План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр

i

ПЛАН З ПІДГОТОВКИ ПАЛИВНО-

ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

ДО ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ 2015 – 2016 РР.

ТА ЙОГО ПРОХОДЖЕННЯ

Редакція 1 1 серпня 2015 р.

ii

Ця сторінка навмисно залишена пустою.

iii

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від _______ 2015 р. № __________-р

Київ

Про затвердження Плану з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр.

та його проходження

1. Затвердити План з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження (далі – План), що додається.

2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості забезпечити виконання Плану.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати Міненерговугілля щомісяця до 5 числа інформацію про стан виконання Плану, для її узагальнення та подання щомісяця до 10 числа Кабінету Міністрів України. Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК

iv

ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України _________________ №___________________

ПЛАН ЗАХОДІВ з підготовки паливно-енергетичного комплексу

до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження

№ Назва заходу Відповідальні за виконання

та виконавці

Строк виконання

1. Підготувати та подати на розгляд Уряду проект постанови Кабінету Міністрів України про утворення Міжвідомчої робочої групи з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 років (далі – Міжвідомча робоча група) та Положення про неї

Міненерговугілля;

Мінінфраструктури,

Мінрегіон;

Мін’юст

1 жовтня

2015 року

2. Забезпечити виконання вимог Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період, безумовне виконання приписів Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Держенергонагляду


Суб’єкти і об’єкти електроенергетики;

Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж; Держенергонагляд

1 жовтня

2015 року

3. Підготувати та подати на розгляд Уряду проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо зняття мораторію на проведення перевірок Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Держенергонагляду об’єктів паливно-енергетичного комплексу щодо забезпечення підготовки до осінньо-зимового періоду


ДРС;

Мінфін;

Мінекономіки;

Мін’юст;

15 серпня

2015 року

4. Інформувати Міжвідомчу робочу групу щодо проблемних питань, які виникають в процесі підготовки до роботи в осінньо-зимовий період


Мірегіон;

Обласні та місцеві державні адміністрації

Щотижнево

5. Розробити графік та забезпечити закупівлю та транспортування на склади ТЕС та 3,5 млн. тон вугілля (1,9


Мінрегіон;

15 серпня

2015 року

v




млн. тон вугілля марок А та Д, а також 1,6 млн. тон вугілля марок Г та Д)

Мінінфраструктури;

НКРЕКП (за згодою)

6. Забезпечити накопичення необхідних запасів вугілля і мазуту, в обсягах, визначених Міненерговугілля, для проходження осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 років


Енергогенеруючі компанії; ТЕС, ТЕЦ;


1 жовтня

2015 року

7. Визначити оптимальний запас палива та матеріалів для нормальної роботи теплоелектроцентралей, теплових електростанцій (ТЕЦ, ТЕС) та котелень впродовж 20 днів


Мінрегіон;


15 серпня

2015 року

8. Визначити можливості зберігання мазуту як резервного палива на ТЕЦ, ТЕС та котельнях в об’ємах запасів на 20 днів роботи – в розрізі кожного об’єкту


Мінрегіон;


15 серпня

2015 року

9. Узагальнити подану інформацію щодо можливості зберігання мазуту як резервного палива на ТЕЦ, ТЕС та котельнях в об’ємах запасів на 20 днів роботи та подати на розгляд Міжвідомчої робочої групи


Мінрегіон;


10 вересня 2015 року

10. Узагальнити інформацію стосовно готовності теплоелектроцентралей, теплових електростанцій (ТЕЦ, ТЕС) та котелень до проходження осінньо-зимового періоду для подання Міжвідомчій робочій групі


Мінрегіон;


20 серпня

2015 року

11. Визначити можливості термінового придбання, перевезення та постачання палива у випадку настання критичної ситуації


Мінрегіон;

Мінфін;

Мінінфраструктури


Серпень

2015 року

12. Забезпечити виконання планових ремонтних робіт на обладнанні ТЕС, ТЕЦ та котелень


Мінрегіон; Мінінфраструктури,

Місцеві державні адміністрації;

Енергогенеруючі компанії;

постійно

vi





13. Визначити необхідність забезпечення резервного електропостачання насосів в мережах теплопостачання

Мінрегіон;



14. Рекомендувати суб’єктам господарювання ПЕК звернутися у встановленому законодавством порядку для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у разі їх відсутності) при використанні ними резервних видів палива

Мінрегіон;

Мінприроди;

Держпродспоживслужба;



15. Забезпечити розгляд документів та видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у разі їх відсутності) суб’єктам господарювання ПЕК у строки, встановлені законодавством

Мінприроди;


Держпродспоживслужба


16. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожиту електричну енергію


ДП «Енергоринок»;

Енергопостачальні компанії;

Місцеві державні адміністрації

постійно

17. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію

Мінрегіон;


постійно

18. Вжити заходи з погашення заборгованості за електричну енергію, яку закуплено в ДП «Енергоринок»


ДП «Енергоринок»;

Енергопостачальні компанії;

постійно

19. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожитий природній газ


НАК «Нафтогаз»;

Газопостачальні компанії;


постійно

20. Забезпечити закачування природного газу в обсязі не менше 19 млрд. куб. м в підземні сховища для ефективного проходження осінньо-зимового



Мінфін;

15 жовтня

2015 року

vii




періоду НАК «Нафтогаз України»

21. Проаналізувати можливості перенесення строків канікул у всіх навчальних закладах та збільшення їх строку в осінньо-зимовий період

МОН;

МОЗ

30 серпня

2015 року

22. Підготувати пропозиції стосовно удосконалення законодавства щодо визначення ефективного механізму погашення боргових зобов’язань споживачів перед постачальниками енергоносіїв

Мінрегіон;


Мінфін

30 серпня

2015 року

23. Підготувати План ефективного розподілу обсягів природного газу між регіонами у випадку обмежень в об’ємах постачання газу впродовж осінньо-зимового періоду та переходу ТЕЦ, ТЕС на альтернативні види палива


НАК «Нафтогаз України»;

Мінрегіон

30 серпня

2015 року

24. Підготувати план пріоритетів (пріоритетних/броньованих споживачів) на випадок часткового відключення тепломереж та віялових відключень


ЦОВВ відповідно до компетенції;


15 вересня

2015 року

25. Рекомендувати НКРЕКП розглянути питання щодо прийняття рішення про економічно обґрунтовані тарифи у разі переходу теплопостачальних підприємств на альтернативні або резервні види палива

Міненерговугілля

15 серпня

2015 року

26. Рекомендувати НКРЕКП встановити прозорі та відображаючи витрати процеси встановлення тарифів у відповідності до протоколу намірів, підписаного між МВФ та Україною для на теплову енергію для усіх теплопостачальних та генеруючих організацій, що є ліцензіатами НКРЕКП.


Мінрегіон

Серпень

2015 року

27. Забезпечити прозорі та відображаючи витрати процеси встановлення тарифівна теплову енергію для усіх теплопостачальних організацій що не є ліцензіатами НКРЕКП.

Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

15 жовтня

2015 року

viii




28. Забезпечити найважливіші об’єкти соціальної сфери (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я) альтернативними джерелами енергопостачання

ЦОВВ відповідно до компетенції


Серпень

2015 року

29. Розробити проекти нормативно-правових актів щодо встановлення мораторію на застосування штрафних санкцій (у тому числі – пені) для підприємств ПЕК на осінньо-зимовий період 2015-16 у випадку здійснення своєчасних платежів за послуги, надані бюджетними підприємствами та компаніями, а також у випадку зміни тарифів.

Мінрегіон;

Мінфін;



15 вересня

2015 року

30. Розробити проекти нормативно-правових актів щодо можливості дозволити зниження мінімально допустимої температури у житлових приміщеннях з 180 до 160 С

Мінрегіон;

МОЗ

15 вересня

2015 року

31. Визначити необхідні першочергові енергозберігаючі заходи та розробити рекомендації щодо їх виконання


Мінрегіон;

Держенергоефективності

30 серпня

2015 року

32. Забезпечити проведення заходів із завершення будівництва ЛЕП 750 кВ (Рівненська АЕС – Київська Західна ПЕС; Запорізька АЕС – Каховська ГЕС)


ДП НЕК «Укренерго»

Постійно

(не пізніше 31 грудня 2015

року)

33. Проаналізувати можливість відновлення ЛЕП Вуглегірська -Центральна 1 та 2 з метою збільшення видачі потужності в ОЕС України до 700 МВт та надати інформацію Міжвідомчій робочій групі


ДП НЕК «Укренерго»;

ПАТ «Центренерго»;

Міноборони;

СБУ;

Центр командування АТО

15 вересня

2015 року

34. Забезпечити виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011р. № 1270

ДП «НАЕК «Енергоатом»;


В обсязі 2015-2016 рр.

ix




35. Проаналізувати інформацію ДП НЕК «Укренерго» щодо добових графіків навантаження електромережі та розглянути можливість переведення енергоємних підприємств на роботу в періоди мінімального навантаження в енергосистемі


ДП НЕК «Укренерго»

Серпень

2015 року

36. Визначити перелік енергоємних підприємств. Рекомендувати зазначеним підприємствам перейти на режим роботи в періоди мінімального навантаження в енергосистемі в осінньо-зимових період


ДП НЕК «Укренерго»;

місцеві державні адміністрації

30 серпня

2015 року

37. Розробити інформаційно-роз’яснювальні матеріали щодо інформування населення через засоби масової інформації про ефективне та економічно доцільне використання теплової та електричної енергії та палива (природного газу) в критичній ситуації, що склалася у теплоенергетичному комплексі в осінньо-зимовий період

Мінінформації;


Мінрегіон;

Держенергоефективності;

Держкомтелерадіо;

Енергогенеруючі та енергорозподільчі компанії;


Газорозподільчі та газопостачальні компанії

15 серпня

2015 року

38. Інформувати населення через засоби масової інформації про ефективне та економічно доцільне використання теплової та електричної енергії та палива (природного газу) в критичній ситуації, що склалася у теплоенергетичному комплексі в осінньо-зимовий період

Мінінформації;

Держенергоефективності;

Держкомтелерадіо;

Енергогенеруючі та енергорозподільчі компанії;


Газорозподільчі та газопостачальні компанії

постійно

39. Інформування Мінрегіон, Міненерговугілля України про виявлені порушення щодо технічного стану та організації експлуатації енергооб’єктів електричних та теплових мереж, які впливають на надійне електро- та теплопостачання споживачів.


Суб’єкти електроенергетики

постійно

40. Прийняти рішення щодо придбання Міненерговугілля; 30 серпня

x




мазуту на осінньо-зимовий період Мінінфраструктури,


Мінрегіон

2015 року

41, Уповноважити «Укртрансгаз» укласти Договір про сполучення транскордонних газопроводів із СО Словацької Республіки щодо забезпечення реверсного потоку з ЄС


30 вересня, 2015 року

_____________________________________________________

xi

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від ___ _______ 2015 р. № _____

Київ

Про утворення Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду

2015-2016 рр. та його проходження

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі у складі згідно з додатком.

2. Затвердити положення про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі, що додається.

Прем'єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК

xii

Додаток до постанови Кабінету Міністрів Українивід _______р. № ________

СКЛАД Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі

Віце-прем’єр-міністр України - голова Міжвідомчої робочої групи Міністр енергетики та вугільної промисловості України, заступник

голови Міжвідомчої робочої групи Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України, заступник голови Міжвідомчої робочої групи

Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Перший заступник Міністра фінансів Перший заступник Міністра інфраструктури Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – керівник

апарату Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Перший заступник Голови Державної служби надзвичайних ситуацій

України Голова Державної фіскальної служби Голова Держенергоефективності Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз» Представник Національної Ради з проведення реформ(за згодою) Представник Національної ради безпеки (за згодою) Представники профільних комітетів Верховної Ради України (за

згодою) Представники Національної Комісії, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за згодою) Представники урядів країн-пратнерів та експерти міжнародних

організацій (за згодою)

xiii

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від _______р. № ________

ПОЛОЖЕННЯ про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-

зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі

1. Міжвідомча робоча група щодо підготовки до та проходження

осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі

(далі – Робоча група) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

Робоча група утворюється з метою сприяння забезпеченню підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження (далі - проходження осінньо-зимового періоду), забезпечення взаємодії з центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими органами, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності, які виконують завдання у паливно-енергетичному комплексі України (далі – Виконавчими органами).

2. Робоча група провадить свою діяльність згідно з принципами рівноправності її членів та відкритості в роботі.

3. Робоча група у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

4. Основними завданнями Робочої групи є: сприяння забезпеченню координації діяльності Виконавчих органів

щодо проходження осінньо-зимового періоду; надання консультативної допомоги Виконавчим органам з питань

проходження осінньо-зимового періоду; опрацювання організаційно-методичних рекомендацій з виконання

основних завдань проходження осінньо-зимового періоду, надання консультативної допомоги та об’єднання зусиль представників Виконавчих органів щодо виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду;

визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань щодо проходження осінньо-зимового періоду;

підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань проходження осінньо-зимового періоду.

5. Робоча група відповідно до покладених на неї завдань: проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблемних

питань щодо проходження осінньо-зимового періоду; надає пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності

Виконавчих органів щодо проходження осінньо-зимового періоду;

xiv

надає рекомендації щодо координації дій стосовно виконання Виконавчими органами основних завдань проходження осінньо-зимового періоду;

розглядає результати виконання основних завдань проходження осінньо-зимового періоду, надає методичну допомогу та сприяє забезпеченню об’єднання зусиль Виконавчих органів у виконанні поставлених завдань;

співпрацює з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, а також з міжнародними організаціями в межах визначених повноважень;

організовує роботу з узагальнення результатів проходження осінньо-зимового періоду, розроблення проектів актів про внесення змін до відповідних державних програм;

бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, які належать до її компетенції;

подає Кабінетові міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції;

інформує громадськість про стан виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду.

6. Робоча група має право: отримувати в установленому порядку від Виконавчих органів

інформацію, необхідну для визначення шляхів, механізму та способів вирішення питань щодо виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду;

подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно вирішення проблемних питань міжвідомчого характеру щодо проходження осінньо-зимового періоду;

залучати до участі у своїй роботі представників державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (за погодженням з їх керівниками), а також міжнародних організацій в установленому порядку (за згодою);

вносити на розгляд керівників органів виконавчої влади пропозиції щодо проходження осінньо-зимового періоду в межах визначених повноважень.

утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань робочі групи;

організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів.

7. Робоча група під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності.

8. Робоча група утворюється у складі голови Робочої групи, заступників голови, секретаря і членів Робочої групи.

Головою Робочої групи є Віце-прем’єр-міністр України.

xv

До складу Робочої групи входять представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Мінрегіону, Мінфіну, ДФС, Держенергоефективності.

Голова Робочої групи затверджує її персональний склад та у разі потреби може вносити зміни до нього.

За відсутності голови Робочої групи його обов’язки виконує один із заступників голови Робочої групи.

9. Голова Робочої групи: організовує роботу Робочої групи; скликає і веде засідання Робочої групи; підписує листи, звернення та інші документи, підготовлені Робочою

групою за результатами її роботи. 10. Формою роботи Робочої групи є засідання, що проводяться за

рішенням її голови. Засідання Робочої групи веде її голова, а за його відсутності -

заступник голови. Засідання Робочої групи є правоможним, якщо на ньому присутні

більш як половина її членів. Пропозиції до розгляду питань на засіданні Робочої групи вносять

голова, члени Робочої групи. До участі в засіданні Робочої групи можуть залучатися представники

державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також міжнародних організацій.

11. На своїх засіданнях Робоча група формує відповідні пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції, які фіксуються у протоколі засідання, та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Пропозиції та рекомендації Робочої групи вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більшість присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів членів Робочої групи остаточне рішення приймає головуючий на засіданні.

Протокол засідання Робочої групи підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам Робочої групи та Кабінетові Міністрів України.

Член Робочої групи, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Пропозиції та рекомендації Робочої групи можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України, проект яких вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

12. Організаційне. інформаційне, матеріально-технічне забезпечення робочої групи здійснює Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

___________________________________

1

ЗМІСТ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ .....................................................................................................................iii

ПЛАН ЗАХОДІВ з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження ........................................................................... iv

ПОСТАНОВА ............................................................................................................................... xi

СКЛАД Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі .............................. xii

ПОЛОЖЕННЯ про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі ...............xiii

Запис змін ....................................................................................................................................... 3

Вступ ............................................................................................................................................... 4

Стислий огляд з питань природного газу .................................................................................... 6

Стислий огляд з питань електрогенерації ................................................................................... 6

Стислий огляд з питань централізованого вироблення тепла ................................................... 8

Стислий огляд з питань регуляторної політики ......................................................................... 9

І. Загальна частина ....................................................................................................................... 13

Кліматичні умови осінньо-зимового періоду в Україні ...................................................... 13 Характеристика електроенергетичного комплексу .............................................................. 13 Характеристика нафтогазового комплексу ........................................................................... 15 Характеристика вугільної галузі ............................................................................................ 16 Характеристика ядерно-енергетичного та атомно-промислового комплексу ................... 17 Характеристика гідроелектроенергетичної галузі ............................................................... 18 Характеристика житлово-комунального господарства ....................................................... 20 Характеристика транспортно-дорожнього комплексу ........................................................ 22

ІІ. Характеристика основних загроз виникнення надзвичайних ситуацій та заходи щодо зменшення впливу їх наслідків .................................................................................................. 27

Можливі сценарії виникнення основних загроз в електроенергетичному комплексі ...... 27 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі .......................................................................................... 29 Можливі сценарії виникнення основних загроз в теплоенергетичному комплексі ......... 32 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в теплоенергетичному комплексі .............................................................................................. 32 Можливі сценарії виникнення основних загроз в житлово-комунальному господарстві 34 Відключення об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства від електропостачання ................................................................................................................... 34 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у водопровідно-каналізаційному господарстві ........................................................................ 35 Відключення об’єктів теплопостачання підприємств комунальної теплоенергетики від електропостачання ................................................................................................................... 35 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах комунальної теплоенергетики ...................................................................... 36 Можливі сценарії виникнення основних загроз у нафтогазовому комплексі ................... 36 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в нафтогазовому комплексі ....................................................................................................... 37 Можливі сценарії виникнення основних загроз у вугільній промисловості ..................... 38

2

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у вугільній промисловості ......................................................................................................... 41 Можливі сценарії виникнення основних загроз у ядерно-енергетичному комплексі ...... 43 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у ядерно-енергетичному комплексі ....................................................................................................... 44 Загрози виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі ............. 46 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі ............................................................................................ 46

ІІІ. Організація і порядок виконання заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості .................................................................... 48

Порядок подання інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації........... 48 Організація реагування на надзвичайні ситуації .................................................................. 48 Організація управління під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій .................... 49 Організація взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування ...................................................................................................... 52

Організація прийняття рішень Кабінетом Міністрів України ................................................ 52

Основні заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості ............................................................................................................ 56 Ліквідація аварій на системах життєзабезпечення ............................................................... 58 Ліквідація аварійних ситуацій на АЕС .................................................................................. 61 Забезпечення перевезень ........................................................................................................ 62 Забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку .................... 62 Забезпечення спеціального зв’язку ........................................................................................ 62 Забезпечення медичного захисту ........................................................................................... 63 Надання допомоги Товариством Червоного Хреста України ............................................. 63 Міжвідомче угруповання сил для протидії загрозам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій .................................................................................................................................... 64

Перелік додатків до Плану ......................................................................................................... 66

3

Запис змін

Pедакція Дата Зведення змін Official

0 30/07/2015 Початкова версія Вільям Брайан

1 01/08/2015 Виправлені назви додатків і незначні правки по всьому плану для поліпшення читання.

Вільям Брайан

4

Вступ

План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження (далі – План) розроблено на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 6 липня 2015 р. № 28166/0/1-15 і визначає:

основні загрози виникнення надзвичайних ситуацій у паливно-енергетичному комплексі (далі – ПЕК) та заходи щодо зменшення впливу їх наслідків;

можливі сценарії виникнення основних загроз в паливо-енергетичному комплексі;

порядок дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної інспекції ядерного регулювання, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Державного агентства автомобільних доріг, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та місцевих органів влади (далі – суб’єкти Плану), що залучаються до ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій і виконання відповідних завдань;

порядок організації управління та взаємодії суб’єктів Плану у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня в ПЕК та заходів із ліквідації її наслідків;

порядок дій керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня (далі – Керівник робіт), або особи, яка виконує його обов’язки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України;

порядок залучення сил і засобів суб’єктів Плану до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з метою організованого виконання комплексу заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

заходи щодо регуляторного забезпечення заходів подолання кризи у паливо-енергетичному комплексі;

здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та залучення для цього матеріальних та інших резервів.

Планом передбачається залучення сил і засобів Групи з підготовки Національного плану енергетичної стійкості України (НПЕСУ) , в першу чергу підприємств ПЕК незалежно від форми власності і підпорядкування, з метою забезпечення завчасного реагування на загрози у інших галузях промисловості при можливості виникнення надзвичайних ситуацій в ПЕК, у тому числі внаслідок вчинення терористичних актів на його об’єктах, зокрема:

порушення роботи об’єктів системи енергопостачання;

5

порушення роботи об’єктів системи опалення та вироблення теплової енергії;

порушення постачання енергоресурсів (газу, мазуту, вугілля тощо);

подій іншого характеру, що можуть порушити умови життєдіяльності та/або становити загрозу життю і здоров’ю людей.

План розроблено “Групою планування виходу України з енергетичної кризи”. Групу було посилено американськими, канадськими та українськими фахівцями та фахівцями з ЄС. Він призначений для використання національними, регіональними і місцевими органами виконавчої влади , а також підприємствами та організаціями, що займаються плануванням та управлінням в галузі паливо забезпечення, електроенергетики, ядерної енергетики, енергопостачання з метою запобігання надзвичайним ситуаціям у ПЕК та заходів з її ліквідації . Надзвичайна ситуація такого характеру спрацюванням запасів палива на об’єктах електроенергетики нижче встановлених нормативів, а також у випадку нестачі запасів води (низьких рівнів) у водосховищах нижче встановлених екологічних вимог.

Базовою інформацією для розробки даного плану є: дані щодо наявних запасів твердого та рідкого палива на електростанціях і теплоелектроцентралях, стан їх газозабезпечення, режим роботи АЕС, стан основної електричної мережі Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС України), режим роботи ОЕС України з енергосистемами сусідніх держав.

Планом передбачено виконання розпоряджень центральних органів виконавчої влади органами місцевої влади та суб’єктами господарювання, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об’єкти енергетики яких здійснюють роботу в складі ОЕС України.

Підставою для введення в дію Плану є загроза або виникнення в осінньо-зимовий період надзвичайної ситуації у ПЕК регіонального чи місцевого рівня згідно з критеріями, визначеними Порядком класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 та на підставі експертного висновку ДСНС.

З урахуванням цього Плану суб’єкти Плану розробляють власні плани реагування на надзвичайні ситуації, найбільш імовірні для певної території (галузі), що за своїми наслідками можуть створити реальну загрозу життю та здоров’ю людей, завдати значних матеріальних збитків об’єктам економіки та можливої шкоди навколишньому природному середовищу згідно з максимальними прогнозованими даними.

У відповідних випадках з метою організації ефективної взаємодії та взаємного інформування при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації завчасно відпрацьовується порядок взаємодії між органами управління та суб’єктами Плану.

6

Стислий огляд з питань природного газу

Стислий огляд Розділ, присвячений питанням нафти та газу «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» визначає ряд заходів із забезпечення нафтогазових потреб українських приватних, промислових споживачів та населення, а також достатній рівень постачання на період опалювального сезону 2015-2016 років. Ці заходи включатимуть мінімізацію загроз для нафтогазового сектору, максимальне збільшення рівня вітчизняного видобутку природного газу та збільшення потужностей реверсного постачання природного газу із Європейського Союзу (ЄС). Основним пріоритетом планування стало забезпечення належного рівню заповнення підземних газових сховищ України на початку опалювального сезону, тобто 1 жовтня 2015 року. Після зупинки постачання природного газу Україні з боку «Газпрому» 1 липня 2015 року, обсяги закачування до підземних газових сховищ в Україні значно знизилися. Середній обсяг закачування у період з 1 по 19 липня 2015 року склав 30 млн. куб. м. на добу. Одночасно, станом на 19 липня 2015 року рівень заповнення підземних газових сховищ становив 12,5 млрд. куб. м., що на 2,1 млрд. куб. м. менше ніж минулого року. Рекомендації Як зазначив Нафтогаз в Плані, рівні закачування мають досягти не менш ніж 80 млн.к.м до 1 серпня 2015 р. для забезпечення рекомендованого міжнародною групою цільового об’єму в підземних сховищах в розмірі 19 млрд.к.м (мінімум) до 15 жовтня 2015 р. З урахуванням інформації Нафтогазу, що наведена в плані, рівні закачування мають досягти як мінімум 60 млн. к.м/добу до 1 серпня 2015 р. для того, щоб досягти мети по об’єму в підземних сховищах в розмірі 17.1 млрд.к.м до 15 жовтня 2015 р. Оскільки Україна на даний час використовує тільки одну третю своєї потужності по реверсу з боку ЄС, найбільша перешкода для країни щодо збільшення рівнів закачування природного газу в підземні сховища до рівня 60 млн.к.м фінансова, а не технічна. Недостатнє фінансування також є перешкодою для можливостей України відновити постачання від російського Газпрому. Нафтогазу необхідно забезпечити достатній об’єм кредиту для того щоб збільшити закупівлі природного газу і йому рекомендовано розглядати всі можливості для досягнення цієї мети. Також слід розглянути можливість прямого фінансування з боку державного бюджету Уряду України для покриття дефіциту запасів природного газу. Окрім цього, Нафтогазу необхідно повернутися до вжиття заходів з скорочення споживання природного газу, аналогічних тим, які вступили в дію минулого липня відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 296 з закінченням терміну дії в кінці опалювального сезону. Скорочення побутового споживання природного газу дасть змогу вивільнити додаткові об’єми побутового виробництва для закачування в підземні сховища.

Стислий огляд з питань електрогенерації

Стислий огляд Розділ «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 років та його проходження», присвячений виробництву електроенергії, містить огляд низки заходів, покликаних забезпечити постачання в

7

достатніх обсягах електроенергії побутовим, промисловим та комерційним користувачам впродовж опалювального сезону 2015 – 2016 років. Ці заходи передбачають збільшення надходження вугілля, скорочення споживання електроенергії, збільшення імпорту та зменшення експорту електроенергії, а також розвантаження ліній електропередач. Основним пріоритетним напрямком процесу планування є забезпечення надійного доступу до вугілля. Після втрати території АТО навесні 2014 року під загрозою опинилися запаси вугілля марки А. Крім того, Росія відрізала поставки вугілля марки А для виробництва електроенергії у квітні 2015 р. Особливим напрямком при проведенні аналізу стало виявлення загрози щодо постачання вугілля марки Г, хоча Україна історично сама забезпечувала себе цим вугіллям. Виявляється, що причиною потенційної нестачі вугілля марки Г є відсутність інвестицій на підтримку шахт. Також за історичними мірками запаси вугілля в Україні знаходяться на дуже низькому рівні; при цьому приватні компанії намагаються мінімізувати закупівлі вугілля, приписуючи свої втрачені прибутки на рахунок поточної структури тарифів. Рекомендації Україні потрібно збільшити видобуток і імпорт вугілля, а також скоротити споживання електроенергії та її експорт, якщо вона хоче мати достатні резерви для опалювального сезону. Поточний енергетичний баланс розрахований на основі середніх температур за останні 5 років, хоча консервативний підхід передбачатиме підготовку до холоднішої зими (-20°C), оскільки відсутня впевненість в тому, що декілька поточних джерел надходження вугілля зберігатимуться під час опалювального сезону. Для зимового періоду 2015/16 рр. необхідно забезпечити наступні об’єми вугілля для забезпечення наявності відповідного резерву для проходження опалювального сезону, що закінчується 15 квітня 2016 р.:

Вугілля марки А (припускаючи підтримання поточного рівню закупівлі в обсязі 300 тис.т на місяць)

o Оцінка для нормальної зими (-5С): додатково потрібнозакупити 3,4-3, млн. тон

o Оцінка для суворої зими (-20С): необхідно закупити додатково 5,6-5,7 млн. тон

Вугілля марки Г (припускаючи підтримання поточного рівню закупівлі в обсязі 1,4 млн.т на місяць):

o Оцінка для нормальної зими (-5С): необхідно закупити додатково 3,1-3,7 млн. тон

o Оцінка для суворої зими (-20С): необхідно закупити додатково 4,5-5,0 млн. тон

Одним з механізмів запобігання майбутнім нестачам вугілля може стати створення Національного стратегічного резерву вугілля подібно до резервів нафти, металу та інших товарів, утворених у США. У цьому випадку Уряд України оголосить про проведення тендерних закупівель вугілля вітчизняного видобутку, із Південної Африканської Республіки, Австралії або інших країн. Фактичні темпи для вчасного накопичення такого резерву вугілля для його використання впродовж цієї зими можуть обмежуватися транспортними потужностями та потужностями шахт із видобутку вугілля. Транспортні обмеження включають час, необхідний для доставки імпортного вугілля, та пропускну

8

здатність портів (обсяги вугілля, що їх можна завантажувати та переміщувати через порти). Створення цього резерву може стати першим кроком на шляху створення ринку вугілля за західним зразком, що, у свою чергу, може також сприяти започаткуванню процесу створення ринку електроенергії за західним зразком. Існує безліч способів скорочення навантаження (попиту на електроенергію). Загалом, навантаження можна скоротити на добовій основі (у грудні 2014 р. було запроваджено скорочення навантаження на 2 – 6 ГВт: з 06:00 до 10:00 та 16:00 до 20:00). Для зимового періоду 2015/16 рр. розробити та реалізувати стратегію вирівнювання денної епюри навантаження для збереження паливно-енергетичних поставок. Оскільки ТЕС можуть використовуватися для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень, існує можливість зменшення впливу нестачі вугілля шляхом зниження таких добових пікових навантажень. Однією такою можливістю є вирівнювання навантаження шляхом зміщення робочих годин у часі. Наприклад, відхід від денних робочих змін призведе до збільшення використання електроенергії вночі, коли електроенергія використовується на мінімальному рівні. У такий спосіб зменшується пік денного навантаження, а також глибина нічного провалу навантаження енергосистеми, що призводить до загального зменшення коливання впродовж дня. У такий спосіб, буде потрібна менша потужність ТЕС для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень. Пом’якшення перевантажень під час передачі електроенергії по окремих коридорах може сприяти вивільненню додаткових обсягів електроенергії та покращенню її передачі. Пріоритетним має стати завершення будівництва ЛП високої напруги 750 кВ для переміщення енергії з Рівненської АЕС до підстанції «Київська» до 22 грудня 2015 р. та з’єднання 750 кВ між Запорізькою АЕС та Каховською ГЕС. Можна розглянути можливість використання коксового вугілля. Проте, цей варіант виявляється занадто дорогим, незважаючи на наявність великих наявних ресурсів цього виду вугілля. Запровадження сучасної системи керування попитом не потрібно виключати навіть для цієї зими. В ідеалі, контракти з найбільшими споживачами електроенергії дадуть можливість ДП НЕК «Укренерго» надсилати запити/сигнали про скорочення споживання електроенергії. Це сприятиме зменшенню загального споживання електроенергії, а також зменшить необхідність у виробництві електроенергії під час пікових навантажень, що забезпечується за рахунок потужностей ТЕС.

Стислий огляд з питань централізованого вироблення тепла

Стислий огляд У розділі з вироблення тепла «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» визначено заходи зі скорочення споживання природного газу та мазуту для забезпечення опалення та ГВП у більшості домогосподарств України. Заходи також стосуються внесення необхідних змін до нормативних актів щодо гранично припустимих мінімальних температур у житлових приміщеннях і нагальні кроки для збереження системи центрального опалення від замерзання з наступним пошкодженням трубопроводів. Основна мета – захистити населення України шляхом підтримки безпечної температури у

9

місцях проживання, або де населення можуть шукати притулку, а також скоротити фізичне та фінансове навантаження на системи постачання природного газу та мазуту. Рекомендації Ми маємо два набори рекомендацій: негайні заходи та заходи, які потрібно бути готовим вжити у випадку конкретних надзвичайних умов. В рамах негайних заходів КМУ повинен переглянути норми ЦО з тим, щоб опалювальні системи могли видавати температуру у приміщеннях нижче 18°C, при цьому послуги з опалювання продовжували б оплачуватися. Одночасно проводити інформаційні оголошення серед громадськості стосовно важливості скорочення використання палива для потреб опалення і наголошувати на недопущенні використання електрообігрівачів в якості альтернативи. З початком опалювального сезону системи ЦО повинні працювати в режимі 16°C. Розпочати негайне вимірювання втрат теплоносія системами ЦО і повідомляти результати по всім системам ЦО до Міненерго.

Встановити процедури зменшення електричного навантаження на державних об’єктах протягом опалювального сезону.

Якщо умови сягнуть НС 1 ступеню: (1) поступово знизити розрахункові температури в приміщеннях до 12°C; (2) припинити надання послуг галузям з низьким пріоритетом і знизити температуру всередині приміщень по всім промисловим і комерційним підприємствам до 12°C, (3) змінити інформаційні оголошення для населення на наступне: «Почалася надзвичайна ситуація!» Якщо погодні умови сягнуть НС 2 ступеню, тоді (1) знизити температуру теплоносія до мінімуму (10°C) з метою захисту систем від замерзання, (2) перемістити людей до притулків, (3) провести дренаж усіх систем ЦО, де спостерігаються значні витоки.

Стислий огляд з питань регуляторної політики

Стислий огляд

Основні занепокоєння щодо питань регуляторної політики «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» викликають аспекти процедурної та адміністративної не ефективності. Їх можна згрупувати за наступними категоріями:

Структура ринку вугілля та вплив процесу формування цін на функціонування

системи Зазначені непослідовностіпідходу до встановлення тарифів Субсидування та перехресне субсидування Значні затримки платежів

В Україні у вугільній промисловості працює три основних видобувних підприємства. Оскільки немає прямих доказів щодо змови виробників, структура ринку апріорі мотивує обмеження виробничих потужностей та завищені розрахунки вартості. За поточної системи формування тарифів та надання субсидій, державні шахти зацікавлені у

10

завищенні ціні та отриманні субсидій, незалежно від зміни базових цін на вугілля, а решта приватних виробників отримують пряму користь від зростання відповідних тарифів. Послідовний та справедливий підхід до формування тарифів зумовить появу значних перевагудля енергетичногосектору. . Тарифи не має надавати нерівних переваг одному з елементів енергетичної системи у порівнянні з іншими, особливо у порівнянні із занепадаючи ми державними шахтами та іншими активами. Нижчі тарифи на вугілля та завищена вартість видобутку вугілля дозволяє виділяти більші кошти на відшкодування витрат неспроможнім державним шахтам, що мають право на державні субсидії чи допомогу у відповідності до державних програм субсидування Економічно обґрунтовані тарифи, а також повний перенос первинних витрат на вироблення та генерування енергії на вартість кінцевого продукту та кінцевого споживача матиме результатом подальше посилення кризи неплатежів з боку деяких споживачів. Таким чином, введення нових тарифів включати дуже поступове введення нових розцінок. Однак, не зрозуміло як «соціально оптимальні» тарифні плани було розраховано та які саме критерії були застосовані регулюючими органами для вибору рівня тарифів. На додачу, існує процедурний аспект процесу тарифоутворення, який веде до формування негайних втрат. Зокрема, поточні регуляторні процедури, як виявилось, не відповідають термінам введення нових тарифів на первинні види палива та термінам введення нових тарифів на електроенергію та централізовані комунальні послуги. Різниця між двома даними термінами складає 30-40 днів. Збитки за цей період становлять близько 570 млн. грн. Загалом, розрахунок тарифів, як виявилось, проводяться на основі припущення щодо збереження поточного рівня видобутку. Групою не було виявлено ніяких окремих положень щодо дій відносно вартості іншихвидівпослуг, якщо такі взагалі уснують. Ці кошти на разі не можуть бути списані чи включені до самого тарифу. За відсутності окремого сервісного ринку та відповідних тарифів, будь-які кошти, що є важливими для продовження діяльності, але не впливають прямим чином на формування кінцевого продукту, вважаються компаніями неокупними витратами і стають причиною обмеження обсягі закупівлі вугілля. Застосування єдиного тарифу по відношенню до ГЕС та ГАЕС призводить до значних збитків для ПАТ «УкрГідроЕнерго». Дністровська станція широко використовується для збалансування мережі, а єдиний тариф на гідроенергію призводить до того, що цей критично важливий ресурс працює у збиток. Прострочені Платежі (неплатежі) є значною проблемою для енергетичного сектору. Припинення надання несплачених послуг не є розповсюдженою практикою та, у більшості випадків в існуючій структурі надання послуг, є економічно недоцільним. Значні затримки у платежах, що проходять системою (від кінцевого споживача до виробників енергії) спричиняють значний дефіцит виробничого капіталу, необхідного для придбання паливного ресурсу. Необхідно відмітити, що значна частка боргу утворена на території регіону АТО. Погашення цього боргу в найближчому майбутньому здається неможливим. Таким чином, відповідні фінансові питання повинні бути виключені з порядку денного.

11

Рекомендації Створення Державного Резерву природного газу та вугілля шляхом використання інструментів спотових торгів у найближчому майбутньому є найбільш ефективним підходом до коригування структури ринку вугілля та заснування більш прозорого інструменту для формування ринкових цін. Цей процес необхідно розпочинати та проводити одночасно із проведенням аудиту вугільної промисловості, який має бути виконаний незалежною групою аудиторів із США, Канади та ЄС. Державні субсидії та компенсаційні програми для державних шахт не є продуктивними, оскільки вони ще більше знижують ефективність державних шахт з поганими виробничими показниками, а з іншого боку накладають штрафні санкції на державні та приватні підприємства із ефективним управлінням та кращими виробничими показниками. Виконання таких програм слід припинити. Зокрема, поточні регуляторні процедури, як виявляється, не відповідають термінам введення нових тарифів на первинні види палива та термінам введення нових тарифів на електроенергію та централізовані послуги. Будь-які зміни тарифів повинні бути застосовані до повного циклу постачання та бути введені негайно. Не зрозуміло , яким чином «соціально оптимальні» тарифні плани розраховуються, а також які критерії застосовуються регуляторними органами при визначенні рівню тарифів. Прозорість регуляторних процедур може бути значно підвищена шляхом застосування інтегрованої методології, що об’єднає ціни на пальне та тарифи, встановлені для кінцевого споживача. Тарифи для ГЕС та ГАЕЄ необхідно розділяти, оскільки на таких підприємствах використовуються різні технології та, відповідно, різні механізми та цілі формування цін. Слід створювати ринки надання послуг та окремі тарифи на послуги для врахування витрат важливих для безперервної роботи, але які не мають прямого внеску в кінцевий продукт (наприклад, консервація шахти, підтримання резервної потужності і т.д.) З урахуванням складнощів з грошовим потоком та технічними можливостями, безпосередньо наявним каналом фінансування закупівлі паливного резерву є забезпечення промисловими підприємствами необхідного об’єму пального заздалегідь (тобто фізичний об’єм палива на місці виробництва, а не тільки фінансування). Існує приблизно 50 промислових підприємств високого пріоритету, які підлягають окремому моніторингу та балансуванню навантаження. Вони настільки ж критичні для мережі, наскільки критичним є енергопостачання для їх безперервного функціонування. Крім цих регульованих об’єктів, можна розглядати таку організацію для деяких об’єктів металургійної, енергетичної та хімічної промисловості за умови забезпечення невідключення їх від мережі по програмі скорочення споживання або з причини аварійних відключень в разі дефіциту палива. Це питання треба розглянути додатково, оскільки це найбільш доцільний метод забезпечення необхідних паливних резервів за найкоротший проміжок часу.

Стислий огляд з питань реагування на надзвичайні ситуації

Стислий огляд «План з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження» окреслює комплекс заходів, які необхідно вжити Уряду України для організації та підготовки до потенційних надзвичайних ситуацій. Основна увага в рамках цього напрямку роботи приділяється визначенню

12

рекомендацій, які можна реалізувати негайно для покращення спроможності Уряду виконувати оперативне координування з метою об’єднаного реагування. Ключовою пріоритетною галуззю для визначення поточних можливостей по реагуванню на надзвичайні ситуації, які можна покращити з метою підготовки державних органів до зими, що наближається. Додаткові результати процесу планування включають необхідність проведення тренування з питань процедур реагування та координування дій структур з реагування на надзвичайні ситуації. Навчання на основі цих рекомендацій має включати всеохоплююче тренування на всіх рівнях з метою досягнення повної готовності в разі настання надзвичайної ситуації. Рекомендації Використати Робочу групу високого рівня, яка створюється для реагування на потенційні кризові ситуації в енергетиці в зимовий період для надання настанов Оперативній робочій групі при виникненні проблем (наприклад, пошкодження залізниці, що перешкоджає постачанню вугілля на ТЕС, втрата теплоцентралі або електрогенеруючої станції з причини механічного пошкодження. Створити Оперативну робочу групу технічних експертів, які мають повноваження для виконання дій у відповідних сферах відповідальності для реагування на виникаючі проблеми. Визначити та внести необхідні корективи до нормативних актів (приказів, законів і т.д.) , що регулюють діяльність державних установ для надання можливості реагувати на інциденти, включаючи можливість ставити завдання іншим Міністерствам та урядовим групам або декларувати надзвичайний стан або стихійне лихо. Приклади можна знайти в Акті Стеффорда та Кодексі Федеральних Положень 44 Сполучених Штатів Америки та інших міжнародних стандартах. Створити міжгалузеву координаційну групу, що включатиме керівників ключових урядових установ та приватних підприємств. Координаційна група надаватиме рекомендації (шляхом визначення цілей та пріоритетів), забезпечуватиме необхідні ресурси та повноваження. Інформація щодо обов’язків такої групи наведена у положеннях Національної системи реагування у надзвичайних ситуаціях США. Поєднати ключових осіб, які приймають рішення, для забезпечення ефективності комунікацій. В декількох країнах ця група називається Оперативним штабом з надзвичайних ситуацій або Кризовим координаційним центром. У документації Національної системи керування інцидентами США наведено його стислий опис. Розробити процедури керування та координування, інформування, логістики, узгодження та виділення ресурсів, а також виконання інших необхідних функцій. Документація Національної системи керування інцидентами США, основою якої є вже діюча Система контролю у разі настання надзвичайних ситуацій (ICS), є основним ресурсом для розробки таких функцій.

13

І. Загальна частина

Кліматичні умови осінньо-зимового періоду в Україні

Аналіз аномалій поверхневих температур води у Північноатлантичній осциляції (ПАО) за минулі роки дозволяє зробити прогноз характеру зими у Європі на 2015/2016 роки. Оцінка поверхневих температур у північній частині Атлантичного океану виявила їх відповідність температурам, що спостерігалися у 1980-х роках.

Холодні води Атлантичного океану, в зимовий період, історично стали індикатором, за яким Об'єднане Королівство та європейські країни можуть спрогнозувати посилення руху західних повітряних мас та зональних течій. Характер поверхневих температур води Атлантичного океану вказує на більш вологу, сніжну зиму у Європі. Такий сценарій біль вірогідний, аніж настання більш холодної, сухішої зими. Відповідно до історичних даних, холодні аномалії ПАО у травні 1985 року та травні 1986 року супроводжувалися декількома надзвичайно холодними зимами у середині 1980-х років (1984/85 р.р., 1985/86 р.р. та 1986/87 р.р.)

Відповідно, деякі характеристики погодних моделей вказують на середньомісячні температури, що наближатимуться до нормальних історичних значень з можливим потеплінням ближче до закінчення опалювального сезону. Додаток 1 надає прогноз середніх місячних температур з жовтня 2015 року до березеня 2016 року.

Характеристика електроенергетичного комплексу

Головними складовими електроенергетичного комплексу України є:

об’єкти генерації електроенергії – теплоелектростанції (ТЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), гідроелектростанції (ГЕС), гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС), атомні електростанції (АЕС), блок-станції, та станції, що працюють з використанням відновлювальних джерел енергії (ВДЕ);

об’єкти трансформації та передачі електроенергії промисловим та комерційним споживачам та населенню (силові підстанції, магістральні, міждержавні та розподільчі електромережі тощо).

ТЕС, що працюють на вугіллі, знаходяться переважно на східній частині України (на вугледобувній території); атомні електростанції знаходяться у центральній і західній частинах України

14

Об'єднана енергетична система України (ОЕС) – це сукупність електростанцій,

електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом згідно Закону України "Про електроенергетику".

Робота об’єктів електроенергетики України в складі ОЕС України забезпечується шляхом централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виробництвом, передачею та розподілом електричної енергії, з урахуванням правил оптового ринку електричної енергії України. Централізоване оперативно-технологічне управління ОЕС України поширюється на всі суб’єкти підприємницької діяльності електроенергетики України, які мають об’єкти, підключені до ОЕС України, і об’єднує роботу всіх рівнів оперативно-диспетчерського управління, що діють в електроенергетичній галузі.

Централізоване оперативно-технологічне управління ОЕС України призначене для виконання наступних завдань:

планування та оперативне управління потужностями електростанцій України, в тому числі режимів централізованого теплопостачання та умов роботи оптового ринку електричної енергії України;

планування та контроль за додержанням режиму роботи ОЕС України;

запобігання аварійним ситуаціям і ліквідація їх наслідків в ОЕС України шляхом підтримки необхідного балансу потужності та енергії, забезпечення надійного і сталого функціонування ОЕС України та її паралельної роботи з енергетичними системами інших держав;

Атомні станції в Україні знаходяться переважно у західних/центральних регіонах – лише одна (хоча і найбільша) знаходиться у східному регіоні

Заводи, що працюють на вугіллі, знаходяться переважно на вугледобувній території Донбасу

15

розроблення і здійснення контролю за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту, а також засобів зв'язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

здійснення нагляду за експлуатацією систем протиаварійної автоматики та захисту.

Функції централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС України виконує Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”. Усі оперативні команди і розпорядження державного підприємства ДП “НЕК “Укренерго, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб’єктами підприємницької діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до Об’єднаної енергетичної системи України.

До складу ОЕС України (без Кримської енергосистеми) входять: генеруючі об’єкти (чотири АЕС, чотирнадцять ТЕС,сім ГЕС, три ГАЕС, 94 ТЕЦ, малі ГЕС, ВЕС та інші) загальною встановленою потужністю 54504,4 МВт, близько 23 тис. км магістральних та міждержавних електричних мереж напругою 35-800 кВ та 996 тис. км розподільчих мереж напругою 0,4- 150 кВ.

Виробництво електроенергії в Україні у 2014 році становило 181944,7 млн. кВт/год. При цьому виробництво електроенергії тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями становило 86579,6 млн. кВт/год. Виробництво електроенергії атомними електростанціями становило 83209 млн. кВт/год.

Енергетична стратегія України на період до 2030 року визначає, що для забезпечення можливості паралельної роботи ОЕС України з енергетичним об’єднанням країн Європи необхідно виконати значний обсяг організаційно-технічних заходів у національному електроенергетичному комплексі.

Зокрема, це стосується заходів, спрямованих на підвищення надійності роботи та ефективності використання існуючої енергетичної інфраструктури, підвищення рівня гнучкості керування режимами ОЕС України. Членство України у Енергетичному Співтоваристві вимагає приведення ОЕС України у повну відповідність до загальновстановлених стандартів Європейського Союзу, зокрема щодо безпечного та ефективного функціонування систем транспортування та постачання електроенергії.

З метою забезпечення надійної роботи електричних мереж, у 2014 році виконано ремонт 56264,1 км ліній розподільчих електричних мережах напругою 0,4-150 кВ та 24810 од. трансформаторних підстанцій напругою 6-110 кВ.

По магістральним електричним мережам 220-750 кВ за 2014 рік виконано ремонт 8 трансформаторів та 80 вимикачів. Витрати на зазначені ремонтні роботи склали 187,5млн. грн.

Характеристика нафтогазового комплексу

Основною компанією нафтогазового комплексу України є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка включає:

1. Видобування та переробку вуглеводнів (100% акцій ПАТ «Укргазвидобування» та Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», 50%+1 акція ПАТ «Укрнафта» та закордонні філії):

5,4 трлн. куб. м та 850 млн. тонн запасів газу і нафти відповідно;

17,2 млрд. куб. м видобутого газу у 2014 році. У порівнянні із 2013 роком зниження видобутку газу на 1,4 млрд. куб.м. пов’язано із анексією АР Крим Російською Федерацією;

16

п’ять газопереробних заводів;

235 родовищ нафти, газу, газового конденсату, нафтового конденсату; НАК «Нафтогаз України» видобуває близько 90% природного газ в Україні

2. Транспортування та зберігання газу і нафти (100% акцій ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укртранснафта» та ПАТ «Укрспецтрансгаз»):

щорічне транспортування 43-59 млрд. куб. м природного газу українським споживачам та транзит 59-101 млрд. куб. м до Європи (в 2009–2014 роках);

13 підземних газосховищ загальною ємністю 32 млрд. куб. м та щоденною продуктивністю 250 млн. куб. м (Довідково: ПСГ Глібовка знаходиться на території анексованої АР Крим, ПСГ Вергунка знаходиться на тимчасово окупованих територіях, ПСГ Краснопопівка знаходиться в зоні бойових дій);

39.8 тис. км газопроводів (з пропускною здатністю 288 млн. куб. м і вихідною пропускною здатністю 178.5 млн. км), 74 компресорні станції, 1458 газорозподільчі станції;

4700 км основних нафтопроводів, 58 насосних станцій, 176 підкачувальних агрегатів, 11 резервуарних парків загальною місткістю 1083 куб. м;

система нафтопроводів з можливістю щорічного прийому 114 млн. тонн та транзитною випускною здатністю 56 млн. тонн;

імпорт газу, оптова торгівля газом і управління;

газ, видобутий ПАТ «Укргазвидобування» та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз», закуповується для використання домогосподарствами;

до 2012 р. – монопольний імпортер газу в Україну. Наразі залишається основним імпортером російського газу в країні.

3. Розподіл та постачання газу (ДП «Укравтогаз» належать міноритарні пакети у регіональних газорозподільних компаніях):

продаж природного газу побутовим споживачам, комунальним службам, бюджетним установам, промисловим споживачам тощо;

міноритарні пакети у 39 та мажоритарні пакети у 2 розподільних компаніях;

технічна підтримка операційної діяльності (ДП «ЛІКВО», ДП «Науканафтогаз», ДП «Нафтогазбезпека»);

дослідження та розробка спрямовані на розширення ресурсної бази, підвищення ефективності, збереження ресурсів та енергії тощо;

запобігання аварійним ситуаціям, включаючи викиди нафти й газу.

Інформація про дочірні підприємства, компанії та господарські товариства, у статутному (складеному) капіталі яких Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» належать пакети акцій (частки, паї) наведена у додатку 2.

Характеристика вугільної галузі

Загальна кількість працюючих у вугільній галузі України видобувних підприємств становить 226 шахт і шахтоуправлінь, які територіально розташовані у п’яти областях держави: Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській і Волинській. З цієї

17

кількості підприємств 80 становлять малі і приватні шахти, що працюють на території Донецької і Луганської областей.

У 2014 році підприємствами вугільної галузі загалом добуто близько 65 млн. тонн вугілля. З загальної кількості добутого вугілля близько 16 млн. тонн складає коксівне вугілля, біля 49 млн. тонн – енергетичне вугілля.

У зв’язку з бойовими діями, що відбуваються на окремій території Донецької і Луганської областей, робота значної кількості вугільних підприємств призупинена або заблокована.

Характеристика ядерно-енергетичного та атомно-промислового комплексу

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” створено у жовтні 1996 р. Компанія є оператором 4 діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків, з яких 13 типу ВВЕР-1000 і 2 типу ВВЕР-440, загальною встановленою потужністю 13 835 МВт.

До складу ДП “НАЕК Енергоатом” входять чотири відокремлених підрозділи – Запорізька, Рівненська, Южно-Українська, Хмельницька АЕС, а також “Атомремонтсервіс”, “Атоменергомаш”, “Атомкомплект”, “Атомпроектінжиніринг”, “Аварійно-технічний центр”, “Науково-технічний центр”, “Складське господарство”, “Конструкторське бюро атомного приладобудування та спеціального обладнання” і “Управління справами”.

ДП “НАЕК “Енергоатом” забезпечує майже 50% потреби України в електроенергії. Прогнозується, що ці показники зростуть до 58-60% до жовтня 2015 року.Україна посідає сьоме місце в світі за показником встановленої потужності АЕС.

Встановлена потужність АЕС та виробництво електроенергії:

Встановлена потужність ДП “НАЕК “Енергоатом” 14 160,127 МВт, у т.ч. на АЕС – 13 835 МВт; вироблено електроенергії у 2014 році – 88573,0 млн. кВт·год; за 6 місяців 2015 року – 44547,1 млн. кВт·год.

