Злинська загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів

ДОТОРКНУТИСЬ СЕРЦЕМ ДО

СПАДЩИНИ ВЕЛИКОГО ПЕДАГОГА

Підготувала вчитель початкових класів

Шульга Світлана Іванівна

Сьогодні у колі освітян , громадськості точаться дискусії щодо того,

якою повинна бути освіта сучасності. Всі чекають оновленої, перебудованої

освітньої системи. Але в той же час ми повинні зберегти кращі надбання

української педагогіки – ті, що не втратили своєї актуальності сьогодні. Мова

йде про орієнтацію на гуманістичну особистісно - компетентісну педагогіку.

Фундамент гуманістичної педагогіки уже закладений великими педагогами Я.

А Коменським, І.П.Песталоцці, Я.Корчаком, В.О.Сухомлинським . Він висунув

і обґрунтував такі педагогічні ідеї, реалізація яких сприяє вдосконаленню

навчально-виховного процесу, його оновленню. Концептуальні положення

видатного педагога - гуманіста Сухомлинського про категорію «дитинство»

набули подальшого розвитку в дослідженнях сучасних науковців, педагогів.

Особистість В. Сухомлинського, окремі аспекти його педагогічної спадщини

стали предметом вивчення науковців як в Україні (М. Антонець, І. Бех, А.

Богуш, Л. Бондар, І. Зязюн, В. Кузь, О. Савченко, М. Сметанський та ін.), так і

поза її межами (А.Борисовський, Б. Кваша, М. Мухін, В. Риндак, С. Соловейчик

та ін.). Роботи нашого видатного земляка також досліджують Х. Франчос і М.

Ціандзі (Греція), В. Іфферт, Р. Штайник, Е. Гартман (Німеччина), М. Библюк,

С. Лашин (Польща), Л. Мілков (Болгарія), Бі Шуджі, Ван Ігао (Китай),

А.Кокеріль (Австралія) та ін. У 90-ті роки XX ст., за визначенням академіка

О.Я. Савченко, сформувався напрям в історії педагогіки – «сухомлиністика»,

який, спираючись на творчий доробок В.О. Сухомлинського, досліджує і

поширює його спадщину, підтримує досвід реалізації й розвиток його ідей в

Україні та за її межами. Він об'єднав передусім педагогів України, а також

Вірменії, Греції, Китаю, Німеччини, Росії та інших країн. У рамках цього

напряму швидкими темпами зростає кількість публікацій, у яких висвітлено

життя, діяльність та окремі аспекти педагогічної системи В.О.Сухомлинського.

Аналіз наукових праць вітчизняних педагогів, присвячених вивченню

педагогічної системи В. О. Сухомлинського, дозволяє простежити загальні

тенденції розгляду його педагогічних поглядів та внеску у вітчизняну і світову

педагогічну скарбницю. Аналізу складових педагогічної системи

В.О.Сухомлинського, виділенню етапів їх становлення і розвитку присвятили

свої праці М. В. Богуславський, Б. Ф. Кваша, В. Г. Кузь, М. І. Мухін, В. Г.

Риндак, А. Я. Розенберг, О. В. Сухомлинська.

Поняття особистісно - орієнтований підхід у працях В.О.Сухомлинського

відсутнє. Не формулювалися ним ні принципи, ні методи особистісно -

орієнтованого підходу. Проте більшість його праць тією чи іншою мірою

присвячена питанням особистісного, індивідуального підходу до учнів і по суті

вирішує проблеми його розбудови.

Творча думка педагога зазнавала певної еволюції, вона постійно

збагачувалася, поглиблювалася, відточувалася. Ідеї Майстра і сьогодні не

сприймаються як догми, а тільки як поради, як поштовх до дії та велике поле

для роздумів. Він писав, що школа має бути «царством допитливої і

наполегливої думки».

