ВідродженняВідродження народних традицій. народних традицій.

Сучасний національний Сучасний національний одяг українціводяг українців

Приступаючи до розмови про сучасний Приступаючи до розмови про сучасний український народний одягукраїнський народний одяг, слід розглянути ті фактори, що , слід розглянути ті фактори, що мали і мають вплив на формування народного побуту мали і мають вплив на формування народного побуту взагалі і зокрема одягу. Головніші з тих факторів такі: взагалі і зокрема одягу. Головніші з тих факторів такі: Зовнішнє оточення або природні умови, де проходить Зовнішнє оточення або природні умови, де проходить життя нашого народу: добрий клімат, багатство землі, життя нашого народу: добрий клімат, багатство землі, краса краєвидів - гаї, сади та широчінь степових просторів.краса краєвидів - гаї, сади та широчінь степових просторів.

Культурна спадщина, що її ми дістали від своїх предків: Культурна спадщина, що її ми дістали від своїх предків: матеріальні явища побуту та звичаї й обряди. Іншими матеріальні явища побуту та звичаї й обряди. Іншими словами - матеріальна і духовна традиція нашого народу. словами - матеріальна і духовна традиція нашого народу. Культурні зв'язки, взаємини, що складаються з іншими Культурні зв'язки, взаємини, що складаються з іншими народами. Головніший момент тих взаємин - вплив народами. Головніший момент тих взаємин - вплив сусідніх культур.сусідніх культур.

І, нарешті, останній, дуже важливий момент: мистецькі І, нарешті, останній, дуже важливий момент: мистецькі здібності народу. Цей фактор - логічний висновок від трьох здібності народу. Цей фактор - логічний висновок від трьох попередніх.попередніх.

Усе це разом являє собою могутню рушійну силу Усе це разом являє собою могутню рушійну силу культурного прогресу народного побуту.культурного прогресу народного побуту.

““Мистецтво кожного промислу – це своя Мистецтво кожного промислу – це своя школа досвіду, своя історія”.школа досвіду, своя історія”.““Народна художня традиція, як мова Народна художня традиція, як мова народу, є сам народ з його історією”.народу, є сам народ з його історією”.Одяг рухомий елемент з усьогоОдяг рухомий елемент з усьогокомплексу народного мистецтва, такийкомплексу народного мистецтва, такийелемент, що не тільки легко сприймає елемент, що не тільки легко сприймає зовнішні впливи сусідніх культур, а й зовнішні впливи сусідніх культур, а й моду, новини в одязі.моду, новини в одязі.

Мода - вигадка міста, а місто - культурний центр. Це робить вивчення одягу цікавим і в той самий час - складним. Український народній одяг вивчати тяжко ще тому, що народ наш живе на величезній території з різними природними умовами та неоднаковим впливом сусідніх народів. Крім того, народ наш прожив складне історичне життя повне боротьби і неспокою. Все це не сприяло збереженню чисто національних прикмет по всій території України. Найбільше відмінностей у пограничних районах - вплив сусідів а найменше у центральних місцевостях України, де національних прикмет збереглося найбільше.

Прикрашати одяг - основне Прикрашати одяг - основне призначення вишивки.призначення вишивки. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.. –Кінець ХІХ – початок ХХ ст.. – це період, коли вишивка це період, коли вишивка набула масового застосування набула масового застосування на жіночому та чоловічомуна жіночому та чоловічому одязі вишивання, образний, одязі вишивання, образний, орнаментальний лад,орнаментальний лад, набувають чітко означених рис.набувають чітко означених рис. Композиційне вирішенняКомпозиційне вирішення української вишивки української вишивки відзначається безмежною відзначається безмежною фантазією, колоритом.фантазією, колоритом.

З давніх – здавен і до сьогодніВишивка виступає як естетичнедуховне самовираження народу,його морального етикету, як утвердження краси земного життя.Починається кожна вишивка зпідготовки матеріалу – виборутканини, ниток, голки та інше. В мене голочка слухняна День у день працює зрання, Щоб квітки на рукаві Зацвітали, мов живі. Вміє голка вишивати, Підрубити фартушок Помережить сорочок. Голку вліво, голку вправо – Вишиває квіти вправно. Маки наче жар горять Всіх навколо веселять. А волошки в жовтім житі, Наче тільки - що умиті, Ожили на полотні Й освітлили наші дні.

Вишивка - це унікальне мистецтво народної графіки, вона зберегла і несе в собі багатовікову культуру народної декоративної лінії. Стібки нитки – лінії – прямі по горизонталі або вертикалі, діагональні – основа творення складальних орнаментальних форм. Вона домінанта вишивального мистецтва. З неї починається безперервний процес творення – від простих елементів до складних мотивів орнаментальних форм.

Легкі рухи розміщення вишивок –

орнаментів, сполучень, приводить

до утворення складних, наперед

задуманих “серцю милих” узорів.

Найкращі узори створювались як

обереги для одягу для дорогих людей, для особливих

святкових подій. Творча жіноча праця, зв’язана з образами добра,захисту, надії.

Вишивка – це не тількимайстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбницявірувань, звичаїв,обрядів, духовнихустремлінь, інтелектуукраїнського народу.Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев,квітів, стверджують, що наші предки обожнювалиїх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й декоративному мистецтві.

Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підміненої форми. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду.

Вишивання як національна традиція сприяє формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. В минулому дівчина мала вишивати милому сорочку, хустину, рушники. Вишитий своїми руками одяг був

одним із головних показників

працьовитості юнки, стійкості традицій які дійшли

через століття до наших часів. Дівчина сорочку вишивала Хрестиком барвистими

нитками – ніби свою долю виглядала Ранками і срібними ночами. Де він, той, що серце

приголубить, Для душі відкриє синє море І навіки руки ті полюбить, Що для долі вишили узори?

З вечора тривожного аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку.Вишивала дівчина, вишивалаЧорну та червону нитку клала.Що та чорна ниточка – то страждання,А червона ниточка - то кохання Але чорна ниточка часто

рвалась,А червона ниточка легко

клалась.Вийду я в неділеньку на

гулянку,Подарую милому вишиванку.

Новим етапом є вишивка одягу України 90 –х років. В сьогодні, в бурхливу епоху науково – технічного прогрес актуально звучить питання, яким задавався колись видатний просвітитель філософ і поет Г. Сковорода “Для чего делаем материи, вышиваем их Разными нитками и взору приятными цветами обвешиваемся онными?». Він сам відповів на це питання:“Для радости сердца».

Гоп, скок, веселенько!Вправна донька я у неньки.Мене ненечка навчалаУсього, що добре знала.Я ж матусю поважаю,Роботящою зростаю.Сорочки я вишиваюІ родину прославляю.Ось які чудові квіти!Буде матінка радіти.Роботи представлені у

нашійпрезентації “Сучасний національний одяг українців” виконала вишивальниця Мирослава Кот

Рукава нової української сорочки з стоячим комірцем широко відкриті, а там де шиють відкладні комірці, рукава збираються в чохли. Комір чоловічої сорочки звичайно буває вишитий сірими, чорними, або синіми і червоними нитками. Маніжка та кінці рукавів теж вишиті, але вже іншим візерунком ніж комірець.

Робота над одягом – творчий процес, а вишивка один з елементів композиції, тому її продумують під час створення декоративного оздоблення одягу. А прикрашають одяг і предмети побуту вишивальниці. Робота вишивальниці – це великий творчий пошук у використанні техніки вишивання і кольорового вирішення. Вишивальниця повинна вміти втілити в життя задум художника й надати йому неповторного зачарування індивідуальності. Техніка вишивання дуже обширна й різноманітна за трудоємністю, а це вимагає від вишивальниці акуратності, посидючості й терпіння. Крім того люди цієї професії повинні мати художній смак, вправні руки й хороший зір.

Сучасна народна вишивка одягу розвивається на основі традиційної спадщини і досягнень художньої культури народу. ЇЇ розвиток проходив у єдиномуРуслі сучасного народного мистецтва. Художнє багатство української народної вишивки на одязі обумовлене яскраво виділеними провідними центрами вишивального мистецтва, які є в усіх етнографічних зонах України. Основоютворчого життя підприємств народних художніх промислів України є безперервний розвиток народних художніх традицій, в якій таїться оптимістична сила і енергія художньої творчості. Найважливішим явищем сучасного вишивального мистецтва одягу є безперервний процес появи нових талановитих майстрів з їх яскраво вираженою манерою, індивідуальністю, авторів нових відкриттів та носіїв колективного досвіду.

Дивовижна сила творчого обдарування вишивальниць, виявлена в їх хисті створювати вироби високої художньої вартості, нести в життя гуманістичні ідеали. Здобутки народних майстрів нерозривно пов’язані з їхнім світосприйманням, ерудицією, з відчуттям найтонших нюансів краси природи і краси колективного досвіду, повагою до нього. Вони обізнані здосягненнями вітчизняної і світової культури, а працюючи в різнихлокальних місцевих традицій, спричиняючи до виникнення нових напрямів, розвитку вишивки як

одягового, так і інтер’єрного призначення.

Життя підтверджує, що вишивка одягу як вид народного мистецтва постійно живе, розвиваючись, збагачуючись новими аспектами філософсько – естетичного звучання. Постійно зростає її популярність і зацікавленність нею.

Таким Таким є сучаснийє сучасний народний одягнародний одяг