25

Презентація на тему: "Сучасна українська література"

  • Upload
    -

  • View
    2.207

  • Download
    6

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Презентація на тему: "Сучасна українська література"
Page 2: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Тема уроку: Література кінця ХХ – початку ХХІ ст. На шляху до нового відродження. Літературні угруповання.

“Людина перестає мислити,

коли перестає

читати…”

Page 3: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Мета: Ознайомити учнів із здобутками сучасної української літератури та найвідомішими її представниками, історією створення і діяльністю літературних угруповань;розвивати пам’ять учнів, логічне мислення, заохочувати до самостійного читання;

формувати сучасний погляд на світ і людину в ньому.

Page 4: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Українська література не призначена для читання. ЇЇ можна цитувати, за неї можна страждати, її можна любити, за неї боротися. Але для читання вона надто болісна, надто консервативна, надто багатомірна, надто елітна.

Н. Сняданко

Page 5: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Особливості

літератури Здобутки поезії

Сучасні літератур

ні угрупован

ня

Новітня

драматургія

Тематика й проблемати

ка прози

Page 6: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

АУП (Асоціація українських письменників) (1997) Ідея утворення Асоціації українських письменників (АУП) виникла під час роботи ІІІ з’їзду Спілки письменників України в жовтні 1996р. Літератори, незгодні з творчими та організаційними принципами й традиціями, “совєцького”, як вони вважали, об’єднання письменників, подали заяви про вихід із СПУ.

Асоціація утворена 6-8 березня 1997р. на установчих зборах АУП (118 учасників). До складу АУП увійшли, зокрема : Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець, Юрій Винничук, Василь Герасим’юк, Павло Гірник, Василь Голобородько, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Людмила Таран та ін. Організація АУП має за мету подолання структурно-ідеологічного змертвіння в письменницькому середовищі України, що виникло через неспроможність керівництва СПУ реформувати структуру та концептуальні засади Спілки письменників до рівня відповідності вимогам сучасної ситуації (як соціальної, так і світоглядної).

Першим президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, віце-президентами Володимира Моренця, Юрія Андруховича, Ігоря Римарука й Тараса Федюка.

13 листопада 1997р. Міністерством юстиції України було зареєстровано Всеукраїнську громадську організацію “Асоціація українських письменників”.

Протягом перших двох років Асоціація провела низку широких презентаційних заходів: у Львові “Вогні великого міста”, в Одесі – фестиваль сучасного українського мистецтва “Південний хрест”, АУПівські фестивалі відбулися в Києві, Харкові, Чернівцях, Кіровограді.

Протягом 4 років АУПівці тричі ставали лауреатами Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

19 квітня 2001р. Асоціація набула статусу Всеукраїнської творчої спілки. За роки існування АУП до неї долучилися такі відомі українські письменники як Василь Шкляр, Олесь Ульяненко, Марина та Сергій Дяченки, Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська та інші.

На сьогодні членами Асоціації є 158 письменників, що працюють у 17 регіональних організаціях України.

Page 7: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

“Бу-Ба-Бу” (1985)1985 року у Львові Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак заснували літугрупування, яке назвали “Бу-Ба-Бу”. Віктор Неборак у своїй книжці “Введення у “Бу-Ба-Бу” ” дає пояснення, що звукосполучення бу-ба-бу виникло як своєрідне складноскорочення слів бурлеск, балаган, буфонада і з того часу обростає новими значеннями. Основоположники літугрупування пояснюють, що бу-ба-бу – це стиль художньої літератури, де немає обмежень. Бубабісти вважають, що й політика, і економіка, і мистецтво можуть стати об’єктом естетичних зацікавлень, бо це є наше життя.

Page 8: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

“Нова деґенерація” (1991-1994)

Літературне угруповання за участю Івана Андрусяка, Степана Процюка та Івана Ципердюка. Утворене 1991р. в Івано-Франківську, де І. Андрусяк та І. Ципердюк у той час були студентами, а С. Процюк – викладачем педагогічного інституту ім. В. Стефаника (нині – Прикарпатський університет).

