Мовлення і спілкування. Вимоги до культури мовлення

Види мовленнєвої діяльності

Аудію

вання

Читання

Гово

ріння

Письмо

Слухання і розуміння пояснень учителя, аудіозапису –

Заповнення бланка, лист, твір –

Розмова, відповідь на уроці –

Робота з підручником, ознайомлення зі змістом книги –

Навчальне детальне аудіювання

Мовленнєва діяльність1. Мовленнєва діяльність включає чотири види:а) слухання, розуміння, говоріння, письмо;

б) аудіювання, читання, говоріння, письмо;

в) аудіювання, розуміння, читання, письмо.

2. При розподілі часу на чотири види мовленнєвої діяльності людини на письмо визначається:а) 45%;

б) 6%; в) 9%.

3. Аудіювання та читання є:а) рецептивними видами мовленнєвої діяльності;

б) продуктивними видами мовленнєвої діяльності.

4. Важливою психологічною особливістю аудіювання є:а) одноразовість, неповторність у природних умовах спілкування;

б) смислова орієнтація; в) оперативність пам'яті.

5. Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина:а) одночасно сприймає зміст і записує його;

б) одночасно сприймає й аналізує почуте;

в) читає й аналізує.

6. Види аудіювання:а) глобальне, критичне, детальне;

б) глобальне, критичне, часткове;

в) глобальне, детальне, ознайомлювальне.

7. Глобальне аудіювання вимагає від слухача:

а) загального охоплення змісту;

б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів;

в) висловлення власної думки

8. Детальне аудіювання вимагає від слухача:

а) загального охоплення змісту;

б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів;

в) висловлення власної думки

9. Критичне аудіювання вимагає від слухача:

а) загального охоплення змісту;

б) докладне сприймання тексту з усвідомленням смислу кожного з його елементів;

в) висловлення власної думки

10. Критичне аудіювання практикується:

а) під час переказу пояснення вчителя;

б) під час переказу тексту з творчим завданням;

в) контрольного переказу.

11. Визначення основної думки, теми повідомлення – мета:

а) глобального аудіювання;

б) критичного аудіювання; в) детального аудіювання.

12. Критичне осмислення сприйнятого на слух вимагає:

а) глобальне аудіювання; б) критичне аудіювання; в) детальне аудіювання.

Види аудіювання

а у д і ю в а н н я

Вимоги до культури мовлення та спілкування

Культура мовлення – система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

нормативність

Естетичність мовлення

Культура мовлення

суспільства

Поліфункціо-нальність мовлення

Проблема культури мовлення проявляється в таких

аспектах:

Нормативність – дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування,інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо.

Естетичність мовлення – реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови:

• оптимально підібраний темп;• уникнення нагромаджень приголосних чи голосних;• різноманітність синтаксичних конструкцій;• доречність цитати чи фразеологізму;• нестандартність мовлення.

Культура мовлення суспільства – найяскравіший показник стану моральності, духовності суспільства.

• словесний блуд;• мовленнєвий примітивізм;• вульгарщина.

Поліфункціональність мовлення – забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах у кожній сфері спілкування.

правильне

точне

логічнедоречне

багате

виразне

Правильне мовлення повинно відповідати нормам літературної мови:• орфоепічним;• граматичним;• лексичним.

Гарне мовлення

Точним називається мовлення, яке не можна зрозуміти неправильно або по-різному.

Є два види точності:• фактична (все, як було насправді);• мовленнєва (слова, вжиті у відповідності з їхнім значенням).Знайти неточність у висловлюванні:У бібліотеці – багато книг: художніх, наукових, технічних, зошитів, канцтоварів.

Логічність мовлення передбачає послідовний виклад думок.

1

2

3

4

Багатство мовлення визначається тим, що і як із надбаного в мові використовує людина.

Доречність мовлення визначається правильним вибором стилю, мовленнєвих форм та засобів виразності.

Виразність мовлення – це його образність, барвистість, яскравість.

Засоби виразності