Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва

Управління освіти Шосткинської міської ради

Шосткинський методичний кабінет

Використання ІКТ на уроках

образотворчого мистецтва

(Методичні рекомендації)

Новиченко Юлія Володимирівна,

учитель образотворчого мистецтва,

учитель-спеціаліст

Комунальної організації (установи, закладу)

«Шосткінська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №8

Шосткинської міської ради

Сумської області»

Шостка – 2015

Новиченко Ю.В. Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва. Методичні рекомендації – Шостка, 2015, 29 с.

У розробці розкриті практичні аспекти проведення уроків образотворчого мистецтва з використанням ІКТ, подані вимоги та рекомендації з окресленої теми, наведені авторські розробки уроків з використанням ІКТ.

Роботу рекомендовано для вчителів образотворчого мистецтва.

PAGE \* MERGEFORMAT29

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ I. Програмне та комп'ютерне забезпечення в роботі вчителя

образотворчого мистецтва……………………………………………………….........5

1.1 Новітні інформаційні технології в освіті……………………………………......5

1.2 Уроки образотворчого мистецтва з комп’ютерною підтримкою………….....10

РОЗДІЛ ІІ. Методика використання новітніх інформаційних технологій на уроках

образотворчого мистецтва………………………………………………. …………..13

2.1 Застосування мультимедійних технологій на уроках образотворчого

мистецтва……………………………………………………………………………..14

2.2 Презентація, як засіб підвищення ефективності навчального уроку……….19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..27

СІІИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….....29

ВСТУП

Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й

архітектурними спорудами, прикрашає своє житло й одяг. Немає такого

народу, якому невідоме почутгя прекрасного. Людина має здатність

знаходити, зберігати, створювати прекрасне.

I щоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу,

навчити її переживати, ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами,

звертаються до такої області знань, як мистецтво.

Із давніх-давен мистецтво займало важливе місце у процесі формування

особистості. Введення його до змісту загальної та професійної освіти завжди

було пов'язане з залученням людини до творчості та стимулюванню її до

самовираження.

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм

та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють

здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового

співтовариства, вимагає перш за все людей, здатних постійно

самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО

«Освіта - прихований скарб», де проголошено: Людина має навчитися:

пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння

того, що відбувається у світі;

діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого

мешкання;

жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності.

У розв'язані задач мистецького виховання велику користь приносять сучасні

технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп'ютер і засоби

мультимедіа.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною

проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-


педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою

комп'ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через

недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу

використання комп'ютерних технологій перед традиційними формами навчання.

Інша важлива причина - комп'ютер не завжди є загальнодоступним засобом

навчання.

Діапазон використання комп'ютера в навчально-виховному процесі

загальноосвітньої школи дуже великий. Комп’ютер може бути як об'єктом

вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напряму

комп'ютеризації навчання:

1) вивчення інформатики як предмета;

2) використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання (КОЗН) при

вивченні різних предметів.

Аналіз літературних джерел засвідчує, що комп'ютер є потужним засобом

підвищення ефективності навчання. Таку позицію обстоюють як науковці, так і

дидакти. Пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною

за умови оптимального застосування системи сучасних методів використання

ПК. Отже уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. Ha

кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх

проведення.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від

школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими

здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного

уроку для розв'язання проблем, тому науковці і педагоги - практики беруть за

мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв'язання проблеми може стати

комп'ютеризація навчання.


РОЗДІЛ I. ПРОГРАМНЕ ТА КОМП'ЮТЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В

РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

1.1НОВІТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної

творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає

значення творчої ініціативи педагогів у пошуку нової стратегії і тактики

демократизації і гуманізації педагогічної діяльності. Тому винятково важливим

пріоритетом у системі сучасної освіти виступає інноваційно-освітня діяльність.

Ha рубежі тисячоліть освіта перетворюється в одне з основних джерел

стратегічних ресурсів - людського капіталу та знань, що визначають загальний

рівень розвитку суспільства. Головним прискорювачем цього розвитку стає

інформатизація. В останні роки відбувся великий прогрес у розвитку

інформаційних і комунікаційних технологій - виникли такі поєднання засобів

інформації, що ведуть до формування інформаційного суспільства.

Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних засобів, які

розширювали можливості і підвищували ефективність подання навчального

матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм

пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-

комунікаційним технологіям (IKT).

Фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню

нових інформаційних технологій (HIT):

дидактичні можливості використання комп'ютера;

наявність на ринку численних програмних продуктів для школи;

введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу

інформатики (розвиток комп'ютерної грамотності школярів);

наявність у багатьох сім'ях комп’ютерів, що сприяють тому, що в дітей

формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до


використання комп’ютерів у навчанні на різних навчальних

предметах.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною

проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-

педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомого»

комп'ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через

недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу

використання комп'ютерних технологій перед традиційними формами

навчання. Інша важлива причина - комп'ютер не завжди є загальнодоступним

засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти

комп'ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик

комп'ютерного навчання.

