Upload
olena-yakymova
View
193
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
МИСТЕЦТВО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Ранньохристиянське мистецтво
• Початок – перша половини І ст. н. е. (a.d.)• Живопис катакомб: – Відсутність у іудаїзмі візуальних образів– Надання нового змісту запозиченим язичницьким
мотивам– Найпростіші матеріали, схематизм, узагальнене
трактування, але водночас виразність (наглядність) образів
– Складаються нові іконографічні типи: Оранта, Богоматір, Христос Добрий пастир, Таїнство Євхаристії (хліб та риба), голуб з оливковою гілкою та монограма Христа
Живопис катакомб
Розписи катакомбиКалікста в Римі
Катакомби Прісцилли (ІІІ ст.)
СКУЛЬПТУРА РАННЬОХРИСТИЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ
СИМВОЛІКА
• Пальмова гілка – атрибут тріумфу імператорів – райське блаженство
• Голуб з оливковою гілкою – символ душі• Якір уособлення надії на спасіння душі
ЗАСАДИ ХРИСТИЯНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
• Зображення Бога має лише нагадувати про оригінал, а не заміщати його
• Неприйняття античного поклоніння тілесній зовнішній красі, якій протиставлялась душевна, внутрішня краса
• Основа для християнської моделі формотворення образу – фаюмський портрет
МИСТЕЦТВО ВІЗАНТІЇ
• Назва “Візантія” з’явилася завдяки гуманістам після 1453 р.
• Храми: центричні або центричні у поєднанні з базилікою, з півколом купола
• VІ ст. – будівництво храму Святої Софії в Константинополі та церкви Сан-Віталє в Равені (Західна Римська імперія)
СИМВОЛІКА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРАМУ
• Прив’язка до літургії (патріарх Герман Константинопольський, 8 ст.)• Храм – це земне небо, де побутує Бог. Склепіння немов небеса,
оздоблені золотавою мозаїкою немов небо вкрите зірками• Три однакових фасади, три вікна на західній стіні – прив’язка до
Святої Трійці. Інші вікна уподібнювались святим, апостолам, мученикам тощо
• П’ять дверей нагадували про п’ять мудрих дів з євангельських притч• Престіл в вівтарі – місце Гроба Господнього та місце, де почиває
Господь. Він чотирикутний – чотири сторони світу• Апсида – відповідник Віфлеємської печери, де народився Христос, та
печери, де його було поховано. Тому вона півкруглої формицерква водночас образ розп’яття, відповідно бажано було аби вона була в основі хрестоподібна.
СПОРУДИ з ЦЕНТРИЧНИМ ПЛАНОМ
• Мартирії (гр. Martyr, “свідок”) – храми над могилами мучеників
• Баптистерії (гр. Baptisterium) – місце, де новооберненого хрестили. По центру купіль, куди його занурювали
Мавзолей Гали Плацидії (Равена)• Центрична• Хрестоподібна• Збудовано у 5 ст.• Названо на честь дочки імператора Феодосія Великого• Ззовні – дуже аскетична, тільки глуха аркада.• Всередині – нижню частину стіни оздоблено полірованим
мармуром• Поверхню купола та арок покривають мозаїки синього,
червоного, ясно-зеленого кольорів та золота• Арки прикрашені золотими виноградними лозама. Стіна над
входом – образ Христа Доброго пастиря, якого зображено у сильному розвороті – контрапості, сидячим на троні
Церква Сан-Вітале (Равена)
• Середина 6 ст.• Восьмигранник з гранчастим виступом вівтаря• Контрфорси• Основа – сім високих опор, на які спирається купол• Всередині вистрій будується за допомогою арок.
Мозаїки, що їх оздоблюють “розчиняють” матеріальність та грубість стіни
• Мозаїки: Христос з св.Віталієм та св.Еклексієм, Імператор Юстиніан з дарами, Імператриця Феодора зі свитою
Базилика : тип христианского храма
• 313 р. – Костянтин підтверджує рівні права християнства з іншими культами
• Базиліка. Перенесення входу з повздовжньої лінії на торцевий фасад.
