Результати опитування школярів 7-10 класів навчальних Дубровицького району з питань здоров’язбереження

На виконання плану роботу КУ «Дубровицький районний методичний кабінет» та визначення основних тенденцій у здоров’язбереженні молодого покоління у листопаді 2015 року проведено опитування учнів 7-10 класів за розробленою анкетою «Я і моє здоров’я» працівниками психологічної служби.

Анкета містить 12 запитань відкритого типу із готовими відповідями. Опитування проводилося анонімно. Узагальнення результатів опитування відбувалося окремо за такими категоріями учасників: учні 7-8 класів, 9-10 та для вивчення впливу місця проживання порівняли школярів сільських ЗНЗ та міських закладів. Всього охоплено анкетуванням 1691 особа віком від 13 до 17 років, що становить 79,06% від загального числа учнів визначених класів. До роботи над вивченням думки підлітків долучилося 35 навчальних закладів. В підсумку, зважаючи на вибірку, визначені параметри можна вважати достовірними та оперувати ними, як загальними тенденціями знань про особисте здоров’язбереження, засобами отримання інформації з даної проблеми та прагненнями підлітків до здорового способу життя.

1. Констатуємо те, що основний масив інформації та знань про збереження здоров’я, шкідливі звички підліток здобуває у межах навчального закладу: на уроках (68%), позакласних заходах (62%), від працівників психологічної служби (48%) (слід відмітити, що практичні психологи та соціальні педагоги є не в кожному закладі і тому цей показник, в загальному є дещо нижчим). Батьки у свою чергу дбають про здоров’я свої дітей та передають їм знання в межах своїх компетенцій, але відзначимо, що вага їхньої допомоги є суттєвішою (57%) за потік інформації із засобів масової інформації (лише 50%). Відмітимо, що частка набутої підлітками інформації зі ЗМІ зростає у старших класах (44,9 % у 7-8 класі та 55,8% у 9-10). Розглядаючи детальніше результати, можна помітити, що частка домашньої освіти (від батьків та ЗМІ) у міських школярів більша ніж у їх однолітків у селі. Причому, школярі із сіл більше беруть інформації про збереження здоров’я від педпрацівників.

2. Основою профілактичних знань у школі для опитаних є інформація отримана на уроках курсу «Основ здоров’я» та «Фізичного виховання» (74,6%), вагомою також є і діяльність класних керівників на виховних годинах (61,8%). Суттєвою є також робота психологічних служб на місцях через тренінги, акції, години спілкування з профілактики шкідливих звичок та заходів спрямованих на укріплення підліткового здоров’я (49%). Слабко впливають заходи за участю лікарів організовані у школах (лише 22,6%), можливо через малу кількість зустрічей… 1,3% учнів зізналися, що не отримують жодної необхідної інформації.

3. Майже половина опитаних (49,2%) використовує поради отримані у навчальному закладі, менше третини (30,5%) частково дотримуються рекомендацій, щодо формування здорового способу життя, та зниження ризиків захворіти. 15% інколи використовують такі знання на практиці, 4% ще не визначилися чи така інформація їм необхідна і 1,2 % опитаних не зважає на перестороги, які намагається донести педагог до учня. Детально аналізуючи відповіді респондентів можна помітити негативні тенденції у сприйнятті ними інформації – старшокласники більше нехтують профілактикою і менше прислухаються до порад учителів.

4. 46,7% опитаних оцінюють свій стан здоров’я, як «задовільне». Лише 36,2% підлітків може похвалитися хорошим здоров’ям – а це трохи більше третини! Ще 16,15% жаліються на слабке здоров’я, часто хворіють і мають вже хронічні захворювання у своєму віці. Аналізуючи дані по селу і місту, відмітимо, що різниця у відсотках «хворобливих підлітків» низька, а значить вплив навколишнього середовища, умов проживання, відпочинку, харчування є однаковими серед мешканців нашого району.

5. У відповідях на анкету підлітки були відвертими і зізналися у наявності у себе шкідливих звичок. 36% опитаних схвально відповіли на це запитання (а це «кожен третій» школяр), але із них лише 57,1% хочуть їх позбутися. Можливо ті 261 учні, що знають про свої згубні звички, хочуть виділятися серед своїх однолітків, стати дорослішими, або привернути увагу до себе з боку протилежної статі чи дорослих. Але, як свідчать лікарі: «Визнання хвороби є частиною процесу видужування». Значить є можливості у дорослих (батьків та педагогів), знаючи про масштаби проблеми, спробувати змінити ситуацію на краще. 52,2% респондентів не помічають у собі негативних звичок, ще майже 11% не можуть сказати чи вони шкодять здоров’ю. Аналізуючи систему «село-місто» потрібно зазначити, що відсоток учнів у місті зі шкідливими звичками становить – 45%.

6. 50,7 % підлітків, що приймали участь в опитуванні не помічали серед своїх однокласників схильностей до куріння. У селі кількість таких школярів - 53,5%, у місті 47,8%. А значить кількість потенційних курців у міських закладах більша. Зрозуміло, що із віком зростає кількість підлітків залучених до куріння, що можемо спостерігати на діаграмах. Відповіді на це питання і інші питання пов’язані із алкоголем, наркотиками не покаже кількість підлітків, що мають схильність до вживання перелічених засобів, а лише відобразить потенційні ризики узалежнень та покаже динаміку поширення. Питання №5 перебуває із питанням №6, 7 та 8 у відносній залежності бо відображає наявність звичок у підлітків. Відсоток підлітків зі шкідливими звичками «куріння» і «вживання алкоголю» будуть найвищими, оскільки цигарка та алкоголь є найбільш доступними засобами для отримання задоволення, а значить паління і вживання алкоголю, як явища найбільш поширені серед школярів у межах тих 36% (див. пояснення до питання №5)

7. 50,2% опитаних школярів відповіли, що їх однолітки не вживали алкогольні напої. Не зважаючи на відхилення форма діаграм у попередньому та цьому питаннях ідентичні, що доводить припущення висловлене вище. Однак за формою ми можемо помітити зростання кількості підлітків, що вживають алкоголь. Зважаючи на посилення моди на пиво, слабоалкогольні та енергетичні напої кількість школярів, що їх вживає у вільний від занять час, може тільки зростати. Хоча проблема вживання спиртних напоїв серед підлітків потребує додатково вивчення.

8. Вживання наркотиків та нюхання клею у підлітковому середовищі нашого району не надто поширено. 87% опитаних не помічали серед своїх однолітків таких випадків. Лише 2,6% респондентів стверджує, що їх однокласники спробували, заради цікавості. І лише 0,4% можливо вживають подібні речовини часто, але цей показник навіть менший за статистичну похибку, відповідно говорити про це, як «явище» або загальні тенденції – не можна.

9. Це питання є контрольним у даній групі і у порівнянні має дати інформацію про достовірність відповідей респондентів. Отже, аналізуючи відповіді на це питання і п.№ 7, 8 можна помітити, що криві у діаграмі а), б) та в) по формі схожі на попередні, а кількісно не виразно відрізняються, а це свідчить про достатню достовірність даних опитування. Ми бачимо, що 79,5% респондентів не відчували на собі дію психоактивних речовин (наркотиків, летких речовин, алкоголю). А близько 20% знайомі із дією на стан людини таких речовин.

10. Відомо, що підлітки перебувають більшу частину свого часу за межами навчального закладу. Відповідно середовище, у якому перебувають в цей час діти нестиме свій внесок у стан їхнього здоров’я. Як бачимо за наслідками опитування – 47,4% опитаних допомагає батькам по господарству, згодом 46,5% може насолодитися спілкуванням із друзями; 37% за можливості займаються укріпленням свого фізичного стану за іграми та вправами на спортмайданчику; 35,1% проводить своє дозвілля біля екрану монітора чи мобільного пристрою, лише 19% приділяє вільний час вивченню домашніх завдань чи самоосвіті. У системі «місто-село» у двох варіантах помічаємо переорієнтацію у видах дозвілля: підлітки міста меншою мірою допомагають батькам, а переймаються навчанням, а в загальному тенденції однакові.

11. В питанні укріплення здоров’я підлітки використовують найпростіші та найдешевші варіанти: 65,3% вживає фрукти, вітаміни і майже така ж кількість відпочиває на свіжому повітрі. 40,5% респондентів допомагає своєму здоров’ю фізичними вправами. Інші заходи, є менш дієвими у житті дітей і сумі вони становлять 39,5%. Треба зазначити, що підлітки обирають більше пасивну форму укріплення здоров’я.

12. 77,6% респондентів вважають достатнім свій рівень знань про збереження здоров’я. 15,7% опитаних підлітків відчувають брак інформації. 4% дають оцінку своїм знанням із даної теми як «дуже мало знаю». 1,3% взагалі не володіє знаннями укріплення здоров’я.

Отже, ми змушені відзначити, що кожен ТРЕТІЙ підліток 13-17 років має шкідливі звички, і лише 57% з них хоче подолати таку залежність. Ми помітили схильності до тютюнопаління та вживання алкоголю школярами, при чому число учнів, що періодично вживають спиртні напої більше за число курців (хоч і різниця не дуже велика). Однак, попри узалежнення підлітків, слід зазначити значний інформаційний вклад педагогічних працівників, батьків, ЗМІ у профілактику шкідливих звичок та зміцнення здоров’я, адже 77,6% опитаних володіють достатнім рівнем знань у цьому напрямку.

Навчальні заклади маючи свою частину дослідження можуть здійснити порівняння із узагальненими районними для планування заходів кабінетів виховної роботи, психологічних служб закладів освіти, класних керівників з даної проблеми.

Матеріал підготував Романушко Ю.Ю., методист КУ «Дубровицький районний методичний кабінет» на основі даних наданих працівниками психологічної служби району та кабінетами виховної роботи загальноосвітніх закладів.