Зміна епох.Зміна епох.Витоки Витоки

розвитку розвитку літератури літератури ХХ століттяХХ століття

Історія людства – це процес взаємин людини зі світом.Історія людства – це процес взаємин людини зі світом. Людина та її взаємини зі світом – у центрі філософії, теології, Людина та її взаємини зі світом – у центрі філософії, теології,

культури, мистецтва, літературикультури, мистецтва, літератури

Людина і світ в різні епохиЛюдина і світ в різні епохи1 .У міфах йдеться про

невіддільність хаосу і ладу на землі, з’являються спроби впорядкувати хаос, віднайти

новий порядок

2 .В епосі картина світу видається ідеально впорядкованою, бо

людина є невід’ємною часткою “ми” – роду, племені, що

існують за певними законами і традиціями.

3 .Встановлення християнства несе з собою суттєву зміну орієнтирів:

віщою мірою людини і людського стає Бог як символ духовних чеснот, як втілення єдності Людини і Природи. На

цьому базується культура і мистецтво Середньовіччя.

4 .Доба Відродження започатковує антропоцентризм, тобто

переакцентування на Людину, на безмежні можливості її

розуму, на її сили і потенціал.

5 .Ідеологія Просвітительства взяла за основу ренесансний гуманізм і шукала нове наукове обгрунту-

вання антропоцентризму, намагалася збагнути людину в усій її складності, у взаємодії

розуму і почуття, раціонального і природного.

6 .Доба Бароко прагне зафіксувати всю складність і

багатозначність світу.

Людина і світ у різні епохиЛюдина і світ у різні епохи7 .Готика показує людину під

владою таємничих, надприродних сил.

8 .Романтизм протиставляє окрему індивідуальність, самобутню і неповторну, системі буденного

й ницього .

9 .Реалізм спирається на незворушний порядок причинно-наслідкового

ланцюга, “вписує” людину в цю всесвітню систему.

10 .ХІХ ст. було своєрідною “золотою добою” людства. Хоч його і не обминули ні війни, ні

пошесті, ні трагедії, проте незмінною залишилася віра в

безмежні можливості розуму – в Прогрес. Здавалося, що людина

вповні пізнала і спроможна підкорити завдяки своєму

розумові світ, опанувати логіку розвитку і Всесвіту, і власної

особистості. Саме в ХІХ ст. було розроблено систему хімічних

елементів Менделєєва, біологічну – Ліннея, економічну

і соціальну – Маркса, ідеологічну – Гегеля. Таким

чином було унормовано взаємини людини і світу…

Д.І. Менделєєв (Д.І. Менделєєв (18341834--19071907) — російський ) — російський вчений-енциклопедист: відомий як фізик, вчений-енциклопедист: відомий як фізик,

хімік, економіст, технолог, геолог, хімік, економіст, технолог, геолог, метеоролог, педагогметеоролог, педагог

Карл Лінней (1707-1778) — шведський лікар і Карл Лінней (1707-1778) — шведський лікар і натураліст, який заклав основи наукової натураліст, який заклав основи наукової

класифікації живих організмів.класифікації живих організмів.

Карл Генріх Маркс (1818-1883) — філософ, Карл Генріх Маркс (1818-1883) — філософ, економіст, політичний журналіст. Його економіст, політичний журналіст. Його

публікації сформували основу публікації сформували основу комуністичного і соціалістичного руху – комуністичного і соціалістичного руху –

марксизм.марксизм.

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) — Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) — німецький філософ, один з творців німецької німецький філософ, один з творців німецької класичної філософії і філософії романтизму.класичної філософії і філософії романтизму.

Макс Вебер, один з провідних Макс Вебер, один з провідних культурологів нашої доби, культурологів нашої доби, оглядаючи ХІХ ст., відзначає, оглядаючи ХІХ ст., відзначає, що “то була ера віри в розум, що “то була ера віри в розум, і саме завдяки йому вдалося і саме завдяки йому вдалося досягти суперорганізованого досягти суперорганізованого сучасного економічного сучасного економічного порядку, який, своєю чергою, порядку, який, своєю чергою, увув’’язнив людину до “залізної язнив людину до “залізної клітки”. “Саме цей порядок клітки”. “Саме цей порядок спричинився до технічних та спричинився до технічних та економічних підвалин економічних підвалин машинного виробництва, що машинного виробництва, що й тепер визначає життя всіх, й тепер визначає життя всіх, народжених у цьому народжених у цьому механізмі, з надзвичайною механізмі, з надзвичайною силою”, - тобто до панування силою”, - тобто до панування цивілізації, її переважання цивілізації, її переважання над культурою.над культурою.

Еміль Максиміліан Вебер (Макс Вебер) Еміль Максиміліан Вебер (Макс Вебер) (1864-1920) — німецький соціолог, (1864-1920) — німецький соціолог,

історик і економіст. історик і економіст.

Фрідріх Фрідріх НіцшеНіцше

Але вже наприкінці минулого, Але вже наприкінці минулого, загалом досить благополучного загалом досить благополучного ХІХ ст., доби позитивізму, ХІХ ст., доби позитивізму, систематизації та раціоналізму, систематизації та раціоналізму, в культурі стають помітні в культурі стають помітні ознаки кризових явищ. Саме ознаки кризових явищ. Саме тоді одна за одною зтоді одна за одною з’’являються являються бунтівні та алогічні особистості, бунтівні та алогічні особистості, феномени, школи. феномени, школи.

Власне першим, хто з усією Власне першим, хто з усією гостротою і відчайдушною гостротою і відчайдушною сміливістю порушив питання сміливістю порушив питання про вичерпність гуманізму, був про вичерпність гуманізму, був автор “Так промовляв автор “Так промовляв Заратустра” Фрідріх Ніцше. Заратустра” Фрідріх Ніцше.

Фрідріх Виільгельм Ниіцше (Фрідріх Виільгельм Ниіцше (18441844——19001900) — німецький філософ, представник ) — німецький філософ, представник ірраціоналізму. Він піддав різкій критиці релігію, культуру і мораль свого часу і ірраціоналізму. Він піддав різкій критиці релігію, культуру і мораль свого часу і створив власну етичну теорію. Його твори носять афористичний характер. Його створив власну етичну теорію. Його твори носять афористичний характер. Його

філософія справила великий вплив на формування екзистенціалізму і постмодернізму.філософія справила великий вплив на формування екзистенціалізму і постмодернізму.

Томас Томас МаннМанн

Піддавши жорсткій критиці християнську Піддавши жорсткій критиці християнську етику, нещадно висміявши пересічність, етику, нещадно висміявши пересічність, оголосивши про смерть Бога, Ніцше кинув оголосивши про смерть Бога, Ніцше кинув виклик усій системі гуманістичних виклик усій системі гуманістичних цінностей.цінностей.

Томас Манн писав: Томас Манн писав: “Моральний “Моральний критицизм був не тільки і не стільки критицизм був не тільки і не стільки індивідуальною пристрастю самого індивідуальною пристрастю самого Ніцше, але й загальною тенденцією доби. Ніцше, але й загальною тенденцією доби. Доба ця – кінець століття, час, коли Доба ця – кінець століття, час, коли європейська інтелігенція вперше європейська інтелігенція вперше виступила проти облудної моралі свого виступила проти облудної моралі свого вікторіанського буржуазного сторіччя. Не вікторіанського буржуазного сторіччя. Не можна не здивуватися подібності низки можна не здивуватися подібності низки суджень Ніцше до тих випадків проти суджень Ніцше до тих випадків проти моралі, якими в той самий час шокував і моралі, якими в той самий час шокував і звеселяв читачів англійський естет Оскар звеселяв читачів англійський естет Оскар Уайльд… Ми присутні при завершенні Уайльд… Ми присутні при завершенні епохи буржуазно-гуманістичної і епохи буржуазно-гуманістичної і ліберальної, що народилася в добу ліберальної, що народилася в добу Відродження, досягла розквіту в період Відродження, досягла розквіту в період Французької революції, і тепер ми Французької революції, і тепер ми присутні при її останніх корчах та агонії”. присутні при її останніх корчах та агонії”.

Манн діагностував крах впорядкованої, Манн діагностував крах впорядкованої, унормованої буржуазності. Час довів, що унормованої буржуазності. Час довів, що то була криза самого гуманізму. то була криза самого гуманізму. Пауль Томас Манн (1875-1955) — великий Пауль Томас Манн (1875-1955) — великий

німецький письменник, есеїст, майстер німецький письменник, есеїст, майстер епічного роману, лауреат Нобелівської епічного роману, лауреат Нобелівської

премії з літератури (1929)премії з літератури (1929)

Микола Микола БердяєвБердяєв

Як констатував філософ Як констатував філософ М.Бердяєв, “після Ніцше… М.Бердяєв, “після Ніцше… гуманізм уже неможливий, гуманізм уже неможливий, навіки здоланий”. навіки здоланий”.

Щоправда, в цьому афоризмі Щоправда, в цьому афоризмі криється певний парадокс. криється певний парадокс. Адже для Ніцше міра всього – Адже для Ніцше міра всього – людина, щоправда не людина, щоправда не християнська, а язичницька, християнська, а язичницька, тож кризу гуманізму можна тож кризу гуманізму можна витлумачити і як необхідність витлумачити і як необхідність пошуку нових можливостей, пошуку нових можливостей, нехристиянських параметрів нехристиянських параметрів для гармонізації стосунків для гармонізації стосунків людини і світу. людини і світу.

Бердяєв Микола Олександрович (1874-Бердяєв Микола Олександрович (1874-1948) – російський релігійний 1948) – російський релігійний

філософ-ідеаліст, один з філософ-ідеаліст, один з засновників екзистенціалізма в Росії. засновників екзистенціалізма в Росії.

Криза – це період зламуКриза – це період зламу Як відомо, криза – це період Як відомо, криза – це період

зламу. Західна цивілізація зламу. Західна цивілізація неодноразово переживала неодноразово переживала кризові стани, але щоразу кризові стани, але щоразу знаходила в собі нові сили знаходила в собі нові сили для їх подолання. Тепер же для їх подолання. Тепер же розпадалися зврозпадалися зв’’язки людини язки людини в системі світу, а відтак – в системі світу, а відтак – поглиблювалася її самотність, поглиблювалася її самотність, відстороненість у світі, який, відстороненість у світі, який, як зяк з’’ясувалося, не ясувалося, не вкладається в раціональну вкладається в раціональну систему причин і наслідків, систему причин і наслідків, так само як і поведінку так само як і поведінку людини не можна звести людини не можна звести лише до логіки і здорового лише до логіки і здорового глузду.глузду.

Зігмунд Зігмунд ФрейдФрейд

Слід зазначити, що Слід зазначити, що неабияку роль у потрясінні неабияку роль у потрясінні основ усталеного світу основ усталеного світу відіграла Паризька комуна, відіграла Паризька комуна, не менше – наукові не менше – наукові відкриття тієї доби, відкриття тієї доби, зокрема природничих наук: зокрема природничих наук: встановлення факту встановлення факту відносності часу і простору, відносності часу і простору, величезної ролі величезної ролі підсвідомого в людині підсвідомого в людині (Зігмунд Фрейд), взаємин (Зігмунд Фрейд), взаємин часу і психології, часу і часу і психології, часу і пампам’’яті… Все це яті… Все це стимулювало й стимулювало й підштовхувало до сумнівів підштовхувало до сумнівів щодо старих істин, щодо старих істин, звичного світосприйняття. звичного світосприйняття. І, безперечно, не могло не І, безперечно, не могло не позначитися на літературі позначитися на літературі та мистецтві. та мистецтві.