• Неф та апсида• Внутрішнє оздоблення базиліки - мозаїки
Собор Сан-Аполлінаре Нуово (Равена)
• Початок 6 ст.• Побудовано королем остготів Теодорихом• Тринефна базиліка• Розрахунок на процесії, рух до вівтаря• 24 колони з Константинополя у два ряди вздовж
центрального нефа• Поле стін над колонами – мозаїки: процесії
мучеників та мучениць, що прямують на схід. Над фігурами написи, які їх атрибутують, інакше неможливо відрізнити
Собор Святої Софії в Константинополі
• Вкорочена базиліка• Будували майстри Анфімій з Трал та Ісидор з
Мілета у 6 ст.• Значна вага купола півсфери роззосереджується
за допомогою системи арок та склепінь, а також розподілу ваги на півкуполи
• Висота – 55 м, діаметр купола – 31 м• Найбільший християнський храм до побудови
собору Святого Петра в Римі
МОЗАЇКИ
• Служили для передачі уявлень про божественну велич зображуваних персонажів
• Орієнтація на урочистість та церемоніальність мистецтва пізнього Риму
• Одяг відповідний до правил палацового етикету, обличчя застиглі.
• Відмова від об’ємно-просторової характеристики та світлотіні, велич золота та чистих яскравих кольорів
Зміст та засоби виразності• Створення детально пророблених програм, відповідно до яких художники
відображали складні ідеологічні поняття з сфер політики та релігії
• Фронтальність зображення фігур та предметів – відображення у всій повноті, так яквоно доступне Божественому оку; статичність, рисунок підпорядковано ритму.
• Умовність та спіритуалізм образів, аскетизм облич, плоскісне трактування фігур, які немов перебувають у ірреальному просторі, уподібнюються до ангелів
• Золоте тло утворювало ефект нематеріальності, нагадувало про сяйво небесного світу, Божествене світло. Завдяки цьому інші джерела світла (Сонце, Місяць, факели, свічки) не зображалися. Відповідно неактуальною ставала світлотінь
• Зворотня перспектива – ефект “включення”, сплощення трьохмірних предметів, стилізація форм
• Передача часу: житійні клейма,поєднання кількох часових діапазонів
Образи візантійського храму
• Купол – Христос Пантократор, Вседержитель, Владика світу в оточенні ангельських сил
• Апсида – Богородиця Оранта• Нижче патріархи та пророки, апостоли і
мученики. Також їх зображали на стовпах та стінах.
• Більшість стін та склепінь – євангельські сцени
ІКОНОПИС• Іоанн Дамаскін• Теорія зображення невидимого та безтілесного у
символічному або алегоричному вигляді• Поклоніння стосується не самої ікони, а “першообразу”-
оригіналу. Ікона лише нагадує про його вигляд• Іконографічний канон: чіткі приписи щодо іконографії
подій та персонажів відповідно до Нового заповіту; відмова від півтонів, плавних переходів
• Кольори: трактат 6 ст. “Про небесну ієрархію”: білий – світлість, червоний – полум’яність, жовтий – золотавість, зелений – юність тощо
ХРЕСТОВО – КУПОЛЬНИЙ ХРАМ
• З 9 ст.• Підкупольний квадрат створюється 4-ма стовпами• З стовпів вага переходить на арки, що несуть
півциліндричні склепіння• Стовпи ділять простір на три повздовжних
проходи-нефи• Центральний неф ширший, його перетинає ще
один неф (щоб у плані прочитувався хрест)• Купол в центрі
ВІЗАНТІЙСЬКІ РУКОПИСНІ КНИГИ
МИСТЕЦТВО ЕМАЛІ
Каролінгівське Відродження
• 800 р. Карла Великого проголошено імператором та намісником Бога на землі
• Проголошення “оновлення Римської імперії”
• Античність, римського типу, ідеал державності та культури
Архітектура
