Проект

науково-дослідницької роботи

Виявлення місць існування бобра річкового на

територіі села Кротенки

Окара Володимир Анатолійович, учень 9 класу Кротенківського НВК Полтавської районної ради Полтавської області

Окара Світлана Михайлівна, вчитель біології Кротенківського НВК Полтавської районної ради Полтавської області спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

. Напевно, всі ми любимо природу. Але, мабуть, не всі замислюємося над тим, що природа – це наша домівка. Тваринний світ у нинішньому і минулому століттях зазнав помітних якісних і кількісних змін. Частина їх видів порівняно легко адаптується до нових умов мешкання, зберігаючи високу і стабільну чисельність, інші тварини більш чутливі до вторгнення людини в місця їх проживання. Від того ресурси тварин підтримуються на нестійкому рівні, часто досягаючому небезпечно низьких меж. Роки спостережень і правильний вибір місць для випуску бобрів, відлови і переселення їх дали можливість пізнати багато нового із життя дивовижних тварин. Саме тому ми обрали об’єктом своїх спостережень бобра річкового. Він привернув до себе нашу увагу своєрідністю екології і складністю проблеми відновлення в районах бувшого існування .

Актуальність теми. Останні роки кількість членів мисливських колективів стрімко зростає, площі ж мисливських угідь значно зменшилися, фінансування мисливських господарств, як і інших галузей господарства країни, є не на бажаному рівні. Враховуючи ментальність та низьку екологічну культуру населення можна висловити занепокоєння щодо збереження цінного хутрового звіра. Мета проекту: вивчення природи рідного краю, зв’язків між організмами в екосистемах, підвищення рівня екологічної культури населення. Завдання проекту: - виявити місця мешкання бобра річкового на території села Кротенки;з’ясувати зміни в екосистемах, спричинені діяльністю бобрів;вести просвітницьку роботу щодо збереження бобра річкового у місцевій фауні.

Проблема дослідження життя і діяльності, охорони і збереження бобрів зустрічається в літературних джерелах з давніх часів. Знайдені відомості, що починаючи з ХІV століття з появою постійних сторожових фортів у пониззях річки Ворскли вівся промисел мисливських тварин в тому числі й бобра. За даними Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства чисельність виявлених тварин становить станом на : осінь 2009 р зиму 2010 рПолтавський р-н 75 73По області 2666 2545

Бобер – найбільший гризун в Україні, довжиною 120 см, а вагою до 40 кг. Великими перетинчастими задніми лапами бобри гребуть при плаванні. Маленькі передні лапки використовують як для ходьби по землі, так і для перенесення грунту і каміння при будівництві гребель та «хаток». . Слух у бобра відмінний, хоча маленькі вуха ледве помітні серед хутра. У вухах і носі бобра знаходяться спеціальні клапани. Коли бобер пірнає під воду, ці клапани автоматично закриваються так, щоб вода не могла надходити всередину тіла. Після того, як тварина виринає з води, клапани знову відкриваються і бобер починає дихати.

Очі теж невеликі і забезпечені важливим пристосуванням – прозорою перетинкою, «третьою повікою». Ці перетинки закривають очі при зануренні у воду, надійно оберігаючи їх від травм і дозволяючи бачити у воді. Губи бобра мають спеціальні вирости, які, заважають потраплянню в рот води, в той час як зуби стирчать назовні. Такий пристрій дозволяє тварині гризти під водою, не захлинаючись. До «особливих прикмет» бобра можна віднести і наявність парних шкірних залоз біля основи хвоста, що виділяють секрет, який носить назву «бобрової струї».

Навесні 2009 року, коли піднімається рівень води у річці Ворскла, всі озерця старого русла злилися і деякий час становили єдине ціле. Саме після цього природного процесу на водоймі з’явився бобер. Дана водойма має площу близько 840 м². Один берег відносно пологий, а інший крутий. Вздовж вищого берега і з’явилася перша нора. Протягом літа і осені 2009 року неодноразово спостерігали пару бобрів, а також сліди їх життєдіяльності. Влітку 2010 року на водоймі з’явилися двоє маленьких бобренят і вже восени та взимку їх діяльність стала надзвичайно помітною. Бобри дісталися навіть культурних насаджень. Весною 2011 року одночасно можна було бачити трьох бобрів і, звичайно ж наслідки їхніх «трапез». Частіше вони розпочинали вечерю о 19-20 годині. Нерідко бобри показувались вже о 17 годині і їх легко можна було спостерігати.

На осінь 20011 року у досліджуваній водоймі залишилася пара бобрів, що відповідає біологічним особливостям виду. Вони зробили собі нову нору. Зараз тварини інтенсивно заготовляють харч на зиму.

За три роки бобри повністю зрізали тополі. Замість тополь виросли клени татарські, два маленькі дубки та чудово розвивається штучно насаджена ліщина, з’явилася ожина. Вздовж берегів, починаючи з весни, розвиваються різноманітні трав’янисті рослини: пшінка весняна, фіалка запашна, зірочник, мати-й-мачуха ( підбіл звичайний ), кропива, череда, кульбаба, лопух та інші. Вся поверхня води вкрита щільним килимом ряски. Рослинність почала приваблювати тварин, а найбільше птахів. Так останні два роки стало постійним гніздування і виведення пташенят дикими качками.

В рамках проекту було здійснено певну просвітницьку роботу. З метою залучення учнів середньої ланки до природоохоронної роботи, спостережень за рослинним і тваринним світом під час проведення тижня біології учням 5-8 класів було запропоновано анкетування на знання інформації про місця мешкання, біологічні особливості, життя та діяльність бобрів. Після анкетування учні переглянули презентацію про життя і діяльність бобрів. З метою привернення уваги громадськості до проблем збереження біорізноманіття були виготовлені листівки,які роздавалися членам сільської громади на вулицях села. Ці ж листівки розвішувалися у громадських місцях, дошках оголошення.

Перспективи подальшого росту чисельності бобрів у нашій місцевості хоча і обмежені, але не вичерпані. Як показали дослідження є підґрунтя очікувати значного приросту чисельності тварин за рахунок кількості звірів саме на водоймах Полтавщини. В ході реалізації проекту було досягнуто певних результатів, а саме: - привернута увага місцевого населення до проблеми існування бобрів у нашій місцевості та природоохоронних заходів щодо їх збереження; - залучення учнів до спостережень у довкіллі, пошукової та науково-дослідної роботи; - підвищення рівня екологічної просвіти, вихованості та культури поведінки в природі населення; - виховання любові до рідного краю; - розвиток пізнавального інтересу на прикладі вивчення біологічних особливостей бобра річкового. Бобри довели свою величезну цінність – створюючи греблі, вони разом з тим змінюють цілу екосистему, відновлюючи за допомогою своєї діяльності біорізноманіття природних ресурсів.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ !