12
Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Політичні партії у теоретичній спадщині Дж.

Вашингтона

Page 2: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Виконала:студентка групи

ФФІ-31сЖигіль Марія

Page 3: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Біографія

• Джордж Вашингтон народився 22 лютого 1732 року у Вірджинії

• 1758 – 1774 роках обирався в Законодавчі збори Вірджинії

• У 1774 і 1775 роках скликав Континентальний конгрес , а з початком Війни за незалежність очолив Континентальну армію

• У 1789 році був обраний першим Президентом США і працював на цій посаді до 1797 року

Page 4: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Коли в Сполучених Штатах наближалися чергові, треті за рахунком в історії країни президентські вибори, громадяни країни сподівалися, що Джордж Вашингтон знову виставить свою кандидатуру. Однак бажання американців не збігалося з намірами самого Вашингтона. За півтора місяця до виборів він звернувся з прощальним посланням до нації, у якому оголосив про рішення не виставляти свою кандидатуру на чергових виборах, а також продемонстрував своє бачення того, якою має бути американська держава і якого курсу повинна дотримуватися нова адміністрація у внутрішній і зовнішній політиці. Нині щороку 22 лютого, перед початком чергової сесії законодавчих зборів країни, текст прощального послання Вашингтона зачитується перед обома палатами Конгресу США.

Page 5: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Дж. Вашингтон у своєму «Прощальному посланні» виступає противником партії.

Page 6: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Основні засади:

• Ідентичність американського народу, основне завдання якого – оберігати спільний союз

• Необхідність єдиного правління, яке гарантує захист своїх громадян від війни

• Держави без єдиного правління функціонують в режимі суперництва за владу, що зумовлює внутрішні негаразди та міждержавні війни

Page 7: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

«Єдине правління абсолютно необхідне для забезпечення ефективності і міцності нашого союзу. Жодні альянси між структурними елементами, якими б нормативними вони не були, не можуть замінити таке правління. Незворотньо виникнуть порушення, які у всі часи були присутні у всіх альянсах…»

 Джордж Вашингтон «Прощальне послання»

17 вересня 1796 року

Page 8: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Право народу створювати і змінювати форми правління – основа політичної системи. В процесі трансформації форми правління необхідно дотримуватись Конституції. Дж. Вашингтон вважає будь-які асоціації чи союзи, що мають намір керувати конституційним правлінням чи контролювати його, перешкоджати йому чи залякувати в процесі прийняття рішень, знищують цей основний принцип і носять згубний характер.

Page 9: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Партії, в теорії Дж. Вашингтона, трансформують систему органів влади в дзеркало, яке відображає непродумані та беззмістовні проекти партій, а не в орган реалізації розумних планів, підтриманих суспільством.Партії ослаблюють державну владу і розпалюють ворожнечу між суспільними групами, залучають іноземний вплив та корупцію, внаслідок чого воля однієї країни підпорядковується волі іншої.

Фракційна боротьба неодмінно призводить до деспотизму.

Page 10: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

«Ні боргам, ні політичним партіям, залишайся нейтральним! В тебе є одна робота, Америко!»

Page 11: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Дж. Вашингтон був переконаний, що при народному правлінні немає місця партіям. Проте, ініціаторами створення перших партій в США стали А. Гамільтон та Т. Джефферсон, які працювали в команді Дж. Вашингтона під час першої президентської каденції.

Page 12: Політичні партії у теоретичній спадщині Дж. Вашингтона

Висновки:

Дж. Вашингтон розглядав партії як руйнівне явище через спокусу проявити і зберегти владу, а також бажання помститися політичним опонентам. Він вважав функціонування партій шкідливим для держави.