Поява новітніх технологій навчання потребує перегляду стану й

перспектив розвитку системи освіти. Це особливо необхідно у зв'язку з

випереджаючим розвитком технологій порівняно з можливостями їх

використання в освіті всіх рівнів. Навчання завжди було пов'язане із

застосуванням технічних засобів, які розширювали можливості і підвищували

ефективність подання навчального матеріалу його засвоєння, управління

навчальним процесом.

За останні 10 - 15 років практично вийшли з ужитку в школах

кінопроекційні засоби, оскільки ефективність їх застосування у навчально-

виховному процесі суттєво менша, ніж ефективність аудіовізуальних засобів.

Відходять у минуле аналогові магнітофони і відеомагнітофони, системи

навчання, засновані на їх використанні. Цифрові засоби збереження і

відтворення аудіовізуальних даних також за останні п’ять років суттєво

змінились, з'явилась можливість використання нових цифрових технологій.

Починаючи з 90-х років минулого століття, в світі здійснюється розробка і

масовий випуск цифрової проекційної техніки, яка забезпечує на сьогодні

параметри відтворення зображення, достатні для спостереження аудиторією з


10 - 40 осіб і більше, без затемнення приміщення. У ці ж роки розроблено і

освоєно масовим виробництвом системи управління комп’ютеризованими

засобами відтворення зображення і звуку безпосередньо з проекційного

екрана.

Сучасні засоби навчання мають суттєві перевага перед тими, які

застосовувались раніше, оскільки рівень розвитку технологій запису і

відтворення зображення та звуку, перехід на цифрові носії і програмно

керовані засоби відтворення, забезпечують нині можливості динамічного

управління процесом відтворення навчального матеріалу.

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів

навчання. Перелік професій, пов’язаних з використанням комп'ютерів, дедалі

ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожен. Узагальнивши

сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в освіті і вихованні, можна

дійти висновку про необхідність застосування комп'ютерної технології в

процесі формування духовно-моральних якостей дітей, зокрема засобами

мистецтва.

Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню

інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і

причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

активізації навчання та виховання завдяки використанню привабливих і

швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та

самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання

- кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню

інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнівства до «банків

інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в

достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і

навичок.

Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального,

духовного та морального потенціалу молоді, виховує уміння планувати й

раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності,


формує акуратність, точність і обов'язковість.

Використання комп'ютерної техніки у навчально-виховному процесі сприяє

урізноманітненню форм уроку, і може призвести до виникнення нової форми

уроку, у якому головна роль буде відведена дітям. При цьому робота учителя не

знецінюється, а тільки полегшується. Ta й вчитель теж отримує задоволення від

такого виду навчальної діяльності.

Комп’ютер на уроці - новина. Використання комп’ютерних програм на

уроках породжує в учнів інтерес до навчального предмету. Сама присутність

комп’ютера робить урок незвичним та незабутнім, а значить, запам’ятається

велика частина того, про що мовилося.

Кожен учитель знає, як відбувається запам’ятовування інформації: якщо

інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу; якщо лише

за допомогою зору, запам’ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого

поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації учень

спроможний засвоїти до 60% інформації. А застосування ІКТ дає змогу

об’єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену

дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання комп’ютера

значно сприяє засвоєнню навчальної інформації кожним школярем.

Використання комп'ютерної програми оптимізує процес викладання у

школах. Це нова форма роботи, яка викликає зацікавленість в учнів і вчителів.

Комп'ютерна мультимедійна навчальна програма дозволить за короткий

проміжок часу донести до дітей більший об’єм матеріалу, поповнити теоретичні

відомості історичними фактами та подіями.

Інтерес у дітей викликають яскраві малюнки, відеокліпи, голосовий

супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час обговорення

теми. Особа більш розкуто і комфортно почуватиме себе під час

нетрадиційного уроку. Використання комп'ютерної техніки сприяє більш

вираженому індивідуальному підходу до кожного учня під час навчально-

виховного процесу. З'являється зацікавленість у дітей, у яких неповністю

сформовані навчальні навички, і вони включаються в загальну дискусію.


У дітей відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно

виражати думки. Полегшується робота вчителя при підготовці до уроку.

Завдання застосування комп'ютера у навчанні:

забезпечення зворотного зв'язку в процесі навчання;

забезпечення індивідуалізації навчального процесу;

підвищення наочності навчального процесу;

пошук інформації із різноманітних джерел;

моделювання досліджуваних процесів або явищ;

організація колективної й групової роботи;

контроль навчальних досягнень.

Принциповою відмінністю новітніх технологій є також цифровий спосіб

зберігання даних, застосування цифрових носіїв (магнітних і оптичних дисків,

напівпровідникових пристроїв пам'яті), які забезпечують високу якість,

компактність носіїв і простоту пошуку необхідних фрагментів.