У розрізі кожної АЕС:

Запорізька АЕС – 6 енергоблоків ВВЕР-1000, встановлена потужність 6000МВт, вироблено електроенергії у 2014 році 39612,1 млн. кВт·год; за 6 місяців 2015 року – 18010,0 млн. кВт·год;

Рівненська АЕС – 4 енергоблоки в т.ч. ВВЕР 440 – 2 енергоблоки, ВВЕР-1000 – 2 енергоблоки, встановлена потужність – 2 835 МВт, вироблено у 2014 році – 18239,0 млн. кВт·год; за 6 місяців 2015 року – 9457,6 млн. кВт·год;

Хмельницька АЕС – 2 енергоблоки ВВЕР-1000, встановлена потужність – 2000 МВт, вироблено у 2014 році – 10913,2 млн. кВт·год; за 6 місяців 2015 року – 8 183,8 млн. кВт·год;

Южно-Український комплекс – 3 енергоблоки ВВЕР-1000, встановлена потужність 3000 МВт, Каскад ГЕС-ГАЕС Олександрівська ГЕС – встановлена потужність 11,5 МВт, Каскад ГЕС-ГАЕС Пусковий комплекс Ташлицької ГАЕС – встановлена потужність 302,007 МВт. Вироблено у 2014 році – 19805,7 млн.кВт·год в т.ч. на АЕС 19624,8 млн. кВт·год; за 6 місяців 2015 року вироблено 8895,7 млн.кВт·год в т.ч. на АЕС 8790,4. млн.кВт·год.

18

Прогнозний баланс виробництва та відпуску електроенергії на АЕС Україні в ОЗП 2015-2016 рр. наведено у додатку 3.

Відповідно до Закону України “Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку” на ДП “НАЕК “Енергоатом” покладено функції експлуатуючої організації, що відповідає за безпечне виробництво електроенергії. Крім того, основними завданнями ДП “НАЕК “Енергоатом” є подовження ресурсу наявних та спорудження нових енергопотужностей, виконання Комплектної (зведеної) програми підвищення безпеки АЕС, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист об’єктів атомної енергетики, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу ДП “НАЕК “Енергоатом” тощо.

ДП “НАЕК “Енергоатом” працює над подовженням терміну експлуатації українських енергоблоків. На теперішній час продовжено строк експлуатації діючих енергоблоків № 1 та № 2 Рівненської АЕС, енергоблоку №1 Южно-Українськой АЕС. Виконані заходи з продовження експлуатації на 10 років у понадпроектний строк енергоблоків № 2 Южно-Української АЕС та енергоблоків № 1, 2 Запорізької АЕС.

Наразі в ДП “НАЕК “Енергоатом” реалізується 10 інвестиційних проектів, загальною вартістю у 63 млрд. грн., основними серед яких є реконструкція відкритих розподільчих споруд 750 кВ Рівненської, Хмельницької та Запорізької АЕС; Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки АЕС, частина заходів якої фінансується за рахунок кредиту ЄБРР та Євратому, реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС, створення комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів; будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива та спорудження учбово-тренувального центру (Корпус Г на Запорізькій АЕС).

Видобуток та переробку уранової руди в Україні здійснює державне підприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (ДП “СхідГЗК”, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.). До складу підприємства входять: Смолінська, Інгульська, Новокостянтинівська шахти, гідрометалургійний завод і сховища відходів переробки уранових руд, хвостосховище у балці “Щербаківська” (експлуатується) та хвостосховище у колишньому кар’єрі бурих залізняків (на стадії консервації).

На усіх об’єктах ДП “СхідГЗК” постійно здійснюється контроль технічного стану об’єктів, радіаційний моніторинг навколишнього середовища, як на території так і в їх санітарно-захисних зонах. Результати радіаційного моніторингу за 2014 рік свідчать про стабільність радіаційного стану навколишнього середовища в зоні впливу об’єктів ДП “СхідГЗК” та відсутність будь-якого суттєвого шкідливого впливу його діяльності на населення та довкілля.

Характеристика гідроелектроенергетичної галузі

Однією з найбільших гідрогенеруючих компаній України з виробництва електричної енергії є ПАТ «Укргідроенерго» (Укргідроенерго). Детальний опис компанії наведено в Додатку 32, Компанія забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, мобільний аварійний резерв в об’єднаній енергосистемі України. До складу компанії входять 9 гідроелектростанцій (ГЕС), які розташовані на річках Дніпро та Дністер (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська, Дністровська, а також Київська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) та Дністровська ГАЕС, яка будується). Компанією використовується 102 гідроелектроагрегати. Загальна потужність по компанії становить 5384,7 МВт. Середній показник виробітку електроенергії за рік становить приблизно 10 млрд. кВт/год.

Київська ГЕС – гідроелектростанція розташована на річці Дніпро, біля м. Вишгород, Київської області. ГЕС використовує 20 гідроелектроагрегатів. Загальна

19

потужність ГЕС становить 440 МВт. Середньорічний виробіток електроенергії 650 млн. кВт./год. Київське водосховище має максимальний об’єм 3,73 млрд. м. куб.

Київська ГАЕС – гідроакумулююча електростанція, розташована на правому березі річки Дніпро на відстані 2,5 км від Київської ГЕС. ГАЕС використовується для збільшення пікової потужності в об'єднаній енергосистемі України, сприяння рівномірному навантаженню теплових та атомних електростанцій, а також для поліпшення умов експлуатації та підвищення економічності їх роботи. На ГАЕС використовується 6 гідроелектроагрегатів (із них 3 зворотні). Загальна потужність ГАЕС становить - 235,5 МВт. в генераторному режимі та 129,9 МВт. в насосному режимі. Середній показник виробітку електроенергії за рік становить приблизно 160 млн. кВт/год. Верхня водойма ГАЕС має максимальним об’єм – 0,004 млрд. м. куб.

Канівська ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дніпро біля м. Канів, Черкаської області. ГЕС використовує 24 гідроелектроагрегати. Загальна потужність ГЕС становить 475,5 МВт. Середній виробіток електроенергії за рік 770 млн. кВт./год. Канівське водосховище має максимальний об’єм 2.4 млрд. м. куб.

Кременчуцька ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дніпро біля м. Світловодськ, Кіровоградської області. ГЕС використовує 12 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС становить 632,9 МВт. Середній виробіток електроенергії 1200 млн. кВт./год. Кременчуцьке водосховище має максимальний об’єм 13,52 млрд. м. куб.

Дніпродзержинська ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дніпро біля м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. ГЕС використовує 8 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС становить 382,0 МВт. Середній виробіток електроенергії 950 млн. кВт./год. Дніпродзержинське водосховище має максимальний об’єм 2.46 млрд. м. куб.

Дніпровська ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дніпро в м. Запоріжжя. ГЕС використовує 18 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС становить 1539,8 МВт. Середній виробіток електроенергії становить 2700 млн. кВт./год. Дніпровське водосховище має максимальний об’єм 3,32 млрд. м. куб.

Каховська ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дніпро біля м. Нова Каховка, Херсонської області. ГЕС використовує 6 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС становить 329,0 МВт. Середній виробіток електроенергії 1100 млн. кВт./год. Каховське водосховище має максимальний об’єм 18,18 млрд. м. куб.

Дністровська ГЕС - гідроелектростанція розташована на річці Дністер біля м. Новодністровськ, Чернівецької області. ГЕС використовує 6 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС становить 702,0 МВт. Середній виробіток електроенергії 750 млн. кВт./год. Дністровське водосховище має максимальний об’єм 3.0 млрд. м. куб.

Дністровської ГАЕС - гідроакумулююча електростанція розташована на річці Дністер біля села Василівка Сокирянського району Чернівецької області та м. Новодністровськ, Чернівецької області. ГАЕС заходиться у стадії будівництва. За проектним рішенням заплановано побудувати 7 гідроелектроагрегатів у 2 черги (1-а черга 3 гідроелектроагрегати, 2-а черга 4 гідроелектроагрегати). Загальна проектна потужність повністю побудованої ГАЕС становитиме – у насосному режимі – 2947 МВт., у генераторному режимі – 2268 МВт.

На липень 2015 року на Дністровській ГАЕС збудовано та експлуатується 2 гідроелектроагрегати. Загальна потужність 2-х працюючих гідроелектроагрегатів становить у насосному режимі – 832 МВт., у генераторному режимі – 648 МВт. Середній виробіток електроенергії за рік складає 1200 МВт./год. Штучна верхня водойма ГАЕС має максимальний об’єм 49,23 млрд. м. куб.

20

Характеристика житлово-комунального господарства

Житлове господарство

Станом на 1 січня 2015 року житловий фонд країни становив 1 096,6 млн. кв. м загальної площі, з якого 63,8% (700,1 млн. кв. м) – житловий фонд міських поселень.

Майже весь житловий фонд (98,2%) розміщувався в житлових будинках квартирного типу. Площа гуртожитків та житлових приміщень у нежилих будівлях в загальному житловому фонді склала 1,8 % (19,6 млн. кв. м).

Загальна кількість квартир в Україні становила 19,4 млн. За кількістю кімнат квартири розподілились таким чином: 19,3% – однокімнатні, 37,0% – двокімнатні, 32,8% – трикімнатні, 10,9% квартир мали чотири і більше кімнат.

Згідно із даними державної статистики станом на 1 січня 2014 року житловий фонд налічував 10 176,1 тис. будинків, з них 9,5 тис. – гуртожитки.

До категорії ветхих віднесено 46 173 будинки (0,5% від загальної кількості житлових будинків країни), загальною площею 3,8 млн. кв. м, в яких мешкає 89 520 мешканців.

До категорії аварійних віднесено 13 701 будинок (0,1 % житлових будинків країни), загальною площею 1,05 млн. кв. м, в яких мешкає 19 982 мешканця.

Ліфтове господарство України налічує 94,2 тис. ліфтів. Кількість ліфтів, які мають термін експлуатації 25 і більше років становить 50,3 тис. одиниць, що складає 53,4 % ліфтового парку України.

Водопровідно-каналізаційне господарство

Централізованим питним водопостачанням забезпечено 397 міст, або 89,8% від загальної кількості (442), 570 селищ міського типу, або 68,8% загальної кількості (828) та 4709 сільських населених пунктів або 17,2% загальної кількості (27412).

Загальна протяжність водопровідних мереж складає 141 993,8 км, з яких в аварійному та ветхому стані перебувають 49 124,6 км або 34,6% з них.

Витоки та невраховані витрати води в системах у 2014 році централізованого водопостачання склали 28,3 % від поданої води у мережу.

102 населені пункти у 17 регіонах держави отримують питну воду за графіками.

Централізованими системами водовідведення забезпечено 385 міст або 87,1% їх загальної кількості (442), 397 селищ міського типу, або 47,9 % їх загальної кількості (828) та 530 сільських населених пунктів, або 1,9 % їх загальної кількості (27412).

Загальна протяжність каналізаційних мереж 42 881,9 км, з яких в аварійному та ветхому стані знаходяться 14 786 км, або 34,5%.

Комунальна теплоенергетика

21

В 2014 році експлуатувалось 30 992 котельні сумарною потужністю 96 071,3 Гкал/год. З них на твердому паливі працювало 8 676 котелень, на рідкому паливі – 155, на газу – 24 413.

Пропозиції щодо можливого заміщення природного газу мазутом на ГК ТЕС та ТЕЦ наведено у додатку 4.

Із 68 028 установлених котлів, 12 402 котли (18,2 %) експлуатуються понад 20 років.

Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 25 619,2 км, з них ветхих та аварійних – 4762 км (18,5%).

У 2014 році переведено на альтернативні види палива 1020 котелень, що складає 3,2% від загальної кількості котелень.

Загальні обсяги теплопостачання по Україні склали 67,1 млн. Гкал., у т.ч. населенню – 39,4 млн. Гкал, на комунально-побутові потреби – 15,3 млн. Гкал, на виробничі потреби – 7,9 млн. Гкал, іншому підприємству – 4,5 млн. Гкал.

Витрати умовного палива на відпуск теплової енергії у 2014 році становили 11 272,5 тис. тонн.

Втрати теплової енергії в інженерних мережах за 2014 рік становило 9,8 млн. Гкал, що складає 14,6 % від загальної кількості реалізованої теплової енергії.

Благоустрій та комунальне обслуговування

Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі в Україні (без урахування даних АР Крим, Луганської області та міста Севастополя) у 2014 році становила майже 243 тис. км., загальною площею – понад 4,6 млрд. кв. м.

При цьому, протяжність з твердим покриттям проїзної частини становить 168 тис. км (69 % загальної протяжності).

Протяжність вулиць та доріг з удосконаленим покриттям проїзної частини становить майже 64 тис. км (26,2% загальної її протяжності).

6,8 тис. км доріг (4% загальної протяжності доріг з твердим покриттям) обладнано закритою дощовою каналізацією.

Протяжність вулиць та доріг із штучним освітленням 61 тис. км (25% загальної протяжності).

Загальна протяжність тротуарів та пішохідних доріжок з твердим покриттям становить 42,4 тис. км, а велосипедних доріжок – 245,5 км.

Протяжність набережних річок, озер, водосховищ, заток, морів у межах населених пунктів становить 1 тис. км.

Загальна площа майданів та площ становить 9 млн. кв. м, автомобільних вуличних паркінгів – 2,05 млн. кв. м, з яких обладнаних інженерними та допоміжними спорудами – 0,4 млн. кв. м.

Експлуатується 7638 автомобільний міст, 2165 пішохідних мостів та 765 шляхопровід загальною протяжністю 624 км.

В населених пунктах експлуатується 354 підземних пішохідних переходи загальною площею 162 тис. кв. м.

22

У 2014 році кількість підприємств, що працюють у сфері дорожньо-мостового господарства, склала 713 одиниць із загальною чисельністю працівників майже 25 тис. осіб., у т.ч. комунальних підприємств – 348, приватних підприємств – 121, інших організаційно-правових форм господарювання – 244.

Загальна протяжність електромереж зовнішнього освітлення в населених пунктах (без урахування даних АР Крим, Луганської області та міста Севастополя) станом на 01.01.2015 становить понад 86 тис. км.

Загальна кількість світлоточок зовнішнього освітлення становить більше ніж 1,8 млн. одиниць.

У 2014 році було спожито понад 470 млн. кВт/год. Електроенергії.

Витрати на електроенергію, спожиту на зовнішнє освітлення, протягом 2014 року становлять 474,5 млн. гривень.

Характеристика транспортно-дорожнього комплексу

Транспортно-дорожній комплекс України – одна з найважливіших складових соціально-економічної системи країни, від функціонування якої залежить стабільний розвиток всієї економіки.

Карта транспортної мережі України наведена у додатку 5 до Плану.

Експлуатаційна довжина мереж залізниць складає близько 21,6 тис. км., з яких 45 % електрифіковані. Парк вантажних вагонів складає близько 116 тис. одиниць, у тому числі, 28600 вагонів для транспортування вугілля. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн через 36 пунктів перетину кордону і з 13 основними морськими портами Чорного і Азовського морів.

Портове господарство Україні, що здійснює перевалку вантажів, включає в себе 13 незамерзаючих морських торгових портів, 4 морських рибних порти, 11 річкових портів, а також 31 термінал підприємств недержавної форми власності.

Протяжність автомобільних доріг загального користування складає близько 160 тис. км., з них 49,9 тис. км. державного значення. Щільність автомобільних доріг складає 273 км. на 1 тис. м. кв. території країни.

Епюра середньорічної добової інтенсивності руху на автомобільних дорогах державного значення наведено у додатку 6 до Плану.

Для забезпечення авіаційних перевезень функціонують 23 сертифікованих аеропортів, 33 аеродроми, 2 вертолітні аеропорти.

Об’єкти транспортно-дорожнього комплексу, вплив на які, внаслідок надзвичайних ситуацій, може призвести до критичних наслідків для населення,об’єктів національної економіки та функціонування держави в цілому, наведено у додатку 7.

Розглянуті питання регуляторної політики

Були проведені зустрічі із чисельними організаціями, що інформували Групу щодо можливих слабких місць регуляторних політик та процедур, які наразі є застосовними у енергетичному секторі. Основні питання можна згрупувати у наступні більш широкі категорії:

Не ефективна організація роботи урядових установ

Структура ринкуПринципи встановлення справедливої структури тарифів

23

Положення про повністю функціональну, незалежну регулюючу установу.

Відсутність прозорості у секторі видобутку вугілля

Значні затримки у здійсненні платежів

Субсидування та перехресне субсидування

Оцінка енергетичного балансу

Формування цін на вугілля та структура ринку

Дуже проблематично визначити якою є фактична вартість видобутку вугілля. Цінові пропозиції наведено в таблиці нижче. Ці цифри були надані приватними та публічними компаніями та підтверджують широкий діапазон вартості видобутку вугілля. Точність наведених даних не може бути перевірена Групою з підготовки плану.

Ціна вугілля марки A 1763 грн/т. 80 долл./т

Ціна вугілля марки T 1685 грн/т. 76 долл./т

Ціна вугілля марки Г 1624 грн/т. 73 долл./т

Ціна вугілля, видобутого в Україні

1985-2195 грн/т. 90-99 долл./т

Ціна вугілля, видобутого на державній шахті «Надія»

900-1000 грн/т. 41-45 долл./т

Ціна вугілля, що постачається Південним маршрутом

1300 грн/т. 59 долл./т

Ціна вугілля, що постачається найдовшим маршрутом


Ціна вугілля, що постачається із Південної Африки

2400 грн/т. FOB + 15-20 доларів за тонну – вартість доставки/розвантаження

115-120 дол./т.

Інші розцінки 65-80 дол./т.

Розрахунковий тариф на вугілля


Відсутність прозорих даних із вартості вугілля значно ускладнює формування відповідних тарифів. Аналіз структури регуляторних інструментів вказує на неодноразові спроби, як з боку уряду так і з боку приватних компаній, збільшити вартість видобутку вугілля. Без відповіді залишаються питання щодо вбудованих витрат. Рекомендовано провести незалежний аудит з метою перевірки існуючих цін та визначених регуляторними процедурами методів їх формування. Аудит необхідно провести силами закордонного підприємства, яке раніше не мало представництва в Україні, або яке не підлягає будь-яким формам впливу з боку гравців українського енергетичного сектору.

В Україні у вугільній промисловості працює три основних видобувних підприємства. Один з них займає значний сегмент ринку та має значні

24

інструменти його контролю. Державні регуляторні органи на даний час оцінюють стан паливно-енергетичного сектору країни та досліджують можливість забезпечення джерел постачання вугілля та, одночасно, приведення цін на супутні товари, за допомогою вертикальної частин ринку. Інші два видобувних підприємства не мають наразі мотивації втручання у поточну ситуацію. Державні шахти зацікавлені у завищенні ціні та отриманні субсидій, незалежно від зміни базових цін на вугілля, а решта приватних виробників отримують пряму користь від зростання відповідних тарифів.

Оскільки немає прямих доказів щодо змови виробників, структура ринку апріорі мотивує обмеження виробничих потужностей та завищені розрахунки вартості. Спотовий ринок є найбільш ефективним інструментом стримування означених тенденцій та встановленні більш прозорого механізму формування ринкових цін. Створення федерального резерву природного газу та вугілля шляхом ведення торгів на спотовому ринку може бути розглянуто у якості найбільш ефективного підходу, який може бути використаний Міністерством Оборони для організації єдиної системи закупівель та відкритих торгів.

Тариф на вугілля

Послідовний і справедливий підхід до тарифоутворення може мати велике значення для розвитку енергетичного сектору. Тарифи не має надавати нерівних переваг одному з елементів енергетичної системи у порівнянні з іншими, особливо у порівнянні із державними шахтами з низькими виробничими показниками та іншими активами.

Нижчі тарифи на вугілля та завищена вартість видобутку вугілля дозволяє виділяти більші кошти на відшкодування витрат державним шахтам з низькими виробничими показниками, що мають право на державні субсидії чи допомогу у відповідності до державних програм субсидування (наприклад: витрати на відшкодування витрат на сплату електроенергії та оплату праці складає близько 400 млн. грн., оскільки грошові дотації державним шахтам становлять близько 200 млн. грн.) Такі програми є контр-продуктивними, оскільки зумовлюють не ефективну експлуатацію державних шахт, а також штрафні санкції на державні та приватні підприємства із більш ефективним управлінням і кращими виробничими показниками.

Тарифи для кінцевих споживачів

Економічно обґрунтовані тарифи для кінцевого споживача, а також повний перенос первинних витрат на вироблення та генерування енергії на вартість кінцевого продукту та кінцевого споживача матиме результатом подальше посилення кризи неплатежів з боку деяких споживачів. Таким чином, введення нових тарифів включати дуже поступове введення нових розцінок. Однак, не зрозуміло як «соціально оптимальні» тарифні плани було розраховано та які саме критерії були застосовані регулюючими органами для вибору рівня тарифів. Тобто, поточні процедури регуляторних установ не узгоджені із строками введення нових тарифів на основні види палива та тарифів на електроенергію та комунальні послуги. Різниця між двома даними термінами складає 30-40 днів. Збитки за цей період становлять близько 570 млн. грн.

Комунальні тарифи

Загалом, розрахунок тарифів проводяться на основі припущення щодо збереження поточного рівня видобутку. Немає ніяких окремих положень щодо дій відносно вартості а тарифів на інші види послуг, якщо такі взагалі існують. Ці кошти наразі не можуть бути списані чи включені до самого тарифу. За відсутності окремого сервісного ринку та

25

відповідних тарифів, будь-які кошти, що є важливими для продовження діяльності, але не впливають прямим чином на формування кінцевого продукту. Компані\ розглядають їх як неокупні витрати і використовують як причину для обмеження обсягів закупівлі вугілля. Введення прозорої та вартісної структури тарифів передбачено у проекті нового газового закону та проекті нового закону про електроенергію, що мають бути прийняті найближчим часом.

Тарифи на електроенергію, що виробляються гідроенергостанціями

Застосування єдиного тарифу по відношенню до ГЕС та ГАЕС призводить до значних збитків для ПАТ «УкрГідроЕнерго». Дністровська станція широко використовується для збалансування мережі, а єдиний тариф на гідроенергію призводить до того, що цей критично важливий ресурс працює у збиток. Незважаючи на те, що вони належать одній юридичній особі, необхідно встановлювати окремі тарифи на ці дві послуги, щоб уникнути ситуації, коли критично важливі потужності працюють з плановими і передбачуваними збитками на регулярній основі.

Затримка платежів (неплатежі)

Незважаючи на значні затримки виплат по всій системі (починаючи від кінцевих споживачів і далі по всьому ланцюгу до електрогенерації та постачальників первинних енергоресурсів), існує декілька механізмів, що дають можливість здійснювати платежі по всьому ланцюгу виробництва та постачання електроенергії. Ці механізми є законними, але від їх використання наразі відмовляються. Основний принцип полягає у формуванні простроченої заборгованості у бухгалтерській звітності, щоб задовольнити кваліфікаційні критерії для отримання відшкодування/компенсації. Одразу після виникнення боргу за попередній місяць, вступає в дію механізм отримання відшкодування/компенсації з бюджету з подальшими взаєморозрахунками між юридичними особами. Таким чином, наявність значної простроченої дебіторської заборгованості між юридичними особами в ланцюгу генерації та постачання електроенергії є поширеним підходом, що застосовується для забезпечення дотримання кваліфікаційних критеріїв, необхідних для здійснення цього виду взаєморозрахунків. Він ускладнює відокремлення простроченої дебіторської заборгованості, що виникла внаслідок неплатежів з боку кінцевих споживачів, та подальшої нестачі оборотних коштів, що поширюється в енергетичному секторі, внаслідок загальноприйнятих бухгалтерських практик щодо здійснення транзакцій через взаємні розрахунки за наявності коштів.

Частка АТО у загальному обсягу неплатежів

У січні загальний обсяг неплатежів в енергетиці складав близько 21 млрд. грн. За 6 місяців 2015 цей борг зріс до близько 28 млрд. грн. Значна частка цих неплатежів припадає на зону ATO. Загальний борг зони АТО (у серпні 2014 – квітні 2015 років) складає 11 млрд. грн. за газ та 9 млрд. грн. за електроенергію. Одразу після ухвалення рішення щодо припинення постачання, цей борг припинив рости. До того часу цей регіон забезпечувався енергопостачанням відповідно до чинного на той час законодавства України. Це призвело до нестачі оборотних коштів, потрібних для забезпечення необхідних резервів на генеруючих потужностях. Повернення цього боргу у найближчому майбутньому не видається можливим.

Розрахунок енергетичного балансу

Енергетичний баланс є основним інструментом для прогнозування балансів та планування резервів палива. Під час зустрічей з представниками різних зацікавлених сторін було з’ясовано, що енергетичний баланс розробляють декілька органів, проте

26

відсутній порядок взаємодії між ними з метою узгодження результатів аналізу між цими сторонами. На ДП НЕК «Укренерго» як на державне підприємство, що здійснює балансування та планування, покладено завдання розробляти щомісячний енергетичний баланс. Незважаючи на те, що Укренерго здійснює дуже докладні розрахунки необхідних обсягів генерації та враховує обмеження щодо потужності, особливості генераційних потужностей, ці розрахунки, як нам видається, мають обмежену економічну складову.

Точний прогноз споживання є важливим для визначення необхідних генераційних потужностей та обсягу постачання первинної енергії, оскільки завищений обсяг споживання призводить до того, що тариф неадекватно відображає фіксовані витрати у випадку, якщо фактичний обсяг виробництва падає нижче певного передбачуваного рівня. Недооцінка споживання призводить до обмеження потужності генеруючого та обов'язкових обмежень запас палива. Недооцінка обсягів споживання призводить до обмеження генеруючої потужності та обов’язкових резервів палива.

Ще одну модель енергетичного балансу розробляє Національний науково-дослідний інститут статистичного аналізу на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Цей варіант енергетичного балансу базується на обстеженнях споживання енергії, що надаються із затримкою у 6 місяців (дані щодо споживання енергії в 2014 р. були опубліковані в червні 2015 р.). Він також враховує сукупні дані щодо енергоспоживання за її видами, що публікуються Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Необхідно зауважити, що створення моделі енергетичного балансу в НДІСА не узгоджується із розрахунками, що їх здійснює ДП НЕК «Укренерго». Замість цього, історичні дані, що публікуються Міністерством енергетики та вугілля України, використовуються для внутрішніх розрахунків НДІСА. Останній також використовує іншу технічну інформацію під час розробки прогнозного балансу (середній температурний режим, технічна документація про нормативні температури для житлового фонду, фактичні історичні відомості щодо структури генеруючих потужностей). Крім використання різних методологій, існують значні розбіжності у визначеннях та остаточних розрахункових даних між цими двома балансами. Більш ефективним підходом є комплексний підхід, коли дані аналізу Укренерго враховуються як модуль генерації, а методики НДІСА враховуються як модуль прогнозування кінцевого споживання. Процес планування лише виграє від динамічної моделі, що відображає поточну структуру ринку та враховує механізми ціноутворення, що узгоджуються з існуючим порядок визначення та встановлення тарифів.

Альтернативні канали забезпечення запасів палива

Існують 50 промислових об'єктів, що мають найвищий пріоритет та підлягають окремому моніторингу і балансуванню навантаження. Вони є критично важливими для енергосистеми, оскільки енергопостачання здійснюється для забезпечення їх безперебійної діяльності. Крім цих регульованих об’єктів, деякі металургійні, енергетичні та хімічні об'єкти виявляють бажання забезпечити необхідний запас палива заздалегідь (фізичний запас палива на генеруючих потужностях, а не фінансування), щоб гарантувати їх від відключення або в рамках заходів щодо скорочення споживання або внаслідок аварійних відключень через нестачу палива. Цей варіант необхідно розглянути додатково, оскільки це є один з найбільш реальних способів придбання необхідних резервів палива у найкоротший строк.

27

ІІ. Характеристика основних загроз виникнення надзвичайних ситуацій та заходи щодо зменшення впливу їх наслідків

Можливі сценарії виникнення основних загроз в електроенергетичному комплексі

Основними загрозами для утримання встановленого режиму роботи ОЕС України або її окремих частин, забезпечення надійної та безпечної роботи об’єктів електроенергетики з виробництва, передачі і постачання електричної енергії є:

виникнення дефіциту палива (зниження експлуатаційних запасів палива на електростанціях до величини менше необхідної для десяти діб роботи) або гідроресурсів;

загрози порушення балансу між виробництвом і споживанням електричної потужності та її дефіциту в ОЕС України або в її окремих частинах;

виникнення системних аварій через відключення повітряних ліній електропередач (магістральних і розподільчих) внаслідок обриву проводів і падіння опор, викликаних сильним вітром, намерзанням льоду під час ожеледі та налипання мокрого снігу;

несподіваного виникнення аварійного дефіциту потужності та зниження частоти електричного струму нижче рівня 49,6 Гц у режимі відокремленої роботи ОЕС України з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії;

падіння частоти у мережі ОЕС до 49,0 Гц при спрацьовуванні релейних систем захисту;

порушення узгодженого графіка перетоків електроенергії з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії у режимі паралельної роботи ОЕС України (або її окремої частини) та енергооб’єднання країн СНД і Балтії;

порушення режимів граничних перетоків або недопустимого перевантаження устаткування, зниження рівня напруги в контрольних точках;

необхідності запобігання порушенням граничнодопустимих режимів роботи гідроелектростанцій та водосховищ України;

порушення узгодженого графіка перетоків до країн-учасників європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (European Network of Transmission System Operators for Electricity, далі – ENTSO-E), в режимі паралельної роботи “острова Бурштинської ТЕС” та ENTSO-E у разі виникнення аварійного дефіциту потужності (застосовуються для споживачів, підключених до електромереж “острова Бурштинської ТЕС”);

нестача часу для введення графіку обмеження споживання електричної потужності (далі – ГОП) або введені обмеження є недостатньо ефективними, що потребує послідовного введення режиму скорочення роботи окремих галузей промисловості у такому порядку:

o хімічна;

o металургійна;

o гірнича (до безпечних обсягів споживання електроенергії);

28

o нафтопереробна (не нижче рівня мазуту);

загроза системних аварій внаслідок відокремлення ОЕС України від енергооб’єднання країн СНД та Балтії;

порушення узгодженого графіка перетоків з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії у режимі паралельної роботи ОЕС України (або її окремої частини) та енергооб'єднання країн СНД і Балтії;

подальше зниження частоти електричного струму нижче рівня 49,4 Гц у режимі відокремленої роботи ОЕС України з енергооб'єднанням країн СНД та Балтії;

загрози розділення ОЕС України по одному із внутрішніх перерізів електромережі.

Однією з загроз (небезпекою) для країни, в даний час, є низькі запаси на електростанціях твердого і рідкого палива, що не дозволяє забезпечити виробництво необхідної кількості електроенергії та гарячої води і пари для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження протягом 2015/16 років. Інформація про надходження, використання та залишки вугілля, природного газу і мазуту на теплових електростанціях енергогенеруючих компаній наведена у додатку 10.

Наслідками зазначеної загрози, в залежності від кількості палива, що поставляється на електростанції, може бути:

зниження виробництва електроенергії до величини, коли для збереження надійної роботи ОЕС України у складі енергосистеми країн СНД та Балтії необхідно застосовувати графіки обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійні системи зниження електроспоживання, згідно з вимогами “Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання”, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 лютого.2014 р. № 142, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2014 за № 425/25202;

зниження виробництва електроенергії до величини, коли незважаючи на застосування повного обсягу графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, станеться (автоматичне або ручне) відділення ОЕС України від енергосистеми країн СНД та Балтії із спрацюванням автоматики частотного розвантаження (АЧР), відповідно до Порядку застосування комплексу заходів примусового зниження електроспоживання в умовах дефіцитного балансу потужності, надзвичайних ситуаціях і зниженні частоти при відокремленій роботі ЕС України від ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі;

зниження виробництва електроенергії до величини, коли для збереження в роботі АЕС та забезпечення роботи особливо важливих об'єктів електроенергетики (які забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб'єктів і населення, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків) та екологічної броні електропостачання споживачів (мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем, який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру), виконується розділення ОЕС

29

України на частини, з роботою АЧР та автоматичного частотного ділення (АЧД) на теплових електростанціях відповідно до галузевого нормативного акту, щодо проведення оперативних заходів по відділенню дефіцитних енергосистем (енергорайонів) від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 49,0 Гц і нижче;

зниження виробництва електроенергії до величини, коли виникає системна аварія – аварія із знеструмленням більшої частини території України і виникненням ризику зупинки АЕС.

Відновлення роботи ОЕС України здійснюється відповідно до галузевого нормативного акту щодо здійснення схемно-режимних заходів з реалізації Плану відновлення роботи ОЕС України після особливої системної аварії.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі

Організаційні заходи

З метою запобігання можливим загрозам виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі забезпечити встановлення більш прозорого та відповідного механізму тарифоутворення щодо закупівлі палива (вугілля, мазуту) та зміни тарифів.

З метою запобігання можливим загрозам розроблено “І нструкцію про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання”, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.02.2014 № 142, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2014 за № 425/25202;

Зазначена інструкція визначає взаємодію державного підприємства, що виконує функції централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України, та його регіональних структурних підрозділів, які здійснюють функції диспетчерського управління; Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії; суб'єктів підприємницької діяльності, що виробляють, передають та постачають електричну енергію; споживачів електричної енергії у процесі розроблення та застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів і протиаварійних систем зниження електроспоживання, а саме:

графіки обмеження споживання електричної енергії (ГОЕ);

графіки обмеження споживання електричної потужності (ГОП);

графіки аварійного відключення споживачів електричної енергії (ГАВ);

спеціальні графіки аварійних відключень (СГАВ);

автоматичне частотне розвантаження (АЧР);

спеціальна автоматика відключення навантаження (САВН).

Інформація про обсяги примусового зниження споживання по енергосистемах ОЕС України на 2015-2016 роки та обсяги АЧР в ОЕС України в діапазоні частот 49,1-49,2 Гц наведено у додатку 9.

З метою приведення “Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання” у відповідність до ситуації, що склалася в електроенергетичному

30

комплексі України, станом на 01.10.2015 р. необхідно провести перегляд викладених в інструкції графіків та запровадити необхідні зміни, якщо такі будуть потрібні.

Для мінімізації збитків при введенні режимів обмеження враховуються суспільне значення споживачів, їх технологічні особливості, схеми електропостачання, величини навантаження екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання.

Важливим інструментом зменшення обмежень та підвищення стабільності роботи ОЕС України є використання ТЕЦ на рівні максимальної встановленої електричної потужності. Це можливо за умови наявності достатніх об’ємів основного (природний газ або вугілля), або альтернативного (мазут) палива. Таким чином, одним з важливих заходів є забезпечення українських ТЕЦ достатнім запасом палива та використання їх на рівні максимальної встановленої потужності.

Ще одним інструментом збільшення запасу палива для ТЕС та ТЕЦ може стати тимчасове (на період виникнення надзвичайної ситуації) використання непроектного палива в разі, якщо воно відповідатиме вимогам правил безпеки. Для забезпечення такого використання потрібно терміново розробити зміни до відповідних нормативно-правових актів (технічних регламентів тощо).

Додатковим інструментом збільшення стабільності роботи ОЕС України є використання наявних газо-мазутних блоків. Станом на кінець жовтня 2014 року для використання буде доступно 5 блоків потужністю 800 МВт та два блоки потужністю 300 МВт, що разом становить 4600 МВт. З метою використання цих блоків на газі чи мазуті (в залежності від наявності палива) для покриття пікових навантажень (наприклад, протягом найхолоднішого тижня, тощо) необхідно забезпечити достатній запас палива.

Електроспоживання споживачів може бути обмежено до рівня аварійної броні електропостачання у разі застосування ГОЕ, ГОП, ГАВ. У разі застосування СГАВ, САВН або спрацювання пристроїв АЧР постачання електричної енергії споживачам може бути припинено повністю.

Обсяги затверджених графіків обмеження споживання електричної енергії та потужності і графіків аварійного відключення споживачів по Україні в розрізі електроенергетичних систем (без урахування зони Кримської ЕС) на період з 1 жовтня 2014 р. до 1 жовтня 2015 р. графіків складають:

обмеження споживання електричної енергії - 55,715 млн. кВтг на добу;

обмеження споживання електричної потужності - 2457,538 МВт;

аварійного відключення споживачів - 6761,07 МВт.

Для опалювального сезону 2015/2016 року заходи з виконання обмежень споживання електроенергії мають бути виконаними ОЕС України не пізніше 31 серпня 2015 року.

Взаємовідносини між підприємствами електроенергетики і споживачами, електричне навантаження яких задіяне в графіках та протиаварійних системах зниження електроспоживання, обумовлюються у додатку до договору про постачання електричної енергії, укладеному згідно з вимогами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих в Мін’юсті України 02.08.1996 за № 417/1442.

З метою інформування населення стосовно обмеження обсягів споживання електроенергії постачальники електричної енергії за наказом Міненерговугілля забезпечують розроблення відповідної інформації та розміщення її:

31

на вуличних біг-бордах, у листівках тощо;

на каналах телебачення, радіо, в пресі та шляхом розсилання мобільних повідомлень тощо;

у електронних платіжних системах та квитанціях з оплати за електроенергію.

Стосовно обмеження споживання електроенергії підприємствами Міненерговугілля повинно розіслати листи із вказівкою причин та рекомендації щодо вжиття ними необхідних заходів.

Практичні заходи

Міненерговугілля разом з ДП “НЕК “Укренерго” забезпечує виконання вимог, передбачених нормативно-технічними документами:

1) Порядок застосування комплексу заходів примусового зниження електроспоживання в умовах дефіцитного балансу потужності, надзвичайних ситуаціях і зниженні частоти при відокремленій роботі ОЕС України від ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі, додаток 9.

2) Порядок дій керівного та оперативного персоналу ДП “НЕК “Укренерго” із забезпечення узгодженого режиму паралельної роботи ОЕС України з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії, додаток 11.

3) План відновлення ОЕС України після особливої системної аварії, додаток 12.

4) Схемно-режимні заходи щодо реалізації “Плану відновлення ОЕС України після особливої системної аварії”, додаток 13.

5) Оперативні заходи по відділенню дефіцитних енергосистем (енергорайонів) від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 48,9 Гц і нижче, додаток 14.

6) Провести оцінку технічної доцільності підключення ізольованої Бурштинської секції до решти української мережі у якості заходу збільшення потужності ПЕК у надзвичайній ситуації.

На підставі вищезазначених нормативно-технічних документів, на всіх підприємствах електроенергетичної галузі України складені відповідні інструкції для оперативно-диспетчерського персоналу та постійно проводяться планові протиаварійні тренування.

Забезпечити згідно з прогнозом водності річок на осінньо-зимовий період відповідно до правил експлуатації щомісячне встановлення оптимальних режимів роботи водосховищ комплексного призначення, у тому числі на каскаді дніпровських та Дністровському водосховищах, для забезпечення ефективного функціонування гідроелектростанцій.

Забезпечити безперебійне функціонування та недопущення відключення від енергопостачання комплексу захисних гідротехнічних споруд на каскаді Дніпровських водосховищ та Управління Головного Каховського магістрального каналу.

32

Можливі сценарії виникнення основних загроз в теплоенергетичному комплексі

Основними загрозами для забезпечення встановленого режиму роботи теплоджерел (котелень та ТЕЦ), які забезпечують тепловою енергією об’єкти соціальної сфери, населення населених пунктів та міст України, надійну та безпечну роботу об’єктів теплоенергетики з виробництва, передачі і постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання є:

виникнення дефіциту палива (зниження експлуатаційних запасів палива на теплоелектроцентралях та котельнях до величини менше необхідної для десяти діб роботи);

зниження обсягу постачання газу або зниження тиску газу в магістральних та розподільчих газових мережах на об’єкти теплоенергетики;

повне припинення або аварійне відключення системи газопостачання на об’єкти теплоенергетики;

припинення електро- та водопостачання об’єктів теплоенергетики внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в теплоенергетичному комплексі


З метою запобігання можливим загрозам в теплоенергетичному комплексі України пропонується забезпечити виконання наступних заходів:

1) Виконати рекомендації щодокількості закупівлі палива (вугілля, мазуту) та зміна тарифів та встановлення більш прозорого та відповідного механізму тарифоутворення .

2) Термінова перевірка фактичного стану та можливості роботи на резервному виді палива (в разі основного виду палива – природного газу та резервного палива – мазуту) тощо.

3) Забезпечення придбання мазуту в обсягах, необхідних для сталого проходження осінньо-зимового періоду.

4) Перевірка наявності та стану, ремонт та/або відновлення (за необхідності) резервних джерел електро- та водопостачання.

5) Зниження мінімально допустимої нормативної температури в житлових приміщеннях до рівня 16°С.

6) Безумовне виконання заходів з енергозбереження, визначених дійсними регуляторними актами та нормативами, при підготовці систем теплопостачання споживачів всіх форм власності до осінньо-зимового періоду.

7) Розгляд можливості перенесення строків канікул в усіх навчальних закладах та збільшення їх періоду. Розробка механізму впровадження нових строків та періодів за необхідністю.

8) Розробка переліків груп споживачів з визначенням черговості їх можливого відключення від системи теплопостачання з урахуванням їх соціального значення та величини навантаження.

33

9) З метою інформування населення стосовно обмеження обсягів споживання теплової енергії Мінрегіон забезпечує розроблення відповідної інформації та розміщення її:

a) на вуличних біг-бордах, у листівках тощо;

b) на каналах телебачення, радіо, в пресі та шляхом розсилання мобільних повідомлень тощо;

c) у електронних платіжних системах та квитанціях з оплати за теплову енергію.

d) Стосовно обмеження споживання теплової енергії підприємствами Мінрегіон розсилає листи із вказівкою причин та рекомендації щодо вжиття ними необхідних заходів.

10) Продовження терміну відключення гарячого водопостачання для населення та соціальної сфери та відключення в тих населених пунктах де воно не було припинено.


1) При обмеженні постачання основного палива необхідно перейти на знижений графік теплопостачання зі зниженням внутрішньої температури приміщень до +16°С (при зниженні температури мереженої води не більше ніж на 4°С).

2) При умові значного обмеження постачання основного палива (газу, вугілля) необхідно перевести ТЕЦ з наявним мазутним господарством на роботу на мазуті з максимальним підключенням споживачів до теплопостачання від цих ТЕЦ.

3) У разі подальшого зниження об’ємів постачання газу необхідно провести відключення промислових споживачів природного газу у повному обсязі згідно до графіку відключень, розробленого органами виконавчої влади.

4) У разі подальшого зниження об’ємів постачання палива необхідно провести припинення теплопостачання промислових споживачів в повному обсязі згідно до графіку відключень, розробленого органами виконавчої влади.

5) При подальшому зниженні постачання палива провести укрупнення соціальних об’єктів (лікарні, школи, дитячі садки, вищі навчальні заклади) із закриттям закладів, які було звільнено.

6) В умовах значного обмеження постачання палива (газу, мазут) з метою збереження працездатності централізованої системи теплопостачання здійснювати зниження температури теплоносія до технологічно можливої (залежить від технічного стану теплових мереж, температури зовнішнього повітря тощо).

7) В разі перерви в постачанні електроенергії та/або води на об’єкти теплоенергетичного комплексу перевести основних споживачів (котли та основні мережеві насоси) на живлення від резервних джерел електроенергії та/або води. В разі відсутності резервних джерел потрібно забезпечити звільнення систем теплопостачання від теплоносія з метою запобігання пошкодженням через заморожування трубопроводів та їх елементів, а котельні агрегати законсервувати для можливості оперативного взяття в роботу після поновлення подачі електроенергії та/або води.

34

8) В разі повного припинення забезпечення паливом, електро- та водопостачання (відключення, аварія, теракт тощо), в залежності від характеру та терміну ситуації, системи централізованого теплопостачання повинні бути звільнені від теплоносія з метою запобігання пошкодженням через заморожування трубопроводів та їх елементів, а котельні агрегати законсервовані для можливості оперативного взяття в роботу після поновлення подачі палива.

9) Забезпечення найбільш важливих об’єктів соціальної сфери автономними джерелами теплопостачання.

Можливі сценарії виникнення основних загроз в житлово-комунальному господарстві

Відключення об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства від електропостачання

Існуючі системи водопостачання і водовідведення є в значній мірі енергозалежними. Електроенергія використовується в процесах забору води, на окремих стадіях її очищення, при знезараженні води та її подачі споживачам насосними станціями. В системах каналізування вона в основному використовується для перекачування стічних вод та подачі повітря при їх біологічному очищенні.

Враховуючи вищесказане, непланове відключення систем водопостачання і водовідведення від енергопостачання може призвести до наступних наслідків:

при відключенні насосних станцій на водозаборах припиняється подача води на очисні станції та, відповідно, резервуари чистої води (РЧВ). При цьому, подача води споживачам може бути реалізована лише в межах запасу РЧВ, а в переважній більшості міст України ці запаси не перевищують 3-12 год. подачі;

при відключенні енергопостачання водоочисних станцій, в залежності від використаної технології, може стати неможливим очищення води і, в будь-якому разі, відбудеться порушення процесу знезараження води. Вода, яка пройшла таку станцію, не відповідатиме вимогам чинного ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, а отже не зможе використовуватись для подачі споживачам. Таким чином відключення очисної станції як і для випадку водозабірних споруд призведе до подачі води лише в межах подачі з РЧВ.

Додаткові загрози при відключенні водоочисних станцій пов’язані з зберіганням на них сильнодіючих отруйних речовин, зокрема газоподібного хлору. Оскільки всі системи захисту є енергозалежними, відключення електроенергії може призвести до їх непрацездатності, що в свою чергу може викликати техногенну катастрофу.

Відключення насосних станцій ІІ підйому та/або підвищувальних насосних станцій призведе до припинення подачі питної води населенню та підприємствам централізованими системами водопостачання. Це в свою чергу викличе необхідність доставки води населенню спеціальними машинами та створить загрозу виникнення епідемічних ситуацій.

Крім того, відключення насосних станцій унеможливить здійснення пожежогасіння в населеному пункті.

Припинення електропостачання каналізаційних насосних станцій призведе до накопичення стічних вод на резервуарах цих станцій з можливістю їх подальшого переливу та скиду неочищених стічних вод на рельєф. Аналогічне відключення очисних

35

станцій призведе до скиду не очищених стічних вод у водойми. У обох випадках це створить небезпеку виникнення епідемічної ситуації.

У разі відключення від енергопостачання об’єктів водопостачання виникає загроза тампонування мереж, гідравлічних ударів, розбалансування систем. Після відключень ускладнюється робота систем очищення води та стоків, весь регіон опиняється перед загрозою екологічної та санітарно-епідеміологічної катастрофи.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у водопровідно-каналізаційному господарстві


Розробити та узгодити в оперативному порядку оперативні плани спільних дій спрямованих на локалізацію можливих наслідків аварій на системах водопровідно-каналізаційного господарства усіх форм власності, забезпечити готовність аварійно-рятувальних служб до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Забезпечити контроль за укомплектуванням аварійним запасом обладнання, запасних частин та матеріалів, інструментом, засобами захисту та теплим спецодягом аварійно-рятувальних бригад до роботи в умовах понижених температур та проведенням протиаварійних тренувань з відповідним персоналом.

Забезпечити оперативне активування незалежних джерел енергопостачання у випадках відключення об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства


Забезпечити оперативне залучення автономних джерел енергопостачання у випадку відключення від електропостачання водопровідно-каналізаційного господарства.

Відключення об’єктів теплопостачання підприємств комунальної теплоенергетики від електропостачання

До сфери діяльності підприємств комунальної теплоенергетики належить виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водоспоживання міської інфраструктури (населення, адміністративні та громадські будівлі, лікарні, школи та дитячі садочки, учбові заклади тощо).

Електроенергія використовується в процесах виробництва та транспортування теплової енергії.

Непланове відключення електроенергії на котельнях, насосних та центральних теплових пунктах може призвести до:

зупинки роботи тягодуттєвого обладнання котлів;

зупинки роботи автоматики управління та безпеки котлів;

зупинки роботи циркуляційних насосів;

зупинки роботи насосів мережевої та підживлюваючої групи;

зупинки роботи електроприводів запірно-регулюючої арматури.

36

Це призведе до припинення роботи котельного обладнання та технологічних насосів. Аварійне відключення мережевих насосів може призвести до гідравлічних ударів на теплових мережах, руйнування цілісності трубопроводів, що в свою чергу потребуватиме на аварійно-відновлювальні роботи.

При відключенні електропостачання в залежності від температури зовнішнього повітря виникне необхідність довгострокового відключення житлових будинків та дільниць теплових мереж з повним спорожненням систем теплопостачання та теплоспоживання (теплові мережі, внутрішньо будинкові системи опалення). При цьому орієнтовний час до замерзання систем при температурі зовнішнього повітря -22 °С:

для житлових будинків близько 6,5 годин (при розрахунковій температурі +18 °С у приміщенні);

для промислових будинків близько 4 годин (при розрахунковій температурі +16 °С у приміщенні).

Внаслідок зниження температури повітря в будинках нижче санітарного мінімуму виникне загроза нанесення шкоди здоров’ю людей.

В цей же час, підприємство теплопостачання зобов’язано прийняти заходи зі збереження обладнання у робочому стані.

Після відновлення електропостачання пуск теплових мереж та обладнання котельних потребує значного часу.

Заповнення магістральних теплових мереж виконується дільницями з температурою води +50-60 °С. Відновлюється циркуляційний режим. Заповнюються внутрішньобудинкові мережі. Відновлюється температурний режим теплової мережі.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах комунальної теплоенергетики

Згідно діючого законодавства України теплове господарство підприємств комунальної теплоенергетики віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки, тому має на всі об’єкти (в розрізі котельні, району теплових мереж, центрального теплового пункту) плани ліквідації аварійних ситуацій, узгоджені в установленому законодавством порядку. Створено аварійний запас необхідних матеріалів та запасних частин.

Для підвищення здатності експлуатаційного персоналу під час аварійних ситуацій чітко і правильно визначати свої дії щоквартально проводяться протиаварійні тренування.

В кожній конкретній ситуації виконуються розрахунки з стійкості функціонування системи теплових мереж та систем опалення будинків. Визначається об’єм наслідків, розробляється послідовність дій з попередження негативних наслідків відключення електропостачання. Споживачі сповіщаються про причини відключення та можливий термін відновлення теплопостачання.

Для аварійного освітлення об’єктів підвищеної небезпеки котельні забезпечено станціями аварійного освітлення, акумуляторними ліхтарями.

Для своєчасного виконання аварійно-відновлювальних робіт в умовах відсутності електроенергії підприємства мають автономні джерела електропостачання.

Можливі сценарії виникнення основних загроз у нафтогазовому комплексі

Основними загрозами для підприємств нафтогазового комплексу є:

зупинка виробничих об’єктів видобувних та нафтогазотранспортних

37

підприємств у зв’язку із бойовими діями в зоні проведення антитерористичної операції (АТО), не виключаючи повного припинення виробничої діяльності нафтогазових підприємств у разі розширення зони АТО;

дефіцит ресурсів природного газу в опалювальний період 2015/16 років;

зниження обсягів імпорту природного газу з країн Європи;

неможливість закупівлі імпортованого природного газу внаслідок заборгованості підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів;

протиправні посягання та/чи терористичні акти на виробничих об’єктах видобувних та нафтогазотранспортних підприємств;

зниження температури навколишнього середовища в осінньо-зимовий період, і, як наслідок, збільшення обсягів споживання природного газу населенням та підприємствами теплокомуненерго;

стихійні (інспіровані) акції соціального протесту, спричинені обмеженням (припиненням) газопостачання та спрямовані проти підприємств і працівників галузі.

Існуючі загрози для Пат «Укргазвидобування», ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртранснафта» наведено у додатку 15.

Проблеми з функціонуванням нафтогазового комплексу у Донецькій та Луганській областях в зоні проведення антитерористичної операції (АТО)

На території Донецької та Луганської областей налічується біля 1000 виробничих та інших об’єктів різного призначення підприємств нафтогазового комплексу: підземні сховища газу (ПСГ), нафтові та газоконденсатні родовища, компресорні станції (КС), газорозподільні станції (ГРС) та нафто перекачувальні станції (НПС), лінійно-виробничі та диспетчерські служби, магістральні та промислові нафто-, газо-, конденсатопроводи, установки комплексної підготовки нафти і газу (УКПГ), цехи з видобутку нафти і газу, резервуарні парки, автозаправні станції (АЗС), автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) тощо.

Однією з основних проблем залишається проведення аварійно-відновлювальних робіт у зоні бойових дій, що збільшує ризики травмування та/чи загибелі працівників.

Ситуація з руйнуванням і пошкодженням об’єктів нафтогазового комплексу України в зоні проведення антитерористичної операції наведена у додатку 16.

Збитки нафтогазового комплексу в зоні проведення бойових дій становлять біля 259 175,6 тис. грн. (дані уточнюються).

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в нафтогазовому комплексі


1) Вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг, додаток 17.

2) Ліквідація заборгованості підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», (інформація щодо стану заборгованості зазначених підприємств наведена у додатку 18).

38

3) Утворити новий державний фонд або інший бюджетний чи фінансовий механізм щодо фінансування природнього газу з метою накопичення газу у газових сховищах перед початком опалювального сезону (за боргами зазначених вище підприємств дивиться Додаток 18).

