“Адаптація першокласників шляхом забезпечення наступності

між дошкільним навчальним закладом

та початковою школою

в контексті сучасного уроку”

Учити жить! Чи є такий урок?Чи є для цього формула єдина?

Учити так, щоб виросла людинаНародові на щастя, на добро.

Адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з

умовами дошкільного навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві.

Види адаптації до навчання в школі:

• фізіологічна адаптація проходить у декілька етапів, зокрема: - бурхливий період ;

-нестійке пристосування;

- відносно стійке пристосування.

• соціально – психологічна адаптація пов’язана з віковою кризою, що припадає на 6 – 7 років. Під час цієї кризи відбувається зміна таких зовнішніх позицій, як: - соціальна ситуація розвитку;

- основний вид діяльності (зокрема ним стає навчання, а не гра);

- соціальна роль (дитина набуває нової соціальної ролі – стає учнем).

Природно, що зміни зовнішніх позицій спричиняють зміни у психічній діяльності дитини, зокрема: - у її свідомості, самооцінці;

- в емоційно – вольовій сфері;

- в інтелектуальному розвитку;

- проявляється внутрішня мотивація до навчання;

- розвивається здатність до оцінки майбутнього вчинку з точки зору його результатів і наслідків;

- здатність до зайняття лідерських або підлеглих позицій.

Умови успішної адаптації до навчання в початковій школі:

- забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та

початковою школою;

- врахування фізіологічних та психологічних особливостей

першокласників;

- турбота про здоров’я шестирічних та семирічних першокласників.

Наступність – невід’ємна складова успішної адаптації до навчання в початковій школі.

Дошкільний навчальний

заклад

Навчальний заклад

І ступеня

Наступність у навчанні – дидактичний принцип, який передбачає зв’язок та узгодженість у цілях, змісті, організаційно – методичному забезпеченні етапів освіти, які межують один з одним (дошкілля – початкова школа – основна школа)

Савченко О.Я.Дидактика початкової школи

План заходів щодо забезпечення наступності між ДНЗ та початковою школою

№ З\ П

Назва заходу Термін проведення Відповідальний

1. Прийняти участь в семінарах практикумах, організованих для вчителів міста.

серпень - травень Нікітчук О.В.заступник директора з

НВРвчителі 4-х класів

2. Організувати проведення:-дня відкритих дверей; -конференції для батьків майбутніх першокласників.

грудень 2014 р. січень 2015 р.

Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

шкільний психолог ташкільний логопед Овсяннікова В.С.

3. Відкрити консультаційний пункт для проведення бесід з батьками з питань підготовки дітей до школи, проблем успішної адаптації першокласників.

січень – липень2015 р.

Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

шкільний психолог ташкільний логопед Овсяннікова В.С.

4. Розпочати роботу по формуванню мережі майбутніх перших класів.

з 1 квітня Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

5. «Круглий стіл» з питань забезпечення наступності між ДНЗ та початковою школою.

січень 2015 р. Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

6. Відвідування занять в групах майбутніх першокласників.

січень – травень 2015 р. Вчителі 4 – х класів

7. Екскурсія з дітьми старших груп ДНЗ до навчального закладу.

січень – травень 2015 р. Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

8. Спільне проведення свят, розваг, виставок дитячих робіт.

січень – травень 2015 р. Заступник директора з НВР Нікітчук О.В.

План заходів в рамках адаптації учнів перших класів для забезпечення наступності між ДНЗ та початковою школою

№ з\ п

Назва заходу Термін проведення Відповідальний

1. Консультації для батьків. протягом серпня класоводи

2. Організаційні батьківські збори. серпень,останній тиждень

класоводи

3. Обмін досвідом між вчителями, які викладали в минулому році в перших класах і, вчителями, які будуть викладати в перших класах.

останній тижденьта протягом

адаптаційного періоду

Нікітчук О.В.класоводи

4. Свято першого дзвоника. 01.09.14 р. Студнікова Н.С.Нікітчук О.В.Рибалка І.В.

5. Свято для першокласників«Посвята в першокласники».

вересень 2014 р.

Рибалка І.В.Нікітчук О.В.

6. Батьківські збори«Введення в шкільне життя»загальні відомості про школу;режим першокласника;співпраця батьків з членами педагогічного колективу для кращої адаптації першокласників.

другий тижденьвересня

Нікітчук О.В.класоводи

7. Перевірка виконання режимних моментів у перших класах. Відвідування уроків в перших класах.

протягом вересня – жовтня 2014 р.

Нікітчук О.В.

8. Перевірка виконання режимних моментів в групах продовженого дня першокласників.

протягом вересня - жовтня 2014 р.

Нікітчук О.В.

9. Відвідування уроків з метою спостереження за дитячими колективами , виявлення ознак дезадаптації у дітей перших класів та проблем у становленні шкільних колективів. Надання психологічної допомоги.

протягом вересня – жовтня 2014 р.

Нікітчук О.В.шкільний психолог

10. Індивідуальна робота з першокласниками та батьками, які потребують допомоги.

протягом навчального року

Нікітчук О.В.шкільний психолог

11. Робота по виявленню проблемних сімей, облік, консультування, надання допомоги.

протягом вересня та протягом навчального

року

Соціальний педагог

12. Комплектування груп логопедичної корекції серед першокласників. Консультування батьків.

протягом вересня –жовтня 2014 р.

Овсяннікова В.С.(шкільний логопед)

13. М / о вчителів початкових класів за підсумками адаптації першокласників.

листопад 2014 р.

Кашпуровська Н.М.

Психологічні особливості шестирічних першокласників(психологи Л.А. Вагнер, Я.Л. Коломенський, В.С. Мухіна)

1. У дітей цього віку достатньо розвинене мовлення.

2. Для них характерна пізнавальна активність.

3. У шестирічок переважає недовільна увага, хоча вони можуть і довільно регулювати свою поведінку, зосереджувати увагу на тому, що їх приваблює. 4. Це час інтенсивного розвитку пам’яті.

5. Внутрішня позиція дітей у ставленні до себе: “Я – хороший”.6. У шестирічок почуття переважають над розумом. Їхнє життя - це постійні хвилювання з кожного приводу. 7. Мотиви “хочу” і “потрібно” вступають у суперечність. 8. Працездатність у шестирічок є невеликою. 9. Адаптація до нових умов – складний період для малюків. Вони напружені психологічно і фізично.10. Для шестирічок характерною є висока розумова активність. 11. У цьому віці вже є лідери: справжні і неформальні. 12. Велике значення для розвитку шестирічок має навчання, але особливе місце в їхньому житті посідає гра.

В.О. Сухомлинський: « Я не боюсь ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи і тривоги про дітей протягом перших 4-х років навчання, то добра половина їх – про здоров'я». Тому необхідно:

• використовувати дидактичні ігри на уроках, регулярно проведити фізхвилинки, що складаються з динамічних дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики (15 хв., 25 хв.);• створити позитивний мікроклімат;• регулярно стежити за поставою;• щомісячно змінювати місця за партою;• дотримуватись відстані від першої парти до дошки;• регулярно провітрювати приміщення;• організувати своєчасне гаряче харчуваня;• створити ігровий куточок з достатньою кількістю ігор та іграшок, що відповідають віковим особливостям учнів;• достатня освітленість приміщень;• щоденно дотримуватись режиму дня;• придбати меблі відповідно до діючих нормативних документів.   

Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найпринятніші. Тому урок є дзеркалом загальної педагогічної культури вчителя, показником його інтелектуального запасу, кругозору, ерудиції.

У методичній літературі визначають чотири блоки вимог до сучасного уроку: загальнопедагогічні вимоги, дидактичні, психологічні, гігєнічні.

В останні роки явище дезадаптації у дітей стало предметом числених медичних, психофізіологічних і психологічних досліджень. За цих умов у нашому суспільстві дуже гостро постає проблема соціальної адаптації та збереження психологічного здоров’я особистості. Тому проблема соціальної адаптації дітей до школи є актуальна і потребує уваги зі сторони психологів, учителів, вихователів, дитячих лікарів, батьків.

Вступ до школи – переломний період у житті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. У школяра має сформуватися усвідомлення нового статусу – школяра, учня.

Потрібен такий підхід, який допоможе педагогам, батькам глибше зрозуміти сутність явища дезадаптації, розробити системи роботи психологів, дитячих садків і школи, вихователям, вчителям і батькам з проблем адаптації першокласників до школи, яка включала б профілактику, контроль за процесом адаптації, виявлення причини труднощів в адаптації, консультування вихователів, вчителів, батьків, корекційну роботу.

Вчителі нашого навчального закладу використовують систему вправ направлену на підвищення ефективності супроводу навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистості, корекція міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу.

Вчителі нашого навчального закладу використовують наступні методики:

Робота з пластиліномПри правильному підході до творчого процесу, пластилін – це унікальний матеріал для розвитку дитини. Переваги:1. Пластілін розвиває дрібну моторику рук дитини, що позитивно впливає на його здатність швидко мислити.2. Тренуючи свої ручки, дитина готується до шкільного навчання. Йому простіше буде навчитися красиво писати.3.Чуттєвість шкіри рук підвищується, що дозволяє дитині легше сприймати форми на дотик. Такі навички дуже корисні для розвитку дитини за багатьма методиками.4.У ліпленню беруть участь обидві руки, тому розвивається точність дій, здатність до точних, синхронним діям.5.Развиваєтся уяву, уявлення про простір стають більш чіткими і усвідомленими.Вчителі нашого навчального закладу використовують пластилін не тільки для ліплення, а і для розфарбовування.

Графічні диктанти – це фундамент розвитку просторових уявлень школярівДля того, щоб діти успішно навчалися в початкових класах, для розуміння і

засвоєння навчального матеріалу у школярів вже повинні бути сформовані такі поняття і уявлення:

•уміння свідомо підпорядковувати свої дії правилу, узагальненню, що вказує спосіб дії;

•уміння орієнтуватися;•уміння уважно слухати вчителя і точно виконувати завдання, що пропонуються в

усній формі;•уміння самостійно виконувати завдання за зразком;Досвід доводить, що в перший клас приходять діти зі слаборозвиненою увагою, що

призводить до неуважності на уроці, недотримання дисципліни, не вміння працювати за правилами. Тому для розвитку пізнавальних інтересів та розвитку просторової уяви, для виявлення вміння учнів уважно слухати і точно виконувати найпростіші вказівки вчителя, точно зображувати на папері напрямок ліній, самостійно діяти за завданням вчителя ми використовуємо методику «Графічні диктанти», яку розробив Д. Б. Ельконін.

Тренінги проводимо на уроках математики, починаючи з другого місяця навчання у школі. Частіше всього на виконання графічного диктанту відводиться перші 3-5 хвилин уроку. Завдання добираються від простого до складнішого із зростанням складності.

Перед уроком кожному учневі проставлено точку в зошитах (в лівому верхньому кутку). Дається інструкція:

«Зараз ми з вами будемо малювати орнамент. Необхідно уважно слухати вчителя і чітко виконувати завдання – я буду говорити, на скільки клітинок і в яку сторону ви повинні провести лінію. Проводьте тільки ті лінії, які я кажу. Коли проведете, чекайте, поки не скажу, як проводити наступну. Наступна лінія починається там, де закінчилась попередня, не відриваючи олівець від паперу.» На початкових етапах показуємо всі вправи на розкресленій дошці. Обов’язково нагадуємо дітям напрямки:

вправо -

вліво -  

вниз вгору

При диктуванні робляться досить довгі паузи. На самостійне продовження візерунка дитині дається 1–1,5 хвилини. Під час виконання тренувального візерунка дорослий допомагає малюку виправити допущені помилки. В подальшому контроль знімається.

«Тепер постав олівець на наступну крапку. Увага! Одна клітинка вгору. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вправо. А тепер продовжуй малювати цей візерунок сам».

«Постав олівець на наступну крапку. Увага! Три клітинки вгору. Дві клітинки вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вліво (слово «вліво» виділяється голосом). Дві клітинки вниз. Дві клітинки вправо. Три клітинки вгору. Дві клітинки вправо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка вліво. Дві клітинки вниз. Дві клітинки вправо. Три клітинки вгору. Далі продовжуй сам».

Оцінка результатів. Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. В основних візерунках окремо оцінюється виконання диктанту і самостійне малювання:

4 бали – точне відтворення візерунка (нерівність лінії, «бруд» не враховуються);3 бали – відтворення, що містить помилку в одній лінії;2 бали – відтворення, що містить декілька помилок;1 бал – відтворення, в якому є лише подібність тих чи інших окремих елементів з візерунком;0 балів – відсутність подібності.За самостійне виконання завдання оцінка робиться за кожною шкалою. Таким чином, дитина отримує дві

оцінки за кожен візерунок, що коливаються від 0 до 4 балів. Остаточна оцінка за виконання диктанту виводиться із додавання мінімальної та максимальної оцінок за виконання 3 візерунків (середня не враховується). Аналогічно підраховується середній бал за самостійну роботу. Сума цих оцінок дає загальний бал, який може варіювати від 0 до 16. При подальшому аналізі використовуються тільки загальний показник, який інтерпретується так:

0–3 бали – низький;3–6 балів – нижче середнього;7–10 балів – середній;11–13 балів – вище середнього;14–16 балів – високий.

