам, зокрема, слід зважати на досвід Сінгапуру, а саме – на його економічний та транспорт- ний менеджмент. "Угода, підписана із Сінгапуром щодо логістично- інвестиційного центру в Одеській області, це корисна справа. У нас по- стійно виникають проблеми з тран- спортним залізничним коридором. Якщо туди прийде сінгапурський бізнес, то зможе подолати корупцій- ні перешкоди, які заважають працю- вати будь-якому українському під- приємству", – наголошує експерт. Окрім цього, згідно з заявою, що була зроблена в ході зустрічі прези- дента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Сінгапуру Лі Сьєн Луну, країни мають намір обговори- ти питання проведення переговорів зі створення зони вільної торгівлі і запровадження безвізового режиму. До реалізації спільних проектів з розбудови інфраструктури Укра- їна запрошує і ділові кола Брунею. За словами генерального директора ДК "Укрспецекспорт" Дмитра Сала- матіна, "ми презентували весь спектр можливостей, який є в українсько- го військово-промислового комплек- су, ці можливості дуже зацікавили на- ших партнерів". За висновками фа- хівців, Бруней зацікавлений купува- ти в України військово-технічну про- дукцію. Як відзначив Сергій Толстов, "Брунею важливо мати військово- технічну продукцію від країни, яка не буде виставляти політичні претен- зії і казати: сьогодні ми обслуговуємо вашу техніку, а завтра, якщо нам не сподобається ваша політична систе- ма, ми припинимо це робити". Крім того, Бруней є експортером скрапленого газу, і його досвід в цій галузі також може стати в нагоді Україні – країна експортує значні обсяги скрапленого газу. "У Брунею можна було б повчитися: він уже тридцять років займається скрапле- ним газом, а Україна весь цей час і досі вибирає майданчик для побудо- ви заводу з регазифікації скраплено- го газу", – нагадав Олександр Палій. Говорячи про перспективи інвес- тиційної співпраці з Брунеєм, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проек- тами Владислав Каськів нагадав, що ця країна володіє 17-м за величиною в світі суверенним фондом обсягом 30 млрд. дол. "Це велика можливість для інвестицій", – сказав чиновник. Загалом же в рамках візиту пре- зидента до Брунею було розшире- но двосторонню договірно-правову базу відносин, зокрема шляхом під- писання Спільної заяви лідерів обох держав, а також укладення Мемо- рандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері оборони та Угоди про безвізові поїздки грома- дян. "Ми намагаємося зробити по- їздки наших громадян як поблизу на- ших кордонів, так і віддалених країн більш легкими, і це, як мені здається, є тим сигналом, який очікує суспіль- ство", – так прокоментував останнє досягнення міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Підсумовуючи результати по- їздки, політологи наголошують: якщо її загальною метою було по- вернення України в світ і забезпе- чення кращого місця, то вона під час візиту витримувалася. Проте не варто очікувати від цієї поїздки президента суттєвого притоку іно- земних інвестицій. Хоча, як відзна- чив економічний експерт Віктор Ли- сицький, найбільш перспективними напрямками економічної співпраці з країнами Південно-Східної Азії є торгівля українським металопрока- том та продукцією важкого маши- нобудування. "Досить значна частка металургійної промисловості йде у В'єтнам. У нас, крім того, виробля- ються унікальні механізми. Украї- на могла би бути цікавою для країн Південно-Східної Азії у питаннях освоєння виробництва і експлуатації газових турбін", – зазначив експерт. Водночас інвестиції, підкреслюють фахівці, потребують відпрацювання моделі на мікрорівні, щоб інвестор зрозумів, яким чином і на який тер- мін можна вкладати гроші в той чи інший проект. Також це потребує чіткого законодавства та вилучення корупційної складової. Позитивним аспектом останньо- го візиту президента може стати ухвалення економічних та політич- них рішень, які б базувалися на до- свіді азійських країн. Юлія ПОЛОВИНЧАК Шановний Олександре Леонідовичу! Щиро вітаємо Вас із перемогою та одержанням престижного титулу "ЛЮДИНА РОКУ" у номінації "Лідер страхового ринку". Ви чимало зробили для нашої держави і суспільства на посаді Президента Української Федерації Убезпечення. Ви завжди попереду, серед тих, хто розбудовує державу, відстоює національні інтереси України. Бажаємо Вам творчої наснаги, професійних здобутків, надійних партнерів справжніх патріотів і сподвижників, розуміння і підтримки з боку колег та успіхів на ниві служіння народові України. Родинного Вам тепла, щастя та здоров’я! Редакція Видавничого дому "Україна Бізнес"

Ункраїна Бізнес Ревю №14

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Ункраїна Бізнес Ревю №14

№14, 4 квітня 2011

Бе ре жіть бра тів сво їх

мен ших! Будь лас ка

ФІ НАН СО ВО- Е КО НО МІЧ НИЙ ТИЖ НЕ ВИК ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯ ДЕРЖФІНПОСЛУГ Ukraine Business Review

РОКІВ РОБОТИ НА РИНКУ ДIЛОВОЇ ПРЕСИРР20

Експерти вважають, що метою візиту Віктора Януковича до країн Південно-Східної

Азії було прагнення відреагувати на фундаментальне зростання, яке відбувається в Східній Азії. Візити планувалися саме в ті держави, які демонструють досить динамічні по-казники. Економіст Віктор Лисиць-кий наголошує: візит президента до країн Азії обумовлений геополітич-ними та геоекономічними змінами, які вимагають від України уваги до нових економічних лідерів.

Тому метою переговорів на ви-щому рівні у В'єтнамі, Сінгапурі та Брунеї було визначено вихід на нові ринки України та збільшення при-сутності України в цьому регіоні. Окрім просування українських това-рів на ринках країн Південно-Східної Азії, важливе місце в переговорах з представниками бізнесу відводилося перспективам інвестування в укра-їнську економіку. Зокрема, у складі української бізнес-делегації були присутні представники машинобуду-вання, авіабудування, енергетики.

Під час візиту президент Украї-ни зустрівся із керівництвом країн та обговорив можливості подальшої співпраці

Зокрема, у ході державного ві-зиту до Соціалістичної Республіки

В’єтнам – одного з ключових партне-рів нашої країни в Південно-Східній Азії – президент України обговорю-вав з керівництвом країни питання подальшого розвитку та інтенсифі-кації політичного діалогу на найви-щому рівні, вироблення нових під-ходів і методів широкомасштабного співробітництва з метою досягнення конкретних домовленостей щодо по-глиблення співпраці, насамперед у торговельно-економічній сфері.

Серед підписаних угод – про співпрацю в галузі освіти: В'єтнам і Україна обмінюватимуться стаже-рами, студентами, аспірантами для вивчення в'єтнамської мови, меди-цини, ботаніки – це цікавить Укра-їну, авіабудування, атомної промис-ловості, суднобудування, що в колі інтересів В'єтнаму.

Сьогодні українську продук-цію досить складно просувати у В’єтнамі, який є сусідом і партнером Китаю, Японії, Тайваню. Проте, як зазначають експерти, наша продук-ція присутня у В’єтнамі, зокрема продукція приладобудування, побу-тові та промислові мотори, турбіни для деяких енергетичних об’єктів та цілий ряд інших товарів. Хоча тра-диційно ледь не головною статтею українського експорту є військово-промислова продукція. Саме тому

активно проводили переговори у В’єтнамі і представники україн-ської "оборонки", йшлося, зокрема, про ремонт екс-радянської військо-вої техніки, в чому Україна цілком конкурентоздатна. Окрім цього, В'єтнам цікавиться запорізькими авіадвигунами та станціями РЛС "Кольчуга" виробництва харківсько-го об'єднання "Топаз".

Під час державного візиту пре-зидента до Республіки Сінгапур на порядку денному також стояли пи-тання взаємодії у конкретних про-ектах, передусім у торговельно-економічній, військово-технічній та науковій галузях, які можуть бути спільно реалізовані сторонами. Серед іншого Віктор Янукович за-пропонував Сінгапуру долучити-ся до проекту спорудження бага-тофункціонального мостового пе-реходу між Кримом і Російською Федерацією у Керченській про-тоці. Про те, що цей інвестицій-ний проект відкритий для учас-ті іноземного капіталу, глава дер-жави наголосив, виступаючи на українсько-сінгапурському бізнес-форумі. Рекламуючи перспективи проекту, президент наголошував на тому, що між півостровом Крим та Сінгапуром багато спільного. "Ав-тономна республіка Крим є одним з

НОВИНИ ТИЖНЯ

RATING AND INVESTMENT INFORMATION ПОСТАВИЛА УКРАЇНІ "В+"

Міжнародна рейтингова агенція Rating and Investment Information 31 березня 2011 року підтвердила рейтинг довго-строкових боргових зобов'язань України на рівні "В+". Прогноз – на рівні "стабіль-ний".

Зокрема, R&I підтвердила 7 випусків довго-строкових облігацій із погашенням у 2015 (єв-рооблігації), 2012, 2015, 2016, 2017, 2020 і 2021 роках

"З метою оновлення рейтингу в майбутньому український уряд має підтримувати стабільне зростання і одночасно попереджати перегрів внутрішнього попиту. Передумовами також є вдосконалення граничного розміру державного дефіциту в рамках плану складання бюджету і подальшого поліпшення зовнішньої платоспро-можності. Компанія R&I продовжуватиме мо-ніторинг зусиль уряду в реалізації структурних економічних і фіскальних реформ", – сказано в обгрунтуванні рейтингу.

КАБМІН ГОТУЄ РЕВОЛЮЦІЙНІ ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ

Як заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко, "буде ціла революція в підходах до бан-крутства: ми повинні швидко шукати нового власника і швидко запускати в економіку підприємства, які зараз рока-ми можуть бути в ситуації банкрутства". Сергій Тігіпко повідомив, що у планах – скоро-чення термінів закриття бізнесу з кількох років до 90 днів.

За словами урядовця, змінами передбача-ється скоротити термін ухвалення рішення по майну банкрута до 100 днів. Крім того, віце-прем'єр повідомив про наміри влади спрости-ти процедуру реєстрації та припинення бізнесу: 10 законопроектів щодо дерегуляції можуть бути прийняті вже в квітні-травні цього року.

Новими ініціативами передбачено, що на-явність статуту не буде обов'язковим для ство-рення компанії. Крім того, можуть бути скасовані вимоги щодо мінімального статутного капіталу та використання печаток.

ЗМІ з посиланням на віце-прем'єра повідо-мляють, що готується постанова уряду, спрямо-вана на спрощення процедури виділення землі під будівництво.

Инсайдеры и манипуляторы

на фондовом рынке

БАНКИ

Стор. 6

Стор. 8Стор. 8

ФОНДОВИЙ РИНОК

О судьбе банков с проблемными

активами

В джазе только легенды

Стор. 7Стор. 7

МУЗИЧНИЙ САЛОН

В останній тиждень березня президент України Віктор Янукович здійснив державні візити до країн Південно-Східної Азії. У сфері уваги глави держави регіон опинився вже втретє – цьому візиту передували поїздки до Китаю й Японії. Метою нинішнього південно-східно-азійського турне президента є представлення можливостей української держави у цьому регіоні, внесення конкретних ініціатив щодо розвитку співробітництва та реалізації взаємовигідних проектів із так званими "молодими економічними тиграми" – В’єтнамом, Сінгапуром та Брунеєм.

Проте парламентські слухання із земельної реформи відпо-

відей на основні питання знову не дали. Про необхідність зняти мора-торій на продаж сільгоспугідь гово-рять давно – потенційно це істотні надходження до бюджету та мож-ливість для селян розпоряджати-ся тим, що їм належить по праву. Але кому продавати землю, на яких умовах, за якою ціною, як не допус-тити, щоб селяни невдовзі опини-лися безправними наймитами на своїй же землі? Єдиної точки зору ні в політикумі, ні навіть у провлад-ній парламентській коаліції поки що немає.

Урядовці запевняють, що вже до середини 2011 року розв’яжуть основну проблему земельної рефор-ми – забезпечать законодавчі умови

для продажу землі сільськогоспо-дарського призначення. Основним завданням земельного ринку, без сумніву, повинне стати залучення інвестицій. Водночас експерти нео-дноразово висловлювали сумніви у спроможності вітчизняних агро-холдингів робити значні інвестиції у придбання землі. Саме побоюван-ня, що іноземний інвестор матиме переваги на вітчизняному земель-ному ринку, змусили розробників земельної реформи внести у відпо-відні законопроекти норми про те, що право отримати землю у влас-

ність через аукціони та конкурси матимуть лише фізичні особи – гро-мадяни України, які мають відпо-відну освіту та досвід. Тому фахівці прогнозують, що на початковому етапі реформування рух землі в країні не перевищуватиме 1% на рік і лише згодом підтягнеться до євро-пейських 5%.

Питання про дозвіл продава-ти українські землі сільськогоспо-дарського призначення іноземним громадянам, схоже, все ще не знято остаточно з порядку денного. При-наймні перший заступник голови

Адміністрації Президента України Ірина Акімова заявила, що в рамках земельної реформи в Україні з 2012 року планується дозволити продаж землі сільськогосподарського при-значення іноземним громадянам. "З 1 січня 2012 року ринок сільсько-господарських земель повинен бути відкритий. Не лише для громадян України, але й для іноземних гро-мадян, які захочуть працювати в цій важливій сфері", – сказала заступ-ник голови Адміністрації.

Водночас Асоціація фермерів вимагає винести питання про вве-дення ринку землі сільгосппризна-чення на всеукраїнський референ-дум. Відповідну вимогу асоціації зачитав голова Верховної Ради Во-лодимир Литвин в ході парламент-ських слухань. Представники асо-ціації також вимагають прийняття законів про державний земельний кадастр, про державний іпотечний банк, про забезпечення виконання чинних законів про землеустрій і фермерське господарство.

Юлія ПОЛОВИНЧАК

Земельна реформа: почути всіхВ Україні наприкінці березня вкотре говорили про землю – в ході парламентських слухань на тему "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації".

РЕФОРМИ

ПРИВІТАННЯ

тиждень беерррееззня президент України Віктор Янукович здійснив державні візит

Рух на східнайбільш інвестиційно привабливих регіонів України завдяки вигідному економіко-географічному положен-ню півострова, наявності різнома-нітних природних ресурсів, значно-го санаторно-курортного, промисло-вого і наукового потенціалу, розви-нутій транспортній інфраструктурі і банківській системі, можливості лег-кого доступу на ринки всієї України, країн СНД, Європи та Азії", – сказав Віктор Янукович. До пріоритетних напрямів розвитку, які вимагають першочергового і масштабного ін-вестування, глава держави відніс на-ступні сфери господарського комп-лексу Криму: відпочинок і туризм; агропромисловий комплекс; маши-нобудування і наукоємні виробни-цтва; паливно-енергетичний комп-лекс із упровадженням енергозбері-гаючих та екологічно чистих техно-логій; сфера поводження з відходами.

Загалом сфери інтересів підпри-ємців в Південно-Східній Азії вклю-чають реалізацію проектів в галу-зі літакобудування, промислового і житлового будівництва, суднобуду-вання; кооперацію у сфері зв'язку і телекомунікацій; науково-дослідні роботи у галузі видобутку нафти, газу, розробки родовищ; співпрацю у сфері сільського господарства.

Директор Інституту політич-ного аналізу і міжнародних до-сліджень Сергій Толстов вважає, що для України корисним є досвід азійських країн – нам, зокрема, слід зважати на досвід Сінгапуру, а саме – на його економічний та транспорт-ний менеджмент. "Угода, підписана із Сінгапуром щодо логістично-інвестиційного центру в Одеській області, це корисна справа. У нас по-стійно виникають проблеми з тран-спортним залізничним коридором. Якщо туди прийде сінгапурський бізнес, то зможе подолати корупцій-ні перешкоди, які заважають працю-вати будь-якому українському під-приємству", – наголошує експерт.

Окрім цього, згідно з заявою, що була зроблена в ході зустрічі прези-дента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Сінгапуру Лі Сьєн Луну, країни мають намір обговори-ти питання проведення переговорів зі створення зони вільної торгівлі і запровадження безвізового режиму.

До реалізації спільних проектів з розбудови інфраструктури Укра-їна запрошує і ділові кола Брунею. За словами генерального директора ДК "Укрспецекспорт" Дмитра Сала-матіна, "ми презентували весь спектр можливостей, який є в українсько-го військово-промислового комплек-су, ці можливості дуже зацікавили на-ших партнерів". За висновками фа-хівців, Бруней зацікавлений купува-ти в України військово-технічну про-дукцію. Як відзначив Сергій Толстов, "Брунею важливо мати військово-технічну продукцію від країни, яка не буде виставляти політичні претен-зії і казати: сьогодні ми обслуговуємо вашу техніку, а завтра, якщо нам не сподобається ваша політична систе-ма, ми припинимо це робити".

Крім того, Бруней є експортером скрапленого газу, і його досвід в цій галузі також може стати в нагоді Україні – країна експортує значні обсяги скрапленого газу. "У Брунею можна було б повчитися: він уже тридцять років займається скрапле-ним газом, а Україна весь цей час і досі вибирає майданчик для побудо-ви заводу з регазифікації скраплено-го газу", – нагадав Олександр Палій.

Говорячи про перспективи інвес-тиційної співпраці з Брунеєм, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проек-тами Владислав Каськів нагадав, що ця країна володіє 17-м за величиною в світі суверенним фондом обсягом 30 млрд. дол. "Це велика можливість для інвестицій", – сказав чиновник.

Загалом же в рамках візиту пре-зидента до Брунею було розшире-но двосторонню договірно-правову

базу відносин, зокрема шляхом під-писання Спільної заяви лідерів обох держав, а також укладення Мемо-рандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері оборони та Угоди про безвізові поїздки грома-дян. "Ми намагаємося зробити по-їздки наших громадян як поблизу на-ших кордонів, так і віддалених країн більш легкими, і це, як мені здається, є тим сигналом, який очікує суспіль-ство", – так прокоментував останнє досягнення міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Підсумовуючи результати по-їздки, політологи наголошують: якщо її загальною метою було по-вернення України в світ і забезпе-чення кращого місця, то вона під час візиту витримувалася. Проте не варто очікувати від цієї поїздки президента суттєвого притоку іно-земних інвестицій. Хоча, як відзна-чив економічний експерт Віктор Ли-сицький, найбільш перспективними напрямками економічної співпраці з країнами Південно-Східної Азії є торгівля українським металопрока-том та продукцією важкого маши-нобудування. "Досить значна частка металургійної промисловості йде у В'єтнам. У нас, крім того, виробля-ються унікальні механізми. Украї-на могла би бути цікавою для країн Південно-Східної Азії у питаннях освоєння виробництва і експлуатації газових турбін", – зазначив експерт. Водночас інвестиції, підкреслюють фахівці, потребують відпрацювання моделі на мікрорівні, щоб інвестор зрозумів, яким чином і на який тер-мін можна вкладати гроші в той чи інший проект. Також це потребує чіткого законодавства та вилучення корупційної складової.

Позитивним аспектом останньо-го візиту президента може стати ухвалення економічних та політич-них рішень, які б базувалися на до-свіді азійських країн.

Юлія ПОЛОВИНЧАК

Шановний Олександре Леонідовичу!Щиро вітаємо Вас із перемогою та одержанням престижного титулу

"ЛЮДИНА РОКУ" у номінації "Лідер страхового ринку".Ви чимало зробили для нашої держави і суспільства на посаді

Президента Української Федерації Убезпечення. Ви завжди попереду, серед тих, хто розбудовує державу, відстоює національні інтереси

України.Бажаємо Вам творчої наснаги, професійних здобутків, надійних

партнерів – справжніх патріотів і сподвижників, розуміння і підтримки з боку колег та успіхів на ниві служіння народові України.

Родинного Вам тепла, щастя та здоров’я!Редакція Видавничого дому "Україна Бізнес"

Page 2: Ункраїна Бізнес Ревю №14

Новая объединенная компа-ния – биржевой оператор

будет зарегистрирована в Гол-ландии, следовательно, будет основана согласно законода-тельству Европейского Союза. Название объединенной биржи пока является предметом пере-говоров сторон, при этом биржа будет иметь две штаб-квартиры (в Нью-Йорке и Франкфурте-на-Майне). Контрольный па-кет акций в размере 60% будет принадлежать Deutsche Börse, и представители немецкой сто-роны получат в совете дирек-торов 10 из 17 мест. При этом руководителем (CEO) новой компании станет глава амери-канской NYSE Дункан Нидера-уэр, а управляющий Deutsche Börse Рето Франчони станет ее председателем. Процесс слия-ния должен завершиться до конца 2011 года при условии, что оно будет одобрено акцио-нерами обеих бирж, надзорны-ми органами США, Германии, а также ЕС.

