л9 уя 2012

ДисциплінаСТАНДАРТИЗАЦІЯ та УПРАВЛІННЯ

ЯКІСТЮЛекція №9

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮМодуль №2

«Управління якістю у видавничо-поліграфічній справі»

Лекція №9

Системи управління якістю продукції на виробництві

План

1.Поняття якості. Фактори, що обумовлюють якість продукції

2.Основні терміни з управління якістю3.Роль і завдання системи 4.Організація управління якістю продукціїКонтрольні питання

Поняття якості. Фактори, що обумовлюють

якість продукції • Відповідно до ДСТУ ISO 9000-2001:

• Продукція (product) – результат процесу (сукупності взаємопов'язаних або взаємодійних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи).

• Якість (quality) – ступінь, до якого сукупність власних характеристик (відмітних властивостей) задовольняє вимоги (сформульовані потреби або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові).


якість продукції • Характеристика якості (quality characteristic) –

власна характеристика продукції, процесу або системи (сукупність взаємопов'язаних або взаємодійних елементів), пов'язана з вимогою.

• Управління якістю (quality management) - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації (сукупності людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин) щодо якості.


якість продукції

• В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

• Інакше підприємство не витримує ринкової конкуренції та гине: за умов наявності ринку із збалансованим попитом і пропозицією.


якість продукції • Якщо в 60-70-і роки минулого сторіччя для

успіху виробника було достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою, то вже в 80-і роки виникла конкуренція не цін, а якості. 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції.

• Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.


якість продукції • Зараз весь світ працює над проблемою

забезпечення якості. • Методичною її основою є "петля якості"

(концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції або послуг від визначення потреб до оцінювання).

• На якість продукції впливають різні фактори, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох.



Усі фактори об'єднані в 4 групи: •технічні, •організаційні, •економічні і •суб'єктивні.


якість продукції До технічних факторів належать: •конструкція, •схема послідовного зв'язку елементів, •система резервування, •схемні вирішення, •технологія виготовлення, •засоби технічного обслуговування і ремонту, •технічний рівень бази проектування,

виготовлення, експлуатації та інші.



Технічна допомога і обслуговування

Монтаж і наладка

Утилізація

Збут (продаж) і сфера

обслуговування

Пакування і зберігання

Вивчення ринку(попит і перспективи

його розвитку)

Контроль випробування і аналіз

Виробництво

Планування і розробка технологічних процесів

Придбання матеріалів і комплектуючих

Науково-дослідна робота і проектування

Якість


якість продукції До організаційних факторів належать: • розподіл праці і спеціалізація, • форми організації виробничих процесів, • ритмічність виробництва, • форми і методи контролю, • порядок пред'явлення і здачі продукції, • форми і способи транспортування, • зберігання,• експлуатації (споживання), • технічного обслуговування, • ремонту та інші.



• Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.


якість продукції До економічних факторів належать: •ціна, •собівартість, •форми і рівень зарплати, •рівень затрат на технічне

обслуговування і ремонт, •ступінь підвищення продуктивності

суспільної праці та інше


якість продукції Економічні фактори особливо важливі при

переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві:

•контрольно-аналітичні і •стимулюючі властивості. •До перших відносять такі, що дозволяють

виміряти: •затрати праці, •засобів, •матеріалів на досягнення і забезпечення

певного рівня якості виробів



• Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження.

• Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата.

• Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості.



• При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності.

• В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути, високої якості.



• В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями - це суб'єктивні фактори.

• Вони по-різному впливають на розглянуті вище фактори.


якість продукції • Від професійної підготовки людей, які зайняті

проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів.

• Але у процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних все більше слабшає, тому що з використанням сучасної техніки і технології технологічний процес максимально звільняється від участі людини.


якість продукції • В організаційних факторах суб'єктивний

елемент відіграє значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і споживання виробів.

• Наскільки важливі суб'єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості.



• Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним.

• Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок:


якість продукції 1. Більш висока якість обходиться дорожче.• Це найпоширеніша думка щодо якості. Але

новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче.

• Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту.


якість продукції • Потім все це втілюється в реальний виріб за

допомогою відповідних виробничих процесів. • Вкладання більших коштів в наукові

дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу.