Розвиток нових інформаційних технологій зумовлює і розвиток нових

методів навчання, відродження тих методів, які не могли бути реалізовані без

застосування комп'ютеризованих засобів навчання. До таких методів, яким

дали нове життя засоби навчання нового покоління, належать методи

«інтерактивного навчання». Вони мають суттєву відмінність від методів

навчання, які зазвичай застосовуються за класно-урочної організаційної

форми навчання.

Відмінностями методів інтерактивного навчання є:

оперативна зміна темпу подання навчального матеріалу;

форми подання навчального матеріалу;

модифікації змісту навчання залежно від результатів навчання.

Однак якими б не були цікавими й багатофункціональними нові

інформаційні технології, роль вчителя залишається як і раніше провідною в

навчальному процесі, а учень по-справжньому перетворюється в суб'єкт

педагогічного процесу. Bci комп'ютерні програми мають бути розроблені за

обов’язкової активної участі педагогів, що визначає вплив учителя навіть у


випадку самостійної роботи з комп'ютерною програмою. He знижується й

безпосередня значимість вчителя в процесі спілкування учня з комп'ютером.

Учневі без педагога важко представити, що необхідно засвоїти. Учитель

вирішує, виходячи з індивідуальних особливостей учня, якого характеру

програми більш доцільно використати на тому чи іншому етапі навчання.

Комп'ютер, вивільнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робіт,

дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо

підходити до навчально-виховному процесу. Здійснюючи особистісно-

орієнтоване навчання з використанням комп'ютера й нових інформаційних

технологій. Треба пам'ятати про те, що необхідно забезпечувати можливість

учня реалізувати особистісні стремління та ініціативи. Особливого значення

набуває формування в нього здатності критично ставитися до результатів,

робити узагальнюючі висновки й приймати самостійні рішення. A вчителеві

важливо одержувати досить повну й об'єктивну інформацію про процеси

особистісного становлення учня, усіляко сприяючи цьому.

1.2 УРОКИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА З КОМП'ЮТЕРНОЮ

ПІДТРИМКОЮ

Впровадження сучасних технологій у школі і їх використання на уроках

різного циклу є лише початком залучення нової інформаційної технології до

здійснення реформи шкільної освіти в нашій країні. Доступність інформаційних

ресурсів - один з найважливіших факторів діяльності людства. Велика частина

науковців ставить його поряд з основним фондом знань та умінь людини. Безліч

спеціалістів вважають що на даний час комп'ютер дозволить здійснювати

якісний ринок в системі освіти. Існує думка, що комп’ютер здійснить серйозні

зміни в технології навчання. Окремі порівнюють вплив комп'ютерних систем на

систему освіти з тим переворотом в загальнолюдській культурі, який здійснило

книгодрукування. Зрозуміло комп'ютер це не річ, яка може вирішити всі

проблеми, та на сучасному етапі розвитку науково-технічної революції

можливості обчислювальної техніки дійсно високі.


Комп’ютер значною мірою збільшив можливості представлення навчальної

інформації. Використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку, всіх

сучасних засобів відеотехніки. Створити реальну обстановку дій, демонструвати

зображення, імітуючи рух літака, автомобіля інших механічних та немеханічних

систем.

Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію навчання. Наявність не тільки

новизни роботи з комп'ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню

інтересу до навчання, а й можливість регулювати сам навчальний процес,

дозволяє вирішувати одні з найважливіших причин негативного відношення до

навчання - незацікавленість, байдужість, нерозуміння поставленої задачі. За

допомогою ПК може розкриватися практична значущість вивченого матеріалу,

учні мають можливість розкрити свої розумові здібності у невимушеній

обстановці, проявити оригінальність, пропонувати будь-які рішення задачі без

ризику отримати негативну оцінку.

Комп'ютер активно заохочує учнів до навчального процесу, оскільки одним з

найбільших недоліків існуючої системи є те, що вона не забезпечує активного

включення всіх навчаючих в навчальний процес.

Спілкування з комп'ютером сприяє формуванню творчого мислення учнів,

виробляє рішучість у прийняті рішень та вміння вести обґрунтований діалог.

Передача навчальних обов’язків і деяких форм діяльності учителя і учня

комп'ютеру вносить докорінні зміни в дидактичні системи: «учитель-учні»,

«учень-учень»: тепер вони перетворюються на нові: «учитель-комп’ютер-учні»,

«учень- комп’ютер-учень», «комп'ютер-учень».

Сучасні комп'ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх

інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на

уроках образотворчого мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку

особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. Ha уроках

образотворчого мистецтва гармонійно поєднуються знання комп'ютерної

грамоти з образотворчим мистецтвом, музикою, літературою, і, як результат


цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп’ютерний

малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).

Запровадження інформаційних технологій на уроках образотворчого

мистецтва забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних,

творчих здібностей учнів, а саме:

фантазії і художньої уяви;

асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і

музичного матеріалів;

розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

дозволяє залучити учнів до такої діяльності:

створення творчих робіт;

пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української

мистецької культури, творчості художників світу тощо.

