ХОРТИЦЯ – КОЛИСКА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Спільний проект учнів 2-В класу, батьківЗапорізька ЗОШ І-ІІІ ст. №38

Керівник проекту Бикова В.М.

Змістова частина проекту:

Заснування Запорізької Січі на острові Хортиця;

Устрій Запорізької Січі;

Життя і побут козаків.

Актуальність проекту:

виховання національно свідомих громадян України засобами козацької педагогіки

База реалізації проекту:Запорізька ЗОШ І-ІІІ ст. №38

Учасники проекту: учні 2-В класу, класний керівник, батьки

Мета проекту:

Вивчення історії українського козацтва;

Виховання свідомого громадянина-патріота України;

Виховання регіонального патріотизму;

Формування таких особистісних рис, як відданість Батьківщині, вірність дружбі, почуття честі й обов'язку, дисциплінованість, милосердя як основи козацької педагогіки.

Головні завдання проекту:

Розширити знання дітей:

про острів Хортицю як місце виникнення першої Запорізької Січі;

про засновника першої Запорізької Січі – князя Д. Вишневецького;

про устрій Запорізької Січі; про козацькі клейноди; про те, як приймали новачків

на Січ; про розпорядок дня на Січі.

Форми роботи в межах проекту:

Віртуальна мандрівка в історію «Козацтво – слава України»;

Урок духовності «Козацькому роду нема переводу!»; Конкурсна програма «Козаку найперше – воля, козаку

найперше – честь!»; Пошуково-дослідницька робота в групах разом із батьками

за завданнями проекту; Презентація проекту «Хортиця – колиска українського

козацтва»;«Козацькими стежками»: екскурсія до національного

заповідника «Хортиця». Відвідання історико-культурного комплексу «Запорізька Січ».

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

Підготовчий етап:1. Планування проекту.2. Визначення теми, мети, завдань проекту.3. Об'єднання в групи, визначення завдань для груп.

Завдання для дослідницьких груп:

Острів Хортиця – місце виникнення першої Запорізької Січі.

Д. Вишневецький – засновник Хортицької Запорізької Січі.

Устрій Запорізької Січі. Козацькі клейноди. Як ставали козаками? Розпорядок дня на Січі.

Очікувані результати:

Розвиток навичок пошукової дослідницької роботи.

Поглиблення знань про українське козацтво і Запорізьку Січ.

Виховання патріотизму та громадянськості, гордості за славних козаків-запорожців

Презентація проекту: «Хортиця – колиска українського козацтва»

Острів Хортиця – найбільший в Європі річковий острів знаходиться на річці Дніпро і входить в межі міста Запоріжжя. Довжина його складає 12 км, а ширина – 2,5 км. Він є одним із семи чудес України. Дійсно, це дивовижне місце нагадує Україну в мініатюрі: тут можна зустріти степи й ліси, гори й пустелі, багато різних тварин, деякі з них зустрічаються лише в цих місцях. Та найбільше Хортиця відома своєю славною історією. На цьому острові, що ні урочище, то легенда, що ні скеля, то героїчна подія, що ні криниця, то переказ. За даними істориків, тут: перші люди з'явилися тут близько 10 тис. років тому. проживали скіфи – племена землеробів, скотарів, воїнів, залишивши по собі безліч

скульптур – скіфських баб. в часи Київської Русі повз острів проходив знаменитий торговий шлях «Із варяг у

греки». поблизу острова в битві з печенігами загинув славетний київський князь Святослав,

меч якого знайдено у водах Дніпра. Була споруджена перша Запорізька Січ. З Хортиці вирушали в походи проти поляків славні козацькі ватажки: Северин

Наливайко, Криштоф Косинський, Іван Сулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Звідси, з Хортиці, розпочав війну за визволення України від польського панування Богдан Хмельницький.

Ходив стежками острова видатний український поет Т.Г.Шевченко.