Перші публікації гурту – 1991-1992рр. У місцевому тижневику “Західний кур’єр”, додатком до якого вийшло 3 альманахи, які так само звалися “Новою деґенерацією». Наприкінці 1992р. У видавництві «Перевал» вийшла поетична збірка літугрупування, яка теж звалася «Нова деґенерація». Передмову до неї написав Юрій Андрухович. Навесні 2003р. Відбувся вечір літгурту в Києві в Спілці письменників, який спричинив чималий резонанс у періодиці й роздратований, відверто лайливий відгук Олеся Гончара. Книжка ж «Нова дегенерація» була визнана найкращою книжкою 2003 року за опитуванням критиків.

Page 9: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

“Пропала грамота” (к. 80-х – п. 90-х рр. ХХст)

Літературне угрупування трьох київських поетів: Юрка Позаяка, Віктора Недоступа та Семена Либоня. Існувало в кінці 80-х – на початку 90- х рр. ХХ ст. “Пропала грамота” була заявлена як авангардний проект. (Авангардизм – термін на означення так званих “лівих течій” у мистецтві. Авангардизм виникає в кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль існують за рахунок інерції, тиражуючи вчорашні творчі здобутки, перетворені на кліше).

1991р. вийшла книга з однойменною назвою. Книга “пропалограмотіїв” мала шалений успіх і колосальний резонанс.

Page 10: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

“Західний вітер” (1994)Український літературний гурт. Створений 1992р. В місті

Тернопіль. 1994р. Видав однойменну збірку, куди як розділи увійшли поезії його членів Гордія Безкоровайного “Місцевість принагідної зорі”, Василя Махна “Самотність Цезаря”, Бориса Щавурського “…Правий берег сумної ріки”.

“ЛуГоСад” (1984, Львів)Літературна група, до складу якої входять Іван Лучук, Назар

Гончар і Роман Садловський. Група заснована у Львові 19 січня 1984р.

Назва складається з початкових літер прізвищ учасників: ЛУчук, ГОнчар, САДловський. Існують різні варіанти написання назви: ЛУГОСАД, Лугосад, ЛуГоСад. Усі учасники групи народилися у Львові, в один рік закінчили Львівський університет (1986). Поетичний доробок лугосадців найпоказовіше представлений у канонічному корпусі їхніх поетичних текстів: “Ритм плюсів” Лучука, “Закон всесвітнього мерехтіння” Гончара, “Зимівля” Садловського.

У лютому 1994р. відбулася академічна наукова конференція “Літературний ар’єргард”, присвячена 10-літтю ЛуГоСаду. Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами.

Page 11: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Творча асоціація “500” (1994, Київ)

Представники: М. Розумний, С. Руденко, Р. Кухарчук, В. Квітка, А. Кокотюха та ін.

Творча асоціація “500” утворилась в 1993 році в Києві. Однією з цілей створення нової асоціації, за С. Руденком, стало “подолання неуваги” старших письменників до літературного покоління 90-х років.

Творча асоціація “500” разом із Національним музеєм літератури України організувала ряд поетичних вечорів під гаслом “Молоде вино”. У 1994р. учасники асоціації упорядкували й видали антологію поезії 90-х “Тексти”.

У 1997 році під егідою ТА “500” було проведено Всеукраїнський фестиваль поезії “Молоде вино”. Популяризації творчого доробку учасників асоціації посприяло активне співробітництво з видавництвом “Смолоскип” та численні літературні вечори, проведені у великих містах України в 1994-1996рр.

1997р. вийшла ще одна антологія учасників асоціації “Іменник. Антологія дев’яностих”.

Page 12: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

“Червона фіра” (1991)Літературна корпорація харківських поетів Сергія Жадана,

Ростислава Мельникова та Івана Пилипчука, створена в 1991р.

Літературною концепцією “Червоної фіри” згідно із заявами її членів став неофутуризм. Провокативно-епатажні твори червонофірівців стали своєрідним східноукраїнським аналогом літературного карнавалу Бу-Ба-Бу. Поєднання пародій на публіцистичні штампи створило своєрідний стиль “Червоної фіри”, у якому гротеск здебільшого перемагає професійну роботу з текстом.

Page 13: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Поетичні збірки«Небо і площі» (1985),«Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком „Індія“: Колекція віршів», «Пісні для мертвого півня» (2004), «Листи в Україну» (2013).Оповідання«Зліва, де серце» (1989),«Трициліндровий двигун любові» (2007, разом із Сергієм Жаданом і Любком Дерешем),«Письменники про футбол» (2011), «Лексикон інтимних міст» (2011).Романи«Рекреації» (Львів: Піраміда, 2005), «Московіада» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006), «Перверзія» (Львів: Класика, 1999), «Дванадцять обручів» (Київ: Критика, 2006), «Таємниця. Замість роману» (Харків: Фоліо, 2007).