• Одночасне вдосконалення виробничих процесів може привести до значного зниження собівартості виробу.


якість продукції • Це широко продемонстровано в Японії і на

Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового виробництва: комп'ютери, побутова електротехніка і побутові прилади.

• За останні два десятиліття якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.


якість продукції2 . Акцент на якість веде до зменшення

продуктивності. •Думка, що якість може бути отримана

тільки за рахунок кількості - широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка.

•Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу.


якість продукції• У цій ситуації більш жорсткі вимоги

контролю призводили до відбраковки більшої кількості готової продукції.

• Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним.

• В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення.



• Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються.

• Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить, як правило, до більш високої продуктивності.


якість продукціїЗ. На якість впливає культура праці робочої

сили. •Виробники звертають вину за низьку якість

своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників.

•Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво забезпечило:


якість продукції• відповідальність тільки в тому випадку, якщо

керівництво забезпечило:• всебічне навчання операторів обладнання;• працівників детальними інструкціями щодо

роботи;• засобами для перевірки або оцінювання

результатів дій цих працівників;• засобами для регулювання обладнання або

процесу у випадку, якщо результат виявляється незадовільним.


якість продукції• Правдива оцінка виробників скоріше всього

покаже, що їх керівництво нездатне забезпечити ці дуже важливі вихідні умови на більшості робочих місць.

• І замість того, щоб шукати винних працівників, компаніям необхідно вивчити слабкі місця своїх систем управління.



4. Якість може бути забезпечена суворою перевіркою.

•Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю у середині попереднього століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю.


якість продукції• Слід відмітити, що перевірка може привести

тільки до відокремлення якісних виробів від неякісних. Сама по собі вона не може поліпшити якість виготовленої продукції.

• Більш того, тоді як останні дослідження показали, що від 60 до 70% всіх дефектів, виявлених на виробництві, прямо або посередньо відносяться до помилок, допущених на таких ділянках, як проектування, технологічна підготовка виробництва і закупівля матеріалів, майже всі перевірки і дії з управління якістю все-таки спрямовані на виробничу ділянку.


якість продукції• Необхідно підкреслити, що управління

якістю - це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю.

• Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням.



• Фактично управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників.

• Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв'язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують.

Основні терміни з управління якістю

• Якість - сукупність характеристик об'єкта, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби.

• Управління якістю - такі напрямки діяльності функції загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.


• Керування якістю - методи та види діяльності оперативного характеру, які використовують для виконання вимог до якості.

• Забезпечення якості - усі планові і систематично виконувані види діяльності в межах системи якості, що підтверджуються в разі потреби, і необхідні для створення достатньої впевненості в тому, що об'єкт буде виконувати вимоги якості.


• Система якості - сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

• Поліпшення якості - заходи, які здійснюються усюди в організації для підвищення ефективності та результативності діяльності і процесів з метою одержання користі як для організації, так і для її споживачів.


• Настанови з якості - документ, в якому викладено політику в галузі якості і описано систему якості організації.

• Програма якості - документ, в якому регламентовано конкретні заходи в галузі якості, ресурси і послідовність діяльності стосовно конкретної продукції, проекту чи контракту.

• Політика в галузі якості - основні напрямки і мета організації в галузі якості, офіційно сформульовані вищим керівництвом.


• Петля якості - концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції або послуг від визначення потреб до оцінювання.

• Перевірка якості (аудит) - систематичний і незалежний аналіз, який дозволяє визначити відповідність діяльності з якості і її наслідків запланованим заходам, а також ефективність від впровадження цих заходів та їх відповідність поставленій меті.


• Показник якості - кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість і розглядаються стосовно певних умов її створення і споживання.

• Одиничний (диференційний) показник якості продукті - це показник, що відноситься тільки до однієї з її властивостей.


• Комплексний показник якості продукції - це показник, що відноситься до кількох її властивостей.

• Інтегральний показник якості продукції - це комплексний показник, що відображає відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до сумарних затрат на її створення і експлуатацію або використання.

Роль і завдання системи

• Задля гарантії необхідного рівня якості продукції якістю необхідно управляти.

