Embed Size (px)
Citation preview
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниДВНЗ «Київський національний економічних університет імені
Вадима Гетьмана»
Факультет міжнародної економіки та менеджментуКафедра міжнародної економіки
Курсова робота на тему:
Товарні біржі в структурі глобальної торговельної системи
Студента 6 групи ІІІ курсу денного відділення
Неплюєва К.О.
Науковий керівник доцент Молчанова Е.Ю.
КИЇВ 2014
Рецензія на курсову роботуТоварні біржі в структурі глобальної торговельної системи
Виконану студентом: ІІІ курс 6 група МЕіМ спец. 6503,
Неплюєв Костянтин Олександрович1. Актуальність теми курсової роботи, ступінь розкриття:
– високий (9-10 балів)__________________________________________________________________
– достатній (7-8 балів)__________________________________________________________________
– поверхневий (4-6 балів)_______________________________________________________________
– відсутні основні складові (0-3 балів)____________________________________________________
2. Виклад теоретичного матеріалу:
– висока якість (23-25 балів)____________________________________________________________
– висока якість без авторського узагальнення (20-22 балів)___________________________________
– недостатня якість (11-19 балів)_________________________________________________________
– поверхневий виклад (6-10 балів)_______________________________________________________
– поверхневий виклад з грубими помилками (0-5 балів)_____________________________________
3. Глибина аналізу та рівень інформаційного забезпечення:
– глибокий аналіз та високий рівень інформаційного забезпечення (28-30 балів)________________
– достатній аналіз та рівень інформаційного забезпечення (20-27 балів)________________________
– поверхневий аналіз та недостатній рівень інформаційного забезпечення (15-19 балів)__________
– недостатній аналіз в описовій формі, без нових статистичних даних (6-14 балів)_______________
–недостатній аналіз в описовій формі з грубими помилками (0-5 балів)________________________
4. Рівень самостійності та обґрунтованості висновків і пропозицій:
– обґрунтовані, суттєві, самостійні (23-25 балів)____________________________________________
– достатньо обґрунтовані (18-22 балів)____________________________________________________
– не достатньо обґрунтовані (15-17 балів) _________________________________________________
– не випливають з дослідження (1-14)____________________________________________________
– висновки відсутні (0 балів)_____________________________________________________
5. Якість ілюстративного матеріалу:
– згідно з вимогами (10 балів)___________________________________________________________
– є неточності (6-9 балів)_______________________________________________________________
– грубі помилки (0-5 балів)_____________________________________________________________
6. Інші зауваження: _____________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
7. Графік виконання роботи:
- дотриманий___________________________________________________________________
– не дотриманий________________________________________________________________
8. Загальна кількість балів____________________________________________________________
9. Робота оцінена на оцінку____________________________________________________________
Науковий керівник доцент Молчанова Е.Ю.
2
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження глобальної торговельної
системи:...................................................................................................................6
1.1 Характеристика глобальної торговельної системи...................................6
1.2 Структура глобальної торговельної системи..........................................9
1.3 Поняття товарних бірж ……………………………….…………...........13
РОЗДІЛ 2. Роль товарних бірж в глобальній торговельній
системі:..................................................................................................................22
2.1 Динаміка торгівлі зернових на американському ринку.........................22
2.2 Аналіз торгівлі зерна на європейському ринку.......................................27
2.3 Тенденції торгівлі зерна на азійському ринку .......................................30
2.4 Строкові угоди та не реальний товар в регіональному розрізі на ТБ...33
РОЗДІЛ 3 Шляхи залучення український товарних бірж до глобальної
торговельної системи :… ………………………………………....................36
3.1 Основні проблеми залучення українських товарних бірж до
глобальної торговельної системи………………………………............36
3.2 Напрями вдосконалення позиціонування українських товарних бірж в
глобальній торговельній системі………………......................................40
ВИСНОВКИ..........................................................................................................46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................40
ДОДАТКИ.............................................................................................................51
3
ВСТУПРоль біржової торгівлі у світовій економіці й у народних господарствах
окремих країн не можна переоцінити. Деякі західні економісти вважають
виникнення сучасної товарної біржі, не як ринку, що здійснює збут товарів, а
як фінансового інституту, що полегшує ведення торгівлі і здешевлює її, що
прирівнюється за значенням до промислової революції кінця XVIII століття, і
бачать в ній організуючу і планувальну силу, здатну надати правильний
напрямок розвитку всій економіці.
Актуальність даної теми полягає в тому,що у світовій практиці
ринкового господарювання серед інших форм організації торгівлі важливе
місце належить біржовим торговельним операціям. Свідченням цього може
бути той факт, що сьогодні 30% усього світового товарообороту припадає на
біржовий ринок. Біржова торгівля забезпечує стабілізацію діяльності
підприємств через механізми біржового клірингу та цінового регулювання.
Завдяки цим механізмам учасники біржових торговельних операцій мають
гарантії виконання угод, володіють абсолютно прозорою інформацією, на
базі якої будують власні цінові прогнози, мають можливості страхування та
перерозподілу ризику майбутніх торговельних операцій на основі
використання строкових біржових інструментів.
Проблемам діяльності біржового ринку присвячені роботи зарубіжних
вчених Грязнової А.Г. Дегтярьової О.І., Іванова К. І., Іващенка А. А.,
Маневича А., Роде Е., Сороса Дж., Шарпа У., Шварца Ф., Яковлєва А.А. та
ін. Значний внесок у розвиток біржової справи зробили такі вітчизняні вчені,
як Бланк І.А., Губський Б. В., Єщенко П., Колісник М. В., Кузьмін О.Є.,
Кутиркін А.М., Скотнікова М.М., Сохацька О.М., Хромов О.П. та ін. У
наукових працях цих вчених досліджуються сутність біржових операцій,
особливості функціонування ф’ючерсних ринків та механізм їх державного
регулювання, концептуальні засади біржового ціноутворення, організація
клірингу тощо. Наявність невирішених наукових проблем, пов’язаних з
необхідністю вдосконалення в Україні механізму організації та регулювання
4
діяльності товарних бірж з врахуванням специфіки періоду трансформації
суспільних відносин, обумовлює актуальність вибору теми роботи.
Мета і задачі дослідження. Метою даної курсової роботи є дослідження
значення товарних бірж у глобальному середовищі, їх розвиток у різних
країнах світу а також у світовому господарстві.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні
завдання:
- розкрити сутність функціонування товарних бірж та передумови їх
формування у структурі глобальної торговельної системи;
- порівняння об’єму торгівлі та ціни на товари на найбільших
континентальних ринках світу;
- визначити проблеми, з якими стикається Україна у процесі інтеграції
українських товарних бірж до глобальної торговельної системи.
Об’єктом дослідження є функціонування товарних бірж у сучасному
світовому господарстві.
Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, на яких
ґрунтується функціонування товарних бірж, а також особливості їх розвитку
у світі та в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань
курсової роботи використовуються наступні методи: аналізу і синтезу (для
дослідження теоретичних аспектів створення та функціонування товарних
бірж у структурі глобальної торговельної системи); порівняння (для
порівняння об’єму торгівлі на найбільших континентальних ринках світу);
історизму (для визначення історичних передумов створення товарних бірж як
складової глобальної торговельної системи); статистичного аналізу ( для
визначення ефективності їх впровадження).
5
РОЗДІЛ 1Теоретичні основи дослідження глобальної торговельної системи
1.1 Характеристика глобальної торговельної системи
На сьогоднішній день майже вся світова торгівля проходить через
міжнародні економічні інститути, які регулюють економічні взаємовідносини
між різними країнами, тож доречно було б розглядати це питання через
призму таких організацій як ГАТТ-СОТ.
Генера́льна уго́да з тари́фів і торгівлі (ГАТТ) — це міжнародна угода,
досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з
якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і
недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі
багатосторонніх домовленостей, і з часом усунути імпортні квоти. У 1995
перейменовано на СОТ.[6]
До передумов створення ГАТТ можна віднести такі фактори як:
• перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля вже
досягла значних обсягів. Тоді розвиток торговельних зв’язків
полегшувався стабільністю валют і свободою руху капіталу та
робочої сили;
• на той час держави не відчували необхідності створення
міжнародної організації торгівлі, натомість Перша світова війна
порушила цю рівновагу і призвела до створення режимів майже
економічної автаркії. Заходи жорстокої регламентації міжнародної
торгівлі, введені під час війни, діяли й після її завершення;
• після закінчення Першої світової війни країни прагнули до
відродження свободи торгівлі. У зв’язку з цим з 1919 по 1939 роки
було здійснено багато спроб створити механізм регулювання та
розвитку міжнародної торгівлі;
• до кінця Другої світової війни стало очевидно, що двосторонні
угоди мають серйозні недоліки. Імпортні квоти використовувалися
як загрози проти використання квот іншими країнами, а від
6
зниження тарифів відмовлялися з побоюванням, що треті країни
можуть витягти з них вигоду. Був потрібен багатосторонній підхід,
і США взяли на себе ініціативу з формування ГАТТ.
ГАТТ мала три істотних риси:
• зниження тарифів;
• визначення принципів і правил, що регулюють імпорт та експорт;
• періодичні зустрічі, які забезпечували міжнародний форум для
обговорення проблем торгівлі.
В результаті переговорів про тарифи імпортні мита і тарифні пільги
могли бути збережені або усунені. Графіки зниження тарифів включали
понад 60 000 товарів, охоплюючи більшу частину світової торгівлі.
Переговори починалися на двосторонній основі і перетворилися на
багатосторонні при розробці графіка зниження тарифів для всіх країн-
учасниць.
Принципи і правила ГАТТ гарантували зниження тарифів і доповнювали
його ослабленням інших обмежень у світовій торгівлі, таких, як імпортні
квоти, податкові збори і адміністративні заходи регулювання. Умови ГАТТ
поширювали на всі країни-учасниці, а саме режим найбільшого сприяння в
області тарифів, митних зборів і податкових зборів.
Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947 р.
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1
січня 1995 року. СОТ покликана регулювати торговельно-політичні
відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду
багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Дані документи є
правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.
Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого
форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх
багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і
домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так
само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким
7
спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання
торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші
повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і
їхнього виконання членами організації. Невід’ємною частиною СОТ є
унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.[8, с 141]
Найважливішими функціями СОТ є:
• контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів
Уругвайського раунду;
• проведення багатосторонніх торговельних переговорів і
консультацій між зацікавленими країнами-членами;
• врегулювання торговельних суперечок; огляд національної
торговельної політики країн-членів;
• технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що
стосується компетенції СОТ;
• співробітництво з міжнародними спеціалізованими
організаціями.
Загальні переваги від членства у СОТ можна підсумовувати в такий
спосіб:
створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки
товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності
розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ,
включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної
політики;
доступ до механізму СОТ врегулювання суперечок, що
забезпечує захист національних інтересів і в такий спосіб
усунення дискримінації;
можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-
економічних інтересів шляхом ефективної участі у БТП при
виробленні нових правил міжнародної торгівлі.
8
Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання
основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном
"Багатосторонні торговельні угоди". Таким чином, із правової точки зору
система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод),
нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% усієї світової
торгівлі товарами і послугами. [7]
1.2 Структура глобальної торговельної системи
Глобальна торговельна система – це надбудова, яка створює більш
прозорі умови для ведення міжнародної торгівлі.
Суб’єктами глобальної торговельної системи є країни члени, що
здійснюють зовнішньоекономічні торгові операції. Більшою мірою це країни-
учасниці вже вищезгаданої Світової Організації Торгівлі.
За специфікою об’єктів глобальної торговельної системи виділяють
такі:
торгівля товарами (сировинними; паливними; продовольчими;
напівфабрикатами; готовими виробами):
o виробничого призначення;
o невиробничого призначення;
торгівля послугами (виробничими; транспортними; експедиторськими;
консультаційними; консигнаційними; посередницькими;
туристичними; маркетинговими; обліковими; орендними;
ліцензійними; іншими послугами)
За специфікою регулювання торгових операцій у глобальній торговельній
системі виокремлюють такі види:
Звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають
в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних
9
угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки
митного оподаткування, у торговельних відносинах за цих умов
застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних
потоків - кількісні обмеження, адміністративні формальності,
звичайна (не пільгова) система оподаткування імпортних товарів
тощо.
Торгівля в режимі найбільшого сприяння передбачає, що
держави, які домовляються, надають одна одній привілеї та
пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і
механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим
найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності
країн, що приєдналися до ГАТТ-СОТ.
Дискримінаційна торгівля виникає унаслідок застосування в
торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних
заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або
інших інструментів, що дискримінують права торговельного
партнера.
Преференційна торгівля передбачає надання однією державою
іншій взаємно або в односторонньому порядку пільг у
торговельному режимі. Особливу групу утворюють преференції,
які застосовуються стосовно країн, що розвиваються.
Також доцільно було б виділити посередників у глобальній
торговельній системі. До них слід віднести СОТ та товарні біржі. Слід
відзначити, що на товарних біржах теж існують свої посередники, такі як
брокери та дилери, тож розглядаючи посередників торговельної системи,
можна сказати що існує кілька рівнів.[9, с 37]
До основних функцій торговельних посередників належать такі:
10
1. Посередники забезпечують реалізацію продукції. Вони сприяють
шляхом здійснення актів купівлі-продажу продукції її переходу до
споживачів — в остаточному рахунку до кінцевих споживачів. Таким
чином вони виконують корисну функцію як щодо виробників, так і
споживачів. Вони замикають систему, забезпечують досягнення нею
необхідного кінцевого результату. Так, при цьому вони збільшують
вартість продукції для споживача, але ця торговельна надбавка до ціни
е платою за відповідну послугу. Торговельний посередник — не
благодійний фонд, а суб'єкт бізнес-діяльності, до якого зовнішнє
середовище формує певні вимоги.
2. Посередники виконують певні логістичні функції. Логістика є тим
аспектом процесу розподілу товарів, який пов'язаний із забезпеченням
фізичного руху товарів (як на виході — збут продукції, так і на вході —
закупівля необхідних ресурсів для підприємства). Логістичні питання,
зокрема на виході, вирішуються як самим підприємством-виробником,
так і торговельними посередниками. Це питання доставки продукції, її
зберігання та ін.
3. Торговельні посередники здійснюють первинну оцінку виробленої
продукції. Вони є своєрідними представниками кінцевих суб'єктів
споживання. Торговці абсолютно зацікавлені в тому, щоб та продукція,
яку вони отримають від виробників, була продана кінцевим
споживачам. Це є ключовою умовою реалізації економічних інтересів
торговельних посередників. Тому торговці є фактично суб'єктами
товарознавчої експертизи та первинними ринковими експертами
продукції виробників. Якщо посередник купує продукцію чи бере її на
реалізацію, то це означає, що його експертна оцінка ринкової
конкурентоспроможності продукції є позитивною. Якщо ні, то це
означає, що у торговця є сумніви щодо її конкурентоспроможності на
ринку — за ціною, властивостями, надійністю, дизайном тощо. Для
11
виробника ця роль торговця має як контрольне, так і сигнальне
значення. Сигнал торговця — додаткова інформація щодо того, якими є
плюси та мінуси відповідної ринкової пропозиції.
4. Торговельні посередники використовують додаткові заходи
комунікаційного просування продукції компанії-виробника. Торговці
рекламують продукцію — як у місцях продажу товарів, так і поза ними,
замовляють та реалізують різні РR-акції тощо. Тобто вони створюють
додатковий комунікаційний ефект щодо просування продукції.
Крім того, взаємодію зі споживачами торговець може використовувати
і як засіб для вивчення їх споживацького ставлення до відповідних
товарів, оцінок їх переваг та недоліків. Торговець також може провести
власні дослідження стану та перспектив ринку, особливостей поведінки
споживачів. При цьому немає особливого резону приховувати ці дані
від виробника, тому що інтереси торговця та інтереси виробника
збігаються в тому, щоб продукція мала збут, а її реалізація давала
відповідні економічні результати.
5. Торговельні посередники у низці випадків не тільки забезпечують збут
продукції, але й її сервісне обслуговування. Це, насамперед, стосується
таких товарів, як автомобілі, техніка для кондиціонування та
вентиляції, побутова техніка. Організація сервісу — один із важливих
факторів конкурентоспроможності товару, ринкових пропозицій
компанії-виробника в цілому. Споживачі хочуть мати не тільки надійні
товари, а й зручну для них, професійно організовану систему
сервісного обслуговування. Як правило, люди, які купують автомобілі
"Ford", "Opel", "Skoda", "Honda", "Chevrolet" та інших торговельних
марок, не хочуть, щоб навіть заміна моторного масла, фільтрів
відбувалася в якихось кустарних майстернях. Тому сервіс, за який
беруться торговці, виконує важливу ринкову функцію для компаній-
виробників.
12
1.3 Поняття товарних бірж
Поняття «біржа» досить давно є предметом дослідження філологів,
економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у
латинському слові «bursa», (нім. «borse) — шкіряний гаманець. Подібність
однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує
також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у
місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців.
Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців.
Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі
види біржових угод.