Зігмунд Фрейд (Фройд) (1856-1939) — Зігмунд Фрейд (Фройд) (1856-1939) — австрійський невролог і засновник австрійський невролог і засновник

психоаналітичної школипсихоаналітичної школи

Роль Роль романтизмуромантизму

Проте не слід забувати, що Проте не слід забувати, що літературі ХІХ ст., крім літературі ХІХ ст., крім реалізму, надзвичайно реалізму, надзвичайно сильним у Європі було сильним у Європі було начало романтичне, де начало романтичне, де людина-бунтар протистояла людина-бунтар протистояла буржуазній системі, буржуазній системі, задихаючись у тісному задихаючись у тісному просторі буденності, у просторі буденності, у філістерській моралі, в її філістерській моралі, в її обмеженнях і канонах. обмеженнях і канонах.

Саме романтизм постійно Саме романтизм постійно підтримував горіння підтримував горіння людської індивідуальності, людської індивідуальності, ренесансний гуманізм, віру в ренесансний гуманізм, віру в людину. людину.

““Канарки в Канарки в клітці”клітці”

Американський письменник Американський письменник Курт Воннегут називає митців Курт Воннегут називає митців “канарками в клітці”. Ця “канарками в клітці”. Ця пташина набагато раніше від пташина набагато раніше від людини відчуває запах метану, людини відчуває запах метану, який призводить до катастроф який призводить до катастроф у шахтах. Тому шахтарі й у шахтах. Тому шахтарі й беруть канарок до забоїв, аби беруть канарок до забоїв, аби вони попереджали про вони попереджали про небезпеку… Подібними небезпеку… Подібними “канарками” для людства ХХ ст. “канарками” для людства ХХ ст. стали французькі поети і стали французькі поети і художники, котрі художники, котрі спробували спробували вивести людину поза межі вивести людину поза межі системності, наголошуючи на системності, наголошуючи на її особистісному, унікальному її особистісному, унікальному й неповторномуй неповторному. .

Курт Воннегут (1922-2007) – американський Курт Воннегут (1922-2007) – американський письменник, сатирик, художникписьменник, сатирик, художник

ІмпресіоністиІмпресіоністи Якщо історичною межею сторіч стала Паризька комуна, то в Якщо історичною межею сторіч стала Паризька комуна, то в

культурі ХХ-е століття, власне, починається вже з 1874 р. – з культурі ХХ-е століття, власне, починається вже з 1874 р. – з першої виставки імпресіоністів, що задемонструвала бунт першої виставки імпресіоністів, що задемонструвала бунт проти академічного мистецтва та його естетичних законів. проти академічного мистецтва та його естетичних законів. Саме тоді було виставлено картину Саме тоді було виставлено картину Клода Моне “Імпресія. Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”.Схід сонця”.

Моне, Ренуар, Піссаро, Сіслей, ДегаМоне, Ренуар, Піссаро, Сіслей, Дега замість лакованих замість лакованих декорацій академістів відтворювали “подих живої натури”, декорацій академістів відтворювали “подих живої натури”, вільно компонували, запроваджуючи нову техніку, тому вільно компонували, запроваджуючи нову техніку, тому дивитися їх картини слід здаля, з дистанції, аби побачити ціле дивитися їх картини слід здаля, з дистанції, аби побачити ціле і скласти про нього власне враження. Розум, раціо аж ніяк не і скласти про нього власне враження. Розум, раціо аж ніяк не відкидаються, однак ними не обмежуються, відкриваючи шлях відкидаються, однак ними не обмежуються, відкриваючи шлях емоціям, фантазії, переживанню, алогічному, символові, емоціям, фантазії, переживанню, алогічному, символові, метафоріметафорі..

Клод Моне. “Імпресія Схід сонця”Клод Моне. “Імпресія Схід сонця”

Клод Моне. “Імпресія Схід сонця”Клод Моне. “Імпресія Схід сонця”

Клод Моне. “Осінь”Клод Моне. “Осінь”

Клод Моне. “Ставок з ліліями””Клод Моне. “Ставок з ліліями””

Клод Моне. “Латаття (Хмаринки)””Клод Моне. “Латаття (Хмаринки)””

Едгар Дега. “Чотири танцівниці”Едгар Дега. “Чотири танцівниці”

Едгар Дега. “Балерини на поклонах”Едгар Дега. “Балерини на поклонах”

Огюст Ренуар. “Жанна Самарі”Огюст Ренуар. “Жанна Самарі” Огюст Ренуар. “Танці в місті”Огюст Ренуар. “Танці в місті”

Огюст Ренуар. “Парасольки”Огюст Ренуар. “Парасольки” Огюст Ренуар. “Ложа”Огюст Ренуар. “Ложа”

Альфред Сіслей. “Берег Сени біля Буживаля”Альфред Сіслей. “Берег Сени біля Буживаля”

Альфред Сіслей. “Галявини весною”Альфред Сіслей. “Галявини весною”

Каміль Піссарро. “Ранкове сонце на снігу”Каміль Піссарро. “Ранкове сонце на снігу”Каміль Піссарро. “Варенжвілль. Захід”Каміль Піссарро. “Варенжвілль. Захід”

Каміль Піссарро. “Бульвар Монмартр в Парижі”Каміль Піссарро. “Бульвар Монмартр в Парижі”

Реалізм ХХ століттяРеалізм ХХ століття Проте, оскільки культура, Проте, оскільки культура,

мистецтво, література – живий мистецтво, література – живий організм, то в ньому не може організм, то в ньому не може бути різких розривів, активної бути різких розривів, активної руйнації способів мислення, руйнації способів мислення, естетичного освоєння світу, естетичного освоєння світу, художньої свідомості, а також художньої свідомості, а також чітко датованих переворотів. У чітко датованих переворотів. У ХХ ст. реалізм не зникає, він ХХ ст. реалізм не зникає, він живе й далі, трансформуючись, живе й далі, трансформуючись, пристосовуючись, пристосовуючись, модифікуючись. модифікуючись.

