Upload
elena-kalibaba
View
76
Download
1
Embed Size (px)
Citation preview
• Коли і як появляється прив’язаність?
• Хто і що впливає на розвиток безпечної прив’язаності?
• Коли бути поруч, а коли відпускати
• Тривожні та нормальні прояви поведінки
• Хто такі достатньо хороші батьки
ІСТОРІЯ НАУКИ ПРО ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ
Джон Боулбі 1937 – реферат у Британському Психоаналітичному Товаристві
“Існують мами, які підсвідомо ставляться до своїх дітей з неприязню, їм не вистачає терпіння, своє відторгуюче ставлення вони компенсують через гіперопіку, часто нервують, у деяких мам проявляється невротичне почуття провини, вони можуть прагнути від своїх дітей прояву почуттів або вдячності…”
ГАРРІ БОКВІН – американський педіатр 1942
Чому діти під час перебування у лікарнях не поправляються?
Чому менше сплять, рідко усміхаються?
Чому не відповідають на усмішку?
Чому лікування звичайних інфекцій тягнеться тижнями?...”
АННА ФРЕЙД 1942 - 1944
- Розлуку набагато легше переносили діти у віці 3.5 року та більше
-Після повернення додому, деякі діти були неприязними, ревнивими щодо матерів, емоційно відчуженими
Дослідження дітей, які перебували в цілодобовому садочку
РОЗЛАДИ У ПРИВ’ЯЗАНОСТЯХ
Адаптація: ігнорування інших, аутоагресія, брак довіри, злість, страх, апатія
ДЖЕЙМС РОБЕРТСОН
1. Фаза протесту – крик, “приклеювання” до батьків, плач після їх виходу
2. Фаза розпачу – дитина стає безрадна, нічим не цікавиться, не хоче їсти, часто плаче
3. Фаза відриву – дитина встановлює контакт, починає їсти, раптом “появляється зрвсім інша дитина”, слабо реагує на повернення мами, і не плаче, коли мама виходить
Дослідження малих дітей:
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ
• Селективність – концентрація на конкретній особі, прояви поведінки, які не зустрічаються при взаємовідносинах з іншими
• Пошук фізичної близькості
• Комфорт та безпека, які виникають з близькості
• Сум або страх перед розлукою
ДЖОН БОУЛБІ I МЕРІ ЕЙНСВОРТ
1969 – Джон Боулбі
Прив’язаність – це функція адаптації, яка сприяє репродукції та виживанню
1978 – Мері Ейнсворт
Процедура
Незнайомої Ситуації
ГІПОТЕЗА ЧУТТЄВОСТІ ОПІКУНА
• Усвідомлення сигналів дитини
• Здатність до належної інтерпретації сигналів дитини (в тому числі емпатія)
• Адекватна реакція на сигнал дитини (тожсамий з потребою дитини)
• Швидкість реакції
БЕЗПЕЧНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ
ДИТИНСТВО
Може розлучатись з дорослим
З задоволенням досліджує світ
Шукає захисту та втіхи у батьків, коли боїться
Повернення до батьків супроводжується позитивним емоціями
Надає перевагу батькам, а не незнайомим
Опікун = безпечна база
ДОРОСЛІСТЬ
Здатність до тривалих, основаних на довірі взаємовідносин
Високе відчуття власновартості, оптимізм, сприймання критики
Охоче ділиться почуттями з друзями та партнером
Вміє формувати безпечні взаємовідносини, звертатися за допомогою, співпрацювати
АМБІВАЛЕНТНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ
ДИТИНСТВО
Може боятись незнайомих
Кожна розлука може спричинити великий стрес
Труднощі в регуляції емоцій, надмірна збудженість або ізоляція
Після повернення батьків важко заспокоїти дитину (дитина може бути агресивною)
Неохоче досліджує світ
ДОРОСЛІСТЬ
Важко зблизитись до друзів та партнера
Відсутність віри в свої можливості
Залежність від опікуна, вчителів, від думки інших
Постійна потреба у підтвердженні своїх вмінь та значимості, любові партнера,
В випадку розлуки дуже пригнічений, депресійні стани
УНИКАЮЧА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ
ДИТИНСТВО
Може уникати дорослих
Не шукає втіхи у батьків
Без різниці, хто займається дитиною – опікун чи інший дорослий
Батьки не є для дитини „безпечною базою”
Оманлива незалежність
Не вміє гратися
Брак емпатії, співчуття
ДОРОСЛІСТЬ
Має проблеми з близькістю та інтимністю.