У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова,
або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі
збори; місце збори купців.
О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду
виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені
наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не
виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу
як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється
торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування,
13
промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між
собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю
замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей.
При цьому автор підкреслює, що «біржа — це організація, що має за мету не
тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін.
Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним
контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління.
Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення
цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З
вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних
цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним
контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й
офіційне котирування цін — полягає вся сутність біржі» [1, с 20].
Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич указував, що зі словом «біржа»
поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність
торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних
зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»; 2) саме місце зборів,
наприклад, у вислові «московська біржа на Ільїнці»; 3) сукупність угод,
укладених у цьому місці, наприклад у виразі «вчорашня біржа пройшла
тихо» [2, с 469].
Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових
відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном «біржа» визначаються:
сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце
їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці [3, с 328]. Є.Н.
Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить
висновок, що біржа — це постійно діючий ринок масових замінних
14
цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в
призначений час [4, с 17]. В.В. Ха-хулін визначає біржу як постійно діючий
організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими
товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами,
цінними паперами й т.д.) [5, с 338].
Розкриваючи зміст поняття «біржа», варто враховувати, що та або інша
позиція дослідників багато в чому ґрунтується на певних історичних
традиціях, що склалася в праві. Так, у російському законодавстві XIX
століття (Торгівельний Устав 1857 p.), було закріплено наступне поняття:
біржа — це місце зустрічі, засноване за необхідності по торгівельних
звичаях, для одержання інформації про ціни на товари, про прибуття й від'їзд
суден, а також для встановлення вексельного курсу, прейскурантів й
аксекурацій. Устави бірж того часу трохи розширюють це визначення,
додаючи, наприклад, вказівка на те, що біржа — це також місце одержання
необхідних для торгівлі й промисловості відомостей, і що вона має на меті
впорядкування місцевої торгівлі й ін.
Тому можна констатувати, що законодавство того часу поєднує два
поняття, коли визначає, що суть біржі соборні місця або збори належних до
торгівельного класу осіб, для взаємних по торгівлі зносин й угод.
У цей час товарна біржа розглядається як самостійний суб'єкт
господарювання, що виконує певні функції в економіці. Так в офіційній
доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instuments.
Report by the UNCTAD secretariat. UNCTAD. 15 March 1993, p.6) експерти
ЮНКТАД сформулювали наступне визначення, що «сучасна товарна біржа
— це фінансовий ринок, на якому різні групи його учасників (хедже-ри й
15
спекулянти) торгують контрактами, прив'язними до цін на сировину або на
так називані «нетоварні цінності», з метою зняття із себе цінового ризику й
передачі його іншим учасни кам ринку, або, навпаки, з метою прийняття
цього ризику на себе в розрахунку дістати прибуток». Така точка зору багато
в чому відображає економічну природу товарної біржі, що вимагає
відповідного законодавчого закріплення. Тому варто звернути увагу на
положення ГК України й Закону.
Так, ст. 279 ГК України визначає товарну біржу як особливий суб'єкт
господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні
попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує
товарообіг і сприяє пов'язаних з ним торгівельних операцій. Товарна біржа
як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно,
самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інший рахунки в банках,
печатка зі своїм найменуванням.
У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше
визначення товарної біржі. Так, ст. 2 Закону Російської Федерації «Про
біржу й біржову торгівлю» передбачає, що під товарною біржею розуміється
організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом
організації й регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних
публічних торгів, проведених у заздалегідь певному місці й у певний час за
встановленими нею правилами. Закон Республіки Молдова визначає товарну
біржу як підприємство з організації біржової торгівлі за стандартами або
зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці (біржовому залі) і в
певний час за встановленим на біржі правилам (ст. 2).
16
Запропоновані визначення мають як схожі риси, так і деякі
відмінності. Тому, з огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й
науковій літературі досить важливе значення має висновок який робить B.C.
Щербина: біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме
регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки
виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. Основна її ціль —
сприяння зібранню в одному місці (на біржі) попиту та пропозиції на певні
товари, обслуговування їхнього обороту [З, с 328].
Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома
критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу,
рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів
у біржових торгах й ін.
Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на
вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид
товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило,
однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні
асортименти різноманітних товарів). Так, наприклад, у Донецькій області за
станом на 1 жовтня 2013 р. торгово-біржову діяльність здійснювали 31
біржа, у т.ч. 22 товарні, 6 універсальних, 1 спеціалізована, 1 фондова, 1
нерухомості.
Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й
приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі
(Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють
у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в
умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн
17
приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення
державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька
підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які
працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових
бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й
створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому
можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової
торгівлі [4, с 22]. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому
що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай
незначний й самі біржі носять закритий характер.
В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові
(комерційні) і неприбуткові (некомерційні).
Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає,
що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата
послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й
т.д.). направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням
біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання
працівників біржі й т.п.
Такий підхід є характерним для більшості країн, зокрема, і країн СНД. У
літературі таку форму часто називають своєрідним "клубом посередників",
які в обмін на відмову від одержання доходів у вигляді належної частини
прибутку біржі одержують право доступу до використання інфраструктури, а
також право брати участь (наприклад, через членство в комітетах біржі) у
18
вирішенні яких-небудь важливих питань її діяльності. Це повинне запобігати
потенційним конфліктам інтересів між біржею і її членами, сприяти
вдосконаленню інфраструктури ринку й зниженню вартості особистої участі в
операціях на ринку.
Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або
відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі
акціонерного товариства приймається самостійно засновниками
(Великобританія, Канада й деякі інші країни).
Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють
міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують
конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники
ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні
(арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в
котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують
міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися
відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які
забезпечують їхню діяльність.
Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою
ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі
біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах.
На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну
фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну
товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак
19
такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не
можна, оскільки ні валютний, ні торгівельний, ні податковий режими, які
діють у Росії й Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного
переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.
Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують
особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних
ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і
торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у
біржових торгах фірм й осіб — нерезидентів країни місцезнаходження біржі.
Залежно від сфери діяльності біржі розділяють на центральні,
міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-
біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж
може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів.
Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави,
цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах
міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони
виробництва й споживання товарів.
В Україні до таких бірж можна віднести — Товарну біржу АПК
центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу,
Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі — це
здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що
збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні — це
Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа. Одеська товарна біржа,
20
Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська
регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова
біржа «Сівера» й ін.
За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі
виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі,
опціонні біржі, змішані.
У цей час, домінуюче положення в практиці світової біржової торгівлі
займають ф'ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф'ючерсного
ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж
реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед
найбільших світових лідерів міжнародних ф'ючерсних бірж можна назвати
такі: Чиказька торгівельна біржа (Chicago Board of Trade), Чиказька товарна
біржа (Chicago Mercantile Exchange), Лондонська міжнародна фінансова
ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange), Чиказька
біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange), Бразильська товарна й
ф'ючерсна біржа (Brasil Mercantile Futures Exchange), німецька електронна
біржа ДТБ (Deutsche Terminborse), французька біржа МА-ТИФ (Marche a
Terme International de Franse), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (New
York Mercantile Exchange), Лондонська біржа металів (London Metal
Exchange).
Слід зазначити той факт, що в Україні в 2003 р. була створена
Українська ф'ючерсна біржа для здійснення ф'ючерсної торгівлі торгівельною
продукцією. Однак дотепер частка ф'ючерсних контрактів, укладених на
21
товарних біржах України становить приблизно від 1 до 2 відсотків від всіх
укладених біржових угод. Тому товарні біржі в Україні варто розглядати як
біржі реального товару.
РОЗДІЛ 2Роль товарних бірж в глобальній торговельній системі
2.1 Динаміка торгівлі зернових на американському ринку
22
Світовий біржовий ринок вже досить тривалий час характеризується
концентрацією біржової активності у ведучих біржових центрах, які за
географічним положенням розміщені в країнах Північної Америки, Європі,
Південно-східній Азії. Роль американських бірж у становленні та розвитку
світового біржового ринку стрімко посилювалась починаючи з другої
половини ХІХ ст. зі створення Чиказької товарної біржі (Chicago Board of
Trade) та впровадження торгівлі першими форвардами та ф’ючерсами.
Домінуюче положення США у світовій біржовій торгівлі також
спостерігалось після Другої світової війни, коли частка американських бірж у
світовій біржовій торгівлі нараховувала понад 90 %. Лідируючі позиції
біржового ринку США спостерігались до кінця 80-х років минулого сторіччя.
