ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 32 «РОСИНКА»

Т. П. Вербицька, Н.Л. Столяр

ПРЕКРАСНИЙ СВІТ –

ДИТЯЧА КНИГА

Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку

Навчально-методичний посібник

м. Хмельницький2016 рік

Схвалено радою науково методичного центру Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради

(протоколом №2 від 24.02.2017 року)

Навчальне видання

Прекрасний світ – дитяча книга

Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку

Навчально-методичний посібник

Автори: Т. П. Вербицька, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького, Н. Л. Столяр, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького

Рецензент: А. В. Драч – вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 32 «Росинка» м. Хмельницького

Вербицька Т. П., Столяр Н. Л.

Прекрасний світ – дитяча книга. Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку: навчально-методичний посібник / Вербицька Т. П., Столяр Н. Л. – Хмельницький: дошкільний навчальний заклад № 32, 2016. – 152 с.

В посібнику вміщено систему роботи з ознайомлення дітей з книгою (різноманітні поради, консультації, художнє слово, анкети, конспекти заняття). Посібник містить матеріал, який може використовуватися вихователями для роботи з дошкільнятами та їхніми батьками.

ЗмістВступ 4

1. Роль книги у вихованні дітей дошкільного віку 5

1.1. Українські письменники про роль книги 5

1.2. Дитяча література, дитяча книга, дитяче читання 8

1.3. День книги в календарі. Як народилася книга 9

1.4. Цікаві факти про книги 12

2. Вікові можливості дітей у розвивально-навчально-виховній роботі з книжкою 14

2.1. Базові навички художньо-мовленнєвої діяльності 17

2.2. Типові вікові книжкові уподобання дітей 18

3. Методичні аспекти ознайомлення дітей з книгою 21

3.1. Художнє оформлення дитячих видань 21

3.2. Як вибрати книжку 23

3.3. Які книжки читати дітям 24

3.4. Як правильно читати дітям 25

3.5. Вимоги до дитячої книжки 274. Система занять по роботі з дитячою книжкою в старшій групі 29

5. Свята та розваги з дитячою книжкою 80

6. Художнє слово про книгу 115

7. Проблемна ситуація «Чому дитина рве книжки» 1318. Співпраця з батьками з питань виховання любові та інтересу до книги та до читання 135Висновки 146Список використаної літератури 149

3

Вступ

Книгу треба берегти, бо то культура,

надбання нашої історії…О.А.Захаренко

Значення книг у житті людини важко переоцінити. З дитячих років вони допомагають нам пізнавати світ, дають поради,  засмучують і розвеселяють. Люди, які багато читають, не тільки мають енциклопедичні знання, а й ніби проживають різні життя разом з героями улюблених книг. 

Сила книг безмежна! Вони потрібні нам, як повітря і вода, як світло і тепло. Без них ми сліпі, часто безпорадні. Важко уявити життя без книг: художніх, науково-популярних, довідкової літератури тощо.   

Книги – мудрі друзі. Протягом усього життя ми звертаємось до них. Вони допомагають нам зрозуміти світ, що нас оточує, відкривають небачені обрії,  розкривають таємниці природи, життя, збагачують знаннями, пробуджують мрію;  вчать розуміти і цінувати працю людей, часто допомагають обрати шлях у житті.

4

1. Роль книги у вихованні дітей дошкільного віку

Значення книг для дитини дуже велике. Книги служать для того, щоб розширювати уявлення дитини про світ, знайомити її з речами, природою, усім, що її оточує. Саме батьки читають дитині її перші книги, впливають на формування її переваг і читацьких смаків. Читати потрібно разом з дитиною: беріть книгу, сідайте поруч і читайте. Коли систематично книги читаються вголос, то з часом дитина починає розуміти структуру твору: де початок і кінець твору, як розвивається сюжет. У дитини розвивається логічне мислення. Завдяки читанню дитина вчиться правильно складати речення, її словниковий запас розширюється, розвивається уява. Крім того, у дитини формується вміння слухати, а це дуже важлива якість. Досвід показує, що ті діти, яким читали книги в дитинстві, розповідали казки, ставши дорослими, багато читають. Читання допомагає дитині краще пізнати рідну мову, розвиває фантазію. Вважається, що читати не люблять саме ті діти, у сім'ях яких не було традиції читання вголос. Погано так само, коли дитину змушують читати в ранньому дитинстві, очікують від неї великих успіхів, це може відбити бажання у дитини до читання. Не відмовляйте дитині, коли вона просить послухати, як вона сама читає.

1.1. Українські письменники про роль книги

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі,

5

сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.  Вислови про книгу, її роль у житті людини розширять ваш кругозір. 

«Кімната без книг – все одно, що людина без душі»О. Довженко

«…Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги» Т.Г. Шевченко

«Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння». Т. Г. Шевченко

«Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною» В. Сухомлинський

«Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення».  В. О. Сухомлинський

«Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг». В. О. Сухомлинський

«Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і вчителем». В. О. Сухомлинський

«Як не любити любов’ю наснажених, Мудрістю сповнених книг»!… М. Т. Рильський

6

«Книга — це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного». М. Т. Рильський

«Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить. Дивнії перлини виносить».

І. Я. Франко

«…книжки на те пишуть, щоб їх читати, а на те читаються, щоб роздумати прочитане». І. Я. Франко

«Є у мене товариші вірні — книжки добрії». М. Грушевський

«Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають долю». П. Тичина

«Книги — це ріки, що напоюють моря». Ярослав Мудрий

«Життя без книг – це хата без вікна». Д. Павличко  

«Книжка, можливо, найбільш складне і велике чудо з усіх чудес, створених людством на його шляху до щастя і могутності майбутнього». .

Максим Рильський

«Яке значення книги в житті людини? А чи варто над цим задумуватися? Адже не питаємо ми себе, яке значення для нас має хліб і повітря»?

Юрій Збанацький

«На моє глибоке переконання, роль книги в нашому фантастично динамічному світі не зменшується, навпаки

7

— зростає. Вона має тепер порівняно менше функцій: частину їх перебрало на себе радіо, телебачення, кіно, що здатні своєчасніше інформувати і краще розважати. Але за книгою лишився і став більш значним її найголовніший обов'язок - виховувати людину, формувати особистість. Сучасна розвинена людина неможлива без того, що зветься "роботою душі". А в цьому книга - найперший помічник, більше того – каталізатор».

Володимир Дрозд

1.2. Дитяча література, дитяча книга, дитяче читання

Поняття “дитяча література” виникає на перетині трьох уявлень – про дитячий твір (як результат цілеспрямованої діяльності письменника), дитяче читання (як взаємодія дитини з текстом твору – читання, слухання, перечитування, переказування, доповнення тощо.) та дитячу книгу (як канонізовану форму, фізичний спосіб існування твору). Дитяча література - дуже широке поняття. Воно включає в себе казки, повісті, оповідання та вірші для дітей різного віку. Завдання такої літератури - виховання та освіта дітей з допомогою мови художніх образів.

Характерні риси дитячої літератури Дітям відводиться головна роль. За тематикою відповідають дитячому віку. Відносно невеликий обсяг, багато малюнків (особливо в

книгах для маленьких дітей). Проста мова. Багато діалогів і дії, мало описів. Багато пригод.

8

Щасливий кінець (перемога добра над злом). Часто має своєю метою виховання.

Навіщо читати дітям книги? Діти мають величезну потребу, щоб батьки читали їм вголос. Для благополучного розвитку дитини сімейне читання дуже значимо, і не тільки поки дитина сама не вміє читати, але і в більш пізньому віці. Діти з нетерпінням чекають, коли ж у мами чи тата знайдеться для них час. Щоб дитина росла психічно здоровим, їй необхідне повноцінне спілкування з батьками, особистісне спілкування, коли увага приділяється їй повністю. І спільне читання дає таку можливість.

1.3. День книги в календарі. Як народилася книга

23 квітня Міжнародний день книги Найбільше диво на світі — це книга. Тільки подумай: ти читаєш про країну, в якій ніколи не був, і ніби сам опиняєшся в цій незнаній країні. Розгортаєш книжку про рицарів, які жили колись давно, декілька століть тому, — й ось вони перед тобою; чується передзвін шабель, іржання бойових коней. Ти ніби стаєш незримим учасником усіх подій, якимось дивом опинившись у минулому або майбутньому, мандруючи сторінками фантастичних творів, відкриваючи неземні світи, невідкриті ще галактики. Найперша в історії людства книжка — це кам'яна книга наскельних зображень. А далі були книжки на бересті, глині, пергаменті, папері. Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є Остромирове Євангеліє. Написане воно було в 1050—1057 роках дяком Григорієм. Саме на цій книзі

9

президенти України присягають українському народу при інавгурації. Виникнення книгодрукування у східнослов'янських народів пов'язане з іменами трьох видатних першодрукарів — Швайпольда Фіоля, Франциска Скорини, Івана Федорова.

ДЕЩО З ІСТОРІЇ КНИГИ

З давніх давен люди прагнули знань. Від одного покоління до іншого передавалися усні відомості про речі, которі допомагали людям вижити: як добути вогонь, як хліб виростити, кого слід поважати, а кого слід і ненавидіти... Проте, як відомо, людська пам’ять — не такий уже й надійний засіб зберігання і передачі різноманітних знань. Отож прадавні люди, аби здобуті у важкому труді знання краще засвоювалися наступними поколіннями і не губилися ні в часі, ані в просторі, вигадали письмо, тобто засіб закріплення, зберігання і передачі набутих знань. Зрозуміло, що здобуті знання, викладені письмово, треба було якось укласти у найзручнішу форму для подальшого зберігання й передачі, тож люди й замислились: а як же це зробити?.. Так у прадавньому Вавілоні десь із п’ять тисяч років тому з’явилися перші «книжки». Але що то були за книжки! Їхніми сторінками слугували глиняні плитки. На ці плитки за допомогою гострих паличок наносили знаки так званого клинописного письма. У цьому письмі літери мали вигляд клинів. Після заповнення такої «сторінки» знаками, її обпалювали на

10

жаркому вогні. Зрозуміло, що така клинописна «книга» складалася із багатьох-багатьох сторінок. А для того, щоб перенести не те що цілу бібліотеку, а навіть лишень одну «книжечку», її власникові доводилося наймати не одного носія!.. Тепер уявіть собі, якби ваші шкільні підручники були саме такими «книжечками». Мабуть, для того, щоб узяти їх до школи на уроки, вам довелось би замість ранця придбати потужну вантажівку!.. Отже, вигадавши перший тип книги, люди замислились, як її вдосконалити. І от у II столітті до нашої ери люди навчилися робити досить зручні і, порівняно з клинописними, леркі книги. Робили їх у місті Пергам, що знаходилось у Малій Азії. Сторінки цих книг виготовляли із тонкої телячої шкіри. А тому й називалися вони — «пергамент», від назви міста Пергам. Звичайно, порівнювати книги, написані на пергаменті, не варто з книгами клинописними, та все ж і вони були недоступні багатьом людям. Адже для виготовлення бодай однієї пергаментної книги треба було забити не один десяток телят! Уявляєте, скільки отар треба було мати, аби дібрати бодай невеличку бібліотечку з ваших улюблених книжок, написаних у такий спосіб?!. Та ось нарешті в Європі навчилися виготовляти папір. Паростки бамбука — того самого, що з нього вудочки роблять, — перетерли, додали клею і отримане тісто притиснули пласким камінням. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що отримали нову речовину, на якій дуже зручно писати.

11

Тепер, звичайно, папір виготовляють не з бамбукових паростків, а з інших порід дерева і навіть з ганчір’я. Зі старого паперу — макулатури — теж виходить чудовий папір, на якому друкують і дитячі книжки з малюнками, і дорослі — без малюнків, і газети, й зошити, й листівки... У XVI столітті першодрукар Іван Федоров зумів освоїти слов’янське книгодрукування і випустив у світ першу тисячу однакових книг. Але тут виникло ще одне завдання: мало видавати книги — потрібно ще й навчити людей грамоти. І ось Іван Федоров видав у Львові першу слов’янську азбуку, а пізніше — граматику та інші підручники. Так почало поширюватися книжне знання.

1.4. Цікаві факти про книги У століття інформаційних технологій ми практично забули, що таке книга. Мудрість, укладена в її обіймах, окриляє нас. Ось тому пропонуємо вам підбірку — Цікаві факти про книги.1. У минулі часи книги розташовувалися на полиці по-іншому: корінцем до стіни.2. Книги про позіхання викликають у вас позіхання.3. Найсприятливіший вік для навчання читання — 4-6 років. Дітей 6-7 років важче навчити читати.4. Якщо дитина не навчилася до третього класу читати, її чекає важка доля. Так свідчать результати дослідження, проведені в США.5. За читанням люди проводять приблизно 6,5 годин на тиждень, телевізор — кращий друг людини — забирає до 14 годин пильної уваги в тиждень..6. У минулі часи книги в бібліотеках приковували ланцюгами для їх кращого збереження.

12

7. Найактивніші покупці книг в наш час люди старше 45 років.8. Покупець у книжковому магазині в середньому 8 секунд розглядає передню обкладинку і п’ятнадцять секунд задню.9. Більше половини, це 68%, покупців книжок жінки.10. Вісімнадцята сторінка книги — межа інтересу більшості читачів.11. Читання книг розвиває в людях добрі почуття, такі як волонтерство, благодійність.12. Людина, яка краде книги називається бібліоклептоманом. 13. «Книжковий хробак» — це крихітні комахи, що харчуються книжковими корінцями.

13

2. Вікові можливості дітей у розвивально – навчально – виховній роботі з книжкою

Розпочинаючи розвивально-навчально-виховну роботу з книжкою, батьки та педагоги мають спиратися на певні вікові можливості дітей. Розглянемо їх детальніше.

* Діти у віці до 2 років охоче експериментують у мовленні, імітують тональність і ритм мовлення дорослого; слухають коротенькі римовані тексти (віршики, при- мовлянки, пісеньки) й граються в ігри-забавлянки з вір-шованим супроводом; виявляють цікавість до книжечок, де зображені знайомі предмети, й починають називати їх, а також разом із дорослими імітувати голоси побачених у книжках тварин.

Так, немовлята до 1 року тягнуться до книжки (іноді під-носять її до рота); розглядаючи малюнок, часто видають звуки й плескають по ньому долонькою; віддають перевагу фотознімкам із обличчями людей. У віці 1-1,5 року малята вже сидять без підтримки, здатні самі принести книжку й утримувати її в руках з допомогою дорослих; перегортають сторінки (по кілька відразу); перестають тягнути книжку до рота; вказують пальчиком на малюнки та вимовляють певні звуки, повторно побачивши й упізнавши якийсь малюнок. Вони не вдовольняться, якщо не отримають книжку в руки, як того хочуть, і навіть відмовляються від наполягань дорослого почитати їм.

Щоб полегшити дитині процес спілкування з книгою, дорослий має зручно тримати маля в себе на колінах чи сидіти з ним віч-на-віч або поряд, стежити за його “проханнями”. Тут доречно вигадувати різні цікавинки, аби спонукати маля практично використовувати набуті мовленнєві навички, в тому числі й ті, що потрібні для

14

роботи з книжкою. Наприклад: супроводжувати своє читання вигаданими пісеньками та віршиками з використанням його імені; постійно говорити з ним про те, що той бачить, чує, відчуває на запах і дотик, активізуючи сенсорну сферу дитини; в іграх, на прогулянках, у побутових процесах вказувати на різні предмети, їхні виразні ознаки та дії, торкатися їх та озвучувати назви; постійно гратися з дитиною в ігри, де треба дослухатися, придивлятися (“Знайди...", “Де сховався...?", “Ти чуєш, як...?", “Що ти почув?”).

Діти у віці до 3 років уже отримують втіху від власного мовлення; люблять, коли їх слухають і відповідають їм; залюбки переглядають книжки, називають знайомі малюнки, перегортають по одній сторінці; носять улюблену книжку по кімнаті; слухають коротенькі оповідки, віршики та пісеньки, граючись при цьому пальчиками й часто-густо відволікаючись; наполегливо прагнуть чути одну й ту саму оповідку знову й знову, “читають” книжки лялькам; захоплено виводять на папері “карлючки”, імітуючи письмо дорослих; виявляють особливе ставлення до написаного власного імені; ро-зуміють призначення письма для спілкування й самі мо-жуть “диктувати” дорослому листи про найближчі пред-мети і події; знають, що люди читають з певною метою, впізнають друкований текст.

Зауважимо: батькам не варто нервувати з приводу того, що дитина часто відволікається. Головне — не утримувати малюка примусово біля книжки; добирати для читання й розповідання твори, які відповідають його віку, знанням і життєвому досвіду; ставити прості запитання як-от: “Що (хто) це?”, “Що робить?”; читати й говорити емоційно,

15

виразно, але без вигукувань та агресії в тоні, доброзичливо.Радимо розпочинати з дитиною ігри у слова (можна

римувати прості слівця — нехай навіть вони будуть вига-дані, а попервах у ролі словотворця буде переважно дорослий) і частіше залучати до мовленнєвих ігор ляльок, іграшкових котиків, зайчиків, ведмедиків тощо. З ними можна розмовляти про будь-що, читати книжку чи розповідати за нею, розглядати й коментувати малюнки.

Діти у віці до 4-5 років розуміють, що читати треба зліва направо чи згори донизу; що зміст передається друкованим текстом, а не малюнками; імітують читання улюблених книжок за зоровими підказками для запа-м’ятовування змісту; впізнають і називають певні літери й роблять спроби писати їх; полюбляють грати в ігри з написаними словами та цифрами, в “написання" імен та інших слів (з'являються лінійні “карлючки"); описують прості дії, переказують знайомі історії; самостійно три-мають книжку, гортаючи по одній сторінці. Кращій взає-модії батьків з дітьми сприятимуть різноманітні запитання до них за змістом твору, підтвердження дитячих відповідей та їхній розвиток (а не заперечення навіть тоді, коли вони неточні, неповні); схвалення спроб висловити свої думки, судження, пропозиції, оцінки.

Діти у віці до 6 років упізнають і визначають задані звуки у словах, співвідносять їх із відповідними літерами; починають самостійно читати й писати окремі слова та коротенькі повідомлення для інших (записки в іграх, у побуті), використовуючи стандартне і вигадане ними власне написання літер; вчаться залишати пропуски між словами; беруться читати улюблені книжки й незнайомі твори — коротенькі та з простими сюжетами; іноді ініцію-

16

ють написання власних історій, "книжок". Батьки та пе-дагоги мають усіляко підтримувати й заохочувати дитячі сюжетні ігри навчального змісту (у школу), словотворчого спрямування (у письменників, казкарів, режисерів) тощо.

2.1. Базові навички художньо-мовленнєвої діяльності

Систематична робота з книжкою протягом усього до-шкільного дитинства сприятиме вчасній появі в дитини багатьох базових навичок, які засвідчуватимуть достатній рівень її життєвої компетентності в художньо-мовленнєвій діяльності. Насамперед це:

здатність отримувати втіху від читання, можливість пізнавати за допомогою книжок світ природи, речей, людей, почуттів;

бажання постійно контактувати з друкованим словом, потреба в новому читанні та пері-одичному поверненні до раніше прочитаного; шанобливе ставлення до книги та її творців;

розуміння сенсу читання як розумного заняття; спроби з допомогою дорослого визначати навчальну та виховну цінність твору; робити висновки, шукати взаємозв’язки (“Що нового дізнався? Чого навчився у героїв? Чому так сталося? Як можна було запобігти цьому? Чому сподобалася книжка (твір), персона) або чому не сподобалася? Яке улюблене місце в тексті?” тощо);

початкове оперування словами та знаками; намагання впізнавати слова (прочитувати їх), орієнтуючись на звуколітерні співвідношення

17

тексту - малюнків; здатність переказувати, розповідати текст своїми

словами, робити при цьому власні припущення та пояснення, прогнозувати розвиток подій чи їхню передісторію; запам’ятовувати коротенькі вірші, виразно декламувати їх;

уміння помічати, знаходити у творі початок, сере-дину, кінець та певні словесні моделі, конструкції (повтори, пісеньки та віршики, прислів'я, порівняння, діалоги персонажів та ін.).

Дитячий інтерес до книжки спершу цілком залежить від дорослого. Саме він обирає книжку для дитини, визначає, коли, скільки і з якою метою читатиме їй, яку систему роботи “довколо" книжки організує.

2.2. Типові вікові книжкові уподобання дітей

Батьки і вихователі мають знати, які книжки найбільше приваблюють дітей певного віку, а отже, які видання краще купувати власним дітям і в подарунок рідним та знайомим, якими з них можна заохотити дитину до пізнавального спілкування. Окрім загальної вимоги щодо відповідності змісту книжки уявленням дитини про навколишній світ та її життєвому досвіду (що вона вже знає, пам'ятає, бачила, чула, вміє робити, розуміє тощо), доцільно враховувати й ряд типових вікових книжкових уподобань малюків. Немовлята (до 1 року) люблять невеличкі картонні

або пластикові книжечки, які можна помацати, спробувати на “смак", у яких уміщені фотознімки або реалістичні, великі та яскраві зображення інших

18

дітей, знайомих предметів довкілля (лялька, м’ячик, брязкальце, чашка та ін.).

Діти раннього віку (від 1 до 3 років) віддають перевагу цупким картонним виданням, які вони можуть самі носити в руках, і тим, які їм читають перед сном. Їх насамперед цікавлять книжечки з малюнками чи фотознімками таких самих малят, які зайняті чимось знайомим: сплять, граються іграшками, їдять, а також про тваринок. Їм до вподоби книжки-іграшки з рухомими елементами в малюнках, із приємними на дотик матеріалами (хутро, тканина) та додатковими деталями (очі-ґудзики, ниточки-вуса), використаними для створення окремих картинок-іграшок (котик, зайченя, ведмедик). Бажанішими для них є прості римовані й коротенькі прозові тексти, в тому числі казочки з добре передбачуваним елементарним сюжетом у кілька слів, що розміщені на кожній сторінці (тут домінує малюнок).

