Декабристи і наш край

Давидов Василь Львович28 березня (8 квітня) 1792, Москва — 25 жовтня (6 листопада) 1855, Красноярськ) — військовик, поміщик, декабрист, учасник Вітчизняної війни 1812 року, полковник у відставці. Поет. Масон.Походить із дворян Київської губернії. Батько — Давидов Лев Денисович (1743 — 1801), мати — Катерина Миколаївна Самойлова (1750 — 1825). 1807 — вступив до служби юнкером в лейб-гвардії Гусарський полк. 1808 — корнет. 1811 — призначений ад'ютантом командира полку генерал-майора Шевича.1812 — ад'ютант князя Багратіона. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонних походів руської армії.

Орлов, Михайло ФедоровичМих йло Ф дорович Орл в (*25 березня а́� е́� о́�(5 квітня) 1788 — †19 (31) березня 1842) — декабрист, генерал-майор, учасник Вітчизняної війни 1812 року. Економіст-теоретик, який не був визнаний сучасниками і майже забутий нащадками.До служби записаний юнкером в Колегію іноземних справ — 27 серпня 1801 року, до служби вступив в лейб-гвардії Кавалергардський полк — 15 липня 1805 року, учасник бойових дій 1805–1807 років (Аустерлиц, Фрідланд), учасник Вітчизняної війни 1812 (Бородіно, Верея, Червоне, Малоярославець, Березіна). Підписав акт про капітуляцію Парижа. Генерал-майор

Пестов Олександр Семенович(1802 — 25.12.1833). Подпоручик 9 артиллерийской бригады. В службу вступил юнкером в 50 батарейную роту 26 артиллерийской бригады — 8.3.1816, переведен в 5 резервную батарейную роту — 18.4.1817, бригада переименована в 9 артиллерийскую бригаду — 20.5.1820, прапорщик с переводом в 1 батарейную роту — 18.6.1820, подпоручик — 16.4.1824, бригадный квартирмейстер — 26.10.1824. Член Общества соединенных славян (1824). Приказ об аресте — 19.1.1826, арестован и доставлен из Александрии Херсонской губернии в Петербург на главную гауптвахту — 5.2; 7.2 переведен в Петропавловскую крепость («посадить по усмотрению и содержать строго») в №9 Невской куртины, 2.3 показан там же в №30. Осужден по I разряду и по конфирмации 10.7.1826 приговорен в каторжную работу вечно. Отправлен в Шлиссельбург — 29.7.1826, срок сокращен до 20 лет — 22.8.1826, отправлен в Сибирь — 2.10.1827

Раєвський Микола Миколайович14 вересня 1771 — †16 вересня 1829) — російський військовик, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії. Належав до стародавнього дворянського роду. За тридцять років бездоганної служби брав участь у багатьох найбільших битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним з найпопулярніших генералів російської армії. Боротьба за батарею Раєвського стала одним з ключових епізодів Бородінської битви. Учасник Битви народів і взяття Парижа. Член Державної ради. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з Раєвським пишався О. С. Пушкін

Романов Володимир Павлович Народився в місті Олександрія. У 1818 році закінчив Морський кадетський корпус. Володимир Романов брав участь в декабристському русі. Формально членом членом Північного товариства не був, але знав о його існуванні і мав доручення від Рилєєва Кіндрата Федоровича розповсюдживати його ідеї. Був другом М. Бестужева та К. Рилєєва. Його було заарештовано 17 січня 1826 року в селі Березівці Олександрійського повіту, де він перебував у брата своєї дружини О. Бржеського. В ув'язнені провів лише три місяці. Після цього з 1826 по 1853 року служив на Чорноморському флоті. Під час русько-турецької війни 1828 — 1829 років був поранений і нагороджений золотою зброєю. Був учасником Кримської війни. У 1861 році був відправлений у відставку в чині контр-адмірала. Окрім Олександрії мешкав у місті Крилов, та селі Сніжкове. Був також знайомий з поетом Афанасієм Фетом.