По данным немецкого жур-нала "Шпигель", оба концерна имеют совокупную рыночную стоимость более 25 млрд. долл., на контролирующихся ими биржах ежегодно продаются и покупаются акции на сумму более 20 трлн. долл. Аналити-ки прогнозируют, что данная "мега-сделка", создающая еди-ный финансовый рынок США и 14 крупнейших европейских стран, спровоцирует дальней-шую мировую волну слияний, так что, в итоге, на биржевой карте мира останутся лишь 3-4 биржевых гиганта.

Рынок отреагировал на эти новости скачком котировок акций Deutsche Börse (см. ри-сунок за 1 год), однако повы-шающий тренд был недолгим, "медведи"-пессимисты взяли верх над биржевыми "быками" и по итогам последних четы-рех кварталов акции главной немецкой биржи упали более чем на 4%, тогда как основной индикатор германского фон-дового рынка Индекс DAX за этот же период вырос на 12%. В долгосрочной перспективе картина совершенно иная – за 10 лет акции Deutsche Börse выросли втрое, с впечатляю-щим предкризисным пиком в 2008 году, тогда как вся немец-кая экономика, отраженная в индексе DAX, в принципе, с начала XXI века двигалась явно в боковом тренде.

23 марта 2011 года Deutsche Börse, как торгуемая на Франк-

фуртской фондовой площадке акционерная компания, опу-бликовала свой годовой отчет эмитента за 2010 год. Год был "переходным", как отмечается в обращении управляющего директора Рето Франчони к акционерам, и достаточно не-простым для основного евро-пейского биржевого оператора.

Несмотря на то что вы-ручка биржи возросла с 2,062 млрд. евро в 2009 году до 2,106 млрд. евро в 2010-м, чи-стый доход снизился за тот же период с 496,1 до 417,8 млн. евро. Произошло сокраще-ние штата группы с 3600 до 3490 человек, в основном за счет сотрудников расчетно-го депозитария Клирстрим и аналитического департамента группы. Основные зарабаты-вающие биржевые подразде-ления Xetra – рынка акций и рынка деривативов – Eurex сокращения не затронули. По-прежнему почти половина персонала группы (45%) ра-ботает в Германии, еще треть (29%) – в Люксембурге.

Deutsche Börse была очень активна в 2010 году на меж-дународных рынках, прила-гая много усилий для при-влечения во Франкфуртский финансовый центр компаний-потенциальных эмитентов из развивающихся стран. Бар-бара Георг, директор депар-тамента по листингу и услу-гам для эмитентов Deutsche Börse, во время своего пребы-вания в Киеве в конце про-шлого года заявила: "Deutsche Börse AG" предлагает лучшие условия листинга в Европе. В 2010 году у нас уже было 11 IPO, и общий объем эмиссии составил 2,5 млрд. евро, также у нас было много вторичных размещений на общую сумму 70,6 млрд. евро. Наш объем торгов в прайм-сегменте в этом году составил 1,55 трлн. евро. Эти цифры показывают, что в мире есть достаточно большой интерес со стороны между-народных инвесторов. Очень успешно на бирже прош-ли IPO китайских компаний. Мы очень активны на разви-вающихся рынках, две россий-ские компании готовятся прой-ти листинг на нашей бирже".

Однако после объявления о возможном слиянии рос-сийские эмитенты стали заду-мываться о позитивных и не-гативных сторонах для фло-тации и обращения их цен-ных бумаг на объединенной

американско-немецкой пло-щадке, снова начав приори-тетно смотреть на Лондон, ко-торый по-прежнему является главным конкурентом Франк-фуртского международного финансового центра.

Биржа во Франкфурте по-сле паузы, вызванной кризи-сом 2008-2010 годов, снова проводит большую работу по привлечению украинских компаний на свою торговую площадку. По состоянию на начало 2011 года 11 украин-ских компаний выбрали бир-жу Deutsche Börse в качестве международной торговой платформы для своих акций или программ по выпуску де-позитарных расписок (ДР). Все эти украинские акции и ДР на акции украинских эмитентов торгуются в сег-менте "Открытого рынка", поскольку это наиболее бы-стрый и эффективный с точ-ки зрения затрат эмитента способ доступа к биржевой торговле акциями на немец-ком рынке.

Все эти сделки были осу-ществлены как частное раз-мещение на бирже, предпо-лагающее, что нет требований к проспекту эмиссии, как при публичном размещении, и что взаимодействие осуществля-ется только с ограниченным кругом инвесторов, которые заранее известны компаниям-эмитентам из Украины.

Германия 37%

Великобритания 28%

США 12%

Франция 10%

Нидерланды 6%

Другие 3%

Ирландия 2%

Швейцария 2%

С точки зрения доступа к ликвидности это – только как первый шаг, поскольку украин-ские эмитенты во Франкфурте не используют в полной мере возможности, открываемые при взаимодействии с много-численными международны-ми инвесторами, которые весь-ма активны на Deutsche Börse, о чем свидетельствуют данные потока заявок Xetra на 2010 год, приведенные биржей.

Сегодня более 10 тысяч компаний торгуются на "От-крытом рынке", включая как компании, сами осуществив-шие частное размещение, так и просто включенные в него

брокерами. "Открытый ры-нок" – это рыночный сегмент с наименьшими требования-ми к транспарентности, откры-тости информации, поэтому он не привлекает максималь-ного внимания инвесторов. Не только во Франкфурте, но и на любой фондовой бирже Европейского Союза наиболее ликвидными являются регу-лируемые сегменты, а не вне-биржевой или параллельный рынки.

В и ц е -п р е з и д е н т Deutsche Börse Штефан Хефер в открытом письме укра-инским эми-тентам, презен-тованном на круглом столе

компании "Дагда" в Киеве в октябре 2010 года, отметил: "Для того чтобы получить максимальную выгоду от ли-стинга, украинские компании должны торговаться на так называемом регулированном сегменте рынка ЕС. На нем действуют общие или наи-высшие стандарты (General Standard or Prime Standard), которые обеспечивают наи-большую ликвидность в ЕС, что подтверждается данными Мировой федерации бирж". Следует учитывать, что международные инвесторы во Франкфурте требуют высоко-го уровня транпарентности от компаний-эмитентов. Если ак-ции находятся в листинге в со-ответствии с начальными, об-щими или наивысшими стан-дартами биржи, то они будут автоматически интегрирова-ны и отображены в соответ-ствующих секторах и подсек-торах рынка, а также как ми-

нимум в трех биржевых ин-дексах.

Это скачкообразно расши-рит базу инвесторов за счет секторальных и индексных ин-вестиционных фондов, так как облегчит аналитикам и управ-ляющим активами сравнение компании из Украины вну-три соответствующей группы аналогов-компаний из других стран и специфической ры-ночной среды. С одной сторо-ны, это означает, что украин-ская компания-эмитент долж-на приложить определенные усилия для того, чтобы обе-спечить наличие необходимой инвесторам информации, но

с другой стороны, это приве-дет и к повышению ликвидно-сти и заинтересованности ин-весторов.

Проспект эмиссии в Евро-пейском Союзе – это основной документ, которому доверя-ют инвесторы во всем мире, и каждый регулируемый ры-нок в ЕС, и Франкфурт тут не исключение, предъявляет к нему свои специфические требования. Проспект дает потенциальным инвесторам подробный обзор компании, ее финансового состояния, рисков и конкурентоспособ-ности. Эмитент и инвестици-онный банк несут ответствен-ность за содержание проспекта эмиссии. Для многих инсти-туциональных инвесторов, работающих во Франкфурте, листинг на регулированном рынке в ЕС является обяза-тельным условием для выбора акций для инвестиций.

Финансовые отчеты необ-ходимы для того, чтобы предо-ставлять инвесторам текущую информацию на протяжении всего периода их инвести-ций. В зависимости от уровня транпарентности компании из Украины должны будут предо-ставлять инвесторам на регу-лируемых рынках Deutsche Börse различную по объему информацию:Начальные стандарты:

годовой отчет

Общие стандарты:

годовой и полугодовой отчеты

Наивысшие стандарты:

годовой, полугодовой и квартальный отчеты

Кроме того, компании до-полнительно необходимо бу-дет раскрывать перед всеми инвесторами любую суще-ственную информацию, кото-рая может повлиять на курс ее акций, сразу же после возник-новения такой информации. Вся информация при соблю-дении наивысших стандартов должна быть предоставлена на английском языке, при этом уже нет требований биржи публиковать ее на немецком языке.

Трансфер для увеличе-ния ликвидности возможен на Deutsche Börse во всех сег-ментах рынка. Повышение уровня прозрачности увели-чивает уверенность инвесто-ров и увеличение известно-сти среди инвесторов и ана-литиков, что ведет к повы-шению ликвидности акций компаний и снижению вола-тильности цен на их акции. Поэтому украинским эми-тентам, выбирающим Франк-фурт как потенциальный ры-нок для своих IPO, необходи-мо сразу готовить долгосроч-ные альтернативы своей фи-нансовой пост-IPO-стратегии и IR-политики на несколько лет после выхода на первич-ное размещение.

Юрий ПРОЗОРОВ, президент УОФА

ДІЛОВИЙ СВІТ

Засновник і видавець – ТОВ Видавничий Дім "Україна Бізнес"

Директор – Олег СТАШКО

Шеф-редактор – Микола СТЕПАНОВ, к.т.н[email protected], [email protected]

Головний редактор – Тетяна ГОРЕНКО, к.е.н[email protected]

Редактор розділу "Влада і бізнес" – Юлія ПОЛОВИНЧАК, к.іст.н.

Редактор розділу "Фінанси" – Леонід КАРПЕНКО, Українське товариство фінансових аналітиків

Редактор розділу " Фондовий ринок" – Руслан СУШКО, к.е.н.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТИЖНЕВИК

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №232 від 4 березня 2010 року "Про деякі питання публікації офіційних відомостей про діяльність Держфінпослуг та інформації про небанківські фінансові установи" фінансово-економічний тижневик "Україна Бізнес Ревю" прирівняний до офіційних друкованих видань Держфінпослуг

Свідоцтво Міністерства юстиції України про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – Серія КВ №17167-5937 ПР

№14 |4 квітня'2011

Дизайн і верстка – Наталія ЧЕПУР

Літературний редактор – Олена РУДА, к.філ.н.

Маркетинг і реклама – Любов ГОДОВАНЕЦЬ

Фотослужба – Олексій ІВАНОВ

День виходу – понеділок

Адреса редакції-видавця:вул. Новокостянтинівська, 2-А, Київ, 04080

Тел/факс: (044) 238 68 38, 495 45 49

E-mail: [email protected], [email protected]. ukrbizn.comВідділ реалізації: (044) 238 68 40Служба маркетингу і реклами: тел/факс: (044) 238 68 39, 238 68 40

© "Україна Бізнес Ревю"Думки авторів публікацій в "Україна Бізнес Ревю" не завжди збігаються з точкою зору редакції.Адміністрація не несе відповідальності за шкоду, яка може бути завдана в результаті використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься в тижневику.

Відповідальність за достовірність реклами та якість рекламованих товарів і послуг несуть рекламодавці.

Роздрібна ціна – вільна

Номер підписаний до друку 2 квітня 2011 року

Надруковано в друкарні "Укрполіграфмедіа"

Київ, вул. Фрунзе, 104-АТираж 30 000. Замовлення №10

Передплатний індекс "Укрпошти" – 37625

Франкфурт – на пути от трансъевропейского

до глобального финансового центра

В прошлом году во Франкфурте-на-Майне отмечали своеобразный юбилей – 425 лет с начала биржевых торгов в городе. 2011 год может стать переломным в изменении мирового биржевого ландшафта. Объединенная Нью-Йоркская и европейская фондовая биржа NYSE Euronext объявила 15 февраля о заключении сделки по слиянию с базирующейся во Франкфурте-на-Майне "Дойче бёрзе АГ" /Deutsche Börse AG/ с целью создания крупнейшей в мире биржи. Проанализируем условия этой крупнейшей в истории сектора организованной торговли ценными бумагами сделки слияния и поглощения, о которых сообщили все крупнейшие мировые информагентства. Слияние это или поглощение? Кто из двух сторон поглотитель, а кто поглощенный? Кто будет рулить в объединенном американско-трансъевропейском тандеме? – Однозначного ответа пока нет.

РИНКИ КАПІТАЛУ

Франкфурт-на-Майне как финансовый центр

ФІНАНСИ

Какие ассоциации у представителя делового мира первым делом вызывает название "Франкфурт-на-Майне"? – Европейский центральный банк, крупнейший финансовый и деловой центр континентальной Европы и, конечно же, Франкфуртская фондовая биржа (Frankfurter Wertpapierboerse, ФФБ), которая управляется группой Deutsche Boerse AG.

Примерно с 2008 года до-ступ украинских компа-

ний к иностранному рынку капитала существенно замед-лился. Тем не менее, в нынеш-них условиях ограниченного банковского кредитования в Украине привлечение капи-тала на европейских фондо-вых площадках, в том числе на ФФБ, остается одним из наиболее перспективных ва-риантов для дальнейшего фи-нансирования и развития соб-ственного бизнеса. Почему же это так?

Среди самых главных преимуществ ФФБ для укра-инских компаний стоит от-метить следующие: высокую ликвидность рынка, крайне диверсифицированную базу инвесторов (около половины инвесторов на сегодняшний день составляют иностранные компании, инвестиционные и пенсионные фонды и так да-лее) и относительно низкие затраты на проведение ли-стинга. Также серьезным плю-сом биржевой инфраструкту-ры является наличие у ФФБ собственных подразделений для осуществления клиринга и расчетов по ценным бума-гам. Важное преимущество –удобное расположение ФФБ в самом центре Европы.

К основным недостаткам стоит отнести низкую осве-домленность некоторых по-тенциальных инвесторов об Украине в целом и о некото-рых секторах украинской эко-номики в частности. Кроме этого, к недостаткам не толь-ко ФФБ, но также и других бирж стоит отнести некото-рую осторожность, с которой большинство инвесторов от-носятся к украинскому биз-несу.

Украинские компании мо-гут получить доступ к рын-кам капиталов Германии либо через рынок, регулируемый Европейским Союзом (ЕС), либо через неофициальный рынок, регулируемый фондо-вой биржей. Рынки, которые регулируются ЕС, довольно гармонизированы в пределах всего ЕС. Рынки, регулируе-мые фондовыми биржами, отличаются между собой внутренним регулировани-ем по всему ЕС и Германии. Как правило, компании могут сами определить лучший ры-нок для прохождения листин-га своих акций, основываясь на таких критериях, как: заин-тересованность инвесторов, уровень ликвидности акций, сравнение с конкурентами или требования к прозрачно-сти.

Стоит отметить, что на се-годняшний день в силу целого ряда действующих юридиче-ских ограничений украинские компании не могут прове-сти прямое IPO за рубежом;

также невозможно провести "двойной" листинг (парал-лельное размещение в Украи-не и за рубежом). Однако Го-сударственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку Украины намерена уже до 2015 года внести некото-рые изменения в существую-щее регулирование с целью облегчить доступ украинским компаниям к иностранным фондовым рынкам.

Учитывая вышесказанное, те компании, которые опреде-лили соответствующий рынок немецкой фондовой биржи в качестве подходящей площад-ки для котировки их акций, как правило, имеют две юри-дические структуры для осу-ществления такого листинга или даже (публичного) раз-мещения вместе с листингом:

(i) через немецкую или любую другую европейскую холдинговую компанию;

(ii) путем листинга депо-зитарных расписок на акции самой украинской компании.

Стоит отметить, что Франкфурт, равно как и Лондон, Москва, Варшава и другие ведущие финансовые центры, характеризуется тем, что инвесторы ожидают от эмитентов открытости и чест-ности, а также выполнения намеченного бизнес-плана. С точки зрения менталитета, немцы очень пунктуальны, требовательны и точны, так что это тоже необходимо учи-тывать в работе с немецкими инвесторами. В остальном же стоит придерживаться глав-ного правила ведения честно-го бизнеса: надлежащим обра-зом исполнять все взятые на себя обязательства.

С нашей точки зрения, объ-явленное недавно возможное слияние Deutsche Boerse AG и NYSE может иметь пози-тивное влияние для клиентов обоих операторов, поскольку позволит объединить фондо-вые биржи по всему миру, соз-дав глобального оператора, а также улучшить стандарты и качество услуг. При этом та-кое объединение может иметь также недостатки, такие как, к примеру, сокращение персо-нала и монополизацию рын-ка, а последнее – это именно то, чего так опасается Евро-комиссия.

В любом случае, Франк-фурт-на-Майне был и про-должает оставаться одним из самых привлекательных финансовых центров Европы для украинских компаний. Мы уверены, что и в будущем, учитывая вышеперечислен-ные факторы, ФФБ будет продолжать успешно привле-кать украинский бизнес.

Александр ЗАДОРОЖНЫЙ, LL.M. Finance (Франкфурт-на-Майне),

юрист международной юридической фирмы Noerr

Рис. 1. Скачок котировки акций Deutsche Börse

Deutsche BoerseDAX Index

Рис. 2. Динамика курса акций Deutsche Börse

Deutsche BoerseDAX Index

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до голови

Національного банку України Сергія Арбузова з пропозиціями щодо внесення змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" у зв’язку із набранням чинності Закону "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні това-риства" щодо вдосконалення механізму ді-яльності товариств". Цим Законом, зокрема, із ст. 14 Закону "Про акціонерні товариства" ви-ключено вимогу щодо обов’язку товариства оголошувати про зменшення свого статутного капіталу у разі, якщо вартість чистих активів (власного капіталу) виявиться меншою, ніж розмір статутного капіталу.

У зв’язку з цим АУБ звернулася до НБУ з проханням ініціювати внесення змін до ст. 32 Закону України "Про банки і банківську діяль-ність", де визначається, що "капітал банку не може бути меншим статутного капіталу".

Як наголошують в АУБ, значне погіршення якості кредитного портфелю, яке відбулося під впливом економічної кризи, вимагало від банків доформування значних обсягів ре-зервів, що призвело до виникнення збитків у багатьох банків. Внаслідок цього станом на 01.01.2011 року у 43 банків відбулося змен-шення регулятивного капіталу до розміру, меншого від статутного капіталу.

Також в АУБ відзначають, що виправити цю диспропорцію за рахунок нової капіталі-зації в умовах кризи неможливо, оскільки при збитковій діяльності банків основним джерелом капіталізації є збільшення статут-ного капіталу за рахунок додаткових внесків акціонерів. Таким чином, при збільшенні статутного капіталу абсолютний розмір ре-гулятивного капіталу зростає, але при цьому він продовжує залишатися нижчим від ста-тутного капіталу.

Наведена аргументація доводить, що за-значена вимога є ще одним проявом по-літики попереднього керівництва НБУ щодо запровадження механізмів контролю за роз-міром регулятивного капіталу в абсолютно-му вимірі. АУБ неодноразово наголошувала на необхідності переносу акценту в процесі контролю за розміром капіталу банків з аб-солютних величин на відносні показники. На переконання АУБ, цей підхід має одна-ково застосовуватися до усіх учасників бан-ківського ринку – як малих і середніх, так і великих банків.

Посилаючись на європейське законодав-ство, АУБ запропонувала внести зміни до ст. 32 Закону України "Про банки і банківську ді-яльність" відповідно до євростандартів.

Прес-службаАсоціації українських банків

Відбулася робоча зустріч керівництва Держ-фінмоніторингу України з представника-

ми Національного банку України, Асоціації українських банків та банківських установ. Зустріч проведено з ініціативи АУБ, оскільки, на переконання фінансистів, прийняття на-казу Держфінмоніторингу "Про затверджен-ня Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" може призвести до безпідставного накладання штрафних санкцій на банківські установи.

Даний документ є основою для формуван-ня суб’єктами первинного фінансового мо-ніторингу підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків відмивання злочинних доходів або фінансування тероризму.

Під час обговорення учасники зустрічі тор-

кнулися питань необхідності внесення змін до згаданих Критеріїв, затверджених наказом Держфінмоніторингу, та розглянули широке коло питань, пов’язаних із практичним їх за-стосуванням банківськими установами.

