Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АРТЕМІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №12АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Довідкове бюроПосібник для підготовки до ЗНО

з української літератури

Артемівськ, 2014

1

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Слово про похід Ігорів»

Літературний рід: ліро-епос.Жанр: урочиста ораторська промова; героїчна пісня, повість, поема (різні

трактування дослідників).Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на

половців 1185 р.Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти

зовнішніх ворогів, засудження князівських міжусобиць.Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря);

половці Овлур, Гзак і Кончак.Сюжет: похід князя Ігоря разом із братом

Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця (тут також іде детальний історичний екскурс у минуле Русі) — лихі віщування природи, другий бій і поразка війська Ігоря — плач руських жінок — віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змішане», звернене до руських князів — плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи — князь Ігор у полоні — утеча його з неволі з допомогою Овлура — погоня половців за князем — зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.

Ігор. Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який любить свою батьківщину й без

вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич— чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього— найбільша ганьба: «Лучче ж би потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Вислів цей став крилатим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного знаку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзначають також Всеволод і Святослав, називаючи його сміливим соколом.

Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Його поспішність призвела до трагедії: дружина повністю розгромлена, тисячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне — відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд.

Святослав. Відповідно до ідейного змісту твору, автор називає Святослава великим, грізним київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють «німці і венеціанці, греки і морава». Святослав зображений піклувальником про долю рідної землі: спустошення Русі через князівські міжусобиці та напади

2

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

кочівників відгукуються в серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів»?

Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і шляхетна людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до нового лиха, він звертається із закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича». Цим він хоче об’єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могутньою і незборимою. Автор «Слова…» оспівує мудрість і хоробрість Святослава, адже великий князь київський не лише об’єднав руські землі, а й успішно переміг половців.

Ярославна. Дізнавшись про поразку русичів, поранення й полон чоловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю мужа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі…Зауважимо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи зменшити муки не лише свого мужа, вона вболіває й за інших воїнів-русичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й свідома громадянка своєї держави, полум’яна патріотка, що виступає від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів Київської Русі. І саме ця людяність і сила почуттів, краса вірності в коханні возвеличують її в наших очах.

Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»

«Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се, незважаючи на слова Сіраха: «Веселість серця — життя для людини» — і не втямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта: коли він веселіший? — Тоді, — відповість вам, — коли полюю зайця. — Коли заєць смачніший? — Тоді, — відповість мисливець, - коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, — коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думками, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином, а тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки «Про старість»...

3

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

У байці «Бджола та Шершень» Г. Сковорода висловив ідею «сродної праці»— праці як органічної потреби людини, як найприроднішої форми самовираження і єдиного шляху до гідного життя і духовної насолоди. Ідея твору розкривається через прості образи та приклади, до того ж підкріплені авторськими поясненнями в повчальній частині («силі»). У творі використано діалогічне мовлення.

Григорій Сковорода«Всякому місту — звичай і права»

Вірш «Всякому городу нрав и права» входить до збірки Г. Сковороди «Сад божественних пісень, що проріс із зерен Священного писанія».

Тема (мотив) твору — зображення тогочасного життя. У цьому вірші Г.Сковорода наче шикує в один ряд тих, кого засуджує, — здирників, бюрократів, пияків, розпусників, підлабузників, ледарів. Це пани, що «непрестанно стягають грунта», купці й лихварі, що обманюють людей, чиновники та юристи, що користуються службовим становищем, багатії, чий дім гуде від гулянок, «як кабак».

Ідея твору полягає в засудженні нечесного життя, оспівуванні чистої совісті як найвищої цінності життя людини. На противагу суспільній моралі, герой твору думає про те, як прожити життя з чистою совістю, бо тільки така людина не боїться смерті. Совість і честь не лише протистоять багатству й знатності — вони піднесені автором над усім дріб'язковим, буденним і є основною цінністю життя.

Мова твору образна, основна ідея висловлюється через низку соціальних картин, порівняння, уособлення поняття смерті, використання символічних понять честі, совісті. Нагнітанню основної думки допомагає анафора (єдинопочаток). З метою сатиричного зображення соціальної дійсності використовується емоційно забарвлена лексика (купец лжёт, голова трещит, дур мучит), порівняння (дом, как кабак).

Цей твір можна вважати моральним кредо великого мислителя-гуманіста Г.Сковороди.

4

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Григорій Сковорода«De libertate» («Про свободу»)

У системі людських цінностей філософії Сковороди воля — чи не найголовніша категорія, вищий дар і благо людини, дані їй від народження. Свідчення цьому — саме життя мандрівного філософа: «мне вольность одна єсть нравна», — говорив він. Поняття «воля», «свобода» Г. Сковорода розглядає в багатьох своїх художньо-філософських творах і трактує ці поняття, виходячи насамперед із формування духовного світу людини: «.Бренный кумир ограничен, заключаем теснотою. Духовный же ч е л о в е к есть свободен. В высоту, в глубину, в широту летает беспредельно. Не мешают ему ни горы, ни реки, ни моря, ни пустыні. Провидит отдаленное, прозрит сокровенное, заглядает в прежде бывшее, проникает в будуще...» Позбавитися такої волі з тих чи інших причин — це пошитися в дурні, як каже Г. Сковорода, адже бути вільним, обирати власний шлях відповідно до власних бажань і свого земного призначення — найперша ознака ЛЮДИНИ. Що ж казати про цілий народ, що віками прагнув волі! Тому з великою вдячністю вшановує Г. Сковорода Богдана Хмельницького у поезії «De libertate», написаній у 1757 році. Твір починається спокійним філософським міркуванням про те, що таке воля, в чому її цінність. І тут найвищі, найдорожчі скарби не зрівняються з волею, є перед нею «болотом», брудом. Наступні рядки містять тривожні думки автора, як не «пошитися в дурні» — не втратити «вольність» Завершується поезія хвалою гетьману України. Богдан Хмельницький постає як «батько вольності», що здійснив мрії про волю для свого народу. Ця поезія — не тільки світлий панегірик волі та Б. Хмельницькому як державному діячеві — це ще й бунтівний протест проти антиукраїнської політики російського уряду. Кинути оклик «Будь славен вовек!» гетьманові військ запорозьких у той час, коли Катерина II наказала саме найменування «Сечи и запорожских казаков отдать на вечное забвение», — це свідчення високої громадянської відваги поета.

Поезія «De libertate» — зразок високої громадянської, патріотичної лірики Г.Сковороди. Смисл поезії викладено вишукано, образно, урочисто, з використанням риторичних звертань (Что то за вольность? Добро в ней какое?), риторичного звертання (Будь славен вовек, о муже избранне, /Вольности отче, герою Богдане!), антитези (злато — блато), фразеологізму (в дурни не пошитись).

Григорій Квітка-Основ’яненко«Маруся»

За жанром «Маруся» - сентиментально-реалістична повість. Cентименталізм - напрям у європейській літературі другої половини XVIII- початку XIX ст., що прийшов на зміну класицизму й розвивався як утвердження чуттєвої стихії на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму. Щоб глибше розкрити внутрішній світ героїв, автори сентиментальних творів використовують динамічний пейзаж, ліричні відступи, народнопоетичну лексику, зокрема пестливі слова, почуття героїв змальовують надмірними. Тон розповіді – розчулений,

5

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

оскільки це відповідає завданню сентименталізму – викликати в читача жаль і співчуття до героїв, що зазнали складних життєвих випробувань. Розповідь ведеться від першої особи.

Повість «Маруся» має дидактичний характер, чим зумовлена структура твору: він складається з двох частин: авторський вступ-теза «…чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь…» і сюжет-ілюстрація, що стверджує правильність цієї тези.

Тема твору – кохання Марусі й Василя. Можна сказати, що ця повість – балада в прозі про кохання, долю та смерть.

Ідея твору – піднесення краси почуттів простої людини – повною мірою реалізує основні завдання сентименталізму.

Повість має одну сюжетну лінію. Основу сюжету складають події, що показують зародження та розвиток почуттів між закоханими.

Експозицією є розповідь про Наума Дрота і його жінку Настю до народження Марусі, дитинство Марусі.

Зав’язка повісті – зустріч Марусі й Василя на весіллі.Цікавим є розвиток дії, який через розповідь про розвиток кохання Марусі й

Василя показує також життя українського селянства, звичаї й обряди, моральні цінності простого люду.

Кульмінацією повісті є хвороба і смерть Марусі.Розв’язка твору – поховання Марусі.Епілог – розповідь про долю Наума Дрота і Василя після смерті Марусі.Образи повісті наскрізно ліричні. Так, Маруся – утілення краси й морального

доброчестя.Таким же привабливим, гарним, чистим душею зображений і Василь. До речі,

повість «Маруся» - один із небагатьох творів, у якому, попри гострі колізії та трагічний фінал, немає жодного негативного образу, а трагедія трапляється як результат фатальних обставин.

Твір Г. Квітки-Основ’яненка називають енциклопедією української обрядовості. Справді, ми знаходимо тут обряди сватання, весілля, похорону. Разом

із тим цей твір можна вважати також чистою криницею народної мови. Багатство художніх засобів вражає.

Творчість Г. Квітки-Основ’яненка, зокрема його повість «Маруся», справила великий вплив на українське суспільство і творчість письменників. Так, Т.Шевченко писав Квітці: «Не цурайтеся ж, любіть мене так, як я вас люблю, не убачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Далебі, правда…»

6

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Іван Котляревський «Енеїда»

Жанр: бурлескно- травестійна поема. Ця поема травестійна, бо автор переодяг античних героїв «Енеїди» Вергілія в

українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя 18 століття.Тема поеми: мандри Енея від Трої до латинської землі (мандри запорожців у

пошуках місця для нової Січі).Ідея: уславлення козаччини, історичного минулого українського народу,

ствердження національної свідомості українців, що стало поштовхом для розвитку нової української літератури на засадах народної основи, стимулювання національної ідеології.