 

13 березня 1960, Станіслав) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент Асоціації українських письменників.1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, котра одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. З 1991 року Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані у 1997 році окремими книгами, есей «Центрально-східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).

 

“”Усе, чого ми собі

бажаємо, про що думаємо і

чого сподіваємося,

обов'язково з нами

трапляється. Штука лише в

тому, що завжди надто

пізно і завжди якось не

так.”

Page 14: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Автор збірки поезій: «Відображення» (1990); збірки прози: «Спалах» (1990), «Вікна застиглого часу» (2001), «Місце для Дракона» (2002); повістей: «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992), «Діви ночі» (1992, 1995, 2003), «Житіє гаремноє» (1996); романів: «Мальва Ланда» (2000) і «Танґо смерті» (2012); краєзнавчих книг: «Легенди Львова» (6 видань, 1999–2003), «Кнайпи Львова» (2000, 2001), «Таємниці львівської кави» (2001); міфологічної енциклопедії «Книга бестій» (2003); упорядник антологій української фантастики XIX століття «Огнений змій» (1989), української літературної казки XIX століття «Срібна книга казок» (1993), серії книг «Юрій Винничук презентує» (з 2002, 8 книжок), «Казкова скарбниця» (з 2002; 3 книжки), «Весняні ігри в осінніх садах» (2005), «Зачароване місце» (2006). У липні 2011 року видавництво Мистецької агенції «Наш Формат» випустило аудіоверсію «Весняні ігри в осінніх садах», «Груші в тісті» (2010). Автор трагікомедії на одну дію «Останній Бункер”

За щотижневу сторінку Юзя Обсерватора в газеті «Post-

Поступ» отримав титул «Галицький лицар» (1999). Став першим лауреатом

премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за роман «Весняні ігри в осінніх

садах» (2005). Отримав відзнаку «Золотий письменник України» (2012) .

 

Свобода, за яку не було пролито жодної краплі

крові, не має вартости. Її не можна оцінити.

 Народ повинен настільки захопитися тим, що відбувається перед його очима на сцені, щоби зовсім не помітити як і сам стає частиною вселенського вертепного дійства, де кожному відведено таку просту, але ж яку відповідальну роль - роль порошинки. 

Page 15: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

«Айстри на зрубі»,«І прибуде суддя»,

«Камінь посеред саду»,«Маска»,

«Острів Сильвестра»,«Продавець долі»,

«Романа»,«Графиня»,

«Століття Якова».

Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»)

Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003 роки)Людина року Волинського краю у номінації

«Професіонал року» (2004)Лауреат Першої Премії І-го Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп'єси «Відродимо

забутий жанр» (2007 року) за п'єсу «Полювання на брата»

Лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2007)

Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра»

(2008)Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)

Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття

Якова» (2010)Визнано «Митцем року» на «Людина року

Волинського краю — 2010».У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей

Волині під номером 46.

Багато хто вважає, що жінка - то породження диявола. Її почування й примхи - то темний бік людської душі. Але не менше, коли не більше, оспівують жінку. Підносять її на небувалі висоти, до рівня богині. Можливо, істина посередині?

Page 16: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

1995— «Золоте перо», 1999— «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман

(“Ключ”), 2001— «Коронація слова», перша премія в номінації

«Роман» — за роман «Елементал», 2003— «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну

фантастику» (роман «Ключ»), 2011 — Національна премія України імені Тараса Шевченка, за

роман «Залишенець. Чорний ворон». 4 березня 2011 року В.Шкляр звернувся до Президента України Віктора Януковича із заявою, у якій просив «врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє

прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні

не буде українофоба Дмитра Табачника». Подальша доля премії залишається невідомою.

17 квітня 2011 р. у Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія. Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою

отамана Василя Чучупака. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України.

Твори:                                Перший сніг (1977)Живиця (1982)Праліс (1986)Ностальгія (1989)Тінь сови (1990)Ключ (1999)Елементал (2001)Кров кажана (2003)Декамерон (українська версія твору Дж. Боккаччо, 2006)Репетиція сатани (2006)Черешні в житіЗалишенець. Чорний ворон (2009)Маруся (2014)

- Ніколи не кажи: в цій державі. Так завжди казали ті, для кого вона чужа. Кажи: наша.

Page 17: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Марія Василівна Матіо́с — українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист). Народний депутат України VII, VIII скликання Лауреат Національна премія України імені Тараса Шевченка (2005). Заслужений працівник культури України (2008). Почесний громадянин міста Чернівців (2008)

 ТворчістьЗбірки віршів:

«З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної

води» (1995),"На Миколая" (1996), «Жіночий аркан» (2001),«Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

 Проза:«Нація» (2001), «Життя коротке» (2001), «Бульварний роман» (2003), «Фуршет» від, “Марії Матіос» (2003),

«Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), “Нація.

Одкровення.» (2006),«Майже ніколи не навпаки» (2007) Має неофіційний титул

«найпліднішої письменниці України». З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.  

“Нікому не є так погано, як

нашим ворогам, коли нам

добре.”

Page 18: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Життєпис.Народилася в родині сільських вчителів.Закінчила восьмирічну школу в селі Перемога Глухівського району Сумської області, продовжила навчання у Баницькій середній школі. У 1983 році закінчила Глухівський педагогічний інститут.З п’ятнадцяти років почала працювати позаштатним кореспондентом районної газети. Багато років віддала роботі з дітьми. Працювала вихователем у дитсадку, потім – учителем початкових класів. Зараз мешкає у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Творчість. Світлана Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини. У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників.  

Світлана Олегівна Талан

Надія завжди з крилами. І

немає у світі тіеї сили,

щоб зламала її крила. А без

крил, без польоту мрій -це

сіра буденність.

Page 19: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Люко Дашвар (справжнє ім'я Ірина Іванівна Чернова; 3 жовтня 1957, — українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув ІІ премію та премію «Дебюту року» від книжкового порталу «Друг Читача», у 2008 за «Молоко з кров'ю» (або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а 2009-го її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців».  Псевдонім Люко Дашвар письменниця вигадала, зібравши склади і літери імен дорогих для неї людей.Саме посаду обліковця листів у газеті Ірина Іванівна вважає джерелом багатьох своїх сценарних і книжкових ідей. Коли Ірина Іванівна працювала головним редактором «Селянської зорі», то вигадала там рубрику «Пам'ятаю все життя», у якій люди, надсилаючи до редакції листи, розповідали в них про єдиний незабутній факт свого життя. Прототипи літературних героїв та сюжетів Люко Дашвар, здебільшого, почуті або побачені письменницею явища реального життя.

«Село не люди» (2007)«Молоко з кров'ю»

(2008)«Рай. Центр» (2009)«Мати все» (2010)Трилогія «Биті Є»:

«Биті є. Макар» (2011)«Биті є. Макс» (2012)«Биті є. Гоцик» (2012)

«На запах м'яса» (2013) 

Page 20: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005)

літературних конкурсів «Коронація слова»;Спеціальна відзнака

конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації

«Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом із

Олесем Саніном).Відзнака «Золотий

письменник України», (2012).

 

««Пастка для жар-птиціПастка для жар-птиці» (2000) — » (2000) — детектив, детектив, друге місце на конкурсі друге місце на конкурсі ««Коронація слова Коронація слова — — 2000» 2000» у номінації у номінації ««романроман». ». Виданий під Виданий під назвою назвою ««МерціМерці»», пізніше перевиданий під , пізніше перевиданий під оригінальною назвою ( оригінальною назвою ( 2007 2007 та та 2010);2010);««Ескорт у смертьЕскорт у смерть» (» ( 2002; 2007) — 2002; 2007) — психологічний трилер;психологічний трилер;««Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості дверідвері» (» ( 2005) — 2005) — роман;роман;««ҐудзикҐудзик» (» ( 2005, 2011) — 2005, 2011) — психологічна психологічна драма, перше місце на конкурсі драма, перше місце на конкурсі ««Коронація слова — Коронація слова — 2005» 2005» у номінації у номінації ««романроман»;»;««Дванадцять, або Виховання жінки в Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життяумовах, не придатних до життя» (2006) — » (2006) — роман-алюзія;роман-алюзія;««Зів'ялі квіти викидаютьЗів'ялі квіти викидають» (2006) — » (2006) — роман;роман;««Останній діамант міледіОстанній діамант міледі» (2006) — » (2006) — авантюрний детектив;авантюрний детектив;««Амулет ПаскаляАмулет Паскаля» (2007, 2009) — » (2007, 2009) — роман;роман;««Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі ЧаплінаКатрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (» ( 2007, 2007, серія серія ««Життя видатних дітейЖиття видатних дітей»)»)««Коли оживають лялькиКоли оживають ляльки» (2007, » (2007, серія серія ««Сучасна дитяча прозаСучасна дитяча проза»)»)««ОленіумОленіум» (2007) — » (2007) — комедія абсурду;комедія абсурду;««ПереформулюванняПереформулювання» (2007);» (2007);««Дві хвилини правдиДві хвилини правди» (2008);» (2008);««Все, що я хотіла сьогодні...Все, що я хотіла сьогодні...» (2008);» (2008);««Гра в пацьоркиГра в пацьорки» (2009);» (2009);««Перейти темрявуПерейти темряву» (2010);» (2010);««Пригоди на невідомому островіПригоди на невідомому острові» » ((2010);2010);««Мандрівки без сенсу і мораліМандрівки без сенсу і моралі» (2011);» (2011);  

Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету. Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

 

Page 21: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

16 січня 2009 року Президент України В.Ющенко нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України. 2009 — Премія Міжнародної Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів - за "Notre Dame d’Ukraine". 2010 — Книга Року-2010 журналу "Корреспондент" за «Музей покинутих секретів» .2012 — відзнака «Золотий письменник України». 2013 — лауреат восьмої літературної премії Angelus-2013 за «Музей покинутих секретів» (перекладач Катажина Котинська).

 

Письменниця дотримується у своїй літературній діяльності такого принципу: "Перша і головна заповідь письменника:Не збреши.Здавалося б, просто. Та сама вона,коли триматись її послідовно, йробить літературу небезпечною професією - як у альпініста або водолаза".

 

Письменниця є автором трьох оригінальних поетичних книжок - "Травневий іній" (1985), "Диригент останньої свічки" (1990) та однієї перекладної англійською мовою, виданої в Торонто - "Королівство

Повалених статуй" (1996), повісті "Інопланетянка" (1992), літературно-філосовських студій "Дві культури" (1990), "Філософія української ідеї та

європейський контекст: франківський період" (1992.1993), "Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу" (1997р.), роману "Польові дослідження з українського сексу" (1994р.), повісті "Казка про калинову

сопілку" (1999р.),оповідань "Сестро, сестро", "Дівчатка" (1999р.),"Я- Мілена", "Інструктор із тенісу"(2001р.). Автор численних статей та есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці. Кандидат філософських наук, віце-

президент українського Пенцентру. Стипендіат фонду Фулбрайта(1994р.), лауреат літературних премій фонду імені Гелен

Лапіка (США, 1996) та Фонду Всесвітнього Зобов'язання (США, 1997р.). Нині мешкає у Києві, працює в Київському інституті філософії.

 

Page 22: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Генерал Юда (1995),Цитатник: Вірші для коханок і коханців (1995),

Пепсі (1998),Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів (2001), Історія культури початку століття (2003), Марадона: Нова книга віршів (2007) — містить у якості другої частини переклади з Марціна

Свєтліцького, Чарлза Буковськи, Пауля Целяна, Ефіопія (2009) — містить розділ

«Коментарі» з п'ятьма оповіданнями,Вогнепальні й ножові (2012).

1999 — премія Бу-Ба-Бу за найкращий вірш року.2001 — переможець всеукраїнського конкурсу 

«Книжка року» в номінації «Голос душі» (Балади про війну і відбудову).

2006 — лауреат премії «Книга року Бі-Бі-Сі» («Капітал»).2006 — переможець всеукраїнського конкурсу 

«Книжка року» в номінації «Красне письменцтво» (Капітал).

2007 — лауреат поетичного фестивалю «Київські Лаври»2012 — відзнака «Золотий письменник України»2012 — переможець всеукраїнського конкурсу 

«Книжка року» в номінації «Красне письменство» (Вогнепальні й ножові).

2014 — статуетка польського Економічного форуму у номінації «Нова культура нової Європи»

2014 — лауреат премії «Книга року Бі-Бі-Сі» в номінації «Найкраща книга десятиліття» («Ворошиловград»)

2014 — переможець всеукраїнського конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство»

(Динамо Харків).

