Карпатська Україна

Героїчна сторінка української історії

Листопадова революція в Австро-Угорщині (1918 р.) призвела до падіння монархії. Ці події послужили початком проголошення Гуцульської Республіки, з центром у Ясінях (листопад 1918-червень 1919). Угорська Радянська Республіка (21 березня - 1 серпня 1919 р.) 22.III 1919 рад. владу було встановлено і в Закарпатській Україні, що входила тоді до складу Угорщини.Руська Крайна (Грудень 1918 – квітень 1919 р.)Назва автономії краю.21 січня 1919 року на Народних Зборах («Соборі Русинів») у Хусті «Всенародні збори угорських русинів-українців з дня 21-го януара 1919 р. висказують з’єднати всіх русинів-українців з комітатів Мараморош, Угоча, Берег, Унг, Земплин, Шариш, Спіш і Абауй-Торна і прилучення русинами-українцями заселених земель до Соборної України, просячи, щоби нова держава при виконуванню (переведенню) сеї злуки узгляднила особливе (окремішнє) положення угорських русинів-українців.Для того Всенародні збори заявляють, що русько-українських нарід Угорщини Х (десятий) закон про Руську Країну, даний в Будапешті з року 1918-го, не признають законом, бо повстав без його волі і без заступництва народу»

Підкарпатска Русь

У 1918 році Австро-Угорщина затріщала і почала розвалюватися.

16 жовтня імператор Карл проголосив створення федеральної держави «чотирьох народів» - німців, чехів, українців і південних слов'ян, але було занадто пізно - процес розвалу вже почався. 28 жовтня 1918 виникла Чехословаччина, а 12 листопада німці Австрії проголосили створення Австрійської республіки.

Карпаторуські політики почали консультуватися що ж робити. "Рада галицьких і угорських русинів" у словацькому Пряшеві постановила домагатися входження до складу Чехословаччини, ужгородська захотіла до Угорщини, а Хустська - до Галичини. Вирішило все голосування Карпаторуських емігрантів в Америці, де 2 / 3 проголосувало за приєднання до Чехословаччини, а 1 / 3 за приєднання до України ... Отже, було вирішено увійти до складу Чехословаччини. На початку 1919 року чехословацька армія зайняла Закарпаття, а в травні була подано офіційне прохання президенту Масарику. Масарик ухвалив послати в край декількох депутатів, які повинні були скласти звіт про ситуацію в краї. Депутати не мали поняття куди їдуть. Вони знали, що це якийсь відсталий край, населений росіянами. Приїхавши туди вони виявили, що Русь не така російська як їм казали, а відсталість краю виходить за всі мислимі рамки. Повернувшись до Праги, вони описали Масарику ситуацію як жахливу і після обговорення було вирішено відмовити Карпатській Русі в праві на входження до Чехословаччини. Але ... У справу вмішалися наддержави - Англія і Франція, які не хотіли посилення Угорщини. На переговорах у Сен-Жермені вони змусили Чехословаччину прийняти до свого складу Карпатську Русь, яка стала в ЧСР "Підкарпатською Руссю". Чому Підкарпатської? Тому, що вона була під Карпатами. 10 вересня 1919 край офіційно став частиною Чехословаччини ...

Початок ХХ ст. Підкарпатська Русь

4 червня 1920 р. – Тріанонський договір

10 вересня 1919 р. – Сен-Жерменський договір

• Договір про захист національних меншин між Чехословаччиною й основними державами Антанти від 10 вересня 1919 р. у статтях 10-13 визначав правове становище Закарпаття як "автономної одиниці всередині Чехословацької держави."

• Версальський договір (стаття 81) та Сен-Жерменський (стаття 53) стверджували незалежність

Чехословаччини як такої, що "обіймає автономну територію Русинів на південь

від Карпат"; хоча у Конституції Чехословацької Республіки вживається

назва "Підкарпатська Русь".

20 лютого 1920 був затверджений герб Підкарпатської Русі - ведмідь і синьо-жовтий прапор. З 1923 року край мав дев'ять депутатів у Чехословацькому парламенті. Першим її губернатором став Григорій Жаткович, який через рік на знак протесту покинув свій пост, бо обіцяних прав не було надано.

Підкарпатська Русь 1919 - 1939

1938

1939

192

8

1920

Г.Жаткович – творець та перший губернатор Підкарпатської Русі

Т.Масарик – перший президент Чехословаччини

О.Покорні. Селяни з УжгородаФрчек. Газдиняз околиці Ужгорода

Фрчек. Газда з околиці

Ужгорода.1926

Ринок на Петефі

Чеський політик Пероутка писав: «Це була найбідніша, сама переслідувана та найбільш

уражена алкоголізмом частина всієї колишньої Австро-Угорщини»

Прага намагалася вести себе більш-менш справедливо. Були відкриті народні школи, лікарні, будувалися дороги. Але ...

набагато менше, ніж у Чехії або Словаччині, що для відсталого краю було занадто мало. Ситуація ускладнилася тим, що

населення краю здавна заробляло наймитством в Угорщині та Австрії, а з виникненням Чехословаччини на їхньому шляху виник кордон. Крім того, рудиментарна промисловість не

змогла конкурувати з розвиненою чеською і просто зникла. Не залишилося ніяких перспектив, окрім як пасти овець у горах

або пиляти ліс.

Е.Контратович. Бідняцька хижа

Й.Бокшай.Хлопчик з ягнятком

Бокороші.Рахівська діорама

М.Митрик. Церква

Фото 20-30 –х років

Фото 20-30 –х років

Фото 20-30 –х років

Місто вперше у своїй історії стало офіційним адміністративним, політичним, освітньо-культурним центром краю. У 1920 р. після прийняття закону «Про адміністративний устрій Підкарпатської Русі» Ужгород визначено столицею Закарпаття, його крайового управління. Чехословацький прем'єр-міністр, професор Фірлінгер наказав своїм учням, які їхали до Закарпаття, здійснювати виграний на конкурсі проект: «Ви повинні будувати і побудувати все так, щоб Підкарпатська Русь стала парком Центральної Європи». Новий статус Ужгорода вимагав його розбудови як столиці краю. Протягом 20-30-х рр. XX ст. розбудова міста набрала широкого розмаху. Головні зусилля міської управи були спрямовані на впорядкування міських комунікацій (водопровід і каналізація), влаштування вулиць, регулювання русла р. Уж, а також вирішення ряду важливих фінансових і технічних проблем. За планом розбудови міста у чехословацький період був сформований новий адміністративний центр у районі нинішньої площі Народної. Забудова цього району ще й нині не завершена до кінця, тобто не відповідає своєму первинному планові. Саме в часи Чехословацької республіки Ужгород отримав сучасну архітектурну і культурну довершеність. Передові архітектори, зокрема І.Гочар, А.Крупка намагалися створити будови, які б були втіленням єдиних функціональних і естетичних принципів та зрозуміло розкрили структуру будови.