«РОЗВИТОК ТВОРЧИХ УМІНЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІК МАЛЮВАННЯ»

Д О С В І Д Р О Б О Т И

Данилик Ольги Миколаївнивихователя ясла – садка № 69

«Дюймовочка» с.НовоолексіївкаВолноваського району

Донецької області

1

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І. Розвиток творчих умінь дітей старшого дошкільного віку в процесі

навчання нетрадиційних технік малювання……………………………………6

1.1.Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості……6

1.2. Нетрадиційні техніки малювання.................................................................11

Висновки ......……………………………………………..…...............................18

Додатки…………………………………………………………………………..21

Список використаної літератури ……………………………………………. ..66

2

ВСТУП

"Витоки здібностей і обдарувань дітей –

на кінчиках їхніх пальців.

Від пальців, образно кажучи,

йдуть найтонші струмочки,

які живлять джерело творчої думки"

В.О.Сухомлинський

Природа настільки щедра до людини, що наділила кожного талантом.

Той, хто не володіє пензлем живописця, мистецтвом музиканта, може

досягти великих успіхів у спорті або науці, а той, хто байдужий до наукових

істин, стане незамінним фахівцем, про якого скажуть: «Майстер на всі

руки».

Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця

таланту. «Кожна дитина - художник», - запевняють педагоги. І це справді

так. Практично не володіючи засобами образотворчої грамоти, дитина

створює роботи, які не тільки розчулюють і радують нас своєю наївністю, а

й дивують своєю виразністю. І високе призначення педагога - допомогти

маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього «Я».

Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому

так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ, сприймати

його як диво. Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів.

Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це

продуктивна діяльність, яка дає малюку змогу відтворити на аркуші паперу

світсвоїхдумокіпочуттів.

Художньо-естетичний розвиток дітей, виховання почуттів - актуальні

проблеми сьогодення. Актуальність теми дослідження підсилюється

розумінням необхідністю формувати у дошкільників художній досвід,

особистісні оцінки, естетичні судження та емоційні відгуки. Значна увага

приділяється розвитку творчих здібностей дошкільнят у різних видах3

діяльності, навчаючи спілкуватися з прекрасним і відтворювати його в

малюнках та образах, стимулюючи та підтримуючи самостійність у втіленні

власних задумів.

У роботі з дітьми дошкільного віку найголовніше пробудити відгук

душі, звернутися до виховання почуттів. Ми сьогодні багато говоримо про

дефіцит доброти, любові, милосердя, співчуття. Але ж цьому потрібно

вчити так само, як і їсти, ходити, розмовляти.

Виховання душі - складне завдання, воно складається із багатьох

компонентів, що формують почуття. Одним із таких компонентів є

мистецтво. Воно відкриває нам чудовий світ почуттів людини, яка може в

фарбах, лініях, кольорів поділитися своїми переживаннями, відчуттями,

хвилюванням від побаченого, почутого, пережитого в реальному світі, в

реальному житті.

Виховну роль мистецтва відзначав Конфуцій ще за п'ять віків до нашої

ери. Видатні педагоги минулого Я.А.Коменський, Ф.Фребель,

Й.Г.Песталоцці надавали великого значення художньо-естетичному

вихованню дітей. Навчання дітей малюванню розглядалося як підготовка

руки й ока до письма, а також як перша сходинка загальної системи

навчання образотворчості. Цілеспрямований інтерес дослідників до

дитячого малюнка виник у 80-90 роках XIX століття. Це були праці

А.Ріхарда «Малюнки первісних народів» (1887 р.), мистецтвознавця К.Річчі

«Мистецтво дитини» (1887 р.) та інші.

Тема досвіду перекликається з проблемами сучасного. Дослідження

педагогів показали, що діти вже в молодшому дошкільному

віці поють усвідомлювати свої власні почуття, настрої, переживання і

здатні відгукуватися на їх прояви у інших. Вчені вважають, що необхідно

стимулювати розвиток у дітей художньо-естетичних почуттів. Психолог

В.Мухіна, зокрема, вважає малювання складовою синтетичною діяльністю,

в якій виявляється особистість дитини і яка істотно впливає на формування

цієї особистості. Через малюнок дорослий відкриває шлях до діалогу з4

дитиною, до організації розвивального спілкування з нею. Малюнок

презентує її в соціумі як компетентну й успішно соціалізовану особистість.

Розроблення особистісно розвивальних технологій малювання складає мету

й предмет багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових

досліджень і новаторської практики, наприклад, Г.Григорьєвої, О.Дронової,

Т.Казакової, В.Котляра, Г.Сухорукової, Л.Шульги.

Мета дослідження - узагальнити та поєднати нетрадиційні техніки

малювання, які можуть використовуватись у роботі з дітьми дошкільного

віку та сприяють їх художньо-естетичному розвитку.

Загальній меті роботи підпорядковані наступні завдання:

ознайомлення із зображальними матеріалами та різними

можливостями для створення малюнка;

збагачення уявлень дітей про красу та форми її існування;

збереження феномену дитячої творчості;

розвиток інтересу до малювання, оцінювального ставлення

дитини до цієї діяльності.

Отож, у розв'язанні цієї проблеми значне місце належить

образотворчому мистецтву. Художники, скульптори, народні майстри,

образно відтворюючи навколишню дійсність, передають свої почуття за

допомогою виразних і зображувальних засобів. Щастя, захоплення, радість,

смуток, горе, любов і багато інших емоційних станів доносять до нас твори

мистецтва. Проте недостатній досвід і незначні можливості маленької

дитини не дозволяють їй самостійно пізнати цю складну сферу культури.

Практичне значення досвіду пов'язане з можливістю використання

його під час занять з малювання, художньо-самостійної діяльності,

гурткової роботи.

5

РОЗДІЛ І

Розвиток творчих умінь дітей старшого дошкільного віку в процесі

навчання нетрадиційних технік малювання

1.1.Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості

Природа щедро піклується про людину. Вона не тільки оточує її

прекрасним світом, унікальними побратимами, різнобічними таємницями

буття. Вона нагородила сповна саму людину, даючи їй можливість бачити

чудові барви цього світу, чути розмаїття голосів, вдихати його пахощі,

ласувати плодами, торкатися його.

Тільки народилася маленька дитина, а її ворота пізнання вже широко

відчинені настіж. І стрімким потоком кожна мить вносить інформацію про

оточуючий світ. В перші роки життя дитина інтенсивно пізнає світ всіма

органами відчуттів. Відчуттєве сприйняття допомагає надійно зберегти в

пам'яті інформацію про довкілля. Від народження до першого запитання

"чомучки" проходить ціла епоха пізнання.

Враження дошкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і

вирішують подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства

зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Зі своїми переживаннями дитина завжди звертається до дорослих.

Побачене вперше, відчуте, як чудо, породжує тисячі запитань, на які дитина

негайно потребує відповіді. І разом з відповіддю ми даруємо їй пашу

естетичну оцінку - еталон сприймання світу.

Зображувальна діяльність має великі можливості для естетичного і

творчого розвитку дитини. Заняття з малювання в дитячому садку можуть і

повинні стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом

мистецтва. Для того, щоб діти відчули красу, необхідно перетворити заняття в

любування і залучити до цього усі органи чуття. Чим більше органів чуття

беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення,

6

глибшим пізнання. Рівень глибоко чуттєвого сприйняття допоможе формувати

художньо-образне асоціативне мислення і вміння бачити оточуюче життя

очима художника.

Далеко не кожна дитина може стати в майбутньому професійним

художником, але кожен може навчитися помічати навколо себе красу,

реагувати на неї щиросердечним поривом, продовжувати її в своїй душі,

думках, діях, творіння.

Для більшої зацікавленості, для розвитку творчих здібностей уяви

фантазії, доцільно використовувати елементи нетрадиційного малювання.

Нетрадиційні техніки малювання – це нові техніки, досить відомі. Але які

ще не знайшли широкого застосування. Хоч вони можуть бути досить

ефективними для зображення певних тем, для розвитку традиційності, не

традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині

максимальну свободу в її образотворенні. Нетрадиційні техніки дуже

прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують

задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні

можливості, пошук образів, сміливих втілень на папері незвичайних

фантазій, вражень, думок.

Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного

розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються

спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під

час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами

виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу,

вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному

житті, у творах мистецтва.

Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини

відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які

відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від

пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток

мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути 7

нормальною.

У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначається, що дитина

повинна прагнути відійти від шаблону, виявляти вигадку та фантазію,

винахідливість, експериментувати, вдосконалювати. При цьому вона має

вміти передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через

образотворчу діяльність.

Пріоритетними напрямами роботи ДНЗ щодо розвитку творчих

здібностей дитини є оновлення змісту навчально-виховного процесу, що

виявляється у створенні належних умов забезпечення розвивального

середовища, своєчасному розкритті природних задатків, нахилів і здібностей

дитини, інтеграції родинного та суспільного виховання, формуванні

готовності вихователя до інноваційної діяльності.

Сучасне життя в усіх його проявах стає все більш різноманітним та

складним. Чим далі, тим більше вимагає воно від людини не шаблонних,

звичайних дій, а рухливості мислення, швидкого орієнтування, творчого

підходу до вирішення великих та малих завдань. Тому перед педагогами

стоїть завдання виховання творчої особистості, починаючи вже з дошкільного

віку.

Дошкільний вік – це вік, сприятливий для розвитку творчості. Дитині

все дається легко, усе цікаво і все вона виконує з великим захопленням,

особливо коли ці дії пов'язані з грою або просто включені в ігрові відносини.

Розвиток творчих здібностей дітей завдяки художнім навичкам є процесом

природним та високоефективним. Залучаючи дітей до художньо-творчої

діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й

більш глобальні – розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.

Таким чином, завдяки зображувальній діяльності як засобу формування

творчості, ми маємо можливість навчати дитину основам творчого вирішення

художньої проблеми, можемо надати дітям можливість для прояву активності

та самостійності. Важливою частиною у вихованні майбутньої людини є

естетичне виховання, мета якого - формувати в малюків здатність сприймати і 8

розуміти прекрасне у природі, праці, суспільнйх відносинах, у вчинках людей,

у мистецтві, розвивати естетичні смаки, потребу і здатність брати участь у

створенні прекрасного.

Розвиток творчих здібностей усіх дітей — одна з найважливіших

проблем сучасної педагогіки, і тому назріла проблема у пошуках нових шляхів

розвитку зображувальної діяльності дітей.