За підсумками зустрічі учасники досягли домовленості про створення робочої групи з опрацювання змін до Критеріїв ризику, яка функціонуватиме при Раді з питань дослі-дження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, і фі-нансуванню тероризму.

Склад вказаної Ради затверджений поста-новою Кабінету Міністрів України, до неї вхо-дять представники 27 органів виконавчої влади, Верховної Ради України, Кабінету Мі-ністрів України та громадських організацій, в тому числі АУБ.

АУБ ПРОПОНУЄ НБУ ВНЕСТИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО БАНКИ ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ, НБУ ТА АУБ ДООПРАЦЬОВУВАТИМУТЬ КРИТЕРІЇ РИЗИКУ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ

%

%

период

период

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

2

Page 3: Ункраїна Бізнес Ревю №14

"Несмотря на то, что идея страхования проста и

всем одинаково понятна по своей сути, формулировки условий в договорах страхова-ния объективно не могут быть одинаковыми для всех или всегда короткими и простыми. Это связано с многообразием объектов, которые можно за-страховать, и рисков, на случай которых можно застраховать-ся. Сегодня каждый из украин-ских страховщиков имеет свое "ноу-хау" в части описания даже самых массовых рисков типа "пожар" или "стихийные бедствия". Наличие стандар-тов позволит страхователям сопоставлять условия страхо-вания и ценовые предложе-

ния разных страховщиков, что упростит работу судебным ор-ганам и будет способствовать распространению наилучшей практики страхового рынка, а значит, способствовать его раз-витию", – высказала свое мне-ние Елена Машаро, замести-тель председателя правления СК "Провидна", заместитель главы Комиссии по вопросам страхования.

По мнению участников за-седания, примитивно скопи-ровать стандарты, разраба-тываемые веками на разви-тых страховых рынках, нельзя. Их применение в Украине практически невозможно, но знание и понимание этих норм, безусловно, необходимы.

Присутствовавшие на за-седании представители стра-хового рынка, юридических компаний, Госфинуслуг, Ми-нэкономики и Минфина под-твердили необходимость проведения такой работы. Руководителем проекта по разработке стандартов стра-ховых услуг избрана Елена Машаро. Организовывать ра-боту по разработке стандартов будет координационная груп-па проекта, в которую также вошли Павел Ходаковский (ЮФ "Арцингер"), Вячеслав Черняховский (УОФА), Елена Сидоренко (АСК "Страховой консалтинг"), Виктор Валеев (Совет предпринимателей при КМУ). Следует подчеркнуть,

что проект является открытым для всех профессиональных участников и сторон страхово-го рынка, а также их объеди-нений.

"Международная торго-вая палата имеет большой опыт разработки правил, типо-вых договоров и других стан-дартов ведения бизнеса, та-ких как торговые правила ИНКОТЕРМС или банков-ские правила по аккредитивам и гарантиям UCP и URDG", – отметил Владимир Щелкунов, президент Международной торговой палаты в Украине, руководитель секретариата Координационного Совета по вопросам повышения конку-рентоспособности националь-ной экономики при Кабинете Министров Украины.

Виктор ВАЛЕЕВ, член Совета предпринимателей при КМУ

СТРАХУВАННЯ

На заседании Комиссии по вопросам страхования при Украинском национальном комитете Международной торговой палаты был рассмотрен вопрос о необходимости разработки и внедрения стандартов страховых услуг для украинского страхового рынка.

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

ДУМКА

Стандартизация страховых продуктов – предусловие цивилизованного страхования

Государственная страховая компания

Визнання договорів нікчемнимиПрактика застосування Податкового кодексу України

Ознайомившись зі статтею

свого колеги, пана О. Єфімова*,

про право тлумачення

податковими органами певних

договорів нікчемними, не міг

не продовжити тему та не

розповісти про "особливості"

її застосування на практиці

податковими органами.

Дійсно, тепер Податковий кодекс України дав подат-

ківцям узаконене право у ви-гляді другої частини п. 140.2. ст. 140 цього Кодексу. Не буду повторюватися, а лише нагадаю, що цей розділ По-даткового кодексу передбачав обов’язок платника податку зробити перерахунок доходів та витрат (балансову вартість основних засобів) у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недій-сним, були враховані в обліку сторони правочину – у разі

визнання правочину недій-сним як такого, що порушує публічний порядок, у зв’язку з чим норма Кодексу робила на-ступний крок, зазначаючи, що цей договір є фіктивним.

Таким чином, законодавець в нормах Податкового кодексу України встановив нові крите-рії матеріального права щодо підстав визнання угоди такої, що порушує публічний по-рядок, а саме якщо вона буде визнана недійсною (як випли-ває зі змісту норми, незалежно від підстав такої недійсності). Крім того, законодавець одно-часно визнав таку угоду ще й фіктивною, особливо не пере-ймаючись існуючим змістом норми ст. 234 Цивільного ко-дексу України. Отже, крім не-вдалої юридичної форми, ми маємо ще й пряме нехтування вже існуючими нормами Ци-вільного кодексу України.

Але практика застосування цієї норми Податкового кодек-су пішла ще більш "цікавим" шляхом. Так, на місцях, при

перевірках діяльності господа-рюючих суб’єктів, цю статтю стали читати та застосовува-ти "в зворотньому напрямку". Податкові органи при перевір-ках господарської діяльності за відповідний період почали визначати в актах перевірки про наявність ознак фіктив-ності тих чи інших договорів з відповідними контрагентами, і на цій підставі в акті робився висновок про порушення цим договором публічного порядку. А отже, підсумовували подат-ківці, ці угоди є нікчемними. Такі висновки щодо нікчем-ності договорів дають підстави для коригування податку на прибуток та податку на додану вартість – за констатації їх за-ниження у відповідних звітних документах платника податків.

Але на такі сміливі заяви про невідповідність укладе-них господарських договорів публічному порядку можна відповісти лише таким самим сміливим аналізом діючих норм щодо підстав визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, та норм щодо фіктивності правочинів.

Дійсно, 12 жовтня 2010 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Подат-кового кодексу України", який набрав чинності разом із По-датковим кодексом України – 01.01.2011 року. Цей закон вносить зміни і до ст. 228 ЦК України, і до ст. 234 ЦК Украї-ни. До ст. 228 ЦК України було додано частину третю, як вста-новила, що "у разі недодержан-ня вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недій-сний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспіль-ства, то при наявності умислу в обох сторін – в разі виконання правочину обома сторонами – в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі ви-конання правочину однією стороною з іншої сторони за рі-шенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все

належне – з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій сторо-ні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави". До ст. 234 ЦК України дода-но також частину третю щодо "правових наслідків визнання фіктивного правочину не-дійсним, які за цими змінами повинні встановлюватися за-конами". Отже, можна сказати, жодного натяку на нові підста-ви, за якими можливо визна-ти договори такими, що пору-шують публічний порядок, та пов’язаність публічного поряд-ку з фіктивністю, немає.

За таких обставин підстави для визнання правочину та-ким, що порушує публічний порядок, залишилися незмін-ними в частині 1 ст. 228 ЦК України. До таких підстав від-носяться:

а) порушення конституцій-них прав і свобод людини (до таких порушень можна відне-сти, наприклад, порушення ст. 41 Конституції України, якою передбачено право громадя-нина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю влас-ністю);

б) знищення майна фізич-ної або юридичної особи, дер-жави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади;

в) пошкодження майна фі-зичної або юридичної особи, держави, Автономної Респу-бліки Крим, територіальної громади;

г) незаконне заволодіння вищенаведеним майном.

Отже, можна констатувати, що жодна з ознак визнання до-говорів такими, що порушують публічний порядок, навряд чи може мати місце у біль-шості випадків, "виявлених" податковими органами при перевірках. Більше того, хочу звернути увагу, що визнання договору нікчемним на під-ставах порушення публічного порядку не дає права переві-ряючим проводити стягнення всього отриманого за угодами в дохід держави ні самостійно, ні за рішенням суду.

Тому окремо хочу зупини-тися на новій частині третій 228 статті Цивільного кодексу. По-перше, незрозуміло, яке відношення мають наслідки визнання судом факту невідпо-відності договору (правочину) інтересам держави і суспіль-ства в судовому порядку до ознак і наслідків визнання уго-ди такої, що порушує публіч-ний порядок, а тому є нікчем-ною, що не потребує визнання цього в суді (ч. 2 ст. 215 ЦКУ). Складається таке враження, що без жодного обґрунтування було поєднано дві зовсім різні норми права. По-друге, таке "доказування" повинно відбу-ватися не на сторінках акта пе-ревірки, а в суді, в обґрунтуван-ні позовних заяв. Податковим органам або, як це останнім часом відбувається, прокурату-рі (держмито за розгляд спорів податкові органи вже давно не сплачують, краще матеріали через прокуратуру пустити) доведеться довести визнання судом факту невідповідності договору (правочину) інтер-есам держави і суспільства:

метою, що завідомо су-перечить інтересам держави і суспільства;

наявністю умислу в обох сторін або не менш ніж в однієї сторони договору.

Тільки наявність цих скла-дових дає підстави провести стягнення отриманого за до-говором в дохід держави и ви-ключно за рішенням суду, яке, звичайно, повинно набрати за-конної сили.

Аналізуючи нові наслідки недійсності договорів, не можна не зупинитися і на новій редак-ції ст. 234 ЦК України (з дода-ним розділом третім), в якому зазначено, що правові наслідки визнання фіктивного правочи-ну недійсним встановлюються не Цивільним кодексом Украї-ни, як це має бути, а невідомими "іншими законами".

Все наведене дає підстави поставити під сумнів відпо-відність норм п. 140.2. ст. 140 Податкового Кодексу України законодавству, не кажучи вже про практику застосування цих так званих "правових" норм.

Олег ДАВИДЕНКО, управляючий

партнер юридичної фірми ARIES * "Україна Бізнес Ревю", №9, стор. 6

Олег ДАВИДЕНКО

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

На сегодня страховая куль-тура, к сожалению, находит-ся в зачаточном состоянии. Наличие большого количе-

ства страховых компаний на рынке не свидетельствует о должном уров-не профессионализма страховщиков. Неоднозначность трактования стра-ховых рисков, исключений, прочих усло-вий страхования приводит к недоверию клиентов не к конкретной компании, а к страхованию в целом. Согласование и принятие стандартов страхования страховым рынком позволят в первую очередь защитить интересы клиентов как потребителей услуг страховщиков.

Елена СИДОРЕНКО, генеральный ди-ректор АСК "Страховой консалтинг":

ГСК должна работать только с особыми рисками и не быть конкурентом действующим страховщикам

Об этом заявили участники заседания Комиссии по вопросам страхования при Украинском национальном комитете Международной торговой палаты.

Страховой рынок, который сегодня представлен более

чем 400 страховщиками, среди которых десятки компаний с развитой инфраструктурой и компаний с участием капитала иностранных страховщиков, в полной мере ощутил на себе влияние финансового кризи-са и до сих пор находится под воздействием посткризисных явлений.

В связи с этим идея созда-ния государственного страхов-щика выглядит недостаточно убедительной. Так, согласно

исследованию компании "ДАГ-ДА", объемы классического страхования за 9 месяцев 2010 года упали более чем на 15%. С октября 2009-го по октябрь 2010-го количество страхов-щиков уменьшилось на 24 ком-пании, а многие зарубежные страховщики всерьез подумы-вают о своем уходе с украин-ского рынка.

В таких условиях финан-сирование проекта создания универсальной государствен-ной страховой компании – далеко не лучший вариант использования бюджетных средств не только в эконо-мическом смысле, но и с точ-ки зрения государственного управления.

В ходе обсуждения во-проса участники заседания сошлись во мнении, что го-

сударственные страховые компании могут создаваться исключительно для страхо-вания тех рисков, которые не могут быть приняты коммер-ческими страховщиками, но которые необходимо стра-ховать для выполнения государственных за-дач (политические риски, риски изменения кур-сов валют, риски снижения стоимо-сти недвижимости и так далее).

Президент ICC Ukraine Владимир Щелкунов отме-тил, что на данный момент есть реальная потребность в создании только специали-зированных государственных страховых компаний – на-пример, по страхованию фи-

нансовых рисков в экспорт-ных контрактах или аграрных рисков, где важен не столько коммерческий эффект от страхования, сколько под-держка той отрасли эконо-

мики, в которой работает компания.

В то же время за-конопроект, обе-

с п е ч и в а ю щ и й механизм стра-

хования экспор-та, аналогичный

практике, принятой в подавляющем большин-

стве стран, задерживается в Кабмине.

Между тем в органах власти последовательно продвигается проект создания государствен-ной страховой компании. Сфе-ра ее деятельности пока четко не определена, но среди воз-

можных направлений упоми-наются не только новые, осо-бые, риски, но и действующие, в том числе массовые виды страхования.

Представители страхо-вых компаний выразили обе-спокоенность данным вопро-сом и считают подобные реше-ния не способствующими раз-витию рыночной экономики. По мнению члена Совета пред-принимателей при КМУ Вик-тора Валеева, если государству необходима страховая компа-ния, то можно просто купить контрольный пакет одного из существующих страховщиков, как это было сделано с про-блемными банками, сократив минимум вдвое расходы на та-кой проект.

Виктор ВАЛЕЕВ, член Совета предпринимателей при КМУ

Страховой посредник – одна из трех главных дей-

ствующих лиц на страховом рынке рядом со страховате-лем и страховщиком. Одним из наиболее значимых фи-гурантов на рынке страхово-го посредничества является страховой агент.

В Украине сейчас страхо-выми агентами работают от 35 до 40 тыс. человек, из них 27 тыс. специализируются на страховании жизни. 67% всех страховых посредников рабо-тают на упрощенной системе налогообложения. Годовой доход страховых агентов со-ставляет 35-350 тыс. грн.

На упрощенной систе-ме налогообложения мо-гут остаться страховые аген-ты, страховые брокеры, сюр-вейера и аджастеры: физиче-ские лица-СПД, годовой до-ход которых не превышает 300 тыс. грн.

При этом анализ деятель-ности посредников, субъек-тов вспомогательной сферы страхования позволяет так-же предложить установле-ние единого налога на уров-не 200 грн. в месяц.

Учитывая, что сфера дея-тельности агентов, сюрвейе-

ров, аджастеров, аварийных комиссаров не урегулирована должным образом, что ставит в зависимость получение эти-ми лицами статуса платель-щиков единого налога, ЛСОУ было инициировано внесе-ние изменений в Постанов-ление Кабинета Министров Украины №1523 "О поряд-ке осуществления деятельно-сти страховыми посредника-ми" от 18 декабря 1996 года, распоряжение Госфинуслуг по проведению обучения и ведения реестра страховых агентов, аджастеров, сюрве-йеров и аварийных комисса-ров. Профессиональное раз-витие должно быть одной из главных ценностей со-временного украинского рынка страхования. Имен-но партнерство госу дарство -страховщик - страховой агент, брокер будет способствовать дальнейшему развитию стра-хового рынка Украины и вос-становлению доверия населе-ния к страхованию, что, в кон-це концов, приведет к уско-рению цивилизованного раз-вития страхового рынка. Поэтому столь необходимым на сегодняшний день являет-ся поддержка государства в развитии указанных направ-лений деятельности.

Учитывая изложенное, Лига страховых организаций Украины обращается с прось-бой к руководству страны исключить ограничение рас-пространения упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности субъек-тов налогообложения малого предпринимательства в Кон-цепции и дальнейших проек-тах законодательных актов на страховых посредников (стра-ховых агентов и брокеров) и специалистов вспомогатель-ной сферы в страховании: ава-рийных комиссаров, аджасте-ров, сюрвейеров.

Инициатива ЛСО УкраиныНациональное страховое сообщество в последние годы пополнилось новыми субъектами хозяйствования, такими как сюрвейеры, аджастеры, аварийные комиссары.

Наталья ГУДЫМА, президент Лиги страховых организа-ций Украины

Питання використання стра-ховиками векселів у своїй ді-яльності було і залишається одним із спірних у відносинах

з податковими органами. Неоднора-зово починаючи з середини 1990-х років Державна податкова адміні-страція України висловлювала свою позицію з приводу застосування векселів у страховій діяльності. При цьому позиція ДПА України в деяких питаннях змінювалася кардинально. Ще одним з таких прикладів може ста-ти застосування "свіжого" Роз’яснення ДПА України від 15.03.2011 р.№7171/7/15-0517. На мою думку, за-значене Роз’яснення є досить неодноз-начним, на практиці може тлумачитись представниками податкових органів при проведенні перевірок дуже широ-ко. Фактично, прив’язуючись до норми ст. 31 Закону України "Про страхування" від щодо категорій активів, якими по-винні бути представлені страхові резер-ви, Роз’яснення виключає можливість купівлі-продажу векселів та подальшо-го відображення цієї операції у розра-хунку фінансових результатів операцій з цінними паперами. Взагалі появу цього Роз’яснення можна розглядати як керів-ництво до дій відносно перевірок тих 32 (!) відсотків страхових компаній, які за-декларували доходи та витрати від опе-рацій з векселями. Проте я б підходи-ла до практичного застосування цього Роз’яснення дуже зважено, враховуючи подвійну правову природу векселя.

За своєю юридичною природою вексель, по-перше, є борговим цін-ним папером, що посвідчує відноси-ни позики і передбачає зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання (п. 5 ст. 3 та ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року №3480-IV). У свою чергу, враховуючи положення статей 177 та 178 Цивільного кодексу України, цінні папери, а отже, і векселі, є об'єктами цивільних прав і можуть вільно відчужуватися або переходи-ти від однієї особи до іншої в порядку

правонаступництва чи спадкування або іншим чином. Таким чином, вексель може бути товаром. По-друге, вексель може виступати в якості засобу платежу (платіжного інструмента) при прове-денні розрахунків за поставлені товари (роботи, послуги).

Якщо уважно ознайомитись із Роз’ясненням від 15.03.2011 року, стане зрозумілим, що мова в ньому йде саме про торгові операції з векселями, тобто операції з векселем як товаром. Проте, на мою думку, правове обґрунтування неможливості здійснення операцій з купівлі-продажу векселів та їх подаль-шого відображення у розрахунку фінан-сових результатів операцій з цінними паперами є досить сумнівним. По суті, ДПА на підставі норми Закону (статті 31) щодо обмеження кола активів для формування страхових резервів об-межила взагалі проведення торгових операцій з векселями, навіть і для забез-печення власних господарських потреб. Хоча згідно зі статтею 2 Закону України "Про страхування", крім безпосередньої діяльності, страховику дозволяється виконання зазначених видів діяльнос-ті у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосеред-ньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Більше того, є ризик більш широ-кого застосування представниками по-даткових органів даного Роз’яснення, тобто його застосування до операцій з векселями як із засобом розрахунку. Наприклад, проблема може виникнути при купівлі-продажу цінних паперів – акцій із застосуванням вексельної фор-ми розрахунків. До речі, одним із попе-редніх Листів ДПА України від 15.03.2005 р. №2167/6/15-1116 передбачена мож-ливість відображення фінрезультату від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за ЦП. У відповідності до за-значеного Листа, в зазначеному вище випадку платник податку, який отри-мав такий вексель, може відобразити у розрахунку фінансових результатів опе-рацій з цінними паперами, корпоратив-ними правами та деривативами Декла-рації з податку на прибуток підприєм-ства прибуток або збиток від операцій з векселями лише за наслідками звітного періоду, в якому цей платник продає та-кий вексель.

Таким чином, з огляду на неодноз-начність та можливі негативні наслідки Роз’яснення від 15.03.2011 року для страховиків потрібно ще раз звернути увагу на те, в якій формі проводяться операції з використанням векселя стра-ховою компанією та як вони відобража-ються в бухгалтерському і податковому обліку.

Ганна ОЛІФІРЕНКО, партнер юридичної фірми "АРІЕС" :

Вексельні розрахунки та страхова діяльність

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

33

Page 4: Ункраїна Бізнес Ревю №14

Таблица 3. Анализ эффективности рейтинговых оценок по итогам рейтингов 2008-2010 годов

Группы надежности

По итогам рейтинга 2008 года По итогам рейтинга 2009 года По итогам рейтинга 2010 года

Количество банков в группе, в

рейтинге

Количество банков, объявивших о

несостоятельности

Процент банкротств

Количество банков в группе, в

рейтинге

Количество банков, объявивших о

несостоятельности

Процент банкротств

Количество банков в группе, в

рейтинге

Количество банков, объявивших о

несостоятельности

Процент банкротств

А 22 1 4,54% 23 0 0 21 0 0

В 59 10 16,9% 41 3 7,3% 39 0 0

С 26 3 11,5% 13 2 15,4% 19 1 5,3%Источник: аналитическая служба РА "Эксперт-Рейтинг".