Протягом всієї історії людства художники з великим ентузіазмом

освоювали будь-які нововведення і переймали нові технології, нові фарби,

матеріали, інструменти. Тому з появою комп'ютерів, а особливо прикладних

графічних програм ці засоби були відразу ж сприйняті художниками, і в

результаті виник новий напрямок у мистецтві - комп'ютерна графіка.

В. Є. Лепскі та H. Ф. Лепскі у своїй праці «Комп'ютер у художній освіті»

відзначають, що «намітилися два різних підходи до використання комп'ютерів в

області образотворчого мистецтва. B одній з них комп'ютер використовується як

простий інструмент - свого роду палітра і полотно, за допомогою яких художник

пише картини». B іншому художник задає машині програму, внаслідок чого та

створює малюнок свідомо непередбачений, але розрахований машиною на

основі математичної функції». Американський художник Девід Ем. відомий

своїми «космічними» комп'ютерними картинками, стверджував: «Комп'ютер

наштовхує мене на такі думки, які ніколи не прийшли б мені в голову без

нього». Комп'ютерний художник має велику можливість маніпулювати


створеними їм структурами, застосовуючи їх так, як йому це потрібно, чого,

звичайно, не може собі дозволити художник традиційного напрямку. У момент

створення комп'ютерного малюнка активізуються фантазія, логічне мислення,

цілісне бачення, комплексне сприйняття. Малюнок як би складається з окремих

елементів, створюючи єдине образне ціле, підлегле творчому задумові

художника.

Говорячи про виховання потрібно розуміти і неабиякі нові можливості, які

дає нам використання комп'ютера у навчанні образотворчому мистецтву.

Ефективним буде навчання, якщо кабінет оснащено комп'ютером із проектором,

а краще локальною комп’ютерною мережею.

Для демонстрації репродукцій, фотографій і схем можна приготувати слайди

(наприклад, програмі PowerPoint), у яких використовуються різні анімаційні

ефекти. Матеріал супроводжуватиметься пояснювальним текстом, музикою,

голосом диктора. Виділені ефекти дають уявлення про деталі і символіку.

Можна демонструвати гамму кольорів, виділяючи розглянуті фрагменти і

знебарвлюючи (або затінюючи) все інше. За допомогою засобів мультиплікації

можливо окреслити лінії перспективи або плавно обрисувати композицію.

Матеріал для показу набирається з різних джерел - це готові графічні файли з

Інтернету або з компакт-дисків, скановані репродукції з книг і альбомів.

Використання комп’ютерних технологій при викладанні образотворчого

мистецтва у школі передбачає збагачення навчально-виховного процесу

різноманітними формами художньо-пізнавальної діяльності, дозволяє

реалізувати інтерактивний діалог користувачів з розробленою комп'ютерною

програмою, а також відкривають нові освітні можливості комунікаційного

характеру, допомагають змінити психологічні бар'єри у спілкуванні дитини з

мистецтвом, із сучасною технікою, і зрештою з іншими людьми.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО

МИСТЕЦТВА


2.1 ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Впродовж останніх років вчителі образотворчого мистецтва цікавляться

питаннями:

Як зробити уроки більш емоційними, такими, які запам'ятовуються?

Що зробити, щоб школярі йшли на зустріч із справжнім мистецтвом у

передчутті нового, захоплюючого, співзвучного з внутрішніми мотивами і

бажаннями?

Що може дати більше насолоди, радості, впевненості у власних силах, як

не творчість?

Відомо, що лише творча дитина – є щасливою дитиною. Творча діяльність

– це природна форма самовираження особистості, виявлення її індивідуальності,

пов’язана з інтелектуальними пошуками, здатністю до евристичного мислення,

самостійною діяльністю, з розвиненою інтуїцією, художньою фантазією,

здатністю до нових методів і змісту пізнання, вміннями не лише

пристосовуватися до нового, але й творити себе, що є дуже актуальним та

важливим у сучасному житті.

Як зробити сучасну дитину щасливою без Інтернету, комп’ютерних ігор?

Початковим імпульсом є мотивація рушійна сила навчального процесу. Але

скільки б учень не чув про необхідність вчитися, про важливість навчання для

нього самого та його майбутнього, що це його обов’язок, якби не усвідомлював

справедливість всіх цих слів, проте, якщо він не включиться в практичну

діяльність, яка викличе у нього інтерес та позитивні емоції задоволення, лише

тоді можливо очікувати поступового виникнення потреби та мотивації до цієї

діяльності.

