Відділ освіти Березнівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Малинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Конкурс-ярмарок педагогічної творчості

Номінація «Світова література»

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ

ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Автор досвіду

Матещук Марія Іванівна,

вчитель світової літератури

БЕРЕЗНЕ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Методична проблема та її актуальність……………………...7

РОЗДІЛ 2 Шляхи реалізації методичної проблеми …………………….12

РОЗДІЛ 3 Провідні ідеї досвіду

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Ми маємо справу з найскладнішим,

Найдорожчим, що є в житті, - з людиною.

Від нас, від нашого вміння, майстерності,

мистецтва, мудрості залежать її життя,

здоров’я, розум, характер, воля, громадянське

й інтелектуальне обличчя, її місце й роль

у житті, її щастя.

В.Сухомлинський

Школа. Для мене це храм науки, це святиня, це майбутнє моїх

вихованців. Адже В.Сухомлинський сказав: «Школа – духовна колиска

народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим

блискучіше його майбутнє». І це дійсно так.

Ми впевнено переступили межу XXI століття і бачимо, що настає епоха

професіоналізму, тобто епоха людей, що поєднують у собі знання – вміння –

навички – досвід. «Учитель має бути творцем», «Мистецтво навчання

полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, будити, оживляти» -

саме ці вислови А.Дистервега – моє педагогічне кредо.

Нині пріоритетним завданням освіти України є така організація процесу

набуття знань, яка б сприяла розвитку особистості учня, становленню його

творчого потенціалу. Тому в основу вивчення світової літератури покладено

духовно-ціннісний підхід, який має бути реалізований шляхом упровадження

у педагогічну практику особистісно-зорієнтованого навчання, спрямованого

на вироблення моделі власної життєвої позиції.

Сучасна освіта – це не відтворення, не запам’ятовування певного

матеріалу, а вміння використати свої знання в будь-яких життєвих ситуаціях.

Сьогодення вимагає від школи життєво компетентної креативної особистості,

здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу, тому, на мою

думку, головне завдання вчителя – не дати учнівській душі перетворитися на

«сіру мишу», змаліти, він має навчити учня прагнути висоти.

Отже, як організувати роботу учнів на уроці, щоб досягти якомога

кращого результату? Перш за все, я вивела для себе правило: діяльність має

бути творчою. Завдяки творчій діяльності в дитини розвивається здатність

самостійно реалізовувати свої можливості. А самореалізація, яка лежить в

основі будь-якого творчого процесу, веде до особистісного зростання.

Тому постає питання про розробку та впровадження технологій

навчання, спрямованих на творчу самореалізацію особистості. У

педагогічній майстерні кожного вчителя-словесника є свій набір методів та

прийомів розвитку творчої особистості учнів, їхніх літературних здібностей.

Я в своїй роботі намагаюсь створити якомога сприятливіші умови для

розвитку природних здібностей учнів, допомогти осмислити ситуації чи

проблеми, дати можливість проявити особисті нахили. Прагну, щоб кожна

дитина відчула причетність до всього, що відбувається на уроці.

Намагаюся прилучити учнів до найвищих досягнень світової літератури,

а через них – до фундаментальних цінностей світової культури, які б ставали

особистісним надбанням, трансформувалися в життєве кредо, життєву

позицію, моральний вибір.

РОЗДІЛ 1 Методична проблема та її актуальність.

Проблема, над якою я працюю, - «Формування творчої особистості

засобами художньої літератури». Вона була обрана не випадково, бо моє

призначення – допомогти дитині віднайти себе, аби ще раз ствердити:

«Захочеш – і будеш, в людині, затям, лежить невідгадана сила!»

Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів

навчання, які розвивають «Уміння самостійно вчитися, критично мислити,

здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах

творчої діяльності, навички, необхідні для життєвого й професійного вибору.

Використовуючи синтез технологій розвитку творчої особистості,

навчання як дослідження, проблемне навчання, методики розвитку

критичного мислення, асоціативно-образного мислення, я даю учням

відчуття простору, вільного часу для роздуму, переживання, вибору позиції.

Важливо, щоб вони думали й аналізували самі, а не переказували книгу чи

слова вчителя. Діти мають відчути себе відкривачами – це джерело інтересу,

адже кожен по-своєму бачить навколишній світ, по своєму сприймає

предмети й явища, по-своєму думає. Для мене важливо навчити учнів

відходити від шаблонів і шукати власний шлях.

У роботі використовую досвід відомих педагогів Н.Беліва, О.Наєнко,

Л.Мірошниченко та ін., технологію опорних конспектів, В.Шаталова та

Ю.Меженка, методику випереджального навчання С.Лисенкової, елементи

досвіду вчителя-методиста Тетяни Новоселової Кіровоградської області,

намагаюся творчо переосмислювати усталені істини та шукати власний

педагогічний стиль, перетворювати кожний урок на відкриття незбагненного

світу мистецтва, сприяти формуванню в дітей та молоді творчого мислення,

їх творчих здібностей, розвинути Людину в людині.

РОЗДІЛ 2 Шляхи реалізації методичної проблеми.

Розвиток чуттєвого, асоціативно-образного та критичного

мислення учнів.

Формування в учнів потреби мислити самостійно, не

користуючись «чужими» зразками.

Використання кольористики та при формуванні креативності як

риси особистості.

Створення простору для фантазії, уяви.

Стимулювання пізнавального інтересу, потреби учнів у творчості.

РОЗДІЛ 3 Провідні ідеї досвіду.

Обов’язковою умовою кожного уроку має бути триєдність навчання

через освітній, культурологічний та життєтворчий простір. Слід не просто

«дати знання», а познайомити зі світом, допомогти збудувати внутрішній

світ, себе, світ навколо. Реалізувати намагаюся на кожному уроці.

Наприклад, під час вивчення в 10-му класі повісті «Гобсек» О.де Бальзака

слід звернути увагу учнів на довершеність твору, дослідити його

композицію, літературні прийоми тощо. Це – освітній простір. Також

потрібно поговорити про епоху, про письменників, художників,

композиторів Франції цього періоду, про політичну, економічну ситуації. Це

– культурологічний простір. Варто згадати й про владу грошей над людиною

і світом. Це – життєтворчий простір. Таким чином, в учнів виникає почуття

взаємозв’язку всього у світі.

Під час формування творчої компетентності учнів практикую традиційні

й інноваційні технології. Використовую такі методи: вербальні (бесіда,

лекція, пояснення, розповідь, диспут); пояснювально-ілюстративні

(демонстрація наочності й ТЗН); практичні (вправи, дослідження, самостійна

робота учнів над проблемою, метод проектів); інтерактивні (рольові й

дидактичні ігри).

Доповнюю методи такими прийомами: «Так – ні», «Чомучка», «Лови

помилку»,»Мікрофон», «Карусель», «Броунівський рух», «Незакінчене

речення», «Мозкова атака», робота з епіграфом та ін..

Працюючи в 10-му класі, головний акцент роблю на формуванні

цілеспрямованої мотивації пізнавальної діяльності, стійкого інтересу до

літератури, до осягнення вершин світового письменства, літературного

процесу загалом.. тому на оглядових темах використовую опорні схеми,

таблиці, які допомагають створити в учнів цілісне уявлення про літературну

добу, течію тощо. Самостійне складання таких таблиць, схем дає змогу

залучити учнів до пошукової роботи формування в них інтересу до

дослідницької діяльності, самостійного видобування інформації.

Оскільки, основне моє завдання на уроці – розвивати природні здібності

та створювати сприятливі умови для навчальної діяльності учня, то з цією

метою я використовую на своїх уроках літератури опорні й логічні схеми

аналізу літературного твору. Роблю так не завжди – це лише один із методів,

що допомагає учням засвоїти матеріал, стати творчою особистістю.

Опорна схема-конспект (ОСК) з літератури сприяє кращому

запам’ятовуванню навчального матеріалу, оскільки до цього процесу

підключаються зорові рецептори, які дають можливість «бачити» смислову

структуру кожної частини і всього тексту в цілому. (Див. додаток 1-4).

Щоб активізувати навчальну діяльність учнів під час проведення уроку

застосовую різні прийоми. Це інтригуючий початок уроку (хвилина поезії,

роздуми над картиною, малюнком, афоризмом, опис портрета письменника,

тощо).

Велику увагу приділяю на уроках дискусіям, які є важливим засобом

пізнавальної діяльності, оскільки саме дискусії вчать глибоко розуміти

проблему, виробляти свою позицію, аргументувати, критично мислити,

поважати думки інших, сприяють формуванню власного погляду на світ.

Я думаю, що основне завдання вчителя літератури полягає в тому, щоб

викликати в учнів бажання самостійно розібратися в проблемах, порушених

у творі, зрозуміти підтекст художнього твору.

Метою сучасного уроку є вже не нагромадження знань, а пошукова

діяльність. А відтак – нового акценту набуває співпраця на уроці вчителя та

учнів, що будують свою роботу навколо художнього твору, інформації про

нього, його творця.

Необхідно використовувати метод проектів, тому що в центрі роботи

над проектом перебуває учень, який вчиться, а в результаті ми маємо

продуктивне взаємовигідне партнерство, мета якого розвинути

ініціативність, винахідливість , стимулювати інтерес до оволодіння

матеріалом і виробити вміння спілкуватися. Наприклад, при вивченні роману

«Злочин і кара» Ф.Достоєвського, мої учні 10 класу працювали над темами

проекту: «Філософсько-етичні засади та гуманістичний пафос твору

Ф.Достоєвського» (проблеми пошуків духовних орієнтирів і морального

вибору, осмислення шляхів «сильної особистості» та «маленької людини»),

«Утвердження християнських цінностей у творі (за романом

Ф.Достоєвського «Злочин і кара»).

Готуючись до роботи над проектом, учні перш за все повинні прочитати

твір. А потім маю створити умови для ефективних роздумів з приводу тієї чи

іншої проблеми, активізувати творчий потенціал кожного учня, дати

зрозуміти, що немає єдиної правильної думки у трактуванні літературного

твору, навчити учнів полемізувати з критиком, учителем, однокласником,і,

можливо, із самим собою.

Тож певний обсяг навчального матеріалу ми розподілили на окремі

блоки, які учні мали вивчати самостійно, але отримуючи при цьому

індивідуальні консультації вчителя. Учні працювали у групах, а деякі

виконували індивідуальні завдання. У кожної групи було своє проблемне

питання-дослідження і своя підтема. Під час захисту кожна група обстоювала

свою думку з проблеми, яку в результаті було відображено у створених

таблицях, схемах, аналізі. У здійсненні проекту були задіяні учні всього

класу. Переважав пошуково-дослідницький метод навчання. Були

представлені доповіді згідно з планом кожної групи. Учні оцінювали свою

роботу і роботу «колег по групі», вчилися критично аналізувати, робити

висновки.

Основною ідеєю методу проекту є розвиток критичного мислення,

пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої

знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.

Навчання нерозривно пов’язане з вихованням людини. Художня

література – важливий засіб гармонійного розвитку і збагачення духовного

світу людини. Уроки літератури – це уроки мистецтва, адже тільки мистецтво

здатне виховувати юну душу. Тому при вивченні, аналізі художнього твору я

намагаюся використовувати різноманітні методи, прийоми для того, щоб

розвивати в учнів всі якості творчої особистості. Основну увагу приділяю

методу проблемного навчання. Оскільки кожний мистецький твір –

самобутній, неповторний. Проблемність при аналізі твору – це ланцюг

взаємопов’язаних, логічно обумовлених запитань, на які дослідник прагне

дати відповідь, спираючись на висновки. Намагаюся працювати над

розвитком творчої уяви учнів через гармонійне представлення музики,

живопису, театру і мистецтва слова. Учні, побачивши образи, барви,

почувши звуки, розуміють, що твір – справжнє явище світової культури.

В 9-10 класах проводжу інтелектуальні ігри з літератури. Адже головне

в інтелектуальних іграх – їх пізнавально-пошуковий зміст. Це ігри з

готовими правилами. Під час їх проведення створюється мікроклімат,

домінують інтелектуальні емоції: подив, сумнів, допитливість. Учні

отримують задоволення від розумових зусиль, долають труднощі

інтелектуального характеру, переживають невдачі, вчаться використовувати

набуті знання в нестандартних ситуаціях

Працюючи в старших класах практикую такий прийом як «Особисті

асоціації», застосовуючи його як при вивченні ліричних творів, так і в

процесі роботи над епічними творами.

Наприклад, особисті асоціації учнів на рівні кольору можна виявити під

час вивчення творів Ф.Стендаля «Червоне і Чорне», Ф.Достоєвського

«Злочин і кара», О. де Бальзака «Гобсек». Аналізуючи твори, звертаю увагу

на кольори – жовтий, червоний, чорний. Конкретними прикладами з тексту

учні доводять, що переважають саме ці кольори. А далі, керуючись власними

асоціаціями, вони пояснюють задум письменника щодо вибору цієї гами.

Асоціації на рівні звуків можна використовувати під час роботи над

повістю М.Гоголя «Тарас Бульба», коли йдеться про опис степу.

Особисто для мене, за фахом як вчителя української та світової

літератури, цікавим, творчим і водночас пізнавальним методом аналізу

художнього твору є компаративний. Тож елементи компаративістики вводжу

вже з 5 класу під час вивчення теми «Літературні казки».

У старших класах програми з української літератури і світової

літератури побудовані за єдиним хронологічним принципом. Звичайно, в

українській літературі є деякі відмінності від загального розвитку світової

літератури, але окремі етапи збігаються, є спільні напрями й течії, культурні

епохи, жанри. Тому я маю чудову можливість для компаративного аналізу

художніх творів світового і вітчизняного письменства.