СТАТИСТИКА ИЗ НАЦБАНКА

К началу 2011 года в Укра-ине среднее значение нор-матива мгновенной лик-видности составляло целых 58,8% при предельном зна-чении норматива более 20%. Весь 2010 год система нахо-дилась в состоянии избытка ликвидности (рис. 1). При-чем об этом сигнализирова-ла динамика всех трех пока-зателей ликвидности: момен-тальной, текущей и краткос-рочной (Н4, Н5 и Н6). Бан-ки оказались в относительно безопасной, но щепетильной ситуации, когда их менед-жмент, уже напуганный па-никой вкладчиков 2008–2009 годов, предпочитал держать деньги в ликвидных акти-вах, где преобладающими ин-струментами были, конечно, ОВГЗ. Ситуация до боли на-поминала 1998 год с той лишь разницей, что правительству удалось существенно снизить ставки по ОВГЗ и при этом удерживать большую часть денег на этом рынке. Частич-но это стало возможным бла-годаря кредитам МВФ. Из-быток ликвидности в 2010 году породил две основные проблемы. Во-первых, банки не финансировали кредитами экономический рост эконо-мики государства, и это ста-ло проблемой правительства, которое не сможет рассчиты-вать на адекватный уровень налоговой базы. Во-вторых, банки по итогам 2010 года ощутили снижение операци-онной доходности. Посчи-тать это в цифрах, используя лишь макростатистику, очень сложно, но этот тренд очень хорошо виден по статистике финансовых результатов бан-ков. Особенно показательны-ми остаются темпы сниже-ния чистого процентного до-хода (ЧПД) в 2010 году (рис. 2). Нам трудно прогнозиро-вать, что стало бы, напри-мер, с Кредобанком или бан-ком "Форум", где ЧПД сни-зился на 47% и 41% соответ-ственно, если бы не поддерж-ка надежных акционеров этих банков. Определенную трево-гу вызывает снижение ЧПД у банков "Финансы и кредит", а также БТА Банка. Впрочем, у последнего имеется избыточ-ная достаточность капитала, и он вполне мог себе позво-

лить снижение ЧПД на 30% в 2010 году. Показатель ЧПД рассчитывается как разница между процентными дохода-ми и расходами банка и явля-ется самой важной компонен-той при расчете доходов от операционной деятельности. Тот факт, что в системе были банки, у которых ЧПД падал более чем на 20%, – это очень серьезный сигнал, указыва-ющий на негативный тренд в системе. Мы обращаем вни-мание, что если убытки бан-ков в 2009 году в большей ча-сти своей носили бухгалтер-ский характер и были вызва-ны ростом резервов по кре-дитным операциям, то теку-щая тенденция с резким сни-жением ЧПД была катастро-фической.

Агентство считает, что снижение ЧПД в первом квартале 2011 года продол-жится. Этому будет способ-ствовать, прежде всего, сни-жение процентных ставок в 2010 году по ликвидным сег-ментам денежного рынка. Проще говоря, темпы ЧПД за 2010 год отражают картину по всему году, поскольку туда были заложены высокие до-ходности, которые еще можно было фиксировать в первом квартале 2010-го по ОВГЗ и ликвидным корпоративным облигациям. С другой сторо-ны, нельзя не отметить, что в марте 2011 года средний по-казатель моментальной лик-видности по системе прибли-зился к докризисному уров-ню, банки стали больше от-правлять денег в реальный сектор. А ставки для прямых заемщиков не выглядели та-кими угрожающими. К пози-тивному тренду добавилось оживление на рынке корпо-ративных облигаций, но как минимум первое полугодие 2011 года останется для боль-шинства банкиров проваль-ным с точки зрения оправ-дания надежд на операци-онные результаты. Дадут о себе знать политика избы-точной ликвидности и "влю-бленность" банкиров в ОВГЗ в 2010 году при уже рекордно низких доходностях на этом рынке. Прогноз на более дли-тельную перспективу зависит от темпов восстановления украинской экономики. Пока мы склоняемся к тому вари-анту, что восстановление бу-

дет очень медленным и рост ВВП на уровне 4–5% не даст возможности быстро развер-нуть программы кредитова-ния, а значит, некий избыток ресурсов на рынке будет су-ществовать.

СПИСОК ГАРАНТИРОВАННЫХ ЛИДЕРОВ

Уже три года подряд (pi)-рейтинг надежности банков от РА "Эксперт-Рейтинг" воз-главляет Корпоративный и инвестиционный банк Кре-дит Агриколь (табл. 1). Тра-диционно у банка нетипич-но высокая для нашего рын-ка рентабельность собствен-ного капитала (+19%) и одно из самых высоких по систе-ме качество активов. Напом-

ним, что несколько лет на-зад французская банковская группа Crédit Agricole при-няла решение о наращивании своего присутствия в Укра-ине и купила еще один укра-инский банк – Индекс-Банк. В нашем рейтинге он также вошел в группу А и даже в де-сятку самых надежных бан-ков Украины.

Дееспособность и выгод-ность банковского бизнеса в Украине в корпоративном сегменте также доказали ING банк, Уникредит банк и Сити банк. Все три банка вошли в пятерку лидеров по надежно-сти. Их модели работы, за ис-ключением Уникредит банка, не предполагают каких-либо широких операций с населе-нием. Эти банки менее все-го пострадали от кризиса и по-прежнему имеют высокий уровень внешней поддержки, однако их надежность оста-ется практически недоступ-ной для населения, а став-ки по вкладам, как правило,

не оправдывают ожиданий. Тем не менее, их бизнес оста-ется рентабельным, несмотря ни на какие катаклизмы.

Из числа универсальных банков в пятерку самых на-дежных вошел только Альфа-Банк. В состав "Альфа-Групп" входят компании, ко-торые занимают ведущие по-зиции в различных сферах. Бизнес группы давно вышел за пределы СНГ. Альфа-Банк (Украина) является вторым по величине активом бан-ковской группы. Стабиль-ные позиции группы позво-ляют акционерам поддержи-вать и развивать банковский бизнес в Украине. За послед-ние 5 лет уставный капитал Альфа-Банка (Украина) уве-личился более чем в 29 раз.

Банк одним из первых возоб-новил активное кредитование розничных клиентов.

Хорошие позиции в груп-пе А заняли также Укрсоц-банк, ОТП банк и Приват-банк. В целом из 20 бан-ков, которые вошли в груп-пу А, только 5 были банка-ми с украинским капита-лом, остальные полностью или частично поддержива-лись иностранцами. Кризис-ный тренд рейтинга, задан-ный 3 года назад рынком, все еще сохранился, но в груп-пе А появилось больше бан-ков с украинским капиталом. Если не считать Приватбанк, который за всю историю су-ществования рейтинга ни разу не выпадал из группы А, остальные украинские банки попали в группу в большин-стве случаев из-за их докапи-тализации в конце 2010 года. Новый капитал, который ин-вестировали акционеры этих банков, еще не успели разме-стить, а также не успели уве-

личить обязательства. В ито-ге получалось, что они нахо-дятся в более выгодной пози-ции, чем другие.

ГРУППЫ РАЗОЧАРОВАНИЙ Нас разочаровали ре-

зультаты работы некото-рых банков, которые вполне были достойны группы А и даже имели хороший уро-вень внешней поддержки, но по различным причинам оказались в группе В и даже группе С. Наиболее неудач-ными оказались результаты работы группы госбанков, причем речь идет не только о государственном украинском Укрэксимбанке, но и о поддер-живаемых российским прави-тельством ВТБ и Сбербанке. Также плохие фундаменталь-ные показатели демонстриро-вал Кредобанк, акционером которого оставался польский госбанк PKO. Как видим, сни-жение в рейтинге позиций Укрэксимбанка, дочек рос-сийских и польских госбанков – это закономерность, кото-рая продиктована во многом алгоритмами взаимодействия госбанков с правительствами в кризис. Желание затыкать дыры в бюджете "Нафтогаза", фактически политическое

решение ВТБ приобретать ев-робонды украинского прави-тельства, судя по растущим резервам по кредитным опе-рациям, падающее качество активов Дочернего банка Сбербанка России, обваль-ное снижение ЧПД Кредо-банка – это лишь небольшой перечень последствий для подневольных банкиров, оказавшихся в не очень хо-рошем состоянии в посткри-зисный период.

Исходя из масштабов сво-ей работы и уровня внешней поддержки, в группе А могли оказаться Райффайзен банк Аваль, Erste банк, Универсал-банк и "Правэкс". Однако эти банки все еще ощущали на себе последствия финансо-вого кризиса, снижение ЧПД и качества активов не дава-ло им возможности по рас-четным показателям войти в группу с высшей оценкой надежности, хотя, к примеру, акционеры "Правэкса" мог-ли ему обеспечить беспреце-дентно высокую поддержку.

Иностранные банки все еще остаются надежными, но под натиском кризиса часть материнских структур стала пренебрежительно относиться к дочерним банкам в Украи-не. Напомним, что в 2010 году Агентство было вынуж-дено исключить из рейтин-га дочерний банк шведского Swedbank из-за отрицатель-ного собственного капитала. После рекапитализации в 2010 году Сведбанк был воз-вращен в рейтинг в группу А. Однако сам факт неспешной капитализации показывает не слишком рьяное отношение к украинскому рынку, неболь-шое желание соответствовать требованиям регуляторов и

рейтинговых агентств на этом рынке. Первые годовые от-

четы иностранных бан-ковских холдингов,

которые появились уже в 2011 году, также не содержат лестной информа-ции об украинском рынке. В большин-стве случаев ино-странные банкиры

анонсируют сокра-щение операций в

украинской рознице, поскольку наш рынок

все еще считают рисковым.

Оптимистично настроены лишь несколько французских банковских групп и австрий-цы, у которых, кроме как вести бизнес в Украине, другой аль-тернативы нет.

ПЕРСПЕКТИВЫ И ПРОГНОЗЫ

Дальнейший сценарий развития ситуации в бан-ковской системе Украины будет зависеть от темпов восстановления националь-

ной экономики и настроений иностранцев. Горячие споры вокруг прогнозов роста ВВП (в диапазоне от 4% до 7%), которые развернулись в мар-те 2011 года, имеют большое значение для нерезидентов, так же как и помощь МВФ.

Слишком медленное вос-становление будет негатив-но влиять на банки, которые технически готовы кредито-вать, но все еще сидят, к сча-стью для Минфина, в рынке ОВГЗ. Власти обязаны спро-воцировать ситуацию, при которой кредитные деньги должны уйти в реальный сектор, но пока им это уда-лось лишь отчасти. Если си-туацию не удастся перело-мить полностью и до конца года банкиры будут и далее размещаться на рынке ква-зиинструментов, некоторым банкам, у которых операци-онная рентабельность упала ниже нуля, придется сойти с дистанции. Грядущий бан-ковский кризис необязатель-но ударит по частным вклад-чикам: если рынок будет считаться привлекательным, кризис может принять фор-му массовой смены собствен-ников, когда запутавшиеся в убытках финансовые ин-ституты будут поглощены более крупными и удачливы-ми коллегами. Пока что весь негатив кризиса начиная со второй половины 2010 года амортизировался акционе-рами банков. Несмотря на то, что украинский рынок покинули ряд иностранных банков, например, банк Гру-зии, ключевые игроки на нем остались. По нашим оцен-кам, пока в украинской роз-нице будут присутствовать такие крупные игроки, как BNP Paribas, Crédit Agricole, Commerzbank и Unicredit, до тех пор они будут оказывать стабилизирующее воздей-ствие на систему, создавая надежный оазис для депози-тов населения.

Во второй половине 2011 года Агентство рекомендует частным вкладчикам, которые плохо ориентируются в си-стеме оценки банковских ри-сков, пересмотреть политику размещения вкладов в поль-зу банков группы А, которые обладают высоким и самым высоким уровнем внешней поддержки. Аналитическая служба РА "Эксперт-Рейтинг" с оптимизмом оценивает по-следние тренды января–мар-та 2011 года, которые можно было наблюдать в экономике Украины. Однако мы кон-статируем факт, что за дли-тельный период избыточной ликвидности банки уже нака-заны снижением доходности операций, а в перспективе это может перерасти или в дефол-ты, или в массовую смену соб-ственников.

Аналитическая служба РА "Эксперт-Рейтинг"

БАНКИ

Таблица 2. Коэффициенты, по которым происходила оценка (pi)-рейтинга надежности банков в 2011 году

Название группы коэффициентов (удельный вес в ИИП)

Название коэффициента Формула расчета

Адекватность капитала (20%) Достаточность капитала Собственный капитал всего / Чистые активы

Коэффициент активности привлечения средств Привлеченные средства / Общие пассивы

Ликвидность (10%) Коэффициент высоколиквидных активов Высоколиквидные активы / Рабочие активы

Коэффициент ликвидности Высоколиквидные активы / Привлеченные средства

Качество активов (30%) Коэффициент защищенности от кредитного риска Резервы по задолженности по кредитам / Общая сумма выданных кредитов

Коэффициент защищенности активов (Резервы по активным операциям) / Активы

Структурные коэффициенты (15%)

Доля недоходных активов (Основные средства + нематериальные активы + другие активы) / Активы

Доля рабочих активов Рабочие активы / Активы

Коэффициент кредитной активности Общая сумма выданных кредитов / Активы

Коэффициент использования ресурсной базы Общая сумма выданных кредитов / Депозиты

Показатели эффективности и рентабельности (25%)

Доходность кредитного портфеля Процентный доход / Общая сумма выданных кредитов

Рентабельность активов ROA Чистая прибыль / Чистые активы

Рентабельность собственного капитала ROE Чистая прибыль / Собственный капитал

Общий уровень рентабельности ROS Чистая прибыль / Доходы (выручка) банка

Коэффициент покрытия процентных затрат процентными доходами

Процентные доходы / Процентные затраты

Источник: Методика определения (pi)-рейтинга надежности банка РА "Эксперт-Рейтинг" рекомендована Советом Украинской профессиональной ассоциации по защите инвесторов, кредиторов и страхователей.

МЕТОДИКА

Особенности рейтинговой оценки в 2011 году

Во второй половине 2012 года в Украине возможен новый банковский кризис или волна M&A в банковском секторе. Масштабы изменений будут не столь значительны, как в 2008–2009 годах, но Украина может лишиться еще нескольких банков. Именно к таким выводам пришла аналитическая служба рейтингового агентства "Эксперт-Рейтинг", подводя итоги (pi)-рейтинга надежности банков по итогам 2010 года. Избыток ликвидности привел к тому, что операционная деятельность многих банков стала убыточной. В отличие от 2009 года, когда убытки в основном формировались за счет падения качества активов, в 2010 году большинство финансовых институтов ушли в ликвидные активы, которые уже во второй половине 2010 года не обеспечивали достаточного уровня доходности, чтобы покрывать расходы. На фоне нерешенной проблемы качества активов операционная убыточность банков выглядела угрожающей.

Затишье перед бурей

Рис. 1. Динамика средних значений нормативов ликвидности банков Украины, данные НБУ, %

Моментальная ликвидность Н4 не менее 20% Текущая ликвидность Н5 не менее 40% Краткосрочная ликвидность Н6 не менее 60%

0

20

40

60

80

100

120

В 2011 году методика (pi)-рейтинга надежности бан-ков была пересмотрена. Аналитическая служба упол-номоченного рейтингового агентства проанализирова-ла итоги банковского кризи-са 2009–2010 годов и в зна-чительной степени усовер-шенствовала как методоло-гию расчета, так и подходы к самой оценке.

Методика оценки рейтинга надеж-ности банков по (pi)-шкале в про-

шлом неоднократно получала одобре-ние Комиссии по банковскому анали-зу Украинского общества финансовых аналитиков (УОФА). В 2011 году мето-дические подходы и методика оцен-ки надежности украинских банков на основе публичной информации были одобрены Советом Украинской про-фессиональной ассоциации по защите прав инвесторов, кредиторов и стра-хователей (УПАЗИКС).

Базовый подход. В 2011 году Агентство изменило основные принципы расчета, хотя алгоритм остался неизменным, сократился пе-речень коэффициентов, а также кар-динально изменились весовые доли группы показателей в итоговом ин-тегральном показателе (ИИП). Агент-ству приходилось следовать банков-ской моде и наращивать в ИИП долю показателей качества банковских ак-тивов, доходности операций и адек-ватности капитала, одновремен-но уменьшая роль показателей лик-видности и структурных коэффици-ентов. Всю систему коэффициентно-

го анализа мы объединили в табли-цу (табл. 2).

Дополнительно главный финан-совый аналитик Агентства при ана-лизе коэффициентной базы внес кор-ректировки в интервальные значе-ния коэффициентов согласно сред-ним значениям этих коэффициентов по системе. Также был изменен раз-мер баллов и количество интерваль-ных значений: ранее их было 5, и банк получал за каждый из 15-ти ко-эффициентов от 1 до 5 баллов, теперь же – от 0 до 3 баллов. Последние из-менения большого значения не име-ли, но следует понимать, что значе-ние ИИП в рейтинге 2010 и 2011 годов сравнивать нельзя.

Раздача премий. После подсчета промежуточного значения интегрального показателя он коррек-тировался на 2 величины: премия за масштаб работы и премия за нали-чие внешней поддержки. Премия за масштаб работы рассчитывается по особому алгоритму, который учиты-вает как место банка в рэнкинге НБУ по размеру активов, так и долю акти-вов банка в системе. Баллы премии за масштаб приведены в рейтинговой та-блице в колонке 5.

Из-за снижения общей суммы баллов промежуточного значения интегрального показателя влияние оценки за внешнюю поддержку зна-чительно выросло. Этот шаг вполне логичен, учитывая, что многие банки с "плохим балансом" в период кризи-са опирались только на материнскую поддержку или поддержку акционе-ров. В рейтинге 2011 года мы обозна-чили премию за внешнюю поддержку следующим образом:

100 баллов получили банки,

акционерами которых являются круп-ные европейские банки, так называ-емые банки первого эшелона со зна-чительным размером активов (более 0,5 трлн. долл. США);

50 баллов получили те банки, акционеры которых в состоянии были оказать им в момент кризиса внеш-нюю поддержку; при этом такая под-держка гарантировалась банком с участием государственного капитала или крупным иностранным банком из стран ЕС из числа банков второго эше-лона;

20 баллов получили те укра-инские банки, которые обладали какой-то внешней поддержкой, но та-кая поддержка, по предварительным оценкам, была незначительной или ее уровень нельзя было точно опреде-лить;

0 баллов получили те банки, ко-торые внешней поддержки не имеют.

Данные о премиях за внешнюю поддержку приведены в колонке 6 рейтинговой таблицы.

(PI)-шкала надежности банков. Как и ранее, рейтинго-вая шкала, апробированная анали-тической службой Агентства, пред-полагает разделение банковских ин-ститутов на три категории надежно-сти: А, В и С. Группа А предполагает высокий уровень надежности, группа В – хороший уровень, группа С – удо-влетворительный уровень надеж-ности. В группу А попали банки, ко-торые набрали более 375 баллов, в группу В – набравшие более 320 бал-лов. Также рейтингующим аналити-ком выставлялся прогноз: наличие возле буквы двух плюсов означало позитивный прогноз, наличие одно-

го плюса – нейтральный прогноз, отсутствие плюса означало негатив-ный прогноз. При выставлении про-гноза принимались во внимание по-следние новости, которые касались развития банка и могли повлиять на его надежность. Чтобы попасть в наш рейтинг надежности, банк дол-жен был иметь чистые активы в раз-мере более 1 млрд. грн. по состоянию

на 01.01.2011, а также не быть в ка-тегории временного участника Фон-да гарантирования вкладов физиче-ских лиц. Также из рейтинга были ис-ключены банки, надежность которых мы затрудняемся определить.

Как показал анализ результатов наших (pi)-рейтингов прошлых лет, улучшение методологии, которое мы провели в 2009-м и 2011 году, пози-

тивно сказалось на качестве рейтин-гового продукта. По итогам рейтинга 2010 года (как и по итогам 2009 года), ни один банк, который получил наи-высшую оценку надежности, не объя-вил о своей несостоятельности. В груп-пе В в 2009 году мы наблюдали 7% де-фолтов, в группе С – 8%. В 2010 году был зафиксирован только один де-фолт в группе С (табл. 3).