Зміст поеми:Частина 1: Початок подорожі Енея. Гостювання в Дідони.Частина 2: У Сицилії. Поминки по батькові Енея Анхізові. Пожежа (горять

кораблі троянців).Частина 3: На землі Кумській. Подорож Енея із Сивіллою на той світ. Зустріч

із батьком Анхізом.Частина 4: У Латинській землі. Обмін подарунками Енея із царем Латином.

Початок війни.Частина 5: Війна між троянцями та рутульцями. Героїчний подвиг Низа й

Евріала.Частина 6: Продовження війни. Поєдинок Енея з Турном.Еней – троянський полководець і взагалі

«хлопець хоть куди козак». Гультяй і сміливий воїн, розбишака і досвідчений кошовий, «ланець» і відважний лицар – Еней – яскраве втілення народного ідеалу козака – захисника Вітчизни.

Хоробрі козаки Низ та Евріал, героїчний вчинок яких є свідченням вірності присязі, відданості Батьківщині. Хоч вони не троянці за походженням, але були «в службі вірні козаки».

Намір друзів пробратися у ворожий стан і «каші наварити там» породжений високим патріотичним обов’язком.

Іван Котляревський«Наталка Полтавка»

«Наталка Полтавка» - перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом І.Карпенка-Карого, є «праматір’ю українського театру». Уперше п’єса була поставлена І. Котляревським у 1819 році.

Жанр: драматичний твір, «опера малороссийская в 2-х действиях».

7

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ідея: піднесення моральних якостей людей із простого народу: вірності в коханні, щирості почуттів; засудження покірності долі.

Сюжет має соціальну спрямованість: перешкодою на шляху до одруження Наталки з Петром стає майнова нерівність. Спочатку вони не одружуються через бідність Петра, що змусило його йти на заробітки, потім на шляху стає пан возний, який намагається примусити Наталку вийти за нього заміж.

Композиція п’єси класична. На початку І дії зі слів Наталки ми дізнаємося, що вона кохає Петра, чекає його. «Петре! Петре! Де ти тепер? Може, де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може, забув, що я живу на світі…» Це експозиція твору.

Зав’язкою є сцена, у якій возний виявляє бажання одружитися з Наталкою.Саме тут виникає конфлікт: Наталка дає рішучу відсіч намірам возного, проте

під тиском обставин дія п’єси утворює несподівані колізії, що рухають дію (перипетії).

Кульмінацією п’єси є сцена, коли остаточно вирішується доля Наталки. «Петро нічого не виноват, а я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».

Розв’язка настає швидко: Терпелиха благословляє Наталку і Петра. «Бог з’єдиняє вас чудом, нехай вас і благословить своєю благостію…»

Наталка. Вірна кохана, вона до останнього прагне відстояти своє право на щастя. «Золото – не дівка! Нагородив Бог Терпелиху дочкою. Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце,як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить»Петро. Вражає своєю щирістю, вірністю в коханні. Бажаючи щастя Наталці і не маючи змоги переступити через волю її матері, він готовий віддати останнє, щоб кохана була щасливою.Микола. Сільський бідний парубок. Саме він береться владнати щастя закоханих, виступаючи в ролі своєрідного посередника спочатку між Наталкою та

Петром, а потім між ними і возним.Тетерваковський. Образ возного наскрізь сатирично-саркастичний, іноді

гротескний. Дрібний чиновник, проте весь час підкреслює свою «письменність», пересипаючи мову словами -канцеляризмами.

Макогоненко. Виборний представляє інтереси возного. Хитрий, мудрий, він добре ставиться і до Терпелихи, і до Наталки, розуміє, що возний не пара їй, проте береться за сватання, бо може мати із цього зиск.

Терпелиха, мати Наталки, погоджується на шлюб дочки з возним, бажаючи влаштувати її життя, адже Петра уже годі й сподіватися. Терпелиха, по суті своїй позитивна людина, стала на заваді щастю дочки.

8

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тарас Григорович Шевченко «Гайдамаки»

Історична основа поеми. «Гайдамаки» - найбільша з поем Шевченка. У її основі – історичні події 1768 року – повстання на Правобережній Україні, відоме під назвою Коліївщина. На той час українці на територіях, що належали Польщі, перебували під потрійним гнітом: національним, релігійним та соціальним. Безпосереднім поштовхом до повстання були нечувані розбої та знущання конфедератів, що під гаслом оборони батьківщини та віри від зазіхань Російської імперії утискували українців, які були, на відміну від поляків-католиків, православними. Із Черкащини, де спалахнуло повстання, воно поширилося на Смілянщину, Корсунь, Канів, Чигирин, Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь, Галичину і навіть Закарпаття. Проте зрадницька політика російського царського уряду, який допоміг Польщі розправитися з повсталими, призвела до поразки гайдамацького руху. Ватажки Коліївщини були заарештовані, Івана Гонту по-

звірячому стратили, Максим Залізняк був відправлений до Сибіру на каторгу. Тисячі гайдамаків покарали на смерть.

У поемі багато історичних фактів, імен, натяків на певні історичні обставини, без знання яких розуміння твору буде неповним. Так, наприклад, хто та «ласкава пані», що надсилала повстанцям «вози залізної тарані»? Допитливий читач дізнається, що в

народі були широко розповсюджені чутки про підтримання гайдамацького повстання російською царицею Катериною, що саме вона постачала їм зброю – «залізну тараню». Також варто зазначити, що вбивство Гонтою власних дітей – художній вимисел, до якого вдався автор для підсилення трагедійного пафосу, яким пройнята вся поема.

Жанр поеми – ліро-епічна романтична поема героїчного характеру з чітким соціальним спрямуванням. О. Білецький, відзначаючи мелодійність мови твору, назвав його «драматичною ораторією».

Композиція поеми дуже струнка: два вступи – лірично-філософський і літературно-полемічний («Інтродукція»), одинадцять розділів та епілог. Крім того, далі йде післямова, хоч і називається вона «Передмова», і гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції поеми є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає оцінку зображуваних подій і наче стає їх учасником.

Сюжетна канва проста: дві сюжетні лінії: одна – розгортання селянського повстання, друга – особисте життя наймита Яреми та пов’язаних із ним персонажів. Обидві сюжетні лінії переплітаються, бо Ярема стає учасником гайдамацького повстання, але основною лінією є доля Яреми на тлі історичних подій.

Незважаючи на героїчний характер оповіді, вона має трагічний пафос, оскільки й сам автор із болем малює картини розправи гайдамаків в Умані – «кривавий бенкет». Сцена вбивства Гонтою своїх синів лише підсилює враження від

9

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

гостроти соціальних, національних і релігійних проблем, які гайдамаки, доведені до відчаю, намагалися вирішити шляхом повного винищення шляхти.

З перших сторінок поеми постає перед нами образ Яреми. Він – «сирота убогий», наймит-попихач у корчмі, виріс без батька й матері. Автор нічого не говорить про його минуле. Мабуть, хлопець – безбатченко, бо навіть прізвища немає. Ярема-наймит зазнає постійних знущань з боку хазяїна: корчмар ображає, принижує його, у розмові звертається до хлопця не інакше, як «хам» чи «хамів сину». Але бідний наймит не нарікає ні на долю, ні на людей. Лише іноді нишком поплаче – і знову за роботу.

Але автор називає Ярему «сиротою багатим». Правда, спочатку іронічно говорить, що Ярема багатий на латки та на дрібні сльози. Але потім розповідає, що він по-справжньому багатий серцем, душею. Ярема вміє кохати, і його кохає Оксана, дочка вільшанського титаря. Яким ніжним є в коханні Ярема! Це почуття окрилює його, він відчуває себе здатним на великі вчинки. Бажання бути щасливим зумовило рішення Яреми йти до гайдамаків.

Тільки тут, у лавах гайдамаків, він відчув себе справжньою людиною, навіть прізвище отримав – Галайда. Його завзятість у бою помітив Максим Залізняк. Дізнавшись про долю титаря й Оксани, Ярема з потрійною люттю кидається в бій. Із цього часу його можна назвати справжнім месником. Визволивши Оксану й одружившись із нею, Ярема, вірний клятві й обов’язку, не залишається з молодою дружиною, а повертається до гайдамаків.

Образ Яреми Галайди є збірним образом народного месника, який прагне визволення від гніту. Важливо, що Ярема не гине в бою. Так Т. Шевченко хотів показати безсмертя українського народу, нездоланність його потягу до щастя, до волі.

У ході священної боротьби розкриваються моральні якості Максима Залізняка як людини і полководця. У бою він завжди там, де найзапекліша битва. Його завзятість і військова доблесть є прикладом для повстанців. У колі своїх друзів він добрий, чуйний, по-батьківськи ставиться до гайдамаків, називає їх своїми дітьми. Устами народного співця Волоха народ славить Залізняка як ідеал ватажка, порівнюючи його із «сизим орлом». Поет називає Залізняка «залізною силою», і він справді був таким, бо це сила народу.

Як і в народних піснях, так і в поемі поряд із Максимом Залізняком виступає Іван Гонта, уманський сотник, що перейшов на бік повстанців. Відповідно до народних пісень, Т. Шевченко змальовує Івана Гонту як видатну особистість, здатну силою свого прикладу повести інших на бій. Найбільш трагічним епізодом є розділ «Гонта в Умані», коли заради присяги Гонта вбиває своїх дітей.

Символічно, що Т. Шевченко наче обриває розповідь про гайдамацьке повстання на самому його злеті. Читач не бачить жахливої розправи над «коліями», для нього образи мужніх героїв – Яреми, Гонти, Залізняка – назавжди залишаються яскравими, сповненими мужності та звитяги.

10

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тарас Шевченко «До Основ’яненка», «Мені однаково»

Вірш «До Основ’яненка» написаний 1839 року під враженням від нарису Г. Квітки-Основ’яненка про кошового отамана Чорноморського козацького

війська «Головатый. Материалы для истории Малороссии». Жанр твору – послання. Твір звернений до Г.Квітки-Основ’яненка з

вдячністю за його нарис:Утни, батьку, щоб нехотяНа ввесь світ почули.Що діялось в Україні…

Ідейний зміст твору полягає в зображенні болю й туги за героїчним минулим України:

Не вернуться запорожці,Не встануть гетьмани,Не покриють УкраїнуЧервоні жупани.

Твір багатий на художні засоби, серед яких епітети, порівняння, метафора, синекдоха, уособлення. Цікавою особливістю цього твору є використання фразеологізмів і прислів’їв, тавтології, анафори.

Настрою поета відповідають вдало вжиті риторичні фігури: питання, оклики, звертання:

Де ви забарились?Вернітеся!………………….Утни, батьку, орле сизий!

Риторичні фігури підкреслюють марність сподівань, майже безнадію. Разом із тим саме в історичному минулому, як уважає поет, слава України, яка «не вмре, не поляже»:

Наша дума, наша пісняНе вмре, не загине…От де, люде, наша слава,Слава України!

Віршований розмір твору – чотиристопний хорей.Вірш «Мені однаково» входить до циклу «В казематі», який створено в

умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т.Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – ствердження саможертовності в ім’я України – розкривається через зміст усього твору засобом антитези: ліричний герой, розмірковуючи про власну долю, неначе на терезах совісті, виважує пріоритети між власною долею й долею рідної землі, безкомпромісно обираючи найдорожче – Україну.

11

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Глибоке почуття ліричного героя передано за допомогою влучного використання художніх засобів: поряд із яскравими епітетами, поет використовує метафору, оксиморон.

Віршований розмір твору – ямб.

Тарас Шевченко«Заповіт»

Т.Шевченко написав «Заповіт» 25.12.1845 р., коли він, хворий, жив у лікаря А.Козачковського в Переяславі. Вірш є останнім у збірці «Три літа». У творі дивним чином передбачена доля самого Т.Шевченка(його смерть, поховання) і доля

України. Поет проголосив у вірші заклик до повалення ворожої влади і побудови нової, вільної сім’ї народів. Цей вірш, по суті, є ідейно-естетичним і громадянським кредо поета, у якому втілено мрію Т.Шевченка про майбутнє рідної землі. Це зумовило почесне місце «Заповіту» в ряді найдосконаліших зразків світової політичної лірики.

Твір має струнку систему художніх засобів. У вірші знаходимо цікавий приклад одночасного вживання алітерації й тавтології для посилення звукового ефекту рокоту хвиль Дніпра: реве ревучий. Безкомпромісність поета, його тверда віра у майбутні суспільні зміни передана через уживання дієслів наказового способу: поховайте, вставайте, кайдани порвіте, кров'ю волю окропіте, не забудьте пом’янути.

Тарас Шевченко«І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні

моє дружнєє посланіє»

Твір написаний 1845 року. На відміну від усіх відомих послань, цей твір вражає всеохоплюючими масштабами адресатів: це й усі минулі покоління українців, і Шевченкові сучасники, і далекі нащадки, українці, що мешкають у своїй землі, і ті, кого доля завела в далекі краї – до кожного звернене слово поета-пророка. Характер послання сам автор визначив як «дружнєє», хоча лунають у ньому гострі, палкі слова, звернені до тих, кому дана можливість вершити долю України.

Головна проблема твору – це обов’язок інтелігенції перед народом. Провідна ідея твору: фальшивою є любов тих до батьківщини, хто пригноблює «братів незрящих».

Твір піднімає широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії України, мова як один із засобів національної самоідентифікації.

Поет любить свою Україну, бажає їй добра. Шевченко розповідає, що дворянство розпещене й примхливе. Поет виражає складну гаму почуттів до таких «патріотів»: він то вибухає гнівом, то проникливо просить усвідомити необхідність

12

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

об’єднатися всім суспільним верствам для майбутнього блага України. Одним із шляхів до гармонійного суспільства поет вважає освіту, осмислення уроків історії, розвиток культури.

Мова твору багата, письменник уживає слова різних лексичних груп: старослов’янізми, історизми, вульгаризми тощо з метою створення відповідного ідейному задуму звучання.

Тарас Шевченко«Кавказ»

«Кавказ» був написаний Т. Шевченком у Переяславі 1845р.,автограф твору міститься в альбомі «Три літа». Традиційне визначення жанру «Кавказ» як поеми зумовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору. «Кавказ» - індивідуальна лірико – сатирична жанрова форма, близька водночас і до інвективи, і до медитації, і до героїчної оди.

Твір присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу.

Головна тема твору – осудження війни царизму на Кавказі – дала Шевченкові змогу створити сатиру на політичні , соціальні й ідеологічні основи царської Росії: самодержавство , кріпосництво , церковників. Водночас «Кавказ» розгортає й позитивну тему – прославлення боротьби за свободу.

Основним героєм твору є кавказькі народи, які намагається закути в ланцюги неволі російське самодержавство. Віра в їх безсмертя й непереможність найповніше виявилася в символічному образі нескореного Прометея – титана з грецької міфології . Проводячи цю паралель, поет висловлює думку, що вільного народу ніколи не уярмити , він нездоланний і відроджується знову й знову , як серце Прометея.

Композиційно «Кавказ» - це розгорнутий ліричний монолог, звернений послідовно до кількох умовних адресатів – до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказців, до Якова де Бальмена. Твір починається мотивом залитого кров’ю Кавказу.

Осмисливши, хто є справжнім винуватцем загибелі Якова де Бальмена, а також тисяч «людей муштрованих», що полягли на тій війні, Т.Шевченко підтримує народи Кавказу в цій жорстокій, нерівній боротьбі за свободу.

Твір закінчується зверненням до Якова де Бальмена, яке має і глибоко ліричне звучання, і пряме звинувачення завойовнику й катові народів.

Тарас Шевченко«Катерина»

Поема «Катерина» написана в 1838 році. Уперше вона була надрукована в «Кобзарі» 1840 р.

13

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

За жанром це реалістична соціально-побудова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина»- перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т.Шевченка («Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.)

У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного характеру: філософськими, дидактичними, автобіографічними.

Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка, всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько». Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки, які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого. Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не захотів пізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір. Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру. Його позиція розкривається в ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтесь, чорнобриві, та не з москалями…»

Гостро передано в поемі горе батьків Катерини, яких віковічні традиції моралі змушують зректися своєї дитини, вигнати її з дому. Поет співчуває і цим знедоленим людям, правдиво малюючи їх психологічний стан.

Офіцер-спокусник зображений спочатку через спогад Катерини та авторську мову. Лише раз ми бачимо його при зустрічі з Катериною в лісі. Це жорстока, бездушна людина, яка, за задумом автора, є уособленням горя, що його несе розбещене панство простому народові.

Образ оповідача розкривається через змалювання персонажів поеми, а також у ліричних відступах, якими пов’язані окремі частини поеми. Автор висловлює щире співчуття своїй героїні, виступає на захист знедолених.

Ідея твору – гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених.

Для твору характерна віршувальна різноманітність, особливо відрізняються в ньому ліричні відступи і частини поеми, що містять розвиток дії. Це сприяє більш яскравому й повному вираженню авторського задуму, чітко розмежовує частини твору.

Тарас Шевченко «Сон» («У всякого своя доля»)

Поема «Сон» («У всякого своя доля») написана Т. Шевченком у Петербурзі 1844 р., після його першої подорожі в Україну, під безпосереднім враженням від тогочасної соціальної дійсності. Цей гострий політичний твір поет створив без

14

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

розрахунку на легальне друкування, чим пояснюється розкутість автора в засобах змалювання картин і портретів.

Жанр твору – сатирична громадянсько-політична поема, а авторський підзаголовок «комедія» більшою мірою вказує не стільки на жанрові особливості твору, скільки на характер відображення дійсності.

Проблематика твору – показ страшного життя українського народу; співчуття оборонцям волі, що страждають на каторгах, осуд українців, які заради чинів забувають свій край, свою мову, втрачають національну та людську гідність, засудження самодержавної політики російського царату.

Ідейний зміст – гнівне таврування кріпосницького суспільства.Композиція твору спрямована на показ широкої панорами царської Росії.

Після вступу, який має характер філософських роздумів («У всякого своя доля»), подано три картини: Україна, Сибір, Петербург. Поет використовує для викладу змісту прийом сну, що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі, а також показувати пригоди ліричного героя в «городі на болотах». Прийом сну надає поемі та зображуваним у ній подіям умовності, фантастичності, проте саме такий прийом дозволяє відобразити моральне звиродніння такого суспільства, де мати жне пшеницю, а дитина вмирає з голоду; де на лоні прекрасної природи відбуваються жахливі людські трагедії; де найкращі представники суспільства, борці за волю, страждають у кайданах, а мерзенні підлабузники й нікчеми, «золотом облиті», товпляться біля царського трону.