Наприклад, вивчаючи комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич» проводжу

паралель із твором «Мартин Боруля» Карпенка Карого. У 10 класі, на

завершальному етапі вивчення повісті «Гобсек», О. де Бальзака, я

запропонувала учням написати твір: «Тема влади грошей в українській та

світовій літературі». Вважаю, коли гостро стоїть питання про поглиблення

зв’язків України зі світовою спільнотою, надзвичайно актуальним є

порівняння українських літературних творів із зарубіжними. Це дає

можливість показати учням спільне – те, що об’єднує різні народи й відмінне

– те, що свідчить про неповторність кожної нації.

На уроках у 5-6 класах я використовую технологічний прийом

“Дивуй!”. Найчастіше застосовую його на початку уроку вивчення творчості

“нового” письменника. Для мене дуже важливо, щоб постаті уславлених

письменників не злилися в уяві учнів у якусь одну загальну. Як навчити їх

відрізняти митців один від одного? Я знаходжу в біографії письменника щось

особливе, неповторне і, дібравши відповідну інтонацію, манеру розповіді,

знайомлю учнів із новим іменем. Адже емоційне сприйняття навчального

матеріалу на уроках світової літератури має велике значення. (Див. додаток)

Працюючи над проблемою, залучаю учнів до творчих видів роботи:

написання творів-мініатюр, настроєвих етюдів, творів-перевтілень у людські

почуття та пристрасті, явища природи, образи-персонажі. Заохочую учнів до

створення власних поезій чи прозових творів під впливом вивчення творів

світових письменників. Переконалась, що одним із найулюбленіших видів

творчої діяльності в учнів є «розповідь літературного героя». Пропоную

учням уявити себе в ролі літературного героя і розповісти про нього так, щоб

було приємно послухати друзям-однокласникам. Можливий і другий варіант

– це розповідь від імені героя, наприклад Мауглі чи Тома Сойєра і т.д.

Використовую багато різновидів творчого читання (виразне, за ролями,

напам’ять, інсценізація). Часто пропоную учням намалювати ілюстрації до

того чи іншого твору, портрети персонажів. Цей вид роботи розвиває дитячу

творчу уяву.

Одним із шляхів удосконалення навчання і виховання на

сьогоднішньому етапі розвитку школи є активізація пізнавальної діяльності

учнів, посилення співпраці в ланці вчитель-учень, елементів гри та творчості

на уроці.

Ще А.Макаренко писав: «Дитина має пристрасть до гри і необхідно її

задовільнити. Необхідно їй дати не тільки час погратися, а й пройняти цією

грою все її життя. Все її життя – це гра». Тому у 5-6 класах я застосовую різні

види дидактичних ігор: кросворди, ребуси, літературні вікторини, «Вірю не

вірю», «Опиши предмет т. ін.

Плануючи свій урок, великого значення надаю одному із його вкрай

важливих етапів – підбиттю підсумків. Підсумковий етап уроку є важливою

складовою всього уроку, тому я намагаюся залучити учнів до з’ясування

змісту виконаного, рефлексії, тобто до можливості учасникам навчально-

виховного процесу озирнутися на події, що відбулися, висловити власне

ставлення до уроку, ще раз поговорити про вивчене. Мета цієї частини уроку,

на яку психологи рекомендують відводити близько 20% навчального часу –

згадати, з’ясувати, усвідомити, а можливо, й заново переосмислити основні

компоненти навчальної діяльності, висловити почуття.

Отже, під час підсумкової стадії уроку варто:

з’ясувати зміст опрацьованого матеріалу;

порівняти реальні результати з очікуваними;

проаналізувати одержані відомості;

зробити висновки;

за необхідності скорегувати засвоєне;

висловити почуття;

скласти план подальших дій.

У підсумковий етап уроку психологи радять включати рефлексію.

Рефлексія передбачає розмаїття форм і прийомів, вона може бути не тільки

вербальною, а це можуть бути і малюнки, і схеми, і кросворди тощо. Якщо

цьому етапу постійно приділяти належну увагу, то можна домогтися

реальних результатів: висловлення учнями ідей, пропозицій, гіпотез щодо

майбутньої діяльності.

До кожного свого уроку і намагаюся підібрати девіз, чи висловлювання

відомих людей, чи звертаюся до афоризмів, які , я вважаю, є важливим і

ненав’язливим виховним моментом уроку. Та іноді варто й завершувати урок

теж красиво і повчально.

Приклад 1.

А тепер запишіть домашнє завдання: «Коли ми прагнемо шукати

невідоме, то стаємо кращими, мужнішими й діяльнішими за тих, хто вважає,

ніби невідоме не можна знайти і немає чого шукати». Хай ця думка Платона

супроводжує вас на життєвому шляху.

Приклад 2.

Вступний урок з літератури у 6 класі, за темою «Пізнавальне значення

світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду,

духовних і моральних цінностей різних народів світу», можна завершити

такою поезією:

Вот и кончены наши заботы –Спит задачник, закрыта тетрадь,Руки тянутся к книге. Но что тыБудешь, мальчик, сегодня читать?

Хочешь – в дальние синие страны,В пенье вьюги, в тропический знойПовернут нас с тобой капитаны,На штурвал налегая резной. (Р.Рождественский)Мої вихованці не обмежуються лише уроками. Вони беруть активну

участь у позакласній роботі, предметних тижнях, гуртковій роботі. З метою у повній мірі розкрити природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлення різноманітних ідей, здатність до широких узагальнень, можливість здійснювати «свій вибір», знайти себе у світі та світ у собі - я, для учнів 6 класу, створила гурток з творчого розвитку дитини «Сходинки мудрості». Працюючи за спеціально-розробленою програмою, діти вчаться створювати свої книги, альбоми. Тому особлива увага на заняттях приділяється формуванню у дітей навичок викладу своїх думок у творчій формі.

На заняттях використовую такі методи роботи: гра, бесіда, читання казки (притчі, легенди), обов’язкове обговорення прочитаного, питання і завдання до літературного твору, складання казки, письмова творча робота

учнів, малюнок, сценка. Діти отримують домашнє завдання. Роботи по домашньому завданні обов’язково обговорюються, з творчих робіт укладаються книги, альбоми.

Література відіграє значну роль у формуванні духовної культури української нації. Духовне виховання – це виховання найкращих якостей душі. Кожен педагог торкається струн душі дитини, і те, чи поллється лагідна музика з дитячого серця, залежить від нас.

Духовність, внутрішнє усвідомлення свого обов’язку мають допомагати нам виховувати у стінах школи справжню людину. А «бути людиною – це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Палати від сорому за злидні, хоча вони, здавалося б, існують і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші. І знати, що, кладучи камінь, допомагаєш будувати світ».

(А.Екзюпері)

ВИСНОВКИ

Учитель, як і кожен митець, народжується двічі: один раз, коли він

з’являється на світ, немов неповторний витвір природи; а другий, коли він

сам стає творцем. Але всі ми маємо справу з дуже тендітним «матеріалом» -

дитячими душами, тому, мабуть, і повинні завжди пам’ятати дитинство.

Важливо, щоб кожен учитель був «вихователем душ» учнів. Найбільш

актуальним це є сьогодні, коли країна і людство взагалі переживають

особливий період свого розвитку. Змінюються життєві орієнтири, але

література, як й інші гуманітарні дисципліни, вчить мислити

загальнолюдськими категоріями, дозволяє вийти за межі буденної свідомості.

Саме література є найважливішим засобом залучення особистості до

витоків національної духовності, культурних надбань свого народу та інших

народів світу. Необхідною умовою реалізації завдань курсу «Світова

література» є формування в учнів бажання читати, допитливості, образного

мислення, здатності глибоко сприймати і розуміти художній твір, відчувати

радощі і прикрощі, що їх переживають літературні герої, вміння емоційно

відгукнутися на прочитане.

Вважаю, що необхідно розвивати творчу індивідуальність школяра, щоб

його віддача була якомога більшою і повною мірою відповідала його

можливостям. Для того, щоб вирішити шляхи і методи реалізації освітніх

завдань, я обрала таке проблемне питання, над яким я працюю другий рік:

формування творчої особистості засобами художньої літератури.

Нова українська держава потребує діяльних, інтелектуально розвинутих

громадян. Бо лише творча, естетично багата особистість в змозі розв’язати

складні завдання, які забезпечать не просто виживання, а прогрес нації,

здатної посісти гідне місце в світовому співтоваристві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гагаев П.А. Художественный текст как культурно-исторический феномен.

Теория и практика прочтения: Учебное пособие. – Москва: Флинта, Наука,

2002.

2. Зинченко В.Г., Зусман В.Г., Кирнозе З.И. Методы изучения литературы:

Ситемный поход: Учебное пособие. – Москва: Флинта, Наука, 2002.

3. Кан-Калик В.А., Хазан В.И. Психолого-педагогические основы

преподавания литературы в школе. – Москва, Просвещение, 1988.

