28
БЕЗПЕЧНІ ГРАНІ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ Уляна Долиняк Уляна Долиняк Київ, 21 березня 2015 Київ, 21 березня 2015

Безопасные грани привязанности

Embed Size (px)

Citation preview

БЕЗПЕЧНІ ГРАНІ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ

Уляна ДолинякУляна ДолинякКиїв, 21 березня 2015Київ, 21 березня 2015

• Коли і як появляється прив’язаність?

• Хто і що впливає на розвиток безпечної прив’язаності?

• Коли бути поруч, а коли відпускати

• Тривожні та нормальні прояви поведінки

• Хто такі достатньо хороші батьки

ІСТОРІЯ НАУКИ ПРО ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

Джон Боулбі 1937 – реферат у Британському Психоаналітичному Товаристві

“Існують мами, які підсвідомо ставляться до своїх дітей з неприязню, їм не вистачає терпіння, своє відторгуюче ставлення вони компенсують через гіперопіку, часто нервують, у деяких мам проявляється невротичне почуття провини, вони можуть прагнути від своїх дітей прояву почуттів або вдячності…”

ГАРРІ БОКВІН – американський педіатр 1942

Чому діти під час перебування у лікарнях не поправляються?

Чому менше сплять, рідко усміхаються?

Чому не відповідають на усмішку?

Чому лікування звичайних інфекцій тягнеться тижнями?...”

АННА ФРЕЙД 1942 - 1944

- Розлуку набагато легше переносили діти у віці 3.5 року та більше

-Після повернення додому, деякі діти були неприязними, ревнивими щодо матерів, емоційно відчуженими

Дослідження дітей, які перебували в цілодобовому садочку

ГАРРІ ХАРЛОУ - 1958

ПЕРШИЙ РІК ЖИТТЯ

2-3 РОКИ

+ ВІКОВІ КРИЗИ+ ВІКОВІ КРИЗИ

РОЗЛАДИ У ПРИВ’ЯЗАНОСТЯХ

Адаптація: ігнорування інших, аутоагресія, брак довіри, злість, страх, апатія

ДЖЕЙМС РОБЕРТСОН

1. Фаза протесту – крик, “приклеювання” до батьків, плач після їх виходу

2. Фаза розпачу – дитина стає безрадна, нічим не цікавиться, не хоче їсти, часто плаче

3. Фаза відриву – дитина встановлює контакт, починає їсти, раптом “появляється зрвсім інша дитина”, слабо реагує на повернення мами, і не плаче, коли мама виходить

Дослідження малих дітей:

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ

• Селективність – концентрація на конкретній особі, прояви поведінки, які не зустрічаються при взаємовідносинах з іншими

• Пошук фізичної близькості

• Комфорт та безпека, які виникають з близькості

• Сум або страх перед розлукою

ДЖОН БОУЛБІ I МЕРІ ЕЙНСВОРТ

1969 – Джон Боулбі

Прив’язаність – це функція адаптації, яка сприяє репродукції та виживанню

1978 – Мері Ейнсворт

Процедура

Незнайомої Ситуації

ГІПОТЕЗА ЧУТТЄВОСТІ ОПІКУНА

• Усвідомлення сигналів дитини

• Здатність до належної інтерпретації сигналів дитини (в тому числі емпатія)

• Адекватна реакція на сигнал дитини (тожсамий з потребою дитини)

• Швидкість реакції

ТИПИ ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ

БЕЗПЕЧНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може розлучатись з дорослим

З задоволенням досліджує світ

Шукає захисту та втіхи у батьків, коли боїться

Повернення до батьків супроводжується позитивним емоціями

Надає перевагу батькам, а не незнайомим

Опікун = безпечна база

ДОРОСЛІСТЬ

Здатність до тривалих, основаних на довірі взаємовідносин

Високе відчуття власновартості, оптимізм, сприймання критики

Охоче ділиться почуттями з друзями та партнером

Вміє формувати безпечні взаємовідносини, звертатися за допомогою, співпрацювати

АМБІВАЛЕНТНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може боятись незнайомих

Кожна розлука може спричинити великий стрес

Труднощі в регуляції емоцій, надмірна збудженість або ізоляція

Після повернення батьків важко заспокоїти дитину (дитина може бути агресивною)

