8
Участь України у міжнародних, європейських та регіональних організаціях зі стандартизації, метрології та сертифікації Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року №1371 “Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна” та Угоди “Про проведення узгодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації”, підписаної державами-учасницями СНД 13 березня 1992 року у м. Москва, Україна представлена у 9 міжнародних, європейських і регіональних організаціях зі стандартизації, метрології та сертифікації: Міжнародній організації зі стандартизації (ISO); Міжнародній електротехнічній комісії (IEC); Європейському комітеті зі стандартизації (СЕN); Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC); Міжнародній організації законодавчої метрології (OIML); Генеральній конференції з мір і ваги GPM); Організації Євразійського співробітництва державних метрологічних установ (СООМЕТ); Європейській асоціації національних метрологічних інститутів (EURАMET); Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР). Україна є повноправним членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) з 1993 року. Україна є активним членом Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO), Комітету ISO з питань співробітництва з країнами, що розвиваються (DEVCO), спостерігачем у Комітеті ISO з політики в справах споживачів (COPOLCO) і Комітеті зі зразкових матеріалів (REMCO). У рамках виконання зобов’язань національного члена ISO, забезпечується: ведення національного секретаріату ISO; участь в технічній роботі структурних підрозділів ISO (комітетах ISO CASCO, DEVCO, COPOLCO, технічних комітетах, підкомітетах, робочих групах). Українські технічні комітети зі стандартизації (ТК) беруть участь у діяльності структурних підрозділів (комітетів та підкомітетів) Організації в статусі активного члена (Р-член) або члена-спостерігача (О-член); ведення секретаріатів структурних підрозділів (комітетів, підкомітетів, робочих груп); систематичне отримання та опрацьовування текстів проектів стандартів ISO, щойно опублікованих стандартів, інших документів та пересилання їх за призначенням (формування Національного фонду нормативних документів міжнародними стандартами ISO, забезпечення ТК проектами стандартів, щойно

Inf international organizations_1

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Inf international organizations_1

Участь України

у міжнародних, європейських та регіональних організаціях

зі стандартизації, метрології та сертифікації

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року

№1371 “Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності

міжнародних організацій, членом яких є Україна” та Угоди “Про проведення

узгодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації”, підписаної

державами-учасницями СНД 13 березня 1992 року у м. Москва, Україна представлена

у 9 міжнародних, європейських і регіональних організаціях зі стандартизації,

метрології та сертифікації:

Міжнародній організації зі стандартизації (ISO);

Міжнародній електротехнічній комісії (IEC);

Європейському комітеті зі стандартизації (СЕN);

Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC);

Міжнародній організації законодавчої метрології (OIML);

Генеральній конференції з мір і ваги (СGPM);

Організації Євразійського співробітництва державних метрологічних

установ (СООМЕТ);

Європейській асоціації національних метрологічних інститутів

(EURАMET);

Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР).

Україна є повноправним членом Міжнародної організації зі стандартизації

(ISO) з 1993 року.

Україна є активним членом Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO),

Комітету ISO з питань співробітництва з країнами, що розвиваються (DEVCO),

спостерігачем у Комітеті ISO з політики в справах споживачів (COPOLCO) і Комітеті

зі зразкових матеріалів (REMCO).

У рамках виконання зобов’язань національного члена ISO, забезпечується:

ведення національного секретаріату ISO;

участь в технічній роботі структурних підрозділів ISO (комітетах ISO

CASCO, DEVCO, COPOLCO, технічних комітетах, підкомітетах, робочих групах).

Українські технічні комітети зі стандартизації (ТК) беруть участь у діяльності

структурних підрозділів (комітетів та підкомітетів) Організації в статусі активного

члена (Р-член) або члена-спостерігача (О-член);

ведення секретаріатів структурних підрозділів (комітетів, підкомітетів,

робочих груп);

систематичне отримання та опрацьовування текстів проектів стандартів ISO,

щойно опублікованих стандартів, інших документів та пересилання їх за

призначенням (формування Національного фонду нормативних документів

міжнародними стандартами ISO, забезпечення ТК проектами стандартів, щойно

Page 2: Inf international organizations_1

2

опублікованими стандартами та іншими технічними документами в електронному

форматі).