4. А.Кудрицький. Інтелектуальні ігри як форма активізації пізнавальної

діяльності учнів на уроках та в позакласній роботі // Зарубіжна література. -

2007. - №48

5. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх

навчальних закладах: Підручник для студентів-філологів. – Київ, 2000.

6. Мирошниченко Л.Ф., Нефедова Т.Ф. Методические рекомендации по

взаимосвязанному изучению русской, украинской и зарубежной літератур в

средней школе. – К; 1987.

7. Слободенюк І. Використання ОСК як метод інтерактивного навчання

школярів на уроках літератури // Зарубіжна література. – 2010. - №10.

8. Пулінець М. Учитель – творець дитячих душ // Зарубіжна література. –

2007. - №6.

9. Савченко О. Формування творчої особистості на уроках зарубіжної

літератури // Зарубіжна література. – 2008. - №45-48.

10. Хорошилова А. Використання елементів компаративного аналізу,

інтерактивних технологій та між предметних зв’язків на уроках зарубіжної

літератури // Зарубіжна література. – 2008. - №45-48.

ДОДАТКи

Додаток 1.

ОСК «Боротьба добра і зла в душі Фауста»

Й.В.Гете. Трагедія «Фауст» (1831)

Дії Мефістофеля Вчинки Фауста

Висновок: Фауст виявився вищим за будь-які суперечки. Він не зрадив своєї мрії, не піддався спокусам Мефістофеля.

Похід до студентів

Прагнення до більш піднесеного, осмисленого,

насиченого не лише розгульними

насолодами життя

Візит до відьми за омолоджувальним

зіллям

Прагнення віднайти істину, яка б знайшла

наукове підтвердження

Зустріч із Маргаритою –

випробування Фауста коханням, ще одна

спокуса

Усвідомлення того, що справжня мета вченого –

поза клопотами сімейного життя

Мефістофель програє суперечку Богові: Фауст не відступає від мети, не зупиняє мить

Боротьба добра і зла в його душі завершується перемогою добра. Саме тому Фауст – Переможець.

Додаток 2.

ОСК «Характеристика Тараса Бульби»

Микола Гоголь «Тарас Бульба» Позитивні риси Негативні риси характеру характеру

Сміливий, мужній

ВладнийТовариський

Волелюбний, невгамовний

Відданий Вітчизні,

християнській вірі

Готовий прийти

на допомогу

Рішучий, розумний

Досвідчений полковник

Жорстокий до ворогів

Грубийу поводженні з дружиною

Впертий, безкомпромісни

й

Жорстокість Тараса

виправдана часом. Саме

таких характерів

потребував той час

Суворий

ТАРАСБУЛЬБ

А

Додаток 3.

ОСК «Штрихи до портрета Івана Мазепи.Історична правда та романтичний міф».

Дж. Г.Н.Байрон поема «Мазепа»

Історична особистість Байронівський Мазепа

Витривалий, розсудливий

поліглот. Умів знаходити

спільну мову з будь-якою людиною. Гарний оратор, часто вчиняв неординарно,

приймав похапцем рішення. Освічена

та розумна людина.

Турбувався про освіту у державі. Створив найбільшу бібілотеку в Україні, сприяв розвитку Києво-Могилянської академії.

Трагічний, мудрий, здатний на сильні

почуття. Він відстоює свої погляди та

переконання. Автор яскраво

змальовує внутрішній світ

героя.

У всіх його діях гідність,

стриманість, внутрішня сила,

відсутність похапливості та метушливості.

Прояв твердого характеру.

Безмірне щастя і таке саме безмежне

страждання, мужність і відчай, високі поривання і поразка. Діяльний

розум і покірна віра у владу долі – все це

Мазепа – байронівський герой.

Факт із життя:«Коли отаман Сірко спіймав Мазепу, він

звелів стратити його, але,

вислухавши причину його повернення в

Україну, звелів залишити його в живих, із такими

словами: «Відпустіть його, він ще багато може зробити для

України…». Мазепа прагнув влади та

свободи за будь-яку ціну.

Гетьман

ІВАН МАЗЕП

А

Висновок: постать Мазепи приваблювала Байрона шаленою вдачею, холодним розумом та гарячим серцем. Мудрість, поєднана із внутрішньою силою, додала Мазепі мужності, змушувала інших його поважати. Байрон додав герою трохи романтичних рис, для того, щоб розкрити всю красу душі, думок і дій. Байрону вдалося з образу звичайного гетьмана створити романтика, здатного на почуття.

Додаток 4.