Д. Вишневецький – засновник Запорізької Січі

Дмитро Вишневецький – український князь, перший з достовірно відомих козацьких гетьманів. Близько 1552 року збудував на острові Мала Хортиця укріплення, яке стало першою Запорізькою Січчю, і згуртував на боротьбу проти татар і турків козаків. Козацькі загони, які очолював Д.Вишневецький, відбивали напади татар на Хортицю, здійснювали походи на турецькі фортеці, звільняючи українських бранців із неволі. Під час одного із походів у Молдавії козацький загін разом із Д. Вишневецьким зазнав поразки у бою. Вишневецький був взятий у полон, виданий турецькому султану і страчений. Дмитро Вишневецький – герой української народної думи про Байду.

Устрій Запорізької Січі

Столицею козацтва була Запорізька Січ. Слово «Січ» походило від слова «сікти», тобто «рубати», і означало спочатку укріплення з дерева й хмизу. Січ захищав глибокий рів та високий, до 10м вал, на котрому стояв дерев'яний частокіл. Серед фортечних укріплень вирізнялися широкі башти з бійницями для гармат. Добре укріпленим був також вихід до річки. Запорізька Січ складалася з фортеці й передмістя. Всередині фортеці знаходився майдан із церквою та стовпом, де карали винних. Навколо майдану стояли великі довгі хати – курені, де жили козаки-січовики й була їхня кухня. Слово «курінь» означало не тільки житло, де жили козаки, зазвичай, земляки, а й військову одиницю. Всього на Січі налічувалося 38 куренів. Тут же були розташовані будинки кошового й старшини, канцелярія, школа, а далі – склади, арсенали, майстерні, торгівельні лавки.

Козацькі клейноди (відзнаки):

Усі козацькі відзнаки-клейноди зберігалися у січовій Покровській церкві або в скарбниці й виносилися тільки за наказом кошового отамана. До них належали:

• хоругви – козацькі прапори, головна святиня козаччини;

• булава, бунчук – символи влади кошового отамана;

• військова печатка – символ влади судді, підтверджувала всі офіційні документи, прийняті на Січі;

• каламар (срібна чорнильниця) – символ влади військового писаря;

• литаври – військові барабани, обтягнуті шкірою, скликали Січову раду; ними відав довбиш;

• пернач – символ влади курінних отаманів, а також полковників.

Як ставали козаками?

Існує досить поширена думка, що в козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Але це не так. Щоб стати справжнім козаком, треба було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити. Новачок приймався спочатку в «молодики» й 7 років мусив вчитися фехтувати, влучно стріляти, сидіти на коні, виконувати бойовий гопак, тобто вести бій із суперником ногами. Навчанням керували досвідчені козаки. Наприкінці навчання кожен мусив узяти участь у морському поході на Туреччину у ролі зброєносця. Лише після цього він допускався до іспиту на звання запорожця. Перший іспит носив жартівливий характер: треба було з'їсти тарілку дуже наперченого борщу і випити 2 пляшки горілки й після цього пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду. Наступне випробування – подолати всі пороги, пливучи Дніпром проти течії. На завершення молодик на необ'їждженому коні, сидячи задом на перед, без сідла й вуздечки, мав проскакати по степу й благополучно повернутися назад. Перевіряли новачка й на такі якості, як кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватися у складних ситуаціях.

Розпорядок дня на Січі

Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли до річки купатися, не зважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у куренях снідати. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви. Потім прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у стрільбі, фехтуванні, доланні перешкод, билися на шаблях. Часто змагалися цілими куренями. В цей час молоді козаки вчилися в січовій школі письму, церковному співу, музиці, танцям. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді й гру кобзарів. Надвечір дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. Після молитви козаки йшли вечеряти. Після вечері, хто грав на бандурі, хто на скрипці, сопілці, бубнах, а хто співав пісень. Через деякий час, за винятком вартових, Січ поринала в сон.

Екскурсія «Козацькими стежками».Національний заповідник «Хортиця»

Екскурсія нам сподобалась!

Проекти в проекті:

2 клас – «Як козаки рідну землю захищали?»

3 клас – «Козацькі славні гетьмани»4 клас – «Козацьку славу

збережемо на віки!»