Селянські рухи в першій половині ХІХ ст.

Требухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

www.tr-sch.at.ua

Мета уроку з’ясувати причини, хід та наслідки

селянських виступів під проводом У. Кармелюка, «Київської козаччини», виступів селян у Галичині, Буковині та на Закарпатті в першій половині ХІХ ст.;

розвивати в учнів уміння та навички виступати з повідомленням, самостійної роботи, уміння брати участь у дискусії, аргументовано висловлювати власну точку зору;

виховувати гордість за історичне минуле України. 

Основні дати:  1810—1815 рр. — повстання

опришків, 20—30-ті рр. ХІХ ст. — повстання

на Правобережжі під проводом У. Кармелюка,

40-ві рр. ХІХ ст. — повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці,

1855 р. — повстання «Київська козаччина». 

Перевірка Д/З1. Огляд письмових відповідей на пит. №3 (с.

81)2. Заслуховування доповідей “Повстання

Бузьких козаків в 1817 р.”3. Опишіть соціально-економічне становище

основних верств населення українських земель. Чи існували передумови до спротиву?

4. До яких форм боротьби вдавалися селяни та робітники?

5. Інвентарна реформа: рік, причини проведення, значення.

План:

1. 1. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка 

2. Селянські виступи в Галичині, на Буковині та Закарпатті 

3. «Київська козаччина» 1855 р. 

Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка 

Самостійна робота з підручником: Схарактеризувати повстання під проводом Устима кармелюка за поданим планом: 1) Назва та хронологічні межі повстання 2) Причини повстання 3) Завдання повстання 4) Територія, охоплена повстанням 5) Керівник. Рушійні сили 6) Хід повстання 7) Наслідки та історичне значення повстання 

Читаємо док. На стор 83/

ВІДЕО

Селянські виступи в Галичині, на Буковині та Закарпатті

1810 - 1825 – діяльність опришків на Прикарпатті

селяни Прикарпаття чинили Збройний спротив панщині, тому для їх придушення часом використовувались регулярні війська (п.2)

1846 р. – найбільший народний виступ в Австрійській імперії цього періоду. Селяни 150 сіл Галичини відмовилися виконувати панщину. – Уряд знову використав армію.

Найбільш організовану боротьбу за селянські права вели селяни гірських сіл під керівництвом Лук’яна Кобилиці в 1843-44 та 1848-49 рр.

Отже, народні виступи першої половини ХІХ століття прискорили проведення аграрної реформи й ліквідацію кріпосництва в Австрійській імперії.

«Київська козаччина» 1855 р. 

«Київська козаччина» — масові селянські виступи у 1855 р. в Київській губернії за відновлення козацтва як суспільного стану і військового формування.

Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853—1856 рр. маніфесту імператора Миколи I, що передбачав створення рухомого державного ополчення. Почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення («у козаки»), буде звільнено від кріпосної залежності і вони одержать поміщицькі землі та майно.

Рух за покозачення в березні—квітні охопив понад 500 сіл і містечок у 8 із 12 повітах Київської губернії (Таращанському, Васильківському, Київському, Звенигородському, Черкаському, Уманському, Сквирському, Канівському). На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська і поліцію. Однак сили були нерівними. Селяни змушені були скоритися. 

Д/З Читати параграф 13 Дати письмові відповіді на питання

№1, №5 Теми для доповідей: “Микола Костомаров” “Кирило-Мефодіївське братство”

Презентацію створив вчитель історії Требухівської ЗОШ І-ІІІ ст. Бараннік А.М. для сайту www.trs-sch.at.ua