Ми живемо в світі медіа розширюються системи масових комунікацій,

«інформаційного» вибуху. Відповідно, мета освіти формування «особистості,

здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю,

засвоювати нові знання за допомогою медіа». Тому використання інформаційно-


комунікаційних технологій в навчальному процесі є актуальною проблемою

сучасної освіти. Запровадження інформаційно-комунікаційних

(мультимедійних) технологій на уроках художньо-естетичного напряму – це не

данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей

ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати

школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування

електронних засобів навчання під час вивчення мистецтва. Проникнення

сучасних інформаційно-комунікативних технологій в освітню практику, в тому

числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості, це новий і надзвичайно

ефективний, потужний і багатофункціональним засіб художньо-творчого

розвитку учнів. Їх використання привчає учня жити в інформаційному

середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Мультимедійні технології навчання − це всі технології, що використовують

спеціальні технічні засоби (комп’ютер, аудіо, кіно, відео). Поняття

„мультимедіа” є багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації

освіти. «Мультимедіа» (від англ.. multi – багато і від лат. мedia – носій, засіб,

середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну „засоби масової

комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео,

мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет). В

загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна

технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу

з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним

звуком, статичними зображеннями й відео.

Поява мультимедійних посібників відкрила нові технологічні можливості

поліхудожнього навчання та виховання школярів. Використання готових

педагогічних програмних засобів (ППЗ) оптимізує навчальний час на уроці та

економить його при підготовці вчителя до уроку. Особливо гарними

помічниками стали дані посібники для учнів, які не змогли відвідати урок з

різних причин, проте, вдома самостійно мали можливість опрацювати дану

тему. Варто сказати, що завдяки вміщеним у ППЗ відео виконання практичної


творчої роботи у багатьох учнів не лише з’явилося бажання малювати, а і якість

виконання практичних творчих робіт покращилася.

ППЗ «Образотворче мистецтво» дає можливість учителю образотворчого

мистецтва забезпечити кращу візуалізацію і мотивацію навчання, скорочує час

на пошук інформаційно-методичної та візуально-технічної допомоги. Наявність

у посібнику конструктора уроків допомагає створити власний урок,

використовуючи запропоновані матеріали. Кожен із таких уроків є сукупністю

малюнків, світлин, анімацій, відеофрагментів, текстових пояснень, звукового

супроводу, зразкового виконання практичних робіт, правил з техніки безпеки,

правил роботи з різноманітними матеріалами, підсумкових запитань тощо, які

може використати вчитель застосувуючи ІКТ. Мультимедійний урок

складається з певної кількості структурних елементів (етапів), що містять

сукупність зображень, відеофрагментів, тексту, об’єднаних за певною ознакою

(наприклад, пояснення нового матеріалу, аналіз репродукцій картин відомих

художників, порівняльно-асоціативний зоровий ряд, музичний супровід що

спонукає до творчої активності, послідовне відеозображення практичної роботи,

запитання, та підсумки тощо).

Cучacні технології, як відомо, дозволяють успішно використовуватись в

мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації

і анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше

невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації

навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному

моделюванню різних процесів у реальному часі навчання. Програма Windows

Movie Maker допомагає швидко відокремити фрагмент для перегляду на уроці,

прибрати звук, поєднати ілюстрації та відео, додати музику, створити відеокліп.

Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти

3-вимірне рухоме зображення, анімація, кадр, відео сюжет. Наприклад, при

поясненні етапів побудови інтер'єру чи послідовності побудови зображення в

лінійній перспективі міського пейзажу учням можна показати навчальні

відеоролики, які показують етапами побудови малюнка (Додаток А, Додаток


Б). Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження

темпу уpoку. Відеофрагмент повинен бути гранично коротким за часом,

причому вчителю необхідно поклопотатися про забезпечення зворотного зв'язку

з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися питаннями

розвиваючого характеру, які викликають учнів на діалог, коментування того, що

відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів в

пасивних споглядальників. Бажано замінити звуковий супровід відеофрагменту

живою мовою вчителя.

Комп'ютерні уроки передбачають урахування об'єктивних можливостей,

вікових особливостей розвитку і практичного художнього досвіду учнів, тісні

внутрішні зв'язки з іншими предметами. Для загального розвитку учнів, їх

свідомості цілісної картини про світ дуже корисними є інтегровані уроки

образотворчого мистецтва та музики, образотворчого мистецтва та літератури,

трудового навчання, історії, інформатики тощо. Усе це розширює в учнів

світогляд, спонукає до самоосвіти, підвищує інтерес до навчання в цілому.

Наприклад, при проведенні вікторини «Знавці мистецтва» (7 кл.) учні

демонструють свої знання в таких галузях мистецтва, як образотворче

мистецтво, музика, театральне мистецтво, екранні мистецтва. (Додаток В).

Під час вивчення теми «Типи шрифтів» (7 клас) у нагоді стає

використання програми « MS WORD», де учні мають можливість не тільки

познайомитись із різними типами шрифтів, а й спробувати їх на практиці.

