Мудреці та чудотворці

Давньої Греціїby Nastia Krysko

Сімома мудрецями у Давній Греціїї називали найбільш шанованих давньогрецьких філософив і політикив VII - VI століть до н.е.,які були

авторами відомих висловів про мудре і правильне життя. Всього в різних джерелах про «сім мудреців» фігурує кілька імен в різних

комбінаціях. Різноманітність списків обумовлена їх «прив'язкою» до певного місця та часу. Ці списки з'явилися в Греції завдяки практиці

проведення змагань між мудрецями. Ці змагання проходили як під час Олімпіад, так і на інших грецьких святах. У зв'язку з цим з'явилося

декілька списків, і тому загальна кількість мудреців значно більша ніж сім. Склад варіюється в залежності від джерела: всього нараховують 17

імен в різних комбінаціях. Перший список мудреців наведено в діалозі Платона "Протагор» (IV ст. до н.е):

• Фалес Мілетський• Піттак Міттіленський

• Біант Пріенський• Солон з Афін

• Клеобул Ліндійський• Місон Хенейський

• Хілон із Спарти Також деякими античними авторами до цього списку включалися

Акусилай, Анаксагор, Анахарсіс, Аріотодем, Лас, Леофант, Лін, Орфей, Памфіл, Періандр, Піфагор, Ферекід, Епіменід, Епіхарм, Ефор.

I Мудреці

Фалес Мілетський Від грец. Θαλῆς ὁ Μιλήσιος ( прибл. 624 до н. е. — 548

до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, засновник іонійської школи натурфілософії, купець і політичний діяч.У своїй творчості поєднував питання практики з теоретичними проблемами, що стосувались проблем Всесвіту.Заснував у Мілеті філософську школу. Усі натурфілософські пізнання Фалес використовував для створення завершеного філософського вчення. Так, він вважав, що все існуюче породжене водою. Вода — це джерело, з якого все постійно виникає. При цьому вода й усе, що з неї виникло, не є мертвими, вони живі. Як приклад, Фалес згадував магніт і янтар: вони породжують рух, отже, вони мають душу. Фалес уявляв увесь світ пронизаним життям. Він заклав теоретичні основи вчення, що має назву гілозоїзм. Хоча гілозоїзм має свої корені в міфології, у Фалеса він вперше одержує філософське обґрунтування.Фалес також має великі заслуги у створенні наукової математики. У нього вперше в історії математики зустрічаються доведення теорем. Якщо єгипетських землемірів задовольняла відповідь на питання «Як?», то Фалес, мабуть, першим у світі поставив питання «Чому?» й успішно відповів на нього.

Найвідоміші вислови: «Над тим,кого спіткала біда, не смійся», «Хай

язик твій не переганяє розум», «Не бажай неможливого», «Будь захисником своєї

сім'ї»

Піттак з Мітілени

Від грец. Πιττακός — давньогрецький мудрець, законодавець.Народився у Мітіліні, на острові Лесбос 651 до н. е. Разом з Алкеем та його братами звільнив рідне місто від тирана Меланхра. Невдовзі з'явилися інші претенденти на престол, і Алкей був вигнаний. Між тим у місті продовжувалися проблеми, внаслідок чого мешканці призначили Піттака есімнетом (αίσυμνήτης — виборний правитель). Отримавши в свої руки владу, Піттак придушив заворушення та для попередження їх на майбутнє переглянув закони, особливо кримінальні. За свідченням Діогена Лаертського, його правління тривало з 579 по 569 до н. е. Опісля, навівши порядок у державі, склав з себе повноваження і жив ще десять років. Як мудреця та законодавця Піттака шанували греки нарівні із Солоном та Лікургом. Найвідоміші вислови: «Користуйся

мірою», «Бажай усім подобатися», «Нікого не лай».

Біант Пріенський

Від давньогрецького Βίας ο Πριηνεὺς. Давньогрецький мудрець і громадський діяч (VI століття до н. е). Приблизні роки життя: 625-540 або 642-577 до н. е.. Займався громадською діяльністю, славився мудрістю своїх судових рішень. Найбільш відомий епізод з його життя стався, коли перси підкорили Прієн, і жителі, залишаючи місто, забирали все своє майно, тоді як Біант не взяв нічого. На питання, чому він нічого не бере, Біант відповів: «Все своє ношу з собою» (ця фраза, відома також в латинській версії - Omnia mea mecum porto - стала крилатою). Найбільш повні відомості про Біанта наводить Діоген Лаертський у своїй праці «Про життя,вчення і вислови знаменитих філософів». Помер у глибокій старості в рідному місті. За легендою, коли сказав на суді захисну промову, він поклав голову на груди своєму онуку. Коли закінчилася мова захисника протилежного боку, і суддя прийняв рішення, то виявилося, що Біант вже мертвий.

Найвідоміші вислови: «Більшість людей — дурні», «Треба подивитись на себе в дзеркало,якщо ти — прекрасний,то чини прекрасні речі, як ні — компенсуй це добропорядністю»

Солон із Афін

Від грецького (Σόλων), (бл. 640 до н. е. — бл. 560 до н. е.) — афінський політик, реформатор і законодавець, елегійний поет. На основі поширеного в античному світі переказу, Солон набув популярності завоюванням у мегарян острова Саламін. Унаслідок декількох невдач, що їх зазнали афіняни в боротьбі з мегарянами через Саламін, пропозиції щодо поновлення боротьби за "бажаний" острів, ніби-то були заборонені під страхом страти. Тоді Солон вдав божевільного і прочитав на площі свою елегію. Натхнені нею афіняни почали війну і, під начальством Солона, завоювали острів . Будучи обраним у 594-593 рр.. до н. е.. архонтом і айсімнетом, Солон провів ряд реформ.Перш за все Солон скасував жорстокі Закони Драконта, за винятком тих, які стосувалися вбивств.Найважливіша з реформ полягала в тому, що Солон ліквідував боргове рабство і наказав зняти всі боргові камені, які встановлювалися раніше на землі боржника. Селян, проданих за борги в рабство за кордон, він звелів розшукати і викупити за державний рахунок.

Найвідоміші вислови: «Нічого надто», «Уникай задоволення, яке породжує страждання»

Клеобул Ліндійський

Від грецького Κλεόβοΰλος. Давньогрецький філософ, що жив у 7 ст. до н. е. Про нього, мабуть, відомо найменше, ніж про інших мудреців Стародавньої Греції.Зокрема, знаємо,що філософію Клеобул вивчав у Єгипті. У віці близько тридцяти років Клеобул повернувся у своє рідне місто Лінд, швидко завоював повагу співгромадян своєю мудрістю і справедливістю, залишався на цій посаді близько п'ятдесяти років, приблизно до 560 року.В історію він увійшов як справедливий і мудрий правитель. За Клеобула на острові не було внутрішніх чвар,розвивалися ремесла і продуктивність сільського господарства, а торговельні обороти остров'ян досягли небачених раніше розмірів.Прославився Клеобул і як поет. Він склав близько трьох тисяч елегійних віршів і безліч пісень, загадок і повчань.

Найвідоміші вислови: «Найкраще — дотримуватись міри»,«Треба слухати, але не підслухувати»,«Не роби нічого з насильством».

Місон Хенейський

Перуджіно. Розум і Справедливість з шістьма античними мудрецями (1497, Перуджа, міняльна палата)

Від грец. Μύσωνας. Походив із місцевості Хена у Лаконії на Криті чи Фессалії — достеменно невідомо. Проте усі джерела збігаються у тому, шо був він селянином, усе життя провів у рідному селищі. Через його маловідомість,як свідчить Арістоксен, його мудрі міркування та вислови приписувались тиранові Пісістрату. За переказом, Піфія так відповіла на запитання скіфа Анахарсіса, чи є у світі хтось мудріший за нього: «Є, кажу я, Місон, народжений у Хені на Еті,Краще, ніж ти, озброєний пронизливою думкою.» Цей епізод також зафіксовано у життєписі Фалеса як відповідь Піфії Хілону.Тоді Анахарсіс вирішив розшукати мудрого Місона, знайшов його у рідному селі, коли той лаштував ручку до плуга посеред літа. Анахарсіс здивувався, адже ще не час орати, на що Місон відповів: «Тим паче треба готуватись!». Помер Місон, як свідчить Діоген Лаертський, у віці 97 років.

Найвідоміший вислів: «Треба аналізувати не справи за словами, а слова за справами, бо не справи здійснюються заради слів, а слова — заради справ».

Хілон із Спарти

Найвідоміші вислови: «Про мертвих слід говорити або добре, або нічого», «Наймудрішому філософу важко відповідати на дурні питання».

Від грецького Χίλων ὁ Λακεδαιμόνιος. Народився у Лакедемоні, Спарта.Хілон став ефором у 55 олімпіаду, брат його розсердився, бо сам жадав стати ефором, Хілон відповів: «Це тому, що я вмію виносити несправедливості, а ти ні». Хілон склав двісті строк елегічихі віршів, ввжав, що чеснота людини в тому, щоб міркуванням досягати передбачення майбутнього. За переказом, в старості Хілон зізнався, що не знає за собою жодного протизаконного вчинку за все своє життя, а сумнівається тільки в одному: коли судили його друга, він засудив його за законом, але товариша свого умовив його виправдати, бо він служив і закону, і дружбі. Особливу славу меж греків принесло Хілону пророцтво про Кифер, лаконський острів. Побачивши цей острів, Хілон вигукнув: «Краще б йому не виникати або, виникнувши й потонути!» І передбачення це справдилось. Хілон помер у глибокій старості від надмірної радості, вітаючи свого сина з перемогою у кулачному бою на 62 Олімпіаді.

