2015 06 27_СТОЛИЧНИЙ ОКРУГ

Столичний округ – платформа

гармонійного розвитку України, Києва та Київщинина засадах сталого розвитку

ІГОР НАЙДА – лідер платформи «Сходи в Майбутнє»,помічник-консультант народного депутата України

Київ 2015, 27 червня

СВІТОВА ПРАКТИКА – СПІВПРАЦЯ ТА РОЗВИТОКЖиття територій столичних і пристоличних округів свідчить про:

Неминуче звуження повноважень їх органів влади й управління.Необхідність адекватного перегляду існуючої системи адміністративно-територіального устрою.Створення єдиних програм розвитку Столичного округу.

УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ: ПРОТИСТОЯННЯ ТА ДЕГРАДАЦІЯ Столичні органи прагнуть поступового "відвойовування" пристоличних територій, створюючи необхідний потенціал влади і привілеїв, символізуючи особливе положення центру.Влада Київщини чинить супротив, щоб не втрачати свої позиції.Бізнес, переважно у своїй підконтрольній владі, проголошуючи пріоритети людини, в той самий час максимально швидко продовжує збагачуватися, забудовуючи ближні передмістя типовими багатоповерховими будинками, а не малоповерховим житлом, причому далеко не з найкращими технічними та естетичними характеристиками.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Розроблення стратегії соціально-економічного розвитку столиць передових країн Європи здійснюється Регіональними радами і органами місцевого управління.

На вищому регіональному та загальноміському рівні управління основна увага при плануванні приділяється охороні навколишнього середовища, розвитку інфраструктури та освіти.

На нижчих рівнях територіального управління (департаменти, райони, комуни тощо) превалюють економічні інтереси, які проявляються в залученні, утримання та розвитку різних видів підприємницької діяльності.

При цьому в процесі розроблення і реалізації Генеральної програми розвитку міста-столиці і округу відбувається постійна конкуренція інтересів, що сприяє пошуку компромісних рішень і постійному поступу.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Генеральна програма розвитку більшості Столичних регіонів передбачає переміщення великих промислових підприємств на периферію.

Цьому сприяє диференціювання на території оподаткування, ренти, орендної плати, податків на щільність і характер забудови, вимог будівельного законодавства, умов землевідведення, санітарних та інших норм.

Розвитку сектора малого й середнього бізнесу (МСП), як приклад у Парижі, сприяє посилення адміністративних бар'єрів при організації нових підприємств із кількістю робочих місць понад 50 і при площі забудови більше 500 м2.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Генеральні програми носять концептуальний характер і допускають прийняття ініціативних рішень на місцевому рівні при реалізації конкретних планів.

Основними елементами стратегії більшості програм є обмеження надмірного розростання столиць.

Тому вони передбачають: акцент на роль міста світового та європейського значення зі зміцненням

таких сильних сторін столиць як туризм, культура та економіка; надання особливого значення новим "полюсам" діяльності, що включає

реконструкцію та перетворення колишніх великих промислових зон; охорону навколишнього середовища та створення сприятливих умов

проживання; вдосконалення інфраструктури міста та покращення транспортного

сполучення з певними районами.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Стратегія в галузі економіки проявляється у введенні національними урядами низки законодавчих, адміністративних та організаційних заходів, спрямованих на сприяння розвитку МСП.

Основною метою цих заходів є: створення нових робочих місць, впровадження нових технологій, розширення експортних можливостей для місцевих виробників, оздоровлення соціально-економічних умов у депресивних районах.

Для досягнення цих цілей національний уряд активно проводить політику зниження адміністративного тиску та зменшення витрат виробництва, що сприяє прискоренню створення нових підприємств і наданню більш серйозної фінансової підтримки для стимулювання росту й розвитку МСП.

Вважається, що національний уряд має відповідати за створення умов, сприятливих для зростання й розвитку бізнесу, а не за вибір секторів економіки, яким варто надавати підтримку.

СВІТОВИЙ ДОСВІД

Стимулювання до ведення власної справи та підприємництва; забезпечення правового захисту власників-одноосібників та усунення

нерівності між ними й компаніями з обмеженою відповідальністю, а також спрощення вимог щодо організації одноосібних підприємств щодо ведення та подання фінансової звітності;

введення податкових та інших фінансових пільг для стимулювання індивідуальних інвестицій у малі підприємства;

скорочення адміністративного навантаження на малі підприємства;

Серед низки найважливіших ініціатив щодо підтримки та розвитку МСП, реалізованих на національному рівні й які активно просуваються місцевими органами влади, ватро вказати на такі:


введення чіткого законодавчого визначення ремісничих промислів з обмеженням розміру ремісничих підприємств до 15 працівників;

зниження суми внесків до фонду державного і соціального страхування, а також введення податкових пільг для нових працівників;

зняття обмежень і усунення вимог щодо тривалості робочого дня на малих підприємствах;

децентралізація і реформування системи професійної підготовки для забезпечення відповідності місцевим потребам та з метою залучення до цієї діяльності малих підприємств.