Великі митці ХХ ст. – Великі митці ХХ ст. – Г.Манн, Г.Манн, А.Франс, Р.Роллан, Дж. А.Франс, Р.Роллан, Дж. Голсуорсі, Г.Грін, Г.Белль, Голсуорсі, Г.Грін, Г.Белль, Т.ДрайзерТ.Драйзер та багато інших та багато інших продовжують класичну продовжують класичну реалістичну традицію, глибоко реалістичну традицію, глибоко занурюючись у психологію занурюючись у психологію сучасника та обставини, які її сучасника та обставини, які її формують. При цьому формують. При цьому художню палітру реалізму художню палітру реалізму значно збагачують набутки значно збагачують набутки інших шкіл і напрямів.інших шкіл і напрямів.

Теодор Драйзер (1871-1945) – Теодор Драйзер (1871-1945) – американський письменникамериканський письменник

Реалізм ХХ століттяРеалізм ХХ століття

Анатоль Франс(1844-1924) – французький Анатоль Франс(1844-1924) – французький романіст і літературний критик, лауреат романіст і літературний критик, лауреат

Нобелівської преміїНобелівської премії

Джон Голсуорсі (1867-1937) – Джон Голсуорсі (1867-1937) – англійський прозаїк і драматург, англійський прозаїк і драматург,

лауреат Нобелівської премії.лауреат Нобелівської премії.

Реалізм ХХ століттяРеалізм ХХ століття

Генріх Теодор Белль (1917-1985) – Генріх Теодор Белль (1917-1985) – німецький письменник і перекладач, німецький письменник і перекладач,

лауреат Нобелівської преміїлауреат Нобелівської премії

Грем Грін(1904-1991) – англійський Грем Грін(1904-1991) – англійський письменник, у 40-і роки – співробітник письменник, у 40-і роки – співробітник

британської розвідки, , лауреат британської розвідки, , лауреат Єрусалимської премії.Єрусалимської премії.

Від реалізму до Від реалізму до модернізмумодернізму

Цим духом переймаються й літератори, численні школи декадентського (від Цим духом переймаються й літератори, численні школи декадентського (від назви часопису “Декаданс”, що виходив у Парижі 80-х рр.) та модерністського назви часопису “Декаданс”, що виходив у Парижі 80-х рр.) та модерністського (від фр. сучасний, новітній) напрямів. У такий спосіб стався поворот від (від фр. сучасний, новітній) напрямів. У такий спосіб стався поворот від мистецтва реалістичного до мистецтва реалістичного до модернізму, авангардизму, модерну, модернізму, авангардизму, модерну, постмодерну, які обстоюють творчий гатунок самої літератури, що стає постмодерну, які обстоюють творчий гатунок самої літератури, що стає своєрідним “другим поверхом” реальності, а не її відбитком. своєрідним “другим поверхом” реальності, а не її відбитком.

““Трагічний гуманізм” Трагічний гуманізм” літератури ХХ ст.літератури ХХ ст.

Література ХХ ст. вражає своїм трагізмом. Головним його витоком є, Література ХХ ст. вражає своїм трагізмом. Головним його витоком є, власне, сама історія цієї епохи – власне, сама історія цієї епохи – епохи революцій, світових війн, епохи революцій, світових війн, тоталітарних режимів та тривалої “холодної війни”.тоталітарних режимів та тривалої “холодної війни”.

Не випадково одним із центральних понять у літературній критиці, Не випадково одним із центральних понять у літературній критиці, що осмислювала досягнення мистецтва слова ХХ ст., став вираз що осмислювала досягнення мистецтва слова ХХ ст., став вираз “трагічний гуманізм”. “трагічний гуманізм”.

Духовний заповіт літератури ХХ ст., адресований прийдешнім

поколінням

““Трагічний гуманізм” Трагічний гуманізм” літератури ХХ ст.літератури ХХ ст.

Викриття трагічних помилок людства, що призвели до

історичних катастроф

Обстоювання духовних засад людського існування,

ствердження віри у добро, чесність, мужність, любов, моральну силу особистості

+

=

ХХ століття очима наших ХХ століття очима наших сучасниківсучасників

Доба революцій, світових війн та масштабних

соціальних експериментів

Епоха науково-технічного прогресу та екологічних

катастроф

Епоха атомної зброї та кривавих диктатур

Ера кіно

Ера завоювання космічного простору

Ера панування комп’ютерних

технологій Озираючись з третього тисячоліття на шлях, що подолала цивілізація у ХХ ст., Озираючись з третього тисячоліття на шлях, що подолала цивілізація у ХХ ст.,

відомий знавець забіжної літератури Л.Андреєв наголошував:відомий знавець забіжної літератури Л.Андреєв наголошував: “…ХХ століття “…ХХ століття здається полем величезного експерименту, зорганізованого Історією, здається полем величезного експерименту, зорганізованого Історією, який лишив нам або руїни, або смутну рівнину “споживацької який лишив нам або руїни, або смутну рівнину “споживацької цивілізації”цивілізації”

ХХ століття очима його ХХ століття очима його сучасниківсучасників

Надії на соціальні перетворення, на побудову

царства рівності і справедливості

Надії на технічні та промислові революції

Поява електричного світла, радіо, телефона

Народження кіно

Бурхливий розвиток автомобілебудування, будування аеропланів,

літаків, пароплавів, підводних човнів

Оновлення традиційних видів мистецтва

А у мистецтві - настрої недовіри до науки, тривоги,

спричиненої втратою колишніх моральних та духовних

орієнтирів (дефіцит духовності), страху перед

майбутніми війнами та революціями, передчуття

близької катастрофи

Культ краси і мистецтва,

потяг до таємни-чого і містичного

Перша Перша світова війна світова війна (1914-1918)(1914-1918) Катастрофа , яку Катастрофа , яку

пророкували мислителі і пророкували мислителі і митці на межі ХІХ-ХХ ст., митці на межі ХІХ-ХХ ст., спіткала людство 1914 р., спіткала людство 1914 р., коли почалася Перша коли почалася Перша світова війна.світова війна.