отримання та опрацювання документів Центрального секретаріату ISO та

комітетів ISO COPOLCO, DEVCO, CASCО (Національний секретаріат опрацьовує

документи Центрального секретаріату ISO та керівних комітетів ISO: циркулярні

листи, стратегічні та робочі документи тощо і передає їх за призначенням до

національних ТК);

запровадження міжнародних стандартів ISO як національних;

участь в щорічних міжнародних заходах ISO.

Україна представлена в Міжнародній електротехнічній комісії (ІЕС) з

1993 року та є повноправним членом цієї організації.

ІЕС є провідною організацією, яка розробляє і публікує міжнародні стандарти

для електричних, електронних та споріднених технологій. Ці стандарти є основою для

національної та регіональної стандартизації, а також посиланням для планування

міжнародних тендерів і контрактів.

ІЕС охоплює всі електротехнології, включаючи електроніку, магнетизм та

електромагнетизм, мультімедіа, телекомунікації, вироблення та розповсюдження

енергії, а також об’єднані загальні дисципліни, такі як термінологія та символи,

електромагнітна сумісність, вимірювання, випробування, проектування та

розроблення, безпека і навколишнє середовище.

Багатосторонні системи оцінки відповідності ІЕС є єдиними світовими

системами, які базуються на міжнародних стандартах. Їхня мета – допомогти усунути

технічні бар’єри у міжнародній торгівлі. Усунення зайвих перешкод та зменшення

витрат на випробування і сертифікацію дає можливість промисловості продавати

свою продукцію значно швидше та дешевше.

ІЕС має три глобальні системи оцінки відповідності:

- IECEE - всесвітня система оцінки відповідності і сертифікації для

електричного обладнання і компонентів;

- IECQ-IEC - система оцінки якості електронних компонентів;

- IECEx - система сертифікації стандартів обладнання, яке використовується

в вибухонебезпечних атмосферах.

Використання міжнародних стандартів для сертифікації на національному рівні

гарантує, що сертифікований продукт виробили і випробували згідно з надійними та

жорсткими критеріями.

Україна є членом найбільш авторитетної системи сертифікації, а саме - ІЕСЕЕ.

Українські ТК працюють в технічних комітетах та підкомітетах ІЕС у статусі

активного члена або члена-спостерігача.

Національний секретаріат ІЕС отримує документи IEC в електронному форматі

безпосередньо з серверу IEC. Вони передаються до ТК та Національного фонду

нормативних документів.

Page 3: Inf international organizations_1

3

Українські розробники стандартів IEC мають також можливість отримувати

безкоштовно проекти стандартів цієї організації та брати безпосередню участь в їх

розробленні через роботу в структурних підрозділах (комітетах, підкомітетах,

робочих групах), що сприяє вирішенню таких основних завдань, як узгодження

технічної політики України з технічною політикою, яку проводять її торговельні

партнери, використання міжнародних стандартів для поліпшення якості та

конкурентоспроможності продукції, захисту прав споживачів.

Наразі триває процес створення українського Національного комітету ІЕС

(далі – НК).

Згідно зі статтею 4 Статуту ІЕС НК повинен повною мірою представляти

національні інтереси країни-члена у сферах діяльності ІЕС. З огляду на зазначене, НК

має включати представників різних галузей діяльності, залучених до

електроенергетичної сфери та сфери електрообладнання, а саме:

виробників (зокрема, виробників електроенергії та органів

розповсюдження);

дослідницьких установ;

випробувальних лабораторій;

відповідних професійних та навчальних установ;

споживачів;

національних органів стандартизації;

відповідних урядових органів.

З метою обговорення організації діяльності щодо створення НК було

проведено нараду за участю представників органів виконавчої влади, ТК, організацій

та підприємств, на основі наданих пропозицій формується первинний перелік членів,

розробляються структура та проект положення про НК.

Наступним заходом щодо створення в Україні повноцінного та дієвого НК має

стати проведення установчих зборів, на яких планується затвердити положення про

НК, його структуру, обрати членів Керівної ради НК, Президента, секретаря ,

секретарів постійних рад НК відповідно до затвердженої структури.

Україна набула членства у Європейському комітеті зі стандартизації (CEN)

у 1997 році в статусі члена-кореспондента (статус було передбачено спеціально для

країн, що мають наміри інтегруватися до ЄС).