4) Розширення транспортних потужностей для збільшення реверсних постачань природного газу з країн Європи, (інформація щодо реверсних постачань природного газу з країн Європи наведена у додатку 19).

5) Сприяння фінансування закупівель природного газу боку за підтримки Європейської Комісії (додаток 20).

6) Додаткові заходи, що спрямовані на збереження вуглеводневої сировини, технологічного обладнання магістральних та промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та інших товарно-матеріальних цінностей від протиправних посягань, у тому числі терористичних:

заходи з посилення охорони особливо важливих об’єктів видобування, транспортування та переробки вуглеводнів, у тому числі шляхом залучення додаткових сил та засобів, виходячи з реальної обстановки на кожному конкретному об’єкті;

посилення взаємодії з керівництвом груп Антитерористичного центру при регіональних органах СБУ в областях, проведення засідань штабів з протидії актам тероризму;

проведення спільних навчань та тренувань на об’єктах з відпрацюванням питань своєчасного виявлення, попередження та локалізації можливих кризових ситуацій;

проведення спільних навчань (тренувань) з питань охорони об’єктів в режимі обмеження газопостачання;

посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед місцевого населення.


1) Здійснення заходів щодо зменшення споживання природного газу для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 років (перелік заходів наведений у додатку 21).

2) Оснащення житлового фонду України додатковими лічильниками газу (інформація щодо оснащення житлового фонду України лічильниками газу у додатку 22).

3) Реалізація перспективних заходів підприємствами НАК «Нафтогаз України» (перелік заходів наведений у додатку 23).

Можливі сценарії виникнення основних загроз у вугільній промисловості

Зменшення видобутку вугілля

Вугільна промисловість, яка є однією з базових галузей національної економіки, на сьогоднішній день знаходиться в кризовому стані. Незважаючи на антикризові заходи і значну підтримку галузі з боку держави, динаміка основних показників стану державного сектору вугільної промисловості показує, що криза в галузі тільки посилюється. Майже 96% шахт понад 20 років працюють без реконструкції. Через повільну реструктуризацію

39

галузі в експлуатації знаходиться значна кількість дрібних та середніх збиткових неперспективних шахт. Значних масштабів набув знос активної частини промислово-виробничих фондів галузі. Із семи тисяч одиниць основного стаціонарного устаткування дві третини цілком відпрацювали свій нормативний термін експлуатації і потребують негайної заміни.

Особливо загрозлива ситуація склалася в галузі після початку проведення антитерористичної операції, внаслідок чого було порушено залізничне сполучення, поставка матеріалів і обладнання на вугледобувні підприємства, значно погіршилися розрахунки за спожиту електроенергію і відвантажену вугільну продукцію. В результаті на підприємствах галузі, які знаходяться на контрольованій території, за останній рік значно зменшилися обсяги видобутку вугілля і проведення гірничих виробок. Відсутність державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції і відсутність програми заміщення ліквідованої державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції іншими джерелами коштів, призвели до росту заборгованості із заробітної плати і збільшенню соціальної напруги в шахтарських регіонах.

Станом на 01.07.2015 року в Україні видобуток вугілля здійснюють 150 шахт, з яких 69 не працюють через бойові дії.

На території, яка контролюється терористичними угрупуваннями, знаходиться 85 шахт всіх форм власності, що становить 57% від їх загальної кількості по Україні. Із 85 шахт 60 шахт видобувають енергетичне вугілля.

Із 90 шахт підпорядкованих Міненерговугіллю, 55 шахт знаходяться на контрольованій сепаратистами території та 35 шахт знаходяться поза зоною ведення бойових дій.

З 35 шахт, які знаходяться поза зоною ведення бойових дій – 33 шахти, 2 шахти знаходяться у режимі водовідливу.

Обсяг видобутого вугілля в Україні за січень-червень 2015 року наведений у додатку 24.

В зв’язку з посиленням бойових дій на сході країни, починаючи з 25.01.2015 та до 01.04.2015 року було повністю зупинено постачання вугілля газової групи на Вуглегірську ТЕС, крім цього вугледобувні підприємства які розташовані на підконтрольній території, не мали можливості забезпечити систематичне та своєчасне постачання вугілля.

Підготовка до осінньо-зимового періоду 2015/2016 років вугільних підприємств

Згідно з графіками виконання ремонтних робіт основного і допоміжного котельного обладнання, внутрішніх водо-, тепло- і електромереж, ремонту та утеплення виробничих будівель і споруд технологічних комплексів поверхні шахт, на 01.07.2015, планувалось виконати ремонт: 29 котлів, у тому числі, 2 котлів в обсязі капітального ремонту і 27 котлів в обсязі поточного ремонту, 202 од. допоміжного котельного обладнання, 20 топок котлів, 3,45 км трубопроводів теплових мереж, 4 калориферних установок підігріву повітря систем вентиляції шахт, 4 трансформаторних підстанцій, 1,6 км високовольтних і 2,1 низьковольтних ліній електропостачання, очистити 21 водозбірник, виконати ремонт 15 виробничих будівель і споруд. Всього планувалось виконати робіт на загальну суму 2,9 млн. грн.

40

Станом на 01.07.2015 виконано ремонт:

котлів – 25 агр. або 86,2 % (на звітну дату)

у т.ч.:

капітальний ремонт котлів – 2 агр. або 100,0 %;

поточний ремон6т котлів – 23 агр. або 85,2 %;

допоміжного котельного обладнання – 191 од. або 94,6 %;

топок котлів – 17 од. або 85,0 %;

трубопроводів теплових мереж – 3,35 км або 97,1 %;

калориферні установки – 4 од. або 100,0 %;

монтаж калориферних секцій – 16 од. або 100,0 %;

трансформаторних підстанцій – 4 од. або 100,0 ;

високовольтних ліній електропостачання – 1,15 км або 71,9 %;

низьковольтних ліній електропостачання – 1,3 км або 63,4 %;

очистка водозбірників – 20 од. або 95,2 %;

ремонт будівель і споруд – 12 од. або 80,0 %.

Підприємствами витрачено на виконання ремонтних робіт загалом 2,4 млн. грн. або 82,3 % від запланованих коштів.

Через не своєчасне та не у повному обсязі фінансування заходів має місце не дотримання графіків виконання ремонтних робіт.

Так, на державних підприємствах «шахта Південнодонбаська № 3» «Дзержинськвугілля», «Волиньвугілля», і ПАТ «Лисичанськвугілля» у поточному році кошти на виконання заходів з підготовки до ОЗП не виділялись, ремонтні роботи проводяться з використанням наявних запасних частин і матеріалів.

Зменшення запасів вугілля на складах ТЕС

Прогнозний баланс електроенергії ОЕС України на 2015 рік, затверджений Міністром енергетики та вугільної промисловості 22.05.2015 (далі – Прогнозний баланс).

Для забезпечення проходження осінньо-зимового періоду 2015/2016 року, згідно з Прогнозним балансом необхідно забезпечити накопичення запасів вугілля на складах ТЕС станом на 01.10.2015 – 2,8 млн.тонн, у тому числі: «газової» групи – 14 млн.тонн, «антрацитової та пісної»1,4 млн.т. У цілому за 2015 рік прогнозується поставити на теплові електростанції 24,2 млн.тонн вугілля, у тому числі: «газової» групи – 16,5 млн.тонн, «антрацитової та пісної» групи – 7,7 млн. тонн.

При цьому, вугіллям марок «газової» групи ТЕС повністю забезпечуються за рахунок ресурсів вітчизняних вугільних підприємств. Забезпечення необхідного обсягу вугілля «антрацитової та пісної» групи потребує укладання контрактів на імпорт вугілля в обсязі 1,6 млн.тонн для ТЕС та 0,9 млн.тонн для ТЕЦ, як з південного, так і східного напрямків. Враховуючи поточну кон’юнктуру ринку всієї вугільної продукції антрацитових марок, ціна на вугілля з Російської Федерації найнижча.

У той же час прогнозується зменшення поставок вугілля через скорочення видобуті вугілля на шахтах та руйнування транспортної інфраструктури внаслідок бойових дій на сході України.

41

У разі зменшення або збільшення відносно прогнозованих обсягів постачання вугілля антрацитових марок з неконтрольованої території України обсяги імпорту цього вугілля відповідно можуть бути збільшеними або зменшеними.

Станом на 01.07.2015 на складах теплових електростанцій генеруючих компаній зосереджено 1355 тис.т вугілля (без урахування ТЕС, що провадять діяльність на неконтрольованій території), з них антрацитової групи – 442 тис.т, газової групи - 913 тис.т. З початку червня запаси збільшилися на 352 тис.т, в тому числі антрацитової групи – 200 тис.т, газової групи – 152 тис.т.

Енергогенеруючі компанії вживають усіх заходів щодо підписання контрактів на імпорт вугільної продукції для можливості виконання показників, затверджених Прогнозним балансом.

Інформація щодо імпорту вугілля на ТЕС та ТЕЦ, тис. тонн

січень лютий березень квітень травень червень

2015 рік

З Російської Федерації 64 56 58 61 66 17,9

З Південно-Африканської республіки

131 154 184 56 69 0,0

З Австралії 0 0 0 1 0 0,0

З Польщі 25 47 0 0 0 0,0

Всього 221 257 243 118 135 17,9

За інформацією ПАТ «Центренерго», компанія оголосила міжнародний конкурс та запросила надати до 20.07.2015 свої комерційні пропозиції всіх зацікавлених постачальників наступної вугільної продукції:

- Мінімальний обсяг постачання 200 тис.тонн вугілля до кінця 2015р. на умовах DAP пункт перетину кордону Російська Федерація-Україна відповідно до Правил "Інкотермс 2010";

- Мінімальний обсяг постачання 300 тис.тонн вугілля до кінця 2015р. на умовах СIF порти Чорного моря (Україна) відповідно до Правил "Інкотермс 2010".

Міненерговугілля розроблено та направлено до Уряду проект розпорядження

Кабінету Міністрів України «Про комплексні заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній для забезпечення надійності роботи об’єднаної енергетичної системи України в осінньо-зимовий період 2015/16 року», метою якого є сприяння забезпеченню фінансової стабілізації генеруючих компаній, забезпечення джерел фінансування для закупівлі ними вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у вугільній промисловості


Вжиття Міненерговугіллям усіх необхідних заходів для збереження існуючого об’єму видобутку вугілля та, у разі потреби, його можливого збільшення на шахтах, які знаходяться на підконтрольній державі території.

42

Вжиття державними органами та підприємствами ПЕК заходів щодо фінансового збалансування роботи енергогенеруючих компаній, зокрема, для забезпечення безперебійної купівлі валюти для розрахунків та компенсації витрат, пов’язаних з забезпеченням імпортованим паливом для виробництва електричної енергії.

Вжиття Міненерговугілля, Адміністрацією Держприкордслужби, Державною фіскальною службою, Мінінфраструктури, ДМСУ, іншими державними органами та відповідними підприємствами усіх можливих заходів щодо безперебійного завантаження/розвантаження, транспортування залізничним транспортом, перетину кордону, розмитнення та ін. енергетичної вугільної продукції на потреби теплових генерацій (ТЕС, ТЕЦ) для виробництва електричної та теплової енергії.

Тимчасова заборона експорту/реекспорту вугільної продукції марок А, Г.

Вжиття генеруючими компаніями усіх заходів щодо підписання та гарантованого постачання імпортної вугільної продукції у кількості, передбаченій скоригованим Прогнозним балансом.

На виконання планів тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії та враховуючи зменшення електроспоживання і дефіцит вугілля на ТЕС, зміну структури виробництва електричної енергії, необхідно забезпечити коригування Прогнозного балансу електроенергії ОЕС України та прогнозів структури палива теплових електростанцій, що надаються до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), для здійснення розрахунків та прийняття відповідних рішень.

Надання до НКРЕКП інформації щодо прогнозних обсягів та прогнозної вартості закупівлі вугільної продукції, в тому числі імпортованої.

Практичні заходи (компанії)

Збереження видобутку та його можливе збільшення відповідно до скоригованого Прогнозного балансу за рахунок вводу нових очисних вибоїв, подальшої підготовки нових високонавантажених очисних вибоїв.

Недопущення знеструмлення шахт (збагачувальних фабрик).

Першочергове виконання НБУ заявок на купівлю валюти імпортерами для розрахунків за енергоносії з метою забезпечення Паливного Балансу України.

Укрзалізниця забезпечує порожніми залізничними вагонами усі перевезення вугільної продукції енергетичного призначення (шахта-збагачувальна фабрика, збагачувальна фабрика-теплова генерація, порт-теплова генерація), проведення ремонтних робіт пошкодженої залізничної інфраструктури на Донбасі (поза межами зони проведення антитерористичної операції) та першочергове затвердження плану перевезень (імпортованої продукції – включно).

ДП “Адміністрація морських портів” та морські торгівельні порти, які належать до сфери управління Мінінфраструктури забезпечують першочергове та безперебійне обслуговування в портах України суден з енергетичною вугільною продукцією.

Міненерговугілля та приватні енергетичні компанії вживають заходи щодо диверсифікації постачання вугілля шляхом забезпечення імпорту вугілля, за виключенням вугілля з Росії.

На випадок зменшення запасів вугілля та закриття ТЕЦ використання вугілля марки А та П нижче кількості нa 21.07.2015, що планується до кінця опалювального сезону (31 березня 2016 року):

43

Загальна потреба вугілля по приблизним маркам на зимовий період при температурі -50 C становить:

A: 6,321 килотонн

П: 16,190 килотонн

Загальна потреба вугілля по приблизним маркам на зимовий період при температурі нижче -200 C становить:

A: 8,542 килотонн

П: 17,550 килотонн

Вищезазначені розрахунки ґрунтуються на середньорічному споживанні вугілля всіма ТЕЦ, для таких умов:

Планове споживання вугілля при температурі до -50 C становить 82.3 килотонн на добу, у тому числі:

А – 24.6 килотонн на добу П – 57.7 килотонн на добу

Планове споживання вугілля при температурі до -200 C становить 112.9 килотонн на добу, у тому числі:

A – 41.8 килотонн на добу П – 71.1 килотонн на добу

Середнє добове надходження вугілля на ТЕЦ з різних джерел становить

22.6 килотонн на добу вугілля типу А і 49.5 килотонн на добу – типу П. Такий рівень постачання не відповідає потребам ТЕЦ на зимовий період.

На сьогодні питання закупівлі вугілля знаходиться на розгляді, що не дозволяє

спланувати кінцевий результат готовності ТЕЦ до опалювального сезону. Дані про надходження, використання та залишки вугілля на теплових

електростанціях енергогенеруючих компаній наведено у додатку 8.

Сценарії щодо планування та роботи ТЕС та TЕЦ в умовах дефіциту та обмеження транспортних поставок вугілля наведено у додатку 8а. Це попередні розрахунки. Антикризовому штабу необхідно буде щоденно виконувати поточні розрахунки, виходячи з фактичної інтенсивності вхідного потоку та споживання.

Можливі сценарії виникнення основних загроз у ядерно-енергетичному

комплексі

Основною загрозою для роботи АЕС в осінньо-зимовий період 2014/15 років є зниження частоти струму в ОЕС України внаслідок зменшення потужності генерації електричної енергії на ТЕС.

Вірогідними сценаріями негативного розвитку подій є:

зниження виробництва електроенергії до величини, коли для збереження в роботі АЕС та забезпечення роботи особливо важливих об’єктів

44

електроенергетики (що забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб’єктів і населення, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків) та екологічної броні електропостачання споживачів (мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем, який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру), виконується розділення ОЕС України на частини, з роботою АЧР та автоматичного частотного ділення (АЧД) на теплових електростанціях відповідно до галузевого нормативного акту, щодо проведення оперативних заходів по відділенню дефіцитних енергосистем (енергорайонів) від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 48,9 Гц і нижче;

зниження виробництва електроенергії до величини, коли виникає особлива системна аварія – аварія із знеструмленням більшої частини території України і необхідністю переходу АЕС у режим забезпечення власних потреб. Відновлення роботи ОЕС України здійснюється відповідно до галузевого нормативного акту щодо здійснення схемно-режимних заходів з реалізації Плану відновлення роботи ОЭС України після особливої системної аварії.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у ядерно-енергетичному комплексі


Для організації здійснення оперативним персоналом атомних електростанцій спільно з диспетчерськими службами ДП НЕК “Укренерго” заходів реагування щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій при зниженні частоти в ОЕС України до рівня, який передбачає відключення енергоблоків АЕС від об’єднаної мережі, розроблені і затверджені спільні технічні та нормативні документи ДП НЕК “Укренерго” та АЕС.

На АЕС України діють відповідні інструкції оперативного реагування при роботі в режимі забезпечення власних потреб станції.


Для планування практичних заходів рекомендується керуватися оновленими результатами національних програм з безпеки АЕС і “стрес-тестами”, що виконані на АЕС України після аварії на АЕС Фукусіма (Японія).

Рекомендується передбачити встановлення на майданчиках АЕС мобільних дизель-генераторів та насосів для забезпечення безпеки АЕС в умовах повного знеструмлення .

У разі знеструмлення більшої частини території України (особливої системної аварії ) із втратою власних потреб АЕС та ТЕС відповідно до діючої документації оперативний персонал АЕС переводить один із енергоблоків на площадці АЕС на власні потреби з підтримкою інших реакторних установок у гарячому стані та готовності до негайного підключення до мережі. Орієнтовний час роботи енергоблоку вибраного на власні потреби – 1 година за умов роботи турбогенератор в межах регламентованих тепломеханічних значень параметрів.

Якщо робота на власних потребах стає неможливою, реакторні установки переводять до “холодного стану”, що потребує запуск аварійних дизель-генераторів.

Ризики у разі тривалого часу відсутності зв’язку з енергосистемою:

45

можливість виникнення аварійної ситуації з викидом радіоактивних речовин;

припинення функціонування систем життєзабезпечення міст-супутників АЕС.

На АЕС створено незнижуваний запас основних технологічних матеріалів (хімічних реагентів і паливо-мастильних матеріалів), який забезпечує надійну та безпечну експлуатацію енергоблоків (додаток 25).

Величина незнижувального запасу основних технологічних матеріалів розрахована на таких засадах:

норма незнижуваного запасу хімічних реагентів встановлена на рівні двомісячної потреби цих реагентах, розрахованої на основі середньомісячних витрат за останні три роки;

незнижувальний запас фільтруючих матеріалів визначається сумою найбільших загрузок одного типу фільтруючого матеріалу для одного найбільшого фільтру системи водоочищення;

незнижувальний запас дизельного пального встановлено для забезпечення 7 діб безперервної роботи дизельних генераторів усіх резервних дизельних електростанцій;

незнижувальний запас трансформаторної оливи визначається ємністю масло системи з найбільшим об’ємом масла та 10 % запасу;

незнижувальний запас мінеральної турбінної оливи визначається умовою заповнення масляної системи найбільшого турбоагрегата та 45 денної потреби на доливання;

незнижувальний запас вогнетривкої турбінної оливи складає 15 % об’єму системи змащування турбоагрегату;

незнижувальний запас компресорної оливи визначається умовою заповнення масляної системи найбільшого компресора та 45 денної потреби на доливання.

У якості комутаційних апаратів відкритих розподільчих пристроїв ВРП-750 кВ (330 к В) (150 кВ – оливові вимикачі на ВРП ЮУ АЕС) що мають забезпечувати зв'язок з енергосистемою та у разі необхідності повинні забезпечувати подачу електроенергії на шини ВРП, для відновлення енергопостачання енергосистеми застосовуються повітряні вимикачі типу ВНВ-750 (330).

Основним недоліком застосування такого типу апаратів є те, що при відсутності відносно довгого проміжку часу напруги на ВРП та власних потребах, буде неможливо оперативно забезпечити повітрям систему управління вимикачами.

З метою підвищення рівня надійності роботи АЕС у складі ОЕС частково виконано заміни вимикачів повітряних на елегазові, котрі мають пружинний привід та елегазове середовище в корпусі вимикача та контактній системі.

Враховуючи різну ступінь експлуатаційної готовності на майданчиках АЕС можна відокремити мінімально необхідну кількість вимикачів для забезпечення комутації по ВРП або застосувати компенсуючи заходи. Всього мінімальна потреба для АЕС України елегазових вимикачів напругою 750 кВ – 10 шт., напругою 330 кВ – 15 шт.

46

Для можливості альтернативного забезпечення управління повітряними вимикачами пропонується задіяти мобільні дизель-генератори необхідної потужністю та напругою 0,4 кВ. Робота дизель-генератора дозволить заживити компресори для підготовки відповідної кількості повітря та випрямляч для забезпечення заряду акумуляторної батареї ВРП.

Важливе своєчасне забезпечення вводу в дію ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – підстанція Київська, що:

підвищує загальну стабільність та надійність енергосистеми;

знімає обмеження з видачі сумарної потужності РАЕС та ХАЕС у енергосистему;

реалізує додаткову можливість відновлення живлення власних потреб енергоблоків РАЕС та ХАЕС.

Стан забезпечення АЕС свіжім ядерним паливом та заходи, що необхідно виконувати починаючи з другої половини 2015 року для попередження зупинки АЕС наведено у додатку 26.

Оперативний план антикризових заходів за напрямком «Вивезення відпрацьованого ядерного палива» з енергоблоків АЕС з ВВЕР-1000 (на період до 1 січня 2017 року) наведено у додатку 27.

Загрози виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі

Основними загрозами для роботи ГЕС та ГАЕС в осінньо-зимовий період 2015/16 років є:

переливання води через верхні б’єфи водосховищ ГЕС та ГАЕС під дією катастрофічних повеней (паводків);

руйнування греблі внаслідок заподіяння терористичних дій (диверсій);

землетруси 6 балів і більше;

шугоутворення у верхніх б’єфах водосховищ ГЕС та ГАЕС під дією низьких температур.

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі


Для забезпечення надійної та безаварійної роботи ГЕС та ГАЕС в осінньо-зимовий період 2015/16 років відповідно до вимог «Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період» СОУ-Н ЕЕ 20.574:2009 розробляється конкретний план підготовки кожної ГЕС та ГАЕС до роботи в осінньо-зимовий період, який затверджується наказом директорів ГЕС та ГАЕС.


1) Забезпечення моніторингу стану гідротехнічних споруд ГЕС та ГАЕС.

2) Організація роботи комісій із надзвичайних ситуацій на кожній ГЕС та ГАЕС.

3) Взаємодія із регіональними і місцевими силами, які залучаються до запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

47

4) Забезпечення надійної охорони та антитерористичного захисту об’єктів ГЕС та ГАЕС.

5) Підтримання у постійній готовності позаштатних об’єктових формувань цивільного захисту ГЕС та ГАЕС та забезпечення їх необхідним інструментом і обладнанням.

6) Дотримання термінів планових капітальних та поточних ремонтів обладнання та споруд відповідно до затверджених графіків.

7) Забезпечення виконання заходів за приписами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж під час перевірки готовності гідроелектростанцій до роботи в осінньо-зимовий період 2015/16 років.

8) Перевірка працездатності аварійно-ремонтних, водозливних затворів ГЕС та ГАЕС і встановлення їх в пази водозливів.

9) Придбання необхідного запасу матеріалів, запасних частин, інструменту тощо на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

10) Проведення протиаварійних тренувань з оперативним персоналом і особовим складом позаштатних об’єктових формувань цивільного захисту ГЕС та ГАЕС з відпрацюванням практичних дій у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

11) Здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, а також правилам техногенної та пожежної безпеки.

12) Проведення тренувань персоналу ГЕС та ГАЕС з евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій.

48

ІІІ. Організація і порядок виконання заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості

За рішенням Кабінету Міністрів України утворюється Міжвідомча робоча група з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження.

Порядок подання інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації

Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації в енергетичному комплексі, її можливі наслідки в обов’язковому порядку подається до оперативно-чергової служби Державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС через оперативно-чергові служби центрів управління в надзвичайних ситуаціях територіальних органів ДСНС та диспетчерські служби (оперативних чергових) органів управління функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту.

Термін проходження інформації до оперативно-чергової служби Державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС в усній формі – 5 хвилин з подальшим поданням письмового підтвердження протягом 30 хвилин за допомогою засобів телекомунікацій.

Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня надається до оперативно-чергової служби Державного центру управління у надзвичайних ситуаціях ДСНС за формою, встановленою Табелем термінових та строкових донесень з питань цивільного захисту з урахуванням інформаційно-аналітичних матеріалів, передбачених окремими галузевими наказами центральних органів виконавчої влади.

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня здійснюється відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. № 192.

Організація реагування на надзвичайні ситуації

Організація реагування на надзвичайні ситуації в ПЕК та інших галузях промисловості, внаслідок надзвичайних ситуацій в ПЕК полягає в поетапному здійсненні організаційних та управлінських заходів суб’єктами Плану щодо приведення в готовність органів управління і сил, визначених для протидії надзвичайним ситуаціям, сумісного їх застосування, взаємодії при виконанні завдань та створення системи всебічного забезпечення.

У разі порушення роботи об’єктів ПЕК або ускладнення гідрометеорологічних умов на території країни або окремих її регіонів, що загрожують перерости в надзвичайну ситуацію, у тому числі інших галузях промисловості, з урахуванням Алгоритму прийняття рішень вводиться у дію План.

Приймається рішення про приведення в готовність (залучення) визначених для реагування сил і засобів, уточнюються райони і терміни їх зосередження для виконання завдань.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації в паливно-енергетичному комплексі здійснюється шляхом проведення рятувальних та відновлювальних робіт із залученням необхідних сил і засобів центральних і місцевих органів влади.

49

Організація управління під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Для вирішення основних завдань щодо захисту населення і територій, координації дій органів влади та забезпечення життєдіяльності постраждалого населення, у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня на об’єктах ПЕК Кабінетом Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації, для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами Кабінетом Міністрів України призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (далі – Керівник робіт) – Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник (заступник).

До прибуття Керівника робіт його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту або оперативної групи (представник центру управління в надзвичайних ситуаціях), який прибув до зони надзвичайної ситуації першим. Якщо надзвичайна ситуація трапилася на потенційно небезпечному об’єкті або об’єкті підвищеної небезпеки, до прибуття Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

Керівнику робіт на період виконання заходів з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації в оперативне підпорядкування переходять усі залучені формування міжвідомчого угруповання сил та служби цивільного захисту.

Він несе відповідальність за організацію робіт, управління залученими силами, виконання завдань, безпеку особового складу та самостійно приймає рішення на проведення окремих евакуаційних заходів, обмеження доступу до зони надзвичайної ситуації, зупинення робіт при загрозі життю людей. Питання, що виходять за межі повноважень Керівник робіт вирішує через Урядову комісію.

Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС Керівник робіт утворює свій робочий орган – Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі – Штаб). Штаб формується із представників центральних і місцевих органів влади, формувань міжвідомчого угруповання сил, служб цивільного захисту, установ та організацій залучених до ліквідації надзвичайної ситуації.

На час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у підпорядкування Керівника робіт переходять усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації таких наслідків.

Для управління формуваннями на окремих віддалених ділянках направляються оперативні групи. В процесі всього періоду реагування на надзвичайні ситуації підтримується зв'язок і забезпечується безперервне управління залученими силами.

Конкретний характер спільних дій об’єднаного угруповання сил, порядок організації зв’язку та взаємодії визначається Штабом виходячи з головних завдань, які необхідно виконати на місці події.

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт оформляється документально в Штабі у текстовій формі з додаванням карт, схем, графіків і розрахунків.

Координацію дій органів управління та сил суб’єктів Плану, залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, організації взаємодії з центральними і місцевими органами влади, забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про надзвичайну ситуацію здійснює Державний центр управління в надзвичайних ситуаціях відповідно до статті 73 Кодексу цивільного захисту України.

50

Основні завдання Керівника робіт:

прибувши до місця надзвичайної ситуації за зовнішніми ознаками оцінити обстановку, доповісти керівництву спеціальної комісії, передати інформацію в штаб і ДСНС (місце і характер надзвичайної ситуації, задіяні сили і засоби, небезпека розвитку надзвичайної ситуації, необхідність залучення додаткових сил і засобів). У подальшому підтримувати зв'язок з керівництвом спеціальної комісії та ДСНС, періодично інформувати про прийняті рішення та обстановку;

організувати роботу Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, проведення безперервної розвідки і оцінки обстановки в зоні надзвичайної ситуації, її негативний вплив на життєдіяльності населених пунктів та роботу об'єктів економіки;

визначити способи і порядок локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, вирішальний напрямок дій сил і засобів, необхідну їх кількість;

прийняти рішення по розстановці наявних сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, організувати їх взаємодію. При зміні обстановки своєчасно приймати рішення на передислокацію сил. Організувати позмінну роботу та відпочинок особового складу;

створити резерв сил і засобів, при необхідності залучити додаткові формування, організувати їх зустріч та ефективне використання;

призначити відповідального за дотримання заходів безпеки; організувати пункт медичної допомоги;

з прибуттям до місця надзвичайної ситуації старшої посадової особи доповісти про обстановку і прийняті рішення з її ліквідації, задіяні та викликані додаткові сили і засоби;

особисто переконатися у ліквідації надзвичайної ситуації;

визначити порядок відбуття з місця надзвичайної ситуації підрозділів і взаємодіючих служб.

Завдання та функції штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

Основними завданнями Штабу з НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС.

Відповідно до покладеного на нього завдання основними функціями Штабу з НС є:

визначення зони НС та зони можливого ураження, кількості і місць перебування в них людей, організація їх рятування та надання їм допомоги, запобігання пошкодженню майна;

збирання даних про обстановку в зоні НС, їх аналіз та узагальнення, прогнозування масштабів і наслідків НС;

визначення головних напрямів ліквідації наслідків НС, розробка оперативних планів заходів з ліквідації наслідків НС і здійснення заходів щодо їх реалізації;

визначення складу і кількості сил цивільного захисту, необхідних для залучення до ліквідації наслідків НС, термінів їх залучення згідно з планами

51

реагування на НС, планами взаємодії органів управління та сил цивільного захисту у разі виникнення НС, а також планами локалізації і ліквідації наслідків аварії;

підготовка розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків НС щодо ліквідації наслідків НС та забезпечення безпеки постраждалих, їх реєстрація в установленому порядку після підписання та доведення до виконавців;

забезпечення реалізації розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків НС щодо організації та координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС;

безпосередня організація і координація дій залучених до ліквідації наслідків НС сил цивільного захисту, Збройних Сил України та інших військових формувань, органів і підрозділів внутрішніх справ, а також громадських організацій і волонтерів;

взаємодія з відповідною спеціальною комісією з ліквідації наслідків НС;

ведення обліку робіт, що виконуються силами цивільного захисту під час ліквідації наслідків НС;

ведення обліку загиблих та постраждалих унаслідок НС;

організація інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід ліквідації її наслідків та правила поведінки в зоні НС;

здійснення інформаційної взаємодії з центрами управління в НС відповідного рівня;

організація матеріально-технічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

ведення оперативно-технічної та звітної документації Штабу з НС.

У складі Штабу Керівник робіт утворює робочі групи, зокрема:

аналізу ситуації і підготовки даних – для збору і аналізу інформації про обстановку в зоні НС, ведення робочої карти (схеми) зони НС, обліку залучених сил і засобів, підготовки оперативної документації;

безпосереднього реагування – для управління і координації дій залучених сил і засобів безпосередньо у місці проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, розстановки сил на вирішальних та інших головних напрямах ліквідації наслідків НС та керівництва роботами у зоні НС;

організаційну групу – для організації і підготовки засідань Штабу з НС, спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС, підготовки і реєстрації розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків НС;

представників Органів влади, установ та організацій – для координації і обліку залучених сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, доведення рішень керівника робіт з ліквідації наслідків НС, контролю за проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і подання звітних матеріалів до групи аналізу ситуації і підготовки даних;

матеріально-технічного забезпечення – для організації матеріально-технічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших

52

невідкладних робіт, у тому числі з урахуванням використання матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС Органів влади та суб’єктів господарювання;

організації зв’язку – для організації зв’язку в зоні НС із взаємодіючими службами цивільного захисту, Органами влади і керівництвом ДСНС України, забезпечення функціонування засобів телекомунікації та інформатизації Штабу з НС, а також офісної техніки;

взаємодії з населенням та засобами масової інформації – для роботи зі зверненнями громадян та інформування населення через засоби масової інформації про обстановку в зоні НС, хід ліквідації наслідків НС, прогноз розвитку НС та правила поведінки в зоні НС;

інші робочі групи.

Організація взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

Взаємодія центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування організовується для узгодження спільних дій органів управління, служб і формувань міжвідомчого угруповання сил під час виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

При реагуванні на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків взаємодія організовується та здійснюється в межах єдиної державної системи цивільного захисту.

При виникненні надзвичайної ситуації державного рівня на об’єктах енергетичного комплексу взаємодію залучених до реагування сил і засобів забезпечує спеціальна Урядова або спеціальна регіональна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації через Керівника робіт та його робочий орган – Штаб з ліквідації НС.

Практична реалізація заходів взаємодії передбачає:

забезпечення постійного обміну інформацією про оперативну обстановку між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

координацію дій органів управління, служб і формувань міжвідомчого угруповання сил, що залучаються до виконання завдань із запобігання виникнення та ліквідації надзвичайних ситуацій;

оперативне вирішення питань всебічного забезпечення;

створення необхідної кількості матеріальних ресурсів для забезпечення постраждалого населення (додаток 28).

Організація прийняття рішень Кабінетом Міністрів України

Забезпечення сталої роботи ПЕК в умовах енергетичної кризи

1. Підготовка до осінньо-зимового періоду 2015/2016 року Мінпаливенерго починається шляхом видання розпорядження, що включає:

підготовку фінансових планів на 2015 рік державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та подання їх в установленому порядку до Кабінету Міністрів України на затвердження;

53

подання до Кабінету Міністрів України пропозицій стосовно визначення центрального органу виконавчої влади, відповідального за збереження та експлуатацію частини нафтопродуктопроводів Самара - Західний напрямок і Грозний - Армавір - Трудова, прокладених територією України, загальною довжиною 1433 км, а також - проект плану заходів з забезпечення захисту економічних інтересів держави;

перевірки наявність технологічної нафти, переданої на відповідальне зберігання публічним акціонерним товариством «Укртранснафта», та підготовки пропозицій щодо подальшого використання цієї нафти;

визначенням додаткових заходів зі створення в Україні конкурентного ринку вугілля, передбачивши впровадження біржової форми торгівлі вугіллям на електронних біржових майданчиках;

з`ясування доцільності затвердження тимчасового порядку визначення цін на вугілля енергетичних марок вітчизняного видобутку, залежно від його якісних показників;

внесення змін до Податкового кодексу України для вдосконалення визначення рентної плати за користування надрами для видобування вугілля, нафти та природного газу, з урахуванням геологічних особливостей видобування;

підготовки пропозицій щодо вилучення обсягів природного газу, які спрямовуються на технологічні потреби підприємств хімічної промисловості, з обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу;

підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України щодо встановлення додаткових платежів на поворотній основі з метою накопичення вугілля для потреб теплових електростанцій;

розроблення і подання до Кабінету Міністрів України плану додаткових заходів з диверсифікації постачання ядерного палива на енергоблоки атомних електростанцій України;

внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині щорічного затвердження Кабінетом Міністрів України прогнозних балансів виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів в Україні;

подання до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо суттєвого зменшення залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів та стимулювання розвитку вітчизняної нафтопереробної галузі та забезпечення використання на території України якісних нафтопродуктів, зокрема шляхом посилення державного контролю за безпечністю та якістю;

покращення розрахунків споживачів за енергоносії, зокрема запровадження механізму обмеження та/або припинення постачання енергоносіїв тепловим електростанціям і теплоелектроцентралям, з урахуванням обсягів оплати за спожиті електричну енергію та природний газ;

опрацювати пропозиції щодо шляхів реалізації підприємствами, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, видобутого вугілля енергетичних марок, участі посередників, та направлення їх до Кабінету Міністрів України;

аналіз договорів про спільну діяльність з видобування нафти та природного газу, які реалізуються за участі державних підприємств, з метою визначення відповідності вимогам законодавства та підготовки пропозицій з усунення виявлених порушень, зокрема шляхом укладання угод про розподіл продукції;

54

опрацювання варіантів диверсифікації джерел постачання вугілля в Україну та узгодження їх з Кабінетом Міністрів України;

диверсифікацію джерел постачання природного газу в Україну, зокрема шляхом його імпорту з держав - членів Європейського Союзу, забезпечення бронювання потужностей для транспортування імпортованого природного газу в Україну та гарантування рівного доступу до транспортних потужностей для всіх суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності, та узгодження цього рішення з Кабінетом Міністрів України;

підвищення прозорості господарської діяльності в енергетичній сфері товариствами, контрольний пакет корпоративних прав яких належить державі, забезпечення ефективної протидії корупції та боротьби з організованою злочинністю у цій сфері;

вжиття заходів щодо оптимального завантаження існуючих потужностей атомних, теплових та гідроелектростанцій;

неухильне виконання планів з видобутку та відвантаження вугілля підприємствами вугільної галузі державної форми власності;

реконструкцію енергоблоків теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, на яких використовуються антрацитові марки вугілля, для застосування вугілля газових марок вітчизняного видобутку, з врахуванням економічної доцільності такої реконструкції;

покращення механізмів стимулювання розвитку видобування та переробки бурого вугілля та торфу;

вжиття заходів щодо підвищення показників використання встановлених потужностей атомних електростанцій України до рівня світових аналогів з урахуванням аналізу їх роботи за останні 10 років;

перевірку стану виконання робіт з введення в експлуатацію першої та другої черг Дністровської ГАЕС та підготовки плану заходів для забезпечення дотримання встановлених строків;

підготовку граничних величин режимів споживання електричної енергії та потужності її постачання для кожного регіону України;

розроблення заходів з підвищення ефективності управління режимами споживання електричної енергії та інформування всіх категорій споживачів про визначені час і строки відповідних обмежень постачання електричної енергії;

підвищення ефективності контролю за дотриманням регіонами встановлених режимів споживання електричної енергії і використанням потужностей її постачання, а також щодо зменшення обсягів споживання електричної енергії у разі виникнення аварійних ситуацій.

У випадку настання критичного стану в постачанні палива (газ, вугілля, мазут) на електростанції, уряд України звертається до країн ЕС, США, Китаю, Південної африканської республіки та інших можливих імпортерів щодо можливості організації термінових поставок вугілля, мазуту, реверсу газу.

Інформація щодо кількості споживання електроенергії та наявності запасів палива відображена у додатку 29.

Для організації таких поставок Уряд приймає рішення щодо:

55

a) організації централізованої закупівлі палива та постачання його на всі електростанції (незалежно від форми власності) за рахунок залучення кредитів міжнародних фінансових організації для фінансування закупівлі палива (Світовий Банк, Міжнародний Валютний Фонд, ЄБРР тощо).

b) сприяння в закупівлі палива приватним власникам енергогенеруючих підприємств за рахунок будь яких можливих механізмів сприяння та підтримки.

2. На випадок вимушеного переходу з природного газу на резервне паливо (мазут) та для створення резервного запасу мазуту на електростанціях вживаються заходи щодо:

a) державного регулювання ціноутворення на мазут;

b) доведення підприємствам-виробникам мазуту плану виробництва необхідних об’ємів мазуту;

3. Враховуючи стан пошкодження залізничних колій на територій Донецької та Луганської областей Уряд надає доручення Міністерству інфраструктури на термінове відновлення підвідомчих та всебічне сприяння у відновленні непідвідомчих під’їзних залізничних колій для можливості постачання вугілля або мазуту до електростанцій.

4. У випадку зниження генерації електричної енергії в Україні на засіданні Міністерстваенергетии та вугільної промисловості та Антикризового Штабу вирішуються питання щодо відміни експорту електричної енергії до інших країн та інші питання скорочення споживання електричної енергії.

5. Для недопущення соціальної напруги у зв’язку з постійними збоями в роботі підприємств, енергопостачальними компаніями розробляється графік постачання електричної енергії, який доводиться до підприємств, які в свою чергу мають врахувати/встановити режим змінної роботи підприємств із дотриманням запропонованого режиму постачання електричної енергії, (враховуючи доведені обсяги постачання електричної енергії).

6. Одночасно вживаються заходи щодо перегляду вимог законодавства щодо можливості введення обмежень споживання електричної енергії та потужності для всіх категорій споживачів.

7. За дорученням Кабінету Міністрів України Міненерговугілля вносить пропозиції щодо розроблення відповідної програми довгострокових заходів подолання енергетичної кризи в Україні та внесення змін до відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів, розробляє план реконструкції підприємств, роботу яких призупинено через вплив енергетичної кризи;

8. Фінансування заходів, пов’язаних із запобіганням виникнення надзвичайних ситуацій в паливно-енергетичному комплексі, здійснюється за рахунок коштів підприємств паливно-енергетичного комплексу. Для забезпечення реалізації заходів реагування на надзвичайні ситуації у ПЕК та зменшення впливу їх наслідків Урядом приймається рішення щодо використання коштів резервного фонду бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415.

Рішення Кабінету Міністрів України щодо фінансування заходів, пов’язаних із запобіганням виникнення надзвичайних ситуацій в паливно-енергетичному комплексі приймається на підставі звернень Міненерговугілля, інших центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської держадміністрації про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

56

Кабінет Міністрів України не пізніше ніж у триденний термін з дня отримання звернення дає доручення відповідно Мінекономрозвитку та Мінфіну для розгляду звернення та підготовки пропозицій для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету. До виконання доручення в разі необхідності можуть залучатися інші зацікавлені органи виконавчої влади.

Мінекономрозвитку готує відповідний проект рішення, погоджує його з Мінфіном і подає у встановленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України.

У виняткових випадках (загроза життю людей, об'єктам економіки та територіям) проект рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету Мінекономрозвитку готує і подає на розгляд Кабінетові Міністрів України на підставі прогнозних розрахунків.

Основні заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості

МОЗ

При виникненні надзвичайних ситуацій у зв'язку з повним відключенням від теплопостачання закладів охорони здоров'я розроблені маршрути пацієнтів з урахуванням формування госпітальних округів, також передбачені переведення тяжкохворих у приміщення закладів, пристосовані до використання електрообігрівачів, забезпечення роботи електричних плит на кухнях, приведення в режим роботи альтернативні системи підігріву води, обладнання приміщень пічками-буржуйками, заготівля твердих видів палива, максимальна виписка хворих, які не потребують інтенсивного лікування і спостереження.

Необхідно встановити оперативний контроль, систему повідомлення та інформування у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Для оперативного управління, оповіщення, інформування на випадок НС МОЗ створено сили та засоби служби медицини катастроф для залучення при НС. Створено резерви лікарських засобів, виробів медичного призначення для надання медичної допомоги. Приведено у готовність автономні джерела електропостачання, санітарний автотранспорт, створено запаси ПММ. У закладах охорони здоров’я підготовлені тимчасові кухні на твердому паливі, приведено до справного стану наявне пічне опалення. Відпрацьовані питання взаємодії з іншими службами (додаток 30).

Підготовка до опалювального сезону 2015/2016 у закладах системи охорони здоров’я має бути постійно контрольована Міністерством Охорони здоров’я.

Відновлення електропостачання населених пунктів та вугледобувних (вуглепереробних) підприємств.

Випадки, коли надзвичайні події на мережах і об’єктах електропостачання класифікуються як надзвичайні ситуації:

порушення категорійності та припинення електропостачання шахт (збагачувальних фабрик), які ведуть видобуток, виробництво та відвантаження вугільної продукції на потреби теплових генерацій (ТЕС, ТЕЦ) для виробництва електричної та теплової енергії;

припинення на добу електропостачання населеним пунктам в кількості більше ніж 10 % від загальної кількості НП у відповідній області внаслідок масового пошкодження електричних мереж напругою 6 кВ і вище;

57

відключення або вихід з ладу на понад 12 годин більш ніж 25 % потужностей електропідстанцій напругою 110 кВ і вище, що подають електроенергію в місто Київ та обласні центри;

припинення на понад 8 годин функціонування об’єктів водопостачання та водовідведення в місті Києві та обласних центрах внаслідок аварій на електричних мережах;

аварії на системах централізованого теплопостачання міста з населенням більше 50 тис. осіб при дуже сильних морозах;

пошкодження або руйнування 25 окремих об’єктів електричних мереж напругою вище 6 кВ внаслідок сильного вітру, ожеледі, відкладень, налипання мокрого снігу.

У випадку масового знеструмлення населених пунктів внаслідок аварій на повітряних лініях електропередач під час сильних снігопадів і заметів здійснюються наступні заходи:

оцінка ситуації, посилюється взаємодія і координація дії органів управління та суб’єктів плану для недопущення порушення функціонування об’єктів життєзабезпечення населення;

оперативно виявляються аварійні ділянки на повітряних лініях електропередач, визначається пріоритетність і черговість проведення аварійно-відновних робіт і складається відповідний план заходів;

для відновлення електропостачання населених пунктів, об’єктів життєзабезпечення, органів управління залучається необхідна кількість ремонтних бригад енергопостачальних/передавальних компаній (обленерго) та НЕК “Укренерго”;

для доставки у важкодоступні місця на трасах ліній електропередач ремонтних бригад обленерго і НЕК “Укренерго”, обладнання, матеріально-технічних засобів та буксирування відновної техніки залучаються автомобілі підвищеної прохідності і тягачі від ДСНС, МВС;

для повітряного обстеження трас ліній електропередач і проведення аерофотозйомки аварійних ділянок у постраждалих районах можуть залучатися авіаційні засоби ДСНС і Збройних Сил;

ремонтним бригадам обленерго і НЕК “Укренерго” надається допомога в розчищенні трас ліній електропередач від повалених дерев;

організовується з використанням пересувних електростанцій освітлення місць проведення робіт з відновлення електропостачання населених пунктів і важливих об’єктів;

розгортаються пересувні пункти обігріву в місцях проведення відновних робіт на трасах ліній електропередач;

залучаються пересувні електростанції для аварійного живлення найважливіших об’єктів життєзабезпечення населення та органів управління на період знеструмлення населених пунктів.

Відновлення електропостачання здійснюють аварійні бригади обленерго, ДП “НЕК “Укренерго” та комунальні служби за участю підрозділів ДСНС в межах своїх повноважень.

58

Ліквідація аварій на системах життєзабезпечення

1) Аварії на магістральних теплових мережах або обладнанні комунальних і відомчих котелень класифікуються як надзвичайні ситуації у випадках:

a) припинення на 24 години теплопостачання споживачів в опалювальний період при температурі повітря нижче 0оС;

b) припинення на 48 годин теплопостачання споживачів в опалювальний період при температурі повітря від 0оС до +8оС;

c) аварії на системах централізованого теплопостачання міста з населенням понад 50 тис. осіб при дуже сильних морозах.

Основні заходи, що здійснюються при виникненні аварій на системах теплопостачання:

i. проводиться моніторинг ситуації, посилюється взаємодія і координація дії органів управління та сил з питань забезпечення нормального функціонування об’єктів життєзабезпечення населення;

ii. оперативно виявляються та відключаються аварійні ділянки на мережах теплопостачання, встановлюється кількість житлових будинків і об’єктів життєзабезпечення, що залишилися без тепла;

iii. вживаються заходи для недопущення розморожування відключених магістральних, внутріквартальних та будинкових теплових мереж і технологічного обладнання;

iv. шляхом поквартирного обходу житлового сектору уточнюється стан тепломереж та кількість мешканців, які залишилися без тепла, виявляються сім’ї з малолітніми дітьми, хворими і літніми людьми;

v. визначається пріоритетність і черговість проведення відновних робіт на тепломережах та складається відповідний план заходів;

vi. для відновлення систем теплопостачання залучається необхідна кількість комунальних аварійно-ремонтних бригад населеного пункту та розташованих в них підприємств. При недостатній кількості сил і засобів додатково залучаються аварійно-ремонтні формування та позаштатні групи газоелектрозварювальних робіт регіону, у тому числі від Міненерговугілля, ДСНС;

vii. надається допомога комунальним аварійно-ремонтним бригадам в розчищенні та розкопуванні теплотрас, відкачуванні води із затоплених споруд і комунікацій;

viii. при порушенні водопостачання котелень організовується підвезення води автомобільними цистернами;

ix. організується освітлення від пересувних електростанцій місць проведення відновних робіт і розгортаються пересувні пункти обігріву для аварійно-ремонтних бригад;

x. для тимчасового обігріву квартир, лікарень та інших об’єктів життєзабезпечення застосовуються електронагрівальні прилади, газові обігрівачі та інші автономні підігрівачі повітря;

59

xi. вживаються заходи щодо забезпечення першочергових потреб мало захищених верств населення в зоні надзвичайної ситуації, розгортається робота соціальних патрулів;

xii. на прибудинкових територіях розгортаються пункти обігріву і пункти життєзабезпечення, активізується робота соціальних патрулів;

xiii. проводяться додаткові протиепідемічні заходи серед населення;

xiv. організовується оперативне реагування на всі звернення громадян про допомогу та інформування населення про обстановку, хід відновних робіт і порядок дій при порушенні теплопостачання.

2) Аварії на системах водопостачання і водовідведення класифікуються як надзвичайні ситуації у випадках:

a) скидання 500 куб. м неочищених чи недостатньо очищених стічних вод на території населеного пункту або у водні об’єкти;

b) припинення на 18 годин подачі води в населеному пункті більше 30 % розрахункового обсягу;

c) аварії на системах централізованого водопостачання або водовідведення міста з населенням понад 50 тис. осіб при дуже сильних морозах.

При виникненні аварій на системах водопостачання і водовідведення здійснюються наступні заходи:

i. проводиться моніторинг ситуації, посилюється взаємодія і координація дії органів управління та сил з питань забезпечення нормального функціонування об’єктів життєзабезпечення населення;

ii. оперативно виявляються та відключаються аварійні ділянки на мережах водопостачання і водовідведення, подачу води (водовідведення) здійснюють по обвідних або тимчасових лініях;

iii. для недопущення затоплення споруд стоками організовується їх відвід в обхід пошкодженої ділянки каналізаційної мережі;

iv. визначають кількість людей, житлових будинків і об’єктів життєзабезпечення, що залишилося внаслідок аварії без води;

v. визначається пріоритетність і черговість робіт з відновлення водопостачання (водовідведення) та складається план заходів;

vi. для відновлення систем водопостачання і водовідведення залучається необхідна кількість комунальних аварійно-ремонтних бригад населеного пункту та розташованих в них підприємств. При недостатній кількості сил і засобів додатково залучаються аварійно-ремонтні формування і позаштатні групи газоелектрозварювальних робіт, у тому числі від Міненерговугілля, ДСНС;

vii. надається допомога комунальним аварійно-ремонтним бригадам в розчищенні та розкопуванні трас водопроводів або каналізації, відкачуванні води із затоплених споруд і комунікацій, відведенні води з проїзних частин доріг і вулиць;

viii. організується освітлення від пересувних електростанцій місць проведення відновних робіт і розгортаються пересувні пункти обігріву для аварійно-ремонтних бригад;

60

ix. проводиться підвіз питної води населенню, в лікарні, школи, дитячі заклади та інші об’єкти життєзабезпечення;

x. проводяться додаткові санітарно-епідемічні заходи серед населення та вживаються заходи щодо забезпечення першочергових потреб малозахищених верств населення, що проживають в зоні надзвичайної ситуації, розгортається робота соціальних патрулів;

xi. організовується оперативне реагування на всі звернення громадян про допомогу та інформування населення про обстановку, хід відновних робіт і порядок дій при порушенні водопостачання.

3) Аварії на системах газопостачання класифікуються як надзвичайні ситуації у випадках:

a) припинення подачі газу на 18 годин внаслідок аварії на магістральному газопроводі;

b) аварія на газопроводі та вихід з ладу газового обладнання, що створюють загрозу вибуху газу в багатоквартирних житлових будинках або витік газу з утворенням загрози для життя людей, які перебувають за межами охоронної зони газопроводу;

c) припинення на 24 години подачі газу 500 абонентам населеного пункту (району) внаслідок аварії на комунальному газопроводі;

d) аварії на системах централізованого газопостачання міста з населенням понад 50 тис. осіб при дуже сильних морозах.

