ЛЕКЦІЯ 1

Тема №1. Безпека життєдіяльності людини в життєвих та надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

Навчальні та виховні цілі:Ознайомити студентів із структурою та задачами дисципліни “Безпека життєдіяльності”Довести до студентів основні відомості про надзвичайні ситуації.Показати роль матеріалу, що вивчається, у практичній діяльності .Час: 80 хвилинНавчальні питання (згідно навчального плану):Вступ1. Безпека життєдіяльності, основні терміни та визначення.2. Роль фахівця в забезпеченні безпеки.3. Надзвичайні ситуації.ЗаключенняНавчально-методичне забезпечення:Література: Кодекс цивільного захисту УкраїниКрикунов Г.Н., Беликов В.Ф., Залунин А.С. Безопасность

жизнедеятельности.Пістун І.П. Безпека життєдіяльності.

Людина є невід'ємною частиною природи, постійно взаємодіє з нею. Характер цієї взаємодії може бути позитивним і негативним, але завжди вплив виявляється і на людину і на навколишню його середовище. Отже, проблеми безпечної діяльності людини треба розглядати комплексно в системі «людина – середовище».

Людина постійно протягом усього свого життя зіштовхується з безліччю всіляких небезпек, до яких відносяться небезпеки виробництва і побуту, стихійні лиха, техногенні аварії і катастрофи. Вплив цих небезпек приведе до травмування і загибелі людей. Причому аналіз статистичних даних свідчить про неухильний зріст рівня травматизму. Протягом ХХ сторіччя на Землі від усіх війн загинуло близько 100 мільйонів чоловік. За цей же період від нещасних випадків людство втратило 300 мільйонів життів. За один рік, таким чином, у середньому гине 3.75 млн. чоловік, у день - 10 тисяч чоловік, у годину - 400 чоловік, у хвилину 7-8 чоловік.

Розподіл смертельних нещасних випадків по видах суспільного виробництва виглядає так:: транспорт; будівництво; промисловість; побут та інші.

За даними статистики, рівень травматизму в розвинутих промислових країнах на 25% вище, ніж в аграрних країнах.

1. Питання:Безпека життєдіяльності, основні

терміни та визначення.

Безпека життєдіяльності - це наука, що вивчає теоретичні основи та практичні заходи забезпечення охорони життя і здоров'я людини при його взаємодії з навколишнім середовищем у життєвих та надзвичайних ситуаціях. При цьому під навколишнім середовищем розуміється весь комплекс процесів і явищ, що відбуваються поза людиною в побутовій, виробничій і іншій сферах діяльності та його існування.

Об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності є людина і фактори навколишнього середовища, що впливають на нього.

Предметом вивчення безпеки життєдіяльності є фізичні, хімічні і психологічні основи впливу на людину шкідливих і небезпечних факторів, а також методи захисту від них.

Метою безпеки життєдіяльності є виявлення системи основних закономірностей і принципів безпечної взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Ця мета досягається рішенням чотирьох взаємозалежних задач:

1. Прогнозування небезпек, оцінка ризику. Рішення цієї задачі дозволить людині заздалегідь виявляти можливі небезпеки, оцінювати імовірність їхнього впливу і розробляти варіанти захисту від них.

2. Ідентифікація небезпек, тобто розпізнавання шкідливих і небезпечних факторів, причин і умов, що впливають на безпеку людини, а також визначення їх кількісних і якісних характеристик, просторового і тимчасового положення.

3. Захист від небезпек. Рішення цієї задачі полягає у виявленні принципів, розробці методів і способів захисту організму людини від небезпек.

4. Ліквідація негативних наслідків з метою відновлення безпечних умов життєдіяльності людини. Рішення цієї задачі припускає вивчення і розробку методів і засобів нейтралізації шкідливих впливів і реабілітації організму людини і навколишньої його середовища.

2. Питання: Небезпека та ризик, їх види та

класифікації.

Небезпека – це об’єктивна реальність, яка негативно впливає на життя та здоров’я людей.

Основна класифікація небезпек пов’язана з джерелами небезпеки, які залежать від природи, навколишнього середовища, людини та його діяльності, а також сукупність цих двох джерел.

Джерело небезпеки – це дія, явище, предмет, що при визначених обставинах впливають на життя і здоров'я людини.

Джерела небезпеки

Природні Антропогенні Комбіновані

Класифікація небезпеки стосується їх

масштабу: точечна (удар ножем, куля і т.д.), об’єктова або локальна (падіння

літаку руйнування будівлі і т.д.), регіональна (аварія на ЧАЕС) та

глобальні.

До глобальних небезпек відносяться насамперед глобальні проблеми людства, до яких відноситься:

потепління клімату (парниковий ефект);

зменшення кількості прісної води; забруднення мирового океану; руйнування озонового шару; таїння льодовиків; демографічні проблеми.