Однак в наступні роки конкуренція на світовій біржовій арені сприяла
посиленню ролі Європейських, а з 2012 р. і Азійських фондових і товарних
бірж, частка останніх у загальній структурі біржового ринку в 2013 р.
сягнула 35,06 %. При цьому, частка бірж Північної Америки, де домінуючу
роль відіграє США, помітно скоротилась до 35,9 %.
У зв’язку з цим, тривале панівне положення бірж США викликає
гострий інтерес до аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку даного
сегменту світового біржового ринку за умов глобалізації світової економічної
системи.
Таблиця 1. Перелік товарних бірж та основна номенклатура біржових товарів в США
Назва біржіРік
заснуванняРік консолідації Основна товарна група
23
1 Чиказька товарна біржа (Chicago Board of Trade)
1848 CME Group з 2007
пшениця, кукурудза, соя, соєвий шрот, пальмова олія, ячмінь, рис,
фінансові інструменти, індекс Доу-Джонс, етанол, та інші.
2 Чиказька торгова біржа (Chicago Mercantile
Exchange)
1898 CME Group з 2007
м'ясо, молоко, сир, лісоматеріали, кредитні свопи,
індекси S&P,NASDAQ, валютні курси, процентні ставки, погодні
інструменти, інструменти позабіржового ринку
3 Чиказька біржа опціонів (CBOE)
1973 цінні папери, індекси, процентні ставки та ін.
4 Нью-Йоркська торгова біржа (New York
Mercantile Exchange)
1882 – 2006 CME Group з 2008
какао, кава, бавовна, цукор, нафта, газойль, газ, вугілля,
погодні інструменти, платина, паладій, чавун
5 Біржа Commodity Exchange Incorporated
1933 New York Mercantile Exchange з
1994р.
золото, срібло, платина, паладій, мідь, уран
6 Канзаська товарна біржа (Kansas City Board of
Trade)
1856 тверда червона озима пшениця, індексValue Line
7 Зернова біржа Міннеаполісу
(Minneapolis Grain Exchange)
1881 тверда червона яра пшениця, товарні індекси на пшеницю,
кукурудзу, сою
8 Чиказька ф’ючерсна біржа клімату (Chicago
Climate Futures Exchange)
2004 погодні інструменти, фондові індекси, еко-очисні інстументи, інструменти на вміст вуглецю,
нітрогену та ін.9 Біржа ICE Futures Europe 2001 газ, нафта, газойль, мастила,
вугілля, натуральний газ, електрика
10 Торговий майданчик ICE - OTC
2003 газойль, пропан, нафта, газ, індекси
11 Біржа ICE Futures U.S. 2007 поглинула New York Board of
Trade
індекси на енергоресурси, кава, какао, цукор товарні індекси
бавовна, валютні курси, валютні індекси
Найбільшою товарною біржею світу нині є Чиказька біржа CME Group,
яка була створена в результаті об’єднання двох найстаріших та
найпрогресивніших товарних бірж США в 2013 р., а саме Чиказької товарної
біржі (СВОТ) та Чиказької торгової бірожі (СМЕ) [12]. Консолідація двох
бірж дала можливість розширити коло біржових інструментів та збільшити
ліквідність амерниканського біржового товарного ринку. Нині ця біржа надає
24
можливість здійснювати торгівлю деривативами на зернові (пшениця,
кукурудза, овес), соєві, ВРХ, свині, пиломатеріали, дорогоцінні метали
(золото, срібло), іноземну валюту, казначейські білети й облігації США,
муніципальні облігації, індекси акцій і облігацій та ін.
Фінансові результати діяльності Чиказької біржі CME Group свідчать
про незначне зростання доходів біржі в 2013 р. порівняно з минулим роком
на 2% (2,6 трлн дол. США). Важливо відзначити, що в результаті створення
біржового альянсу CME Group набула статусу прибуткової організації,
сумарна вартість акціонерного капіталу якої в 2013 р. склала 18,69 млрд дол.
США. Вартість однієї акції склала 12,44 дол. США і принесла 4,6 дол. США
дивідендів [12].
Рис.2.1. Обсяг та номінальна вартість біржових торгів Чиказької біржі CME Group в 2013 р.
Основними показниками розвитку біржі стало вдосконалення
технології торгів через електронізацію процесу торгівлі та клірингу, що
дозволяє обробляти понад 155 мільйонів операцій за день, тобто у
розрахунку – 6 мілісекунд на одну операцію. Система торгівлі біржі досить
ліквідна і безпечна для учасників біржових торгів. Протягом 2009 року було
25
розроблено і впроваджено 350 нових біржових інструментів, які включають
ф’ючерси та опціони на процентні ставки, індекси, курси валют,
енергоресурси, сільськогосподарську продукцію, метали, нерухомість,
погоду. Так, в обіг було введено велику кількість інструментів ОТС-ринку, а
саме свопів та форвардів на різні види активів, включаючи ринок Форекс, що
значно розширило діапазон інвесторів до 85 різних країн світу. Основною
технологічною базою є система торгівлі СМЕ-Globex, яка розроблена на
основі швидкотехнологічних рішень організації торгівлі та маржових
розрахунків. Основною кліринговою палатою, яка обслуговує всі розрахунки
по біржових операціях та операціях ОТС-ринку є система СМЕ Clear-Port
розробленою в 2002 р. Особливостями останніх років стало використання
клірингової системи для проведення маржових розрахунків за всіма
операціями, включаючи нові контракти позабіржового ринку. Дана тенденція
дозволила розширити коло нових інструментів позабіржового ринку,
створюючи додаткові можливості для інвесторів. Водночас, біржа підтримує
тісні зв’язки з ринками, які розвиваються. Партнерські відносини у напрямі
розробки спільних торгових майданчиків спостерігаються з бразильською
біржею BM&FBOVESPA (придбано 5 % акцій), Малазійською біржею
деривативів (придбано 25 % акцій) та Корейською біржею. Крім того,
важливим напрямом розвитку Чиказької біржі CME Group на внутрішньому
ринку є закінчення консолідаційних процесів, які спрямовані на остаточне
формування альянсу з американськими біржами NYMEX та COMEX.
Великий обсяг торгів на товарних біржах світу мають ф’ючерсні
контракти зернових культур, тож я зробив аналіз динаміки торгів на
кукурудзу, що є одним із найпоширеніших товарів на ринках.
26
Рис.2.2. Обсяг біржових торгів на Чиказькій біржі CME ф’ючерсом на кукурудзу з 2009 року[17]
Як ми можемо бачити на цьому графіку, ціна на кукурудзу зросла
приблизно у півтори рази в порівнянні з 2009 роком, з 357 долларів до 500 на
сьогоднішній день. Найвища ціна за 1 контракт, у 821,50 долларів, на цю
зернову культуру була зафіксована у 2012 році.
Слід також згадати специфіку ф’ючерса, бо на різних біржах вона
різниться. Обсяг цього ф'ючерсного контракту на кукурудзу становить 5.000
бушелів ( 1 бушель приблизно дорівнює обсягу в 35 літрів або 27 кг.). При
27
переведенні в метричну систему вимірювання ф'ючерсних контрактів
Чиказької товарної біржі (залежно від сорту культури вага при перекладі з
об'єму в масу виходить різна) кукурудзи - 127,006 тонн.[10]
Контракти на кукурудзу котируються з точністю (розмір тіка) до восьмої
частини цента за бушель. Мінімальна зміна ціни (тік) ф'ючерсів на цю
культуру дорівнює 12,5 доларів США.
2.2 Аналіз торгівлі зерна на європейському ринку
У Європі провідні ф'ючерсні і опціонні ринки традиційно
сконцентровані у Великобританії, що має давній досвід біржової торгівлі і
розвинену ф'ючерсну індустрію. Найбільшою біржею Великобританії та
Європи є Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа - Ліффі
(London International Financial Futures Exchange). Ліффі розпочала свою
діяльність з вересня 1982 р. і стала першою біржею фінансових ф'ючерсів, що
знаходиться не в США, а в іншій країні. Після об'єднання з ринком опціонів
Лондонської фондової біржі в 1992 р. вона перетворилася в одну з
найбільших у світі спеціалізованих бірж похідних інструментів. На цій біржі
торгівля ведеться фінансовими інструментами (державні цінні папери,
валюта, індекси акцій). Лондон став першим європейським містом, що
відкрив таку біржу, і багато хто вважає, що це нововведення було необхідно
для утримання Лондоном ролі провідного фінансового центру світу.
Ліффі є провідною європейською біржею фінансових ф'ючерсів і
опціонів та другої найбільшої в світі серед таких бірж. На ній ведеться
торгівля найрізноманітнішими видами цінних паперів з фіксованим доходом,
казначейських векселів та акцій. У 1997 р. Ліффі вперше обігнала Чиказьку
28
товарну біржу і стала другою в світі найбільшої ф'ючерсної-опціонної
біржею після Чиказької торгової біржі.