• Ахенська капелла • Два поверхи, 32 м• Перший: шістнадцятикутний, для придворних та
нижчих класів• Другий: восьмикутний, навпроти вівтаря
імператорський трон• В куполі мозаїка – Христос на троні в оточенні 24-
х старців та символів 4-х євангелістіврелікварій та усипальниця Карла Великого
Монастирі • Центри культурного та політичного життя• Невисокі міцні стіни, подібність до фортець
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
• Заміна мозаїк фресками• Церковні розписи – Біблія для неписемних• Поява у стінописах зображення Страшного
Суду ( ц.Йоана Хрестителя у Мюстре, Швейцарія)
• Наслідування античних пропорцій, але рухи фігур, складки одягу тощо динамічні, позбавлені античної врівноваженості та математичної прорахованості
КНИЖКОВА МІНІАТЮРА• Назва від кіноварі – червоної фарби (minium). Нею
виділяли початок тексту• Виконувалась на пергаменті – спеціально обробленій
шкірі• В мініатюрі використовували і варварські, і античні
традиції• Складні плетені візерунки, пурпур та золото• Вперше поява зображення людини – Євангелістів• Євангеліє Годескалька (781-789 рр.), Утрехтський псалтир
(9 ст.), рукописи з монастиря св.Мартина, Тур’є (сер.9 ст.) – Біблія Карла ІІ Лисого
Романський стиль
• Означення європейського мистецтва 10-12 ст. (romanus - римський)
• Панівна роль монастирів зберігається завдяки паломництву
• Монастир Сант Яго де Компостелла. Могила св.Якова, покроввителя у священій війні проти арабів
АРХІТЕКТУРА
• Мала вміщати велику кількість паломників• Відповідно нові форми склепінь та підпор• Циліндричні та хрестові склепіння, масивні
товсті стіни, круглі опори, велика кількість гладких поверхонь та скульптурний орнамент
• Розвиток світської архітектури – замки – вежі донжони
• Будівництво перших міст-фортець
ЖИВОПИС ТА СКУЛЬПТУРА
• Розписи майже не збереглися, мали повчальний характер. Рухи, жести, обличчя виразні, зображення плоскісні.
• В одній сцені поєднання кількох точок зору та різних моментів часу
• Композиція чітка, врівноважена, притаманні яскраві кольори
• Поява монументальної скульптури – рельєфи на порталах церков. Додатково поліхромувалися, для більшої виразності та переконливості
Франція • Бургундія.
– Абатство Клюні – церква Петра і Павла, 1088 – 1131 рр. найбільша на той час у Європі. Довжина 127 м, висота центрального нефу – більше 130 м. П’ять веж. Різьблені капітелі, де біло зображено сім музичних тональностей.
– ц. Сен-Лазар в Отені. 1112-1132 рр. Оздоблення порталу на тему Страшного суду– ц. Сен-Мадлен у Везле 1120-1150 рр. Портал “Зішестя Святого Дух а”
• Оверні.– Характерна простота та монументальність– ц. Нотр-Дам-дю-Пор у Клермоні. 12 ст.
• Прованс.– Вплив римського та візантійського мистецтва– Скульптура лише на капітелях та по сторонах порталу. Фігури більші за розміром ніж в
Бургундії• Нормандія
– Подібність до фортець. Просторі внутрішні приміщення, великі вежі по сторонах фасаду
Живопис Франції• Розквіт кін. 11 – поч.12 ст.• ц.Сен-Савен-сюр-Гартан у Пуату. Фрески смугами у два
яруси. Сюжети: Старий та Новий заповіт, басні Езопа. Характер зображень плоскісний, різномасштабність фігур, іноді ноги і голова розвернуті у протилежні сторони
• Книжкова мініатюра. Найбільша кількість рукописів створена на Півдні Франції
• Стефан Гарсія. Ілюстровані коментарі до Апокаліпсису. Монастир Сен-Север, Гасконь. 1028-1072 рр. в дусі народних традицій, яскраві кольори, живописність зображень.
НІМЕЧЧИНА• Архітектура.
– Собор в Вормсі. 1181-1234 рр. Характер фортеці.– Феодальні замки та фортеці– “Перехідний” стиль. На межі 12-13 ст. Собор у Бамберзі (1185-13 ст.). Суворість стін
пожвавлено декоративними аркадами, великою кількістю вікон; вежі стали менші.• Живопис.
– Мініатюра. Рукопис Carmina Burana. • Скульптура.
– Здебільшого всередині храмів.– Використання дерева.– Розп’яття з Брауншвейгу (пр.1160 р.)– Рельєфи Бамберського собору. Дуже життєві– Надгробок короля Рудольфа Швабського у соборі Мерзебурга.– Поява світських пам’ятників. Бронзовий лев як пам’ятник Генриха Льва, принца
Саксонського 1161 р.
ІТАЛІЯ• Побутувало лише у Ломбардії• Архітектура.
– Вишуканий і урочистий зовнішній вистрій, використання різноколірного мармуру для оздоб– Комплекс у Пізі: собор, вежа та баптистерій. Архітектори Брускето та Райнольдо– Палатинська капела у Палермо та собор Санта-Марія Нуова у Монреалі.
• Живопис.– Вплив ранньохристиянського та візантійського мистецтва – Різноманіття– Центри – Рим та монастирі південної Італії (Монтекасіно)– Фрески ц.Сан-Клементе (1073-1084). Тонкі поєднання кольорів, чіткі композиції.– Ілюміновані рукописи. “Лекціонарій переписувача Лева” (1072 р.)
• Скульптура– Значний вплив античних традицій– Рельєфи храмів Мілана, Верони, Павії– Бенедето Антеламі. Перша окремо стояча скульптура – зображення пророків Єзекіїла та
Давида.
ІСПАНІЯ• Замок Алькасар. Сеговія. 9 ст.
Килим з Байо. Англія. 11 ст.
Готичний стиль• Від італ.gotico – “готський”, у значенні варварське• Розквіт 13-14 ст.• Рання, зріла (висока) та пізня (полум’яна) готика• Центрами культурно-політичного життя стають міста як торгівельні центри• Основні споруди – ратуша з вежею та собор• Готичний собор легкий, спрямований вверх. Застосування аркбутанів та
контрфорсів – зовнішніх опор споруди• Стінописи замінив вітраж. Перевага у оздобах скульптури• Простір храму не так чітко структурується як романський, але образ небесного
світу зберігається• У образі Христа зосередились на темі мучеництва, водночас образ Богородиці –
образ прекрасної дами• Зберігається віра у міфічних тварин та чудовиська втілених у химерах та гаргульях• Крім церковних кних розповсюдження набули часослови, романи та історичні
хроніки
ФРАНЦІЯ• Провінція Іль-де-Франс• Нотр-Дам-де-Парі. 1163-14 ст.
– Базиліка, 129 м, 5 повздовжних нефів та трансепт, 3 входи портали– “королівська галерея”, вікно-розетка, на вежах – химери
• Собор у Шартрі. 12-14 ст.– Реліквії Богородиці– “королівський портал” 1145-1155 рр.– Вітражі мали пощу більше 2,5 тис. кв. м
• Собор у Реймсі. 1211-1330 рр.– Коронувалися французькі королі
• Собор у Ам’єні. 1218-1268 рр.– Довжина – 145 м, висота – 142,5 м
• 14-15 ст. - полум’яна готика
Монастир Сан-Мішель
НІМЕЧЧИНА
• Ще вищі склепіння, вежі з шпилями, відсутність аркбутанів та вікон-розеток. Замість них стрільчасті вікна
• Кельнський собор. 1248-19 ст.– Висота – 146 м
• Бамберзький вершник. Пр. 1237 р.
ІТАЛІЯ
• Міста-республіки• Міланський собор. 1386-19 ст.– Вміщає 40 тис.осіб– 2300 скульптур
• Палац Дожів у Венеції. 9 ст.