Класифікація небезпек по природі впливу: механічні; хімічні; біологічні; психологічні; комбіновані.Небезпеки також можна класифікувати: за часом прояву негативних наслідків - імпульсні

і кумулятивні; по локалізації - пов'язані з літосферою,

гідросферою, атмосферою, космосом; по збитку - соціальні, технічні, екологічні.

Ризик – це імовірність одержання травми у випадку прояву небезпечних факторів (імовірність нанесення шкоди).

Існують наступні види ризику: припустимий (прийнятний), неприпустимий, фоновий, оптимальний, виправданий, індивідуальний і колективний.

Припустимий (прийнятний) ризик – це ризик, що не виходить за межі припустимого рівня безпеки. При зменшенні ризику нижче рівня 10-6 у рік громадськість не виражає надмірної занепокоєння і тому рідко впроваджкуються спеціальні заходи для зниження ступеня ризику. Величина прийнятного ризику визначається рівнем розвитку суспільства і темпами науково - технічного прогресу. Зона припустимого ризику відповідає R10 - 6.

Зона неприпустимого ризику відповідає R10 - 3.

Виправданий ризик являє собою компроміс між рівнем безпеки і технічними, соціальними, економічними, організаційними можливостями її досягнення, а також метою небезпечного роду діяльності.

Індивідуальний ризик характеризує ступінь ризику для індивідуума.

Колективний ризик характеризує ступінь ризику для визначеної соціальної групи, колективу і визначається як залежність між частотою подій і числом постраждалих людей.

Кількість людей, які постраждали одночасно

Кількість нещасних випадків

1

2

3

4

Оцінка ризику - це науковий аналіз його генезису (походження ризику), включаючи його виявлення, визначення ступеня небезпеки в конкретній ситуації.

Необхідно відзначити, що оцінку ризику тих чи інших подій можна робити тільки при наявності достатньої кількості статистичних даних. У противному випадку дані будуть не точні, тому що тут мова йде про так званих “рідкі явища”, до яких класичний вірогідний підхід не застосовується.

Керування ризиком - це аналіз самої ризикової ситуації, розробка й обґрунтування управлінського рішення, як правило, у формі нормативного акта, спрямованого на мінімізацію ризику, пошук шляхів зменшення ризику. Загальним в оцінці і керуванні ризиком є те, що це два аспекти, дві стадії єдиного процесу ухвалення рішення, заснованого на характеристиці ризику.

3. Питання: Надзвичайні ситуації, їх класифікація.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на чи об'єктах території за рахунок джерела небезпеки (аварії, катастрофи, стихійного лиха, епідемії, епізоотії, епіфітотії, великими пожежами, застосування засобів поразки), що приводить чи може привести до людських жертв і матеріального збитку.

Попередження НС - це комплекс організаційних і технічних заходів, проведених завчасно і спрямованих на зменшення ризику виникнення НС, а також збереження життя і здоров'я людей, зниження розмірів збитку навколишньому середовищу і матеріальним втратам у випадку їхнього виникнення.

Ліквідація наслідків НС - це аварійно-відбудовні й інші роботи, проведені при виникненні НС і спрямовані на порятунок життя і збереження здоров'я людей, зниження розміру збитку навколишньому середовищу і матеріальним утратам, а також на локалізацію зони НС, припинення дії характерних небезпечних факторів.

Зона НС - це територія, на якій склалася НС. Кожна НС має свою фізичну сутність, причини виникнення,

рушійні сили, характер розвитку, особливості впливу на людину і середовище його знаходження. НС багатозначні і можуть бути класифіковані по значному числу ознак.

Ознаки класифікації: по місцезнаходженню вогнища

поразки; по характеру; по причині виникнення; по масштабу; по динаміці розвитку; по ступеню порушення умов

життєдіяльності; по величині матеріального збитку; по числу потерпілих.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ПрироднІ АнтропогеннІ Комбіновані

Стихийне лихо

Епідемії

Масове розмноження

шкідників

Техногенні Соціально – політичні

Аварії Катастрофи Війни,

революції Масове

безладдя

Теракти

По причині виникнення: причина уточнюється і як ознака використовується разом з попередньою ознакою;

по масштабах (характеризує розміри вогнища поразки): частки (обмежені окремими приміщеннями); об'єктові; місцеві; регіональні; глобальні; транснаціональні;

Стихійне лихо – це надзвичайне природне явище, що має значну руйнівну силу, заподіює збиток у районі дії, порушує нормальну життєдіяльність населення, стан навколишнього середовища.

До основних стихійних лих відносяться: землетрус; вулкан; повені; зсуви; селеві потоки; бури, смерчі; снігові замети; ландшафтні пожежі.

