30
Реалізація принципу наступності між дошкільною та початковою ланками освіти : психологічні аспекти Підготувала: вчитель початкових класів Януль С.В.

Наступність іі іі ступеня

  • Upload
    -

  • View
    1.421

  • Download
    3

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Наступність іі іі ступеня

Реалізація принципу наступності між дошкільною та початковою ланками

освіти : психологічні аспекти

Підготувала: вчитель початкових класів Януль С.В.

Page 2: Наступність іі іі ступеня

Поняття «безперервність», «наступність» і «перспективність» у контексті навчання і виховання

Виявлення рівня загальної підготовленості дітей до навчання у школі І ступеня. Основні показники готовності до навчання у першому класі

Адаптація дошкільнят до навчання у школі І ступеня

Взаємодія дитячих садочків,школи І ст. і сім’ї у вирішенні підготовки дитини до навчання у школі

І ст.

ЗМІСТ

Page 3: Наступність іі іі ступеня

Безперервне навчання (Lifelong learning) -

комплекс державних, приватних і громадських освітніх закладів, які забезпечують організаційну, змістовну єдність і наступність всіх ланок освіти, що забезпечують прагнення людини до самоосвіти і розвитку впродовж усього життя

Page 4: Наступність іі іі ступеня

У педагогічній літературі наступність тлумачать як один із принципів освіти (в законі «Про освіту» - єдність і наступність, безперервність),

«який передбачає зв'язок та узгодженість у цілях, змісті, організаційно - методичному забезпеченні етапів освіти, що межують один з одним»

Page 5: Наступність іі іі ступеня

Наукові основи проблеми розкрито в дослідженнях Л.С.Виготського, Г.С. Костюка, О.В. Запорожця, Д.Б. Ельконіна, В.О. Сухомлинського, О.В. Скрипченка, О.Я. Савченко та ін. На думку З.Борисової, О.Киричука, Д.Ніколенка, проблема наступності у роботі між дошкільною і початковою ланками освіти є комплексною. У ній можна виділити анатомо-фізіологічний психолого-педагогічний педагогічно-організаційний

врахування особливостей розвитку нервової, серцево-судинної, кістково-м’язової систем молодших школярів

відповідну організацію навчально-виховного процесу

врахування у школі Іст. рівня сформованості розумової, моральної, фізичної, естетичної культури школярів

особливостей становлення емоційно-мотиваційної, вольової сфер особистості

узгодження завдань і змісту програмного матеріалу;

узгодження методів, організаційних форм, кінцевих результатів діяльності дітей початкової школи та школи І ст.;

готовність педагогічних працівників до забезпечення наступності; організація спільних форм діяльності початкової і дошкільної ланки освіти

Page 6: Наступність іі іі ступеня

Пріоритетні напрямки наступності

І- узгодити мету на дошкільному і початковомурівнях

ІІ – збагатити освітній зміст у дошкільній і початковій ланці освіти

ІІІ -удосконалити форми організації і методи навчання

Page 7: Наступність іі іі ступеня

зняття суперечок між провідними лініями навчання та виховання на суміжних вікових етапах, що визначає успіх усього подальшого гармонійного розвитку;

проектування моделі цілісного освітнього простору на перехідному етапі від дошкільного навчання до до навчання у школі І ст.;

створення умов, необхідних для реалізації єдиної лінії загального розвитку дитини на суміжних етапах освіти.

У реалізації наступності є певні проблеми:

Page 8: Наступність іі іі ступеня

Перспективність — це визначення пріоритетних ліній у розвитку, навчанні, вихованні особистості, які б максимально враховували її потреби та готовність до оволодіння новою діяльністю, або новими формами, методами, прийомами її виконання.

Наступність - це врахування наявного рівня розвитку дитини, опора на нього, що забезпечує органічне, природнє продовження розвитку, виховання і навчання особистості в єдності з попередніми етапами.

Наступність розглядають як закономірність психо-фізичного розвитку; як умову реалізації безперервної освіти; як принцип навчання і виховання.

Page 9: Наступність іі іі ступеня

Проблеми наступності і перспективності мають декілька

наукових аспектівІнформаційно-просвітницький визначення

напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;

ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти ;

;

Психологічний аспект:

вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;

забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;

Методичний аспект:Практичний аспект:

• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в дошкільній і початковій ланках освіти.;• забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навко лишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

• попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;

• кураторство вчителями дошкільної школи своїх колишніх вихованців

Page 10: Наступність іі іі ступеня

Готовність дитини до навчання в школі І ступеня зумовлена певним ступенем розвитку здатності дитини виконувати навчальні завдання та шкільні обов'язки, що оцінюються дорослим за суспільно значущими критеріями. Що оцінюються дорослими за

Page 11: Наступність іі іі ступеня

Медичний підхід

Педагогічний підхід

Психологічний підхід

Готовність дитини до навчання в школі І ступеня

Page 12: Наступність іі іі ступеня

Медичний підхід

Критерії готовності до школи І ступеня:

Рівень біологічного розвитку дитини (зріст, вага, наявність ознак формування постійних зубів)

Стан здоров'я в момент вступу

Динаміка захворюваності за попередній рік

Page 13: Наступність іі іі ступеня

сукупність знань і вмінь, сформованості окремих способів розумових дій (із математики, читання, образотворчої діяльності, іноземних мов тощо )

Педагогічні критерії

Page 14: Наступність іі іі ступеня

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання – це комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку її психологічних якостей і є найважливішою передумовою для входження дитини у нове соціальне середовище (мотиваційні, розумові, емоційно-вольові та соціальні компоненти)Інтелектуальна готовність (пізнавальні

процеси, сенсомоторні навички, здатність до научуваності);

Особистісна готовність (мотивація, воля, емоції, спрямованість особистості, самосвідомість);

Соціальна готовність (комунікативна та соціальна компетентність)

Психологічний підхід

Page 15: Наступність іі іі ступеня

Сприймання: сформованість зорового та слухового сприймання, особливості часового сприймання;

Довільна увага: обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація - здатність до тривалого зосередження;

Довільна пам’ять: сформованість вербально – логічно – слухової; образно – зорової оперативної; наявність здатності до логічного запам'ятовування;

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ

Page 16: Наступність іі іі ступеня

Мислення: аналітичне мислення, установлення причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей між явищами; здатність до порівняння і зіставлення; здатність до порівняння і умовиводів;

Розвиток діалогічного та монологічного мовлення: правильна вимова всіх звуків мовлення; володіння достатнім обсягом словникового запасу; уміння граматично правильно оформлювати речення; володіти зв'язним мовленням;

Сенсомоторна координація: розвиток системи аналізу (орієнтування у просторі); розвиток дрібної моторики; моторні здібності, рухові навички;

Навчуваність: здатність розуміти і приймати навчальне завдання; уміння свідомо підпорядковувати свої дії визначеному способу; орієнтування на систему правил у роботі; уміння працювати за зразком; уміння слухати, розуміти й виконувати інструкції дорослого та сприймати його допомогу; перенесення навичок; уміння планувати власні дії та контролювати їх;

Page 17: Наступність іі іі ступеня

ОСОБИСТІСНА ГОТОВНІСТЬДостатній рівень мотиваційного розвитку: сформованість мотиву учіння; позитивне ставлення до учіння; підпорядкованість мотивів; Достатня сформованість довільності: здатність тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання; уміння долати труднощі; здатність довести розпочату роботу до завершення; здатність до довільної регуляції поведінки (посидючість) та пізнавальних процесів (особливо за допомогою слів);Сформованість емоційної сфери: здатність розпізнавати і розуміти невербальні та вербальні прояви інших людей; розвиток вищих почуттів та емоцій (співчуття, відповідальність, гордість…); глибина і стійкість у прояві почуттів; довільність у керуванні емоціями та почуттями;

Page 18: Наступність іі іі ступеня

Спрямованість особистості: наявність пізнавальних інтересів; сформований особистий інтерес до нового; готовність до зміни шкільної позиції; бажання вчитися; допитливість; наявність змістовного уявлення у дитини про підготовку до школи; надання переваги колективним заняттям над індивідуальним навчанням; дисциплінованість, прийняття оцінювання; визнання авторитету вчителя.Самосвідомість: здатність до рефлексії своєї діяльності; початкова форма особистісної та соціальної ідентичності; диференційованість образу Я (Я – реальне та Я – ідеальне); потреба в досягненні успіху; уміння правильно оцінити свої реальні й потенційні можливості; адекватна самооцінка та рівень домагань, відповідний реальним можливостям; специфічна самооцінка в конкретній діяльності

Page 19: Наступність іі іі ступеня

СОЦІАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ:

СФОРМОВАНІСТЬНАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ З

ДОРОСЛИМИ І ОДНОЛІТКАМИ;

УМІННЯ ГАРМОНІЙНО ПОЄДНУВАТИ ВИРАЗНІ,

ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ;

ЗДАТНІСТЬ ДО ВЗАЄМОДІЇ НА ПАРТНЕРСЬКИХ

ЗАСАДАХ;

Page 20: Наступність іі іі ступеня

СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ:

• СФОРМОВАНІСТЬ НАВИЧОК СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ, ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ І НОРМ ПОВЕДІНКИ;

• УМІННЯ ОБЄКТИВНО ОЦІНЮВАТИ ВЧИНКИ ІНШИХ ВІДПОВІДНО ДО НОРМ ПОВЕДІНКИ;

• ЗДАТНІСТЬ І ГОТОВНІСТЬ ДО СПІВПРАЦІ;• УМІННЯ БУДУВАТИ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ОДНОЛІТКАМИ;• ПІДПОРЯДКОВУВАТИ СВОЮ ПОВЕДІНКУ ЗАКОНАМ КЛАСНОГО

КОЛЕКТИВУ;• ЗДАТНІСТЬ ЗНАХОДИТИ СВОЄ МІСЦЕ У ГРУПІ;• ЗДАТНІСТЬ ВИКОНУВАТИ РОЛЬ УЧНЯ;• СФОРМОВАНІСТЬ НЕОБХІДНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ТРУДОВИХ

УМІНЬ І НАВИЧОК;• СФОРМОВАНІСТЬ НАВИЧОК САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Page 21: Наступність іі іі ступеня

Адаптація (від лат. adapto – пристосовую) – динамічний процес пристосування людини до змінних умов довколишнього середовища.Адаптація - це процес і результат внутрішніх змін, зовнішнього активного пристосування індивіда до нових умов існування.Адаптація в соціумі – засвоєння особистістю соціального досвіду суспільства в цілому й досвіду того середовища, до якого ця особистість належить.Психологічна адаптація – це процес взаємодії особистості й середовища; особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих цілей.

Page 22: Наступність іі іі ступеня

• Дезадаптація – будь-яке порушення адаптації, пристосування організму до постійно мінливих умов зовнішнього чи внутрішнього середовища. Стан динамічної невідповідності між живим організмом і зовнішнім середовищем, що приводить до порушення фізіологічного функціонування, зміни форм поведінки, розвитку патологічних процесів. Повна невідповідність між організмом і зовнішніми умовами його існування несумісна із життєдіяльністю. Ступінь дезадаптації характеризується рівнем дезорганізації функціональних систем організму.

У відношенні до людини застосвуютьсяі категорії психічної, психологічної та соціальної дезадаптації. Об'єктивні прояви дезадаптації виражаються певним типом поведінки, а суб'єктивні - широкою гамою психоемоційних порушень (Амбрумова А. Г., 1980).

Page 23: Наступність іі іі ступеня

Дезадаптація ( de - зникнення, знищення, повна відсутність) – невідповідність соціопсихологічного і психофізіологічного статусу людини вимогам ситуації життєдіяльності, що не дозволяє їй пристосуватися до умов середовища свого існування

Page 24: Наступність іі іі ступеня

Шкільна дезадаптація – утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи, що виявляються у вигляді порушень у навчанні та поведінці, конфліктних стосунках, психогенних захворюваннях та реакцій підвищеного рівня тривожності , викривлень у розвитку особистості.

Page 25: Наступність іі іі ступеня

Прояви шкільної дезадаптації: труднощі у навчанні; порушення у взаєминах з однокласниками; проблеми в емоційній сфері; відмова ходити до школи; симптоми соматичних захворювань.Причини: Неправильні методи виховання у сім’ї; Порушення у системі взаємин у школі (дидактогенія,

дидаскалогенія; порушення у стосунках із однокласниками);

Індивідуальні причини дезадаптації: неготовність дитини до навчання, особливості темпераменту, …

Рівні адаптації: Високий; Середній; Низький

Page 26: Наступність іі іі ступеня

Порушення у поведінці школярів: Агресивність. Причини: а) страх бути травмованим, ображеним, пережити напад, отримати ушкодження;б) перенесена образа або душевна травма

Форми агресії: - фізична (бійки, ламання речей (потреба уваги до драматичних подій); - вербальна агресія – діти ображаються, сваряться, глузують…

Реакція вчителів, батьків:- стримати свою агресію щодо поведінки дитини;- висловити своє незадоволення такою поведінкою; - запропонувати виправити результати своєї агресивної поведінки

(прибрати, відремонтувати, помиритися, вибачитися…)

Page 27: Наступність іі іі ступеня

Запальність, гарячкуватість – схильність через дрібниці влаштовувати істерику, плач, розлютитися, але агресія спрямована на інших відсутня. Це швидше вияв відчаю і безпорадності, а ніж прояв характеру.

Перш за все необхідно запобігти прояву гарячкуватості:- відволікти дитину;- залишити її на одинці;- спонукати старших дітей висловити свої

почуття словами.Дорослий має бути спокійним,

врівноваженим, стриманим.Коли напад мине потрібно дитину

заспокоїти – часто вона сама налякана силою своїх емоцій.

Page 28: Наступність іі іі ступеня

Пасивність (гіподинамічність) і тривожність – Причини: 1. Порушення у діяльності ЦНС, особливості її

виявлення.2. Реакція на неувагу або негаразди вдома.

Намагання зануритися у власний світ. Ознаками є:- посмоктування пальця; - дряпання шкіри;- висмикування у себе волосся або вій;- розхитування стільця;3.Причиною може бути :- побоювання реакції незнайомого дорослого;- недостатній досвід спілкування з ним;- невміння звертатися до нього;

Page 29: Наступність іі іі ступеня

Таким чином, у роботі із учнями слід приділити увагу:

Створенню належних соціальних і побутових умов, комфортного середовища перебування у школі І ступеня;

Дотримані принципу наступності; Використовувати адекватні віку

методи навчання; необхідність відходу від старої

дисциплінарної моделі навчання і виховання;

Сприяти розвитку дитини як особистості;

Розвитку шкільної психологічної служби;

Моделюванні стилів, способів партнерської діяльності, спілкування з дитиною.

Page 30: Наступність іі іі ступеня