Підготувала

Учениця 11-вг класу

Чугунова Ірина

Вода - єдина вільно зустрічається в

природі речовина на Землі, щільність якого

в рідкому стані більше, ніж у твердому. Тому

лід не тоне у воді. Саме завдяки цьому

водойми зазвичай не промерзають до дна,

хоча при екстремальних

температурах повітря це можливо.

Сонячні промені, проходячи через 

краплі дощу в повітрі, розкладаються в спектр, так

як різні кольори спектру переломлюються в краплях

під різними кутами. В результаті формується

окружність - веселка, частину якої ми бачимо з землі у

формі дуги, а центр окружності лежить на прямій

«Сонце - око спостерігача». Якщо світло у краплі

відбивається два рази, то можна побачити вторинну

веселку.

Існує оптичне явище, яке можна назвати перевернутої веселкою,

хоча трапляється воно дуже рідко. Така веселка з'являється тільки при виконанні декількох

умов. У небі на висоті 7-8 км повинна бути тонка завіса

перистих хмар, що складаються з кристалів льоду, а сонячне

світло повинен впасти на них під певним кутом, щоб розкластися

на спектр і відбитися в атмосферу. Кольори в веселці

«догори ногами» розташовуються теж навпаки: фіолетовий вгорі, а червоний -

внизу.

Короткохвильові складові сонячного спектра розсіюються в

повітрі сильніше, ніж довгохвильові. Саме тому ми

бачимо небо синім - адже синій колір знаходиться на

короткохвильовому кінці видимого спектру. З аналогічної причини під

час заходу або світанку небо на горизонті забарвлюється в червоні

тони. У цей час світло йде по дотичній до земної поверхні, і його шлях в атмосфері значно довша, в

результаті чого значна частина синього і зеленого кольору через

розсіювання покидає пряме сонячне світло.

Сонце нагріває земну повітря не напряму. Його випромінювання

проходить крізь шари атмосфери і поглинається сушею і водою на

поверхні планети, а вже потім від них повітря отримує теплову енергію. Тому

хоча гори і ближче до сонця, в них холодніше, ніж на рівнинах, так як в

середньому при підйомі на кожний кілометр температура зменшується на 6 ° C через адіабатичного розширення

повітря. Але навіть на самих великих висотах можуть зустрічатися долини,

які завдяки особливому рельєфу і відображенню сонячних променів від

снігу можуть добре нагріватися. Наприклад, у так званому Західному

цирку, який знаходиться на одному з маршрутів до піку Евересту на висоті

більше 6000 метрів, в сонячні безвітряні дні температура може підніматися до

35 ° C.

 Якщо ви опинилися в падаючому ліфті, найкращою стратегією для збільшення шансів вижити буде

лягти на спину і постаратися зайняти якомога більшу площу підлоги. У такому випадку сила

удару буде максимально розподілена по поверхні тіла.

Поширена думка, що потрібно просто підстрибнути під час

удару, але це омана - навряд чи хтось здатний точно вгадати час

зіткнення і стрибнути з тією ж швидкістю, з якою ліфт падає.

У нормальному стані вода починає перетворюватися на лід

при температурі 0 ° C. Процес замерзання води відбувається

поблизу центрів кристалізації, які утворюються поблизу місць

мікроскопічних збурень. Однак якщо прибрати ці обурення, вода може залишатися рідкою аж до -

43 ° C - такий стан називають переохолодженої водою. Одне з комерційних застосувань цього

ефекту впроваджено виробниками напоїв. Спеціальні партії газованої поставляються

саме з переохолодженої водою, і коли пляшку відкривають,

всередині відразу ж утворюється суміш з напою і льоду.

Гранично можлива швидкість частинок називається швидкістю

світла у вакуумі і є константою. Однак поза вакууму світло може

поширюватися зі швидкістю набагато нижче цієї постійної

величини. Існує особлива агрегатний стан матерії, конденсат

Бозе - Ейнштейна, в якому світло сповільнюється найбільш сильно.

Експериментально світло було навіть повністю зупинений в конденсаті Бозе - Ейнштейна

рубідію шляхом утворення стаціонарних, не смещающихся

солітонів.

Щоб витягнути ногу з сипучих пісків зі швидкістю 0,1 м / с,

потрібно прикласти силу, аналогічну силі підняття легкової машини середніх розмірів. Однак, будучи неньютонівської рідиною, сипучий пісок не може поглинути людину цілком. Смерть загрузли

викликають інші причини, такі, як зневоднення, приплив або сонячне

опромінення. При попаданні в сипучий пісок краще не робити

різких рухів, а спробувати лягти на спину і, розкинувши руки, чекати

допомоги.

Короткохвильові складові сонячного спектра

розсіюються в повітрі сильніше, ніж довгохвильові.

Саме тому ми бачимо небо синім - адже синій колір

знаходиться на короткохвильовому кінці

видимого спектру. З аналогічної причини під час заходу або світанку небо на

горизонті забарвлюється в червоні тони. У цей час світло

йде по дотичній до земної поверхні, і його шлях в

атмосфері значно довша, в результаті чого значна

частина синього і зеленого кольору через розсіювання

покидає пряме сонячне світло.

Майже кожної зими, ми маємо можливість спостерігати узори на вікнах. Деякі

зображення дуже красиві, схожі на складні малюнки. Для утворення інію на вікнах, як і на

деревах, траві, потрібні певні умови. Іній утворюється з маленьких кристалів замерзлої води. Коли повітря, що містить багато вологи, охолоджується до точки замерзання, починає

утворюватися іній.

Точка замерзання – це 32° за Фаренгейтом і 0° C на рівні моря. Коли повітря

охолоджується, вміст вологи в ньому зменшується. Надлишок води конденсується

на таких об’єктах, як шибка. Коли температура опускається нижче 0° С, вода

кристалізується. Іншими словами, кристали льоду покривають поверхню води.

Чому ж в мороз з’являються малюнки на шибці? Самі кристали мають свою структуру, яка визначає малюнок. Крім того, подряпини

на поверхні скла, частинки пилу, повітряні потоки допомагають створювати красиві

узори на вікнах.

Вагу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина

вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в

тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів.

Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів.

Таким чином, за добу людина проводить через своє тіло значно більше повітря, чим їжі: в середньому за цей час тіло споживає

близько 3 кілограмів їжі (твердої і рідкої). Втім, якщо врахувати, що повітря, яке вдихається, на 4/5 складається з азоту (який не

має ніякої користі для дихання), то вийде, що добова вага повітря приблизно рівна добовій вазі споживаної їжі. Приведені

оцінки — переконливий аргумент на користь необхідності достатньо частого оновлення повітря в житловому приміщенні.