Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр»

Методична розробка позаурочного заходу з фізики

«Внесок українських вчених в розвиток космонавтики»

Підготувала:

викладач фізики

ДПТНЗ «КНВЦ»

Сніжинська С.В.

м. Кривий Ріг

1

Тема: Внесок українських вчених в розвиток космонавтики.

Мета:

методична: використання українознавчих аспектів на уроках фізики;

навчальна : ознайомити учнів із українськими вченими, які сприяли розвитку

космонавтики, дослідити внесок українських вчених у розвиток космонавтики;

розвивальна: розвивати вміння користуватись новітніми технологіями; розвивати

пізнавальну та пошукову діяльність учнів, потребу у самоосвіті; вміти аналізувати і

узагальнювати програмовий матеріал, створювати презентації.

виховна: виховувати гордість за співвітчизників, які зробили неоціненний внесок у розвиток світової науки, виховувати національну свідомість і патріотизм, прищеплювати почуття поваги й любові до рідного краю, викликати інтерес до його минулого й сучасного; культуру спілкування.Форма проведення: ток-шоу «Говорять Українці!»

Методи проведення: рольова гра, презентація, робота в групах, аналіз набутих навичок і

вмінь.

Матеріально-технічне забезпечення: мультимедійна установка, ноутбук, тематичні

комп’ютерні презентації, відеоролики, музика; альманах.

Місце проведення:прес-центр ДПТНЗ «КНВЦ».

Розпочинається ток-шоу з реклами: «Реклама закону Всесвітнього тяжіння»

(Комп’ютерна презентація (додаток 1))

Звучить музика і на її фоні ведуча починає говорити…

Вчитель : Який внесок українських вчених у розвиток космонавтики? Яку роль відіграло в

цьому КБ «Південне»? Які люди очолювали бюро «Південне» протягом багатьох років? Хто

з українців побував у відкритому космосі? На ці та інші питання ми отримаємо відповіді

протягом нашого ток-шоу.

Вчитель: це ток-шоу «Говорять Українці!» !

- Добрий день! Вітаємо всіх у прес-центрі «КНВЦ»!

- Тема нашого ток-шоу «Внесок українських вчених в розвиток космонавтики.»

- Сьогодні ми запросили до розмови:

провідного конструктора бюро Південне ;

2

групу істориків, які займаються вивченням питання « Внесок українських вчених у

розвиток космонавтики…»;

дослідницьку групу журналістів нашого телеканалу «КНВЦ» …

Вчитель: розкажіть нам коли і де з’явилося бюро «Південне»?; хто очолював його

протягом багатьох років?; які винаходи вашого бюро побачили «світ»?

Провідний конструктор: Державне підприємство «Конструкторське бюро Південне» було

створено в 1951 році в м.Дніпропетровськ, як конструкторський відділ Південного

машинобудівного заводу з виробництва військових ракет. Увага на екран…

(відеоролик про КБ «Південне»)

У 1954 році конструкторський відділ заводу під керівництвом видатної людини

Михайла Янгеля було перетворено на самостійне Особливе конструкторське бюро № 586…

Вчитель: наші журналісти дослідили, деякі біографічні дані із життя Михайла Янгеля. Увага

на екран (на екрані відеоролик «Конструктор Янгель»…)

Журналіст 1 . Янгель Михайло Кузьмович. Народився 25 жовтня 1911р у багатодітній (12

дітей) родині…

З 1954 по 1971 – начальник і головний конструктор конструкторського бюро СКБ-

№586 (КБ «Південне») м. Дніпропетровськ.

Під його керівництвом і за його участю створено кілька класів і поколінь стратегічних

бойових ракет, зокрема одно- і двоступінчасті ракети на високо киплячих компонентах

палива з автономною системою керування 1-го покоління, двоступінчасті ракети з дальністю

польоту понад 11 тис. км і складними рішеннями бойових завдань, ампулізована рідинна

ракета зі строком перебування в заправленому стані понад 5 років, твердопаливні ракети з

високими техніко-тактичними характеристиками. Під час проектування бойових ракет

передбачалося використання їх і як носіїв космічних апаратів, що привело до появи штучних

супутників Землі («Космос», «Циклон», «Зеніт»).

За роки керування Янгелем колектив КБ «Південне» виріс до найбільшого в галузі

спеціалізованого головного проектно-конструкторського підприємства і перетворився на

науково-конструкторську школу М.К.Янгеля…

Михайло Кузьмович, також досліджував походження свого прізвища. Пов’язував його

зі словом «янга» — ківш, у якому запорожці варили їжу. Так само називали й людину, яка

черпала і роздавала їжу. Хоча є підстави вважати, що прізвище походило від українського

слова «янгол».

М.К.Янгель рано пішов з життя – надлюдські перевантаження, стреси далися взнаки.

Серце зупинилося в день 60-річчя вченого.

3

Вдова М.К.Янгеля, Ірина Стражева, у передмові до українського видання своєї книги

«Тюльпани з космодрому» писала: «Я щаслива, що цю книгу багато українців зможуть

прочитати рідною мовою. Михайло Кузьмич був тісно пов’язаний з Україною, її чудовими

людьми. Тут колись жили його діди і це коріння, яке сягає глибини років, незаперечно лягло

в основу формування його характеру, становлення його особистості».

Провідний конструктор :

За час своєї діяльності у КБ «Південне» були створені :

Ракети-носії «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон-2», «Циклон-3», які вивели на орбіти

ШСЗ(штучні супутники Землі) більше ніж 1100 космічних апаратів, відігравши значну роль

в освоєнні космічного простору.

Екологічно чистий космічний носій «Зеніт-2», з повністю автоматизованим процесом

підготовки та проведення пуску, забезпеченням високої точності виведення космічних

апаратів на визначені орбіти  - досягнення світового рівня.

Космічні ракетні комплекси «Дніпро», «Зеніт-2М»…

Штучні супутники та мікросупутники, які спеціалізуються на дистанційному

зондуванні планет:

«Січ-1»  - науково-дослідницький супутник. Запущений на навколоземну

орбіту 31 серпня 1995.

«Океан-О» - науково-дослідницький космічний апарат. Виведений на

навколоземну орбіту 17 липня 1999.

«Січ-1М» - науково-дослідницький супутник. Запущений на навколоземну

орбіту 24 грудня 2004.

«МС-1-ТК»  - перший український мікросупутник спостереження Землі.

Виведений на орбіту 24 грудня 2004.

«ЄгиптСат-1»  - супутник дистанційного зондування Землі, виготовлений в

Україні на замовлення Єгипту. Виведений на орбіту 17 квітня 2007.

«Мікросупутник Мікрон»  - мікросупутник дистанційного зондування Землі

Запуск відбувся 24 грудня 2004 спільно із супутником «Січ-1М»

«МС-2-8»  - мікросупутник дистанційного зондування Землі з оптико-

електронними приладами.

«Січ-2»  - мікросупутник України, 17 серпня 2011 о 10-й годині 12' 20" за

київським часом з пускової бази «Ясний» за безпосередньої участі українських спеціалістів

було здійснено пуск ракети-носія «Дніпро», яка вивела на навколоземну орбіту супутник

«Січ-2». Запуск космічного апарата було присвячено 100-річчю від дня народження Михайла

Кузьмича Янгеля…

4

Вчитель: скажіть, а хто ще очолював бюро «Південне»?

Провідний конструктор: Ми пишаємося славною історією колективу, на чолі якого у різні

роки були такі видатні організатори, конструктори і вчені, як академіки Михайло Янгель,

Володимир Уткін, Станіслав Конюхов та Олександр Дегтярьов.

Ознайомлення з журналістськими дослідженнями

Журналіст 1. Володимир Федорович Уткін народився в 1923 році в селі Пустобор …

Після закінчення Ленінградського військово-механічного інституту, його розподілили

в конструкторське бюро «Південне», одне з провідних КБ у Дніпропетровську. Він брав

участь у розробці стратегічних ракетних комплексів, створення декількох ракет-носіїв:

твердопаливної ракети СС-24, екологічно чистою «Зеніт», стратегічної ракети СС-18. Уткін

реалізував кілька супутників оборонного і наукового призначення, з його участю було

виведено близько 300 апаратів «Космос» на орбіту. У 1969 році Уткін отримав звання Героя

Соціалістичної Праці...

У 1971 році Володимир Федорович Уткін став генеральним конструктором і

начальником конструкторського бюро. За час управління КБ «Південне» (з 1971 по 1990

роки) були створені частини ракет, розроблений унікальний мінометний вид старту ракети,

вирішено комплекс науково-технічних проблем. Володимир Федорович завжди вмів

знаходити альтернативні та оптимальні науково-технічні рішення, використовуючи при

цьому мінімальні витрати.

Уткін активно брав участь у міжнародному співробітництві з дослідження космосу:

брав участь у великій програмі «Інтеркосмос», де у співпраці з французькими вченими був

реалізований проект «Аркад» та інші...

Журналіст 2 . Конюхов Станіслав Миколайович (12 квітня 1937, с. Бекренєво, Лезький

район — 3 квітня 2011, Дніпропетровськ) — український конструктор ракетно-космічної

техніки. Генеральний конструктор (з 1991) — Генеральний директор КБ «Південне» ім.

М. К. Янгеля (з 1995).

У незалежній Україні в лютому 1992-го утворили Національне космічне агентство за

участю КБ «Південне», очолюваного Станіславом Конюховим, та виробничого об’єднання

«Південний машинобудівний завод», де на посаді генерального директора Леоніда Кучму

змінив Юрій Алексєєв, була розроблена перша Державна космічна програма України (на

1993–1997 рр.).

Станіслав Конюхов, дбаючи про збереження ділових коопераційних контактів, що

залишилися, водночас ініціював програму діяльності КБ «Південне». Увага і зусилля поряд

із традиційними напрямами розвитку ракетно-космічної техніки зосереджувалися і на

конверсійних проектах, і на розробках ракетного озброєння для Збройних Сил України.

5

КБ «Південне» почало розробляти та випускати міські тролейбуси, вітроенергетичні

установки, зернозбиральні комбайни, обладнання для харчової промисловості тощо…

Добре розуміючи значення виходу на світові ринки космічних послуг, що було б

неможливим без повноцінного міжнародного співробітництва, Станіслав Конюхов подбав

про створення у КБ «Південне» такого нового підрозділу, як служба маркетингу і

комерційної діяльності (на чолі з Олександром Дегтярьовим), і ввів посаду заступника

генерального конструктора з питань економіки (ним став Олександр Негода). .

Видатні особисті заслуги академіка Конюхова у розвитку вітчизняного

ракетобудування були у 2004 році відзначені присвоєнням Станіславу Миколайовичу звання

Героя України.

Конюхов налагоджує контакти дніпропетровських конструкторів ракетно-космічної

техніки з колегами і партнерами з Франції, США, Німеччини, Індії та інших країн.

Загалом за двадцятирічний період (1991–2010) ракетами-носіями, створеними у КБ

«Південне», з чотирьох зарубіжних космодромів було здійснено 94 пуски й виведено на

навколоземні орбіти більш як двісті космічних апаратів різних країн.

Майже 20 років академік Станіслав Конюхов працював на чолі конструкторського

бюро «Південне …

Журналіст 3. Олександр Вікторович Дегтярьов – науковець.

З 1999 року - заступник, а з 2005-го - 1-й заступник керівника КБ «Південне».

31 серпня 2010 р. призначений генеральним конструктором - генеральним директором

ДП КБ «Південне». Академік Міжнародної академії астронавтики. З 2003 р. очолює

Українське відділення Міжнародної академії астронавтики. Кандидат економічних наук.

Заслужений машинобудівник України. Нагороджений орденом За заслуги ІІІ ступеня.

Лауреат Державної премії України…

Провідний конструктор: КБ «Південне», очолюване Дегтярьовим, продовжило свою участь

у таких міжнародних проектах, як «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт» тощо.

Нині у КБ «Південне» триває розробка космічних апаратів серії «Січ», а також

супутника «Мікросат» для наукових досліджень.

Фахівці КБ «Південне» та їхні колеги з ВО «Південний машинобудівний завод» створили

двигун для верхнього ступеня європейської ракети-носія космічного призначення «Вега».

А з квітня 2013-го в американських ракетах-носіях «Антарес», що запускаються з

космодрому Уоллопс, використовуються перші ступені, розроблені й виготовлені в Україні

— у Дніпропетровську.

Є у колективу КБ і науково-проектний заділ на перспективу, в якому чимало розробок

для майбутнього. Це, зокрема, сімейство екологічно чистих ракет-носіїв «Маяк», рідинні та

6

твердопаливні ракетні двигуни різного призначення, аерокосмічний комплекс надлегкого

класу, безпілотні літальні апарати, транспортно-космічна система, яка базуватиметься на

висотному надзвуковому літальному апараті тощо.