Растущее доверие к (pi)-рейтингу надежности банков обусловлено вы-соким качеством рейтинговых про-дуктов Агентства и отсутствием кон-фликта интересов при расчете такого рейтинга.

Виталий ШАПРАН, к.э.н.,главный финансовый аналитик

РА "Эксперт-Рейтинг", член совета УПАЗИКС, член УОФА

ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 2012

ГОДА В УКРАИНЕ ВОЗМОЖЕН НОВЫЙ БАНКОВСКИЙ КРИЗИС ИЛИ

ВОЛНА M&A В БАНКОВСКОМ СЕКТОРЕ. МАСШТАБЫ ИЗМЕНЕНИЙ БУДУТ НЕ СТОЛЬ

ЗНАЧИТЕЛЬНЫ, КАК В 2008–2009 ГГ., НО УКРАИНА МОЖЕТ ЛИШИТЬСЯ

ЕЩЕ НЕСКОЛЬКИХ БАНКОВ.

Рис. 2. ТОП-15 банков по темпам снижения чистого процентного дохода в 2010 году

-47,32%

-40,83%

-29,79%

-27,22%

-23,22%

-21,28%

-20,37%

-19,48%

-18,96%

-17,95%

-15,74%

-13,13%

-11,69%

-9,51%

-8,57%

-50,00% -45,00% -40,00% -35,00% -30,00% -25,00% -20,00% -15,00% -10,00% -5,00% 0,00%

O

-

H

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

4

Page 5: Ункраїна Бізнес Ревю №14

БАНКИ

БІЗНЕС-НОВИНИТаблица 1. (pi)-рейтинг надежности банков РА "Эксперт-Рейтинг" по итогам 2010 года

№ п/п Название банкаРейтинг по (pi)-шкале

Итоговый интегральный

показатель, баллы

Премия за масштаб работы, баллы

Премия за внешнюю

поддержку, баллы

Качество активов Доходность операций Платежеспособность Ликвидность

Коэф

фиц

иент

за

щищ

енно

сти

от к

реди

тног

о ри

ска,

%

Коэф

фиц

иент

за

щищ

енно

сти

акти

вов,

%

Коэф

фиц

иент

по

кры

тия

проц

ентн

ых

затр

ат

проц

ентн

ым

и до

хода

ми,

%

Дох

одно

сть

кред

итно

го

порт

фел

я, %

Общ

ий у

рове

нь

рент

абел

ьнос

ти

(ROS

), %

Рент

абел

ьнос

ть

собс

твен

ного

ка

пита

ла (R

OE),

%

Рент

абел

ьнос

ть

акти

вов

(ROA

), %

Собс

твен

ный

капи

тал

/ Ак

тивы

, %

При

влеч

енны

е ср

едст

ва /

обяз

ател

ьств

а, %

Высо

коли

квид

ные

акти

вы /

Рабо

чие

акти

вы, %

Высо

коли

квид

ные

акти

вы /

При

влеч

енны

е ср

едст

ва, %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 171 КИБ Кредит Агриколь А++ 503 137 100 8% 6% 29% 9% 26% 19% 2% 12% 81% 35% 37%2 ING банк Украина А+ 496 150 100 2% 2% 7% 9% 37% 17% 3% 16% 30% 34% 94%3 Уникредит Банк А+ 476 148 100 11% 9% 43% 11% 5% 5% 0% 10% 27% 17% 60%4 Сити банк (Украина) А+ 456 142 100 6% 3% 19% 17% 51% 43% 5% 12% 83% 20% 20%5 Альфа-Банк А++ 451 166 50 26% 23% 56% 18% 0% 0% 0% 12% 66% 28% 43%6 Укрсоцбанк А+ 439 169 100 18% 16% 45% 14% 0% 0% 0% 16% 44% 9% 23%7 ОТP Банк А+ 413 165 20 16% 14% 34% 14% 18% 18% 2% 14% 86% 11% 15%8 Индекс-Банк А++ 408 140 100 14% 11% 56% 14% -3% -3% 0% 14% 63% 24% 37%9 ПУМБ А++ 398 162 20 22% 18% 55% 16% 9% 8% 1% 16% 72% 28% 39%

10 ПриватБанк А+ 398 174 20 16% 15% 59% 14% 8% 12% 1% 10% 80% 21% 27%11 УкрСиббанк А++ 395 170 100 27% 23% 53% 16% -47% -65% -7% 11% 43% 18% 46%12 Кредитпромбанк А+ 389 160 50 14% 12% 69% 16% 1% 1% 0% 13% 64% 13% 21%13 Украинский профеcсиональный

банкА 385 121 0 6% 5% 61% 20% 13% 9% 2% 23% 79% 29% 38%

14 Сведбанк А 381 156 100 47% 60% 36% 15% 4% 6% 1% 12% 22% 14% 93%15 Проминвестбанк А+ 381 168 50 8% 7% 62% 15% -19% -18% -2% 13% 65% 23% 32%16 Пивденный А 380 154 0 7% 6% 73% 14% 3% 3% 0% 15% 86% 19% 22%17 Ощадбанк А 378 172 20 12% 10% 46% 17% 5% 3% 1% 28% 58% 11% 25%18 Астра Банк А+ 378 103 50 16% 8% 23% 28% 8% 2% 1% 68% 81% 15% 53%19 Мегабанк А+ 377 133 50 5% 4% 75% 13% 0% 0% 0% 18% 66% 17% 26%20 VAB Банк А+ 376 146 50 22% 18% 92% 14% -70% -222% -9% 4% 80% 24% 26%21 Платинум Банк В++ 375 106 50 14% 13% 23% 24% 3% 3% 1% 23% 80% 40% 48%22 ProCredit Банк В++ 372 118 50 7% 6% 44% 18% -3% -4% -1% 13% 93% 13% 14%23 Брокбизнесбанк В+ 371 161 0 7% 6% 75% 14% 3% 2% 0% 15% 68% 19% 27%24 ВТБ Банк В++ 367 167 50 15% 14% 55% 12% -12% -11% -1% 13% 28% 7% 29%25 Укрэксимбанк В++ 366 173 20 14% 11% 55% 14% 1% 0% 0% 24% 63% 19% 34%26 Актив-Банк В++ 365 126 20 5% 4% 77% 13% 0% 0% 0% 18% 62% 25% 37%27 Банк Форум В+ 363 159 100 31% 33% 76% 14% -157% -429% -23% 5% 58% 16% 32%28 Erste Банк В++ 362 151 50 26% 14% 38% 18% -13% -10% -1% 14% 17% 29% 153%29 Клиринговый дом В+ 361 132 0 16% 12% 51% 13% 18% 11% 2% 16% 84% 40% 43%30 Марфин Банк В++ 360 135 50 20% 14% 44% 13% 1% 1% 0% 12% 62% 30% 44%31 Правэкс-Банк В++ 360 141 100 21% 19% 66% 14% -19% -21% -3% 16% 59% 15% 26%32 Банк Кипра В++ 360 112 50 11% 9% 28% 14% 0% 0% 0% 31% 31% 8% 32%33 SEB Банк В++ 354 129 100 24% 19% 33% 11% -74% -57% -8% 15% 33% 16% 52%34 Райффайзен банк Аваль В++ 354 171 50 28% 22% 42% 17% 0% 0% 0% 12% 58% 17% 29%35 Южкомбанк В 352 122 0 6% 4% 82% 18% 1% 2% 0% 9% 80% 49% 47%36 ИМЭКСБАНК В 348 144 0 8% 7% 62% 16% 3% 3% 0% 15% 42% 15% 37%37 Индустриалбанк В 346 130 0 15% 10% 59% 23% 2% 1% 0% 21% 84% 32% 35%38 Банк Кредит Днепр В+ 346 143 20 10% 7% 70% 14% 1% 1% 0% 10% 68% 46% 52%39 Универсалбанк В++ 345 149 50 23% 14% 40% 19% -57% -109% -7% 6% 40% 31% 52%40 HomeCredit Банк В+ 344 91 50 25% 12% 65% 30% 5% 3% 1% 30% 97% 38% 42%41 Укринбанк В+ 341 123 20 8% 5% 80% 11% 0% 0% 0% 16% 56% 34% 50%42 Киевская Русь В+ 340 139 0 6% 5% 83% 15% 1% 2% 0% 6% 75% 21% 25%43 Финансовая инициатива В 340 145 0 13% 13% 53% 13% 0% 0% 0% 29% 19% 14% 103%44 Союз В 340 110 0 9% 8% 57% 13% 0% 0% 0% 14% 73% 28% 38%45 Таврика В 340 131 0 4% 3% 77% 14% 1% 2% 0% 10% 73% 23% 29%46 Хрещатик В 340 147 0 9% 6% 77% 20% -21% -37% -3% 8% 70% 46% 46%47 Диамант В 340 117 0 5% 4% 65% 18% 1% 1% 0% 13% 82% 23% 25%48 Дочерний банк Сбербанка РФ В++ 338 152 50 27% 26% 41% 12% -122% -133% -15% 11% 53% 17% 35%49 БГ Банк В+ 337 102 20 8% 5% 64% 15% 0% 0% 0% 20% 74% 46% 52%50 Донгорбанк В+ 332 153 20 26% 11% 68% 20% 1% 1% 0% 7% 79% 83% 64%51 Финансы и кредит В+ 329 163 0 8% 7% 81% 12% -7% -10% -1% 8% 52% 14% 26%52 Кредит Европа Банк В++ 327 99 50 14% 10% 17% 20% 4% 2% 1% 37% 8% 26% 428%53 Национальные инвестиции В 326 113 0 5% 3% 84% 15% 2% 5% 0% 6% 73% 42% 44%54 БМ Банк В+ 325 124 20 5% 5% 73% 14% -4% -5% -1% 12% 55% 23% 40%55 БТА Банк В+ 324 136 20 11% 7% 30% 16% 2% 0% 0% 40% 36% 56% 157%56 Экспересс-Банк С+ 319 128 0 10% 5% 72% 23% 0% 1% 0% 13% 97% 120% 63%57 Полтава банк С++ 314 93 0 6% 4% 79% 19% 2% 2% 0% 18% 96% 32% 27%58 Украинский бизнес банк С+ 313 119 0 3% 2% 69% 18% 1% 2% 0% 9% 92% 28% 25%59 Пиреус Банк МКБ С++ 310 134 50 23% 18% 54% 10% -93% -98% -8% 8% 40% 25% 57%60 Банк Камбио С+ 308 95 0 4% 3% 75% 19% 0% 0% 0% 8% 82% 30% 30%61 Актабанк С+ 306 115 0 6% 2% 89% 16% 1% 1% 0% 19% 82% 88% 51%62 Фортуна Банк С+ 305 104 0 11% 9% 56% 17% 0% 0% 0% 22% 58% 26% 43%63 Бизнес Стандарт С+ 305 111 0 12% 6% 67% 19% 1% 1% 0% 10% 80% 61% 49%64 Укргазпромбанк С 304 83 0 10% 7% 66% 18% 3% 2% 0% 16% 72% 63% 63%65 Банк Меркурий С 303 92 0 2% 1% 83% 17% 0% 0% 0% 14% 84% 25% 23%66 Кредобанк С++ 299 138 50 34% 34% 67% 14% -58% -63% -9% 14% 79% 13% 20%67 Капитал С++ 299 84 0 5% 4% 83% 18% -5% -5% -1% 16% 82% 16% 18%68 Укргазбанк С+ 298 158 20 47% 42% 49% 21% 0% 1% 0% 14% 45% 28% 72%69 Энергобанк С+ 298 109 0 9% 6% 70% 17% -22% -21% -3% 12% 64% 55% 63%70 Базис С++ 296 98 0 5% 4% 80% 15% 0% 0% 0% 12% 72% 17% 21%71 Златобанк С+ 294 114 0 11% 9% 56% 14% 0% 0% 0% 11% 61% 33% 49%72 Демарк С+ 294 96 0 14% 12% 70% 17% 0% 0% 0% 15% 73% 24% 33%73 Терра Банк С+ 293 100 0 9% 3% 95% 15% 0% 0% 0% 18% 59% 122% 105%74 Аркада С+ 290 101 0 6% 5% 49% 16% 2% 2% 0% 21% 71% 5% 8%75 Екатеринославский

коммерческий банкС+ 289 88 0 15% 16% 52% 16% 0% 0% 0% 25% 69% 13% 26%

76 Глобус С++ 286 90 0 18% 6% 57% 26% 8% 4% 1% 17% 26% 185% 283%77 Даниэль С+ 286 85 0 8% 4% 83% 22% 0% 0% 0% 13% 71% 59% 51%78 Фольскбанк С++ 279 125 50 29% 21% 28% 13% -31% -41% -3% 8% 17% 38% 182%79 Интегралл-Банк С+ 277 107 0 17% 5% 44% 23% 1% 1% 0% 7% 25% 213% 285%80 Финбанк С+ 277 97 0 3% 2% 74% 24% 0% 0% 0% 10% 46% 49% 69%81 Мисто банк С 272 108 0 16% 8% 64% 16% -10% -8% -1% 10% 30% 54% 128%82 RD Банк С++ 272 94 0 6% 3% 45% 26% 3% 2% 0% 18% 40% 96% 100%83 Золотые ворота С+ 271 87 0 11% 11% 81% 15% -13% -22% -2% 9% 95% 16% 17%84 Еврогазбанк С++ 270 120 0 3% 0% 78% 32% 1% 0% 0% 7% 27% 344% 208%85 Банк Украинский капитал С++ 264 89 0 9% 2% 59% 27% 1% 1% 0% 9% 27% 221% 223%86 Экспобанк С+ 261 116 0 21% 15% 89% 15% -49% -49% -6% 12% 58% 51% 70%87 Конверсбанк С+ 261 86 0 6% 3% 123% 18% 1% 1% 0% 9% 67% 128% 78%

Средняя по группе: - - - - 14% 10% 60% 17% -7% -14% -1% 15% 62% 42% 61%Источник: Данные НБУ, расчеты РА "Эксперт-Рейтинг".Примечание: РА "Эксперт-Рейтинг" и средства массовой информации, в которых опубликован (pi)-рейтинг надежности банков, не несут ответственности за хозяйственные или инвестиционные решения, принятые исключительно на основе рейтинговых оценок. Все банки, попавшие в рейтинг, считаются надежными. Оценка надежности опередяется не позицией в таблице, а рейтинговой категорией (группой). (Рi)-шкала надежности банков не может быть переведена или пересчитана каким-либо образом в национальную рейтинговую шкалу

ТОЧКА ЗОРУ

НАСК "Оранта" дисциплинирует банки

Объективная реальность формирует политику банка

Комментирует Наталия Бигун, заместитель директора Департамента организации розничных продаж

Комментирует Роман ШПЕК, старший советник президента Альфа-Банка (Украина)

По итогам 2010 года перечень банков, в которых была аккре-дитована НАСК "Оранта" и с которыми были подписаны агентские договора, сократился. Произошло это в основном из-за ухуд-шения финансового положения ряда банков, в результате чего "Оранта" приняла решение изъять депозиты из таких финучреж-

дений. После кризиса мы стали более консервативно подходить к размещению страховых резервов.

Сегодня НАСК "Оранта" как один из крупнейших страховщи-ков Украины старается работать с большими системными бан-ками. Мы активно сотрудничаем с Укрсоцбанком, Ощадбанком, Укрэксимбанком, Первым украинским международным банком, банком "Райффайзен банк Аваль" и рядом других из числа первой группы по классификации НБУ.

В последние два года у нас вырисовалось несколько дополнительных направлений сотрудничества с банками.

Во-первых, "Оранта" получила аккредитацию в Дочернем банке Сбербанка России. После оживления экономических отно-шений с нашим восточным соседом мы посчитали это направ-ление очень перспективным, поскольку Сбербанк России – один из немногих банков, который ведет очень взвешенную политику кредитования крупных корпоративных клиентов, в основном связанных с российским капиталом.

Во-вторых, среди партнеров "Оранты" уже достаточно давно числится "Индекс банк", имеющий сильную поддержку французской банковской группы Credit Agricole. Сейчас "Индекс банк" выходит

на рынок кредитования предприятий АПК, и благодаря тому, что "Оранта" является одним из крупнейших сельхозяйственных стра-ховщиков, наше сотрудничество в этом бизнес-сегменте активно.

Украинское законодательство запрещает банкам навязывать своим клиентам страховую компанию. Поэтому в 2010 году "Оранта" продолжала получать на страхование залоги клиентов более 60 банков, в которых компания не аккредитована. Такая статистика указывает на хорошие конкурентные позиции нашей компании на рынке банковского страхования. По итогам 2010 года "Оранта" получила чуть менее 25% валовых премий через банки, из них около половины приходилось на банки, в которых компания не аккредитована.

Банковский канал никогда не был превалирующим направ-лением в бизнесе, так как "Оранта" уже много лет остается уни-версальной компанией, которая рассчитывает в основном на страхование физических лиц – розничных клиентов. Слабая зави-симость компании от банковского канала продаж позволяет нам проводить консервативную избирательную политику при разме-щении страховых резервов. Последнее позитивно отражается на надежности "Оранты" как страховщика.

Банковская система после финансового кри-зиса находится в непло-хом состоянии благодаря макроэкономической ста-бильности, которую обеспе-чивает Национальный банк Украины. Кроме того, дей-ствия менеджмента банков относительно улучшения кредитного портфеля также принесли свои позитивные последствия. В результате восстановлено доверие к банковской системе со стороны наших граждан –

сейчас уровень депозитов физических и юридических лиц зна-чительно превышает докризисные показатели.

Действия правительства и НБУ привели к значительному снижению уровня инфляции – экономика демонстрирует не-плохой рост, а банковская система – чрезмерную ликвидность. Дальнейшему росту экономики должен предшествовать рост кредитования. Почему же банковская система остается с из-лишней ликвидностью? Ответ очевиден – потенциальные заемщики не отвечают критериям. Предприятия остаются перекредитованными, ощущается недостаток в собственных оборотных средствах, в том числе и через несвоевременный возврат НДС, запрет на экспорт зерна. Не все заемщики могут предложить достаточно ликвидный залог, который не обре-менен другими обязательствами. Росту кредитования физи-ческих лиц препятствует высокий уровень теневых зарплат. Все перечисленные факторы, а также попытки недобросовестных

клиентов уклоняться от уплаты по кредитам, незаконные дей-ствия нотариусов, противоправные решения судов не дают воз-можности коммерческим банкам брать на себя риски. Между тем требования к оценке рисков в период преодоления кризиса выросли. При этом банки стремятся развивать свой бизнес, на-ращивать объемы кредитования и вместе с нашими клиентами быть прибыльными.

Так, Альфа-Банк даже в кризисный период не прекращал кре-дитовать своих партнеров из корпоративного бизнеса, ведь среди наших клиентов – большие предприятия государственного секто-ра. Банк одним из первых возобновил кредитование физических лиц, предложил широкий спектр программ для малого и сред-него бизнеса: кредитные линии, лизинг оборудования и прочее. В феврале этого года акционеры Альфа-Банка приняли решение об очередном увеличении капитала почти на 25%, что полностью отвечает нашим амбициозным планам по развитию бизнеса.

Дефіцит готівкової валюти в Білорусі і чутки про девальвацію національної грошової одиниці в кінці лютого викликали справжню паніку серед громадян країни.

Центральний банк Біло-русі навіть був змуше-

ний тимчасово припинити продаж іноземної валюти банкам, аби пригальмувати процес скорочення золото-валютних резервів у зв'язку з величезним зовнішньотор-говельним дефіцитом, над-мірними бюджетними витра-тами і підвищеним попитом населення на валюту.

Катаклізми на валютно-му ринку Білорусі стосують-ся й України — девальвація бі-лоруського рубля позначить-ся на показниках зовнішньої торгівлі між двома держава-ми, що, за даними Держком-стату, не на користь Україні. У 2010 році наша економіка мала негативне сальдо в тор-гівлі товарами з сусідами - 0,7 мільярда доларів. У січні 2011 року ситуація для Укра-їни трохи покращилася: по-

зитивне сальдо становило 7,4 мільйона доларів. Однак те-пер, після сильної девальвації білоруського рубля, вона зно-ву погіршиться. Це посилює девальваційний тиск на грив-ню, який наразі нівелюється зовнішніми позиками та над-ходженням в країну валюти.

