ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ТА ЛІТЕРАТУРИ (профільний рівень)

1

Посібник містить зразки контрольних робіт до основних розділів курсу української мови для 10 класу (профільний рівень). Комплексні завдання дають змогу отримати об’єктивну оцінку рівня сформованих знань та умінь, здобутих при вивченні однієї або кількох тем відповідно до вимог чинної програми з української мови та літератури. Виконання пропонованих тестових завдань допоможе учням поглибити лінгвістичні знання, вдосконалити правописні й комунікативні вміння та навички під час підготовки до випускних та вступних іспитів. Подані матеріали призначено учням для використання під час самостійної підготовки до тематичного оцінювання, а також на допомогу вчителям для проведення тематичного контролю знань навчального матеріалу.

Контрольна робота № 1Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні. З історії розвитку української мови. Сучасна українська літературна мова як вища форма існування національної мови

І рівень Тести

1. Яку функцію мови відображено у виразі «Мова – засіб

спілкування»? (0,5б.)

а) когнітивну;

б) комунікативну;

в) кумулятивну;

г) експресивну.

2

2. В українській мові існують такі наріччя:

а) північне, південне, східне, західне;

б) північне, північно-західне, північно-східне;

в) південне, південно-західне, південно-східне;

г) північне, південно-західне, південно-східне.

3. У якому рядку всі слова є діалектизмами?

а) вила, клуня, граблі, сіно, тин;

б) гості, комин, зело, стежка, рало;

в) шуфля, хата, клас, пліт, ватра;

г) путня, постоли, черес, вуйко, чічка.

4. Українська, російська та білоруська мови належать до:

а) романської групи;

б) германської групи;

в) слов’янської групи, східної підгрупи;

г) слов’янської групи, західної підгрупи.

5. Види письма в період Київської Русі – це:

а) устав, напівустав, скоропис;

б) кирилиця, глаголиця;

в) кирилиця, глаголиця, латиниця;

г) кириличні букви, друкарський шрифт.

6. Наявність термінології, нейтральна лексика, складні

синтаксичні конструкції, прямий порядок слів, повні речення,

логічність, точність, обґрунтованість викладу, відсутність

метафорики, емоційно-оцінних виразів – це ознаки…

а) конфесійного стилю;

б) публіцистичного стилю;

3

в) наукового стилю;

г) офіційно-ділового стилю.

7. Яку функцію мови відображено у виразі «Мова – засіб

оволодіння суспільно-історичним досвідом людства»?

а) когнітивну;

б) комунікативну;

в) кумулятивну;

г) експресивну.

8. До південно-східного наріччя належать діалекти:

а) середньонаддніпрянський, слобожанський, степовий;

б) східнополіський, середньополіський, західнополіський;

в) лемківський, надсянський, закарпатський, покутсько-

буковинський, волинський, подільський;

г) північний, південно-східний, південно-західний.

9. У якому рядку всі слова є діалектизмами?

а) какаду, фієста, забуття, оселедець, фантастика;

б) телефон, киптар, цукерки, соната, мікрофон;

в) комедія, джерело, термос, контроль, мандарин;

г) раятися, бесаги, когут, ріпа, маржинка.

10. Слов’янська група індоєвропейських мов включає в себе такі

мови:

а) українську, російську, білоруську;

б) польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську,

македонську, українську, російську, білоруську;

в) польську, чеську, словацьку;

4

г) польську, чеську, словацьку, білоруську, українську,

російську.

11. Слов’янськими азбуками є:

а) кирилиця, латиниця, глаголиця;

б) кирилиця;

в) кирилиця, глаголиця;

г) устав, напівустав, скоропис.

12. Урочистість, піднесеність, символізм, мовні формули із

сакральним значенням, значна кількість метафор, алегорій,

порівнянь – це ознаки…

а) художнього стилю;

б) публіцистичного стилю;

в) конфесійного стилю;

г) офіційно-ділового стилю.

ІІ рівень

Дайте відповіді на питання.

1. Вкажіть генетично-хронологічну послідовність споконвічної

української лексики. (0,5 б.)

2. Назвіть типи спілкування : (0,5 б.)

а) за використанням мовних засобів;

б) за формою використання мови.

3. Назвіть стилістичні прийоми побудови тексту. (1 б.)

4. Відредагуйте словосполучення із суржиком. (1 б.)

5

За вуглом – мій дім; поступити у вуз; музей під відкритим небом;

запалення десен; клітчата рубашка; учбовий посібник; шарикова

ручка; халатне відношення; нерадивий працівник.

ІІІ рівень (3 б.)

Доведіть або спростуйте вислів В. Сухомлинського: «Слово – це

найточніший різець, здатний торкнутися до найніжнішої рисочки

людського характеру.»

Контрольна робота № 2Сучасна українська літературна мова як вища форма існування національної мови. Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему

І РІВЕНЬ ТЕСТИ

1. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ПРИГОЛОСНІ ГЛУХІ: (0,5

Б.)

А) СІК, КРАЙ, СЕЛО, П'ЯТІРКА, ЛЮДИНА;

Б) ОКІП, МАСЛО, НЕКТАР, ДЗВІН, ЧИСЛО;

В) САПА, ТІК, ОПИС, ШАПКА, СПЕКТИСЯ;

Г) НЕБО, ІМЕНИНИ, ЧОЛО, ЗАЛІЗО, ХМАРА.

6

2. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ЛІТЕРИ Я, Ю, Є ПОЗНАЧАЮТЬ ОДИН ЗВУК:

А) ПЛЯМА, СВЯТО, ПІСНЯ, СІМ'Я, БАБУСЯ;

Б) ЗАЯВА, АЛЬЯНС, В'ЄТНАМ, ЮНИЙ, В'ЮН;

В) ЦВЯХ, ДОЛЯ, ЛІЛІЯ, ЗОРЯ, ЛЮДИ;

Г) ЛЯЛЬКА, РЯД, БЮРО, СТАРАННЯ, МОРКВЯНИЙ.

3. ВКАЖІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ КІЛЬКІСТЬ ЗВУКІВ І

БУКВ ОДНАКОВА:

А) КЛЕН, ЗАХИСТ, ДЗВІН, ГУРКІТ, БУР'ЯН;

Б) АПЕЛЬСИН, ЛЬОН, ПАРТА, САДОК, КВІТКА;

В) ЯМА, АНГЕЛ, СОНЦЕ, ПОЛЮС, МАШИНА.

Г) СКИРТА, ЗІРКА, ДЕВ'ЯТЬ, ЩЕДРІСТЬ, ЮНІСТЬ.

4. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЬ

АСИМІЛЯЦІЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ:

А) ЩАСТЯ, ВІННИЧЧИНА, БОРОТЬБА, ЧЕСТЬ;

Б) СЕРДЕШНИЙ, КЛАСТИ, ЗНАЧНИЙ, ВИЩИЙ;

В) КРАСТИ, ПРЯСТИ, ЇСТИ, БРЕСТИ;

Г) КЛАДКА, ВІДДАТИ, ВІСТЬ, ПЛЕСТИ.

5. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ

РЕГРЕСИВНА АСИМІЛЯЦІЯ ЗА МІСЦЕМ І СПОСОБОМ ТВОРЕННЯ:

А) ПРИНІСШИ, ЗЖАТИ, КУПАЄШСЯ, З ДЖЕРЕЛА;

Б) СПИСАТИ, СКИНУТИ, РОЗПИСКА, СТЕЖКА;

В) БДЖОЛА, ҐАНДЗЯ, ЗНАННЯ, М'ЯСО;

Г) ДОЩАНИЙ, ПІДНЯТИ, БЕЗРІДНИЙ, ЗАКВІТЧАТИ.

6. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ

ДИСИМІЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ:

А) МОГУТНІЙ, З'ЯВИТИСЯ, ДЬОГОТЬ, СТІЛ;

Б) РУШНИК, СОНЯШНИК, МІРОШНИК, ХТО;

В) КУЗНЯ, ПІСНЯ, ЛІЩИНА, ПІДСІСТИ;

7

Г) ДОЧЦІ, БЕЗШУМНИЙ, АНЕКДОТ, З САЛОМ.

7. ЗНАЙДІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРИ ЧЕРГУВАННІ ПРИГОЛОСНИХ

ДОПУЩЕНО ОРФОГРАФІЧНУ ПОМИЛКУ:

А) ОРЕНБУРЗЬКИЙ, ФРАНЦУЗЬКИЙ, ГІГАНТСЬКИЙ, БРАТСЬКИЙ;

Б) ВОРОНЕЖСЬКИЙ, ЧЕСЬКИЙ, ПЕЧЕНІГСЬКИЙ, МОРЯЦЬКИЙ;

В) СЛОВАЦЬКИЙ, КРІПАЦЬКИЙ, БОЯГУЗТВО, МОЛОДЕЦЬКИЙ;

Г) ОСТРОЗЬКИЙ, ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ, ГАЛИЦЬКИЙ, БАЛХАСЬКИЙ.

8. ЗНАЙДІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ НАЯВНІ ПРИСТАВНІ ПРИГОЛОСНІ:

А) ВУЛИЦЯ, ГАРБУЗ, ВІН, ГОСТРИЙ;

Б) СОСНА, ДЕНЬ, УЧИТЕЛЬ, ДУБ;

В) ВКАЗІВКА, УВАГА, ВПЛИВ, УПАСТИ;

Г) МОГЛА, ГОЛКА, ТОВСТИЙ, ВОВК.

9. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на

останньому складі:

а) каталог, обруч, предмет, кілометр, черствий;

б) показник, квартал, алфавіт, горицвіт, вигнання;

в) верба, громадський, граблі, щипці, товстий;

г) решето, алфавіт, граблі, черствий, чужина;

10. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛОСЯ

СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ:

А) ДОБЛЕСНИЙ, УСНИЙ, БАЛАСТНИЙ, ХВАСТЛИВИЙ, ЗВІСНО; Б) РИСКНУТИ, ПРОВІСНИК, ВИСКНУТИ, СВИСНУТИ, ГУСНУТИ;

В) БЕЗВИЇЗНИЙ, ВЛАСНИЙ, ЗЛІСНИЙ, КІСТЛЯВИЙ, ТИЖНЕВИЙ;

Г) НЕНАВИСНИЙ, ЯКІСНИЙ, ЦІЛІСНИЙ, МЕСНИК, ОЧИСНИЙ

11. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ СЛІД ВЖИВАТИ ПРИЙМЕННИК В МІЖ СЛОВАМИ:

А) БУЛА (В, У) ІТАЛІЇ, ПЛАВАТИ (В, У) ОЗЕРІ, ЖИЛА (В, У) ОДЕСІ;

8

Б) СИДІТИ (В, У) АВТОБУСІ, ПРАЦЮВАТИ (В, У) АПТЕЦІ, ПОГЛЯД (В,

У) МИНУЛЕ;

В) ЧИТАЛА (В, У) ГАЗЕТІ, ЗАЙШОВ (В, У) АУДИТОРІЮ, УСПІХ (В, У)

ТВОРЧОСТІ;

Г) ЗУСТРІТИСЯ (В, У) МУЗЕЇ, ЗАПИТАТИ (В, У) СЕСТРИ, ЖИТИ (В, У)

АМЕРИЦІ.

12. У якому варіанті правильно передано вимову слова

ПЕРЕМОЖЦІ?

а) [переимо`жц'і];

б) [пеиреможшц'і];

в) [пеиреимо`з'ц'і];

Г) [пеиреимо`зц'і].

ІІ рівень

Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке національна мова? Чим літературна мова

відрізняється від загальнонародної? (1 б.)

2. В яких формах існує літературна мова? Назвіть засновників

української літературної мови? (1 б.)

3. Поясніть значення слів: самоідентифікація, ментальність,

консолідація, полідіалектичні утворення. (1 б.)

4. Визначте, які стилістичні засоби фонетики використали автори

в рядках своїх творів: (1 б.)

1. Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна. Ліна Костенко

9

2. Сива стомлена сутінь снігів,

Слід сорочий і лисячий слід.

І під крилами хмар-снігурів

Сонця зимнього жевріє глід.

Сиво як…. Сиво-сниву сосну

Нюха заєць, тінь свою нюха…

М.Вінграновський

3. Тобі одній, намріяна царівно,

Тобі одній дзвенять мої пісні,

Тобі одній в моєму храмі дивно

Пливуть молитви і горять огні. М.Рильський

5. ЗАПИШІТЬ УРИВОК ВІРША А.МАЛИШКА У ФОНЕТИЧНІЙ ТРАНСКРИПЦІЇ. ЗРОБІТЬ ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБІР ВИДІЛЕНОГО СЛОВА. (1 б.)

ЯК ТЕБЕ НА ГОЛОС НЕ ВПІЗНАТИ.

СЕРЦЕ, І ЖИТТЯ МОЄ, І КРОВ,

НАЙСВЯТІШЕ СЛОВО НАШЕ - МАТИ,

РІДНА ЗЕМЛЕ, СОНЯЧНА ЛЮБОВ!

НАС МАЛИХ ДОГЛЯНУЛА, ЗРОСТИЛА,

ЗІР ДАЛА - ОСЛІПЛЕНИМ КОЛИСЬ.

СИЛУ - СЕРЦЮ, СОКОЛИНІ КРИЛА.

ЩОБ МИ СМІЛО В НЕБО ПІДНЯЛИСЬ.

6. Складіть полілог між п’ятьма однокласниками, які зустрілися в

молодіжному клубі після канікул. (1 б.)

Контрольне аудіювання

Золотий фонд драматургії

10

Захоплення Михайла Старицького театром виникло ще тоді,

коли він, хлопчик-гімназист, уперше побачив «Наталку

Полтавку» у виконанні полтавської аматорської трупи. У

студентські роки любов до сцени зміцніла, бо тепер він був уже

не глядачем, а актором – сам грав у п’єсах, поставлених

університетським драматичним гуртком. А після того, як

Михайло Старицький та Микола Лисенко написали для

самодіяльної трупи п’єсу-оперету «Чорноморці», і сам Михайло

Петрович спробував поставити її на сцені, любов до театру

перетворилась на пристрасть, потребу життя.

Драматургічна діяльність Михайла Петровича Старицького

тривала протягом чотирьох десятиріч. Як свідчить сам

письменник в одному з листів, за цей час він написав 35 п’єс – із

них 10 самостійних, власних. Щоправда, в іншому листі,

написаному через чотири роки, число своїх оригінальних

драматичних творів Старицький збільшує до 16, а загальну їх

кількість зводить до 30.

Чим же пояснити таку розбіжність? Справа в тім, що провести

межу між переробками та оригінальними творами досить важко.

Наприклад, такі п’єси, як «Ой, не ходи, Грицю, та й на

вечорниці» та «Маруся Богуславка» можна віднести як до

переробок, так і до оригінальних, бо написані вони на сюжети

народних пісень, які вже використовувались іншими

драматургами, проте написані так, як ніхто до Старицького не

писав.

11

На сьогодні нам відомо 32 драматичних твори Старицького –

оригінальних і переробок, завершених і незавершених.

Аналіз творів драматурга свідчить, що Старицький започаткував

в українській літературі свій напрямок. Найголовнішою ознакою

цього напрямку сучасники Старицького вважали етнографізм. На

жаль, і сьогодні дехто висловлює думку, що етнографічні

елементи, яких у п’єсах Старицького чимало, знижують

естетичну вартість творів, що народні співи, танці, звичаї як речі

шаблонні зовсім не потрібні сучасному глядачеві.

Проте етнографізм не перешкоджав письменникові бути

реалістом, показуючи правду життя. Його увага до етнографії

була засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду.

Через народну пісню, силу впливу якої він добре знав,

Старицький намагався торкнутися найтонших струн людської

душі. Академік Олександр Білецький мав рацію, коли назвав

Старицького творцем напрямку «етнографічного реалізму».

Часом етнографізм відігравав роль рятівника п’єси. В умовах

жорстокої цензури та переслідувань українського слова

драматург за великою кількістю пісень і танців вправно

приховував головну, часто «крамольну» думку.

Починав свою драматургічну діяльність Михайло Петрович з

переробок. Спочатку, мабуть, через відсутність письменницького

досвіду і віри у власні сили. Пізніш, коли Старицький став

театральним діячем, у нього вже не було ні відповідних умов

для серйозної творчої роботи, ні часу. Переробляти, а точніше

12

доробляти чужі п’єси, зробити їх сценічними, маючи достатній

режисерський досвід, він міг і в умовах постійних мандрів.