Діти дуже люблять малювати, і їхні перші творчі пошуки проявляються

вже у дитячому садку. І ось тут постає завдання перед вихователями: як

розвинути, зацікавити малюка, навчити його через різні види зображувальної

діяльності відтворювати навколишній світ. Так з’явилися малюнки, створені

шляхом поєднання фарб різних кольорів (кляксографія), малювання

пальчиками, кулачками, долонями (птахи, квіти, сліди, дощик), весела

«клякса-малякса» розвиває у дітей фантазію, приносить дітям радість,

пробуджує їхню уяву.

Що таке уява — знає кожний. Ми часто говоримо один одному: «Уяви

собі таку ситуацію...» або «Ну, придумай щось». Так от, щоб усе це «уявити»,

«придумати» — нам необхідна уява.

Моє завдання полягає в тому, щоб розвинути оту творчу уяву малюка,

навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Тому вже з

молодшого віку я намагаюсь виявляти і розвивати творчість дитини шляхом

нетрадиційних форм, методів і прийомів у зображувальній діяльності.

Такий вид діяльності захоплює малюків, виховує естетичний смак,

творче уявлення, фантазію, наполегливість і самостійність.

Важливо навчити дитину бачити, відчувати цей світ, сприймати його як

диво. Малювання — це своєрідна мова, за допомогою якої дитина передає свої

сприйняття, свої думки про навколишній предметний світ. Зображувальна

діяльність дітей — це не тільки задоволення їхньої потреби в зображенні

світу, а й спосіб пізнання дійсності. Адже притаманні їм своєрідність

мислення й фантазія, безпосередність поєднуються з багатьма елементами

життєвої правди.9

Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім

тому, що майже усі дітки люблять малювати - це продуктивна діяльність, яка

дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.

Ось чому головним завданням зображувальної діяльності бачу для себе

виховання естетичних почуттів, а допоміжним - навчання технічних прийомів.

Заняття з малювання може стати зустріччю дитини з твором мистецтва,

літератури, загадковим для неї явищем. Такі зустрічі вчитимугь дошкільнят

помічати красу, радіти й дивуватися їй, вйражаючи свої почуття. Сприймання

навколишнього - складний процес. І чим більше органів чуття беруть у цьому

участь, тим повнішими будуть уявлення, глибшим - пізнання. Так з’явилися

дитячі малюнки, виконані пальцем (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина,

намистинки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки),

м’ятим папером, штапиками, по зволоженому аркуші паперу, а також цікаві

малюнки, виконані свічкою, і «клякса-малякса». Ця діяльність приносить

дітям велику радість, задоволення, вражає своєю загадковістю, чарівністю і

неповторністю. Така робота з дітьми приносить велике задоволення не тільки

мені, а, перш за все, моїм вихованцям, вона привчає дітей думати, вирішувати,

проявляти творчу ініціативу і самостійність. Разом з тим, я намагаюся, щоб

заняття не перетворювалися на механічне копіювання звуків, а розвивали

уяву, живили фантазію, спонукали до нових творчих пошуків, викликали

бажання вигадувати щось нове. Поєднання фарб різних кольорів вчить бачити

красу, розвиває їх творчу уяву, естетичний смак. Діти стають більш

активними, уважнішими до навколишнього світу.

Діти отримують велике задоволення, це викликає гарний настрій, що, в

свою чергу,сприяє активному засвоєнню умінь і розвитку творчих здібностей.

Адже мистецтво має таку властивість, і (що непомітно для нас самих) навчає

радіти, любити, бути щасливими, навчає сприймати і помічати прекрасне.

10

1.2. Нетрадиційні техніки малювання

Художно-естетичний розвиток дітей дошкільного віку я здійснюю з

позиції особистісно-орієнтовного діяльнісного підходу. Я створила необхідне

розливальне середовище, в якому діти

непомітно і послідовно заглиблюються у пізнання предметів, об'єктів і

явищ навколишнього світу. Щоб у дитини виникло бажання самостійно

творити, вона має набути вміння бачити ознаки предметів, виділяти з поміж

них істотні та другорядні, розуміти роль кожної. Володіння технічними

прийомами сприяє творчому розвиткові і його перебіг залежить від

індивідуальних особливостей дітей.

Вихователь завжди є співтворцем, уважним співбесідником, порадником, який

доброзичливо оцінює найменші успіхи кожної дитини. У своїй роботі

використовую ідеї провідного досвіду видатних педагогів минулого

Е.Ф.Лепілова, С.Ф.Русової, Є.О.Фльоріної, які пройшли в своєму ставленні

від прибічників вільного виховання до визнання необхідності керувати

педагогічним процесом, спрямувати дитину в її художньому розвитку,

стверджували, що для того, щоб дитина розвинула свій творчий потенціал, їй

потрібна допомога педагога. Успішний розвиток образотворчої діяльності та

творчості у дітей залежить від цілого ряду умов. Головна з них – ціле

направлений вплив педагога на організацію діяльності дітей, систематичний і

послідовний розвиток сприймання, уяви; на основі яких формується творчість,

фантазія;навчання образотворчим умінням і навичкам. Для цього необхідна

високапрофесійна підготовка вихователя, його майстерність. Він повинен

мати художньо-педагогічну підготовку, добре знати кожну дитину, її

особливості, надати допомогу при необхідності для розв'язання конкретних

завдань, не знижуючи рівня активності самої дитини, встановлювати

суб'єктні стосунки.

Найперше правило роботи вихователя - щоб навчити когось, треба

самому вчитися. Вихователь разом з дітьми вчиться працювати, щоб відчути 11

кожне слово, кожну лінію, мазок, барву. її надійними помічниками в цьому є

дитячі книжки та ілюстрації до них, репродукції творів живопису, зустрічі з

митцями, семінари-практикуми, методична література з естетичного

виховання, посібники з образотворчої діяльності. Для того, щоб підвищити

свою професійну майстерність з питань образотворчої діяльності та

допомогти в цьому своїм коллегам я розробила

ряд консультацій. (Додаток 1, 2).

Я вважаю, що грамотно малювати можна навчитися, було

б бажання. Головне - не тільки володіти необхідними технічними

навичками і засвоїти засоби малювання і живопису, а й навчитися помічати

цікаве, узагальнювати побачене. Так, милуючись творами живопису, діти

не просто розглядають картину, вони можуть «зануритися» в неї. Малята

здатні почути шелест намальованого листя, відчути на щічках теплий

вітерець, вдихнути пахощі лісу або лугу. Але щоб твори мистецтва

викликали глибокі і яскраві почуття, дорослі мають допомогти малечі -

створити хороші умови для сприймання. Музика малює в дитячій уяві

образи.

Знаючи, як цікаво дітям малювати, навчаю своїх

вихованців нетрадиційних технік малювання. З цією метою розробила

орієнтовне планування занять з малювання з використанням нетрадиційних

технологій (Додаток 3.)

У роботі з дітьми я зосереджую увагу на поєднанні

нетрадиційних та традиційних технік малювання. І я, переконана, що це

сприяє формуванню у дітей практичних умінь і навичок малювання,

емоційно-чутливому розвитку дошкільників. В образотворчій діяльності

пріоритет надаю нетрадиційним технікам малювання. Саме від них

отримую з дітьми найбільшу насолоду. (Додаток 4.)

Діти вчаться володіти техніками малювання: олівцями, фломастерами,

гуашшю, аквареллю, крейдою, свічкою, пальцями, долоньками, кулачками,

набризкуванням, ниткографією, ляпкографією, монотопією, соскою,12

зубною щіткою, пір'ям, листям, шкарлупкою, кришкою від банки,

пінопластом, губкою, підошвою взуття, жмаканим папером, квачиком,

мильними бульками, на зволоженому папері, губною помадою, клеєм ПВА,

пластиліном, штампують різними матеріалами і створюють образи.

Самостійно компонують малюнок на аркуші, знають усі кольори спектра.

(Додаток 4.)

Перш ніж створювати з дітьми за допомогою нетрадиційних технік

чудові малюнки, збагачую емоційно-чуттєву сферу

вихованців, вчу їх естетичного бачення навколишньої дійсності.

Сприяють цьому спостереження об'єктів та явищ довкілля, порівняння їх,

милування природою рідного краю. А вже потім даю дітям змогу виразити

свої почуття, проявити творчість у художній діяльності. Вчу дітей

аналізувати мистецькі твори, визначати їхній емоційний настрій,

висловлювати своє ставлення до них, характеризувати засоби художньої

виразності, а головне - розуміти, що таке художній образ.

Починаючи малювати, дитина ніби входить у новий світ взаємин.

Фарби, пензлі, папір, олівці, крейда для неї не просто засоби зображення.

Вони добрі друзі, які допомагають передати настрій, стан душі маленького

художника. Щоб діти краще зрозуміли своїх нових друзів, проводжу

заняття-знайомство. Для цього використовую казку про пензель, олівець,

фарби тощо. Така творча робота допомагає «оживити», «омолодити»,

«одухотворити» предмети навколишньої дійсності. (Додаток 5).

Передусім формую мотив діяльності, що забезпечує

прийняття дитиною рішення зобразити той чи інший предмет. Необхідна

умова накопичення інформації про предмет майбутнього зображення -

емоційне зацікавлене спостереження дитиною цього предмета в реальній

дійсності.

Пізнання дитиною себе і навколишнього світу відбувається через

почуття.Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ,

сприймати його як диво. Вдивлятися, вслухатися, спостерігати, помічати,13

вникати, не проходити осторонь - ось ті уміння, які допомагають по-

справжньому зрозуміти, заглибитись у світ мистецтва. Зустріч з

мистецтвом створюють у дітей відповідний настрій, збуджують уяву і

фантазію, викликаючи бажання наступних зустрічей і виявлення власної

творчості. Відтворити свої почуття і враження спонукають дитину взятися

за пензель або олівець.

Мої заняття з малювання - це зустріч дитини з

творами мистецтва, казкою, одним із предметів навколишнього світу, або

явищем, загадковим для неї. Такі зустрічі вчать дошкільнят помічати красу,

радіти й дивуватись їй, виражати свої почуття. (Додаток 6, 7).

Плануючи та організовуючи заняття, вихователь ставить мету, добирає

потрібний матеріал, створює відповідне середовище. Заняття проводяться

творчо, нестандартно, під час яких малята почуваються дослідниками,

завжди готовими до пригод та експериментів, відкриваючи для себе

можливості і результати малювання. Завдання дорослого - створити

відповідні умови, пропонуючи дітям різноманітні фарби та матеріали,

обладнання та прилади, й тішитися їхнім захопленням художньою

творчістю, спрямовувати її на результат. (Додаток 8, 9).

Завданням педагога щодо технології супроводження малювання є,

передусім:

-збереження феномену дитячої творчості;

-розвиток інтересу до малювання, оцінювального ставлення дитини до

цієї діяльності;

-ознайомлення із зображальними матеріалами та їхніми можливостями для

створення малюнка;

-ознайомлення з графічними й живописними техніками та збагачення

досвіду творчих дій з різними матеріалами;

-стимулювання прагнення досягти образно-естетичної виразності малюнка.

Для того, щоб урізноманітнити заняття, навчити дітей відтворювати

світ ширше, масштабніше, вихователь включає в навчально-виховний14

процес колективну творчість. Вихованці залюбки створюють панно,

плакати до свят, прикрашають ними вхідні двері своєї групової кімнати,

вітаючи кожного, хто заходить до групи. Зацікавленість дітей під час

образотворчої діяльності значно зростає, якщо результат має суспільну

цінність.

Нетрадиційними техніками малювання діти оволодівають на заняттях,

під час самостійно-художньої діяльності. У формі захоплюючої гри малеча

вчиться створювати малюнки простої форми з наданням їм образної

виразності. Від заняття до заняття рухи вихованців стають дедалі

вправнішими, діти вчаться деталізувати створене зображення, знаходити

способи його поліпшення, збагачення. (Додаток 10).

Удосконалення рухів, зміцнення дрібних м'язів рук позитивно впливає на

підготовку руки до письма. Крім того, опис створених дітьми малюнків,

складання за ними казок, оповідок розвиває мовлення дошкільнят. Ці

успіхи помітили й батьки вихованців. Вони теж не байдужі до творчості

дітей, разом з ними долучаються до «народження» кольорового дива,

торкаються світу прекрасного.

Розглядаючи пейзаж, вихователь ніби веде дітей алеєю парку. І всі

слухають, як рипить під ногами сніг. Про що він співає? А про що мовчать

великі пухнасті сніжинки, що повільно кружляють у морозному повітрі.

Діти вдивляються в картину, починаючи розуміти мову фарб. І фарби

відкривають секрети природи. Так, виявляється, що сніговому килиму

жовті фарби подарували сонечко. Його промені розмовляли зі сніжинками.

І в цій розмові сонце віддає свою теплу жовтизну снігу, а він свої холодні

білі барви дарує сонцю.

При такому сприйманні дитина пізнає не лише зміст твору живопису, а

й таємниці навколишнього світу. Крім того, вона і в собі відкриває чимало

цікавого. Усі діти почули шелест намальованого листя. А хтось з них у цих

звуках розібрав таємничий шепіт, а комусь вдалося почути надзвичайно

мелодійну пісню. Так барви «озвучують» картину, створюючи настрій і15

викликаючи почуття. (Додаток 11, 12, 13).

Дошкільники усіх вікових груп залучаються до тематичного образо

творення. Пропонованою технікою здійснюється

задум з дітьми старшого дошкільного віку на теми: «Поважний гарбузище»,

«Овочевий ярмарок», «Ялинка-веселинка», «Шпаки», «Кольорові стрічки»,

«Квіти для матусі» тощо.

Під час занять з малювання пропоную своїм

вихованцям поекспериментувати з кольоровим грифелем. Для цього

пропоную сходинки образотворення:

- намалювати задуманий малюнок клеєм за допомогою пензля;

- малюнок притрусити грифельним порошком бажаного кольору

(кількох кольорів);

- зайвий порошок струсити, піднявши аркуш паперу;

- дочекатися, поки клей добре висохне;

- можна продовжити експериментування, поєднавши цю техніку з

паперовою аплікацією (цьому сприятиме клеєва основа малюнка), з

природними матеріалами (під час малювання тварин, гілочки тощо),

покидьковими матеріалами (під час втілення предметної тематики), з

блискучими дрібничками типу бісеру (доречні у новорічних малюнках)

тощо.

Ззалучаючи дітей та батьків

до образотворення, до особливостей мови зображального мистецтва я

запропонувала у визначені дні презентувати колективні та індивідуальні

роботи дітей, родинні міні-виставки творчих робіт, експериментування технік

малювання батьків, дітей.

На таких заняттях кожний учасник - художник такою мірою, якою він

хоче бути. Головне, що творчу активність можуть виявити усі діти. Для

батьків розробила анкети, поради (Додаток 14,15,16).

Я ознайомилась з методиками малювання Бєлкіної, Комарової,

елементи цих методик використовую у своєї роботі з дітьми, а саме:16

психогімнастику, вправи на створення образу, використання відповідних

музичних творів. Мені допомагають ігрові прийоми навчання,

наприклад: пензлик уміє танцювати, стрибати, ходити вихилясом,

кружляти абощо. (Додаток 11,12,13).Різноманітні ігрові дії під час показу

послідовності зображення зрозумілі дітям, заохочують до наслідування.

Для створення ігрових ситуацій мені допомагають використання

пантоміми, загадок, віршів, пісеньок, уривків із казок та музичних творів. Це

підвищує пізнавальну і творчу активність дітей. Дбає не лише про

створення емоційних передумов для розвитку творчості кожної дитини, а й

про психологічне розвантаження для зняття втоми й утримання уваги. їй

допомагають у цьому мімічні вправи, жести під музику, коротенькі ігрові

пісеньки, гуморинки, медитації тощо. Зрозумілі дітям наслідувальні рухи

під час промовляння слів викликають інтерес до малювання відтворених

образів.

Належне місце у своїй роботі відводиться співтворчості з дітьми.

Співпраця з педагогом допомагає дітям стати активними співучасниками

процесу творення краси - від планування композиції до отримання

кінцевого результату; сприяє міцнішому засвоєнню малювальних умінь та

навичок, становленню естетичних смаків.

17

ВИСНОВКИ

Сьогодні проблема розвитку творчих здібностей дітей перебуває у центрі

уваги багатьох педагогів–"дошкільників". Адже одним із завдань дошкільної

освіти є формування дитячої творчості, вміння створювати і реалізовувати

власні задуми, спираючись на свій життєвий досвід.

Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих

здібностей дітей. Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче

погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться до

роботи. Проте ще цікавіше для дітей малювати незвично: пальцями,

долоньками, паличками, штампами.

Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового,

оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і

сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу

розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно –

позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не

може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна,

неповторна.

Термін «нетрадиційний» - означає використання матеріалів,

інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими.

Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що

вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату.

Малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє дитині:

• отримувати незабутні позитивні емоції;

• активізувати художній потенціал;

• привчитися до творчості;

• розвивати думки (як ще можна зобразити? як інакше?);

• розвивати самостійність;

• розвивати уявлення;

18

• розвивати дрібну моторику рук;

• проявити індивідуальність (немає однакових робіт);

• позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно).

Мета вихователя – спонукати дітей вдосконалювати свої малюнки

шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовування різних

матеріалів у процесі роботи. Звичайно ж, це робота не одного дня, а поступова

наполеглива праця. Вона приносить радість, бо це творчий процес.

Неординарність, індивідуальність є проявом того особливого, що якраз і

відображає талановитість та обдарованість дітей. Даний напрямок роботи

спрямований на розвиток у дошкільнят творчості, в результаті, якої дитина

створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно

знаходить засоби для його втілення.

У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні

техніки малювання, а саме: монотипію, малювання на вологому папері,

малювання пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім'ятим папером,

тампонуванню, крапковому малюнку тощо.

Крім того, використовують нетрадиційні матеріали й засоби зображення:

пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листи дерев,

квітів, трави; ягель; целофан; овочеві штампи й печатки; соломка; пористі

губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це зацікавлює дітей і втягує у творчий

процес.

Під час малювання пальцями рук і ніг дитина одержує незвичайно

почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою.

Досвід роботи свідчить: малювання незвичайними матеріалами та

оригінальними техніками дозволяє дітям відчувати незабутні позитивні

емоції. Буває, що коли у дитини не виходить щось з першого разу, вона

втрачає інтерес до діяльності, просить дорослого допомогти намалювати.

Вихователь саме допомагає малюку, а не робить це за нього. З допомогою

дорослого дитина досягає мети сама. Дорослий зацікавлює дитину: «Не

хоче сьогодні твій пензлик малювати квіти? Відклади його в сторону. А19

пальчики в тебе слухняні? Давай спробуємо малювати без пензлика.» І ось

у малюка заблищали оченята, і він з цікавістю погоджується. Та й ніяким

пензликом не намалюєш таких ягідок калини, як пальчиком.

Малювати можна чим завгодно і як завгодно. Різні матеріали ставлять

нові завдання і змушують весь час щось придумувати фантазувати. А із

каракуль, мазні в кінці кінців вимальовується знайомий об'єкт. Дитина

радіє від того, що це зробив „Я".

20

Додаток 1

Арт – терапія як метод лікування за допомогою образотворчого

мистецтва

Консультація для вихователів

Сьогодні педагоги і психологи особливо широко використовують

психолого – педагогічні методи, зорієнтовані на розвиток дитячої мови

мистецтва - методи арт – терапії. У словнику – довіднику дитячої психології

пояснено значення слова « арт – терапія » як « терапія мистецтвом ,

різноманітними видами творчості6 від зображувальної діяльності до

театралізованих дій »

Загалом арт – терапія має « лікувальну » мету, спрямовану на корекцію

різноманітних порушень та відхилень особистісного розвитку людини ,

проте, коли мова йде про арт – терапію з дітьми , мета арт – методів більш

сконцентрована на профілактичному та навчальному ефекті.

Значення кольору у житті дітей.

Діти люблять яскраві кольори , жваво реагують на них і захоплюються ними.

Колір - це яскрава ознака дитинства. Колір може стати активним союзником

дорослих у процесі формування особистості дитини, якщо правильно

використовувати мову кольору. Інтерес дитини до кольору активно

використовують як з освітньою, так і з колекційною метою.

Мистецька мова дитини має бути вислухана. Це означає , слід заохочувати

малюків до спонтанної творчості, вираження внутрішнього світу,

експериментування з відтінками фарб. Не допустимі жодні оцінювання чи

порівнювання художніх робіт. Перелік художніх матеріалів, що

пропонуються дітям, має містити у собі якомога більше складових: гуаші ,

акварелі, глина, пластилін, клей, кольоровий папір,який діти зможуть рвати на

шматочки різної форми, тощо. адже для того щоб у дитини з’явилося бажання

малювати, навколо неї повинно бути достатньо олівців, фарб, паперу.

21

Нерозумного чекати, щоб у малюка з’явилося бажання до чогось, якщо умови

для цього не створені.

Метою арт – терапевтичних занять має бути також формування естетичного

смаку дитини та навчання здатності « відчувати » справжнє мистецтво .

Масару Ібука писав6 « Якщо батьки цінують Матіса і Пікассо, вони,

безумовно , можуть показати їхні картини дитині, якщо одержують

задоволення від музики Бетховена і Моцарта, нехай і дитина слухає їх якомога

частіше. Коли у мозку формується стереотип справжнього мистецтва, він

буде основою для оцінювання творів мистецтва у подальшому житті »

Необхідно створити умови для вільного самовираження дитини. Не варто

обмежувати малюка маленьким столиком, на якому не поміщається більше

одного аркуша паперу, чи коротким килимком, незручним для вільного танцю.

потрібно дозволити вибирати свій колір, свою музику, свою казку, свій

формат аркуша. Масару Ібука писав: « Дитина бачить величезний світ (значно

більший , ніж батьки можуть собі уявити ), коли вона вперше бере у руки

олівець і виявляє , що він може залишити сліди на чистому папері. Цей

величезний світ значно більший , ніж стандартний аркуш паперу. Я давав би

дитині величезний аркуш паперу, щоб вона повзала по ньому, малюючи.

Стандартний аркуш сприяє вихованню стандартної людини , яка позбавлена

творчості та достатньої життєвитривалості.»

Дослідження науковців , зокрема відомого російського психолога

Галини Широкової, свідчать, що використання методів арт – терапії у роботі з

дітьми за умови вмілого керівництва дасть бажані результати, а саме:

- позитивний емоційний настрій у дитини;

- налагоджений процес комунікації з однолітками та дорослими;

- вільне звернення дитини до реальних потреб і фантазій, які важко

обговорити вербально;

- здатність до внутрішнього контролю;

- бажання вільно та творчо самовиражатися;

- зниження рівня втоми та негативних емоційних станів дітей22

Додаток 2

Розвиток творчих здібностей дошкільнят

( консультація для вихователів)

Розвиток творчих здібностей - одне з головних завдань дошкільної освіти.

Видатний педагог Василь Сухомлинський писав : « Витоки здібностей і

обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців , образно кажучи,

йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки …»

Відповідно до теорії ампліфікації розвитку дитини , створеної відомим

психологом, професором Олександром запорожцем, специфічно дитячі види

образотворчої діяльності , зокрема малювання, ліплення, аплікація, художня

праця, відіграють важливу роль у розумовому, моральному й естетичному

розвитку дітей. Зокрема заняття з образотворчої діяльності привчають дитину

аналізувати, порівнювати, проявляти наполегливість, працьовитість,

завзятість, сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви і фантазії.

Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих

здібностей дітей. Під час малювання , ліплення, аплікації , художньої праці у

дітей у дітей розвиваються спостережливість, естетичне сприймання,

художній смак, творчі здібності, виховується вміння бачити прекрасне у

навколишньому середовищі, у творах мистецтва.

Образотворча діяльність сприяє не лише формуванню спеціальних умінь,

а і загальних , які є базовими для формування життєвої компетентності дітей.

Серед спеціальних умінь основними є:

- Формувати задум і утримувати його в пам’яті протягом діяльності;

- Використовувати такі засоби виразності , як колір, форма, композиція;

- Оцінювати свої малюнки, відмічаючи при цьому їх якість, зміст,

естетичну привабливість.

Крім того діти набувають загальних умінь, зокрема:

- Планувати свою діяльність;

- Діяти відповідно до інструкції дорослого;

- Здійснювати самоконтроль;23

- Самостійно знаходити способи розв’язання поставленого завдання;

- Доводити розпочату справу до кінця.

У дітей формуються образні уявлення про предмети та їх властивості, вміння

бачити їх типові та індивідуальні ознаки, тобто образотворча діяльність

виступає засобом пізнання дійсності, набуття ними життєвої компетентності.

Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче погоджуються

на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться за роботу. Для них

малювання – своєрідна гра. Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. Але не

всі діти добре володіють пензликом або олівцем. Їм важко виразити бажаний

образ у лінії. Дехто не розуміє і не приймає розмаїття кольорової гами. В

образотворчій діяльності колір – один з основних засобів виразності. Саме

колір приваблює дітей, викликає у них бажання взяти фарби та почати

малювати. Безпосередня робота з фарбами, порівняння їх кольорів з барвами

природи, кольорами навколишніх предметів дають змогу розвивати у дітей

образну уяву та творчу фантазію. Заняття з малювання відкривають перед

дітьми цілий світ розмаїття кольорів, захоплюють таємницею народження

кольору, викликають естетичну насолоду. Важливо не просто ознайомлювати

дітей з кольорами, а навчити відчувати їх. У цьому допоможуть ігрові

прийоми. Так, запропонувати дітям перетворитися на той чи інший колір та

уявити , який у нього характер, настрій, голос, з ким він дружить , чим пахне

тощо. Навчити дітей голосно сміятися , як червоний, лагідно усміхатися , як

жовтий, сумувати разом із блакитним, вчитися бути врівноваженим , як

зелений. Такий підхід дає змогу навчити дітей враховувати особливості та

можливості кольорів .

Використовуючи нетрадиційні техніки малювання дають змогу створити

сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини,

реалізувати її потребу відображати свої життєві враження навіть, якщо вона

не володіє зображувальними навичками у достатній мірі. На занятті дитина

може обрати найбільш прийняту для себе техніку малювання, що дає їй смогу

отримати якнайкращий результат. 24

Додаток 3Орієнтовне планування занять

Старший дошкільний вік

Тема Творче завдання МатеріалОсіннє дерево Закріплювати вміння дітей

малювати м’ятим папером, розвивати уяву, виховувати інтерес до малювання м`ятим папером

Гуашеві фарби жовтого, червоного, зеленого кольорів, аркуш паперу з силуетом дерева

Золота осінь Закріплювати вміння дітей малювати на зволоженому папері, розвивати уяву, виховувати охайність

Папір білого кольору, гуашеві фарби жовтого, червоного, зеленого кольорів.

Веселий клоун Вчити малювати методом кляксографії та домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим, розвивати уяву, виховувати інтерес до такого виду малювання

Папір білого кольору, гуашеві фарби червоного, жовтого кольорів

Зимовий пейзаж Вчити малювати свічкою, розвивати уяву, фантазію, виховувати інтерес до такого виду малювання

Папір білого кольору, гуашева фарба синього кольору

Соснова гілочка Продовжувати знайомити дітей з прийомами малювання свічкою, закріпити вміння обводити свічкою по наведених лініях. Викликати інтерес до цієї техніки зображувальної діяльності, виховувати наполегливість.

Папір білого кольру, гуашева фарба зеленого колору

Ялинка Вчити малювати соляні малюнки, розвивати фантазію, виховувати інтерес до малювання

Папір білого кольору, гуаш зеленого кольору, сіль

Сніговичок Викликати інтерес до нової техніки – малювання свічкою, вчити за допомогою свічки створювати нескладну сюжетну картину, закріплювати вміння накладати фарбу на малюнок, використовуючи поролонову губку. Розвивати творчу уяву, фантазію. Виховувати охайність у роботі.

Папір білого кольру, гуашева фарба синього кольору

Птахи на снігу Вчити малювати сліди кулачком, пальцями, долоньками розвивати уяву, фантазію, виховувати інтерес до такого виду малювання

Папір білого кольору, гуаш коричневого кольору

25

Подорож у царство Золотої рибки

Вчити дітей малювати водорослі в техніці видування, рибок допомогою відбитків долоні, кулачків, закріплювати вміння дітей малювати по вологому, розвивати уяву, фантазію, заохочувати до самостійної роботи з фарбами. Виховувати любов до всього живого

Ватман білого кольру, трубочки для коктейлів, пензлики гуаш жовтого, червоного, зеленого кольорів,

Квіти для мами Вчити дітей малювати методом ниткографії, розвивати фантазію, виховувати охайність

Аркуш паперу білого кольору, гуаш жовтого, червоного кольорів

Тюльпани продовжити вчити дітей створювати образи за допомогою відбитків долоні; розвивати фантазію, виховувати охайність

Аркуш паперу білого кольору, гуаш червоного, жовтого зеленого кольорів

Зіркове небо Удосконалювати навички малювати за допомогою штампа та орієнтуватись на аркуші, дотримуючись ритму. Уточнити і закріпити знання про кольори і форми. Виховувати інтерес і позитивне ставлення до малювання

Аркуш синього паперу, гуаш жовтого кольору, штампи із овочів.

Грайливі дельфіни Вчити дітей малювати на зволоженому папері, розвивати уяву, виховувати охайність

Аркуш паперу білого кольору, гуаш зеленого, синього, фіолетового кольору

Веселі каченята Продовжувати вчити дітей малювати м’ятим папером, розвивати уяву, виховувати інтерес до малювання

Папір білого кольору, гуашеві фарби червоного, жовтого, зеленого кольорів

26

Додаток 4

НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ МАЛЮВАННЯ

Техніка набризкування

Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик

щетинного пензля фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем

проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення

сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також – окремих образів:

квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш

паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону

силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.

Малювання восковою свічкою

27

Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато

інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватись в

зображувальній діяльності. Одним із таких методів є малювання свічкою.

Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних

олівців чи фломастерів. Така техніка малювання свічкою називається «Сліпим

малюванням»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху

тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється

зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою

акварель, то вона прозора, на відміну від гуаші , а віск містить жир, який

відштовхує воду.

Кляксографія

Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину

аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору.

Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо

несподівані зображення – у них можна впізнати знайомий образ або

домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.

28

Методика продряпування

Цікавий вид малювання способом продряпування.

Аркуш паперу (краще картон) натирається розплавленим воском. Потім

покривається темною гуашшю, змішаною з дитячим милом. Мило знежирює

поверхню і допомагає рівномірно затонувати аркуш. Після висихання фарби,

за допомогою загостренного патичка, продряпується малюнок.

Малювання ниткою (Ниткографія)

Довжина нитки повинна бути 30-35 см.

29

Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності.

Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб

не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на

одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з

нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і

витягти нитку рухом на себе і праворуч При розгортанні аркуша на обох його

сторонах утвориться симетричне зображення.

Дітям треба буде визначити, що намалювала ниточка, можна домалювати те,

чого на їхню думку не вистачає на малюнку.

Якщо уважно роздивитися роботи виконані ниткою, то можна помітити

неймовірні речі.

Малювання зім’ятим папером

М’який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його

наносяться на аркуші.

30

Малювання на зволоженому аркуші паперу

Акварель по-мокрому – дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими

контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних

узгоджень.

Зволожується аркуш паперу і кладеться на вологу серветку. Потім наноситься

малюнок пензликом або пальчиком, вмоченим у акварельні фарби.

Малювання зубною щіткою

Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба.

Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу

потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. Для того, щоб

набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти

31

насухо серветкою.

Малюємо квачиком квіти, тварин

Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба

підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий

або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома

пальцями, як і пензлик.Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього

фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.

Як зробити квачик для малювання

Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см.

Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус

ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було

кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.

Набивання фарби

Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набирати фарбу на

жорсткий пензлик. Фарба має бути напівсуха, пензлик також – сухим.

Періодично набираючи фарбу на пензлик прикладати ворс до аркуша,

використовуючи його як «патичок», ніби набиваємо фарбу.

32

Листочки замість пензлика

Техніка малювання відбитками – друкування

Зображення з відбитків листочків створюйте так:

1. Назбирайте під час прогулянки різних листочків. Намагайтеся знайти

якомога більше листочків різної форми.

2. Приготуйте кілька білих чи різнокольорових аркушів, гуашеві фарби,

пензлики.

3. Обміркуйте, які тварини, рослини зображуватимете, з яких листочків можна

буде скласти їхні силуети.

4. Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш, що її

замінить, та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від

середини до країв листочка.

5. Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» - черешок, покладіть

його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних

відбитків.

6. Тепер пензликом намалюйте дрібні деталі: очі й носики звірятам, стебла до

квітів, орнаменти на вазах тощо.

Малюємо у техніці видування

Для цього нам знадобляться трубочки для коктейлю, піпетки та рідкі гуашеві

фарби. За допомогою піпетки наносимо фарбу на аркуш (набираємо у піпетку

33

і виливаємо, щоб утворилася ляпка). Ляпку роздмухуємо за допомогою

трубочки для коктейлю так, щоб перетворити її на щось цікаве (дерево, кущ,

сніжинка, восьминіг, павучок, квітка та ін.). пензлем можна домалювати те,

чого на думку дитини, не вистачає на малюнку.

Малювання картопляними штампами

На одному з кінців картопляного шматочка вирізати форму будь-якого

предмета (листочок, сніжинка, кружечок, квіточка, метелик та ін.). Вмокати

штампик у фарбу і прикласти там, де має бути листок, квіточка чи метелик.

Коли потрібно малювати фарбою іншого кольору, штампик охайно витираємо

серветкою.

Пластиліновий живопис

Це одна з нетрадиційних технік, якою діти займаються з великим

34

задоволенням.

Пластиліновий живопис - це об`ємне зображення малюнка, яке

наноситься на картон або скло за допомогою пластиліну.

Спочатку на картон наносяться контури певної композиції. А потім за

допомогою пластиліну наносяться кольори.

Монотипія

Монотипія – це один з видів друкованої графіки. Особливість даної техніки

полягає в тому, що фарба довільно наноситься пензликом на ідеально

гладеньку поверхню ( скло, оргскло, дзеркало і т. д.) і з утвореного малюнку

художник робить відтиск на папері.

Роботи в цій техніці виконуються в три етапи.

Отже, перший етап у створенні картини за допомогою техніки монотипії

– це нанесення довільної комбінації фарб на гладеньку поверхню (в даному

випадку оргскло).

Після цього (поки фарба не висохла) зверху накладається аркуш паперу.

Одне і те саме зображення двічі отримати неможливо. Монотипія

техніка непередбачувана. Тому важливо проявити фантазію та намагатися

розгледіти в відтисках якесь зображення. Цей вид живопису можна

використовувати при тонуванні паперу, для малювання пейзажів, або

абстрактних композицій, фон можна зробити як одноколірним так і

різнобарвний.35

Додаток5

Заняття – гра

(для дітей старшого дошкільного віку)

Тема «Кумедний клоун»

Техніка: кляксографія

Мета. Показати дітям кумедність клоуна у вбранні, міміці,рухах.

Продовжувати ознайомлення дітей з нетрадиційною технікою малювання –

«кляксографія». Вчити утворювати з різнокольорової плями образ кумедного

клоуна, домальовувати його гуашшю і фломастерами. Розвивати творчу уяву у

малюванні плямою.

Матеріали : Д.Б.Кабалевський «Клоуни», виставка ілюстрацій, фотографій,

малюнків із зображенням клоунів; рідка гуаш, пензлі, фломастери, папір.

Хід заняття

1. Бесіда з дітьми про смішне:

- Що вас може розсмішити?

- Чи сміялися ви коли-небудь усією сім'єю разом? Як це було?

- Що ви відчуваєте, коли ваші батьки разом із вами весело сміються?

2. Вихователь.

Смішити людей - це справжнє мистецтво. Деякі люди від природи володіють

здатністю викликати завзятий сміх своїми словами, діями і навіть виглядом. І

це зовсім їх не ображає, а навпаки приносить їм задоволення. Це покликання –

дарувати веселий настрій. Найталановитіші весельчаки виходять на арену

цирку, і тоді сміються усі разом сотні людей.

Давайте ми з вами розглянемо виставу ілюстрацій.

Коли я була маленька Олег Попов був мій найулюбленіший клоун. Його

знали в багатьох країнах світу. А це малюнки деяких художників, які теж

полюбляли дуже кумедних клоунів і намалювати їх для вас.

Скажіть мені будь ласка, що робить їх такими кумедними.(знайди смішне в

одязі, взутті, головному вбранні.) Ми сьогодні теж будемо з вами малювати

кумедних клоунів, а допомагати нам буде кумедна пляма.36

Таке малювання називається «кляксографія» – це малювання за допомогою

рідкої фарби.

Ігрова вправа із словом «кляксографія»

«кляксографія» - дивується

«кляксографія» - радіє

«кляксографія» - шепоче

«кляксографія» - співає.

Для того щоб нам почати малювати, треба щоб фарби стали рідкими.

Беремо побільше водички на пензлик і розмішуємо фарбу, щоб вона стала

ріденька. Потім знайдіть середину папера і поставте декілька плям із яскравих

кольорів. Потім складіть аркуш удвоє, розгладьте за згином долонями і

розверніть.

Жили – були фарби. Вони були дуже веселі, яскраві, радісні і мріяли

подарувати свою радість світу, почути завзятий сміх навколо себе. Але життя

їх проходило спокійно і тихо у рідному будиночку - маленькій баночці.

Одного ранку двері їх дому відчинились - до них завітав старий добрий друже

пензлик і запросив фарби до прогулянки. Просяяла жовта фарба ласкавою

посмішкою і виплеснулась плямою на середину білого поля. За нею зареготала

червона фарба і через мить біля них опинилась духмяна зелень – це було

справжнє свято. Кольорові плями замислили перетворитись у клоуна і

подарувати сміх своєю кумедною виставою, тому попрохали аркуш скластись

удвоє. А коли відкриється завіса – розпочнеться весела вистава.

Розкрийте свої аркуші і розгляньте відбиток плями, домалювати

фломастером і пензликом щоб вийшов клоун (руки, ґудзики на одязі,

черевики, обличчя із кольоровим волоссям...)

. Після малювання розглянути клоунів, вислухати фантазії авторів про своїх

героїв, придумати їм кумедні імена.

- Молодці. Дуже кумедних намалювали клоунів.

37

Додаток 6

Заняття – гра

(для дітей старшого дошкільного віку)

Тема: «Осіннє дерево»

Техніка: малювання м’ятим папером

Мета: закріплювати вміння дітей малювати м’ятим папером, розвивати уяву,

виховувати інтерес до малювання м`ятим папером.

Матеріал: гуашеві фарби жовтого, червоного, зеленого кольорів, аркуш

паперу з силуетом дерева

Хід заняття

В и х о в а т е л ь . Дітки послухайте оповідання Я. Купала, яке я вам хочу

прочитати.

Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси, парки і

струшує додолу жовте листячко...

— Ну навіщо ж ти, Жовтню, розбираєш дерева? Залишив би їм це вбрання,

воно ж таке гарне!

Та не слухає Жовтень нікого, знай своє діло робить. І коли тільки він спо-

чиває? Прокидаються люди рано — еге! Жовтень цілу ніч працював...

В и х о в а т е л ь . Яку пору року описав автор оповідання?

Д і т и . Письменник описав осінь.

В и х о в а т е л ь . Яку назву ви дали б оповіданню?

Діти. «Осінь». «Золота осінь». «Жовтень-трудівник».

В и х о в а т е л ь . Автор назвав своє оповідання «Осінній господар».

А ось поет Б. Чалий написав вірш про осінь. Він так його назвав: «Золота

осінь».

В парках і садочках на доріжки й трави Падають листочки буро-золотаві. Де

не глянь, навколо килим кольористий, Віти напівголі, небо синє, чисте.

Метушні немає, тиша й прохолода. Осінь золотая тихо-ніжно ходить.

В и х о в а т е л ь . Дітки, ми сьогодні з вами створимо свій осінній парк.

Пальчикова гімнастика «Дерева»38

Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в

сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.

Вітер залетів у гай.

Ти дерева не гойдай, (Качати руками з боку у бік)

Дуже гілки не клони, Щоб не тріснули вони!

(Качати руками униз – уверх, не згибаючи пальців)

Давайте ми сядемо за столи, подивіться у вас на столах аркуші паперу – з

силуетами дерев, фарба жовтого, червоного та зеленого кольорів, але

пензликів у вас на столах немає. Чому, як ви думаєте? (Відповіді дітей)

Ми сьогодні з вами будемо малювати м`ятим папером.

Вихователь нагадує дітям техніку малювання м`ятим папером.

В и х о в а т е л ь . А з а р а з в с і п о ч а л и п р а ц ю в а т и с а м о с т і й н о .

Діти виконують роботу.

Вихователь пропонує дітям доповнити композицію додатковими елементами

за своїм бажанням.

В и х о в а т е л ь . Дітки, давайте викладемо свої роботи на один стіл та

утворимо один великий осінній парк.

Діти викладають роботи.

Ігра-медитація « Я – л и с т о ч о к »

Я — маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і

ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше

кружляти над землею. Коли я втомлююсь – спущуся на неї відпочити.

В и х о в а т е л ь . Які чудові роботи! Парк ніби справжній. А хто з вас знає

віршики про осінь?

Діти читають вірші.

39

Додаток 7

Інтегроване заняття

(для дітей старшого дошкільного віку)

Тема: «Квіти для мами»

Техніка: ниткографія

Мета: вчити дітей малювати методом ниткографії, розвивати фантазію, дрібну

моторику пальців рук, виховувати вміння слухати пояснення вихователя,

правильно відтворювати запропоновані дії, охайність, самостійність.

Матеріали: аркуш паперу білого кольору, гуаш жовтого, червоного кольору,

нитки.

Хід заняття

Пальчикоа гімнастика « Квіточки»

Ой, у нашому садку квіти гарні в квітнику!

На стеблах гойдаються, мені посміхаються!

Я татусю поцілую, гарну квітку подарую.

Послухайте, будь ласка, вірш В. Костецького.

НЕ ХОЧУ

Метелика ловити я не хочу;

Він — квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

40

Що світиться дрвірою до всіх.

В и х о в а т е л ь . Дітки, подумайте, будь ласка, що хоче нам сказати автор

цим віршем?

Д і т и . Щоб ми не ловили метеликів, не рвали квітів, не губили природу, а

берегли природу. Не слід рвати квіти, краще ними милуватися. Потрібно

берегти всю природу, і квіти, і комах, і птахів.

В и х о в а т е л ь . Молодці, діти. Я дуже рада, що ви так гарно зрозуміли цей

вірш. А який подарунок можна зробити, якщо ми не будемо рвати квіти?

Д і т и . Можна виростити квіти і подарувати їх. Можна купити квіти для

подарунку.

В и х о в а т е л ь . А ще, діти, можна виготовити квіти своїми руками і

подарувати їх. Хочете навчитися виготовляти такі квіти?

Д і т и . Дуже хочемо.

В и х о в а т е л ь . Намалюємо для матусі гарну квіточку на подарунок

Спочатку з вами відпочипемо, а потім будемо малювати

Фізкультхвилинка - «Квіточка»

Навесні в гайок піду, (Малята довільно ідуть

вперед.)

Першу квіточку знайду , (Зупиняються і

схиляються вниз)

Біля квіточки помрію, (Присідають.)

Разом з нею порадію (Беруться руками за щоки

і хитають головою.)

І вона всміхнеться (Усміхаються, простягаючи

руки перед собою, а потім плавно кла- іх собі на

груди.)

Вихователь:Сьогодні ми будемо малювати не пензликами, не олівцями, а

мотузочками.

41

Зараз я вам розповім як ми будемо малювати. Опускаємо нитку у фарбу,

віджимає її. Потім на аркуш паперу викладаємо з нитки зображення,

залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладаємомо інший

аркуш, притискає, притримуючи рукою, і витягуємо нитку за кінчикі і можна

домалювати листя і вазу.

Діти самостійно виконують роботу.

В и х о в а т е л ь . Такий чудовий букет прикрасить будь-яку кімнату, може

стати чудовим подарунком.

42

Додаток 8

Інтегроване заняття

(для дітей старшого дошкільного віку)

Тема: «Снігопад»

Техніка: малювання свічкою

Мета: Вчити дітей малювати сніжинки свічкою (короткі вертикальні й

горизонтальні лінії); наносити фарби на малюнок поролоновою губкою;

поповнювати словниковий запас малят прикметниками та дієсловами, вчити

дітей добирати й називати споріднені слова; уточнити знання вихованців про

природні явища взимку, виховувати цікавість до навколишнього світу,

естетичні почуття; продовжити вчити малят відповідати на запитання,

формувати вміння переказувати прослуханий текст;індивідуальна робота з

дітьми, розвивати творчу уяву, фантазію, виховувати акуратність у роботі.

Матеріал та обладнання: аркуш білого паперу на кожну дитину, гуашева

фарба синього кольору, свічки, поролонові губки.

Попередня робота: спостереження за снігопадом під час прогулянки,

досліджувати якості та властивості снігу, знайомити дітей з тематичними

програмовими віршами (Л. Костенко «Баба віхола», «Сніжок»; М. Познанська

«Сніг іде»; К. ГІерелісна «Сніжок» тощо).

Хід заняття

Вихователь. Діти, погляньте за вікно. Що ви бачите там? Чому стало білим,

світлим, ніби новим? (Випав сніг.) Так. Нещодавно ми уляли по сніжку,

спостерігали, як він іде. Давайте пригадаємо, що ми дізналися про сніг.

Дидактична гра «Поговоримо про сніг»

43

Педагог називає по два слова-ознаки (а потім слова-дїї) і спонукає вибрати

серед них потрібне. Вихованці повторюють слова, що відповідають якостям та

діям сніїу.

Сніг білий чи зелений? (Білий.)

Сніг важкий чи легенький? (Легенький.)

Сніг гладкий чи пухнастий? (Пухнастий.)

Сніг гарячий чи холодний? (Холодний.)

Сніг падає чи піднімається? (Падає.)

Сніг стрибає чи кружляє? (Кружляє.)

Сніг летить чи повзе? (Летить.)

Сніг іде чи крапає? (Іде.)

Після того як малята виконають ігрове завдання, вихователь просить їх

узагальнити відповіді.

Вихователь. Який сніг? (Білий, легенький, пухнастий, холодний.) Іо робить

сніг? (Падає, іде, кружляє, летить.) Погляньте: усе надворі рилося першим

снігом. На чому лежить сніг? (На землі, деревах, дахах в, доріжках.) Як гарно

навколої Чи подобається вам сніг? (Так.) : ми назвемо сніг ласкаво? (Сніжок.)

Дощик складається з крапельок. З чого складається сніг? (Із сніжинок.) Коли

взимку випадає багато сніу говорять, що зима... Яка? (Сніжна.) Що можна

зліпити з мокрого і"? (Сніжки.) Молодці.

Погляньте, які гарні сніжиночки вирізали із паперу малята старшої групи. Чи

схожі вони на справжні? (Дорослий допомагає вихованцям зробити

узагальнення: вирізані сніжинки

Фізкультхвилинка

Вихователь читає вірш. Діти повільно кружляють по кімнаті, плавно

змахуючи руками (зображують сніжинки).

Ми — сніжинки, ми — пушинки,

Ми спускаємось з хмаринки,

Ми білесенькі, малі,

44

Летимо аж до землі.

Ми кружляємо у танці,

Сніг іде сьогодні вранці,

Бо прийшла до нас сама

Снігова пора — зима.

Звучить фрагмент музики «Зима» (П. Чайковський «Пори року»). Малята ще

протягом хвилини продовжують кружляти під музику.

Діти збираються навколо педагога.

Вихователь. Діти, а зараз давайте спробуємо намалювати сніжинки

самостійно. Давайте сядемо за столи. Подивіться на ваших столах немає

пензлика., але що є? (Свічка) . Так сьгодні ми будемо малювати свічкою.

Давайте згадаємо правила малювання свічкою.(Відповіді дітей). Зараз

починайте малювати.

Діти виконують роботу. Під час виконання дорослий звертається до дітей із

запитаннями: «Яка твоя сніжинка? Що вона робить? Сніжинка летить швидко

чи повільно?».

Після закінчення діти викладають свої роботи на коврику.

Вихователь хвалить малят за старанність і повідомляє їм, що на в них вийшов

цілий снігопад — так багато різних і гарних сніжинок вони зобразили.

Заняття закінчується.

45

Додаток 9

Заняття - гра

(для дітей старшого дошкільного віку )

Тема: «Подорож у царство Золотої рибки»

Техніка: видування, малювання по вологому, малюваняя відбитками

долоні, кулачків

Мета: Вчити дітей малювати водорослі в техніці видування, рибок допомогою

відбитків долоні, кулачків, закріплювати вміння дітей малювати по вологому,

розвивати уяву, фантазію, заохочувати до самостійної роботи з фарбами.

Виховувати любов до всього живого

Матеріал: трубочки для коктейлів, пензлики, гуашеві фарби зеленого,

жовтого, червоного кольорів

Попередня робота: діти спостерігають за рибками в акваріумі, розглядають

ілюстрації із зображеннями риб.

Хід заняття

Сьогодні ми з вами відправимось у подорож до чарівної казки. Але спочатку

давайте привітаємось.

Психогімнастика «Привітання»

Пальчикова гімнастика «Рибка»

Рибко, рибко постривай!Ти від мене не тікай!

А якщо будеш втікати – буду я наздоганяти.

А тепер самий час мандрувати у казку. Сьогодні ми з вами завітаємо у країну

до Золотиї рибки. Де вона мешкає? (Відповіді дітей). Тобто усі ми зрозуміли,

що сьогодні ми будемо у гостях на морському дні. Давайте станемо у коло,

46

заплющимо очі і промовимо чарівні слова.

Місяць із сонцем зустрічаються чарівна казка починається.

Відкривайте очі, дивіться ми з вами уже у королівстві Золотої рибки.

Навкруги нас блакитне марево, а ми з вами бачимо різних мешканців

підводного королівства. Он йде краб, покажіть як він пересувається(діти йдуть

по колу виставивши уперед руки –клешні, імітуючи краба). А ось веселі

медузи, покажіть як вони грають( пострибати на двох ногах). Далі ми бачимо

рибу-їжака, він відчув нашу присутність і став як кулька, покажіть будь ласка

(імітування), а ось зграйка веселих рибок, покажіть як вони плавають(показати

за допомогою рук). Молодці, ви усі впорались з цим завданням.

Ми з вами дуже багато усього побачили під час нашої подорожі. Давайте

намалюємо малюнок, щоб взяти з собою його до групи і він буде нам

нагадувати нашу чарівну подорож. Дивіться у мене є білий аркуш. А яким

кольором ви хотіли б його зробити (підвести дітей до думки, що вода

блакитна). Спочатку давайте намочимо увесь аркуш водою (ватман один на

усіх). Тепер ми можемо зафарбувати його блакитним кольором(малювання по

вологому).А тепер я поставлю вам різнокольорові плями, а ви за допомогою

соломинок будете перетворювати їх у різні підводні рослини (направляючи

струм повітря на пляму робиться роздування). Подивіться який чудовий

малюнок у нас вийшов. А тепер давайте намалюємо морських мешканців за

допомогою долонькових фарб (відтиск долоні горизонтально-рибка, долонька

вертикально-медуза, відтиск кулачком пальцями - морський коник).

Подивіться яка незвичайна морська картина у нас вийшла.(Обговорювання

намальованого).

Давайте з вами трохи відпочинемо. Лягайте на спинку, заплющте очі. Уявіть

собі, що ви пливете на човнику. Хвилі легенько хитають вас. Сонечко гріє

ваше обличчя, ручки, ніжки. Вам дуже приємно, ви посміхаєтесь. Вам дуже

47

легко дихається. Відчуйте як тепле повітря проходить через ваш ніс і біжить

по всьому тілу. А тепер відчуйте що уся напруга кудись поділась, ми веселі і

сповнені сил. Відкрийте очі і посміхніться.

Нам пора повертатись із казки. Але для початку розкажіть мені, що ви

сьогодні узнали на занятті? Що ви робили? Чи сподобалась вам подорож?

Добре .А зараз давайте станемо у коло, заплющимо очі і промовимо чарівні

слова

Місяць із сонцем зустрічаються казка із нами прощається

Відкривайте очі.

48

Додаток 10

Ігрові вправи

Вправа «Оживлялки»

Мета: розвиток виразити свої емоції невербально.

Обладнання: малюнки дітей.

Інструкція. Діти малюють малюнки на різні теми або якусь обрану тему.

Потім вони знайомляться із малюнками один одного. За бажанням, одна

дитина пробує зобразити будь-який малюнок за допомогою міміки та

жестів. Інші діти повинні вгадати, яку картину вона показує.

Коментар. Цікаво, коли варіантів буде декілька. Тоді дітям можна наочно

пояснити, що одне і те ж явище або предмет у різних людей можуть

викликати різні почуття, але кожна людина має право на свою думку.

Вправа «Спонтанне малювання»

Мета:розвиток фантазії, коригування негативних переживань, зняття

емоційного напруження.

Обладнання: аркуші паперу різної форми (круг, квадрат, трикутник,

прямокутник), ножиці, фарби, олівці, різні матеріали для аплікації.

Інструкція. Протягом 10 хвилин дитина може малювати все, що їй

заманеться, прикрашати малюнок аплікацією…

Коментар. Спонтанне малювання допоможе вийти із депресії, знімає

психологічне напруження, актуалізує почуття міри. Метою вчителя є дати

дитині повну свободу, дозволити діяти так, як їй захочеться.

Вправа «Чарівні ляпки»

Мета: розвиток творчої уяви, мислення, мови.

Обладнання: зображення ляпок (клякс).

Інструкція. Дитині пропонується декілька зображень ляпок. Вона повинна

уважно роздивитися їх і сказати, на що вони схожі, стараючись назвати

якнайбільше версій. Потім дитина сама повинна назвати найцікавішу, на її

погляд, версію і пояснити, чому вона так думає.

Коментар. Потрібно слідкувати, щоби версії були правдоподібними і дійсно 49

мали схожість із названими предметами. Коли всі виговоряться, потрібно

попросити дітей вибрати найбільш оригінальну ідею і пояснити, чому вони

так вважають. Виграє та дитина, яка назвала більше за всіх версій або

запропонувала найцікавішу. При відповіді спостерігайте, які образи

виникають у дітей: цілісні, чи такі, що базуються на одній деталі, рухливі,

чи ні, чи важлива для дітей форма і колір. Якщо діти оцінюють всі якості,

це добре, якщо ні – підкажіть їм, покажіть приклад ( у цій кляксі можна

побачити і ще щось).

Вправа « Домалюй»

Мета: розвиток фантазії, логічного мислення.

Обладнання: Кожній дитині роздається аркуш, на якому намальовані такі

фігури:

- коло;

- прямокутник;

- трикутник та коло;

- трикутник і прямокутник;

- овал.

Інструкція.Дітям пропонується перетворити ці фігури на будь-які предмети,

домалювати необхідні деталі.

Вправа «Запа `ятай та розфарбуй»

Мета: розвиток пам`яті, дрібної моторики пальців рук.

Обладнання:Діти отримують графічні зображення геометричних фігур та

виконують завдання

Інструкція « Квадрат розфарбуй зеленим кольором, круг – червоним,

трикутник – синім.»

Другий варіант

« Квадрат розфарбуй червоним кольором, кружечки – оранжевим, трикутники

– зеленим.»

Вправа «Хто ховається в крапках?»

Мета: розвиток творчої уяви, логічного мислення, дрібної моторики пальців 50

рук.

Обладнання: Дітям дають малюнок, на якому контур предмета відтворено

крапками.

Інструкція: Дитина має побачити зображення й обвести його лінією, та

розфарбувати.

51

Додаток 11

ПСИХОГІМНАСТИКА

«Стежка»

Діти йдуть за вихователем по колу й долають уявні перешкоди.

— Ми потрапили в осінній ліс. Ідемо тихенько. Навколо кущі, дерева,

під ногами шарудить листя. Ось перед нами струмок, через нього

прокладено місток із поруччям. Обережно йдемо по містку, тримаючись за

поруччя. Раптом пішов дощ, з'явилися калюжі. Щоб не намочити ноги,

переступаємо через них. Дощ закінчився, визирнуло сонечко. Ми

зупинилися погрітися в його променях. Раптом щось шурхнуло. Дивіться: це

їжачок.

«Дзеркало»

- Друзі, хто розповість, навіщо нам потрібне дзеркало?

(Відповіді дітей.) А ще дзеркало нам потрібне для того, тцоо

ми зустрілися зі своєю посмішкою.

- Візьміть дзеркало (або підійдіть до дзеркала). Знайдіть

у ньому свою посмішку. Розгляньте її. Скажіть, на що схожа

посмішка? (Відповіді дітей.)

«Привітаємося»

Друзі, хто розповість, як ми звичайно вітаємося. (відповіді дітей.) А сьогодні

я вам розповім, як іще можна вітатись ним різними способами.

«Квіточки»

Станьмо всі в коло. Покажіть мені свої ручки. Уявіть, що це квітки. (Діти

виконують рухи відповідно до тексту.) Червонесенькі квітки Розтулили

пелюстки, Вітерець легенько дише, Квітоньки колише. Червонесенькі квітки

Постуляли пелюстки, Тихо засинають, Голівки стуляють.

52

«Повітряна кулька»

- Станьмо всі в коло. Уявіть, іцо наш животик — це повітряна кулька. Зараз

ми разом будемо її надувати і здувати.

- Покладіть руку на живіт. Кулька зараз не надута. Тепер набираємо в неї

повітря, робимо глибокий вдих, надуваємо животик. Відчуваєте, як росте

наша повітряна кулька? А тепер зробимо видих — кулька здулася.

Відпочинемо трохи", потім знову надуємо кульку.

«Город»

- Розташуйтеся зручно на килимі. Уявімо, що ми овочі на грядці у городі.

Кожний уявіть себе морквиною, огірком, помідором тощо.

Діти слухають розповідь вихователя і виконують рухи відповідно до

тексту.

- Світить ласкаве сонечко. Покажіть, як ваші голівки повертаються слідом за

ним. ГІодув вітерець і розгойдав овочі. Раптом з'явилися хмари, загримів грім

— всі трохи злякалися. А коли впали перші крапельки дощу, навпаки, —

зраділи. Дощ був теплий. Вітерець розігнав хмари, й знову визирнуло сонеч-

ко. Овочі скинули з себе крапельки й повернули до сонечка свої обличчя.

Вони посміхаються сонечку.

«Зернятко»

Діти стають у коло, взявшись за руки. Вихователь за допомогою лічилки

обирає дитину, яка буде «зернятком». «Зернятко» присідає всередині кола.

- Діти, підніміть разом руки вгору, щоб сонечко зігріло зернятко. Тепер

опустіть руки вниз, щоб дощик напоїв його. (Рухи виконуються 2—3 рази.)

Після цього діти повільно сходяться всередину кола до «зернятка» і

розходяться від нього, промовляючи: «Рости, виростай, швидше сили

набирай!». Дитина всередині поступово підводиться, потім піднімає руки

вгору. Наприкінці вправі діти хором запитують: «Що виросло із зернятка?»

Дитина, яка стоїть у центрі, називає якусь рослину, кущ або дерево.

53

Додаток 12ЕТЮДИ

Кошеня гріється на сонечку

Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м'яка шерсть, я люблю грітися на

сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно усміхаюся

йому, сонечко ласкає мене своїми лагідними промінчиками.

Каченятко хлюпочеться у водичці

Я – жовтеньке каченятко. Найбільше я люблю хлюпатись у водичці. Голівку

опускаю, дзьобика вмиваю, крильцями махаю – водиченьку струшую, лапками

– хлюп-хлюп, рясочку шукаю.

Етюди для вираження емоцій.

Котик і клубочок

Котик побачив клубочок, що викотився з кошика. Він штовхнув його лапкою.

Клубочок покотився, котик здивувався, побіг за клубочком і дуже зрадів.

Весело гратися з клубочком.

Етюди для відпрацювання жестів задоволення і радості.

Відображення позитивних рис характеру.

Сміливе козеня

Козеня любить стояти на горбочку і голосно співати пісні. Воно не боїться, що

його може почути сірий вовк.

Виразна поза: положення стоячи, одна нога перед другою, руки закладені за

спину, підборіддя підняте.

Міміка: упевнений погляд.

Боязке курча

Курчатко вперше вийшло у двір, воно боїться. Йому здається, що його от-от

скривдить цуценя.

Виразна поза: сидячи на кінчику стільця дуже прямо, лікті притиснуті до тіла,

долоні лежать на колінах, голова опущена.

Етюди для вираження гніву.

54

Злий пес

Дитина гуляє. Повз неї на повідку проходить собака, він гавкає на дитину і

намагається, натягуючи поводок, дістатися її ніг. Дитина дуже налякана.

Виразна поза: голова нахилена вперед і втягнена у підняті плечі, ноги прямі,

руки звисають уздовж тіла.

Етюди для вираження уваги, інтересу, зосередження.

Цуценя принюхується

Цуценя побачило кошеня. Воно миттєво застигає у напруженій позі. Мордочка

у нього витягується вперед, очі напружено дивляться, а ніс безшумно втягує

запах. Тваринки подружилися.

Етюди для вираження відрази і презирства.

Брудне порося

Вихователь показує дітям ілюстрацію "Бабусин двір" і звертає увагу на

порося, яке лежить у калюжі. Діти виражають своє ставлення до поросяти.

Виразні пози: поза відрази: голова відкинута назад, брови нахмурені, очі

прищурені, ніздрі роздуті і зморщені, куточки губ опущені.

Поза приниження: голова нахилена вниз, плечі зведені вперед.

Етюд для відпрацювання виразності жестів.

Тихо!

Двоє мишенят повинні перейти дорогу, на якій, згорнувшись калачиком, спить

кіт. Вони йдуть спочатку на носочках, потім зупиняються і знаками показують

один одному: "Тихо!" Дії супроводжуються музикою Б. Берліна "Спляче

кошеня".

Виразна поза: шия витягнута вперед, вказівний палець приставлений до

стиснутих вуст, брови піднімаються вгору.

Етюд для вираження основних емоцій.

Лисичка підслуховує

Лисичка стоїть біля вікна хатинки, у якій живе котик з півником, і

підслуховує, про що вони говорять.55

Виразна поза: голова нахилена (слухає, підставляє вухо), погляд направлений

в інший бік, рот напіввідкритий; нога виставлена вперед, корпус тулуба злегка

нахилений уперед.

Етюд для вираження страху.

Лисенятко боїться

Лисеня побачило свою маму на протилежному березі струмка, однак воно не

наважується ввійти у воду. Вода дуже холодна, та й глибоко тут.

Виразна поза: поставити ногу вперед на носочок, потім повернути ногу на

місце; для більшої виразності можна імітувати струшування з ноги уявних

краплинок води.

Мета: вчити відтворювати дії і вчинки уявних героїв, оволодівати моторним

компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість,

розслабленість, гнів тощо), формувати здатність до психом'язового

саморозслаблення.

56

Додаток 13

ІГРИ - МЕДИТАЦІЇ

Я – сонечко

Я – маленьке сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промінці і

піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. Я дарую

своє тепло всій землі – лісам, рікам, лукам. Я вдихаю тепло. Я лечу над

землею і освітлюю зелене листя, червону квітку. Я перетворююсь на

маленький сонячний промінчик і весело стрибаю, яек сонячний зпайчик.

Я – хмарка

Я – хмарка. Велика, пухнаста, легка. Мені радісно бути хмаркою, я вільно

пливу у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я

підводжу вгору очі, вдихаю всім тілом світле повітря. Я стаю добрішою,

красивішою. Я відчуваю в собі дощ. Я можу подарувати свій дощ землі. Я

видихаю дощ і прозорими крапельками падаю на землю.

Етюди для тренування окремих груп м'язів.

Я - листочок

Я — маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і

ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше

кружляти над землею. Коли я втомлююсь – спущуся на неї відпочити.

57

Додаток 14

Анкета для батьків

1. У якому віці ваша дитина почала малювати?

2. Який був її перший малюнок?

3. Які предмети були на першому малюнку?

4. Який за величиною був малюнок (маленький, середній. На весь аркуш)?

5. Чим любить малювати ваша дитина (олівцями, крейдою тощо)?

6. На чому полюбляє малювати:

- на папері;

- на картоні;

- на дереві;

- на асфальті;

- на шпалерах;

- на меблях.

7. Які проблеми можна відмітити?

8. Чи малюєте ви разом із дитиною?

9. Хто є ініціатором малювання?

10.Чи малює дитина, коли приходить із дитячого садка7

11.Що краще виходить:

- малювання на вільну тему;

- на певну тему;

- на власне бажання;

- малювання казкових героїв;

- малюнки до віршів, оповідань.

12.У якому положенні малює дитина:

- сидячи за столом;

- лежачі на підлозі;

- стоячи за столом;

- стоячи на колінах.

13.Які кольори переважають у малюнках?58

14.Який стан здоровיя дитини?

15.Як зазначила Софія Русова, «уважливе відношення до дитячих малюнків

у значній мірі помагає зрозуміти дитячу психологію», і, напевне, дасть

можливість «ближче підійти до психології дитини».

.

Додаток 1559

Поради для батьків

Про що говорить колір дитини

Ви звертали увагу на колір, яким ваш малюк найбільше любить

малювати? Діти часто прив'язуються до певного кольору, і це перевага

стосується всього: від улюблених ласощів до іграшки. Психологи вважають,

що вибір кольору відображає особливості особистості. - Якщо ви хочете

дізнатися точне значення улюбленого дитячого кольору, слід пройти з

дитиною відповідний тест. Цим займаються психологи - хромотерапевти.

Одним з найбільш популярних колірних тестів є тест доктора Макса Люшера,

який розробив наипростейших методику визначення психологічного стану

людини за кольорами, які дитина обирає як улюблені.

Отже, що можуть сказати колірні переваги про вашу дитину?

Синій

Якщо малюк кидається на все блакитне і синє - у нього вже дорослий

світогляд, він цінує рівновагу в житті. Блакитний - це колір, який часто

«нав'язують» хлопчикам. Тому дитина може вибирати його за звичкою. Любов

до синіх відтінків відображає умиротворений характер. Як правило, такі діти

рідко вередують, люблять споглядати і захоплюються спокійними іграми,

наприклад, конструктором. Малюк, який тягнеться за темними відтінками

синього, можливо, страждає меланхолією. Він замислений, сумний. Може, цей

вибір був пов'язаний з враженням від сумної казки, яку дитина прочитала.

Фіолетовий

А в тих випадках, коли дитя вибирає одяг виключно у фіолетових тонах,

будь упевнена: росте майбутній актор!

Діти, який люблять фіолетовий, часто захоплюються малюванням,

ліпленням з пластиліну. Такі хлопці обожнюють розігрувати спектаклі з

друзями, із задоволенням беруть участь у новорічних постановках в дитячому 60

саду. А ще маленькі любителі фіолетового нерідко потайливі і хитрі. Така

дитина вміє перевтілюватися в слухняного ангела, пустувати.

Жовтий

Малюк, який обожнює жовтий колір, налаштований на величезні життєві

перемоги. Такий колір в дитинстві вибирають лідери, майбутні бізнесмени,

політики - впливові люди. Любитель жовтого розумний, у нього багата уява.

Часто такі діти люблять фантазувати, грати в стратегічні ігри на самоті. Вони

слухняні, але занадто мрійливі. Іноді їхня фантазія відводить їх далеко, і вони

не можуть перемкнутися на дійсність. Але в майбутньому любителів жовтого

чекають приголомшливі перемоги, серйозна кар'єра і, можливо, влада.

Жовтий - один з оптимальних дитячих виборів, свідчить про сприятливу

атмосфері будинку і в школі. Деякі діти просто не виносять цю фарбу - часто

це вказує на дискомфортні ситуації в сім'ї.

Рожевий

Багато дівчат люблять рожевий. Це говорить про жіночність,емоційність.

Дівчата вибирають рожевий, тому що цей колір асоціюється у них з

ляльковими нарядами, квітами, дитячою косметикою. Рожевий експлуатують

виробники дівочих іграшок, тому прихильність дівчаток до нього зрозуміла.

Але якщо хлопчик обожнює рожевий колір, насторожитеся: такий вибір

зазвичай показує на слабкість, невизначеність, пошук, замкнутість. Нерідко

рожевий люблять хлопчики, які відчувають себе не прийнятими та не

зрозумілими в своєму оточенні. Однак у деяких випадках хлопчики вибирають

рожевий через асоціації з солодощами або від підвищеної емоційності. Крім

того, рожевий колір заспокоює дітей.

61

Червоний

Любителі червоного дуже експресивні. Прихильність до цього кольору

вказує на незалежний характер, лідерство, прагнення до популярності і

похвали. Такі діти дуже енергійні, рухливі, цілеспрямовані. Вони легко

навчаються, швидко починають читати і писати.

Однак багато хлопців, які обожнюють бордові або червоні відтінки, бувають

неврівноваженими. Зверніть увагу на малюка, який раптово полюбив темні

відтінки червоного. Гамма від бордо до коричневого в його малюнках часто

означає, що дитині необхідний відпочинок, спокій.

Помаранчевий

Цей колір воліють природжені оптимісти. Такі діти відкриті, веселі й

говіркі. Маленький любитель помаранчевого має широке коло товаришів, з

легкістю йде на контакт з дорослими, викликає в оточуючих захват своєю

сміливою безпосередністю. В окремих випадках любов до помаранчевого

кольору обумовлена нервозністю. Такі діти вразливі, і сама незначна дрібниця

може викликати у них істерику. Крім того, любитель помаранчевого, як

правило, має безліч різноманітних захоплень - малювання, спорт, стратегічні

ігри і так далі. Але список його інтересів швидко змінюється, до кожного хобі

він відноситься поверхово. До речі, любов до світлих відтінків помаранчевого

вказує на міцне здоров'я і відмінну фізичну форму.

Зелений

Тут все залежить від відтінку. Зелений колір досить складний. Якщо дитина

любить салатовий відтінок, це говорить про спокій та оптимізм. Такі діти

наділені глибоким інтелектом, у них розвинена фантазія та аналітичний розум.

62

Але якщо дитя віддає перевагу темно-зелений колір, насторожитеся: як

правило, його люблять замкнуті діти, які відчувають себе незрозумілими у

своєму середовищі. Темно-зелений зазвичай люблять хлопці, які недостатньо

відчувають захист і опіку батьків. Вони бояться змін, домінування над

власною особистістю. У цілому любов до всіх відтінків зеленого означає

ідеалізм, шляхетність і честолюбство, аж до руйнівної самокритичності і

боязнь зробити помилку. До речі, багато психологів впевнені: зелений колір

відбиває бажання їсти солодке!

Білий

Білий колір люблять спостерігаючі і в той же час сором'язливі малюки. Такі

діти мають розвиненим емоційним інтелектом - вони чуттєво аналізують все,

що відбувається навколо. Нерідко любителі білого вже мають свою точку

зору, свою дитячу систему цінностей, яка не схожа на ту, що їм нав'язують

дорослі. Улюблений білий колір у дитини часто свідчить про природжений

талант до філософських роздумів. Такі діти мають багатий внутрішній світ,

вони духовно розвинені, але значно більш замкнуті, ніж однолітки. До речі,

нелюбов до білого, різке відторгнення білого кольору може послужити

сигналом того, що дитина психологічно втрачає зв'язок з матір'ю, в чомусь її

звинувачує, їхні стосунки не візьмеш.

Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького

чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний

портрет дитини, а й зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким

рухам, і пізніше йому легше буде оволодіти письмом.

63

Додаток 16

Розвиток творчих здібностей у малюків

(поради для дорослих)

Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей

дитини?

Однозначної відповіді на ці питання психологи ще не дали. Американський

психолог Дж. Сміт запевняє, що навчання творчості стане можливим, якщо

будуть створені такі основні умови:

1. Фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливість в будь-яку

хвилину діяти з ними;

2. Соціально – економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки,

тобто знає, що її творчі вияви не отримали негативної оцінки з боку дорослих;

3. Психологічні. У дитини формується відчуття внутрішньої безпеки,

розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Але умови створені для малюків – це ще не все. Американський психолог Дж.

Гауен розробив корисні рекомендації. Ось найцікавіші з них.

1. Створити дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до

якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.

2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до

невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї

дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання. Дитина повинна навчитися

жити в інтелектуальній напрузі.

4. Давайте дошкільняті побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче,

самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати

його творчість.

5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково

засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї

поряд з іншими ідеями та їх носіями.64

6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття

безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої

скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.

7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї

словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте

критикувати перші спроби – якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них

з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися в

пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити

справжнє відкриття.

10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині

уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати

негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для

конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної

поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може

спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

65

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні

2. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Дитина»

3. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних

закладах: малювання, аплікація. – Х.: Ранок, 2007. – 224 с.

4. Шульга Л. Барвиста радість. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2012.-

328 с.

5. Ковалевська О.Й. Чарівний світ мистецтва // Бібліотечка вихователя

дитячого садка – 2008. – Серпень.

6. Терещенко О.П. Розвиток творчості старшого дошкільника в

образотворчій діяльності : Навч. - метод. посіб. До Базової прогр. розв.

дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.П. Терещенко. – К.: Світич, 2009.: іл.

– 112 с. – Бібліогр.: с. 105-107.

7. Дитячий садок // Всеукраїнський часопис для педагогів -

«дошкільників» №21-24 (453 – 456) червень 2008 р.

8. Дитячий садок // Всеукраїнський часопис для педагогів -

«дошкільників» №21-24 (453 – 456) червень 2005 р.

66