Схеми Схеми до до

графічних диктантівграфічних диктантів

КазкотерапіяКазка, один з найбільш улюблених дітьми жанрів усної народної творчості, що активно використовується в практиці початкової школи. Твори цього жанру сприяють реалізації комплексу навчальних, виховних та розвивальних завдань, зокрема, формуванню у молодших школярів здатності повноцінно аналізувати художні твори (І.Ґудзик, В.Горецький, Н.Скрипченко). Казка сприяє встановленню в навчанні міжпредметних зв’язків, може служити основою проведення інтегрованих уроків (Л.Варзацька, О.Савченко). На думку Л. Варзацької, О. Савченко, Л. Фесюкової казкотерапія у широкому розумінні – це традиційна для початкової школи робота з корекції пам’яті, уваги, мислення, уяви, мовлення, спеціальних навичок читання у зв’язку з опрацюванням казки. На необхідність розуміння вчителем своєрідності віку шестирічних першокласників свого часу також звертав увагу і В.О.Сухомлинський. Розкриття їхніх вікових можливостей та організацію своєчасної підготовки їх до шкільного навчання він вважав першочерговим завданням педагога. Він одним із перших в українській педагогічній науці запровадив роботу із застосуванням казкових образів та мотивів. «Я не уявляю навчання у школі не тільки без слухання, але і без створення казки». [1, 164]. За твердженням Василя Олександровича, завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але й серцем. У «Школі радості» успішно функціонувала Кімната казки. Педагогом використовувалися різноманітні прийоми роботи з казковими образами, а саме: • читання казок педагогом та дітьми у ролях;• виготовлення власноруч ляльок;• створення дітьми власних казок;• інсценування дітьми відомих і вигаданих казок з використанням власноруч виготовлених ляльок, що допомагає дитині глибше зрозуміти зміст казки, емоційно сприйняти її, відчути та зрозуміти героїв казки. А спільна праця дозволяє розвивати комунікативні уміння, створювати атмосферу доброзичливості та стимулювати творчість дитини.

Правила, які і визначать успішність використання казкотерапії, а саме:

1. Казка повинна відповідати віковим особливостям та етапам розвитку дитини, зокрема - до

п'ятирічного віку ми розповідаємо казки по тварин, з п'яти до шести - побутові казки, з шести років

- чарівні казки.

2. За один «сеанс» розповідається лише одна казка (якщо дитина просить розповісти ще одну, то це

є сигналом про те, що обрана казка не відповідає актуальному віку дитини; якщо ж, навпаки,

дитина засипає під час розповіді казки чи відволікається - це є свідченням того, що вона ще не

доросла до цієї казки і та їй не цікава).

3. Казка розповідається рівно стільки разів, скільки просить дитина - саме стільки їй потрібно для

того, щоб програти одну й ту саму ситуацію з позиції різних її учасників (наприклад - під час

прослуховування казки «Колобок» дитина повинна «програти» цю ситуацію і з позиції Колобка,

життєвим призначенням якого є бути з'їденим; і з позиції Бабки і Діда, які залишилися голодними; і

з позиції кожного звіра, з якими зустрічався Колобок у лісі).

4. Казку бажано розповідати, а не читати - це дозволить створити більш тісний емоційний контакт з

дитиною, вчасно зреагувати на їїреакцію на розвиток сюжету та обрати оптимальні методи

подальшої казкотерапевтичної роботи.

