Архітектура стародавньої Греції

ЕрехтейонІсторія архітектури та культури стародавньої Греції поділяється на три періоди .1 . Стародавній період – архаїка . Відбивши навалу персів , звільнивши свої землі , греки отримали можливість вільно творити. 600-480 рр. . до нашої ери.2 . Період розквіту – класика. Олександр Македонський підкорив величезні території з різними культурами , еклектика цих культур була причиною занепаду грецького класичного мистецтва. Період розквіту настав після його смерті. 480-323 роки до нашої ери.3 . Пізній період – еллінізм . Цей період закінчився в тридцятому році до нашої ери при завоюванні Стародавнього Єгипту римлянами , який знаходився під грецьким впливом .Мистецтво Стародавньої Греції , безсумнівно , справило величезний вплив на наступні покоління . Для пізніших епох розвитку культури джерелом і зразком стали велична краса , спокій , гармонія.

Греція – країна з великим архітектурним минулим , в якій приділялося багато уваги зведенню храмів. Греки в будівництві найдавніших храмів ще в епоху архаїки замінили дерево білим мармуром і жовтуватим вапняком . Такий матеріал не тільки виглядав благородно , але і відрізнявся своєю багатовіковою міцністю.

ПарфенонОбраз храму нагадував давнє житло греків , яке за своєю формою мало схожість з прямокутною будовою. Далі будівництво продовжило всім відому логічну схему – від простого до складного. Зовсім скоро планування кожного храму стало індивідуальним. Але деякі особливості все ж залишилися незмінними. Наприклад , залишилася незмінною ступінчаста основа храмів. Храм являв собою приміщення без вікон , які оточували в кілька рядів колони , а всередині будівлі стояла статуя божества. Колони підтримували двосхилий дах і балки перекриття . Народу не дозволялося входити в храм , тут мали право бути присутніми тільки жреці , тому всі інші милувалися його красою зовні. Ця особливість і послужила даниною храму зовнішній гармонії і красі.

Архітектурний ордер

Структура

Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: колони (або пілястра), її підніжжя — стереобата з верхньою плитою — стилобатом або п'єдестала й антаблемента. Колони — опори, що підтримують антаблемент, їх завершують капітелі. Основна частина колони — стовбур — трохи стоншується догори, утворюючи ентазис. Стовбур колони часто має вертикальні улоговинки — канелюри. Підніжжям колони є база. Антаблемент складається з трьох основних частин: архітрива, фриза та карниза. Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колонах. Над архітравом міститься фриз. Увінчує антаблемент карниз, захищаючи ордер від стікання з даху води.Колони з усіма своїми деталями, а також частини, що розміщені над колонами та під ними становлять гармонійну одноцілість, що підпорядковується єдиному основному правилу, цілком візначеному розпорядкові. Тому всю цю архітектурну сукупність, всю цю групу, теоретики називали латинським словом ordo, що означає порядок.

ІсторіяНайпершими постали доричний та іонічний ордери в VI столітті до н. е. в Стародавній Греції. Уже тут вони набули повсюдного поширення. Використання ордерної системи уможливило створення визначних архітектурних витворів. Пізніше — в другій половині V століття до н. е. — також у Стародавній Греції було винайдено коринфський ордер. Ордери давньогрецької архітектури не підпорядковувались єдиним канонам. У

кожному витворі виникали індивідуальні, тільки йому питомі співмірності.Давньоримська культура наслідувала грецьку, часто запозичаючи її надбання. Отак Римська архітектура постала на базі ордерних систем Стародавній Греції.

Після забуття в добу середньовіччя, розробку теорії ордерів продовжено в епоху Ренесансу. Стимулом до написання теоретичних праць з архітектури стало відкриття в XV столітті трактата Вітрувія. Праці спираються на вивчення, обміри та зарисовки пам'яток античної архітектури.

Європейська архітектура наступних періодів була заснована на використанні архітектурних ордерів. Кожен стиль по-своєму інтерпретував ордер. В епоху бароко ордер втрачає конструктивність, його трактування підкреслено декоративне та пластичне. Часто використовується розкрепований ордер. В епоху класицизму відбулося повернення до «правильного» використання ордеру та пропорцій Ренесансу. Широко використовувався ордер в добу еклектики, а також з перервами протягом усього XX століття. А постмодерністи іронічно та пародійно використовували класичні форми, свідомо порушуючи їх правила.

Архітектурні ордери

Багатоярусні ордери Колізею

Великий ордер собору Сан-Джорджо Маджоре

П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли

П'ять ордерівТосканський ордерСпрощений варіант доричного ордеруСтовбур (фуст) колони не має канелюрДоричний ордерВідсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між нимиКапітель колони складається з абаку, ехіна і абакиПоверхня фризу являє собою чергування тригліфів і метопІонічний ордерКанелюри колони розділені доріжкамиКапітель має дві протилежно розміщені волютиФриз не поділений на тригліфи та метопиКоринфський ордерЯвляє собою дальший розвиток іонічного ордеруКанелюри колони розділені доріжкамиПишна подовжена капітель має невеликі наріжні волюти та вкрита стилізованим листям акантуКомпозитний ордерЯвляє собою поєднання коринфського та іонічного ордерівТут коринфська капітель має великі іонічні волюти