Вчитель: я думаю, що своїми дослідженнями хотіли б поділитися історики…

Історик 1. Наша група підготувала для ток-шоу презентацію «Нашого цвіту – по всьому

світу!»(додаток 2), якою ми радо поділимось з присутніми та гостями…

Історик 2 . В своїй презентації ми познайомимо вас з видатними українцями, які внесли

вклад у розвиток космонавтики працюючи в інших країнах. Тож почнемо.

Історик 3. Микола Іванович Кибальчич ( 19 (31) жовтня 1853, Короп Чернігівської

області — † 3 (15) квітня 1881) — винахідник і революціонер-народник українського

походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарата. Страчений за

замах на імператора Олександра II…

Історик 4. Корольов Сергій Павлович  — український радянський вчений у галузі

ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної

космонавтики.

Академік АН СРСР . Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних

кораблів.

Від серпня 1956 року — керівник і головний конструктор найбільшого в державі

ракетного центру, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й

технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази. Наукові здобутки

вченого, втілені в металі, спочатку вражали, а потім захоплювали планету.

27 серпня 1957 року здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної

багатоступінчастої балістичної ракети. Людство аплодує повідомленню про виведення 4

жовтня того ж року першого в історії штучного супутника Землі. Апогей ученого — 12

квітня 1961 року. Перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. Перед

стартом Сергій Павлович зовні спокійно й навіть сухо інструктував його: «Юрію

Олексійовичу! Отже, я хочу вам просто нагадати, що після хвилинної готовності мине

хвилинок шість, перш ніж почнеться політ. Тож ви не хвилюйтесь». Ділове, чітке

наставляння, начебто ані найменших емоцій. Та скільки праці, хвилювань, безсонних ночей

за цією незворушністю!

12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії

«Восход» з екіпажем на борту.

18 березня 1966 р. Член навколоземної експедиції корабля «Восход-2» О. Леонов

уперше в історії виходить із корабля у відкритий космічний простір.

7

Під керівництвом головного конструктора Корольова створено перші космічні

апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також

проект космічного корабля «Союз». Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й

космічними апаратами. Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав: «Надійний

міст із Землі в Космос уже перекинуто запуском штучних супутників, і дорога до зірок

відкрита». Для практичного підтвердження цієї тези та перетворення її на робочу формулу

вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів.

І так — до останнього свого дня.

Історик 5. Донька С. П. Корольова Наталія Сергіївна згадує: «Саме слово Україна

вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Дитинство мій батько провів у

Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже половину

свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські

пісні, українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „Реве та стогне Дніпр широкий“ —

улюблені пісні бабусі й батька».

Історик 1. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом

Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню

«Дивлюсь я на небо…»

Вчитель : послухаємо пісню, яка спонукала до роботи таку видатну людину…

(звучить пісня «Дивлюсь я на небо…»)

- А ми продовжуємо!

Історик 2. Володимир Миколайович Челомей ( 30 червня 1914 року в м. Седльці

Привіслінського краю – 8 грудя 1984) – вчений механік…

Автор багатьох праць (здебільшого засекречених), за довоєнного часу — писав також

українською мовою. З 1950-их років брав активну участь у різних проектах ракетобудування

в СРСР, був одним з головних учених-консультантів у галузі ракетних двигунів для ракет та

літаючих апаратів, переважно військового призначення.

Конструктор супутників «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальних станцій

«Салют-3» і «Салют-5».

У його конструкторському бюро (ДКБ - 52) розроблено й виготовлено крилаті ракети

10ХН, ракету-носій «Протон» (на його рахунку відправка у Всесвіт апаратів серії «Зонд»,

«Луна», «Венера», «Марс», «Вега», а також орбітальних станцій «Мир», «Салют»), штучні

супутники Землі серій «Політ» і «Космос», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». Саме

В. Челомею належить ідея й реалізація транспортного орбітального корабля багаторазового

використання…

8

Історик 3. Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргій народився 9 червня

1897р. в м. Полтава – 25 лютого 1942р?) – один з головних теоретиків світової космонавтики.

З 1910 по 1916 роки учився в Другій полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі

срібною медаллю. Вже в старших класах гімназії він захопився проблемою міжпланетних

перельотів, а через кілька років закінчив рукописну роботу, присвячену цим питанням: "Тим,

хто буде читати, щоб будувати" (1918-1919 р.).

У цій роботі, незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне

рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-

водневому паливі, камери згоряння двигуна із шаховим і іншим розташуванням форсунок

окислювача і пального, параболоідального сопла і багато чого іншого.