Серед низки найважливіших ініціатив щодо підтримки та розвитку МСП, реалізованих на національному рівні і які активно просуваються місцевими органами влади, слід вказати на такі:

СВІТОВИЙ ДОСВІД Уряди створюють Національні Фонди розвитку підприємництва, які надають підтримку МСП шляхом: надання позичок новим підприємствам і підприємствам, які беруть участь у

злитті компаній; гарантування позик і надання гарантій інвесторам венчурного капіталу.

Профільні міністерства надають пряму підтримку МСП з акцентом на введення нових технологій і допомогу в адаптації до нових умов ринку.

За участю цих міністерств створюються також Спеціалізовані фонди підтримки МСП, які надають фінансування для утворення основного капіталу новостворених МП, а також фінансують консультантів з напрацювання комерційних ідей.

Діють Гарантійні фонди Кредитування та Спеціальні комісії, які займаються питаннями скорочення адміністративного навантаження на малі підприємства і прагнуть чинити відповідний вплив на уряд.


Основними технічними напрямами підтримки МСП, які прагнуть до впровадження новацій є: підготовка комплексних інноваційних програм для підприємств (маркетингові

дослідження, проектування, патентування); допомога в організації та становленні інноваційних МСП; підвищення науково-технічного рівня МСП (залучення до роботи дослідників,

розроблювачів, забезпечення доступу до інформації і т. Ін.)

Ефективність економічної та технічної підтримки МСП забезпечується тісною взаємодією національних і місцевих органів влади, спрямованих на вирішення соціально-економічних проблем шляхом широкого залучення підприємців у реалізацію Генеральних програм розвитку Столичних округів.

Так, у Франції діє Національне агентство з підтримки та фінансування інноваційних проектів в МСП. Основним видом фінансової підтримки є безвідсоткові позики, що покривають до 50% вкладень в інноваційні програми підприємств. Вони можуть також надавати гранти.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Приклад Нью-Йорка як міста світового значення з поділу економіки на "ключові" та

"місцеві" галузі обслуговування місцевого ринку.

Вважається, що "місцеві" галузі та види діяльності, забезпечують конкурентоспроможність міста на світовій арені, створюючи сприятливі умови для розміщення та функціонування "ключових" видів діяльності.

Стан нью-йоркської економіки в основному залежить від "ключових" галузей промисловості і тих видів діяльності, які визначають роль міста у національній і світовій економіці, забезпечуючи конкурентноздатність Нью-Йорка на світових ринках. До числа «ключових» належать: фінансові та ділові послуги (інформація, юрисдикція, маркетинг, менеджмент та

консультування); засоби масової інформації, культура та індустрія розваг; охорона здоров'я, вища освіта та некомерційні організації; виготовлення модного одягу; транспорт, зв'язок і комунальне обслуговування складають 5.2% національної

зайнятості в цих видах діяльності; усі види діяльності з виробництва експортної продукції міста.

СВІТОВИЙ ДОСВІД "Місцеві" галузі промисловості та види діяльності поділяються на наступні чотири головних сектори:

операції з нерухомістю, будівництво та пов'язані з ними послуги; місцеве промислове виробництво, розподіл продукції та послуг; роздрібна торгівля і споживчі послуги; медичне обслуговування, освіта та соціальні послуги, а також сфера

обслуговування будинків для престарілих, зростаючого контингенту хворобливого населення та осіб похилого віку.

Мале підприємництво (менше 500 осіб) в економіці Нью-Йорка відіграє найважливішу роль, виробляючи до 75% ВВП міста й забезпечуючи роботою майже 70% зайнятого населення міста.


Принципи діяльності:

Гаслом діяльності Столичного регіону Данії є: «Думаємо міжнародно (глобально) і діємо локально!»

o Довкілля, здоров’я. o Міжнародна присутність, конкурентоздатність, залучення іноземних

інвестицій. o Зміцнення співробітництва та забезпечення скоординованості дій.o Єдність освіти, науки, бізнесу, місцевої влади – створення кластерів

та інноваційність o Розроблення нових підходів.o Концентрація на визначених спільно цілях.o Зміцнення (плекання) талантів, нових знань. o Дослідження і інновації.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Важливим елементом життєдіяльності Столичних округів є створення міст-супутників, нових міських центрів (НМЦ).

Нові міські центри, що включають в себе житлові будинки, виробничі будівлі, офіси, державні установи, лікарні, театри і т. ін., створюючи нову міську динаміку, здатні "зламати" традиційно сформовану траєкторію руху людей, робочої сили та транспорту. З функціональної точки зору ці нові міста-супутники наповнені життям, представляють собою динамічне середовище проживання. З цією метою в НМЦ необхідно створювати місця докладання праці для жителів: повинні бути передбачені різні виробництва, об'єкти культурного призначення, офіси, лікарні, банки тощо підхід під назвою «функціональна мозаїка".

Архітектура не має виглядати вишуканою, а відображати потреби нового соціуму й бути функціональною, високоякісною, комфортною й економічною.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Чому Столичні регіони іноземних держав розвиваються? Вони, за рідким винятком, дотримуються принципів СТАЛОГО РОЗВИТКУ!

Під терміном “сталий розвиток”, який набув у світі широкого розповсюдження після Конференції ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку в липні 1992 року, розуміють економічно, соціально й екологічно збалансований розвиток певних територій, розташованих на них міських і сільських поселень (населених пунктів), спрямований на узгоджене формування та функціонування їхньої економічної, соціальної й екологічної складових на основі раціонального використання всіх видів ресурсів: природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інформаційних тощо.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Економічна складова сталого розвитку означає необхідність постійного нарощування обсягів виробництва суспільного продукту з тим, щоб забезпечити зростання рівня життя населення. Реалізація економічної складової обумовлює зростання доходів населення, створення нових робочих місць, ліквідацію бідності тощо.

Соціальна складова сталого розвитку передбачає поліпшення умов життя населення, насамперед, за рахунок ефективного розвитку соціальної, виробничої, транспортної, інженерної, комунікаційно-інформаційної та екологічної інфраструктури. Реалізація соціальної складової дозволить сформувати повноцінне життєве середовище для нинішнього й наступних поколінь.

Разом соціальна та економічна складові сталого розвитку мають забезпечити високу якість життя громадян, передусім нівелювати існуючу диференціацію населення за доходами й умовами життя.


Реалізація екологічної складової полягає також і в тому, що в країні в цілому і у кожному населеному пункті зокрема мають бути створені програми технічного і технологічного переоснащення та реструктуризації всіх видів підприємств з метою забезпечення їхньої екологічної безпеки. Якщо ж такого результату досягти неможливо, екологічно небезпечні підприємства мають бути або перепрофільовані, або закриті, або перенесені на території, віддалені від місць проживання людей, незважаючи на те, село це чи місто.

Якість життя значною мірою залежить і від екологічного фактору – стану навколишнього природного середовища, що на сьогодні набуває пріоритетного значення.

Тому при прийнятті будь-якого рішення державною або місцевою владою, що стосується економічного і соціального розвитку, обовязково повинні братися до уваги його екологічні наслідки – в цьому й є суть екологічної складової сталого розвитку.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Модель сталого розвитку означає збалансоване вирішення соціальних та економічних завдань за умови збереження навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу.

В комплексі це обумовлює ефективне задоволення життєвих потреб населення.

Томку, основна ідея сталого розвитку полягає у динамічній і збалансованій єдності економіки, соціальної сфери та екології.

СВІТОВИЙ ДОСВІД Сталий розвиток визначається як такий розвиток суспільства, що дозволяє задовольняти потреби нинішнього покоління, не завдаючи при цьому шкоди можливостям майбутніх поколінь для задоволення їхніх життєвих потреб, як форма такої взаємодії суспільства та природи, при якій зберігається біосфера та забезпечується виживання та розвиток людства.

Більшість міжнародних організацій системи ООН включили у свою діяльність екологічну складову, орієнтовану на перехід до сталого розвитку. Міжнародні бізнесові структури такі, як Всесвітній банк, засвідчили «піклування про навколишнє середовище». Міжнародний валютний фонд виступив із зобов’язаннями «сталого економічного зростання». Всесвітня торгова організація була створена з формальним визнанням взаємозв’язку торгівлі, довкілля та розвитку.

СВІТОВИЙ ДОСВІД З 2005 року з’являється новий вектор сталого розвитку – зелена економіка, збільшуються інвестиції в зелені технології.

Важливою подією на шляху втілення принципів сталого розвитку є створення Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) технічного комітету ТК 207 «Управління довкіллям», завданням якого стала розробка системи стандартів.

Важливим результатом було прийняття у 1996 р. п’яти стандартів ISO серії 14000, які містять опис елементів системи екологічного управління, вказівки щодо їх застосування та інструкції для здійснення екологічного аудиту. Це сприяло відходу від традиційної економіки.

СВІТ і УКРАЇНА Разом з тим, негативні тенденції на шляху до збалансованого розвитку продовжують переважати у більшості країн світу.

Україна, на жаль, не є винятком.Основним питанням залишається недостатня інтеграція трьох

основних складових розвитку.

Незважаючи на особливу гостроту екологічних, економічних та соціальних проблем, які постали перед людством, концепція сталого розвитку досі не набула в Україні достатнього поширення, а ухвалені на найвищому рівні документи (Порядок денний на XXI століття, Декларація тисячоліття, рішень Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (у 2002 році) досі не знайшли належного відображення в інституційному розвитку, державній політиці, національних програмах та економічній практиці.

УКРАЇНА – МОЖЛИВОСТІ Україна досить пізно повноцінно приєдналася до процесу.

Криза стратегії розвитку країни, що затяглася, може відіграти й позитивну роль.

Це роль «чистої сторінки», на яку Україна може покласти напрацьований світом кращий досвід гармонізованого, збалансованого розвитку суспільства, у якому добробут людей, навколишнє середовище, природні ресурси та людський капітал, втілений у досягненнях науки, освіти, високих моральних цінностях – категорії нероздільні, рівнозначні й такі, що взаємно доповнюють і збагачують одна одну.

РЕАЛІЇ СТОЛИЦІ ТА СТОЛИЧНОЇ ОБЛАСТІ1. Переважна більшість пропозицій щодо врегулювання стосунків Столиці та

Столичної області зводиться до питання: хто ж буде визначати політику єдиного народно-господарського комплексу? Простіше кажучи: хто буде владарювати?

2. Лише незначна частина кандидатів у депутати та на посади селищних, міських голів відтворювали у своїх програмах дійсну картину, з розумінням справи розставляли акценти на розв’язанні комплексу проблем, що мають місце й можуть виникнути в ході реалізації проекту “Столичний округ (регіон)”.

3. Системно не вирішується безліч питань: міграція населення, рівень зайнятості, стрімкі зміни чисельності мешканців міста та передмість, екологічні проблеми, необхідність врахування значних відмінностей у добробуті киян та жителів Київщини.

4. Значний вплив суб’єктивних факторів, які можна виразити формулою: “це повинен зробити тільки я і моя команда, а не він і його люди”. І чого тут більше – реальних можливостей чи бравади заради лише самовозвеличення – зрозуміти важко і складно.

5. Зважений прагматизм часто поступається місцем емоціям, а добре знайоме намагання будь-що знайти смітинку в чужому оці, не помічаючи при цьому й колоди у власному, часто беруть гору над елементарним здоровим глуздом. Обидві сторони – і місто в особі столичних владних структур, і область, якій сьогодні підпорядковані граничні з Києвом території, перебувають переважно на позиціях не зовсім конструктивних.

6. Не вирішуються на належному рівні питання будівництва житла, зокрема малоповерхового (котеджного), спорудження доріг, прокладання комунікацій, створення рекреаційних та екологічних територій, винесення за межі житлових зон екологічно небезпечних та шкідливих виробництв, формування розвиненої транспортної інфраструктури, забезпечення мешканців міста та приміських населених пунктів сільгосппродукцією й непродовольчими товарами та ін.

РЕАЛІЇ СТОЛИЦІ І СТОЛИЧНОЇ ОБЛАСТІ

МАЄМО:1. ГОТОВНІСТЬ АКТИВНОЇ ЧАСТИНИ СУСПІЛЬСТВА, ЯКА НЕ БУДЕ ЖИТИ ПО-СТАРОМУ.2. АКТИВІЗАЦІЮ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.3. РІЗНОМАНІТНІ МАЙДАНЧИКИ НАПРЦЮВАННЯ НОВИХ ІДЕЙ.

ПОТРІБНО:4. НАЛЕЖНА ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ.5. ЦІЛЬОВА ВЗАЄМОДІЯ ВСІХ ГІЛОК ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ.6. ПОСЛІДОВНА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ ЯК РІВНОПРАВНОГО ПАРТНЕРА

СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА.