Війна з її смертями і Війна з її смертями і трагедіями, позбавленими трагедіями, позбавленими будь-якого сенсу, немовби будь-якого сенсу, немовби зробила цю кризу системи, зробила цю кризу системи, цивілізації відчутнішою і цивілізації відчутнішою і наочнішою для мільйонів наочнішою для мільйонів людей, змушених брати в людей, змушених брати в ній участь. ній участь.

І абсолютно логічно цією І абсолютно логічно цією війною було породжено війною було породжено ланцюг соціальних ланцюг соціальних революцій – не тільки в революцій – не тільки в Росії, а й по всій Європі, що Росії, а й по всій Європі, що в різних країнах призвело в різних країнах призвело до різних наслідків. до різних наслідків.

Перша Перша світова війна світова війна (1914-1918)(1914-1918) У цій війні загинуло У цій війні загинуло

близько 10 мільйонів близько 10 мільйонів солдатів, а 21 мільйон солдатів, а 21 мільйон було поранено; у воєнні дії було поранено; у воєнні дії було втягнуто 34 держави було втягнуто 34 держави з населенням понад 1 з населенням понад 1 мільярд чоловік (це мільярд чоловік (це становило 67% населення становило 67% населення планети), економіка планети), економіка багатьох держав була багатьох держав була зруйнована або істотно зруйнована або істотно підірвана.підірвана.

Проте одним з найтяжчих Проте одним з найтяжчих з наслідків війни стала з наслідків війни стала духовна криза, всебічно духовна криза, всебічно відтворена у літературі відтворена у літературі цього періоду. цього періоду.

У Європі спалахнули У Європі спалахнули революції… революції…

Революції і Революції і утопізмутопізм

У Європі спалахнули У Європі спалахнули революції, організатори революції, організатори яких прагнули не лише яких прагнули не лише подолати згубні наслідки подолати згубні наслідки світової війни, а й створити світової війни, а й створити ідеальне суспільство, ідеальне суспільство, засноване на братерстві, засноване на братерстві, любові, рівності. Однак ці любові, рівності. Однак ці наміри виявилися наміри виявилися утопічними.утопічними.

УтопічнеУтопічне – позбавлене – позбавлене наукового обгрунтування наукового обгрунтування зображення ідеального зображення ідеального суспільного ладу; у суспільного ладу; у переносному значенні – переносному значенні – нездійсненна мрія.нездійсненна мрія.

Народження Народження соціалізмусоціалізму

На початку ХХ ст. ще не було На початку ХХ ст. ще не було вичерпано дорешти вичерпано дорешти “енергію соціальних “енергію соціальних утопій”.утопій”. Відтак і далі Відтак і далі розвивалася системність, розвивалася системність, позитивізм – уже соціально-позитивізм – уже соціально-економічний, на якому економічний, на якому фактично постав фактично постав радянський соціалізмрадянський соціалізм з з усіма його комплексами.усіма його комплексами.

Ромен Роллан визнавав: Ромен Роллан визнавав: “Відкриття соціалізму “Відкриття соціалізму було для мене в ті роки було для мене в ті роки справжнім спсправжнім сп’’янінням. Він янінням. Він рятував мене від мого рятував мене від мого власного “я”. Він ніс власного “я”. Він ніс людське братерство”.людське братерство”. Ромен Ролан (1866-1944) – французький Ромен Ролан (1866-1944) – французький

романіст і публіцист, лауреат Нобелівської романіст і публіцист, лауреат Нобелівської преміїпремії

““Казармений Казармений соціалізм”соціалізм”

Для мільйонів знедолених соціалізм Для мільйонів знедолених соціалізм був обіцяною гарантією мінімального був обіцяною гарантією мінімального забезпечення життя (що, до речі, забезпечення життя (що, до речі, справдилося).справдилося).

Для тисяч інтелектуалів соціалізм Для тисяч інтелектуалів соціалізм видався обіцянкою (яка просто не видався обіцянкою (яка просто не могла бути здійсненою) виходу із могла бути здійсненою) виходу із тогочасного індивідуалізму, тогочасного індивідуалізму, самотності, відчуження.самотності, відчуження.

Суспільні, соціальні утопії, як правило, Суспільні, соціальні утопії, як правило, досить швидко перетворюються на досить швидко перетворюються на тоталітаризм, який доводить тоталітаризм, який доводить систематизацію до абсурду, систематизацію до абсурду, обертаючи людину на “гвинтик” у обертаючи людину на “гвинтик” у напрацьованій системі. напрацьованій системі. Неспроможність “казарменого Неспроможність “казарменого соціалізму” стала зрозумілою соціалізму” стала зрозумілою принаймні в 30-і рр., що було принаймні в 30-і рр., що було засвідчено формуванням жанру засвідчено формуванням жанру антиутопії антиутопії у цей період. у цей період.

““Залізна романтика” і Залізна романтика” і “соцреалізм”“соцреалізм” За умов тоталітарної системи За умов тоталітарної системи

розвинулося таке специфічне розвинулося таке специфічне для культури ХХ ст. явище, як для культури ХХ ст. явище, як ідеологізована література. ідеологізована література. Найяскравішими її зразками Найяскравішими її зразками були були “залізна романтика”“залізна романтика” в в Німеччині та Німеччині та “соцреалізм”“соцреалізм” у у СРСР.СРСР.

І комуністична ідеологія, і І комуністична ідеологія, і породжене нею мистецтво породжене нею мистецтво спиралося на праці видатного спиралося на праці видатного мислителя ХІХ ст. мислителя ХІХ ст. Карла Карла МарксаМаркса. Він спробував . Він спробував поєднати досліджені ним поєднати досліджені ним економічні закономірності з економічні закономірності з ідеєю побудови досконалого ідеєю побудови досконалого суспільства.суспільства.