Діяльність CEN спрямована на більш ефективне впровадження європейських

стандартів національними органами стандартизації, полегшення гармонізації

національних стандартів і розроблення нових узгоджених документів.

CEN тісно співпрацює з Європейським комітетом зі стандартизації в

електротехніці (CENELEC), Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів

(ETSI), а також ISO. Близько 27 % європейських стандартів є ідентичними до

міжнародних стандартів ISO.

Page 4: Inf international organizations_1

4

1 січня 2005 року український національний орган у сфері технічного

регулювання отримав у CEN статус Партнерського органу зі стандартизації (PSB).

Такий статус надав право українським фахівцям брати участь у роботі трьох

технічних комітетів CEN.

З 1 січня 2008 року - Україна представлена в CEN як афілійований член.

Національні ТК країн - афілійованих членів мають право брати участь у роботі

технічних комітетів CEN у статусі спостерігача. Такий статус не передбачає участі

українських ТК у роботі з розроблення проектів стандартів, зокрема у голосуванні за

такими проектами, проте надає право своєчасно ознайомлюватись з усіма новими

стандартами та проектами стандартів, а також, за бажанням, висловлювати свої

зауваження та пропозиції щодо цих документів. Водночас, афілійований член має

впроваджувати як національні нові європейські стандарти, розроблені технічними

органами, в яких беруть участь національні ТК у статусі спостерігача; вилучати

суперечливі національні стандарти та сповіщати Центральний секретаріат CEN про

такі національні запровадження європейських стандартів.

Національні технічні ТК отримують технічні документи CEN, у тому числі

опубліковані європейські стандарти, а також проекти європейських стандартів на

електронних носіях, розроблених структурними підрозділами CEN, з метою

актуалізації фондів нормативних документів та використання в роботі з розроблення

стандартів.

Національний секретаріат має доступ до серверів глобальної директорії CEN

(Global Directory II-PROD), електронної бази європейських технічних комітетів

(CENTC Home) і PROJECT-Online. Доступ до CEN Global Directory надає можливість

отримувати інформацію щодо усіх зареєстрованих у глобальній директорії

організацій, експертів, технічних органів. CENTC Home та PROJECT-Online містять

повну електронну базу стандартів і проектів європейських стандартів CEN, доступ до

них надає можливість забезпечити українські ТК текстами європейських документів з

метою прийняття їх як національних.

Представники афілійованих членів мають право брати участь у засіданнях

Генеральної асамблеї CEN, а також у засіданнях інших органів відкритого типу без

права голосу.

Україна представлена в Європейському комітеті зі стандартизації в

електротехніці (CENELEC) з 1 січня 2001 року у статусі афілійованого члена.

Статус афілійованого члена відкритий для національних органів стандартизації країн-

сусідів ЄС, які мають зв’язки з ЄС або Європейською асоціацією вільної торгівлі

(EFTA) стосовно науково-технічних, політичних та соціальних вимог, а також є

членами ISO або IEC.

Головним завданням CENELEC є розроблення добровільних стандартів в сфері

електротехніки, які б сприяли розвитку європейського ринку електричних та

Page 5: Inf international organizations_1

5

електронних товарів і послуг, усуненню бар’єрів у торгівлі, створенню нових ринків

збуту.

CENELEC забезпечує країни Європи якісними стандартами, сприяє

формуванню внутрішнього європейського ринку, оскільки застосування єдиних

стандартів не потребує проводити додаткові процедури випробувань чи сертифікації

в залежності від країни продажу продукції, забезпеченню безпеки використання

електротехнічної та електронної продукції та послуг, технологічному розвитку галузі

електротехніки.

Статус афілійованого члена не передбачає участі в технічній роботі

(розробленні стандартів, голосуванні по проектах стандартів Організації тощо).

Згідно з Настановою 27 CENELEC афілійовані члени мають право брати участь в

роботі технічних органів CENELEC як спостерігачі та зобов’язані при цьому

запроваджувати європейські стандарти (EN) як національні державною мовою, або

одною з офіційних мов CENELEC.

Національним ТК передаються технічні документи CENELEC через FTP-сервер

CENELEC, на якому розміщено тексти стандартів, проектів стандартів (prEN),

гармонізованих документів (HD), технічних специфікацій (TS), технічних звітів (TR),

документів, розроблених та узгоджених тематичними семінарами (CWA) та деяких

інших документів.

Таким чином участь у роботі CEN/CENELEC надає можливість національним

ТК використовувати європейські стандарти та проекти стандартів у своїй роботі з

розроблення національних стандартів, зокрема, під час розроблення гармонізованих

стандартів, застосування яких може сприйматись як доказ відповідності вимогам

Технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив Нового

підходу.

Співпраця України з європейськими організаціями зі стандартизації сприяє

розвитку та удосконаленню національної системи стандартизації відповідно до

існуючої європейської практики, налагодженню конструктивних відносин з країнами-

членами ЄС, використанню європейських стандартів як основи для розроблення

національних гармонізованих стандартів, підвищенню конкурентоспроможності

вітчизняної продукції, що забезпечує спрощений доступ на європейський ринок.

З метою вдосконалення правових і організаційних основ національної

стандартизації та наближення її до європейської моделі було розроблено та прийнято

нову редакцію Закону України “Про стандартизацію”, яким, зокрема, передбачено

створення й функціонування єдиного незалежного національного органу

стандартизації (далі – НОС).

Статтею 11 Закону України “Про стандартизацію” визначено, що функції НОС

виконує державне підприємство, утворене центральним органом виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Page 6: Inf international organizations_1

6

На виконання вищезазначеного положення прийнято розпорядження Кабінету

Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р “Про визначення державного

підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації”, яким

визначено, що державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний

центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”)

виконує функції НОС.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про стандартизацію” НОС, зокрема,

представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях

стандартизації, приймає рішення про приєднання до них, вживає заходів щодо

виконання зобов’язань, узятих за результатами участі в міжнародних та регіональних

організаціях стандартизації.

З огляду на вищезгадане, ДП “УкрНДНЦ” як національний орган

стандартизації буде представляти інтереси України в ISO, IEC, CEN, CENELEC.

Наразі здійснюється підготовчі процедури щодо набуття ДП “УкрНДНЦ” членства як

представника України в зазначених міжнародних та європейських організаціях зі

стандартизації.

Створення в Україні досконалої державної метрологічної системи, вирішення

проблеми підвищення технічного рівня, якості і надійності вітчизняної продукції,

забезпечення її конкурентоспроможності неможливі без урахування досвіду

метрологічної діяльності держав з розвиненою метрологічною інфраструктурою, в

якій використовуються загальноприйняті у світовій практиці метрологічні норми та

правила.

У сфері метрології Україна представлена в чотирьох організаціях:

- Міжнародній організації законодавчої метрології - OIML;

- Генеральній конференції з мір і ваги - СGPM ;

- Організації Євразійського співробітництва державних метрологічних

установ COOMET ;

- Європейській асоціації національних метрологічних інститутів -

EURАMET.

Підписання Україною у 2003 році “Угоди про взаємне визнання національних

вимірювальних еталонів і сертифікатів калібрування та вимірювання, які видають

національні метрологічні інститути (НМІ)” (далі – Угода СІРМ MRA) в рамках

членства в Генеральній конференції мір і ваги (СGPM) стало початком роботи з

міжнародного визнання національних еталонів. Ця діяльність спрямована на взаємне

визнання сертифікатів калібрування та вимірювань, а також результатів оцінки

відповідності.

Участь України як асоційованого члена CGPM в CIPM MRA можлива через

наступні регіональні метрологічні організації (RМО): Євроазіатське співробітництво

державних метрологічних установ (CООМЕТ) та Європейську асоціацію

Національних метрологічних інститутів (EURАМЕТ). Важливою складовою для

позитивного міжнародного визнання національних еталонів та результатів

Page 7: Inf international organizations_1

7

метрологічних послуг, що надають національні метрологічні інститути, окрім участі в

міжнародних звіреннях, є активна робота в керівних та структурних органах

(Технічних комітетах) цих організацій, існування визнаної системи управління якості

(СУЯ) відповідно до вимог ISO/IEC 17025.

Участь національних метрологічних інститутів в CIPM MRA можлива тільки

через регіональні метрологічні організації. Що стосується звірень, то такими

організаціями є COOMET та EURAMET. Що стосується визнання систем управління

якістю та подання СМС-рядків (рядків калібрувальних та вимірювальних

можливостей) для включення до бази даних Міжнародного бюро мір та ваг (KCDB),

що є можливим тільки через СООМЕТ.

Рішення, які приймаються на засіданнях OIML, СGPM, EURAMET, СООМЕТ,

мають суттєве значення для визначення шляхів розвитку державної метрологічної

системи, розвитку та вдосконалення національної еталонної бази України.

Впровадження цих рішень створить умови для гармонізації державної метрологічної

системи з міжнародною, а також буде сприяти усуненню технічних бар’єрів у

торговельних відносинах України з іншими державами.

Участь у міжнародних звіреннях, встановлення ступеня еквівалентності

державних еталонів України з національними еталонами інших держав та

міжнародними еталонами в рамках Угоди CIPM MRA сприяють міжнародному

визнанню сертифікатів калібрування та вимірювань, що видаються національним та

державними науковими метрологічними центрами.

Роботи, що здійснюються в рамках членства в міжнародних та регіональних

метрологічних організаціях, сприяють визначенню шляхів подальшого розвитку

державної метрологічної системи України з урахуванням досвіду європейських країн,

розвитку національної еталонної бази відповідно до існуючої міжнародної практики та

досягнень передових національних метрологічних інститутів країн світу, подальшому

співробітництву у сфері метрології з країнами-торговельними партнерами України, а

також популяризації національної метрологічної системи України на міжнародному

рівні.

Україна є повноправним членом Міждержавної ради зі стандартизації,

метрології та сертифікації (МДР) і бере участь у роботі усіх науково-технічних

комісій (НТК) та Робочих груп (РГ):

- НТК з оцінки відповідності (НТКОС);

- НТК з метрології (НТКМетр);

- НТК зі стандартизації (НТКС);

- НТК у сфері методології та організації робіт з нагляду та контролю за

дотриманням вимог технічних регламентів, норм та правил (НТКН);

- РГ з інформаційних технологій (РГ ІТ);

- РГ з неруйнівного контролю НТКМетр.

Співробітництво в рамках МДР спрямоване на вироблення і узгодження

Page 8: Inf international organizations_1

8

пріоритетних напрямів співробітництва країн-учасниць СНД у сфері стандартизації,

метрології та оцінки відповідності, гармонізацію нормативної бази відповідно до

міжнародних норм і правил.

На засіданнях науково-технічних комісій МДР визначаються методи та напрями

використання міждержавних стандартів ГОСТ, визнання акредитації лабораторій,

результатів оцінки відповідності та робіт з метрології.

Використання напрацювань у сфері метрології дозволяє уникати подвійного

проведення державних випробувань і затвердження типу метрологічної атестації і

калібрування засобів вимірювань.

Прийняття узгоджених правил і процедур з оцінки відповідності, які

відповідають принципам СОТ, дозволяє визнавати результати робіт з оцінки

відповідності та сертифікати відповідності на основі двосторонніх міжнародних

договорів.

Участь України в МДР зміцнює промислові і торговельні зв’язки з країнами

СНД, дає можливість впливати на загальні напрямки розвитку міждержавної

стандартизації, значно спрощує і скорочує витрати на процес гармонізації

законодавчої та нормативної бази з вимогами міжнародних та європейських

стандартів, норм та правил за рахунок консолідації зусиль національних органів зі

стандартизації, сприяє послідовному усуненню технічних бар’єрів у торгівлі,

формуванню та розвитку зони вільної торгівлі країн СНД.

Участь України в роботі міжнародних, європейських та регіональних

організаціях зі стандартизації, метрології та сертифікації є актуальним

напрямом становлення національної системи технічного регулювання з метою

сприяння налагодженню міжнародної торгівлі та підвищення

конкурентоспроможності вітчизняної продукції, узгодженості національної

технічної політики з торговими партнерами України, захисту державних

інтересів.

Членство України у вищезазначених організаціях сприяє впровадженню

досягнень технічного прогресу та розвитку технологій, надає можливість

узгоджувати національну технічну політику з технічною політикою, яку

проводять торгові партнери України, розвивати й удосконалювати національну

систему технічного регулювання відповідно до існуючої світової практики,

актуалізовувати фонд нормативних документів, а також налагоджувати і

розвивати ділові та ефективні взаємовідносини з країнами-торговельними

партнерами України.