Основні заходи при виникненні аварій на системах газопостачання:

i. проводиться моніторинг ситуації, посилюється взаємодія і координація дій органів управління та сил з питань забезпечення нормального функціонування об’єктів життєзабезпечення населення;

ii. оперативно виявляються та відключаються аварійні ділянки мереж газопостачання, небезпечна зона огороджується, виставляються спеціальні пости для контролю загазованості території і споруд та усунення джерел ініціації вибуху газоповітряної суміші;

iii. визначається кількість житлових будинків і об’єктів життєзабезпечення, що залишилися без газопостачання. Поквартирним обходом житлового сектору уточнюється кількість мешканців, виявляються сім’ї з малолітніми дітьми, хворими і літніми людьми;

iv. визначається пріоритетність і черговість проведення відновних робіт на газових мережах та складається відповідний план заходів;

v. для відновлення систем газопостачання залучається необхідна кількість аварійно-ремонтних бригад підприємств газопостачання міста (району). При недостатній кількості сил і засобів додатково залучаються спеціалізовані аварійно-ремонтні формування регіону та за його меж. Аварійні роботи проводяться з урахуванням заходів для недопущення загазованості будинків, споруд і підвалів;

vi. надається допомога аварійно-ремонтним бригадам в розчищенні та розкопуванні газопроводів;

61

vii. для протипожежного забезпечення аварійно-відновних робіт на магістральних трубопроводах і технологічному обладнанні, що знаходиться під тиском газу виставляються пости на пожежній техніці;

viii. організовується освітлення від пересувних електростанцій місць проведення відновних робіт і розгортаються пересувні пункти обігріву для аварійно-ремонтних бригад;

ix. для тимчасового обігріву квартир, лікарень, інших об’єктів, що залишилися без тепла, використовують електронагрівальні прилади, газові обігрівачі та інші автономні підігрівачі повітря;

x. вживаються заходи щодо забезпечення першочергових потреб мало захищених верств населення, що проживають в зоні надзвичайної ситуації;

xi. при необхідності проводяться додаткові протиепідемічні заходи серед населення, на прибудинкових територіях розгортаються пункти обігріву, активізується робота соціальних патрулів;

xii. організовується оперативне реагування на всі звернення громадян про допомогу та інформування населення про обстановку, хід відновних робіт і порядок дій при порушенні газопостачання.

Відновлення систем газопостачання здійснюють аварійно-ремонтні бригади підприємств газопостачання за участю підрозділів Міненерговугілля, ДСНС та комунальних служб.

Ліквідація аварійних ситуацій на АЕС

Випадки коли надзвичайні події на АЕС класифікуються як надзвичайні ситуації:

пожежа у виробничій будівлі або споруді АЕС, що призвела до повної зупинки на строк понад 24 години всього генеруючого устаткування електростанції або до евакуації персоналу електростанції;

відключення енергоблоку АЕС з причини виходу з ладу 2 та більше систем безпеки енергоблоку більше ніж на 72 години або з причини порушення та не відновлення протягом 72 годин меж безпечної експлуатації енергоблоку.

При виникненні аварійних ситуацій на АЕС оперативний персонал АЕС виконує свої прямі обов’язки відповідно до діючих інструкцій та регламентів.

Дії персоналу АЕС у випадку аварійної ситуації наведено у додатку 31.

Основні заходи при виникненні аварій на АЕС:

вводиться в дію План аварійного реагування на майданчиках АЕС та у Дирекції ДП НАЕК “Енергоатом” згідно з яким збираються Комісія з питань надзвичайних ситуацій Дирекції ДП НАЕК “Енергоатом” та Штаби керівників аварійними роботами на майданчиках АЕС;

комісія з надзвичайних ситуацій та Штаби керівників аварійними роботами на майданчиках АЕС керують усіма роботами, пов’язаними з забезпеченням безпечного стану енергоблоків, відновленням електроживлення та наступною підготовкою до включення і включення енергоблоків в електромережу;

штаби керівників аварійними роботами на майданчиках АЕС підтримують зв'язок з органами місцевого державного управління, зі штабами керівників аварійними роботами інших АЕС, з комісією з питань надзвичайних

62

ситуацій Дирекції ДП НАЕК “Енергоатом”, з Державною інспекцією ядерного регулювання України (ДІЯРУ);

комісія з питань надзвичайних ситуацій Дирекції ДП НАЕК “Енергоатом” підтримує зв'язок та за необхідністю взаємодіє с центральними органами виконавчої влади: Міненерговугілля, ДІЯРУ, МВС, Міністерством охорони здоров’я, ДСНС, іншими органами та установами, координує дії на АЕС, мобілізує ресурси та надає необхідну допомогу АЕС у разі потреби;

комісія з питань надзвичайних ситуацій Дирекції ДП НАЕК “Енергоатом” забезпечує безперебійне постачання у разі необхідності дизельного палива та витратних матеріалів для забезпечення безпечної роботи АЕС.

Забезпечення перевезень

Забезпечення перевезення Укрзалізницею постраждалого населення та матеріально-технічних ресурсів здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України, відповідно до письмових заявок Штабу або керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Загальну потужність залізничної та портової інфраструктури для перевалки та перевезення палива (вугілля, мазут) на вітчизняні ТЕС наведено у додатку 33.

Укравтодор забезпечує інформування оперативно-чергової служби Державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС про стан проїзду дорогами державного значення.

Забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку

Для забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони громадського порядку, виявлення, запобігання і припинення адміністративних та кримінальних правопорушень в разі загрози та виникнення НС залучаються сили і засоби органів внутрішніх справ, з’єднання та військові частини Національної гвардії України. В якості особистого резерву Міністра внутрішніх справ до виконання завдань цивільного захисту можуть залучатися також особовий склад та штатні засоби вищих закладів освіти системи МВС України. На регіональному рівні до резерву включаються училища професійної підготовки працівників міліції та інші допоміжні служби органів внутрішніх справ, які необхідні для виконання поставлених завдань.

Забезпечення спеціального зв’язку

Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечується:

функціонування, безпеку та розвиток державної системи урядового зв’язку, її готовності до роботи в особливий період і в разі виникнення надзвичайної ситуації;

в установленому законодавством порядку урядовим зв’язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайних ситуацій.

У разі виникнення надзвичайної ситуації для організації урядового зв’язку спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації залучаються сили та засоби територіальних органів Адміністрації Держспецзв’язку. Посадові особи які входять до складу спеціальної Урядової комісії забезпечуються урядовим зв’язком згідно з Переліком

63

посад абонентів урядового зв’язку, затверджених Указом Президента України від 15.02.2010 № 168.

Забезпечення медичного захисту

Міністерство охорони здоров'я України з метою забезпечення здійснення заходів із запобігання виникнення НС в Україні проводить постійний моніторинг та прогнозування.

З метою адекватної організації заходів протидії загрозам та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Міністерстві охорони здоров’я України створено штаб на чолі з заступником міністра охорони здоров’я України з виділенням приміщення, засобів зв’язку та організацією цілодобового чергування посадових осіб.

На випадок загроз або виникнення надзвичайних ситуацій, згідно з планом, задіяна урядова система оповіщення.

В закладах охорони здоров’я передбачені заходи для створення додаткового ліжкового фонду та запасів медичного майна.

Особовий склад бригад постійної готовності другої черги, медичне майно та обладнання знаходиться в постійній готовності до виконання завдань за призначенням.

Бригади екстреної медичної допомоги у своїй повсякденній діяльності готові до виконання завдань за призначенням.

Мережа закладів охорони здоров’я системи МОЗ України наведена у додатку 34.

Надання допомоги Товариством Червоного Хреста України

Існує п’ять напрямків щодо допомоги Товариством Червоного Хреста населенню України у підготовці до можливих надзвичайних ситуацій у осінньо-зимовий період:

інформування населення щодо підготовки до можливих надзвичайних ситуацій в зимовий період;

облаштування наметових містечок;

облаштування пунктів обігріву;

облаштування пересувних пунктів обігріву;

допомога літнім людям.

Інформування населення щодо підготовки до можливих надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період

Інформування населення щодо виникнення можливих надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період в умовах відсутності звичних форм опалення (при переході населення на альтернативне опалення (електроопалення, пічне опалення) включає три наступні теми:

попередження переохолодження;

попередження пожеж;

попередження ризику отруєння чадним газом (моноксид вуглецю).

Повідомлення розповсюджуватимуть волонтери Товариства Червоного Хреста України, патронажні медичні сестри та через оголошення на телебаченні. Корисні поради для населення в умовах низьких температур навколишнього середовища наведено у додатку 35.

Облаштування наметових містечок

64

Товариство Червоного Хреста України має можливість облаштування наметових містечок у будь-якому регіоні України. Загальна кількість людей, які можуть бути розміщені – це 400 родин (або 2 000 осіб). Намети зберігаються у Києві, але існує можливість їх доставки до будь-якого регіону України.

Майно для організації наметових містечок зберігається на складах Національного комітету Товариства Червоного Хреста України в м. Києві.

Облаштування пунктів обігріву

Стаціонарні пукти обігріву можна відкрити в Центрах медико-соціальної допомоги (всього в Товаристві Червоного Хреста – 106), кімнатах медико-соціальної допомоги (всього 363), в лікарнях Червоного Хреста. Лікарні знаходяться у Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях. У лікарнях може бути розміщено до 200 осіб, які потребують медико-соціального нагляду.

Медико-соціальні центри пропонують більш широкий спектр послуг та мають 2-3 кімнати кожен. Кімнати медико-соціальної допомоги пропонують вужчий спектр медико-соціальних послуг.

Облаштування пересувних пунктів обігріву

Товариство Червоного Хреста України має можливість розгорнути до 80 пересувних пунктів обігріву. У кожному регіоні є намети, що можуть бути використані для облаштування пересувних пунктів обігріву. До кожного регіону було доставлено нові намети, які ще не використовувалися. Медичні сестри Товариства Червоного Хреста України можуть надати людям першу медичну допомогу.

Є необхідність додаткового придбання електрогенераторів. За умови проблем з постачанням електроенергії, в т.ч. електрогенераторів, питання опалення може бути вирішено за допомогою пічок, які опалюються дровами або вугіллям, які до складу табельного майна наметових містечок не входять.

Допомога літнім людям

У сільській місцевості Товариство Червоного Хреста України може надавати послуги із забезпечення альтернативними джерелами енергії. Наприклад, волонтери Товариства Червоного Хреста України можуть допомагати літнім людям дровами для опалення, у разі їх нестачі. За умови необхідного фінансування, Товариство Червоного Хреста України може забезпечувати продуктовими наборами нужденних (соціально найменш незахищені верстви населення, а саме інваліди, одинокі особи похилого віку).

Міжвідомче угруповання сил для протидії загрозам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Міжвідомче угруповання сил формується за територіальним принципом.

Уточнення місць розташування районів зосередження, чисельності особового складу, переліку та кількості техніки і засобів здійснюється у випадку виникнення реальної загрози або надзвичайної ситуації виходячи із обстановки, виду та обсягів робіт, що необхідно виконати на місці події.

До міжвідомчого угруповання сил входять формування суб’єктів Плану, а саме:

від Міненерговугілля, додаток 36:

o 30 тис. 844 особи;

o 7 тис. 973 од. основної техніки.

65

від ДСНС, додаток 37:


o 1347 од. основної техніки.

від Мінінфраструктури, додаток 38:

o 5 тис.172 особи;


від Укравтодору, додаток 39:

o 15 тис. осіб (всього працюючих), 2 тис. 849 осіб (можуть залучатися до ліквідації НС);


від МОЗ, додаток 30:

o 1 тис. 218 медичних формувань;


від МВС, додаток 40:



від Держспецзв'язку, додаток 41:

o 184 особи;


від Міноборони (за окремим рішенням).

66

Перелік додатків до Плану

Порядковий номер додатку

Назва додатку

Додаток 1 Прогноз середньої місячної температури на жовтень-березень 2015 – 2016 рр.

Додаток 2 Інформація про дочірні підприємства, компанії та господарські товариства, у статутному (складеному) капіталі яких Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” належать пакети акцій (частки, паї)

Додаток 3 Прогнозний баланс виробництва та відпуску електроенергії на АЕС Україні в ОЗП 2015-2016 рр.

Додаток 4 Пропозиції щодо можливого заміщення природного газу мазутом на ГК ТЕС та ТЕЦ

Додаток 5 Карта транспортної мережі України

Додаток 6 Епюра середньорічної добової інтенсивності руху на автомобільних дорогах державного значення

Додаток 7 Об’єкти транспортно-дорожнього комплексу, вплив на які, внаслідок надзвичайних ситуацій, може призвести до критичних наслідків для населення,об’єктів національної економіки та функціонування держави в цілому

Додаток 8

Інформація про надходження, використання та залишки вугілля, природного газу і мазуту на теплових електростанціях енергогенеруючих компаній

Додаток 8-A Додаток щодо потреб у запасах вугілля, тактиці скорочення потреб вироблення електроенергії та обмежень вантажоперевезень

Додаток 9 Інформація про обсяги примусового зниження споживання по енергосистемах ОЕС України на 2015-2016 роки та обсяги АЧР в ОЕС України 49,1-49,2 Гц

Додаток 10

Порядок застосування комплексу заходів примусового зниження електроспоживання в умовах дефіцитного балансу потужності, надзвичайних ситуаціях і зниженні частоти при відокремленій роботі ОЕС України від ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі

Додаток 11

Порядок дій керівного та оперативного персоналу ДП “НЕК “Укренерго” із забезпечення узгодженого режиму паралельної роботи ОЕС України з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії

Додаток 12 План відновлення ОЕС України після особливої системної аварії

Додаток 13 Схемно-режимні заходи щодо реалізації “Плану відновлення ОЕС України після особливої системної аварії”

Додаток 14

Оперативні заходи щодо відділення дефіцитних енергосистем (енергорайонів) від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 48,9 Гц і нижче

Додаток 15 Існуючі загрози для підприємств Національної акціонерної компанії

67

«Нафтогаз України»

Додаток 16 Ситуація з руйнуванням та пошкодженням об’єктів нафтогазового комплексу в зоні АТО

Додаток 17 Вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг

Додаток 18 Інформація щодо стану заборгованості підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»

Додаток 19 Інформація щодо реверсних постачань природного газу з країн Європи

Додаток 20 Сприяння фінансування закупівель природного газу з боку Європейської Комісії

Додаток 21 Здійснення заходів щодо зменшення споживання природного газу для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 22 Інформація щодо оснащення житлового фонду України лічильниками газу

Додаток 23 Перспективні заходи на підприємствах НАК “Нафтогаз України”

Додаток 24 Обсяги видобутку вугілля в Україні за січень-червень 2015 року

Додаток 25 Запаси витратних матеріалів на АЕС України станом на 12.07.2015 р.

Додаток 26 Стан забезпечення АЕС свіжім ядерним паливом та заходи, що необхідно виконувати починаючи з другої половини 2015 року для попередження зупинки АЕС

Додаток 27 Оперативний план антикризових заходів за напрямком “Вивезення відпрацьованого ядерного палива” з енергоблоків АЕС з ВВЕР-1000

Додаток 28 Матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення постраждалого населення

Додаток 29 Інформація щодо кількості споживання електроенергії та наявності запасів палива

Додаток 30 Інформація щодо медичних формувань в системі охорони здоров’я

Додаток 31 Дії персоналу АЕС у випадку аварійної ситуації

Додаток 32 Інформація про теплоелектростанції

Додаток 33 Загальна потужність залізничної та портової інфраструктури для перевалки та перевезення палива (вугілля, мазут) на вітчизняні ТЕС

Додаток 34 Мережа закладів охорони здоров’я системи МОЗ України

Додаток 35 Корисні поради для населення в умовах низьких температур навколишнього середовища

Додаток 36 Розрахунок сил і засобів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 37 Розрахунок сил і засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації

68

осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 38 Розрахунок сил і засобів Мінінфраструктури для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 39 Розрахунок сил і засобів Укравтодору для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 40 Розрахунок сил і засобів Міністерства внутрішніх справ України для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 років

Додаток 41 Розрахунок сил і засобів Держспецзв’язку для протидії загрозам і реагування на надзвичайні осінньо-зимового періоду 2015/16 років

69

Алгоритм прийняття рішень

Нафтогазовий комплекс

Невирішена проблема. НСМожливі способи вирішення проблеми

Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за прийняття рішення

Заходи, передбачені Планом

Рівень зусиль Індикатор рівня

Розділ Додаток

Газопостачання (запаси природного газу в ГС, млрд. м3)

Нормальний рівень (1a)

>17


НАК "Нафтогаз України"

Розд.ІІ

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в нафтогазовому комплексі:

- організаційні заходи – п.1-5

Основне завдання - Реалізація цінової структури у відповідності до Рішення НКРЕКП щодо заходів по заощадженню коштів.

- організаційні заходи – п.1, 2, 3

- Реалізація заходів зі скорочення споживання, вивчення питання використання інших видів палива і встановлення газових лічильників у домогосподарствах.

- Проведення інформаційної кампанії для

Додаток 17

Додаток 18

Додаток 19

Додаток 21

Додаток 22

Додаток 23

70






інформування населення про проблему та виховання ощадливого ставлення.

- Провести переговори з ЄС щодо додаткових обсягів реверсу

Надкритичний рівень (1b)

>12 Міненерговугілля


Розд.ІІ


- організаційні заходи – п.1, 3

- Застосування 10% скорочення споживання газу домогосподарствами

Додаток 20

Додаток 22

Критичний рівень (1c)

<8



Розд.ІІ


- практичні заходи – п.1, 3

- Повідомлення громадськості про всі форми скорочення енергоспоживання

Додаток 19

Додаток 20

71






- Застосування розпорядження уряду з підготовки промисловості до закриття

- Розпочати планування щодо впровадження азотних установок для газліфту

Додаток 22

Додаток 23

Надзвичайна ситуація (2a)

<6



Розд.ІІ



- Запровадження графіка аварійних відключень

- Проведення інформаційної кампанії з інформування населення про кризу та аварійні відключення.

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 22

72






Газопостачання (надходження газу, млн. м3/добу)


>5



Розд.ІІ


- організаційні заходи – п.1, 2

Основне завдання - Реалізація цінової структури у відповідності до Рішення НКРЕКП № 583 щодо заходів із заощадженню коштів.

- організаційні заходи – п.1, 2, 3

- Контакти з іншим урядом стосовно газу. вугілля і т.д. (паливо)

- Створення спеціальних умов для купівлі-продажу природного газу

Додаток 17

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 21

Додаток 22

73






Надкритичний рівень (1b)

<5 Міненерговугілля


Розд.ІІ



- Вивчити можливості використання інших типів палива протягом опалювального сезону

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 22

Додаток 23


3



Розд.ІІ



- Реалізація міжвідомчої взаємодії між міністерствами

- Використання стабілізаційного фонду на підставі постанови КМУ від 24 червня 2015 р. № 459

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 22

Додаток 23

74







<3



Розд.ІІ



- Реалізація рішень програми

- Припинення поставок газу споживачам

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 21

Додаток 22

Додаток 23

Вугілля (запас на ТЕС, ТЕЦ, діб)


> 30 Міненерговугілля

Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у вугільній промисловості

- організаційні заходи – пп.7 пункту 5

розділу ІІІ

Застосовування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від

Додаток 9

Додаток 24

75






12.02.2014 № 142

Закупівля палива (вугілля, мазуту) та встановлення більш прозорого та відповідного механізму тарифоутворення Визначення альтернативних видів палива

Докритичний рівень (1b)

< 30 Міненерговугілля Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі

- організаційні заходи:

інформування населення стосовно обмеження обсягів споживання електроенергії постачальниками електричної енергії

- практичні заходи:

забезпечення узгодженого режиму паралельної роботи ОЕС України з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії

Додаток 10

Додаток 11

Додаток 13

Додаток 14

76







< 10


НКРЕКП


- організаційні заходи:

Закупівля необхідної кількості вугілля та встановлення більш прозорого та відповідного механізму тарифоутворення

Зниження мінімально допустимої нормативної температури в житлових приміщеннях до рівня 16°С

Перенесення строків початку та закінчення опалювального сезону


Забезпечення теплоджерел (котельні та ТЕЦ) резервним паливом на 20 діб

Перехід на знижений графік теплопостачання зі зниженням внутрішньої температури приміщень до +16°С (при зниженні температури

Додаток 10

Додаток 11

Додаток 14

Додаток 8

Додаток 24

77






мереженої води не більше ніж на 4°С)


< 5


НКРЕКП



Забезпечення безперебійної купівлі валюти для розрахунків та компенсації витрат, пов’язаних з забезпеченням імпортованим паливом для виробництва електричної енергії

Тимчасова заборона експорту/реекспорту вугільної продукції марок А, П

Недопущення знеструмлення шахт (збагачувальних фабрик)

Додаток 8

Додаток 24

Додаток 33

Інші (резервні види палива, що зберігаються на ТЕЦ, діб)


> 10

Міненерговугілля Практичні заходи:

заміщення природного газу мазутом на ГК

Додаток 4

78






ТЕС та ТЕЦ

використання ТЕЦ на рівні максимальної встановленої електричної потужності

доведення експлуатаційних запасів палива на теплоелектроцентралях та котельнях до величини, необхідних для десяти діб роботи


< 10 Міненерговугілля Практичні заходи:

Встановлення взаємовідносин між підприємствами електроенергетики і споживачами, електричне навантаження яких задіяне в графіках та протиаварійних системах зниження електроспоживання, обумовлюються у додатку до договору про постачання електричної енергії, укладеному згідно з вимогами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28

Додаток 10

79







< 5


НКРЕКП

Практичні заходи:

тимчасове (на період виникнення надзвичайної ситуації) використання непроектного палива в разі, якщо воно відповідатиме вимогам правил безпеки


< 3


НКРЕКП

ІІ.1. Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі


обмеження споживання електричної енергії

аварійне відключення споживачів

Додаток 10

Електромережі (частота, Гц)


50 Міненерговугілля

ДП “НЕК “Укренерго”


безперебійне функціонування та недопущення відключення від енергопостачання комплексу захисних гідротехнічних споруд на каскаді Дніпровських водосховищ та Управління Головного Каховського

80






магістрального каналу

продовження строку експлуатації діючих енергоблоків № 1 та № 2 Рівненської АЕС, енергоблоку №1 Южно-Українськой АЕС. Здійснюються заходи з продовження експлуатації на 10 років у понадпроектний строк енергоблоків № 2 Южно-Української АЕС та енергоблоків № 1, 2 Запорізької АЕС


49,8 Міненерговугілля



Інформування населення стосовно обмеження обсягів споживання електроенергії постачальники електричної енергії


49,6




Примусове зниження електроспоживання в умовах дефіцитного балансу потужності, надзвичайних ситуаціях і зниженні частоти при відокремленій роботі ОЕС України від ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі


< 49,2 Міненерговугілля

НКРЕКП


узгодження режиму паралельної роботи ОЕС України з енергооб’єднанням країн

Додаток 10

Додаток 11

81






ДП “НЕК “Укренерго” СНД та Балтії

відновлення ОЕС України після особливої системної аварії

відділенню дефіцитних енергосистем (енергорайонів) від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 48,9 Гц і нижче

Додаток 12

Додаток 13

Додаток 14

Теплопостачання (обсяг постачання палива, % від норми)


100

Мінрегіон




Закупівля необхідної кількості палива (вугілля, мазуту) та встановлення більш прозорого та відповідного механізму тарифоутворення Придбання мазуту в обсягах, необхідних для сталого проходження осінньо-зимового періоду

Докритичний > 70 Мінрегіон Заходи реагування щодо усунення загроз

82






рівень (1b) Міненерговугілля

виникнення надзвичайних ситуацій в теплоенергетичному комплексі

Зниження мінімально допустимої нормативної температури в житлових приміщеннях до рівня 16°С

Перенесення строків початку та закінчення опалювального сезону

Визначенням черговості їх можливого відключення від системи теплопостачання з урахуванням їх соціального значення та величини навантаження


< 70 та

< 100 мазут

Мінрегіон



Інформування населення стосовно обмеження обсягів споживання теплової енергії

Відключення гарячого водопостачання для населення та соціальної сфери та відключення в тих населених пунктах де

83






воно не було припинено


< 25 та

< 25 мазут

Мінрегіон



Відключення промислових споживачів природного газу у повному обсязі згідно до графіку відключень, розробленого органами виконавчої влади

Укрупнення соціальних об’єктів (лікарні, школи, дитячі садки, вищі навчальні заклади) із закриттям закладів, які було звільнено

Зниження температури теплоносія до технологічно можливої (залежить від технічного стану теплових мереж, температури зовнішнього повітря тощо)

Звільнення систем теплопостачання від теплоносія з метою запобігання пошкодженням через заморожування трубопроводів та їх елементів, а котельні

84






агрегати законсервувати для можливості оперативного взяття в роботу після поновлення подачі електроенергії та/або води

Забезпечення найбільш важливих об’єктів соціальної сфери та об’єктів теплоенергетичного комплексу автономними джерелами електропостачання

Зовнішня температура, 0С


Кліматичні умови осінньо-

зимового періоду в Україні

(додаток 1)

> 0

ДСНС

МОЗ



МВС

Місцеві органи виконавчої влади

І.Загальна частина.

Поетапне здійснення організаційних та управлінських заходів щодо приведення в готовність органів управління і сил, визначених для протидії надзвичайним ситуаціям, сумісного їх застосування, взаємодії при виконанні завдань та створення системи всебічного забезпечення

85







< 0 ДСНС

МОЗ



МВС


Приведення в готовність

(залучення) визначених для реагування сил і засобів, уточнення районів і термінів їх зосередження для виконання завдань

Утворення спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації, для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами об’єктах ПЕК Кабінетом Міністрів України

Організація взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

Додаток 29

Додаток 34

Додаток 28

Додаток 30

Додаток 31

Додаток 33

Додаток 34

Додаток 36

Додаток 37

Додаток 38

Додаток 39

Додаток 40

Додаток 41


- 5

МОЗ


Організація і порядок виконання заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях

Додаток 29

Додаток 34

86







ДСНС

МВС

Держспецзв`язку


промисловості

Утворення спеціальної Урядової або спеціальної регіональної комісії з ліквідації надзвичайної ситуації

Використання матеріальних ресурсів для забезпечення постраждалого населення

Розгортання пересувних пунктів обігріву для населення і аварійно-ремонтних бригад

Підвіз питної води населенню, в лікарні, школи, дитячі заклади та інші об’єкти життєзабезпечення

Додаток 28

Додаток 30

Додаток 31

Додаток 33

Додаток 34

Додаток 36

Додаток 37

Додаток 38

Додаток 39

Додаток 40

Додаток 41

1

Додаток 1 до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Прогноз середньої місячної температури повітря (ºС) на жовтень 2015 – березень 2016 рр.

(за даними світових метеорологічних центрів та УкрГМІ)

Зона,область

Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень

Нор ма

Прог ноз

Відхи лення

Нор ма

Прогноз

Відхилення

Нор ма

Прогноз


Нор ма

Прогноз


Нор ма

Прогноз


Нор ма

Прогноз


АР Крим +11,1 +12 +0,9 +6,6 +8 +1,4 +2,7 +4 +1,3 -0,4 +2 +2,4 +0,2 +1 +0,8 +3,4 +5 +1,6Дніпропетровська +8,4 +9 +0,6 +2,7 +4 +1,3 -1,9 -1 +0,9 -5,3 -3 +1,7 -4,0 -3 +1,0 +1,0 +3 +2,0

Донецька +8,0 +9 +1,0 +2,2 +4 +1,8 -2,5 -2 +0,5 -6,0 -4 +2,0 -4,8 -4 +0,8 +0,4 +3 +2,6Запорізька +9,2 +10 +0,8 +3,7 +5 +1,3 -0,7 0 +0,7 -4,1 -3 +1,1 -3,0 -2 +1,0 +1,6 +4 +2,4

Кіровоградська +8,2 +9 +0,8 +2,4 +4 +1,6 -2,1 -2 +0,1 -5,5 -3 +2,5 -4,2 -3 +1,2 +0,6 +3 +2,4Луганська +7,4 +8 +0,6 +1,7 +3 +1,3 -3,0 -2 +1,0 -6,7 -5 +1,7 -5,7 -5 +0,7 -0,1 +2 +2,1

Миколаївська +9,7 +10 +0,3 +4,0 +6 +2,0 -0,5 0 +0,5 -3,7 -2 +1,7 -2,3 -2 +0,3 +2,1 +5 +2,9Одеська +10,3 +11 +0,7 +4,7 +6 +1,3 0,0 0 0 -3,1 -1 +2,1 -1,6 -1 +0,6 +2,6 +5 +2,4

Херсонська +10,1 +11 +0,9 +4,7 +6 +1,3 +0,4 +1 +0,6 -2,9 -1 +1,9 -1,9 -1 +0,9 +2,3 +5 +2,7Вінницька +7,9 +8 +0,1 +2,3 +5 +2,7 -2,3 -2 +0,3 -5,5 -3 +2,5 -3,9 -3 +0,9 +0,6 +3 +2,4Київська +7,6 +8 +0,4 +1,8 +4 +2,2 -2,6 -2 +0,6 -6,1 -3 +3,1 -4,7 -4 +0,7 +0,2 +3 +2,8Полтавська +7,6 +8 +0,4 +1,6 +4 +2,4 -3,0 -2 +1,0 -6,5 -4 +2,5 -5,2 -4 +1,2 -0,1 +2 +2,1Сумська +6,5 +7 +0,5 +0,6 +3 +2,4 -4,0 -3 +1,0 -7,7 -5 +2,7 -6,5 -5 +1,5 -1,2 +1 +2,2

Тернопільська +8,0 +9 +1,0 +2,4 +5 +2,6 -2,3 -2 +0,3 -5,1 -3 +2,1 -3,6 -3 +0,6 +1,3 +3 +1,7Харківська +7,2 +8 +0,8 +1,3 +3 +1,7 -3,4 -2 +1,4 -7,0 -5 +2,0 -5,8 -5 +0,8 -0,4 +2 +2,4Хмельницька +7,8 +8 +0,2 +2,2 +4 +1,8 -2,5 -2 +0,5 -5,4 -3 +2,4 -3,9 -3 +0,9 +0,5 +3 +2,5Черкаська +7,9 +8 +0,1 +2,1 +4 +1,9 -2,4 -1 +1,4 -5,8 -3 +2,8 -4,4 -3 +1,4 +0,4 +3 +2,6

2

Чернівецька +8,6 +9 +0,4 +2,9 +5 +2,1 -1,9 -2 -0,1 -4,9 -3 +1,9 -2,9 -2 +0,9 +1,7 +4 +3,3Волинська +7,8 +8 +0,2 +2,5 +5 +2,5 -1,9 -1 +0,9 -4,9 -3 +1,9 -3,5 -3 +0,5 +0,8 +3 +2,2

Житомирська +7,3 +8 +0,7 +1,8 +4 +2,2 -2,7 -1 +1,7 -5,9 -3 +2,9 -4,5 -3 +1,5 +0,1 +3 +2,9Закарпатська +9,5 +9 -0,5 +4,1 +6 +1,9 -0,8 +1 +1,8 -3,5 -1 +2,5 -0,6 0 +0,6 +4,1 +6 +1,9

Івано-Франківська +8,1 +8 -0,1 +2,7 +5 +2,3 -2,0 -2 0 -4,7 -3 +1,7 -3,1 -2 +1,1 +1,3 +3 +1,7Львівська +8,3 +9 +0,7 +3,1 +5 +1,9 -1,5 -1 +0,5 -4,2 -2 +2,2 -2,6 -1 +1,6 +1,6 +3 +1,4Рівненська +7,8 +8 +0,2 +2,4 +4 +1,6 -2,2 -2 +0,2 -5,2 -3 +2,2 -3,8 -3 +0,8 +0,6 +3 +2,4Чернігівська +6,8 +7 +0,2 +1,0 +3 +2,0 -3,5 -2 +1,5 -7,2 -5 +2,2 -5,8 -5 +0,8 -0,3 +2 +2,3


ІНФОРМАЦІЯ про дочірні підприємства, компанії та господарські товариства,

у статутному (складеному) капіталі яких Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» належать пакети акцій (частки, паї) Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» експлуатує

газотранспортну систему (ГТС) України, яка включає 38,9 тис. км газопроводів різного призначення та продуктивності, 72 компресорні станції (КС), 1458 газорозподільних станцій (ГРС), 12 підземних сховищ газу (ПСГ) та об’єкти інфраструктури, які забезпечують функціонування системи.

Транспортування газу системою газопроводів та його закачування в ПСГ забезпечують 72 компресорні станції (110 компресорних цехів), де встановлено 702 газоперекачувальних агрегатів загальною потужністю 5,4 тис. МВт. Надійність транзитних поставок газу і газопостачання внутрішнім споживачам забезпечується комплексом підземних сховищ газу потужністю 30,95 млрд.м3.

На “вході” ГТС здатна прийняти до 288 млрд. куб. м, а на “виході” передати 178 млрд. куб. м природного газу, в т.ч. 146 млрд. куб. м до країн Західної та Центральної Європи.

Підземні газосховища характеризуються: активним об’ємом газу – 30,95 млрд. куб. м.; добовою продуктивністю – 250 млн. куб. м./добу. Підземні газосховища можуть забезпечувати: 40 % річного споживання України; 50 % добового споживання України. Питома вага активної місткості українських ПСГ у Європі складає 20 %. За обсягами зберігання активного газу Україна посідає 3-е місце у світі і 2-е –

в Європі. Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» є оператором

української системи магістральних нафтопроводів, що належить до сфери управління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

У складі товариства функціонують три підприємства – філія «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (південно-східний регіон України), філія «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (північно-західний регіон України) та філія «Південні магістральні нафтопроводи» (південний регіон України).

Нафтотранспортною системою України здійснюються поставки нафти з Росії на нафтопереробні заводи України та транзит російської нафти до інших країн Європи. Також магістральними нафтопроводами здійснюється транспортування української нафти на вітчизняні НПЗ.

2

Система магістральних нафтопроводів включає в себе 4767,1 км нафтопроводів (в однонитковому виразі) діаметром до 1220 мм включно, 51 нафтоперекачувальну станцію, 11 резервуарних парків з 79 резервуарами загальною номінальною ємністю 1083 тис.куб.м, системи електропостачання, захисту від корозії, автоматики, телемеханіки, технологічного зв'язку, протипожежні споруди. Роботу НПС забезпечують 176 насосних агрегатів продуктивністю до 12500 куб.м/год з електроприводом загальною потужністю 356,5 тис. кВт.

Пропускна здатність системи магістральних нафтопроводів України на вході складає 114 млн.т/рік на виході 56,3 млн.т/рік.

Товариством у повному обсязі забезпечується надійний та безперебійний транзит нафти російського походження сорту «Юралс» системою магістральних нафтопроводів «Дружба» (ІІ черга) в напрямку Угорщини, Словаччини та Чехії.

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» - вертикально

інтегрована компанія з замкнутим циклом виробництва — від пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, їх розробки, видобутку до транспортування, переробки вуглеводневої сировини і реалізації нафтопродуктів.

ПАТ «Укргазвидобування» веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях. Геологорозвідувальні роботи компанії з пошуку нових родовищ вуглеводнів ведуться в Дніпровсько-Донецькій западині, у Карпатському регіоні.

Сьогодні ПАТ «Укргазвидобування» – основна компанiя з видобування природного газу i газового конденсату в Україні. Товариство розробляє родовища із балансовими запасами 674 млрд. м3 газу та забезпечує 75% видобутку газу в Україні, 80% газу, що споживається населенням, 78% приросту запасів та 80% геологорозвідувальних робіт по країні.

В структуру Товариства входять 7 філій: бурове управління «Укрбургаз», газопромислові управління «Львівгазвидобування», «Полтавагазвидобування» та «Шебелинкагазвидобування», управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж», управління «Укргазпромгеофізика», «УкрНДІгаз».

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» ПАТ «Укрнафта» володіє шістьма регіональними виробничими

підрозділами (Охтирканафтогаз, Чернігівнафтогаз, Полтаванафтогаз, Долинанафтогаз, Надвірнанафтогаз, Бориславнафтогаз), трьома газопереробними заводами (Гнідинцівский, Качанівський, Долинський), трьома буровими управліннями (Охтирське, Прилуцьке і Прикарпатське), а також значним числом інших нафтосервісних підрозділів.

ПАТ «Укрнафта» також є одним з найбільших гравців на роздрібному ринку нафтопродуктів України. Мережа з 563 автозаправних станцій, що працюють під брендом «Укрнафта», охоплює майже всі регіони країни.

3

Центральний офіс ПАТ «Укранафта» розташовано у Києві. 50%+1 акція компанії належить Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

Акції ПАТ «Укрнафта» котируються на «Українській біржі» (Київ). Вони включені до індексу УБ, що є головним показником активності ринку акцій України. Депозитарні розписки на акції «Укрнафти» торгуються на Франкфуртській фондовій біржі.

Багато нафтогазових родовищ «Укрнафти» експлуатуються тривалий час, тоді як інвестиції в розвідку нових родовищ в останні роки суттєво скоротилися. На даний момент стабілізувалися обсяги видобутку і розширилися геологорозвідувальні роботи.

У цілому планується інвестувати у нові активи в усіх сферах бізнесу – від буріння й видобутку до переробки й роздрібної мережі.

ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» є єдиним підприємством в Україні,

технологічно здатним виконувати повний комплекс робіт з розвідки, освоєння і розробки родовищ вуглеводнів в українському секторі Чорного і Азовського морів, підготовки, транспортування і зберігання видобутої сировини; здійснює безперебійне забезпечення природним газом споживачів Криму, у тому числі за рахунок власного його видобутку.

В розробці перебуває 10 родовищ: 3 газоконденсатних (Голіцинське, Штормове, Фонтанівське), 7 газових (Одеське, Архангельське, Стрілкове, Джанкойське, Задорненське, Східно-Казантипське, Північно-Булганацьке) і одне нафтове (Семенівське).

ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» експлуатує Глібовське підземне сховище газу.

вересень жовтень листопад грудень 4 кварт. січень лютий березень 1 кварт. квітень ОЗП

2015 2015 2015 2015 2015 2016 2016 2016 2016 2016 (4 кв+1кв)

ЗАЕС 1 673 630 436 58 1,124 0 0 0 0 433 1,124

ЗАЕС 2 676 726 716 740 2,182 733 346 0 1,079 0 3,261

ЗАЕС 3 684 721 709 739 2,169 733 686 682 2,101 37 4,270

ЗАЕС 4 695 731 716 740 2,187 733 686 732 2,151 691 4,338

ЗАЕС 5 691 667 500 711 1,878 733 686 730 2,149 572 4,027

ЗАЕС 6 0 240 716 747 1,703 740 693 739 2,172 706 3,875

ЮУАЕС 1 602 734 716 740 2,190 733 686 732 2,151 691 4,341

ЮУАЕС 2 0 0 0 334 334 733 686 732 2,151 698 2,485

ЮУАЕС 3 630 659 648 673 1,980 733 331 0 1,064 0 3,044

РАЕС 1 287 310 294 247 851 0 188 291 479 282 1,330

РАЕС 2 287 310 300 310 920 307 277 291 875 0 1,795

РАЕС 3 682 726 702 725 2,153 584 450 435 1,469 418 3,622

РАЕС 4 512 741 630 553 1,924 733 686 732 2,151 634 4,075

ХАЕС 1 71 741 716 740 2,197 733 686 732 2,151 706 4,348

ХАЕС 2 525 0 258 678 936 740 688 732 2,160 706 3,096

Разом ЗАЕС 3,419 3,715 3,793 3,735 11,243 3,672 3,097 2,883 9,652 2,439 20,895

Разом ЮУАЕС 1,232 1,393 1,364 1,747 4,504 2,199 1,703 1,464 5,366 1,389 9,870

Разом РАЕС 1,768 2,087 1,926 1,835 5,848 1,624 1,601 1,749 4,974 1,334 10,822

Разом ХАЕС 596 741 974 1,418 3,133 1,473 1,374 1,464 4,311 1,412 7,444

Разом АЕС 7,015 7,936 8,057 8,735 24,728 8,968 7,775 7,560 24,303 6,574 49,031

ЗАЕС 1 636 593 399 45 1,037 -8 -8 -8 -24 406 1,013

ЗАЕС 2 639 689 679 703 2,071 696 322 -8 1,010 -9 3,081

ЗАЕС 3 643 682 670 700 2,052 692 647 641 1,980 25 4,032

ЗАЕС 4 657 693 678 702 2,073 694 648 693 2,035 652 4,108

ЗАЕС 5 653 629 462 673 1,764 695 651 692 2,038 535 3,802

ЗАЕС 6 -9 222 680 711 1,613 704 658 703 2,065 670 3,678

Разом ЗАЕС 3,219 3,508 3,568 3,534 10,610 3,473 2,918 2,713 9,104 2,279 19,714

ЮУАЕС 1 562 691 675 699 2,065 688 645 687 2,020 645 4,085

ЮУАЕС 2 -6 -6 -6 312 300 692 645 687 2,024 652 2,324

ЮУАЕС 3 585 616 607 632 1,855 688 306 -6 988 -6 2,843

Разом ЮУАЕС 1,141 1,301 1,276 1,643 4,220 2,068 1,596 1,368 5,032 1,291 9,252

РАЕС 1 262 285 269 225 779 -5 170 265 430 257 1,209

РАЕС 2 261 284 274 284 842 281 252 265 798 -6 1,640

РАЕС 3 636 681 657 679 2,017 539 405 390 1,334 373 3,351

РАЕС 4 476 697 586 509 1,792 687 640 686 2,013 588 3,805

Разом РАЕС 1,635 1,947 1,786 1,697 5,430 1,502 1,467 1,606 4,575 1,212 10,005

ХАЕС 1 59 709 684 708 2,101 701 654 700 2,055 674 4,156

ХАЕС 2 494 -10 239 645 874 707 655 699 2,061 673 2,935

Разом ХАЕС 553 699 923 1,353 2,975 1,408 1,309 1,399 4,116 1,347 7,091

Разом АЕС 6,548 7,455 7,553 8,227 23,235 8,451 7,290 7,086 22,827 6,129 46,062

Додаток 3

до Плану з підготовки паливно-енергетичного

комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015

– 2016 рр. та його проходження

ПРОГНОЗНИЙ БАЛАНС ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" В ОЗП 2015-2016 РОКАХ

Виробництво, млн.кВт*год

Відпуск, млн.кВт*год


ПРОПОЗИЦІЇ щодо можливого заміщення природного газу мазутом на ГК ТЕС та ТЕЦ

Орієнтовний обсяг споживання природного газу на ГК ТЕС та ТЕЦ в

період ОЗП 2014-2015 становить 4 млрд. куб. м , з них : ГК ТЕС становить 0,2 млрд. куб. м; ТЕЦ становить 3,8 млрд. куб. м.

Враховуючи технічну та технологічну можливість ГК ТЕС та ТЕЦ (наявне

мазутне господарство в задовільному технічному або законсервованому стані, та можуть розпочати його функціонування після проведення регламентних робіт; належний стан під’їзних шляхопроводів або трубних мазутопроводів) пропонується :

1. Повне заміщення природного газу на мазут для ГК ТЕС

(0,2 млрд. куб. м природного газу), для чого необхідно 200 тис. тон мазуту. Станом на 16.07.2015 року наявні запаси мазуту на цих станціях складають 19,3 тис. тон. Тому необхідно додатково закупити 180,7 тис. тон мазуту.

2. Часткове заміщення на великих ТЕЦ (% відношення мазуту до

природного газу різне для ТЕЦ, оскільки залежить від технології спалювання палива та стану обладнання) (Київські ТЕЦ-5, та ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Кременчуцька ТЕЦ, Білоцерківська ТЕЦ, споживання природного газу, яких становить біля 60% від загального обсягу споживання газу на ТЕЦ). Для чого необхідно 1,135 млн. тонн мазуту.

Станом на 16.07.2015 року наявні запаси мазуту на цих станціях складають 61,91 тис. тон. Необхідно додатково закупити 1,07 млн. тон мазуту (що замістить 1,42 млрд. куб. м. природного газу).

Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 - додатково 665 тис. тон мазуту (заміщення 0,93 млрд. куб. м природного газу) Кременчуцька ТЕЦ - додатково 70,3 тис. тон мазуту (заміщення 0,083 млрд. куб. м природного газу) Харківська ТЕЦ-5 - додатково 263,3 тис. тон мазуту (заміщення 0,29 млрд. куб. м природного газу) Білоцерківська ТЕЦ - додатково 82 тис. тон мазуту (заміщення 0,11 млрд. куб. м природного газу) 3. Створення 20 – ти денного резервного запасу мазуту на інших ТЕЦ (ТОВ «Брок-енергія» (Охтирська ТЕЦ), ПАТ "Миколаївська ТЕЦ", ТОВ

2

"ТехНова" (Чернігівська ТЕЦ), ТОВ "Євро-реконструкція" (Дарницька ТЕЦ), ПАТ "Черкаська хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ"), на випадок різкого зниження тиску природного газу, або виникнення інших аварійних ситуацій з постачання палива. Для чого необхідно закупити 40 тис. тон мазуту (додатково до наявного), що еквівалентно 0,05 млрд. куб. м природного газу.

4. Для виконання запропонованих заходів, необхідно :

Закупити 1,29 млн. тон мазуту (дозволить замістити 1,7 млрд. куб. м) ДОВІДКОВО: Для створення 20-ти денного резервного запасу на всіх перерахованих вище ТЕЦ (а саме - ТЕЦ, де наявне мазутне господарство в задовільному технічному або, законсервованому стані, та можуть розпочати його функціонування після проведення регламентних робіт; належний стан під’їзних шляхопроводів або трубних мазутопроводів), на випадок різкого зниження тиску природного газу, або виникнення інших аварійних ситуацій з постачання палива необхідно 247 тис. тон мазуту, що з урахуванням наявних запасів мазуту на цих станціях, які складають 66 тис. тон, потребує додатково закупити 181 тис. тон мазуту (вартість – 1,35 млрд. грн., з ПДВ).

Додаток 5 до Плану з підготовки паливно‐енергетичного

комплексу України до осінньо‐зимового

періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Додаток 6 до Плану з підготовки паливно‐енергетичного комплексу України до осінньо‐зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Додаток 7 до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження

Об’єкти транспортно-дорожнього комплексу, вплив на які, внаслідок надзвичайних ситуацій, може призвести до критичних наслідків для

населення,об’єктів національної економіки та функціонування держави в цілому

Залізничний транспорт

Залізничні станції – 1447,

залізничні вокзали – 118, у тому числі: позакласних – 18,

першого класу – 9, другого класу – 34 третього класу – 57,

залізничні переїзди – 5422,

залізничні мости, тунелі та шляхопроводи – 77.

Морський та річковий транспорт

Порти – 28, у тому числі:

морські торговельні – 13, морські рибні – 4, річкові – 11.

Шлюзи та Запорізький район гідротехнічних споруд – 5,

Суднобудівно-судноремонтні та судноремонтні заводи

Автомобільний транспорт

Підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють

перевезення - 42.

Автовокзали, автостанції – 774.

Автомобільні дороги

Автомобільні мости, тунелі та шляхопроводи

Авіаційний транспорт

Аеропорти – 23,

Аеродроми – 33,

Вертодроми – 2

Об’єкти поштового зв’язку

Поштампи – 3,

Центри поштового зв’язку – 110,

Відділення поштового зв’язку – 11,372 тис.

2

Метрополітени

Кількість Метрополітенів – 3,

Кількість станцій – 87.

Підготовано: 17.07.2015

постачання споживання запас постачання споживання запас постачання споживання запас постачання споживання запас споживання

Міністерство енергетики та вугільної промисловості 74.90 83.22 1650.05 28.64 22.26 682.63 46.25

60.96967.41 0.17 0.65 89.93 3.44

Імпорт вугілля 1.74 1.86 60.00Генеруючі компанії, ВСЬОГО 67.62 79.01 1504.85 24.13 19.65 564.95 43.49 59.36 939.90 0.13 0.32 19.10 0.04ДНІПРОЕНЕРГО 7.93 14.44 182.44 3.69 5.69 34.05 4.24 8.74 148.39 0.00 0.05 6.63 0.00Запорізька ТЕ 4.24 8.74 148.39 0.00 0.00 0.00 4.24 8.74 148.39 0.00 0.00 0.90 0.00Криворізька ТЕС 3.69 4.34 14.72 3.69 4.34 14.72 0.00 0.00 0.00 0.00 0.05 2.78 0.00Придніпровська ТЕС 0.00 1.36 19.33 0.00 1.36 19.33 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 2.95 0.00ДОНБАСЕНЕРГО 7.99 4.26 31.13 7.99 4.26 31.13 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 2.07 0.00Слов'янська ТЕС 0.00 0.00 0.17 0.00 0.00 0.17 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.48 0.00Старобешівська ТЕС 7.99 4.26 30.96 7.99 4.26 30.96 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.59 0.00ЗАХІДЕНЕРГО 17.38 29.00 575.79 0.00 0.00 0.00 17.38 29.00 575.79 0.00 0.11 2.23 0.00Бурштинська ТЕС 8.91 15.49 385.88 0.00 0.00 0.00 8.91 15.49 385.88 0.00 0.09 1.07 0.00Добротвірська ТЕС 2.05 3.38 112.82 0.00 0.00 0.00 2.05 3.38 112.82 0.00 0.01 0.65 0.00Ладижинська ТЕС 6.42 10.14 77.08 0.00 0.00 0.00 6.42 10.14 77.08 0.00 0.00 0.51 0.00ЦЕНТРЕНЕРГО 10.26 12.06 256.17 5.14 6.04 106.27 5.13 6.01 149.90 0.00 0.02 3.88 0.04Вуглегірська ТЕС 5.13 6.01 149.90 0.00 0.00 0.00 5.13 6.01 149.90 0.00 0.00 1.10 0.00Зміївська ТЕС 0.00 0.00 21.48 0.00 0.00 21.48 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 2.22 0.00Трипільська ТЕС 5.14 6.04 84.79 5.14 6.04 84.79 0.00 0.00 0.00 0.00 0.02 0.56 0.04СХІДЕНЕРГО 24.05 19.26 459.33 7.31 3.66 393.50 16.74 15.61 65.83 0.13 0.15 4.30 0.00Зуївська ТЕС 3.40 4.00 8.00 0.00 0.00 0.00 3.40 4.00 8.00 0.00 0.00 0.30 0.00Луганська ТЕС 13.34 11.61 57.82 0.00 0.00 0.00 13.34 11.61 57.82 0.00 0.15 2.48 0.00Луганська ТЕС 7.31 3.66 393.50 7.31 3.66 393.50 0.00 0.00 0.00 0.13 0.00 1.53 0.00

Додаток 8до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Баланс палива на електростанціях Міністерства енергетики та вугільної промисловості України станом на 16 липня 2015

Газ (1,000,000 м³)Важке паливо (Мазут) (тис. тон)Назва компанії

ВУГІЛЛЯ (тис. тон)ВСЬОГО марка АШ+П марка ГД

Додаток 8а до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Потреби у вугіллі, тактичні заходи щодо зменшення обсягів споживання

вугілля при виробленні електроенергії, обмеження потужностей транспортування

Огляд Майже у всіх сценаріях і умовах, розглянутих в рамках заходів з планування, спостерігається дефіцит вугілля для опалювального сезону 2015/2016. Загалом, існує два способи вирішення цього питання: (1) імпортувати або виробляти (видобувати) більше вугілля і (2) скоротити споживання електроенергії.

Збільшення запасів вугілля

Розрахунковий необхідний обсяг угілля для використання на теплоелектростанціях (ТЕС) у 2015/16 опалювальному сезоні становить: 10,2-10,4 млн. тон. Для вугілля марки А та 15,1-16,2 млн. тон для вугілля марки Г за умови помірної (-5Сб виходячи із розрахунку середньої температури за останні п’ять років) зими. Ці обсяги становитимуть 12,2-12,6 млн. тон вугілля марки А та 16,5-17,5 млн. тон вугілля марки Г у випадку суворої (-20С, найсуворішої за останні п’ять років, 2012 р.) зими.

Зважаючи на обмежений час, що залишився до початку опалювального сезону,

та обмеження транспортних потужностей а також об’єктів зберігання у самих ТЕС, рекомендується розпочати закупівлі вугілля марки А та Г, починаючи з 1 серпня 2015 р. та продовжувати їх впродовж всього опалювального сезону (до 15 квітня 2016р.)

На зимовий період 2015-2016, з метою проходження майбутнього

опалювального сезону, необхідно забезпечити наступні обсяги та запаси вугілля: Вугілля марки А: (припускаючи постачання базового обсягу в розмірі 6,6-6,9

млн. тон та використання вугілля марки Г на всіх працюючих ТЕС): Помірна зима (-5С): закупити додатково 3,4 - 3,5 млн. тон Сувора зима (-20С): закупити додатково 5,6 - 5,7 млн. тон

Вугілля марки Г: (припускаючи постачання базового обсягу в розмірі 12,0-12,5 млн. тон):

Помірна зима (-5С): закупити додатково 3,1 - 3,7 млн. тон Сувора зима (-20С): закупити додатково 4,5 -5,0 млн. тон

2

Скорочення споживання енергії Існує декілька способів зменшення навантаження (попиту на електроенергію). Загалом, навантаження можна зменшувати на добовій основі (у грудні 2014 було запроваджено зменшення навантаження на 2-6 ГВт: з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00). Оскільки ТЕС можуть використовуватися для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень, існує можливість зменшення впливу нестачі вугілля шляхом зниження таких добових пікових навантажень. Однією такою можливістю є вирівнювання навантаження шляхом зсуву навантаження (робочих годин) у часі. Наприклад, відхід від денних робочих змін призведе до збільшення використання електроенергії вночі, коли електроенергія використовується на мінімальному рівні. У такий спосіб зменшується пік денного навантаження, а також глибина нічного провалу навантаження енергосистеми, що призводить до загального зменшення коливання впродовж дня. Таким чином, буде потрібна менша потужність ТЕС для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень. (Приклади змін розкладу роботи від ДП НЕК «Укренерго» у державних ЗМІ та/або скорочення навантажень шляхом внесення змін до договорів (добровільне керування попитом)).

Пом’якшення перевантажень під час передачі електроенергії по окремих коридорах може сприяти вивільненню додаткових обсягів електроенергії та покращенню її передачі. Ще одним пріоритетом має стати завершення будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - підстанція «Київська» до 22 грудня 2015 р. Перейти на спалювання коксового вугілля, якщо це можливо. Цей варіант є надзвичайно вартісним; проте, виявляється, що існують в наявності великі ресурси.

Розгляд можливості зупинки постачання енергії до Криму та спрямування електроенергії для внутрішнього споживання (1000 МВт вдень та 600 МВт вночі). Наведений нижче приклад свідчить, що загрози для стабільності системи можна зменшити, а надійність системи можна підвищити шляхом вирівнювання навантаження.

3

Синя крива відображає фактичне навантаження 7 грудня 2014 р., а сіра крива показує більш бажаний варіант із вирівнюванням кривої навантаження. Криву навантаження потрібно вирівнювати наскільки це можливо. Реалізацію сучасної системи керування попитом не потрібно виключати навіть для цієї зими. В ідеалі, контракти з найбільшими споживачами електроенергії дадуть можливість ДП НЕК «Укренерго» надсилати запити/сигнали про скорочення споживання електроенергії. Це сприятиме зменшенню загального споживання електроенергії, а також зменшить необхідність у виробництві електроенергії під час пікових навантажень, що забезпечується за рахунок потужностей ТЕС. Примітка для розгляду в майбутньому: Збільшення споживання енергії можна також використовувати для для вирівнювання навантаження, зокрема, шляхом збільшення споживання електроенергії вночі. Це може сприяти зменшенню виробництва електроенергії теплоелектростанціями і, у такий спосіб, сприяти зменшенню споживання вугілля. Необхідно використовувати інші способи раціонального використання виробленої теплоелектростанціями електроенергії, наприклад, при роботі підприємств (шляхом зміни робочого графіку).

4

Обмеження щодо транспортування Зважаючи на необхідність вжити термінових заходів щодо поповнення запасів вугілля марки А, рекомендовано визначитися із пріоритетами. У наведеній нижче таблиці визначено пріоритетні варіанти транспортування вугілля виходячи з його вартості, доступності та пов’язаних ризиків. Враховуючи той факт, що найменш дорогим та найбільш ефективним способом задоволення потреби України в електриці, крім атомної енергії, є теплоелектростанції, імпорт вугілля марки A має найвищий пріоритет для економного виробництва електроенергії під час майбутньої зими. Вугілля марки Г видобувається на заході України і не має ризиків, пов’язаних з його транспортуванням, крім ризиків, пов’язаних з питаннями довгострокового обслуговування шахт.

Вугілля марки А, що вивозиться з території АТО, а також вугілля, що імпортується з ПАР (час доставки становить 90 - 120 днів) через морські порти, вважаються основними джерелами постачання вугілля марки А в зимовий період. Третім пріоритетним варіантом було б відкрити короткий залізничний шлях довжиною 15 км, що йде із зони ATO, щоб покращити можливість скорішого вивозу накопиченого там вугілля. Варіанти з 4-го по 6-й мають політичні та цінові ризики, оскільки Росія контролює поставки вугілля та його транспортування. Варіант 7 є найменш дослідженим та, ймовірно, може мати найдовші затримки із укладанням договорів з усіх варіантів.

Марка вугілля Питання Ризик Маршрут Потужність/M 1000T

A Вартість Політичний Довгий Росія КМГВСТ 350

КМГВСТ: Красная Могіла Гуково - Валюкі – Соловей Тополі

A Вартість Політичний Короткий Росія СЛВ 200

СЛВ: Семейкіно Новое - Луганськ - Валюкі – Соловей Тополі

A Відкрите ДЯСК 400 ДЯСК: Дебальцево - Ясиновата - Скотовата – Константиновка

A Закрите – Відкрите ATO ДНКЛ 400 ДНКЛ: Дебальцево – Нікітовка - Красний Ліман

A Вартість ПАР Порт 400 ПАР – Південно-Африканська Республіка

A Румунія Болгарія Контракт порт/залізниця 300

Г Казахстан Якість Росія Залізниця 300


*** ДП НЕК «Укренерго» наразі веде підготовку графіків скорочення та аварійного відключення на зимовий період 2015-2016 р.р. Запланована дата

видання – не пізніше 31 серпня 2015 року**** ОБСЯГИ

примусового зниження споживання по ЕС на 2014/15 роки

Енергосистема ГОП, МВт

ГОЕ, млн.кВт*г на добу

ГАВ, МВт

СГАВ, МВт

САВН, МВт

Південно-Західна 65,000 1,240 451,007 780,0 160

Дніпровська 919,396 22,095 1648,500 2323,4 166

Донбаська 740,770 17,500 1600,350 1515,0 453

Центральна 238,322 5,000 936,500 1718,5 374

Західна 102,150 2,095 468,890 818,1 132

Південна 104,000 2,000 635,000 939,0 54

Північна 255,050 5,130 785,322 1374,0 -

Кримська - - - 663,0 335

Всього по ОЕС України 2457,538 55,715 6761,07 11084,0 1676

ОБСЯГИ АЧР в ОЕС України 49,1-49,2 Гц на серпень 2014 року

(згідно позачергового виміру 16.07.2014 р.) № Час АЧР-1 АЧР-2нс Сума Спожи-з/п ЕС Виміру 49,2 49,1 49,1 трьох Черг вання МВт % МВт % МВт % МВт %

1 Донбаська дані за 17.07.2013

ранок 230,2 5,5 191,0 4,5 473,9 11,2 895,1 21,2 4226,0

вечір 247,0 5,5 205,5 4,6 531,3 11,8 983,8 21,9 4499,0

2 Дніпровська ранок 273,8 5,4 273,8 5,4 636,0 12,4 1183,6 23,1 5115,0вечір 276,0 5,2 300,7 5,6 603,3 11,3 1179,9 22,1 5347,0

3 Північна ранок 118,5 5,5 103,5 4,8 195,2 9,0 417,2 19,2 2173,0вечір 114,2 5,3 110,0 5,1 192,2 8,9 416,4 19,3 2156,0

4 Центральна ранок 162,3 5,3 157,3 5,2 310,8 10,2 630,4 20,6 3057,0вечір 140,8 4,4 157,9 4,9 311,3 9,7 610,0 19,1 3195,0

5 Південно-Західна

ранок 63,2 5,3 70,3 5,9 130,7 10,9 264,2 22,0 1200,0вечір 69,6 5,4 77,2 6,0 139,0 10,8 285,8 22,2 1286,0

6 Західна ранок 62,9 4,7 62,3 4,7 180,7 13,6 305,9 23,0 1332,0вечір 63,0 4,5 69,5 4,9 203,6 14,5 336,1 23,9 1408,0

7 Південна ранок 101,5 6,3 111,8 6,9 188,5 11,7 401,8 24,9 1612,0вечір 109,4 6,3 117,0 6,7 206,5 11,8 432,9 24,8 1745,0

8 Кримська ранок 42,6 5,0 43,5 5,1 90,7 10,7 176,8 20,9 846,0вечір 46,1 5,1 48,3 5,3 95,8 10,6 190,2 21,0 905,0

ОЕС України

ранок 1055,0 5,4 1013,5 5,2 2206,5 11,3 4275,0 21,9 19561,0вечір 1066,1 5,2 1086,1 5,3 2283,0 11,1 4435,1 21,6 20541,0

Додаток 10 до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження «Затверджую»

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ________________________ С. М. Чех «_06_» __03____2014р.

Порядок

застосування комплексу заходів примусового зниження електроспоживання в умовах дефіцитного балансу потужності, надзвичайних ситуаціях і зниженні частоти

при відокремленій роботі ОЕС України від ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі

№ п/п

Частота ОЕС України

Заходи що виконуються

1

Вище 49,6 Гц

1. Енергопостачальні компанії самостійно застосовують заходи по виконанню встановлених режимів електроспоживання.

2. Для додержання встановлених режимів електроспоживання, енергопостачальні компанії самостійно застосовують графіки обмеження потужності (ГОП) та електроенергії (ГОЕ).

3. Застосування графіків аварійного відключення споживачів електричної енергії (ГАВ) для запобігання порушенням граничнодопустимих режимів роботи гідроелектростанцій та водосховищ України по розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”.

2

49,6 - 49,5 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”: 1. Застосування графіків аварійного відключення споживачів електричної

енергії (ГАВ) в енергопостачальних компаніях та електроенергетичних системах (ЕС), що перевищують встановлені режими електроспоживання .

3

49,5 - 49,4 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”:

1. Енергопостачальні компанії готують схеми спеціальних графіків аварійного відключення (СГАВ), виконується необхідне ділення мережі напругою 110 - 150 кВ і нижче.

2. Застосування ГАВ в необхідному обсязі (до повного включно).

4

49,4 - 49,3 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”:

1. Застосування 1ї та 2 ї черги СГАВ в енергопостачальних компаніях та ЕС, що перевищують встановлені режими електроспоживання.

5

49,3 - 49,2 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”: 1. Застосування СГАВ до повного обсягу включно, в 1-у чергу по

енергопостачальним компаніям що перевищують встановлені режими електроспоживання.

2. Застосування САВН по наступних ЕС: - Дніпровській, Південно-Західній, Західній, Кримській, Південній, - Центральній (ПС330 кВ: Біла Церква, Житомир, Чернігів;

Трипільська ТЕС, Канівська ГЕС, Чернігівська ТЕЦ ), - Донбаській ( ПС 330кВ Зоря;

ПС 220 кВ: Алмазна, ДМЗ, Азовська; ПС 110 кВ: Луганська, Октябрська, Слов’янськ,

Костянтинівка, Рубіжна, Ілліча, ЛуТЕС ) № п/п

Частота ОЕС України


6

49,2 - 49,1 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”: 1. Застосування САВН по наступним ЕС:

- Дніпровській, Південно-Західній, Західній, Кримській, Південній, - Центральній (ПС330 кВ: Біла Церква, Житомир, Чернігів;

Трипільська ТЕС, Канівська ГЕС, Чернігівська ТЕЦ ), - Донбаській ( ПС 330кВ Зоря;

ПС 220 кВ: Алмазна, ДМЗ, Азовська; ПС 110 кВ: Луганська, Октябрська, Слов’янськ, Костянтинівка, Рубіжна, Ілліча, ЛуТЕС )

2. Застосування СГАВ у повному обсязі ( три черги ). 3. На ПС 750 кВ Вінниця натиснути кнопку SB-5, тим самим

застосувавши (чи продублювавши) САВН в Західній, Південно-Західній, Центральній, Південній ЕС.

4. На ПС 750 кВ Донбаська натиснути кнопку КН-1 (1а, 2а та 3я ст. САВН ОЕС України), тим самим застосувавши (чи продублювавши ) САВН в Західній, Південно-Західній, Центральній, Південній ЕС, Дніпровській ЕС та частково в Донбаській ЕС (ПС 220 кВ ДМЗ).

7

49,1 - 49,0 Гц

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”: 1. Для виконання відокремлення дефіцитних енергосистем (енергорайонів)

виконати необхідний розподіл мережі 110-150 кВ та нижче. 2. На ПС 750 кВ Вінниця натиснути кнопку SB-5, тим самим

застосувавши (чи продублювавши ) САВН в Західній, Південно-Західній, Центральній, Південній ЕС.

2. На ПС 750 кВ Донбаська натиснути кнопку КН-1 (1а, 2а та 3я ст. САВН ОЕС України), тим самим застосувавши (чи продублювавши) САВН в Західній, Південно-Західній, Центральній, Південній ЕС, Дніпровській ЕС та частково в Донбаській ЕС (ПС 220 кВ ДМЗ).

4. Застосувати САВН в: - Кримській ЕС - Донбаській ЕС ( ПС 330кВ Зоря;

ПС 220 кВ: Алмазна, ДМЗ, Азовська; ПС 110 кВ: Луганська, Октябрська, Слов’янськ, Костянтинівка, Рубіжна, Ілліча, ЛуТЕС )

5. Застосування СГАВ у повному обсязі ( три черги ).

8

Незважаючи на роботу АЧР та АЧП ГЕС- Зависання частоти на рівні 49,0 Гц та нижче

По розпорядженню ЧД ДП НЕК “Укренерго”: 1. На ПС 750 кВ Донбаській натиснути кнопку КН-2 (ВН Михайлівського і Краснодонського вузлів), тим самим застосувавши ( чи продублювавши ) САВН Східного Донбасу. 2. Застосування САВН по Донбаській ЕС ( ПС 220 кВ Лисичанська;

ПС 110 кВ Лисичанська, Підземгаз, Кадіївка ) 3. Застосування САВН по

Центральній ЕС (ПС 330 кВ Ново-Київська та Октябрська ) 4. При неефективності вжитих заходів та тривалого зависання частоти

нижче 49,0 Гц провести відокремлення дефіцитних енергосистем (енергорайонів), у відповідності з затвердженим Міністерством енергетики та вугільної промисловості “Планом відновлення об’єднаної енергосистеми України після особливої системної аварії”.

Примітка :

1. Даний “Порядок…” розроблений у відповідності до “Інструкції про складання і

застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання”.

2. Послідовність даних заходів по примусовому зниженню електроспоживання може

бути застосована при поступовому зниженні частоти в ОЕС України, яке викликане невідповідністю виробництва і споживання електроенергії, для запобігання зниження частоти нижче 49,0 Гц, що загрожує негайним автоматичним розвантаженням та наступною зупинкою атомних електростанцій.

3. При раптовій втраті значної генеруючої потужності та провалом частоти при цьому

до рівня 49,2 Гц та нижче, дії оперативного персоналу по поновленню частоти повинні починатися з п. 6, 7 даного Порядку найбільш швидкими та ефективними заходами, з наступним застасуванням ГОП, ГАВ і уточненням після цього можливості включення найбільш відповідальних споживачів (шахти, важливі об’єкти життєзабезпечення міст ).

4. Дії по п.п. 3 6 необхідно виконувати при частоті 49,5 Гц і нижче не допускаючи

зниження резерву на ГЕС ОЕС України нижче 1000 МВт. 5. Відключення кнопками САВН споживачів Донбасу, що включають вугільні шахти,

повинне виконуватись на мінімальний час - до відключення компенсуючого обсягу інших споживачів України з наступним включенням шахт, що не допускають тривалої перерви електропостачання.

6. При зниженні рівня частоти в ОЕС України нижче 49,8 Гц, заходи по п.п. 1-8, що застосовуються для її відновлення, реалізуються негайно. При цьому час застосування графіків ГАВ становить 10-15 хвилин, СГАВ (при підготовленій схемі мережі) та САВН повинен складати не більше 1-3 хвилин.

Головний диспетчер

ДП НЕК “ Укренерго ” К.В.Ущаповський

Додаток 11

до Плану з підготовки паливно-

енергетичного комплексу України

до осінньо-зимового періоду

2015 – 2016 рр. та його проходження

Затверджую

Заступник директора –

головний диспетчер

ДП «НЕК «Укренерго»

___________К.В.Ущаповський

«_06_»______03_____2014р.

Порядок

дій керівного та оперативного персоналу ДП “НЕК “Укренерго”

із забезпечення узгодженого режиму паралельної роботи

ОЕС України з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії.

Узгоджений режим паралельної роботи ОЕС України

з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії забезпечується при безумовному

виконанні встановлених режимів електроспоживання енергопостачальними

компаніями і виконанні заданого навантаження електростанціями генеруючих

компаній ОЕС України.

Енергопостачальні компанії при порушенні встановлених їм режимів

електроспоживання відповідно до чинної “Інструкції про порядок складання

і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів,

а також протиаварійних систем зниження електроспоживання”

(далі - “Інструкція”), самостійно, застосовують графіки обмежень потужності

(електроенергії) та перші п’ять черг графіків аварійних відключень

споживачів електричної енергії (ГАВ) та за розпорядженням чергового

диспетчера (ЧД) ДП “НЕК “Укренерго” вводять ГАВ в повному обсязі.

При неефективності прийнятих енергопостачальними компаніями

заходів для виконання заданих режимів електроспоживання або при аварійній

втраті генеруючих потужностей, ЧД ДП “НЕК “Укренерго” застосовує

протиаварійні заходи, відповідно до вимог чинної “Інструкції” з метою

недопущення порушення:

- узгодженого режиму перетоків між ОЕС України і

енергооб’єднанням країн СНД та Балтії;

2

- максимального допустимого перетоку між ОЕС України

і ОЕС Центру (ОЕС Юга) ЄЕС Росії або між ОЕС України

і ОЕС Білорусі, в бік ОЕС України, із загрозою відокремлення ОЕС

України від енергооб’єднання країн СНД та Балтії;

- граничнодопустимих режимів роботи ГЕС і водосховищ України;

При цьому встановлюється наступний порядок дій:

№

п/п

Порушення режиму

ОЕС України


1 Перевищення узгодженого

перетоку в ОЕС України з

ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі

при відсутності резервів

генеруючої потужності,

внаслідок невиконання

енергопостачальними

компаніями граничних рівнів

електроспоживання або через

аварійне відключення блоків

ТЕС або АЕС.

ЧД ДП “НЕК “Укренерго”:

- вживає заходів щодо одержання аварійної

допомоги від ВАТ “СО ЄЕС” Росії та від РУП “ОДУ” Білорусі;

- вимагає прийняття енергопостачальними

компаніями ефективних заходів по входженню в

заданий режим електроспоживання і попереджує ЧД

енергопостачальних компаній (через ЧД ЕС) про

можливе застосування графіків аварійного

відключення споживачів при неефективності

графіків обмежень;

- при неефективності заходів вжитих

енергопостачальними компаніями вводить

по ОЕС України, за погодженням з керівництвом

ДП “НЕК “Укренерго”, графіки відключення

споживачів (у першу чергу по енергопостачальних

компаніях, які перевищують встановлені граничні

рівні електроспоживання) – ГАВ, а при їхній

неефективності також СГАВ в обсязі, необхідному

для неперевищення узгодженого графіку перетоку

з ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі.

2 У випадку досягнення

(перевищення) максимального

допустимого перетоку на

зв'язках між ОЕС України

з ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі

при аварійному відключенні

блоків ТЕС або АЕС.

ЧД ДП “НЕК “Укренерго” після повного

використання "гарячого" резерву потужності

електростанцій застосовує швидкодіючі заходи

зниження споживання – САВН і СГАВ ( в обсязі, що

можливий при існуючих схемах) та дає

розпорядження підготувати схеми мережі

напругою 110-150 кВ і нижче, для застосування

СГАВ в необхідному обсязі із наступною (при

можливості) заміною їх на ГАВ.

Начальник ОДУ ДП “НЕК “Укренерго” В.Б.Зайченко

Додаток 12


енергетичного комплексу України до

осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр.


«Затверджую»

Заступник Міністра енергетики та

вугільної промисловості

__________________ С. М. Чех

«_06_» __03____2014р.

ПЛАН

відновлення об'єднаної енергосистеми

України після особливої системної аварії

Особлива системна аварія – аварія із знеструмленням більшої частини

території України і втратою власних потреб ряду ТЕС і АЕС.

Виникненню особливої системної аварії може передувати:

- повільно наростаючий дефіцит потужності;

- раптова втрата значної генеруючої потужності;

- аварійне відключення декількох системоутворюючих ліній основної

мережі.

Особлива системна аварія супроводжується тривалим зниженням частоти

електричного струму нижче 49,0 Гц і відключенням блоків АЕС.

Виникнення особливої системної аварії можливе в режимі відокремленої

роботи з ЄЕС Росії та ОЕС Білорусії та у разі відділення ОЕС України від ЄЕС

Росії та ОЕС Білорусі зі значним дефіцитом генеруючої потужності.

Основними завданнями оперативно-диспетчерського персоналу всіх

рівнів є:

1. Додержання узгодженого режиму паралельної роботи ОЕС

України з суміжними енергосистемами.

1.1.Чергові диспетчери НЕК «Укренерго» і чергові диспетчери

енергосистем контролюють режими електроспоживання енергопостачальних

компаній і у разі порушення ними заданих режимів вимагають вжиття

оперативних заходів щодо їх дотримання. При перевищенні заданих лімітів

електроспоживання енергопостачальні компанії самостійно застосовують

графіки обмежень і перші п'ять черг графіків аварійних відключень (ГАВ).

1.2. При неефективності вжитих енергопостачальними компаніями

заходів спрямованих на виконання встановлених режимів електроспоживання,

або при аварійній втраті генеруючої потужності черговий диспетчер НЕК

«Укренерго» з метою недопущення порушення:

2

- узгодженого режиму перетоків між ОЕС України і ЄЕС Росії та ОЕС

Білорусі;

- максимально допустимого перетоку між ОЕС України і ЄЕС Росії та

між ОЕС України і ОЕС Білорусі із загрозою відділення ОЕС України від ЄЕС

Росії та ОЕС Білорусі,

або у разі вимоги чергового диспетчера СО-ЦДУ ЄЕС Росії про аварійне

зниження перетоку в ОЕС України - застосовує протиаварійні заходи

відповідно до “Порядку дій керівного та оперативного персоналу НЕК

«Укренерго» по забезпеченню узгодженого режиму паралельної роботи ОЕС

України з ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі” та вимагає від ЧД ДП “Молделектрика”

вжиття невідкладних заходів щодо регулювання сальдо-перетоку Україна –

Молдова на рівні “0”.

1.3. При недостатності вжитих в ОЕС України заходів згідно з пунктами

1.1 і 1.2 та отриманні команди чергового диспетчера СО-ЦДУ ЄЕС Росії

здійснюється перехід на режим відокремленої роботи з ЄЕС Росії та ОЕС

Білорусі за взаємоузгодженою схемою.

1.4. При перевищенні максимально допустимих перетоків в ОЕС

України можливе порушення стійкості на зв'язках із Росією та Білорусією і

автоматичне відділення ОЕС України пристроями ліквідації асинхронного

ходу з дефіцитом потужності.

Відокремлення ОЕС України із значним дефіцитом потужності (більше

2000 МВт) буде супроводжуватися глибоким зниженням частоти з можливим

розвитком аварії в особливу системну аварію.

2. Запобігання розвитку аварій в особливу системну аварію при

відокремленій роботі ОЕС України з ЄЕС Росії та ОЕС Білорусі.

2.1. Застосування екстрених заходів щодо відключення споживачів з

метою недопущення зниження частоти нижче 49,0 Гц відповідно до

“Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного

відключення споживачів, а також застосування протиаварійних систем

зниження електроспоживання”.

2.2. При зниженні частоти нижче 48, 9 Гц і неможливості її підвищення

до рівня більше 49,0 Гц за рахунок застосування заходів згідно з пунктом 2.1,

необхідно негайно (не більше 5 хвилин – для запобігання відключення блоків

АЕС) вжити оперативних заходів щодо відділення дефіцитних енергосистем

(енергорайонів), наведених нижче:

- Донбаської енергосистеми - шляхом розмикання міжсистемних

зв'язків із контролем перетоку в бік Донбасу. Це не тільки знижує дефіцит у

частині ОЕС України , що залишилася, але й дає можливість зберегти в роботі

Донбаську енергосистему шляхом зниження рівня споживання в цій зоні за

рахунок відключення споживачів від пристроїв загальносистемної

протиаварійної автоматики (АЧР і САВН) і додаткового ручного відключення

споживачів за графіками аварійних відключень;

3

- Північної і Донбаської енергосистем (одночасно) - шляхом

розмикання міжсистемних зв'язків з контролем перетоку в бік Донбаської і

Північної енергосистем (при відокремленій роботі ОЕС України з ЄЕС Росії та

ОЕС Білорусі по міждержавних зв'язках і виникненні дефіциту потужності,

який не покривається відділенням однієї Донбаської енергосистеми);

- Кримської енергосистеми - шляхом виділення на живлення від

ОЕС України по одній ПЛ 330 кВ Мелітополь – Джанкой (Сімферополь) із

перетоком по ній не більше 200 МВт за розробленою Кримською ЕС і

узгодженою з НЕК «Укренерго» схемою. При перетоці в Крим більше 200 МВт

і подальшому зниженні частоти або її зависанні, необхідно негайно ( не більше

5 хвилин – для запобігання відключення блоків АЕС) відключити ПЛ 330 кВ

Мелітополь – Джанкой (Сімферополь).

При послідовному відділенні дефіцитних районів черговий диспетчер

НЕК «Укренерго» контролює частоту і припиняє відділення енергосистем

(енергорайонів) при частоті вище 49,0 Гц.

3. Ліквідація особливої системної аварії з підйомом більшої частини ОЕС

України «з нуля».

При виникненні особливої системної аварії з посадкою «на нуль» АЕС (

перехід на дизель-генератори аварійного живлення власних потреб) і більшої

частини ТЕС, найважливішим завданням є першочергова подача напруги на

шини АЕС протягом 30 хв. і ТЕС протягом від 30 хвилин до 1 години (

уточнюється по кожній ТЕС окремо) для розвороту їх власних потреб.

З метою прискорення заживлення власних потреб АЕС і ТЕС схеми для

подачі напруги на шини електростанцій повинні створюватися незалежно як від

внутрішніх генеруючих джерел енергосистем ( ГЕС, блок-станцій, окремих

електростанцій або блоків, що відокремилися на власні потреби ) під

координацією чергового диспетчера енергосистем, так і від зовнішньої

мережі (суміжних енергосистем) під координацією чергового диспетчера НЕК

«Укренерго».

При цьому регіональні плани відновлення енергосистем і план подачі

напруги від зовнішніх енергосистем (Росії, Білорусі, ENTSO-E) повинні бути

взаємоузгоджені в частині обладнання електростанцій і підстанцій, на яких

можливі несинхронні напруги, а також можливих точок синхронізації.

Черговим диспетчерам НЕК «Укренерго», електроенергетичних

систем і оперативному персоналу АЕС і ТЕС необхідно керуватися

наступним:

3.1.Перевірити наявність оперативного зв'язку з підпорядкованим

оперативним персоналом.

3.2. Визначити шляхом опитування оперативного і чергового персоналу

АЕС,ТЕС і вузлових підстанцій основної мережі:

- режим роботи блоків АЕС і ТЕС і стан їх власних потреб. Заходи, що

вживаються електростанціями самостійно для подачі напруги на власні

4

потреби блоків, а також готовність електростанцій до прийому напруги від

енергосистеми;

- наявність оперативного зв'язку з ПС основної мережі, по якій розроблені

схеми подачі напруги на електростанції, що втратили власні потреби.

На підставі цієї інформації вибрати схеми, які можливо найшвидче

реалізувати для подачі напруги на власні потреби електростанцій.

3.3. Негайно підготувати схеми подачі напруги на шини АЕС і ТЕС для

розвороту і наступного включення в мережу, подачі напруги знеструмленим

споживачам, відновлення енергосистем і ОЕС України.

3.3.1 Чергові диспетчери НЕК « Укренерго» і електроенергетичних

систем готують взаємоузгодженні схеми подачі напруги на шини АЕС від

суміжних об'єднань (ЄЕС Росії і ОЕС Білорусі), що передбачають:

- підготовку («розчищення» від навантажень) транзитної мережі 330 -

750 кВ відповідно до підготовлених схемно - режимних заходів щодо реалізації

цього Плану;

- подання напруги на виділену мережу 750 - 330 кВ від Курської АЕС

(через шини 750 - 330кВ ПС Північноукраїнська або Суми північна),

Нововоронезької АЕС (через шини 750кВ ПС Донбаська), ПС Шахти (через

шини 500кВ ПС Перемога), ПС Ростовська (через шини 330кВ ПС Південна);

- подання напруги на виділену мережу 750 - 330 кВ від ПС Мозир та від

ПС Гомель (через шини 330 - 750 кВ ЧАЕС).

3.3.2 Чергові диспетчери енергосистем, що відокремились із збереженням

частини генерації, самостійно за розробленими планами і обраними згідно

пункту 3.2 схемами подають напругу на шини ТЕС і АЕС, що втратили власні

потреби, і в міру їх розвороту відновлюють свої енергосистеми, проводять

синхронізацію на мережу 330 - 750 кВ (підготовлену згідно пункту 3.3.1) в міру

відновлення напруги в цій мережі.

При цьому необхідно враховувати, що подача напруги здійснюється:

- у Донбаській енергосистемі - на шини ТЕС, що втратили власні

потреби від блоків і електростанцій Донбасу, що виділилися на власні потреби і

місцевий район, по міждержавних ПЛ 330-500 кВ від ЄЕС Росії;

- у Дніпровській енергосистемі - на шини ЗАЕС і ТЕС у першу чергу від

ГЕС, по можливості синхронізованих на мережу 330 кВ;

- у Західній енергосистемі - на шини РАЕС від блоків Бурштинської та

Добротвірської ТЕС, що працювали (були переведені) на ОЕС України;

- у Південно–Західній енергосистемі - на шини ХАЕС та ЛадТЕС від

Дністровської ГЕС;

- у Центральній енергосистемі - на шини ЧАЕС, ТпТЕС і Київських

ТЕЦ, від Київських ГЕС, ГАЕС і Канівської ГЕС;

- у Північній енергосистемі - на шини ЗмТЕС і Харківської ТЕЦ-5 від

ЄЕС Росії;

- у Кримській енергосистемі (при її погашенні) - споживачам від

основної мережі ОЕС України (в міру її відновлення) з дозволу чергового

диспетчера НЕК «Укренерго» при наявності достатнього резерву потужності.

5

- у Південній енергосистемі - на шини ЮУАЕС від Ташликської ГАЕС.

3.3.3 Для запобігання зриву процесу відновлення енергосистем,

включення знеструмлених споживачів повинно здійснюватися за попередньо

розробленими схемами і порядком, в міру розвороту електростанцій і

наявності на них достатнього резерву потужності, тобто навантаження

споживачів, які включаються, не повинне перевищувати 50% від резерву

потужності, який мають електростанції. При цьому особливу увагу необхідно

звертати на неприпустимість несинхронного включення регіонів, окремих

електростанцій (блоків станцій) на основну мережу енергосистеми.

3.3.4 При відновленні ОЕС України з включеними ПЛ з ЄЕС Росії та

ОЕС Білорусі:

- диспетчер НЕК «Укренерго», диспетчери Донбаської, Північної і

Центральної енергосистем контролюють режим перетоків по міждержавних

зв'язках, не допускаючи порушення взаємоузгоджених режимів у процесі

відновлення;

- диспетчер НЕК «Укренерго» і диспетчери енергосистем контролюють і

регулюють режими перетоків і напруг по ПЛ основної мережі в процесі

відновлення енергосистем і ОЕС України.

3.3.5 Оперативний персонал АЕС і ТЕС самостійно, за попередньо

розробленими планами і схемами, здійснює розворот власних потреб блоків

при отриманні напруги на шини електростанцій. При цьому необхідно

враховувати можливість наявності в розподільчих пристроях електростанцій

несинхронних напруг, що можуть подаватися від різних джерел (від

підготовленої черговим диспетчером НЕК «Укренерго» мережі і внутрішніх

мереж енергосистеми).

За наявності в розподільчих пристроях несинхронних напруг від різних

джерел для заживлення механізмів власних потреб необхідно віддавати

перевагу напрузі, отриманій від основної мережі ОЕС України, з наступною

точною синхронізацією напруг від інших джерел під координацією чергового

диспетчера енергосистеми (НЕК «Укренерго»).

3.4. Провести синхронізацію окремих частин ОЕС України на основну

мережу 330-750 кВ під координацією диспетчера НЕК «Укренерго»

(енергосистеми).

Схемно-режимні заходи, що реалізують даний План, забезпечуються

релейним захистом.

Головний диспетчер

НЕК «Укренерго» К.В. Ущаповський

Додаток 13





Схемно-режимні заходи

щодо реалізації «Плану відновлення ОЕС України після особливої

системної аварії»

Запропонована схема розвороту передбачає подачу напруги на всі

підстанції 750кВ і ряд підстанцій 330 кВ, які приймають участь в схемі

розвороту з «0» електростанцій ОЕС України.

Можливі початкові умови:

1. ОЕС України працює роздільно по міждержавних зв'язках з ЄЕС Росії

та ОЕС Білорусі, а «острів Бурштинська ТЕС» працює паралельно

з енергосистемами Східної Європи - основний сценарій, який розглядається

в даних заходах.

2. ОЕС України працює роздільно від ЄЕС Росії при ізольованій роботі

Донбаської енергосистеми (у даних заходах не розглядається);

3. Основна системоутворююча мережа 220-330-750 кВ ОЕС України

залишилася без напруги, фактичний її стан уточнюється

ЧД ДП «НЕК «Укренерго»;

4. Зберігається телефонний зв'язок ЧД ДП «НЕК «Укренерго» з ЧД ЕС,

а також з електростанціями і підстанціями, що беруть участь у розвороті,

в межах ресурсу їх джерел живлення.

Основні завдання ЧД НЕК «Укренерго» (ЧД енергосистем)

і етапи відновлення ОЕС України:

- в термін до 30 хвилин, з моменту виникнення особливої системної

аварії в ОЕС України, подати напругу від зовнішніх (ОЕС Білорусі,

«острова Бурштинської ТЕС») та внутрішніх (ГЕС, ГАЕС та ТЕС і ТЕЦ,

які виділились на ізольоване навантаження) джерел на всі АЕС

України;

- синхронізувати з мережею 750 кВ - 330 кВ, на яку подана напруга

від зовнішніх джерел, в першу чергу гідроелектростанції (ДсГЕС,

КремГЕС, ДГЕС- 1,2), а також ті ТЕС, блоки яких дією АЧД

виділилися на ізольоване навантаження;

- по заздалегідь розроблених енергосистемами і енергопостачальними

компаніями схемах, порядком і пріоритетністю споживачів, що

підключаються, здійснювати дозоване підключення навантаження, з

2

метою завантаження блоків, синхронізованих на підготовлену мережу

до мінімально необхідної величини для їх стійкого несення

навантаження;

- подальша синхронізація частин ОЕС України і окремих ТЕС, що

відокремилися, з поступовим підключенням навантаження, в першу

чергу особливо відповідальних споживачів з Pнав.<0.5 Pрез.ген.

(де Pрез.ген. – обертовий резерв, на працюючих блоках).

Основні джерела отримання напруги.

Планом передбачено подання напруги для розвороту ОЕС України від

зовнішніх енергосистем:

- ОЕС Білорусі;

- «острова Бурштинської ТЕС».

В планах відновлення енергосистем, розроблених відокремленими

підрозділами ДП «НЕК «Укренерго» - електроенергетичними системами,

вказані внутрішні джерела отримання напруги.

При ліквідації особливої системної аварії необхідно враховувати, що:

1. Погоджена величина аварійної допомоги з ОЕС Білорусі складає не

більше 200 МВт.

2. Мінімально необхідна величина навантаження ВП АЕС (за даними АЕС)

складає:

Чорнобильська АЕС - 10 МВт;

Хмельницька АЕС - 23,6 МВт;

Рівненська АЕС - 43,2 МВт;

Южноукраїнська АЕС - 75 МВт;

Запорізька АЕС - 160 МВт;

Сумарно АЕС - 311,8 МВт;

3. В процесі відновлення живлення ВП електростанцій, підстанцій від

мережі 330 - 750 кВ і поступовому відновленні енергосистем, пріоритетним

завданням оперативного персоналу є відновлення їх паралельної роботи в складі

ОЕС України.

У міру відновлення основної мережі ОЕС України необхідно прагнути до

включення ПЛ 330 - 750 кВ що шунтують одиночні лінії мережі живлення ВП

електростанцій (в першу чергу АЕС). Необхідно забезпечити роботу на будь-якій

ділянці ліній мережі живлення ВП електростанцій не менше двох ланок

електричних зв'язків, що шунтують одна одну, з достатньою пропускною

спроможністю. Перетікання потужності по двох, що шунтують одна одну ПЛ

330 кВ, підтримувати не більше 500 МВт з метою збереження живлення ВП

3

і відновленого енергорайону при аварійному відключенні однієї з ліній

живлення.

4. Допустимі перетоки потужності на зв'язках з ОЕС Білорусі повинні

підтримуватися в першу чергу за рахунок залучення гідрогенераторів

Кременчуцької і Дніпровської ГЕС, а також за рахунок застосування

оперативних заходів зниження споживання.

5. Збільшення навантаження по кожній підстанції здійснювати дозовано,

по заздалегідь розроблених ЕС програмах відновлення, при цьому з метою

недопущення зриву процесу відновлення енергосистем, забезпечувати 50%

обертовий резерв потужності на працюючих блоках.

6. При ліквідації особливої аварії допускаються наступні рівні напруги :

для мережі 750 кВ:

800 кВ - впродовж 8 годин;

830 кВ - впродовж 3 годин;

850 кВ - впродовж 1 години;

7. Для прискорення процесу відновлення енергосистеми і недопущення

зривів цього процесу передбачається поетапне подання напруги на знеструмлені

шини ПС і електростанцій. При цьому у разі наявності напруги на шинах

окремих ПС (електростанцій) від інших джерел, подання напруги здійснюється з

обов'язковим контролем синхронізму;

8. При поданні напруги на ПС 330 - 750 кВ повинно бути забезпечено в

першу чергу живлення їх ВП;

9. Для виключення зриву подання напруги на транзит 750 кВ із-за

комутаційних перенапруг включення ліній виконувати з виведеними чутливими

ступенями АПН. При успішному включенні ПЛ 750 кВ негайно вводити в

роботу чутливі ступені АПН.

10. При необхідності зниження рівнів напруги для живлення

ВП (ПС, електростанцій) зробити поступове додаткове завантаження транзиту,

по якому подана напруга.

Схеми подачі напруги на шини АЕС

Подача напруги на шини ЧАЕС і ЮУАЕС.

На ВП ЧАЕС и ЮУАЕС напруга може бути подана по одному із наступних

транзитів:

- Гомель - Чернігів - Славутич – ЧАЕС – Київська – Вінницька 750 –

ЮУАЕС;

- Гомель - Чернігів - Славутич – ЧАЕС – Київська – Вінницька 750 –

Ладижинська ТЭС – Побузька - ЮУАЕС;

4

- БуТЕС – Західноукраїнська – Вінницька 750 - ЮУАЕС (заживлення

ВП ЮУАЭС від мережі «острова БуТЕС»);

- Ташликська ГАЕС - ЮУАЕС (при заповненому водосховищі ГАЕС,

згідно з регіональним планом Південної ЕС).

Подача напруги від ПС 330 кВ Гомель для заживлення ВП ЧАЕС і

ЮУАЕС може бути виконана, як із замиканням транзиту Гомель - Чернігів -

Славутич – ЧАЕС – Мозир так і без замикання на ПС 330 кВ Мозир.

Подача напруги від ПС 330 кВ Мозир може бути використана тільки для

живлення ВП ЧАЕС. Живлення ВП ЮУАЕС від ПС 330 кВ Мозир без

замикання транзиту з ПС 330кВ Гомель не допускається.

Подача напруги на шини РАЕС, ХАЕС.

На ХАЕС и РАЕС напруга може бути подана по одному із наступних

транзитів:

- Гомель - Чернігів - Славутич – ЧАЕС (із замиканням транзиту

на ПС 330 кВ Мозир) – ХАЕС – Західноукраїнська – РАЕС;

- Гомель - Чернігів - Славутич – ЧАЕС (із замиканням транзиту

на ПС 330 кВ Мозир) – ХАЕС – Ровно – РАЕС;

- БуТЕС – Західноукраїнська – ХАЕС (заживлення ВП ХАЕС

від мережі «острова БуТЕС»);

- БуТЕС – Західноукраїнська – РАЕС – Ровно – ХАЕС (заживлення

ВП РАЕС та ХАЕС від мережі «острова БуТЕС»);

- Дністровська ГЕС – Дністровська ГАЕС – Бар – Хмельницька – ХАЕС

(згідно з регіональним планом Південно-Західної ЕС);

- ДоТЕС – Луцьк Південна – Луцьк Північна – РАЕС (згідно з

регіональним планом Західної ЕС);

Подача напруги від ПС 330 кВ Гомель для заживлення ВП РАЕС і ХАЕС

може бути виконана, тільки із замиканням транзиту Гомель - Чернігів -

Славутич – ЧАЕС – Мозир. Живлення ВП ХАЕС і РАЕС від ПС 330 кВ Мозир

без замикання транзиту з ПС 330 кВ Гомель не допускається.

У зв’язку з неможливістю подачі напруги від Чорнобильської АЕС,

одержаної від ОЕС Білорусі по ПЛ-750 кВ ЧАЕС – ХАЕС, через аварійний

довготривалий ремонт на ЧАЕС двох вимикачів 750 кВ (СВ13-750

та 1В-750-Київська) і шунтуючих реакторів ІР-1 та ІР-2, був розроблений

альтернативний варіант подачі напруги від іншого джерела - «острова

Бурштинської ТЕС».

Подача напруги на шини ЗАЕС

5

На ВП ЗАЕС напруга може бути подана від ДГЕС-1 або ДГЕС-2

по одному із транзитів Дніпровської енергосистеми (згідно з регіональним

планом Дніпровськой ЕС):

- ДГЕС-1 - ПС 330 кВ Правобережна - ПС 330 кВ Нікопольська –

ПС 330 кВ Феросплавна – Запорізька ТЭС – ЗАЕС;

- ДГЕС-2 - ПС 150 кВ Алюмінієва - ПС 330 кВ Запорізька – Запорізька

ТЕС –ЗАЕС.

Конкретні дії оперативно-диспетчерського персоналу для виконання

Схемно-режимних заходів по реалізації «Плану відновлення ОЕС України після

особливої системної аварії» викладені в інструктивних документах

ДП «НЕК «Укренерго» та її відокремлених підрозділах – електроенергетичних

системах, а також на електростанціях та енергопостачальних компаніях.

Начальник

Оперативно- диспетчерського управління –

заступник головного диспетчера

ДП «НЕК «Укренерго» В.Б.Зайченко

6

Вк

лю

чен

ня

тр

ан

зиту д

ля

заж

ив

лен

ня

ВП

Ю

УА

ЕС

чер

ез П

Л-7

50 к

В

ЧА

ЕС

- В

інн

иц

ьк

а –

75

0 -

ЮУ

АЕ

С

7

Заж

ив

лен

ня

ВП

ЗА

ЕС

8

В

кл

юч

енн

я т

ра

нзи

ту н

а н

ав

ан

таж

енн

я В

П Х

АЕ

С і

Р

АЕ

С

Додаток 14





«Затверджую»

Заступник директора -

головний диспетчер

ДП «НЕК «Укренерго»

____________К.В.Ущаповський

«06»______________2014 р.

Оперативні заходи

щодо відділення дефіцитних енергосистем (енергорайонів)

від ОЕС України при зниженні частоти до рівня 48,9Гц і нижче

У режимі роздільної роботи ОЕС України з ЄЕС Росії і ОЕС Білорусі при

зависанні частоти на рівні 48,9 Гц і нижче, виходячи з регламенту роботи

блоків АЕС, необхідно протягом 5 хвилин підняти частоту вище 49,0 Гц. Після

використання екстрених заходів по відключенню споживачів відповідно до

«Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та

аварійного відключення споживачів, а також застосування

протиаварійних систем зниження електроспоживання» ЧД ДП «НЕК

«Укренерго»:

- з врахуванням величини фактичного зниження частоти нижче 49,0 Гц

оцінює аварійний дефіцит потужності (виходячи з ~ 200 МВт/ 0,1 Гц);

- визначає ті з вказаних далі дефіцитних ЕС (енергорайонів), які необхідно

відокремити для підвищення частоти в ОЕС України;

- отримує підтвердження про розділення мереж 110-150 кВ у

взаємоузгоджених точках і проводить відділення намічених ЕС

(енергорайонів).

Дефіцитні ЕС (енергорайони), які можуть бути відокремлені для

підвищення частоти в ОЕС України

1. Відділення Донбаської енергосистеми

1.1 Перевірити допустимість відділення Донбаської енергосистеми за

умовами видачі потужності із Запорізької АЕС (можливість відключення ПЛ

750 кВ ЗАЕС – Південнодонбаська без розвантаження ЗАЕС) і допустимого

дефіциту потужності Донбаської ЕС (не більше 1000 МВт за умовами

допустимого зниження частоти в Донбаської ЕС після відділення).

1.2 Відключення ПЛ 330-750 кВ на СлТЕС, ПС 330 кВ Центральна,

Павлоград, ПС 750кВ Запорізька і ЗАЕС здійснювати з контролем наявності

2

сумарного перетікання потужності по цих лініях в Донбаську енергосистему в

наступній послідовності:

- відключити міжсистемні зв'язки 330 кВ (у будь-якій послідовності). При

цьому ланцюг № 2 ПЛ 330 кВ КуТЕС – Запорізька відключається з боку

КуТЕС, а ланцюг № 1 з боку ПС Запорізька;

- на ЗАЕС відключити ПЛ 750 кВ ЗАЕС – Південнодонбаська;

- на ПС Запорізька 750 кВ відключити ПЛ 750 кВ Запорізька – Донбаська.

2. Відділення Донбаської і Північної енергосистем

2.1 Перевірити допустимість відділення Донбаської і Північної

енергосистем за умовами видачі потужності із Запорізької АЕС (можливість

відключення ПЛ 750 кВ ЗАЕС - Південнодонбаська без розвантаження ЗАЕС) і

допустимого перетікання потужності у бік Донбаської ЕС і Північної ЕС (не

більше 1200 МВт за умовами допустимого зниження частоти в Донбаській ЕС і

Північній ЕС після відділення).

2.2 Відключення ПЛ 330-750 кВ на ПС 330 кВ Ніжин, КремГЕС,

Павлоград, ПС 750 кВ Дніпровська, Запорізька і ЗАЕС здійснювати з

контролем наявності сумарного перетікання по цих лініях в Донбаську і

Північну енергосистеми в наступній послідовності:

- відключити міжсистемні зв'язки 330 кВ (у будь-якій послідовності). При

цьому ланцюг №2 ПЛ 330 кВ КуТЕС – Запорізька відключається з боку КуТЕС,

а ланцюг №1 – з боку ПС Запорізька;

- відключити ПЛ 750 кВ ЗАЕС – Південнодонбаська;

- відключити ПЛ 750 кВ Запорізька – Донбаська.

3. Виділення Кримської енергосистеми на живлення від ОЕС України

по одній ПЛ 330 кВ Мелітопольська – Джанкой (Сімферополь) з

перетіканням потужності по ній не більше 200 МВт

На ПС 330 кВ Каховська відключити ПЛ 220-330кВ в наступній

послідовності:

- ПЛ 220 кВ Каховська – Титан;

- ПЛ 330 кВ Каховська – Островська;

- ПЛ 330 кВ Каховська – Джанкой.

При перетіканні потужності в Кримську ЕС більше 200 МВт та

триваючому зниженню частоти нижче 49,0 Гц, або її зависанні на цьому рівні,

відключити через 5 хвилин ПЛ 330 кВ Мелітопольська – Джанкой

(Сімферополь).

4. При послідовному відділенні дефіцитних районів ЧД ДП «НЕК

«Укренерго» контролює частоту і припиняє відділення енергосистем

(енергорайонів) при рівні частоти вище 49,0Гц

3

Начальник ДС В.І.Тихенко

Начальник СОЕлР В.В.Воробей

Начальник СРЗА В.А.Гринчук

Додаток 15

до Плану з підготовки паливно-енергетичного

комплексу України до осінньо-зимового

періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Загрози для підприємств

Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

ПАТ “Укргазвидобування”

Основною загрозою є зниження фактичних виробничих показників з

видобутку вуглеводнів.

Небезпечними факторами внаслідок загрозливого розвитку подій в країні

(скорочення видобутку газу із різних причин форс-мажорного характеру) на

період опалювального сезону 2015/16 року є:

продовження бойових дій в зоні АТО – зупинка 3 родовищ

ГПУ “Шебелинкагазвидобування” (Вільхівське, Західно-Вергунське,

Кондрашівське);

розширення зони проведення бойових дій на Харківську область і, як

наслідок, зупинка роботи всіх родовищ ГПУ “Шебелинкагазвидобування”. У

цьому разі втрати видобутку будуть становити до 60% (4,5 млрд.куб.м в

опалювальний період 2015/16 р.).

ПАТ “Укрнафта”

Основними загрозами є падіння обсягів виробництва за умов:

відключення об’єктів видобутку, підготовки та переробки нафти і газу від

джерел енергопостачання;

захоплення або руйнування інфраструктури нафтогазозбору

ПАТ “Укрнафта”;

захоплення або руйнування інфраструктури транспортування енергоносіїв

ПАТ “Укртрансгаз” та ПАТ “Укртранснафта”.

ПАТ “Укртранснафта”

Основною загрозою є припинення постачання та транзиту нафти через

територію України з боку Російської Федерації.

ПАТ “Укртрансгаз”

Основними загрозами є:

припинення постачання природного газу від ВАТ “Газпром”;

припинення постачання природного газу з країн Європи;

продовження бойових дій та розширення окупованої території на

Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську, Миколаївську та Одеську

області.

Для розрахунку об’ємів газу які необхідно придбати на осінньо-зимовий

період 2015-2016 років при складанні балансу були зроблені наступні

припущення:

2

температурний режим осінньо-зимового періоду 2015-2016 років прийнято

на три градуси Цельсія нижче попереднього сезону;

споживання газу Україною прийнято без зони проведення АТО та

тимчасово окупованої території АР Крим і буде складати в четвертому кварталі

2015 року – 13,74 млрд. м3, в першому кварталі 2016 року – 14,37 млрд.м3.

Виходячи із зазначених вище припущень ресурс газу буде складати: млрд.куб.м

ІV квартал 2015 року І квартал 2016 року

Ресурси газу 13,74 14,37

в т.ч.

Імпорт, в т.ч. 3,724 0,422

Відбір з ПСГ 4,962 9,038

Власний видобуток 5,057 4,914

Такий графік споживання потребує рівня 20,7 млрд.м3 в підземних

сховищах газу (ПСГ) на початку зимового періоду. Для цього необхідно між

теперішнім часом та 15 жовтня 2015 р. закачати в ПСГ 8,7 млрд.м3 (2,2 млрд. м3

газ власного видобутку, 6,5 млрд.м3 імпортований газ).

За оперативними даними станом на 01.08.2015 в ПСГ ПАТ “Укртрансгаз”

очікуваний обсяг газу буде становити 12,9 млрд куб.м.

Отже, починаючи із серпня місяця п.р. середньодобова закачка газу має

становити близько 80 млн куб.м. Довідково: максимальний добовий обсяг

закачування газу в ПСГ становить 170 млн куб.м. При цьому, максимально

можливий відбір газу з ПСГ ПАТ “Укртрансгаз” станом на 01.01.2016 не має

перевищувати 130 млн куб.м на добу.

З метою надійного забезпечення газом споживачів України в осінньо-

зимовий період 2015-2016 років необхідно передбачити закупку обсягів

імпортованого газу в 4 кварталі 2015 року в обсязі близько 4,1 млрд.м3 та в

1 кварталі 2016 року в обсязі близько 2,7 млрд. м3.

Висновки та рекомендації для нормального газозабезпечення споживачів

України в осінньо-зимовий період 2015-2016 років:

неухильно дотримуватися лімітів використання газу споживачами України

у відповідності до наказу Міненерговугілля від 26.11.12 №920;

у випадку різкого зниження температури навколишнього середовища, або

іншої необхідності облдержадмістраціям розробити перелік підприємств, які

підлягають тимчасовому відключенню від газоспоживання в першу, другу та

третю чергу за розпорядженням КМУ;

забезпечити наявність на резервному рахунку коштів для подолання

наслідків можливих терактів; забезпечити в зимовий період посилену охорону об’єктів ГТС України

(Довідково:Організація охорони 80 особливо важливих об’єктів Товариства, перелік яких затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.09 №578-р, організована відповідно до вимог ст. 48 ЗУ «Про нафту і газ», ст. 19 ЗУ «Про трубопровідний транспорт», постанови КМУ від 16.11.02

3

№ 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів», здійснюється:

а) спеціальними підрозділами відомчої охорони – 75 об’єктів;

б) найнятими державними охоронними структурами – 48 об’єктів (5

постів), в тому числі спільно із спеціальними підрозділами відомчої

охорони 43 об’єктів. Охорона лінійної частини МГ та підземних сховищ газу здійснюється за

допомогою 65 найнятих мобільних патрулів, до кінця року загальна кількість патрулів складе 93 одиниці.

В частині забезпечення безпеки магістральних газопроводів на території України шляхом встановлення сучасних технічних засобів охорони на лінійній частині і стаціонарних об’єктах, повідомляємо наступне:

відповідно до Плану капітальних інвестицій по об'єктах капітального будівництва та капітального ремонту за рахунок капітальних інвестицій Товариства на 2015 рік заплановано розробку та коригування проектної документації щодо будівництва систем ТЗО, а саме: охоронної сигналізації та відеоспостереження на 63 газорозподільчих станціях (ГРС), 8 об'єктах лінійної частини магістрального газопроводу та будівництво комплексних систем охорони на 37 промислових майданчиках, компресорних станціях та виробничих майданчиках;

Товариство впровадило внутрішню норму щодо включення при розробці проектної документації вимоги з влаштування технічних засобів охорони (ТЗО) при проектуванні нових, проведенні капітального ремонту або повної модернізації ГРС (АГРС). Зокрема, передбачається застосування на ГРС I-III категорії обсягів транспортування газу систем відеоспостереження, охоронної та периметральної сигналізації, на ГРС IV-V категорії - систем периметральної та охоронної сигналізації, а для збереження об’єктів електрохімічного захисту (ЕХЗ) - захисні блок-бокси, об’єктів ЕХЗ та некерованих підсилюючих пунктів (НПП) - датчиками GSM сигналізації, з передачею інформації про спрацювання на диспетчерську службу та пости охорони тощо.