Їм були запропоновані:

використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при спуску з метою

економії палива;

при польотах до інших планет виводити корабель на орбіту його штучного

супутника, а для посадки на них людину і повернення на корабель застосувати невеликий

злітно-посадочний корабель (пропозиція реалізована в програмі "Apollo");

використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для дорозгону чи

гальмування при польоті в Сонячній системі (пертурбаційний маневр).

У цій же роботі розглядалася можливість використання сонячної енергії для

харчування бортових систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на

навколоземній орбіті великих дзеркал для висвітлення поверхні Землі…

Історик 4. Михайло Іванович Яримович (13 жовтня 1933 року (Білосток, Польща (українське

Підляшшя)) — інженер винахідник в галузі літунсько-космічних дослідів у США родом з

Тернопільщини, дійсний член НТШ й УВАН, почесний член Товариства українських

інженерів у Америці. Брав участь у конструюванні космічного корабля для лету на Місяць,

відомого під назвою «Аполлон» (основний системотехнік цього проекту), з 1962 працював у

Крайовій адміністрації аеронавтики і космічних дослідів. 1970 — 73 директор дорадчої

групи для аерокосмічних дослідів при НАТО в Парижі; з 1973 головний науковий

консультант при штабі літунських збройних сил США у Вашингтоні. З 1975 асистент-

адміністратор при федеральному агентстві в питаннях освоєння джерел енергії. Яримович

автор праць з аеродинаміки і космічної технології та їх практичного застосування…

Активний учасник громадського українського життя США: зокрема, керував

студентською секцією Товариства Українських Інженерів Америки. Від 1982 – президент

Американського інституту астронавтики і аеронавтики. Від 1984 – член Міжнародної

9

Академії астронавтики, яка об'єднує понад 1000 найвидатніших науковців всіх ділянок

космонавтики світу. Від 1996 – М.Яримович – президент цієї Академії.

Історик 5. Богачевський Ігор – Орест Данилович (7 вересня 1928 , Сокаль, Львівщина) — 3

лютого 2010, Лос-Аламос, США) — американський конструктор українського походження.

Професор Нью-Йоркського університету, автор понад 100 наукових праць з астронавтики і

ядерної фізики. Здійснював математичне моделювання ядерних ракетних двигунів і розвитку

телефонних мереж.

Автор формули (відома як «формула Богачевського»), яка дозволила конструкторам

розрахувати повернення космічного корабля на орбітальну станцію з поверхні іншої планети.

Завдяки цьому було розраховано політ на Місяць, також наступне повернення на Землю

американського космічного корабля «Аполлон-11».

Історик 1. Костюк Теодор (1944, м. Плауен, Німеччина) — американський астрофізик

українського походження. Співробітник NASA (США).

Теодор Костюк — син українського літературознавця Григорія Костюка. Теодор

народився в Німеччині. Навчався в Сіракузькому університеті (доктор наук із фізики).

Керівник програми розробки космічних апаратів (РІДДР) NASA (відділ вивчення

сонячної системи), член підкомісії NASA з дослідження сонячної системи. Удостоєний

медалі Симона Сонкіна (1966). Член Американського фізичного товариства, Американського

астрономічного товариства.

Історик 2. Петро Грицак (08.07. 1923 – 07.03.2013) - фахівець у галузі механіки. Дійсний

член НТШ (1974)… Навчався в Тюбінґенському університеті (Німеччина, 1946–1948),

закінчив університет Міннесоти (1955; ступінь доктора 1960). Працював у корпорації

«Curtiss–Wright» (1961–1965), професор механіки інституту технології Нью-Джерсi (м.

Ньюарк, від 1965). Досліджував проблеми аеродинаміки (перехід струмини з ламінарного у

турбулентний режим) та передачі тепла (головний проектувальник теплової системи

супутників «Тельстар»). Активний діяч УККА, голова товариства українських інженерів

Америки (1966–1967).

Історик 3. Георгій (Джордж) Гамов (20 лютого (4 березня) 1904, Одеса — † 9 серпня

1968) — американський фізик-теоретик, космолог українсько-російського походження.

Побудував теорію альфа-розпаду через тунелювання, працював в області радіоактивного

розпаду атомних ядер, ядерного синтезу в надрах зірок, теорією Великого вибуху,

походження елементів і над проблемами генетики. Втікач з СРСР.

Світове визнання одержав за розробку теорії Великого вибуху, тобто походження

Всесвіту, розрахунок генетичного коду, відкриття способів передачі спадкової інформації.