Особливою увагою у педагогічного загалу користуються праці Василя

Сухомлинського "Серце віддаю дітям", "Народження громадянина", "Як

виховати справжню людину", статті "Щоб душі не ржавіли", "Щоб душа не

була пустою", "Педагогіка серця", "Слово вчителя у моральному вихованні", "З

чого починається громадянин", "Лист дочці", "Слово до спадкоємця" та інші.

Виставка квітів до Дня пам’яті В.О.Сухомлинського

Авторська школа В. Сухомлинського являла собою школу радості,

спрямовану на виховання всебічно розвиненої особистості, школу

співдружності поколінь. У ній упродовж 1948-1970 років була реалізована

оригінальна система навчально-виховної роботи, вибудована з урахуванням

наукових надбань вітчизняної науки та педагогічного досвіду. Педагогічна

система В. Сухомлинського, як і інші авторські педагогічні системи, носить

персоніфікований характер, відображає погляди, ідеї та діяльність її автора.

Василь Сухомлинський обґрунтував теоретичні основи своєї системи,

вибудував концепцію і реалізував їх у практичній діяльності, визначив суб'єкти

(учитель, учень, родина), мету (формування всебічно розвиненої особистості),

складові всебічно розвиненої особистості (розумове, моральне, громадянське,

трудове, фізичне, естетичне, патріотичне, ідейно-політичне виховання), що

спиралися на гуманістичні основи (окультурення потреб дитини; формування

культури бажань, культури почуттів; створення для дитини «радості буття»;

формування почуття власної гідності; створення атмосфери успіху; перевага

позитивних стимулів і реакцій на поведінку дитини над негативними; взаємодія

школи, сім'ї, громадськості тощо). Осередком, сутністю педагогічної системи

Сухомлинського стали гуманізм, ставлення до дитини як до унікальної

особистості, природовідповідність, культуровідповідність, опора на позитивне

в дитині.

Так Калініченко Н.А.- завідувач кафедри педагогіки, психології і корекційної

освіти Кіровоградського інституту післядипломної освіти , доктор

педагогічних наук, професор, досліджуючи творчу спадщину великого

гуманіста, виокремлює такі орієнтири навчально-виховної роботи Павлиської

школи: гуманізація шкільного життя, гармонійна взаємодія всіх учасників

навчально-виховного процесу, створення колективу педагогів-однодумців,

індивідуалізація навчання, пізнання краси у всіх її вимірах, громадянське

виховання, трудове виховання,піклування про здоров’я і фізичне виховання,

родинно-шкільне виховання.

У Павлиші прагнули, щоб навчання було частиною духовного життя, яке

сприяло б розвитку дитини. В. О. Сухомлинський чітко сформулював, що

процес набуття зростаючою особистістю духовного обличчя під впливом

моральних цінностей, вироблених людством - є основним фундаментом для

розвитку, спілкування, життя в суспільстві. Сучасна навчально-виховна робота

в навчальних закладах України включає в себе елементи, фрагменти програм,

методик, прийомів В. О. Сухомлинського. Педагоги Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ст.

використовують такі елементи програм: «Моральне виховання за спадщиною

В. О. Сухомлинського», «Екологічне виховання в педагогічній спадщині

В.О.Сухомлинського», «Національне виховання за спадщиною

В.О.Сухомлинського». Художньо-естетична діяльність нашої школи базується

на творах, оповіданнях, висловах Великого педагога.

Виступ директора школи на педраді «Творча спадщина Сухомлинського»

Вчителі школи вивчають творчу спадщину В.О.Сухомлинського

Спадщина Сухомлинського має колосальне значення для українського

національного виховання, яке передбачає цілеспрямований, систематичний,

регульований педагогічний вплив, розрахований на прищеплення вихованцям

любові до України, рідної мови й культури, утвердження в їхній свідомості

відчуття етнічно-національної, духовної й мовної єдності, національну

неповторність і вагомість.

Особливість українського національного виховання на сучасному етапі

полягає в тому, що воно повинно виконувати націотворчу функцію з тим, щоб у

найкоротший термін відродити національну гідність і честь, високу духовність і

суверенність мислення. Спадщина В.О. Сухомлинського особливо близька

нашому сучаснику своїм зв'язком з глибокою народною традицією, з долею

народу, якому він присвятив усі свої духовні поривання, помисли і творчі

пошуки.

Ми створюємо умови для розвитку, формування активної громадянської позиції

кожного вихованця, звертаємось перш за все до народних традицій;

наголошуємо на тому, що громадянськість – це любов до Батьківщини, праця

на її користь, ідеали, яким присвячуємо своє життя, високі духовні помисли.

Як і В.О.Сухомлинський прагнемо до того, щоб стосунки дитини з іншими

людьми і в дома, і в школі будувались на обов’язкові та відповідальності.

Педагог вважав, що без усвідомлення величної ідеї Батьківщини, людина не

може бачити часточку своєї рідної Вітчизни у рідному селі, у рідному місті,

вона не відчуває гарячої потреби щось зробити для звеличення України.

Вивчаємо історію рідного села

Сьогодні, у пору активних демократичних перетворень, ми маємо змогу

реалізовувати у виховній практиці ті громадянські надбання, які будуть сприяти

вибору активної життєвої позиції та свідомого формування громадянського

світогляду нашої молоді.

Колектив Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ступенів успішно реалізує завдання

усвідомленого перетворення моральних цінностей в особисті переконання

учнів. У школі проводяться Місячники морального виховання, тижні духовної

гармонії, виховні заходи з використанням мультимедійних презентацій: «Моя

сім’я», «Визначні особистості краю», «Зростаємо патріотами».

Зустріч з учасниками АТО Федоровим Владиславом та Шевченком Ігорем

Ми роду козацького діти

Більшість проектів реалізується у спілкуванні з батьками учнів. (Фото)

Усвідомленню себе як громадянина України допомагає якісне викладання

суспільно-гуманітарних предметів, активні форми учнівського самоврядування.

.

Ми, педагогічний колектив Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ст., керуючись

словами великого педагога , дбаємо про створення умов для розвитку творчих

сил і здібностей кожного вихованця нашого навчального закладу . Ставимо

своїм постійним завданням вивчати, спостерігати життя дітей, вірити в

обдарованість кожної дитини, виявляти її здібності, вчити дітей свідомо

дорожити тим, що кожен із них мисляча особистість; турбуватися про фізичне і

психічне здоров’я дітей.

Ми переконані, що якісна сучасна освіта призвана не наповнити дитину

інформацією, а навчити її здобувати знання, опановувати вміння, захопити

процесом пізнання. Як відомо, завдання гуманної педагогіки – допомогти

кожному пізнати самого себе, розкрити багатство свого потенціалу, спрямувати

всі зусилля на його реалізацію і розвиток. Тож ми як учителі сучасної школи

впроваджуємо у навчально-виховний процес дослідницько -експериментальну

діяльність.

"Можливо, - пише В.О.Сухомлинський у праці "Павлиська середня школа", -

у терміні "науковий" є певна частка перебільшення, але сама ця назва

відображає рису творчої діяльності старших учнів - дослідження, експеримент.

Учнів радує, надихає, що вони певною мірою прилучаються до наукових

методів розумової праці".

Упевнені, що навчання - це важка розумова праця, і щоб ця праця була

успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. Причому, цікавим може

бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання. Одним із найефективніших

способів пізнання, пише В.О.Сухомлинський у статті "Розумова праця і зв'язок

школи з життям", є дослідницький підхід до предмету вивчення, коли учням не

дають готових висновків, не доводять правильність тієї чи іншої істини.

Учитель дає змогу учням висунути кілька можливих пояснень, самим шукати

підтвердження або спростування кожної з висунутих гіпотез, самим знаходити

правильну відповідь. Знання, набуті у процесі такої праці, зберігаються в

пам'яті значно міцніше, оскільки вони, за словами В.О.Сухомлинського, «не

пасивно засвоюються, як звикли говорити вчителі, а здобуваються активними

зусиллями».

Сьогодні цей принцип широко використовується у навчанні під назвою

проблемного.

Педагогічний колектив Злинської ЗШ №1І – ІІІ ст. вдало працює над

розвитком у школярів навичок, необхідних у дорослому житті, щоб бути

успішними в умовах ХХІ століття.

Педагоги також опановують проектно-дослідницьку методику, роботу з

мультимедіа та Інтернет - ресурсами, створюють розробки власних проектів з

використанням інформаційно-комунікаційних технологій, презентації,

публікації та Веб - сторінки .

Учні навчаються не тільки інформаційним технологіям, а й здобувають

навички критичного мислення, кооперативного навчання та проектної

діяльності, які є основами особистісно - орієнтованої освіти, що широко

використовується в міжнародній практиці.

Одне з найважливіших завдань школи, підкреслював

В.О.Сухомлинський, «навчити користуватися знаннями. Якщо набуті уміння і

навички тільки засвоюються і не застосовуються на практиці, навчання

поступово виходить зі сфери духовного життя дитини, неначе відділяється від її

інтересів і захоплень». «Щоб наші діти завжди переживали жадобу знань, щоб

бажання вчитися було найголовнішим стимулом їхньої нелегкої розумової

праці, дбаймо про дуже важливу передумову всього шкільного навчання:

розумова праця дитини, будучи зрозумілою, водночас повинна мати й

відповідні труднощі. Дитина виходить з цього випробування переможцем, з

гордістю й радістю оглядає пройдений шлях, говорить сама собі: «Це я

знайшла. Це я відкрила» (В. О. Сухомлинський. Вчити вчитися. Початкова

школа,1969, № 2).

Як відомо, у формуванні духовних цінностей дитини велике значення має те,

що вона бачить навколо себе. Середовище, що оточує дитину впливає на її

морально-естетичні почуття. З метою розвитку естетичної творчості своїх

вихованців, ми, педагогічний колектив Злинської Першої школи,

використовуємо навколишню красу як засіб творення думки, пізнання

навколишнього . Естетична обстановка шкільного подвір’я , квітники, затишні

куточки, де можна помріяти, поспілкуватися; світлі класні кімнати - це все

ефективні складові виховуючого середовища. В.О Сухомлинський

підкреслював: «Усе, що пов’язане з життям людини, повинно бути гарним, от

чому ми приділяємо велику увагу красі зовнішньої обстановки».

«Слухаємо музику природи з ранньої весни до пізньої осені»

Видатний педагог «свій ідеал вбачав в тому, щоб буквально кожна дитина

побачила прекрасне та зупинилася перед ним у захваті, зробила прекрасне

частиною свого духовного життя, відчула красу слова й образу» .

«Царство зелені» Злинської Першої

«Спостерігаючи явища і картини природи, дитина оволодіває формами й

процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких сповнюється

реальним змістом причинно-наслідкових зв'язків, помічених гострим зором

допитливого спостерігача» .

Як тонкий знавець дитячої психології , В.О.Сухомлинський глибоко

розкриває унікальність дитячого світу. «Дитинство – найважливіший період

людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве,

самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за

руку в дитячі роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього світу, – від

цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк» .

Особливістю педагогічної творчості вчителя початкових класів на думку

В.Сухомлинського є те, що об’єктом нашої діяльності є дитина, яка постійно

змінюється, завжди нова, сьогодні не така, як вчора. Гуманізмом і великою

любов’ю до дітей пройняті такі нововведення видатного педагога, як Кімната

казки, Куточок мрії, Острів чудес. Обстановка Кімнати казки була створена

такою, щоб діти почувалися у світі казкових образів. Креативна зона чи

куточок казки, або куточок усамітнення, створені учителями початкових класів

нашої школи, надають можливості кожній дитині побути наодинці або

поспілкуватися з улюбленою іграшкою, переглянути ілюстрації до твору.

У казку запрошує класна кімната. Тут добре і вчитися, і відпочивати.

Вчений зауважував, що самою сутністю педагогічної творчості є думка, задум,

ідея, що пов’язані з тисячами повсякденних справ. Вислів відомого педагога

переконує в тому, що розвиток творчого потенціалу дитини молодшого

шкільного віку буде залежати, насамперед, від творчості самого педагога.

Василь Сухомлинський підкреслював, що лише творчий педагог може

розвинути творчі можливості дітей, розкрити їхній творчий потенціал. У

педагогічній роботі дослідник вбачав безмежні можливості для творчої

діяльності, «тому що творчість у нашій праці... це, насамперед, пізнання

людини».

Досвід доводить, що успіх роботи педагога молодших класів залежить

від систематичної і копіткої праці над собою – підвищенням педагогічного

рівня, особистості педагога й готовності до творчості.

Василь Олександрович відводить особливе місце показу невичерпних

можливостей казки для розвитку уяви, образності мислення і мови дитини; для

емоційного, розумового, морально-естетичного виховання учнів початкових

класів. Головне вчений - педагог вбачає в тому, щоб дошкільнята і молодші

школярі вчилися самостійно створювати казки з метою збагачення власного

словникового запасу, правильної побудови речень і послідовної розповіді.

Казка у розумінні В.Сухомлинського – це друг і навчитель дітвори,

вона допомагає їм краще пізнавати навколишній світ, робить їх добрішими,

людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів

через своє життя.

В. О. Сухомлинський вважав, що першими творчими роботами, які складає

дитина в початкових класах, мають бути саме казки про те, що дитина бачить,

переживає, чим переймається. Та діти ніколи не складуть казку, якщо не

надихнути їхню думку, коли вчитель сам на їхніх очах не створюватиме її.

Керуючись висловом В.О. Сухомлинського , «казка - це дивовижний вітер, що

роздмухує вогник дитячої думки й мови, тому що дитина мислить образами»

та словами: «клітини дитячого мозку настільки ніжні і нормально працювати

можуть лише за умови , коли об’єктом сприймання, осмислення є образ», вже

декілька років у своїй практиці використовую дидактичні казки як засіб

навчання. Практика доводить, що вони здатні розвантажити навчальний

процес, стимулювати мовленнєву творчість учнів через слухання, складання та

інсценізацію казок. У таких умовах учнівська діяльність, творчість стають

могутнім засобом урізноманітнення навчання через малювання і ліплення,

виготовлення авторських міні-книжечок, проведення нетрадиційних уроків. У

навчальному процесі дидактичні казки виконують організаційні, змістові,

контролюючі, мотиваційні функції: допомагають викликати підвищення

інтересу до навчального матеріалу, сприяють кращому його запам’ятовуванню.

Дослідження В.О. Сухомлинського щодо навчання грамоти: «…як легко

запам‘ятовують діти літери , складають з них слова, коли це заняття осяяне

якимось інтересом, пов’язане з грою» та нетрадиційний підхід до вивчення

літер через плетіння їх зі стеблинок трави, малювання на піску, уявлення у

вигляді певних істот підказали можливість застосування цікавих форм роботи

саме через дидактичні казки. Використовуючи казку у навчальному процесі , я

пересвідчуюсь: вона здатна допомагати провести урок так, що навчання

супроводжується почуттями піднесення, схвильованості, подиву, радістю

творчості.

Створення навчально-ігрового середовища, відповідного вікові дитини

Немало часу сплине, перш ніж можна буде побачити результати праці

вчителя початкових класів, наголошує Василь Олександрович. У бесіді з

педагогами він зазначив: «Те, що робиться в першому, другому класах – коли

діти складають казки, - відображається на мисленні дитини у восьмому, в

дев’ятому, в десятому. Там тільки побачиш результат виховання справжнього,

логічного мислення.» Немає взагалі в дидактиці і педагогіці таких методів чи

методичних прийомів, які б могли забезпечити “рішучий перелом”, як кажуть,

протягом місяця, тижня. Багато потрібно прикласти сил, щоб зробити дітей

думаючими, розвиненими, добре встигаючими.

«Не бійтеся бути ласкавими», - говорив В.О.Сухомлинський. Цю важливу

істину ми, вчителі початкових класів, вважаємо провідною у своїй діяльності.

Тільки любов’ю, ласкою, довірою можна посіяти ті зерна, які проростуть

добром і любов’ю, почуттями, яких так не вистачає у нашому світі. Вихованці

початкових класів досягають висот у навчанні, перемагають у предметних

олімпіадах, беруть участь і виборюють високі результати в міжнародних

конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Соняшник». Проте головне це те, що

педагоги відчувають серцем ту музику, яка зветься дитинством.

Не можна забувати слова видатного педагога про те, що «природа – колиска

дитячої думки і треба прагнути, щоб кожна дитина пройшла школу дитячого

мислення». У вчителів-мовників нашої школи склалася певна система уроків-

подорожей, уроків-спостережень, занять на природі – «уроків мислення».

Педагоги надають виняткового значення тому, щоб кожен з цих уроків

приносив дитині безліч відкриттів, позитивних емоцій .«Природа - величезної

ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер

педагогічного процесу». Проводячи уроки мислення, педагоги прагнуть, щоб

дитина заглиблювалася подумки в якусь, здавалося б, незначну деталь,

зосередила на ній увагу. Саме спостерігаючи, діти пізнають світ. «Краса

природи - це могутнє джерело енергії думки…»,- читаємо у Сухомлинського.

В.О.Сухомлинський був переконаний у тому, що діти мають захоплюватись

красою у всіх її вимірах Але провідне місце в його педагогіці відводилось красі

праці.

«Дитинство не повинно бути постійним святом, - зазначав педагог, - якщо

немає трудової діяльності, посильної для дітей, для дитини залишається

недоступною і радість праці». Важливі самі по собі не стільки результати

учнівської праці, скільки виховуюча роль праці. Учні нашої школи

привчаються до посильної трудової діяльності з перших років навчання у

школі. В першу чергу, це чергування у класі, їдальні , прибирання шкільної

території. Починаючи з п’ятого класу, діти проходять навчально - виробничу

практику на пришкільній ділянці. Роль організатора і вихователя в процесі

продуктивної праці покладається на класних керівників, вчителів трудового

навчання, біології. Успіх досягається завдяки конкретності трудових завдань,

закріплень клумб за класними колективами, створенню ситуації колективної і

індивідуальної відповідальності. Поряд з короткочасними трудовими

завданнями : збір і підготовка насіння квітів до висіву, підготовка ґрунту до

висіву і висадки рослин , у житті шкільного колективу використовуються і

довготривалі проекти: вирощування саду, упорядкування джерел, турбота про

родючість ґрунту.

Праця набуває пізнавального характеру тоді, коли учні виконують

досліди на пришкільній ділянці, у класі, під час навчальних екскурсій.

Дослідницька праця учнів спрямована на пізнання закономірностей природи,

формує моральні поняття, переконання, звички, збагачує життєвий досвід.

В.О. Сухомлинський підкреслює: «Дуже важливо, щоб мислення учнів

ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини

передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів» .

Становлення творчої особистості через екологічне виховання в процесі

вивчення природи рідного краю дає можливість виховати в дітей любов до

природи, прагнення берегти, примножувати її багатства, формувати уміння і

навички діяльності в природі.

Саме цією проблемою опікується Махно Р.П., а її вихованці не лише

отримують глибокі і міцні знання, демонструють стійкий інтерес до навчання ,

наполегливо й творчо працюють, а й зростають зі щирою любов’ю до всього

живого на Землі. У роботі майстра відсутні грані між навчальною та виховною

діяльністю. Навчаючи - виховує, виховуючи - навчає.

Тепер на шкільній дільниці ростуть дубки на честь загиблих воїнів-

учасників АТО Лашкула Віталія і Яриша Олександра.

Разом з учнями відчуває радість пізнання нового, активізує їх нехай і на

маленьке, але власне відкриття. Недаремно учні Раїси Петрівни - активні

учасники та переможці різноманітних конкурсів, олімпіад.

«Спостерігаючи явища і картини природи, дитина оволодіває формами й

процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких сповнюється

реальним змістом причинно-наслідкових зв'язків, помічених гострим

зором допитливого спостерігача» .

Як важливо і конче необхідно, щоб гуманістичні педагогічні праці

В.Сухомлинського були освоєні і спрямовані кожним учителем з метою їх

творчого використання у власній діяльності. Якщо так станеться, то немає

ніякого сумніву, що всі без винятку діти ходитимуть до школи з радістю, що не

буде сліз через погані чи незадовільні оцінки, а їхні здібності розвиватимуться

природно відповідним і гармонійним чином, і всі школярі стануть порядними,

високоосвіченими, працелюбними і культурними людьми. Хочеться зазначити,

що пам’ять про В. О. Сухомлинського житиме доти, поки існуватимуть школа,

учні, педагогічна наука.

Слова видатного педагога «Людина народжується, щоб лишити по собі

слід вічний» стосуються і самого Василя Олександровича. Творчість

мислителя, вченого, педагога-практика В.О.Сухомлинського – поза вимірами

часу. Його творчість – це і є той «вічний слід», яким ідуть і йтимуть педагоги

різних країн. Серце, віддане дітям, пульсує живою силою, надихає на нові

творчі злети .

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрусич Н. Сучасна школа має бути безпечною //Учитель початкової

школи. - 2015. - №1. - C.6-9.

2. Бик А. Мислення як категорія педагогіки В. Сухомлинського в контексті

новітньої освітньої парадигми/ За ред. А.Бика //Наук.зап .- Кіровоград:

РВВДПУ ім. В.Винниченка, 2003.- С.7-11.

3. Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К., 1993.

4. Коваленко О. Організація методичної роботи за ідеями

В.О.Сухомлинського // Рідна школа. -2004. -№ 2. - С.25-27

5. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1994.

6. Кремень В. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. - 2002. -

№102-103, 28 грудня

7. Кривенко О. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського і національна школа //

Сільське життя. - 2003. - 27 вересня. - C. 4.

8. Новгородська Ю. Ідеї В.О.Сухомлинського живуть і розвиваються //

Рідна школа. - 2002. - листопад. - C. 44-45.

9. Савченко Л. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського в системі методичної

роботи школи // Освітянське слово. - 2000. - жовтень. - C. 4.

10.Сухомлинський В.О. Слово про слово. — Вибр. тв. У 5-ти т., т. 5. — К.:

Рад. шк., 1977.

11.Сухомлинський В.О. Особистість учителя. Педагогічний колектив і

всебічний розвиток вихованців. — Т. 1. - К.: Рад. шк., 1976.

12.Сухомлинський В.О. Слово вчителя в моральному вихованні. — Т. 5. —

К., 1977.

13.Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. — К., 1978. - 262 с.

14.Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. — К., 1976-1978

15.Сухомлинський В.О. Роль особи вчителя в духовному житті колективу та

особистості. — Т. 1. — К., 1976.

16.Сухомлинський В.О. Слово і емоційна культура людини. — К., 1977.