• Згідно зі стандартом ІСО 8402-86 управління якістю — це методи та діяльність, що використовуються для забезпечення вимог якості.

• Теорія управління якістю продукції передбачає охоплення всіх сторін функціонування виробничо-економічної системи, в якій створюється продукція. Це положення потребує створення систе ми управління.


Мета системи управління якістю

1. Підвищення якості друкованої продукції та забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку.

2. Створення нових видів продукції, вдосконалення та розробка нових способів оформлення і конструювання видань.

3. Збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва.

Роль і завдання системи Основні завдання системи управління якістю:1. Встановлення та уточнення вимог до рівня якості

продук ції, що випускається.2. Розширення обсягу досліджень і розробок,

спрямованих на вдосконалення технологічних процесів, організація управління якістю продукції.

3. Розробка політики підприємства з питань якості та її реа лізація.

4. Створення умов у всіх підрозділам. підприємства, які забез печують постійно високий рівень якості продукції.

5. Удосконалення інформаційного забезпечення діяльності підприємств на основі сучасних досягнень електронної техніки.


• На поліграфічних підприємствах діє комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП). КСУЯП базується на принципах комплексної стандартизації і в організаційно-технічному відношенні побудована на стандартах підприємства.

• Вона об'єднує всі етапи формування якості продукції та пов'язує норми державних і галузевих стандартів з конкретними умовами і особливостями роботи виробництва.


• Функціонування КСУЯП спрямоване на покращання показників якості на будь-якому технічному етапі.

• Перехід до ринкових відносин і демократизація в організації управління виробництвом потребують урахування в КСУЯП питань маркетингу, підсилення діяльності колективу стосовно формування якості, управління нею та ін.


• Структура КСУЯП охоплює всі підрозділи і служби об'єднання (підприємства), які беруть участь у підготовці до виробництва та у виробництві продукції.

• Організація управління — багаторівневе підприємство (цех -дільниця - бригада). Структура КСУЯП знаходиться в безпосе редньому зв'язку зі структурою управління поліграфічними підприємствами, яка визначається обсягом і характером продукції, що випускається:


• Функції КСУЯП на поліграфічних підприємствах регламентуються ОСТ 29.36-84 "Отраслевая система управления качеством продукции. Управление качеством в полиграфических предприях (об‘єднання). Основные положения».

• Основу нормативного забезпечення системи складают СТП. Вони поділяються на основний, загальні та спеціальні. Основний стандарт — "Комплексная система управления качеством продукции.


• Основные положения" — визначає основні положення КСУЯП з урахуванням специфіки підприємства.

• Загальні СТП регламентують загальнозаводські питання системи, які стосуються всіх підрозділів щодо порядку розробки та впровадження стандартів підприємства, проведення днів якості та ін.

• Спеціальні стандарти підприємства регламентують виконання функцій управління якістю продукції, а також встановлюють вимоги до напівфабрикатів, технологічних процесів та ін.


• СТП можуть, крім того, вміщувати порядок і методику оцінювання якості напівфабрикатів і готової продукції, вимоги до системи технологічної документації та її зміни, порядок технологічної підготовки виробництва, вхідного контролю матеріалів, порядок перевірки технологічної дисципліни, порядок проведення контролю технологічного обладнання на технологічну точність та ін.


Рис.2. Модель складу комплексу СТП КСУЯП


• Управління якістю продукції є частиною управління виробництвом і здійснюється відповідними підрозділами виходячи з їх функціональних обов'язків.

• Виходячи з основних положень загальної теорії управління об'єкт управління повинен мати програму (план) управління.

Організація управління якістю продукції

• У нашому випадку програмою управління та оптимізації є план з якості, який має форму технічного завдання на проектування нової продукції, розробку НД із стандартизації та комплекс заходів щодо досягнення мети.


• Проблема управління якістю продукції повинна мати чітке формулювання цільової функції всієї системи та її окремих завдань.

• Цільова функція являє собою математичну модель, вид якої визначається характером поставлених завдань. У випадку кількох варіантів рішень застосовується векторна оптимізація.


• Задача управління з несуворим математичним моделюванням розв'язуються за допомогою теорії ігор.