Пантелеймон Куліш«Чорна рада»

Роман «Чорна рада» П. Куліша є першим історичним романом в українській літературі. Задум написання роману виник ще у 1843 р., а через три роки було створено два тексти «Чорної ради» - український і російський. Проте через арешт і заслання П. Куліша за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та заборону друкуватися твір не міг бути виданий досить тривалий час. Уперше роман у новій редакції побачив світ у 1857 р. Історичною основою і тлом твору є події Руїни (хроніка 1663 року) – часу, коли Україну після смерті Богдана Хмельницького шматували претенденти на гетьманську булаву, часто вдаючись до інтриг, обману й підступу. Джерелами роману були козацькі літописи (зокрема, «Літопис

Самовидця», літопис Григорія Граб’янки), що відображають події української національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. та період Руїни.

Жанр «Чорної ради» П. Куліш визначив як роман-хроніку, проте деякі дослідники схильні більш правомірним уважати його соціально-історичним романом.

Проблематика роману досить широка: проблема здобуття незалежності України; патріотизм і зрада; роль особистості в історії народу; відповідальність кожного за

15

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

роль рідної землі; влада і народ; романтика кохання; добро і зло; честь і безчестя; дотримання народних традицій і моралі.

У романі дві сюжетні лінії – історична і любовна, кожна з яких має свої елементи розвитку. Так, історична лінія починається епізодом приїзду полковника Шрама та його сина Петра на хутір Череваня (експозиція); зав’язкою є зустріч Шрама із Сомком; розвиток дії складають події, що містять оповідь про складну боротьбу між двома ворожими силами – Якимом Сомком – благородним і чесним захисником України – й Іваном Брюховецьким – підлим узурпатором гетьманської булави. Кульмінацією цієї сюжетної лінії є саме чорна рада. Страта Сомка та Васюти, героїчна смерть Шрама – це трагічна розв’язка оповіді.

Любовна сюжетна лінія тісно переплітається з історичною. Так, у них спільною є експозиція. Зав’язкою ж є знайомство Петра з Лесею. Розвиток дії містить розповідь про боротьбу Петра за Лесине кохання. Кульмінацією став двобій між Петром і Кирилом Туром, а розв’язка, попри трагізм історичних подій, виявилася щасливою: Леся й Петро одружуються.

Мова роману підпорядкована ідейному задуму твору, тому її основною особливістю є широке вживання історизмів. Художні засоби - порівняння, фразеологізми – часто мають народнопісенний характер, що часом робить оповідь близькою до думи чи легенди.

Роман П. Куліша «Чорна рада» вважається одним із найдовершеніших історичних полотен в українській літературі.

Марко Вовчок «Максим Гримач»

Пафос оповідання «Максим Гримач» спрямований проти закостенілих патріархальних звичаїв, зокрема родинної сваволі, що породжувала деспотизм у ставленні до жінки. Марко Вовчок знала народне життя і фольклор, тому зуміла художньо переконливо відтворити етичний і духовний світ українського села, взаємини батьків і дітей .

За своїм жанром «Максим Гримач» - оповідання-балада. В його основі – баладний мотив розлуки дівчини з милим, який загинув. Тому сюжет розвивається по-баладному лаконічно, бурхливо: відбувається гостре зіткнення характерів і катастрофічна розв’язка. Відштовхуючись від баладної композиції, письменниця будує твір не на деталях і повноті розкриття характерів, а на силі вражень та емоцій, які виникають від оповідуваної історії.

Сюжет твору лінійний, у ньому наявні всі його компоненти. В першій, експозиційній, частині йдеться про часи, коли Україна перебувала під владою Польщі й Росії. Оповідач описує хутір над Дніпром, що належав Максимові Гримачу, представляє його як заможного козака, що нажився на торгівлі: «І

16

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

хороший був: повновидий, чорнобривий, чорновусий: а веселий, а жартівливий!»Характерною рисою Максима було правдолюбство. Максим має небуденний, по-романтичному піднесений характер. Водночас жаль, що він пішов хибним шляхом, заподіявши зло собі та дочці. Лаконічно автор представляє дочок Гримача – Катрю і Тетяну, вроду першої порівняв з королівною, а другої – з ясочкою.

В оповіданні важливу композиційну функцію відіграють описи, зокрема природи. У художньому творі події відбуваються на тлі романтичних пейзажів. Краєвиди відтінюють душевні почуття Катрі, яка очікує Семена. Образ Дніпра персоніфікується. Весною він «шумить, сивіє й чорніє, і плескає берег, і гуде». Романтичними фарбами зображується картина нічної бурі на Дніпрі.

Розвиток сюжетної дії розгортається в наступних розділах. Весною Катря бігає до старої верби над Дніпром та виглядає човен із Семеном. Через три дні прибув човен, але з іншим козаком, який оповів про загибель Семена під час бурі. Почувши про нещастя, зблідла Катря сказала батькові: «Тепер уже вільний козак мій жених, тату! Вільного собі зятя дождали!»

Письменниця романтизує незалежний характер Катрі, наділяючи її незвичайним коханням, навіть гіперболізуючи почуття, за якими стоїть дилема: життя з коханим або смерть. Вона настільки сильно кохає Семена, що з його смертю відчужилась від усіх, замкнулась у собі, перебуваючи в колі своїх глибоких переживань. У великій печалі за ніч посивіла. Мовчки бунтуючи проти батька, дівчина здатна на рішучі вчинки. Ось Катря в саду, немов готуючись до шлюбу, «вінок плете з чорного та білого маку, зеленим барвінком перевиває» .

Оповідач представляє портрет Катрі, акцентуючи увагу на її красі перед самогубством, яка контрастує зі світом зла. Катря носить перстень на правій руці. Цим символом вона засвідчує своє уявне одруження з коханим. Наступає найвища точка в розвитку сюжету – кульмінація. Уквітчана вінком, дівчина сидить під кучерявою вербою, нагадуючи Офелію з трагедії «Гамлет» Шекспіра: «І освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку». Катря здійснює рішучий крок у глибокий вир, аби з’єднатись із Семеном. Така непереможна сила кохання, романтичного людинолюбства.

Для оповідача Марка Вовчка любов – почуття шляхетне, піднесене. Воно наповнюється чарівною силою, яка зближає людей, протистоїть їхньому роз’єднанню. У змальованій картині світу виник трагічний розрив між особою й жорстоким суспільством. Саме через їх розходження і гине Катря. Героїня самоутверджується через загибель. Духовні сили героїні, її палке кохання сильніші за смерть. Це романтичне світорозуміння, яке поетизує сильні й вольові характери. Письменниця розкрила трагічне як конфлікт героя зі світом і самим собою. Проте це засвідчує також безсилля людини, яка перебуває у розладі з антигуманним світом.

17

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПрактикумТестові завдання

18

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Слово про похід Ігорів»

1. Портрет «Стоїш ти в обороні,прищеш на воїв стрілами,гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив,своїм золотим шоломом посвічуючи,там і лежать поганії голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою,яр-туре» стосується героя «Слова про похід Ігорів»

А ВсеволодаБ СвятославаВ ІгоряГ Володимира

2.Вкажіть,кого вважають автором «Слова про похід Ігорів»:А князя СвятославаБ князя Ігоря В невідомогоГ князя Володимира

3.Вкажіть твір, центральним образом якого є Руська земля:А«Слово про похід Ігорів» невідомого автораБ «Чорна рада» П.КулішаВ «Україна в огні» О.Довженка

4.Вкажіть,подія якого року лягла в основу написання «Слова про похід Ігорів»:

А 1175Б 1185В 1187Г 961

5.Кому з героїв «Слова про похід Ігорів» належать ці слова: «З вами,русичі,хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!»

А ІгорюБ СвятославуВ БоянуГ Всеволоду

6.Вкажіть,що є кульмінацією «Слова про похід Ігорів»:А плач ЯрославниБ «золоте слово» СвятославаВ звістка в Києві про поразку руського військаГ поразка руського війська

7.У рядках «Слова про похід Ігорів»…два сонця затемнились, оба багрянії стовпи погасились і з ним молоді два місяці» метафорично говориться про

А затемнення сонцяБ поразку Ігоревого військаВ фантастичні видіння СвятославаГ плач Ярославни

8.Історичною основою «Слова про похід Ігорів» єА боротьба русичів із половцями

19

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б міжусобні війни руських князівВ оборона Київської Русі від татаро-монгольської навалиГ сутичка козаків із татарами

9.У «Слові про похід Ігорів» не звучить мотивА патріотизмуБ відданого коханняВ материнської любовіГ братерської згоди

10. Історичним джерелом,використаним П.Кулішем у сюжеті роману «Чорна рада»,став

А «Київський літопис»Б «Літопис Самовидця»В «Галицько-Волинський літопис»Г «Літопис Величка»

11. Про що розповідається у вступі до «Слова про похід Ігорів»:А про заснування КиєваБ про роздуми автора щодо того, в якій манері описувати подіїВ про кочові племена половцівГ про величання Ігоря,князів та дружини

12. Про кого з руських князів сказано ці слова: «Наступив на землю Половецькую, притоптав горби і яруги, змутив ріки і озера,висушив потоки і болота».