За допомогою програми MS Paint (графічний редактор) можна познайомити

учнів з хроматичними гамою кольорів, запропонувати розфарбувати малюнок

ціми кольорами. Працюючи з графічним редактором, учні водночас дістають у

своє розпорядження закладений у комп'ютерну програму великий асортимент

матеріалів та інструментів, тобто те, на чому і чим малювати. За власним

вибором дитина "малює" на білому чи кольоровому папері, на тканині,

олівцями, фломастерами, пензлями, кольоровою крейдою. В її розпорядженні

"меню" кольорів, з яких можна утворити безліч кольорів та відтінків.

Вивчаючи тему: «Простір (ілюзорно-просторове зображення)», «Ілюзія


глибини простору. Оптичні властивості кольору» (7 клас) учні також

знайомляться з фізичним поняттям «оптична ілюзія». При перегляді слайдів

демонструються оптичні ілюзії, які досягаються за допомогою простору та

кольору. (Додаток Д)

«Інтерактивні комп’ютерні ігри», «тести», що містять завдання та

дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу,

провести моніторинг навченості учнів http://konserg.ucoz.ua/load/18-1-0-129.

Отже, мультимедійна інформація відрізняється чіткістю, лаконічністю,

доступністю. У процесі роботи з нею учні вчаться аналізувати, висловлювати

власну думку, вдосконалюють уміння працювати на комп'ютері. Якщо

застосування мультимедійних технологій добре продумане, заняття буде

образним, наочним, цікавим, життєвим, дозволить розвивати уміння учнів

працювати самостійно, в парах і групах.

2.2 ПРЕЗЕНТАЦІЯ, ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

НАВЧАЛЬНОГО УРОКУ

Викладаючи образотворче мистецтво, вчителі, зіткнулися з цілим рядом

труднощів: відсутність підручників, наочних посібників, репродукцій все це

ускладнює засвоєння програми з предмету. Для підготовки уроку вчителі

використовують різні можливості: сканування якісних репродукцій, ресурси

Інтернету, електронні дитячі енциклопедії, відеофрагменти з мистецтва. Відбір і

монтаж матеріалу займає значне місце в підготовці до уроку, так як його

компонування, як композиція будь-якого твору мистецтва, повинна бути ясною і

чіткою. І тому найчастіше на своїх уроках викладачі використовують презентації

PowerPoint.

Презентація це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок

слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь який текст, малюнки, схеми,

відео, аудіо фрагменти, анімацію, 3D графіку, використовуючи при цьому різні

елементи оформлення.


http://konserg.ucoz.ua/load/18-1-0-129

Презентація дає можливість самостійно скомпонувати навчальний матеріал,

виходячи із особливостей конкретної теми по предмету, і добитися

максимального навчального ефекту.

Ця мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних

образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному

порядку. Мета такого подання навчальної інформації, перш за все, у формуванні

у школярів системи образного мислення.

Систематичне використання мультимедійних презентацій, на уроці сприяє:

посиленню мотивації навчання учнів;

формуванню творчих компетентностей;

зростанню якості навчання і виховання;

підвищенню інформаційної культури учнів;

підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

зростанню продуктивності уроку;

реалізації міжпредметних зв’язків;

логізації й структуруванню навчального матеріалу, що значно підвищує

рівень знань учнів;

зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його

не як сучасну іграшку, а як універсальний інструмент для ефективної

роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Форми та місце використання мультимедійної презентації (або навіть

окремого її слайду) на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети,

яку ставить учитель. Проте, практика дозволяє виділити деякі загальні,

найефективніші прийоми застосування певною допомоги чи підказки для учнів:

при вивченні нового матеріалу, що дозволяє ілюструвати його

різноманітними наочними засобами; (Додаток З)

при закріпленні нової теми чи розділу навчальної програми;

для перевірки навчальних досягнень учнів. Комп’ютерне тестування - це

самоперевірка та самореалізація, добрий стимул для навчання, спосіб


навчальної діяльності та самовираження учнів;


для поглиблення знань як додатковий матеріал до уроків; (Додаток К )

при вирішенні задач навчального характеру допомагає виконати ескіз,

розробити композицію, визначитися з колоритом, скласти план рішення та

контролювати проміжні й остаточний результати самостійної роботи за

цим планом;

засіб емоційного розвантаження. Під час проведення уроків варто

включити відеозаставки або мультфільми, при цьому в учнів зникає втома,

з’являється зацікавленість, вони шукають відповіді, звертаються до

вчителя із запитаннями, заряджаються новою позитивною енергією.

Мультимедіа-програми зовні виглядають як простий відеофільм, але з

можливостями втручатись у хід дій і встановити певний діалог; (Додаток

Л)

Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть

бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний

урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена вчителем

розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком

певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної

складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно міняється

роль вчителя, який в даному випадку є, перш за все, організатором,

координатором пізнавальної діяльності учнів.

Перед початком роботи над презентацією необхідно досягти повного

розуміння того, про що йтиметься. Презентація повинна бути короткою,

доступною і композиційно завершеною. Її тривалість за сценарієм повинна

складати не більше 20-30 хвилин при кількості 20-25 слайдів.