• Управління якістю продукції в першому наближенні є вирішенням задач управління.

• У складних системах при взаємообумовленості факторів викорис товується нелінійне програмування.


• У спрощеному варіанті управління оператор W(G) записують за допомогою полінома

P(G) = А1а1 + А2 (а1 а2) + ... +An (a1,а2,…аn)• де А1,..., Ап —матриці управління по і-й задачі (і =

1, 2,…,n);• аі-й фактор досягнення цільової функції. • При такому спрощенні оператора управління

якістю продукції здійсниме шляхом розв'язання оптимізаційних задач.


• Основним положенням міжнародних стандартів ІСО серії 9000 у сфері якості є формування політики підприємства з якості, котра має відбивати основні напрями, мету та завдання підприємства.

• Крім того, з неї можна судити про імідж і місце, котре підприємство посідає йбо намагається посісти на міжнародному ринку, та його відношення до споживача.

• Через відсутність чіткої політики в галузі якості діяльність підприємства стає випадковою та нецілеспрямованою.


• Політика підприємства в галузі якості створюється вищим керівництвом підприємства і документально оформлюється.

• Основна мета політики — покращення економічного положення підприємства шляхом підвищення якості продукції, розширення чи завоювання нових ринків збуту за рахунок випуску продукції підвищеної якості, досягнення технічного рівня продукції, який перевищує рівень інших підприємств, орієнтація на задоволення вимог споживачів певного віку та категорії, випуск видань, які розширюють пізнавальні та естетичні можливості образотворчої інформації, збільшення терміну служби продукції та ін.


• Політика в галузі якості має бути вищим критерієм управління підприємством.

• Для її реалізації повинні бути створені необхідні умови:

• виділено ресурси для функціонування системи якості;

• назначено повноваження, відповідальних та положення із взає модії персоналу з питань якості;


• передбачено постійне навчання персоналу методам забезпечення якості;

• розроблено принципи створення програм якості;

• проведено аналіз та оцінювання ефективності функціонування системи якості;

• розроблено метода вдосконалення системи якості;


• забезпечено незалежність оцінки якості продукції від діяльності підрозділів підприємства та ін.

• З досвіду зарубіжних підприємств для цього потрібна спеціальна служба з якості, яка є робочим органом керівництва підприємством з функцій загального управління якістю.


• Таку службу очолює представник керівництва переважно директор з питань якості (віце-президент з якості), підпорядкований безпосередньо керуючому фірмою.

• Причому зарубіжні підприємства, наприклад, при оцінюванні потенційного постачальника комплектувальних виробів дуже високо оцінюють наявність посадової особи, яка відповідає за систему якості.


• На основі політики в галузі якості керівництво підприємством створює систему якості. Основним елементом її є поняття "петля якості" (МС ІСО 9004, розд. 5).

• Система якості повинна охоплю вати всі стадії життєвого циклу продукції. У методології КСУЯП розглядається чотири укрупнені стадії:

• дослідження та розробка; • виготовлення; • обіг і реалізація; • експлуатація та споживання.


• В МС ІСО 9004 життєвий цикл продукції (петля якості) описано більш детально (рис. 3). Петля якості, зображена на рис. 3, є універсаль ною. Якщо йдеться про технологію поліграфії, то деякі етапи петлі (наприклад, пгг. 9, 10) можуть бути відсутніми.

• Виходячи з характеру дії на етапи петлі якості в системі якості виділяють три напрями діяльності:

• забезпечення якості, • управління якістю, • покращення якості .


• Забезпечення якості продукції — це сукупність заходів, які, плануються і систематично провадяться та створюють необхідні умови для виконання кожного етапу петлі якості таким чином, щоб продукція задовольняла певні вимоги якості (ІСО 8402)


• Для реалізації заходів, що забезпечують якість, створюються цільові науково-технічні програми підвищення технічного рівня та якості продукції (ЦНТП). ЦНТП розробляються на конкретну продукцію. Причому перед початком кожної стадії життєвого циклу продукції (етапу петлі якості) мають бути забезпечені необхідні:


• технічні, • економічні, • соціальні та • організаціям умови її виконання (завдання

з технічного рівня якості продукції, вимоги . до обладнання, матеріалів, метрологічних засобів, виробничого персоналу та ін.).


• До заходів, які систематично провадяться (здійснюються регулярно чи повторюються), відносять:

• вивчення ринку, • навчання персоналу, • інформаційне забезпечення та ін.


• Найважливішими з них є заходи, пов'язані з попередженням (профілактикою) відхилень і невідповідностей.

• Відповідно до ідеології стандартів ІСО серії 9000 система якості має функціонувати таким чином, щоб забезпечувати впевненість у тому, що проблеми попереджуються, а не виявляються після виникнення (ІСО 9004, п. 4.4.4).


Для кожного з елементів виробничого процесу існує специфічна сукупність методів профілактики:

•постійне утримання в належному стані обладнання;

•документації, •виробничого персоналу, •вхідних матеріалів та ін.


• У числі методів, які широко застосовуються в світовій практиці, є статичне регулювання ТП.

• До комплексних методів відносять перевірку дотримання технологіч ної дисципліни, атестацію робочих місць (щодо впливу на якість продукції) та ін.


• Управління якістю являє собою методи і діяльність оперативного характеру: управління процесами, виявлення різного роду невідповідностей у продукції, виробництві чи в системі якості та усунення їх, а також причин, що їх зумовлюють.

• Однією з форм управління процесом може бути статистичне регулювання ТП за допомогою контрольних карт.


• Метод дає змогу запобігти появі дефектів чи відхилень і тому є більш прогресивним порівняно з методами, що базуються на управлінні за наявними відхиленнями.

• Рішення можуть прийматися за результатами біжучої інформації, яку отримують при контролі, обліку та аналізі, а також за результатами обробки та аналізу нагромаджуваної інформації.


Ісікава Каору поділяє статистичні методи за ступенем складності на три категорії.

І.Елементарний статистичний метод — це так звані "7 принципів".

1. Карта (діаграма) Парето. 2. Причинно-наслідковий аналіз (не зовсім

статистичний метод). 3. Групування даних за загаль ними

ознаками.


4. Контрольний листок. 5. Гістограма. 6.Діаграма розкиду (аналіз кореляції

визначенням медіани; в окремих випадках застосовується ймовірнісна номограма для біноміального розподілу).

7. Графік і контрольна статистична карта (контрольна карта Шухарта).


• Усі наведені методи (за даними Ісікави) застосовуються всіма без винятку — від голови фірмі до звичайного робітника в різних підрозділах і службах підприємств; за їх допомогою розв'язується 95% усіх проблем.

• Застосуванню цих методів у Японії приділяється велика увага. Ними користуються без утруднення навіть випускники середніх шкіл.


ІІ. Проміжний статистичний метод: 1. Теорія вибіркових досліджень. 2. Статистичний вибірковий контроль. 3. Різні методи проведення статстичних

оцінювань і визначення критеріїв. 4. Метод застосування сенсорних перевірок. 5. Метод розрахунку експериментів.У Японії цей метод, розрахований на інженерів і

спеціалістів у галузі управління якістю, застосовується дуже ефективно.


ІІІ.Передовий (з використанням ЕОМ) статистичний метод:

1. Передові методи розрахунку експериментів.

2.Багатофакторний аналіз. 3.Різні методи дослідження операцій.


• Цей метод вивчає обмежене число інженерів і техніків, оскільки він застосовується при дуже складних аналізах процесів і якості.

• Він був покладений в основу створення високого рівня технологій та їх експорту.


• Схема Ісікави. У літературі часто називається: діаграма "причина — наслідок", "риб'яча кістка", "риб'ячий скелет".

• Вона дає змогу виявити та згрупувати умови і факгори, що впливають на проблему, яка вивчається.

• За допомогою схеми Ісікави можна вирішувати широке коло технологічних, організаційних, конструкторських, логічних, соціальних та інших завдань (рис. 9).



• Проблема, яка вивчається, умовно зображується прямою горизонтальною стрілкою, а фактори, що прямо чи опосередковано впливають на проблему, зображуються похилими стрілками.