Ліффі володіє самим широким спектром короткострокових ф'ючерсів
по банківських процентних ставках і тримає 80% частки ринкової торгівлі за
цими контрактами в Європі. Ліффі взяла в оренду торговий зал колишньої
Лондонській товарній біржі (біржі ФОКС), тим самим давши своє ім'я та
кількох товарних контрактами, які раніше торгувалися на біржі ФОКС (кава,
какао). Серед 215 членів Ліффі є представники як фінансових інститутів, так і
промислових груп. Близько третини членів біржі - англійські фірми,
приблизно по 20% припадає на європейські, американські і японські фірми.
Оборот біржі в 1998 р. склав 200 млн. контрактів.
На Лондонській біржі металів (London Metal Exchange) ведуться
операції з алюмінієм, міддю, нікелем, оловом, свинцем і цинком. До 1988 р.
велася також торгівля сріблом, яка була припинена на ціле десятиліття і
знову поновилася з травня 1999 р. Обсяг торгівлі на ЛБМ в 1998 р. склав 57,4
млн. контрактів.
На Лондонській Міжнародній нафтовій біржі (International Petroleum
Exchange) ведуться операції з газойлем, бензином, північноморської нафтою
«брент».
У Великобританії перебуває також «Болтик ф'ючерс екс-чейндж»
(Baltic Futures Exchange), на якій ведуться невеликі операції із зерновими,
свининою, картоплею, соєвим шротом.
Високі результати має також біржа ЕУРЕКС у Франкфурті, яка
утворилася в результаті злиття швейцарської опціонної та фінансової
ф'ючерсної біржі (SOFF ЕХ) і німецькій термінової біржі (D ТБ). Найбільш
вдалою «продукцією» на цій об'єднаній біржі є опціони на основі Німецького
індексу акцій ( DAX).
29
Однією з найбільших є біржа МАТІФ (Міжнародний ф'ючерсний ринок
Франції), що почала операції в 1986 р. Спочатку цією абревіатурою
позначався терміновий ринок фінансових інструментів у Парижі. У 1988 р. в
число операцій, що проводяться на цьому ринку, були включені також
термінові операції з товарами (в тому числі по каві, какао і цукру). Членами
МАТІФ є як біржові суспільства, так і банки. У 90-ті роки біржа
демонструвала досить високі темпи зростання. Так, тільки за 1992 р.
кількість укладених на ній контрактів збільшилася на 50%. У 1994 р. загальна
кількість контрактів лише на біржові індекси склало 7,5 млн.
Основна частка операцій на МАТІФ припадає на ф'ючерсні контракти
на довгострокові (7-10 років) облігації, процентні ставки, довгострокові
контракти на французький франк, ЕКЮ, контракти на індекс САС-40,
іноземну валюту. Ф'ючерсні контракти на цукор, картоплю і кави мають
незначний обсяг і поки не можуть змагатися з аналогічними лондонськими
ринками. [18]
Порівнюючи динаміку цін на зернові на європейських біржах з
американськими, варто зазначити що специфіка ф'ючерса істотно
відрізняється від американського аналогу. Так наприклад на європейських
ринках одиницею вимірювання виступають тонни, а не бушелі, як на
американському ринку. Також відрізняється і валюта за яку можна придбати
вищезгадані ф'ючерси, відповідно євро та американський долар.
30
Рис.2.3. Обсяг біржових торгів на біржі Ліффі ф’ючерсом на кукурудзу з 2009 року[19]
З цього графіку ми можемо бачити що ціна на кукурудзу в Європі
істотно нижча на данний момент ніж в Америці, 154,22 євро, але не слід
забувати специфіку ф'ючерсів. При врахуванні специфіки, ціни знаходяться
приблизно на одному рівні, що свідчить про глобальне значення ринку
зернових.
2.3Тенденції торгівлі зерна на азійському ринку
В Японії найбільшою є Токійська товарна біржа (ТСЕ – Tokyo
Commodity Exchange). На ній обертаються такі товари, як золото, срібло,
платина, каучук, бавовна, вовняна пряжа. Біржа у м.Кобе спеціалізується
на зернових, в м.Йокагамі — на цукрі, каучуку, текстильній сировині,
зернобобових, шовку. Крім Токійської біржі віднедавна великої ваги в
Азії набирають Сіднейська та Сянгамська (Гонконг) біржі.
31
На Сіднейській універсальній біржі торгують вовною, живою
великою рогатою худобою, золотом, валютою, фінансовими інстру-
ментами, контрактами на базі індексів акцій та відсоткових ставок.
Завдяки активній торгівлі контрактами на короткострокові банківські
векселі, державні цінні папери та індекси акцій, значно зріс обсяг
контрактів на Сіднейській ф'ючерсній біржі, в той же час обсяг торгівлі
реальним товаром істотно зменшився.
Сінгапурська біржа також є міжнародною, на ній котируються такі
товари, як валюта, золото, дизельне паливо, контракти на базі індексів
акцій.
Гонконгська ф’ючерсна товарна біржа котирує цукор, соєві боби,
золото, контракти на базі індексів акцій. Сан-Паулу котирує
сільськогосподарські товари, золото, валюту, індекси.
У 50-х роках ХХ-го століття надзвичайно швидкими темпами
починає розвиватися фондовий ринок Азії.
Гігантом серед фондових бірж Азії є Токійська фондова біржа (TSE
– Tokio Stock Exchange), була заснована у 1878 р. Однак лише після
другої світової війни за своїми обсягами вона виходить на друге місце у
світі. Покупцями акцій на цій біржі є не лише такі потенційні інвестори,
як банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, але й дрібні акціонери.
Ця біржа є високоавтоматизованим ринком. Торговельна практика
відрізняється від нью-йоркської та європейської. Перша секція розміщена
у спеціальному місці, на ній торгують акціями великих промислових
корпорацій — 1052 корпоративних акції; другу секцію репрезентують
малі і середні компанії. Налічується 93 регулярні члени ТSЕ. Вони є
відомими у світі, оскільки підвищили імідж ТSЕ. Торги ведуться акціями
національних компаній, іноземних акцій небагато, незначним є й обіг
32
відсоткових цінних паперів. В основному торгівля касова, строковий
(ф’ючерсний) ринок відсутній.
Розглядаючи ринок зернових Азійського ринку, слід відзначити що
Японія є найбільшим експортером зернових у світі, тому Азійський
регіон також може сильно впливати на встановлення ціни на зернові у
глобальній торговельній системі.
Рис.2.4. Обсяг біржових торгів на Токійській товарній біржі ф’ючерсом на кукурудзу з 2009р[24]
Єдина відмінність цього товарного контракту від європейського - це
грошова одиниця в якій він котирується. Тому порівнюючи динаміку цін,
слід звертати увагу на різницю валютних курсів EUR/JPY. На момент
написання роботи курс EUR/JPY встановився на рівні 1 євро = 140.951797
японських йен. Тобто ціна на 1 контракт на Токійській біржі складає
187.3 од. у перерахунку на євро. Тобто ціна на Токійській біржі на 20%
вища ніж на Європейському та Американському ринках. Цим можна
33
пояснити те, що Японія на сьогодні є найбільшим імпортером зернових у
світі.
2.4 Строкові угоди та не реальний товар в регіональному розрізі на ТБ
Крім операцій з реальним товаром існує досить широкий перелік
операцій на строк без реального товару. На західних біржах ці операції
активно використовуються брокерами, оскільки дають можливість
проявити свої професійні якості і отримати підвищений прибуток.
У нас в Україні вони поки що не практикуються, але з
розширенням обсягу продажу товарів і лібералізацією цін на них ці
операції займуть своє місце на біржі.
Контракт на майбутню поставку - це договір, який укладається на
поставку ще не виробленої продукції за фіксованою ціною. Цей контракт
є проміжним між традиційним форвар-контрактом (операція з реальним
товаром) і ф'ючерсною операцією. Наприклад, на Українській аграрній
біржі (УАБ) укладаються контракти на поставку зерна майбутнього
урожаю. Укладення такої угоди в сучасних умовах надає продавцю
додаткових фінансових можливостей, а покупця певним чином страхує
від інфляційних ризиків.
Ф'ючерсні угоди укладаються, як правило, не з метою купівлі або
продажу товару, а з метою страхування (хеджування) угод з реальним
товаром. Вони укладаються за фіксованою в момент укладення угоди
ціною, з виконанням її через певний проміжок часу.
Для виконання угоди, як гарантія, вноситься невелика сума.
Розрахунки здійснюються через розрахункову або клірингову палату (на
наших біржах тільки розробляється положення про клірингову палату),
яка стає посередником між покупцем і продавцем і гарантує виконання
34
зобов'язань. Предметом угоди є не реальний товар, а біржовий контракт -
ф'ючерс. При настанні терміну сплати реальних активів або зобов'язань,
ф'ючерсні операції зараховуються зворотними операціями, що дозволяє
компенсувати втрати на реальному ринку прибутком на біржі, і навпаки.
Широкого поширення набули спекулятивні угоди з ф'ючерсними
контрактами. Розраховуючи на подальше підвищення цін, спекулянти
купують через брокерів ф'ючерсні контракти на біржі, і навпаки,
розраховуючи на подальше зниження цін, продають їх. Контракт,
куплений з розрахунку на подальше підвищення цін, називається "лонг",
"довгий", а покупець таких контрактів знаходиться в позиції "лонг".
Контракт, що проданий з розрахунку на зниження цін "шот",
"короткий", а продавець контрактів, не покритих реальним товаром,
знаходиться в позиції "шот".
Спекулянт, що скупив біржові контракти з розрахунку на
підвищення цін, виявиться в позиції "лонг", і навпаки, контракт, що
продав з розрахунку на зниження - в позиції "шот".
Таким чином, при підвищенні цін покупець ф'ючерсних контрактів
виграє, а продавець втрачає, а при зниженні - навпаки.
При спекулятивних угодах з ф'ючерсними контрактами між
продавцем і покупцем безпосередньо ніякі розрахунки не проводяться.
Для кожного з них протилежною стороною є розрахункова палата біржі.
Вона сплачує стороні, що виграла, і отримує від тієї, що програла,
різницю між вартістю контракту в момент його укладення і
обумовленого терміну виконання.
35
Ф'ючерсна угода може бути ліквідована у будь-який момент,
шляхом сплати різниці між ціною продажу контракту і поточною ціною
при його ліквідації. Це називається викупом раніше проданих або
продажем раніше куплених контрактів.
Широкого поширення на західних біржах набули і операції з
преміями (опціони). До них належать операції, в яких один з
контрагентів, заплативши премію, набуває права на опціон, а також
право на основі заяви до певного дня зробити той чи інший вибір, що
стосується угоди. Існує декілька видів таких угод.
36
РОЗДІЛ 3Шляхи залучення український товарних бірж до глобальної
торговельної системи
3.1 Основні проблеми залучення українських товарних бірж до
глобальної торговельної системи
Розвиток ринкової системи господарювання в Україні неможливий без
таких інститутів обміну, як товарні біржі. На сьогоднішній день в Україні
зареєстровано майже 500 універсальних, фондових, товарно–сировинних і
агропромислових бірж, що значно більше, ніж у США та інших країнах із
розвинутою ринковою економікою. Однак кількісна перевага жодним чином
37
не сприяла підвищенню ефективності їх діяльності. Ринок біржової торгівлі в
Україні відособлює особливості української економіки і специфічний за
формами створення, кількістю, територіальним розміщенням, характером
функціонування, структурою реалізованих товарів. Дослідження проблем
біржової торгівлі досягає значної актуальності в умовах фінансової кризи.
Становлення біржової торгівлі у світі відбувалося з ініціативи купців,
спочатку – брокери, потім – біржі, а її подальший розвиток та удосконалення
був зумовлений потребами економіки країни і здійснювався одночасно з її
ростом. В Україні відродження товарних бірж відбувалося штучно в період
різкого спаду економіки, за відсутності єдиного правового поля, що
породило безліч негативних проявів у їх діяльності.
На початок 2013 року в Україні було зареєстровано 499 бірж, з яких:
118 – універсальні (23,6%), 293 – товарно–сировинні і товарні (58,7%), 30 –
агропромислові (6,1%), 17 – фондові та їх філії (3,4%), 41 – інші (8,2%) [26, с
203].
Разом з тим, у багатьох країнах світу функціонує тільки одна біржа:
Швеція, Швейцарія, Нідерланди, в Англії – 5 бірж, у США – 11 фондових і 30
товарних.
Як свідчить світовий досвід, біржі створюються тільки у великих
ділових центрах. В Україні біржова діяльність здійснюється у всіх регіонах.
Однак у 2013 році більше, ніж 90% усіх біржових угод укладено на біржах,
що діють у п’яти регіонах України, зокрема у м. Києві – 54,6 %, Київській
області – 15,8%, у Полтавській області – 8,0%, у – Дніпропетровській області
– 7,5%, Миколаївській області – 5,9%. У цілому біржі в областях ще не
мають суттєвого впливу на формування товарних ринків.
38
У 2013 році на біржах України було проведено майже 46 тис. торгів.
Однак середній обсяг одного торгу не перевищує 500 тис. гривень.
Найбільший обсяг угод укладається на товарно – сировинних і товарних
біржах, що становить 43,8% від загального обсягу укладених угод,
агропромислових – 31,8% та фондових біржах – 16,9% [25].
Проте така кількість біржових угод забезпечена штучно, шляхом
реєстрації експортних контрактів, укладених на позабіржовому ринку за
заздалегідь задекларованими цінами, без проведення торгів у реальному
конкурентному середовищі, коли ціна встановлюється на основі балансу
попиту і пропозицій, адже фактично товаровиробники через біржі продають
лише 0,1-0,2% від загального обсягу реалізованої продукції. Спрямування
своєї діяльності виключно на реєстрацію експортних угод докорінно змінює
функції товарних бірж, перетворюючи їх у звичайних гуртових посередників
та віддаляючи від аналогів, що діють в інших країнах.
Коефіцієнт ліквідності укладених угод на біржах України становить
75%. Більшість (86%) укладених угод становлять спотові угоди, форвардні
контракти в структурі біржового обороту займають лише 14%, а торгівля
ф’ючерсними контрактами й опціонами практично відсутня. У той час, як на
світовому біржовому ринку перевагу надають саме торгівлі контрактами на
термін, тобто грі на цінових котируваннях і хеджуванню, що і становить суть
цінової стабілізації ринку.
У структурі спотових угод більшість становлять угоди із
сільськогосподарської продукції – 43,4%, палива – 40,5%, цінних паперів –
5,1%; форвардних угод – із сільськогосподарської продукції – 81,4%,
продуктів харчування – 18% [27].
39
Тобто інтенсивне кількісне зростання біржової мережі не впливає на
якісний рівень розвитку біржової діяльності, який залишається низьким.
Неефективне функціонування біржового ринку зумовлено як
об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Зокрема, серед об’єктивних
факторів можна виділити такі:
1. Недосконалість законодавства, що регулює біржову діяльність.
Відсутність законодавчо встановлених правил поведінки на біржовому ринку
та прийняття численних нормативно – правових актів – одні з яких сприяли
розвитку біржової торгівлі, а інші, навпаки, запроваджували обмеження, які
загрожували існуванню біржової діяльності, свідчить про відсутність в
Україні послідовного й ефективного державного регулювання біржової
діяльності.
2. Вузькість правового поля діяльності товарних бірж, що долається
за допомогою різноманітних нормативних актів, більшість з яких слід
розглядати як форму адміністративного впливу, що штучно створює
економічні умови для діяльності товарних бірж. Ці адміністративні заходи в
різні часи передбачали створення аграрного біржового ринку.
3. Створення біржового ринку продукції, що надходить у рахунок
погашення заборгованості за оплати зборів на обов'язкове державне пенсійне
страхування, погашення податкової заборгованості та поставки
підприємствам агропромислового комплексу матеріально – технічних
ресурсів, які одержують за рахунок бюджету.
4. Організацію торгівлі заставним майном та обмеження біржової
діяльності на ринку нерухомості шляхом виключення нерухомості з
40
біржових товарів. Однак ці адміністративні заходи діяли або нетривалий час,
або їхній вплив виявився незначним.
Суб’єктивними чинниками можна вважати:
1. Відсутність необхідних знань та недостатня поінформованість
товаровиробників щодо технології та переваг біржової діяльності.
2. Небажання виробників і посередників вести чесну прозору торгівлю.
Усі ці чинники сприяли тому що до цього часу товарні біржі в Україні
не посіли належного місця, як того вимагають нові економічні умови, що
викликає необхідність переосмислення їх сутності та призначення, розробки
науково обґрунтованих пропозицій щодо формування ефективного біржового
механізму, сприятливих організаційних і правових умов їх функціонування.
Тому досить складно на сьогоднішній день говорити про інтеграцію
товарних бірж України у глобальну торговельну систему.