Методи організації казкотерапевтичної взаємодії дитини та дорослого, а саме: Слухання - казку можна просто прочитати, не проводячи ніякого обговорення - таким чином, на думку психологів, ми даємо дитині можливість залишитися наодинці із самою собою та поміркувати над тими чи іншими казковими подіями. Обговорення- почніть з обміну вражень від прочитаної казки (розвиток сюжету казки, поведінка головних персонажів, ставлення дитини до тих чи інших подій тощо). При цьому головною умовою такого обговорення є лише щире висловлювання власного ставлення без навішування жодних оцінних ярликів та моральних коментарів (типу «Хто правильно вчинив, Петрик чи Іванко?» або «Як ти гадаєш, Наталка добре вчинила чи погано?»). Малювання - запропонуйте дитині намалювати найцікавіші фрагменти казки - таким чином Ви отримаєте можливість зафіксувати найцінніші враження і переживання дитини на аркуші паперу та у подальшому обговоренні проаналізувати, що саме в цих фрагментах найбільше вразило дитину. Будьте готові до того, що дитині може стати шкода Вовка, якому лісоруби розпороли живота, щоб врятувати Червону Шапочку і Бабусю. Спробуйте зрозуміти позицію дитини - можливо, мова йде про співчуття? Адже Вовкові теж боляче? І щоб жити, він мусить когось з'їсти, адже це - його природа. Ілюстрування - супроводження розповіді казки малюванням окремих фрагментів казки, її головних героїв чи чарівних (магічних) казкових артефактів з метою поглиблення емоційного відгуку на запропонований казково-фантастичний сюжет, що сприятиме більш глибокому її проживанню. Інсценізація - за відсутності достатньої кількості дітей, щоб зіграти казку у ролях, сюжет казки можна розіграти за допомогою звичайних іграшок, ляльок-рукавичок або у форматі спільно з дитиною створеного пальчикового чи настільного театру.

Школа Ейдетики

На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється технологіям, які б сприяли розвитку особистості учня і робили б процес навчання цікавим та ефективним.

Однією з таких технологій є ейдетика (грецьк. "ейдос" – образ).Ейдетизм – психічне явище, що полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ переважно тоді,

коли об’єкт, який викликає цей образ, вже безпосередньо не діє на орган чуття через тривалий час.Впровадження ейдетичних методів і прийомів сприяє підвищенню ролі розвивального аспекту навчання, що

своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно, комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей. Використання ейдетичних прийомів сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію. Тож учні мають можливість відчувати себе впевнено у вирі інформації, яку вони отримують під час навчання.

Вчителі нашого закладу застосовують прийоми ейдетики при словниковій роботі, для запам’ятовування слів, дат, перебігу подій, віршів, текстів, для написання переказів на уроках української мови та літературного читання, під час вивчення таблиці множення на уроках математики, різноманітні цікаві ігрові методики, які вводять в урок, використовують при проведенні позакласних заходів, класних годин, в гуртковій роботі,

ДОБРИДЕНЬ ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ!

ДОБРИДЕНЬ ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ!Струмок серед гаю, як стрічечка.На квітці метелик, мов свічечка.Хвилюють, маюють, квітують поляДобридень тобі, Україно моя! Павло Тичина

Література:1. Закон про загальну середню освіту.2. Державні санітарні правила та норми “Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально – виховного процесу” ДСанПін 5.5.2.008-01 (постанова Гол. Сан.лікаря України від 30.12.1998 № 9).3. О.Я. Савченко, Дидактика, - К.: Абрикос, 1997 р.4. Вікова та педагогічна психологія – М: Просвещение, 1984р.5. А.А. Назаренко, З.М. Ольховська, І.М. Толмачова “Ми прийшли до школи”, - Х.: В – во “Ранок”, Веста, 2004 р.6. Заступник директора школи, №6, 2012 р.7. Психолог, червень 23 – 24 (407 – 408), 2010 р.8. Заховаєва О.Н. Графічні диктанти на уроках математики в 1 класі як засіб розвитку пізнавальних процесів //Початкове навчання.- 2005р.-№ 9 (49) (березень) 9. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К: Магістр – S, 1997р.10. Сучасний урок у початковій школі: традиції та інновації (навчально – методичний посібник) / Г. О. Анісімова, О. В. Нікулочкіна. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 104 с.11. Сухомлинський В. О. О воспитании – М.: Политиздат, 1982. – 270 с.12. Деркач О. Педагогіка творчості: Арт – терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу/Винниця: ВДПУ, 2GG9. – 95 с.13. Парнивода Т.І. Чепурний Т.А. Технологія успішного навчання. Школа ейдетики. “Числа та їх таємниці” (зошит) /Серія “Освітня мномотехніка”