ОСК «Система образів»Мольєр «Міщанин-шляхтич»

Коментарі

Пан Журден –Міщанин, який

мріє стати шляхтичем

Пані Журден,

його дружина

Люсіль – їхня донька

Клеонт –наречений

Люсіль

Ков’єль – помічник Клеонта, коханий Ніколь

Ніколь –служниця в

будинку Журдена, кохана

Ков’єля

Учителі Журдена (філософії,

музики, танців, фехтування

Граф Дорант – знайомий Журдена

Маркіза Дорімена –

Кохана Доранта

Посередині – головний герой. Стрілочки різного кольору вказують на певний зв'язок між головним героєм та другорядними, або між другорядними героями.

Наприклад, стрілочки помаранчевого кольору вказують на родинні зв’язки між паном та пані Журден і Люсіль.

Стрілочки малинового кольору вказують на те, що між цими героями є світле та щире почуття – кохання: Люсіль та Клеонт, Ніколь та Ков’єль.

Стрілочки зеленого кольору вказують на те, що між цими героями є соціальні зв’язки: пан Журден та служниця Ніколь, Клеонт та слуга його Ков’єль.

Стрілочки чорного кольору символізують корисливі зв’язки між героями. Наприклад, граф Дорант та Маркіза Дорімена з’єднані такою стрілкою тому, що вони один одного не кохають, а знаходяться разом тільки тому, що графу потрібні гроші та звання в суспільстві. Такою ж стрілкою з’єднані вчителі Журдена та він сам, тому що вчителі виконують всі примхи пана і ніяк на нього не впливають. Між героями немає взаємних почуттів (маркіза Дорімена, граф Дорант, пан Журден), тому не вказаний зворотній зв'язок, як у Люсіль та Клеонта.

Твір-мініатюра на тему “Моє ставлення до

Геракла” Нещодавно на уроках світової літератури ми почали вивчати грецьку міфологію. З усіх прочитаних мною міфів, мені найбільше сподобалися міфи про Геракла. Звісно ви запитаєте мене: “Чому міфи про Геракла?” А тому, що мені подобається цей міфічний герой, бо він здійснив 12 подвигів, в яких відкрилися найкращі риси його характеру. Це сміливість, могутність, відповідальність, терплячість та мудрість. Хоча доля у Геракла була не простою та все ж він не падав духом, не сердився, не ображався ні на кого, а лише терпляче виконував усі накази царя Еврисфея, хоч часто їх виконання було для Геракла принизливим. Він розумів, що за свої добрі чи погані вчинки потрібно нести відповідальність. І він з цим завданням впорався. Тому я поважаю Геракла і бажаю всім, учням нашої школи читати міфи і виховувати в своєму характері найкращі риси його характеру.

Учениця 6 класу Сорокіна Марина

Перші проби пера. Хоку.5 клас

Зірка світить одна-однісінька на всьому небі

Цвітуть садиПташки співають.Весна!

Стара ялинкаСтоїть похмуро.Прийшла зима

Соловей у вишневому саду

оплакує старість свою

Перші проби пера. Сенкани до казки Г.К.Андерсена

“Снігова королева” (5 клас)

АндерсенНезграбний, відлюдькуватий.Бачить, знаходить, возвеличує.Ім’я твоє в нагородах великих.Казкар.

КайЗачарований, байдужий.Забуває, нехтує, зникає.

Кай, змінися вже скоріше!Надія.

ГердаМужня, хоробра.Шукає, бореться, перемагає.В тебе чудова душа.Ідеал.

Використання технологічного прийому

“Дивуй!”Ганс Крістіан Андерсен (5 клас)

“Великий казкар”, “добрий чарівник”, “король казки”… Андерсен називав свої книги казками, а ще – історіями. Довгі роки він вважав їх розвагою, віддаючи всі сили романам, п’єсам, віршам, нарисам. … За труною визначного казкаря йшли бідняки і міністри, студенти і данський король, школярі й іноземні посли – шанувальники “духовних діток”, як називав свої казки сам Андерсен.

Жуль Верн (5 клас) Якби видавці Книги рекордів Гіннеса вирішили визначити, про якого письменника ХІХ ст.. існує найбільше легенд і чуток, то в перших рядках, без сумніву, стояло б ім’я французького письменника Жуль Верна.

За однією версією він – невтомний мандрівник, який об’їхав увесь світ і змалював власні пригоди і спостереження. За другою – він він інколи і нікуди не виїжджав, а писав, користуючись книгами географів. За третьою – справжнє ім’я Верна Юлій Ольшевич, був він літературним секретарем Олександра Дюма і справжнім автором «Трьох мушкетерів». Четверта легенда твердить, що ніякого Жуль Верна не було взагалі. Це колективний псевдонім, під яким писала група людей.

