10
1

Із чого починається війна

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Із чого починається війна

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 2: Із чого починається війна

Роздуми на тему:

«Із чого починається війна?»

Із чого починається війна?

З проклять-образ, ненависті сліпої?

Війна – це перетягнена струна,

Що розірвалася…і зойкнула від болю.

Із чого починаються бої?

З бажань багатства, власті, царювання?

Бої – це захист душ своїх

Від нелюдів, що наші землі ранять.

А що для нас тепер патріотизм?

Це вигуки, чи може, пересуди?

Це вже відроджений дитячий героїзм!

І чисті духом українські люди!!

Любов Колосюк

Чи так давно в минуле забігли ті дні, що проходили повз нас сумними

буднями, лишаючи гірке передчуття змін? Ті зміни уже висіли у повітрі, гукали

потребою відбутися і нашіптували українському люду: - «Вас дурять! Вас

знищують! Вас уже отруїли і чекають на смерть! Вас…. українців….» Чи хто

міг роздивитися загрозу смерті у руках найближчих друзів, братів, кумів,

знайомих, що так нав’язливо твердили про свої найдобріші наміри? Чи міг хто

читати Шевченка і вірити, що його пророцтва живі?

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 3: Із чого починається війна

А як же близько впустили того ворога-брата у свій дім… І кімнатку –

найкращу, і борщ – найсмачніший, і повага – найглибша, та ще й самі ножа

загострили, що ним тепер наші діти вбиваються…

І де ж ти взявся, супостате, на нашу долю? Хто прокляв народ мирний таким

сусідом?

Часто приходить на думку, що не прокляття це, а лише вогнище для

загартування, бо ж вийшли ми з цього вогню геть нові, інші, справжні. Чи хто

любив так свою Неньку, як тепер, чи хто співав наш гімн, сльозою омиваючи

кожне слово, чи так міцно притискався прапор жовто-блакитний до грудей, як в

перші дні майдану..і як тепер? Якою ж цінною нам стала Україна!

Найдорожчим скарбом, що боронити будемо до скону!

Не всім дано прийти на барикади,

Бо матерям потрібно йти з сім,ї,

А в когось інші є фізичні вади...

Та наше серце там, де йдуть бої!

Серця наповнені любові до Вкраїни

І за її життя і волю стоїмо!

Бо жити не бажаємо в "руїні"!

Злочинцям нашу НЕНЬКУ не дамо!!!

Любов Колосюк

Та де ж ця чума взялася, що вбивствами спотворює державу? Це давній

вірус. Старий та підступний, але так довго сидів він тихо, і прикидався

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 4: Із чого починається війна

імунітетом, що повірили і цінували його, як панацею. А він ріс… Заплутував

своїм корінням думки, слова, моральність, віру. Усе, що людиною нас робить. І

стали жити, наче, не своїм життям, наче не свою культуру вибудовували і, наче,

не у власного Бога вірили. Жили так, як ворог диктував, а поміж тим,

вирощував серед нас паразитів-злодіїв, що занапастили багату та, нажаль,

довірливу державу.

Уже ні слів, ні сліз, ані поезій...

В цій ситуації обурливо-смішній!

І ліку неосягнених претензій,

До влади, що зав'язла у багні...

Що в ріках крові нині потопає

І захлинається в брехливості аж так,

Що блискавки зірвуться з небокраю

І влучать в кожного, лишивши знак!

Я сумнівів не лишу ні на краплю,

Хай кожен чує це обурення в серцях:

Такому сильному, народному прокляттю

Не буде прощення ні тут, ні в небесах!

Любов Колосюк

І не витримали тих знущань не сотні, не

тисячі, але мільйони! Ніколи ще не бачив

Київський майдан такої бурхливої річки

патріотів, що плила до правди, руйнувала й

нищила береги збудованих образ, омивала

кров’ю гріхи пекельної влади. Ніколи ще не

бачила Україна такої любові від народу

власного і такої підтримки від світу. Всі ожили і зробили перший подих у ново

відродженій Україні. І заговорили…

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 5: Із чого починається війна

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 6: Із чого починається війна

Ганьба, якщо мовчиш, поете,

Бо ж твій народ почав війну!

Вже час й тобі писать портрети

Про тих, хто не шкодує сну,

Хто не боїться злої зброї,

Здоров`я стративши своє,

Відстоює Вкраїні волю,

Лицем до ворога стає!

Пиши, поете, про державу,

Що віддала вночі наказ

Дітей скалічить...і іржавий

У їхній крові зимній плац!

Хай стане на крові ялина

І кожен зможе проклясти,

За свою рідну дочку й сина

Владику, що зламав мости!

Хай буде про̀клятий наш юда,

Що знов Росії продає ...

Пиши, поете, хай же буде

Підтримка тим, хто повстає!

Любов Колосюк

А далі що? Такий глибокий страх назвати цю війну Війною. Прокидатися

опівночі від сліз і розпачу, від думки, що у нас війна…

Ще й сімдесят літ не минуло від фашистських побоїв, ще й не постаріли

усі ті рани, як знову пролилася кров, та й чия?! Така юна, свіжа, ще незаймана,

добра й ніжна… Кров дітей, що народилися у новій, вільній, нібито, Україні.

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 7: Із чого починається війна

Ой, мамо - Україно! плач, ридай!

Твоїх синів безкарно сьодні вбито!

Ти тільки злочину цього не пробачай,

Проси підтримки у цілого світу!

Проси народу, щоб стояв, як щит,

І захистив твою, батьківську волю,

І право на любов, що у серцях горить...

Хай згарища не роблять на Вкраїнськім полі!

Любов Колосюк

Але вони стоять. Усі стоять, як щит. І скільки вже страху нагнали на

вчорашнього брата. І кіборгами їх називають, і про силу і витримку їх пошепки

говорять, і тікають від них, підібгавши мишачі хвости, бо ж вірять, що не

людською силою володіють українські солдати (вчорашні безтурботні діти).

А у окопі сидить хлопчина, сумний і трохи розгублений. В телефоні

замайоріло повідомлення. Читає: «Синку, а чи скоро додому?» . Поволі опустив

долу телефон. Притис до грудей пов’язану на кишені жовто-блакитну стрічку

та, ніби, завмер. Промайнули під віями якісь спогади. Може відчув смак

маминого пирога, або почув голос батькових повчань, згадав дружні

посиденьки та дівчину з сусідньої вулиці, Соломію, що часто всміхалася, але

так ніколи і не наважилась до нього заговорити. Ще, мабуть, згадав

одногрупників, що разом з ним намагалися прогуляти нудну пару, згадав, як

читав книгу…якусь, із розряду «фентезі», та ніяк не міг збагнути, хто

надиктовує авторам такі чудернатські сюжети… А може й просто втомився.

З правого боку гримів ворожий «Град», поруч лунав стривожений голос

командира роти добровольців, побратим перекладав набої, що їх і так лишилося

обмаль, але до цього вже звик… Далі підвів голову і відписав мамі: « Ти не

турбуйся! Ми з друзями гарно проводимо час. Я ж в Карпатах, а не на війні!».

Додав емозначку з широким усміхненим «фейсом» та натиснув кнопку

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 8: Із чого починається війна

«відправити» і лише одна краплина нестримної, але гарячої сльози обпекла

йому обличчя. І все. Далі була війна….

Невпинним часом зміняться стандарти,

І знов солдат - це справжній чоловік,

А решта? ті, що не були на варті? 

Та чи потерпить розкіш цю наш вік?

Та ні. В боях мужніють діти,

Усі свої. Вкраїнський першоцвіт.

Як смів москаль пекучу кров пролити?

Священну кров з козацьких віт...

Як смів? Дурний, прийшов з війною,

Та тільки українця розбудив

З важкого сну, з байдужого покою..

І встане він! І свій покаже гнів! 

Нові стандарти! Мужні українці!

Ось для кохання новий талісман...

А скільки кривди випито? - по вінця.

А скільки болю впало з рідних ран?!

Ти стій солдате, за тобою правда

І ти єдиний, вірний ідеал

Піде війна! І буде жити - ВАРТО!

І знов всміхатиметься сонячний овал!

Любов Колосюк

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Page 9: Із чого починається війна

PAGE \* MERGEFORMAT 1