І.В. Волошин, к.т.н.

науково-практичний семінар

«СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ»

24 квітня 2014 р.

ДЕРЖАВНА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВА УСТАНОВА

«АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ»

Головною передумовою активізації соціально-економічного розвитку України є швидке відновлення та розширення кредитування реальної економіки банківським сектором.

Звісно, що відновлення кредитування стане можливим тільки після відновлення ресурсної бази банків, що, в свою чергу, стане можливим тільки після подолання поточної політичної і фінансової кризи 2013-2014рр. та повернення довіри до банківської системи.

2

Відновлення та розширення кредитування нерозривно пов’язане з вирішенням задачі ефективного управління кредитним ризиком.

Розширене кредитування характеризується високими темпами приросту кредитів.

Презентація присвячена особливостям управління кредитним ризиком в умовах очікуваного росту.

До зростання кредитування слід підготуватися заздалегідь, виходячи з існуючого досвіду банківської системи.

3

4

5

6

Приріст

депозитів

Приріст

кредитів

Приріст

процентних

доходів

Зміна

відрахувань

у резерви

Приріст

процентних

витрат

Зміна

резервів під

знецінення

Вимоги до

якості

кредитів

7

Резерви під знецінення кредитів y(t) за початкової умови y(0) на момент часу t дорівнюють:

, (1) де Q(t) – надходження, спрямовані на формування резервів, RL –

процентна ставка за кредитами. Обсяг кредитного портфеля L(t) (брутто-кредити) в момент часу t

дорівнює: L(t) = D(t) – C(t) – FA + y(t) + E(t), (2) де D(t) – депозити, C(t) – буфер ліквідності, FA – вартість основних

засобів, E(t) – власний капітал банку. Прирости депозитів та капіталу підкоряються закону експоненційного

росту: D(t) = D(0)∙exp(α∙t), (3) E(t) = E(0)∙exp(ROE∙t), (4) де α – плановий темп приросту депозитів, ROE – цільова

рентабельність капіталу. Коефіцієнт резервування (t) дорівнює: (t) = y(t) / L(t). (5)

8

9

10

Фактичні дані як до-, так і післякризового періодів підтверджують існування ризику зниження спроможності банку формувати резерви в умовах швидкого росту.

Періоди швидкого росту банківської системою характеризуються зниженням адекватності капіталу, що згодом призводить до необхідності докапіталізації банків.

Системність ризиків швидкого росту банківського сектору вимагає посилення стандартів пруденційного нагляду.

11

Головною особливістю управління кредитним ризиком в умовах швидкого росту є вплив темпу приросту кредитного портфеля на спроможність банку формувати резерви, що призводить до необхідності посилення стандартів кредитування.

12

Доцільно застосування динамічних моделей для розробки стратегії швидкого росту як окремого банку, так і банківської системи в цілому.

Управління кредитним ризиком доцільно представити процесом узгодження спроможності банку взяти на себе кредитний ризик з пропозицією з боку позичальників надати кредитний ризик.

Доцільно вдосконалити регулятивні вимоги до формування резервів під знецінення кредитів шляхом врахування циклічності в спроможності банку формувати резерви.

13

Побудова моделі взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах швидкого економічного зростання.

Ця модель дасть змогу отримати відповіді на такі важливі питання: ◦ які обсяги кредитування потрібні економіці; ◦ як буде зміцнюватися кредитоспроможність

економічних учасників; ◦ який обсяг кредитів спроможна надати банківська

система з адекватним покриттям ризиків; ◦ скільки треба надати державних гарантій; ◦ яка потрібна буде докапіталізація банків, тощо.

14