З досвіду роботи вчителя

початкових класів

Пушкарської Лілії

Михайлівни

Портрет автора

Освіта: вища, у 1997 році закінчила Луганський державний педагогічний інститут ім. Т. Шевченка

Дата народження: 2 лютого 1974 р.

Посада: вчитель початкових класів, заступник директора з

виховної роботи

Спеціальність: «Вчитель початкових класів»

Місце роботи:

Стаж роботи: 19 років Категорія І Рік атестації: 2008

Курси підвищення кваліфікації: 2010 рік , ЛОІППО

Пушкарська Л.М.

Морозівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Проблема над якою працюю:

«Розвиток комунікативних здібностей учнів молодших класів»

Аудіювання як один із видів

розвитку комунікативних

навичок

ЩО ТАКЕ АУДІЮВАННЯ?

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного

мовлення.Це основне джерело отримання знань, основа спілкування, засіб здобуття інформації.

Визначальні риси аудіювання:

• За характером мовленнєвого спілкування аудіювання як і говоріння відноситься до видів мовленнєвої діяльності , що реалізує усне безпосереднє спілкування.

• За своєю роллю в процесі спілкування аудіювання так само як і читання є реактивним видом мовленнєвої діяльності, на відміну від ініціальних видів мовленнєвої діяльності говоріння і письма.

• За спрямованістю на прийом, видачу мовленнєвої інформації аудіювання як і читання є рецептивний вид мовленнєвої діяльності.

• Форма перебігу процесу аудіювання внутрішня, невиражена, на відміну від говоріння і писання.

• Основою внутрішнього механізму аудіювання є такі процеси як сприйняття на слух, увага, розпізнавання осмислення, ймовірне прогнозування, групування, узагальнення, утримання в пам'яті.

• Предметом аудіювання є чужа закодована думка, яку треба розпізнати.• Продуктом аудіювання є умовивід, результат розуміння сприйнятого змісту і

власна мовленнєва поведінка.

Аудіювання – комплексна мовленнєва розумова діяльність, яка базується на природній здатності, яка удосконалюється в процесі індивідуального розвитку людини.

Важливі фактори формування такої здатності є:- перцептивні та мовленнєві передумови; - загальні інтелектуальні передумови; - фактичні знання;- знання та вміння в рідній мові; - мотивація.

Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням

Досягнення базового рівня в галузі аудіювання передбачає формування елементарної комунікативної компетенції в цьому виді мовленнєвої діяльності, а саме:• уміння розуміти літературно-розмовне мовлення носія мови

в ситуаціях спілкування;• уміння визначати тему і мету бесіди, основний зміст, і в тих

випадках, коли виникають ускладнення, звертались до партнера з проханням повторити фразу;

• уміння розуміти основний зміст аудіотексту;• уміння повно і точно розуміти висловлювання вчителя, учнів,

короткі повідомлення, які стосуються навчально-виховної сфери спілкування.

Мета аудіювання – осмислення почутого

повідомлення

☼ Матеріальна основа - аудіотексти (композиція, структура, смислова організація) ☼ Основні характеристики: тривалість звучання. Навчання аудіювання починається з найкоротших

текстів, які поступово збільшуються (макс. - 3хв.); наявність у тексті нових (незнайомих) слів (до 3 %); спосіб пояснення слів; наявність чи відсутність зорових опор; одноразовість чи багаторазовість пред'явлення (більше двох разів слухати

недоцільно; нерозуміння тексту → невдалий вибір).☼ Основні вимоги до змісту: інформативність; цікавий зміст; доступність за змістом та мовним складом; короткість за тривалістю; монотематичність

Вимоги до навчальних матеріалів для аудіювання

В методичному плані навчання аудіювання — це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є її складовими компонентами. Ці дії є об'єктом цілеспрямо ваного формування і розглядаються як проміжні цілі навчання аудіювання. Досягнення проміжних цілей проходить поетапно.

Етапи навчання аудіювання.

На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів: 1) словоформи, вільного словосполучення,

фрази;2) понадфразової єдності; 3) цілого тексту.

Етап навчання аудіювання на рівні фразипередбачає дії, спрямовані на:o розуміння повідомлень даного рівня,

побудованих на знайомому матеріалі; реакція на почуте — невербальна (дії, символи і т. і.);

o розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте — вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, щовідповідають темі чи ситуації);

o розпізнавання початку повідомлення і його завершення.

Етап навчання аудіювання на понадфразовому рівні передбачає дії, що забезпечують:o розуміння монологічного повідомлення даного

рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте — невербальна або коротка вербальна;

o розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно-функціональних) типів мікродіалогів: діалогу-обміну думками, діалогу-волевиявлення.

Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:o розуміння зв'язного (монологічного) мовлення, побудованого на

повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте — невербальна (дії, символи і т. і.);

o розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте — невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього;

o розуміння зв'язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає відповідність змісту повідомлення його заголовку, придумування іншого варіанту заголовку чи вибір із даних "готових" заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і т. п.;

o розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання тощо;

До системи вправ для навчання аудіювання входять дві підсистеми:1. Вправи на формування мовленнєвих навичок аудіювання: а) вправи для формування фонетичних навичок аудіювання; б) вправи для формування лексичних навичок аудіювання; в) вправи для формування граматичних навичок аудіювання.2. Вправи для розвитку вмінь аудіювання а) вправи, що готують учнів до аудіювання текстів; б) тренувальні вправи в аудіюванні текстів.