В Товаристві здійснюється робота щодо розгляду можливості організації

охорони об’єктів лінійної частини магістральних газопроводів, в тому числі

фонду свердловин ПСГ, з використанням літальних апаратів.).

Сценарій № 1: Включає газопостачання Газпрому

Прогнозний баланс по Україні на період з жовтня 2015 р. по березень 2016 р. (максимальний відбір)

Жовтень 2015 Листопад 2015 Грудень 2015 4 квартал 2015 Січень 2016 Лютий 2016 Березень 2016 1 квартал 2016 Всього

всього на

добу всього

на


на


на


на


на


на


на


на

добу

Ресурси газу: 3187,8 102,8 4726,1 157,5 5796,9 187,0 13710,8 149,0 5833,5 188,2 4842,0 172,9 3805,0 122,7 14480,5 160,9 28191,3 154,9

в т.ч.

Імпорт, в т.ч. 892,2 28,8 946,3 31,5 1517,0 48,9 3355,5 36,5 1991,8 64,3 2125,5 75,9 1653,7 53,3 5771,0 64,1 9126,5 50,1

ВАТ

"Газпром" 0,0 0,0 0,0 0,0 518,2 16,7 518,2 5,6 924,6 29,8 927,9 33,1 304,4 9,8 2156,9 24,0 2675,1 14,7

З Європи 892,2 28,8 946,3 31,5 998,8 32,2 2837,3 30,8 1067,3 34,4 1197,6 42,8 1349,3 43,5 3614,2 40,2 6451,5 35,4

Власний

видобуток 1679,9 54,2 1650,3 55,0 1726,4 55,7 5056,6 55,0 1692,4 54,6 1532,3 54,7 1689,3 54,5 4914,0 54,6 9970,6 54,8

Відбір з ПСГ * 615,7 19,9 2129,5 71,0 2553,5 82,4 5298,7 57,6 2149,3 69,3 1184,2 42,3 462,0 14,9 3795,5 42,2 9094,2 50,0

Закачування в

ПСГ 112,9 3,6 0,0 0,0 0,0 0,0 112,9 1,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 112,9 0,6

Україна,

всього: 3080,0 99,4 4717,8 157,3 5794,4 186,9 13592,2 147,7 5779,1 186,4 4773,8 170,5 3821,5 123,3 14374,4 159,7 27966,6 153,7

в т.ч.

Споживачі 2904,2 93,7 4539,8 151,3 5570,3 179,7 13014,3 141,5 5537,3 178,6 4556,8 162,7 3661,2 118,1 13755,3 152,8 26769,6 147,1

в т.ч.

Мінпром 513,6 16,6 560,6 18,7 655,2 21,1 1729,4 18,8 678,0 21,9 591,2 21,1 609,1 19,6 1878,3 20,9 3607,7 19,8

- металургія 254,2 8,2 278,6 9,3 319,9 10,3 852,7 9,3 321,6 10,4 269,5 9,6 261,2 8,4 852,3 9,5 1705,0 9,4

- хімія 259,4 8,4 282,0 9,4 335,3 10,8 876,7 9,5 356,5 11,5 321,7 11,5 348,0 11,2 1026,2 11,4 1902,9 10,5

в т.ч. фонди

ОДА 1601,8 51,7 3024,3 100,8 3922,2 126,5 8548,3 92,9 3965,2 127,9 3339,1 119,3 2691,5 86,8 9995,8 111,1 18544,1 101,9

- населення 1131,6 36,5 1806,0 60,2 2299,5 74,2 5237,1 56,9 2385,3 76,9 1975,5 70,6 1526,4 49,2 5887,2 65,4 11124,3 61,1

- теплоенерго 389,6 12,6 1088,5 36,3 1426,3 46,0 2904,4 31,6 1437,8 46,4 1222,5 43,7 949,2 30,6 3609,5 40,1 6513,9 35,8

ВТВ 175,8 5,7 178,0 5,9 224,1 7,2 577,9 6,3 241,8 7,8 217,0 7,8 160,3 5,2 619,1 6,9 1197,0 6,6

* В споживачах України невключені обсяги споживання газа в зоні АТО, близько 450 млн.куб.м на місяць (15-20 млн.куб м на добу)

** Обсяги споживання газу для України прийнято на помірковано холодну зиму

*** Відбір газу з ПСГ прийнятий на рівні технологічного максимуму з врахуванням залишку на період відбору 20.7 млрд.куб.м, в т.ч. 4,8 млрд.куб.м - технологічний буфер

Варіант 1

Сценарій № 2: Без газопостачання Газпрому

Прогнозний баланс по Україні на період з жовтня 2015 р. по березень 2016 р. (максимальний відбір)

Жовтень 2015 Листопад 2015 Грудень 2015 4 квартал 2015 Січень 2016 Лютий 2016 Березень 2016 1 квартал 2016 Всього

всього на


на


на


на


на


на


на


на


на

добу

Ресурси газу: 3229,9 104,2 4717,8 157,3 5794,4 186,9 13742,1 149,4 5779,1 186,4 4773,8 170,5 3821,5 123,3 14374,4 159,7 28116,5 154,5

в т.ч.

Імпорт, в т.ч. 1050,0 33,9 1791,5 59,7 882,0 28,5 3723,5 40,5 153,7 5,0 268,5 9,6 0,0 0,0 422,2 4,7 4145,7 22,8

ВАТ

"Газпром" 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

З Європи 1050,0 33,9 1791,5 59,7 882,0 28,5 3723,5 40,5 153,7 5,0 268,5 9,6 0,0 0,0 422,2 4,7 4145,7 22,8

Власний

видобуток 1679,9 54,2 1650,3 55,0 1726,4 55,7 5056,6 55,0 1692,4 54,6 1532,3 54,7 1689,3 54,5 4914,0 54,6 9970,6 54,8

Відбір з ПСГ * 500,0 16,1 1276,0 42,5 3186,0 102,8 4962,0 53,9 3933,0 126,9 2973,0 106,2 2132,2 68,8 9038,2 100,4 14000,2 76,9

Закачування в

ПСГ 149,9 4,8 0,0 0,0 0,0 0,0 149,9 1,6 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 149,9 0,8

Україна,

всього: 3080,0 99,4 4717,8 157,3 5794,4 186,9 13592,2 147,7 5779,1 186,4 4773,8 170,5 3821,5 123,3 14374,4 159,7 27966,6 153,7

в т.ч.

Споживачі 2904,2 93,7 4539,8 151,3 5570,3 179,7 13014,3 141,5 5537,3 178,6 4556,8 162,7 3661,2 118,1 13755,3 152,8 26769,6 147,1

в т.ч. фонди

ОДА 1601,8 51,7 3024,3 100,8 3922,2 126,5 8548,3 92,9 3965,2 127,9 3339,1 119,3 2691,5 86,8 9995,8 111,1 18544,1 101,9

ВТВ 175,8 5,7 178,0 5,9 224,1 7,2 577,9 6,3 241,8 7,8 217,0 7,8 160,3 5,2 619,1 6,9 1197,0 6,6

* В споживачах України невключені обсяги споживання газа в зоні АТО, близько 450 млн.куб.м на місяць (15-20 млн.куб м на добу)

** Обсяги споживання газу для України прийнято на помірковано холодну зиму

*** Відбір газу з ПСГ прийнятий на рівні технологічного максимуму з врахуванням залишку на період відбору 20.7 млрд.куб.м, в т.ч. 4,8 млрд.куб.м - технологічний буфер

Варіант 2

Додаток 16





Ситуація

з руйнуванням та пошкодженням об’єктів

нафтогазового комплексу в зоні АТО

За оперативною інформацією, отриманою Антикризовим штабом

Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та згідно з Регламентом

оперативних повідомлень на об’єктах буріння, добування, зберігання,

транспортування та розподілу вуглеводнів, розташованих в зоні проведення

АТО, станом на 12.07.2015:

1. За інформацією ПАТ “Укртрансгаз” з 04.06.15 УМГ «Донбастрансгаз» в

односторонньому порядку прийняв рішення щодо припинення надання

інформації про стан об’єктів в зоні АТО.

Відповідно до інформації ПАТ «Укртрансгаз» обмежено доступ до

державного майна Товариства вартістю 295 782,8 тис.грн., розташованого на

території проведення антитерористичної операції, яке використовувалося для

транспортування та розподілу природного газу і до якого неможливо

забезпечити безпечний та безперешкодний доступ.

Крім того, сума збитків від аварії, що сталася 12.06.15 внаслідок

здійснення «ДНР» артилерійського обстрілу на газопроводах Ду1000

«Краматорськ-Донецьк-Маріуполь» та газопроводі-відводі Ду500 до ГРС

«Донецьк-2» складає 29 812,8 тис.грн., в тому числі вартість втраченого газу –

29512,6 тис.грн., витрати на аварійно-відновлювальні роботи – 300,2 тис.грн.

Орієнтовна сума нанесених збитків ПАТ «Укртрансгаз» за період бойових

дій з липня 2014 р. по липень 2015 р. становить 126 312,8 тис. грн. (інформація

уточнюється).

2. За інформацією ПАТ “Укргазвидобування” в зоні виробничої діяльності

ГПУ “Шебелинкагазвидобування” без електропостачання знаходиться 1

установка комплексної підготовки газу – Кондрашівська Сєвєродонецького

цеху з видобутку нафти, газу і конденсату (ЦВНГК).

Втрати видобутку природного газу у зв’язку з проведенням АТО по ГПУ

“Шебелинкагазвидобування” у липні 2015 року за добу становлять 636 тис. м3.

Розрахункові збитки від недоотриманої виручки за реалізацію газу по

контракту з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодобово

становлять 1 011,0 тис.грн. (без ПДВ).

За час бойових дій викрадено 3 од. автотранспорту.

3. За інформацією ПАТ “Укртранснафта”, за час проведення бойових дій

пошкоджено інфраструктуру магістральних нафтопроводів (МН) філії

“Придніпровські магістральні нафтопроводи” (смт. Вовчоярівка,

Попаснянський район, Луганська область): технологічне та допоміжне

обладнання, будівлі та споруди, автотранспорт Лінійної виробничої

диспетчерської станції (ЛВДС) “Лисичанськ”.

Орієнтовна загальна сума збитків ПАТ «Укртранснафта» становить

61 367,53 тис. грн., з них від пошкодження МН – 34 420,00 тис. грн.,

викрадення (43 од.) та пошкодження (53 од.) автотранспорту – 26 947,53 тис.

грн.

4. За інформацією (раніше наданою) ДП “Укравтогаз” залишаються

захопленими незаконними військовими формуваннями 9 автомобільних

газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС): Донецьк-2, Донецьк-3,

Горлівка-1, Горлівка-2, Макіївка-1, Макіївка-2, Амвросіївка, Єнакієве,

Луганськ. Персонал АГНКС не виходить на зв’язок з виробничо-

диспетчерською службою ДП “Укравтогаз” для передачі оперативної

інформації про стан справ на об’єктах.

За час бойових дій викрадено 47 од. автотранспорту.

Сума збитків ДП «Укравтогаз» становить 29 673,0 тис.грн., в т.ч.

викраденого автотранспорту - 780 тис.грн.

5. За інформацією (раніше наданою) ПАТ “Укрнафта”, у зв’язку з

неможливістю здійснювати господарську діяльність на тимчасово

неконтрольованій території, Товариством зупинена діяльність 5 із 8 АЗС у

Луганській області, працівники яких знаходяться у простої. Відновлено роботу

3 АЗС (2 - у м. Сєвєродонецьку та 1 - у м. Рубіжному).

Орієнтовна сума завданих збитків ПАТ «Укрнафта», з урахуванням

викрадених нафтопродуктів, по п’яти АЗС становить 532,1 тис. грн.

6. За інформацією ПАТ “Донецькоблгаз”, в зоні виробничої діяльності

Товариства виявлено 631 пошкоджень розподільних газопроводів (у тому числі:

48 пошкоджень газопроводів високого тиску, 113 - середнього тиску та 470 -

низького тиску), пошкоджено 6 газорозподільних пунктів (2 ГРП та 4 ШРП).

Станом на 13.07.15 ліквідовано 617 пошкоджень газопроводів (у тому

числі: 46 пошкоджень газопроводів високого тиску, 108 - середнього тиску та

463 - низького тиску) та відновлено роботу 2 ШРП. Залишається усунути

14 пошкоджень розподільних газопроводів, та відновити роботу

4 газорозподільних пунктів (2 ГРП та 2 ШРП м. Мар'їнка).

На території Донецької області газопостачання було відновлено у 216 із

224 відключених від газопостачання населених пунктах, у 78493 приватних та

3996 багатоквартирних будинках, всього для 242340 абонентів та 10

підприємств.

Без газопостачання залишаються 12919 абонентів та 5 підприємств.

За час бойових дій викрадено 32 од. та пошкоджено 5 од. автотранспорту.

Пошкоджено адмінбудівлі виробничих підрозділів Харцизького УГГ,

Шахтарського УГГ, Мар’їнського УГГ, Ясинуватського УГГ, Горлівського

УГГ, Авдіївської дільниці Ясинуватського УГГ, Сніжнянської дільниці

Шахтарського УГГ та Тельманівської дільниці Старобешівського УГГ, будівлю

майстерень Старобешівського УГГ, будівлю ГРП №27 смт. Новгородське

Дзержинського УГГ, будівлю дільниці Донецької ГНС у м. Донецьку,

газонаповнювальну станцію (ГНС) та газонаповнювальні пункти (ГНП): ГНС

Ясинуватського УГГ, ГНП Старобешівського УГГ, ГНП Мар’їнського УГГ.

Орієнтовна загальна сума збитків ПАТ “Донецькоблгаз” внаслідок

бойових дій становить 38 173, 0 тис. грн.

7. Інформація від ПАТ “Донецькміськгаз” та ПрАТ “Макіївкагаз”

не надходить у зв’язку із захопленням підприємств представниками так званої

“ДНР”.

8. За інформацією ПАТ “Маріупольгаз” в зоні виробничої діяльності

Товариства виявлено 884 пошкоджень розподільних газопроводів (у тому числі:

2 пошкодження газопроводів високого тиску, 232 - середнього тиску та 650 -

низького тиску), пошкоджено 3 газорозподільних пунктів (1 ГРП та 2 ШРП).

Станом на 13.07.15 ліквідовано 880 пошкоджень газопроводів (у тому

числі: 2 пошкоджень газопроводів високого тиску, 228 - середнього тиску та

650 - низького тиску), відновлено роботу 3 газорозподільних пунктів та

газопостачання 7969 абонентам, 14 підприємств та 16 комунально-побутовим

об’єктам.

Залишається усунути 4 пошкоджень розподільних газопроводів та

відновити газопостачання 8 абонентам приватних будинків та 20 комунально-

побутовим об’єктам.

Сума збитків ПАТ “Маріупольгаз” внаслідок бойових дій складає

3 117,2 тис. грн.

9. За інформацією ПАТ “Луганськгаз” в зоні виробничої діяльності

Товариства на території проведення АТО (без урахування непідконтрольних

органам державної влади територій) виявлено 464 пошкодження розподільних

газопроводів (з них: 24 - високого, 158 - середнього та 282 - низького тиску) та

пошкоджено 112 газорозподільних пунктів (27 ГРП та 85 ШРП).

Станом на 13.07.15 ліквідовано 444 пошкоджень розподільних

газопроводів (у тому числі: 21 - високого, 152 - середнього та 271 – низького

тиску), відновлено роботу 101 газорозподільних пунктів (25 ГРП та 76 ШРП).

Залишається усунути 20 пошкоджень розподільних газопроводів та

відновити роботу 11 газорозподільних пунктів.

На підконтрольній території Луганської області газопостачання відновлено

у 256 із 259 відключених від газопостачання населених пунктів, для 176 279

абонентів (123 579 абонентів приватних будинків, 52 700 абонентів

багатоквартирних будинків) та 105 підприємств. Без газопостачання

залишаються 1131 абонента та 10 підприємств.

За час бойових дій викрадено 12 од. та пошкоджено 8 од. автотранспорту.

Сума збитків ПАТ “Луганськгаз” внаслідок бойових дій уточнюється.

Орієнтовна узагальнена сума збитків зазначених підприємств (з

урахуванням раніше наданих даних УМГ «Донбастрансгаз» та без урахування

недоотриманої виручки ГПУ “Шебелинкагазвидобування” ПАТ

«Укргазвидобування») внаслідок бойових дій становить 259 175,6 тис. грн.

(дані уточнюються).

Довідково: у зоні АТО (на не підконтрольній Україні території)

знаходяться об’єкти газопостачання, спорудження яких здійснювалось за

фінансової участі Компанії, на загальну суму по Донецькій обл. - 48 790 092,98

грн.; по Луганській обл. – 36 599 108,80 грн.

Додаток 17


енергетичного комплексу

України до осінньо-зимового

періоду 2015 – 2016 рр. та його

проходження

Щодо вдосконалення державної політики

регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та

забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати

житлово-комунальних послуг

Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», що

була підписана депутатами Верховної Ради України восьмого скликання, а

також Меморандумом про економічну та фінансову політику (далі –

Меморандум), підписаним між Урядом України і МВФ, відповідно до листа про

наміри, погодженого розпорядженням КМУ від 27.02.15 №129-р,

передбачається приведення до квітня 2017 року цін на природний газ для всіх

категорій споживачів до єдиної ринкової ціни паритетної з цінами

імпортованого газу, а також уникнення перехресного субсидіювання.

На виконання пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про

Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон) та положень

Меморандуму на першому етапі впорядкування цін НКРЕКП відповідними

постановами з 1 квітня 2015 року здійснено перегляд цін на природний газ для

населення та суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію для

надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Так постановою НКРЕКП від 03.03.15 № 583 «Про встановлення

роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» з

1 квітня 2015 року встановлено роздрібні ціни на природний газ, що

використовується для потреб населення (з урахуванням податку на додану

вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ

для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування,

розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом), у разі

використання природного газу:

1) для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188 грн. за 1 куб.м;

2) для індивідуального опалення або комплексного споживання

(індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води):

у період з 01 травня по 30 вересня (включно) - 7,188 грн. за 1 куб.м;

у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно):

за обсяг, спожитий до 200 куб.м природного газу на місяць (включно), -

3,600 грн. за 1 куб.м;

за обсяг, спожитий понад 200 куб.м природного газу на місяць, - 7,188 грн.

за 1 куб.м.

2

Постановою НКРЕКП від 03.03.15 №584 з 1 квітня 2015 року затверджено

граничний рівень ціни на природний газ для суб'єктів господарювання, які

виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень,

установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу,

що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення

та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого

приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), на рівні 2994,30

грн. за 1000 куб.м з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді

цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для суб'єктів

господарювання усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків,

тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу

за регульованим тарифом.

Зазначений рівень ціни було враховано НКРЕКП в тарифах на теплову

енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення

для кожного теплопостачального/теплогенеруючого підприємства в розрахунку

на 1 Гкал, які встановлені постановою НКРЕКП від 31.03.15 №1171 (із змінами

і доповненнями) «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого

опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються

населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», що

набрала чинність 8 травня 2015 року.

Разом з тим, з 1 травня 2015 року відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України від 28.02.15 №106 «Про удосконалення порядку надання

житлових субсидій» набули чинності зміни до порядку надання населенню

субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,

придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848.

Відповідно до цих змін призначення субсидії відбуватиметься на підставі лише

двох документів - заяви та декларації, скасовано необхідність надання довідок

про доходи, у тому числі й працюючих осіб, запроваджено спрощені форми

заяви та декларації про доходи і витрати осіб для звернення за субсидією,

зменшено перелік обмежень щодо майнового стану осіб, які звертаються за

призначенням субсидій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.15 №475 з

11 липня 2015 року порядок надання житлових субсидій в черговий раз

спрощено, а саме: скасовано необхідність самостійного обчислення та

заповнення даних щодо доходу, введено можливість розрахунку субсидій на

підставі середньомісячного сукупного доходу за останні три місяці, скасовано

обов’язковість повернення субсидій у подвійному розмірі в разі подання

недостовірних документів, зменшено перелік випадків, коли субсидія не

призначається тощо.

Також враховуючи, що з 1 жовтня 2015 року вступає в дію Закону України

від 09.04.15 №329-VIІI «Про ринок природного газу», наразі триває розробка та

опрацювання підзаконних актів щодо встановлення цін і тарифів на природний

газ.

http://www.solor.gov.ua/docs/all/subs_2015.zip

http://www.solor.gov.ua/docs/all/subs_dekl2015.zip

3

Згідно з положеннями Меморандуму, на другому етапі впорядкування

цін на природний газ для населення та для суб’єктів господарювання, що

виробляють теплову енергію для потреб населення передбачена ліквідація

структури ціноутворення, що базується на двох категоріях і підвищення ціни

для населення до рівня, необхідного для досягнення 75 відсотків рівня паритету

з імпортом у квітні 2016 року. Відповідно тарифи на теплову енергію та

послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання передбачено

підвищити до рівня, який відповідатиме ціні на природний газ, що становитиме

75 відсотків від рівня паритету з імпортом у квітні 2016 року.

Отже, стале функціонування Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України» та підприємств системи в цілому може бути забезпечено

виключно за умови вчасного та в повному обсязі відшкодування збитків,

спричинених державним регулюванням цін та тарифів.

Додаток 18





Інформація щодо заборгованості підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих

промислових споживачів перед Національною акціонерною компанією

«Нафтогаз України»

Станом на 30 червня 2015 р. сумарна прострочена заборгованість за

природний газ, постачальником якого є Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України», підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових

споживачів складає 21,6 млрд. грн.

У порівнянні з минулим місяцем заборгованість зменшилася на

320 млн.грн. (1,5%).

Борг підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, використаний для

виробництва теплової енергії, становить близько 67% від загальної суми

заборгованості, борг ТЕЦ за природний газ, використаний у виробництві

електроенергії — близько 24%, борг прямих промислових споживачів – 9%.

Найбільший боржник – ПАТ «Київенерго», заборгованість якого за газ,

використаний для виробництва теплової та електричної енергії, складає близько

3,0 млрд. грн., в т.ч. 2,5 млрд. грн. – за газ, використаний у 2015 році для

виробництва електроенергії.


Інформація щодо реверсних постачань природного газу з країн Європи

З метою диверсифікації поставок газу протягом останніх років представниками Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за участі фахівців ПАТ «Укртрансгаз» було проведено ряд переговорів з газовими компаніями Німеччини, Словаччини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Туреччини та інших країн для забезпечення поставок Європейського газу з використанням газотранспортних систем вищезазначених країн. В результаті проведених переговорів розпочались поставки газу з Польщі (листопад 2012), Угорщини (березень 2013) і Словаччини (серпень 2014).

Словаччина Відповідно до «Меморандуму про взаєморозуміння» та «Угоди про

підключення» між ПАТ «Укртрансгаз» було проведено ряд переговорів з газовими компаніями Німеччини, Словаччи і компанією Eustream a.s. (оператор ГТС Словаччини) з 16.08.2014 розпочато подачу природного газу з території Словаччини в Україну по газопроводу Вояни-Лупінг № 4. Облік газу здійснюється на ГВС «Будінце» (Словаччина).

У 2014 році по зазначеному маршруту протранспортовано – 3,6 млрд.м3, у 2015 році, (станом на 01.07.2015р.) - 5.9 млрд.куб.м.3 природного газу.

Відповідно до діючих угод між ПАТ «Укртрансгаз» було проведено ряд переговорів з газовими компаніями Німеччини, Словаччини та Eustream a.s. з 22 грудня 2014 року після проведення тестових випробувань на прикордонній ГВС «Будінце» збільшено транспортні потужності прийому газу до 40 млн.м3 на добу.

При цьому існує можливість до подальшого збільшення транспортування природного газу зі Словаччини в Україну використовуючи існуючі газотранспортні можливості. По чотирьох магістральних газопроводах загальною потужністю 285 млн.м3 на добу, якими транспортується природний газ в напрямку Україна-Словаччина максимальний добовий обсяг за останні чотири місяці не перевищував 180 млн.м3. Таким чином можливо використати один з газопроводів в напрямку України та суттєво збільшити поставки природного газу в Україну.

На останній зустрічі між фахівцями ПАТ «Укртрансгаз» було проведено ряд переговорів з газовими компаніями Німеччини, Словаччини і компанією Eustream a.s. було попередньо домовлено, що починаючи з першого січня 2016 року загальна потужність в напрямку Словаччина-Україна може досягти 54 млн.м3/добу (безперервна 27 млн.м3/добу, перервна 27 млн.м3/добу,)

2Польща Відповідно до Операторської угоди між ПАТ «Укртрансгаз» і компанією

GAZ-SYSTEM S.A. (оператор ГТС Польщі) з листопада 2012 року розпочато транспортування природного газу в Україну через ГВС «Германовичі».

У 2013 році через зазначену ГВС протранспортовано близько 1 млрд.м3 природного газу, у 2014 році близько 0,9 млрд.м3 , у 2015 році (станом на 01.07.2015 р.) 62 млн.куб.м 3 природного газу.

З метою збільшення транспортування природного газу в Україну та Республіку Польща, ПАТ «Укртрансгаз» та GAZ-SYSTEM S.A. в грудні 2014 року уклали Угоду про правила взаємодії, якою передбачено розробка ТЕО проекту будівництва інтерконнектору Республіка Польща – Україна. За результатами ТЕО буде прийнято рішення щодо доцільності будівництва зазначеного газопроводу-інтерконнектору.

Угорщина Відповідно до Технічної угоди з між ПАТ «Укртрансгаз» та FGSZ LTD

(оператором ГТС Угорщини) з березня 2013 було розпочато транспортування природного газу з Угорщини в Україну. Облік газу здійснюється на ГВС «Берегдароц» (Угорщина).

З серпня 2013 року після проведення ряду технічних заходів в районі ГВС «Берегово» збільшено транспортні потужності прийому природного газу в Україну до 16,8 млн.м3 на добу.

У 2013 році через ГВС «Берегдароц» протранспортовано близько 1,1 млрд.м3 природного газу, у 2014 році близько 0,6 млрд.м3, у 2015 році (станом на 01.07.2015 року) близько 418,8 млн.куб.м3 природного газу.

Румунія У квітні 2015 року відбулась робоча зустріч між представниками

ПАТ «Укртрансгаз», НАК «Нафтогаз України» та Transgaz S.A. (оператором ГТС Румунії).

Обговорено питання стосовно підписання прямих угод про підключення між ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та Transgaz s.a. Medias на ГВС Медіаш Ауріт та ГВС Орловка/Ісакча.

Cторони домовились про наступне: підписати Меморандум про взаєморозуміння між Transgaz S.A. та

ПАТ «Укртрансгаз»; продовжувати співпрацю щодо підготовки та підписання Угод про

підключення в точках Медіаш Ауріт та Ісакча; проведення тристоронньої зустріч Transgaz S.A., Булгартрансгаз та

ПАТ «Укртрансгаз»; опрацювання технічним підрозділами компаній питання забезпечення

потоку природного газу з Румунії в Україну; опрацювання можливості подання спільних проектів в ENTSOG та

Європейську Комісію для отримання статусу РСІ (проекти спільного інтересу).

3

Погоджено провести тристоронню зустріч між представниками Transgaz S.A., Булгартрансгаз та ПАТ «Укртрансгаз», на якій сторони планують обговорити плани розвитку прямих взаємовідносин.

Пропускна здатність ГТС України на вході

з території європейських країн

Пункт маршруту Технічна потужність Млрд.м3/рік

Технічна потужність Млн.м3/доба

Доступна потужність на постійній

основі Млн.м3/доба

Доступна перервна потужність Млн.м3/доб

Словаччина-Україна (Будінце)

14,5 40,0 27+

19,7 54 (з

01.01.2016) 27 27

Угорщина-Україна(Берегдароц)

5,4 16,8 16,8

Польще-Україна (Германовичі)

1,5 4,3 4,3

Румунія-Україна Тривають переговори


Сприяння фінансування закупівель природного газу з боку Європейської Комісії

Протягом останніх зустрічей у форматі Україна-Єврокомісія-Росія

щодо газових питань, які відбулись у Брюсселі, повторно обговорювалося сприяння фінансування закупівель газу з боку Комісії. Європейською комісією було рекомендовано, щоб обсяги природного газу, які зберігаються у ПСГ України, досягли 20,7 млрд.м3 на 15 жовтня 2015 року. Для цього, протягом липня-вересня цього року до ПСГ має бути закачано 8,7 млрд.м3, з яких 2,2 млрд.м3 є газом внутрішнього видобутку, а 6,5 млрд.м3 є імпортованим газом. Сукупні потреби у фінансуванні для цих закупівель складають 2,0 млрд. доларів США.

Протягом зазначеного періоду державний бюджет України та власні фонди ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України" можуть покрити не більше ніж 200 млн. доларів США.

З урахуванням вищезазначеного потреба в додатковому

фінансуванні складає 1,8 млрд. доларів США.

Довідково: Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2015 р. № 459

"Питання стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду" передбачено створити у 2015 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд у розмірі 1 000 000 тис. доларів США.

Кошти стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду будуть використовуватися ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” для закупівлі імпортованого природного газу, послуг з приєднання та доступу до газотранспортних мереж, з транспортування та зберігання природного газу відповідно до договорів, укладених зазначеним товариством з постачальниками таких товарів, робіт і послуг.

2

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 24 червня 2015 р. № 459

Питання стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду

Відповідно до абзацу шостого статті 6 Закону України “Про Державний

бюджет України на 2015 рік” Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Створити у 2015 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд у

розмірі 1 000 000 тис. доларів США. 2. Затвердити Порядок формування і використання коштів стабілізаційного

(резервного) енергетичного фонду в 2015 році, що додається.

Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою КМУ від 24.06.15 № 459

ПОРЯДОК формування і використання коштів стабілізаційного

(резервного) енергетичного фонду в 2015 році 1. Цей Порядок визначає механізм формування і використання коштів

стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду в 2015 році. 2. Формування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду

здійснюється ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” відповідно до договорів, укладених із зовнішніми кредиторами, під державні гарантії, надані на підставі окремих рішень Кабінету Міністрів України.

3. Кошти стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду використовуються ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” для закупівлі імпортованого природного газу, послуг з приєднання та доступу до газотранспортних мереж, з транспортування та зберігання природного газу відповідно до договорів, укладених зазначеним товариством з постачальниками таких товарів, робіт і послуг.

4. Природний газ, придбаний за рахунок коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, зберігається в підземних сховищах ПАТ “Укртрансгаз” і використовується ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на підставі окремих рішень Кабінету Міністрів України.

5. Міненерговугілля подає Мінфіну в установлений законодавством для фінансової звітності строк звіт про використання коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, залучених під державні гарантії.

6. Міненерговугілля здійснює контроль за цільовим використанням коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, закупівлею імпортованого природного газу, фінансовим станом ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та своєчасністю і повнотою виконання ним фінансових зобов’язань за запозиченнями.

3

Інформація щодо потреби НАК "Нафтогаз України" в фінансуванні для закачування імпортованого газу до ПСГ в 2015 році

Назва статті липень серпень вересень жовтень РАЗОМ

І. Закачування газу до ПСГ

Імпортований газ

Обсяг газу, млн.куб.м 1 400 1 798 1 740 1 551 6 489Ціна придбання газу,

$/тис.куб.м $276 $280 $280 $290 $282 Ціна придбання газу,

грн./тис.куб.м 5 934 6 076 6 160 6 380 Вартість придбаного газу,

млн.$ $386 $503 $487 $450 $1 827Вартість придбаного газу,

млн.грн. 8 308 10 925 10 718 9 895 39 846Природний газ власного видобутку

Обсяг газу, млн.куб.м 756 759 694 2 209Ціна придбання газу,

грн./тис.куб.м 1 908 1 908 1 908 1 908 1 908Вартість придбаного газу,

млн.грн. 1 442 1 448 1 324 0 4 215

РАЗОМ ПРИРОДНОГО ГАЗУ Вартість придбаного газу,

млн.$ $453 $570 $547 $450 $2 021Вартість придбаного газу,

млн.грн. 9 750 12 373 12 043 9 895 44 061

Довідково: залишок газу в ПСГ на кінець періоду (Компанія) 12 456 15 013 17 447 18 998 залишок газу в ПСГ на кінець періоду (Україна) 14 158 16 715 19 149 20 700

ІІ. Власні ресурси Компанії для фінансування закачування газу

Надходження коштів 6 444 6 432 7 184 13 405 33 464

Витрати коштів 4 637 4 569 5 295 11 287 25 788

Всього власних коштів, млн.грн. 1 792 1 849 1 874 2 092 7 606

Всього власних коштів, млн.$ $15 $15 $15 $26 $70

ІІІ. Фінансування з державного бюджету (ОВДП), млн.грн. 3 600 3 600 Фінансування з державного бюджету (ОВДП), млн.$ $166 $166

IV. Потреба в фінансуванні, млн.грн. 6 143 12 143 11 854 9 887 40 028

4

Потреба в фінансуванні, млн.$ $287 $560 $539 $449 $1 835

Довідково:

курс грн./$ 21,50 21,70 22,00 22,00 22


Заходи щодо зменшення використання природного газу для сталого

проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 років:

керівникам газодобувних, газотранспортних, газорозподільних підприємств, а також споживачам природного газу (незалежно від категорії) під персональну відповідальність суворо дотримуватися дисципліни газопостачання;

головам обласних та Київської міської держадміністрацій визначити перелік соціально важливих споживачів природного газу (крім населення) в конкретному регіоні та надати його до Антикризового штабу з графіком черговості обмеження (відключення) таких підприємств у разі дефіциту природного газу;

керівникам міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, газотранспортних та газорозподільних підприємств із залученням територіальних підрозділів МВС України забезпечити постійний моніторинг та контроль за виростанням природного газу суворо у відповідності до встановлених лімітів його використання;

розроблення та затвердження місцевими органами виконавчої влади та самоврядування графіків ГВП та централізованого опалення, синхронізація підприємствами теплової енергетики дій в частині пониження температури теплоносія в мережах, виконання графіків подачі теплового носія, затверджені місцевими органами виконавчої влади та самоврядування;

розроблення та затвердження місцевими органами виконавчої влади та самоврядування разом з підприємствами теплової енергетики планів заходів у разі падіння тиску природного газу до критичного або повного його відключення;

визначення та застосування підприємствами теплової енергетики максимальної перерви у використанні природного газу для підігріву теплоносія, за якої можливе підтримання мінімального температурного режиму у системі теплопостачання шляхом використання резервних видів палива та роботи мережевих насосів.

оповіщення через засоби масової інформації, у тому числі радіо, телебачення, пресу, щодо економного використання природного газу в осінньо-зимовий період 2015/16 років.


Інформація щодо оснащення житлового фонду України лічильниками газу

(на виконання Закону України від 16.06.11 №3533-VІ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»)

Із майже 14 млн. газифікованих домогосподарств лічильниками

обладнано вже 71,2% (дані включають показники АР Крим та м. Севастополь станом на 01.03.14). Це дає змогу обліковувати понад 92% газу, який використовує населення України.

Наразі найвищий рівень оснащеності лічильниками досягнуто в Закарпатській (97,7%), Тернопільській (93,2%), Івано-Франківській (93,0%) та Вінницькій (90,4%) областях.

Згідно із Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» термін оснащення житла лічильниками встановлений:

до 1 січня 2016 р. – якщо природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

до 1 січня 2018 р. – якщо природний газ використовується лише для приготування їжі.

Інформація про рівень оснащення житла лічильниками газу

станом на 1 липня 2015 року

Область, місто

Кількість квартир, гази- фікованих

при- родним газом

З них обладнано лічильни- ками

% осна- щення

У тому числі, квартири (будинки), що обладнані:

Опалювальний котел (піч) та інші газові прилади (плита, колонка) *

Плита газова та водонагрівач (колонка) Плита газова

всього з обліком % без

лічильн. всього з обліком % без

лічильн. всього з обліком % без

лічильн.

Всього по Україні 13 290 014 9 433 901 71,0 7484504 7 405 425 98,9 79 079 1184553 854 562 72,1 329 991 4620957 1 173 914 25,4 3447 043

в тому числі:

Вінницька 436 483 394 783 90,4 340 691 339 876 99,8 815 29 201 20 662 70,8 8 539 66 591 34 245 51,4 32 346

Волинська 237 235 185 606 78,2 148 503 147 909 99,6 594 27 783 21 118 76,0 6 665 60 949 16 579 27,2 44 370

Дніпропетровська 1 290 744 771 331 59,8 574 924 562 187 97,8 12 737 172 599 112 476 65,2 60 123 543 221 96 668 17,8 446 553

Донецька 1 248 262 655 081 52,5 414 420 407 919 98,4 6 501 243 988 159 812 65,5 84 176 589 854 87 350 14,8 502 504

Житомирська 368 245 326 178 88,6 256 431 255 320 99,6 1 111 50 008 38 303 76,6 11 705 61 806 32 555 52,7 29 251

Закарпатська 269 772 263 553 97,7 226 870 226 856 100,0 14 11 798 9 684 82,1 2 114 31 104 27 013 86,8 4 091

Запорізька 558 407 332 784 59,6 236 564 235 093 99,4 1 471 39 492 35 793 90,6 3 699 282 351 61 898 21,9 220 453

Івано-Франківська 417 984 388 527 93,0 359 779 356 240 99,0 3 539 11 781 10 008 85,0 1 773 46 424 22 279 48,0 24 145

Кіровоградська 246 354 220 383 89,5 174 377 173 625 99,6 752 20 932 18 646 89,1 2 286 51 045 28 112 55,1 22 933

Київська 801 601 709 045 88,5 582 001 574 471 98,7 7 530 37 849 29 714 78,5 8 135 181 751 104 860 57,7 76 891

Луганська 751 843 577 484 76,8 467 632 462 636 98,9 4 996 67 494 40 189 59,5 27 305 216 717 74 659 34,4 142 058

Львівська 785 688 635 907 80,9 545 639 537 097 98,4 8 542 57 145 45 001 78,7 12 144 182 904 53 809 29,4 129 095

Миколаївська 347 977 281 005 80,8 209 605 206 881 98,7 2 724 44 883 37 012 82,5 7 871 93 489 37 112 39,7 56 377

Одеська 605 873 424 160 70,0 298 029 296 929 99,6 1 100 29 529 24 723 83,7 4 806 278 315 102 508 36,8 175 807

Полтавська 602 010 454 266 75,5 380 127 372 653 98,0 7 474 35 273 29 029 82,3 6 244 186 610 52 584 28,2 134 026

Рівненська 255 303 220 963 86,5 171 621 171 064 99,7 557 22 384 19 891 88,9 2 493 61 298 30 008 49,0 31 290

Сумська 371 752 290 424 78,1 232 332 232 332 100,0 0 36 471 34 652 95,0 1 819 102 949 23 440 22,8 79 509

Тернопільська 325 286 302 864 93,1 277 262 276 740 99,8 522 13 431 10 347 77,0 3 084 34 593 15 777 45,6 18 816

Харківська 951 380 502 229 52,8 411 640 401 973 97,7 9 667 73 324 42 340 57,7 30 984 466 416 57 916 12,4 408 500

Херсонська 267 110 216 954 81,2 164 217 164 217 100,0 0 17 195 14 582 84,8 2 613 85 698 38 155 44,5 47 543

Хмельницька 414 210 362 397 87,5 288 704 286 223 99,1 2 481 37 727 33 946 90,0 3 781 87 779 42 228 48,1 45 551

Черкаська 410 430 326 743 79,6 275 319 274 271 99,6 1 048 19 615 16 061 81,9 3 554 115 496 36 411 31,5 79 085

Чернівецька 226 909 198 342 87,4 179 470 178 293 99,3 1 177 7 493 4 628 61,8 2 865 39 946 15 421 38,6 24 525

Чернігівська 347 886 268 194 77,1 233 295 229 568 98,4 3 727 27 047 13 533 50,0 13 514 87 544 25 093 28,7 62 451

м.Киів 751 270 124 698 16,6 35 052 35 052 100,0 0 50 111 32 412 64,7 17 699 666 107 57 234 8,6 608 873


Перспективні заходи на підприємствах

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

ПАТ «Украгазвидобування»

Організаційні заходи З метою недопущення зниження планових показників та забезпечення

стабільного проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016рр. газовидобувним комплексом України та подальша стабілізація показників видобутку природнього газу та нафтопродуктів потребують вирішення наступні проблемні питання загальнодержавного рівня:

прийняття Верховною Радою України змін до Земельного Кодексу України для спрощення механізму відводу земель під будівництво газовидобувних об’єктів та свердловин;

надання щорічно 12-14 спецдозволів на геологічне вивчення нових площ; зменшення ставок рентної плати за користування надрами для

видобування природного газу з 70% до 35-40% (для глибин до 5 тис. м.); щомісячні гарантовані 100% розрахунки за поставлений природний газ; впровадження справедливої системи оподаткування, яка б дозволяла

надрокористувачу повертати капітальні витрати та регулювати рівень податкового навантаження залежно від реальної прибутковості родовища, яка обумовлюється сприятливістю чи несприятливістю гірничо-геологічних умов розробки родовищ для економічно вигідного видобутку вуглеводнів;

дотримання принципу рівності усіх платників податків перед законом, що полягає у забезпеченні однакового підходу до платників податків незалежно, у тому числі, від форми власності юридичної особи, місця походження капіталу тощо;

сприяння у відводі землі під намивні споруди в поймах річок Сула та Коломак Полтавської обл., де підтверджені запаси газу складають до 7,0 млрд.м3;

сприяння відводу земельних ділянок для буріння свердловин в лісосмугах Полтавської та Львівської областей, де розвідані запаси газу складають 6,0 млрд.м3;

прийняття «Правил розробки нафтових та газових родовищ»; опрацювання питання щодо встановлення цільових відрахувань – рентних

платежів до місцевих бюджетів в розмірі до 3 % з метою врегулювання відносин Облдержадміністрацій та видобувних підприємств для фінансування програм соціально-економічного розвитку в регіоні.

2

Практичні заходи 1. Ввести в експлуатацію в 2015 р. УКПГ Кузьмічівського родовища –

додатковий видобуток 36 млн. м3 газу починаючи з 2016 р.

2. Ввести в експлуатацію в І півріччі 2016 р. Червонодонецьку дотискуючу компресорну станцію (Харківська область):

готовність об’єкту складає – 80-90%; потреба в капітальних інвестиціях – 250 млн. грн.; додатковий видобуток газу з 2016 р. – 175 млн. м3 щороку;

3. Будівництво нових ДКС ДКС в ГПУ «Полтавагазвидобування» на УКПГ Байрацького,

Сх. Машівського, Розумівського, Копилівського, Степового, Яблунівського (власні кошти), Чутівського, Машівського родовищ (інвестиційні кошти), видобуток – 126 млн. м3/рік;

2 ДКС для газліфтної експлуатації свердловин Яблунівського родовища ГПУ «Полтавагазвидобування» - 30,0 млн. грн. (власні кошти), видобуток – 15 млн. м3/рік.

4. Реконструкція діючих ДКС - Держівське, Хідновицьке, Любешівське (власні кошти), Свидницьке, Битків-Бабчинське родовища (інвестиційні кошти), видобуток – 30 млн. м3/рік.

5. Розширення існуючих на Яблунівському та будівництво нових намивних споруд на Чутівському родовищах в поймах річок Сула, Коломак – 90 млн. грн. (власні кошти), видобуток – 100 млн. м3/рік.

6. Вивільнення 800 млн. м3 газу із технології «Сайклінг-процесу» замістивши його рециркуляцією – азотом:

інвестиції – 800 млн. грн.; строк будівництва – 2,5 роки.

7. Будівництво 20-25 компресорних станцій малої потужності до 400 кВт для видобутку газу з малодебітних та низьконапірних свердловин.

Станом на 01.07.2015 року фонд малодебітних свердловин становить – 970 од.:

інвестиції – 300 млн. грн. приріст річного видобутку – 250 млн. м3.

8. Будівництво 25-ти азотних установок для технології газліфтної експлуатації свердловин та заміни рециркуляції природного газу чистим азотом в технології сайклінг-процесу видобутку конденсату:

інвестиції – 1 млрд. грн. приріст річного видобутку – 300 млн. м3.

9. Закупівля новітньої спецтехніки та обладнання для стабілізації та збільшення видобутку з діючого фонду газоконденсатних свердловин (колтюбінгові та пересувні азотні компресорні установки, станки для капітального ремонту свердловин).

3

інвестиції – 500 млн. грн. приріст річного видобутку –100-150 млн. м3.

10. Буріння других стовбурів свердловин обсяг робіт – 6-8 свердловин в рік; обсяг фінансування – 90 млн. грн.; обсяг видобутку – 50,0 млн.м3/рік.

ПАТ «Укрнафта» Облаштування свердловин №№ 104, 105 Решетняківського родовища

(будівництво УППГ та газопроводу довжиною 10 км). Необхідна умова – швидке відведення земельної ділянки під будівництво газопроводу. Приріст річного видобутку газу з листопада 2014 р. – 60 млн.куб.м.

Впровадження азотних установок в системі газліфтного видобутку нафти на родовищах ПАТ «Укрнафта». Приріст річного видобутку газу з листопада 2014 р – 130 млн.куб.м.

ПАТ «Укртранснафта» Продовжити співпрацю рамках реалізації проекту Євро-Азіатського

нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), а саме: повернення до переговорного процесу з питання підписання

багатосторонньої Міжурядової угоди на підтримку ЄАНТК; активізація контактів з Європейською Комісією з метою отримання

політичної і фінансової підтримки для реалізації проекту ЄАНТК, як «проекту загальноєвропейського значення» (PCI);

проведення міжурядових переговорів щодо створення сприятливих умов для реалізації проекту ЄАНТК з боку країн, що беруть у ньому участь, зокрема, щодо прийняття польською стороною Закону про енергетичні коридори;

проведення переговорів як на міжурядовому рівні, та і на рівні господарюючих суб’єктів України і Словаччини, щодо здійснення прокачування партії легкої нафти в напрямку чеського НПЗ Кралупи;

продовження роботу щодо організації поставок азербайджанської та казахської нафти на українські НПЗ нафтопроводом «Баку-Супса» та танкерами Чорним морем на МНТ «Південний» та/або в порт Одеса;

розгляд можливості повернення Лисичанського, Одеського та Херсонського нафтопереробних заводів у власність держави у зв’язку з невиконанням власниками інвестиційних зобов’язань, наданих ними під час приватизації зазначених підприємств.

ПАТ «Укртрансгаз» Для надійного газопостачання споживачів України в осінньо-зимовий

період 2015/2016 року, загальний обсяг газу повинен складати 28,1 млрд.куб.м, у тому числі: 10 млрд.куб.м власного видобутку, 6,7 млрд.куб.м. імпортований газ з країн Європи та 11,4 млрд.куб.м. - відбір із ПСГ.

4

Основні шляхи вирішення питання покриття обсягів дефіциту природного газу в осінньо-зимовий період 2015/2016 р.:

реалізація «дорожньої карти» узгодженої між Україною, системними операторами ЄС та Європейською Комісією для подальшого покращення умов та збільшення реверсного потоку між ЄС та Україною;

(Довідково: оптимальним рішенням є підписання прямих угод про інтерконектори, які дозволять організовувати фізичний двосторонній реверс газу, віртуальній реверс, операції «бєкхол» та «своп» тощо. Реалізація зазначеного рішення дозволить ліквідувати всі бар’єри для постачання газу з території ЄС до України).

купівля природного газу в ВАТ «Газпром» за справедливою та обґрунтованою ціною.

У зв’язку з призупиненням 1 липня 2015 року постачання природного газу з Російської Федерації в Україну Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» активізувала заходи щодо зменшення залежності від ВАТ «Газпром» шляхом диверсифікації джерел постачання з європейських спотових ринків газу через території Польщі, Угорщини, Словаччини.

Транспортування газу територією України для європейських клієнтів ВАТ «Газпром» продовжується в повному обсязі згідно з контрактними умовами.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» сподівається, що за сприяння Єврокомісії сторони найближчим часом дійдуть згоди щодо прийнятних умов постачання газу з Російської Федерації для України.

Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» укладено низку контрактів щодо постачання природного газу з провідними європейськими компаніями: «E.ON Global Commodities», «GDF SUEZ foldgazkereskedelmi Kft», «Statoil ASA» та рядом інших європейських компаній.

ПАТ «Укртрансгаз» та словацька компанія «Eustream, a.s.» проводять додаткові технічні роботи щодо збільшення пропускної потужності газопроводу до рівня 14,6 млрд.куб.м на рік.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підтримує пропозицію «Eustream, a.s.» залучити зацікавлені сторони до розробки плану дій щодо імплементації правил ЄС на українсько-словацькому кордоні.

Довідково: приведення управління газовими потоками на словацько-

українському кордоні у відповідність до норм ЄС включає два процеси: - перший – підписання стандартної угоди про з’єднання, погодженої

Європейською комісією, між українським оператором ГТС ПАТ «Укртрансгаз» та «Eustream, a.s.», що дозволяє встановити прямі відносини між двома суміжними операторами ГТС;

- другий – ПАТ «Укртрансгаз» має отримувати пари шипер-кодів, пов’язаних з обсягами газу, що постачається ВАТ «Газпром» через Україну, для повноцінного виконання функцій оператора ГТС, і відмова надавати її

5

може розглядатись як намір ВАТ «Газпром» зловживати своїм монопольним становищем на ринку).

29 травня 2015 р. ПАТ «Укртрансгаз» та угорський оператор FGSZ підписали договір про сполучення транскордонних газопроводів (договір про інтерконектори, interconnection agreement) між Україною та Угорщиною.

Договір стосується всіх газопроводів, що перетинають україно–угорський кордон та повністю відповідає сучасному енергетичному законодавству ЄС.

Потужність газопроводу-інтерконектору в напрямку Угорщини становить 26 млрд куб. м на рік, в напрямку України – 6,1 млрд куб. м на рік.

Підписана угода – перший крок до налагодження повноцінного співробітництва ПАТ «Укртрансгаз» з операторами сусідніх ГТС.

Також необхідно виконання щорічного Плану впровадження заходів з економії та запобігання перевитрат паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Укртрансгаз" на 2015 рік, затверджений 19.01.2015 року (див. стор. 6). Він включає 46 заходів, виконання яких має на меті економію 130 млн. куб. м природного газу; 5,652 млн.кВт*год електроенергії , в т.ч. по основним напрямах:

- по компресорним станціям – 15 заходів, виконання яких має на меті економію 47,1 млн. куб. м природного газу;

- по лінійній частині та газорозподільних станціях - 6 заходів, виконання яких має на меті економію 77,6 млн.м3 природного газу;

- по підземних сховищах газу - 6 заходів, виконання яких має на меті економію 4,1 млн. куб. м природного газу;

- по електроенергії - 14 заходів, виконання яких має на меті економію 5,652 млн.кВт*год електроенергії.

За І півріччя 2015 року за рахунок виконання заходів плану було зекономлено 42,02 млн. куб. м природного газу та 3,27 млн.кВт*год електроенергії, в т.ч.:

- по компресорним станціям –24,9 млн. куб. м природного газу; - по лінійній частині та газорозподільних станціях – 16,1 млн. куб. м

природного газу; - по підземних сховищах газу – 1,0 млн. куб. м природного газу; - по електроенергії - 3,27 млн.кВт*год електроенергії.

П Л А Н впровадження заходів з економії та запобігання перевитрат паливно-енергетичних ресурсів

в ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на 2015 рік

№ п/п

Заплановане впровадження

енергозберігаючих заходів і технологій

Місце впровадження

ЕЗЗ

Вартість впровадження ЕЗЗ, млн. грн

Запаланована економія паливно-ергетичних ресурсів за звітній період від реалізації енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ)

Всього зекономлено

ПЕР,

в тому числі: Примітки (СОУ 60.3-30019801-096:2012. «Економія ПЕР від

впровадження

енергозберігаючих заходів».

природний газ

електроенергія інші види ПЕР,

тис.т. у.п. млн.мЗ млн.

кВт год. тис. т. у. п.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Б Впровадження заходів з економії та запобігання перевитрат паливно-енергетичних ресурсів (галузева програма

енергозбереження)

Основні заходи з економії та запобігання перевитратам природного газу на КС

1

Модернізація ГПА, окремих їх елементів, в результаті якої підвищується ККД агрегату

УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ"

0,012 3,403 2,934 А1.п.3

2 Модернізація алгоритму роботи блоку осушки газу на КС

УМГ "ЛТГ" не потребує фінансування

0,071 0,061 А1.п.30

7

3

Заміна штатних регенераторів на нові з підвищеним ступенем регенерації

УМГ "ХТГ", УМГ "ЧТГ"

41,774 1,041 0,897 А1.п.4

4

Зменшення радіальних зазорів в проточній частині осьових компресорів і їх кінцевих ущільнень на ГТУ за допомою спеціальної мастики та органосилікатної композиції (агрегати потужністю 6-10 МВт)

УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

0,434 5,141 4,432 А1.п.18

5

Зменшення радіальних зазорів в проточній частині ТВТ агрегатів ГТ 750-6 шляхом відновлення зношеного покриття методом плазмового напилювання на обойми турбін

УМГ "ЧТГ" 0,725 4,524 3,900 А1.п.19

6 Зменшення втрат тиску газу в технологічній об'язці КС

УМГ "КТГ" не

передбачено фінансування

0,719 0,620 А1.п.13

7

Впровадження заходів по зменшенню нерівномірності температурного поля на вході в турбіну

УМГ "ДТГ" не потребує додаткового фінансування

0,003 0,003 А1.п.12

8

8

Впровадження схем продування пиловловлювачів, які забезпечують утилізацію газу, що витрачається на продування.

УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ"

не передбачено фінансування

0,026 0,022 А1.п.28

9 Впровадження ЗПЧ нагнітачів оптимальної продуктивності

УМГ "ЛТГ" 3,000 0,522 0,450 А1.п.5

10

Виявлення та усунення втрат газу ч/з ущільнення технологічного обладнення КС

УМГ "ХТГ", УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

4,42 4,855 4,185 А1.п.32

11

Очищення проточної частини осьових компресорів ГТУ розчинами

УМГ "ХТГ", УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

0,646 20,646 17,798 А1.п.17

12 Оптимізація роботи системи протиобледеніння ГТУ

УМГ "ПТГ", УМГ"КТГ", УМГ "ЛТГ"

не потребує додаткового фінансування

2,433 2,097 А1.п.10

9

13

Утилізація газу з комунікацій КС та технологічного обладнання КС,під час її планових зупинок

УМГ "ХТГ", УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ" , УМГ "ЛТГ"

2,77 0,900 0,776 А1.п.31

14

Утилізація газу з контуру нагнітача ГПА під час нормальної зупинки агрегату або після опресування після ремонту

УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ"

0,011 0,887 0,765 А1.п.25

15 Зменшення кількості вимушених зупинок ГПА з технічних причин

УМГ "ДТГ", УМГ"ЛТГ", УМГ "ЧТГ"


0,095 0,082

Основні заходи з економії природного газу на лінійній частині магістральних газопроводів, ГРС

16

Впровадження сучасної технології ремонту газопроводів під тиском (композитними бандажами типу ППС, дуговим зварюванням, тощо)

УМГ "ХТГ", УМГ"ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

4,240 55,242 47,622 А2.п.3

17 Ремонт запірної арматури без випускання газу в атмосферу

УМГ "ХТГ" УМГ "КТГ" УМГ "ЛТГ"

2,550 1,967 1,696

10

18

Приєднання відводів до магістральних газопроводів, що працюють під тиском, не зупиняючи їх

УМГ "ЧТГ" 1,693 7,199 6,206 А2.п.1

19

Перепуск газу з ділянок газопроводів, що потребують ремонту, або замірних ділянок під час планових замін діафрагм в газопроводи з меншим тиском

УМГ "ПТГ", УМГ"ЧТГ", УМГ "ЛТГ"


1,082 0,932 А2.п.5

20

Відбирання газу споживачами до мінімально можливого тиску з ділянки газопроводу перед виконанням на ній ремонтних робіт на ЛЧ та ГРС

УМГ "ХТГ", УМГ"ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

1,28 24,286 20,936 А2.п.2

21

Виявлення та усунення втрат газу ч/з ущільнення технологічного обладнення ЛЧ та ГРС

УМГ "ХТГ", УМГ"ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ"

0,18 2,051 1,768 А2.п.8

11

Основні заходи з економії та запобігання перевитратам підземного зберігання газу

22

Дослідження свердловин без випускання газу в атмосферу за допомогою спеціальної установки (використання "закритої схеми")

УМГ "ХТГ" не потребує фінансування

0,408 0,352 А3.п.3

23

Продування, очищення свердловин з врахуванням газодинамічних процесів і використання хімічних реагентів

УМГ "ХТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ"


1,311 1,130 А3.п.1

24

Продування, очищення шлейфів після сезону відбирання газу з ПСГ за допомогою впровадження нових технолоічних методів та хімічних речовин

УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ"

0,390 1,379 1,189 А3.п.2

25

Утилізація газу під час розвантаження комунікацій ПСГ або технологічного обладнання ПСГ під час їх продування

УМГ "ХТГ", УМГ"ПТГ"

не потребує фінансування

0,356 0,307 А3.п.6

26

Виявлення та усунення витікань газу через ущільнення технологічного обладнання ПСГ

УМГ "ХТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ"


0,216 0,186 А3.п.7

12

27

Безкомпресорне закачування та відбирання газу на підземних сховищах газу

УМГ "ХТГ", УМГ "ЛТГ"


0,535 0,461 А3.п.4

Основні заходи з економії та запобігання перевитратам природного газу в системах теплопостачання

28

Впровадження більш економічних газових пальників на котельнях, підігрівачів газу

УМГ "КТГ" 3,035 0,328 0,283 А4.п.1

29 Впровадження електроопалення проммайданчиків

УМГ "ЛТГ" 0,035 0,016 0,014 А4.п..2

30

Використання утилізованого тепла вихлопних газів ГТУ для теплопостачання замість роботи котельні

УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ПТГ"

0,490 9,035 7,789 А4.п..4

31 Нанесення теплоізоляції на труби систем теплопостачання

УМГ "ХТГ" 0,003 0,007 0,006 А4.п..6

Основні заходи з економії та запобігання перевитратам електроенергії

32 Виведення з роботи ненавантажених силових трансформаторів

УМГ "ХТГ", УМГ"КТГ", УМГ "ДТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"


0,570 1,625 А5.п.11

13

33

Регулювання продуктивності КС шляхом використання ПНА на нагнітачах ЕГПА


0,042 0,119 А.5.п.4

34

Використання генераторів власних потреб на ГПА для електропостачання КС

УМГ "ПТГ" не потребує додаткового фінансування

0,024 0,067 А5.п.21

35 Використання утилізованого тепла гарячого циклу ГМК


0,008 0,024 А5.п.19

36

Раціональне використання

електродвигунів, або введення в роботу електродвигунів з високим ККД



0,027 0,076 А5.п.12

УМГ "КТГ" 0,008 0,036 0,103

37

Раціональне завантаження вентиляторів охолодження (АПО) газу, антифризу і турбінного мастила

УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ"


0,182 0,518 А5.п.22

38

Регулювання продуктивності КС шляхом використання на нагнітачі типу 280 змінного елементу проточної частини


0,350 0,996 А5.п.5

39

Оптимізація режиму роботи установки компенсації реактивної потужності



0,006 0,017 А5.п.13

14

40

Оптимізація роботи систем охолодження газу, що транспортується, з метою зниження температури газу на виході окремої КС


0,057 0,163 А5.п.10

41

Реконструкція системи зовнішнього освітлення і освітлювальних мереж (заміна світильників більш потужних на менш потужні,впровадження автоматичних пристроїв вмикання та вимикання світла )

УМГ "ХТГ", УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

0,78 0,564 1,607 А5.п.14

42 Заміна установок катодного захисту на менш потужні

УМГ "ПТГ", УМГ "ЛТГ"

1,750 0,006 0,018 А4.п.15

43

Проведення реконструкції анодного заземлення установок катодного захисту

УМГ "ПТГ", УМГ "КТГ", УМГ "ЛТГ", УМГ "ЧТГ"

8,810 0,038 0,108 А5.п.17

44

Оптимізація роботи водокільцевих компресорів


0,074 0,212 А5.п.20

15

Основні заходи з економії та запобігання перевитратам моторного палива та паливно-мастильних матеріалів,які використовуються в автотранспорті

45

Використання мастила згідно реконструкцій заводу-виробника з урахуванням сезонного факту

УМГ "ЧТГ" 0,006 0,006 А6.п.10

46

Дотримання швидкісного режиму руху та робота двигуна на оптемальних обертах за рахунок високої кваліфікації водія

УМГ "ЧТГ" 0,006 0,006 А.6.п.16

ВСЬОГО ПО ПРОГРАМІ:

76,452 152,678 129,899 5,652 0,012

(тонн)

Україна 24,936,090 19,471,722 -5,464,368 78.1% 43.6 43.6 3.7Міненерговугілля України 4,387,500 3,435,757 -951,743 78.3% 43.8 42.4 -1.4 2.2

Донецька обл. 7,673,360 6,841,035 -832,325 89.2% 43.7 44.4 0.7 4.5Підприємства МЕВ 2,525,500 1,785,302 -740,198 70.7% 43.6 42.6 -1.0

ДП ш/у Пiвденнодонбаське1 399,000 355,875 -43,125 89.2% 48.2 50.5 2.3 2.4ДП ш Пiвденнодонбаська1 ДГ 399,000 355,875 -43,125 89.2% 48.2 50.5 2.3 2.4

ДП ш.Пiвденнодонбаська N 3 Г 188,000 155,060 -32,940 82.5% 32.0 32.3 0.3 -0.6

ДП Красноармiйськвугiлля 519,000 200,140 -318,860 38.6% 42.3 43.6 1.3 5.3ш.Родинська Г 11,000 7,755 -3,245 70.5% 36.0 35.7 -0.3 -0.5ш.Центральна Г 55,000 8,750 -46,250 15.9% 39.5 44.0 4.5 6.3ш.Стаханова Г 441,000 179,110 -261,890 40.6% 43.1 44.2 1.1 5.2ш Димитрова Г 12,000 4,525 -7,475 37.7% 31.4 34.8 3.4 3.3

ДП "ВК Краснолиманська" 380,000 398,907 18,907 105.0% 41.1 40.4 -0.7 3.1Ж 380,000 398,907 18,907 105.0% 41.1 40.4 -0.7 4.0

ДП Селидiввугiлля 819,000 553,843 -265,157 67.6% 47.6 43.2 -4.4 -3.2ш.Курахiвська ДГ 94,000 53,230 -40,770 56.6% 56.4 52.6 -3.8 -5.1ш.N 1/3 Новогродiвська Г 390,000 349,560 -40,440 89.6% 46.6 40.7 -5.9 -1.6ш."Росiя" Г 190,000 102,128 -87,872 53.8% 45.0 43.8 -1.2 -5.8ш.Украiна ДГ 145,000 48,925 -96,075 33.7% 48.1 48.9 0.8 -14.2

ДП Дзержинськвугiлля 220,500 121,477 -99,023 55.1% 37.8 36.3 -1.5 0.5ш.iм.Ф.Е.Дзержинського Ж 116,000 62,136 -53,864 53.6% 36.1 34.8 -1.3 -0.1ш.Пiвнiчна Ж 52,000 26,998 -25,002 51.9% 42.8 41.1 -1.7 -0.4ш.Пiвденна К 500 35 -465 7.0% 38.4 30.4 -8.0 -10.0ш.Торецька Ж 52,000 32,308 -19,692 62.1% 36.4 35.3 -1.1 5.1

Луганська обл. 7,219,630 1,941,369 -5,278,261 26.9% 42.9 41.2 -1.7 2.1Підприємства МЕВ 720,000 475,269 -244,731 66.0% 41.4 40.1 -1.3

ДП Первомайськвугiлля 352,000 175,950 -176,050 50.0% 36.3 28.8 -7.5 -9.5ш.Тошкiвська ДГ 60,000 19,270 -40,730 32.1% 40.0 39.9 -0.1 -1.0ш.Гiрська Г 174,000 148,000 -26,000 85.1% 34.5 26.5 -8.0 -21.2ш.Золоте Г 41,000 5,910 -35,090 14.4% 39.0 46.4 7.4 -0.2ш.Карбонiт Г 77,000 2,770 -74,230 3.6% 36.0 35.9 -0.1 0.4

зола, %

"+/-" до плану

+/- до плану

план факт

Додаток 24до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України

до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження

Найменування Марка % виконання

план факт

Видобуток рядового вугiлляза січень - червень 2015 р.

+/- до відпов. періоду минулого

року

з початку рокувидобуто, тонн

зола, %

"+/-" до плану

+/- до плану

план фактНайменування Марка %

виконання

план факт

+/- до відпов. періоду минулого

року

видобуто, тонн

ПАТ "Лисичанськвугiлля" 368,000 299,319 -68,681 81.3% 46.3 46.8 0.5 -1.9ш.iм.Г.Г.Капустiна ДГ 33,000 28,236 -4,764 85.6% 44.0 44.3 0.3 -0.6ш.Привольняньска ДГ 23,000 23,400 400 101.7% 42.0 42.6 0.6 0.3ш.Новодружеська ДГ 12,000 10,985 -1,015 91.5% 42.0 42.3 0.3 -0.8ш.iм.Д.Ф.Мельникова ДГ 300,000 236,698 -63,302 78.9% 47.0 47.7 0.7 -1.4

Львiвська обл. 939,000 1,040,725 101,725 110.8% 45.7 43.3 -2.4 -0.4

ДП Львiввугiлля 873,000 924,225 51,225 105.9% 46.7 45.3 -1.4 -0.9ш.Великомостiвська Г 151,000 148,308 -2,692 98.2% 39.0 35.0 -4.0 -2.2ш.Межирiчанська Г 139,000 117,705 -21,295 84.7% 49.2 47.2 -2.0 -0.3ш.Вiдродження Г 122,000 140,220 18,220 114.9% 55.3 55.3 0.1ш.Лiсова Г 136,000 152,100 16,100 111.8% 51.0 50.3 -0.7 1.1ш.Зарiчна Ж 60 60 44.8 44.8 15.0ш.Червоноградська Г 196,000 185,892 -10,108 94.8% 52.4 50.5 -1.9 -4.3ш.Степова Г 129,000 179,940 50,940 139.5% 32.0 35.2 3.2 1.0

ПАТ ш.Надiя Ж 66,000 116,500 50,500 176.5% 32.0 27.1 -4.9 4.0

Волинська обл. 203,000 134,461 -68,539 66.2% 45.1 41.1 -4.0 -5.3

ДП Волиньвугiлля 168,000 112,591 -55,409 67.0% 45.9 40.9 -5.0 -7.0ш.Бужанська ДГ 111,000 64,340 -46,660 58.0% 48.3 43.3 -5.0 -9.0ш.N 9 Нововолинська ДГ 57,000 48,251 -8,749 84.7% 41.1 37.6 -3.5 -8.2

ДП "Ш.N 1 Нововолинська" ДГ 35,000 21,870 -13,130 62.5% 41.2 42.0 0.8 -1.2

Аниониты Катиониты Едкий Едкий Кислота Кис-та Кис-та Гидразин гидрат

ядер. ядерн. натр. калий азот. серная борная

класса класса

м3 м3 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т 100%, т т т т т т т

ЮУ АЭС

План. 4.00 5.00 65.00 0.40 3.20 71.00 18.00 0.40 1.50 0.00 1.80 15.00 0.00 0.00 1213.00 1500.00 173.00 54.60 17.10 не исп


90.5528.50 145.92 10.43 4.50 6377.34650.12 660.22 240.35 54.38505.40 95.53 23.84 18.51 5639.39

49.105538.00 414.05 99.1016.93 78

Факт. 21.98 19.59 280.86 14.23 116.30

6534.7054.20 2.48 1.2082.06 3.87 7.22 383.60

21.71 не исп

НАЭК План . 11.13 13.65 244.00 5.00 19.55 346.20

632.99 2002.75 28.33 17.132.90 28.00 0.00 0.004.40 1.20 2.10 25.00

16.50 не исп4.40 0.48 0.80 19.40

Факт. 2.22 2.40 87.00 0.40 30.00 45.00

679.00 1988.00 21.25 10.001.60 17.80 0.00 0.00

15.57 90.55

ХАЭС План . 2.22 2.40 42.20 0.70 2.60 46.00

1773.00 2109.50 74.13 не исп3.60 0.00 8.72 4.5046.20 4.00 6.88 556.80

15.50 7840.20 1.20 1.70 308.00

Факт. 8.15 9.75 38.60 1.60 32.70 146.60

1728.40 2050.00 57.20 не исп1.80 0.00 2.40 1.20

17.10 не исп

РАЭС План. 3.85 3.85 23.00 0.90 2.40 125.00

1219.35 1527.14 189.16 162.204.60 36.38 0.00 0.0031.00 4.84 3.68 0.00

не исп. не исп13.93 13.80 5.85 68.32

Факт. 5.38 6.24 148.00 9.08 34.60 179.00

2752.00 0.00 368.60 61.0217.40 81.54 1.71 0.00

не исп

Факт. 6.23 1.20 7.26 3.15 19.00 134.80

ЗАЭС

Масло транс Nytro 11GX

2914.30 0.00 162.60 34.5011.73 21.40 0.08 0.00 не исп.План. 1.06 2.40 113.80 3.00 11.35

Масло турб Fyrquel-l

104.20

Дизтопливо Мазут для ПРК

Масло турбинное ТП-22С

Масло трансформаторное ГК

19.46 1.79 3.22 56.20

Вид запаса

Запаси витратних матеріалів на АЕС України станом на 12.07.2015 р.

Наименование материалов, единицы измерения АЭС

Аммиак Известь Морфолин (Этаноламин

)

Железо сернокислое

Флокулянт ОЭД ФК


Стан забезпечення АЕС свіжим ядерним паливом та заходи, що необхідно виконувати починаючи з другої половини 2015 року

для попередження зупинки АЕС

1. Параграф «СИТУАЦІЯ»

Базова інформація Забезпечення 15 енергоблоків АЕС України ядерним паливом здійснюється за

контрактами з компанією ВАТ «ТВЕЛ» (РФ) та компанією Вестінгауз (Швеція). Умовами контрактів з компанією ВАТ «ТВЕЛ» передбачено постачання ядерного

палива в обсягах, що можуть повністю забезпечити потреби в ядерному паливі для перевантаження усіх енергоблоків АЕС України (13 енергоблоків ВВЕР-1000 та 2 енергоблоки ВВЕР-440).

На цей час ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжується реалізація державної політики щодо диверсифікації джерел постачання енергоресурсів в Україну, а саме - активна зона енергоблока № З ВП ЮУАЕС на 1/2 частини складається з ядерного палива виробництва компанії «Вестінгауз». Зауважень щодо експлуатації на енергоблоці № З ВП ЮУАЕС немає.

30 грудня 2014 року між компанією «Вестінгауз» та ДП «НАЕК «Енергоатом» укладено доповнення № 13 до Контракту від 30.03.2008 № 1, яке передбачає розширення обсягу постачання ядерного палива модернізованої конструкції за контрактом, а саме:

постачання наприкінці 2015 року однієї партії ядерного палива; постачання в 2016 році п'яти партій ядерного палива; постачання в період з 2017 до 2020 року шести партій ядерного палива щорічно.

Крім того, умовами доповнення № 13 до Контракту від 30.03.2008 № 1 передбачена можливість збільшення обсягу щорічного постачання ядерного палива до тринадцяти перевантажень, тобто передбачена можливість забезпечення всіх тринадцяти енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 АЕС України ядерним паливом виробництва компанії «Вестінгауз».

У 2016 році заплановано завантаження ядерного палива виробництва компанії «Вестінгауз» на енергоблоці № 2 ВП ЮУАЕС та на енергоблоці № 5 ВП ЗАЕС.

За умови відсутності зауважень до експлуатації ядерного палива на енергоблоках № З ВП ЮУАЕС, № 2 ВП ЮУАЕС та № 5 ВП ЗАЕС планується подальше розширення дослідної експлуатації на енергоблоки № № 1, 3, 4 ВП ЗАЕС у 2017 році.

Протягом попередніх років на ВП АЕС був створений запас свіжого ядерного палива, який на 01.01.2015 складався з 6 партій перевантаження для ВВЕР-1000 та 2 партії перевантаження для ВВЕР-440. За умови виконання у повному обсязі графіку постачання СЯП та планового перевантаження енергоблоків у 2015 році, на початок 2016 року обсяг запасу ядерного палива залишиться на рівні 6 партій перевантаження для ВВЕР-1000 та 1 партії перевантаження для енергоблоків ВВЕР-440:

2

Таблиця № 1 ВП АЕС/ Кількість блоків

Запас СЯП

на

01

.01.

2015

Запланован

о усього

поставок

СЯП

у 2

015

Виконано

поставок

на

01.0

8.15

Виконано

перевантаж

еньна

Залас СЯП

на

01.

08.1

5

Очікується

поставок

до

кінця

201

5 року

Витрата

СЯП

з

01.0

8.15

до

кінця

2015

Запас СЯП

на

01

.01.

2016

ВВЕР- 1000 (13 енергоблоків) ЗАЕС /6 3 6 3 3 3 3 3 4

РАЕС/2 0 2 2 2 1 0 1 0

ХАЕС /2 1 2 1 0 2 1 2 1

ЮУАЕС /3 1 (+1*) 2 (+1*) 1 0 2 1 (+1*) 2 (+ 1*) 1 (+1*)

Всього поВВЕР-1000

5 (+1*) 12 (+1*) 7 5 8 5 (+1*) 8 (+1*) 5 (+1*)

ВВЕР- 440 ( 2 енергоблоки) РАЕС /2 2 1 0 1 1 1 1 1

* – партія ТВЗ виробництва компанії «Westinghouse».

У випадку виникнення форс-мажорних обставин (повне припинення постачання СЯП виробництва АТ «ТВЕЛ» з 01.01.2016) це надасть змогу виконати необхідні перевантаження енергоблоків АЕС України до червня 2016 року.

Загрози або небезпеки

1) Повне припинення постачання ядерного палива з РФ 2) Неможливість використання ядерного палива удосконаленої конструкції ТВЗ-WR

виробництва компанії Вестінгауз

Критичні міркування та припущення Забезпечення ядерним паливом енергоблоків ВВЕР-1000 Забезпечення ядерним паливом енергоблоків може бути здійснено шляхом

використання палива виробництва Вестінгауз для чого необхідно вирішити наступні технічні та організаційні питання:

вирішити питання щодо зняття заборони Держатомрегулювання для використання в частковому обсязі двох перевантажувальних партій ядерного палива базової конструкції виробництва компанії Вестінгауз; збільшити, у разі необхідності, потужності компанії Вестінгауз з виробництва паливних

збірок; здійснити в установленому порядку ліцензування палива удосконаленої конструкції

ТВЗ-WR для можливості його експлуатації на усіх енергоблоках ВП АЕС; забезпечити АЕС необхідним устаткуванням для поводження з ядерним паливом

компанії Вестінгауз; виконати модернізацію СВРК на всіх енергоблоках, де розглядається можливість

використання палива Вестінгауз (до 11 енергоблоків); забезпечити необхідну кількість контейнерів для транспортування палива Вестінгауз

(збільшити кількість контейнерів з 21-го до як мінімум 42-х).

3

Забезпечення енергоблоків ВВЕР-1000 поглинаючими стрижнями системи захисту та контролю (ПС СУЗ)

Для забезпечення потреб енергоблоків у ПС СУЗ необхідно вирішити питання щодо створення їх виробництва компанією Вестінгауз або налагодження власного виробництва.

Забезпечення ядерним паливом енергоблоків ВВЕР-440 Забезпечення енергоблоків ВВЕР-440 паливом, альтернативним російському, може

бути здійснено у разі поновлення його виробництва у Європі (виробництво палива ВВЕР-440 здійснювалося протягом 2000-2007 років компанією BNFL/Вестінгауз для одного енергоблоку АЕС Ловііза (Фінляндія) на заводі, розташованому в Іспанії (компанія ENUSA)).

2. Параграф «МІСІЯ»

2.1. Збільшення обсягів постачання паливних збірок для енергоблоків ВВЕР-1000

компанією Вестінгауз протягом 2015-2017 років шляхом: 2.1.1.Збільшення компанією Вестінгауз обсягів виробництва паливних збірок. 2.1.2. Здійснення ДП НАЕК «Енергоатом» спільно з Держатомрегулювання ліцензування

палива удосконаленої конструкції ТВЗ-WR для можливості його експлуатації на всіх енергоблоках ВП АЕС.

2.1.3. Забезпечення компанією Вестінгауз спільно з ДП НАЕК «Енергоатом» ВП АЕС необхідним устаткуванням для поводження з ядерним паливом компанії Вестінгауз (імітаторами паливної збірки у кількості 11 шт., орієнтовні витрати – 1,2 млн. Євро).

2.1.4. Забезпечення у разі необхідності модернізації СВРК на енергоблоках ВП АЕС (орієнтовні витрати – 10 млн. дол.США).

2.1.5. Здійснення ДП НАЕК «Енергоатом» постачань необхідного обсягу збагаченого урану для забезпечення виробництва ядерного палива.

2.1.6. Забезпечення компанією Вестінгауз необхідної кількості контейнерів для транспортування палива.

2.2. Забезпечення енергоблоків ВВЕР-1000 ПС СУЗ від альтернативного

постачальника шляхом: 2.2.1. Налагодження виробництва ПС СУЗ компанією Вестінгауз або українським

виробником. 2.2.2. Отримання необхідних ліцензій на впровадження в експлуатацію. 2.3. Забезпечення енергоблоків ВВЕР-440 ядерним паливом від альтернативного

постачальника шляхом: Налагодження виробництва ядерного палива компанією Вестінгауз. 3. Параграф «ВИКОНАННЯ» (концепція операцій, ключові ролі та обов’язки, координаційні вимоги до органів влади, рішення, акти, критичні вимоги до

інформації)

3.1. Збільшення обсягів постачання паливних збірок для енергоблоків ВВЕР-1000 компанією Вестінгауз:

3.1.1. Оформлення необхідної контрактної документації між ДП НАЕК «Енергоатом» та компанією Вестінгауз.

3.1.2. Збільшення компанією Вестінгауз наявних потужностей з виробництва паливних збірок.

3.1.3. Отримання ДП НАЕК «Енергоатом» від Держатомрегулювання дозвільних документів на експлуатацію палива удосконаленої конструкції ТВЗ-WR на всіх енергоблоках ВП АЕС.

4

3.1.4. Оформлення контрактної документації та здійснення постачання на ВП АЕС устаткування для поводження з ядерним паливом компанії Вестінгауз.

3.1.5. Укладання ДП НАЕК «Енергоатом» відповідних контрактних документів та здійснення робіт з модернізації СВРК.

3.1.6. Укладення ДП НАЕК «Енергоатом» відповідних контрактних документів та здійснення постачань на завод компанії Вестунгауз необхідного обсягу збагаченого урану для забезпечення виробництва ядерного палива.

3.1.7. Забезпечення компанією Вестінгауз необхідної кількості транспортних контейнерів. 3.2. Забезпечення енергоблоків ВВЕР-1000 ПС СУЗ від альтернативного

постачальника: Опрацювання питання щодо можливості налагодження виробництва ПС СУЗ компанією

Вестінгауз або українським виробником. 3.3. Забезпечення енергоблоків ВВЕР-440 ядерним паливом від альтернативного

постачальника: Опрацювання питання щодо можливості налагодження компанією Вестінгауз виробництва

ядерного палива для енергоблоків ВВЕР-440.

4. Параграф «АДМІНІСТРАЦІЯ, РЕСУРСИ ТА ФІНАНСУВАННЯ» Координація реалізації вказаних вище заходів із забезпечення АЕС України ядерним

паливом здійснюється ДП НАЕК «Енергоатом». Контроль реалізації заходів здійснюється Міністерством енергетики та вугільної

промисловості України. Фінансування заходів здійснюється за рахунок власних коштів ДП НАЕК «Енергоатом» або

міжнародної фінансової допомоги.

5. Параграф «СИСТЕМА ЗВ’ЯЗКУ, КООРДИНАЦІЯ ТА НАГЛЯД» Зв'язок з відповідними організаціями при реалізації вказаних вище заходів із забезпечення

АЕС України ядерним паливом здійснюється ДП НАЕК «Енергоатом». Визначення умов реалізації, координація та нагляд за реалізацією необхідних заходів

здійснюються Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Держатомрегулювання.

Висновки З метою мінімізації можливих наслідків припинення постачань ядерного палива та ПС СУЗ

компанією ВАТ «ТВЕЛ» (РФ) на енергетичну безпеку України необхідно негайно розпочати роботи з визначення можливостей компанії Вестінгауз для забезпечення перевантаження енергоблоків АЕС України починаючи з 2-го півріччя 2016 року.

ДП НАЕК «Енергоатом» спільно з компанією Вестінгуаз прискорити роботи з впровадження в експлуатацію на усіх енергоблоках ВВЕР-1000 ВП АЕС ядерного палива удосконаленої конструкції ТВЗ-WR виробництва компанії Вестінгауз.


Оперативний план антикризових заходів за напрямком «Вивезення відпрацьованого ядерного палива» з енергоблоків АЕС з

ВВЕР-1000 (на період до 1 січня 2017 року)

1. Введення. План складений на випадок неможливості, починаючи з 1 січня 2015 року,

здійснювати вивезення відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) енергоблоків АЕС України з ВВЕР-1000 для перероблення на підприємства Росії (ФДУП «ГХК», Красноярськ) з причин відмови РФ від виконання контрактних зобов’язань або інших причин, які неможливо передбачити або уникнути (форс мажор).

На даний час вивезення відпрацьованого палива з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС здійснюється згідно з контрактами з Російською Федерацією.

Щорічно з енергоблоків з ВВЕР-1000 вивозиться на ФДУП «ГХК» (Красноярськ, Росія) 280-300 відпрацьованих паливних збірок (приблизно 125 т важкого металу). Відпрацьоване паливо з реакторів ВВЕР-440 вивозиться на ФДУП «Маяк» (Челябінська обл., Росія).

Зараз контракти виконуються в повному обсязі та в установлені строки. У разі зриву термінів вивезення або повної відмови РФ прийняти ВЯП українських АЕС існує загроза порушення нормативних вимог щодо наявності необхідної кількості вільних комірок у приреакторних басейнах витримки для вивантаження ВЯП та неможливості виконання регламентних робіт з повним вивантаженням активних зон лише для єнергоблоку №3 РАЕС у ОЗП 2015-2016 років. Дефіцит вільних комірок в басейнах витримки може призвести до зупинки роботи 7 енергоблоків ВВЕР-1000 (3 блока на ЮУАЕС, по 2 блока на РАЕС и ХАЕС) лише у 2017 року у разі припинення вивезення ВЯП у Россію.

Відпрацьоване паливо 6-ти енергоблоків Запорізької АЕС відправляється на тимчасове, до 50 років, зберігання до сухого сховища відпрацьованого палива (ССВЯП). Сховище розміщено на майданчику ЗАЕС. Все необхідне обладнання для ССВЯП виробляється на території України.

Цей план дозволить тимчасово вирішити проблеми вивезення ВЯП з енергоблоків ЮУАЕС, РАЕС та ХАЕС за умови безумовного забезпечення введення в експлуатацію центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у зоні відчуження ЧАЕС до 01.01.2018 р. ЦСВЯП створюється за Контрактом ДП «НАЕК «Енергоатом» з американською компанією HOLTEC.

22. Стан.

За умови своєчасного виконання у 2015 році запланованого вивезення ВЯП до РФ з енергоблоків ЮУАЕС, РАЕС і ХАЕС (див. Таблицю № 1) буде забезпечена необхідна кількість вільних чарунок в басейнах витримки енергоблоків для здійснення повного аварійного вивантаження активних зон на всіх енергоблоках цих АЕС до закінчення ППР-2016. Стан вивезення ВЯП на 01.08.2015р. наведен у Таблиці 2.

Таблиця № 1 План вивезення ВЯП до РФ з енергоблоків ЮУАЕС, РАЕС і ХАЕС

АЕС‐блок Орієнтовний термін

вивезення

Заплановано вивезти ВЯП, (шт.ТВЗ)

Стан виконання Підприємство отримувач

ЮУАЕС‐1 Липень 48 Виконано ФДУП «ГХК»РАЕС‐3

Серпень 36 36 ТВЗ вивантажено із БВ

(очікує вивезення у серпні) РАЕС‐4 60 Очікується у серпні

ХАЕС‐1 Вересень 48 Очікується у вересні

РАЕС‐1 Вересень 96 Очікується у вересні ФДУП «Маяк» РАЕС‐2 48

ЮУАЕС‐2 Листопад 48 Очікується у листопаді ФДУП «ГХК»

На випадок невиконання вивезень ВЯП з енергоблоків ХАЕС-1, РАЕС-1, РАЕС-2, ЮУАЕС-2 необхідна кількість вільних чарунок в басейнах витримки енергоблоків буде забезпечена з врахуванням діючих технічних рішень щодо одного аварійного вивантаження активної зони на декілька енергоблоків (див. Такблицю 3).

У випадку невиконання вивезення ВЯП з енергоблоків РАЕС-3,4 необхідно буде виконати перевезення 36 ТВЗз блока № 3 РАЕС в БВ блока № 4 РАЕС (технічна можливість виконання перевезення забезпечена).

Таким чином, на період до кінця 1-го кварталу 2016 року обмежень щодо експлуатації енергоблоків АЕС, пов’язаних з питаннями поводження з ВЯП, НЕ ВИНИКАЄ.

Таблиця № 2 Стан виконання контракту щодо вивезення відпрацьованого

ядерного палива з АЕС в 2015-2016 роках (станом на 01.08.2015)

Порядк. №

АЕС № блоку

Плановий термін вивезення

Примітка

1 Южно-Українська 1 Липень 2015 Рейс виконаний. 2 Рівненська 3,4 Серпень 2015 Контрактна документація

підписана. 3 Хмельницька 1 Вересень 2015 Контрактна документація

підписана. 4 Рівненська 1,2 Жовтень 2015 Контрактна документація

підписана. 5 Южно-Українська 2 Грудень 2015 Контрактна документація

не підписана. 6 Южно-Українська 3 Березень Контрактна документація

не підписана.

3

Таблиця №3. Стан вільних чарунок на 13.07.2015 року у басейнах витримки енергоблоків АЕС

ВП АЭС Енергоблок

Кількість вільних чарунок в БВ

Необхідна кількість вільних чарунок

Виконання обмежень

ЗАЭС 1 262 163 ВиконуєтьсяЗАЭС 2 282 163 ВиконуєтьсяЗАЭС 3 226 163 ВиконуєтьсяЗАЭС 4 346 163 ВиконуєтьсяЗАЭС 5 290 163 ВиконуєтьсяЗАЭС 6 297 163 ВиконуєтьсяРАЭС 3 176 163 чарунки на

одному з блоків та не менш ніж 44 на іншому

Виконується

РАЭС 4 156 ХАЭС 1 165 61 ВиконуєтьсяХАЭС 2 212 163 ВиконуєтьсяЮУАЭС 1 185 131 ВиконуєтьсяЮУАЭС 2 196 140 ВиконуєтьсяЮУАЭС 3 210 108 Виконується

РАЭС (ВВЕР-440) 1 457 486 чарунок на 2 блока, при цьому не менш ніж 110 на кожному

Виконується

РАЭС (ВВЕР-440) 2 515

3 Адміністрування, ресурси і фінансування.

4.1 Адміністрування. Відповідальність за організацію, безпеку виконання, забезпечення всіма ресурсами

(адміністративними, матеріально-технічними, фінансовими та ін.) несе Міністерство енергетики та вугільної промисловості ( ДП «НАЕК «Енергоатом»).

Відповідальність за дозвільні процедури (державне регулювання діяльності) несе Держатомрегулювання та Міністерство охорони здоров’я України.

Під час виконання Оперативний план антикризових заходів також будуть задіяні Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури (Укрзалізниця) та Нацгвардія України.

4.2 Ресурси. В реалізації цього плану будуть задіяні власні ресурси ДП НАЕК «Енергоатом»

(тариф компанії). 4.3 Фінансування. Реалізація цього Плану буде здійснюватися в період до введення в експлуатацію

Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), тобто до 01.01.2018. Це є необхідною умовою успішного реалізації Плану.

4В період 2015-2017 років необхідно забезпечити фінансування робіт з

проектування, ліцензування та будівництва ЦСВЯП в таких обсягах, згідно з попередніми розрахунками:

72 млн. дол. США та 1 160 млн. грн., з яких зобов’язання української сторони складають:

57 млн. дол. США та 1 160 млн. грн.

5 Система зв’язку, координація та нагляд. 5.1 Система зв’язку.

Зв’язок з відповідними місцевими громадами буде здійснювати ДП НАЕК «Енергоатом».

5.2 Координація.

Координацію взаємодій між виконавцями робіт здійснюється ДП НАЕК «Енергоатом».

5.3 Нагляд.

Нагляд за безпечну організацію операцій буде здійснюватися Міністерство палива та вугільної промисловості, за ядерну та радіаційну безпеку виконання робіт- Держатомрегулювання України.


Матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення постраждалого населення

ОБЛАСТЬ

Найменування матеріальних ресурсів

Необхідна кількість

матеріальних ресурсів

Наявна кількість


Кількість матеріальних ресурсів, що потрібна додатково

Кількість населення, для якого призначені наявні

матеріальні ресурси

для якого потрібно додаткові матеріальні ресурси

Вінницька

Будівлі, споруди, підготовлені для укриття населення в зимових умовах (клуби, будинки культури, спортивні споруди, навчальні заклади тощо)

351 302 49 45800 9500

Будівлі, споруди для укриття населення в зимових умовах, які можуть бути підготовлено додатково

49 89 - 9500 -

Намети, пристосовані для укриття населення в зимових умовах

45 9 36 228 900

Запаси питної води у резервуарах чистої води - 51000 - - - Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

- 394 - - -

Кількість пересувних електростанцій для використання у зимових умовах

76 49 27 45800 9500

Кількість переносних електроприладів для обігріву приміщень (калорифери, каміни, повітродувки)

110 30 80 - -

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 110 49 61 - - Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки, тощо

180 тонн

36,130 тонн

143,870 тонн

- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 800 120 680 - - - предмети гігієни; 3000 - 3000 - - - розкладачки (ліжка). 1500 430 1070 - -

2

ОБЛАСТЬ










Волинська


285 216 79 35490 7325


79 39 40 1835 6490


121 39 82 1270 2150

Запаси питної води у резервуарах чистої води 3498,26

м3 65090,3

м3 - 106105 37500

Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

365 175 90 84059 39025


150 67 83 1270 2150


907 334 573 5160 7650

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 230 36 194 1270 2150 Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

247 тонн

130,5 тонн

106,5 тонн

- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 75511 17606 57905 17606 57905 - предмети гігієни; 67125 61875 5250 61875 5250 - розкладачки (ліжка). 47630 8230 39400 8230 39400

3

ОБЛАСТЬ










Дніпропетровська


840 808 32 298403 6075


32 63 - 6075 -


323 36 287 1440 11480

Запаси питної води у резервуарах чистої води 169000

м3 130000 м3

39000 м3

430000 130000


1548 1339 209 - -


217 36 181 2880 14480


840 52 788 1560 23640

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень

323 26 297 1040 11880

Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

341 тонн

131 тонн

210 тонн

- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 25840 - 25840 - 25840 - предмети гігієни; 30000 - 30000 - 30000 - розкладачки (ліжка). 12920 - 12920 - 12920

4

ОБЛАСТЬ










Донецька




Запаси питної води у резервуарах чистої води Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей





Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; - предмети гігієни;

- розкладачки (ліжка).

5

ОБЛАСТЬ










Житомирська


1535 1535 - 248020 -


- немає потреби

- - -


УСБ – 29 од. УСБ – 15 од. УСБ – 14 од. 300 280

Запаси питної води у резервуарах чистої води 347228 м3 347228 м3 - 248020 -


1057 автобусів, 134 вантажної

техніки

1057 автобусів,

134 вантажної техніки

- 248020 -


29 14 15 280 300


24000 - 24000 - 74406


45 тонн

45 тонн

- 580 -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 580 165 415 165 415 - предмети гігієни; 580 - 580 - 580 - розкладачки (ліжка). 580 200 380 200 380

6

ОБЛАСТЬ










Закарпатська


6250 1873 4377 224760 525240


4377 - 4377 - 525240


82 67 15 1890 530

Запаси питної води у резервуарах чистої води 12500000 84400000 - 1250000 - Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

734 416 318 220200 95400


500 120 380 12000 50000


4200 2000 2200 26000 30000


автобензин 30000 ДП 35000

4500 2885

25500 32115

- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 112380 1230 111150 261390 262620 - предмети гігієни; 112380 2000 110380 260620 262620

- розкладачки (ліжка). 112380 930 111450 261690 262620

7

ОБЛАСТЬ










Запорізька


224597 213025 11572 857700 919100


11572 1244 10328 152800 766300


8375 4 8371 320 669880

Запаси питної води у резервуарах чистої води 586000 586000 - 1777000 -


автобуси – 350,

вантажні автомобілі - 869

автобуси – 350,

вантажні автомобілі -

11

вантажні автомобілі -

858 - -


1244 98 1146 - -


15838 0 15838 - -

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 16742 38 16704 - - Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

48760 40 48720 - -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 669880 38400 629480 - - - предмети гігієни; - - - - - - розкладачки (ліжка). 669880 38400 629480 - -

8

ОБЛАСТЬ










Івано-Франківська


263 191 72 33705 6402


72 43 29 2580 3822


113 48 65 1233 2173

Запаси питної води у резервуарах чистої води 11000 м3

6000 м3

5000 м3

250000 18200


234 158 76 85475 91560


168 62 106 4813 9714


383 107 276 2610 8570


391 97 294 2585 6560


104 тонн

35 тонн

69 тонн

4813 9714

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - - - - - - ковдри; 14095 2780 11315 2930 9895 - предмети гігієни; 29125 7870 21255 2940 9895


9

ОБЛАСТЬ










Київська


700 700 - 70000 -


- - - - -


55 23 32 2120 1280


м3 50000000

м3 -

535000 (міське нас.)

-


214 214 - 535000

(міське нас.) -


500 500 - - -


127 72 55 5000 3000


120 тонн бензин 150 тонн ДП

41 тонн бензин

38 тонн ДП

79 тонн бензин

112 тонн ДП - -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - - - ковдри; - предмети гігієни; 3000 350 2650 - - - розкладачки (ліжка). 10000 - 10000 - -

10

ОБЛАСТЬ










Кіровоградська


909 909 - 491318 -


- 93 - 18330 -


22 22 - 440 -

Запаси питної води у резервуарах чистої води 201516 201516 - 491318 - Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

441 441 - 491318 -


224 153 71 491318 155730


6191 6191 - 491318 -


478 478 - 491318 -


15850 15850 - 491318 -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 149663 130142 19521 103892 86585 - предмети гігієни; 132664 115360 17304 100312 87228


11

ОБЛАСТЬ










Луганська




Запаси питної води у резервуарах чистої води




Кількість мобільних печей для обігріву приміщень Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; - предмети гігієни; - розкладачки (ліжка).

12

ОБЛАСТЬ










Львівська


160 91 69 2670 1450


69 - 69 - 1450


- 18 од.

(ДСНС) - 250 -


940 м3 - 1122900 -


- 65 - 2300 -


- 42 од.

(ДСНС) - - -


- 3 од.

(ДСНС) - - -

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень - 36 од.

(ДСНС) - - -


469538 літрів

143120 літрів - - -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - - - - - - ковдри; - 2320 - 2320 - - предмети гігієни; - - - - -

- розкладачки (ліжка). - 2320 - 2320 -

13

ОБЛАСТЬ










Миколаївська


1100 724 376 94120 48780


376 - 376 - 48780


25 3 22 150 1100


(з розрахунку на 30 діб)

71193 м3

- 1200000 -


400 422 - 80000 -


1125 101 1024 13130 129870


4300 3000 1300 92600 50400


25 3 22 150 1100


83580 літрів

38018 літрів

45562 літрів

56300 86700


14

ОБЛАСТЬ










Одеська


364 361 39 112226 10820


39 47 - 23350 -


19 15 14 410 760

Запаси питної води у резервуарах чистої води 400039 30032 370007 65000 21000 Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

304 532 66 56676 9620


120 38 22 50280 70


2229 1130 194 51490 820


398 84 226 51510 12970


25000 23000,5 14200 51490 720

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 52000 10220 51388 140 1350 - предмети гігієни; 1900 - 1450 1400 1400


15

ОБЛАСТЬ










Полтавська


1134 756 378 411455 104000


378 75 303 25670 88330


37 24 13 117545 26920

Запаси питної води у резервуарах чистої води 71800 48575 22225 290236 1160941 Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

882 539 343 268241 73600


129 86 43 123593 309800


5072 3381 1691 140748 106500


62700 41800 20900 146083 85000


16

ОБЛАСТЬ










Рівненська


380 250 130 35000 11000


130 140 - 12160 -


15 15 - 600 -

Запаси питної води у резервуарах чистої води 100 тонн

100 тонн

- 150 -


396 396 - 35000 -


80 84 - 35000 -


380 254 126 35000 10000


15 15 - 600 -


ДП – 15 тонн Бензин А-95 – 2

тонн

ДП – 15,64 тонн

Бензин А-95 – 0,81 тонн

Бензин А-95 – 1,190 тонн

- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 500 - - 500 - - предмети гігієни; 500 - - 500 -

- розкладачки (ліжка). 500 - - 500 -

17

ОБЛАСТЬ










Сум

ська


690 670 20 207000 6000


20 40 - 15000 -


72 72 - 2160 -


114 тонн

- 11400 -


980 950 30 17840 1240


153 133 20 3060 400


950 900 50 9500 500


90 тонн

90 тонн

- 17840 -


18

ОБЛАСТЬ










Тернопільська


2476 1857 619 37140 12380


619 619 - 12380 -


46 46 - 1840 -


120 тонн

- 200000 -


142 142 - 2840 34300


- 133 - - -


2476 1413 1063 37140 12380

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 46 46 - 1840 - Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

- 29 тонн

- - -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; - 118 - - - - предмети гігієни; - - - - -

- розкладачки (ліжка). - 208 - - -

19

ОБЛАСТЬ










Харківська


789 335 454 335864

У разі виникнення НС кількість населення буде уточнено в

залежності від маштабу НС.


454 68 386 6898 -//-


27 наметів 33 пересувні

пункти обігріву

7 наметів 3 пересувні пункти обігріву

20 наметів 30

пересувних пунктів обігріву

386 -//-


200000 м3

- 335864 -//-


1551 896 655 128864 -//-


4152 158 4006 34785 -//-


40329 41 40288 4354 -//-


2458 326 2130 34785 -//-

20

ОБЛАСТЬ











512 тонн

96,69 тонн

415,31 тонн

34785 -//-

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах):

- ковдри;

345341

11954 333387

345341 осіб (у разі визначення додаткових 386 місць укриття

населення)

-//-

- предмети гігієни;

345341

19536 325805


населення)

-//-

- розкладачки (ліжка).

345341

16837 328504


населення)

-//-

21

ОБЛАСТЬ










Херсонська


953 953 - 200000 -


- немає потреби

- - -


УСБ – 12 од. УСТ – 10 од.

УСБ – 12 од. УСТ – 10 од.

- 440 -

Запаси питної води у резервуарах чистої води 800 тонн 800 тонн - 200000 -


1027 автобусів, 200 вантажної

техніки

1027 автобусів,

200 вантажної техніки

- - -


40 20 20 440 440


30000 - - - -

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 32 22 10 440 - Запаси паливо-мастильних матеріалів для пересувних електростанцій, транспортної техніки тощо

34 тонн ДП, 28 тонн бензин



- -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 4900 100 4900 200000 200000 - предмети гігієни; 5000 - 5000 200000 200000 - розкладачки (ліжка).

4970 30 4970 200000 200000

22

ОБЛАСТЬ










Хмельницька


423 423 - 124890 -


- 55 - 43550 -


46 46 - 342 -


78125 м3

- 26041 -


289 289 - 7225 -


78 78 - 5240 -


952 952 - 453 -


298450 літрів

131850 літрів

166600 літрів

5240 -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 1559 1559 - 5240 - - предмети гігієни; 5240 - - 5240 - - розкладачки (ліжка). 1559 1559 - 5240 -

23

ОБЛАСТЬ










Черкаська


618 618 - 53710 -


- - - - -


85 53 32 2120 1280


м3 4750000

м3 -

715089 (міське

населення) -


117 117 - 715089 -


745 745 - 22350 -


107 53 54 8000 8000


1056 58 1000 1160 20000

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): 904 т бензин 980,5 т ДП

226 т бензин 245,5 т ДП

578 т бензин 735 т ДП

300000 900000

- ковдри; - предмети гігієни; 1350 350 1000 350 1000

- розкладачки (ліжка). 10000 - 10000 - 10000

24

ОБЛАСТЬ










Чернівецька


324 257 67 29968 7772


67 67 - 7772 -


17 13 4 650 195


1585 м3

35 м3

273223 83800


116 116 - 29968 -


257 41 216 5452 25056


257 18 239 2088 27724

Кількість мобільних печей для обігріву приміщень 257 22 235 2552 27260


10,3 тонн –А-92 10 тонн - ДП

12,3 тонн – А-92

17,5 тонн ДП

- 29968 7772

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 650 173 477 650 195

- предмети гігієни; 120 кг

85 кг

35 650 195


25

ОБЛАСТЬ










Чернігівська


116 116 - 1500 -


- 24 - 1000 -


12 12 - 600 -

Запаси питної води у резервуарах чистої води - - - - - Кількість транспорту для забезпечення підвозу матеріальних засобів та людей

28 28 - 3100 -


12 7 5 400 200


140 - 140 - 2500


30 тонн

25 тонн

5 тонн

3100 -

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах):

- ковдри; 1460 530 930 530 930 - предмети гігієни; 1460 - 1460 - 1460


26

ОБЛАСТЬ










м. К

иїв


3318 601 2417 420000 2338000


2417 105 2312 172000 2166000


8414 19 8395 2758000 2758000

Запаси питної води у резервуарах чистої води 82740000 л/добу

218000 8056000 218000 2540000


115 207 - 2758000 2758000


3318 114 3204 420000 2338000


33180 26 33154 2338000 2555804


3,185280 л/добу

22000 тонн

3,163280 л/добу

29400 2418000

Забезпеченість неспоживчими товарами (по видах): - ковдри; 2758000 - 2758000 2758000 2758000 - предмети гігієни; 2758000 - 2758000 2758000 2758000

- розкладачки (ліжка). 2758000 - 2758000 2758000 2758000


ІНФОРМАЦІЯ щодо кількості споживання електроенергії та наявності запасів палива


ІНФОРМАЦІЯ

щодо медичних формувань в системі охорони здоров’я № з/п

Назва медичних формувань Державної служби медицини катастроф (згідно із пунктом 9 Положення про Державну службу медицини катастроф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 827)

Кількість Медичних формувань (одиниць)

Фактично забезпечено необхідним обладнанням

(% від потреби)

Фактично забезпечено виробами медичного призначення

(% від потреби)

1 2 3 4 5 Вінницька область

1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної

готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги)

71 60 100

4. Спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги

107 100 80

*** Волинська область

1. Мобільні госпіталі - - - 2. Мобільні загони - - - 3. Медичні бригади постійної


71 100 100


60 100 100

Дніпропетровська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


33 100 97,3


21 55,0 57,9

Донецька область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони

2

1 2 3 4 5 3. Медичні бригади постійної


90 100 100


57 100 100

Житомирська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


104 75 90


93 80 90

Закарпатська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 11 25 65 3. Медичні бригади постійної


97 (з них 33

лікарські та 64 фельдшерські)

58,8 100


12 60 72

Запорізька область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


30 83 100


7 100 100

Івано-Франківська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


44 70,5 95


84 72 95

3

1 2 3 4 5 Київська область

1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


29 100


11 25 15

Кіровоградська область 1. Мобільні госпіталі 1 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


47 85 100


7 85 90

Луганська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


62 78-80 78-80


24 80 90

Львівська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


166 54,8 54,8


12 49,5 80

Миколаївська область 1. Мобільні госпіталі 1 Відповідно спільного

наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2004 р. №232/264 п. 1.3.

1

4

1 2 3 4 5 2. Мобільні загони 26 67,7 26 3. Медичні бригади постійної


50 80 50


21 87,5 21

Одеська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


ЦРЛ,ЦМЛ - 58 ШМД 16

Всього: 74 Всього: 155

60-80

40-50

60-80

100


38 60-80 60-80

Полтавська область 1. Мобільні госпіталі - - - 2. Мобільні загони - - - 3. Медичні бригади постійної


100 90 100


17 90 100

Рівненська область 1. Мобільні госпіталі 3 65 50 2. Мобільні загони 15 80 40 3. Медичні бригади постійної


90 66 100


7 100 100

Сумська область 1. Мобільні госпіталі - - - 2. Мобільні загони - - - 3. Медичні бригади постійної


95 38,7 100

5

1 2 3 4 5 4. Спеціалізовані медичні

бригади постійної готовності другої черги

155 78 68

Тернопільська область 1. Мобільні госпіталі - – – 2. Мобільні загони - – – 3. Медичні бригади постійної


32 90 95


40 90 95

Харківська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


215 100 100


11 100 100

Херсонська область 1. Мобільні госпіталі - - -2. Мобільні загони - - - 3. Медичні бригади постійної


76 70 100


9 65 100

Хмельницька область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


96 100 100


6 85 90,3

Черкаська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони

6

1 2 3 4 5 3. Медичні бригади постійної


99 60 100


10

40% - хірургічного профілю

70% - терапевтичного

профілю

100

100

Чернівецька область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


61 84 100


18 30 70

Чернігівська область 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


98 30,3 98,5


50 62,54 66,73

м. Київ 1. Мобільні госпіталі 2. Мобільні загони 3. Медичні бригади постійної


105/76 100 100


56 70 80

*** Інформація за кожну область України

7

Забезпечення автономними джерелами живлення

№ з/п

Назва області

Кількість закладів охорони здоров’я

відповідного профілю функціонування, у структурі яких є реанімаційні та хірургічні блоки,

пологові відділення, палати інтенсивної терапії (одиниць)

Забезпечення автономними джерелами живлення

Потреба (одиниць)

В наявності (одиниць)

% забезпечення від потреби

1 2 3 4 5 6 1. Вінницька 52 52 52 100 2. Волинська 26 26 23 88 3. Дніпропетровська 137 137 61 44,5 4. Донецька 99 138 97 70,3 5. Житомирська 22 16 6 27,2 6. Закарпатська 17 45 25 56 7. Запорізька 53 53 36 68,3 8. Івано-Франківськ 42 42 39* 91 9. Київська 72 72 39 54 10. Кіровоградська 25 31 31 100 11. Луганська 60 78 70 89,7 12. Львівська 66 12 54 82 13. Миколаївська 41 49 49 100 14.