Вкладає мало емоцій в суспільні та інтимні взаємовідносини
Не вміє, або не хоче ділитися почуттями, думками з іншими.
Брак мотивації, витривалості
Буває агресивним або ж ізолюється
ДЕЗОРГАНІЗОВАНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ
ДИТИНСТВО
Непередбачувані прояви поведінки – опір, уникання, втеча і ін.
Спроби емоційної близькості опікуна спричинюють паніку
Може наслідувати агресію
Опікун = ворог
ДОРОСЛІСТЬ
Серйозні проблеми у формуванні взаємовідносин
Низьке відчуття власновартості
Емоційні та психічні проблеми
У взаємовідносинах може приймати роль жертви або насильника
Неприйняття негативногоного досвіду та втрат
ТИПИ ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ• Безпечна (65 - 75%)• Позабезпечна
• Уникаюча (ставлення до незнайомої особи таке саме як до близьких) 15-20%
• Амбівалентна – опір перед сепарацією та повторним контактом 15 – 20%
• Дезорганізована – „застигання”,
Страх перед матір’ю та незнайомими, неадекватні до ситуації реакції
(тип доданий після досліджень Мері Мейн) 5 %
ЧОМУ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ Є ВАЖЛИВОЮ?
• Впливає на:• Пізнавальні вміння
• Розвиток свідомості, самооцінки
• Вміння радити собі зі стресом
• Розвиток взаємовідносин
• Вміння радити з загрозами і небезпеками
• Вміння регулювати негативні почуття та емоції
Це базис для розвитку здорової особистості і функціонування у суспільстві
БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
• Немовлята прив’язуються не до особи, яка їх годує і проводить з ними час, але з тією, яка швидко та адекватно реагує на виражені дитиною потреби (1964, Шейвер, Емерсон)
• „Безпечні” діти в віці 18 місяців, w майже у 100 процентах такі ж самі і у віці 6, 15 та 20 років (1985, Мейн)
• Діти з безпечним типом прив’язаності мають багатьох друзів і створюють в майбутньому хороші стабільні взаємовідносини (1991, Гроссман)
БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ• Дослідження „романтичного
кохання” (1987, Хазан і Шейвер)
• Навіть значні порушення прив’язаності можна лікувати (1988, Квінтон, Руттер)
• Батьки, що дають своїм дітям безпечну прив’язаність, у 70% випадків мали такий же досвід з власними батьками, 30% цього не мали (1990, 2000, 2010)
ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ• Агресія та аутоагресія
• Невидимий друг
• Надмірна мастурбація
• Раптова зміна своїх звичок
• Проблеми з харчуванням
• Уникання та ізоляція
• Брак друзів, багато часу за комп’ютером
• Все те, що вас тривожить як батьків
ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ
• Дисципліна, чітко виражені правила, структура дня – прийняті спільно з дитиною
• Розпізнання потреб дитини, емоційна “допасованість”• Безумовна любов та емпатія • Прохання допомогти• Тактильний та зоровий контакт• Позитивне спільне проведення часу• Заохочення до вираження своїх потреб, очікувань,
емоцій• Спільні з батьками завдання• Безпечне вираження почуттів та емоцій батьками
ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ
• Розмови на складні теми.
• Передвачуваність батьків і середовища.
• Батьки адвокати своїх дітей.
• Можливість вибору та збільшення у дитини відчуття контролю.
• Відпочинок для батьків
• Допомога спеціалістів