В И К О Н А Л А : С Т У Д Е Н Т К А Г Р У П И А М 5 / 2

З У Б А Н Ь В І К Т О Р І Я

Шляхи розселення шкідливих організмів

План

1. Загальні відомості.

2. Історія.

3. Небезпека поширення.

4. Вимоги до карантинних шкідливих організмів.

Шляхи (способи) розповсюдження – це будь-які способи і шляхи, якими можливе проникнення та /або розповсюдження даного шкідливого організму.

Шляхи розповсюдження шкідливих організмів різноманітні .Вони можуть бути активними й пасивними. Активні міграції комах (перельоти, переповзання) сприяють

розселенню карантинних видів, насіння бур'янів переноситься на шерсті тварин чи пір'ї птахів.

Пасивні міграції пов'язані переважно з переміщенням товару, абіотичними чинниками (повітряні та водні течії) та з діяльністю людини – явище антропохорії( господарська діяльність, переміщення товару, транспорту тощо).

Історія`

Протягом тисячоліть розповсюдження шкідливих організмів відбувалось паралельно з розселенням людини. різкий стрибок в цьому процесі був пов'язаний з відкриттям Америки, морського шляху в індію та широкою колонізаторською діяльністю європейських народів у XVI – XVIII ст., що супроводжувалась масовим перевезенням с/г продукції, посадкового та насіннєвого матеріалів з Європи в колонії та навпаки.

Небезпеці перенесення шкідливих організмів рослин у процесі господарської діяльності людини тривалий час не надавали належного значення. Лише на початку XVIII ст. звернули увагу на те, що разом з корисними рослинами завозяться і небезпечні види бур'янів , збудники хвороб та шкідники , які в нових умовах існування завдали значних збитків не лише с/г , а й екосистемам в цілому. Класичними прикладами є завезення з американськими лозами винограду у Європу небезпечного шкідника виноградної філоксери, збудників захворювань мільдью та оїдіуму. А разом з картоплею - колорадського жука, збудника фітофторозу, картопляних цистоутворюючих нематод.

Філоксера виноградна спричинила загибель виноградників європейських сортів у Франції та в інших країнах Європи, в Криму, Бессарабії та на Кавказі. А внаслідок епіфітотійного ураження картоплі фітофторою в 1865 р. в Ірландії спостерігалась масова загибель посадок культури, що призвело до глоду і смерті тисяч людей.

Небезпека поширення

Небезпека проникнення чужорідного шкідника, збудника хвороби чи буряну зростає, якщо життєвий цикл шкідливого організму певним чином тісно повязний з рослинним товаром, наприклад – занесення кокцид із садивним матеріалом, щкідників запасів – із зерном та зернопродуктами, збудників захворювань сої, кукурудзи та соняшнику – з іх насінням та ін. На практиці існує небезпека завезення шкідливого організму з тарою або пакувальним матеріалом, транспортними засобами, а також із залишками грунту на коренях рослипн6, підборах пасажирів.

Практика доводить, що після проникнення на нові території успішно натуралізуються види з високою екологічною пластичністю, високою репродуктивною здатністю, сильною конкурентоспроможністю. Подальшому розвитку і розповсюдженню шкідливого організму в нових ареалах сприяє наявність кормових рослин та відповідних кліматичних умов. Доведено, що впродовж кожного наступного десятиріччя відбувається інтродукція (проникнення шкідливого організму, що супроводжується його акліматизацією) щонайменше 3-5 чужинних (адвентивних) збудників хвороб рослин та 5-10 шкідників рослин.

У світовій практиці відмічено появу нових агресивних патотипів, які часто селекціонується тривалим використанням в сільськогосподарській практиці стійких сортів та гібридів на одній і тій самій генетичній основі , наприклад раса Т південного гельмінтоспоріозу кукурудзи. Поява її у США пов'язана з вирощуванням лише стійких гібридів з цитоплазмою чоловічої стерильності техаського типу. Прямі економічні збитки для США від цього захворювання складають близько 1 млрд. долл. і приблизно стільки ж затрат потрібно для переведення насінництва кукурудзи на іншу генетичну основу.

Схожа картина виникла зі збудником фомопсису соняшника, виявленого на посівах насінням молдавського походження.

Останнім часом в Україні виявляли поодинокі вогнища грибкових хвороб: білої іржастості хризантем, раку стебла сої, південного гельмінтоспоріозу кукурудзи, раса Т, які у 2001 році були ліквідовані.

При збереженні нині діючої структури та географії імпортних поставок підкарантинної продукції перед сільським господарством країни в найближчий час може постати ряд нових патогенних рас ряду видів склероспоріозу та диплодіозу кукурудзи азіатського та північноамериканського походження, північноамериканськими расами опіку бобів та раку стебла сої, патогенних рас головні пшениці, північноамериканської раси несправжньої борошнистої роси соняшника, кореневої галлової картопляної нематоди, опіку плодових та іншими.

Вимоги до карантинних шкідливих органзмів

Відповідно до Міжнародної конвенції із захисту рослин та

нормативних документів Європейської організації карантину й

захисту рослин, карантинний шкідливий організм має одночасно

відповідати таким вимогам: бути обмежено поширеним або й зовсім не бути на території країни; можливе його занесення із продукцією, що ввозиться в країну з вантажами та на транспортних засобах;

бути здатним акліматизуватися на території країни; завдавати істотної шкоди культурним рослинам; регулюватися карантинними фітосанітарними заходами.

Дякую за увагу!