Була ще одна причина працювати над переробками. Починаючи

з 1863 року, тобто після Валуєвського указу, офіційно були

заборонені переклади п’єс на українську мову. Переробки ж

формально забороні не підлягали.

Серед переробок Старицького трапляються й такі, які

підносили українську драматургію на вищий щабель. Це

переробки прозових творів М.Гоголя «Різдвяна ніч», «Тарас

Бульба», «Сорочинський ярмарок». Але найпопулярнішою була

й залишається комедія «За двома зайцями», у якій всі герої

невдалого з драматургічного погляду твору І.Нечуя-Левицького

«На Кожум’яках» зажили новим життям.

Про те, що п’єса І.Нечуя-Левицького несценічна, писала

тогочасна критика. Старицький звернувся до цього твору 1883

року, коли вже був антрепренером української трупи. Він

зрозумів, що п’єса про міщанство цілком могла б стати тим

новим струменем, який освіжить тематичну одноманітність

українського реперуару, де до цього часу переважали твори на

сільську тематику. По дозвіл здійснити переробку п’єси

письменник звернувся до І.Нечуя-Левицького, і той дав свою

згоду.

Узявшись до роботи, Михайло Петрович за короткий час

написав, по суті, нову п’єсу на відомий сюжет. Він дав творові

нову назву – «Панська губа, та зубів нема», і саме під цією

назвою комедія розпочала сценічне життя. Під цією ж назвою у

13

супроводі іншої – «За двома зайцями» - комедію було

надруковано 1890 року.

У порівнянні з п’єсою І.Нечуя-Левицького комедія

М.Старицького була соціально зрілим викривальним твором.

Замість переказу дотепного анекдоту про невдаху-цирульника,

який одночасно залицявся до двох дівчат і від обох отримав

одкоша, Старицький показав духовну злиденність міщанського

середовища. Цікаво, що один із рецензентів писав, як воронезькі

міщани впізнавали на сцені себе, як бурхливо реагували на

побачене, і зробив висновок, що під час вистави і в залі була

«комедія в комедії, театр в театрі».

Героїв твору Старицького породжено соціальними умовами.

Цирульник Голохвостий, який вирішив уладнати свої

матеріальні справи одруженням з недоумкуватою дочкою

простодушного й довірливого купця Сірка, - хитрий і нахабний

авантюрист. У «паліхмахтера» Голохвостого і мова – суржик

забутої ним української і абияк засвоєної російської, пересипаної

«учоними» іноземними словами. Проте, увійшовши в свою роль,

він і сам починає вірити у власні вигадки. Самим собою

Голохвостий стає наприкінці п’єси, коли його викрито. «Чого

витріщились? Ну, банкрот так і банкрот! А ви думали, каби я був

багатий, то пошов би до вашого смітника!!! Свинота

необразована! Авжеж, мені тільки ваших денег і надо било! А

вони заклали собі в голову, що я на їх дочок задивився.

Антересно дуже!» Це слова нахаби, відвертого циніка.

14

Сповнена іскристого народного гумору, багата на цікаві ситуації,

на тонко підмічені автором типи, комедія-переробка «За двома

зайцями» міцно утвердилася в репертуарі українського театру.

Тут повною мірою розкрилась майстерність драматурга

М.Старицького. Дія розвивається невимушено й легко, у

жвавому темпі, не відчувається жодної штучності й надуманості.

Першою оригінальною п’єсою сам М.Старицький вважав драму

«Панське болото» (пізніше назву було змінено на «Не

судилось»). Тема твору – стосунки між поміщиками й селянами,

роль і місце інтелігенції в тогочасному суспільному житті. Із

сучасників Михайла Петровича цю тему порушували прозаїки –

І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б.Грінченко. У драматургії

першим узявся за неї М.Старицький.

У драмі «Талан» йдеться про життя провінційних акторів, про

їхню важку працю, безкінечні мандри, сутички з представниками

влади, стосунки з глядачами. Головна героїня драми – Марія

Іванівна Лучицька. Своє покликання вона сприймає як

громадський обов’язок. «У праці художній ми повинні людям

служити, цілком себе віддавати громаді», - говорить вона.

Драму «Талан» було присвячено Марії Заньковецькій, яка

першою виконала роль Лучицької. Як стверджують сучасники,

славетна актриса не любила грати цієї ролі, бо не хотіла грати

«саму себе». Справді, Заньковецьку можна вважати прообразом

Лучицької.

15

До оригінальних п’єс М.Старицького на історичну тему

належать «Богдан Хмельницький», «Оборона Буші», «Остання

ніч».

Чимало п’єс написав Михайло Петрович Старицький. Різні

теми, різні герої захоплювали уяву цього митця. Та на першому

плані завжди були правда, синівське почуття до народу. Жоден з

його творів не позбавлений громадянського звучання.

(За О.Цибаньовою; 1000 сл.).

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

1. Найпершу драматургічну спробу (оперету «Чорноморці»)

М.Старицький здійснив у співавторстві з

а) Марком Кропивницьким;

б) Миколою Садовським;

в) Миколою Лисенком;

г) Миколою Леонтовичем.

2. Драматургічна діяльність М.Старицького тривала

а) близько двадцяти років;

б) більше двадцяти п’яти років;

в) протягом сорока років;

г) близько п’ятдесяти років.

3. На сьогодні відомо

а) 12 драматичних творів М.Старицького;

б) 20 драматичних творів;

в) 32 драматичних твори;

г) 40 драматичних творів.

16

4. Творцем напрямку «етнографічного реалізму» назвав

М.Старицького

а) Іван Франко;

б) Михайло Драгоманов;

в) Сергій Єфремов;

г) Олександр Білецький.

5. Слово етнографізм означає

а) походження народу;

б) властивість оцінювати явища крізь призму традицій і

цінностей васного народу;

в) відображення народного побуту, звичаїв, обрядів без

глибокого проникнення в їхню суть;

г) ставлення народу до національної мови.

6. Для М.Старицького етнографізм був

а) засобом увиразнення характерів персонажів;

б) засобом привернення уваги глядачів з простого люду;

в) засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду;

г) засобом привернення уваги інтелігенції.

7. М.Старицький є автором драматичних переробок таких творів

М.Гоголя, як

а) «Ревізор», «Мертві душі»;

б) «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок»;

в) «Страшна помста», «Вій»;

г) «Миргород», «Старосвітські поміщики».

8. Автором п’єси «На Кожум’яках», переробкою якої є твір

М.Старицького «За двома зайцями», є

17

а) Іван Котляревський;

б) Іван Нечуй-Левицький;

в) Панас Мирний;

г) Іван Франко.

9. Сценічне життя комедія «За двома зайцями» розпочала під

назвою

а) «Багатому щастя, а вбогому трясця»;

б) «Хвальби повні торби»;

в) «Панська губа, та зубів нема»;

г) «Казав пан, кожух дам».

10. Мовний суржик - це

а) слова, що вживаються жителями тієї чи іншої місцевості;

б) елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без

додержання мовних норм;

в) умовна мова декласованих елементів (злодіїв, жебраків);

г) відомі слова, які залежно від контексту можуть набувати

нового значення.

11. Першою оригінальною п»єсою сам М.Старицький вважав

а) «Останню ніч»;

б) «Панське болото» («Не судилось»);

в) «Розбите серце»;

г) «Хрест життя».

12. Про життя провінційних акторів, їхню важку працю,

безкінечні мандри, сутички з представниками влади йдеться у

драмі а) «Розбите серце»;

б) «Талан»;

18

в) «У темряві»;

г) «Не судилось».

13. Драму «Талан» було присвячено

а) Соломії Крушельницькій;

б) Марії Заньковецькій;

в) Марії Садовській-Барілотті;

г) Ганні Затиркевич-Карпинській.

14. На першому плані усіх п’єс М.Старицького завжди були

а) зображення народного побуту, звичаїв;

б) відтворення сильних, незламних характерів;

в) порушення проблем української інтелігенції;

г) правда, синівське почуття до народу.

Контрольна робота № 3Українська орфоепія як учення про систему загальоноприйнятих правил української літературної вимови. Українська графіка. Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил про написання слів

І РІВЕНЬ ТЕСТИ

1. Визначте рядок, у якому всі слова записано в алфавітному

порядку: (0,5 б.)

а) капелюшок, кумедний, копійка, контролер, киянин;

б) кістка, кислуватий, китаянка, келишок, класика;

в) клекотання, кмітливість, козацтво, красуватися, крейсер;

г) кошичок, котеня, кредитний, крихкість, ксьондз.

2. Виберіть правильне твердження: „ Графіка – це розділ

мовознавчої науки, що вивчає

19

а) способи передачі звуків мовлення на письмі.”;

б) способи та форми написання засобів певної писемності.”;

в) сукупність фонетичних, морфологічних, синтаксичних

засобів певної писемності.”;

г) сукупність усіх засобів певної писемності, систему

відношень між буквами і звуками конкретної мови.”

3. Які є види букв?

а) великі й малі, каліграфічні й писані;

б) великі й невеликі, друковані й писані;

в) великі й невеликі, друковані й рукописні;

г) великі й малі, друковані й писані.

4. У якому рядку є слова, які записано правильно відповідно до

норм правопису?

а) викладацький, брацький, лекший, дощаний, пшеничний;

б) дорощий, молочний, козачина, козакський, боягузтво;

в) галицький, тюрський, Донеччина, казахський, молодецтво;

г) вужчати, місячний, вощаний, ладозький, золотоніський.

5. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подвоєння

приголосних” записані правильно:

а) священний, безмістовний, знання, статтей, невблаганно;

б) цінний, беззбройний, возз‘єднання, годинник,

письменник;

в) розрісся, життєвий, суцвіття, чуття, затишя;

г) сподівання, корінний, законий, непримирений, військомат.

6. Наголос в українській мові характеризується такими

особливостями:

20

а) динамічний, різномісний, рухомий;

б) динамічний, постійний, рухомий;

в) посилений, різномісний, рухомий;

г) динамічний, різномісний, постійний.

7. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс ( с- або з-)?

а) ..громадити, ..живатися, ..плакнути, ..характеризувати,

..тихнути;

б) ..хвалювати, ..пустошити, ..крутити, ..тихнути, ..терти;

в) ..сунути, ..чесати, ..мити, ..палити, ..гребти;

г) ..дати, ..плести, ..хитрити, ..ламати, ..садити.

8. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?

а) пів..яблука, пів..Європи, під..їзд, різдв..яний, м..ятний;

б) зв..язок, матір..ю, без..ідейний, тьм..яніють, об..єкт.

в) торф..яний, Лук..янівка, без..язикий, бур..ян. пів..яблука;

г) стеф..юк, верф..ю, п..єдестал, відв..язати, різьб..ярство.

9. У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?

а) ласун..чик, дівчин..ці, Ігор.., тон..ший, різ..бяр;

б) стан..те, лар..ок, т..мяніти, ател..є, зозул..ці;

в) кур..йоз, чотир..ох, нен..чин, ковал..с..кий, п’ят..сот;

г ) бджіл..ництво, біл..шіст.., стеблин..ці, калинон..ці.

10. У якому рядку допущено помилку ?

а) Золоті ворота, Західна Україна, Трійця, гордіїв вузол;

б) Десятинна церква, Збройні сили України, видавництво

«Либідь», Матір Божа;

в) доцент, Андріївський узвіз, Великдень, Рада Безпеки

ООН;

21

г) Нестор Літописець, Дніпрові пороги, орден Дружби народів,

Син Божий.

11. У якому рядку всі іншомовні слова пишуться без подвоєння?

а) і(м)іграція, коло(н)а, не(т)о, баро(к)о, пе(н)і;

б) а(н)отація, шо(с)е, фі(н)и, а(л)ея, ве(т)о;

в) маро(к)анець, а(с)орті, лібре(т)о, ка(с)ета, хо(б)і;

г) А(л)егорія, мо(т)о, ша(с)і, а(п)еляція, бру(т)о.

12. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?

а) довго/жданий, біло/сніжний, купівля/продаж, кінець/кінцем,

сяк/так;

б) вело/спорт, пів/Єгипту, яскраво/червоний, глухо/німий;

в) військово/інженерний, екс/президент, пів/Києва,

шеф/повар, вряди/годи;

г) сніжно/білий, суспільно/корисний, любо/дорого, стоп/кран,

50/річчя.

ІІ рівень Контрольний диктант

ЧАРІВНИЦЯ

Настав час, коли полтавська Богданівка стала мистецькою

столицею Катерини Білокур. Звідси, з біленької селянської хати,

рушила у великі світи творчість народної художниці, пішла до

людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили,

майже фантастичної краси. Спершу її картини побачила Полтава,

потім Київ, Москва, потім вони з'явилися у Парижі, біля них

товпились відвідувачі на міжнародних виставках: хто ж авторка

цих незвичайних полотен? Звідки такий вроджений артистизм в

22

простої української жінки, таке естетичне чуття, багатство і сила

уяви?

Дочка України, народний художник республіки, Катерина

Білокур привернула на виставках загальну увагу до своєї праці,

вразивши найвибагливіших поцінувачів яскравою самобутністю,

поетичною силою своїх творів. Вона мовби розповідала світові,

який талановитий її народ, як розвинуте в ньому від природи

естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього

прекрасного в житті.

Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання

і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина

скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний

наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого

художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І

водночас творилася пісня, з'являвся живопис, бриніла бандура,

ця українська арфа...

Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо

оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити.

(О. Гончар)

ШЕВЧЕНКО Й СУЧАСНІСТЬ

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським

небом, проте він належить до тих людей — світочів, що стають

дорогими для всього людства і що в пошані всього людства

знаходять безсмертя.

23

Він був поетом, якого ми до того не мали поетом для всіх,

поетом народним, поетом гноблених, але не скорених.

Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем,

революціонером титанічної сили. Його боялися царі. Його

жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли

можновладні самодержавні кати, ті, що наповнили рудники

Сибіру окутими в кайдани декабристами, ті самі, що зацькували

Пушкіна і юного Лермонтова, налившись новою злобою,

ввігнали криваві свої пазурі в молоду клекотливу душу

Шевченкову, коли перед ним лягла несходима ніч муштри й

солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили

його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.

А він повернувся.

Вогненною піснею, віщим незборканим словом повернувся поет

до рідної своєї України, і до братньої Росії — Росії Добролюбова

та Чернишевського, і до польських революційних повстанців, і

до мужніх, волелюбних народів Кавказу, чию багаторічну

боротьбу він з такою пристрастю оспівав. Як дзвін серед ночі, як

герценівський «Колокол», так лунали його слова серед похмурої,

важкої ночі кріпосництва.

Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній

волелюбний дух українського народу. В тій невеликій книжці,

що ім'я їй «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній —

невольницький поклик до помсти й порив до свободи, мудрий

роздум гуманіста і ніжна, чарівна краса української пісні.

(О. Гончар)

24

Контрольне читання мовчки

Феномен Івана Франка Ця ніч мала стати для нього останньою, і він це знав. Хотів

діждати сонця й ранку. Біля ліжка куняли ті, хто за ним доглядав, -

випадкові чужі люди. Не було поруч ні дружини, ні дітей. Мусив

помирати без них...

Тривала кривава війна. З фронту надходили сумні вісті: розбиті

бойові сили січових стрільців, які мали здобути Українську

державу, вже вкотре пересварилися українські проводирі...

Це мучило. Тепер, перед обличчям смерті, всі його старання й

старання всіх мучеників за українську ідею видавалися марними.

Даремною видавалась дорога через випечену сонцем пустелю, якою

він, як біблійний Мойсей, вів свій народ. У маренні бачив, як до

землі обітованої його народ йшов, нарікаючи на лиху долю, злих

25

сусідів, яких з доброти сердечної називав “воріженьками”, котрі

мають згинути, як роса на сонці. Проте вороги не гинули, гинув

народ у ярмі... Та ні, це був не народ, це пленталась зледащіла маса,

позбавлена гарту й сили волі, нездатна або заледве здатна до

політичного життя на власному смітнику. Вона, ця маса, називала

себе хохлами, русинами, малоросами. Вона давно забула свої

корені, їй видавалось за найкраще стояти в чужому хліві бидлом,

споживаючи те, що кинуть під ноги... Франко гнав це стадо бичем

своєї Думки, свого Слова. У кінці життя, оглядаючись на свій труд,

він мав право з гіркотою вимовити: «Ті слова про обіцяний край

для їх слуху – се казка; М’ясо стад їх, і масло, і сир – се найвищая

ласка».

