Путивльська загальноосвітня школа I-III

ступенів №1імені Радіка Руднєва

* 2014 *

Приїздіть, любі діти, до хати,  Де чекають вас батько і мати. 

Поки стежка додому ще в’ється,  Доки батьківське серце ще

б’ється. 

Не забувайте ні на хвилинуСвою домівку, свою родину,

Своїх найближніх, маму й тата,Як вас плекала старенька хата.

В душі моїй так, ніби свято. Нема ні турбот, ні тривог.

Хвала тобі, батьківська хато.

Нехай береже тебе Бог!

Українська хата – оригінальний витвір народу. Вона дає надійний захист, оберігає від

негараздів, дарує світ.

Завдяки кропіткій роботі учителя україн-ської мови та літератури Булави Любові Григоріївни за підтримки директора шко- ли Корнєвої Тетяни Петрівни було ство-рено “Етнографічний музей “Українська світлиця”.

У зібранні матеріалів музею брали участь учителі, учні, батьки, громадськість.

Головним консультантом з питань дизайну “Світлиці” була Тетяна Петрівна Корнєва, директор школи.

Керівник етнографічного музею“Українська світлиця”,учитель української мови та літератури Булава Любов Григоріївна.

Батьківська хата... Вона завжди є світом наших предків,

які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли

різними шляхами здобувати щастя.

Як тепло у батьківській хаті,Регочуть дрова в печі.

На дворі ж морози кудлаті

Потріскують вдень і вночі!

МИ ЧУЄМО ТЕБЕ, КОБЗАРЮ, КРІЗЬ СТОЛІТТЯ,

ТЕБЕ СВОЇМ СУЧАСНИКОМ ЗВЕМО!

В.Симоненко

«Раз добром налите серце - ввік не прохолоне»;

Вболівальники щодо відновлення народних надбань і

поповнення експонатами “Світлиці” – працівники

бухгалтерії школи

Зуєва Л.М. Воронцова Л.Й.

Візьміть у дарунок гладишку і від моєї прабабусі

Кожна родина дбала про сімейний затишок і достаток. У цьому нерідко допомагав ткаць-кий станок. Це механізм для виготовлення із ниток різних текстильних тканин, допоміжний або основний інстру-мент ткача.

Сьогодні на ткацькому станку можна створювати ще й безліч цікавих виробів: сукні, сумки, шарфи, пояси, елементи одягу, гобелени та об’днувати в них різні технології ткацтва й сучасні форми.

ТКАЦЬКИЙ СТАНОК ДЛЯ ДОРІЖОК

(ПОЛОВИКіВ) ТА СКРИНЯ ДЛЯ НАТКАНИХ

СУВОЇВ (РУЛОНІВ)

Можем з гордістю сказати: Станок ткацький маєм,І про те, як він працює,

Достеменно знаєм!

Банна О.М.

Учителі школи – активні помічники щодо поповнення

музею експонатами .

Залужна Т.О.

Соколова Г.І

Євдощук

Г.А.

Лисенко Л.О.

Новікова Н.В.

Під час перерви учні мають можливість відпочити на лаві та дивані, що знаходилися в

господі українців

Двері відчиня «Світлиця»,

Наче діва білолиця,У сорочці-вишиванці

Розкрива обійми вранці.То ж заходьте, не

лініться Та гарненько

придивіться.

Учителі кафедри української мови та літератури – перші

помічники

Ващенко О.П.Бутова О.М.

Гаврильчук О.В.

Счастливцева Н.І.

Робота етнографічного музею “Світлиця” базується на основі змісту “Положення

про музей”, “Статуту”.Життя “Світлиці” планує

рада музею.Матеріали музею

використовуються як у навчальному процесі, так і

виховній роботі

Розширене засідання ради музею

Учасники виховного заходу “І на

тім рушникові!”

Валентина Сахарова та Анна Чечотіна

Про розквіт і популярність мистецтва української

вишивки сьогодні свідчать такі факти: майже в кожній світлиці на найпочеснішому

місці - рушники, доріжки, салфетки, серветки,

скатертини. Цілий ряд чудових майстринь -

вишивальниць живуть і в нашому місті.

Ліна Гузенко

Олександра Кольченко

Роботи Коров’яковської Т.І.

Толстая Н.П., учитель трудового навчання, передає

власні роботи до музею

Сухорученко М.А. передала музею

Важелі (кантир,безмін)

Доска для прання

Групу майбутніх екскурсоводів

готує Булава Л.Г.Як і в справжньому музеїТут екскурсоводи

Вам розкажуть все про побут,

Звичаї народні.

Екскурсоводи чекають на гостей

Щоб господа була багата на гостей, на двері прибивали підкову чи закопували під ганком.

Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. „Без господаря двір, а

без господині хата плаче”, - говорить народне прислів’я.

Часто свята тут проводять,Ранки, вікторини, І уроки тематичні,Й виховні години.

Мисник – це поличка або кілька поличок, де стоять різноманітні керамічні та дерев’яні вироби, зокре-ма горщики,чайнички, чашки,куманець, ступки, чарки тощо, а також невелика колекція глеків та власноруч зібране різнотрав’я.

У старій хаті цвітуть рушники, Що їх мама колись вишивала. Кожен з них - то життя і думки,Їх рідненька в узори вплітала. О.Бутенко. «Рушники»

Кожна добра господиняВ хаті прялку мала,Тому їх уже аж вісімУ «Світлиці» стало

СкриняБабця й досі тримає тут одяг: і свої дівочі

сорочки, і лляну білизну, і зимові кожухи, й домоткане полотно, і зовсім новий одяг – на

вихід. А на самісінькому дні – сімейні реліквії:

старовинні фотоальбоми та документи.

Яка ж наречена без приданого? 

Везуть молоду! Везуть молоду! Яка ж бо у неї скриня?

Бо скриня цікавше була на виду  Аніж молода господиня.

Піч – споруда з цегли або каменю. Вона призначена для опалення приміщення, випікання запашного хліба. Це символ

неперервності життя, персонаж фольклору.

Бубонять рогачі і кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглі горшки й чавуни.

В.Симоненко

Колиска (люлька) – невеличке ліжечко для дитини. Її робили з верби, дуба, явора, плели з верболозу. Люльку кріпили до сволока на гаку

чотирма мотузочками. Матері прикрашали ліжечко. Вони мріяли про світлу та багату

долю своєї дитини.

Покуття (красний кут)– найпочесніше місце в хаті.

Воно завжди в тому куті, що до сходу сонця. На покуті божник,ікони батька, матері, дітей: Миколи Угодника, Пантелеймона, Богородиці, Святої Трійці.

В России же, гладили скалками. На скалку

наматывалась ткань, и это скалкой очень сильно давили

на одежду, как бы раскатывая ее.

Перша праска, що нагадує за формою сучасну

електричну, якою ми сьогодні користуємося,

виготовлена в XVIII ст. Тоді це була праска із чавуну, у середину якої накидалося вугілля або ставилася на

вугілля, щоб гарно накалилася. Таким чином прасували необхідні речі. Важила праска біля 10 кг

Праски вугляні (маленька – закритого типу, ставилася на жар, а у великі – закладалося

вугілля у середину)

Колода для

пошиву

взуття Колода для пошиву взуття Колода для

пошиву взуття

Дошки для прання (ручні “пральні машинки”)

Діжка (бодня)

Ступа

“Меч” для висадки

саджанців дерев

у лісництві

“Рубель” одна із перших прасок

Було повір'я в Україні, що сорочка, вишита й подарована

на добро, на хорошеє життя, буде оберігати людину. Сорочку

вишивали і дарували не будь-кому, а особливо близьким

рідним: дитині, братові, женихові, чоловікові. Готуючись

до весілля, дівчина вишивала молодому та його батькам

сорочки.

Звичай дарувати сорочку своєму суженому давній.

Виготовлений дівчиною одяг вважався високою формою

уваги. Юні майстрині намагалися вкласти у вибір не

тільки хист і здібності, а й душу.

Якщо хочете відчути Серцем Україну –

В наш музей Ви завітайте Хоча б на хвилину!

Шкільний музей «Світлиця» відвідали вихованці та педагоги

міських шкіл, дитсадків, шкіл району, студенти Сумського педагогічного університету

ім. А.С.Макаренка, випускники школи,

начальник та працівники відділу освіти Путивльської

районної державної адміністрації, голова районної організації

Профспілки працівників освіти та науки, ветерани

педагогічної праці,

гості з Лебедина, Сумського ОІППО, члени Сумської

обласної асоціації вчителів – християн, представники

Путивльської районної державної адміністрації,

районної ради, територіального центру,

центру зайнятості населення.

Перші відвідувачі “Української

світлиці”

Ми  до  гостей  приязні  хоч  коли! Метлинський

Амвросій

Учасники обласних курсів підвищення кваліфікації учителів української мови та

літератури

Колеги школи

До світлиці завітали Брянцева С.М., методист РВО, заступник директора з ВР Новікова Н.В., спеціаліст центру зайнятості населення Осипова Л.О.

Відбулася екскурсія для учнів рідної школи

У гостях колектив Октябрської ЗОШ I-III ст. Путивльського району

Вивчаємо скарби бабусиної скрині разом із Новіковою

Н.В.

Музей відвідали представники делегації Лебединського району

регіональної естафети педагогічних інновацій «Нові горизонти освіти Сумщини»

разом зі Шкондою Л.О., завідуючою відділом освіти

Путивльської районної державної адміністрації та

головою районної Профспілки працівників освіти і науки

Киреєвою В.О.

Корнєва Тетяна Петрівна, директор школи, із гостями з

м.Лебедин

Шконда Л.О.(начальник РВО), разом із гостями в шкільному

етнографічному музеї «Світлиця»

Заворотько В.М. зі своїми вихованцями

Члени Сумської обласної асоціації учителів-християн

Батьківська оповідка

Спомин про золоті мамині руки

Скрипкіна М.О. – учитель початкових класів школи

Молитва – основний оберіг родини. З цими молитвами прабабуся моїх дітей, Грищен-ко (Медвєдь) Ольга Корніївна проводжала си-на Михайла слу-жити до лав радянської армії Булава Л.Г.

Ми дуже пишаємося тим, що маємо можливість щодня

поринати в неповторний світ мистецтва та побуту рідного

краю, ще й ще раз усвідомлювати: ми –

українці!

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тількиБатьківщину!

В.Симоненко

Презентацію підготувала керівник етнографічного

музею“Українська світлиця”

Булава Л.Г.,учитель української мови та

літератури

Путивль*15.02.2014*