3

Горбач Марина Олександрівна

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Горбач Марина Олександрівна
Page 2: Горбач Марина Олександрівна

Жанр: новела

Присвята: "Цвітові яблуні"

Тема: протистояння добра і зла в

душі персонажа («чекіста і людини»)

його роздвоєність

«Я (Романтика)»

1924рік

Автор: Микола Хвильовий

(1893-1933р.)

Український прозаїк, поет,

публіцист. Справжнє ім’я Микола

Григорович Фітільов. Був лідером

літературного гуртка ВАПЛІТЕ

(Вільна академія пролетарської

літератури)

Проблематика твору:

боротьба добра і зла в

людині ;

трагічна роздвоєність

натури головного персонажа;

позбавлення людини свідомого

вибору, тиск на неї

обставинами та іншими

людьми;

проблема батьків і дітей;

проблема гріха та його

спокутування;

проблема фанатизму в ім’я

ідеології.

Ідея твору:

фатальна невідповідність між

ідеалами революції та засобами

їх досягнення;

розвінчання й засудження

революційного фанатизму.

Персонажі твору :

Я – главковерх чорного трибуналу

революції, зовсім чужа людина, бандит

за однією термінологією, інсургент –

за іншою.

Доктор Тагабат – біла

лисина,”надто високий лоб”, “людина з

холодним розумом і каменем замість

серця”.

Андрюша – розгублене обличчя,

тривожний погляд, квола воля, чекіст

мимоволі, невеселий комунар.

Дегенерат – вірний вартовий на

чатах із дегенеративною будівлею

черепа,трохи безумні очі, копна

розкуйовдженого волосся.

Мати – утілений прообраз тієї

надзвичайної Марії, що стоїть на

гранях невідомих віків. Моя мати –

наївність, тиха жура і добрість

безмежна. (Це я добре пам'ятаю!). І

мій неможливий біль, і моя незносна

мука тепліють у лампаді фанатизму

перед цим прекрасним печальним

образом.

Page 3: Горбач Марина Олександрівна

повiсть Тема твору зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ й ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями, звичаями, з язичницькими й християнськими

віруваннями

Головна ідея оспівування високого й красивого почуття кохання

«Тіні забутих предків»

Михайло

Проблематика

Конфлікти твору Особливості

Розповідь про дитинство Івана Палійчука, про ворогування його родини з сім’єю Гутенюків. Іван познайомився з Марічкою під час бійки батьків, потім він зблизився з дівчиною, між ни-ми зародилося кохання. Парубок тривалий час перебував у наймах на полонині, а повернув-шись, дізнався про смерть Марічки (коли дівчи-на переходила Черемош, раптова повінь накри-ла її та забрала з собою). Іван не міг повірити в смерть коханої, уважав, що це вигадки Гутенюків. Саме тому пішов на

пошуки дівчини, тіло якої люди знайшли в одному селі. Проте в ньому, посинілому й розбитому річковим камін-

ням, Іван не впізнав Марічки. Шість років не було Івана в селі. Ко-ли він повернувся, одружився з Палагною, яка з часом стала «любаскою» сусіда Юри. Іван про це знав, проте йому було бай-дуже, бо він так і не зміг забути своєї Марічки. Одного разу хлопець пішов у гори, де почув голос нявки Марічки, попрямував за ним, а потім зірвався в урвище. Івана поховали за місцевим звичаєм (з танцями й розвагами).

Поштовхом до написання повісті стало бажання автора розказати

українцям про життя гуцулів, з якими письменник познайомився під час однієї зі

своїх подорожей до Європи.

зміст твору М. Коцюбинський розкриває через зображення трьох

світів

Марічка Гутенюк Іван Палійчук Палагна Юра

гармонія між людиною та світом природи;

життя та смерть;

добро і зло;

язичництво та християнство;

сила кохання та неможливість жити без нього;

вплив мистецтва на людину;

роль праці в житті людини;

стосунки батьків та дітей;

проблема украденого щастя;

проблема влади природи над людиною;

проблема гріха та його спокутування;