Йому ж на цій дорозі випали тюрми та етапи. Від тих етапів

йому відпадали нігті, а ноги перетворювались на криваву

запечену рану. Пригадав, як мачуха, добра й милостива жінка,

після того, як його пригнали в Нагуєвичі (а він марив у тифозній

лихоманці), молилась і благала Бога покласти кінець його мукам,

забравши в інший, кращий світ. Пригадалось, як мудрий вітчим

радив йому кинути все й піти служити в монастир...

Франкові належать слова, які нині, коли все, в тім числі й

совість, продається за долари, можуть лише здивувати. “Коли...

по змозі й силі працюю для Русі, то, ...не з причин

сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття

собачого обов’язку. Як син селянина-русина, вигодований

чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук,

почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті

26

шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись

на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські

ідеали”. Саме так – “вселюдські ідеали”, - це говорив Іван

Франко, якого Ленін вважав “українським буржуазним

націоналістом”, а Микита Хрущов, коли йому запропонували

відзначити 100-річчя від народження Франка, відповів, що зараз

не “время заниматься” такими питаннями, зараз “страда”, треба

думати про мільйонний пуд державі!

Геній Франка виявився не лише в літературній творчості, а й у

тому, що вже в тих умовах він добачив, як створити плацдарм

для Української держави. Він організував Радикальну партію -

першу політичну силу українців в Галичині з чітко визначеною

кінечною метою і вказав механізм досягнення цієї мети. Цей

шлях майбутні світочі наук назвуть “парламентським” і

зазначать, що нічого б з того не вийшло, бо державу можна

здобути лише революціями, подібними до Жовтневого

перевороту...

Коли стало зрозуміло, що земля обітована не є міфом, коли

вдарив у ніздрі запах влади, всі оті проводирі почали будувати

українську державу задля... власних кишень. Франко ж став

зайвим – його оголосили “політичним трупом”. З нього

кепкували. Про нього розпускали найогидніші плітки. Його

титанічну працю називали “продукцією”, у кожному творі

шукаючи плагіат. Все це Франко називав заганянням “мільйону

дрібних шпильок під нігті”. До такого він звик.

27

Франко був сумлінням нації, її інтелектом. За всі пережиті

кривди, образи, страждання йому було досить побачити, як

його народ поволі підноситься, свідомо шукаючи шляхів до

правди й волі. Заради цього міг нести ціле своє життя важкий

хрест. І ніс його достойно.

Він відійшов у вічність 28 травня 1916 року о 16 годині в

своєму запущеному домі, одиноко, при випадкових чужих

людях. Його похорон став одним з наймасовіших у тодішньому

Львові. Франко похований на Личаківському кладовищі.

Не так давно Львів багатолюдно ховав Володимира Івасюка та

Ігоря Білозора. Ми перетворились на націю, яка навчилась

пишно проводжати на той світ своїх мучеників...

(За Р.Гораком; 655 сл.)

На кожне запитання вибрати правильну відповідь:

1. Іван Франко помер під час

а) російсько-турецької війни;

б) кавказької війни;

в) Першої світової війни;

г) Другої світової війни.

2. Франка називають Мойсеєм

а) тому що так він називав себе сам;

б) так називали його найближчі друзі;

в) так називали його члени родини;

г) його діяльність була подібною до місії Біблійного Мойсея –

героя однієї з Франкових поем.

3. Біблійний Мойсей вів свій народ

28

а) з єгипетського полону до землі обітованої;

б) з безводної пустелі до землі обітованої;

в) з рідної землі до землі обітованої;

г) з неродючих rрунтів до землі обітованої.

4. Рідне село Івана Франка зветься

а) Криворівня;

б) Нагуєвичі;

в) Біївці;

г) Теліженці.

5. Франко зазначав, що до роботи заради Русі його спонукає

а) почуття патріотизму;

б) громадянський обов’язок;

в) почуття собачого обов’язку;

г) необхідність утримувати сім’ю.

6. Слово сентиментальний має таке значення:

а) критично-недовірливий до всього;

б) такий, у якого зовнішня форма суперечить змістові;

в) надмірно чутливий, здатний легко розчулитись;

г) розсудковий, здійснений шляхом логічних міркувань.

7. Ленін вважав Франка

а) видатним митцем світового рівня;

б) людиною енциклопедичної освіти;

в) борцем за народні інтереси;

г) буржуазним націоналістом;

8. Франко став засновником першої в Галичині

а) комуністичної партії;

29

б) радикальної партії;

в) соціалістичної партії;

г) демократичної партії.

9. Іван Франко відійшов у вічність

а) у травні 1911 року;

б) у лютому 1913 року;

в) у травні 1916 року;

г) у серпні 1920 року.

10. Вираз нести свій хрест має таке значення:

а) відчувати фізичне або моральне напруження;

б) терпіти великі страждання в ім’я ідеї;

в) виконувати нав’язану кимось, не свою роботу;

г) виконувати тяжку працю без жодної допомоги та підтримки.

11. Іван Франко похований

а) у Києві на Байковому кладовищі;

б) у Києві на Лук’янівському кладовищі;

в) на Личаківському кладовищі у Львові;

г) на кладовищі поблизу села Нагуєвичі.

12. Слово феномен означає

а) намагання поставити віру над розумом;

б) виняткове, незвичайне, рідкісне явище;

в) кінцевий пункт дистації у змаганнях;

г) бойовий прийом у рукопашному бою.

30

Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням

В української нації є майбутнє!

Живемо в добу, коли політики або нічого не знають і не можуть

передбачити майбутнє, або безсилі коригувати хід історії, коли

закони випливають із несправедливих засад, а якщо і

справедливими народжуються, то не є чинні; коли церква,

виборсавшись із приниження і негоції, виконує не духовну, а

політичну функцію. Тож на допомогу людям, які зайшли в

безвихідь, впали у зневіру, немов у середньовіччі, приходять

ворожбити, відьми, а також змодернізовані види окультних сил –

екстрасенси, контактери...

Парадоксальни є те, що я пишу ці рядки за тиждень після того, Як

Верховна Рада УРСР проголосила Акт незалежності України, і в

31

день підняття над куполом будинку українського парламенту синьо

– жовного прапора.

Сповнилася мрія кількох поколінь українців – зруйнованих,

знедолених, з’яничарених і – вистоялих, сповнилася мрія і мого

життя!

Так чому не перехоплюється через край моєї душі радість, чому я

не сміюся, не плачу з утіхи, чому нині, вихопившись із натовпу на

майдані перед Верховною Радою, геть подався з площі

осамотнений і скулений, - я, депутат українського парламенту, член

Народної Ради, яка виборола для України незалежність,- і в

незрозумілому смутку сиджу ось цілу ніч у своєму готельному

номері.

Я врешті збагнув, від чого цей смуток. Народи Європи в такий

безмір віддалилися від нас, залишили в національному

середньовіччі – з ворожбитами, відьмами й змодернізованими

різновидами окультних сил, із нечинними законами,

сплюндрованою більшовизмом землею, з розлінивленим

господарем тієї землі. Виборсуйся тепер сам із свого середньовіччя,

куди тебе загнала жорстока історія і твої власні добродушність та

довірливість.

Розцвіло надворі: над Києвом із кокона ночі проколюється тихий і

погожий осінній ранок 5 вересня 1991 року. І цей величний початок

першого дня на вільній Україні раптом додає мені втіхи: ніхто хай

не думає, що з якихось там об’єктивних причин відкотилися у

своєму розвитку на цілі стліття, - ми таки знаходимося, якщо брати

32

до уваги історію українського народу, в національному

середньовіччі і мусимо знайти в цій реальності найвищий оптимізм.

Не винні ми, що залишилися позаду, та винні будемо, якщоне

окреслимо чіткого місця свого знаходження. Тому я стверджую не з

мотивів пісного паттріотизму, а з тверезого усвідомлення нашої

реальності: українська нація ще молода і сповнена енергії, вийде

дужого із середньовіччя, бо так хоче світова гармонія, яка, не

буваючи ніколи ущербною, не зможе обійтися без державного

досвіду українського народу. (За Романом Іваничуком)

Словник: змодернізований (змінений, осучаснений), контактер,

парадоксальний (незвичайний, неймовірний), з’яничарений (від

яничар – у султанській Туриччині солдат регулярної піхоти,

створеної в 14 столітті з військовополоненних, а також християн,

обернених в мусульманство;

перен. – людина, яка не знає свого коріння).

Завдання:

Докладно перекажіть текст від третьої особи.

Напишіть, чи вдалося, на вашу думку, Україні вийти за роки

незалежності із «національного середньовіччя». Якими ви бачите

перспективи розвитку нашої держави?

33

Контрольна робота № 4Лексикологія української мови як учення про лексичний склад

І РІВЕНЬ ТЕСТИ

1. Лексикологія - це… (0,5 б.)

а) розділ мовознавства, який займається теоретичною

проблемою

укладання словників, збиранням, упорядкуванням та описом

словникового матеріалу;

б) розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад

мови і слово як його основну одиницю;

в) розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови;

г) розділ мовознавчої науки, який вивчає лексично неподільні

34

сполучення слів.

2. Всі слова в рядку є багатозначними:

а) блакитний, актуальний, волошка, капелюх;

б) господар, лист, ярий, камінь;

в) допитливий, затирати, лимон, келих;

г) ложа, майдан, формулювати, кільце.

3. Знайти метонімію в поданих реченнях:

а) Розсерджений Сергій Михайлович з образою в серці вигукнув:

«Ноги моєї там більше не буде!»

б) Я дивлюся на сизий від роси городець, на розпатлані

дерева саду, на віхті туману, на ледь-ледь окреслені стріхи,

прислухаюсь до всього, але село мовчить.

в) Ми просто йшли: у нас нема зерна неправди за собою.

г) Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила.

4. Знайти синекдоху в поданих реченнях:

а) Золото в її вухах виблискувало на сонці та не давало спокою

дамам на балу.

б) Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

в) Від сорому Оленка й на очі не появлялася довгий час.

г) На уроках української літератури ми прочитали Франка.

5. Знайти метафору в поданих реченнях:

а) Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою

до тебе біла моя мрія.

б) Ще можу чаркою почастувати. Випий на здоров'я!

в) Стара, необачна голово… Схаменись!

35

г) Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену,

трохи

проспівав.

6. Стилістично забарвлене слово вжито в реченні:

а) Я вмикав фари мотоцикла, до нас миттю зліталися комарі.

б) Я розплющив очі – і потемки не впізнав дівчину.

в) Нареготавшись до несхочу, хлопчаки бігли геть, а

Маринка лишилася.

г) Задача з двома велосипедистами розв'язалася дуже просто.

7. Омоніми входять до складу словосполучень рядка:

а)легкий птах – легкий шелест, відкрити ворота – відкрити

збори;

б) гострий кут – тупий кут, важка робота – легка робота;

в) величезний дуб – гігантський дуб, хоробрий воїн – сміливий

воїн;

г) доконаний вид – красивий вид, ручний годинник – ручний

голуб.

8. Синонімічний ряд становлять слова рядка:

а) оголошувати, оповіщати, обнародувати, оглядати;

б) порядок, лад, упорядкованість, організованість;

в) роздоріжжя, розпуття, перехрестя, роздолля;

г) серйозний, вдумливий, небезпечний, поважний.

9. Знайдіть речення, у якому антоніми подано в складі

оксюморона:

а) Я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас!

б) Ситий голодного не розуміє.

36

в) Гукала тиша рупором перонним.

г) Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

10. З’ясуйте, у якому реченні наявний стилістичний прийом

антитези:

а) П’янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі.

б) Від користі серце кам'яніє.

в) Велике діло починай з голови.

г) Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права.

11. Назвіть рядок, у якому є контекстуальні синоніми:

а) Сумно, журно заспівав одинокий сигнальний ріжок.

б) Минуло кілька днів, як Озивайко не чує і не бачить

Вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник.

Лісовичок навіть хвилюватися почав – все-таки живе

створіння пропало.

в) Убити чайку – це сором і ганьба для мисливця.

12. Визначте, до складу яких словосполучень входять омофони:

а) надія – Надія (ім’я), вересень – Вересень (прізвище);

б) гострий – тупий ; важкий – легкий;

в) шию (іменник у знахідному відмінку) – шию (дієслово в

теперішньому часі;

г) налив (іменник у називному відмінку) – налив (дієслово

минулого часу).

ІІ рівень

1. Доберіть синоніми – власне українські слова до поданих

іншомовних слів: процент, фон, аплодисменти, аграрний,

37

дискусія, індустрія, експлуатація, красоля,

аероплан,паралельний. (1 б.)

2. Дайте визначення, що таке пароніми. Поясніть різницю в

значенні поданих слів і введіть їх у речення: дефективний –

дефектний, хворий – хворобливий. (1 б.)

ІІІ рівень (4 б.)

Відредагуйте речення

1. З кожним роком збільшується число шкіл у нашому місті.

2. Молоді актори віддають любимій професії душу і серце.

3. Мріє хлопець поступити в інститут.

4. Усі учні нашого класу прийняли участь у спортивних

змаганнях.

5. У книгарнях проходить підписка на зібрання творів Лесі

Українки.

6. Насамперед намічено звести громадянський центр села та

багато житлових будинків.

38

Контрольна робота № 5Лексика української мови за походженням. Лексика української мови за сферою її використання і стилістичною диференціацією

І РІВЕНЬ ТЕСТИ

1. З'ясуйте, у якому рядку всі слова власне українські: (0,5 б.)

а) урожай, хлопець, тролейбус, зерно, депо;

б) непослух, суцвіття, сузір’я, рушник;

в) озеро, таємниця, гідність, крило, вітряк;

г) автобус, багатокутник, перемога, космос, м'яч.

2. Назвіть рядок, у якому всі слова запозичені:

а) сніг, казка, день, лебеді, денді;

б) дебют, вахта, декада, фауна, гумор;

в) спека, коса, аматор, нонсенс, ангел;

г) голова, дружба, палац, бал, клоун.

3. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до споконвічно

української лексики:

а) злочинець, газівник, мати, голова, білка;

б) хліб, дядько, чорний, чотири, супермаркет;

39

в) гай, вирій, я, снайпер, аеропорт;

г) Батьківщина, берег, сорочка, чотири, криниця.

4. Укажіть речення, у якому наявна застаріла лексика:

а) Вітер затих, заснув, тільки зрідка колишеться серед земного

листя;

б) Але ще раніше, ніж вишні, починали цвісти в Лук’янівці

черешні;

в) Його устами немовля глаголить;

г) Він ішов бездонною дорогою, і перед ним , і з боків поступово

виростав вечір…

5. До якого шару лексики належать слова чадо, живіт, перст,

лицедій:

а) архаїзми;

б) історизми;

в) неологізми;

г) варваризми;

6. Варваризми – це…

а) слова, що називають предмети, поняття, характерні для

побуту, господарства певної місцевості;

б) слова чи сполуки, використані мовою в певний період для

позначення нового поняття;

в) слова, які повністю або частково перекладені з інших мов;

г) іншомовні слова, які вживаються в українському тексті,

але не засвоєні українською мовою.

7. Українізми – це...

а) українські слова, що входять в інші мови як запозичені;

40

б) слова чи сполуки, використані мовою в певний період для

позначення нового поняття;

в) слова, які повністю або частково перекладені з інших мов;

г) іншомовні слова, які вживаються в українському тексті, але

не засвоєні українською мовою.

8. Основним джерелом інтернаціоналізмів є:

а) німецька, латинська, польська мови;

б) латинська, грецька, англійська мови;

в) латинська, англійська, французька мови;

г) латинська, грецька, німецька мови.

9. Пуризм – це...

а) процес очищення мови від іншомовних слів і чужомовних

елементів;

б) процес створення нових слів, при якому засвоюється значення

та словотвірний тип, що передаються засобами певної мови ;

в) процес запозичення нових слів з інших мов;

г) процес очищення мови від «суржику» .

10. Слова телефон, традиція, колегія, конгрес, пункт, політика,

нотаріус є:

а) інтернаціоналізми;

б) власне українські;

в) діалектні;

г) професійні;

11. Розділ мовознавства, що вивчає історію виникнення розвитку

власних імен у літературній мові та діалектах:

а) ономастика;

41

б) топоніміка;

в) етимологія;

г) етнографія.

12. Позначте речення із неологізмом:

а) А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма,

скинула

півмоток з мотовила й сховала у свою скриню.

б) Листопадово день до грудей припав – і кленово мені, й

калиново.

в) Воскресни, мамо! І вернись в світлицю-хату; опочий, бо ти аж

надто вже втомилась, гріхи синові несучи…

г) Міцне листя на старому дубові, мов дзвінкі дукати в намисті.

13. Позначте рядок, в якому всі слова є екзотизмами:

а) тягунець, хитник, летовище, неділка;

б) трембіта, покуть, вареники, кутя;

в) формуляр, вищезазначений, розпорядження, заактовано;

г) аул, саке, ханума, кімоно.

14. Позначте речення, в яких наявні діалектизми:

а) Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована

білими

й чорними смугами;

б) Приємлю спориш придорожній, і білу ромашку приємлю, і

сиву

грозу, що росте громокроною в землю;

в) Багато небесної сходить краси на кичері ліси, на наші

ліси…

42

г) І густо-джмелиним роєм гугнів в огудинні-натинні вітер.

ІІ рівень

1. У «Словарі української мови», укладеному Б. Грінченком,

містяться незвичні, на перший погляд, незрозумілі слова:

милода́н,вірня́нка, звіздар, вінчатонько, білозір. Спробуйте

пояснити їх значення. (1 б.)

2. Обґрунтуйте питання «Сленгізми в нашому мовленні»,

висловлюючи «за» і «проти». (2 б.)

3. Зробіть повний лексикологічний аналіз слів: мати, сіренький,

шепотіти, тепло. (2 б.)

43

Контрольна робота № 6Фразеологія як розділ мовознавства. Українська лексикографія як розділ мовознавства про укладання словників

І РІВЕНЬ ТЕСТИ

1. Стійке словосполучення – це (0,5 б.)

а) фразеологізм;

б) неологізм;

в) архаїзм;

г) анахронізм.

2. У реченні фразеологізми виступають як

а) один член речення;

б) як два члени речення;

в) як декілька членів речення;

г) не виступають членами речення.

3. Фразеологізми використовуються для:

а) надання мовленню емоційності;

б) глибшого розуміння суті сказаного;

в) розкриття теми;

г) поглиблення основної думки.

4. Фразеологізм водити за ніс має походження:

а) іншомовне;

б) українське фольклорне;

в) біблійне;

г) античне.

44

5. Вкажіть ряд, у якому всі словосполучення є фразеологізмами:

а) набити ґулю, товкти просо в ступі, каша з молоком, відкрита

каструля;

б) ні риба ні м'ясо, гнути кирпу, білий папір, кров з молоком;

в) гнути залізо, дати хліба, відкрита душа, водити за руку;

г) відкрита душа, набити руку, товкти воду в ступі, водити за

носа.

6. Вкажіть ряд, у якому подано ідіоми (фразеологічні зрощення):

а) з пустого в порожнє, обоє рябоє, накивати п’ятами, кури не

клюють;

б) пекти раків, дати гарбуза, розбити глека, собаку з΄їсти;

в) кидати іскру в порох, тільки курява встала, очі розбігаються,

як кіт наплакав;

г) обдерти як липку, ханьки м’яти, пройшов Крим і Рим, не

сунути носа.

7. Знайдіть фразеологізм, який походить з біблійних висловів:

а) борітеся – поборите!

б) самозакоханий Нарцис;

в) книга за сімома печатями;

г) народжений плазувати літати не здатний.

8. Вкажіть, які фразеологізми синонімічні виразу «бити

байдики»:

а) зуби їсти, ловити ворон, влипнути в халепу;

б) ловити ґав, давати горобцям дулі, годувати баглаї;

в) купатися в золоті, справляти смішки, ловити ґав;

г) держати хвіст бубликом, мозолити руки, гнути кирпу.

45

9. Вкажіть, який із фразеологізмів антонімічний виразу

«опускати руки»:

а) держати хвіст бубликом;

б) змішатися з болотом;

в) влипнути в халепу;

г) грати першу скрипку.

10. Як називається словник, в якому описуються не слова як

одиниці лексичного складу мови, а наводяться відомості про

позначувані ними предмети і явища в найширшому розумінні?

а) тлумачний словник;

б) етимологічний словник;

в) орфографічний словник;

г) енциклопедичний словник.

11. Вкажіть перший друкований словник кінця ХІХ - початку

ХХстоліття:

а) «Словарь української мови» Б. Грінченка;

б) «Лексис» Л. Зизанія;

в) «Лексисъ» Амфілохія;

г) «Лексикон» П. Беринди.

12. Синонімічними є фразеологічні звороти:

а) білими нитками шитий, як по маслу;

б) і води не замутить, хоч у вухо вбгай;

в) потрапити на слизьке, накрити мокрим рядном;

г) бентежити кров, не чути землі під собою.

ІІ РІВЕНЬ

46

1. Підкресліть фразеологізми відповідно до їх синтаксичної ролі:

1. Чернігівці теж не ликом шиті, теж розуміють, до чого воно

йдеться.

2. Стою на дорозі, мовчу, - якось язик не повертається брехати.

3. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і

багатих, і бідних.

4. Мурашки бігали по спині , але цікавість перемогла страх. (1 б.)

2. Допишіть фразеологізми

Вискочити, як Пилип …; шила в мішку …; обіцяти золоті…;

палець об палець …; набрати в рот…; хоч до рани…; вилами по

воді …; чужими руками…; втопити в ложці …; кидати слова ;

міняти шило… . (1 б.)

3. Розмістіть подані фразеологізми відповідно до ступеня

зростання експресії:

1. Під зав’язку; до чорта; хоч лопатою загрібай; як маку; хоч

греблю гати; як цвіту в городі; кури не клюють.

2. Ставити підніжку; бути більмом в оці; ставати на заваді; як

кістка в горлі; поперек дороги стояти; бути на перешкоді. (1 б.)

ІІІ рівень (3 б.)

Напишіть твір-мініатюру, що розкриває значення крилатого

вислову «Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського

спілкування». (А. де Сент-Екзюпері)

Контрольна робота № 7

47

Морфеміка і словотвір української мови як учення про будову і творення слів

І рівень

1.Спосіб творення слів надмірний, пристінок, наколінник: (0,5 б.)

а) суфіксальний;

б) префіксально-суфіксальний;

в) лексико-синтаксичний;

г) неморфологічний.

2. Спосіб творення слів завеликий, прамова, призвук, неволя,

суперприз, передісторія:

а) суфіксальний;

б) префіксальний;

в) суфіксально-префіксальний;

г) складання основ.

3. Спосіб творення слів лісотундра, святвечір, сторіччя,

горицвіт:

а) суфіксальний;

б) префіксальний;

в) суфіксально-префіксальний;

г) складання основ.

4. Спосіб творення слів батьківський, чорненький, гарненький,

зубастий, соковитий, кислуватий, доньчин:

а) суфіксальний;

б) префіксальний;

в) суфіксально-префіксальний;

г) складання основ.

48

5. Назвіть рядок, у якому всі слова утворено одним способом

словотвору:

а) попідвіконню, спросоння, безмежно, воднораз, життєрадісний;

б) водночас, обіруч, врізнобіч, мимохідь, навіки;

в) по-українському, по-моєму, здалеку, помалу, по-німецьки;

г) по-четверте, утрьох, миттю, позаторік, вмить.

6. Визначте, у якому рядку до складу дієслів входить префікс не-:

а) не/доглянути, не/дивитись, не/рахувати, не/вірити;

б) не/зчутися, не/навидіти, не/волити, не/хтувати;

в) не/зраджувати, не/покоїти, не/поспішати, не/терпіти;

г) не/злічити, не/здогадатися, не/квапитися, не/знати.

7. З’ясуйте, у якому рядку всі дієслова утворені суфіксальним

способом:

а) ступати, підписувати, допомогти, оволодіти;

б) скликати, гримати, перевозити, засівати;

в) витирати, ловити, догоджати, писати;

г) співати, мовчати, летіти, світити.

8. Способи творення слів діляться на:

а) лексичні і синтаксичні;

б) лексичні і семантичні;

в) морфологічні й неморфологічні;

г) морфологічні і синтаксичні.

9. Знайдіть помилку в розподілі слів за способом словотвору:

а) Закарпаття, межиріччя, Приуралля, міжряддя;

б) підсудний, бездомний, здвоїти, збільшити;

в) підбір, приплив, нагляд, запис;

49

г) захід, збір, вимога, потиск.

10. Визначте у якому рядку припустилися помилки у визначені

твірної основи:

а) пролісок ліс, учениця учень, оновлення

оновлювати;

б) освітити світити, читання читати, назустріч зустріч;

в) возик возити, приходити ходити, благаюче

благаючий;

г) заморський морський, читач читати, накидати кидати.

11. Розділ науки про мову, у якому вивчають способи творення

слів, називається:

а) морфемікою;

б) словотвором або дериватологією;

в) лінгвістикою;

г) стилістикою.

12. Між твірною основою і похідним словом існує зв’язок:

а) структурно-семантичний;

б) лексико-синтаксичний;

в) морфолого-синтаксичний;

г) префіксально-постфіксальний.

ІІ РІВЕНЬ

1. Позначте твірні основи та словотворчі засоби у словах:

передвечір’я, підвечірок, парубоцький, вільнолюбний. (1 б.)

2. Зробіть словотвірний аналіз слів: п’ятирічний, семиструнний,

піднебесся, підтьохкувати. (2 б.)

50

ІІІ рівень

1. Виконайте морфемний та словотвірний розбір слів за схемою:

1) аналізоване слово;

2) твірна основа;

3) словотворчий засіб;

4) спосіб словотворення.

Причорноморський, добродій, сизокрилець, безперешкодний,

водоочисний, рукавиця. (3 б.)

Контрольна робота № 8

51

Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови. Самостійні частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник

І рівень

1. Вкажіть рядок, у якому всі запозичені іменники чоловічого

роду:

а) шимпанзе, поні, зебу, фламінго, маестро; (0,5 б.)

б) місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру;

в) кашне, депо, какаду, меню, бюро;

г) шосе, пюре, ваніль, амплуа, рагу.

2. З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за

родами:

а) степи, лінії, витрати, сани;

б) очі, чоботи, пригоди, примхи, барви;

в) канікули, ковзани, штани, дріжджі, оглядини;

г) очі, ножиці, яблука, друзі, двері.

3. Іменник є частиною присудка в реченні:

а) Шляхами широкими підемо ми.

б) Коли я виросту, стану справжнім студентом.

в) Він вивчив їх на кухарів.

г) Учитель попрохав принести чисті зошити для контрольних.

4. Назвіть рядок, у якому рядку всі прикметники належать до

одного розряду:

а) нічний, гірський, науковий, Надійчин, довгий;

б) батьків, сестрин, Софіїн, дідів, Тарасів;

в) дерев’яний, паперовий, лагідний, братів, чарівний;

52

г) міський, зелений, солодкий, заячий.

5. Усі форми ступенів порівняння подано правильно в рядку:

а) більш веселий, якнайбільш солоний, менш сміливий,

сміливіший;

б) більш сміливіший, щонайсміливіший, сміливіший, менш

сміливий;

в) яскравіший, більш яскравий, менш яскравіший,

щонайяскравиший;

г) чистіший, найбільш чистий, найбільш чистіший, менш

чистий.

6. Наведіть рядок, у якому всі займенники неозначені:

а) весь, цей, мій, ніхто, будь- який;

б) той, ніщо, абищо, її, всякий;

в) хто-небудь, абихто, хтозна- що, будь-що;

г) мене, його, себе, ніхто, будь-що.

7. Назвіть рядок у якому всі займенники пишуться через дефіс:

а) аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;

б) де/в/чому, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;

в) хтозна/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто;

г) аби/з/ким, ні/кому, казна/що, де/котрому.

8. Вкажіть речення, у якому є числівник:

а) Уже було багато книг прочитано.

б) Вони були багаті на гостей.

в) Живіть багато, не хворійте.

г) У багатиря хата міцна.

9. Усі числівники збірні в рядку:

53

а) восьмеро, семеро, один;

б) двадцятеро, тридцятеро, двоє;

в) сто, двісті, шість, четверо;

г) трійко, троє, дев’ятеро.

10. Числівники записано з помилкою в рядку:

а) двохтисячний, шістнадцятий, двісті два, четвертий;

б) сорока сімом, п’ятдесятьом, шестистам, кільканадцять ;

в) двохсот сорока, дев’ятий, шестимільйонний, шістдесяти;

г) сімдесяти двох, п’ятидесяти трьох, двохсотий, сто перший.

11. До основних понять морфології належать:

а) суфікс, префікс, основа;

б) словозміна, парадигма, словоформа;

в) словосполучення, слово, словоформа;

г) речення, словосполучення, текст.

12. Граматична категорія притаманна лише:

а) повнозначним частинам мови;

б) незмінним частинам мови;

в) усім частинам мови;

г) службовим частинам мови.

ІІ рівень

1.Складіть по два речення зі словами таким чином, щоб у

першому вони були прикметниками, а в другому –

субстантивованими іменниками : контрольна, черговий. (1 б.)

54

2. Складіть словосполучення лише з прикметниками твердої

групи: добрий, синій, білолиций, повновидий, пізній, книжкова.

(1 б.)

3. Складіть два реченя зі словом собі так, щоб у першому воно

було займенником, а у другому – часткою. (1 б.)

4. Провідміняйте числівники: 95, 1487, 41-й. (1 б.)

5. Складіть речення з правильними словосполученнями:

півтора години, півтораста карбованців, півтора аркуші,

два хлопця, чотири хлопці. (1 б.)

6. Утворіть форми кличного відмінка, враховуючи можливі

варіанти: пан учитель, брат Євген, пані Ірина, пан Коваленко,

Галина Федорівна, школа, колега, дідусь, мрія, друг. (1 б.)

Контрольне аудіювання

Стоїть явір над водою

...Вже десятий рік він у солдатчині, на пустельному березі

Каспійського моря, з "височайшою” забороною писати й

малювати. Але – "караюсь, мучуся, але не каюсь”.

Кругом скрута – немає паперу, щоб продовжити "захалявну

книжечку”, нічим малювати... Єдина його відрада – підтримка

друзів з України. Друзі допомагали вистояти, не втратити

душевної рівноваги. Серед тих, хто не відцурався поета, хто

нехтуючи категоричною забороною, підтримував його

матеріально й морально, посилав теплі й зворушливі листи, був

Семен Степанович Гулак-Артемовський.

55

І виливалось на папір із Шевченкового серця: "Благородніший

ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене!.. Ну, скажи по

правді, чи єсть та великая душа на світі, окрім твоєї благородної

душі, щоб згадала мене в далекій неволі...”

Чимало в їхніх долях спільного. Вони майже ровесники, земляки.

Гулак народився 1813-го, на рік раніше від поета, не так уже й

далеко від його рідної Кирилівки – в Городищі, біля Черкас.

Давній їхній козацький рід виводився з селища Артемовська, а

одного з предків за веселу одчайдушну вдачу прозвали

"гулякою”. Від того й пішло подвійне родинне прізвище Гулаків-

Артемовських.

Серед мальовничої природи, серед ланів широкополих

промайнули дитячі роки і Шевченка, і Гулака.

Шевченко, слухаючи діда, кобзарів, сам гарно співав, і голос він

мав гарний, але справжнє покликання мав до малювання, та й

потяг до віршування прокинувся в нього рано. Гулака природа

обдарувала надзвичайної краси голосом. З одинадцяти років він,

наслідуючи сімейну традицію, навчався у Київському духовному

училищі. Тут дзвінкий та чистий дискант юнака привернув увагу

начальства, і Семена зарахували хористом Софійського собору.

Із запалом вивчав Гулак творчість хорових майстрів

Березовського, Бортнянського, Веделя. Пізніше, у зв’язку з

мутацією голосу, юнака виключили з хору, а заразом і з

духовного училища. Проте через деякий час він, завдяки

винятковій музичній обдарованості, опинився у складі хору

Михайлівського монастиря. Тут розвинувся у нього чудового

56

тембру і широкого діапазону баритон. А щоб завершити свою

освіту, Семен закінчив Київську духовну семінарію.

У червні 1838 року в Києві перебував російський композитор,

тодішній капельмейстер придворної співацької капели Михайло

Глинка. В Україну він приїхав у пошуках гарних голосів для

капели. Під час богослужіння у Михайлівському монастирі

Глинка почув чудовий, рідкісної краси й сили баритон, що

виконував соло. Співав Семен Гулак-Артемовський, а йшов

юнакові двадцять п’ятий рік.

Михайло Глинка запросив Гулака до Петербурга, пообіцявши

виховати з нього професійного оперного співака. І справді, він

навчав Семена з неабиякою відданістю. Визначний вокальний

педагог Глинка прищеплював Гулакові виконавську культуру,

керував його музичною освітою. Композитор увів Семена у коло

визначних діячів культури, серед яких були Карл Брюллов, Іван

Айвазовський, Нестір Кукольник.

Турботами того ж таки Карла Брюллова, Василя Жуковського,

Євгена Гребінки Шевченка 1838 року було викуплено з

кріпацтва.

У Санкт-Петербурзі Шевченко і Гулак не могли не зустрітись.

Вони – люди одних переконань, уподобань, були отчені

спільними друзями. Можливо, вони познайомились на котромусь

із музичних вечорів у Глинки, де бував Брюллов, на той час

учитель Шевченка. А може, зустрілися в Гребінки, де збирався

гурт земляків.

Вже перший прилюдний виступ Семена Гулака-Артемовського

57

"був блискучим”, як писав співак у листі до свого дядька, поета-

байкаря Петра Гулака-Артемовського. На зібрані з концерту

гроші співак 1839 року виїхав на навчання до Парижа.

Закордонний дебют Семена відбувся на сцені флорентійської

опери 1841 р. Повернувшись до Росії, Гулак співає в оперній

трупі в Петербурзі.

З кожним роком репертуар співака збагачується. Йому

підвладні найскладніші партії: Командор в опері "Дон-Жуан”

Моцарта, Яго в опері "Отелло” Верді, Фігаро в "Севільському

цирульнику” Россіні. Загалом Семен Гулак-Артемовський співав

понад 50 провідних оперних партій. Крім того, виступав у

концертах, а задля відпочинку робив художні мініатюри із

слонової кістки та малював.

Інакше склалась доля Шевченка. Перша його книжка, як писав

І.Франко, "...відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла,

мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в

українському письменстві ясністю, простотою і поетичною

грацією вислову”.

...У пеклі аральської пустелі Шевченко часто згадував Гулака.

"Мій єдиний друже Семене”, "брате мій”, "любий Семене” – так

звертався змучений невільник до Гулака в листах. 27 березня

1858 року Тарас Григорович прибув у Петербург, зупинився у

Лазаревського, а наступного ж дня надвечір записав у

щоденнику, що зустрів "задушевного друга Семена

Артемовського”.

Часто Гулак і Шевченко удвох захоплено співали народні пісні,

58

що нагадували їм рідну Україну. Співали й пісню, яку написав

сам Гулак на текст відомої народної пісні. Чи ж не гірка

Шевченкова доля навіяла цю пісню Гулакові?

Стоїть явір над водою,

В воду похилився,

На козака недоленька,

Козак зажурився...

Не хилися, явороньку,

Ще ти зелененький,

Не журися, козаченьку:

Ти ще молоденький...

У серпні 1860 року пісня вийшла окремим виданням. На

титульному аркуші зазначалося: "Музыку посвящает

Т.Г.Шевченко С.Артемовский”. Поза всяким сумнівом, пісня

справила на Шевченка глибоке враження. У поезії "Над

дніпровою сагою”. Написаною того ж року, з’являється образ

явора:

Над дніпровою сагою

Стоїть явір над водою...

Стоїть старий, похилився,

Мов козак той, зажурився...

Зворушлива дружба Шевченка й Гулака тривала до останніх

днів поетового життя. Передчуваючи недобре, у 1861 році

Шевченко саме Гулакові передав на збереження найдорожче:

написані після повернення із заслання вірші, картини і листи. А

на присвяченому пам’яті поета концерті Гулак, що тяжко

59

переживав втрату земляка й друга, співав "Стоїть явір над

водою”.

Семен Гулак-Артемовський помер 1873 року, проживши 60 літ.

Оперну сцену він залишив 1865 року, прослуживши в театрі

майже 25 літ. Останні роки співак прожив у Москві. Багато

читав, цікавився новинками науки, розвитком природознавства і

медицини. І це не випадково, адже Гулак був всебічно

обдарованою людиною. До речі, зберігся розроблений ним

проект петербурзького водогону.

Та вічним пам’ятником Гулакові-Артемовському залишиться

написана ним у розквіті таланту перша українська опера

"Запорожець за Дунаєм”. Цей лірико-комедійний твір сповнений

глибокого патріотизму і народності, тут показано і прагнення

українців до волі, і благородство й хоробрість українського

народу. Гулак створив яскравий образ добродушного й веселого

Івана Карася, душа якого сповнена глибокого патріотизму. Гулак

був першим виконавцем партії Карася і першим режисером-

постановником опери. Сценічна біографія опери позначена

блискучим виконанням провідних партій корифеями

українського театру – Марією Заньковецькою, Миколою

Садовським, Марком Кропивницьким, Панасом Саксаганським.

Пізніше славу опери примножили видатні співаки Оксана

Петрусенко та Іван Козловський

(За

Т.Золозовою; 970 сл.).

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

60

1. Слова "караюсь, мучусь, але не каюсь” належать

а) Тарасу Шевченкові;

б) Іванові Франку;

в) Лесі Українці;

г) Семену Гулаку-Артемовському.

2. Семен Гулак-Артемовський народився

а) в Кирилівці;

б) в Городищі;

в) в Харкові;

г) в Києві.

3. Навчаючись у Київському духовному училищі, Семен Гулак-

Артемовський був

а) хористом Софійського собору;

б) хористом Успенського собору;

в) хористом Андріївського собору;

г) хористом Михайлівського монастиря.

4. У Семена Гулака-Артемовського був

а) тенор;

б) баритон;

в) бас;

г) баритональний бас.

5. Коли Михайло Глинка запросив Гулака до Петербурга, тому

йшов

а) шістнадцятий рік;

б) двадцятий рік;

в) двадцять другий рік;

61

г) двадцять п’ятий рік.

6. Поет-байкар Петро Гулак-Артемовський доводився співакові

а) братом;

б) батьком;

в) дядьком;

г) дідом.

7. Закордонний дебют Семена Гулака-Артемовського відбувся на

сцені

а) Паризької опери;

б) Віденської опери;

в) Міланської опери;

г) Флорентійської опери.

8. Загалом Семен Гулак-Артемовський співав

а) понад 20 провідних оперних партій;

б) понад 25 провідних оперних партій;

в) понад 30 провідних оперних партій;

г) понад 50 провідних оперних партій.

9. Шевченкова книжка "Кобзар” "...відразу відкрила немов новий

світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води...” Ці

слова належать

а) Михайлові Драгоманову;

б) Івану Франкові;

в) Михайлу Грушевському;

г) Лесі Українці.

10. Пам’ятником Семену Гулаку-Артемовському залишилась

опера

62

а) "Наталка Полтавка”;

б) "Москаль-чарівник”;

в) "Запорожець за Дунаєм”;

г) "Тарас Бульба”.

11. Головним героєм опери Семена Гулака-Артемовського є

а) Тарас Бульба;

б) Іван Карась;

в) Іван Гонта;

г) Максим Залізняк.

12. Пісню "Стоїть явір над водою” Семен Гулак-Артемовський

присвятив

а) Тарасові Шевченку;

б) Михайлові Глинці;

в) Василю Жуковському;

г) Євгену Гребінці.

Контрольна робота № 9Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови. Самостійні частини мови: дієслово, дієприкметник, дієприслівник, прислівник

63

І рівень

1. ДІЄСЛОВО ОЗНАЧАЄ СТАН, У ЯКОМУ ПЕРЕБУВАЄ ПРЕДМЕТ, У РЯДКУ:

а) Я маю те щастя; (0,5 б.)

б) Ми почали мерзнути;

в) Цій дід знав усе;

г) Уже й ніч землю обіймає.

2. З’ясуйте, у якому рядку всі дієслова належать до II дієвідміни:

а) ревіти, хотіти, полоти, горіти;

б) мчати, мріяти, їздити, кипіти;

в) котити, верещати, летіти, садити;

г) малювати, боротися, пекти, співати.

3. Назвіть рядок, у якому всі дієслова неперехідні:

а) вітати ювіляра, купатися в морі, іти лугом;

б) принести корму, насипати борщу, не зустрітися з другом;

в) врятуватися від повені, ходити лісом, знесилитися від вітру;

г) не виконав роботи, принести борошна, прочитати газету.

4.Дієслово виконує роль складеного дієслівного присудка:

а) Вже небо знімає намисто далеких зірок угорі.

б) До війни ми були колегами.

в) Хутір виявився досить великим.

г) До тебе, друг, любов мою незмінну не можу порівняти я ні з

чим.

5. Дієслово виконує роль означення в рядку:

а) Про це вони розповіли дорогим дідусеві й бабусі.

б) Святково вбрані люди поспішали до клубу на виставу.

в) До школи зайшли схвильовані батько і син.

64

г) У нього виникла ідея розходитися по домівках.

6. Усі дієслова особові в рядку:

а) холоднішало, просила, прийшов, пороблено;

б) перенесено, продумати, мислила,ходила;

в) подумали, продумати, мислила, ходила;

г) переніс, підносив, просиділо, ходила.

7. Дієприкметник ужито у реченні:

а) Потяг здригнувся й зупинився.

б) Варена картопля ще не вистигла.

в) Полонені зупинилися й чекали, що буде далі.

г) Люди, полонені татарами, натерпілися страху.

8. У якому реченні неправильно виділено дієприкметниковий

зворот:

а) Гори, осріблені місяцем, блищать.

б) Осріблені місяцем, гори блищать.

в) Гори блищать, осріблені місяцем.

г) Блищать осріблені місяцем гори.

9. З’ясуйте, у якому рядку всі дієприслівники з не пишеться

окремо:

а) не/присідаючи, не/хвилюючись, не/хтуючи, не/волячи;

б) не/чекаючи, не/віддячивши, не/склавши, не/зупиняючись;

в) не/навидячи, не/доглянувши, не/добігши, не/злізаючи;

г) не/ добачивши, не/вкладаючи, не/знаючи, не/сказавши.

10. Усі дієприкметники активні в рядку:

а) зів’яле листя, позеленіле поле, працюючий студент;

б) обірване листя, поновлені фонди, співуча нація;

65

в) перекопане поле, потрощені меблі, зеленіюче поле;

г) виконане завдання, вижата пшениця, посивіла голова.

11. Усі прислівники мають найвищий ступінь порівняння в

рядку:

а) найбіліше, найтемніше, товще, швидко;

б) кращий, важча, темно, прудко;

в) якнайтонше, найглибше, якнайпильніше, щонайкраще;

г) чимдалі, щонайчистіше, щотижня, щонайкраще.

12. Усі прислівники записано правильно в рядку:

а) більш-менш, мало-помалу, так-то, безвісти;

б) рік у рік, з дня на день, щоліта, вцілому;

в) врозсип, кінець-кінцем, спідсподу, з підлоба;

г) довподоби, по черзі, до пуття, звіку.

ІІ рівень

1. Виконайте морфологічний розбір виділених слів. (2 б.)

Світ, який народив і виплекав дух Івана Франка, не вмістити в

національні межі, але багатюще світло, різнорідне вогневіння

вселюдської культури й філософської мислі, що вливаються в

невмирущу плоть генія, надаючи йому особливої міцності й

принади, підпорядковане силі його серця, енергії ядра, а серце

Франкового духу - то невгасна жменя ковальського вогню з

батьківської кузні.

2. Запишіть прислівники, знявши риску: (1 б.)

66

За/видна, по/малу, на/славу, по/правді, а/ні/як, весело/таки,

с/просоння, без/упину, раз/у/раз, на/виплат, поза/торік,

на/пів/дорозі, в/плач.

ІІІ рівень

1. Відредагуйте речення: (1 б.)

1. Повертаючись додому, хвіртка виявилася зачиненою, і мені

прийшлося йти городами.

2. Читаючи роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла

повні?», перед нами постає низка яскравих образів.

3. Розв’язуючи задачу, перед дітьми постало нелегке питання.

2. Складіть речення з поданими словами так, щоб в одному

реченні це був прислівник, а в другому – прийменник з

іменником: напам’ять – на пам’ять, убік – у бік, напоказ – на

показ. (2 б.)

Контрольний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням

Любов до божевілля

Притча про любов

67

Якось зібралися в одному куточку землі всі людські почуття і

риси. Коли Нудьга позіхнула вже втретє, Божевілля

запропонувало: «Нумо грати в хованки!» Інтрига підвела брову:

«Хованки? Що це за гра?» А Божевілля відповіло, що один з них,

наприклад, воно, водить, заплющує очі й рахує до мільйона, у

цей час інші ховаються. Той, кого знайдуть останнім, водитиме

наступного разу і так далі.

Ентузіазм затанцював з Ейфорією, Радість так стрибала, що

переконала Сумнів, лише Апатія, яку ніколи нічого не цікавило,

відмовилася брати участь у грі. Правда вирішила не ховатися,

тому що, зрештою, її завжди знаходять, Гордість сказала, що це

дурна гра (її нічого, крім самої себе, не цікавило), Боягузтво

дуже не хотіло ризикувати.

«Один, два, три», - почало рахувати Божевілля. Першими

сховалися Лінощі за найближчим каменем на дорозі, Віра

здійнялася до небес, а Заздрість сховалася в тіні Тріумфу, який

власними зусиллями зміг видертися на вершечок найвищого

дерева. Шляхетність дуже довго не могла сховатися, тому що

кожне місце, яке вона знаходила, здавалося ідеальним для її

друзів. Шляхетність замаскувалася у променях сонця.

Егоїзм, навпаки, швидко знайшов для себе теплу і затишну

місцинку. Брехня сховалася в глибинах океану (насправді вона

причаїлася у веселці), а Пристрасть і Бажання зникли в жерлі

вулкану. Безпам`ятність навіть не пам’ятає, де поділася, але це

неважливо.

Коли Божевілля дорахувало до 999 999, Любов усе ще шукала, де

68

б їй сховатися, але скрізь уже було зайнято. Аж раптом вона

побачила чудовий кущ троянд і вирішила причаїтися в ньому.

«Мільйон», - дорахувало Божевілля і почало шукати.

Першими воно, звичайно, знайшло Лінощі. Потім почуло, як

Віра сперечається з Богом,а про Пристрасть і Бажання дізналося

з того, як тремтить вулкан, потім Божевілля побачило Заздрість і

здогадалося, де ховається Тріумф. Егоїзм не варто було і шукати,

тому що місцем, де ховався, виявився вулик бджіл, що вирішили

вигнати непроханого гостя. У пошуках Божевілля підійшло до

струмка напитися і побачило Красу. Сумнів сидів під тином,

вирішуючи, з якого боку йому сховатися.

Отже, всіх було знайдено: Талант – у свіжій і соковитій траві,

Сум – у темній печері, Брехню – у веселці (якщо чесно, вона

ховалася на дні океану). Ось тільки Любов знайти не могли.

Божевілля шукало за кожним деревом, у кожному струмочку, на

вершині кожної гори і, нарешті, воно вирішило подивитися в

кущах троянд. І коли воно розсовувало гілки, почуло крик.

Гострі колючки троянд поранили Любові очі. Божевілля не

знало, що й робити, почало вибачатися, плакало, благало,

просило пробачення і, щоб спокутувати свою провину,

пообіцяло Любові стати її поводирем. І ось відтоді, коли вперше

на землі грали в хованки… Любов стала сліпою, а Божевілля

водить її за руку. (397 сл. Літературний переклад Ю. Желєзної )

Словникова робота. Пояснити лексичне значення слів : ентузіазм,

інтрига, ейфорія, шляхетність .

Завдання:

69

Докладно перекажіть текст.

Висловіть своє ставлення до прочитаного, продовжте текст

роздумом про роль любові в житті людини .

Контрольна робота № 10Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови. Службові частини мови

І рівень

70

1. Виділене слово є прийменником у реченні: (0,5 б.)

а) Ввійшла бояриня Анастасія і сіла насупроти - на ліжку.

б) Здавалося, вона от-от кинеться йому навстріч.

в) Він все обдивився навколо.

г) Середина кавуна була особливо соковитою.

2. Усі прийменники похідні в рядку:

а) поміж нами, близько п’ятої години, напередодні події;

б) у гостей, на столі, о восьмій;

в) навколо нас, при мені, всупереч його думці;

г) через тин, із-за рогу, незважаючи на спеку.

3.Усі прийменники записано правильно в рядку:

а) понад будинком, з-поміж тварин, попри все, за-ради мене;

б) на зустріч батькові, не зважаючи на біль, із-за рогу;

в) наді мною, переді мною, з-під сидіння, побіля людей;

г) переді мною, з-за столу, по-серед хати, попід горою.

4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку:

а) у/зв’язку/з, по/між, в/силу, що/до;

б) з/перед, по/над, за/для, по/перед;

в) із/за, з/посеред, з/за, з/перед;

г) за/для, за/ради, з/попід, по/при.

5. Виділене слово є сполучником у рядку:

а) Дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось.

б) Запитав так, немов не хотів себе виказати.

в) Розповів, мовляв, ходив на річку купатися.

г) Ліси наче світилися наскрізь.

6. Усі сполучники сурядні в рядку:

71

а) не то...не то, або...або, та;

б) і...і, ні...ні, тому що;

в) через те що, бо, і;

г) щоб, не тільки…, а й, однак.

7. Помилку в написанні сполучника допущено в рядку:

а) притому, мовбито, таж;

б) за тим що, тимчасом як, внаслідок;

в) неначеб, тільки-но, не зважаючи на те що;

г) абощо, отже, тим-то.

8. Сполучне слово виділено в рядку:

а) Він сказав, що ми повернемося.

б) За те мене не питай.

в) Я бачу речі, що припали пилом.

г) Він повернувся, зате проспав увесь день.

9. Виділене слово не є часткою в рядку:

а) Хай сидить собі ото відлюдьком.

б) Ще то тут, то там проколювали тишу квапливі кроки

запізнілих перехожих.

в) Чого там вони не зрозуміли, було неясно.

г) Іди собі з Богом.

10. Усі слова пишуться з не разом у рядку:

а) не/мало, не/прийшов, не/зрозуміло;

б) не/ук, не/вгавати, не/зчутися;

в) не/стямитися, не/втямки, не/просити;

г) не/проханий, не/доїдати, не/ми.

11. Вигук для вираження емоцій наявний у рядку:

72

а) Гей, на баркасі!

б) Овва! І він туди ж!

в) Ну, починаймо.

г) Геть, привиде війни!

12. Похідний вигук наявний у рядку:

а) Ой, зазнала я горя. Ой, зазнала я лиха.

б) Хвилинку! Давайте ще раз повторимо.

в) Ай-ай-ай! Який удар! М’яч у воротах!

г) О земле! Велетнів роди!

ІІ рівень

1. Складіть речення, у яких би вживалися одночасно

прийменники в та у, з та зі. (0,5 б.)

2. Перекладіть українською мовою словосполучення з

прийменниками: мероприятия по борьбе с, выполнить в течении

года, согласно плану, вдоль дороги. (0,5 б.)

3. Наведіть приклади етикетних вигуків, поширених у

молодіжному середовищі. Складіть з ними речення. (1 б.)

ІІІ рівень Диктант

Отчий дім

Старенький, підсліпуватий, іноді навіть горбатий, але рідний, до

болю рідний. Все бачив він на своєму віку, все вистраждав і

73

вистояв — він нездоланний, як та земля, на якій він стоїть. Він

може десять раз погоріти до тла, але досить якогось маленького

паростка, як у нім знову теплиться життя, і знову підбілюють,

підфарбовують, причепурюють його, обсівають мальвами,

обгороджують березовим тином, і знову чистими вікнами він

дивиться на сільську вулицю, в кінці якої ставлять та ставлять

нові доми. Коли ж він дуже старенький і починає хилитися, а

нового поставити ні за що, то його нишком підпирають

дубовими стовпами, і він знову стоїть наперекір негодам.

Але коли навіть руйнують його, то дещо беруть з нього для

нового дому — так батько щось передає синові, а син — своєму

синові. Одні вмирають, інші народжуються, і на тому віками

стоїть отчий дім, як пам'ятник тим, хто поселився в нім вперше. І

нехай ви живете в палацах, нехай люстри сяють над вами, але

якщо ви живете чесно і тому інколи буває трудно, то вам мило

згадати осіннє бездоріжжя і той отчий дім, в якому починалося

життя. (185сл.) В.Земляк

Слово до віруючих і невіруючих

Нехай кожен загляне у свою совість і дасть собі відповідь на

запитання: чи зростає в ньому любов до Бога.

Чи в нашому серці така любов один до одного, заповідана

нам Господом, яка не бажає нікому того, чого не бажає собі?

Чи любимо ми свій народ так, що в дні небезпеки

Батьківщини готові душу свою покласти за друзів своїх?

74

Чи живе у нашому серці радість - світла свята радість про те,

що ми родилися для вічного життя, що наша душа безсмертна?

Чи маємо ми в нашому серці радість із того, що Господь зі

Свого чоловіколюбства терпить наші гріхи і слабості?

Чи живе у нашому серці радість із того, що Христос

постраждав і вмер на хресті, щоб ми спаслися від гріха і смерті?

Чи живе у нашій совісті мир, коли з чистою душею ми

можемо дивитися один одному в очі, простивши затаєні образи,

не приховуючи неправди й злоби один до одного, стримуючи

язик від осудження?

Чи навчилися ми бути довготерпеливими? Ось життя во

Христі: коли всяку скорботу і злигодні ми приймаємо наче від

руки Божої й коли ніякий сум не викликає в нас нарікання та

озлоблення.

Чи витає в нашому серці добрість і милосердя, коли людина

не тільки від достатку, але й від своїх нестатків готова

поділитися з бідним останньою копійкою?

Чи прикрашає нас віра в Бога, яка не знає сумніву й вагань,

міцна, як скеля?

Чи є ми носіями лагідності, яка не знає ненависті й буває

милостивою ради умиротворення ворогуючих?

Чи привчаємо ми свою душу до стриманості, до боротьби з

похотями , до посту не тільки тілесного, але, головним чином, до

духовного, до утримання від гріха?

Якщо ми маємо у своєму серці ці плоди, хоч і не в такій мірі,

як святі угодники Божі, але маємо, хоч би в мірі, доступній

75

нашим силам , - значить ми не мертві, не позбавлені життя члени

Тіла Христового й не безплідні та сухі віти дерева Церкви

Христової, - отже, ми живі во Христі. (318 слів)

Патріарх Філарет

76

Тематичніконтрольні роботи з

української літератури

Контрольна робота № 1УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70—90-х років ХІХ століття: Іван

Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Борис Грінченко

І рівень

1. «Кайдашева сім’я» за жанром – це (0,5 б.)

77

а) історичний роман;

б) соціально – побутова повість;

в) пригодницька повість;

г) соціально – філософська повість.

2. «Князь Єремія Вишневецький» - це

а) психологічний роман;

б) документальна повість;

в) історичний роман;

г) науково – фантастичний роман.

3. Іван Нечуй – Левицький темі інтелігенції присвятив твори:

а) «Микола Джеря»;

б) «Гетьман Іван Виговський»;

в) «Дві московки»;

г) «Хмари».

4. У романі «Князь Єремія Вишневецький» змальовано події:

а) ХVІ; б) ХVІІ; В) ХVІІІ; Г) ХІХ.

5. Івана Нечуя – Левицького «колосальним всеобіймаючим

оком»України назвав?

а) І.Франко; б) О.Білецький; в) Максим Рильський;

г) В.Панченко.

6. Який твір І. Нечуя-Левицького був задуманий як антиотрута

проти яничарства, манкуртства і зради:

а) «Князь Єремія Вишневецький»;

б) «Гетьман Іван Виговський»;

в) «Дві московки»;

г) «Хмари».

78

7. РОКИ ЖИТТЯ І МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ П. РУДЧЕНКА (ПАНАСА

МИРНОГО):

а) 1838—1918 рр., Київщина (нині Черкащина);

б) 1845—1900 рр., м. Київ;

в) 1849—1920 рр., м. Миргород на Полтавщині;

г)1833—1907 рр., Орловська губернія в Росії.

8. НАЗВІТЬ СПІВАВТОРА РОМАНУ ПАНАСА МИРНОГО «ХІБА РЕВУТЬ

ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»:

а) І. Франко;

б) І. Білик;

в) І. Нечуй-Левицький;

г) П. Рудченко.

9. ВКАЖІТЬ ПОДІЮ І ТВІР, ЩО ПЕРЕДУВАЛИ ЗАДУМУ РОМАНУ-

ЕПОПЕЇ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»:

а) реформа 1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»;

б) мандрівка навесні 1872 р. та враження від неї, описані

Панасом Мирним у нарисі «Подоріжжя від Полтави до

Гадячого»;

в) життя с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили

селяни після реформи, що знайшло своє відображення у повісті

«Голодна воля»;

г) особисті враження та переживання автора, відображені в

повісті Панаса Мирного «Чіпка».

10. ВИЗНАЧТЕ ГОЛОВНУ ПРОБЛЕМУ РОМАНУ-ЕПОПЕЇ «ХІБА РЕВУТЬ

ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»:

79

а) неможливість реалізації творчих задумів героя за умов

кріпацтва;

б) конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт

XIX ст.;

в) конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем

пореформеного села;

г) конфлікт батьків і дітей (Мотря Вареничиха та Чіпка

Варениченко).

11. З'ЯСУЙТЕ, У ЧОМУ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НОВАТОРСТВО РОМАНУ

ПАНАСА МИРНОГО «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»:

а) у створенні першого зразка соціально-психологічного

роману, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її

суперечностях та впливовості на формування характеру

особистості;

б) у створенні багатогранного, динамічного образу селянина-

борця, формування якого спричинене розоренням селянства,

формуванням робітництва;

в) у всебічному показі життя українського пореформеного села;

г) у показі причин розшарування селянства, розпаду

патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених

обставин.

12. Укажіть джерело назви роману«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА

ПОВНІ?»:

а) народна пісня; б) Біблія; в) народна приказка;

г) улюблений вислів письменника.

80

ІІ рівень (0,5 б.)

1.Сформулюйте визначення, що називається соціально –

психологічним романом?

2. Що символізує дзвоник в однойменному оповіданні

Б.Грінченка?

3. Укажіть, як Докія намагалася стати щасливою(«Каторжна»)?

4. Укажіть, про кого йдеться: «Дівчина, як перепілка, знялася і

помчалась вподовж ниви. Низенька, чорнява, заквітчана

польовими квітами…»

5. Назвіть героїню, вкажіть твір: «…весела, моторна,

працьовита. Вона була сиротою, невеликої вроди, але так запала

в серце, що забув і про великий посаг, і про незвичайну красу

майбутньої жінки»?

6. Упізнайте героїню, вкажіть твір: “Її краса так засліпила йому

очі,.. що вона здавалася йому не дівчиною, а русалкою…”?

7. Упізнайте героїню, вкажіть твір: «Дома вона все розуміла,

дотепна була розмовляти, знала безліч казок та пісень....»

ІІІ рівень Доведіть або спростуйте одну з тез: (3 б.)

1. «За працездатністю Бориса Грінченка на Україні переважав

хіба що Іван Франко» (Василь Яременко).

2. Чіпка Варениченко – месник чи злочинець?

3. Сміх повісті «Кайдашева сім’я – це «сміх крізь сльози»

81

Контрольна робота № 2УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70—90-х pp. XIX ст: Іван Карпенко – Карий, Михайло Старицький

І рівень (0,5 б.)1. Кого з названих нижче митців не можна назвати драматургом?

а) Г. Квітку-Основ'яненка;

б) М. Старицького;

в) Г. Сковороду;

г) І. Тобілевича.

82

2. Кому належать слова «Сцена – мій кумир, театр – священний

храм для мене!»?

а) І. Франку;

б) І. Карпенко-Карому;

в) М. Кропивницькому;

г) М. Старицькому.

3. Прообразом головної героїні у п’єсі «Талан» була:

а) М. Лужицька;

б) М. Садовська-Барілотті;

в) М. Заньковецька;

г ) Г. Затиркевич-Карпинська.

4. Першу професійну театральну трупу створив восени 1882 року

в Єлисаветграді:

а) М. Кропивницький;

б) М. Старицький;

в) П. Саксаганський;

г) І. Тобілевич.

5. «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого – це:

а) комедія;

б) трагедія;

в) драма;

г) трагікомедія.

6. У жанрі історичної повісті написано твір М. Старицького:

а) «Не судилось»;

б) «Оборона Буші»;

в) «Гетьман»;

83

г) «Останні орли».

7. Хто з названих нижче драматургів був також і поетом?

а) М. Кропивницький;

б) М. Старицький;

в) П. Саксаганський;

г) І. Тобілевич.

8. «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого – це:

а) комедія;

б) трагедія;

в) драма;

г) трагікомедія.

9. Хто підпалив підземні сховища пороху в фортеці

(твір М. Старицького «Оборона Буші»?)

а) Антон Корецький;

б) Орися Завісна;

в) польний гетьман Лянцкоронський;

г) сотник Завісний.

10. ТЕКСТ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ

КОМПОНЕНТІВ (ОБЕРІТЬ ЇХ):

а) мова героїв;

б) авторські відступи;

в) ремарки;

г) пейзажі.

11. ГОЛОВНА ІДЕЯ ПОВІСТІ М.СТАРИЦЬКОГО «ОБЛОГА БУШІ»:

а) звеличення вірності у коханні Орисі та Антося Корецького;

б) самопожертва в ім’я суспільних ідеалів;

84

в) осуд манкуртства в особі Антося Корецького ;

г) гідність людини визначає не приналежність до

привілейованого соціального стану, а чесна трудова

діяльність, простота й щирість у взаєминах з людьми.

12. УКАЖІТЬ ПРІЗВИЩЕ МИТЦЯ, ЯКИЙ ВИПАДАЄ З ЛОГІЧНОГО РЯДУ:

а) Микола Садовський;

в) Михайло Кропивницький;

б) Іван Карпенко-Карий;

г) Панас Саксаганський.

ІІ рівень Дайте розгорнуту відповідь (3 б.)

1. Розкрийте поняття «корифеї». Назвати корифеїв українського

театру ІІ половини ХІХ ст. Назвіть основні ознаки драматичного

твору.

2. Поясніть інтерес М. Старицького до проблеми мистецького

життя свого часу.

3. Назвіть жанри драматичного роду літератури. Назвіть

основні ознаки трагедії.

ІІІ рівень Напишіть твір – мініатюру ( на вибір): (3 б.)

1. «Сава Чалий як історичний діяч та уособлення трагічної

самотності неординарної особистості» (за п’єсою І. Карпенка-

Карого «Сава Чалий»).

2. «Проблема вибору між коханням, подружнім життям і

сценою» (за п’єсою «Талан» М. Старицького).

3. «Спорідненість п’єси І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» з

комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич».

85

4. «Шлях помсти й крові як трагічна сторінка в житті

українського й польського народів» (за твором М. Старицького

«Оборона Буші»).

5. «Дворянство як міф про краще життя» (за п’єсою «Мартин

Боруля І. Карпенка-Карого).

6 . «Злободенність проблем, порушених у драматургії

М.Старицького».

Контрольна робота № 3СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70-90-Х РОКІВ

ХІХ СТ: ПОЕЗІЯ ІВАНА ФРАНКАНапишіть літературно-критичний твір-роздум на тему

(на вибір):

1. Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея (за поемою «Мойсей»

Івана Франка).

2. Іван Франко - великий майстер художнього слова .

3. Трагедія закоханого серця (за ліричною збіркою І.Франка

«Зів’яле листя»).

4. "Се любов моя плаче так гірко " (за інтимною лірикою Івана

Франка).

86

Контрольна робота № 4

СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70-90-Х РОКІВ ХІХ СТ: ІВАН ФРАНКО

І РІВЕНЬ

1. Роки життя та місце народження І.Франка:

а) 1856 – 1916 рр., с. Нагуєвичі на Львівщині;

б) 1845 – 1900 рр., м. Київ;

в) 1834 – 1888 рр., м. Івано-Франківськ;

г) 1845 – 1907 рр., м. Львів.

2. Поезія у збірці І.Франка "З вершин і низин" – це:

а) громадянська лірика;

б) пейзажна лірика;

в) інтимна лірика;

г) алегорично-сатирична лірика.

3. Провідна тема збірки І.Франка "З вершин і низин":

а) боротьба народу за світле майбутнє, прославлення стійкості

борців, вираження несхитної віри в перемогу;

б) туга і страждання ліричного героя, який перебуває у конфлікті із

середовищем;

в) туга та страждання ліричного героя через нерозділене кохання;

г) тема окреслена нечітко.

4. З’ясуйте, у якій формі написано вірш "Декадент", "Сідоглавому"

зі збірки І.Франка "Мій Ізмарагд":

а) у полемічній;

б) у монологічно-оповідальній;

87

в) в алегоричній формі сну;

г) у заклично-агітаційній.

5. ВИЗНАЧТЕ ОСНОВНІ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ В ПОЕЗІЇ "СІДОГЛАВОМУ", ЗА

ДОПОМОГОЮ ЯКИХ АВТОР ВИКРИВАЄ ПСЕВДОПАТРІОТІВ:

а) різнотипні алітерації;

б) сарказм і протиставлення;

в) гіперболи та метафори;

г) образи-символи та метафори.

6. ВИЗНАЧТЕ ОСНОВНУ ТЕМУ ПОЕМИ І.ФРАНКА "МОЙСЕЙ":

а) боротьба українського народу за своє соціальне та національне

звільнення;

б) боротьба знедоленого селянства проти соціального гноблення за

змогу реалізувати творчі можливості народу;

в) "Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як

пророка, непризнаного своїм народом. Ся поема в такій формі

не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім

оповіданні" (І.Франко);

г) "Довгі літа мав я спосібність придивлятися тій страшній

експлуатації, що, мов зараза, шириться щораз дальше, ...мав я

спосібність оглядати й немало сумних-сумних наслідків її"

(І.Франко).

7. Який вірш П. Грабовського є естетичним кредо письменника?

а) «До Н.К.С.»;

б) «До Русі-України»;

в) «Я не співець чудовної природи»;

г) «До матері».

88

8. Кого з поетів називають «українським Тютчевим»,

підкреслюючи цим філософську багатовимірність його художнього

світу?

а) Я. Щоголева;

б) І. Манжуру;

в) П. Грабовського;

г) І. Франка.

9. Який твір І. Франка називають заповітом українському

народові?

а) «Гімн» («Вічний революціонер»);

б) «Мойсей»;

в) «Перехресні стежки»;

г) «Декадент».

10. «У завзятій, важкій боротьбі/ Ми поляжемо, щоб волю, щастя, і

честь, / Рідний краю, здобути тобі!» - це рядки із поезії

а) «Гімн»;

б) «Каменярі»;

в) «Моя любов»;

г) «Не пора, не пора...».

11. Що лежить в основі образної системи драми І. Франка

«Украдене щастя»?

а) конфлікт через майнову нерівність чоловіка та жінки;

б) любовний трикутник (морально-етичний конфлікт);

в) різка антитеза між двома головними героями – чоловіком та

жінкою;

г) протиставлення героя-індивідуаліста натовпу.

89

12. Жанровими ознаками «Перехресних стежок» є:

а) центрогеройна побудова;

б) панорамне змалювання дійсності;

в) філософізм і психологізм;

г) усі варіанти.

ІІ рівень Дайте розгорнуту відповідь.

1. У якому творі І. Франка порушено проблеми історичного шляху

нації, визначної особистості як її провідника? (1 б)

2. Назвіть жанр твору І.Франка «Сойчине крило». (1 б)

3 . Поясніть смисл назви повісті І. Франка «Перехресні стежки».

(1 б)

ІІІ рівень Виконайте ідейно-художній аналіз поезії І. Франка

«Декадент», визначте віршовий розмір за поданим уривком: (2 б)

Я не люблю безпредметно тужити.

Ні шуму в власних слухати вухах;

Поки живий, я хочу справді жити,

А боротьби життя мені не страх.

ІV рівеньНапишіть твір-мініатюру на одну з тем: (2 б)

1. «Чим повчальна історія Анни, Михайла і Миколи – героїв

драми І. Франка «Украдене щастя»?

2. «Протиставлення образів Рафаловича і Стальського,

зображення громадянської діяльності першого»

(за повістю І. Франка «Перехресні стежки»).

90

Контрольна робота№ 5УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Творчість М. Коцюбинського

І рівень1. М.Коцюбинський народився у: (0,25 б.)

а) Вінниці;

б) Харкові;

в) Полтаві;

г) Житомирі.

2. Найбільш плідний період у творчості М.Коцюбинського – це

а) кримський;

б) чернігівський;

в) кононівський;

г) гуцульський.

91

3. Імпресіонізм був започаткований:

а) в німецькій поезії;

б) в італійській музиці;

в) у французькому живописі;

г) в англійській архітектурі.

4. Стильовою домінантою творчості М.Коцюбинського є:

а) неоромантизм;

б) імпресіонізм;

в) сентименталізм;

г) експресіонізм.

5. Витончене відтворення особистих вражень та спостережень,

мінливих відчуттів та переживань є основою такого естетичного

напрямку:

а) імпресіонізму;

б) експресіонізму;

в) екзистенціалізму;

г) сюрреалізму.

6. Переліком дійових осіб починається твір:

а) «Цвіт яблуні»;

б) «Fata morgana»;

в) «Intermezzo»;

г) «Persona grata».

7. Такі ознаки, як напружений сюжет, несподівана розв’язка,

стислість, відображення внутрішніх почуттів людини,

загострений конфлікт характерні для жанру:

а) детективно-пригодницького роману;

92

б) казки;

в) новели;

г) драми.

8. Новелу «Intermezzo» можна віднести до такого жанрового

різновиду:

а) психологічна;

б) лірико-психологічна;

в) філософська;

г) драматична.

9. За формою викладу матеріалу «Intermezzo» - це

а) пейзажна новела;

б) музична новела;

в) новела потоку свідомості;

г) новела настрою.

10. Новела «Intermezzo» стала відгуком на:

а) події Першої світової війни;

б) революції 1905 року;

в) політичні репресії після революції 1905 року;

г) відкриття пам’ятника І.Котляревському в Полтаві 1903 року.

11. Музичний термін інтермецо, який став назвою однойменної

новели, дослівно перекладається так:

а) канікули;

б) подорож;

в) пауза;

г) усамітнення;

12. Тема новели «Intermezzo» -

93

а) митець і суспільство;

б) українське село кінця ХІХ століття;

в) становлення української інтелігенції;

г) гармонія людини і природи.

13. Герой новели «Intermezzo» відреагував на газетну звістку

про повішених («ряд білих мішків») так:

а) розлютився;

б) заплакав;

в) знепритомнів;

г) з’їв стиглу сливу.

14.Серед запропонованих назв прагнення ліричного героя до

красивого, світлого не передає такий образ новели «Intermezzo» :

а) ниви у червні;

б) зозуля;

в) утома;

г) жайворонки.

15. Серед кличок вівчарок у новелі «Intermezzo» не було такої,

як:

а) Оверко;

б) Пава;

в) Панна;

г) Трепов.

16. «Ми таки стрілися», - говорить ліричний герой новели

«Intermezzo», маючи на увазі:

а) ниви;

б) сонце;

94

в) жайворонків;

г) людину.

17. Розв’язка сюжету новели «Intermezzo» звучить у словах:

а) «я не можу бути самотнім»;

б) «На небі сонце – серед нив я»;

в) «врешті ми вдома»;

г) «Йду поміж люди. Душа готова».

18.Український імпресіонізм пов’язаний з іменами таких

письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття, крім:

а) І.Франка;

б) М.Коцюбинського;

в) В.Стефаника;

г) О.Кобилянської;

19. У повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»

змальовано такий регіон України, як:

а) Буковина;

б) Волинь;

в) Гуцульщина;

г) Галичина.

20. Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» мала таку

кількість варіантів назви:

а) 10 варіантів;

б) 11 варіантів;

в) 13 варіантів;

г) один варіант.

95

21. Серед героїв повісті «Тіні забутих предків» не було такого,

як:

а) Анна;

б) Юра;

в) Марічка;

г) Палагна.

22. Іван був у родині:

а) десятою дитиною;

б) чотирнадцятою;

в) вісімнадцятою;

г) дев’ятнадцятою.

23. Марічка при першій зустрічі з Іваном:

а) почала битися з ним;

б) дражнила його;

в) пригостила цукеркою;

г) погрожувала покликати старшого брата.

24. Батько Івана помер , бо:

а) втопився в Черемоші;

б) зірвався з гори й розбився;

в) захворів;

г) був смертельно поранений в одній із бійок.

25. Марічка любила співати:

а) колядки;

б) коломийки;

в) співанки;

г) співомовки.

96

26. Іван грав на:

а) скрипці;

б) цимбалах;

в) флоярі;

г) трембіті.

27. Дізнавшись про смерть Марічки, Іван:

а) почав страшно питии;

б) одружився;

в) хотів накласти на себе руки;

г) зник на шість років.

28. Палагна пішла ворожити на теплого Юрія , щоб

а) помститися відьмі Химі;

б) Іван забув Марічку;

в) завагітніти;

г) примножити своє добро.

29. В уривку «Спокійний, самотній сідав десь на ганку

порожнього дому й дивився, як будувалася ніч» ( новела

«Intermezzo») використано такий художній засіб:

а) алегорію;

б) метафору;

в) порівняння;

г) перифраз.

30. У новелі «На камені» хазяїн кав’ярні був до того ж:

а) рибалкою;

б) скотарем;

в) виноградарем;

97

г) різником.

31. Фатьма покохала наймита Алі тому що

а) нікого раніше не кохала;

б) не могла встояти перед залицяннями Алі;

в) була, як і Алі , самотньою в чужому для неї світі;

г) Алі був привабливішим за всіх чоловіків.

32. Аквареллю М.Коцюбинський назвав свій твір:

а) «Цвіт яблуні»;

б) «На камені»;

в) «Коні не винні»;

г) «Тіні забутих предків».

ІІ рівень Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: (4 б)

1. «Про що співав жайворонок?» (за новелою ««Intermezzo»)

2. «Читаючи книгу природи» (за новелою ««Intermezzo»).

3. «Карпатські Ромео і Джульєтта» (за повістю «Тіні забутих

предків»).

4. «Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу

людини в новелі «Цвіт яблуні».

5. «Майстерність художньої деталі й зорових образів у новелі

«На камені».

98

Контрольна робота № 6УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Творчість О. Кобилянської, В. Стефаника

І рівень1. Ольга Кобилянська народилася на території сучасної: (0,25 б.)

а) Австрії;

б) Буковини;

в) Румунії;

г) Угорщини.

2. Перші твори О. Кобилянської написані мовою:

а) російською;

б) українською;

99

в) німецькою;

г) французькою.

3. Перша назва повісті «Людина» -

а) «Царівна»;

б) «Некультурна»;

в) «Вона вийшла заміж»;

г) «Назустріч долі».

4 Укажіть, що спонукало О.Кобилянську до написання повісті

«Земля»?

а) замітка в газеті;

б) реальні події;

в) розповідь сусідки;

г) віщий сон.

5. Укажіть, де відбувається дія в повісті О.Кобилянської

«Земля»?:

а) у селі Циганія;

б) десь у Карпатах;

в) у селі Д. на Буковині;

г) письменниця не вказує місце дії.

6. Укажіть, який біблійний сюжет використовується у повісті

«Земля»:

а) Різдва Христового;

б) тайної вечері;

в) сюжет братовбивства;

г) вигнання Адама та Єви з Раю.

7. «Покутська трійця» - це:

100

а) Стефаник, І. Франко, П. Грабовський;

б) Стефаник, М. Коцюбинський, М. Черемшина;

в) Стефаник, І. Франко, М. Коцюбинський;

г) Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина.

8. Укажіть імена старшого покоління родини Федорчуків

(«Земля» О.Кобилянської):

а) Сава і Рахіра;

б) Івоніка й Марійка;

в) Михайло та Анна;

г) Докія, Онуфрій.

9. На творчості Василя Стефаника не позначився такий художній

напрям, як:

а) експресіонізм;

б) імпресіонізм;

в) натуралізм;

г) реалізм.

10. Такі ознаки, як напружений сюжет, несподівана розв’язка,

стислість, відображення внутрішніх почуттів людини,

загострений конфлікт, характерні для жанру:

а) детективно-пригодницького роману;

б) казки;

в) новели;

г) балади.

11. Домінуючим у прозі В.Стефаника є жанр

а) пейзажна новела;

б) новела потоку свідомості;

101

в) новела настрою;

г) психологічна новела;

12 .Перша збірка творів Василя Стефаника називалась:

а) «Земля»;

б) «Дорога»;

в) «Синя книжечка»;

г) «Моє слово».

13 . Усього за життя Василя Стефаника вийшли друком

а) три збірки;

б) чотири збірки;

в) п’ять збірок;

г) жодна збірка.

14.В основу новели «Камінний хрест» покладено:

а) випадок із життя рідного брата Василя Стефаника;

б) розповідь батька;

в) листування з односельцем-емігрантом;

г) автобіографічні мотиви.

15. Новела «Камінний хрест» В.Стефаника присвячена темі

а) соціального розшарування українського селянства кінця XIX

століття;

б) зубожіння українського селянства;

в) батьків і дітей;

г) еміграції українського селянства.

17. Головного героя новели «Камінний хрест» В.Стефаника

кликали в селі:

а) Кривим;

102

б) Перехнябленим;

в) Зігнутим;

г) Переломаним.

18. Іван отримав від батька у спадок (новела «Камінний хрест»

В.Стефаника):

а) хату;

б) шматок поля;

в) горб;

г) коня;

19. Про наймитську психологію Івана Дідуха (новела «Камінний

хрест» В.Стефаника) свідчить:

а) його мовчазність і замкнутість;

б) його зігнута постать;

в) звичка не їсти біля столу, а лише на лаві;

г) манера натягати на шию шлею і працювати поряд з конем.

20. Кульмінація новели «Камінний хрест» В.Стефаника – це:

а) змалювання тяжкої праці Івана на горбі;

б) розмова з кумом Михайлом;

в)момент, коли Іван замовляє по собі службу у церкві;

г) танець Івана з дружиною.

21. Камінний хрест в однойменній новелі Василя Стефаника – це

символ:

а) змарнованого життя;

б) Іванової старості;

в) соціального гноблення і знущання;

г) страдницької долі селянина, його невсипущої праці.

103

22. У новелі «Марія» Василя Стефаника змістотворчою

домінантою виступає:

а) громадянська війна;

б) доля України;

в) психологія матері;

г) поведінка козаків.

23. У новелі «Новина» в центрі уваги автора:

а) збідніла селянська родина;

б) морально знівечена людина;

в) беззахисні діти;

г) занедбане село.

24. Про яку битву йдеться в однойменному творі

О.Кобилянської:

а) між старим і новим світом;

б) боротьбу жінок за свої права;

в) про одну з битв Першої світової війни;

г) про опір карпатського лісу чужоземцям – заготівельникам

деревини.

ІІ рівень

1. Установіть відповідність між ознаками і мотивам та назвами і

авторами творів. (1 б.) 1-; 2-В; 3-; 4-Г;

Ознаки і мотиви твору Автор і назва твору1 Національно-визвольні

змагання в Україні

А В.Стефаник «Марія»

2 Гімн коханню, фольклорна Б О.Кобилянська «Земля»

104

основа3 Перша світова війна,

присвята Івану Франку

В О.Кобилянська «В неділю

рано зілля копала»4 Захист природи, лірика в

прозі

Г О.Кобилянська «Битва»

Д В.Стефаник «Сини»

2. Установіть відповідність між початком твердження і його

продовженням. (1 б.) 1-Б; 2-Г;3-; 4-В.

Твердження Продовження1 У родині Олена («Людина»

О.Кобилянської) знаходила

підтримку і розуміння

А у матері

Б у сестри Ірини

В у сестри Гені

Г брата Євгена-Германа2 Іван («Камінний хрест»

В.Стефаника) ходив схилений

і його кликали в селі

Переломаний,бо

А його вітер підвіяв

Б був інвалідом з дитинства

В скалічився в армії

Г тяжко працював3 Слова «А подружжя без

любові…се брудні відносини»

(«Людина» О.Кобилянської)

належать

А Ірині Ляуфлер

Б Стефану Лієвичу

В вчительці Маргареті.

Г Олені Ляуфлер4 Василь Стефаник назвав

твір «Камінний хрест»

А новелою

Б оповіданням

В студією

Г образком3. Установіть відповідність між персонажами та їхніми

характеристиками. (1 б.). 1- В; 2- Г; 3-А; 4- Б.