Неохоче досліджує світ

ДОРОСЛІСТЬ

Важко зблизитись до друзів та партнера

Відсутність віри в свої можливості

Залежність від опікуна, вчителів, від думки інших

Постійна потреба у підтвердженні своїх вмінь та значимості, любові партнера,

В випадку розлуки дуже пригнічений, депресійні стани

УНИКАЮЧА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може уникати дорослих

Не шукає втіхи у батьків

Без різниці, хто займається дитиною – опікун чи інший дорослий

Батьки не є для дитини „безпечною базою”

Оманлива незалежність

Не вміє гратися

Брак емпатії, співчуття

ДОРОСЛІСТЬ

Має проблеми з близькістю та інтимністю.

Вкладає мало емоцій в суспільні та інтимні взаємовідносини

Не вміє, або не хоче ділитися почуттями, думками з іншими.

Брак мотивації, витривалості

Буває агресивним або ж ізолюється

ДЕЗОРГАНІЗОВАНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Непередбачувані прояви поведінки – опір, уникання, втеча і ін.

Спроби емоційної близькості опікуна спричинюють паніку

Може наслідувати агресію

Опікун = ворог

ДОРОСЛІСТЬ

Серйозні проблеми у формуванні взаємовідносин

Низьке відчуття власновартості

Емоційні та психічні проблеми

У взаємовідносинах може приймати роль жертви або насильника

Неприйняття негативногоного досвіду та втрат

ТИПИ ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ• Безпечна (65 - 75%)• Позабезпечна

• Уникаюча (ставлення до незнайомої особи таке саме як до близьких) 15-20%

• Амбівалентна – опір перед сепарацією та повторним контактом 15 – 20%

• Дезорганізована – „застигання”,

Страх перед матір’ю та незнайомими, неадекватні до ситуації реакції

(тип доданий після досліджень Мері Мейн) 5 %

ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ ЯК ПРОЦЕС

ЧОМУ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ Є ВАЖЛИВОЮ?

• Впливає на:• Пізнавальні вміння

• Розвиток свідомості, самооцінки

• Вміння радити собі зі стресом

• Розвиток взаємовідносин

• Вміння радити з загрозами і небезпеками

• Вміння регулювати негативні почуття та емоції

Це базис для розвитку здорової особистості і функціонування у суспільстві

БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Немовлята прив’язуються не до особи, яка їх годує і проводить з ними час, але з тією, яка швидко та адекватно реагує на виражені дитиною потреби (1964, Шейвер, Емерсон)

• „Безпечні” діти в віці 18 місяців, w майже у 100 процентах такі ж самі і у віці 6, 15 та 20 років (1985, Мейн)

• Діти з безпечним типом прив’язаності мають багатьох друзів і створюють в майбутньому хороші стабільні взаємовідносини (1991, Гроссман)

БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ• Дослідження „романтичного

кохання” (1987, Хазан і Шейвер)

• Навіть значні порушення прив’язаності можна лікувати (1988, Квінтон, Руттер)

• Батьки, що дають своїм дітям безпечну прив’язаність, у 70% випадків мали такий же досвід з власними батьками, 30% цього не мали (1990, 2000, 2010)

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЗКУ

Мозок є пластичним організмом, його архітектуру можна змінювати.

ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ• Агресія та аутоагресія

• Невидимий друг

• Надмірна мастурбація

• Раптова зміна своїх звичок

• Проблеми з харчуванням

• Уникання та ізоляція

• Брак друзів, багато часу за комп’ютером

• Все те, що вас тривожить як батьків

ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ

• Дисципліна, чітко виражені правила, структура дня – прийняті спільно з дитиною

• Розпізнання потреб дитини, емоційна “допасованість”• Безумовна любов та емпатія • Прохання допомогти• Тактильний та зоровий контакт• Позитивне спільне проведення часу• Заохочення до вираження своїх потреб, очікувань,

емоцій• Спільні з батьками завдання• Безпечне вираження почуттів та емоцій батьками

ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ

• Розмови на складні теми.

• Передвачуваність батьків і середовища.

• Батьки адвокати своїх дітей.

• Можливість вибору та збільшення у дитини відчуття контролю.

• Відпочинок для батьків

• Допомога спеціалістів

БЕЗПЕЧНІ ГРАНІ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ

Дякую за увагу Дякую за увагу