Філософське вчення К.Маркса Філософське вчення К.Маркса стало ідеологічним підгрунтям стало ідеологічним підгрунтям соціалістичного руху ХХ ст. соціалістичного руху ХХ ст.

Карл Генріх Маркс (1818-1883) — філософ, Карл Генріх Маркс (1818-1883) — філософ, економіст, політичний журналіст. економіст, політичний журналіст.

Встановлення фашизмуВстановлення фашизму Поразка у Першій світовій війні та Поразка у Першій світовій війні та

спричинена нею глибока економічна спричинена нею глибока економічна депресія призвели до встановлення в депресія призвели до встановлення в Італії, Німеччині та Іспанії кривавих Італії, Німеччині та Іспанії кривавих фашистських режимів. фашистських режимів.

Характеризуючи один з таких режимів, Характеризуючи один з таких режимів, англійський письменник англійський письменник Джордж Джордж ОрвеллОрвелл підкреслював: підкреслював: “Багато з того, “Багато з того, у що вірив і заради чого працював у що вірив і заради чого працював Веллс (англійський письменник, Веллс (англійський письменник, автор науково-фантастичних та автор науково-фантастичних та соціально-філософських романів), соціально-філософських романів), дістало матеріальне втілення у дістало матеріальне втілення у нацистській Німеччині. Там лад, нацистській Німеччині. Там лад, планування, наука, яку підтримує планування, наука, яку підтримує держава, сталь, бетон, аероплани – держава, сталь, бетон, аероплани – все поставлене на службу ідеям, що все поставлене на службу ідеям, що відповідають камвідповідають кам’’яній добі”яній добі”

Ідеї Фрідріха Ідеї Фрідріха Ніцше у ХХ ст.Ніцше у ХХ ст.

Велике значення для розвитку Велике значення для розвитку культури та мистецтва ХХ ст. мали культури та мистецтва ХХ ст. мали ідеї видатного німецького філософа ідеї видатного німецького філософа ХІХ ст. Фрідріха Ніцше. ХІХ ст. Фрідріха Ніцше.

Значного поширення набув його міф Значного поширення набув його міф про про “надлюдину”“надлюдину” – особистість, – особистість, яка спроможна сягнути вершини яка спроможна сягнути вершини досконалості й сили. Це сильний досконалості й сили. Це сильний індивід, здатний протистояти індивід, здатний протистояти обивательському оточенню. Але обивательському оточенню. Але Ніцше наділив цього індивіда також Ніцше наділив цього індивіда також зневажливою жорстокістю до зневажливою жорстокістю до “слабких”, байдужістю до тих, хто “слабких”, байдужістю до тих, хто страждає. Відтак ніцшеанська страждає. Відтак ніцшеанська “надлюдина” зухвало підносилася “надлюдина” зухвало підносилася не лише над обивательським світом, не лише над обивательським світом, а й над моральними та релігійними а й над моральними та релігійними нормами, що регулюють життя нормами, що регулюють життя людської спільноти. Ця концепція людської спільноти. Ця концепція містила певний антигуманний заряд, містила певний антигуманний заряд, що й дало поштовх до її подальшого що й дало поштовх до її подальшого спотворення. спотворення.

Однак філософ не міг собі уявити, Однак філософ не міг собі уявити, що висловлені ним думки після його що висловлені ним думки після його смерті будуть піднесені на щит смерті будуть піднесені на щит ідеологами гітлерівського режиму… ідеологами гітлерівського режиму…

Філософія інтуїції Анрі Філософія інтуїції Анрі БергсонаБергсона

Анрі БергсонАнрі Бергсон — (1859 —1941) — французький філософ.  — (1859 —1941) — французький філософ. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1927 рік. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1927 рік.

Рушійною силою його міркувань є контраст між Рушійною силою його міркувань є контраст між "результатом" пізнання - теоріями і поняттями - і живою "результатом" пізнання - теоріями і поняттями - і живою дійсністю. Його стратегічною ідеєю є необхідність дійсністю. Його стратегічною ідеєю є необхідність "доповнити теорію пізнання теорією життя".   Бергсон "доповнити теорію пізнання теорією життя".   Бергсон вважає, що "життя" вислизає від нас тільки тому, що ми вважає, що "життя" вислизає від нас тільки тому, що ми намагаємося схопити його інтелектуальними засобами, що намагаємося схопити його інтелектуальними засобами, що схоже на спробу зачерпнути води решетом. Теоретична схоже на спробу зачерпнути води решетом. Теоретична реконструкція "життя" неможлива - от у чому Бергсон реконструкція "життя" неможлива - от у чому Бергсон повністю впевнений. повністю впевнений.           

Сутність життя, за Бергсоном, може бути осягнута тільки Сутність життя, за Бергсоном, може бути осягнута тільки за допомогою за допомогою ІНТУЇЦІЇІНТУЇЦІЇ,, оскільки життя ми переживаємо і, оскільки життя ми переживаємо і, отже, здатні сприйняти безпосередньо. Шляхом цього отже, здатні сприйняти безпосередньо. Шляхом цього безпосереднього розуміння життя, по Бергсону, і є інтуїція. безпосереднього розуміння життя, по Бергсону, і є інтуїція. Інтуїція, по Бергсону, покликана відповісти на всі питання, Інтуїція, по Бергсону, покликана відповісти на всі питання, що традиційно вважалися філософськими. що традиційно вважалися філософськими.           

Філософію життя Бергсона називають ще Філософію життя Бергсона називають ще інтуїтивізм інтуїтивізм БергсонаБергсона, розглядаючи його як представника інтуїтивізму - , розглядаючи його як представника інтуїтивізму - течії філософії, вбачають у інтуїції єдино достовірний засіб течії філософії, вбачають у інтуїції єдино достовірний засіб пізнання. Тож інтуїтивізм виникає на рубежі XIX-XX століть, пізнання. Тож інтуїтивізм виникає на рубежі XIX-XX століть, будучи різновидом будучи різновидом ірраціоналізмуірраціоналізму. .       

Інтуїцію Бергсон протиставляє Інтуїцію Бергсон протиставляє ІНТЕЛЕКТУІНТЕЛЕКТУ, трактуючи його , трактуючи його як знаряддя оперування "мертвими речами" - як знаряддя оперування "мертвими речами" - матеріальними, просторовими об'єктами. матеріальними, просторовими об'єктами. "Інтелект, - стверджує він, - характеризується природним "Інтелект, - стверджує він, - характеризується природним нерозумінням життя».нерозумінням життя».

Відкриття Зигмунда Відкриття Зигмунда ФрейдаФрейда

Суттєву роль у розвитку мистецтва Суттєву роль у розвитку мистецтва та самопізнання людства відіграли та самопізнання людства відіграли відкриття, зроблені у галузі відкриття, зроблені у галузі психології австрійським психології австрійським невропатологом та психіатром невропатологом та психіатром Зигмундом Фрейдом.Зигмундом Фрейдом.

Він дійшов висновку, що поведінка Він дійшов висновку, що поведінка особистості переважно визначається особистості переважно визначається її неусвідомленими імпульсами. її неусвідомленими імпульсами.

Дослідження Фрейда сприяли Дослідження Фрейда сприяли зростанню зацікавлення митців І зростанню зацікавлення митців І половини ХХ ст. цариною половини ХХ ст. цариною несвідомого, ірраціональногонесвідомого, ірраціонального. .

Відгукнулися також література і Відгукнулися також література і мистецтво також на фрейдистські мистецтво також на фрейдистські дослідження сфери сексуального, дослідження сфери сексуального, конфліктів між свідомим та конфліктів між свідомим та підсвідомим, між “культурою” та підсвідомим, між “культурою” та “інстинктом” тощо.“інстинктом” тощо.

Дослідження Карла Дослідження Карла Густава ЮнгаГустава Юнга

Швейцарський психолог і психіатр Швейцарський психолог і психіатр у своїх дослідженнях у своїх дослідженнях колективного, несвідомого колективного, несвідомого спирався на фольклорні й спирався на фольклорні й міфологічні мотиви, виокремив міфологічні мотиви, виокремив певні “першообрази”, які назвав певні “першообрази”, які назвав архетипамиархетипами..

Ця наукова тема вивела вченого на Ця наукова тема вивела вченого на відкриття у глибинах людської відкриття у глибинах людської душі душі “вічного відчуття Бога”,“вічного відчуття Бога”, яке передує свідомості. яке передує свідомості.

Релігія,Релігія, як зазначав він, як зазначав він, забезпечує гармонійний звзабезпечує гармонійний зв’’язок язок свідомогосвідомого з несвідомимз несвідомим. Втрата . Втрата цієї гармонії призводить до цієї гармонії призводить до серйозних розладів у психічному серйозних розладів у психічному житті особистості, а в історичному житті особистості, а в історичному бутті – до катастроф (війн, бутті – до катастроф (війн, тоталітарних режимів, масових тоталітарних режимів, масових репресій тощо)репресій тощо)

Ця думка вченого є дуже Ця думка вченого є дуже важливою. Адже ситуація важливою. Адже ситуація розірваних зврозірваних зв’’язків людини з Богом язків людини з Богом і зумовлене нею сприйняття світу і зумовлене нею сприйняття світу як безглуздого та хаотичного є як безглуздого та хаотичного є однією з головних проблем однією з головних проблем духовної культури ХХ ст.духовної культури ХХ ст.

АтеїзмАтеїзм Особливо гостро проблема Особливо гостро проблема

розірвання зврозірвання зв’’язків з Богом язків з Богом постала на теренах колишньої постала на теренах колишньої Російської імперії у Російської імперії у пореволюційні роки.пореволюційні роки.

““Все, що належало до Все, що належало до релігії, розцінювалося, як релігії, розцінювалося, як злочин. Атеїзм був не просто злочин. Атеїзм був не просто панівною релігією. Він був панівною релігією. Він був войовничою, керівною, з войовничою, керівною, з необмеженими необмеженими повноваженнями програмою повноваженнями програмою знищення всього, що ми знищення всього, що ми позначаємо поняттям позначаємо поняттям “духовний“духовний”, - писала дружина ”, - писала дружина письменника-містика письменника-містика Д.Андреєва, автора книги Д.Андреєва, автора книги “Троянда світу”“Троянда світу”

Революції, війни, офіційна пропаганда тоталітарних режимів, просторікування ідеологів Революції, війни, офіційна пропаганда тоталітарних режимів, просторікування ідеологів споживацького суспільства заступали у ХХ ст. справжні духовні цінності. Однак ці надбання споживацького суспільства заступали у ХХ ст. справжні духовні цінності. Однак ці надбання оберігало й обстоювало мистецтво. оберігало й обстоювало мистецтво.

Хранителькою їх була також художня література, яка, попри усі намагання підкорити її певній Хранителькою їх була також художня література, яка, попри усі намагання підкорити її певній політичній владі, поставити на службу певним ідеологічним цілям, усупереч усім спробам її політичній владі, поставити на службу певним ідеологічним цілям, усупереч усім спробам її знищити, довела істину, афористично висловлену М.Булгаковим: “Рукописи не горят!”знищити, довела істину, афористично висловлену М.Булгаковим: “Рукописи не горят!”

Світові війни виявили природу не Світові війни виявили природу не тільки ворогуючих систем, але й тільки ворогуючих систем, але й самої людини, змушеної в самої людини, змушеної в екстремальних ситуаціях екстремальних ситуаціях оголити власну сутність, яка за оголити власну сутність, яка за нормальних умов прихована за нормальних умов прихована за законами загальноприйнятої законами загальноприйнятої моралі. моралі.

Філософське намагання Філософське намагання осмислити людину , віднайти осмислити людину , віднайти “притулок” для особистості в “притулок” для особистості в світі й суспільствісвіті й суспільстві стало стало підгрунтям багатьох мистецьких підгрунтям багатьох мистецьких рухів і шкіл: рухів і шкіл: українського українського “розстріляного Відродження” “розстріляного Відродження” 20-х рр., “срібного віку” 20-х рр., “срібного віку” російської поезії, теорії російської поезії, теорії дегуманізації мистецтв дегуманізації мистецтв іспанського мислителя іспанського мислителя Ортеги-і-Гасета, елітарної та Ортеги-і-Гасета, елітарної та християнської культурології християнської культурології Т.С.Еліота, французького Т.С.Еліота, французького екзистенціалізму, спалаху екзистенціалізму, спалаху зацікавлення східною зацікавлення східною філософієюфілософією тощо. тощо. Хосе Ортега-і-Гасет (1883-1955) – іспанський Хосе Ортега-і-Гасет (1883-1955) – іспанський

філософ, соціолог і есеїстфілософ, соціолог і есеїст

Народження Народження модернізмумодернізму У міжвоєнну добу широкою повін-У міжвоєнну добу широкою повін-

ню розливається світом мистецтво ню розливається світом мистецтво модерністське, авангардистське, модерністське, авангардистське, експериментальне. Криза буржуаз-експериментальне. Криза буржуаз-ної демократії, гуманізму найповні-ної демократії, гуманізму найповні-ше втілилася у “високому модер-ше втілилася у “високому модер-нізмі” нізмі” Кафки, Еліота, ДжойсаКафки, Еліота, Джойса. .

Модерністи сприймають сучас-Модерністи сприймають сучас-ний їм стан буржуазної цивілі-ний їм стан буржуазної цивілі-зації як трагічний для людини, зації як трагічний для людини, відновлення гармонії людини і відновлення гармонії людини і світу шукають не в перебудові світу шукають не в перебудові соціальних відносин, а в без-соціальних відносин, а в без-межному культурному просторімежному культурному просторі (міфотворчість, культурологія (міфотворчість, культурологія набувають у їхніх творах нових набувають у їхніх творах нових функцій). функцій).

Відтак експериментування стає Відтак експериментування стає нормою, художній твір ускладню-нормою, художній твір ускладню-ється, мистецтво перетворюється ється, мистецтво перетворюється на елітарне, зрозуміле не всімна елітарне, зрозуміле не всім

Франц Кафка (1883-1924) – австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані Франц Кафка (1883-1924) – австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані після його смерті. Його твори пронизані абсурдом і страхом перед зовнішнім світом і вищим після його смерті. Його твори пронизані абсурдом і страхом перед зовнішнім світом і вищим

авторитетом – вони здатні викликати у читачів тривожні відповідні відчуття.авторитетом – вони здатні викликати у читачів тривожні відповідні відчуття.

Модернізм ХХ століттяМодернізм ХХ століття

Томас Стернз Еліот (1888-1965) – Томас Стернз Еліот (1888-1965) – американо-англійський поет, драматург американо-англійський поет, драматург

і літературний критик, представник і літературний критик, представник модернізму в поезії, лауреат модернізму в поезії, лауреат

Нобелівської премії Нобелівської премії

Джеймс Джойс(1882-1941) – ірландський Джеймс Джойс(1882-1941) – ірландський письменник і поет, представник модернізмуписьменник і поет, представник модернізму

АвангардиАвангардизмзм

АвангардизмАвангардизм, , заснований на тих заснований на тих самих засадах, що й самих засадах, що й модернізм, видається модернізм, видається все ж оптимістичнішим, все ж оптимістичнішим, оскільки кожна з його оскільки кожна з його шкіл шкіл вірить, що вірить, що мистецтво спроможне мистецтво спроможне перетворити хаос перетворити хаос реальності на реальності на гармонію і порядокгармонію і порядок. .

Казимир Малевич “Супрематизм”Казимир Малевич “Супрематизм”

Ми і сьогодні живемо в світі постренесансної кризи, Ми і сьогодні живемо в світі постренесансної кризи, коли стало зрозуміло, що людина набагато складніше коли стало зрозуміло, що людина набагато складніше створіння, ніж це уявляли раніше. Нові знання про її створіння, ніж це уявляли раніше. Нові знання про її біологічну природу і можливості, про свідоме й біологічну природу і можливості, про свідоме й підсвідоме, спадковість, так само, як і спростування підсвідоме, спадковість, так само, як і спростування багатьох ілюзій, утопій – усе це, можливо дасть змогу багатьох ілюзій, утопій – усе це, можливо дасть змогу “сконструювати” згодом якусь оновлену особистість, “сконструювати” згодом якусь оновлену особистість, гармонізовану зі світом. І мистецтво, зокрема модернізм гармонізовану зі світом. І мистецтво, зокрема модернізм і постмодернізм, різні експериментальні школи і і постмодернізм, різні експериментальні школи і напрями, відіграють у цьому творчому пошукові помітну напрями, відіграють у цьому творчому пошукові помітну роль, широко послуговуючись модифікованими роль, широко послуговуючись модифікованими традиціями (готика, романтизм, бароко тощо), традиціями (готика, романтизм, бароко тощо), розробляючи й апробуючи різні моделі, застосовуючи розробляючи й апробуючи різні моделі, застосовуючи гру, варіативність, залучаючи до літератури живопис, гру, варіативність, залучаючи до літератури живопис, музику, театр, кіно. Все це розмаїття і визначає картину музику, театр, кіно. Все це розмаїття і визначає картину літератури ХХ ст.літератури ХХ ст.

Автор презентацАвтор презентації –ії –вчитель-методист світової літератури вчитель-методист світової літератури

Золотоніської ЗОШ №3Золотоніської ЗОШ №3Сизько Галина ЛеонідівнаСизько Галина Леонідівна