Економічні аналітики звертають увагу на те, що в Україні склався ряд чинників, що вказують на можливість девальвації гривні: зростання негативного сальдо зовніш-нього торгового балансу і очікувана інфляція за підсум-ками 2010 року. Проте, за да-ними НБУ, звідний баланс країни має позитивне сальдо понад 5 мільярдів доларів, що, у свою чергу, є об'єктивною передумовою до зміцнення гривні.

Отже, про обвал говорити однозначно не варто. Швидше за все, прогнозують експерти, враховуючи потребу в креди-тах МВФ, НБУ прагнутиме до гнучкого курсоутворення, що призведе до зміцнення реального ефективного об-мінного курсу. Підтвердяться прогнози чи ні – ми дізнаємо-ся не раніше серпня-вересня 2011 року.

НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ БІЛОРУСІ ШТОРМ. УКРАЇНА – НАСТУПНА?

ТОЧКА ЗОРУ

Обвал гривні в короткостро-ковій перспективі нам не за-грожує, але в середньо- і дов-

гостроковій перспективі все не так райдужно.

До знецінення гривні можуть при-звести чотири тенденції. Перша – це повернення урядом в 2011 році боргів на 90 млрд., що дуже ризиковано для бюджету і може супроводжуватися не-виконанням зобов'язань перед одер-жувачами субсидій, бюджетниками і дотаційними галузями. Це призведе до депресії, можливих неплатежів, погір-шить стабільність фінансової системи. У будь-якому випадку, повернення бор-гів скорочує валютні резерви країни.

Друга тенденція – НБУ діє виходячи з психологічного настрою населення. Зміцнилася гривня в 2010 році (з 8,1 до 7,9 грн. за долар) – люди понесли гро-ші в банк, що сприяє зміцненню курсу. Але як тільки у вересні-жовтні 2011-го пішла зворотна тенденція – відразу ж почався відтік гривневих внесків.

Третя тенденція – це небезпеч-ний дефіцит торгового балансу, який на кінець минулого року становив

4 млрд. дол. В принципі, уряд зміг його компенсувати за рахунок валют-них кредитів на 5 млрд. дол. Але не все так просто – ще 7,3 млрд. дол. ви-купило населення. Таким чином, до-датковий попит на валюту становить приблизно 11 млрд. дол.

Рік тому "розрив" не перевищу-вав 4 млрд. дол. (1 млрд. дол. – по експорту-імпорту і 3 млрд. дол. ку-пило населення). Тобто має місце збільшення попиту на валюту в 2,5 разу порівняно з минулим роком. Якщо пролонгувати цю тенденцію, то в 2011 році брак валюти становитиме 16 млрд. дол. Причому МВФ в 2011-му поки "розщедрився" тільки на 6 млрд. дол. траншу для України.

Четверта тенденція – уряд починає займати гроші під все вищі відсотки. 7,5% – це дуже багато для такої мало-рентабельної країни, як Україна. Звід-си – висновок: певна стійкість валют-ного курсу може бути збережена. Але це суто зовнішня стійкість, і нам слід було б докорінно переглянути став-лення до економіки, в першу чергу до підприємництва.

Експортери, може, й хочуть чер-гового обвалу гривні, як в 2008 році. На повернений ПДВ від

експорту вони знову купують долари. А якщо гривня буде знецінена, то за рахунок чого ж тоді купувати долари і виводити за кордон? Це теж невигід-но, і ситуація тримається більш-менш у певних рамках.

У довгостроковій перспективі тенденція плачевніша. Все, що ми спо-живаємо, привозиться з-за кордону. Україна не забезпечує себе практично нічим, тому, щоб більш-менш звести баланс, курс утримується. Але чим більше "вимиватиметься" внутрішнє виробництво і заміщатиметься імпор-том, тим гіршою буде ситуація.

Розраховувати ж на "золотий дощ" інвестицій, які ось-ось, як запевняє уряд, проллються на Україну, поки не варто.

Вивіз капіталу, як і раніше, перевищує інвестиції в Україну – тільки на Кіпр українці вивели в 2010 році 9 млрд. дол.

Більш того, через відсутність сер-йозних інвестицій і модернізацію екс-портери через деякий час почнуть іс-тотно програвати своїм конкурен-там на зовнішніх ринках за ціною. І як тільки це відбудеться, НБУ дове-деться "відпускати" гривню, щоб збе-регти для них конкурентну перевагу.

Загалом гроші, вкладені в будь-який харчовий продукт, дають біль-ший прибуток на вкладену гривню, ніж будь-який депозит. Так, гривня, вкладена в гречку минулого року, дала 120% прибутку на початок цього року. Якщо гречка може зберігатися чотири роки, то навіщо нести гроші в банк? Традиційно варто зберігати гроші в зо-лоті, доларах і в товарах.

Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:

Юрій ГАВРИЛЕЧКО, експерт Фонду суспільної безпеки:

Перед вітчизняною банківською га-луззю існує загроза знищення її україн-ського сегменту.

Про це заявив Президент Асоціації укра-їнських банків Олександр Сугоняко під час прес-конференції в інформагентстві "Укра-їнські новини". За його словами, в Україні сформувалась лобістська група – "Форум провідних міжнародних фінансових установ", яка об’єдналась навколо інтересів крупних іно-земних фінансових інституцій та намагається їх лобіювати на рівні парламенту, уряду та цен-тробанку, навіть якщо ці інтереси розходяться з інтересами національної економіки та націо-нального сегменту банківської галузі України.

Серед ініціатив, спрямованих проти націо-нальної економіки та банків з українським ка-піталом, в АУБ називають дискримінаційні По-станову Правління НБУ №273 та законопроект №0884, які ставили на межу знищення більше третини українських банків.

В АУБ наголошують, що саме Форум про-відних міжнародних фінансових установ ви-ступав з ініціативами перед НБУ щодо збіль-шення вимог до капіталу банків. Зокрема, як повідомляли ЗМІ, завдяки таким заходам іноземні банки пропонували скоротити кіль-кість діючих в Україні середніх та малих банків. При цьому лідерами Форуму пропонувалося залишити на українському ринку не більше 40 банків – переважно з іноземним капіта-лом (див. висловлювання п.В.Лавренчука). Як наголошувалося з цього приводу в реко-мендаціях Форуму, "ми також рекомендуємо Національному банку додатково посилити вимоги до капіталу для банків", "а також до-датково посилити вимогу щодо розміру регу-лятивного капіталу: до 20 млн. євро (понад 200 млн. грн.) – до 31/12/2011; до 30 млн. євро (понад 300 млн. грн.) – до 31/12/2012". Свої рекомендації Нацбанку представники Форуму пояснювали таким чином: "Неоднорідність банківської системи негативно позначається на довірі вкладників, а крах дрібних банків

може викликати ланцюгову реакцію в межах усієї системи", у зв’язку із чим "Національному банку варто стимулювати банківську консо-лідацію у формі вдосконалення нормативних актів з метою полегшення процесу злиття, а також шляхом посилення вимог до капіталу банків". При цьому представники Форуму на-голошували, що "скорочення кількості банків призведе до значного скорочення витрат і підвищення якості доцільного нагляду в бан-ківському секторі".

В АУБ підкреслюють, що такі дії пред-ставників Форуму шкодять національній економіці України та розколюють банківське співтовариство.

За словами Президента АУБ, Асоціація ви-ступає за консолідацію банківської галузі на-вколо інтересів національної економіки. Якщо іноземні банки готові працювати на національ-ні економічні інтереси, АУБ відкрита до діалогу і співпраці з ними. "Інтереси української еконо-міки тут є ключовими" - каже Президент АУБ. При цьому в АУБ підкреслюють, що терміном "консолідація" не повинні підмінюватись по-няття "поглинання" та "злиття" банків, як це часто застосовується щодо ідеї збільшення капіталу та по суті витиснення з ринку значної частини банків.

Проте, як повідомили в АУБ, така позиція керівництва Асоціації не влаштовує представ-ників низки банків, зокрема тих, що в 2010 р. вийшли з АУБ. "Створивши власний Форум і вийшовши з АУБ, вони продовжують спро-би дестабілізувати ситуацію в середині АУБ та зашкодити її керівництву щодо захисту малих і середніх банків. Їх стараннями по суті дес-табілізовано легітимну діяльність Ради АУБ, здійснюються спроби поставити АУБ на слу-жіння інтересам невеличкої лобістської гру-пи", - кажуть в АУБ. Це питання буде винесе-не на обговорення легітимної Ради АУБ, а та-кож чергового XV З’їзду Асоціації, який буде проведено за участі всіх банків-членів АУБ 24 червня 2011 р.

АУБ ЗА КОНСОЛІДАЦІЮ БАНКІВСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА НАВКОЛО ІНТЕРЕСІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ІНФОРМУЄ АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

5

Page 6: Ункраїна Бізнес Ревю №14

Несмотря на то, что в мире уже наработаны достаточ-

но эффективные подходы к ре-шению этого вопроса, а именно создание "плохих" (bad-bank) банков и переходных (bridge-bank) банков, которые помога-ют "очищать" балансы банков от токсичных активов (bad-bank) и управлять активами, депозитами и другими обяза-тельствами проблемного бан-ка с целью его реорганизации или ликвидации (bridge-bank), в Украине пока не найдено системного решения этой за-дачи – не разработаны полно-ценные законодательная и нормативно-правовая базы и не адаптирован мировой опыт. А пока приходится решать накопившиеся "локальные" банковские вопросы, напри-мер, возврат вкладов клиентам банка "Родовид" посредством возложения этой миссии на "Ощадбанк", хотя аналогичные затруднения имеются или поя-вятся в ближайшем будущем и в других банках. Ясно, что все равно придется каким-то об-разом оздоровлять банковскую систему, если государство за-интересовано в подъеме отече-ственной экономики.

Нельзя сказать, что в Укра-ине ничего не делается для

решения вопросов банковско-го сектора. Например, Закон Украины "О банках и банков-ской деятельности" был допол-нен статьей 86 "Санационный банк", в которой указаны усло-вия создания санационного банка Кабинетом Министров Украины. Однако, несмотря на намерения, он пока не соз-дан. Помимо субъективных причин, есть и объективные, а именно: без политической воли, без нормативной базы, регулирующей деятельность компаний по управлению ак-тивами, без финансирования, без механизмов определения реальной цены, по которой будут продаваться активы, без транспарентности компаний, работающих на рынке ток-сичных активов, невозможно эффективно решить эту слож-нейшую задачу.

Чтобы представить себе масштаб проблем, стоящих на пути решения проблемы, до-статочно привести перечень вопросов, возникающих в свя-зи с этим, например, "Какие ак-тивы должны подлежать вы-купу (потребительские, ипо-течные, все)?", "Все ли ток-сичные активы подлежат вы-купу?", "В каких банках вы-купаются "токсичные" акти-вы, а в каких – нет?", "Проце-дура выкупа должна быть про-зрачной или нет?", "Какие кри-терии отнесения актива к кате-гории проблемного?", "По ка-кой цене должен совершать-ся выкуп токсичных акти-вов?", "Кто должен нести поте-ри (расходы), связанные с вы-купом токсичных активов?", "Какие изменения необходи-мо вносить в законодатель-ную и нормативно-правовую

базы?" и многие другие. Вопро-сов нужно решить очень много – над ними работает множество структур, начиная с Кабинета Министров Украины и Нацио-нального банка Украины и за-канчивая профессиональными банковскими объединениями, такими как Ассоциация укра-инских банков. Однако пока не была определена основная структура, которая отвечает за целостный, комплексный под-ход к решению проблемы ток-сичных активов. И это лишь усугубляет ситуацию.

Остановимся на некото-рых вопросах, без решения ко-торых нельзя решить и зада-чу с токсичными активами. По нашему мнению, таким во-просом является определение реальной рыночной стоимо-сти проблемных активов, что в данный момент препятствует активизации сделок и ведению правильного бухгалтерского учета. В мире уже разработа-ны подходы по определению стоимости токсичных активов – это доходный, затратный и сравнительный подходы.

Доходный подход счита-ется основным подходом для определения рыночной стои-мости активов методами ка-питализации и дисконтиро-вания денежных потоков. Это связано с тем, что приня-тие решения о вложении капи-тала в активы определяется в первую очередь величиной до-хода, который инвестор наме-рен получить в будущем. Так-же часто используется затрат-ный подход, который базиру-ется на использовании мето-дов оценки стоимости активов, основанных на определении расходов. В рамках затратного

подхода выделяют метод чи-стых активов и ликвидацион-ной стоимости. Что же касает-ся сравнительного подхода, то следует отметить, что его не-возможно применить в случае отсутствия рынка соответству-ющих, в частности, токсичных активов, или отсутствия ин-формации о суммах операций покупки-продажи, операций слияния и поглощения, коти-ровок активов-аналогов.

Рассмотрение вопроса опре-деления рыночной стоимости проблемных активов показы-вает, что создание работающе-го и при этом достаточно лик-видного рынка токсичных активов является важнейшим элементом. В условиях, когда слабо развиты финансовые и фондовый рынки Украины, это является отдельной про-блемой. При этом существуют разные подходы к решению задачи создания рынка токсич-ных активов. Так, некоторыми специалистами предлагается разбивать их на категории, та-кие как беззалоговые кредиты, залоговые, корпоративный кре-дитный портфель.

Следует отметить, что соз-дание санационных банков не является единственным направ лением, указывающим под ходы к уменьшению вели-чины проблемных кредитов. Банки в кризисный и посткри-зисный периоды также про-водят интенсивную работу по трансформации непродуктив-ных активов (в первую оче-редь кредитов) в продуктив-ные. Они расширяют у себя внутренние подразделения по работе с должниками бан-ка либо заключают договоры с коллекторскими агентствами.

Это позволяет некоторым бан-кам уменьшить долю проблем-ных активов и постепенно воз-вратиться к докризисному уровню кредитования. Но под-ход к расчистке банковских ба-лансов должен быть принципи-ально иным, нежели работа с коллекторами на агентских от-ношениях. И дисконты долж-ны быть вменяемыми, рыноч-ными, понятными и приемле-мыми как для налоговой служ-бы, так и при проверках Нацио-нального банка как регулятора.

Ясно, что проблема токсич-ных активов должна решать-ся сообща – и государством, и банковской системой, и ее клиентами. Отдельные шаги по решению этой сложнейшей задачи делаются всеми, одна-ко требуется сделать важней-шее усилие в этом направле-нии – определить главного ко-ординатора (центр принятия решений) для выработки ком-плексного подхода к реше-нию этой проблемы с указа-нием структур, отвечающих за свою сферу компетентности, и сроков выполнения возложен-ных на эти структуры задач. Без наличия политической воли руководства страны ре-шить ее будет невозможно.

Владимир МАЛЮКОВ, доктор ф.-м. наук,

глава комиссии по банковскому анализу УОФА

БАНКИ

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

ОЦЕНКА БАНКОВСКИХ ЗАЛОГОВ

ТОЧКА ЗОРУ

Считается, что у государ-ства есть три основных ме-тода борьбы с банковским кризисом, которые можно при-менять в различных сочетани-ях и вариациях:

рекапитализация банков государством;

выкуп проблемных акти-вов государственной структу-рой;

предоставление государ-ственных гарантий по банков-ским активам.

Недавно правительство заявило о возможности транс-формации одного из банков в банк безнадежных активов. Опять же обращаясь к мирово-му опыту, можно подтвердить, что удачные примеры продажи проблемных кредитов суще-ствуют. Например, в Швеции проблемные активы банков в начале девяностых прошлого века были проданы на государ-ственную компанию. Однако ситуация в Украине не похожа на шведскую, да и не стоит за-бывать, что продажа активов в Швеции была не единствен-ной мерой: выкупу предше-ствовала национализация двух крупнейших банков страны, обладающих более 90% всех активов банковской системы.

Тем не менее, только лишь продажа проблемных активов вряд ли решит проблемы бан-ковской системы Украины: у банков все еще много кре-дитов, которые в ближайшее время могут перейти в разряд проблемных, и нет понима-ния, как они будут заменять проблемные кредиты новыми (уже не проблемными). Очень

сомнительным является и то, что банки начнут кредитовать только лишь по той причине, что у них выкупили проблем-ные активы. Успешное восста-новление банковской сферы требует комплексного подхода к реформированию банковско-го сектора, причем все меро-приятия должны быть своев-ременными.

Отметим факторы, которые могут негативно повлиять на эффективность концепции по выкупу проблемных кредитов в Украине:

1. Цена выкупа. Вырабо-тать единую цену для всех про-блемных активов невозможно. Соответственно, нужен меха-низм оценки таких активов, ко-торого пока нет. Кроме того, продажа проблемных активов по низкой цене может негатив-но повлиять на регулятивный капитал банка, а по высокой цене – приведет к необоснован-ной нагрузке на плечи налого-плательщиков, наполняющих госбюджет.

2. Источник финанси-рования. Создание каких-либо структур на базе государственно-частного пар-тнерства, как это происходит, например, в США, у нас край-

не маловероятно. Это вызвано и недостатком гарантий для инвесторов, и негибкостью управления компании с госу-дарством в качестве акционе-ра. Кроме того, использование государственных средств с большой долей вероятности станет еще одним "сравнитель-но честным способом отъема" денег у налогоплательщиков.

3. Целевая группа. Ограни-ченные ресурсы не позволят выкупить всю проблемную задолженность. С одной сто-роны, поддержка должна быть оказана именно тем банкам, которые имеют наибольшее влияние на банковскую си-стему, с другой стороны – та-кая поддержка должна быть предоставлена исключитель-но добросовестным банкам и только на конкурсной основе. Отсутствие прозрачности в механизме отбора банков бу-дет прекрасной почвой для коррупции.

4. Форма структуры. Пред-полагается использовать один из банков для создания банка безнадежных активов. Стоит отметить, что банк должен со-ответствовать значительному количеству требований НБУ, в том числе соблюдать раз-

личные экономические нор-мативы. Если же активы банка будут состоять их проблемных кредитов, крайне маловеро-ятно, что он сможет соответ-ствовать требованиям НБУ. Нарушение нормативов явля-ется основанием для примене-ния санкций, вплоть до отзыва лицензии. Более правильным было бы создание финансово-го учреждения для этих целей.

5. Недостатки законо-дательства. Существующее законодательство содержит целый ряд подводных кам-ней. Например, в случае если новая структура будет не бан-ком, необходимо соблюдение требований законодательства о государственных закупках. Налоговый кодекс также не стимулирует покупателей про-блемных активов: убытки, по-лученные от таких операций, не могут рассматриваться как затраты для целей налогового учета. Не существует четкого механизма регистрации права собственности на недвижи-мость для новых кредиторов, которые приобрели право тре-бования по кредиту. Николай ДОЛЕНКО, партнер юридической

фирмы "КПД Консалтинг"

Банковские кризисы – явление не редкое в мировой практике (по данным МВФ, их было больше 40 только за последние 30 лет), поэтому многие государства с разной степенью успешности уже переживали их.

Проблема "токсичных" (проблемных) активов, стоящая перед банковской системой Украины, до сих пор не нашла конструктивного решения, и это не дает системе возможность заниматься своей основной задачей – кредитованием экономики.

ТРАНСФОРМАЦІЯ

О судьбе банков с проблемными активами

За ростом доли проблемных кредитов кроется не менее значимая и не менее опасная проблема, которую неза-служенно недооценивают. Так называемые "токсичные активы", или "проблемные кредиты", – это лишь вер-хушка айсберга. И просто созданием одного отдельного банка "плохих" активов нашу банковскую систему мгновен-но не оздоровить. Проблема низкой ликвидности залогов как таковых – вот настоящий бич банковской системы, спо-собный не только погубить отдельный банк, но и начать недопустимую "реакцию домино" на рынке.

Залог для банка – как страховка для альпиниста. Пока кредит нор-мально обслуживается, о залоге никто не вспоминает. Как только кредит ока-зывается проблемным и требуется его погашение за счет залога, выясняется, что залог этот продать крайне сложно, если вообще возможно. Часто винят оценщика – дескать, завысил рыноч-ную стоимость, или же списывают все на обстоятельства – мол, до кризиса объект стоил гораздо дороже. Но про-блема гораздо глубже, чем кажется на первый взгляд – она кроется в плоско-сти методологии.