Як фізик вивів формулу, що започаткувала теоретичне обґрунтування альфа-розпаду

10

атомного ядра. Г. Гамов — автор теорії утворення хімічних елементів, згідно з якою вся

речовина первісно складалася з нейтронів.

Історик 4. Прісняков Володимир Федорович (нар. 18 червня 1937 — † 28 листопада 2009) —

український вчений у галузі ракетно-космічних двигунів і енергетичних установок, академік

Національної академії наук України (1990), академік АПН України (1992), заслужений діяч

науки УРСР.

З 1986 по 1998 рік — ректор Дніпропетровського національного університету імені

Олеся Гончара.

Володимир Федорович досліджував: динаміку рідинних установок; динаміку

твердопаливних ракетних двигунів; динаміку теплових процесів з фазовими переходами в

космічних енергетичних проектах; математичне моделювання психологічних процесів, для

космічного життя; вплив мікрогравітації; економіку космічних польотів та космічні

енергетичні проекти…

Історик 5. Про цих видатних людей можна говорити довго, але час плине швидко, тому

наша група підготувала альманах «Видатні українці» на сторінках якого ви зможете більш

детально познайомитись з цими та іншими науковцями.

Вчитель: Як серед конструкторів космічної техніки, так і серед космонавтів українців було

багато. Наша редакторська група підготувала для вас вікторину з призами «А чи знаєте ви

українців що побували в космосі?»

(Учні перераховують всіх українців, що побували в космосі, хто більше дав вірних

відповідей отримує приз)

Відповіді: Першим українцем і четвертим землянином, який полетів у космос, є Павло

Попович.

Перелік космонавтів родом з України:

Георгій Береговий (Полтавська обл.); Георгій

Шохін (Луганська обл.);

Георгій Добровольський (м. Одеса); Віталій

Жолобов (Херсонська обл.);

Володимир Ляхов (Луганська обл.); Леонід

Попов (Кіровоградська обл.);

Леонід Кизім (Донецька обл.); Ігор Волк

(Харківська обл.); Володимир Васютін (м.

Харків); Олександр Волков (Донецька обл.);

Анатолій Левченко (Харківська обл.); Анатолій

Арцебарський (Дніпропетровська обл.); Юрій Маленченко (Кіровоградська обл.); Юрій

11

Гудзенко (Миколаївська обл.); Юрій Онуфрієнко (Харківська обл.); Олег Скрипочка (м.

Запоріжжя).

А від 19 листопада до 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу здійснив

політ на кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин незалежної України -

Леонід Каденюк.

В серпні — вересні 2006 року українка за походженням та духом, яка волею долі

стала громадянкою США, Гайді Стефанишин-Пайпер …

Вчитель : на завершені нашого ток-шоу надамо слово провідному конструктору.

Провідний конструктор: Людство вступило в епоху глобалізації, коли космічна галузь

стала одним із пріоритетних напрямів діяльності у багатьох країнах… У світовому ракетно-

космічному співтоваристві наше КБ відоме як одна з провідних науково-конструкторських

організацій.

Ми пишаємося славною історією колективу, на чолі якого у різні роки були такі

видатні організатори, конструктори і вчені, як академіки Михайло Янгель, Володимир Уткін

та Станіслав Конюхов. І завдання, що стоять перед нинішніми поколіннями творців ракетно-

космічної техніки на чолі з Дегтярьовим, ми вбачаємо в тому, щоб гідно використовувати і

примножувати творчу спадщину наших попередників. Адже майбутнє зростає з

теперішнього, якого не буває без минулого...

Вчитель: Який же внесок зробили у розвиток космонавтики українці?(учні відповідають на

питання)

Вчитель: пропоную завершити ток-шоу віршем (піснею) Поповича Павла Романовича, в якому він показав своє ставлення до рідної України…

Часто я мечтою рвался к морю,Небо власть имело надо мной...Наблюдая сказочные зори,Облетел теперь я шар земной. Если, в глубях неба пролетая, Я под звездным ливнем упаду, Лишь в тебе, земля родная, Продолженье сил своих найду. Прахом в поле, иль металлом в море, Иль дождем над дорогим Днепром, Приюти меня в своем просторе, Чтоб взошел я золотым зерном.Космос моему открылся взору,Где пути Гагарин проложил,Только без днепровского простораНичего б я в жизни не свершил!

Додаток 1

12

13

14

Додаток 2

15

16

17

Під час ток-шоу «Говорять Українці!»

18

19