НЕОБХІДНО: ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРИХІД ДО ВЛАДИ ЛЮДЕЙ ПРИНЦИПОВИХ І ПОРЯДНИХ, З НОВИМ МИСЛЕННЯМ І НАВИЧКАМИ, ЗДАТНИХ ФОРМУВАТИ БАЧЕННЯ Й ДОСЯГАТИ РЕЗУЛЬТАТУ!

МОЖЛИВОСТІ СТОЛИЦІ І СТОЛИЧНОЇ ОБЛАСТІ

КОМПЕТЕНЦІЇ ПРОВІДНИКА ЗМІН

ПОРЯДНІСТЬПАТРІОТИЗМПРИНЦИПОВІСТЬПРОАКТИВНІСТЬІННОВАЦІЙНІСТЬ, КРЕАТИВНІСТЬОРІЄНТАЦІЯ НА РОЗВИТОК, ІНІЦІАТИВНІСТЬПЛАНУВАННЯ РОБОТИ, РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

КОМПЕТЕНЦІЇ – якості, необхідні для виконання визначеної роботи й досягнення поставлених цілей


ПОРЯДНІСТЬ

Керування у повсякденному житті усталеними етичними нормами (чесність, моральні правила суспільної та професійної спільнот). Дієве формування поваги та довіри до себе. Виконання своїх обіцянок і зобов'язань.

ПАТРІОТИЗМ

Самоідентифікація себе з українською політичною нацією. Усвідомлене співвідношення особистісних, корпоративних та державних інтересів. Володіння та гордість досягненнями культури та традиціями України.

ПРИНЦИПОВІСТЬ

Послідовне дотримання й відстоювання певних принципів та переконань (при спілкуванні з керівництвом відстоює принципові для нього судження; здатний справлятися з тиском і долати невдачі).Стабільність у своїх моральних і політичних принципах, не перебування останніх 2-3 роки в керівних органах політичних партій, які обслуговували злочинну центральну владу.


ПРОАКТИВНІСТЬ

Активність і ініціатива, вміння самостійно ініціювати діяльність. Позитивне мислення. Вміння брати на себе відповідальність. Уміння бачити кілька способів вирішення завдань і знаходити вихід з нестандартних ситуацій. Здатність самостійно приймати рішення в ситуаціях вимагають швидкого вирішення. Вміння знаходити нові способи вирішення професійних завдань.

ІННОВАЦІЙНІСТЬ, КРЕАТИВНІСТЬ

Здатність розробити, підтримувати введення нових і вдосконалених вже існуючих методів, алгоритмів або технологій.Творчий підхід у вирішенні проблем; спроби по-новому поглянути на шляхи досягнення цілей і завдань організації. Розгляд будь-які процесів з точки зору можливості їх вдосконалення.Уміння використовувати наявний досвід в різних ситуаціях.


ОРІЄНТАЦІЯ НА РОЗВИТОК,ІНІЦІАТИВНІСТЬ

Здатність зосередитися на бажаних результатах своєї або командної роботи, ставити важкі, але досяжні цілі, зосереджувати на них зусилля й досягати або навіть перевершувати ці цілі.Зайняття професійним й особистим розвитком – важлива цінність для претендента. Ініціативність при проведенні нових навчань, прочитанні нової літератури. Зацікавленість у передачі своїх знань, умінь та навичок колегам. Планування свого навчання та навчання підлеглих (якщо такі є), виходячи з цілей організації, а також індивідуальних характеристик і потреб.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ,РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Досягнення усіх поставлених цілей та виконання задач на будь-яких ділянках роботи й за будь-яких обставин. Вміння ефективно працювати в рамках запланованого графіку, використовуючи логічний, систематичний, послідовний підхід. Раціональна розстановка пріоритетів у власній роботі й роботі підлеглих.

Перед нами — БЛАГОРОДНА МЕТА! Для її досягнення МИ спроможні

визначити нашу МІСІЮ, ПРИНЦИПИ та ЦІННОСТІ!МИ готові сформувати конкретне Бачення

подальшої практичної роботи!МИ здатні створити згуртований колектив партнерів, який

у змозі творчо і цілеспрямовано працювати!

РЕЗУЛЬТАТ БУДЕ НЕОДМІННО!

Навчально-просвітницький проект «Сходи в Майбутнє"

- прекрасна платформа для виховання ГАРМОНІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ !

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !

Контакти:

FACEBOOK - https://www.facebook.com/future.sxody

Електронна адреса – [email protected]

mailto:[email protected]

Environment

2015 06 27_СТОЛИЧНИЙ ОКРУГ