Побудова задач для навчання аудіювання

1.Вибір тексту для аудіювання Незалежно від форми (діалогічна або монологічна) всі матеріали для аудіювання повинні бути цікавими, інформативними, мати чіткий логічний стрижень.

2.Формування комунікативного завдання, яке виражає мету аудіювання. Воно має бути конкретним і передбачати власну участь учня у розв'язанні завдання:- придумайте заголовок до тексту;- виберіть картинку, яка відповідає змісту прослуханого;- вкажіть на три розбіжності між текстом та картинкою;- перелічіть дійових осіб, які зустрічаються в тексті;- складіть усно характеристику головної дійової особи;- висловите своє ставлення до події, факту, вчинку тощо;- з'ясуйте, які з названих нижче якостей, властиві герою оповідання (на дошці подається список);- зобразіть на аркушику паперу описану ситуацію (зовнішність героя, тощо);- визначте причину або наслідки ситуації;- дізнайтеся, в якому місці, коли і чому трапилась така ситуація;- з'ясуйте, скільки в тексті тверджень, які не відповідають ситуації (дається ситуація, добре відома учням).

Сприйняття на слух супроводжується подоланням труднощів, викликаних переважно з факторами:• індивідуально-психологічними

особливостями слухача• умовами сприймання• мовними особливостями мовленнєвого

повідомлення

У своїй роботі я використовую такі вправи:

спрямовані на диференціацію звукової форми слова; на семантизацію похідних і складних слів; на розуміння фраз із незнайомими лексичними одиницями; спрямовані на розвиток імовірного прогнозування; на розвиток уваги та пам’яті; на розвиток механізму осмислення інформації; на передбачення змісту тексту і розвиток уваги; на визначення логічної послідовності в тексті; на розуміння тексту

Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння

Такі вправи привчають учнів до точності слухання, що полегшує розуміння складів, сполук звуків, слів, словосполучень, речень у мовленнєвому потоці і навчає диференціації подібних словоформ, які звучать.

Перший клас

1. «Навпаки»

Читаю склади – діти називають протилежний йому.[ба] [па][де] [те][жи] [ши][з’а] [с’а]

2.«Порівняй» У цій грі називаю пари слів, учні мають визначити, якими звуками відрізняються слова; пояснюють значення слів.Ніч – піч, море – горе, річка – нічка, роса – коса, нора – гора

3. «Спіймай односкладове слово» Я зачитую слова, учні самостійно (усно) ділять на склади, якщо слово складається з одного складу, вони «хапають» його (плескають у долоні). Час, сир, коза, кит, оса, ірис, іволга, снігур, кіт, дощ, дуб, літо, мир, дим, бурундук.

Другий клас

1. «Змінний звук» Діти слухають рядок слів, визначають, який за порядком звук у слові постійно змінюється, називають ці звуки.Сич – син – сир, вік – бік – біг, кіт – кит – кут, лак – рак – мак.

2. «На свої місця» Подані слова записати у три колонки: 1 – односкладові, 2 – двоскладові, 3 – трискладові слова. Позначити наголос. Із наголошених складів останніх трьох слів утвори назву квітки (лілея).Роса, клен, нива, уроки, око, кінь, зброя, дзеркало, сукня, шлях, морозиво, пір’я, пір’ячко, подвір’я, дід, маяк, лінія, алея, ящірка.

Третій клас

1. «Різні 1,2,3» Діти уважно слухають пари слів. Визначають, скількома звуками вони відрізняються. Якщо одним, то записують це слово у перший стовпчик, якщо двома – у другий, якщо трьома – у третій.День – пень (1), гість – честь (2), жнець – швець (2), вишенька – пісенька (3), рись – рис (1), горобець – молодець (3).

2. «Замок чи замок?» Учні слухають словосполучення, знаходять і записують слова, які не відрізняються звуковим складом, проте звучать по-різному. Позначають наголос.Дзвенить бубон – на шапці червоний бубон; заплести коси – коси траву; повісити замок – казковий замок; сорок сорок залетіли на ставок.

Четвертий клас

1. «Нове слово» Діти слухають слова. Їм необхідно змінити у словах один або два звуки так, щоб утворилось слово з іншим значенням, тобто нове слово.День - … (пень); біль -… (ціль, сіль); лось -… (лис, ліс); сани -…(сини, сині); річка -… (пічка, нічка); нота -… (нора, кора, гора); букет -… (буфет, рулет).

2. «Склади»

У поданих словах порахувати кількість складів.Яблуко, своє, пір’я, сузір’я, об’єднання, Україна, сім’я, край, лід, ти, вовк, заєць, я, око, мінус, плюс, маяк, молодець.

3. «Ланцюжок» До поданих слів учні добирають спільнокореневі і складають ланцюжки. Чий ланцюжок буде найдовшим, той і буде переможцем.Клен, будова, трава, книга, вода, сонце.

Використання даних вправ забезпечить активізацію

пізнавальної діяльності школярів, стане для учнів джерелом цікавих

відомостей, засобом формування й удосконалення комунікацій,

надасть учителеві допомогу в реалізації інноваційних підходів до організації пізнавального процесу

Я люблю свою роботу, я люблю своїх

учнів! Пушкарська Л.М.