1 Іван А «Була-с порєдна ґаздиня,

105

тєжко-с працувала, не

гайнувала-с»2 Марія Б «Почорнів, і очі запали

всередину так, що майже не

дивилися на світ, лиш на той

камінь, що давив груди»3 Катерина Іваниха В «…дивний і з натурою, і з

роботою»4 Гриць Летючий Г «…а молока – то мала

такого, що могла дітей не

плекати, а купати»4. Установіть відповідність між персонажами та їхніми

характеристиками. (1 б.) 1-В; 2-А; 3-Г; 4-Б.

1 Сава А «Він був високим зростом,

вищий від свого брата, але

ніжно збудований, як мати»2 Михайло Б «Середнього зросту, з

темними, як шовк, волоссям,

мала на собі скромну ріклю,

що, не стісняючи її в руках,

приставала пестливо до її

молодої, гнучкої статі, що,

на око ніжна, таїла в собі

силу та вабила до себе, мов

музика, гармонією

жіночності. Не підводила

очей, зближаючися чимраз

більше до громадки людей».

106

3 Рахіра В «Своїми добрими голубими

очима дивився, якби хотів

кожному з очей вичитати

бажання, щоб заздалегідь

сповнити його»4 Анна Г «Своїми великими

червоними устами пила з

нього всю енергію і силу; пила

його. Лиш гляділа на нього

своїми очима. І під тими

поглядами, що або сміялися,

або іскорками обсипували

його, - м’як, ослабав і тратив

усяку волю. Її сміх, голосний,

короткий, уриваний сміх,

виривав з усякого надумування

й поривав із собою, а слова її

все підходили йому під його

душевний лад».

ІІІ рівень

Виконайте одне із завдань:

1. Поміркуйте, чому близький друг В.Стефаника радив йому: «Не

пиши так, бо вмреш». (2 б.)

2. Прокоментуйте вислів М.Старицького, який назвав Ольгу

Кобилянську «пишною трояндою в саду української літератури».

107

Контрольна робота № 7

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ ХІХ –

НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Творчість Лесі Українки

1. Стильовою домінантною творчості Лесі Українки є: (0,5 б.)

а) реалізм;

б) експресіонізм;

в) неоромантизм;

г) сентименталізм.

2. Перший вірш Лесі Українки мав назву:

а) «Конвалія»;

б) «Сафо»;

в) « До мого фортепіано»;

г) « Надія».

3. Різні жанрові поетичні форми представлені у такому циклі

поезій Лесі Українки:

а) «Зоряне небо»;

б) «Подорож до моря»;

в) «Мелодії»;

108

г) «Сім струн».

4. Протест проти рабства духу звучить у вірші Лесі Українки

а) «Дим»;

б) «Contra spem spero!»;

в) «Слово, чому ти не твердая криця»;

г) «Скрізь плач, і стогін, і ридання».

5. У вірші«Contra spem spero!» поетеса інтерпретує

міфологічний образ:

а) Сізіфа;

б) Геракла;

в) Аріадни;

г) Прометея.

6. Назва вірша «Contra spem spero!» перекладається на латинь як

а) надія помирає остання;

б) мріє, не зрадь;

в) пам’ятай, що живеш;

г) без надії сподіваюсь.

7. «Бояриня» за жанром –

а) історична поема;

б) історична драма;

в) драматична поема;

г) соціально-побутова драма.

8. Невелика за розміром віршована п’єса, у якій тісно поєднане

драматичне, епічне й ліричне у розкриті теми, називається:

а) драмою-феєрією;

б) народною драмою;

109

в) драматичною поемою;

г) психологічною драмою.

9. Стосовно твору «Бояриня» правильним є твердження:

а) в образах Оксани і Степана змальована патріотично свідома

українська інтелігенція;

б) у драмі «Бояриня» минуле і сьогодення показані у причинно-

наслідкових зв’язках;

в) у драмі порушується проблема історичного безпам’ятства;

г) тема «Боярині» основана на подіях ХVІІІ ст..

10. Драматичний твір, у якому відбуваються неймовірні,

незвичайні перетворення, а поряд з людьми діють постаті,

створені їхньою уявою, називається:

а) казкою;

б) трагедією;

в) драмою-феєрією;

г) містерією.

12. Проблематика «Боярині» Лесі Українки окреслюється такими

поняттями, КРІМ:

а) проблеми Переяславської Ради 1654 р.;

б) стосунки між повсталим народом і його ватажками;

в) національної пасивності і зрадництва української інтелігенції;

г) патріотизму, що виливається в ностальгію та бездіяльність.

13. Основні події драматичної поеми «Бояриня» відповідають:

а) у ХVII ст. в українському селі;

б) у XVII ст. в Києві;

в) у XVI ст. в Москві;

110

г) у XVII ст. в Москві.

14. «Були ми зроду не дуже так маєтні,а тоді

й ті невеликі добра утеряли», - так говорить про свою родину:

а) Олекса Перебійний;

б) Іван, брат Оксани;

в) Оксана;

г) Степан.

15. «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани

порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та

поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини», - так

сказав:

а) Микола Зеров про твір «Бояриня»;

б) Іван Франко про вірш«Contra spem spero!»;

в) Михайло Драгоманов про вірш « Досвітні вогні»;

г) Василь Стефаник про вірш «До роковини Шевченка».

16. «Лісова пісня» за жанром –

а) драма-феєрія;

б) побутова драма;

в) містерія;

г) драматична поема.

17. Дія у драмі-феєрії «Лісова пісня» відбувається:

а) у Галичині;

б) на Слобожанщині;

в) на Львівщині;

г) на Волині.

18. Тема твору «Лісова пісня» - це розповідь про:

111

а) стосунки між батьками і дітьми;

б) любов людини до природи і необхідність його збереження;

в) складні та болісні шляхи шукання щастя і реалізації

високої мрії;

г) життя українських селян на Волині наприкінці XVII ст.

19. «Ні, я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!» - говорить у «Лісовій пісні»:

а) Русалка;

б) Доля;

в) Килина;

г) Мавка.

20. Конфлікт між Мавкою і Килиною з драми-феєрії «Лісова

пісня» має характер:

а) побутовий;

б) психологічний;

в) філософський;

г) соціальний.

21. «Ну, як таки, щоб воля та пропала?

Се так колись і вітер пропаде», - так говорить Мавка («Лісова

пісня»):

а) Лукашеві;

б) Водянику;

в) Лісовику;

г) Польовій русалці.

22. Драма «Лісова пісня» носить неоромантичний характер, бо:

а) розкриває духовну велич людини;

112

б) створена на основі казкового сюжету;

в) має розкішні реалістичні пейзажі;

г) в її основу покладено соціально-побутовий конфлікт.

23. Стосовно строфи

Слово, чому ти не твердая як криця,

Що серед бою так іскриться?

Чом ти не гострий безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?»

правильними є всі характеристики, КРІМ:

а) суміжне римування;

б) чотиристопний ямб;

в) катрен;

г) тристопний дактиль.

24. У рядках вірша «Contra spem spero!»

«Так, я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні.

Без надії таки сподіватись,

Жити буду! Геть думи сумні!»

використано всі художні засоби, КРІМ:

а) метафори;

б) оксиморона;

в) риторичних окликів;

г) антитези.

ІІ рівень Виконайте завдання (2 б.)

113

1. Прокоментуйте слова Мавки: «Ні! Я жива! Я вічно буду жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!»

2. Поясніть причини особистої трагедії головної героїні

драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня».

3. Напишіть есе «Життя і мрія в згоді не бувають і вічно

борються». (4 б.)

114

Контрольна робота № 8УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Творчість Миколи Вороного, Олександра Олеся

Напишіть твір на одну із тем:

1. «З журбою радість обнялась...» (нерозривна єдність життєвих

контастів у ліриці О.Олеся).

2. «О слово рідне! Орле скутий!» (Роль рідного слова в духовному

житті нації).

3. Патріотичний і громадянський пафос поезії О.Олеся.

4. Ностальгійні мотиви в емігрантській ліриці О.Олеся.

5. Багатство проблематики поетичної спадщини М. Вороного.

6. Значення символів у поезії Миколи Вороного.

Контрольна робота № 9УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Творчість Володимира Винниченка

1. Хто з українських письменників є і відомим політичним діячем

(1917 р. був одним з організаторів і керівників Центральної Ради, а

згодом – головою Генерального Секретаріату)? (0,5 б.)

а) М. Вороний;

б) В. Самійленко;

в) В.Винниченко;

г) О. Олесь;

2. Перший друкований твір Винниченка має назву:

а) «Краса і сила»;

б) «Федько – халамидник»;115

в) «Голота»;

г) «Сила і краса».

3. Слова на адресу Виннниченка «І відкіля ти узявся такий?»

належать:

а) Лесі Українці;

б) М. Коцюбинському;

в) М.Зерову;

г) І.Франку.

4. «Візитовою карткою української літератури в Європі»

Винниченко вважав свій твір:

а) роман «Слово за тобою, Сталіне!»;

б) драму «Гріх»;

в) роман «Сонячна машина»;

г) драму «Чорна Пантера і Білий Медвідь».

5. У творчому доробку Винниченка налічується:

а) 23 п’єси;

б) 35 п’єс;

в) 28 п’єс;

г) 19 п’єс.

6. З латинської мови «конкордизм» перекладається як:

а) злагода;

б) гармонія з природою;

в) філософія серця ;

г) месіанство.

7. За жанром «Гріх» - це:

а) соціально-побутова повість;

б) соціально-психологічна драма;

116

в) історичнахроніка;

г) роман-утопія.

8. Укажіть, коли відбуваються події в творі В.Винниченка

«Момент»?

а) навесні;

б) влітку;

в) восени;

г) взимку.

9. Найбільш автобіографічним героєм Винниченка вважають:

а) Костю з оповідання «Кумедія з Костем»;

б) Федька-халамидника з однойменного твору;

в) Середчука з драми «Гріх»;

г) Михайлюка із «Записок Кирпатого Мефистофеля».

10. У новелі «Момент» порушено проблеми:

а) батьків і дітей;

б) соціальної нерівності;

в) мить як життя;

г) історичної правди.

11. Марії Ляшківській притаманні риси характеру:

а) несміливість;

б) впертість;

в) безжальність;

г) невпевненість.

12. На Винниченка мала вагомий вплив при написанні драми

«Гріх» теорія:

а) З.Фрейда;

б) Г.Гегеля;

117

в) Ф.Декарта;

г) Е.Еріксона.

ІІ рівень Дайте розгорнуту відповідь.

1 . Дайте визначення поняття «психологічна драма», наведіть

приклад такого твору і його автора. Охарактеризуйте образ Марії

Ляшківської з драми В. Винниченка «Гріх». (1 б.)

2. Визначте тему новели В. Винниченка «Момент».

Охарактеризуйте образ Панни з новели В. Винниченка «Момент».

(1 б.)

ІІІ рівень

Виконайте творчу роботу : (4 б.)

1. «Філософські проблеми життя і щастя в новелі В. Винниченка

«Момент».

2. Доведіть або спростуйте одну з тез:

«Найвища мудрість – розрізняти добро і зло» (Сократ);

«Розум завжди стає жертвою обману серця» (Франсуа де

Ларошфуко).

118

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авраменко О.М. Українська мова та література: Збірник

завдань у тестовій формі: ІІ частина. – К.: Грамота, 2011. – 136 с.

2. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література:

Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. К.: Грамота, 2011.

– 552 с.

3. Заболотний О.В. Тестовий контроль знань. Українська мова та

література. 10 клас (академічний рівень): навчальний посібник для

10 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.В. Заболотний,

В.В. Заболотний, Н.М. Грабар, А.С. Литинська. – К.: Література

ЛТД, 2012. – 64 с.

4. Заоборна М. Дидактичні матеріали для тематичної атестації з

української мови. 6 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники,

2001. – 112с.

5. Кубішин Л., Олійник Л. Українська література: Тестові завдання

для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. –

Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 160 с.

6. Куриліна О.В., Земляна Г.І., Шевчук Н.І., Горячева О.М.

Українська література. Довідник, тестові завдання. м.Камянець-

Подільський, ФОП Сисин О.В. Абетка, 2010.

7. С. І. Мельникова, Г.І. Дядик Тематична перевірка навчальних

досягнень з української мови учнів 5-11 класів. За редакцією С.І.

Мельникової. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. – 136 ст.

8. Мовчан Р.В, Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська

література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних

закладів(рівень стандарту, академічний рівень)/ наукова редакція

Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – 352сл.: іл.

119

9. Новий довідник: Українська мова та література. – К.: ТОВ

«КАЗКА», 2007. – 864 с.

10. Паращич В.В. Українська література. 11 клас. Рівень

стандартного, академічного рівня. Комплектний зошит для

контролю знань. – Х: Видавництво «Ранок», 2011. – 48 ст. М. Я

11. Плющ В. І., Тихоша С. О. Караман, О. В. Караман. Українська

мова. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних

закладів (профільний рівень).-К,: Освіта, 2010.- 412с.

12. Г. Семенюк, М. Ткачук, О.Слоньовська. Українська література.

Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(профільний рівень).- К,: Освіта, 2010. – 416 с.

13. Слюніна О.В. Усі уроки української мови в 10 класі. ІІ семестр.

Профіль – українська філологія. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. –

367, [1] с. – (Серія «Усі уроки»).

14. Слюніна О. В. Усі уроки української мови в 10 класі. І семестр.

Профіль – українська філологія. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. –

320 с. – (Серія «Усі уроки»).

15. Шевчук С. Разом, окремо, через дефіс. Словник-довідник. – К.:

Видавництво А.С.К., 2003. – 416 с.

120

ЗМІСТ

Тематичні контрольні роботи з української мови

КР № 1 Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні.

3 історії розвитку української мови.

Сучасна українська літературна мова як вища форма існування

національної мови .................................................................................3

КР № 2 Сучасна українська літературна мова як вища форма існування національної мови. Фонетика української літературної мови як учення

про її звукову систему ...............................................7

Контрольне аудіювання ...................................................................11

КР № 3 УКРАЇНСЬКА ОРФОЕПІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬОНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. УКРАЇНСЬКА

ГРАФІКА. УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ ПРО НАПИСАННЯ СЛІВ ...............................20

Контрольний диктант.......................................................................23

Контрольне читання мовчки...........................................................26

Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю із

творчим завдання..............................................................................32

КР № 4 Лексикологія української мови як учення про лексичний

склад........................................................................................... ..........35

КР № 5 ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ І СТИЛІСТИЧНОЮ

ДИФЕРЕНЦІАЦІЄЮ ...................................................................................40

КР № 6 Фразеологія як розділ мовознавства. Українська

лексикографія як розділ мовознавства про укладання словників...45

КР № 7 Морфеміка та словотвір української мови як учення про

будову й творення слів .......................................................................49

КР № 8 Українська морфологія як розділ мовознавства про

частини мови. Самостійні частини мови: іменник, прикметник,

займенник, числівник .........................................................................53

Контрольне аудіювання ...................................................................56

КР № 9 Українська морфологія як розділ мовознавства про

121

частини мови: дієслово, дієприкметник, дієприслівник,

прислівник.. .........................................................................................65

Контрольний переказ тексту художнього стилю із творчим

завдання...............................................................................................69

КР № 10 Українська морфологія як розділ мовознавства про

частини мови. Службові частини мови.............................................72

Контрольний диктант.......................................................................75

Тематичні контрольні роботи з української літератури

КР № 1 Українська проза 70-90-х років ХІХ ст. Творчість Івана.

Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Бориса Грінченка.................79

КР № 2 Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ ст.

Творчість І. Карпенка-Карого, М. Старицького...............................84

КР№ 3 Сторінки української поезії 70-90-х років ХІХ ст. Поезія

І.Франка» (літературно-критичний твір-роздум).............................88

КР № 4 Сторінки української поезії 70-90-х років ХІХ ст.

Творчість І.Франка...............................................................................88

КР № 5 Українська література наприкінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Творчість

М.Коцюбинського..................................................93

КР № 6 Українська література наприкінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Творчість О. Кобилянської, В.Стефаника...........................101

КР № 7 Українська література наприкінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Творчість Лесі Українки.......................................................110

КР № 8 Українська література наприкінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Творчість О. Олеся, М. Вороного (літературно-критичний

твір-роздум)........................................................................................116

122

КР № 9 Українська література наприкінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Творчість В.Винниченка.......................................................116

Список використаної літератури......................................................118

123

124