Дошкільнятам (від 3 до 6 років) до вподоби книжки з оповідками на різні життєві теми. Зазвичай про їхніх однолітків, які живуть і виглядають так само, як і вони, ходять до дитячого садка, відвідують лікаря, знаходять собі друзів і вчаться приятелювати, допомагають дорослим, готуються до школи. Діти охоче слухають про те, як слід поводитися з меншими братиками і сестричками, з іншими молодшими від себе дітьми. Поступово коло їхнього читання розширюється за рахунок бажання дізнатися про далеке, небачене в найбли-жчому оточенні (інші народи, країни, моря, гори,

19

пустелі, космос); розібратись у таємницях дивосвіту (чому бувають виверження вулканів і землетруси; чому літають літаки й не тонуть кораблі — і так без кінця). Дедалі привабливішою стає чарівна казка з усілякими дивами, мудрими красунями, шляхетними й мужніми красенями-богатирями та з неодмінним протиставленням добра і зла, з випробуваннями розуму й сили, з неодмінною перемогою любові та справедливості. Діти полюбляють книжки з простими динамічними текстами (навіть досить значних обсягів), які вони спроможні запам'ятати (а згодом і прочитати), відтворити. Їм лестить також мати в себе "грубі” книжки, дитячі енциклопедії.

20

3. Методичні аспекти ознайомлення дітей з книгою

3.1. Художнє оформлення дитячих видань

Обираючи книжку для дитини, не зайве довіритися власній інтуїції і, “примірявши" видання до віку, уподобань, характеру, можливостей і потреб свого малюка, ще й визначитися: чи сподобається вона йому і чим саме? Радимо зважити на висловлювання В. Бєлінського, який зазначав, лише та дитяча книжка є хорошою, яку цікаво читати і дитині, і дорослому. Те ж саме маємо на увазі, говорячи і про оформлення дитячих видань: тільки та книжка по-справжньому добре оформлена, яку з однаковим захопленням переглядають і малята, і їхні батьки, старші братики та сестрички, вихователі. З огляду на це розмова про вибір дитячої книжки неможлива без характеристики художнього оформлення видань для дітей. Оскільки діти раннього і дошкільного віку ще не мають достатнього життєвого досвіду, відтак вони не завжди можуть самостійно скласти конкретне й повне уявлення про написане у книжці. Унаочнити це їм допомагають малюнки-ілюстрації. У книжечках для найменшеньких, зазвичай, весь зміст подано в конкретних малюнках. А вже старшим дітям ілюстрація слугує певним доповненням, роз'ясненням до тексту. Разом з тим ілюстрації не лише розкривають зміст літературного твору в художніх образах, а й розвивають естетичні враження та почуття. Батькам не завадить елементарна обізнаність щодо ілюстрування книжок, адже їм доведеться й купувати книжки, пропоновані численними видавництвами,

21

книгарнями, розповсюджувачами, й самим створювати книжечки для своїх малюків або разом з ними. Специфіка способів оформлення видання зумовлена його віковою адресацією, жанровим і тематичним розмаїттям дитячої літератури. Колір у дитячій книжці має сприяти створенню цілісного, яскравого враження від неї, навчити малого розуміти красу поєднання фарб, а також відігравати смислову роль. З огляду на це істотними ознаками ілюстрацій є декоративність, ошатність, завдяки яким книжка одразу дарує втіху дитині своїм зовнішнім виглядом. Однак надмірна декоративність малюнків може зашкодити їхній пізнавальній цінності (так, яскраво-червона корова викликає подив, ба навіть протест у маленького читача). Дошкільнята хочуть вірити в зображене і вважають, що так, як намальовано, має бути насправді. Ось чому дитяча книжкова ілюстрація потребує ретельної предметної та психологічної виразності, реалістичності зображень. Навіть ілюстрована книжка казок покликана допомогти дитині відчути красу життя й побачити зерна реального буття у фантастичних казкових образах. Глибше розкрити сутність і зміст написаного допомагають деталі у малюнках. До речі, малята дуже уважні до деталей зображень, полюбляють віднаходити їх, розглядати, порівнювати. Приваблює юних читачів і

підвищена динамічність змальованої дії, оскільки це додає малюнку інформативності, захопливості. Водночас для дитини вкрай значущими є теплота реального образу, поетичний елемент у ньому. Таких рис особливо потребують зображення природи взагалі й, зокрема,

22

представників тваринного світу. Справді, нелегко наблизити образ певного звіра до дитячих уявлень, "олюднити” його, зробити привабливим.

3.2. Як вибрати книжку? Інтелектуальний, моральний та творчий розвиток малюка неможливо без книг — здавна книги вважаються кращим джерелом знань і виховання для дітей. Грамотно вибираючи дитячі книжки, можна прищепити дитині любов до читання з дитинства. Якщо на самому початку це можуть бути розвиваючі книги для самих маленьких, то чим доросліше дитина, тим більше має бути в книгах тексту і смислового навантаження. Як же правильно вибрати дитячу книгу?1.     У дитинстві дитину, безсумнівно, зацікавлять розвиваючі книжки-іграшки. Такі книжки можуть бути зроблені не з паперу, а з твердого кольорового картону або з гуми, в них може бути вбудована плюшева або гумова іграшка. Дитина ще не усвідомлює, що це саме книга — але те, що вона розповідає їй якусь історію, вона зрозуміє дуже швидко.2.     Підбирайте розвиваючі книжки для малюка, виходячи з того, наскільки яскраві і цікаві картинки в ній знаходяться, а також, чи є в книжці простий і зрозумілий для дитини текст, який ви будете читати їй вголос. Прості дитячі вірші і казки будуть найкращим варіантом знайомства малюка, який ще не вміє читати, з книжкою.3.     У два-три роки дитині вже можна купувати повноцінну дитячу книгу з невеликою кількостю сторінок, з яскравими малюнками та невеликим текстом. Малюнків в таких книгах має бути більше, ніж тексту — у дворічному

23

віці діти ще не вміють читати і пізнають книгу через розглядання картинок.4.     У чотири роки багато дітей вже мають основний навик читання, або як мінімум вивчають з мамою алфавіт. Купуйте малюкові книги, які збільшать його кругозір і культурну освідченість — збірки казок, книги про природу і тварин, прості і яскраві дитячі енциклопедії.5.     Такі книжки не повинні бути занадто важкими — дитині не повинно бути важко тримати їх у руках під час читання. До п’яти років допитливість малюка зростає ще більше. Тут знову актуальними є дитячі енциклопедії, які розповідають малюкові про устрій світу навколо нього.6.     Купуйте для дитини розвиваючі книжки-іграшки та книжки-розмальовки, де дитині потрібно виконати прості головоломки та завдання, щоб перегорнути сторінку.7.     Вибирайте книги, розмір яких зручний для дитячого зору — не дуже маленькі, але і не дуже великі, з досить великим і контрастним шрифтом на щільному білому папері.8.     Завжди звертайте увагу на малюнки та ілюстрації в книжках — ці ілюстрації дуже важливі для дитячого сприйняття реальності, тому намагайтеся вибирати книги з розумними й адекватними картинками.

3.3. Які книжки читати дітямПривчайте дитину до читання поступово.

Особливою старанністю діти не відрізняються, тому не слід очікувати, що ваша дитина зможе відразу ж прочитати книгу великого обсягу, нехай навіть і захоплюючу.

24

1. Для кожного віку існують свої книги. Малюкам 2 — 3 років підійдуть казки з нескладним сюжетом і вірші.

2. При виборі книг враховуйте інтереси дитини. До 4 — 5 років діти починають цікавитися навколишнім світом, їх захоплюють розповіді про тварин. В 6 — 7 років дитина йде в школу, і на перший план виходять стосунки з однолітками, тому на «ура» йдуть книги, в яких головними героями є діти.

3. Найчастіше художня література дитини не приваблює. У такому випадку подаруйте йому дитячі енциклопедії про динозаврів, космос, тварин і розвитку навколишнього світу.

4. Напевно дитині подобається читати те, що популярно серед його однолітків.

5. Поради та попередження: Якщо дитині не подобається книга, не змушуйте її дочитувати до кінця. Можливо, це просто не її рівень, і через рік-два вона сама до неї повернеться. Помилка, яку допускають більшість дбайливих мам і бабусь — класифікація літератури за принципом «виховує / не виховує». Ваше завдання — прищепити дитині не тільки любов до читання, а й художній смак. Вибирайте тільки якісну літературу.

3.4. Як правильно читати дітямЩоб читання приносило задоволення і реальну користь, потрібно дотримуватися простих, але важливих правил:

25

1. Якщо ваш малюк не хоче слухати, то не потрібно його примушувати, так як це не принесе ніякої користі.

2. Не зловживайте часом! Як правило, маленьким діткам у віці від року до трьох читають у середньому до десяти хвилин, у віці від трьох до п'яти років - 15-20 хвилин поспіль. Хочемо зауважити, що це середні показники, а ніяк не нормативи. Ви повинні підлаштовуватися під потреби вашої дитини.

3. Читання книги дитині на ніч повинне приносити взаємне задоволення. Якщо ви себе просто змушуєте читати, щоб виконати щоденний план, це не принесе ніякого задоволення вашій дитині. Відомо, що маля дуже відчуває емоції своїх батьків, тому читання книги має відбуватися за позитивного настрою і має приносити максимум задоволення.

4. Відбираючи книги, орієнтуйтеся на вподобання вашої дитини.

5. Не обирайте страшних книжок, що розбурхують уяву.

6. Читаючи кожен день книги своїй дитині, ви сприяєте розширенню її знань і словникового запасу.

7. Рекомендується читання книг обома батьками, що сприятиме становленню тісного душевного контакту дитини як з мамою, так і з татом.

8. Читайте книгу повільно, виразно, намагаючись максимально передати емоції діючих героїв і обстановки.

26

9. Не замінюйте живе читання «сухими млявими» аудіокнигами.

3.5. Вимоги до дитячої книжки Дитяча література – особливий вид видань, які відрізняються від всіх інших жанрів і категорій літературної творчості. Досвідчені письменники та видавці стверджують, що написання книг для дітей є найбільш складною формою літературної творчості, так як діти не сприймають фальш і володіють особливим світоглядом. Тому створити те, що їх захопить і порадує, дуже складно. Крім внутрішнього змісту, дитячі книги повинні мати ще й певне зовнішнє оформлення, відповідати необхідним параметрам. Форматування та редагування дитячої літератури передбачає використання набору засобів, завдяки яким книги адаптуються для дитячого сприйняття.

1. Найперше, що привертає дитини в новій книжці – це її обкладинка. Тому оформлення книги повинно бути яскравим і красивим, містити ілюстрації, які повністю відповідають тематиці конкретного твору. В даному випадку художнику-ілюстратору необхідно дотримуватися певного балансу, так як нецікава картинка в тьмяних тонах навряд чи приверне увагу дитини. Як правило, в дитячих книгах йдеться про тварин, рослини, інших дітей, яких діти хочуть бачити. У той же час надто «перевантажена» зображеннями і візуальною інформацією обкладинка не дасть зосередитися на тому, про що малюк зможе прочитати в книжці.

2. В залежності від віку дитини в книжці повинно бути дотримано певне співвідношення тексту та

27

ілюстрацій. Так, в книгах для найменших тексту має бути мінімальна кількість – від 3 до 5 рядків, весь інший простір на сторінках відводиться зображенню, що точно ілюструє текст.

3. Що стосується шрифту, то тут також є відмінності у виданнях, призначених для дітей різного віку. Чим на більш молодший вік дитини розрахована книга, тим більшим повинен бути шрифт. З одного боку, це пов’язано з тим, що діти, які вчаться читати, краще сприймають великі букви і слова, чим менше кількість слів в рядку – тим краще. З іншого ж боку, дане правило обумовлено фізіологічними особливостями – маленьким дітям легше стежити за великими літерами в рядку, вони рідко читають книгу, як годиться, тому сторінка знаходиться далеко від очей і якби там був використаний звичайний шрифт, дитина псувала б зір.

4. У книгах для дітей редактори намагаються уникати різних переносів, рубрикації. У виданнях для зовсім маленьких взагалі виключені переноси, зміст, рубрикація, нумерація і т.д. Намагаються уникнути цього і в книгах для дітей старшого віку, так як вони рідко можуть встежити за номером розділу, запам’ятати зміст з кількома підпунктами і т.д.

5. Для друку дитячих книг повинен використовуватися тільки високоякісний папір, з хорошою поліграфією, що стане запорукою тривалої служби книги і приємного читання.

28

4. Система занять по роботі з дитячою книжкою в старшій групі

4.1. Тема. Як добре, коли вмієш читати

Завдання. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати дбайливе ставлення до книжки. Пробудити і підтримати у дітей інтерес до книжки, до читання.Матеріал: дитячі книжки: вірші А. Камінчука «Азбука», «В гостях у білочки», «Світлячок», оповідання М. Слабошпицького «Перша книжка». Хід заняття Вихователь пропонує дітям роздивитися цікаві книжечки.Вихователь. Як ви думаєте, що може бути в цій книзі ? Як про це можна дізнатись? (Відповіді дітей).Так, діти, її треба прочитати. Хочете дізнатись, що ж у ній? Як ви думаєте про що буде твір з такою назвою? (Відповіді дітей). Виразне читання вихователем віршів.Бесіда за змістом віршів. Запитання до тексту:- Про яких звіряток розповідає автор?- Куди ходив комарик?- Що він придбав?- Для чого він йому?- Що робить світлячок?- Що робить маленька білочка?- Що спільного роблять всі герої? (Читають). Розглядання ілюстрацій до поезій, як вони пов’язані із змістом. Читання вихователем оповідання.Бесіда за змістом оповідання..

29

Запитання до тексту:- Хто головні герої твору?- Що забажав Данилко?- Навіщо йому була потрібна книга?- Що побачив у книжці Данилко?- Чому зрадів Данилко, отримавши книгу?- Що налякало Данилка?- Яка подія змусила Данилка все ж таки вчитися?- Як ви поясните вчинок мами? Навіщо вона так зробила?- До кого звернувся Данилко по допомогу?- Як називав хлопчик Яринку?- Яким учнем виявився Данилко?- Що відчув хлопчик коли навчився читати?- Вам сподобалося оповідання?- Чи підійдуть прислів’я до нашого оповідання?Хто більше читає, той більше знає. Людина без книги — як риба без води. Вихователь. Які книжки є у вас вдома, що цікавого з них вони довідались. (Відповіді дітей).Вихователь. Діти, щоб книжки залишалися охайними, потрібно дотримуватися певних правил:

- книжки не можна рвати, бруднити, заламувати сторінки;

- перегортати сторінки лише за кінчик;- надірвані сторінки охайно підклеювати;- користуватися закладкою.

Вихователь. Що ми сьогодні читали? Як називаються? Про кого розповідається? Які нові прислів’я ви сьогодні почули? (Відповіді дітей).

30

4.2. Тема. Звідки прийшла книга

Завдання. Розвивати мислення, монологічне мовлення увагу дітей. Виховувати повагу до людей тих професій, які брали участь у виготовленні книги; інтерес і любов до книги, як джерела знань. Дати дітям поняття як робиться книжка. Продовжувати розширювати й уточнювати уявлення дітей про книги, про збереження їх і дбайливе ставлення до них. Вчити дітей виразно і чітко вимовляти слова.Матеріал: колоди (палички), стружка, картина всюдихода, картини «Дерева», картина друкарні, яскраво барвисті книги, іграшка «Незнайко».Хід заняттяПсихогімнастикаСонце вранці рано встало,Всіх діток приголублює,(руки вгору, долоні схрещені)Дружно до сонечка тягнітьсяІ один одному всміхніться(руки опускаються через сторони, діти посміхаються)Сонця промінці зловітьВсім навколо скоріше роздайте(руки вперед до себе, різким рухом вперед).Вихователь. Діти я вам загадаю одну загадку. Ось послухайте.Не кущ, а з листочкамиНе сорочка, а зшитаНе людина, а розповідає.Діти. Книжка.Вихователь. Правильно книга. Вихователь відкриває

31

макет книги - звідти з'являється Незнайко.Незнайко. Куди я потрапив?Діти. До нас, в нашу групу, ти Незнайко ми тебе впізнали. Ти завжди потрапляєш в різні історії, тому що мало знаєш, тебе бо так і звуть - Незнайко.Вихователь. Діти, як допомогти Незнайку дізнатися про все більше.Діти. Треба багато читати.Вихователь. Незнайко сідай до діток і послухай. Діти, які бувають книги?Діти. Нові, красиві, великі, маленькі, цікаві, казкові, з гарними малюнками, без малюнків.Вихователь. А ви знаєте який довгий шлях проходить книга поки до нас доходить. Скільки праці вкладено щоб вийшла цікава книга. Адже вони не відразу стали такими яскравими. Діти, життя будь-якої книги починається в лісі, вони ростуть на деревах. Ось послухайте: Рано-вранці, лісоруби крокують до лісу. Де дерева помічені вони пиляють пилкою. А як же з дерев зробити книгу. На допомогу лісорубу поспішає трактор - всюдихід. Лісоруби обрубують гілля і зав'язують їх міцно і всюдихід тягне їх до річки. Річка найкраща дорога для переплавки лісу, як величезні рибки плавають ці колоди вниз за течією. Потім ці дерева йдуть в паперовий комбінат. Дерева там розпилюють, подрібнюють в стружку і навіть варять, щоб отримати масу, схожу на рідке тісто. Тісто розливають по формах у довгі широкі смуги і виходить папір.Вихователь. Дітки, як ви думаєте, ми отримали книгу?Діти: Ні.Вихователь. Правильно. На цих паперах ще треба писати.

32

Папір потрапляє в друкарню, там друкують книги з букв.Вихователь. І на цьому книга готова?Діти. (Відповіді)Вихователь. Правильно, діти, щоб книга була гарна, треба її прикрасити. Після цього за роботу беруться майстри художники. Далі книги потрапляють в склади і їх розвозять до книжкових магазинів, і ми з вами купуємо ці книги.ФізкультхвилинкаРаз - піднятися, потягнутися,Два - зігнутися, розігнутисяТри - в долоні три бавовни,Головою три кивкиНа чотири - руки ширше,П'ять - помахати рукамиШість - на місце тихо сісти.Вихователь. Ось, Незнайко, який шлях проходить книга.Незнайко. Спасибі вам велике. Тепер я буду знати, звідки прийшла книга.Вихователь. Незнайко, подивися, скільки у нас книг! Зараз ми пограємо в гру: «Назви і розкажи».Вихователь. Діти, ви повинні назвати книгу, розповісти коротко, про що вона. Вихователь показує книгу, дитина розповідає - книги всі знайомі дітям (3-4 книги).Вихователь. Ось бачиш, Незнайко, скільки цікавого можна дізнатися з книг.А зараз будемо відгадувати загадки Незнайко, ти перший будеш відгадувати загадки, а потім діти.Незнайко. Добре, я готовий.Вихователь. І так починаємо.

33

1. Ти розмовляй частіше з нею - будеш вчетверо розумніший. (Книга).2. Хто говорить мовчки (Книга).3. Поле біле, чорні вівці (Папір та літери).4. Не дерево, а з листочками,Не сорочка, а зшита,Не людина, а розповідає. (Книга)Незнайко помиляється у відповідях, а діти відгадують і пояснюють йому відгадку).Вихователь. Молодці, Незнайко, ось як багато знають наші діти і їм допомагає книга. А зараз пограємо в гру «Бібліотека». Кожен вибирає собі книгу. Незнайко вибирає книгу «Пригоди Незнайки».Вихователь. Так, Незнайко, ця книга - про тебе і ми її тобі подаруємо.Незнайко. Спасибі, дітиі. Я багато дізнався про книгу і буду берегти книгу. До побачення.Вихователь. Ось ми з вами дізналися який довгий шлях проходить книга. Як ми з вами будемо поводитися з книгою?Діти. (Відповіді дітей).Вихователь. Адже не дарма ж кажуть «Книга - джерело знань». З допомогою книги ми дізнаємося про все. Діти, що вам сподобалося на занятті? А що було важко? Що нового дізналися? (Відповіді дітей).

4.3. Тема. Як улаштована дитяча книжкаЗавдання. Розвивати мислення, монологічне мовлення увагу дітей. Виховувати бережливе ставлення та бажання лагодити зіпсовані книги. Закріплювати знання дітей про правила користування книгою, з яких частин складається книга; вивчати назви професій людей, які беруть участь у

34

виготовленні книжок; прищеплювати любов до книги за допомогою загадок, прислів’ївМатеріал: розірвана, пошматована книга, прислів’я, вірш, дитячі книжки.Хід заняття Діти заходять до групи і бачать, що на килимку лежить розірвана книга з пошматованими і помальованими сторінками.

Вихователь. Погляньте діти, та хто ж це так книгу зіпсував? (Діти висловлюють свої припущення.) Вихователь піднімає книгу, розрівнює сторінки. Запитання для бесіди

— Як потрібно доглядати за книгами?— Чому не можна малювати в книжках?— А якщо книга не дуже нова і надірвалася, що слід зробити?— А навіщо нам потрібні книги?— Які ви знаєте прислів’я про книгу?

Діти. Одна книга багатьох розуму навчить. Книга вчить, як на світі жить. Хто багато читає, той багато знає.Вихователь. Ось послухайте віршик. Книга – добрий друг, Книга знає все навкруг. Про старі й нові країни, Космос та морські глибини. Дружба з книгою – це свято: Не було б її у нас, Ми не знали б так багато

35

Про новий і давній час.

