РМО вчителів 4 класіввідділу освіти Криворізької РДА

Керівник РМО: Кравець Ольга Валентинівна

соціалізації випускників початкової

школи

Дитина виховується різними випадковостями, її оточуючими. Педагогіка повинна дати напрямок цим випадковостям.

В.Ф.Одоєвський

АКТУАЛЬНІСТЬВже багато років у глибинах традиційного підходу до навчання зріла, пророщувалася нова філософія освіти, де на перший план висувається питання цінності людської особистості. Ідеї,

окресленні в працях педагогів-новаторів, гуманістів С.Русової, В.Сухомлинського, Я.Корчака, Ш.Амонашвілі, А.Макаренка, були підтримані вимогами сучасності. Альтернативою

традиційного навчання та виховання стала філософія особистісно орієнтованого підходу як основи освітньо-виховного процесу.

У цьому аспекті розвитку освіти стратегія роботи загальноосвітньої школи спрямована на моделювання комфортного і творчого освітнього середовища, в якому з урахуванням закономірностей

розвитку дитини будуть створені особливі умови для актуалізації рушійних сил її особистісного росту. В такому середовищі, завдяки підтримці та захисту відбуватимуться:

ефективна самореалізація дитини, завдяки якій школа ІІ ступеня отримає зрілу на своєму рівні, компетентну особистість. До цього переліку треба додати ще й пошук шляхів співпраці,

співдружності між учителем, учнями та батьками, та між самими учнями.

формування позитивного «Я-образу», який, у свою чергу, відповідає за можливість самореалізації;

ефективна самореалізація дитини, завдяки якій школа ІІ ступеня отримає зрілу на своєму рівні, компетентну особистість;

до цього переліку треба додати ще й пошук шляхів співпраці, співдружності між учителем, учнями та батьками, та між самими учнями.

Процес навчання та виховання будується за трьома векторами:  1) соціально-груповий: прийняття учасниками навчально-виховного процесу загальнолюдських та національних цінностей, культурних і прогресивних родинно-побутових і релігійних традицій, норм; 2) індивідуальний (особистісний): відокремлення себе із середовища – самопізнання, саморозвиток, самовиховання, самонавчання, самоствердження, самооцінювання, самореалізація тощо; 3) комунікативний: взаємодія із середовищем – однолітками, батьками, вчителями, іншими дорослими.З метою сприйняття особистісної зрілості та життєвій компетентності особистості учня початкової школи в загальноосвітніх школах повинні створюватися такі навчально- виховні системи, які спрямовані на розвиток учнів відповідально до їхніх інтересів і нахилів,

виховання духовної культури, формування громадян, здатних відповідати за свої вчинки, бути патріотами, постійно працювати над самовдосконаленням, вести здоровий спосіб життя.

Процес навчання та виховання будується за трьома векторами:

1)  1) соціально-груповий: прийняття учасниками навчально-виховного процесу загальнолюдських та національних цінностей, культурних і прогресивних родинно-побутових і релігійних традицій, норм;

2) 2) індивідуальний (особистісний): відокремлення себе із середовища – самопізнання, саморозвиток, самовиховання, самонавчання, самоствердження, самооцінювання, самореалізація тощо;

3)  3) комунікативний: взаємодія із середовищем – однолітками, батьками, вчителями, іншими дорослими.

З метою сприйняття особистісної зрілості та життєвій компетентності особистості учня початкової школи в Жданівській загальноосвітній школі 1 ступеня № 4 створюється така навчально- виховна система, яка спрямована на розвиток учнів відповідально до їхніх інтересів і

нахилів, виховання духовної культури, формування громадян, здатних відповідати за свої вчинки, бути патріотами, постійно працювати над самовдосконаленням, вести здоровий спосіб життя.

Соціальна компетентність: уміння безконфліктно співіснувати в колективі; вміння приймати рішення; вміння робити вибір; уміння спілкуватися.

Самоосвітня компетентність, уміння самоорганізації: самостійність у навчальній діяльності; володіння основними засобами самоконтролю; вміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання

проблем; уміння зосереджуватися й підтримувати увагу.

Особистісна компетентність: уміння працювати над розвитком індивідуальних здібностей; активність і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності; вміння аналізувати свої думки та дії.

Компетентне ставлення до свого здоров'я: рухова активність; емоційно-позитивне ставлення до навчання; фізична розвиненість. 

Випускник початкової школи повинен бути здатен на:

швидку адаптацію в мінливих життєвих ситуаціях;

критично мислити;

використовувати набуті знання і вміння в навколишній дійсності;

бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

бути комунікабельним, контактним в різних соціальних групах;

вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її

для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

бережно ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності

визначити своє життєве кредо і свій стиль життя.

впевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;

здатність до навчання протягом усього життя;

    адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх реалізації;

здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимим до інших людей.

Соціальна компетентність - це багатогранна характеристика особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонуванння особистості в соціумі.

Шляхи формування соціальної компетентності молодшого школяра: Співпраця з батьками. Проведення виховних годин, хвилинок спілкування, тренінгів, екскурсій, дискусій,

ранкових зустрічей. Ігрове та рольове моделювання життєвих ситуацій. Заходи по подоланню негативних проявів. Корекційні заняття по зниженню емоційного напруження. Робота самоврядування в класіЯк відстежується (моніториться) дана компетентність: Спостереження. Анкетування - анкета Н.Г. Лусканової. Психологічні тести: - тест Н.Є. Щуркової “Ситуація вибору”, методика Н. Ш. Гуткіна “Колірний тест відносин” Діагностування. Самооціночні методики. Індивідуальні бесіди. Робота психолога.

Самоосвітня компетентність – це навчити дитину вчитися, дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку у довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань для вчителя. Саме у його здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою. В.О. Сухомлинський

Шляхи формування самоосвітньої компетентності молодшого школяра:

Самостійне опрацювання інформації. Співвіднесення теоретичних знань з практикою.. Рольові ігри, педагогічні ситуації, завдання творчого характеру, проблемні ситуації. Пошукова діяльність, , нестандартні уроки, проекти, дослідження, тренінги. Використання різних прийомів і методів, ІКТ. Робота в групах, в парах, створення ситуації успіху.Як відстежується (моніториться) дана компетентність: Спостереження. Анкетування Графічний диктант Ельконіна. Методика “Хатка”, “Лабіринт”, “Виправ помилку”, методика Р. Жиля, методика Ільїна

“Направленість на оцінку знань” Діагностування. Самооціночні методики. Індивідуальні бесіди, перевірні роботи.

Особистісна компетентність – формування компетентної особистості молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу:

- навчити самостійно мислити; - озброїти необхідними знаннями, вміннями і навичками; - спонукати робити особистий внесок у розбудову суспільства.

Шляхи формування особистісної компетентності молодшого школяра:

Самостійні, практичні, індивідуальні роботи. Уроки мистецького циклу, конкурси, КТС, круглі столи. Рольові ігри, ігри-тренінги, шкільні проекти, дискусії, проблемні ситуації. Діалоги, монологи, інсценізації, виховні бесіди. Використання ІКТ, інтерактивних вправ і завдань. Участь в гуртках, секціях, в художніх і музичних школах.Як відстежується (моніториться) дана компетентність: Спостереження. Анкетування Психологічні тренінги. Методика “ Профіль соціального розвитку ”, “ Вибір дії, методика кодування О. Венгера. Діагностування. Графічний диктант Ельконіна.

Компетентне ставлення до свого здоров’я – виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Шляхи формування здоров’язберігаючої компетентності молодшого школяра:

Фізкультпаузи, динамічні паузи, хвилинки релаксації, руханки , тренінгові вправи. Рухливі ігри, естафети, спортивні змагання, заняття за інтересами з фізичного

виховання. Екскурсії, акції, трудові десанти, операція “ Рейд” . Прийоми психо – емоційної розрядки: гумор, посмішка, музичні хвилинки. Участь в спортивних секціях, дні здоров’я.Як відстежується (моніториться) дана компетентність: Спостереження. Анкетування , тестування Листок здоров’я. Співбесіди, дискусії, пропаганда здорового способу життя. Діагностування. Медичні огляди.