Наказ 592 про відкриті реанімації

10 місяців спільної роботи 10 років індивідуальної боротьби

Текст: Анастасія Леухіна, Фото: Макс Топчій, Малюнки: Дмитро Лісенбарт

Побічні ефекти для пацієнтів та їх родичів

• прозорість та зрозумілість дій персоналу

• кращий догляд за участі рідних

• можливість бути поруч в останні хвилини

• дисципліна всередині відділень

• краще розуміння ходу лікування та стану хворого

• Можливість контролювати застосування ліків

Чому наказ особливий?

• Розроблений на основі тексту громадськості

• Погоджений в усіх інстанціях за 2 тижні

• Командна робота громадськості, МОЗу та Верховної ради

• Один з найпростіших та найлаконічніших текстів

Хто зробив це можливим?

• 3 мами – Маші, Єлісея та Максимки• Більше 50 громадських ініціатив та організацій• 10 народних депутатів• Більше 10000 людиногодин спільної праці• 2 публічних обговорення в МОЗі за участі

громадськості• Тисячі листів, дзвінків та повідомлень• 10 місяців спільної роботи, 10 років

індивідуальної боротьби

Жертва закрытых реанимаций 30%

Пациент-гражданин 50%

Врач 4%

СМИ 16%

Хто боровся за відкритий доступ?

Хто зробив це можливим (гендерний розподіл)

Жінки 95%

Чоловіки 5%

Чому і як важливо боротися?

• Немає заяви чи скарги – немає проблеми – робіть це письмово

• Йдіть напряму до адміністрації лікарні• Будьте ввічливими але наполегливими• Якщо Ви будете мовчати, нічого не зміниться• Вимагайте сьогодні, не чекаючи завтра, бо

завтра може не настати