Етапи підготовки мультимедійної навчальної презентації :

структуризація навчального матеріалу;

складання сценарію реалізації;

розробка дизайну презентації;



підготовка медіафрагментів (тексти, ілюстрації, відео, запис

аудіофрагментів);

підготовка музичного супроводу;

тест-перевірка готової презентації.

Кожен навчальний мультимедійний засіб має відповідати всім дидактичним

вимогам, що й традиційні посібники, а саме науковості, систематичності,

послідовності, доступності, зв’язку із практикою, наочності. Проте під час

створення мультимедійної презентації необхідно враховувати не тільки

відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні підходи

використання комп’ютерних мультимедійних презентацій.

Важливим моментом є розподіл навчального матеріалу на слайдах: він

повинен подаватися порціями, зручними для сприйняття. Нелогічно на одному

слайді розміщувати багато інформації, навіть якщо вона має відношення до суті

питання, що викладається на ньому.

Правила створення презентації:

найважливіше (визначення, висновки, правила і т.ін.) розташовувати у

верхньому куті екрану ліворуч і передавати великим шрифтом;

другорядну інформацію вміщувати в нижній частині слайда;

стежити за тим, щоб кожен слайд відображав одну думку; якщо це

неможливо, то кожну окрему думку передавати окремим абзацом;

суть абзацу викладати у його першому рядку;

текст складати з простих речень;

рядок вибудовувати з 6-8 слів;

на слайді уміщати 6-8 рядків;

стежити за тим, щоб загальна кількість слів на слайді не перевищувала 50-

ти;

ілюстрації подавати на екрані одночасно з текстом, якого вони стосуються;

Психологічні особливості сприйняття слайдів презентації

найкращим поєднанням кольорів тексту й фону є чорний на білому, білий

на темно-синьому, жовтий на синьому;


найгіршим поєднанням кольорів є зелений і червоний;

найкраще запам’ятовується слово (рядок, заголовок), передане червоним,

оранжевим або жовтим кольором;

заспокійливо впливають фіолетовий, синій, блакитний, зелений кольори

літер (або фону);

кольорова гама всіх слайдів має бути єдиною;

яскраві малюнки впливають на підсвідоме запам’ятовування інформації;

рухомі об’єкти (анімація) відволікають увагу від інформації;

фоновий малюнок знижує ефективність сприйняття та запам’ятовування

інформації.

у одній презентації рекомендують використовувати не більш як 3-4 різних

шрифти.

Для підготовки та проведення уроку образотворчого мистецтва із

застосуванням комп’ютера вчителю слід знати структуру пропонованого уроку,

зміст кожного етапу.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати,

що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей поєднуючи

традиційні методи навчання з сучасними інформаційними технологіями, у тому

числі і комп'ютерними.

При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні

дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності,

диференційованого підходу, науковості та ін.

При цьому технічні засоби не замінюють вчителя, а тільки доповнюють

його.

Такому уроку властиво таке:

1. Принцип адаптивності: пристосування ТЗ до індивідуальних особливостей;

2. Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу

навчання;

3. Інтерактивність і діалоговий характер навчання - ІКТ мають здатність

«відгукуватися» на дії учня і вчителя;


4. «Вступати» з ними в діалог, що і становить головну особливість методик

мультимедійного навчання.

5. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

6. Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з ТЗ;

7. Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно

великі.

Структура мультимедійного уроку

Мультимедійний урок складається з логічно-обґрунтованих частин, які мають

таку послідовність. (Послідовність частин (етапів уроку) може змінюватися.

Незмінними етапами є: тема уроку, вступ (вступна бесіда), практична робота,

запитання, підсумки уроку).

(Додаток Л) І. Оголошення теми, цілей уроку

На екрані з’являється запис теми, цілей уроку. Учитель разом з дітьми читає

запис.

ІІ. Вступ (вступна бесіда)

Створення піднесеної емоційної атмосфери уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Застосовуються методи інтерактивного навчання «Мікпофон», «Інтерв'ю»,

побудова «Асоціативного куща», «Мозковий штурм», іри «Що зайве», «Знайди

помилку»…

ІV. Вивчення нового навчального матеріалу

Демонстрація репродукцій творів видатних майстрів

На екрані з’являються репродукції творів видатних майстрів, деталізуються (при

потребі) елементи композиції, вчитель пояснює і розкриває секрети візуального

зображення.

Аналіз та інтерпретація художніх творів

На екрані відтворені репродукції творів видатних майстрів, у ході бесіди,

пояснення учителя, учні зясовують особливості зображення тих чи інших

елементів, фрагментів композиції, інтегрують візуальні літературні і музичні

образи відповідно теми уроку.


Порівняльно-асоціативний зоровий ряд

На екрані залишаються репродукції творів видатних майстрів поруч з’являються

дитячі роботи на задану тему. Учители разом з учнями шляхом запитань і

відповідей проводять порівняльний аналіз творів видатних майстрів і дитячих

робіт, здійснюється розвиток асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії

відповідно до теми уроку.