Мы столкнулись с ней еще в 1994 году, когда начали активно заниматься оценкой залогов для украинских бан-ков. Предложенное нами в 1998 году на страницах "Вестника НБУ" решение – использовать для оценки залогов ликвидационную стоимость наряду с рыночной – актуально и по сей день. Более того, сегодня оно актуально как никогда прежде. Благо есть уже и ме-тодология (книги, рекомендованные НБУ и поддержанные Украинским обществом финансовых аналитиков, Украинским обществом оценщиков, USAID и другими; диссертации, за-щищенные нашими специалистами по оптимальному управлению акти-вами и оценке залогов), и практиче-ский инструмент (интернет-модуль "gQuickDecision").

Да, сегодня и национальное за-конодательство в сфере оценки, и инструкции регулятора предусма-тривают оценку объектов залога по рыночной стоимости. Использование этого вида стоимости при оценке за-логов, безусловно, выгодно банкам с позиции легитимной минимизации резервов. Этакий разрешенный само-обман – уже почти все понимают, что достаточно быстро продать объект за-лога по рыночной стоимости непросто даже на растущем рынке, не говоря уже о нынешних кризисных услови-ях, но залоги продолжают учитывать по "эфемерной" рыночной стоимо-сти. К тому же пока в национальной практике совершенно не учитывается тот потенциальный эффект, который может быть вызван одновременным выставлением на продажу крупного

портфеля залогов даже одного из бан-ков. А ведь этот вопрос сегодня уже является предметом регулирования наиболее строгих и авторитетных стан-дартов оценки Королевского общества дипломированных оценщиков Вели-кобритании (RICS).

Использование же ликвидацион-ной стоимости – как управленческий учет – необязательно, но крайне по-лезно. Ликвидационная стоимость показывает тот ценовой уровень, который позволяет продать объект быстро, то есть обеспечить его лик-видность. Причем разница между рыночной и ликвидационной стоимо-стью не может быть охарактеризована каким-либо единым упрощенным коэффициентом, она зависит как от типа объекта, его характеристик, рас-положения, так и от свойств внешней среды. Применение ликвидационной стоимости как одного из инструмен-тов банковского риск-менеджмента дает возможность более реалистично оценивать обеспеченность кредитных сделок, прогнозировать финансовые результаты и денежные потоки банка.

Периодическая переоценка за-логов – еще один важнейший вопрос недопущения превращения активов в "токсичные", который должен решать-ся банками не формально, а на основе надлежащей методологии, под при-стальным надзором НБУ.

В целом же следует резюмировать нетривиальный факт – ликвидность объектов залога (то есть возможность их быстрого и с минимальными поте-рями превращения в денежные сред-ства) зависит не только и не столько от характеристик самих объектов залога, сколько от корректной методологии. Такая методология позволяет учесть нюансы их потенциальной продажи путем эксплицитного применения релевантных допущений, в том числе специальных, используя ликвидаци-онную стоимость наряду с рыночной, с помощью адекватной регулярной пе-реоценки залогов и других мероприя-тий. Иными словами, при корректной оценке даже "плохой" актив может оказаться "хорошим" ликвидным за-логом, и наоборот – отличному активу, оцененному слишком высоко из-за применения неподходящей методо-логии, уготована участь "неликвида", отравляющего баланс банка.

Виктор ГАЛАСЮК, к.э.н., партнер консалтинговой группы "КАУПЕРВУД",

председатель Комиссии по оценке инвестиционных проектов УОФА;

[email protected]

Проблемные активы:Проблема сама по собе не решится

Что может быть хуже "токсичных" активов?

Компанія Kernel Holding SA, яка об'єднує активи одного з найбільших операторів на зер-новому та олійному ринку хол-дингу "Кернел Груп" (Київ), за-лучила 399,4 млн. польських злотих (140,362 млн. дол.) від розміщення своїх акцій.

Було розміщено 5,4 млн. акцій за ціною 74 злотих. Випуск акцій відбу-деться 6 квітня. 2009/2010 марке-тинговий рік "Кернел Груп" закінчи-ла з чистим прибутком 152,964 млн. дол. (неаудировані дані).

До складу холдингу "Кернел Груп" входять Полтавський ОЕЗ, Приколо-тнянський ОЕЗ і Вовчанський ОЕЗ (Харківська область), елеватори по-тужністю 2,2 млн. тонн, агропідпри-ємства, які мають в оренді 84,5 тис. га сільгоспземель.

Наприкінці березня "Кернел Груп" заявила про намір придбати 71% акцій одного з найбільших виробни-ків цукру в Україні відкритого акціо-нерного товариства "Цукровий Союз Укррос" (Київ).

У червні 2010 року "Кернел Груп" завершила купівлю одного з най-більших українських виробників і експортерів соняшникової олії групи компаній Allseeds Group, яка володіє 2 переробними заводами в Кірово-граді й Миколаєві загальною потуж-ністю більш як 600 тис. тонн на рік, а також 16 елеваторами потужністю одноразового зберігання 600 тис. тонн.

Підприємства "Кернел Груп" ви-готовляють продукцію під ТМ "Ще-дрий дар", "Стожар", "Любонька", "Чумак".

Родовід Банк, що входить до групи великих, із 31 березня припинив виплати вкладникам через свої відділення і банко-мати у зв'язку із прийняттям 30 березня Кабінетом Міністрів і Національним банком рішен-ня про проведення таких ви-плат через державний Ощад-ний банк.

"З 31 березня припиняються ви-плати за вкладами і поточними рахунками фізичних осіб через мережу і банкомати Родовід Банку. Поновлення виплат буде здійсню-ватися через мережу державного Ощадбанку", – зазначається в по-відомленні.

Родовід Банк має намір передати Ощадбанку реєстр своїх вкладників для проведення виплат.

"Про час і дату повернення вне-ску кожний вкладник буде особисто

проінформований Ощадбанком", – сказано в повідомленні.

У відділеннях Родовід Банку і Ощадбанку будуть розміщені но-мери телефонів колл-центру Ощад-банку, який почне роботу з 4 квітня і буде консультувати вкладників Родовід Банку.

У середині 2009 року проблемний Родовід Банк було рекапіталізовано за рахунок державних коштів.

Незважаючи на рекапіталізацію, наприкінці 2010 року в банку за-гострилися проблеми із платоспро-можністю.

15 березня 2010 року президент Ві-ктор Янукович доручив Кабінету Мі-ністрів і Національному банку поча-ти виплати вкладникам Родовід Банку.

99,97% акцій публічного акціо-нерного товариства "Родовід Банк" належить державі внаслідок река-піталізації.

"КЕРНЕЛ ГРУП" ЗАЛУЧИЛА 140,4 МЛН. ДОЛ. ВІД РОЗМІЩЕННЯ АКЦІЙ

РОДОВІД БАНК ПРИПИНИВ ВИПЛАТИ ВКЛАДНИКАМ ЧЕРЕЗ СВОЇ ВІДДІЛЕННЯ І БАНКОМАТИ

БАНКІВСЬКІ НОВИНИ

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

6

Page 7: Ункраїна Бізнес Ревю №14

Незаконно используя полу-ченную инсайдерскую ин-формацию, такие "инвесто-

ры" имеют неправомерное преиму-щество над остальными участника-ми рынка. Манипулируя рынком, в нужный момент открывая и закры-вая позиции (чрезвычайно своев-ременно приобретая и продавая ак-ции и другие ценные бумаги), та-кие мошенники получают практиче-ски гарантированную сверхприбыль в короткий промежуток времени. Так как игра на бирже, говоря мате-матическим языком, это игра с ну-левым результатом, то в случае ас-симетрии информации такое обога-щение инсайдеров и манипуляторов проходит за счет денег добросовест-ных инвесторов. Особенно легко ма-нипулировать на так называемых "узких" рынках, таких как Украина и другие страны СНГ, где объемы тор-гов пока еще незначительны по срав-нению с Россией.

Слабая защита прав инвесторов является одной из главных причин, почему фондовые рынки стран СНГ до сих пор, по оценкам Междуна-родной организации комиссий по ценным бумагам (IOSCO), относят-ся к категории развивающихся и не-регулируемых.

Россия как крупнейший и наи-более развитый финансовый рынок на постсоветском пространстве на-чала предпринимать меры по зако-нодательному запрещению инсайда и манипуляций. Так, федеральным законом № 241-ФЗ от 14 ноября 2009 года в России введена уголов-ная ответственность за манипуляции на фондовом рынке. В ст. 185.3 УК РФ "Манипулирование ценами на рынке ценных бумаг" под понятие "манипулирование" подпадают дей-ствия, в результате которых повыша-ется, понижается и поддерживается цена ценных бумаг, спрос на них или объем торгов ими. Ответственность манипуляторов, по новому законода-тельству России, предусматривается как в виде штрафа от 300 тыс. руб., так и в виде реального наказания – до 6 лет лишения свободы. До введения этой статьи в российском Уголовном кодексе за манипулирование ценами на рынке ценных бумаг была преду-смотрена всего лишь административ-ная ответственность в виде штрафа в размере от 3 до 500 тыс. руб., на прак-тике применявшаяся достаточно ред-ко, к тому же явно не способная оста-новить недобросовестных игроков фондового рынка. Участники рынка ценных бумаг России надеются, что введение уголовной ответственности за манипулирование ценами на фон-довом рынке сыграет превентивную роль в отношении недобросовестных инсайдеров.

По оценкам управляющего пар-тнера "Синергия права" Андрея Савина, приведенным в журнале РЦБ, №2, 2010 г., "статистика ис-пользования действующих статей УК РФ, предусматривающих ответ-ственность за злоупотребление при эмиссии ценных бумаг и злостное уклонение от предоставления инве-стору или контролирующему органу информации, показывает крайне не-эффективную работу правоохрани-тельных органов с этими составами преступлений".

Несмотря на то что в последние годы количество возбужденных в

России по этим статьям уголовных дел не превышает двух десятков, далеко не все из них доведены до судебного разбирательства. Россий-ский регулятор (ФСФР) неодно-кратно заявлял об участившихся случаях манипулирования ценами на рынке, но было доказано только два эпизода незаконного использо-вания инсайдерской информации.

Так, в ноябре 2007 года клиент компании "Норд Капитал", кипр-ская Palmaris Holding Ltd, была уличена в манипулировании ценами на акции РИТЭК. Компания высту-пала покупателем и продавцом этих акций одновременно, за счет чего ко-тировки РИТЭК взлетели более чем на 30%. По итогам проверки ФСФР направила брокеру Palmaris пред-писание приостановить исполнение поручений последней на соверше-ние сделок. К самой Palmaris ника-ких санкций со стороны регулятора применено не было.

Второй случай связан с компани-ей РБС, акции которой за месяц по-дорожали на 80% благодаря манипу-лированию ценами ее сотрудников. И на этот раз манипуляторы не были привлечены к ответственности, по-следствием стало лишь исключение акций РБС из обращения в РТС и на бирже "Санкт-Петербург".

Еще одним показательным слу-чаем является попытка ФКЦБ России в середине октября 2003 года найти незаконных инсайдеров среди игроков рынка российских еврооблигаций. Цены этих бумаг достигли своего пика за 35 минут до оглашения новости о присвоении России инвестиционного рейтинга агентством Moody`s. Утечка инфор-мации из рейтингового агентства либо из правительственных струк-тур РФ, знавших о присвоении рейтинга, была явной, но никого не наказали. Аналогичный случай произошел в 2004 году, когда был зафиксирован рост российских цен-ных бумаг и облигаций буквально за 15 минут до официального объ-явления агентства Moody’s о повы-шении рейтинга России. Еще од-ним громким делом стала проверка ФСФР в 2007 году сделок с паями интервального паевого инвести-ционного фонда "Пиоглобал – ин-декс ММВБ" на фондовой бирже ММВБ, котировки которых в нача-ле года выросли на 1000%. Россий-ские юристы отмечают, что во всех перечисленных случаях ФСФР не удалось доказать манипулирование ценами участниками рынка ценных бумаг.

Однако российский регулятор усиливает свою работу по надзору за чистотой рынка, запустив в авгу-сте 2010 года специальную систему мониторинга. ФСФР выявила за последние 4 месяца 2010 года более 26 тыс. подозрительных сделок на фондовом рынке. Лишь порядка 700 из них имеют признаки инсайда, но даже за это служба не может нака-зать нарушителей, сообщала газета "Ведомости" в конце января 2011 года. Среди 26 400 подозрительных сделок, которые выявила система мониторинга финансового рынка ФСФР с сентября по декабрь, – ма-нипулирование ценами, сделки с отсутствием экономического смыс-ла (когда инвестор продает бумаги дешевле, чем купил их), сделки с

признаками использования инсай-дерской информации. "Последних оказалось всего 730, и не во всех слу-чаях речь идет именно об инсайде. Поле для работы большое. Система мониторинга ФСФР запущена в ав-густе, полноценную работу начала в октябре. Кроме перечисленных, она выявляет сделки по удерживанию цен и фиктивные заявки. При необ-ходимости ФСФР проводит рассле-

дование и направляет нарушителям предписания", – заявил по этому поводу руководитель ФСФР Вла-димир Миловидов.

"Я ЗНАЮ ПАРОЛЬ, Я ВИЖУ ОРИЕНТИР…" КАК ЭТО ДАВНО И УСПЕШНО ДЕЛАЮТ В США?

В США Комиссия по ценным бумагам и биржам (SEC) ежегодно расследует более 50 связанных с ин-сайдом дел и реально привлекает к уголовной ответственности недобро-совестных участников рынка. При этом потенциальные тюремные сро-ки для инсайдеров и манипуляторов – просто космические, что действен-ным образом подталкивает наруши-телей к сделке со следствием.

Так, например, в январе 2008 года был вынесен приговор выходцу из России аналитику инвестбанка Goldman Sachs Евгению Плотки-ну, признавшему себя виновным в 8 эпизодах незаконной инсайдерской торговли, в частности при покупке акций Reebok перед его слиянием с Adidas Salomon AG. Плоткин был приговорен к лишению свободы на 4 года и 9 месяцев с условием выпла-тить в пользу государства штраф в размере 6,7 млн. долл. Если бы Плот-кин не признал свою вину, то суд от-правил бы его за решетку на 165 лет.

По сообщению Financial Times, 22 марта этого года суд Нью-Йорка приговорил бывшего сотрудника инвестиционного подразделения банка UBS 37-летнего Игоря Поте-робу к тюремному заключению сро-ком 22 месяца за передачу инсайдер-ской информации своему знакомому Алексею Ковалю. Оба фигуранта дела – граждане России – признали свою вину. В ближайшее время они могут быть депортированы из США. Помимо лишения свободы, Поте-робе придется выплатить штраф в 25 тыс. долл. и вернуть незаконно заработанные им на инсайдерских операциях с акциями 465 тыс. долл. Потероба был взят под стражу в мар-те 2010 года и провел под арестом уже год. Приговор 36-летний менед-жеру Northern Trust Bank (Чикаго) Коваль получит 24 мая. Ему грозит тюремное заключение на 30-37 меся-цев. По версии обвинения, Потероба незаконно передавал информацию о сделках слияния и поглощения ше-сти фармацевтических компаний в период с 2005 по 2009 год. Коваль, в свою очередь, учитывал сообщенные ему сведения при проведении торго-вых операций на рынке акций.

Не только российские следы видны в злоупотреблениях этни-ческих мафий, проникающих на Уолл-стрит. Давно этим грешат итальянские, латиноамериканские, китайские и индийские преступные

группировки. И внешне презента-бельным уважаемым бизнесменам бывает трудно удержаться от со-блазна сделать деньги по-быстрому.

РЕАЛЬНЫЙ УОЛЛ-СТРИТ – ВСЕ ПОЧТИ КАК В КИНО…

2 марта 2011 года SEC обвини-ла бывшего директора инвестбанка Goldman Sachs Раджата Гупту в не-законном использовании инсайдер-ской информации о двух компани-ях, в советы директоров которых он входил – Goldman Sachs и Procter & Gamble. Как отмечается в заявлении SEC, в разгар финансового кризиса, в 2008 году, Гупта передавал инсайд о Goldman Sachs своему другу и дело-вому партнеру, основателю Galleon Group Раджу Раджаратнаму. В част-ности, Гупта раскрыл информацию о том, что Berkshire Hathaway Уоррена Баффетта инвестирует 5 млрд. долл. в Goldman Sachs до официального объявления о сделке, что позволи-ло Galleon заработать около 1 млн. долл. Кроме того, он сообщил Рад-жаратнаму о финансовых резуль-татах Goldman до их публикации, выяснила SEC. Сделки с акциями Goldman в преддверии раскрытия отчета за второй квартал 2008 года принесли Galleon 13,6 млн. долл.

Как сообщает Forbs.ru, Гупта также передавал Раджаратнаму ин-формацию о финансовых результа-тах Procter & Gamble. В отличие от основателя Galleon, Гупта не являет-ся фигурантом уголовного дела, ему грозит только штраф. Гупта более 10 лет возглавлял международную кон-салтинговую группу McKinsey & Co. Он входил в советы директоров ряда крупных компаний и банков, среди которых, помимо Goldman Sachs и Procter & Gamble, был и Сбербанк России.

Скомпрометированный Гупта остается пока в международном по-печительском совете московской Школы управления "Сколково". Гупта вошел в Совет Сбербанка Рос-сии в 2008 году, став первым ино-странцем в совете. За первый год на этом посту, по информации Ведо-мости.ру, он получил 440 тыс. евро, хотя остальным причиталось по 1 млн. российских рублей. Он остался в совете банка и на 2009-2010 годы, однако в июне прошлого года, после того как оказался замешан в скан-дале вокруг Galleon, российский Сбербанк объявил о том, что меняет формат сотрудничества с ним – из-вестный финансист стал "советни-ком правления банка по стратегии".

Еще в октябре 2009 года SEC возбудила уголовное дело против 52-летнего американского миллиар-дера Раджа Раджаратнама – основ-ного акционера крупнейшего хедж-фонда Galleon Group и бывшего директора авторитетнейшей между-народной консалтинговой компании McKinsey Анила Кумара, которые при биржевой торговле использо-вали инсайдерскую информацию из таких компаний, как Intel, IBM, Google, AMD. Общее число обви-няемых по этому делу достигло 19 человек. Среди соучастников Рад-жаратнама – топ-менеджеры Intel, IBM, AMD и eBay, юристы, аналити-ки и трейдеры. По делу об инсайде, в котором оказалась замешана ком-пания Galleon, были арестованы два юриста, шестеро трейдеров и двое менеджеров хедж-фондов.

Обвиняемые пользовались дан-ными о прибыли, доходах руковод-ства и о стратегически важных фи-нансовых решениях, в том числе о крупных закупках, которые плани-руют торгуемые на бирже компании за рубежом и внутри страны. Гла-ва Нью-Йоркского отделения ФБР оценил ущерб инвесторов от дей-ствий Раджаратнама в 20 млн. долл.

Учитывая серьезность выдвинутых обвинений, миллиардеру грозит тю-ремное заключение сроком до 10 лет. По данным SEC, прибыль самой Galleon Group от сделок с использова-нием инсайдерской информации со-ставила приблизительно 33 млн. долл.Своих информаторов Раджаратнам подобно акуле Гекко – знаменито-му персонажу Майкла Дугласа из фильма "УОЛЛ-СТРИТ" цинично использовал, не оценивая по заслу-гам. Так, акции Hilton Hotels Corp. Раджаратнамом были выгодно при-обретены благодаря аналитику ком-пании. Прибыль фонда от сделки со-ставила 4 млн. долл. Аналитик же за свои "труды" получил "символиче-скую" сумму в 10 тыс. долл.

SEC и ФБР смогли не только внедрить в хедж-фонд своего агента, действовавшего в качестве трейдера, но и, как это принято в громких делах на американском финансовом рынке, добились признания и сотрудниче-ства со следствием 5 подозреваемых, включая бывшего директора консал-тинговой компании McKinsey.

Согласно материалам расследова-ния, Раджаратнаму было известно о том, что за ним ведется наблюдение и что он находится под подозрением. 15 октября 2009 года он купил би-леты на самолет до Лондона, откуда планировал отправиться в Женеву. Однако этим планам не суждено

было сбыться – накануне вылета он был задержан. В данный момент Рад-жаратнам освобожден из-под стражи под залог в 100 млн. долл. Адвокаты Раджа пытались уменьшить сумму залога до 25 млн. долл., но судья им не поверил, и 559-му в мире олигарху из списка Форбс пришлось выложить всю сумму за временное пребывание на свободе. Рассмотрение дела SEC против Galleon Management продол-жается, и без сомнения, все участ-ники инсайдерской торговли, кто не пойдет на сделку со следствием и не даст показаний на других участников схемы, будут привлечены к суровой ответственности.

В целом более половины пригово-ренных судом Манхэттена (которо-му подсудны компании, работающие на Уолл-стрит) к наказанию за ин-сайдерскую торговлю в течение по-следних 8 лет смогли избежать тюрь-мы благодаря сделке с правосудием. Средний срок наказания за инсайд составил 18,4 месяца тюрьмы. Самый большой срок, к которому был при-говорен обвиняемый в использова-нии инсайдерской информации, со-ставил 10 лет лишения свободы. Чис-ло дел, заведенных по факту инсайда, возросло с приходом на должность прокурора Прита Бхарара. При нем также было начато расследование

ФОНДОВИЙ РИНОК

БІРЖОВІ ВІЙНИ

ЦИВІЛІЗОВАНІ ВІДНОСИНИ

Инсайдеры и манипуляторы на фондовом рынке

Манипулирование ценами на фондовом рынке, так же как и использование инсайдерской информации, – актуальная проблема для развивающихся рынков, в том числе России и Украины. Ведь эти явления оказывают негативное влияние на инвестиционный климат наших стран, предоставляя недобросовестным участникам рынка капиталов заведомые преимущества перед законопослушными инвесторами и подрывая доверие к организованному биржевому рынку.

Украинский фондовый рынок и проблемы доступа к информации

Как и зачем с ними борются?

Тема использования инсайдерской информации всегда была одним из немногих аспектов функционирования фондового рынка, который вызывал живой интерес не только у профессионалов, но и у журналистского сообщества и широкой общественности. В настоящее время этот интерес подогревается и самым громким в этой области за последние годы скандалом в США, в эпицентре которого оказались хедж-фонды, активно использовавшие услуги так называемых экспертных сетей.

Нужно отметить, однако, что проблема-тика обеспечения равного доступа ин-

весторов к информации имеет на Украине несколько иные грани, чем в большинстве других стран.

Акции подавляющего большинства ло-кально торгуемых эмитентов появились на рынке в результате массовой приватизации 1990-х годов. К сожалению, массовая при-ватизация не сопровождалась пенсионной реформой, а условия для работы институтов совместного инвестирования оказались весь-ма неблагоприятными. Как показали про-шедшие с тех пор годы, избранная модель приватизации поспособствовала не форми-рованию полноценного фондового рынка, а ускоренной концентрации собственности.

Одним из результатов этого стало то, что большинство существующих компаний-эмитентов акций, торгуемых на рынке

(и их мажоритарные акционеры) не име-ют достаточной мотивации для работы над своей капитализацией (и, соответ-ственно, над выстраиванием отношений с портфельными инвесторами). С другой стороны, избавиться от акций, находящих-ся в свободном обращении, относительно цивилизованным путем эти эмитенты не могут в силу отсутствия в украинском за-конодательстве института принудительного выкупа (squeeze-outs).

Именно в отношении эмитентов к рынку, а не в недостаточности требований к раскрытию информации или санкций за их неисполнение, на наш взгляд, коренит-ся основная проблема. При этом, несмотря на такие неблагоприятные условия, мно-жество участников рынка продолжает ра-ботать с "постприватизационными" акция-ми. Поэтому не удивительно, что многие из

этих игроков стремятся задействовать все имеющиеся у них контакты и возможнос-ти для получения информации относительно компаний-эмитентов.

Квалифицировать это с юридической точ-ки зрения в наши задачи не входит; с пози-ций же здравого смысла стоит отметить, что понятие инсайдерской информации может существовать только в связке с информацией публичной. Если система раскрытия инфор-мации работает неадекватно, то и для про-блем, связанных с пресловутым "инсайдом", нужно искать решения, отличающиеся от тех, которые существуют в странах с развитым фондовым рынком.

Как показывает украинская практи-ка в самых различных сферах, ужесточе-ние санкций может ударить по мелким на-рушителям, но вряд ли испугает тех, кто де-лает большие ставки. От коллег из соседних

стран доводилось слышать, что отсутствие практики наказаний за использование ин-сайдерской информации, как это ни пара-доксально, содействовало улучшению ре-гулирования фондового рынка на началь-ном этапе его развития. Лоббистами многих правильных мер часто становились крупные чиновники, хорошо знакомые с проблема-ми фондового рынка в силу своего увлече-ния "мелкими спекуляциями" на инсайдер-ской информации. Украине подобное разви-тие событий, похоже, не грозит: представи-тели отечественной элиты в особом интересе к фондовому рынку, по крайней мере, до не-давнего времени замечены не были.

Существенность проблемы "инсайда" на уровне рядовых игроков переоценивать так-же не стоит. Здесь в большей степени бро-саются в глаза попытки манипулировать рынком за счет распространения неправди-вой информации.

На мой взгляд, отечественный фондовый рынок нуждается в "холистичес-ком" подходе – нужно не лечить отдельные его проблемы, а искать способ выстроить правильную систему его институтов в це-

лом. Две основных беды локального рынка акций фактически образуют замкнутый круг. Качественные эмитенты размещают свои акции на зарубежных площадках в силу неразвитости отечественных институ-тов совместного инвестирования. В то же время отечественные ИСИ не могут разви-ваться во многом в силу недоверия граждан к фондовому рынку, что отчасти обусловле-но и низким качеством представленных здесь эмитентов.

Только найдя подходы к решению этих проблем (например, создав пути для по-лучения локального листинга эмитентами, торгующимися за рубежом, но ведущи-ми бизнес в Украине), можно будет обес-печить формирование критической массы участников рынка – эмитентов, брокеров, инвесторов – заинтересованных в форми-ровании одинаковых для всех правил игры и соблюдении этих правил. Только на этом этапе можно будет говорить о полноцен-ном решении проблем, связанных с досту-пом к информации и манипулированием рынком.

Виталий ШУШКОВСКИЙ, член УОФА

Бывший член совета директоров Goldman Sachs, Procter & Gamble и Сбербанка Раджат ГУПТА, возможно, состоял в

сговоре с основателем хедж-фонда Galleon и снабжал его инсайдерской информацией

Владимир МИЛОВИДОВ,руководитель ФСФР

деятельности хедж-фондов, техно-логических компаний и так называ-емых экспертно-сетевых компаний.

ЛИБЕРАЛЬНЫЙ ЛОНДОН УЖЕСТОЧАЕТ НАДЗОР…

Увеличение штрафов за наруше-ние законодательства в области ин-сайдерской информации в настоящее время рассматривает Управление фи-нансового надзора Великобритании (FSA). Минимальный штраф за опе-рации с ценными бумагами на основе конфиденциальной информации для физических лиц в 2009 году увели-чен втрое и составит 100 тыс. фунтов стерлингов. Для юридических лиц штрафные санкции, по словам экс-пертов, могут достигать 50 млн. фун-тов. По мнению представителя FSA Маргарет Коул, весьма ощутимый, даже болезненный удар по карману компаний и физических лиц будет служить серьезным предупреждени-ем тем, кто намеревается нарушить установленные правила. Делая ак-цент на усилении контроля за инсай-дерскими сделками, FSA набирает в штат 280 новых сотрудников.

В феврале 2011 года британец Кристиан Литтлвуд, бывший кор-поративный советник инвестбанка Dresdner Kleinwort Wasserstein, был осужден на срок 40 месяцев за пе-редачу инсайдерской информации. По информации газеты Independant, на данный момент это рекордный срок, на который когда-либо осуж-дали в Великобритании за инсайдер-скую торговлю. Информация была передана Литтлвудом своей жене Эн-джи и ее другу Хельми Сааиду. Энджи Литтлвуд получила условный срок, так как, по мнению судьи, было бы не-справедливо разлучать детей с мате-рью. Хельми Сааид получил 2 года, а также должен выплатить 640 тыс. фунтов ущерба. Супруги Литтлвуды были арестованы в марте 2009 и при-знали себя виновными в октябре 2010. Сааид некоторое время скрывался от правосудия, однако и он сдался и при-знал себя виновным. Сообщники при-знались, что заработали с использова-нием инсайдерской информации 590 тыс. фунтов стерлингов за период с 2000-го по 2008 год. По мнению фи-нансового регулятора FSA, на счету группы около 50 случаев мошенниче-ства, на которых они заработали около миллиона фунтов стерлингов.

АЗИЯ НЕ ДРЕМЛЕТ…В сентябре 2009 года бывший

управляющий директор инвести-ционного банка Morgan Stanley Ду Чжун был задержан в Гонконге. Он обвинялся по десяти пунктам в использовании инсайдерской ин-формации в собственных целях. О своих подозрениях банк Morgan Stanley сообщил сам, после чего топ-менеджером банка занялась Комис-сия Гонконга по ценным бумагам и фьючерсам (SFC).

По одному из эпизодов Ду Чжун обвиняется в приобретении ак-ций государственной группы Citic Resources общей стоимостью 11 млн.долл. незадолго до объявления ком-панией крупной сделки. Вскоре по-сле приобретения Citic Resources не-фтяного месторождения в Казахста-не акции были проданы по более вы-сокой цене. В декабре прошлого года Ду Чжун был признан виновным в использовании инсайдерской инфор-мации в собственных целях и приго-ворен к семи годам тюрьмы.

В 2003 году законодательство в Гонконге касательно ценных бумаг и инсайда было ужесточено. До это-го момента все правонарушения в этой сфере рассматривались в рам-ках гражданского судопроизводства. Максимальное наказание, предусмо-тренное за правонарушения, свя-занные с инсайдом, – тюремное за-ключение сроком до 10 лет и штраф в размере 1,3 млн. долл. За 2010 год дело Ду Чжуна – уже десятое круп-ное расследование, проводимое вла-стями Гонконга в связи со злоупо-треблением служебным положением и неправомерным использованием конфиденциальной информации.

Дождемся ли мы в Украине рас-следования дел по манипуляциям брокеров и злоупотреблениям долж-ностными лицами инсайдерской информацией? Законодательство Украины изменено, и ответствен-ность усилена. Дело за правоприме-нением…

Владимир ПОТЕМКИН

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

7

Page 8: Ункраїна Бізнес Ревю №14

ПУЛЬС ЖИТТЯ

РЕКЛАМА

ПРОГРАММА ФОРУМА:

1.Пленарное заседание "Социально-экономическое значение негосударственного пенсионного страхования"

Демографическое состояние в Украине: проблемы и

перспективы

Демографические и финансовые предпосылки пенсионной

реформы в Украине: прогноз – 2050

Социально-экономические последствия пенсионной

реформы

Государственное регулирование рынка негосударственного

пенсионного страхования

Состояние и перспективы рынка страхования жизни

Концепция развития посреднической деятельности на

рынке страхования жизни

2. Семинар-тренинг "Практика негосударственного пенсионного страхования"

Презентация Всеукраинской социально-страховой

программы Убезпечений працівник®"

Налоговый кодекс Украины: разъяснения, относительно

операции на рынке страхования жизни для физических и

юридических лиц

Генеральный спонсор:

Официальный спонсор: Спонсор:

При участии:

Медиа-поддержка:

При поддержке:

Целевая аудитория:руководители предприятий всех форм собственности, топ-менеджеры страховых компаний, банков, НПФ, брокеров и страховых агентств, ведущие финансовые аналитики и консультанты

Формат форума:пленарное заседание, семинар-практикум, консультационная работа, консультации, дискуссии

Место проведения: конференц-зал Национальной академии наук Украины ( г.Киев, ул.Владимирская, 55)

Регистрация: 9.30 – 10.00. Время работы: 10.00 – 17.00.

Заявки на участие в форуме принимаются до 6 апреля 2011 года тел. (044) 254 63 35, 050 358 70 00

e-mail: [email protected] www.green-capital.com.ua

МУЗИЧНИЙ САЛОН

График музыкантов распи-сан так, что мало кто верил, что они согласятся приехать.

Но чудеса случаются: Киев пре-вратится в джазовый островок, где будут звучать и виртуозные переплеты сложных пассажей аранжировок, и сольные партии в стиле фьюжн. Как утверждают критики, этот удивительный дуэт возвращает былую силу джазу, а каждая фаза их творческого раз-вития ярко проиллюстрирована альбомами, которые расходятся миллионными тиражами…

Автор нескольких классичес-ких джазовых стандартов (таких как Spain, La Fiesta и Windows) Чик Кориа считается одной из наиболее знаковых фигур сре-ди джазменов последних деся-тилетий. Виртуозный пианист, который вместе с Хэрби Хэнкоком и Китом Джарретом был одним из самых топовых стилистов, по-явившихся на джазовом Олимпе после Билла Эванса и МакКой Тайнера. Его интерпретации ва-рьируются от довольно банальных до самых вдохновенных, погружая слушателя в удивительный мир чувств.

Его любознательность и жажда самореализации никогда не зна-ют предела, поэтому Кориа, как правило, всегда увлечен сразу не-сколькими музыкальными про-ектами. Плодовитый композитор и исполнитель, он сумел проявить себя практически во всех джазовых стилях, которые появились в ХХ веке: авангард, фьюжн, импресси-онистский нью-эйдж. "Сфера моих интересов все время меняется и расширяется, – не устает повто-рять музыкант. – Акценты посто-янно смещаются. Чем чаще мне приходится играть в новых усло-

виях, тем больше возможностей для себя я открываю. Мне неинте-ресно, какую роль играет мое твор-чество в развитии современной музыки, я предпочитаю полностью насладиться какой-то вещью, а по-том переключиться на другую".

Его пристрастия – родом из детства. Армандо Антонио Ко-риа (Чик – сценический псев-доним музыканта) родился 12 июня 1944 года в Челси (Мас-сачусетс) в семье выходцев из Италии. Его отец играл на тру-бе в диксилендовых составах, но слушать любил самую разную музыку. Поэтому наряду с клас-сиками бопа – Гиллеспи, Пар-кером, Пауэллом – в доме по-стоянно звучали Моцарт, Бет-ховен, Бах. Не удивительно, уже с четырех лет Чик сидел за роя-лем: музыка стала для него лю-бовью с первого взгляда, причем практически единственным ме-тодом ее изучения стало само-образование. Так, чтобы посту-пить в знаменитую музыкальную Джульярд-скул, он десять меся-цев по восемь часов сидел за ро-ялем. Правда, учился недолго и, бросив все, с головой окунулся в музыку. Как результат: Чик Ко-риа восемь раз получал самую престижную музыкальную пре-мию Америки – "Грэмми" – и еще около тридцати раз был но-минантом, а в 1997 году Беркли-скул присвоила ему титул почет-ного доктора музыки. Кстати, Чик по-прежнему не жалует об-щепринятую систему обучения и идеальным вариантом считает свободное общение музыкантов вне формализованных структур. "Я усвоил один из главных уро-ков: надо просто наблюдать, что происходит, когда ты предостав-ляешь музыкантам полную свобо-ду, возможность самовыражаться, быть естественными, идти так да-

леко, как они это чувствуют сами. Именно такой подход является наиболее творческим", – говорит он.

Всему джазовому миру Чик стал известен, когда Miles Davis при-гласил его в свою группу играть на электрофортепиано. С Miles Davis Чик играл на таких класси-ческих альбомах в стиле фьюжн, как Bitches Brew и In a Silent Way. А потом Кориа вместе с британ-ским басистом Дейвом Холлан-дом и ударником Барри Альтшу-лем организовал фри-джазовое трио Circle. Позже к ним при-соединился стойкий борец за правое дело авангарда Энтони Брэкстон (духовые), и трио пре-вратилось в квартет. Circle играли фри-джаз, где рояль Чика взаи-модействовал с другими инстру-ментами на уровне почти нема-териальном. Но музыканту этого было мало, и он выпустил два сольных альбома фортепианных импровизаций. Критики были единодушны: альбомы Чика – это

самый прочный мост меж-ду джазом и классикой. Его сравнивали с Шуманом, Мен-дельсоном и Шубертом, сам же Кориа утверждал, что его музыка – простое желание слиться со все-ми людьми и делить с ними их заботы о лучшей жизни. А З0 лет назад альбомом с символичным названием Crystal Silence ("Хрус-тальная тишина") было положе-но начало длящемуся до сих пор творческому сотрудничеству с замечательным вибрафонистом Гэри Бартоном. За почти трид-цать лет уровень обмена идеями в этом дуэте не снизился ни на йоту, а Кориа по-прежнему говорит в интервью: "Нам почти не нужны репетиции, чтобы исполнить кон-церт с тем же свежим чувством, которое возникло в 1971 году, ког-да мы впервые сыграли дуэтом".

Что же объединяет эти две по-истине неординарные личности? Гэри Бертон – самый известный в мире вибрафонист, обладатель 5 премий

"Грэмми", почетный доктор и вице-президент Колледжа Беркли (Бостон, США). Удивительная техника, наилучшим образом про-демонстрированная без аккомпа-немента в 1971 года на версии No More Blues, ставит его на вершину исполнительского мастерства.

Уроженец города Андесон в штате Индиана, в шесть лет Бар-тон самостоятельно (как и Кориа) начал учиться игре на фортепиано, затем изучал фортепиано и компо-

зицию во время учебы в школе, в конце концов выбрав для себя ви-брафон. В начале 60-х он посещал музыкальный Колледж Беркли и впервые дебютировал с кантри-гитаристом Хэнком Гарландом, когда ему исполнилось 17 лет. Он начал регулярно записываться на RCA и гастролировал с George Shearing's Quintet в 1963 году. Бартон приобрел широкую из-вестность в то время, когда ра-ботал с квартетом Стэна Гетца в 1964-1966 годах. В 1967-м вместе с гитаристом Ларри Кориелом он сформировал одну из самых

первых групп, играющих в стиле фьюжн.

В 70-х Down Beat Magazine признал Гэри Бертона Джазменом года. Позднее за сольный альбом Alone At Least, записанный во время выступления на фестивале в Монтре, Бертону была присуж-дена его первая премия "Грэмми". Впоследствии он записывался с такими известными музыкантами, как Пэт Мэтени, Стив Свэллоу, Ральф Таунер, Мокото Озон, Дей Холланд, Рой Хайнес, но наиболь-шего успеха он, конечно, достиг в партнерстве с Кориа.

У них удивительный талант найти ключик к сердцам слушате-лей исключительно посредством музыки, благодаря неистощимой фантазии и высочайшему уров-ню воплощения свежих идей на протяжении более чем тридца-ти лет. При этом оба особенно высоко ценят именно концертные выступления.

"Сочинение музыки значит очень много, но подлинным актом ее рождения является выступление. Только в этом случае музыка ожи-вает. Теоретически, блестящий композитор на века фиксирует ноты на бумаге, но только живая игра вдохнет в них жизнь. Имен-но поэтому традиция исполнения своих сочинений всегда вызывает во мне душевный трепет", – гово-рит Чик Кориа. А Бертон кивком подтверждает истинность этого утверждения. Похоже, именно этот душевный трепет, помноженный на удивительный талант, и помога-ет им год за годом подниматься на все более высокую ступень джазо-вого Олимпа.

Светлана ШЕВЕЛЕВА

Сочинение музыки значит

очень много, но подлинным

актом ее рождения является

выступление

Армандо Антонио Кориа

(сценический псевдоним

музыканта – Чик)

Виброфонист Гэри Бертон

Легендарный джазовый пианист и композитор Чик Кориа даст единственный концерт в Украине. Компанию ему составит не менее знаменитый виброфонист Гэри Бертон. Их совместное творчество еще в 1997 году было отмечено "Грэмми", а новая программа идет с аншлагами по миру.

В джазе только легенды МУЗИЧНИЙ САЛОН

"Я УСВОИЛ ОДИН ИЗ ГЛАВНЫХ

УРОКОВ: НАДО ПРОСТО НАБЛЮДАТЬ, ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА ТЫ ПРЕДОСТАВЛЯЕШЬ МУЗЫКАНТАМ

ПОЛНУЮ СВОБОДУ, ВОЗМОЖНОСТЬ САМОВЫРАЖАТЬСЯ, БЫТЬ

ЕСТЕСТВЕННЫМИ, ИДТИ ТАК ДАЛЕКО, КАК ОНИ ЭТО ЧУВСТВУЮТ САМИ".

Чик КОРИА

Фото

пре

дост

авле

но P

R-аг

ентс

твом

"Дел

ь Ар

те"

Фото

пре

дост

авле

но P

R-аг

ентс

твом

"Дел

ь Ар

те"

Фото

пре

дост

авле

но P

R-аг

ентс

твом

"Дел

ь Ар

те"

Україна Бізнес Ревю №14, 4 квiтня 2011

88