А СвятославаБ ІгоряВ ВсеволодаГ Володимира

Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»,

«Всякому місту - звичай і права», «De libertate» («Про свободу»)

1. Вкажіть назви творів, автором яких є Григорій Сковорода:А «Енеїда» Б «Бджола та Шершень»В «Наталка Полтавка» Г «Всякому місту – звичай і права»

2. Олекса Мишанич про один із поетичних творів Г.Сковороди сказав так: «Та широка картина світу і його мерзот, яка є у філософських трактатах, у цій пісні зібрана немов в один фокус». Ідеться про твір Г.Сковороди:

А «De libertate» Б «Всякому місту – звичай і права»В «Ой ти, пташко жовтобока…» Г «Гей поля, поля зелені»

20

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. У вірші « Всякому місту - звичай і права» морально – етичним ідеалом Г.Сковороди є :

А «споріднена праця» Б духовна красаВ свобода особистості Г гармонія людини й суспільства

4. Як ви розумієте цей рядок із вірша «Всякому місту – звичай і права»:«Панські Петро для чинів тре кутки»:

А Петро витирає підлогу, прибираєБ чиновник протирає кутки у вельмож заради нових чинівВ слуга працює на чиновника, прислуговує йомуГ Петро заради чину «обдурити прудкий»

5. Символом чого виступає бджола в байці «Бджола та Шершень» Г.Сковороди:

А крутійства Б працелюбства В відваги Г неробства

6. Представником якого стилю є Г.Сковорода:А ренесансу Б рококо В бароко Г монументального стилю

7. Вирізніть ідею байки «Бджола та Шершень»:А висміювання розумової обмеженостіБ проголошення ідеї, що праця повинна стати для людини природною

потребоюВ оспівування волелюбності Г возвеличення невибагливості, здатності обійтися малим

8. У поезії «De libertate» Г.Сковорода називає « батьком вольності»:А князя Ярослава Мудрого Б Івана ВишенськогоВ Богдана Хмельницького Г князя Володимира

9. За легендою, Г.Сковорода склав таку епітафію для своєї могили:А «Світ ловив мене, та не піймав» Б «Людина людині – брат»В «Борітеся – поборете!» Г «Усе минає, тільки правда живе вічно»

10. У творі «Всякому місту – звичай і права» Г.Сковорода не піднімає проблеми:

А чистого сумління Б осуду безпутного життяВ виконання Божих заповідей

21

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Г критики тогочасної освіти11. Жанр твору «Бджола та Шершень»:

А новела Б легенда В оповідання Г байка

12. У поезії Г. Сковороди «Всякому місту – звичай і права» вислів «пошитись в дурні» означає:

А легковажно поводитись Б бути обманутимВ позбавитись волі Г залишитися неписьменним

Григорій Квітка – Основ’яненко«Маруся»

1.Продовжте цитату: «Захищаючи якось достоїнство мови малоросійської, я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, - не повірили, я написав…»

А «Перехресні стежки» (Іван Франко)Б «Марусю» (Григорій Квітка – Основ’яненко)В «Наталку Полтавку» ( Іван Котляревський)

2. Чому Василь з повісті «Маруся» Г. Квітки – Основ’яненка йде на заробітки:A щоб відкупитися від солдатчиниБ таку умову поставила МарусяВ щоб заробити грошей на свою хату

3. Якою подією закінчується повість «Маруся»:А одруженням Марусі й ВасиляБ смертю ВасиляВ герої розлучилисяГ смертю Марусі

4. Визначте персонажа за описом зовнішності: «Хлопець гарний , русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний…»:

А Петро (І.Котляревський «Наталка Полтавка»)Б Сомко (П.Куліш «Чорна рада»)В Василь ( Г.Квітка – Основ`яненко «Маруся»)Г Наум Дрот (Г.Квітка – Основ`яненко «Маруся»)

5. Визначте персонажа за описом зовнішності:«Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька,

очиці,як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку…»А Наталка Полтавка (І.Котляревський)Б Леся (П.Куліш)В Галя (П.Мирний)

22

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Г Маруся (Квітка – Основ`яненко)6.Вкажіть головних героїв твору «Маруся» Г. Квітки – Основ`яненка):

А Маруся Б Іван В Стецько Г Наум Дрот

7. Вкажіть, який твір написаний у руслі сентименталізму:А «Тополя» Т. ШевченкаБ «Чорна рада П.КулішаВ «Дим» Л.УкраїнкиГ «Маруся» Г.Квітки – Основ`яненка

8. Вкажіть, хто з письменників представляє сентименталізм в українській літературі:

А Г.Квітка – Основ`яненко Б Т.ШевченкоВ.І.Котляревський Г І.Франко

9. Вкажіть, для якого літературного напряму характерний підвищений інтерес до людських почуттів, переживань:

А класицизму Б сентименталізмуВ романтизму Г бароко

10. Визначте, у чому полягає вплив сентименталізму на поетику повісті «Маруся»:

А в основі сюжету – залицяння пана до своєї покоївкиБ показаний побут, сімейні стосункиВ використовуються ліричні відступиГ показуються глибокі почуття простих людей з народу

11. Вкажіть особливість композиції повісті «Маруся» Г.Квітки – Основ`яненка:

А твір починається сентенціями автора моралізаторського змістуБ кульмінацією повісті є рішення Василя йти на заробіткиВ кульмінацією повісті є рішення Василя піти в монастирГ розв’язкою сюжету є смерть батьків Марусі

12. Про що йдеться у роздумах автора на початку повісті «Маруся»:А про зведення паном дівчини-селянкиБ про короткочасне перебування людини на землі і недовговічність її

життяВ про функції матері, її любов до дітей і взаємостосунки з нимиГ про велику силу кохання, про внутрішній стан закоханих

23

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Іван Котляревський„Енеїда”

1.З’ясуйте, що об’єднує образи Низа та Евріала з поеми:А родинні зв’язки Б слабкість характеру В вірність обов’язку Г товариська солідарність

2.В образах Низа та Евріала Котляревський показав:А істинних захисників ВітчизниБ чиновників – хабарниківВ гультяїв і бешкетників Г українських селян – хліборобів

3.У фрагменті з поеми „Енеїда”Взяла кораблик бархатовий,Спідницю і корсет шовковийІ начепила ланцюжок;Червоні чоботи обулаТа і запаски не забулайде мова про:

А Лавінію Б ДідонуВ Цібеллу Г Венеру

4.Сюжет „Енеїди” І. Котляревський запозичив:А у грецького поета ГомераБ з українських народних думВ у римського поета ВергіліяГ у дослідника Трої Шлімана

5.Яке походження мав Еней:А божественнеБ простої смертної людиниВ напівбожественнеГ невідомо

6.Про якого персонажа „Енеїди” йдеться:...Моторний,Ласкавий, гарний і проворний,І гострий, як на бритві сталь.

А про Енея Б про НизаВ про Турна Г про Латина

7.З якою метою Еней вирушив у подорож:А щоб одружитися

24

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б щоб заснувати нову державуВ щоб побачити світГ щоб „набратися розуму”

8.Про яких персонажів „Енеїди” йдеться:Ні сердилися, ні гнівились,Ні лаялися і не бились,А всі жили тут люб’язно...

А про праведників у раюБ про троянців на війніВ про богів на ОлімпіГ про троянців на острові Цірцеї

9.Яку проблему піднімає автор у цих рядках:Де общеє добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинність ісправлять.

А розуміння сенсу життяБ соціальної нерівностіВ громадського обов’язкуГ ролі поета в суспільстві

10.Про якого персонажа „Енеїди” йдеться:Мерзенне чудо се стоялоІ било під двором в клепало,Як в панських водиться дворах;Обмотана вся ланцюгами,Гадюки вилися клубкамиНа голові і на плечах.

А про Сівіллу Б про ДідонуВ про Юнону Г про Лависю

11.У пошуках якої країни мандрував Еней:А Іспанії Б ІталіїВ Франції Г Греції

12.Літературознавець Б.Степанишин так охарактеризував твір одного з українських письменників: „ Крім імен героїв та основної нитки подій, від Вергілієвого твору нічого не залишилося, бо минуле тут стало сучасним, сучасне – минулим, героїчне – побутовим, а побутове піднесено – урочистим». Ідеться про твір

А „Гайдамаки” Т. Шевченка Б „Чорну раду” П. КулішаВ „Енеїда” І. КотляревськогоГ „ Літопис Самовидця”

25

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Іван Котляревський«Наталка Полтавка»

1.Вкажіть основний мотив п’єси «Наталка Полтавка»:А туга за батьківщиною і коханимБ самопожертва заради коханоїВ кохання без взаємності Г розлука дівчини з коханим-бідняком та одруження з осоружним багачем

2.З’ясуйте кульмінацію п’єси «Наталка Полтавка»:А повернення Петра із заробітківБ категорична відмова Наталки стати дружиною возногоВ побачення Наталки з ПетромГ сватання возного до Наталки

3.Скільки років чекала Наталка Петра:А один Б чотири В два Г п’ять

4.Чому Петро подався на заробітки:А батько Наталки звелів Петрові надбати статки, довести спроможність

одружитися з НаталкоюБ сам вирішив заробити грошей,щоб одружитися на НаталціВ так разом вирішили Наталка і ПетроГ таку умову поставила Наталка

5.Визначте персонажа з твору «Наталка Полтавка» за цитатою: «Хитрий,як лисиця,і на всі сторони мотається,де не посій,там і уродиться, і уже, де і чорт не зможе,то пошли…- зараз докаже».

А Петро Б возний В Макогоненко Г старий Терпило

6.Чому Наталка погодилася вийти заміж за возного:А спокусилася на гроші Б бо вона слухняна дочкаВ розлюбила Петра Г полюбила возного

7.Хто вмовив Наталку вийти заміж за возного:А Микола Б ГорпинаВ Макогоненко Г старий Терпило

8.Кому з персонажів твору «Наталка Полтавка» належать ці слова: «Могу лі - теє-то як його - без оторочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственноє владініє тебе…»

26

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А возному Б МиколіВ Петрові Г Макогоненку

9. Яку пісню Г.Сковороди перефразував на свій лад і співав возний:А «Не піду в місто багате»Б «Всякому місту-звичай і права»В «Весна люба, ах, пришла»Г «Ох ти, пташко жовтобока»

10.Твір «Наталка Полтавка» за жанром:А драматичний Б ліричнийВ епічний Г ліро-епічний

11.Тетерваковський ( п’єса «Наталка Полтавка» ) - це прізвище:А виборного Б возногоВ Петра Г Миколи

12.Нову українську драматургію започаткував твірА «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненкаБ «Наталка Полтавка» І.КотляревськогоВ «Назар Стодоля» Т.ШевченкаГ «Мина Мазайло» М.Куліша

Тарас Шевченко «Гайдамаки»

1.Історичні події народного повстання 1768 року - тема творуА «Чорна рада» П.КулішаБ «Кавказ» Т.ШевченкаВ «Гайдамаки» Т.Шевченка

2.Хто вбиває своїх дітей у поемі «Гайдамаки»:А Залізняк Б Гонта В Лейба Г Ярема

3.Вкажіть соціальний статус Яреми - головного героя поеми «Гайдамаки»:А шляхтич Б наймит В корчмар Г чиновник

27

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Назвіть центральний образ поеми «Гайдамаки»:А Ярема Б повсталий народВ Гонта Г Залізняк

5.Як звали кохану дівчину Яреми - героя поеми «Гайдамаки»:А Маруся Б Наталка В Оксана Г Устина

6.Про кого з героїв поеми «Гайдамаки» йдеться:Придбав Максим собі синаНа всю Україну,Хоч не рідний син…,А щира дитина.

А про Гонту Б про Ярему В про Лейбу Г про Залізняка

7.Скільки сюжетних ліній у поемі «Гайдамаки»:А одна: розгортання селянського повстанняБ одна: особисте життя ЯремиВ дві: розгортання селянського повстання, особисте життя Яреми та

пов’язаних з ним персонажів Г три: розгортання селянського повстання, історія Залізняка та особисте

життя Яреми8.Пригадайте прізвисько Яреми-героя поеми «Гайдамаки»:

А Гонта Б Гострий В Галайда Г Грішний

9.Пісня «Літа орел, літа сизий» з поеми «Гайдамаки» оспівує:А Івана Гонту Б Максима ЗалізнякаВ Б.Хмельницького Г Ярему

10.Визначте ознаку новаторства Т.Шевченка у змалюванні гайдамаків:А показ гайдамаків як мужніх народних месниківБ показ гайдамаків як «злодюг», розбійниківВ розкриття причин поразки повстанців Г трактування гайдамаччини як «пятна в нашей истории»

11.Вкажіть принцип групування образів в поемі «Гайдамаки»:А майновий Б національно-соціальний

28

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В соціальний Г віковий

12.Вкажіть провідну ідею поеми «Гайдамаки»:А звеличення національно-визвольного руху в Україні та його героїв Б заклик до боротьби проти духовного гнітуВ звеличення сили кохання, яка спонукає до боротьбиГ уславлення народних ватажків - Гонти та Залізняка

Тарас Шевченко«До Основ’яненка», «Мені однаково», «Ісаія. Глава 35»

1.Вкажіть тему вірша «До Основ’яненка»:А доля жінки в українському суспільстві ХIХ ст.Б героїчне минуле українського народуВ роль митця як поводиря націїГ культурне відродження України

2.Вкажіть,до кого звертається Т.Шевченко із закликом писати про славне минуле,про Січ:А ти, батьку,Як сам здоров,знаєш,Тебе люде поважають,Добрий голос маєш.Співай же їм, мій голубе…

А І.КотляревськогоБ Г.Квітки-Основ’яненкаВ П.КулішаГ О.Стороженка

3.Вкажіть,які мотиви яскраво виражені в поезії «Мені однаково…» Т.Шевченка:

А інтимніБ патріотичніВ песимістичніГ інтернаціональні

4.Вкажіть,що хвилює ліричного героя поезії «Мені однаково…» Т.Шевченка:А …чи буду Я жить в Україні,чи ні.Б Чи хто згадає ,чи забуде Мене в снігу на чужині…В Як Україну злії люди присплять лукаві…Г І не пом’яне батько з сином…

5.Вкажіть основний мотив поезії «Мені однаково…» Т.Шевченка:29

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А коханняБ поєднання особистого і громадянського в житті людиниВ зневіри Г самотності

6.Пригадайте,який початок вірша «Ісаія. Глава 35» Т.Шевченка:А картина Божого судуБ розповідь про співчуття поета трудящимВ звернення поета до землі,яка «дощами не политая»Г спогад про стародавнє пророцтво

7.Вкажіть головний мотив вірша «Ісаія. Глава 35» Т.Шевченка:А героїчне минуле українського народуБ мрії про нове суспільствоВ самозречення Г самотність

8. Зміст якого з творів Т.Шевченка становлять спогади про старожитну Україну,запорозьке козацтво,колишню славу рідного краю:

А «Катерина»Б «Кавказ»В «До Основ’яненка»Г «Сон»

9.Віршовий розмір поезії Т.Шевченка «Мені однаково,чи буду…»А ямбБ хорейВ дактиль Г амфібрахій

10.Вкажіть ,з якого твору цей уривок:Незрячі прозрять,а кривії,Мов сарна з гаю, помайнують.Німим одверзуться уста,Прорветься слово,як вода…

А вірша Г.Сковороди « Всякому міста- звичай і права»Б вірша Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35»В поеми І.Франка «Мойсей»Г вірша Л. Українки «Contra spem spero!»

11. Вкажіть, до якого виду ліричних творів за тематикою належить вірш «Мені однаково…» Т. Шевченка:

А до філософської лірикиБ до громадянської лірикиВ до пейзажної лірикиГ до інтимної лірики

12. Вкажіть, який це художній засіб (вірш Т. Шевченка «Мені однаково…»):Малого сліду не покинуНа нашій славній Україні,На нашій - не своїй землі.

30

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А оксиморонБ метафораВ епітетГ метонімія

Тарас Шевченко «Заповіт»

1. Визначте форму вірша:А діалог Б монолог В полілог Г вірш у прозі

2. Визначте, із скількох строф складається «Заповіт»:А з однієї Б з двох В з чотирьох Г з п’яти

3. Визначте кульмінаційні рядки «Заповіту»:А… вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров’юВолю окропіте.Б Все покину і полинуДо самого БогаМолитися…В …а до того Я не знаю Бога.Г Як умру, то поховайтеМене на могилі.

4. Уривок із поезії «Заповіт» демонструє використання:А алітерації Б анафори В алегорії Г антитези

5. Як називається період у творчості Т.Шевченка, коли був написаний «Заповіт»:

А «три літа» Б « два літа»В «одне літо» Г «чотири літа»

6. Які події наштовхнули Т. Шевченка до написання «Заповіту»:31

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А вступ до Академії мистецтв Б тяжка хворобаВ перебування на засланні Г перебування в казематі

7. У якому році написаний «Заповіт»:А у 1835 Б у 1845 В у 1840 Г у 1855

8. Хто написав мелодію «Заповіту»:А А.Ревуцький Б Г.Гладкий В М.Лисенко Г М. Вербицький

9. Де заповідає поховати себе Т.Шевченко:А у Петербурзі Бу Москві В в Україні

10. До якого виду ліричних творів за тематикою належить «Заповіт»:А до філософської лірики Б до громадянської лірикиВ до пейзажної лірики Г до інтимної лірики

11. Вкажіть, як називається цей художній засіб: … велику сім’ю, вольну, нову:

А метафора Б епітет В метонімія Г антитеза

12. Яка основна думка «Заповіту»:А закликає народ до боротьби проти несправедливого суспільного ладуБ прославляє тогочасний кріпосницький ладВ думає про швидке одужання після тяжкої хворобиГ висловлює палку віру у світле майбутнє батьківщини

Тарас Шевченко «І мертвим, і живим…»

1. Що засуджує ліричний герой у вступі до послання «І мертвим, і живим…»А занепад народної моралі Б роль поета в суспільствіВ загарбницьку політику російського царя

32

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Г панів, які шукають передової культури на чужині, відгороджуючись від рідного народу

2. Що обурює автора послання «І мертвим, і живим…», коли мова йде про нащадків славних гетьманів:

А перетворення їх на поміщиків, гнобителів свого народуБ занепад морально-етичних нормВ втрата територіальної цілісності УкраїниГ бездіяльність, споглядальна позиція

3. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» - це слова із твору Т. Шевченка

А «Катерина»Б «І мертвим, і живим…»В «Кавказ»Г «Гайдамаки»

4. До якого жанру належить твір «І мертвим, і живим…»А поема Б вірш В послання Г ода

5. З’ясуйте засіб творення комічного, яким поет виражає ставлення до своїх сучасників, що цураються своєї історії, культури, у цьому уривку з твору «І мертвим, і живим…»:…Німець скаже: «Ви моголи.»«Моголи! Моголи!»Золотого ТамерланаОнучата голі.

А гумор Б іронія В сарказм Г сатира

6. Обов’язок інтелігенції перед народом – така проблема постає у творі Т. Шевченка

А «Заповіт» Б «Мені однаково»В «Катерина»Г «І мертвим, і живим…»

7. Епіграф до Шевченкового послання «І мертвим, і живим…» підпорядкований ідеї

А засудження лицемірства панівних класів в епоху кріпосництваБ заклику до боротьби проти кріпосництваВ уславлення героїчного минулого українського народуГ викриття свавілля та деспотизму панів-кріпосників

8. «Дружнєє посланіє» землякам – так Т. Шевченко сказав про твірА «Кавказ»

33

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б «Заповіт»В «І мертвим, і живим…»Г «До Основ’яненка»

9. Твір «І мертвим, і живим…» був написаний, коли після повстання декабристів пройшло:

А 10 років Б 20 років В 30 років Г 5 років

10. Звертаючись до інтелігенції, Т. Шевченко закликає обняти «найменшого брата». Про кого йде мова:

А про панів-лібералівБ про козацьку старшинуВ про поміщиківГ про селян-кріпаків

11. У якому році написаний твір «І мертвим, і живим…»:А у 1835 р. Б 1825 р. В у 1845 р. Г у 1855 р.

12. З якого твору ці слова:…В Україну принеслиВеликих слов велику силу…

А «І мертвим, і живим…» Б «Пророк» В «Причинна»Г «Заповіт»

Тарас Шевченко «Кавказ»

1.Кому присвятив поему «Кавказ» Т.Шевченко:А Андрію Козачковському Б Якову де БальменуВ Івану Сошенку Г Івану Котляревському

2.Який образ символізує незламність,титанізм народу в поемі «Кавказ»:А неситого орлаБ ПрометеяВ Великого БогаГ чурека і саклі

3.Вкажіть ідею поеми «Кавказ»:34

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А утвердження безсмертя народуБ заклик до горців продовжувати боротьбуВ співчуття поневоленим,схвалення патріотичної,мужньої боротьби горців,утвердження безсмертя народуГ схвалення патріотичної,мужньої боротьби горців

4.Вирізніть зміст головної частини поеми «Кавказ»:А змалювання образу ПрометеяБ монолог російського колонізатора до горцяВ монолог-звернення до друга ЯковаГ звернення до Христа,сина Божого

5.Вкажіть тему поеми «Кавказ»:А показ та викриття загарбницької політики російського

самодержавства,реакційної ролі церквиБ показ переслідування прогресивних сил суспільстваВ показ національної самобутності горців,їх волелюбного характеруГ глузування з царя та російського самодержавства

6.Символічний образ Прометея з’являється в творі:А «Чорна рада» П.Куліша Б «Кавказ» Т.ШевченкаВ «Перехресні стежки» І.ФранкаГ «Енеїда» І.Котляревського

7. Це рядки з поеми:Слава! Слава!Хортам,і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царямСлава.

А «І мертвим,і живим…»Б «Кавказ»В «Єретик»Г «Гайдамаки»

8.У рядках,поданих у 7-му завданні,використано:А іронію Б сарказм В гротеск Г карикатуру

9. Які засоби сатири використовує автор у поемі «Кавказ»?А іроніяБ сарказмВ сатираГ гротеск

10.За жанром твір «Кавказ»:А ліричний віршБ драматичний твірВ політична сатира

35

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Г соціально-побутова трагедія11.В якому творі звучать слова:

Боріться - поборете,Вам Бог помагає!Хто автор:

А «Каменярі» І.Франка Б «Кавказ» Т.ШевченкаВ «Тигролови» І.Багряного Г «Чорна рада» П.Куліша

12.З якого твору Т.Шевченка цей пейзаж:За горами гори, хмарою повиті,Засіяні горем, кровію политі.

А «Єретик» Б «Гайдамаки»В «Кавказ»Г «Сон»

Тарас Шевченко«Катерина»

1.Вкажіть тему поеми «Катерина»:А розповідь про життя жінок-кріпачокБ розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків,

розбещеність російського офіцерстваВ розповідь про трагізм становища українського народу за часів кріпацтва Г вигнання батьками з дому своєї дитини

2.Який жіночий образ в українській літературі започаткував Т.Шевченко:А закоханої дівчини Б матері-покриткиВ інтелігентки Г сироти без долі

3.Вкажіть зав’язку сюжету поеми «Катерина» Т.Шевченка:А народження Катрею нешлюбного сина Б знайомство Катерини з офіцером-розпусникомВ подорож Катерини в МосковщинуГ вигнання батьками Катерини з дому

4.Кому і з якої нагоди присвячено твір Т.Шевченка «Катерина»:А К. Брюллову за срібну медаль на виставці в Академії мистецтвБ матері на честь ушанування її пам’ятіВ В.Жуковському в пам’ять про його участь у викупі поета з кріпацтваГ Є.Гребінці за підтримку поїздки поета в Україну

5.Яка подальша доля сина Катерини:36

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А повертається до рідного села-до бабусі з дідусем Б гине разом з матір’ю В стає поводирем сліпого кобзаряГ зустрічається з батьком-офіцером, який приймає його

6.У чому полягає кульмінація поеми «Катерина»:А народження у Катрі нешлюбного синаБ подорож Катерини в МосковщинуВ зустріч Катерини з офіцером-спокусникомГ вигнання з дому Катерини батьками

7.У чому полягає морально-етичний аспект конфлікту поеми «Катерина»:А зіштовхується мораль народна і мораль панськаБ по селу йде поговір, недобра славаВ українка закохується в офіцера-москаляГ нереалізованість особистості, самотність серед людей

8.Поема Т.Шевченка «Катерина» розпочинається:А описом природиБ застереженням автора, зверненим до дівчатВ роздумами про долю УкраїниГ описом зовнішності героїні

9.Батьки проганяють Катерину з домуА через неспроможність прогодувати її дитинуБ тому, що хочуть покарати її за неслухняністьВ через конфлікт із дочкою Г під тиском непорушних моральних норм того часу

10.Катерина з поеми Т.Шевченка вперше збагнула свою провину: А коли її голову покрили хусткою Б коли її мати, наказавши дочці ніколи не вертатися додому, зомліла й

упала на долівкуБ коли народила сина Г коли, вигнана з дому, вийшла з дитиною за село

11.Зустріч героїні поеми «Катерина» з офіцером- спокусником на зимовій дорозі є:

А кульмінацією твору Б розв’язкою В зав’язкою Г розвитком дії

12.Який жанр твору Т.Шевченка «Катерина»:А вірш Б новела В поема Г роман у віршах

37

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тарас Шевченко «Сон»

1. Як назвав у підзаголовку свою поему «Сон» Т. Шевченко:А сатира Б комедія В трагедія Г поема

2. Скільки картин сну бачить ліричний герой в поемі:А одну Б дві В три Г чотири

3. Описом чого чи кого розпочинається перше видіння ліричного героя поеми:А зовнішності Миколи IБ літнього ранкуВ зимового дняГ пам’ятника Петру I

4. Який образ є наскрізним у поемі «Сон»:А пекла Б раю В страшного суду Г чистилища

5. Кого чи що автор порівнює з опеньком засушеним:А Україну Б царицю В удову-небогу Г Катерину II

6. Вкажіть, хто «… не просить, не плаче, не стогне» в поемі «Сон»:А «розбійник катований» Б «цар, штемпом увінчаний»В «замуштровані москалі»Г«злодій штемпований»

7. Яке змістове навантаження першого речення поеми «Сон»: «У всякого своя доля і свій шлях широкий.» Це:

А філософський роздум про призначення людиниБ іронія автора, яку він розкриває у подальшій розповіді про політику

Миколи IВ вступ у розповідь про життя Миколи IГ вступ у розповідь про долю України

8. Вкажіть тему поеми «Сон»:А показ важкого становища каторжан у СибіруБ показ появи нової сили – «царя волі»

38

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В зображення неймовірних страждань трудящих і «райського життя» панів, показ свавілля та морального виродження панівних класів

Г викриття облудного єства Миколи I перед світом9. Оповідач на початку поеми «Сон» виступає в образі:

А пророка Б учителя В царя волі Г блазня

10. Ліричний герой поеми «Сон», стоячи перед пам’ятником Петру I, думає про те, що

А це велична спорудаБ цей цар побудував свою столицю на кістках українських козаківВ російське військо перемогло шведів у Полтавській битвіГ російські селяни страждають від утисків самодержавства

11. За основу сюжету якої поеми взято цей уривок зі «Сну»:То покритка попідтиннюЗ байстрям шкандибає,Батько й мати одцурались,Й чужі не приймають!

А «Марія» Б «Катерина» В «Наймичка» «Відьма»

12. «Рожевії квіти», про які автор поеми «Сон» згадує у ліричному звертанні до закованого в кайдани бунтаря, це –

А товариші й прибічники революціонераБ демократичні ідеїВ книги, написані революціонеромГ майбутні покоління борців за соціальну справедливість

Пантелеймон Куліш «Чорна рада»

1.Персонажі роману П.Куліша «Чорна рада»:А Мазепа Б Барабаш В Сомко Г Брюховецький Д Шрам Е Тур

2.Вкажіть,хто із названих авторів є новатором у жанрі історичного роману в українській літературі XIX ст.

39

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

А Іван Нечуй-ЛевицькийБ Пантелеймон КулішВ Марко Вовчок

3.Вкажіть жанр твору П.Куліша «Чорна рада»:А пригодницька повість Б соціально-побутова драмаВ історична хроніка Г роман у новелах

4.Назвіть головний конфлікт роману «Чорна рада» П.Куліша:А конфлікт між Петром та КириломБ боротьба за гетьманську булаву між Сомком і БрюховецькимВ конфлікт між низовим козацтвом і козацькою старшиноюГ конфлікт старшого і молодшого поколінь в образах Шрамів

5.Хто із героїв роману «Чорна рада» був своєрідним рупором ідей П.Куліша:А Брюховецький Б Сомко В Кирило Тур Г молодий Шраменко

6.Чому на раді 1663 р. у Ніжині обрали гетьманом Брюховецького:А бо всі повірили обіцянкам БрюховецькогоБ бо віддали належне доблесті БрюховецькогоВ бо не мали іншого вибору Г бо низове козацтво проголосувало за Брюховецького, повіривши його

обіцянкам7.Назвіть найзаповітнішу мрію Сомка:

А одружитися з ЛесеюБ помститися БрюховецькомуВ об’єднати всі українські землі в єдину соборну державуГ посилити гетьманську владу

8.Чому Сомко так висловлюється під час останньої зустрічі з Кирилом Туром: «Тепер мені легше буде за правду постраждати»:

А він прагне слави навіть ціною власного життяБ він отримав надію на продовження боротьби за майбутнє УкраїниВ він бажає собі смерті,а не поневіряньГ він втратив всі надії на продовження боротьби за майбутнє України

9.Який підтекст закладено в назву роману П.Куліша «Чорна рада»:А історична назва ніжинської «Чорної ради»Б історія викрадення Лесі Кирилом ТуромВ зневага козацької старшини до низового козацтваГ негативне ставлення П.Куліша до подій 1663 року

10.Вкажіть історично правдиві риси характеру Івана Брюховецького:А чесний Б підступний В політичний авантюрист

40

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Г відвертий11.Вкажіть героїв роману «Чорна рада» П.Куліша:

А Брюховецький Б полковник ШрамВ Ярема Г Леся Черевань

12.Літературним зразком для П.Куліша під час написання роману «Чорна рада» стали романи:

А Жуля Верна Б Віктора ГюгоВ Олександра Дюма Г Вальтера Скотта

Марко Вовчок«Максим Гримач»

1.Вкажіть справжнє прізвище Марко Вовчок:А Лариса КосачБ Олена ПчілкаВ Марія ВілінськаГ Ольга Кобилянська

2.За жанром твір «Максим Гримач»-цеА оповідання баладного характеруБ новелаВ драматичний твірГ повість

3.Хто головний герой твору:А Катря Б Максим ГримачВ Семен Г Тетяна

4.Вкажіть провідну ідею оповідання:А показ трагедії кохання Катрі і СеменаБ показ страждань Максима ГримачаВ бучне весілля дочки ТетяниГ самогубство Катрі

5.Мак у вінку Катрі є символом:А весільнимБ міцності і святості шлюбуВ магічної сили, що захищає від злаГ переходу від одного стану життя до іншого

6.Очікуючи коханого, Катря вишивалаА собі весільний одяг

41

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б рушникиВ серветкуГ скатертину

7.Визначте художній засіб, який використала письменниця у фразі: «Шумить Дніпро, сивіє, й чорніє, і плескає в береги; розвивається верба, зеленіють комиші»

А гіперболу Б метоніміюВ контрастГ уособлення

8.Яку звістку отримав Гримач від козака про Семена? ВінА вирішив не повертатися до КатріБ потрапив у полон до турківВ загинув під час буріГ одружився з іншою

9. Перед смертю КатряА пороздавала свої прикраси подругамБ поцілувала руку батьковіВ попросила вибачення у ТетяниГ написала останнього листа своїм рідним

10. Що сталося з Гримачем після трагедії з Катрею? ВінА тяжко захворівБ п’ять років не виходив за ворота свого подвір’яВ виїхав жити до іншого містаГ три роки ні з ким не розмовляв

11.Фінал оповідання зумовленийА незалежними від героїв причинамиБ ревнощами Тетяни, молодшої сестри Катрі В зневагою Максима Гримача до СеменаГ діями ворожки

12.Пафос оповідання «Максим Гримач» - це:А замилування закостенілими патріархальними звичаямиБ свобода вибору людиниВ прославлення романтичного коханняГ поетизація сильних романтичних натур

42

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запитуєте – відповідаємо

43

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які твори письменників мають присвяту?

Твір, автор Кому присвячується

1. «Катерина» Т.Шевченка «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года»

2. «Гайдамаки» Т.Шевченка «Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года»

3. «Кавказ» Т.Шевченка «Искреннему моему Якову де Бальмену»

4. «Intermezzo» М.Коцюбинсього «Присвячую Кононівським полям»

5. «Я(Романтика) М. Хвильового «Цвітові яблуні»

6. «Три зозулі з поклоном» Г.Тютюнника «Любові всевишній присвячується»

ХТО З ПИСЬМЕННИКІВ ПРЕДСТАВЛЯЄ УКРАЇНСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ? ЯКІ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ НЕОКЛАСИКІВ?

44

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

НЕОКЛАСИЦИЗМ – УМОВНА НАЗВА ЕСТЕТИЧНОЇ ПЛАТФОРМИ КОЛА

КИЇВСЬКИХ ПОЕТІВ, ДЛЯ ЯКОЇ Є ХАРАКТЕРНИМ:

РИСИ «АРИСТОКРАТИЧНОГО ДУХУ»;

ОРІЄНТАЦІЯ НА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ ТА ІДЕАЛИ;

СУВОРЕ ДОТРИМАННЯ ФОРМИ, СТРОФИ ТА ОБРАЗУ;

ОРІЄНТАЦІЯ НА КЛАСИЧНІ ЗРАЗКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТА

ДАВНЬОРИМСЬКОГО МИСТЕЦТВА.

НАЙБІЛЬШ ВИДАТНІ ПРЕДСТАВНИКИ («П’ЯТІРНЕ ГРОНО»):

М.ЗЕРОВ, М.ДРАЙ-ХМАРА, П. ФИЛИПОВИЧ, М. РИЛЬСЬКИЙ, ОСВАЛЬД

БУРГАРДТ (ЮРІЙ КЛЕН).

ЖАНРИ: СОНЕТИ, ЕЛЕГІЇ, МЕДИТАЦІЇ, ФІЛОСОФСЬКА ЛІРИКА.

Які літературні угрупування, асоціації й об’єднання з’явилися в Україні в епоху постмодернізму? Назвіть їхніх представників.

Об’єднання, угрупування Представники

45

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) Ю. Андрухович, В.Неборак,

О. Ірванець

2. Лу-Го-Сад І. Лучук, Н. Гончар, Р.

Садловський

3. «Пропала грамота» Ю. Позаяк, В.Недоступ,

С.Либонь

4. «Нова дегенерація» С. Процюк, І.Андрусяк,

І.Ципредюк

5. «Червона фіра» С. Жадан, Р.Мельників,

І.Пилипчук

6. «Нова література» Є. Пашковський,

В.Цибулька

7. Асоціація українських письменників Ю. Покальчук, Т.Федюк

46

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що називається тропами? Розкажіть про метонімію, синекдоху, оксиморон. Наведіть приклади.

Тропи - слова, уживані в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень .

Троп ПрикладиМетонімія – різновид

тропа,близького до метафори, у

якому переноситься значення

слів із певних явищ та предметів

на інші за суміжністю

Та й списую Сковороду. Слово

Сковорода замінює поняття твори

Г.Сковороди . Метонімією є вислови:

країна вітає переможців, школа

підготувалася до навчального року.

Синекдоха - різновид метонімії ,

який полягає в кількісному

зіставленні предметів та явищ

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!

(Тут однина замінена множиною).

Оксиморон - різновид тропа,що

полягає в сполученні

контрастних, протилежних за

значенням слів, унаслідок чого

утворюється несподіваний

експресивний ефект

Веселий цвинтар; гарячий сніг;

гірке щастя;живий труп

47

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які справжні прізвища таких письменників?

Літературний псевдонім Справжнє прізвище1. Іван Нечуй-Левицький Іван Левицький

2. Панас Мирний Панас Рудченко

3. Іван Білик Іван Рудченко

4. Остап Вишня Павло Губенко

5. Леся Українка Лариса Косач

6. Іван Карпенко-Карий Іван Тобілевич

7. Марко Вовчок Марія Вілінська

8. Микола Хвильовий Микола Фітільов

9. Іван Багряний Іван Лозов'ягін

10.Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка

48

Н.С. Власова______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зміст

Довідкове бюро1. « Слово про похід Ігорів» с.1-22. Г.Сковорода « Бджола та Шершень» с.2-33. Г.Сковорода « Всякому місту - звичай і права» с.34. Г.Сковорода « De libertate» с.45. Г.Квітка-Основ’яненко « Маруся» с.4-56. І.Котляревький « Енеїда» с.67. І.Котляревський « Наталка Полтавка» с.6-78. Т.Шевченко « Гайдамаки» с.8-99. Т.Шевченко « До Основ’яненка», «Мені однаково..» с.10-1110.Т.Шевченко « Заповіт» с.1111.Т.Шевченко « І мертвим, і живим…» с.11-1212.Т.Шевченко « Кавказ» с.1213.Т.Шевченко « Катерина» с.12-1314.Т.Шевченко « Сон» ( « У всякого своя доля») с.13-1415.П.Куліш « Чорна рада» с.14-1516.М.Вовчок « Максим Гримач» с.15-16

Практикум. Тестові завдання 1. « Слово про похід Ігорів» с.18-19 2.. Г.Сковорода « Бджола та Шершень»,« Всякому місту - звичай і права», « De libertate» с.19-21 3. Г.Квітка-Основ’яненко « Маруся» с.21-22 4. І.Котляревький « Енеїда» с.23-24 5. І.Котляревський « Наталка Полтавка» с.25-26 6. Т.Шевченко « Гайдамаки» с.26-27 7. Т.Шевченко « До Основ’яненка», «Мені однаково..» с.28-30 8. Т.Шевченко « Заповіт» с.30-31 9. Т.Шевченко « І мертвим, і живим…» с.31-33 10.Т.Шевченко « Кавказ» с.33-35 11.Т.Шевченко « Катерина» с.35-36 12.Т.Шевченко « Сон» ( « У всякого своя доля») с.37-38 13.П.Куліш « Чорна рада» с.38-40 14.М.Вовчок « Максим Гримач» с.40-41

Запитуєте – відповідаємо1. Які твори письменників мають присвяту? с.432. Хто з письменників представляє українських неокласиків? с.443. Які літературні угрупування, асоціації й об’єднання з’явилися в Україні в епоху постмодернізму? с.454. Що називається тропами? с.465. Які справжні прізвища таких письменників? с.47

49