На питання учні відповідають самостійно, іноді – за допомогою підказок на

моніторі.

Підсумкова розповідь учителя про основи образотворчої грамоти, вид, жанр

мистецтва

Учитель продовжує з учнями діалог про образотворче мистецтво, повторює

теоретичні визначення. Який включає наступні етапи:

підсумкове обговорення творів для сприйняття,

визначання особливостей створення,

розповідь про художника,

визначення окремих теоретичних понять і термінів.

Звуковий супровід ілюструється світлинами, портретами, слайд-шоу, фото і

художніми творами, відеофрагментами тощо.

V. Практична робота

На екрані з’являються технологічна картка або відео з послідовністю виконання

практичного завдання, які демонструють (при потребі з запитаннями і

поясненнями) послідовність виконання практичної роботи – тематичної

композиції.

Проведення бесіди з правил техніки безпеки

Закріплення вивченого матеріалу

Питання для перевірки знань з навчального матеріалу уроку.

VІ. Підсумки уроку

Учитель, у формі діалогу з учнями підводить підсумки уроку, проводить

колективний аналіз виконаних практичних робіт.


Але, як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як

вчитель підготується до нього. Вчитель повинен не тільки, і не стільки, упевнено

володіти комп'ютером, знати зміст уроку, але вести його в хорошому темпі,

невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Необхідно

продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності,

подумати, як витримати при необхідності паузу, як забезпечити позитивний

емоційний фон уроку.

Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять,

вчитель економить до 30% навчального часу, ніж при роботі у класної дошки.

Він не повинен думати про те, що йому не вистачить місця на дошці, не варто

турбуватися про те, чи тримаються репродукції картин, схеми, таблиці, якої

якості крейда, зрозуміло і все написане, затрачати час на витирання та написання

знову. Економлячи час, вчитель може збільшити щільність уроку, збагатити його

новим змістом.

Одна з істотних змін в структурі освіти може бути охарактеризована як

перенесення центру тяжіння з навчання на учіння. Це не звичайне

«натаскування» учнів, не екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до

навчання всіх учасників освітнього процесу. Необхідно створити обстановку

взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх

учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимедійного

уроку.


ВИСНОВКИ


Новий Державний стандарт головною метою дисциплін галузі мистецтва,

визначає розвиток особистісно-оцінного ставлення до мистецтва, здатності до

сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-

творчій самореалізації та духовному самовираженні. Ці завдання можуть бути з

успіхом вирішені шляхом впровадження у навчання ІКТ. Сьогодні перед нами,

звичайно, вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з

комп’ютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з комп’ютером,

з метою пропедевтики навиків його використання на роботі або у повсякденному

житті.

Колишні спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних

програм зазнавали невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість

програмних засобів не вдавалося дістати явну перевагу комп’ютерних

технологій перед традиційними формами навчання.

Позитивні зміни відбуваються завдяки тому, що як кількість, так і якість

навчальних програмних засобів, які випускаються на ринок, настільки велика,

що комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і школа

зобов’язана рахуватися з цим. Комп’ютер стає зовсім природним засобом

пізнання навколишнього світу, як для попередніх поколінь ним була книга.

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних

технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний

процес у школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він

вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному

процесі сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному

розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст,

форми, методи і засоби навчання. Вдало підібрані комп’ютерні програми

забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність,

емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується

працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується


просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому

комп’ютер має великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі дозволяє

отримати навички ХХІ століття.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бешенков С. А. Гуманитарная информатика в начальном обучении //

Информатика и образование. – 1997. - №4. – С. 62–64.

2. Бочкин А. И. Методика преподавания информатики: Учебное пособие. –

МН: Высшея школа, 1998. – 431 с.

3. Гевал М. Д. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних

типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. - №3. – С. 34–34.

4. Дворецкая А. В. Основные типы комп’ютерных средств обучения //

Педагогическая технология. – М., 2004. - №2. – С. 38–40.

5. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому

процесі [Електронний ресурс] / С. Дишлєва. Режим доступу :

http://osvita.ua/school/technol/6804

6. Мараховський Л. Індивідуальні технології як психолого-педагогічна

проблема // Шкільний світ. – 2001. - №23. – С. 4.

7. Новикова А. А. Медиаоброзование в США: проблемы и тенденции //

Педагогика. – 2000. - №3.

8. Пидкассистый П. И., Тищенко О. Б. Компьютерные технологии в системе

дистанционного обучения // Педагогика. – 2000. - № 5.

9. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.

10.Сутність поняття «Інформаційно-комунікаційні технології» та їх значення

на сучасному етапі модернізації освіти [Електронний ресурс]/

Н.Ю.Фоміних. Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2009_5/files/ped905_77.pdf

11.Ткачук В. Комп’ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику //

Вища освіта України. – 2004. - №4. – С.77 – 81.


Education

Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва