музей книги

23 квітняВсесвітній день книги і авторського права Всесвітній день книги і авторського права святкується щороку 23 квітня. 1995 року Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже це день пам’яті відомих письменників – Сервантеса, Шекспіра і де ля Вега, саме цього дня народилися Моріс Дрюон і Володимир Набоков.

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури) є міжнародною міжурядовою організацією, спеціалізованою установою ООН. Існує з 1946 року. Штаб-квартира Організації розташована у Парижі (Франція). Членами ЮНЕСКО є 192 країни.

Традиція святкування Дня книги виникла в Каталонії (Іспанія), де 23 квітня, в день Святого Георгія – покровителя Каталонії, жінкам вручають червоні троянди, а кожен чоловік може розраховувати на отримання в подарунок хоч однієї книги. Роза натякає на кров, пролиту Георгієм в битві з драконом, а книжки нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року – день смерті Мігеля Сервантеса, автора романа “Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі” – кращої книги на іспанській мові.

Міґель де Сервантес (1547-1616) - іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури ("Галатея", "Дон Кіхот Ламанчський", "Мандри Персилеса і Сигизмунди"). "Дон Кіхот Ламанчський" багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу.

Вільям Шекспір (1564-1616)

Великий англійський письменник народився 23 квітня 1564 р. у місті Стретфорді-на-Ейвоні в родині рукавичника. Майбутній драматург учився в граматичній школі, де викладали латинську і грецьку мови, а також літературу й історію. Життя у провінційному місті давало можливість тісного спілкування з народом, від якого Шекспір засвоїв англійський фольклор і багатство народної мови. Коли батько майбутнього поета, заможний по тим часам торговець розорився, п'ятнадцятирічний Вільям змушений був самостійно заробляти собі на життя. В той час Шекспір був молодшим учителем. У 1587 р. Шекспір виїхав у Лондон і незабаром став грати на сцені, хоча великого успіху як актор не мав. З 1593 р. він працював у театрі як актор, режисер і драматург, а з 1599 р. став пайовиком театру «Глобус». Як драматург Шекспір почав виступати з кінця 80-х років XVI століття

Будинок-музей В. Шекспірау Стретфорді-на-Ейвоні

Віртуальна екскурсія

Будинок, в якому народився В. Шекспір

Запрошуємо на екскурсію

Внутрішній двір

Вітальня (реконструкція)

Кімната, в якій народився В. Шекспір

Кухня

Кухня (фрагмент)

Англійський сад на подвір’ї музею

Приміщення Шекспірівського центру

Фрагмент експозиції

Welcom to Stratford-upon-Avon!

Сторінки історіїкниги та книгодрукування

Книга – графічний документ, у якому за допомогою письмових знаків, символів та ілюстрацій зафіксовано людську думку. Вона має вигляд кодексу, тобто блоків сторінок з текстом (не менше 48 сторінок), з’єднаних поміж собою і захищених обкладинкою чи палітуркою.

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Клинопис - система письма, якою користувалися жителі давньої Месопотамії

(3000 років до н.е.). Шумери писали на глиняних табличках.

Зразок шумерського клинопису.

Шумери, вавілоняни, ассірійці та їх сусіди писали очеретяними і кістяними паличками на табличках з сирої глини. Під натиском слід виходив ширше і глибше, а там де стиль виймали, - тонше. Потім табличку сушили на сонці або обпалювали, а недописаний матеріал зберігали в мокрій ганчірці. Археологи розкопали бібліотеку царя Ассірії Ашшурбаніпала (VII в. до н.е.), на полицях якої було більше 20 тис. табличок з різними текстами.

Ієрогліфи – найстаріші зображувальні знаки єгипетського письма. Вони дуже схожі на наші ребуси: одні значки означають ціле слово, інші – тільки склад, а треті – букву.

У давньому Єгипті для запису текстів використовували папірус. Це -рослина, з якої виготовляли папір. Серцевину очерету-папірусу розрізали на смужки, які потім сушили під вагою. В результаті отримували аркуші, на яких і можна було писати та малювати.

Воскові таблички - дерев'яні або кістяні таблички, покриті з внутрішньої сторони кольоровим воском для нанесення написів гострою металевою паличкою (стилем). У Стародавньому Римі уживалися для письма, в Середньовіччі використовувалися головним чином для чорнових заміток, ділових записів, листів, грошових розрахунків. Складалися воском усередину і з'єднувалися по дві (диптих) або три (триптих) штуки або по декілька штук шкіряним ремінцем - виходила книжка, яка коштувала недорого, а служила довго: зтерши написане і розгладивши віск, можна було писати знову.

Китайська бамбукова книга.

У Європі перші книги писали на пергаменті – обробленій шкірі тварин; цю книгу можна було зшити, згорнути. Називається цей матеріал так, бо його вперше почали виготовляти та застосувати в стародавньому місті Пергамі. Книги на пергаменту були дуже дорогими. Всі ці книги писались та оздоблювались вручну, і тому вони потребували багато часу для створення.

Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і коштувала дуже дорого.

Сторінка рукописної книги.

Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, найдавніший датований східнослов'янський рукопис. Переписане у 1056-1057 рр. з староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. Написане уставом на 294 аркушах пергаменту.

Першодрукар Йоганн ГутенбергЙоганн Ґутенберґ (Johann Gutenberg) (1400–1468) – європейський першодрукар, який винайшов і запровадив у практику виготовлення книжок технологію друкарства. Народився у Майнці (Німеччина). Близько 1450 року Ґутенберґ опановував техніку виготовлення однакових змінних літер з металу (необхідний для друку прес з 1438 р. вже був відомий). 1452 року почав друкування Біблії – першої великої книги, технічно і естетично досконалої як на той час («Біблія Гутенберга»). Протягом трьох років виготовив 180 примірників, з яких до нашого часу збереглося 48.

Друкарський станок Гутенберга. З літографії 17 ст.

Друкарський станок Гутенберга (реконструкція).

Музей Гутенбергау Майнці (Німеччина)


Приміщення музею

Недалеко від кафедрального собору, в центрі старої частини Майнца, розташований музей Гутенберга. Це один із найбільших музеїв друкарського мистецтва і привабливий центр для туристів і фахівців зі всього світу. Музей був заснований громадянами Майнца в 1900 році до 500-ліття з дня народження Йоганна Гутенберга, німецького винахідника книгодрукування. У цьому будинку, де зберігаються скарби друкарського мистецтва, виставлені зразки старовинної техніки книгодрукування, рукописи, історичні шрифти, графічні зображення, плакати, папір, друкарські машини, устаткування для друкарських робіт колишніх епох. Всесвітньо відома 42-рядкова Біблія, т.з. «Біблія Гутенберга» належать до раритетів музею книгодрукування в Майнце. Реконструйована друкарня з історичним пресом, де демонструється техніка друкування 500-річної давності.

Виставковий комплекс музею

Вхід до музею

Вітраж “Й. Гутенберг”

Фрагмент експозиції музею





Друкарський станок працює!

Наш першодрук!

Біблія Гутенберга

Біблія Гутенберга

Пам’ятник Гутенбергу в Манці.

Музей Гутенбергау Фрібурі (Швейцарія)


Місто Фрібур (Швейцарія)
















Музей книги і друкарства України

Запрошення на екскурсію

Створений у 1972 році. Експозиція музею висвітлює історію

вітчизняної книги й книжкової справи від часів Київської Русі до

наших днів.У фондах понад 55 тис.

одиниць збереженя.

Музей створений 1972 року. Розміщений на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у будинку колишньої лаврської друкарні, яка безперервно діяла понад 300 років. У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу за десять віків. Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів. Мовою експонатів розповідається про створення писемності у східних слов"ян, про рукописну книгу Х-ХУ1 ст., про зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, про Львівську, Острозьку, Києво-Печерську, Почаївську, Чернігівську друкарні.

Фрагмент експозиції

Офортний станок

Друкарський станок

Подарункові видання

Education

музей книги