• При аналізі рекомендується виявляти і фіксувати всі (навіть ті, які видаються несуттєвими) фактори, оскільки мета схеми — відшукати найбільш правильні та ефективні способи розв'язання проблеми.

• На рис. 10 наведено приклад такої діаграми з формних процесів.


Рис 10. Причинно-наслідкова діаграма при встановлені причин підтравлювання друкувальних елементів при розмірному травленні


Рекомендується наступний порядок побудови схеми. 1. Вибір проблем для розв'язання (вузького методу) —

пряма горизонтальна стрілка, 2. Виявлення найістотніших факторів, які впливають на

проблему (причини 1-го порядку) — похилі великі стрілки.

3. Розкриття суттєвих факторів — виявлення причин, що впливають на ці фактори (причини 2-го, 3-го та наступних порядків) — похилі маленькі стрілки.

4. Аналіз та уточнення: ранжування факторів за їх значущістю; встановлення тих причин, котрі в даний момент піддаються коригуванню.


5. Встановлення рівня, до якого мають бути доведені фактори, які підлягають коригуванню. 6. Визначення виробничих підрозділів, конкретних осіб, які відповідають за доведення факторів, що коригуються, до потрібного рівня.

7. Розробка форми документа (чи документів) для нагляду за факторами, що коригуються, та визначення конкретних осіб, які відповідають за вірогідність інформації.

8. Складання плану подальших дій — розробка заходів на перспективу та визначення відповідальних виконавців.


• Діаграма Парето '(Парето — італійський економіст, 1845— 1923 рр.). Діаграма дає змогу об'єктивно представити фактичний стан об'єкта, що аналізується, в простій і наочній формі.

• На рис. 11 наведено приклад діаграми з огляду на причини браку при виготовленні фотомеханічних друкарських форм. Як видно з діаграми, серед багатьох причин браку 2—3 є головними і їх частка становить 60...65% браку. При усуненні основних причин браку його частку можна зменшити на 50...60%.


Рис. 11. Приклад діаграми Парето при аналізі причин браку при виготовленні ФДФ

60 .

20 •

10 -


• Покращання якості є постійною діяльністю, спрямованого на підвищення /технічного рівня продукції, як ості її виготовлення,вдосконалення елементів виробництва та системи якості.

• Об'єктом покращення може бути або продукція, або будь-який елемент виробництва чи системи якості, а метою — перевищення норм, встановлених раніше.


• Потреба постійного покращання якості зумовлена необхідністю підвищення конкурентоспроможності продукції.

• Тому метою постійного покращання якості є або покращення параметрів продукції, або підвищення стабільності і якості чи зниження витрат.


• Високу ефективність діяльності з покращання якості забезпечує широке залучення більшості працівників до неї та пошук резервів покращання якості.

• Формою такого залучення є групи якості (за кордоном — гуртки якості), раціоналізаторська діяльність, діяльність тимчасових творчих колективів та ін.


• Взаємозв'язок основних напрямів діяльності в системі якості ілюструється рис.12; для розуміння якого необхідно уявиш собі підприємство в двох становищах: ідеальному та реальному.

• В першому випадку відсутні проблеми, покращення і відповідно можливості отримання прибутку.


• У другому випадку на підприємстві існують невирішені проблеми, невикористані резерви та ін., що являє собою потенційні втрати.

• У кожний момент часу підприємство характеризується середнім рівнем потенційних втрат Р.

• Цей параметр може бути характеристикою "забезпечення якості".


Рис 12. Схематичне зображення діяльності підприємства щодо забезпечення якості, управління та покращення якості, втрати пов’язані з низькою якістю;

Рп – початковий рівень ”забезпечення якості”

Контрольні питання1. Дайте визначення таким термінам: продукція, якість.2. Дайте визначення таким термінам: характеристика якості,

управління якістю.3. Що таке «петля якості»?4. В які групи об’єднані усі фактори?5. Які фактори належать до технічних?6. Які фактори належать до організаційних?7. Які фактори належать до економічних?8. Яка мета системи управління якістю?9. Основні завдання системи управління якістю.10. У методології КСУЯП розглядається чотири укрупнені

стадії. Назвіть їх.11. Які є статистичні методи?

Education

л9 уя 2012