3.2 Напрями вдосконалення позиціонування українських товарних
бірж в глобальній торговельній системі
Як свідчить світова практика, біржі займають одне з ключових місць в
інфраструктурі розвинутої ринкової економіки. Вони виступають складним
саморегулюючим механізмом залучення та перерозподілу матеріальних та
грошових ресурсів, завдяки якому стає можливим здійснення багатьох
виробничо-фінансових операцій. Товарні біржі є джерелом оперативної
інформації про стан національних та міжнародних ринків, інструментом
забезпечення відкритості процесу формування цін у конкурентному
середовищі та прозорості руху товарно-грошових потоків. Завдяки
41
ф’ючерсній та опціонній біржовій торгівлі виникає можливість суттєвого
зменшення цінового ризику при здійсненні операцій хеджування, що в
значній мірі виявляє стабілізуючий вплив на економічні процеси.
Проте на сучасному етапі біржова діяльність в Україні
характеризується низькою ефективністю. Це зумовлено рядом факторів, до
яких відносяться насамперед: економічна криза, яка проявляється в падінні
обсягів виробництва та споживання вітчизняних біржових товарів;
відставання законодавчо-нормативної бази від актуальних потреб
сьогодення; відсутність умов для впровадження ф’ючерсного обігу тощо.
Наведені наслідки (сучасні умови функціонування) для біржового
ринку особливо важливі тому, що біржовий ринок не лише паралельно існує
з позабіржовим. Ці ринки тісно пов'язані між собою: біржовий ринок має
потужний стабілізуючий вплив на касовий ринок завдяки механізму
хеджування потенціальних касових угод. У такий спосіб стабілізуються не
тільки майбутні ціни, а й обсяги виробництва, а також надаються гарантії
збуту (постачання), збільшується потік вірогідної інформації, яка є основою
для прогнозів і на позабіржовому ринку.
3 метою подолання виявлених недоліків функціонування біржового
товарного ринку України його реформування доцільно здійснювати за
моделлю, в якій поєднуються діяльність біржових структур, фінансових
кредитних установ (банків, кредитних спілок) та активна фінансова
підтримка держави. Таке співробітництво приверне увагу потенціальних
хеджерів до біржового ринку шляхом надання кредитів і державної
фінансової допомоги для відкриття депозитних рахунків у кліринговій
системі, що є особливо важливим з огляду на загальний складний
економічний стан суб'єктів підприємництва[28, c. 51-53].
42
Важливим зауваженням для такої моделі є те, що кредити і державні
інтервенційні виплати мають непрямий характер: фінансові суми вносяться
відразу на маржинальні рахунки в кліринговій установі, а не виплачуються
безпосередньо підприємцям. Модель непрямого кредитування пропонується
з міркувань надійності повернення кредитів і цільового використання коштів.
Основа моделі - поєднання на початковому етапі становлення строкового
ринку механізму кредитування та державної фінансової підтримки суб'єктів
підприємництва, що направляється на сплату початкового маржевого внеску
за строковим контрактом. У випадку несприятливого руху цін і необхідності
поповнення маржинального рахунку довнесення суми варіаційної маржі з
метою подальшого утримання строкової позиції передбачається здійснювати
за рахунок власних коштів підприємця. Співвідношення кредитних та
інтервенційних коштів на сплату початкового гарантійного внеску має
встановлюватися виходячи з фінансових потреб учасника біржової операції
та можливостей перерозподілу бюджетних видатків, що можуть бути
використані як державні фінансові інтервенції на біржовому ринку.
Створення строкового біржового ринку за таким принципом буде
вигідним для всіх учасників операції: хеджери дістануть можливість
регулювання майбутніх цінових ризиків без значних фінансових витрат на
сплату маржевих внесків і гарантії виконання угод завдяки функціонуванню
клірингового механізму; Клірингова палата одержить прибуток у вигляді
стягнення невеликої плати за розрахунково-гарантійне обслуговування
строкових угод; кредитні установи дістануть можливість інвестування
відносно безризикової сфери діяльності, оскільки кошти в будь-якому
випадку будуть повернуті, навіть за рахунок власних коштів Клірингової
палати. Для активізації співробітництва кредитних установ з Кліринговою
палатою можна використати типові на сьогодні методи стимулювання
кредитної діяльності банків-зменшення суми обов'язкових резервів у НБУ та
податкові пільги за таким видом діяльності.
43
Звичайно, пропонована модель є характерною для початкового етапу
становлення біржового строкового ринку, тобто для етапу, на якому
виробники не тільки обмежені у фінансових можливостях для відкриття
строкових біржових позицій, а й мають певну психологічну недовіру до
контрактів з поставкою у майбутньому. Надалі біржова діяльність має
відбуватися за загальноприйнятими принципами і нормами.
Розвиток біржової торгівлі в усіх високорозвинутих країнах світу
свідчить про наявність тенденцій до її концентрації. Тому в перспективі
кількість вітчизняних товарних бірж повинна суттєво скоротитися: до однієї
універсальної або кількох спеціалізованих бірж, які будуть обслуговувати
потреби конкретного регіонального ринку. Це робить актуальним розробку
та використання певного методичного підходу до оцінки стану біржових
ринків в розрізі окремих соціально-економічних районів. Для його розробки
необхідним є вирішення таких основних трьох груп питань:
· обґрунтування системи показників оцінки ділової активності товарних
бірж соціально-економічного району;
· районування території України за певними науковими принципами з
метою виділення окремих макрорайонів, в межах яких доцільно проводити
дослідження за системою оціночних показників;
· розробка критеріїв оптимізації діяльності товарних бірж.
Для оцінки стану ділової активності бірж перехідного періоду в розрізі
окремих регіонів пропонується застосовувати систему, яка включає такі
показники:
44
· коефіцієнт регіональної ділової активності товарних бірж, який
показує питому вагу регіонального біржового ринку у загальній структурі
біржового ринку України;
· коефіцієнт виробничої активності регіону, що характеризує
значущість соціально-економічного району у виробництві біржової
продукції;
· коефіцієнт активності бірж в ринковій структурі конкретного регіону.
Важливим елементом організації роботи товарної біржі є формування
біржової кон’юнктури, тобто співставлення попиту та пропозиції, та
виявлення в результаті їх взаємодії рівня цін. Дослідження і прогнозування
біржової кон’юнктури необхідні для прийняття обґрунтованих рішень щодо
моменту укладання угод та їх видів, оптимальної кількості контрактів чи
сировинних товарів, розрахунку майбутнього економічного результату від
біржових операцій. Вивчення біржової кон`юнктури дає можливість
сформувати потік інформації, що використовується урядовими структурами
при прийнятті рішень щодо забезпечення формування стратегічних запасів
держави, визначенні структури експортно-імпортних операцій. У
дисертаційній роботі пропонується методика розрахунку інтегрального
показника стану ринкової кон’юнктури, яка дозволяє визначати перспективи
збуту або закупівлі біржових товарів, створює передумови для передбачення
напрямків змін цін[27, c. 126-129].
Беручи до уваги відсутність на даний час в Україні ефективно діючого
біржового ринку, продуктом функціонування якого є постійний потік
інформації про ціни та обсяги угод, слід відмітити неможливість прямого
перенесення у вітчизняну біржову практику вироблених світовим досвідом
методів технічного аналізу цінового прогнозування та певні труднощі у
45
застосуванні методів фундаментального аналізу. Дослідження динаміки
біржових цін з метою виявлення тенденцій їх руху пропонується здійснювати
шляхом використання статистичних методів опису цінових трендів як
напряму технічного аналізу, зокрема методів плинних середніх та побудови
трендових кривих. При цьому база вихідних даних щодо рівня цін може бути
сформована не на основі поширених у західній практиці цін закриття біржі, а
подана за укрупнені часові інтервали з урахуванням середньозважених цін за
тиждень, декаду, місяць. Це особливо актуально в умовах, коли далеко не
кожна торгова сесія супроводжується укладанням угод. У дисертації
наведено використання вищезгаданих методів у процесі виявлення цінових
трендів сільськогосподарської продукції на прикладі пшениці третього класу,
здійснено дослідження сезонних коливань біржових цін з використанням
індексів сезонності.
Необхідною умовою подальшого розвитку біржової справи є значне
зростання обсягів укладених угод на біржах порівняно з їх низьким існуючим
рівнем. При цьому актуальною є оцінка можливості укладення біржового
контракту з урахуванням вимог клієнта та біржової кон’юнктури, що
склалась за поточний момент часу. Проведення таких досліджень
пропонується здійснювати з використанням методу аналізу ієрархій, який є
виявом системного підходу до вирішення практичних задач
багатокритеріальної оптимізації. На основі застосування даного методу
розроблено модель, яка передбачає обробку експертної інформації,
отриманої при попарному порівнянні елементів проблеми реалізації
біржових заявок і наступному ієрархічному синтезі отриманих
результатів[25, c. 114-116].
46
ВИСНОВКИ
Товарні біржі з'явилися у світі раніше від інших - ще в XVII столітті
перші товарні ринки з'явилися у Західній Європі. Товарні ринки знаходяться
в центрі уваги інвесторів через динамічний ріст цін на сировину - золото,
нафта, срібло, цинк, мідь, алюміній. Товарні ринки відрізняє участь у торгах
не тільки інвесторів але і виробників, що виробляють і продають товари для
здійснення своєї виробничої діяльності. Предметом угод на товарних біржах
звичайно є виробничі товари, чи сировина сільськогосподарська продукція.
Роль біржової торгівлі у світовій економіці й у народних господарствах
окремих країн не можна недооцінювати.
Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові
ринки. Міжнародний характер товарних бірж визначається декількома
критеріями. Перш за все, це повинні бути центри, які обслуговують потреби
всього світового ринку відповідного товару, ціни на яких відображають
коливання попиту та пропозиції. При цьому сам товар повинен бути
предметом активної торгівлі.
Виконуючи цю роботу, я спробував розкрити питання пов’язане з участю
товарних бірж у системі глобальної світової торгівлі. Так само в своїй роботі
я зробив порівняльний аналіз цін та обсягів біржових торгів на
континентальних ринках світу (Америки, Європи та Азії) та провів
дослідження щодо сучасного стану товарних бірж в Україні. Оцінивши
сучасний стан національного біржового ринку та рівень його залученості до
глобальної торговельної системи я прийшов до висновку що ступінь
інтегрованості товарних бірж України у міжнародну систему торгівлі близька
до 0.
З метою створення всебічних умов для розвитку в Україні біржового
товарного ринку, що дасть змогу побудувати ринкові конкурентні засади
господарювання, створити механізм прозорого ціноутворення й детінізації
47
економіки, необхідно розбити і запровадити такі заходи й інструменти
регулювання: - включити в Програму діяльності Уряду в поточному році
питання розвитку біржового товарного ринку; - створити тимчасову робочу
групу (в складі урядовців, біржовиків, вчених-економістів, виробників,
підприємців та лідерів їхніх громадських об'єднань), яка дала б кваліфіковану
оцінку теперішньому становищу біржового товарного ринку та розробила
системні програмні механізми його подальшого розвитку.
48
Список використаних джерел
1. Петросян Е. Поняття й класифікація біржових угод // Право й
економіка.- 2003. — № 8. — С 35 — 40.
2. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с
3. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агро¬промисловому
комплексі : Навч. посібник. — К.: Либідь,2001.-337с.
4. Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник. — 2-і вид.,
перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2001. - 384 с
5. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання:
Навч. посібник. — К.: Наукова думка, 2002.- 261 с
6. Енциклопедія Кольєра. Підрозіл економіка http://dic.academic.ru/
7. Офіційний сайт періодичного видання «Країни світу»
http://svit.ukrinform.ua/economy.php?page=gospodar.htm
8. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: 2-ге
видання. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.
9. Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А. Міжнародна торгівля
та інвестиції: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури,
2012. - 256 с
10.Інформаційні дані Комісії з товарної ф’ючерсної торгівлі [Електронний
ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// www.cftc.gov.
11.Інформаційні дані Світової федерації бірж [Електронний ресурс]. –
Режим доступу до документа: http://www.wfe.com.
12.Аналітичний огляд діяльності Чиказької біржі CME Group
[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:
http://www.cmegroup.com.
13.Аналітичний огляд діяльності Канзаської товарної біржі [Електронний
ресурс]. – Режим доступу до документа: www.kcbt.com
14.Аналітичний огляд діяльності Зернової біржі Мінніаполісу
[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: www.mgex.com/
49
15.Аналітичний огляд діяльності Чиказької ф’ючерсної біржі клімату
[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:
http://www.chicagoclimatex.com
16.Аналітичний огляд діяльності Інтерконтинентальної біржі
Мінніаполісу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:
www.theice.com
17. Інтернет ресурс http://www.investing.com/commodities/us-corn
18. Єрмакова М.А., Якубов Г.Б. «Біржі та його роль ринкової економіки».
К.:-СОМИНТЭК 2001 р.
19. Інтернет ресурс
https://derivatives.euronext.com/en/products/commodities-futures/EMA-
DPAR/settlements?
Class_symbol=EMA&Class_exchange=DPAR&fOrO=F&md=06-2014
20.Інтернет ресурс http://www.indexmundi.com/commodities/?
commodity=corn&months=60¤cy=eur
21.Odell J.S (ed). Negotiating Trade: Developing Countries in the WTO and
NAFTA. Cambridge: Cambridge University Press, 2006, p. 350.
22.Sonia E. Rolland, Developing Country Coalitions at the WTO:In Search of
Legal Support, Harvard International Law Journal, VOLUME NUMBER 2,
SUMMER 2007.
23.World trade report 2007, World Trade Organization 2007, 388p.
24.Інтернет ресурс http://www.tocom.or.jp/souba/corn/index.html?chart=on
25.Беренштейн Б.Л. Напрями активізації біржового ринку //Економіка
АПК. - 2005. - № 8. - С.112-116.
26.Бондар І. Товарна біржа. Торгівля ф’ючерсами //Податкове планування.
- 2004. - № 5. - C. 34-40
27.Бралатан В.П. Розвиток біржового ринку в Україні //Економіка АПК. -
2006. - № 2. - С.126-129.
28.Міщук Г. Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку/ Г.
Міщук //Економіка України. - 2005. - № 4. - C. 47-54
50
Додаток А
Етапи проведення переговорів щодо створення СОТ
51
Місце
проведенняроки
кількість
країнпитання результати
, ЖеневаШвейцарія
1947 23
: Тарифи переговори на основі запитів та пропозицій
послідовно позиція за позицію
45000 поступки щодо тарифних позицій
, АннесіФранція
1949 29
: Тарифи переговори на основі запитів та пропозицій
послідовно позиція за позицію
5000 ; 9 тарифних поступокприєднань
, Торкі Англія 1951 32
: Тарифи переговори на основі запитів та пропозицій
послідовно позиція за позицію
8700 ; 4 тарифних поступокприєднання
, ЖеневаШвейцарія
1956 33
: Тарифи переговори на основі запитів та пропозицій
послідовно позиція за позицію помірне зниження
, ЖеневаШвейцарія
1960-
196139
: Тарифи переговори на основі запитів та пропозицій
, послідовно позиція за позицію викликані частково
необхідністю збалансувати постуки після створення ЄЕС
4400 ; обмін поступками відхилення пропозиції ЄЕС
20% щодо лінійного зниження
тарифів на промислові товари
, Женева Швейцарія
( раунд)Кеннеді
1964-
196774
: Тарифи формульний підхід( ) лінійне зниження та
переговори позиція за позицію : Нетарифні заходи
, антидемпінг митна оцінка
середній рівень тарифів 35%; ‘ зменшився на зв язано
33000 ; тарифних ліній угоди про митну оцінку та
антидемпінг
, ЖеневаШвейцарія
( Токійський)раунд
1973-
1979
99 : Тарифи формульний підхід з виключеннями Нетарифні
: , заходи антидемпінг митна, оцінка субсидії та
, компенсаційні заходи державні , ,закупівлі ліцензування імпорту
, стандарти на продукцію
середній рівень тарифів 6% зменшився на третину до
на промисловий імпорт країн; ОЕСР узгоджено добровільні
кодекси поведінки щодо всіх , нетарифних питань крім
захисних заходів
52
, захисні заходи спеціальний та диференційований режим для
, країн що розвиваються
- -Пунта дель, ; Есте Уругвай
, Марракеш Марокко
( Уругвайський)раунд
1986-
1994117
: Тарифи формульний підхід та переговори позиція за позицією
: Нетарифні заходи всі питання Токійського раунду плюс
, послуги інтелектуальна, власність
передвідвантажувальна, інспекція Правила
, ‘ походження пов язані з , торгівлею інвестиційні заходи
, врегулювання спорів прозорість та огляд торгової
політики
середній рівень тарифів знов в середньому зменшився на
; третину врегульовано питання торгівлі текстилем та
, одягом сільськогосподарською
; ; продукцією створення СОТ нові угоди про послуги та
; ТРІПС більшість кодексів Токійського раунду
розповсюджено на всіх членів
СОТ
Женева
( Доський раунд
)розвитку2001 144
, , Послуги доступ до ринку , сільське господарство
торгівельні аспекти прав , інтелектуальної власності
, врегулювання суперечок іншіпитання
-
53