Зсуви - ковзне зсув мас гірських порід униз по схилі під дією сили ваги. Вони виникають на якому - або ділянці чи схилу укосу внаслідок руйнування гірських порід, підйому ґрунтових вод, господарської діяльності людини без обліку геологічних умов місцевості (видобуток корисних копалин, будівництво гребель, вирубка лісів).

Селеві потоки - раптово виникаючий у руслах гірських рік тимчасовий потік, що характеризується різким підйомом води і високим змістом у ній ґрунту (грязьовий потік) чи ґрунту і каменів. Селеві потоки виникають у результаті інтенсивних і тривалих злив, бурхливого танення снігу (льодовиків), прориву гірських озер (водоймищ), а також господарської діяльності людини.

Лісові пожежі - це некероване горіння рослинності, що поширюється на великі площі лісу.

Повінь - тимчасове затоплення водою значної території. Причиною повеней можуть бути паводки, зливові дощі, аварії на гідро спорудженнях і т.д.

Урагани - дуже сильні вітри, що досягають швидкості 32 м/с і більш ( більш 120 км/година).

Снігові замети виникають при рясних снігопадах, різких перепадах температур. Іноді при перепадах температур виникають зледеніння - покриття поверхонь кіркою льоду.

Епідемія – масове захворювання людей, тварин, що приводить до погіршення здоров'я і загибелі потерпілих. Епідемії викликаються хворобами (чуму, холера, віспа, тиф, дизентерія, сибірська виразка і т.д.). Кишково-інфекційні захворювання є супутниками практично завжди у всіх надзвичайних ситуаціях, особливо природного характеру.

Пандемія - епідемія, яка охоплює населення декількох держав и материків.

Епізоотія – це інфекційні захворювання серед великої кількості одного або багатьох видів сільськогосподарських тварин, які одночасно поширюються у часі та просторі у межах визначеного регіону та значно перевищує звичайний на даній території рівень захворюваності.

Епіфітотія – це масові інфекційні захворювання серед великої кількості одного або багатьох видів сільськогосподарських рослин, що значно перевищує звичайний на даній території рівень захворюваності з різким збільшенням чисельності шкідників рослин, яке супроводжується масовою гибеллю сільськогосподарських культур та зниженням їх продуктивності.

Масове розмноження шкідників (навала сарани, колорадського жука, сибірського шовкопряда, кроликів в Австралії) може дестабілізувати економіку держави і цілого регіону.

Аварія – надзвичайна ситуація, вихід з ладу чи ушкодження механізму, машини, пристрою, агрегату, комунікації, системи в результаті технічної чи організаційної причини, при цьому з'являється погроза для життя і здоров'я людей.

Катастрофа – надзвичайна ситуація, явище, подія чи процес, що приводять до поразки або загибелі великої кількості людей, тварин, рослин.

З визначень випливає, що катастрофа - більш широке поняття, чим аварія. Аварія може бути причиною катастрофи, а катастрофа - наслідком аварії.

Основними причинами аварій і катастроф є: порушення техніки безпеки; порушення технологічного процесу; порушення правил експлуатації; низька трудова дисципліна; недостатній професіоналізм виконавців; незадовільний стан автоматичних систем безпеки; стихійні лиха. До об'єктів, аварії на який приводять до великих

жертв, великому економічному збитку й екологічним катастрофам, відносяться:

об'єкти нафтохімічної, газової промисловості; об'єкти, на яких застосовуються ЛЗР і

вибухонебезпечні речовини; об'єкти по виготовленню і збереженню СДОР; об'єкти атомної енергетики.

Бойові дії і революції приводять до загибелі людей, наприклад, у Другій Світовій війні загинуло близько 40 мільйонів громадян Радянського Союзу. Але зростання кількості загиблих і поранених при зазначених подіях йде і за рахунок погіршення кримінальної обстановки.

Масові безладдя можуть викликатися за рахунок невдоволення мас соціально-політичною ситуацією (політикою уряду, репресіями, соціальним станом, грою улюбленої команди і т.д.).

Вивчення дисципліни безпека життєдіяльності спрямована на забезпечення безпеки людини. У сучасному світі, коли кількість небезпечних речовин, явищ і процесів постійно збільшується, життя і здоров'я людини піддається постійної небезпеки. Небезпечні фактори здобувають загрозливих масштабів при надзвичайних ситуаціях природного й антропогенного характеру. У результаті чого впливу піддаються цілі міста, області, регіони і країни. Знання основних законів, норм, правил безпеки дозволяє вижити людині в цих складних умовах. Фахівець чи керівник любого рівня у зв'язку зі специфікою своєї роботи дуже часто знаходиться в зоні дії небезпечних факторів, надзвичайних ситуацій. Від його знань і умінь залежать життя і здоров'я його підлеглих, а також людей, що постраждали і можуть постраждати від небезпечних факторів.