Біґ Мак (2003) — шість оповідань,Роман «Депеш Мод» (2004),Anarchy in the UKR (2005),

Гімн демократичної молоді (2006) — шість оповідань, Трициліндровий двигун любові (з Юрієм Андруховичем та Любком Дерешем (2007) — Жадану належить розділ «Блок

НАТО», що складається з восьми оповідань-есе,Роман «Ворошиловград» (2010),

Біг Мак та інші історії (2011 — п'ятнадцять оповідань,

Месопотамія (2014) — дев'ять оповідань і тридцять віршів.

Page 23: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Лю́бко Де́реш (повне ім'я: Любомир Андрійович Дереш; м. Пустомити, Львівська область.

2001 — Культ2002 — Поклоніння ящірці

2005 — Архе2006 — Намір!

2007 — Трохи пітьми2008 — 

Трициліндровий двигун любові (Андрухович Ю., Дереш Л.,

Жадан С.)2011 — Голова Якова

2013 — Остання любов Асури Махараджа[4]

2013 — Миротворець[5]2014 — Пісні про любов і

вічність

Неможливих речей немає. Є недостатня кількість спроб.

Людей змінюють не ситуації,

людей змінюють інші люди.

Життя - це шахова партія, в якій зійшлися "я" і світ. Фігурами світу є події та ситуації, фігурами "я" є дії та рішення. Кількість наших фігур обмежена, тоді як запас фігур світу є нескінченним.

Page 24: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

- Звання Герой України з врученням ордена Держави (16 січня 2009) — за

самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне

відродження Української держави, плідну літературну і громадську

діяльність- Орден «За заслуги» II ст. (29 вересня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний і духовний

розвиток Львова та з нагоди 750-річчя заснування міста

- Орден «За заслуги» III ст. (8 грудня 1998) — за вагомий особистий внесок у збагачення національної культурної

спадщини України, вагомі творчі здобутки і активну громадську

діяльність- Заслужений працівник культури

України (3 грудня 1993)

  

Роман Іваничук — лауреат Літературної премії ім. А. Головка (1979), премії ім. І. Мазепи (1999).

 

збірка новел «Прут несе кригу» (др. 1958);збірка новел «Не рубайте ясенів» (1961);

збірка новел «Під склепінням храму» (1961);збірка новел «Тополина заметіль» (1965);

роман «Мальви» (написаний 1965—1967; друк. 1968); виданий вдруге під назвою «Яничари»;

збірка новел «Сиві ночі» (1975);повість «Місто» (написаний 1972—1975; др.

1977);роман «Черлене вино» (написаний 1974—1976;

др. 1977);роман «Манускрипт з вулиці Руської»

(написаний 1976—1978; др. 1979);роман «Вода з каменю» (написаний 1978—1981;

др. 1982);роман «Четвертий вимір» (написаний 1980—

1984; др. 1984);  

Page 25: Презентація на тему: "Сучасна українська література"

Заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені І. Котляревського (1992), імені М. Шашкевича (1994), імені Лесі Українки (1996) та премії «Благовіст» (2004).

Автор книжок «Примула, квітка віща» (1969), «Земний вогонь» (1979), «Правдива пісня» (1982), «Батькові слова» (1984), «Пшеничне перевесло» (1988), «Сонечкова донечка» (1988), «Сто пісень» (1989), «Тарас» (1991), «Фрак для доцента» (1991), «Прикрі пригоди в країні погоди» (1991), «Писанка» (1993), «Світлиця пісень і спогадів» (2001), «Вірші про країну» (2002, 2004), «Ця осінь називається Марія» (2003), «Божевільня метеликів» (2008) та інших.

Скільки себе пам'ятаю,Завше світили меніВікна в задумі розмаю,І рушники на стіні. | (2)

В тиші світлиці урочійСерцем читало дитяДобрі Шевченкові очіІ золоте вишиття. | (2)

Мамо, ваші діти як птиці,В далеч забриніли крильми.Мамо, в рідні стіни світлиціСкоро знов повернемось ми.

Вічна дитяча спокусо -Двері прочиниш, а там -Білим недільним обрусомСяє світлиця сватам. | (2)

Скільки себе пам'ятаюБілим обрусом цвіла.В нашій світлиці, я знаю,Завше неділя була. | (2)

Може далеко від домуКрила зів'януть мої,Згасне зоря, а по томуЗмовкнуть навік солов'ї. | (2)

Сину, затям собі, синуДе б ти у світі не бувКожен світлицю покинувАле ніхто не забув.

Стельмах Богдан Михайлович