Сам письменник не спростовував ці легенди. Він рідко спілкувався з пресою, ніколи не говорив про своє особисте життя і навіть друзям не відкривав таємниць своєї творчості.

Снігова королеваЗла, безсердечна.Літає, капостить, лютує.Примушує всіх коритися їй.Відьма.

Федір Достоєвський (10 клас)Мати – жінка релігійна, щорічно возила дітей у Троїцько-

Сергієву лавру, учила їх читати за книгою «Сто чотири священні історії Старого і Нового Заповіту». З особливим захопленням у зрілі роки Достоєвський згадував про знайомство з Писанням: «Ми в сімействі нашому знали Євангеліє чи не з раннього дитинства». Яскравим дитячим враженням письменника стала також старозавітна «Книга Йова».

… В останній вечір перед смертю письменник попросив дружину засвітити свічку і принести Євангеліє. Навмання відкрив його. На цей раз відкрилось Євангеліє від Матвія: «Ісус сказав йому у відповідь: не втримуй, бо так належить нам виконувати велику правду». «Ти чуєш, - «не втримуй», - значить, я помру» - сказав Достоєвський і закрив книгу.

Чарлз Діккенс (6,10 клас)У світовій літературі творчість Діккенса – явище

унікальне. Не було жодного великого письменника ХІХ-ХХ ст.., який би не відчув на собі магічного впливу англійського романіста. Серед них Тургенєв і Достоєвський, Кафка і Фолкнер, Еліот і Пруст. А коло читачів Діккенса – від ідтей і домогосподарок до уславлених критиків. Слава прийшла до письменника в 21 рік і не полишала його до самої смерті. Разом із нею прийшли і гроші. З часів Вальтера Скотта ніхто із професійних письменників не жив багатше, ніж Діккенс. І хоча ніхто не писав про страждання бідних людей і особливо дітей з таким болем і співчуттям, як Діккенс, сам він найменше хотів, щоб його приймали за одного з них.

Генріх Гайне (9 клас)Ще замолоду Гайне захворів на сухоти спинного мозку. З

роками хвороба прогресувала, все частіше боліла голова, всихала ліва рука, інколи пропадав зір. У травні 1848 року Гайне останній раз вийшов із дому. Він прийшов до Лувру і знесилений упав біля прославленої статуї Венери Мілоської. Пізніше поет розповідав друзям: «Я довго лежав біля її ніг і плакав так, що сльози могли розтопити навіть камінь. А богиня дивилася на мене згори співчутливо, ніби хотіла сказати: хіба ти не бачиш, що у мене немає рук, і я не можу тобі допомогти».

Останні вісім років життя Гайне, страждаючи від болю, продовжував писати. Напівсліпий і паралізований, він правою

рукою піднімав одну повіку, щоб хоч трішки бачити, а лівою виводив на папері великі букви…

Сигнальна картка-тест особистісного розуміння теми

Учні наприкінці уроку узагальнення теми отримують завдання – з’ясувати рівень засвоєння теми або виявити прогалини в знаннях. Для цього я пропоную учням таблицю з переліченими основними запитаннями з теми, а також наклейки зеленого, жовтого і червоного кольору. Якщо учень добре дав відповіді на запитання, то позначає його наклейкою зеленого кольору, якщо є не з’ясовані моменти - жовтого, якщо зовсім не розуміє матеріалу – червоного. Коли кожен учень заповнить таблицю, я зможу побачити, на які питання варто звернути увагу, а які добре засвоєні учнями. Наприклад.

Зміст питання ПозначкаТеорія літератури з з з з ж ж ч Аналіз вірша ч ч ж ч ж ч з Аналіз літературних образів з з з ж з з ж Знання змісту твору ж ж з ч з з Використання знань про способи віршування

ч ч ж з ч ж ж

Творча робота: написання есе з ч ч ч ж з ж До кожного свого уроку я намагаюся дібрати девіз, найчастіше це висловлювання відомих людей. Вважаю, що звернення до афоризмів є важливим і ненав’язливим виховним моментом уроку. Та іноді варто завершувати урок красиво і повчально.

пізнання хто є? оцінка який є? ідентифікація де знаходжусь? ствердження таким прагну? визначення чого хочу?

САМО

діяльність що організовую? врядування як зроблю? вдосконалення що роблю? контроль чого досяг? виховання яким я себе бачу?

Творча майстерня

Ілюстрація до байки «Вовк і ягня». І.Крилов

Бог Ра у вигляді сокола, що тримає сонячний диск

Міф про Геракла. Подвиг перший: «Немейський лев»

Ілюстрація до роману

«П’ятнадцятирічний капітан» Жуль Верна

Творчі роботи гуртківців

«Сходинки мудрості»