ХХлоридна лоридна кислотакислота

Презентацію Презентацію підготувалапідготувала

учениця 10 класуучениця 10 класуМоцна АнгелінаМоцна Ангеліна

• ХХлоридна кислоталоридна кислота, також: соляна кислота, хлороводнева кислота — розчин хлороводню (HCl) у воді. Соляна кислота є типовою кислотою. За своєю хімічною активністю вона належить до найсильніших кислот. Подібно до інших сильних кислот вона активно розчиняє більшість металів з виділенням водню, взаємодіє з оксидами металів тощо.

Електронна та графічна формули молекули хлороводню

Історія відкриттяІсторія відкриття• Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік Василь Василь

ВалентинВалентин і в XVI ст. Андреас ЛібавійАндреас Лібавій в старанних пошуках чудодійного життєвого еліксиру прокаливали у своїх алхімічних приладах кухонну сіль з галуном і купоросами і отримали продукт, який описали під назвою «кислого спирту». Це і була знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста. Для перших дослідників це була абсолютно нова речовина, що володіла властивостями, які сильно вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали вона роз'їдала, тканини руйнувала.

• У 1658 р. німецький хімік Й. ГлауберЙ. Глаубер (1604-1670)

знайшов новий спосіб отримання соляної кислоти, яку він назвав «соляним спиртом». Спосіб цей широко застосовується досі в лабораторіях. Він нагрівав кухонну сіль з концентрованою сірчаною кислотою і «дим», що виділявся, поглинав водою.

• У 1772 р. англійський хімік Джозеф ПрістліДжозеф Прістлі (1733-1804) встановив, що при дії сірчаної кислоти на кухонну сіль виділяється безбарвний газ, який може бути зібраний над ртуттю, і що цей газ має надзвичайно велику здатність розчинятися у воді. Водний розчин цього газу отримав назву «соляної кислоти» (acidum muriaticum), а сам газ Прістлі назвав «чистою газоподібною соляною кислотою».

• У 1774 р. шведський хімік К.В. К.В. ШеєлеШеєле (1742-1786), досліджуючи дію соляної кислоти на оксид марганцю(IV), знайшов, що він розчиняється в соляній кислоті на холоді, утворюючи темно-коричневий розчин, з якого при нагріванні виділяється газ жовто-зеленого кольору, що володіє дуже різким запахом, здатністю руйнувати рослинні фарби і діє на всі метали, не виключаючи золота. Шеєле вважав, що сенс цієї реакції полягає в тому, що під дією оксиду марганцю(IV) з соляною кислотою йде з неї флогістон, завдяки чому соляна кислота перетворюється в жовто-зелений газ. Тому сам газ він назвав «дефлогістованою соляною кислотою».

Хімічні властивості• Хлоридна кислота взаємодіє з металами, що в

ряду металів стоять до водню, з утворенням солі та виділеням водню.

Fe+2HCl=FeCl2+H2↑ Сu+НСl≠• Взаємодіє з основними оксидами: А12O3+6НС1=2АlС3+3Н2• Взаємодіє з лугами: NaOH+HCl=NaCl+Н2O• Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі —

це взаємодія з арґентум нітратом. • Хлоридна кислота є типовою сильною кислотою.

Фізичні властивостіФізичні властивості • Хлороводень — це безбарвний газ, який на

повітрі димить, взаємодіючи з атмосферною вологою.

• Гарно розчинний у воді • Температура плавління : -115 °С • Температура кіпіння : -85 °С • У рідкому вигляді — безбарвна

рухома рідина.

Отримання• У лабораторних умовах хлороводень

одержують при дії концентрованої сульфатної кислоти на хлорид натрію при сильному нагріванні:

• У промисловості його добувають зазвичай спалюванням водню в атмосфері хлору у спеціальних пальниках:

• HCl також можна отримати гідролізом ковалентних галогенідів, таких як хлористий фосфорит, тіонілхлорид (SOCl2), і гідролізом хлорангідридів карбонових кислот:

• Хлоридну кислоту отримують розчиненням газуватого хлороводню у воді.

ЗастосуванняЗастосування

• Хлоридна кислота застосовується для добування її солей (хлориду барію, хлориду цинку тощо), при травленні металів, а також у харчовій промисловості і медицині. Як реагент використовується в усіх хімічних лабораторіях.

Безпека !Безпека !• Вдихання хлороводню може призвести

до кашлю, задухи, запалення носу, горла, і верхніх дихальних шляхів, а у важких випадках, набряку легень, порушення роботи кровоносної системи, і навіть смерть. Контактуючи зі шкірою може викликати почервоніння, біль, і важкі опіки. Хлористий водень спричиняє серйозні опіки очей і незворотне пошкодження очей.

Дякую за увагу!