ІІ Чудотворці Грецька історія говорить про те, що в той час,коли відбувалось

становлення іонійського природознавства і зародження точних наук (математики, астрономії), процвітала містика та ірраціоналізм, шаманізм, пророцтва й віра в чудеса. Піфагора його сучасники сприймали перш за все саме як чудотворця. «Піфагор спочатку ретельно займався математикою і числами, а згодом і Ферекідового чудотворства не цурався ...» Те саме можна сказати й про інших філософів.Принципово мало що змінилося й у V ст. до н. е.., принаймні, в першій його половині: "перейнявши чудеса Піфагора, Емпедокл з Акраганта, Епіменід-Критянин і Абаріс Гіперборієць й самі багато разів робили подібні речі. Дії їх відомі, та й прізвища : у Емпедокла - вітрогон, у Епіменіда - Очиститель, у Абаріса - Небохід ". Які були "методи" їх діяльності, можна судити на прикладі Емпедокла: його назвали «Відганяч вітрів» за те, що він заспокоїв сильний вітер, що обрушився на акрагантську землю, оточивши місто ослячими шкурами" - сказано в словнику Суди. В елліністичній науці вражає характерне для неї поєднання геніальних ідей, тонких спостережень з абсолютно некритичним ставленням до переданих «фактів» і сліпою вірою,яка не мала ніякого підгрунтя. Нерідко абстрактні релігійно-філософські ідеї поєднувалися з відродженням старовинних забобонів і одночасно зі спробами внести наукоподібні прийоми в область чудесного й таємничого. Розглянемо приклади кількох чудотворців.

Αρίσταιος (від грец.”найкращий”).За Геродотом Арістей – син Каістробія, уродженець Проконнеса і віршотворець, що став одержимий Фебом. Легенди переповідають, що Арістей був поважним громадянином і якось зайшов в Проконнесі до чистилища (ін. : до крамниці валяльника шерсті) і раптово помер.Чистильник (ін.:продавець) побіг повідомити про це родичам. І от, коли звістка про смерть облетіла все місто, подорожуюючий розповів,що бачив Арістея по дорозі до Кізіка і навіть бесідував з ним. Коли спантеличені родичі відкрили честилище, то тіла там не знайшли. Інший переказ каже, що в той же час Арістея бачили на Сицилії,коли він вчив дітей в школі. Згідно з легендою, через сім років Арістей з'явився знову у рідному місті і створював так звані “арімаспійські вірші”,які інколи ще називають поемою “Арімаспея”.

АРІСТЕЙ З ПРОКОННЕСААРІСТЕЙ З ПРОКОННЕСААРІСТЕЙ З ПРОКОННЕСА

Статуя Арістея

Далі Геродот пише таке: “...а ось що,я знаю,трапилося з метапонтцями в Італії через 240 років після щезнення Арістея...” Він з'явився власною персоною і велів їм звести вівтар Апполона, а біля нього поставити статую з написом “Арістей Проконнесієць” .І в образі ворона зникнув. Щодо чудотворних вмінь Арістея, то попри здатність щезати, Геродот пише й про інші його властивості : “Прибувши в країну іссідонів, душа його, вислизнувши з тіла, булакала в ефірі наче птаха...він говорив, що душа його, покинувши тіло, облітала землю...Кажуть,що душа його по бажанню виходила [із тіла] і поверталась назад”. Ибо он не охвачен оковами тверди земныя, но в бесконечность разлит, и то его не загрязняет... Статуя Апполона.

Як з'ясувалося образ Арістея тісно пов'язаний з Аполлоном.Він ,наче, був сином Аполлона і німфи, а по суті - стародавнє божество, шанування якого

було витіснено культом Аполлона

Абаріс та Ономакріт

Серед найвпливовіших жерців давнини був один таємничий мудрець на ім'я Абаріс,який користувався стрілою, подаровоною Апполоном.Завдяки їй він мав здатність літати. За це його називали “Небоходом” Підкреслюючи незвичайність особистості Абаріса грецький історик Геродот писав, що він "носив по всій землі стрілу і при цьому не вживав їжі ". Лікург повідує таке: ” Абаріс навчився оракулів у Апполона після чого ходив по Елладі і передбачав майбутнє, доказом правдивості була стріла ”.

Афінянина Ономакріта

Геродот згадує як одного з відомих оракулів і редактора оракулів Мусея. В свій час Ономакріт був вигнаний із Афін Гіппархом,сином Пісістрата, після того,як його спіймали на гарячому Лас із Герміони: він вставляв у вірші Мусея оракул про те,що острови Лемноса зникнуть в морі.Він знав безліч оракулів, і якщо серед них були несприятливі для персів, він приховував їх, вибираючи найбільш сприятливі пророцтва.

Унікальна держава, що

пройшла унікальний шлях від міфологічних

вірувань до культу освіченості і до виникнення філософії. Цим

завдячуємо мудрецям

тисячорічної Стародавньої

Греції.