10

Липа Максимовича

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Липа Максимовича
Page 2: Липа Максимовича
Page 3: Липа Максимовича

Рішення Рішення

Черкаської обласної радиЧеркаської обласної ради

від 23.12.1998р. № 5-3від 23.12.1998р. № 5-3

  

Page 4: Липа Максимовича

• Висота 17 – 20м Висота 17 – 20м

• Ширина крони 15 -20м Ширина крони 15 -20м

• Діаметр 1,10 – 1,20м Діаметр 1,10 – 1,20м

• Вік близько 300 роківВік близько 300 років

Page 5: Липа Максимовича
Page 6: Липа Максимовича

Іван Дробний у своїй статті

«На світанковій землі Михайла Максимовича» пише:

«В кінці вулиці є стара, не менш як трьохсотрічна величезна липа. Вона, виходить, уже була великою, як тут ріс Михайлик Максимович. Підійшов до неї, аж дух перехопило – таке величезне враження. Унизу і аж ген-ген десь у горі, мов окремі дерева повиростали зі стовбура. На них квіту, як у маю груш. Боже, яке життя бачила ця деревина і скільки людей побувало під нею, відпочиваючи в її густому затінку. Дуже ймовірно, що хлопчик Михайлик бігав під нею, а, може, й забирався у її запашну крону, як ота синичка».

Page 7: Липа Максимовича
Page 8: Липа Максимовича
Page 9: Липа Максимовича

Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ.— Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло — боронити нашу землю. Не осоромте ні пам'яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. А, щоб пам'ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в'янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знати, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Поливатиму їх сльозами своїми, щоб ожили. Скільки посаджено лип, стільки хоробрих мужів пішли на війну. Приготувала я вам торбинки цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе від застуди, головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі. Присядемо під батьківським деревом. І в дорогу, діти...Подякували сини та й поїхали.

Page 10: Липа Максимовича