— Діти, як ви гадаєте, що потрібно зробити, щоб полагодити цю книгу?— Так, організувати книжкову «лікарню».

Подивіться, на нашій книжковій полиці всі вам добре відомі книжки. Вони стоять рівненько, охайненько, ви дуже добре з ними поводитесь.

Дидактична гра «Назви книгу за обкладинкою» Діти називають книги та авторів.

Запитання для бесіди— Кілька казок ви назвали народними. А що це означає?— Люди яких професій беруть участь у виготовленні книжок?

Розповідь вихователя про створення книги.

— Як потрібно дивитися книжки? (Сидячи за столом, у добре освітленій кімнаті.)

— Як правильно перегортати сторінки?Вихователь. Давайте пригадаємо ваші улюблені книги. (Кожна дитина називає свою улюблену книгу.)

— А ось послухайте загадку:Бачить — не бачить, Чути — нечує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче — Правди навчає, Іноді бреше — Всіх звеселяє.Будемо, діти, з нею довікуЖити-дружити Хто ж то

36

такая, В світі щаслива, Мудра, правдиваІ жартівлива? (Книга.)

— А зараз ми розглянемо книжки. (Вихователь, показуючи рукою на обкладинку, ілюстрації, перегортаючи сторінки, називає їх).

- Розглянемо обкладинку книжки.- Хто (що) зображений (-но) на малюнку?- Відкриваємо першу сторінку.- Що ми бачимо? І т. д.

Таким чином діти засвоюють відповідні слова-назви.

Вихователь. Запам’ятайте, діти, «Книга — твій друг, без неї — як без рук!»

4.4. Тема. Герої казкиЗавдання. Розвивати уміння уважно слухати читання дорослого, визначати персонажів казки, послідовність подій у творі. Виховувати інтерес до читання. Вчити відтворювати зміст прослуханого твору з опорою на ілюстрації, помічати у тексті яскраві слова, що характеризують персонажів; за допомогою відповідної інтонації, жестів і міміки передавати окремі риси вдачі героїв казки.Матеріал: ілюстрації казкових персонажів до казки, прислів’я, маски.Хід заняття На дошці зображення Журавля та Лисиці. На столі у вихователя — горнятко й керамічна тарілка.

37

Вихователь. Дітки мої, тихенько сідайте, На ці предмети увагу звертайте. Горнятко у мене стоїть на столі. Звідки взялось, підкажіть ви мені. Тарілка поряд з горнятком стоїть. А Журавель за столом у Ликски сидить.

Діти. Журавель і Лисиця — це казкові герої.Вихователь. Чому ви вирішили, що вони завітали до нас із казки, адже лисицю і журавля можна зустріти в природі?Діти. Лисиця в природі може полювати на журавля. А на картині вони разом сидять за столом. Вихователь пропонує дітям послухати казку., на основі ілюстрацій спостереження за тим, у якій послідовності з’являються герої і розвиваються події. Запитання до тексту

— Як починалася казка?— Хто перший і до кого завітав у гості?— Як Лисиця готувалася до прийому гостя?— Чому Журавель пішов додому голодний?— Як він вирішив віддячити Лисиці?— Чи залишилася Лисиця задоволеною?— Чи можна назвати Лисицю та Журавля справжніми друзями?(Відтворення дітьми змісту з опорою на посторінкові ілюстрації, намагаючись якомога точніше жестами, ходою, мімікою, відповідною інтонацією передавати вдачу персонажів).Фізкультхвилинка

38

Прилетіли журавлі, (Діти ходять по килимку,То великі, то малі, високо піднімаючи ноги)Сіли вони на люлі, (Присіли)Тай співають: «Трі-рі-рі».А лисиця не зіває, (Ходьба навшпиньки)Журавлів вона чекає. (Присідання)Хоче їх вона спіймати, (Розведення рук на боки)Щоб кумою усім стати

Вихователь. Чи відповідають казці прислів’я «Бачить собака молоко, та в глечику глибоко» та «Як гукнеться так і відгукнеться»? (Відповіді дітей.) — Як ви розумієте вислів «Впіймав облизня»? (Якщо діти не дали відповіді на це запитання, то вихователь пояснює сам.)Діти. Залишився ні з чим. Зостався голодним.

Вихователь. Із ким зі своїх друзів ви хотіли б помиритися після прослуховування цієї казки? Робота в парах. Вихователь пропонує дітям поділитися на пари за принципом: «Це мій найкращий друг». Один у парі — Лисиця, інший — Журавель. Кожна пара повинна придумати, як помирити Лисицю й Журавля. (Діти свій варіант розігрують за особам).

4.5. Тема. Впізнай казку Завдання. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, творчу уяву. Виховувати самостійність мислення дитини, активність, наполегливість. Розширювати коло дитячого читання. Формувати вміння

39

впізнавати казку за загадкою, змістом, прослухованих епізодів, правильно називати героїв казок. Матеріал: дзвоник, Велика Книга Казок, маски героїв Хід заняттяВихователь.  Діти, давайте привітаємось і побажаємо один одному чудового настрою. Під час віршика-вітання спробуйте здогадатися, в яку Країну-Чудес сьогодні ми з вами вирушимо!Нумо, в коло всі ставайте,Друзів щиро привітайте!..І про усмішку подбайте…Ну, а зараз не баріться,Із думками всі зберіться.Казочка до нас прийшлаІ загадки принесла.Відгадати їх вже час —Вирушаймо, в добрий час!Вихователь.  Молодці, вірно здогадалися. Сьогодні ми з вами будемо мандрувати Країною-Казок.Вихователь. Казка – це країна мрій та фантазій. Тільки-но закриєш очі, і казка перенесе тебе у свій чарівний світ. Світ добра і зла, любові і ненависті, краси і потворства… Казка навчить бути сильним, мужнім, винахідливим, працелюбним та добрим…Вихователь. Діти, а чи  любите ви казки? Які  казочки  ви знаєте? (Відповіді дітей)Вихователь. А подорожувати нам  по Країні Казок допоможе «Чарівна Книжка» (вихователь демонструє дітям «Велику Книгу Казок»)Вихователь.  Отже, подорож починається… (вихователь дзвонить у дзвоник).

40

Нумо, очі закриваємо…В Країну Казок вирушаємо.Книжко, книжко, поспішай,Двері в Казку відчиняй!Вихователь.  Ось ми і в Чарівній Країні! Та чомусь Книга Казок не відкривається! Діти, як ви гадаєте чому, що могло статися? (Діти промовляють свої версії)Вихователь. Я здогадалася, мабуть, нам треба відгадати загадки, які приготувала для нас Королева Казкової-Країни. (Діти розгадують загадки, а Чарівна-Книжка відкривається на потрібній казці — відповіді)«Колобок» — Втік від Баби і від Діда. Звірів різних зустрічав. Та Лисичка Пустуна з’їла враз і будь така!– Ви пам’ятаєте пісеньку колобка? Ми допоможемо герою цієї казки, якщо проспіваємо цю пісеньку за певними правилами. Треба розділитися на три команди. Кожній команді я дам колобка (піктограма). Вам треба дізнатися настрій колобка і заспівати пісеньку цим настроєм. А інші команди повинні відгадати ваш настрій.«Зайчикова хатка» --- Стрибає та гірко плаче. Собака не допоміг, ведмідь не допоміг. Один Півник горю допоміг.– Ви впізнали казку? Давайте пограємо в неї.Етюди на вираження емоцій і рухів:«Лисиця залишилася без даху над головою»Уявімо собі, що кожен з вас стане тією самою лисицею з казки. Як ви думаєте, коли у лисиці розтанув будинок, який у неї був настрій? (Під сумну музику діти показують за допомогою пантомимики жалібне вираз обличчя, пози, жестів).«Лисиця проганяє зайця»Коли лисиця проганяла зайця, який у неї був настрій? (Під

41

«гнівну» музику діти приймаю сердитий вираз обличчя, грізно вражають кулачками, притопывают ногою.)«Заєць з собакою йдуть до лисиці»Йде зайчик по лісу і плаче. А назустріч йому…..(собаки). Дізналися вони про горе зайця і вирішили вигнати лисицю. Покажіть, який у них був настрій. (У дітей рішучий вираз обличчя. Марширують. Але слова лисиці лякають зайця і собаку, і змінюється настрій.) Як змінився настрій у собак і зайця, коли лисиця злякала їх?«Заєць з ведмедем йдуть до лисиці»З яким настроєм пішов ведмідь проганяти лисицю? А заєць? Що змінилося після слів лисиці?(Діти імітують ходу зайця і розсердженого ведмедя. Потім вираз обличчя у дітей змінюється після слів лисиці.)«Півник і заєць виганяють лисицю»Яким був півник? Заєць? Лисиця?Діти наслідують героїв, показуючи рішучість півника, невпевненого зайця, хитру лисицю. «Червона шапочка» --- Дівчинку бабуся дуже любила. Шапочку червону їй подарувала. Дівчинка забула своє ім’я. А ну, підкажіть її ім’я.– Давайте згадаємо, як вовк прикинувся бабусею і розмовляв з Червоною шапочкою. Знайдіть собі пару, домовтеся, хто буде вовком, а хто Червоною шапочкою (розігрування діалогу, потім міняються ролями).«Ріпка» — Розкажу вам, діти, казку : і про Кішку, про Собачку, і про Діда, і про Бабу, і про Мишку та Онучку. А ви всіх їх  пригадайте, назву казки відгадайте.«Маша і ведмідь» — Сидить Дівчина в корзині на ведмежій дужій спині. А чому туди сховалась ? Так нікому й не призналась!

42

«Івасик-Телесик» — виріс цей Хлопчина з малої деревини. У печі Зміючку спік. Сам на дерево утік. Його Гусятко врятувало, на крилечка свої взяло. Принесло до мами й тата пирогами частувати.«Вовк і 7 козенят» — Підробив він голосок. Став на маминім співати і маленьких Діточок страхувати та лякати! Що за казка завітала? Здогадалися малята?«Котик і Півник» — Сидить Півник на печі, їсть смажені калачі. Тут Лисичка прибігає, швидко Півника хапає. Біжить Котик рятувати, в Лиски  Півника забрати.Вихователь. Молодці, правильно відгадали всі загадки! Цікаво, яка ж буде наступна сторіночка?Вихователь.  Це сторінка «Всезнайок». Зараз перевіримо, чи добре ви знаєте українські казки:—         Мишенят у казці «Колосок» звали…(як?)—         Лисиця пригощала Журавля … (чим?)—         Хто вкрав Івасика-Телесика?—         Кого привів до Баби з Дідом Солом’яний Бичок?—         Що приказував Вовк, коли хвостом рибу ловів?—         Хто прогнав Козу-Дерезу з Лисиччиної хатинки?—         Чи може Їжачок насправді перегнати Зайця? А як у казці?—         Яку пісеньку співала Лисиця Півнику? Що це за казка? Гра «Допоможи героям казок зустрітися». Для кожної команди - конверт з героями казок. Картинки розкладаються на килимі, і за сигналом діти починають збирати героїв названої казки.  Дидактична гра «Розплутай казку».

Бігла мишка, хвостиком зачепила, колобок впав і розбився.

43

Вихователь. Що невірного в цій казочці? Що мало розбитися?Як називається казочка? («Курочка Ряба»).

Схопив ведмідь півника і поніс його. А півнику кричить : Мій котику , мій братику, несе мене ведмідь за темні ліси, за високі гори.

Вихователь. Діти, а ви знаєте цю казочку? Чи Ведмідь вкрав півника? (Відповіді дітей)      - Як називається ця казочка?

Стала Мурка кликати на допомогу їжачка: «Ходи їжачок не лежи, мишку витягти допоможи».

Вихователь. Кого кликала Мурка? Що треба було допомогти витягти? Як називається казочка?Вихователь. Молодці малята допомогли розплутати казочки. Вам сподобалася подорож по казках? (Відповіді дітей).

4.6. Тема. Книжковий дивосвіт Завдання. Розвивати пам’ять, увагу, вміння давати змістовну відповідь на запитання. Виховувати самостійність мислення дитини, активність, наполегливість. Розширити знання дітей про книги (тематика, оформлення, призначення). Викликати бажання читати книги, користуватися бібліотекою. Познайомити з прислів’ями та загадками про книгу, активізувати словник дітей словами: письменник, поет, енциклопедія, підручник. Матеріал: дитячі книги різних форматів і жанрівХід заняття.Вихователь. У кожної людини є улюблені книги, які вона часто перечитує, необхідні їй для роботи. Розкажіть, у кого вдома є бібліотека і які в ній книги? (Відповіді дітей). А

44

яку останню книгу прочитав вам хтось із дорослих? (Відповіді дітей). Ви назвали багато книг. І їх дійсно дуже багато. І всі вони різні. Зараз ми спробуємо з’ясувати, якими бувають книги. Погляньте на ці книги. Вони зроблені для самих маленьких. Для дітей, які ще самі не вміють читати. Тому в таких книжках багато яскравих картинок-ілюстрацій. А як ви думаєте, чому сторінки цих книг такі товсті? (Відповіді дітей.). Тому, що пальчики у малюків неслухняні і вони можуть випадково порвати тоненьку сторінку. Отже, ми з вами з’ясували, що бувають книги для малят. А ви пам’ятаєте свою першу книжку? (Відповіді дітей). А ще бувають книжки-малятка. (Показ книги-малятка) Чому ж вони «малятка», (Відповіді дітей). Правильно, самі книжки маленькі. І ми називаємо їх «книжки-малятка». Чи були у вас такі? (Відповіді дітей.). Є книжки-вертушки, книжки-витівки, книжки-ширмочки, книжки-розкладаночки. (Показ цих книжечок). Своєрідний «міні-театр на столі» створюють книжки-«шопки», книжки-«куліски», особливістю яких є рухомі вставні елементи, а також книжки з розсувними сторінками, у яких наступна сторінка складається в попередню. Існують книжки-картинки, де зміст передається зображенням, а текст, якщо і присутній, то у вигляді підпису зо зображення. Пальчикова гімнастика “Покажіть пальцем”Покажіть пальцем(Діти стискають праву руку в кулак)Зайця,(Витягають середній і вказівний пальці)

45

Книжку,(Дві розкриті долоні складають поруч)Мишку і(Долоні прикладають до верхівки)Горіх.(Стискають кулак)Вказівному пальцю все відомо краще всіх.(Витягають вгору вказівний палець, згинають і розгинають його кілька разів). (Вправу повторити кілька разів, чергуючи руки.)Вихователь. За змістом книги можна розділити за темами: про природу, казки, оповідання, вірші. Розкажіть мені, які вам читали книги: про природу? Вірші? Казки? Оповідання? (Відповіді дітей). – А чим відрізняються оповідання від казок, а вірші від загадок? (Відповіді дітей). Хто пише оповідання? Вірші? Казки? (Відповіді дітей: письменник, поет, казкар, народ) А ще є книги, які допомагають нам, вчать нас. Ось, наприклад, енциклопедія. Хто з вас знає, що це за книга така? А чи знаєте ви, які книги називають підручниками? (Відповіді дітей) Як називають книги, які допомагають нам вчитися малювати? (Розмальовки).

Вихователь. У всі часи люди цінували і берегли книги. Батьки передавали книжки своїм дітям. Кажуть, що «Книга – міст у світ знань», «Читання – найкраще навчання» і що «Книга – найкращий подарунок». Як ви розумієте ці прислів’я? (Відповіді дітей). А вже скільки загадок придумано про книги. Послухайте.

46

Загадки про книгиНе дерево, а з листочками,Не сорочка, а зшита,Не поле, а засіяне,Не людина, а розповідає.Хто говорить мовчки?Хто на світі всіх розумніше,Хто все знає, все уміє?І в будь-який вільний часХто всьому навчить нас?Вихователь.Ось заняття закінчилось,Мабуть ви уже стомились,Тож здорові будьте, великі ростіть,І з цікавими книгами завжди дружіть.

4.7. Тема. Що таке бібліотекаЗавдання. Розвивати діалогічне мовлення, увагу, вміння самостійно обирати книгу. Виховувати інтерес до читання, до професії - бібліотекар. Ознайомити дітей з дитячою бібліотекою, розширювати читацький кругозір. Сприяти творчому використанню в іграх уявлень про навколишнє життя. Формувати вміння передавати в малюнках різні сюжети, проявляти самостійність у виборі теми. збагачувати мовлення дітей іменниками, що позначають предмети побутового оточення.Матеріал: книжкова виставка, ілюстрації по темі, формуляри читача, кольорові олівці, папір.Хід заняттяВихователь. Діти, скажіть, для чого потрібні книги? (Книги потрібні для того, щоб було цікаво, з книг ми

47

дізнаємося багато нового, книги відповідають на важливі питання, книги допомагають фантазувати). Як називається місце, де зберігається багато книг?! (Бібліотека) Діти сідають півколомЗараз я вас запрошую в нашу маленьку бібліотеку.Сьогодні ми зустрілися з вами, щоб ознайомитися з нашою дитячою бібліотекою – першою бібліотекою у вашому житті. Це – книжкове містечко, в ньому живуть книжки. (Картина «У бібліотеці»). Кожна книжечка має свій дім, а будинок – адресу. Ця адреса свідчить, що назва книжки починається на цю букву, або з такої літери розпочинається прізвище письменника. А хто ж працює в бібліотеці і допомагає знайти потрібні книги? (Бібліотекар). Але книги в бібліотеці не тільки зберігаються. У бібліотеці книгу можна взяти для того, щоб почитати вдома, а потім повернути. Зараз я хочу вам розповісти, як знаходить потрібну книгу бібліотекар. Ось цю книгу я взяла в цій бібліотеці. Тут є номер, який складається з цифр і літер - це шифр. За ним бібліотекар і дізнається адресу книги. В бібліотеці є каталог, де зберігаються картки з назвами і шифрами всіх книг. Подивиться бібліотекар в таку картку і знайде потрібну книгу. У кожного читача в бібліотеці є свій документ, який називається читацький формуляр — це картка, у якій бібліотекар записує назву книги, яку ви хочете прочитати вдома. Прочитані книги, які ви повертаєте, бібліотекар списує з вашого формуляра. Як ви вважаєте, чому необхідно повертати бібліотечні книжки? (Бібліотечні книжки обов’язково необхідно повертати до бібліотеки для того, щоб їх могли прочитати інші читачі). В бібліотеці є читальний зал - це місце, де можна

48

почитати книги. Але для того, щоб бути хорошим читачем, необхідно знати і виконувати деякі правила. Як ви думаєте, які? (Уміти читати, акуратно користуватися книгами.) А ще потрібно вміти і знати правила користування книгою: берати книги чистими руками; не перегинати книги, бо псується обкладинка і випадають сторінки; не класти у книгу олівці та ручки, від цього вона рветься і брудниться; не загинати сторінок, користуватися закладками; не читати книги під час їжі.Вихователь. У нас навіть є бібліотекар. І так бібліотека відкрита! Гра - драматизація «Я йду в бібліотеку»Бібліотекар. Здрастуйте.Відвідувач. Я хотіла б взяти книгу казок в бібліотеці.Бібліотекар. Будь Ласка проходьте на виставку, вибирайте книгу.Бібліотекар. Давайте я вас запишу. Як вас звуть? Скажіть мені вашу домашню адресу.Відвідувач. Мене звати ......Бібліотекар. Проходите в читальний зал, де можна подивитися цю книгу.

Вихователь. Ось і добігла до кінця наша зустріч. А на завершення хочу вам побажати бути активними користувачами нашої бібліотеки, берегти і любити книги та ніколи з ними не розлучатися.

4.8. Тема. Автори та ілюстратори дитячих книжок

Завдання. Розвивати логічне мислення, творчу уяві.

49

Виховувати бережливе ставлення до книги, уміння цінувати людську працю, бажання більше читати. Пояснити дітям значення малюнків для розкриття змісту книжки; допомогти дітям відчути силу графічного мистецтва; ознайомити з найбільш відомими ілюстраторами книг.Матеріал: малюнки-ілюстрації художників, виставки книг, макет книги.Хід заняттяВихователь. Дружба з книгою – це свято! Все ми в книзі знайдемо. Кращої не знаємо, Доброї і вірної подруги малят! Книгу зрозумілу, Чесну, добру і сміливу І дівчатка й хлопчики Хочуть всі читати. Підніміть, діти, руки, у кого вдома є книжки. Отже, немає такої оселі, у якій би не було книг. Немає такої справи, якої не можна було б зробити, не зазирнувши в книжку. Усе життя людини пов’язане з нею. Але перш, ніж потрапити до бібліотеки чи книгарні, вона проходить довгий шлях. Люди багатьох професій беруть участь у створенні книжки. А ми сьогодні дізнаємось про авторів та ілюстраторів книжок. У кожної книжки є батьки — це її автор і художник. Автор книги пише цікаві оповідання, казочки, вірші, а художник малює яскраві ілюстрації до цих творів. Ось прізвище автора і художника ви теж знайдете на моїй сторінці.(Вихователь показує, де можна побачити прізвище автора

50

і художника на макеті).Вихователь. Отже, на обкладинці на самому видному місці стоїть ім’я автора — людини, що написала текст книжки. І тут же на титульній сторінці знаходиться ім’я художника, бо це він уважно перечитує те, що написав автор, а потім починає малювати ілюстрації. На це йде багато часу, адже малюнки повинні не тільки прикрасити книжку, а й багато що пояснити. Кожен малюнок має потрапити в книжці саме на ту сторінку, для якої призначений. Робота в групах. Зараз кожна група отримає книжку. Спробуйте за малюнками в книжці визначити, про що в ній говориться. (Діти розповідають, про що, на їх думку, йдеться в книжці.)Вихователь. Малюнки, які ви бачите в книжках, — це не просто малюнки, а це — ілюстрації. Ілюстрація — малюнок, який розкриває зміст кожного тексту. І всі малюнки, які ви бачите в книжках, треба називати — ілюстрації. Ось ми з вами і вивчили нове слово, яке ви мусите запам’ятати. Дидактична гра «Відгадай назву книжки» (Діти за ілюстраціями називають назву твору).Вихователь. Я тепер впевнена, що книжечки, які ви будете брати у бібліотеці, не просто читатимете, а будете звертати увагу і на художника, який приклав багато умінь, щоб порадувати вас чудовими, веселими ілюстраціями.Вправа «Я – ілюстратор». (Вихователь читає коротку казочку чи оповідання, а діти малюють ілюстрації до неї).

51

4.9. Тема. Ознайомлюємось з дитячим журналом та газетою

Завдання. Розвивати дитячий кругозір. Виховувати у дітей бережливе ставлення газет та до журналів. Ознайомити дітей з періодичними виданнями відповідно до їхнього віку.Матеріал: виставка дитячих журналів і газет «Барвінок», «Пізнайко», «Малятко», газети «Долонька», «Казковий вечір», ілюстрації, пам’ятка «Як читати газети та журнали».Хід заняттяВихователь. Про все цікаве на планеті

Читай в журналі та газеті! Дізнаєшся про всесвіт гарний, Труди твої не будуть марні.

Вправа «Мозковий штурм»- Про що дізнаємось ми з газет і журналів?- Які вони?- Як можна назвати газети і журнали одним словом? (Періодичні видання). А називаються вони так тому, що виходять через певний період (час). Газети і журнали відіграють значну роль у житті кожної людини, бо в них друкується інформація про події, що відбуваються в країні та за кордоном. Журнали бувають щотижневі та щомісячні, з яскравими різнокольоровими обкладинками, надруковані на щільному глянцевому папері. З дитячими журналами ви знайомі з дитинства. Журнал — це періодичне видання, що має назву, відповідні рубрики, ілюстрації. У ньому друкуються

52

літературно-художні твори, поради, вірші ваших ровесників. Газета — це періодичне видання з постійною назвою, що виходить у короткі проміжки часу і містить офіційні документи, оперативну інформацію, матеріали з актуальних питань суспільства, уривки літературних творів, фотографії, рекламу. Робота з виставкою журналів та газет.

- Погортайте сторінки газет та журналів і ви переконаєтеся, скільки цікавого і корисного друкується в них, які тут є яскраві малюнки, ілюстрації.

- З якими газетами та журналами ви вже знайомі і бачите на нашій виставці?

- Чи є у них один автор?- Де ви з ними

зустрічалися? Цілеспрямоване розглядання добірки журналів (написів на обкладинці: назва, місяць, рік видання; візуальне сприймання постійних рубрик журналу: «Чи знаєш ти?», «Маляткова бібліотечка», «Саморобка» та ін.).Вихователь. Ви переглянули журнали і газети. Чи

53

сподобались вони вам? Із якими цікавинками ви познайомились, розглядаючи їх? (Відповіді дітей). Чим відрізняються журнали від газет та книжок? (Постійна назва, періодичність видання). А тепер обміняйтеся журналами та газетами, щоб ознайомитися з тими, яких ви ще не бачили.

4.10. Тема. Як створюється книгиЗавдання. Розвивати увагу, мислення, мовлення.

Виховувати у дітей любов, бережне ставлення до книги. Ознайомити дітей з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, вчити уважно слухати дорослого, відповідати на поставлені запитання.

Матеріал: виставка книг.Хід заняття

Вихователь. Чи уявляєте, ви, діти, своє життя без книги? Дійсно, ми звикли до книг, але рідко думаємо про них, як про великий скарб. А книга — надійний засіб передачі знань від покоління до покоління. Погляньте ж на свої книги. Вони яскраві та красиві, цікаві та привабливі. Але чи знаєте ви, як створюються книги? Над створенням книги працюють вчені. Вони пишуть рукопис і приносять його у видавництво. Там над ним працюють редактори, художники, дизайнери. Вони готують рукопис до друку. А тим часом в інших місцях кипить робота — потрібен папір, щоб надрукувати книгу. Іде заготовка лісу для переробки його на папір, але ліс — ще не папір. На паперових фабриках люди перетворюють деревину на білий папір. Починається робота в типографії, які повинні надрукувати багато книг.

54

Ось який довгий шлях проходить книга, перш ніж потрапити до нас. Кожен із вас багато разів тримав у руках книжку, але мало хто замислювався над тим, з яких частин вона складається, для чого потрібен той чи інший її елемент і як, узявши книгу до рук, ще не знаючи її змісту, не читаючи ані сторінки, можна визначити, для кого вона призначена, хто її автор, з якого міста і в якому році прийшла до вас, хто малював малюнки, з яких окремих віршів, оповідань, казок вона складається… Практична робота.Вихователь. Перед кожним із вас лежить книжка. Візьміть її в руки. Зараз ми визначимо елементи книжки, яку ви тримаєте у руках. Перший елемент — це обкладинка. Вона захищає книжку від пошкоджень, надає їй ошатного вигляду. Складається вона з передньої та задньої частини. На передній — можна знайти відомості про автора та назву книги. А якщо на обкладинці є ілюстрація, то приблизно можна визначити і зміст книги. Визначити за обкладинкою назву, автора та приблизний зміст книжки Другий елемент книги — титульна сторінка. На ній знаходиться прізвище автора, назва, місто, де надруковано книжку, рік видання та назва видавництва. Третій елемент книжки — це книжковий блок. Він складається з друкованих аркушів, які скріплені між собою.Вихователь. Подивіться кожен на свою книжечку. Покажіть її елементи. Практична робота. Намалювати титульну сторінку своєї улюбленої книги.

55

4.11. Тема. В пошуках казкиЗавдання. Розвитку мовлення та формувати

пізнавальний інтерес. Виховувати бережливе ставлення до книги, уміння цінувати людську працю, бажання більше читати. Розкрити дітям значення книги в житті людини;

Матеріал: книжка з чистими сторінками, «чарівні двері», кошик, матеріал до гри «Збери казку» (картки із зображенням фрагментів казки «Колобок»).Хід заняттяВиховательСонце загляда в віконце,І сміються дітлахи.Нам дарує книжку сонце,Де живуть наші казки. Вихователь розкриває книгу, а там порожні сторінки. Вихователь. Ой, погляньте, а де ж наша казка?Діти. Наша казка зникла.Вихователь. Чому вона зникла? (Варіанти відповідей дітей.)Вихователь. Наші діти останнім часом дивляться дуже багато мультфільмів, а казок майже не читають. Казка образилася й пішла від нас. Як же її повернути?Діти. Скласти ноуі казку. Пошукати у бібліотеці. Попросити її, щоб повернулася. Вихователь. Ми підемо на пошуки казки. Ви готові?Діти. Так, готові. Під музику діти крокують, підходять до «чарівних» дверей.

56

Вихователь. Щоб ці двері відчинилися, потрібно утворити слова дії протилежного значення. Наприклад, «зайти», а як сказати навпаки?Діти. «Вийти». Пари слів:• розв’язати — зав’язати;• забігти — вибігти;• залізти — злізти;• в’їхати — виїхати;• зачинити — відчинити;• одягнути — роздягнути.Вихователь. Ось і відчинилися наші двері. Що ще можна відчиняти?Діти. Кватирку, вікно.Вихователь. А що можна відкрити?Діти. Коробку, пенал, скриньку.Вихователь. А розгорнути?Діти. Книжку, цукерку, пакунок. Діти звертають увагу на сходи.Вихователь. Ці сходи приведуть нас до казки, але спочатку слід сказати, скільки яких сходинок.Діти. Одна біла сходинка. П’ять жовтих сходинок, дві зелених сходинки. Одна синя сходинка.ФізкультхвилинкаЗа казками ми пішли,Не одразу їх знайшли!Ніжками ми тупали,Кулачками стукали.Пам’ятають казки нас,Нахилились ми на «раз».А на «два» ми піднялись,

57

І за руки узялись.Всі по колу ми пішли.Наші казочки знайшли. Діти виконують відповідні рухи.Вихователь. Ці різнокольорові сходинки привели нас до кошика, в якому заховалися наша казка. І казка з’являться лише тоді, коли ви називатимете відомих казкових героїв пестливо. (Діти називають). Вихователь дістає з кошика картки та ігрові поля із зображенням казкових персонажів. Дидактична гра «Збери казку» Діти отримують набір картинок до казки, викладають картинки послідовно, відповідно до змісту казки і супроводжують свої дії розповіддю.Діти. Наша група вирішила, що це казка «Колобок». На картинках зображено бабусю, яка місить тісто для Колобка. Ось Колобок котиться лісовою стежинкою. Наступна картинка — Колобок із зайцем. Ось Колобок розмовляє з вовком. На цій картинці він зустрів ведмедя. А ось він сидить на носі у лисички.Вихователь. Вірно здогадалися – це казка «Колобок». Давайте пригадаємо героїв цієї казки.  Хто із героїв добрий (злий, хитрий, невпевнений, зухвалий, боязкий). Чому ви так думаєте?Вихователь. Діти, як ви гадаєте, а чи у всіх героїв казки був однаковий настрій? Давайте спробуємо його показати (діти передають настрій, емоції, рухи персонажів).— Як була заклопотана Бабуся, коли випікала Колобка?— Як зрадів Колобку Дідусь?— Який був настрій в Колобка, коли тікав від Баби та Діда?

58

— Покажіть, як зустрілися Колобок і Зайчик (Вовк, Ведмідь,  Лисиця).— Чи змінювався настрій у головного героя протягом казки? Як? Чому?— Заспівайте пісеньку Колобка весело, сумно, злякано…Вихователь. Діти,  пригадайте, чим закінчилась казка «Колобок»? Чи подобається вам такий кінець? Давайте спробуємо його переробити на більш добрий та повчальний. (Діти висловлюють свої версії)Вихователь. Молодці, чудово впоралися із завданням. Гадаю, Колобок буде тільки вдячний вам, малята, що  його пригоди так  гарно закінчилися! А на згадку про наше заняття я приготувала вам подарунки – картинки улюблених казкових героїв. Розфарбуйте їх і разом з друзями придумайте багато нових, цікавих казочок чи історій. Ніколи не забувайте, що казки – це наші друзі. Вони живуть в нашому серці, в нашій душі, у нашому розумі та уяві. Вигадуйте, міркуйте, фантазуйте – і казка ніколи вас не покине; буде завжди поруч, буде радувати і дивувати вас.  Вихователь. Нарешті наші казки з нами!Повертаємось ми ниніІз казкової країни.У казках герої чемні.Добрі ввічливі. Напевно,Ви такими будете,—Казки не забудете.Вихователь. Чому ви сьогодні вирушили на пошуки казки?— Які казки вам подобаються?— На кого з героїв казок ви хотіли б бути схожими? Чому?

59

4.12. Тема. З книгою дружитиЗавдання. Розвивати увагу, пам’ять, уяву, зв’язне

мовлення, мислення. Виховувати дбайливе, шанобливе ставлення до книги. Закріплювати і систематизувати уявлення дітей про книгу, її значення в житті людини. Імітувати читання казки за зоровими підказками (друдлами) для запам’ятовування змісту. Ввести в активний словник дітей слово – «друдли». Ознайомити дітей зі змістом слів: «інтерв’ю» та «кореспондент». Збагатити знання дітей прислів’ями, приказками про книгу. Вправляти дітей у відтворенні приказок та прислів’їв за їх початком та відгадуванні назв казок за епізодами.Матеріал: мікрофон, різні книги, аркуші з моделями для казки та графічні записи казки, дитячі вироби, малюнки, аплікації.

Хід заняттяЗаходять діти.Вихователь. Сонечко в віконце сяє – Вся природа оживає

Діток радісно вітає І усіх нас звеселяє!

Радіють сонечку малята,Усі дорослі, - мами й татаОдне одному всміхаються (діти

всміхаються)Кого зустрінуть, з тим вітаються!

Діти. Добрий день! (Сідають на стільчики). Прихід кореспондента дитячого журналу «Пізнайко» (кореспондент (це людина, яка задає різні запитання, які

60

цікавлять читачів журналу «Пізнайко») («Пізнайлик» представляється дітям, дорослим) – Добрий день! (діти відповідають: «Добрий день!») Мене звати Пізнайлик. Я дуже люблю дитячий журнал «Пізнайко», тож хочу поставити вам запитання:

Запитання до дітей: Чи любите ви розглядати книги? (Так я дуже

люблю розглядати книги) Чи є у вас в дома книги, дитячі журнали? Хто читає вам книги? Які книги ваші улюблені? (Казки, загадки,

абетка, розфарбовка).Вихователь. Спасибі тобі, Пізнайлику, продовжимо бесіду з дітьми після заняття.

Запрошуємо тебе до нас на заняття. Хто з вас, діти, хоче задати запитання нашим

гостям, тобто взяти інтерв’ю? (Декілька дітей з мікрофонами)

Питання гостям:1 – ша дитина: Чи читаєте ви своїм дітям книги?2 – га дитина: Які улюблені книги були у вашому дитинстві?1 – ша дитина: Чи дозволяєте ви дітям, брати самостійно книги?2 – га дитина: Чи малюєте ви малюнки до улюблених казок?

Вихователь. Спасибі діти за цікаві інтерв’ю з нашими гостями.(стук у двері)Вихователь. Дорогі діти! Сьогодні до нас завітав наш добрий друг. Відгадайте хто це?

61

Загадка: Мудра, правдива, Яскрава красива. Всьому навчає, Про цікаве розповідає. Багато сторінок має Дітей малюнками звеселяє.

Заходить дівчинка – «Книга» Книга. Добрий день діти! Діти. Добрий день!Книга. Завжди я у пригоді стану,

Моїх порад вам не злічить.Про мене кажуть всі не марно:Хоч і мовчить, та всіх навчить!

Вихователь. Вірні слова ти нам сказала. Книги по різному допомагають людям: одні навчають (демонстрація книги – підручника для школярів), інші розважають (демонстрація казок для дошкільників із яскравими ілюстраціями). Шановна гостя, у нас в групі теж є куточок книги. Запрошуємо тебе, разом з нами розглянути його:

Які книги тут у нас є? (діти перераховують) Як потрібно ставитися до книг? (діти розповідають:

Не рвати! Не малювати в книгах, а лише в розфарбовках! Не загортати кутики сторінок! Не розглядати книги на підлозі, а лише за столами, щоб не зім’ялась, не забруднилась, щоб ніхто не наступив і не пом’яв листків). Дидактична гра: «Закінчи прислів’я та приказки про книги»Вихователь. Хто багато читає, той багато…(знає);

Книга вчить, як в світі … (жить);Книга твій друг, без неї як без…(рук);Книга ключ до …(знань);

62

З книгою подружишся, розуму … (наберешся).

Вихователь. Бачиш, Книжечко, як діти багато всього знають, розповідають, а ще поважають і бережуть твоїх сестричок книг.

Крім цього наші діти ще полюбляють малювати ілюстрації до казок, а щоб краще запам’ятати і легше розповідати чи переказувати, ми придумали позначати персонажів спеціальними знаками – друдлами та розповідати казку за цими знаками.

Давайте розглянемо ці картинки – друдли, та пригадаємо, що вони позначають? (демонструє)

Яку казку про ведмедя і дівчинку ми знаємо?Діти. «Три ведмеді», «Маша і ведмідь».Вихователь. Давайте розглянемо та пригадаємо значення всіх картинок – друдлів.

Як ви вважаєте, для чого ми вчимося позначати казки? (діти: - Ядумаю, що так легше пригадати і розповісти казку).

63

ДІД ЛІС

РУКАВИЧКА МИШКА

ЖАБКА ЗАЙЧИК

ЛИСИЧКА ВОВЧИК

64

КАБАН ВЕДМІДЬ

СТРИБАТИ БІГАТИ

ХОДИТИ СОБАКА

ЗАГУБИТИ ТІКАТИ

Складання графічного запису казки.

Розповідь дітьми за графічним записом.

65

«Дід йшов лісом тай загубив рукавичку. Біжить мишка-шкряботушка, побачила рукавичку тай вирішила в ній жити. Пристрибала жабка – скрекотушка, А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

Коли біжить зайчик. Пристрибав до рукавички та й питає:— А хто-хто в цій рукавичці?— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти

хто?— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!— Іди!

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:— А хто-хто в цій рукавичці живе?— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та

зайчик-побігайчик. А ти хто?— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!— Та йди!

Аж йде вовчик — та й собі до рукавички, питається:— А хто-хто в цій рукавичці живе?— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-

побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? — Та я вовчик-братик. Пустіть і мене! — Та вже йди!Уліз і той. Де не взявся — біжить кабан. — Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто? — Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене! --- Йди!

66

Уліз і той. Йде ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-

побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

—А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?— Та якось будемо.— Та вже йди, тільки скраєчку!

Уліз і ведмідь.Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься. Коли це дід пригадав,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!» Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.» Ось так шановні гості наші діти вміють казки розповідати – сподобалось вам ( Книга, Кореспондент)

Дидактична гра: « Зякої це казки?» «Я по засіку метений. Я із борошна спечений. Я від

баби втік. Я від діда втік. То й від тебе втечу!» («Колобок»)«Мишка – за кицю, киця – за Жучку, Жучка – за

внучку, внучка – за Бабу, Баба – за діда, а дід…» («Ріпка»)«Не плач, діду, не плач, бабо! Знесу я вам яєчко.

Тепер не золоте, а просте…» («Курочка Ряба»)«Відімкнітеся, відчінітеся. Ваша мама прийшла,

молока принесла!» («Вовк та семеро козенят»)

67

«Піди провідай бабусю! Віднеси їй пиріжки і горщик масла» («Червона Шапочка»)Вихователь. - Чи сподобалось гостям на нашому занятті? (Книзі, Пізнайлику) - Що сподобалось вам діти найбільше? (Відповіді)Вихователь. Діти пропоную взяти інтерв’ю і у гостей.Діти. Як ви вважаєте, чи ми добре знаємо казки?

Як ви вважаєте, чи не даремно ви прийшли до нас на заняття?

Чого ви бажаєте дітям та вихователям нашої групи?Вихователь. Дякуємо за відповіді!

4.13. Тема. Книга твій друг і порадникЗавдання. Розвивати увагу, пам’ять. Виховувати

бережне ставлення до книг. Вчити дітей складати розповіді за ілюстраціями, збагачувати словниковий запас новими словами. Матеріал: ілюстрації до казок («Колобок», «Кривенька качечка», «Червона шапочка», «Айболить», «Маша та ведмідь»), книги, клей, серветки, ножиці, пензлики, підставки, клейонки, паперові смужки.Хід заняття ПсихогімнастикаДіти стають у коло на килимочку і вітаються один з одним використовуючи слова «Доброго ранку! Я вітаю тебе …»На фланеграфі розміщені ілюстрації із зображенням казкових героїв. Вихователь. Кого ви бачите на картинках? Вам знайомі ці казки? Назвіть героїв казок.

68

(Діти називають, з якої казки герої.)Вихователь. Діти, сьогодні до нас завітала незвичайна гостя. А хто це – відгадайте загадку. Дуже я потрібна всім:

І великим і малим.Всіх я розуму учу,А сама завжди мовчу. (Книга.)

Бесіда «Розкажи про книгу»- Як треба доглядати за книгами?- Чому не можна малювати в книжках?- А якщо книга не дуже нова і надірвалася, що треба

зробити?- А навіщо нам потрібні книги?- Які ви знаєте прислів’я про книги?Діти. Одна книга багатьох розуму навчить. Книга вчить, як на світі жить. Хто багато читає, той багато знає.Вихователь. Так, цього нас вчить книга. Подивіться, на нашій книжковій поличці всі вам добре відомі книжки. Вони стоять рівненько, охайно, ви дуже добре з ними поводитесь. Книги заслуговують великої поваги! Але трапляються такі випадки коли діти не вміють, не знають як правильно поводитися з книгами. Ось і сьогодні я знайшла книгу на лаві біля дитячого садочку і принесла її до групи. Ця книга потребує допомоги. Стук у двері, заходить дівчинка Маринка.Маринка. Добрий день, дітки! Я дівчинка Маринка. Я шукаю свою книгу яку загубив мій братик Сергійко. Ой, а ось і вона! А що це за вигляд у неї: вся розтріпана, брудна. Що ж мені робити? Це моя улюблена книга.

69

Вихователь. Діти чим ми можемо зарадити дівчинці? Що треба зробити, щоб полагодити книгу?

Діти висловлюють свої припущення.Вихователь. Так, Маринко, ми допоможемо тобі вилікувати книгу. А спочатку виберемо матеріали які, потрібні для «лікування» зіпсованої книги. Дидактична гра «Казкова лікарня»На столі розкладені предмети, паперові смужки, серветки, клей, пензлики, стаканчики для клею, дзеркало, м’ячик, кубик. Діти вибирають потрібні предмети.Вихователь показує як потрібно смужку паперу, наклеювати на сторінки книги.Самостійне виконання роботи дітьми.Вихователь. Ось і полікували твою книгу Маринко! Бережи, піклуйся про неї і братику розкажи як потрібно поводитися з книгами. Книга – добрий друг, Книга знає все навкруг: Про старі й нові країни, Космос та морські глибини. Дружба з книгою - це свято: Не було б її у нас, Ми не знали б так багато Про новий і давній час.

Маринка. Я дуже вдячна вам, діти, за те що ви полікували книгу. Тепер ми з братиком зможемо прочитати в ній цікаві казки. До побачення діти.Вихователь. Що цікавого ви дізналися сьогодні? Хто звернувся до нас за допомогою? Ви чудово виконали завдання. Дякую.

70

4.14. Тема. Книги-мандрівниці

Завдання. Розвивати вміння добирати за кольором, довжиною паперову стрічку відповідно до книжки; виховувати доброзичливість, зосередженість під час виконання роботи. Стимулювати у дітей бажання допомагати тим, хто цього потребу. Матеріал: книжки, в яких були порвані сторінки, різнокольорові стрічки, ножиці, клей, серветки, пензлики, прислів`я, велика кольорова книжка із вставними обличчями (весела та сумна), кульки, вірші.Хід заняття.Діти граються. Чути плач.Вихователь.   Діти, ви щось чуєте? Що це? (Всі оглядаються. Із-за ширми з`являється книга)Так це ж книжка! Книго, чому ти засмучена?

Книга. Та зі мною все гаразд. А з моїми подружками-книжками лихо!Нерозумні малюки –Їм обшарпали бокиЩе й сторіночки порвали,Коли їх розглядали.І тоді ми кульки віднайшли,І полетіли на них не знать куди.Довго-довго ми літали,Непомітно ось до вас попали.Вихователь. Люба книго, ви правильно зробили, що завітали до нас. Адже серед наших діток – нікчем немає.Книга. Справді немає? А нам здається, що всі діти однакові.

71

Вихователь. Ні, люба книго, не всі діти однакові. Ось поглянь (діти сідають на килимок, а вихователь роздає сигнальні картки – проводить гру «Скажи кольором»).Ситуації: —   Брати книгу брудними руками; —   Читати книгу під час вживання їжі; —    Вчасно повертати книгу до бібліотеки;малювати у книжках; —    Охайно ставити книжки на поличку; —    Підклеювати книги, якщо вони того потребують; —    Битись книжками.Книга. Молодці! Я бачу, що ви дійсно чемні та виховані діти (Вихователь підзиває до себе дітей, збирає картки і тихо запитує).Вихователь. Як ви вважаєте, чи можемо ми якось допомогти книжечкам?Діти. Підклеїти.Вихователь. Отже, не плач, люба книжко, діти полікують твоїх подружок трішки.Книга. Якщо можливо це, то будь ласка! (Подає  «хворі» книги вихователю, діти сідають за столи. З чого ж слід розпочати роботу? (діти розповідають про послідовність роботи). Після закінчення роботи «вилікувані» книги кладуть на один стіл.Вихователь. Ось, книжечко, твої подруги вилікувані, але ще трішки кволі після хвороби, тому ще слід їм полежати (вихователь наголошує про охайність (неохайність) виконаної роботи).Так, дійсно, ми зробили гарну справу. Погляньте, навіть книжечка стала якою веселою, адже гарна справа впливає і

72

на настрій. А ви який маєте настрій? (Діти посміхаються один одному)Вихователь.  Але все ж таки, чому книги треба берегти? (діти відповідають прислів`ями) —    Книга вчить як на світі жити. —    У Землі супутник Місяць, а у людини – книги. —    Золото добувають із землі, а знання із книги.Дійсно, книга нам всім відкриває двері у світ цікавого, незнаного.Вихователь. А чи хочеться вам, діти, щоб ці книги стали мешканцями нашої групи. А де ж ми їх поселимо у групі? (У куточку книги) Тому давайте запропонуємо це книгам (Одна дитина підходить до книжки і пропонує залишитись у групі).Книга. Безмежно ми вам вдячні! І за вашу вправну працю хочемо подарувати кульки, завдяки яким ми сюди потрапили. І щоб ваше життя, малята, було таке різнобарвне, веселкове, як ці кульки, а потяг творити добро ніколи не згасав  (Діти дякують).Вихователь бере книжку і разом з дітьми несуть її у куточок книги.Вихователь. Ми сьогодні зробили добре діло. Адже допомагати тим, хто потребує – це вчинок, який заслуговує поваги і шани від оточуючих. І ви попрацювали на славу. Тому для вас настав час відпочинку.

4.15. Тема Чому потрібно берегтикнигу та іграшки

Завдання. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати економне, бережливе ставлення до

73

продуктів праці людей, до цінного джерела знань - книги. Закріпити знання дітей про книгу та її значення у житті людини. Продовжувати формувати розуміння, що до книги треба ставитися бережливо. Формувати навички такого ставлення, уміння ремонтувати книжки.

Матеріал: куточок «Бібліотека», ілюстровані книжки, вірш С. Маршака «Що ми саджаєм, саджаючи ліс».

Хід заняттяВихователь пропонує дітям відгадати загадки: Дерево – не дерево, А листи має, Той буде мудрим, Хто їх добре знає. ( Книжка) Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книжка) Вихователь. Так, діти, правильно це книжка. Запитання до дітей:

- Для чого потрібні книжки? - Назвіть, які книжки ви знаєте? - Які улюблені книжки?

Сьогодні ми відправимось до куточка «Бібліотека» в нашій групі. Там ви побачите багато книжок. Вони яскраві та гарні. Але щоб книга прийшла до нас такою гарною, потрібно людям багатьох професій над нею попрацювати. Пише твори письменник, ілюструє, створює малюнки - художник, друкує – друкар. Вихователь нагадує дітям, що для виготовлення книжки потрібен насамперед папір. Про це діти можуть дізнатися з вірша Самуїла Маршака

74

«Що ми саджаєм, саджаючи ліс». Що ми саджаєм, саджаючи ліс? Крила, щоб в небо літак нас поніс; Парту і зошит, І ручку, й пенал, Книжку, лінійку, газету, журнал. Що ми саджаєм, саджаючи ліс? Пущу, де жив би і заєць, і лис; Пущу, де в білки малята в дуплі І дятли вистукують дріб на гіллі. Виховател.: Діти, як ви вважаєте, чи подобається книгам бути в нашій групі? Бо, виявляється, не всюди книжки почувають себе добре. Ось послухайте одну сумну історію «Не брудни книжки!» Це була чистенька книжка, А тепер брудна вже стала. Може киця, може мишка Уночі її читала. Чуєш, кицю, чуєш, мишко, Не годиться так робити! Як читати хочеш книжку, Спершу лапки слід помити. Запитання до дітей:

- Чи зручно читати брудну книжку? - Чи зручно читати книжку, яка порвалася? - Що треба робити, щоб книжки жили довго? - Як ви розумієте вираз «берегти книжку»?

Два лікарі. Вели розмову два дружки: Я хочу лікувать книжки. Візьму я клей, візьму папір, І стану лікарем, повір. — Я лікар теж — тобі скажу,

75

Та все роблю без клею. Я просто книжку бережу, Дружити вмію з нею. Вихователь разом з дітьми робить висновок, що потрібно бережливо та охайно ставитися до книжок. Не бруднити, не рвати, не малювати, не писати в книжці, не загинати сторінок. А якщо книжка порветься, потрібно вчасно її підклеїти. Дошкільнят підводять до висновку: книга – це ціннісне джерело знань, бережно користуючись нею, ми економимо працю людей та матеріали, заощадивши які, можна виготовити нову цікаву книжку.

4.16. Тема. Вчимося любити книгу і

навчатися по ній

Завдання. Розвивати мовлення, інтелект і почуття дитини. Виховувати дбайливе ставлення до книги, як до одного з найкращих  дарунків. Дати елементарне поняття про виникнення  книги, її значення  в житті людей. Учити розглядати малюнки на обкладинці за ними здогадуватися, про кого (про що) буде розповідатися.Матеріал: дитячі книги, проектор, слайди, загадки, мікрофон.Хід заняттяВихователь. Діти, погляньте  уважно і скажіть, що змінилося в нашому ігровому куточку? (Відповіді дітей).Вихователь. Так, з’явилося дуже багато книжок, ніби в книжковому магазині.

- А ви були в книжковому магазині? - Пригадайте що ви там бачили? - Які книги?

76

- Про що ці книги? - Навіщо так багато книжок? (Відповіді дітей).- Діти, як ви думаєте про що ми будимо з вами

говорити сьогодні? (Відповіді дітей).Вихователь. Так ми дійсно будимо говорити про книги і дізнаємося про них значно більше. Не даром говорять що книга — джерело знань і я нещодавно прочитала історію створення книги. Послухайте цю історію. Історія книги. В давні часи книжок не було, бо люди ще не вміли їх робити. Давайте зараз з вами переглянемо на чому ж їх писали раніше (Перегляд слайдів через проектор. Клинопис і письмо на шкірі). Щоб зберегти інформацію про якісь значні події, наші предки створювали малюнки, позначки на камені. Робили це спеціальними інструментами, бо камінь дуже твердий. Пізніше, навчилися обробляти шкіру і писати на ній спеціальними чорнилами. (Показ слайдів). Минуло багато часу коли книжки стали робити з паперу, який виготовляють із дерева. Діти, так на чому люди писали в давні часи?Вихователь. На наших поличках розмістилося безліч книжок. Які книжки вам найбільше подобаються? Звичайно, більшості з вас подобаються казки. Зараз я і перевірю, чи добре ви їх знаєте? Я читатиму загадку, а ви маєте назвати назву казки.Хто утік від баби з дідом,-Не міг сидіти на вікні.Зустрів у лісі різних звірівІ кожному співав пісні(Казка «Колобок»)Знайшов півник колосок

77

Змолов борошна мішокСпік негайно у печіПиріжки та калачіМишенят не пригощавБо жоден з них не помагав(Казка «Колосок»)Вигнав дід козу із хатиТа й пішла вона блукатиВ зайця хатку відібралаВсі козу ту виганялиРак козуню ущипнувЗайцю хатку повернув(Казка «Коза дереза»)Сидить півник на печіЇсть смачненькі калачіТут лисичка прибігаєШвидко півника хапаєБіжить котик рятуватиВ лиски півника забрати(Казка «Котик і півник»)Я бичок — третячокСолом’яний у мене бочокМене з соломи дід зробивБік смолою засмолив(Казка «Солом’яний бичок»)Вихователь. Погляньте як книги розмістилися на наших поличках: стоять рівненько, гарненько, в один рядок і чекають коли їх візьмуть допитливі дітлахи. Діти, як ви думаєте чи можна, не читаючи, здогадатися про що написано в книзі? (Відповіді дітей)

78

Звичайно можна. Тому що кожна книга має свою обкладинку і по малюнку на ній можна зрозуміти, про що написано в книзі. Хто малює на обкладинці та в середині на сторінках малюнки? (Художник) Гра «Відгадай твір за назвою малюнка»Діти беруть по одній книжці і відгадують за малюнком про що в ній написано. Вихователь показує книжку Н.Забілої «Абетка» .

- Чи пам’ятаєте ви цю книжку?- А що ми з неї вивчали? (Діти читають вірші)

Вихователь. Зрозуміло що кожному хочеться читати книжку цікаву, яскраву, новеньку, охайну  і мабуть ніхто не хоче брати до рук книжку брудну, з пом’ятими, порваними та обписаними олівцями сторінками. Тому з книжками як треба поводитися? (Відповіді дітей)От зараз ми це й перевіримо.  Гра «Так» чи «ні».

- Чи потрібно любити книжки?- Чи можна бруднити книжки?- Чи можна розглядати малюнки в книжках?- Чи можна рвати сторінки?- Чи можна підклеювати та ремонтувати книги?- Чи потрібно ставити книжки на поличках?- Чи можна обмальовувати книжки?- Чи потрібно книги берегти?

Вихователь. Діти, що нового і цікавого ви сьогодні  дізналися про книги? Чи захочете ви створити разом з батьками домашню бібліотеку, щоб завжди у вас були книги в порядку?В кінці заняття діти під музику В.Гвоздій«В кожнім домі в кожній хаті», розмальовують в книгах – розмальовках.

79

5. Свята та розваги з дитячою книжкою5.1. Тема. Свято книги

Завдання.  Розвивати увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати шанобливе, дбайливе ставлення до книги, і інтерес до неї. Активізувати у мовленні дітей слова, пов’язані з літературою, прислів’я та приказки про книгу.Матеріал: різні книги, окуляри, пензлик, палітра з фарбами, мобільний телефон, друковані аркуші з уривками казок, дитячі малюнки, медаль з написом «Головний редактор», костюми (для дорослого — міліціонера, для дітей — Незнайка, ворони).Хід Вихователь. Дорогі діти! Сьогодні до нас завітає наш добрий друг. Послухайте, будь ласка, загадку й відгадайте, про кого йдеться.Бачить — не бачить,Чути — не чує.Мовчки говорить,Дуже мудрує.Хто ж така —Мудра, правдива,Добра, розумна І жартівлива?Вихователь. Правильно, це Книга! Тож запрошуємо її до нас на свято! Під оплески заходить дитина, тримаючи у руках розкриту книгу та говорить від її імені.КнигаЗавжди я у пригоді стану,Моїх порад вам не злічить.Про мене кажуть всі не марно:Хоч і мовчить, та всіх навчить!

80

Діти читають вірш С. МихайловаВ кожнім домі, в кожній хатіУ містах і на селі,Хто навчився вже читати,Має книжку на столі.Дружба з книгою — це свято,Не було б її у нас,Ми не знали б так багатоПро новий і давній час!І малесенька дитина.Що не вмієш ще читати,Ледь колисочку покине –Просить книжку показати.Книги дружать з дітворою,Полюби їх у житті –І улюблені героїБудуть друзями в путі!Сторінки книжок завітнихВсіх нас доброго навчать —Працювати і учитись,І Батьківщину шанувати!Вихователь. Книги по різному допомагають людям: одні навчають, інші — розважають, ще інші — дають поради в різних життєвих ситуаціях. Якісь книги розкривають нам таємниці світ природи рідного краю, а якісь — цілого Всесвіту. Скільки у людей потреб — стільки й різних книг. У кожному місті, містечку й селі є будинок де зберігається дуже багато різних книг. Там можна взяти кілька з них на певний час додому, почитати і повернути назад у належному стані. Що це за місце? (Бібліотека). Ми вже почали збирати свою бібліотеку в групі й удома. Однак, ви

81

пам’ятаєте, що домашня бібліотека створюється не за день і не за рік, а протягом усього життя. Книжки дарують родичі, батьки купують їх у книжкових магазинах. До речі, як вони називаються? (Книгарні). Добре, якщо книжки в бібліотеці, навіть домашній, зберігаються в певному порядку, все на окремих полицях: казки, оповідання та науково — пізнавальна література, яка знадобиться в школі.Діти розповідають про свої домашні бібліотеки, про те як створювали бібліотеку в дитсадку.ДитинаКниги, книги на полицях.Завше тихо поміж книг.Та яку ти не розгорнеш –Щось цікаве в кожній з них…(Ю. Ванаг)Діти виконують «Пісеньку про книжку» Книга. А чи знаєте ви, друзі, як я народилася? Багато людей сумлінно працювали, щоб я була гарною, цікавою і корисною.Хто створює книги?По черзі виходять діти, що виконують ролі людей різних професій, причетних до створення книги.Письменник (в окулярах, з ручкою і зошитом)Я — письменник, автор тексту,Автор задумів, ідей.Я пишу цікаві твориДля дорослих і дітей.Художник (тримає пензлик та палітру з фарбами)Я — художник, я малюю Ілюстрації для книг,

82

Фарбами розповідаю,Про усе, що йдеться в них.Редактор (має в руках стос паперів з надрукованими текстами)Я — редактор.Тексти всіЯ перевіряю,Помилки й неточностіУважно виправляю.Художній редактор (має медаль з написом «Головний редактор»)Я — редактор головний,Мій обов’язок святий –Видавництвом керувати,Працю всіх перевіряти,І лише найкращі твориВ світ книжковий випускати.ДрукарЯ для вас книжки друкую,Отже, звуся я друкар.Поставляю в магазиниТільки якісний товар!        Книгар (тримає 5-6 книжок)Я працюю у книгарні,За прилавком я стою,Читачам книжки чудовіІз любов’ю подарю!Вихователь. Бачите, діти, скільки людей працює, щоб книга могла потрапити до ваших рук! Нумо щиро подякуємо їм за таку важку та копітку працю!

83

Всі учасники свята утворюють коло, дитина — книга стає в центрі, всі виконують «Танок дружби» (муз. та рухи музкерівника).Скарги вирваних сторінокВихователь. Знаєте, діти, поки ви танцюєте та розважаєтесь, у школі, що неподалік від нас, панує страшна епідемія. (Тримає мобільний телефон біля вуха). Мені саме телефонує директор цієї школи. Каже, хворі не плачуть, ні на що не нарікають, лише тихенько лежать та чекають. Лікарі беруть ножиці… Невже будуть робити операцію? Мабуть ні, адже у них в руках з’являються ще клей, білий папір та шматочки чистої тканини. Про яких же хворих ідеться? (Про книги). Школярі не берегли книг: малювали в них, загинали, а часом і виривали сторінки. Тепер доводиться їх рятувати.Заходять діти — «сторінки», в руках кожен тримає аркуш паперу, на якому великими літерами написано фразу з певної казки.Перша сторінкаЯ — вирвана сторінка,Втекла я щойно з школи.До учнів не вернусяНізащо і ніколи.Друга сторінкаНас дуже ображали,Ніяк не цінували!Третя сторінкаМене ж іще й помалювали,Немов моїх малюнків мало!Четверта сторінкаА на мені — грубе слово

84

Не потерплю я більш такого!П’ята сторінкаА з мене хлопчик ВасяЛітак зробить старався.Втекла до вас, малята,Я захисту шукати!Шоста сторінкаВсіх нас із казок забрали,Поверніть, будьте ласкаві.Дидактична гра «З якої це казки?»Вихователь зачитує уривки, написані на сторінках, діти відгадують назви казок. «Я по засіку метений. Я із борошна спечений. Я від

баби втік. Я від діда втік. Той від тебе втечу!» («Колобок»).

«Мишка — за кицю, киця — за Жучку, Жучка — за внучку, внучка — за бабу, баба — за діді, а дід…» («Ріпка»).

«Не плач діду, не плач, бабо! Знесу я вам яєчко. Тепер не золоте, а просте…» («Курочка ряба»).

«Відімкніться, відчиніться. Ваша мама прийшла, молочка принесла!» («Вовк а семеро козенят»).

«Піди до бабусі, довідайся, як вона почувається, бо мені передавали що вона нездужає. Віднеси їй пиріжки і цей горщечок масла…» («Червона шапочка»).

На ньому був яскравий блакитний капелюх, жовті штанці та помаранчева сорочка із зеленою краваткою. У Квітковому місті ніхто більше не полюбляв таких яскравих барв у одязі» («Пригоди Незнайка та його друзів»).

85

Книга. Цікаво, а чим сам Незнайко вміє читати?Забігає дитина, яка виконує роль Незнайка.НезнайкоХто це вигадав про мене:«Не читав Незнайко книг!»?Я читаю їх щоденно,«Проковтнуть» немало встиг.Без затримки, без зупинкиПрочитав я всі книжки –Від картинки, до картинки,Ну а потім навпаки!

Вихователь. Молодець, Незнайко! Але, на жаль, не всі діти так люблять книги. Із сусідньої школи втекли сторінки з книжок, яких ображали діти. Вони не хочуть повертатися. Що ж нам тепер робити? От і сторінка з книги про твої пригоди теж тут. (шоста сторінка махає незнайкові рукою та вітається з ним).

Незнайко. Я переконаний, що не всі учні такі погані. Більшість із них — добрі, охайні та ввічливі діти, які дбайливо ставляться до книг. Як же вони зможуть прочитати казки, якщо бракуватиме сторінок?Вихователь. Сьогодні у школі санітарний день. Діти рятують понівечені книжки і повертають їх до життя. (Звертається до «сторінок»). Гадаю, вони шукають вас.Заходить поліцейський (дорослий у костюмі).Поліцейський. Доброго дня! Учні школи звернулися до мене із заявою. Вони розшукують сторінки книжок, які зникли в невідомому напрямку. Школярі дуже шкодують про свою поведінку, просять вибачення й обіцяють, що віднині любитимуть і поважатимуть усі книжки.

86

Друга сторінка. Ми тут!Третя сторінка. Добре, ми повернемось. Однак (звертається до дітей), малята, просимо вас добре запам’ятати прості правила дружби з книгами, щоб не трапилося й з вами такої прикрої пригоди, як із цими школярами.Правила дружби з книгамиЧетверта сторінка. Сторінки не загинайте!П’ята сторінка. Є закладки — пам’ятайте!Шоста сторінка. Обкладинки надягайте!Перша сторінка. Під час їди не читайте!Друга сторінка. Брудними руками нас не беріть!Третя сторінка. Тоді ми з вами будемо дружить! Усі разом виконують пісню «Нам без книг ніяк не можна» В.Шаповаленка на сл.. на слова З.Бичкової. Дидактична гра «Закінчи прислів’я і приказки про книгу»

Вихователь. Книгу здавна шанували у нашому народі. Недарма існує так багато мудрих приказок та прислів’їв про неї. Нумо їх пригадаємо.

Педагог читає початок прислів ’я чи приказки, а діти закінчують. Хто багато читає, той багато … (знає). Книги — ключ до… (знань). Розум без книги, що птах без… (крил). Книга вчить, як на світі… (жить). 3 книгою подружишся, розуму … (наберешся). З книгою жити — з добром… (дружити). Книга — твій друг, без неї, як без… (рук). День без книги, що обід без… (хліба).

87

•            Книга — джерело., (знань).Книга. Молодці, діти. Бачу, ви любите й шануєте книгу. Пам’ятайте й надалі, що вона — ваш надійний друг і порадник. Тож, якщо хочете з кимось поговорити — зверніться до книги. Якщо ви занудьгували — візьміть книгу. Якщо хочете отримати пораду — відшукайте її у книзі. Якщо прагнете знайти відповіді на всі свої запитання — подружіться з книгою.Діти читають віршМій друже й супутнику,Книго моя,Завжди на дозвіллі,Де ти — там і я.Ми добре з тобоюПроводимо час.Чудова розмоваЛлється у нас.Навчаєш відважним,Правдивим рости,Любити природу,Свій край берегти.Ще змалку тобоюЯ звик дорожити.З доброю книгоюДобре і жити!1-а ведуча. Багато чудес створили люди в давнину: єгипетські піраміди, висячі сади Семіраміди, маяк на острові Форос та інші. Є ще одне, не менш дивовижне чудо світу. Воно всім нам відоме. Але ми так звикли до нього, що майже не замислюємося над його цінністю. І це – книга.

88

З моменту появи на світ людина починає вчитися. Вона вчиться ходити, говорити, розуміти довкілля і людей.Книжка – добрий, мудрий друг,Адже знає все навкруг:Про старі й нові країни,Космос та морські глибини,Хто нам написав «Кобзар»,І який де правив цар,З чого зроблене намисто,Чим славетне наше місто... А чи знаєте ви, як створювалась книжка раніше? Вони переписувались від руки, тому на виготовлення одного рукопису йшло 5-7 років. Писали загостреною паличкою на папірусі, бересті, пергаменті (телячій шкурі). Переписані книги прикрашалися малюнками і зшивались дерев'яними палітурками, обтягувалися шкурою, щоб довше зберігались. Обкладинки прикрашалися коштовним камінням, золотом та срібними застібками. Переписувач не міг зробити помилки, бо це вважалося гріхом перед словом, істиною, а значить, і перед Богом. І ставлення до книги було відповідним. При наближенні ворога люди ховали не тільки хліб, а й книги. А чи задумувались ви, діти, скільки могла коштувати така книга? Рукописи книг коштували дуже дорого. Один примірник можна було обміняти на табун коней, стадо корів і т.ін. Про книгу склали багато прислів'їв:«Книга вчить, як на світі ...» (жить)«Хто багато читає, той багато ...» (знає)«Читання – ось краще ...» (навчання)«З книгою подружишся – розуму ...» (наберешся)

89

«Книга допоможе в труді – виручить в ...» (біді)«Книга – твій друг, без неї, як без ...» (рук)2-а ведуча. Біля витоків писемного слова і початку історії нашої книги стояли дві величні постаті – два апостоли науки – Кирило та Мефодій. Це вони перші склали абетку, яку потомки назвуть «кирилицею».1-а ведуча. Невблаганний час доніс до наших днів не так багато стародавніх книжок і свідчень того, як розвивалася книга на території нашої країни. І все ж із упевненістю можна сказати, що книга ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Ми перегорнули лише кілька сторінок з історії появи української книги, без якої неможлива розмова про неї. Книга відіграє надзвичайно важливу роль у нашому житті.Нас поведе вона у мрію,Щоб розпізнати суть буття.Прийдешні нам шляхи відкриєІ стане школою життя.2-а ведуча. «Книжка – найбільш складне і велике чудо з усіх 12 чудес, створене людством на шляху до щастя», – писав Максим Рильський. Без книги не можемо ні жити, ні вчитися, впевнено іти до розумного майбутнього.1-а ведуча. Книжка допомагає пізнати себе, розуміти світ, що вас оточує. Вони відкривають нам небачені обрії, ви доторкнетесь до історії народів, до таємниць Всесвіту, природи і життя.Увійшли ми обережноУ країну цю безмежну.Скрізь полиці – аж до стелі,А на них – байки веселі.Хочеш – вірші, хочеш – казку,

90

Вибирай собі, будь ласка!2-а ведуча. Книга не тільки навчає, а й виховує нас. Читаючи, ми отримуємо естетичну насолоду, стаємо розумнішими, добуваємо знання, стаємо цікавими співрозмовниками.Упродовж усього життя ми звертаємось до книги.1-а ведуча. Людина, яка любить читати – щаслива людина. Довкола неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.2-а ведуча. І ці друзі – книги... І всі вони вчать нас відрізняти хороше від поганого, поважати добро, правду і боротися зі злом та кривдою.До нас сьогодні завітала Королева Книга.Королева. Я знаю, що ви, діти, любите казки, захоплюєтеся їхнім щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв. Вам розказували їх бабусі, читали батьки, ви дивилися їх по телевізору. Давайте проведемо невеличку вікторину «Чи знаєте ви казки?».1-а ведуча. У нас визначилися дві команди: «Колобок» і «Рукавичка». (Кожна команда має свою емблему).Нам потрібно вибрати журі, яке буде оцінювати відповіді команд.(Ведучий викликає капітанів команд і ставить їм питання).Для капітана команди «Рукавичка».

1. Скільки звірів помістилося в рукавичці, яку загубив дід?

(7 – мишка-шкряботушка, жабка-скреготушка, зайчик- побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь- 13 набрід).

Для капітана команди «Колобок».91

1. Скільки звірів зустрів по дорозі Колобок? (4 – Зайчик-лапанчик, вовчик-братик, ведмедик, лисичка).

Спільне запитання для обох капітанів. Хто швидше дасть правильну відповідь.

1. Скільки героїв-персонажів витягало ріпку? (6 – дід, баба, внучка, собачка, котик, мишка).

(Журі підводить підсумки першого конкурсу капітанів).Члени команди підходять по одному до столу, беруть предмет (на вибір), називають його і казку, в якій він згадується.

1. Колиска – «Івасик-Телесик».2. Яйце – «Казка про Курочку Рябу».3. Солома – «Солом'яний бичок».4. Пір'я – «Кривенька качечка».5. Чоботи – «Батьківські поради».6. Тарілка – «Лисиця і Журавель».7. Пиріжки – «Лисичка-сестричка і Вовк-

панібрат».8. Сопілка – «Іванко – цар звірів».9. Стріла – «Царівна жаба».10. Колосок – «Колосок».11. Рукавиця – «Рукавичка».12. Пшениця – «Півник і двоє мишенят».13. Лозини – «Сім лозин».14. Ніж – «Коза-Дереза».15. Горох – «Котигорошко».16. Бинт – «Айболить».17. Лійка – «Ріпка».18. Глечик – «Лисиця і глечик».

Ви обіцяли берегти і шанувати книги.92

Я – книжка! Я – товариш, твій.Ти берегти мене умій!Зроби закладки, їх вкладай,Мене папером обгортай.

2-а ведуча. У кожного із вас різні вподобання. Адже, мабуть, немає такого дня, щоб ви не гортали якогось журналу, газети чи книги. Треба знайти жанр книги, який вам ближчий: казки, пригоди, фантастика, детективи, історичні книжки, книги про природу, поезію і т.д. Сподіваємось, що ми будемо зустрічатися з вами частіше і допомагатимемо вам відшукати ваші улюблені книжки. Чекаємо вас у храмі книги кожного дня. До зустрічі!

5.2. Розвага: «Книга твій друг і порадник»Завдання. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу. Виховувати ынтерес та бережне ставлення до книги. Активізувати у мовленні дітей вірші, прислів’я та приказки про книгу.Матеріал:Хід (До залу забігають діти і стають півколом.)

Дорогі мами й тата!В нас сьогодні книжки свято!Разом будем відзначатиКнигу - друга шанувати!

Пісня « Пісня про книжки » ( Діти сідають на стільчики.)Вихователь. Хіба знайдеться серед вас такий ,який би не любив книжок, у яких так багато барвистих малюнків?

93

Кожна книжка - це мудрий, чесний друг. Книжки ведуть нас у дивовижний світ, знайомлять з прекрасними людьми. Читаючи книгу, й самі стаєте розумнішими, сильнішими, добрішими. Розкриєш першу-ліпшу - опинишся у далекій казковій країні. Ну як не любити книжки!?

Мій друже й супутнику, книго моя,Завжди на дозвіллі де ти - там і я.Ми добре з тобою проводимо час,Чудова розмова триває у нас.

З тобою шляхи пролягають моїВ найдальші віки і найдальші краї.Ти вірності й дружбі навчаєш мене,Говориш про зле, про смішне та сумне.

Про далі небесні, про надра земні,-З тобою усе зрозуміле мені.Навчаєш відважним, правдивим рости,Любити природу, свій край берегти.

В книжках вірні друзі, герої живуть,І пам’ятаю, як кожного звуть.Прочитаних книг виростає сім’я,Все більшає з книгами дружба моя.

Відмалку тобоюЯ звик дорожить.Без доброї книгиМені не прожить!Вихователь. А давним-давно на землі не було книжок,бо

94

люди, ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені,стіни печер. Писали на всьому, бо ще не було ані паперу, ані ручок, ані олівців. Далі люди почали писати на мокрій глині, яку потім сушили та випалювали на вогні. З часом навчилися робити зручні та легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. Люди шукали дешевший і простий матеріал для книги. І таки знайшли. Це був папірус - болотяна рослина. Писати на стеблах папірусу було зручно, але через кілька років папірус пересихав і руйнувався. Справжній папір, на якому ми з вами пишемо зараз люди навчилися робити 2000 років тому. Спочатку книги переписували від руки. Минуло багато часу, поки з’явилися друковані книжки.(1574р.) Зараз папір виготовляють з деревини, а книги друкують на книжкових фабриках. З маленького деревця виростає велике дерево. Потім його треба спиляти, обробити на заводі, зварити паперове тісто, з якого згодом виготовити папір. Далі скласти вірші,оповідання, казку, намалювати ілюстрації, надрукувати їх. От бачите, скільки всього треба зробити, щоб подарувати нам цікаву книжку!

В кожнім домі, в кожній хаті –У містах і на селі,Хто навчився вже читатиМає книжку на столі.

Дружба з книгою - це свято.Не було б його у нас,Ми б не знали так багатоПро новий та давній час.

95

Все ми в книзі знайдемоКращої не знаємо,Доброї та вірноїПодруги малят!

Книгу зрозумілую,Доброю, сміливую,І дівчатка, й хлопчики –Хочуть всі читать.

Книги дружать з дітворою,Полюби їх у житті – І улюблені героїБудуть друзями в путі.Вихователь. Уявіть собі, діти, що одного дня зникла вся друкована продукція. Уявили? Так от, ми з вами не зможемо дізнатися, який сьогодні день, місяць, рік, не зможемо прочитати про новини, які відбуваються в світі. Всі будуть неписьменними, адже зникнуть всі букварі, всі підручники, ніхто не зможе вчитися. А ми ж так любимо казочки!

Казок чимало є на світіІ веселих, і сумних

Хіба можемо прожитиМи без них?

Гра « Відгадай казку »1. Я - бичок-третячок Солом’яний в мене бочок

96

Із соломи дід зробивІ смолою засмолив.

2. Вигнав дід козу із хати,Тай й пішла вона блукати.В зайця хатку відібрала,Всі козу ту виганяли.Рак козуню ущипнув –Зайцю хатку повернув.

3. Загубив дід рукавичку, Рукавичку-невеличку.

Звірі в неї поховались,Бо морозу налякались.Так вже тісно їм усім –Ось-ось-ось порветься дім.

4. Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,Мерщій півника хапає.Біжить котик рятувати,В лиски півника забрати.

5. Спекла його бабуся Із борошна й яєць.

Такий він гарний вдався –Ну просто молодець!Кругленький, рум’яненький,

97

Веселий і меткий.Та тільки втік із домуПопав у ліс густий.

6. Ви її, напевно, знаєте,Якщо казочки читаєте.Працювала вона в хатці,Танцювала у палаціЄ у неї така звичка –

Десь губити черевичка.

7. Півник дуже працював,Двір замітав.А мишенята не любили працювати,А любили бігать і стрибати.

8. Двоє друзів дружили.В гості один до одного ходили.Один одному страви готували,Один одного частували.Частували, пригощали.Від тоді більше не приятелювали.

Вихователь. А зараз я пропоную зустрітися із вже знайомими вам героями казок. Театралізація казки

« ПІВНИК І ТРОЄ МИШЕНЯТ »Вихователь. Жили собі Півник та троє Мишенят. Півник кожен день вставав раненько, будив піснею всіх гарненько, та брався до роботи. А Мишенята те й робили, що пустували, пісні співали, грались. Одного разу прибирав

98

Півник на горищі та й знайшов книгу. Кличе він Мишенят

Півник. Мишенята, подивіться, що я знайшов!Мишенята. Яка гарна книжка! Як нам її прочитати?Вихователь. Подумав Півник та й каже.ПІВНИК. Ходімте, Мишенята, зі мною, Поговоримо із мудрою Совою. Хай удень вона не спить, А читати нас навчить.Перше Мишеня. Я не піду!Друге Мишеня. Я теж не піду!Третє Мишеня. І я не піду!Вихователь. Та й побігли Мишенята гратися. А Півник пішов до Сови та й каже.Півник. Добрий день, пані Сова! Мудра в тебе голова. Я прийшов тебе прохати, Ти навчи мене читати.Сова. Ухху-ухху. Півнику, тобі допоможу.Вихователь. Почав Півник вчитися. А Мишенята тим часом граються, співають, пустують. Пісня Мишенят.Вихователь. Набридло Мишенятам пустувати, згадали вони про цікаву книжку, прийшли до Півника та й прохають.Мишенята. Почитай нам книжку, Півнику.Півник. Часу я не марнував, Справно літери вивчав. Хоча їх не всі я знаю,

99

Але дещо прочитаю (читає слова по складах)Мишенята. Ой, як гарно, Півнику! Навчи і нас читати!Півник. Лінюхів я не люблю, Але дещо вам скажу: Ви ідіть у дитсадок, Там навчають всіх діток.Мишенята (до вихователя).Навчіть нас читати, будь ласка,Ми лінуватися не будемо,Старанно вчитися будемо.

Будемо літери вивчати,Щоб самим усе читати.А для вас, а для васПрочитаємо в наступний раз!

Будемо добре ми навчатись,Щоб книжки усі читати:І ось цю, і ось ці.Кращих учнів не знайтиВихователь. А ви, діти, читаєте книги? Хтось із вас вже сам вміє читати, а комусь читають дорослі: бабусі, матусі, татусі, дідусі. ( Звучить музика і до залу забігає НЕЗНАЙКО).Незнайко. Рятуйте, допоможіть! Ой насилу врятувався.Вихователь. Діти, хто це? Чого це ти репетуєш?Незнайко. То я від злодія тікав.Вихователь. Від якого злодія?Незнайко. Від такого собі звичайнісінького. Хотів вкрасти в мене капелюха.

100

Вихователь. А навіщо він йому?Незнайко. Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова.Вихователь. Ой, Незнайко, не сміши. Ти ж нічого не знаєш, за це тебе прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжки не читаєш.Незнайко. Не правда! Я знаю все. Я давно вже всі книжки перечитав. Пісня Незнайки( Звучить музика і підскоком забігає ЧЕРВОНА ШАПОЧКА). Пісня Червоної ШапочкиЧервона Шапочка.Привіт усім!Я дуже рада побувати у вас на святі.В мене для вас є сюрприз.Відгадайте, що у мене в кошику?Незнайко. Відомо, що пиріжки несеш бабусі!Червона Шапочка. А от і не вгадав!Відгадай загадку:« Не сорочка, а зшита,не кущ, а з листочками,не людина, а говорить.Незнайко. Ну це всім відомо.Не кущ - значить дерево.А на дереві - радіо.Правильно? Я відгадав! Я молодець!!!Вихователь. Ой, Незнайко, ну й нагородив.Діти, а ви відгадали? КНИЖКА.Незнайко. Ой, і справді, це ж книжка.Вихователь. Наші діти дуже люблять, коли їм читають

101

книжки і незабаром самі вже будуть читати і виростуть розумними і чемними дітьми.Незнайко. Знаєте, я теж вирішив, що буду багато читати і стану розумним. Пісня « Букварик »Вихователь. Молодці! Всі повинні бути грамотними і розумними, щоб не було соромно.( Вихователь наступає на книжку).Книжка. Ой-ой-ой! Не маю сили! Ви на мене наступили!Вихователь. Що це тут валяється? Книжка?Книжка. Я подерта! Я потерта! Кутики загнуті, Сторінки пом’яті Люди скажуть: « Ой чия ти? Як тепер тебе читати? Скільки ми читали книг, А не бачили таких». Я терпіть не маю сили От подалась в світ блукати, Долі кращої шукати.Вихователь. Дуже добре, книго, що ти завітала до нас, в дитсадок. Тут діти тебе полікують: сторінки твої підклеють і обгорнуть.Книжка. Дякую.Вихователь. Наші діти знають правила користування книгою.

1. Брати книги чистими руками.2. Книгу треба читати, акуратно гортаючи сторінки,не

слинити пальці.3. Слід обгорнути.

102

4. Гортати сторінки за верхній куточок.5. Не перегинати сторінки..6. Користуватися тільки закладинами.7. Не читати книги під час їжі,не малювати на них,не

підкреслювати слів.8. Любіть книгу, бережіть її.

Любі діти! Шануйте, бережіть, любіть книжки! І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас через книжки. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня без книжки.Пісня « Як багато знаю я »

Пісня « Про книжки »Зелено, зелено в нашому дворі,Яснеє сонечко світить угорі.Яснеє сонечко дивиться в віконечко Узяли у руки ми наші книжечки.Весело, весело нам завжди бува. Кожен книжечку радо відкрива. Ми їх вивчаємо, літери складаємо І вчимось читати ми перші слова.Пісня мишенятА ми дуже спритні мишки.Не боїмся навіть кішки.А кота, а кота Ми залишим без хвоста.Модні сукні є у нас Є і сумки без прикрас.Хвостик верть, хвостик круть,Нас не зможете забуть.Гарно любимо вдягатись І собою милуватись.І туди, і сюди ...Кращих мишок не знайти.Пісня Червоної Шапочки

103

Якщо довго, довго, довго Якщо довго по доріжці.Якщо довго по стежинці Бігать, пригать і стрибать То напевно, то напевно То звичайно, то звичайно То можливо, то можливо То в садочок нам прийти.А-а, вчаться там діти великі і малі.А-а, знань їм багато дають вчителі.А-а, вчаться читати.А-а, писать, рахувати.А-а, там цікаво всім завжди.

104

Пісня «Букварик»1. Беру до рук букварик я,Там букви всі від А до Я.Від звуків перших до складів Букварик стежку нам провів.2. Склади збираються в слова, Аж закрутилась голова. Слова у речення біжать,За ними треба поспішать.Пісня НезнайкиНащо дітям книжечки читати Краще їм побігать, пострибати.На пісочку загоряти,У футбола поганяти Набагато краще, ніж читати.Ви не ставтесь до книжок з любов’ю Це зашкодить вашому здоров’ю.Хто книжки весь час читає,Окуляри одягаєТа ще й сколіоз до того ж має.Пісня « Як багато знаю я »В мене є книжок багато –І новенькі, і старі.Як піду до школи з татом,Всі книжки віддам сестрі.Хай вона сама читаєПро лисичку й журавля.Хай вона, маленька, взнає,Як багато знаю я.

5.3. Розвага « Ми любимо казки»

105

Завдання. Розвивати артистичні здібності, вміння глибше передавати образ героя виразністю міміки, жесту, слова, засобами пісні, танцю. виховувати у дітей інтерес до театрального мистецтва, бажання проявляти свої здібності в різних видах діяльності; наслідувати найкращі риси позитивних героїв казок.Матеріал: декорації, костюми героїв казок; аудіозаписи.ХідВедуча. Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей,які люблять казки.

Існує книг багато на землі.Вони цікаві, мудрі, гарні.Та кожен з нас, дорослий чи малий, Всяк казочку читати полюбляє.

Казка – це світ чарівний та незвичний, Казка – це диво, сповнене краси.Поринуть в казку, це ж бо так цікаво, Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі мову мають, Дерева розмовляють, мов живі.Добро і правда завжди зло долають, Тому і люблять казку діти всі.

Сьогодні ми казку сюди запросили, Казка мудра. Хочу вам сказати, Кожен це повинен знати, 

106

Бо, кажуть, казка вчить на світі житиТа правду й волю завжди боронити.Ведуча. Сьогодні ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки. Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки.Готові? Вікторина «З якої казки?» 1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)2.«Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)3.«А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)4.«Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)5.«Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)6.«Котику-братику, несе мене Лиска По каменю-мосту на своєму хвосту,Порятуй мене!» («Казка про Котика).

Ведуча. А я дуже-дуже люблю казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького…та ж про того, хто від баби утік…Як же його звуть? От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте…Ачитати вмієте? А писати? А малювати? Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй

107

Колобка». Для цього мені потрібно вибрати чотирьох учасників.Раз, два, три, Колобка малюєш ти!(Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе).Ведуча. Ми пограємо в дидактичну гра «Чарівна скринька».У чарівній скринці знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається (яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця).Ведуча. А я знаю ще цікаву творчу гру «Впізнай героя казки»( за пантомімою впізнати героя казки)Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько.Драматизація казки «Рукавичка»Автор. Прийшла, нарешті, довгождана мить:Герої казки нас усіх вітають.Чарівна музика тихесенько звучить, І казка перед нами оживає.

Якось Дід старий по дрова в ліс ходив, Та й у лісі рукавичку загубив.Бігла лісочком тим Мишка маленька, Бачить: лежить рукавичка старенька.А вже настала холодна зима, А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.)Мишка.Вже прийшли зимові дні – 

108

Треба щось робити. (Помічає рукавичку.)Хатка буде тут мені, В ній я буду жити. АвторОсь і живе там Мишка-шкряботушка. Коли це скаче Жабка-скрекотушка.(Під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).ЖабкаХтось там є, чи нікого нема?МишкаЯ Мишка-шкряботушка. А ти хто?Жабка А я Жабка-скрекотушка.Пусти мене в хатку-Будемо разом жити, Разом працювати .Та удвох дружити. (Заходить до рукавички)Автор Живуть спокійно в рукавиціІ день, і другий, мов сестриці.Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.Замерз. Побачив хатку та й постукав.(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)Зайчик Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю.Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?Зайчик В рукавиці хтось є чи нема?Бо мене застудила зима! (Кашляє).Вуха замерзли,

109

Захололи і ноги – В рукавичці б меніВідігрітись трохи…Звірята Я Мишка-шкряботушка.Я Жабка-скрекотушка.А ти хто? (Разом)ЗайчикТа я ж Зайчик-побігайчик.Пустіть мене в хатку,Будемо разом жити, Разом танцювати,Та утрьох дружити.(Зайчика пускають).Автор.Дружно так живуть – усі працюють.Хоч зима надворі – не горюють!Раптом Вовк біжить.Замерз. Від холоду дрижить.(Під музику по залу біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється).Вовк.Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє, Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!(Помічає рукавичку. Стукає).В рукавичці хтось є чи нема?В лісі бродить сувора зима.Звірята (з рукавички).

110

Я Мишка – шкряботушка.Я Жабка – скрекотушка.Я Зайчик – побігайчик.(Разом ). А ти хто?Вовк. Та я ж Вовчок, сірий бочок.Пустіть мене до себе,Лякатися не треба, Будем в мирі разом жити,Працювати і дружити.(Вовка пускають).(Звучить музика ).Автор.А зима все сніжку підсипає…Білим землю, дерева вкриває.В кучугурах нелегко ходить.Ось іде ледве-ледве Ведмідь…(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).Автор.Важко лапами переступає, Бачить рукавичку, та й питає:Ведмідь.Яка тепла рукавичка тут лежить,Тож зимою в рукавичці можна жить. (Стукає).Хтось неначе там шепоче, А мене пускать не хоче.Ведмідь. Ох і злюща настала зима!В рукавичці хтось є чи нема?

111

Звірята (з рукавички).Я Мишка – шкряботушка.Я Жабка – скрекотушка.Я Зайчик – побігайчик.Я Вовчок, сірий бочок.(Разом ). А ти хто?Ведмідь.Я Ведмідь волохатий, Пустіть мене до хати.Будем разом жити,Працювати і дружити.(Ведмедя пускають).Автор.Бігла тим лісом красуня Лисичка.Бачить лежить на снігу рукавичка.(Під музику легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ).Лисиця.Хто живе в цій рукавиці?Відгукніться до Лисички.Звірята (з рукавички).Я Мишка – шкряботушка.Я Жабка – скрекотушка.Я Зайчик – побігайчик.Я Вовчок, сірий бочок.Я Ведмідь волохатий.(Разом ). А ти хто?Лисиця.Я руда, низького зросту, Хитра я і довгохвоста.На курей я вельми ласа,

112

В них таке смачненьке м’ясо.Вовку-брату я сестричка, А зовуть мене Лисичка.Буду вам допомагать,Можу щей пісень співать.Пустіть мене до рукавички.(Лисичку пускають).Автор.Дружно так живуть, усі працюють, Хоч зима надворі – не горюють!Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,А Жабка лопатою сніг розгрібає.Лисичка хату прибираєІ пісню весело співає.А Мишка у печі борщу наварилаІ потім обідати всіх запросила.(Звірята працюють під музику)Працюють усі без утоми весь день,А потім співають веселих пісень.(Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».)Автор.Якось близько Сорока літала,На весь ліс вона скрекотала,Про те, що дужче сонце пригрілоІ надворі потепліло.Що вже тане кругом сніг і лід,І до лісу іде знову Дід.Мовляв, ідуть удвох з БуянкомШукати рукавицю ранком.Пес Буянко винюхує слід,

113

А за ним уже ступає Дід.(Заходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці).Дід.Добре, що у ліс прийшли,Рукавицю тут знайшли.(З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).Звірята.Тепло нам було зимою в рукавичціІ ми кажемо: «Спасибі», як годиться!Дід.І я радий, що без діла не лежала,І усіх вас рукавиця зігрівала.Тож на згадку про зустріч такую,Всі давайте разом затанцюєм.(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян).Дід (до Буяна).Допоміг рукавицю знайти мені, друже.Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.Ми ходили по лісу з тобою немало,Тож приймай скибку хліба та ось шматок сала.(Сідають на пеньок і їдять).Автор.Рукавичку знайшли,На галявині спочилиТа додому пішли.Наша казка скінчилась.(Дід і Буян встають і йдуть.) 

114

Вихователь. Якби не казка, хто б і знав, що стільки є чудес на світі. Казка.Ввечері, коли будете лягати спати, ви знову зз мною зуcтрінетесь. До зустрічі!Вихователь. Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації до казок, які ви підготували.

115

6. Художнє слово про книжку: прислів’я, вірші6.1. Прислів’я

Книги читати - усе знати.Книгу прочитав - на крилах політав.Книгу читай, розуму набирай.Книгу читають не очима, а розумом.Кому книга - розвага, а кому - навчання.Молодому книга - крила, старому - кийок.Мудрим ніхто не вродився, а навчився.Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.Нема розумного сусіда - з книгою поговори.Одна книга тисячі людей навчає.Письменному книжка в руки.Розум без книги, що птах без крил.У домі без книги, як без вікон, темно.У Землі супутник - Місяць, у людини - книга.Ученому - світ, а невченому - тьма.Хліб наснажує тіло, книга - розум.Хороша книга - свято.Хороша книга яскравіша за зірку.Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.Без хліба легше прожити, аніж без книги.Весела книжка - твоя радість.Грамоти вчиться - завтра знадобиться.Грамотний - видющий і на все тямущий.День без книги, що обід без хліба.Дім без книги - день без сонця.З книгою жити - з добром дружити.З книгою подружишся, розуму наберешся.З ручаїв - ріки, з книжок - знання.Знайко біжить, а незнайко лежить.

116

Знання - сонце, книга-вікно.Золото добувають із землі, а знання - з книжок.Книга - дзеркало життя.Книга - міст у світ знань.Книга - світ, книга-серцю привіт.Книга - твій друг, без неї, як без рук.Книга для дітей, що волога для полів.Книга для розуму, що теплий дощик для посіву.Книга добру навчит, від дурного відверне.Книга корисна, коли її читають.Книга мала, та серцю люба.Книги ключ до знань.Книга не пряник, а дітей до себе манить.Книга подібна воді - дорогу проб'є усюди.

6.2. Вірші Як друкували вашу книгу

До мене у житті не разЗверталися малята: —Ми просимо мерщій для насСвій вірш надрукувати!

Малята любі, я писатьДля вас готовий вірші,Та я не вмію друкувать, —Друкують люди інші.

Я був на фабриці такій,Де вам готують книжку.Там у майстерні чарівнійЄсть ящики без кришки.

Їх люди касами зовуть,Свинцеві букви в них живуть:

117

ГрубенькіІ тоненькі,ВеликіІ дрібненькі.

Є клітка в кожній касі тій,Там буква спочиває, —Залізти до сусідки їйЗакон забороняє.

Складач же знає, де якийДрукарський знак у схові,Він ставить їх у ряд стрункийІ от рядки готові.

Рядок лягає до рядкаЛегенько так і гінко,І з металевого станкаВиблискує сторінка.

Немов у війську полк солдат, —Там букви, цифри, точки;І де стоїть свинцевий ряд,Там будуть книг рядочки.

Та очі стомлює цей труд,Ця праця старовинна.Отож за нас працює тутНаборна хай машина.

Вона складе рядки густі,Їх виллє на пластинціНа ній працюєш ти, мов ті,Що пишуть на машинці.

Але живе до цих часівРучний набір на світі,Який прожив аж п 'ять віківВ пошані і в привіті.

118

Вже час набір віддрукувать,В машину піде скоро.Та слід відбиток спершу взятьЗ готового набору.

Пускають по рядках валокІ віддрук відтискають,Щоб не було там помилок —Уважно розглядають.

Як аркуш зібрано, мерщійСкладач сторінки в'яже,А круглий вал в машині тійЇх фарбою помаже.

Пішла, пішла машина вмитьБезшумним кроком скорим.Папір у ній іде-спішить,Щоб стрітися з набором.

Хоч перший аркуш і невлад, —Це спроба лиш машини.Друкарю, щоб ішло без вад,Пильнуй ти добре нині

Щоб був ясний і чистий друк,З красивими рядками,Щоб від мастила і від рукТам не з'являлись плями.

З папером стрінеться на митьСвинцевий лист набору, —Сторінка ціла враз лежить,Що ти побачиш скоро.

Взяла машина аркуш тойІ фарбу накладає, —І от письменник Лев Толстой

119

Казки розповідає.

Хоч розуму в машин нема,Машина знає діло:Поріже аркуші самаІ їх складе уміло.

А палітурник зшиє враз,Обріже їх ножами,Оправить в найкоротший час —І книга перед нами!

Час металеві сторінкиНам нині розібрати.Адже із літер цих книжкиМи будем знов складати.

На них лежить свинцевий прах,Неначе пил пісковий.Вони і в горьківських рядках,І в гоголівськім слові.

Розумна буква не однаЧимало друкувала —І в астрономії вона,І в хімії бувала!

Коли загін їх розсипнийПоверне в цех складальний,Їх укриває шар товстий —Машинний фарбувальний.

Набір той покладуть у гас, —Нехай відмиє плями;А потім літерний запасСкладуть назад рядками.

Книжки приємно почитать,А спробуй їх створити!

120

Тонке мистецтво — друкувать,Якого треба вчити.

Хто книгу дав нам? Лісоруб?Цех деревної маси ?Чи, може, фабрика без труб,Де шрифт беруть із каси?

Папір нам комбінат зробив,Що паперовим зветься.Але у нас про друкарівРозмова нині йдеться.

Ми знаєм славних дідусів,Що нам книжки друкують,А з ними вряд біля станківХлоп 'ята теж: працюють.

Знайомий хлопець молодийЗгадавсь у цю хвилину.Хоч він на зріст іще малий,Працює ж на «відмінно».

Приємно глянути, як вінВесь віддається справі,Як ходить він біля машин,Командує як жваво.

Хоч кажуть — виріс він всьогоНе більше від аршина, —Та слухає весь час його,Немов той слон, машина!

Мене він друкував не раз,І книжку цю манюнюУдвох зробили ми для вас —Я і Скворцов Сергуня.

Складна робота — друкувать.121

І друкарям з любов 'юМи мусим щастя побажать,І успіху, й здоров 'я!

С. Маршак

Рідне словоЗалюбки, охочеРідну мову вчу,З друзями на вигінГратись не лечу.Батько мені каже: —З книгою дружи,«Рідну мову», синку,Завжди бережи.Мову ту, що людиРідною зовуть,Ти ніде й ніколи,Синку, не забудь.Рідне слово-піснюЗавжди серцем чуй,Як Вітчизну й матір,їх люби, шануй.

В. Верба

Я - бібліотекар

За моїм вікном ростутьКедри і смереки.Гарне місце влітку тутДля бібліотеки.Я полиці змайструвавДля книжок, журналів,Щоб читали їх усіДіти в зелен залі.І тепер у ранній часЧи в обідню спеку

122

Йдуть до мене читачіУ бібліотеку.Люблять загадки, віршіВасилько і Таня.Павлик просить лиш казкиТа оповідання.Йдуть до мене читачіЗблизька і здалека.Жду їх радісно завжди:Я ж — бібліотекар!

С. Жупанин

Тиждень книжки!

«Тиждень книжки» — зазвучалоСеред міста, як сигнал.За годину місто сталоЯк один читальний зал.Всі читають урочисто —І безвусі, й вусачі.Скільки мешканців у місті,Стільки в місті й читачів.У тролейбусах читають,Щось мугикають під ніс.Сторінки перегортаютьПід ритмічний стук коліс.Лиш з малими читачамиВ хаті клопіт вечорами:Від книжок, хоч треба спати,їх ніяк не відірвати!За той тиждень розмаїтіПолюбились так книжки,Що кладуть донині дітиНа ніч їх під подушки.

О. Сенатович

123

Читалочка

Коли умієш сам читать —Не треба мамі докучать,До бабці теж не треба йти:Ну, почитай, мовляв, хоч ти!Сестру вмовляти теж не треба,Щоб почитала щось для тебе.Ані благати, ні чекать,А просто взять і почитать. Як багато знаю я

В мене є книжок багатоІ новенькі, і старі.Я тепер школяр завзятий,Всі книжки віддав сестрі.Хай вона сама читаєПро лисичку й журавля.Хай вона тепер узнає,Як багато знаю я.

Буває книгам лячно

Скільки книг в одній книгарніКниги різні, дуже гарні.От краса, якби ти змігПрочитати, друже, їх!Покупці стоять юрбоюШарудять по сторінках...Мила книго, що з тобою?Чом ти дивишся з журбоюІ тріпочеш у руках?Лячно книгам: хто їх купить ?

124

Раптом купить, хто не любить?Той у книжку, — от порода! —Запихає бутерброда...Той, — чи є бруднулі гірші? —Залива чорнилом вірші...Бідні ви, прозаїки, бідні ви, поетиНевідомо у які попадеш лабети...Недарма на продажу книги ледь зажурені:Хоч би не потрапити в руки мацапурині!

У таємний незвіданий Всесвіт

Шлях нам, мудрая книго, вкажи.Проведи по всіх зоряних трасах,Стати вченими допоможи.Нам відкрий усі вічні закони,Таємниці минулих століть.І в майбутньому, книго, навчи насВберегтись від важких лихоліть.

О. Іванова

Книги

Книги — морська глибина:Хто в них пірне аж до дна,Той хоч і труду мав досить, —Дивнії перли виносить.

І. Франко

Найперша книжка

Мій друже й супутнику, книго моя,Завжди на дозвіллі де ти — там і я.Ми добре з тобою проводимо час,Чудова розмова триває у нас.

125

З тобою шляхи пролягають моїВ найдальші віки і найдальші краї.Ти вірності й дружбі навчаєш мене,Говориш про зле, про смішне та сумне.Про далі небесні, про надра земні, -З тобою усе зрозуміле мені.Навчаєш відважним, правдивим рости,Любити природу, свій край берегти.Відмалку тобою я звик дорожить.Без доброї книги мені не прожить!Хороші, справжні друзі у мене поруч є.Ніяк не уявляю без них життя своє.Лиш пороблю уроки, до них у гості йду.Як жить на світі, друзі розмову поведуть.Коли я засумую, вони сюди спішатьІ жартами смішними ураз розвеселять.Коли ж стаю надміру безпечним я на мить,Насуплять брови друзі: «Негоже так робить!»Розкажуть про будови, про мандри, про бої...Живуть в книжковій шафі товариші мої.В книжках вірні друзі, герої живуть,І пам'ятаю, як кожного звуть.Он ключ чарівний від дверцят у стініНесе Буратіно мені.Прочитаних книг виростає сім'я,Все більшає з книгами дружба моя!

О. Пархоменко Мій друг

Мій друже й супутнику,Книго моя,Завжди на дозвіллі,Де ти — там і я.

Ми добре з тобоюПроводимо час.Чудова розмоваТриває у нас.

126

Іду я на покликЧаруючий твій,Спускаюсь до моряІ бачу прибій.

З тобою шляхиПролягають моїВ найдальші вікиІ найдальші краї.

Навчаєш відважним,Правдивим рости,Любити природу,Свій край берегти.

Від малку тобоюЯ звик дорожить.Без доброї книгиМені не прожить!Ніна Найдьонова

Байка «Давно знайомі»

Зустрілися в одному доміДві книги, вже давно знайомі.Одна із них новісінька була,Як дзеркало блищала,Немов із магазину тільки-но прийшла.А друга навпаки — поганий вигляд мала:Була стара, пошарпана, брудна.— Яка ж бо,ти красива! Молода!— Звернулась до колишньої сусідки. -А ми з тобою однолітки.Скажи, як ти себе так вберегла?— Нічого дивного, — та їй відповіла.— Мене зберіг такоюГосподар мій, бо дуже шанував.Він завжди бережно поводився зі мною.А вже коли мене читав,

127

То тільки чистими рукамиЗавжди брав.Охайним був, вимогливим до себе,І своєчасно, як була у тім потреба,Мене ремонтував.Як бачиш, все робив обачно.За це йому я дуже вдячна.Мораль: щоб книги не старіли,І повсякчас могли нам слугувати,Заздалегідь їх треба шанувати. Г. Зралко

Про книжку

Книжка скаржилась Мар 'яні: —Я у тебе не в пошані.Звідкіля це на меніПлями сині та масні?Подивися, от сторінка:Намальована хатинка,Під хатинкою — маляІ написано: «Це — я».А за дві сторінки далі —Різні звірі небувалі:Сині, жовті та рябі,Що й не снилися тобі».Люди кажуть: «Ой, чия ти?!Як тебе тепер читати?Скільки ми читали книг,А не бачили таких!»Книга — наш найкращий другА як часом книжка хвора —Значить, наша в тім вина.Ми її підклеїм скоро —Враз одужає вона!Книг не кривдив я ні разу:Поважаю змалку їх!Дорога нам книга кожна,Нам без книг ніяк не можна!

128

Я бібліотекар

Я полиці змайструвавДля книжок, журналів,Щоб читали їх усіДіти в зелен залі.І тепер, у ранній часЧи в обідню поруЙдуть до мене читачіУ бібліотеку.Люблять загадки, вірші

Василько і Таня. Павлик просить лиш казки

Та оповідання.Йдуть до мене читачіЗблизька і здалека.Жду їх радісно завжди:Я ж — бібліотекар!Книги дружать з дітворою.Полюби їх у житті —І улюблені героїБудуть друзями в путі.В кожнім домі, в кожній хаті —У містах і на селі,Хто навчився вже читати,Має книжку на столі.Дружба з книгою — це свято,Не було б його у нас,Ми б не знали так багатоПро новий та давній час.Все ми в книзі знайдемо,Кращої не знаємо,Доброї та вірноїПодруги малят!Книгу зрозумілую,Добрую, сміливую,

129

І дівчатка, й хлопчики —Хочуть всі читать.Книги дружать з дітворою,Полюби їх у житті —І улюблені героїБудуть друзями в путі.Сторінки книжок завітнихВсіх нас доброму навчать —Працювати і учитись,І Вітчизну шанувать!

С. Михалков

Про книжку Книжка скаржилась Мар”яні:- Я у тебе не в пошані.Звідкіля це на меніПлями сині та масні?Подивися, от сторінка:Намальована хатинка, Під хатинкою маля, І написано: „ Це я”.А за дві сторінки далі -різні звірі небувалі:сині, жовті, та рябі,що не снилися тобі.Люди кажуть: - Ой, чи я ти!?Як тебе тепер читати?Скільки ми читали книг,А не бачили таких!

М. Пригара

130

Бачить-не бачитьБачить-не бачить,Чути-не чує.Мовчки говорить,Дуже мудрує.Часом захоче-Правди навчає,Іноді бреше,Всіх звеселяє.Люба розмова,-Будемо, діти,З нею довікуЖити-дружити.Хто ж то такаяВ світі щаслива,Мудра, правдиваІ жартівлива?Як не вгадали,Стану в пригоді:Річ коротенька-Книжка, та й годі. Л. Глібов

Буквар (уриво)Є книг багато – радісних, печальних.Товстих, тонких, барвистих, наче жар.Але одна – книжкам усім начальник,І звуть її по-простому – Буквар.Із нього слів не вируба сокира,Це маленятам кращий в світі дар,І мова в нім – легка, співуча, щира,Дитячі душі гріє він – Буквар.

131

В. Бичко7. Проблемні ситуації

Місія «Врятувати Колобка», або Чому дитина рве книжки

СИТУАЦІЯМама вкотре застала дворічного Петрика з розірваною

книжкою в руках. Лишень учора купила новеньку — про улюбленого сином Колобка. Сваритися вже не було сил — мама збилася з ліку пошматованих книжок. Утім почитати йому казку про Колобка хлопчик просить чи не щовечора. Попередня книжка найдовше витримала Петрикові «знущання», адже хлопчик її не рвав, а здебільшого стрибав на ній.

Згодом трагічна доля «Колобка» спіткала й книжки з іншими казками, як-от «Котик і Півник», «Кривенька качечка», «Лисичка-се- стричка та Вовк-панібрат». Чому ж хлопчик так наполегливо прагне нищити книжки, незважаючи на те, що охоче слухає, коли йому їх читають дорослі та й сам просить почитати.

ВАРІАНТ РОЗВ’ЯЗАННЯСитуація, коли дитина рве книжки, обурює чи не всіх

батьків. Когось через те, що малюк псує речі, які коштують грошей, когось тому, що дитина порушує певні культурні норми, а для декого така ситуація взагалі неприйнятна. Утім явище це доволі поширене. Тож, окрім засудження, воно потребує осмислення причин такої поведінки дитини.

Мотивів щось порвати у малюка є доволі багато. Серед них:

132

цікавість — ненароком надірваний аркуш книжки спонукає дитину дізнатися, що ж буде далі. Інколи вона навіть іде до

батьків зі своїм відкриттям — від аркушика можна відірвати шматочок. Однак здебільшого стикається з негативним ставленнямдорослих до такого важливого для неї здобутку. Не слід надто критично реагувати на такі вчинки. Адже для малюка його відкриття справді важливе як із суб'єктивного погляду, так і з об’єктивного. Долучення дитини до людської культури, втіленням якої є книжка, — процес тривалий і неоднозначний. Утім, відірвавши від аркуша шматочок, малюк на власні очі зможе побачити взаємозв’язок частини та цілого;

допитливість — зазвичай, розриваючи папір, можна по- чути певні звуки: ЯКІ ДО того ж різняться для різних видів паперу. От і малюк у такий спосіб вивчає звуки. Те, що він власноруч має змогу їх утворити, значно посилює допитливість. Так, інколи можна навіть побачити, як, відриваючи шматочок аркуша, дитина нахиляє голову, підносить вушко ближче до паперу — дослухається, а відтак змінює силу, з якою рве папір, та швидкість руху руки. А це породжує вже зовсім інші, нові звуки. Стимулює дитячу допит-ливість і те, що раз у раз відривається шматочок аркуша іншої форми та розміру. Дитина спочатку розглядає відірваний клаптик та залишок аркуша, від якого його відірвала. А відтак відриває ще, аби побачити, яким буде новий шматочок. Тож таке зневажливе ставлення до книжки, з погляду

133

дорослих, є для малюка своєрідним способом пізнання світу. І цей досвід для нього не менш важ-ливий, аніж долучення до людської культури;

наслідування — мама, тато або хтось із близьких дорослих колись рвав газети, старі журнали, виривав аркуш із блокнота й, можливо, залучав до цієї справи малюка — мовляв, допоможи мені. З погляду дитини, усе що робить дорослий, особливо мама й тато, є правильним — саме так слід і собі робити. От дитина й застосовує вправно раніше набутий досвід. Адже для неї немає істотної різниці між книжкою та газетою. Завдання дорослих — пояснити їй цю різницю;

захист скривдженого персонажа. Наведений вище приклад засвідчує унікальне ставлення малюка до книжки. Воно обумовлене віковими особливостями розвитку його уяви. Так, дитина раннього та молодшого дошкільного віку не відрізняє події, що відбуваються в реальному житті, від тих, що розгортаються в її уяві. Адже дитяча уява не має обмежень досвідом, у ній можливо все: будь-які події, вчинки персонажів тощо. Наприклад, ситуація з казки, де Лисичка з’їла Колобка, в уяві дитини постає так, ніби вона з'їла його насправді. Тож малюк прагне будь-що зашкодити Лисичці, покарати її і, зрештою, врятувати Колобка. Саме тому, у розумінні дитини, вона не книжку рве, а з усіх сил намагається убезпечити Колобка. Оскільки ж у кожній новій книжці Лисичка знову з’їдає Колобка, то й завдання врятувати його для дитини залишається невичерпним.

134

Аби позбутися звички малюка рвати книжки, можна скласти спільно з ним власну казку, у якій Колобку вдається втекти від підступної Лисички. Варіантів «своїх» казок може бути безліч — щодня нова. Також доцільно разом з дитиною лагодити порвані нею книжки, а не просто викидати їх.

Варто також тимчасово обмежити читання дитині казок, де є персонажі на кшталт Колобка — такі, яких усі ображають. Тобто слід почекати, поки малюк переросте суто віковий спосіб захисту скривдженого персонажа. Батькам слід запастися терпінням — лише за їхнім наказом дитина не перестане рвати книжки. Адже вона прагне захистити всіх скривджених казкових персонажів — Ка-чечку, якій тричі відмовили в допомозі її товариші, Півника та Вовка, яких хитра Лисиця щоразу обдурювала, тощо.

Отже, те, що книжка є втіленням досвіду людської цивілізації та її культури, дитина усвідомить лише згодом. І найпершими провідниками до книжки як джерела знань мають стати саме батьки, але неодмінно батьки терплячі.

135

8. Співпраця з батьками з питань виховання любові та інтересу до книги та до читання

8.1. Консультації для батьків8.1.1. Книга – джерело знань»

Упродовж усьго життя ми звертаємось до книжки . Батьки читали нам казки , вірші, оповідання , коли ми ще й говорити добре не вміли . Згадаймо свої перші улюблені книжечки , які роздивлялися, щось згадуючи , уявляючи , фантазуючи . А коли взнали літери , навчилися з них складати слова , а зі слів - речення , ми й самі стали читачами . З дитячих років книжка допомагала нам пізнавати себе і зрозуміти світ, що нас оточує . Казки , веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей , про таємниці природи , про те, як живуть люди в далеких і близьких краях ... Про все розповідає книжка . Недарма часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії. І чим би ми не захоплювалися , на допомогу завжди прийдуть книжки . У кожному будинку повинен бути свій книжковий фонд . До книжкового дитячого фонду повинні входити : книжки - картинки , книжки - ширми , книжки - скриньки , книжки - іграшки , книжки - забави ; дитяча книжка з ілюстраціями ; журнали дитячі, набір листівок - ілюстрацій до оповідань, казок, серії ілюстрацій до казок. Ознайомлювати дошкільнят з художнім твором можна в різний спосіб : читати його з книжки, напам'ять ( вірші), переповідати . Так казки , зазвичай, розповідають, а оповідання читають, в цьому криється певний виховний сенс і малі починають усвідомлювати , що книжка -

136

джерело знань і почуттів, привчаться любити її. Книжки для дошкільників зазвичай містять ілюстрації. Книжка мовби звертається до свого читача через малюнок . У роботі зі старшими дошкільниками , окрім книжкових ілюстрацій , доцільно використовувати й журнальні. Зокрема , розвиткові у дитини зв'язного мовлення, винахідливості добре прислужиться ілюстративний матеріал журналів «Джміль», «Пізнайко». Широкий простір для вигадування , фантазування й словесного оформлення уявних образів та подій дають цілісні сюжетні картинки , які подаються на обкладинках журналів . Краще запам'ятати поетичний текст допомагають пропоновані художниками ілюстрації до нього .

8.1.2. Гарний читач починається з родини “Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає”, - сказав Януш Корчак. І це насправді так. Інтерес до читання значною мірою залежить від ставлення до книги в сім’ї.

Виховання любові до книги розпочинається саме з тієї миті, коли дитина вперше перегорне сторінки гарно ілюстрованої книги. Читаючи дитині книжку, показуючи малюнки, батьки знайомлять її з навколишнім світом саме зі сторінок книги. Не вміючи ще розмовляти, дитина “читає” – безпомилково показує малюнки із зображенням звірів, птахів, героїв казок.

Василь Сухомлинський писав: “Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати: з цього вміння воно тільки починається…”

137

Існує думка про те, що вроджені здібності до читання у дітей виявляються лише у віці від 18 місяців до 3-х років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.

Що ж таке сімейне читання? Чи актуальне воно у час комп’ютерних технологій? Чи не призабуті сімейні читання у наших родинах?

Головна відмінність сімейного читання від інших його видів – класного, позакласного та домашнього – полягає в тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє: дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків із дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею.

Давно помітили: доки дитина мала, дорослі із задоволенням читають їй книжки. А коли йде до школи, то батьки думають, що тепер буде читати сама. І розмова з дочкою чи сином зводиться до шкільних предметів та оцінок. Ось тут на допомогу приходить сімейне читання. Під час такого читання мати і батько відкриваються для дитини з нового боку, що додає їм поваги та авторитету, і батьки помічають, що їх діти подорослішали. Вони обговорюють разом прочитані книги, обмінюються думками, зачитують цікаві моменти, разом хвилюються за

138

героїв книг, сміються і плачуть. Вчаться не розгублюватися в життєвих небезпеках, а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

Думка про те, що література – підручник життя, не нова, але, не дивлячись на банальність, це твердження вірне. Чим більше читатиме дитина, тим краще вона орієнтуватиметься в житті і знатиметься в людях. Залучаючи дітей до читання, ми тим самим допомагаємо їм бути успішними в житті.

Якщо донедавна книга була для людини основним джерелом інформації, а читання – популярним способом проведення дозвілля, то тепер у неї з’явилися могутні суперники – телебачення, комп’ютер, відеоігри. Зараз багато хто вважає читання „зайвою тратою часу”, віддаючи перевагу екранізованим версіям творів. Але книга – вічна. Її ніщо замінити не зможе. Прищеплення дітям інтересу до читання, констатує наука, на 90% залежить від батьків. Але змусити дитину читати неможливо, книгою потрібно зацікавити. Кожна книга повинна прийти до дитини у відповідному віці, інакше дружба з нею може й не відбутися.

Що ж може зробити бібліотека? Як і чим бібліотекарі допомагають сім’ї, батькам в організації сімейного читання?

Проблема „батьки і читання дітей” суспільно значима. Досвід бібліотек для дітей України показує, що співпраця родини і бібліотеки стає дедалі актуальнішою і більш потрібною. Бібліотеки визначають шляхи взаємодії, форми та методи роботи з батьками та дітьми.

139

Першочерговим завданням книгозбірні є організація із комплектування фонду на допомогу сімейному читанню. Виділити потрібну літературу на окремий стелаж, присвячену вільному читанню членів сім’ї, сімейній педагогіці, психології, проблемам сім’ї, культурі сімейних відносин.

Слід звернути особливу увагу художньому оформленню тематичних стелажів. Вони повинні систематично оновлюватись і бути привабливими.

Цікавими та корисними для батьків стануть періодичні видання “Ангелятко”, “Ангеляткова наука”, “Дивосвіт”, “Яблунька”, “Світ дитини”, “Професор Крейд”, “Поміркуй і розгадай”, “Логопед”, “Пізнайко”, “Країна знань”, “Весела перерва”, “Джміль” та інші.

“Казки дитині можна читати вже з шести місяців” – впевнено твердять італійські педіатри, автори ініціативи під назвою „Народжені, щоб читати”. “Хто сказав, що вона не розуміє?” Можливо, вона не може зрозуміти, що це за комашки чорніють на папері… Імена тварин і персонажів видаються їй частиною фантастичного світу. Але навіть шестимісячна дитина може оцінити красу книги. Особливо, якщо її читає ніжним голосом тато чи мама, а дитина сидить на колінах, тісно притулившись до батьківських грудей. Ми народжені, щоб читати”.

Італійські педіатри спільно з Асоціацією бібліотек розповсюджують культуру читання вголос серед батьків. Діти, яким батьки систематично читають вголос книжки, швидше навчаються читати самі та на протязі свого життя мають теплі відносини з батьками.

140

Сьогодні, відроджуючи традиції читання в сім’ї, бібліотекарі сподіваються, що нове покоління читачів, коли стане батьками, буде спроможне самостійно залучати своїх дітей до читання. Поєднання зусиль бібліотекарів, батьків і дітей в організації спільного сімейного читання є конче необхідним. Саме батькам у такому читанні належить вирішальна роль. Це вони повинні пройти з дитиною довгий шлях саморозвитку і морального вдосконалення. А бібліотеки покликані задовольнити найрізноманітніші інформаційні  потреби всіх дітей-читачів, мати відповідні ресурси для відродження і популяризації сімейного читання.

8.1.3. «Діти і книга» Всебічний розвиток дитини в ранньому дитинстві - запорука його успішного майбутнього. Важливу роль у розвитку людини будь-якого віку грає читання книг, адже завдяки книгам ми пізнаємо світ, як реальний, так і придуманий, чогось вчимося, вдосконалюємось. Коли ми були ще зовсім маленькими, то місія читання книг лягала на плечі наших батьків. Зараз, практично з самого народження, дитину супроводжує книга. Спочатку це пластикові книжки-пищалки з простими картинками, потім - барвисті книги з щільного картону, потім - звичайні книги з великим шрифтом, і як завершення - дорослі книжки з звичайним друкарським шрифтом та з малою кількістю ілюстрацій. Щоб дитина і книга продовжували супроводжувати один одного протягом всього життя, треба над цим попрацювати.

141

Прищеплюйте любов до книги з раннього дитинства: купуйте дитині книги, читайте їй віршики, оповідання, казки. Нехай відвідування книжкових магазинів і купівлі нових книг стануть вашим сімейним святом і ритуалом. Якщо у вас зберігся старий фільмопроектор з діафільмами, то це чудова можливість прищепити вашій дитині любов до читання. Пригадую сама, як ми з батьками прикріплювали до стінки з килимом біле простирадло, вимикали світло і занурювалися у цікавий світ перегляду та читання дитячих фільмів і казок. Не забувайте і про культуру поводження з книгою! Не дозволяйте малювати в книгах, рвати книжки і кидати їх на підлогу, навчайте малюка тримати всі книги в порядку, показуючи йому власний приклад поведінки з книгою. Навіщо читати дітям книжки на ніч? Малюк і мама, малюк і тато - це зв’язок дитини з батьками, даний природою. Тісний контакт, як фізичний, так і душевний між мамою і її дитиною закріплюється при грудному вигодовуванні, а солодкий дитячий сон заколисується в цей час маминою колисковою. Мамин голос, ніжний і рідний, супроводжує дитину з самого зародження його життя. Після припинення грудного вигодовування і тоді, коли колискова пісенька перестає бути актуальною, багато батьків забувають про збереження тісного емоційного зв’язку між ними та дитиною. Мамин голос часто починає замінювати перегляд мультфільмів на ніч, а добре ніжне батьківське слово перетворюється на рідкісний дар. Спілкування з дитиною перетворюється в основному в мову команд і заборон: “помий руки”, “пограй”, “подивись мультик” ... Активний життєвий ритм і реалії сучасного життя віддаляють один від одного

142

батьків і їх дітей. Тому, мудрі і люблячі батьки повинні цінувати спілкування з малюком, що дозволяє укріпити взаємозв’язок з дитиною. Ось тут і приходить на допомогу читання дітям книг на ніч? Чому саме на ніч? Тут можна виділити кілька причин такого вдало обраного часу доби для читання:•      Час перед сном - це той період, коли всі вже звільнилися від денних турбот. Тому, це найбільш вдало обраний час доби для створення довірливої атмосфери між батьками і дитиною, це своєрідний сімейний ритуал, присвячений спільній справі, спілкуванню, взаємного прояву любові і гармонії.•      Читання дітям на ніч - це продовження колискової, яка виконувала місію заколисування, але з віком перейшла на іншу - вищу сходинку.•      Вечірня атмосфера сама по собі заспокоює, тому читання книжок на цей час полегшує сприйняття почутого і сприяє формуванню позитивних емоцій, а отже - і приємних сновидінь.Любов до читання Часто батьки скаржаться на те, що їхня дитина не любить читати книги, забуваючи при цьому, що любов до читання можна і потрібно прищеплювати. Читання дітям книг на ніч - хороший і ефективний спосіб формування любові до книг у майбутньому. Тільки ось, якщо шанс втрачено, то його, навряд чи, наздоженеш. Тому, читати книги важливо саме в тому віці, коли дитина сама ще не в змозі досить багато прочитати. Казки на ніч або казкотерапія “Сказка ложь, а в ней намёк, добрым молодцам урок”, - відразу згадалося про казки. Читання дітям казок на ніч -

143

це кращий засіб хорошого заколисування і засипання. Казкотерапія добре себе зарекомендувала з давніх часів. Читання казок - це чудовий засіб для формування психіки та сприйняття навколишнього світу малюком, це важливий інструмент раннього розвитку, а також головний елемент виховної роботи. Читання казок, обговорення дій і вчинків дійових осіб, а також фантазування продовжень історій сприяють всебічному розвитку інтелекту дитини. Казкотерапія на ніч - це також запорука хорошого засипання для непосидючого малюка. Головне - навчитися заінтригувати крихітку і спонукати в неї інтерес до слухання. Щоб читання приносило задоволення і реальну користь, потрібно дотримуватися простих, але важливих правил:•     Якщо ваш малюк не хоче слухати, то не потрібно його примушувати, так як це не принесе ніякої користі.•     Не зловживайте часом! Як правило, маленьким діткам у віці від року до трьох читають у середньому до десяти хвилин, у віці від трьох до п’яти років - 15-20 хвилин поспіль. Хочу зауважити, що це середні показники, а ніяк не нормативи. Ви повинні підлаштовуватися під потреби вашої дитини.•    Читання книги дитині на ніч повинне приносити взаємне задоволення. Якщо ви себе просто змушуєте читати, щоб виконати щоденний план, це не принесе ніякого задоволення вашій дитині. Відомо, що маля дуже відчуває емоції своїх батьків, тому читання книги має відбуватися за позитивного настрою і має приносити максимум задоволення.•    Відбираючи книги, орієнтуйтеся на вподобання вашої дитини.

144

•    Не обирайте страшних книжок, що розбурхують уяву.•    Читаючи кожен день книги своїй дитині, ви сприяєте розширенню її знань і словникового запасу.•    Рекомендується читання книг обома батьками, що сприятиме становленню тісного душевного контакту дитини як з мамою, так і з татом.•   Читайте книгу повільно, виразно, намагаючись максимально передати емоції діючих героїв і обстановки.•    Не замінюйте живе читання “сухими млявими” аудіокнигами.

8.2. Поради для батьків1. Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.

2. Створіть вдома власну бібліотеку.

3. Поповнюйте періодично домашню бібліотеку літературою, відповідно до віку вашої дитини.

4. Прищепляйте дитині любов до книги.

5. Виховуйте бережливе ставлення до книги.

6. Контролюйте читання дитини.

7. Вчіть переказувати прочитаний твір.

8. Вчіть дитину вибирати книгу за її уподобаннями.

9. Виховуйте бібліотечну культуру дитини.

145

8.3. Анкета для батьків

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку?2. Як часто ви купуєте книги для своєї дитини?3. Яким книгам вона надає перевагу?4. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?5. Як ви вважаєте, хто повинен виховувати у дитини

любов до книги: ви, вихователь чи бібліотекар?6. Чи читаєте ви книги?7. Скільки, приблизно, за рік ви прочитуєте книг?8. Як часто ви купуєте книги для себе?9. Чи виховує книга вас особисто?10. Де ви берете книги для читання?11. Чи обговорюються прочитані книги у вашому домі

всією сім'єю?12. Як ви заохочуєте дитину до читання?13. Чи пояснюєте ви дитині, для чого потрібне читання

книг?14. Чи приносить вам особисте задоволення читання

книг?

146

Висновки Дитяче читання відіграє важливу роль в житті дітей, набагато більшу ніж читання в житті дорослих. Книги, які прочитали в дитинстві залишаються в пам'яті, майже на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. Із книг, які їй читають, вона дістає певне світосприймання, книги виробляють у неї певні норми поведінки. Джерела формування особистості людини - в сім'ї, і батьки - перші і головні вихователі дитини. Багато батьків і матерів, особливо молодих, не мають життєвого досвіду, відчувають великі труднощі у вихованні дитини. В цьому їм допоможуть книги. Книги сформують коло читання дитини. Вони допоможуть повніше використати дитячу літературу для їх виховання і розвитку. Дитячі книги - це засіб духовного спілкування батьків з дітьми, а це найважливіше. В наш час дуже часто спостерігається дефіцит такого спілкування. Говорячи про дитяче читання в сім'ї, ми говоримо про дошкільний вік, тому, що безпосередньо в цей час дитина особливо прагне спілкування з батьками, її духовний контакт повинен зберегтися і в наступні роки, коли для підлітка, як відомо, все більше значення починають набувати ровесники, друзі, товариші, а в керівництві читанням починають переважати форми, які передбачають бажану підлітками самостійність. Кращі дитячі книги, які є зразком високого художнього слова - прози і поезії, виховують у дитини почуття прекрасного і роблять її життя повнішим, цікавішим. Батьки читають дитині книжки не для того, щоб порадувати, потішити її. Дитячі книги з малих років прищеплюють дитині добрі почуття і благородні думки,

147

пробуджують до хороших вчинків, сприять моральному становленню. Чесність, готовність боротися за правду, совісність, повага до людей і до себе, любов до знань і праці, відповідальність, почуття обов'язку перед сім’єю, батьком, матір'ю, перед країною ненав’язливо входить у свідомість дитини через спілкування з хорошою книгою. Однак не слід прямолінійно розуміти вплив книги на дитину і всюди і негайно витягувати жорстку мораль і практичну суть. Питання складніше і тонкіше: читаючи художні твори, дитина накопичує у своїй душі яскраві уявлення про те, що таке хорошо і що таке погано. Вона розуміє високі ідеали добра і справедливості, а такі ідеали потребують високих слів. Боятися їх не потрібно, а навпаки привчати до них дитину. Вона чуттєва до того, що іде від світлого розуму і чистого серця, жадібно втягує їх своєю душею. Але одночасно вона повинна сприймати і почуття міри і такту в використанні високих слів, Не менш важливо, щоб уроки моральності, що дитина отримують із книг, співпали з поведінкою самої дитини. Важко чекати результатів, якщо батьки, читаючи книжки, прищеплюють дитині турботу про людей, але вдома у неї нема ніяких обов'язків по відношенню до оточуючих. Дитячі книги викликають в душі дитини добрі почуття і пробуджують до хороших вчинків.  Дитяча література - велика сила, але кожному ясно, що безладне, поверхове читання не приносить користі і потрібно керувати дитячим читанням. Що означає керувати читанням? Це означає постійно викликати у дитини інтерес до книги, слідкувати за їх

148

вибором, допомагати розуміти прочитане, виховувати культуру читання. Справа ця - тонка, делікатна, інакше можна відвернути від книги і читання.

149

Список використаної літератури та інших джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник А. М. Богуш, - К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.

3. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою. Підготовка дитини до школи // Початкова школа, - № 6, - 2001, - с.47-52

4. Ємець А., Коваленко О., Шапка О. Що і як читати малятам –дошкільнятам. На допомогу вихователеві // Дошкільний навчальний заклад, - № 11, - 2008, - с. 5-24

5. У нас сьогодні свято. – Х.: Белкар-книга, 2010. – 64 с.

6. Харченко О. Дизайн оформлення української дитячої книги на прикладі казок // Вісник, - № 1, - 2101, - с.63-66

7. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленевої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. - Київ: Видавничий дім Слово, 2006. - 175 с.

8. Гурковська Т. Місія «Врятувати Колобка», або чому дитина рве книжки // Практичний психолог. Дитячий садок, - № 5, - 2016, - с.48-50

9. Майовець А. Художнє оформлення дитячих творів українських видань. – Режим доступу: http://intkonf.org/mayovets-a-i-hudozhne-oformlennyа-dityachih-tvoriv-ukrayinskih-vidan-v-tvorchomu-dorobku-sergiya-ivanova/, вільний – Загол. з екрану

150

10. Вислови про книгу. – Режим доступу: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-knigu/, вільний – Загол. з екрану

11. Єфімова М. Дизайн дитячої книги України. – Режим доступу: http://www.ksada.org/doc/yefimova-diss.pdf, вільний – Загол. з екрану

151

Для нотатків:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

152