Одеська 46

1 ЛПУ

Відсутні автономні джерела живлення

45 ЛПУ

Забезпечені автономними джерелами живлення

97,8

15. Полтавська 43 163 163 10016. Рівненська 24 24 24 100 17. Сумська 32 33 14 42,4 18. Тернопільська 27 27 27 100 19. Харківська 56 56 44 78,5 20. Херсонська 27 27 30 110 21. Хмельницька 41 41 40 98 22. Черкаська 35 35 35 100 23. Чернівецька реанімаційні блоки – 27

хірургічні – 27 пологові відділення –

14 палати інтенсивної

терапії - 27

27 24 88,8

24. Чернігівська 35 12 23 65,7 25. м. Київ 45 48 48 56,3 Всього 1218 1245 1099 80,3

8

Інформація щодо забезпечення Державної служби медицини катастроф

№ з/п

Регіон Укомплектованість лік. засобами %

Забезпечення засобами інд. захисту %

Забезпечення автотранспортом

1. Вінницька 100 37 186/287 2. Волинська 100 11,5 100/154 3. Дніпропетровська 100 0 45/113 4. Донецька 100 35 124/440 30 5. Житомирська 12/180 6. Закарпатська 100 0 102/216 7. Запорізька 100 70 100/384 100 8. Івано-Франківська 100 71 73/124 9. Київська 47/105 10. м. Київ 104/318 11. Кіровоградська 100 93,6 54/111 12. Луганська 100 26 180/411 100 13. Львівська 100 0 198/212 100 14. Миколаївська 69 30 38/108 100 15. Одеська 80/72,5 4 217/450 16. Полтавська 100 5 246/419 100 17. Рівненська 95 0 111/128 18. Сумська 85,7 100 129 19. Тернопільська 100 60,7 40/180 100 20. Харківська 90 100 92/193 100 21. Херсонська 100 0 88/100 22. Хмельницька 96 83 85/135 100 23. Черкаська 100 29 91/258 24. Чернівецька 100 100 86/95 25. Чернігівська 100/63 100 99/118

Примітка: Укомплектованість автотранспортними засобами: У чисельнику – укомплектованість санітарним транспортом, У знаменнику – загальна кількість автомобілів. Наступний показник - відсоток укомплектованості транспортними засобами.


Дії персоналу АЕС у випадку аварійної ситуації

Начальник зміни АЕС (НЗС) виконує обов’язки керівника аварійних

робіт до прийняття на себе назначеною посадовою особою обов’язків керівника аварійних робіт на майданчику та початку роботи штабу керування аварійними роботами на майданчику (КАРМ). З моменту організації штабу КАРМ та призначення Керівника штабу, відповідальність за локалізацію аварії та захисних заходів на станції покладається на керівника аварійних робіт на майданчику.

Кінцевою задачею штабу КАРМ є запобігання аварійних ситуацій та відновлення живлення власних потреб та включення енергоблоків до об’єднаної енергомережі та її відновлення.

У разі відключення енергоблоків та знеструмлення АЕС змінний персонал контролює:

включення в роботу систем безпеки, подачу напруги на секції надійного живлення;

роботу механізмів систем безпеки та надійність охолодження активної зони реакторної установки;

перевірку обладнання та устаткування та їх підготовку до подачі напруги на відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) та секції робочого живлення;

після відновлення електроживлення проводить операції по підготовці ВРП енергоблоків до включення до мережі.

Операції з відновлення електроживлення власних потреб та живлення відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) у разі втрати зв’язку АЕС с ОЕС України проводяться спільно з диспетчером енергосистеми відповідно до діючих документів з ліквідації аварій в електричній частині кожній АЕС:

“Инструкция по предупреждению и ликвидации аварий в электрической части ЗАЭС”;

“Действия оперативного персонала ОП ЮУАЭС при системной аварии в энергосистеме Украини. Инструкция”;

“Дествия оперативного персонала ЮУАЭС и каскада ГЭС-ГАЭС по восстановлению питания собственных нужд энергоблоков №1,2,3 ЮУАЭС при системной аварии с посадкой на «ноль» района ЮУАЭС. Инструкция”;

“Инструкция по ликвидации аварий в электрической части ОП РАЭС”; “Инструкция по ликвидации аварий в электрической части ОП ХАЭС”; посадових інструкцій оперативного та ремонтного персоналу,

технологічних інструкції з експлуатації устаткування з відповідним контролем з боку керівного складу підрозділів АЕС.

2

Відновлення електроживлення ВРП АЕС при особливої системної аварії буде здійснюватись відповідно до Плану відновлення об’єднаної енергосистеми України. Цим планом передбачено порядок дій оперативних служб НЕК «Укренерго», регіональних енергосистем по відновленню ОЕС України, в тому числі подачу напруги на ВРП АЕС та взаємодій оперативного персоналу НЕК «Укренерго», регіональних енергосистем з оперативним персоналом АЕС при проведенні технологічних операцій, переключень.

Додаток 32: Опис гідроелектричного сектору промисловості ВАТ «УкрГідроЕнерго»

Джерело: пан Володимир Сергійчук

Відкрите акціонерне товариство «УкрГідроЕнерго» є однією з найбільших генеруючих компаній сектору гідроенергетики в Україні. Компанія збільшує пікові навантаження, частоту та потужність, забезпечує мобільність енергетичного аварійного ресурсу Об’єднаної енергетичної системи України. Компанія експлуатує 102 гідроелектроагрегати. Загальна генеруюча потужність компанії складає 5384.7 мВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 10 млрд. кВт/год. Компанія експлуатує 9 ГЕС, що розташовані на ріках Дністер та Дніпро: Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніпродзержинську, Дніпровську та Каховську ГЕС, Київську ГАЕС, Дністровську ГЕС та ГАЕС, що знаходиться в стадії будівництва.

Система Київської ГЕС та ГАЕС

Київська ГЕС розташована на річці Дніпро. Кількість енергоблоків складає 20 гідроелектроагрегатів Загальна потужність складає 440 мВт Загальний середній річний обсяг виробництва складає 650 млн. кВт/год. Максимальний обсяг Київського водосховища складає 3,73 млрд. куб.м. Тиск – 12 м.

Київська ГАЕС розташована на правому березі Дніпра, у 2,5 км від Київської ГЕС. ГАЕС використовується для підтримання пікових навантажень у ОЕС України, підтримання рівного навантаження на ТЕС та АЕС, покращення виробничих умов та підвищення їх ефективності. Кількість енергоблоків - 6 гідроелектроагрегатів (3 з яких є зворотними). Загальна потужність складає 235.5 мВт в генераторному режимі та 129.9 мВт в насосному режимі. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 160 млн. кВт/год. Верхня водойма ГАЕС має максимальним об’єм – 0,004 млрд. м. куб. Тиск – 73 м. Канівська ГЕС Канівська ГЕС розташована на річці Дніпро біля м. Канів. ГЕС використовує 24 гідроелектроагрегати. Загальна потужність ГЕС складає 475,5 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 770 млн. кВт./год. Тиск – 14,8 м. Кременчуцька ГЕС Кременчуцька ГЕС розташована на річці Дніпро біля м. Світловодськ ГЕС використовує 12 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС складає 632,9 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 1200 млн. кВт./год. Кременчуцьке водосховище має максимальний об’єм 13,52 млрд. м. куб. Тиск – 17,0 м.

Дніпродзержинська ГЕС Дніпродзержинська ГЕС розташована на річці Дніпро біля м. Дніпродзержинськ ГЕС використовує 8 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС складає 382,0 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 950 млн. кВт./год. Дніпродзержинське водосховище має максимальний об’єм 2.46 млрд. м. куб. Тиск – 12,6 м. Дніпровська ГЕС Дніпровська ГЕС розташована на річці Дніпро в м. Запоріжжя. ГЕС використовує 18 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС складає 1539,8 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 2700 млн. кВт./год. Дніпровське водосховище має максимальний об’єм 3,32 млрд. м. куб. Тиск 38,7 м. Каховська ГЕС Каховська ГЕС розташована на річці Дніпро біля м. Нова Каховка. ГЕС використовує 6 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС складає 329,0 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 1100 млн. кВт./год. Каховське водосховище має максимальний об’єм 18,18 млрд. м. куб. Тиск - 16,5 м. Дністровська ГЕС Дністровська ГЕС розташована на річці Дністер біля м. Новодністровськ ГЕС використовує 6 гідроелектроагрегатів. Загальна потужність ГЕС складає 702,0 МВт. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 750 млн. кВт./год. Дністровське водосховище має максимальний об’єм 3.0 млрд. м. куб. Тиск - 54,5 м. Будівниче Управляння Дністровської ГАЕС Гідроакумулююча електростанція, розташована на річці Дністер біля м. Новодністровськ. ГАЕС заходиться у стадії будівництва. За проектним рішенням заплановано побудувати 7 гідроелектроагрегатів у 2 черги (1-а черга 3 гідроелектроагрегати, 2-а черга 4 гідроелектроагрегати). Загальна проектна потужність повністю побудованої ГАЕС становитиме у насосному режимі 2947 МВт., у генераторному режимі – 2268 МВт. Станом на 10 липня 2015 в експлуатації знаходиться 2 гідроелектроагрегати. Загальна потужність 2 гідроелектроагрегатів складає 832 мВт в насосному режимі та 648 мВт у генераторному режимі. Загальний середній річний обсяг виробництва складає 1200 млн. кВт/год. Об’єм штучного водосховища складає 49.23 млрд. куб.м. Тиск – 153.0 m.

Технічні параметри ГЕС ВАТ «УкрГідроЕнерго»

Джерело: пан Володимир Сергійчук

Київська ГЕС

Київська ГАЕС

Канівська ГЕС

Кременчуцька ГЕС

Дніпродзержинська ГЕС

Дніпро ГЕС-1

Дніпро ГЕС-2

Каховська ГЕС

Дністровська ГЕС

Дністровська ГАЕС

Всього по

Компанії 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Дата початку експлуатації

1964-68 1970-71 1972-78 1959-62 1963-64 1932-50 1974-81 1951-56 1981-83 2009 03.2011

Потужність (мВт)

440 235,5 235.5

генерування 129.9

насосний режим

475,5 632,9 382 1539,8 329 702 648 2:324-

генерування

2:421- насосний режим

5384.7

Середньорічний виробіток (1,000,000 кВт/год.)

650

150

770

1200

950

Total HPP-1;2=2700

1100

750

1200

9470

Об’єм водосховища (109 куб.м.)

Всього 3.73

Поточний 1.17.

Всього 0.004 Поточний

0.0037

Всього: 2.4

Поточний: 0.30

Всього 13.52

Поточний 8.97

Всього 2,46


Всього ГЕС-1,2=

Всього 3.32


Всього 18,18


Всього 3.0 Поточний

2.0.

Всього 3,3 Поточний

2.0

49.23

Максимальний розрахунковий

тиск

12 7,7

73.0 66.0

14.8 7,4

17.0 14.2

12.6 10.0

38.7 38.0

38.7 34.3

16.5 14.0

54.5 40.0

153 150

Витрати на турбінах

(куб.м./сек.)

4670

61.0 генерування

68.0 насосний режим

74.3

6100

5712

4420

1645

2704

4980

1962

300

Загальна довжина напірного фронту (км)

42.3 0.4 16.7 12.4 36.5 1.3 1.8 3.8 1.1 0.6 117

Кількість 20 6 24 12 8 10 8 6 6 2 ( +5) 102

агрегатів турбін (турбонасоси-3

турбіни -3)

турбіни турбін турбін турбін турбін турбін турбін гідроелектроагрегати

.

( + 5 )

Тип турбіни ПЛ 984 Г

600 РО ПЛ 15 984 Г

600 ПЛ 661 ВБ

800 ПЛ 661ВБ

930 РО 123 ВМ 545

ПЛ,ПР 40 В 680

ПЛ 548 ВБ 800

ПЛ 60 В 600

ОРО

Потужність агрегату

(мВт)

20:22.0

турбонасоси 3:45/37.0 турбіни 3:41.5

10:18,5+ 14:22

3:60+

9:52.08

6:50+ 2:44

6:72+ 3:65+

1:2

1:100.8+ 4:112,5+

3:120

6:55.8

6:117

2:324


Загальна потужність залізничної та портової інфраструктури для перевалки та

перевезення палива (вугілля, мазут) на вітчизняні теплоелектростанції

Фактор планування Потужність

Теплоелектростанції (ТЕС) та обсяги споживання вугілля

Приблизно 14 ТЕС наразі експлуатуються в Україні У середньому ТЕС використовують 24,6 тис. тон вугілля марки А та 57,7 тис. тон вугілля марки Г на день. Обсяги споживання на зимовий період в середньому становитимуть 41,8 тис. тон вугілля марки А та 71,1 тис. тон вугілля марки Г на день

Вантажні залізничні вагони (всіх типів) Приблизно 116 063 вагонів Приблизно 3 994 локомотивів, з них:

- 1547 електровози; - 2447 тепловози.

Доставка вугілля залізничним транспортом

Загальна кількість наявних вагонів в робочому парку для перевезення вугілля по всій країні – більше 28619 од; Один потяг перевозить близько 3 000 тонн вугілля; До складу потягу входить близько 50 вагонів; кожен вагон вміщую близько 60 тонн вугілля; На один потяг в середньому потрібно 2 локомотиви; Наявна кількість вагонів дозволяє перевозити не менш як 1 680 000 тонн вугілля на добу.

Доставка вугілля морським транспортом через порти Одеського регіону (включаючи Іллічівськ, Южний, ТІС)

Близько 4,3 мільйона тонн на рік (біля 400 000 тонн на місяць) Максимальне завантаження одного судна 120 000 тонн на судно Швидкість завантаження вугілля – більше 350 вагонів на добу (близько 23 000 тонн)

Доставка вугілля морським транспортом через усі порти

Близько 9,25 мільйона тонн на рік (більше 750 000 тонн на місяць) Максимальне завантаження одного судна – від 3 000 до 120 000 тонн на судно

Доставка мазуту залізничним транспортом

Близько 680 вагонів-цистерн; Близько 3 000 тонн на потяг; Близько 60 тонн в одній вагон-цистерні; Близько 50 вагонів-цистерн на потяг; Наявна достатня кількість вагонів-цистерн для перевезення близько 400 000 тонн на добу.


Мережа закладів охорони здоров’я системи МОЗ України

№ з/п

Адміністративні території

Всього закладів

Лікарні

Диспансери

Сам

остійні

амбулаторно-

поліклінічні

заклади

з них:

ЦПМСД

Стомат

. поліклініки

Станції

переливання крові

Станції

швидкої

мед

. допом

оги

Центри

екстреної

медичної

допом

оги

та

медицини

катастроф

Будинки

дитини

Санаторії

Бюро

судм

едекспертизи

Пат

.-анатом

ічні

бюро

Центри

здоров

’я

Центри

медстатистики

Науково-дослідні

заклади

Вищі навчальні заклади

III-ІVрівнів

I-II

Україна 4219 1509 320 1594 557 242 48 24 24 42 144 26 17 41 42 18 17 111 1 Вінницька 123 50 8 34 33 8 1 1 2 8 1 1 1 2 1 5 3 Волинська 92 43 5 24 15 6 2 1 1 3 1 1 1 1 3 4 Дніпропетровська 245 104 13 64 53 22 3 6 1 3 13 1 1 4 1 2 1 6 5 Донецька 352 138 45 81 72 40 7 1 5 8 1 2 7 6 1 1 9 6 Житомирська 205 55 4 116 14 14 1 1 2 4 1 1 1 1 4 7 Закарпатська 166 43 6 102 10 3 1 1 1 2 1 0 1 1 1 3 8 Запорізька 147 61 20 27 17 10 4 1 1 9 1 1 3 3 2 49 Івано-Франківська 242 58 15 143 0 7 1 3 1 1 7 1 0 0 1 1 3 10 Київська 170 66 10 71 24 6 1 1 2 4 1 1 1 2 4 11 Кіровоградська 118 40 13 46 21 6 2 1 1 3 1 1 1 1 2 12 Луганська 241 96 23 55 41 20 7 10 0 1 10 1 0 5 4 1 8 13 Львівська 371 102 19 214 0 14 1 2 1 2 5 1 1 1 1 1 1 5 14 Миколаївська 87 39 6 30 28 2 1 1 1 2 1 0 1 1 2 15 Одеська 192 73 13 63 33 10 1 2 1 4 10 1 1 4 2 3 1 3 16 Полтавська 132 51 16 36 34 8 3 1 1 6 1 1 1 1 1 5 17 Рівненська 88 41 5 21 18 8 1 1 1 3 1 0 1 1 4 18 Сумська 109 45 9 36 13 6 1 1 1 2 1 1 0 1 5 19 Тернопільська 176 51 9 94 7 5 2 1 1 5 1 1 1 1 1 3 20 Харківська 209 80 24 59 31 11 1 1 4 10 1 0 2 2 3 11 21 Херсонська 73 33 5 18 14 3 1 1 1 5 1 0 1 1 3 22 Хмельницька 93 39 7 27 21 3 2 1 1 5 1 1 1 1 4 23 Черкаська 227 60 6 140 1 5 1 1 1 5 1 0 1 3 3 24 Чернівецька 72 25 8 22 14 3 1 1 1 3 1 1 1 1 1 3 25 Чернігівська 103 55 12 18 15 5 1 1 1 3 1 1 0 1 4 26 м. Київ 186 61 19 53 28 17 1 1 1 2 9 2 0 1 2 10 2 5


Корисні поради для населення в умовах низьких температур навколишнього середовища

Попередження переохолодження

Перебування в умовах холоду може викликати небезпечні для життя людини захворювання. Уникайте обмороження і переохолодження тримаючись в теплі.

Одягайте шапку, капюшон або шарф, адже більшість тепла втрачається за рахунок непокритої голови.

Прикривайте кінцівки пальців, вуха, ніс під час перебування на вулиці. Тримайте одяг у сухому стані, якщо якийсь предмет одягу стане мокрим,

зніміть його. Використання обігрівачів не за призначенням може призвести до

виникнення пожежі або призвести до виникнення небезпечного рівню чадного газу. Перевірте чи безпечно ви опалюєте свою домівку.

Пожежна безпека

Користуйтеся тільки переносними обігрівачами, які дозволено використовувати у домівках.

Переконайтеся, що легко запальні матеріали, такі як меблі, штори і покриття для підлоги знаходяться принаймні на відстані приблизно 1 метра від джерела тепла.

Ніколи не сушіть одяг на обігрівачі. Завжди слідкуйте за роботою обігрівача. Ніколи не залишайте дітей самих у

кімнаті, в якій працює обігрівач. Вимикайте його, коли ви не можете контролювати його роботу.

Будьте обережними, щоб не перевантажити електросистему. Переконайтесь, що у вас є детектор диму у кожній кімнаті. Регулярно

перевіряйте і замінюйте батарейки.

2

Заходи безпеки при загрозі отруєння чадним газом

Встановіть детектор чадного газу у вашій домівці і регулярно перевіряйте чи працюють батарейки. Рекомендується, щоб було встановлено хоча б одне джерело сигналізації на відстані 4,5 м від входу до кожної кімнати.

Переконайтесь, що вентиляція системи опалення знаходиться у чистоті та порядку; переконайтесь, що застарілі та частково пошкоджені елементи замінені.

Проводьте очищення вашого каміну, димової труби і димоходу кожного року для того, щоб очистити їх від сажі, листя тощо

Обігрівачі, які працюють на керосині, є дуже небезпечними. Не опалюйте вашу домівку газовою піччю або духовкою. Не користуйтеся будь-якими пристроями, які працюють на газі, такими як

генератори, у будівлі. Ніколи не використовуйте мангал або шашличницю у вашій домівці. Автомобільні викиди містять чадний газ. Відкривайте двері гаражу перед

тим, як заводити машину і не вмикайте двигун у замкненому просторі. Очищуйте вихлопну трубу перед тим, як завести автомобіль або вантажівку після снігопаду.

Найбільш типовим симптомом отруєння чадним газом є головна біль. Проте, симптоми також можуть включати запаморочення, біль у грудях, нудоту, блювоту. У важких випадках люди можуть стати дратівливими, збудженими і збентеженими, потім млявими, а пізніше втратити свідомість.

У разі підозри на отруєння чадним газом, шукайте невідкладну медичну допомогу і негайно виведіть постраждалого на свіже повітря і відчиніть вікна.

Що робити, якщо ви втратили теплопостачання

В умовах втрати тепла, прийміть заходи для затримання існуючого теплого

повітря і грійтеся поки тепло не повернеться: Якомога краще ізолюйте свою домівку. Повісьте покривала на вікна і двері й

лишайтесь у добре ізольованій кімнаті поки теплопостачання відсутнє. Одягайтеся тепло. Носіть шапки, шарфи, рукавиці і носіть декілька шарів

одягу. Якщо у вас є функціонуючий камін, використовуйте його для обігріву і

освітлення, але переконайтеся, що ви відкрили вентиляційну трубу. Відкрийте крани, щоб постійно йшла вода, з метою уникнення перемерзання

труб. Харчуйтеся. Їжа забезпечує ваш організм необхідною енергією для

виробництва власної енергії, а споживання води допомагає організму запобігти зневодненню.

3

Якщо холодна погода протримається й далі і теплопостачання не відновиться, зателефонуйте членам родини, сусідам або друзям, щоб дізнатися чи можна тимчасово лишитися з ними.

У разі замерзання трубопроводів, труб або лічильників води: відкрийте кран біля замерзлого відрізку труби для того, щоб випустити пар з

талого льоду; направте фен для волосся або лампу для обігріву на замерзлу ділянку або

поставте невеликий обігрівач поблизу; Ніколи не розтоплюйте замерзлу трубу або лічильник відкритим полум’ям,

це може призвести до виникнення пожежі або викличе паровий вибух.

Як допомогти іншим Малі діти, люди старшого віку і паралізовані люди. або люди з

захворюваннями нервової системи знаходяться у групі безпосереднього ризику переохолодження і обмороження. Перевірте стан здоров’я друзів, родичів і сусідів, які можуть потребувати допомоги, щоб переконатися, що вони захищені від холоду.

Знайте і вмійте розпізнавати симптоми захворювань, викликаних холодною погодою, таких як обмороження і переохолодження:

Переохолодження: симптоми включають нерозбірливе мовлення, млявість, замішання, запаморочення, прискорене дихання, нетипову поведінку і уповільнене і нерівномірне серцебиття.

Обмороження: симптоми включають зміну кольору шкіри на сірий, білий або жовтий колір, нечутливість і схожу на віск шкіру.

Якщо ви запідозрили симптоми обмороження або переохолодження у людини, перенесіть її у тепле приміщення і надайте невідкладну медичну допомогу.

Якщо неможливо знайти медичну допомогу, зігрійте людину, починаючи з центральної частини тіла. Обігрів рук і ніг може посилити циркуляцію холодної крові до серця, що у свою чергу може призвести до серцевої недостатності. Використовуйте покривало або, за потреби, тепло свого тіла для обігріву людини.

Не давайте людині, яка має обмороження або переохолодження алкоголь або каву, які можуть погіршити стан, замість того дайте чашку теплого бульйону.

Важ

кого

типу

Середнього типу

Легкого

типу

Всього

з них підвищ

еної

прохідності

Моторні

Веслові

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65

Вінницька область 178 1041 1 2 5 4 12 2 8 50 3 25 50 138 1 1 1 1 2 14 67 81 3 43 46 2 1 3 6 64 32Волинська область 87 195 1 3 4 3 1 4 2 10 4 5 9 2 1 3 2 1 3 21 3 4 4Дніпропетровська область 543 1895 4 23 11 38 1 17 54 26 98 1 3 4 2 2 1 2 7 3 27 30 12 12 14 28 42 141 62 62Донецька область 910 5044 37 20 38 2 97 22 3 9 7 15 3 59 1 77 1 1 2 7 80 50 218 1 13 7 5 26 2 1 3 3 24 32 59 2 1 9 12 44 51 22 117 306 107 12 12 23 35Житомирська область 309 707 1 3 3 7 1 12 26 39 1 1 5 33 38 1 46 47 2 20 2 24 27 35Закарпатськаська область 100 819 2 3 1 17 20 41 4 21 25 12 12 5 5 16 26Запоріжська область 397 2525 32 77 109 5 3 3 11 1 10 1 25 47 83 2 1 3 1 1 1 3 12 113 125 2 46 48 3 1 4 8 77 25 2Івано-Франківська область 258 1845 1 19 16 9 45 6 37 1 69 45 158 1 1 2 2 1 4 37 42 1 1 30 29 1 61 119 64 7Київська область 212 1157 12 7 7 1 27 1 28 1 48 35 113 3 1 3 7 5 7 12 1 1 2 37 41 26 111 2 139 100 1 1 21Кировоградська область 153 216 84 27 111 1 9 2 12 2 1 1 1 9 10 24 8 10 18 1 13 14 1 2 2 5 9 34Луганська область 320 640 4 1 4 6 7 22 1 5 2 9 11 28 1 1 2 4 10 11 21 2 1 2 5 10 6 5 21 109 4 3 3Львівська область 1005 2360 1 1 1 30 24 35 1 91 7 48 10 20 2 86 71 244 3 2 5 1 9 21 17 47 95 1 12 26 39 3 2 8 19 23 55 41 20 2 63 153 57

Миколаївська область 116 247 17 17 2 1 3 2 1 1 18 11 33 4 72 76 26 26 2 13 1 16 20 2 1 1Одеська область 378 1624 12 13 13 19 57 19 1 47 39 106 2 6 6 14 8 138 146 2 10 2 6 69 89 46 44 31 121 64 48Полтавська область 56 516 2 5 7 49 16 31 14 110 6 63 9 82 60 220 3 27 1 31 3 5 9 17 9 20 29 6 6 3 11 35 61 49 187 236 258 25Рівненська область 19 318 2 2 4 5 5 10 25Сумська область 97 680 1 12 26 39 4 4 8 89 97 1 1 2 8 32 5 45 44 23

Тернопільська область 35 234 1 1 2 6 10 16 3 15 18 4 5 9 5 12 1 18 13 16

Харківська область 350 2317 2 2 3 43 19 21 7 93 1 46 3 1 83 54 188 16 16 1 2 8 11 3 59 76 138 3 12 14 30 70 129 24 159 183 257 132 1 1Херсонська область 97 340 1 7 4 12 3 3 1 1 2 6 7 13 4 4 3 2 5 5 6Хмельницька область 381 1115 2 1 2 5 1 1 1 18 29 50 1 1 10 40 50 37 37 5 32 37 70 50 24 24Черкаська область 286 1963 2 2 17 7 2 26 14 1 35 27 77 1 1 2 2 25 27 6 16 26 48 16 12 28 93 23Чернігівська область 157 1046 1 1 1 8 20 31 1 1 2 5 87 92 2 1 42 45 1 1 25 18Чернівецька область 76 620 1 2 1 2 2 8 1 1 8 13 23 1 1 1 2 3 2 22 24 20 3 23 2 1 3 19 4м. Київ 260 1380 5 82 65 152 41 28 69 22 22 2 14 203 219 72 166Всього за Міненерговугілля 6780 30844 41 139 164 2 346 28 9 211 126 267 143 784 36 382 61 33 1 2 30 805 716 2062 2 11 17 52 15 97 13 14 45 48 54 174 11 223 1007 1241 22 55 37 108 766 988 340 760 86 1187 2082 1 1 1008 83 14 54 68

Додаток 36до Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до

осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходженн

Пункти обігріву

Стаціонарні

Всього

Авіаційна техніка

Вертольоти

Всього

Мобільні

РОЗРАХУНОК сил і засобів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

які можуть залучатися до реагування на можливі надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Скребкові

транспортери

до 3

0 кВ

т

до10

0 кВ

т

Автом

обілі підвищеної


Автогрейдери

Автокрани

ПЗМ

Область, м. Київ

Плужна

Судна

криголамного

типу

БТР,

БРД

М

Пож

ежні

аварійно-рятувальні

автомобілі А

РА

САРМ

Екскаватори

ПТС

Аероглісери

Катамарани

Рятувальнатехніка

Всього

Мобільні насоси

МДК

Дорожня, вантажопідйомна та землерийна техінка

Бульдозери

Насосна техніка

ТМК

БТМ

на чергуванні

максимальна добова

кількість

, яка мож

е бути

залучена у разі

ускладнення оперативної обстановки

Особовий склад

Літаки

Автом

обільні тягачі

Всього

Автодрабини

Колінчасті автопідйомники

Всього

ТММ

Пож

ежні

насосні

станції

Автом

обілі рукавні

Автовиш

ки

Човни

Всього

Катери на

повітряній подушці

Катери

ІМР

БАТ

/трактори

Пересувні електростанціїАвтопідйомна техніка

Підігрівачі

повітря

(типу УМП

-350

, МП

-300

)

Ком

плекти

електро

-газозварювального

обладнання

більше

100 кВ

т

Всього

до 1

0 кВ

т

до 6

0 кВ

т

Техніка, що може використовуватися в якості

тягачів

Автобуси,

мікроавтобуси

Засоби подолання водних перешкодСнігоочисна та

снігоприбиральна техніка

Пожежні автоцистерн

Мотопом

пи

Всього

Всього

Роторна

Щіточна

Інша спеціалізована

снігоочисна

техніка

Всього

Примітка: У зв’язку з веденням бойових дій на територіях Донецької і Луганської областях розрахунок сил і засобів підприємств паливно-енергетичного комплексу, які розташовані на окупованих територіях, не враховані за відсутності зв’язку з ними.

Важ

кого

типу

Середнього типу

Легкого

типу

Всього


еної


Моторні

Веслові

УАЗ-

469рх

БРДМрх

БТР

-80 рхм

АРС

ДДА

Всього


еної


УСБ

-56

УСТ

-56

інші

ГУ ДСНС у Харківській області 591 3 7 2 32 44 4 4 180 52 20 208 2 1 3 3 3 6 1 1 2 23 5 28 6 1 23 30 2 2 1 2 6 8НЦ (м. Мерефа) 16 3 1 1 5 5 5 1 1 1 1 1 1 1 7 1 2 2 5 1 1 3 1 1 7 1 1 1 1 1 3 2 2 2 1 2 7 1 1 2 2ГУ ДСНС у Донецькій області 331 6 4 10 3 3 128 43 20 154 1 1 1 3 7 11 1 1 14 14 9 15 6 35 65 15 5 3 18 20 20ГУ ДСНС у Луганській області 207 3 11 4 18 6 6 84 40 41 137 1 1 2 1 9 31 41 1 1 1 5 8 16 6 1 3 10 2 59 61 2 39 27 10 10 61 2 3 7 18 6 12 43Всього за район 1145 6 27 11 33 77 13 13 392 135 86 504 1 1 2 1 2 1 1 1 3 13 1 2 17 43 63 2 2 1 9 11 1 26 43 6 4 53 16 18 8 117 159 4 56 34 14 14 88 4 4 9 44 8 12 73

У ДСНС у Сумській області 201 2 2 4 4 103 36 5 116 4 4 3 3 1 6 7 2 2 6 6 4 16МЦШР (м. Ромни) 38 4 1 1 6 8 8 1 1 1 1 2 6 2 2 1 1 6 8 1 1 1 11 2 1 17 1 1 3 3 6 2 1 1 2 5 1 1 5 5 10 20У ДСНС України у Чернігівській області 199 1 1 3 5 1 1 89 35 6 97 1 1 3 2 5 1 1 1 1 4 5 5 1 1 4 6 7 2 9 7 14 5 26САЗ (м. Ніжин) 31 2 1 1 3 2 2 1 1 2 2 1 3 4 4 8 12Всього за район 469 4 1 2 6 13 5 5 194 72 20 224 1 1 1 1 5 9 2 2 1 1 9 6 17 2 2 1 12 2 2 21 8 1 9 1 3 6 10 20 2 10 3 7 19 4 4 8 13 1 7 25 16 14 62

ГУ ДСНС України у м. Києві 390 1 1 1 3 5 5 86 13 10 106 1 1 4 2 10 16 11 5 16 2 13 15 4 3 10 131 СЦШР (м. Київ) 15 3 3 6 6 1 3 2 6 1 1 4 1 7 2 2 2 1 7 1 2 1 4 6 1 2 3ДП "МРЦ" (м. Київ) 25 7 6 13 42 42 2 2 4 1 6 1 8 3 3 12 3 32 47 3 3 3 9 9 9 9ГУ ДСНС у Київській області 399 2 4 6 11 11 197 71 26 2 247 1 1 2 1 5 1 6 34 41 2 1 1 3 1 8 17 3 1 21 1 28 29 1 5 5 11 1 4 3 25 33Всього за район 829 4 10 7 4 25 16 16 283 84 84 2 401 1 1 4 4 10 1 6 17 13 30 1 3 1 5 3 5 18 28 8 1 37 14 1 5 4 74 98 5 10 9 24 4 15 5 14 5 34 58

У ДСНС у Кіровоградській області 215 3 15 18 3 3 87 38 23 116 2 1 1 1 1 6 4 4 1 1 5 22 30 1 1 2 1 1 6 7 1 8 1 1 2 2 12 2 5 19 4 1 3 3 18 24ГУ ДСНС у Дніпропетровській області 422 1 3 15 19 10 10 135 35 57 3 215 2 1 2 5 1 1 1 1 7 49 60 2 1 3 2 8 16 4 20 1 2 3 56 62 1 16 3 2 6 25 2 16 24 4 22 66ГУ ДСНС України у Запорізькій області 278 3 1 2 6 4 4 99 40 33 3 143 1 1 3 2 7 2 1 2 10 8 23 6 1 11 1 1 20 12 1 1 14 1 1 2 2 26 32 3 14 2 6 23 3 8 3 1 12ГУ ДСНС України у Полтавській області 200 1 4 5 4 4 62 30 7 3 80 2 2 2 6 1 10 10 1 22 1 2 2 5 10 1 3 14 3 1 1 3 1 9 7 18 7 1 3 29 5 2 5 5У ДСНС у Черкаській області 161 1 1 2 6 6 95 30 18 125 1 1 1 6 21 28 1 2 2 1 6 10 2 12 3 1 15 19 1 2 3 2 10 1 12 11 24Всього за район 1276 5 8 37 50 27 27 478 173 138 9 679 1 4 1 3 2 6 8 25 4 4 2 1 4 1 5 38 110 1 163 11 5 20 7 2 45 55 8 5 68 5 2 8 10 99 124 14 60 14 3 22 99 16 13 28 47 34 22 131

ГУ ДСНС у Рівненській області 181 1 1 1 3 3 3 78 25 12 96 1 1 7 1 1 9 1 2 1 6 10 4 8 8 12 5 5У ДСНС у Волинській області 131 1 1 2 4 4 4 57 24 15 80 1 1 2 4 1 3 1 8 17 30 2 1 1 4 4 1 5 2 3 2 7 2 20 4 1 4 27 1 2 14 5 7 28У ДСНС у Житомирський області 264 1 5 16 1 23 5 5 111 47 24 1 146 1 1 1 3 15 15 2 2 1 4 1 10 9 1 1 11 2 1 39 42 1 9 4 5 15 12 2 1 31 17 49Всього за район 576 2 6 18 4 30 12 12 246 96 51 1 322 1 2 3 2 8 1 3 1 8 32 45 2 4 1 4 2 1 14 20 3 2 25 3 4 5 47 59 7 37 16 1 9 54 13 2 8 45 22 7 82

ГУ ДСНС у Вінницькій області 235 1 10 11 3 3 93 40 14 113 1 1 1 1 1 1 6 1 1 1 28 31 1 4 1 6 8 2 1 11 1 1 28 30 1 29 12 4 34 2 1 2 20 16 1 39У ДСНС у Тернопільській області 142 1 1 2 2 2 87 32 28 119 1 1 2 1 1 7 21 30 1 1 2 6 6 2 2 1 18 5 1 2 22 1 4 5 9 18ГУ ДСНС у Хмельницькій області 248 2 11 4 3 20 6 6 119 40 53 184 1 1 1 1 1 4 3 12 2 2 1 12 24 41 1 4 1 1 7 7 2 9 1 2 41 44 3 32 32 4 39 2 1 18 18Всього за район 625 3 12 4 14 33 11 11 299 112 95 416 2 2 1 3 1 1 6 4 20 1 1 2 2 3 20 73 102 1 2 9 2 1 15 21 4 1 26 2 5 69 76 5 79 49 5 6 95 5 2 6 25 25 19 75

ГУ ДСНС України у Львівській області 380 1 3 4 8 8 144 69 55 20 235 1 2 2 5 5 26 5 36 2 2 2 1 1 8 16 2 18 1 6 60 67 1 35 12 5 41 1 14 15 9 392 СРЦШР (м. Дрогобич) 12 4 4 9 9 1 1 1 1 1 1 1 7 1 1 2 2 3 4 11 1 1 3 1 6 1 1 2 1 1 1 5 1 3 1 4 2 1 3 3У ДСНС у Закарпатській області 188 2 1 8 11 3 3 80 27 39 125 1 1 2 2 6 1 3 11 15 3 1 1 5 3 1 1 5 1 14 15 2 7 3 1 2 12 3 1 10 7 17У ДСНС в Івано-Франківській області 230 6 3 9 4 4 86 38 46 1 141 1 3 1 5 1 2 13 16 2 34 4 1 7 1 1 14 8 8 1 2 1 34 38 1 25 12 9 35 1 1 16 17У ДСНС у Чернівецькій області 106 1 1 4 6 3 3 47 17 31 8 92 1 1 1 1 4 1 2 3 1 1 2 1 5 10 2 22 2 2 1 5 6 1 1 8 3 1 24 28 1 21 8 1 3 26 2 2 11 13Всього за район 916 5 3 8 18 34 18 18 357 151 180 29 602 1 3 2 4 1 9 7 27 2 2 4 1 2 2 6 2 29 67 9 118 10 6 15 5 2 38 33 4 3 40 4 2 6 8 133 153 6 91 36 2 19 118 8 2 2 24 27 36 89

ГУ ДСНС в Одеській області 343 2 4 1 8 15 6 6 121 42 41 174 1 1 1 2 5 1 1 6 5 2 10 9 34 2 4 1 5 4 1 17 15 1 1 17 2 2 4 9 17 5 15 4 5 25 1 1 6 32 21 3 62База РЗ та АРР (с. Жеребкове) 11 1 1 3 4 7 1 1 1 3 1 1 1 1 1 1 2 1 1 2 2 4 3 3 2 2 10 2 1 2 2 5ГУ ДСНС у Миколаївській області 197 3 3 17 23 7 7 85 26 18 117 1 2 3 1 1 8 29 39 7 3 16 4 1 31 10 1 11 2 1 2 6 34 45 4 6 6 1 4 15 4 2 4 6 7 17ГУ ДСНС у Херсонській області 133 3 3 3 3 62 22 14 82 1 3 2 6 13 4 4 2 23 4 4 1 14 15 8 8 8 1 1 9 9Всього за район 684 6 7 18 11 42 16 16 271 90 77 380 2 1 1 2 5 11 1 1 1 2 7 5 3 22 40 80 22 11 1 26 11 2 73 29 2 2 33 2 5 5 12 57 81 12 32 18 3 11 58 8 4 20 40 30 3 93

РАЗОМ за ДСНС України 6520 30 71 76 127 304 118 118 2520 913 731 41 3528 9 14 6 16 3 4 2 2 29 38 123 2 2 3 4 11 8 6 23 10 21 2 160 384 10 618 51 35 5 100 43 16 250 237 35 19 291 28 32 46 58 606 770 55 375 170 28 97 555 4 4 8 71 43 85 264 167 147 663

№ 6 ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 7 КАРПАТСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 8 ТАВРІЙСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

Всього

Екскаватори

БТР

, БРДМ


№ 1 СХІДНИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 2 ПОЛІСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 3 ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 4 ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

№ 5 ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯСкребкові

транспортери

до 3

0 кВ

т

до10

0 кВ

т

Пункти обігріву

Всього

Засоби подолання водних перешкод


Автокрани

Найменування органу управління (формування)

та відомча (територіальна) належність

Пож

ежні

аварійно-рятувальні

автомобілі А

РА

САРМ

Рятувальнатехніка

Всього

Мобільні насоси

Насосна технікаАвіаційна техніка

Літаки

Автобуси,

мікроавтобуси

Автом

обільні тягачі

Транспортні засоби та допоміжна техніка

Всього

Всього

Вертольоти

Всього

Цистерни для підвозу води

Автодрабини

Колінчасті автопідйомники

Вантажні автомобілі

Пож

ежні

насосні

станції

Автом

обілі рукавні

Автовиш

ки

Човни

Всього

Катери на

повітряній подушці

Катери

Снігоочисна та снігоприбиральн

а техніка

Пожежні авто-цистерни

Мотопом

пи

Всього

ІМР

БАТ

Дорожня, вантажопідйомна та землерийна техінка

ТМК

БТМ

ПТС

Пересувні електростанціїАвтопідйомна

техніка

Підігрівачі

повітря

(типу УМП

-350

, МП

-300

)

Ком

плекти

електро

-газозварю

вального



ТММ

Техніка радіаційногота хімічного захисту

МДК

ПЗМ

до 6

0 кВ

т

більше

100 кВ

т

Лабораторного

контролю

Роторна

Щіточна

Інша спеціалізована

Всього

Радіаційної та хімічної розвідки

Спеціаль-ної

обробки

Всього


станом на 1 липня 2015 року для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації

РОЗРАХУНОКсил і засобів ДСНС України

мобільні пункти обігріву

на базі автом

обілів

стаціонарні

Аероглісери

Катамарани

Всього

до 1

0 кВ

т


РОЗРАХУНОК сил і засобів Мінінфраструктури для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації

осінньо-зимового періоду 2015/2016 років

№ з/п

Найменування підрозділів, або назва регіону (область)


Техніка, од. Всього техніки

Інженерна Автомобільна Спеціальна Авіаційна Плавзасо

би

МОРСЬКІ ТОРГІВЕЛЬНІ ПОРТИ

1 ДП "Херсонський морській торговельний порт" 117 44 6 18 13 0 7 2 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт 24 4 0 0 0 0 4 3 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 1145 131 13 89 26 0 3 4 ДП "Одеський морський торговельний порт" 168 99 12 38 24 0 25 5 ДП "Морський торговельний порт "Южний" 123 13 0 0 8 0 5 6 ДП Спеціалізований морський порт "Октябрьск" 43 15 3 5 6 0 1

7 ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

72 26 0 18 6 0 2

8 ДП "Дельта-лоцман" 191 1 0 0 0 0 1 9 ДП "Бердянський морський торговельний порт" 130 44 16 12 9 0 7 10 ДП "Скадовський морський торговельний порт" 70 12 0 4 4 0 4 11 ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" 24 2 0 0 0 0 2 12 ДП "Ренійський морський торговельний порт" 258 13 0 4 6 0 3

13 ДП "Маріупольський морський торговельний порт"

24 5 0 0 3 0 2

14 ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" 15 4 0 2 1 0 1 15 ДП "Миколаївський морський торгівельний порт" 225 22 4 0 9 0 9 ВСЬОГО ЗА ПОРТИ: 2629 435 54 190 115 0 76

№ з/п



Техніка, од.Всього техніки


би 16 Держспецтрансслужба 963 161 41 67 44 0 9

№ з/п



Техніка, од. Всього техніки


би

УКРЗАЛІЗНИЦЯ

17 Донецька залізниця 266 65 22 13 30 0 0 18 Львівська залізниця 240 67 22 20 25 0 0 19 Одеська залізниця 219 57 18 16 23 0 0 20 Південна залізниця 192 60 21 17 22 0 0 21 Південно-західна залізниця 252 67 20 19 28 0 0 22 Придніпровська залізниця 227 70 21 18 31 0 0 ВСЬОГО ЗА УКРЗАЛІЗНИЦЮ: 1396 386 124 103 159 0 0

ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА 23 ДП "МА Бориспіль" (Центральний регіон) 72 54 13 26 15 0 0 24 ДП "МА Запоріжжя" (Центральний регіон) 56 37 10 10 17 0 0 26 ДП "МА Львів" (Західний регіон) 56 22 4 8 10 0 0 ЗА ДЕРЖАВІАСЛУЖБУ: 184 113 27 44 42 0 0 ВСЬОГО ЗА МІНІСТЕРСТВО: 5172 1095 246 404 360 0 85


РОЗРАХУНОК

сил і засобів Укравтодору для протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/2016 року

№ з/п

Найменування об'єкту Особовий склад

Техніка, од.

Всього техніки

Піскорозкидач

і

Солерозподіл

ю

вачі

Навантажувал

ьна техніка



Роторні

снігоочищувач

і, у тому числі:

Самохідні

Навісні

Інша


техніка

(БАТ

, ІМ

Р, трактори

тощо)

Навісне


(відвали

)

1 Вінницький облавтодор 146 475 95 2 58 27 78 3 2 1 116 93 2 Волинський облавтодор 45 314 66 5 48 5 45 9 7 2 58 69 3 Дніпропетровський облавтодор 157 259 90 8 36 4 26 4 3 1 1 86 4 Донецький облавтодор 348 430 96 10 45 6 35 13 12 1 53 159 5 Житомирський облавтодор 120 402 114 12 74 16 52 5 1 4 0 124 6 Закарпатський облавтодор 80 304 49 6 60 8 35 4 4 0 65 73 7 Запорізький облавтодор 30 284 55 5 35 8 35 3 1 2 75 65 8 Івано-Франківський облавтодор 40 201 50 6 36 5 48 7 7 0 0 42 9 Київський облавтодор 487 795 230 29 66 35 65 15 12 3 170 170 10 Кіровоградський облавтодор 652 248 62 3 44 22 33 6 2 4 0 72 11 Луганський облавтодор 246 216 38 7 32 20 33 13 11 2 0 60 12 Львівський облавтодор 132 252 50 8 45 16 45 9 8 1 35 35 13 Миколаївський облавтодор 117 242 34 5 30 12 28 2 1 1 52 77 14 Одеський облавтодор 86 312 58 13 75 22 48 11 5 6 0 74 15 Полтавський облавтодор 76 312 65 8 65 5 47 4 4 0 4 110 16 Рівненський облавтодор 311 235 40 15 33 3 32 4 4 0 52 52 17 Сумський облавтодор 120 312 54 4 56 16 34 4 2 2 70 70 18 Тернопільський облавтодор 160 208 35 3 26 6 36 9 8 1 42 42 19 Харківський облавтодор 711 423 94 11 46 8 40 11 9 2 101 101

№ з/п

Найменування об'єкту Особовий склад

Техніка, од.

Всього техніки

Піскорозкидач

і

Солерозподіл

ю

вачі

Навантажувал

ьна техніка



Роторні

снігоочищувач

і, у тому числі:

Самохідні

Навісні

Інша


техніка

(БАТ

, ІМ

Р, трактори

тощо)

Навісне


(відвали

)

20 Херсонський облавтодор 24 126 25 1 24 4 25 4 2 2 0 39 21 Хмельницький облавтодор 304 313 59 0 38 20 48 4 1 3 50 90 22 Черкаський облавтодор 96 548 111 8 56 4 38 5 2 3 101 220 23 Чернівецький облавтодор 35 135 18 1 8 7 20 3 2 1 30 45 24 Чернігівський облавтодор 60 384 104 7 58 5 35 6 5 1 74 89

РАЗОМ за Укравтодор 4583 7730 1692 177 1094 284 961 158 115 43 1149 2057 * - дані уточнюються


РОЗРАХУНОК

сил і засобів Міністерства внутрішніх справ для виконання завдань щодо протидії загрозам і реагування

на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 року

№ з/п

Область Особовий склад (осіб)

Техніка (од.) Автотранспорт Спе -

ціальна Авіа -ційна

Плав.засоби легковий вантажний

1 Вінницька 270 63 1 0 0 0 2 Волинська 214 18 2 0 0 0 3 Дніпропетровська 791 82 2 0 0 2 4 Житомирська 417 36 2 0 0 0 5 Закарпатська 202 24 2 0 0 0 6 Запорізька 392 39 3 0 0 1 7 Івано-Франківська 269 18 3 0 0 0 8 Київська 862 101 4 1 0 1 9 м. Київ 859 91 5 4 0 1

10 Кіровоградська 209 49 2 0 0 0 11 Львівська 567 19 3 0 0 0 12 Миколаївська 263 13 2 0 0 3 13 Одеська 176 27 1 0 0 0 14 Полтавська 137 20 2 0 0 0 15 Рівненська 213 16 1 1 0 0 16 Сумська 124 11 2 0 0 0 17 Тернопільська 186 36 2 1 0 0 18 Харківська 789 40 3 1 0 0 19 Херсонська 423 10 2 0 0 0 20 Хмельницька 321 29 1 1 0 1 21 Черкаська 279 20 3 1 0 1 22 Чернігівська 163 13 2 0 0 1 23 Чернівецька 146 10 3 0 0 1 РАЗОМ за МВС 8272 785 53 10 0 12

22.5

Кількість ГАЗ 66 ЗіЛ 131

Машини супроводу

(УАЗ, РАФ)

КМ ПММ, лВартість ПММ,

грн Кількість ПММ, л

Вартість ПММ, грн

1 Вінницька область 7 210 2 1 1 140 224 5040 2 160.8 3618 70 8938

2 Волинська область 8 240 2 1 1 1 120 232.8 5238 2 160.8 3618 70 9166

3 Дніпропетровська область 6 180 2 1 1 170 272 6120 2 160.8 3618 70 9988

4 Донецька область 5 150 1 1 140 86.8 1953 1 108 2430 70 4603

5 Житомирська область 6 180 2 1 1 110 176 3960 2 160.8 3618 70 7828

6 Закарпатська область 7 210 2 1 1 110 176 3960 2 160.8 3618 70 7858

7 Запорізька область 7 210 1 1 1 206 197.76 4449.6 1 108 2430 70 7160

8 Івано-Франківська область 7 210 2 1 1 102 163.2 3672 2 160.8 3618 70 7570

9 Київська область 9 270 1 1 1 50 48 1080 5 108 2430 70 3850

10 Кіровоградська область 8 240 2 1 1 130 208 4680 2 160.8 3618 70 8608

11 Луганська область 12 360 2 1 1 1 132 256.08 5761.8 2 160.8 3618 70 9810

12 Львівська область 6 180 2 1 1 55 88 1980 2 160.8 3618 70 5848

13 Миколаївська область 8 240 2 1 1 175 280 6300 2 160.8 3618 70 10228

14 Одеська область 12 360 2 1 1 260 416 9360 2 160.8 3618 70 13408

15 Полтавська область 8 240 2 1 1 140 224 5040 2 160.8 3618 70 8968

16 Рівненська область 3 90 1 1 147 91.14 2050.65 1 108 2430 70 4641

17 Сумська область 4 120 1 1 130 80.6 1813.5 1 108 2430 70 4434

18 Тернопільська область 7 210 2 1 1 1 115 223.1 5019.75 2 160.8 3618 70 8918

19 Харківська область 11 330 2 1 1 1 148 287.12 6460.2 2 160.8 3618 70 10478

20 Херсонська область 12 360 3 1 2 220 567.6 12771 3 213.6 4806 70 18007

21 Хмельницька область 8 240 2 1 1 130 208 4680 2 160.8 3618 70 8608

22 Черкаська область 8 240 2 1 1 165 264 5940 2 160.8 3618 70 11478

23 Чернівецька область 7 210 2 1 1 170 272 6120 2 160.8 3618 70 9948

24 Чернігівська область 8 240 2 1 1 210 336 7560 2 160.8 3618 70 11418

184 5520 44 24 20 6 3475 5378.2 121009.5 43 3648 82080 1680 211759.5

Примітка: 1. Дані наведені із розрахунку виконання завданнь на 1 добу 2.Ватісь А-80 станом на 21.07.15: 22.5 грн/л


Рухомі засоби урядового зв'язку

Відрядження, грн

Кількість задіяного особового складу

Всього, грн.

Електрогенератори (до 10 кВт)

РАЗОМ за Держспецзв'язку

РОЗРАХУНОКсил, матеріально-технічних засобів та коштів необхідних для виконання завдань Держспецзв'язку з протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2015/16 року

Територіальний орган Держспецзв'язку (в

області) № з/п

Оренда телекомунікаційного ресурсу,

грн.

Economy & Finance

План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр