16
ПередПлатний індекс газета виходить з 1960 року 3.02.2010 №6 (4996) 46 каналів телепрограми що занадто... Велика кількість опадів загрожує масштабною весняною повінню сторінка 3 де ж та школа, де ж той клас... Школу в тальному хочуть перевести в інше приміщення. директор – проти сторінка 4 вибори відбудуться за будь-якої погоди Черкаська влада і правоохоронці запевняють, що до виборів готові сторінка 5 адреналінова робота Які професії можна вважати екстремальними сторінка 8 без надії сподівайся Звістку про батька черкащанка отримала через шість десятиліть сторінка 9 спорт і здоров’я Що слід враховувати, обираючи спортивну секцію сторінка 10 фотоколаж Романа КиРея влучний погляд на сучасне життя У середу 3 лютого 1960 року побачив світ перший номер газети «Молодь Черкащини»

Молодь Черкащини 06 2010

  • Upload
    -

  • View
    2.311

  • Download
    6

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Випуск №6 (4996)

Citation preview

Page 1: Молодь Черкащини 06 2010

ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

газета виходить з 1960 року

3.02.2010

№6(4996)

46 каналів телепрограми

•що занадто...Велика кількість опадів загрожує масштабною весняною повінню

сторінка 3

•де ж та школа, де ж той клас...Школу в тальному хочуть перевести в інше приміщення. директор – проти

сторінка 4

•вибори відбудуться за будь-якої погодиЧеркаська влада і правоохоронці запевняють, що до виборів готові

сторінка 5

•адреналінова роботаЯкі професії можна вважати екстремальними

сторінка 8

•без надії сподівайсяЗвістку про батька черкащанка отримала через шість десятиліть

сторінка 9

•спорт і здоров’яЩо слід враховувати, обираючи спортивну секцію

сторінка 10

фот

окол

аж Р

оман

а Ки

Рея

влучний погляд на сучасне життя

У середу 3 лютого 1960 року побачив світ перший номер газети «Молодь Черкащини»

Page 2: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 20102Ці дні в історії Черкащини•

Імена в подіях

наші новини

5 лютого, 1927 рікнародився Григорій суховершко, відомий черкаський журналіст, перший редактор газети „Молодь Черкащини” (1960-1963 роки). Закінчив Вищу партійну школу, академію суспільних наук при Цк кПрс. кандидат історичних наук, доцент. нагороджений орденами Вітчизняної війни другого ступеня, трьома орденами трудового Червоного прапора, Почесними Грамотами Президії Верховної ради Урср. на журналістській роботі з 1947 року. до роботи в „Молодіжці” очолював кілька районних газет Черкащини. З 1963 року – на партійній роботі, з 1989-го – на викладацькій: обіймав посаду завідувача кафедри Обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. автор більше десяти монографій з історії Черкащини, а також багатьох книг у співавторстві. лауреат обласного творчого конкурсу „кращий журналіст року” (2003 рік).

6 лютого, 1940 рікУ Черкасах народився Валерій рудий, учений, дослідник буддизму, сходознавець. З початком війни родина виїхала в самарканд, і саме там для малого Валери розпочалося пізнання сходу, якому він присвятив усе своє життя. Валерій ісайович закінчив східний факультет ленінград-ського університету, опанував санскрит та сучасні індійські мови – хінді та урду, згодом, тибетські та давньокитайські мови й діалекти. Питанням індуїзму, буддизму та йоги Валерій рудий присвя-тив десятки праць. саме він відродив ленінград-ську буддологічну школу, знищену за сталінських часів. Помер один з провідних російських сходо-знавців сучасності 31 серпня 2009 року.

6 лютого, 1957 рікУ селі Маслівці Миронівського району київської області в селянській родині народився Михайло калініченко Закінчив факультет фізичного вихо-вання Черкаського державного педагогічного інс-титуту (1983), Уманський сільськогосподарський інститут (1990), інститут журналістики київського державного університету (2002). співробітничає з органами преси і телерадіомовлення з 1989 року, очолював інформаційно-аналітичну службу Черкаської обласної державної адміністрації, редагував вісник виконавчої влади «спільна справа». З 1998 року – генеральний директор Черкаської обласної державної телерадіокомпанії. Член національної спілки журналістів України з 1998 р.

8 лютого, 1930 рікУ селі Білоусівці на драбівщині народилася діана Петриненко, українська оперна співачка, народна артистка срср (1975 рік), лауреат державної пре-мії України імені тараса Шевченка (1972 рік). Во-кальну освіту здобула у київській консерваторії, закінчила аспірантуру. У 1955-1958 роках була солісткою державної хорової капели „думка”, у 1962-1988 роках – київської філармонії.

Пік популярності нашої землячки припав на 60-70 роки: завжди привітну і усміхнену, її часто пока-зували по телебаченню, її срібний голос звучав по радіо. іван козловський – неперевершений тенор і самобутній виконавець українських народних пісень – згадував, що діана Гнатівна найтяжче у своїй роботі переносила... популярність. Після присвоєння їй найвищого звання – народної артистки срср співачка просила не оголошувати його на концертах. Одним із найбільших життєвих успіхів велика співачка вважає виховання свого сина тараса. і хоча він не став диригентом, як того хотів батько, неповторний голос народного артиста України тараса Петриненка відомий кожному.

номінаЦія•

Наш земляк серед кращих менеджерів року

підсумки•

Працівники МНС врятували 15 млн. грн.Протягом минулого року працівниками Головного управління МНС України в Черкаській області було вря­товано 61 особу, 445 буді­вель, 36 одиниць техніки, 90 голів худоби. Слід зазначи­ти, що вартість збережених цінностей перевищила 15 млн. грн. Про це йшлося на розширеному засіданні, присвяченому підсумкам роботи Управління.Загальна кількість подій надзвичай­ного характеру торік склала 1936 ви­падків, у результаті яких загинуло 349 осіб ( із них 14 дітей), травмовано 845 черкащан ( із них 30 дітей). Протягом минулого року рятувальниками було ліквідовано 916 пожеж, під час яких загинуло 96 осіб. Серед них і складні пожежі, як от у цеху з виготовлення вати; пожежа на зерносховищі, у сі­мейному гуртожиткові та ін.

М.Ч.

всім операм опери•

Справ більше, ніж у Шерлока ХолмсаУ Черкаській області покра­щилася криміногенна ситу­ація. На цьому на колегії 30 січня наголосив начальник ГУ МВС України у Черкась­кій області Микола Луш­пієнко:– Зменшилася кількість навмисних убивств, випадків тяжких тілесних ушкоджень, незаконних заволодінь транспортними засобами. За рівнем злочинності наша область посідає десяте місце серед інших 26 регіонів України. Це свідчить, що міліція Чер­кащини працює стабільно. Свіжий приклад, коли в Умані оперативно затримано особу, яка підозрюється у вчиненні розпусних дій відносно ма­лолітніх дітей. В середньому за рік од­ним слідчим міліції розкривається до тридцяти справ. Такого навантажен­ня, як у черкаських правоохоронців, напевне, не було ні в Шерлока Холм­са, ні у слідчих із серіалу «Менти»

М.Ч.

у народ•

Дахнівчани познайомилися зі своїм «сільським головою»

Всеукраїнський рейтинговий журнал «Гвардія» опублікував список найбільш успішних менед­жерів 2009 року.

Експерти й конкуренти віддали голові правління ВАТ «Миро­нівський хлібопродукт», нашому землякові з Катеринополя Юрієві Косюку друге місце серед 428 претендентів, які працю­ють у 30 різних секторах економіки. При цьому Юрій Анатолійо­вич визнаний кращим серед топ­менеджерів підприємств агропромислового комплексу, а найближчий конкурент, що представляє АПК, перебуває в сьомому десятку рейтингу.

Для оцінки професійного рівня менеджерів вищої ланки застосовувався системний інтегрований підхід, що враховує такі складові репутації, як економічна ефективність управлін­ня компанією, конкурентоспроможність, взаємини компанії з партнерами, соціальна корпоративна відповідальність і діло­ва репутація самого керівника. Незалежну експертну оцінку кандидатам рейтингу дала також експертна рада, до якої входять авторитетні професіонали, які представляють різні сектори економіки.

М.Ч.

Перші збори громади мікрорайону №1 (Дах­нівки), були проведені минулого тижня. На них новопризначений голова Комітету само­організації населення мікрорайону Микола Мирза познайомився з місцевими жителями. Тема зустрічі стосува­лася плану розвитку Дахнівки на 2010 рік. Разом із головою комі­тету ознайомитися з проблемами місцевих жителів прийшли і 20 представників його команди.Найбільше жителів Дахнівки турбує неналежний стан доріг, є пропозиції покращити сис­

тему освітлення, каналізації, вивезення сміття. Втім, не за­бувають дахнівчани і про свій культурний розвиток.

– Ми вже працюємо над створенням місцевого во­кально­інструментального ан­самблю, школи боксу, школи діджеїв, тренажерної зали, – розповідає «Молодіжці» Мико­ла Мирза. – Задумок чимало. У планах – зробити з Дахнівки такий собі спортивний мікро­район. Окрім того, будемо працювати над відновленням давніх українських традицій. Мені хочеться, щоб тутешні мешканці знали одне одного в обличчя і при зустрічі віталися. Таку традицію збережено у се­лах. Я, до речі, не проти, коли мене називають дахнівським сільським головою, а таке вже не раз траплялось (сміється).

Олена БЕРЕСТЕНКО

фот

о з

архі

ву М

икол

и М

иРЗи

рекл

ама

Page 3: Молодь Черкащини 06 2010

№6 3наші новини

рекл

ама

ніЧна пригода•

пограбували, але не втекли•

З пістолетом-запальничкою «на діло»

стихія•

Бутафорська шибениця із повішеним манекеном стала символом на мітингу на центральній площі Черкас у перший день лютого. нещасне опудало уособлювало вкладників та позичальників банків.

– Підприємці, які взяли у кредит автомобілі, техніку, приміщення, через зростання долара нині не можуть розрахуватися з боргами (адже банки вимагають віддавати кредити лише в доларах), – коментує голова профспіл-ки «Солідарність» Ольга Ракова. – тому кредитні ризики між собою мають роз-ділити держава, банки та територіальні громади міста. а не так, як зараз – коли підприємці залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами.

Наталія ЗАЇКА

Екологи б’ють на сполох, заявляючи, що весняна повінь стане наймасштаб­нішою за останні півстоліття – насам­перед через незвич­но велику кількість опадів.

За попередніми прогно­зами, через різке піднят­тя рівня води у Дніпрі, наприклад у Києві, може залити Труханів острів, Поділ та весь лівий берег. Єдине, на що поклада­ються кияни – це дамби та гідроелектростанції, які мають стримати напір води. В екологів є побою­вання і щодо підтоплення окремих територій на Черкащині.

Як повідомляє завічу-вачка сектору гідромете-озабезпечення Черкась-кого обласного центру з гідрометеорології Ірина Джулай, протягом січня по області при нормі 40

мм середній рівень опадів становив від 70 (у Канівсь­кому районі) до 110 мм (в Уманському).

– Від сімдесятих років минулого століття таких значних опадів на Черка­щині не спостерігалося, – розповідає Ірина Джу­лай. – Схожа ситуація була хіба що 2004 року, але тоді опади не були та­кими інтенсивними.

На думку Ірини Джулай, черкащанам потрібно сподіватися на поступове сніготанення та на надій­ну роботу гідротехнічних споруд Канівської ГЕС. За прогнозами Ірини Джу­лай, незабаром ми спос­терігатимемо небувалий за останні роки водостік на річках.

– Найбільше сніго­танення припадає, за­звичай, на березень, – коментує «Молодіжці» начальник виробничого відділу Канівської ГЕС В’ячеслав Синенко. –

Саме тоді вимальовуєть­ся загальна картина. До того ж дев’яносто відсот­ків води прийде до нас із Білорусі та Росії. А тому багато що залежить від того, які там зараз сніги.

Пан Синенко наголо­шує – навіть за найекс­тремальніших умов ГЕС працюватиме на всю по­тужність, а в разі потреби – і в посиленому режимі. Тож черкащанам боятися нічого.

До групи ризику потрап­ляють Дахнівка та мікро­район Митниця в Черка­сах. У Дахнівці, до речі, вже почалася повінь. За повідомленням началь-ника відділу екології та раціонального природо-користування Черкась-кого міськвиконкому Володимира Гусаченка, підвали та погреби деяких жителів цього мікрорайо­ну вже підтоплені, а дах­нівчани змушені ходити у гумових чоботях.

– Рівень грунтових вод зараз справді надвисо­кий, – зазначає головний міський еколог. – Міська зливна каналізація фун­кціонує далеко не на від­мінно, а тому буде багато води, особливо в низин­них районах міста.

За словами депутата Черкаської міської ради, голови Комітету само-організації населення мікрорайону №1 (Дах-нівка) Миколи Мирзи, під час затяжних дощів чи повені деяким жителям мікрорайону справді не­переливки – вода затоп­лює їхні подвір’я.

– Та ще, як на лихо, щоб розширити межі своїх го­родів, люди позасипали маленькі струмочки, які раніше були у Дахнівці, – пояснює Микола Мирза. – Тепер воді тут нікуди ді­ватись – утворюються ве­личезні канави. Ми зро­били аерофотозйомку, і зараз геодезисти визна­

чають, хто і скільки зай­няв громадської землі. Також було розроблено проект «Водовідведення Дахнівського мікрорайо­ну», який конче необхідно дахнівчанам. Однак на його реалізацію потрібно не один мільйон гривень, а тому ми звернулися до міської та обласної рад із проханням допомогти фі­нансами.

Як розповідає Микола Мирза, у Дахнівці згодом

навіть планують вирити кілька озер. Отож цей мікрорайон від можливих повеней рятуватимуть усіма можливими спосо­бами – підсумовує депу­тат.

Тим часом працівники Канівської ГЕС поки що не можуть сказати точ­но, наскільки підніметься вода в Дніпрі, але знають напевне, що рівень її буде більшим, аніж зазвичай.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Частина Черкащини може опинитися під водоюЦьогорічний рівень опадів найбільший за останні п’ятдесят років

ФотоФакт•

За півтори години троє жителів Чи­гирина здійснили напад на два місцеві магазини. При цьо­му продавців вони залякували пісто­летами­запальнич­ками.

Молодики двадцяти з лишком років сергій, Женя та Олексій заздалегідь спланували напад на магазини у рідному Чиги-рині.

Отже, суботнього вечора, близько 19.30 двоє цих хлоп-ців забігли до магазину «дже-рельце». на обличчі одного була медична маска, другий обмотався шарфом. третій спільник був за водія. на той

час магазин саме порожню-вав. націливши на продавця пістолет і погрожуючи його вбити, зловмисники підійшли до касового апарата. Вони розраховували присвоїти собі всю виручку, однак сума вия-вилася замалою – в касі було лише 300 гривень. такого повороту подій нападники не очікували! Звідки ж сергій, Женя та Олексій могли знати, що до їхнього нападу прода-вець переховала більшу час-тину виручки за півметра від касового апарата – вочевидь жінці інтуїція підказала.

Після такого «нерибного уло-ву» хлопці вирішили пошукати щастя в іншому місці. О дев’ятій годині вечора вони заскочили ще до одного магазину, та й там не поталанило – не вдалося відкрити касовий апарат.

а тим часом продавець «джерельця» повідомила про пограбування в міліцію. до того ж і свідки бачили, як гра-біжники вибігали із магазину та сідали в червоні «жигулі».

нападники прямували до Черкас. але втекти їм так і не вдалося. Правоохорон-

ці спрацювали оперативно. Вже о 21.15 вони наздогна-ли описаний автомобіль, і не помилилися. Проте попервах чигиринці поводилися зух-вало і робили вигляд, ніби ні про яке пограбування й чути не чули. та правоохоронці у машині знайшли шарф, ме-дичну маску, а під сидінням – пістолет-запальничку. Ще один іграшковий пістолет, ви-кинутий крадіями, міліціонери виявили на дорозі.

нині за цією справою три-ває слідство. Проти зловмис-ників порушено кримінальну справу за статтею 187 кримі-нального кодексу України (груповий розбійний напад), що передбачає позбавлен-ня волі від 8 до 10 років. Як з’ясувалося, досі за юнаками не числилося кримінального минулого чи судимості. Один із них студент, другий – при-ватний підприємець, третій – безробітний.

нині молоді люди шкоду-ють про скоєне, а їхні батьки – просто шоковані вчинком своїх дітей.

Євгенія ВЯТКІНА

В Умані в ніч із 27 на 28 січня на міс­цевому автовокзалі сталася сутичка між уманчанами і двома паломника­ми хасидами. В ре­зультаті бійки один із паломників був важко поранений у ділянку серця. до лікарні хасиди з «поля бою» добиралися самостійно, зупинивши по дорозі таксі.

– до моєї машини підбігли

двоє з криками «серце! Госпіталь!», – розповідає таксист. – Я подумав, що у когось серце болить. коли чоловіки сіли в машину, в одного на одязі я помітив плями крові. У другого все лице було в крові, напевно, був розбитий ніс.

– Постраждалий із проника-ючим ножовим поранен-ням у серце відразу був ушпиталений, – повідомила заступник головного лікаря Уманської міської лікарні Людмила Лісаченко. – його прооперували, стан важкий,

перебуває у реанімації

За паспортними даними, які вдалося дізнатися ліка-рям від одного з хасидів, постраждалий – 27-річний Матете Гумойша. Грома-дянином якої країни він є, встановлюється.

того ж дня радник міського голови Світлана Ліпінська на прес-конференції зазна-чила, що згаданий нічний інцидент – не прояв анти-семітизму, а хуліганські дії. Мер міста звернувся до правоохоронних органів з проханням узяти цю справу на особливий контроль.

Дзвенислава КАРплюК

Кривава розбірка

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

Чи впорається мікрорайом Митниця з талим снігом, – покаже час

фот

окол

аж Р

оман

а Ки

Рея

Page 4: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 20104 наші новини

ПП “Спецзахист АСПС”

ситуаЦія•

Тут вам не столиця!Міська влада пасує перед погодними умовами, нарікаючи, як завжди, на нестачу фінансуванняЧиновники зізна­ються – мовляв, з ожеледецею не справлялись, адже при дуже низькій температурі пов­ністю очистити території від льоду вкрай важко, а гро­шей на закупівлю додаткової техніки для очищення міста бракує. – Сіль роз`їдає лід при температурі до мінус 8 градусів, а при розбиван­ні криги ломами є вели­кий ризик пошкодження асфальтного покриття, – роз’яснює «Молодіжці» заступник директора департаменту муніци-пальної інспекції Чер-каського міськвикон-кому Ольга Швець. – А грейдер не призначений для очищення тротуарів. Ми оштрафували сот­ню місцевих приватних підприємців–власників закладів, прилегла тери­торія яких не була в на­лежному стані.

Як розповідає Ольга Швець, штрафи накла­дали відповідно до Ад­міністративного кодексу, а тому вони досить сим­волічні – від 51 до 119 грн. Цікаво, що при пов­торному порушенні зако­ну (а такі випадки були) додаткових штрафів від порушників вимагати не можна.

У Києві, до речі, чиновни­ки підійшли до проблеми боротьби з ожеледицею по­новому. Міська ад­міністрація тепер відшко­довуватиме мешканцям багатоповерхівок гроші за неналежне надання послуг ЖЕКами у період морозів. За підрахунками Міністерства ЖКГ, оплата за січень має бути до 20 % нижчою, ніж зазвичай.

Міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко за­кликав киян відстоювати свої права, вимагаючи відшкодувань. А в разі відмови – навіть зверта­тися до суду.

Черкаська ж влада апе­лює до погодних умов, нарікаючи на «вибрики» стихії та брак спеціальної техніки.

– Порівняно з іншими міс­тами України, Черкаси ще в досить нормально­му становищі, – «втішає» Ольга Швець. – Он у ін­ших містах ще гірше.

Олена БЕРЕСТЕНКО

освітянський •конФлікт

Шкільна проблема в ТальномуОсь уже кілька місяців не можуть дійти згоди директор місцевої школи №4 та міський відділ освіти. У школи немає свого приміщення, і вона орендувала частину класів у місцевої школи­інтернату, яку нещодавно реформували в санаторну школу закритого типу. Згідно із законодавством, вона не має права ділити тери­торію зі ще одним навчальним закладом. Колективу четвертої школи пропонують звільнити класи і приєднатися до іншої школи, яку планують реоргані­зувати в школу­гімназію.За словами директора четвертої школи Олександра Міняйла, вони зверталися в різні інстанції, але ніхто не може вирі­шити цю проблему.

– Нашій школі вже чотири роки, – каже Олександр Міняйло. – У нас поглибле­не вивчення іноземних мов, і сюди во­зять дітей із 12 сусідніх сіл. Тут високий рівень знань – діти виборюють призові місця на олімпіадах. Тому ми не хочемо втрачати напрацьоване. Коли на почат­ку року почалися проблеми з навчаль­ними класами, я вже пропонував дітям подумати і перейти в іншу школу, де кращі умови для навчання. Але всі діти залишилися у нас.

У міському відділі освіти погоджують­ся, що така проблема існує, і обіцяють вирішити її до закінчення навчального року.

– У школи немає приміщення, та й у міста немає такої будівлі, в яку можна було б перемістити школу, – пояснює начальник міського відділу освіти Володимир Синьогуб. – Вихід тільки один – приєднатися до першої міської школи. Тільки там є вільні класи. На базі цього закладу ми хочемо відкрити гімназію гуманітарного напрямку. Весь педагогічний колектив ми залишаємо викладати в об’єднаній школі.

Такий варіант не влаштовує керівниц­тво четвертої школи. Директор ствер­джує, що краще закриє школу, аніж приєднається до першої міської.

Дзвенислава КАРплюК

на Часі•

Прийшла пора – задекларуйся!

нове життя•

Замість наркотиків та алкоголю – молитва і праця

Майже чотири місяці в Умані діє реабілітаційний центр для нарко­манів та алкоза­лежних. Центр створений за сприяння Єврей­ської месіанської релігійної громади. І згубні звички тут лікують молитвою та працею.

Три працівники реабілі­таційного центру при­їхали з різних міст до Умані, але їх об’єднує багато спільного – зок­рема, минуле з нарко­тиками.

– Ми всі колись вживали цю отруту, – розповідає Павло з Донецької області. – У результаті я кілька разів сидів за гратами. Але допомогли друзі, які

відкрили мені дорогу до Бога. На зібраннях я покаявся і покинув усі згубні звички. І ось уже сім років я не те що більше не вживаю наркотиків, а й не п’ю і не палю, створив сім’ю. Тому вирішив допома­гати таким, яким колись був сам.

Зараз на реабілітації перебуває один нарко­залежний із Черкас. Він уже три місяці прохо­дить курс лікування молитвою та працею.

– Мені 33 роки, а я вже був кілька разів за крок від смерті, – зізнається Ігор. – Я займався боксом, був сильною і здоровою людиною. Але «друзі» підсадили мене на наркотик. А сюди мене привели знайомі, яким допомогла ця програма.

Маю дружину і трьох ді­тей, і хочу повернутися до них здоровим. Ранок у нас починається з молитви, потім готуємо їсти та рубаємо дрова, щоб топити піч, бо газу тут немає.

– Уманчан поки що звертається мало, але ми розповідаємо людям про свою діяльність, – ділиться киянин Ігор. – Ми намагаємося достукатися душі нар­козалежних, донести нашу віру в Бога і дати змогу повірити, що можна змінити своє життя. Дві уманчанки з нашою допомогою поз­бавились алкогольної залежності.

За словами працівни­ків центру, їхня громада існує за власний раху­нок. Дзвенислава КАРплюК

В Україні, й Черкасах зокрема, розпочалася кампанія декларуван­ня доходів громадян. Як повідомляє відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян дПі у місті Черкаси, черкащани зобов’язані задекларувати свої доходи за 2009 рік. а саме – громадяни, які отримували доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких протягом року податок не утримувався, зокрема:

• доходи від нерезидентів (іно-земні доходи);

• доходи від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпо-ративних прав та інше);

• матеріальна допомога понад 940 грн. на рік;

• доходи від надання майна в оренду фізичним особам;

• доходи у вигляді виграшів у гральних закладах;

• доходи, отримані від фізичних осіб, які не є суб’єктами підпри-ємницької діяльності;

• доходи у вигляді спадщини та подарунків;

• інші доходи, з яких не було сплачено податок.

За наслідками подання декларації фахівці податкової служби вираху-ють суму податку до сплати в бюджет.

річна податкова декларація по-дається до 1 квітня цього року до державної податкової інспекції за місцем проживання громадянина.

По довідкову інформацію з питань декларування доходів мешканці Черкас можуть зверта-тися за телефонами 37-83-82, 45-80-44, 1507.

М.Ч.

Хлопці в майбутнє дивляться з оптимізмом

фот

о Д

звен

исла

ви К

АРпЛ

юК

рекл

ама

Page 5: Молодь Черкащини 06 2010

№6 5наші новини

КиївсьКий НаціоНальНий

авіаційНий уНіверситет

ХарКівсьКий НаціоНальНий

аероКосМіЧНий уНіверситет

м.Черкаси, б. Шевченка, 333/2, каб, 203 (між Седова та Енгельса, зуп. Сєдова) Тел.: 56-15-12, моб.: 8-050-46-46-064, 8-067-931-97-13е-maiІ: XAI_Vinc@maіl.ru

Ліц

. АБ

№17

5712

від

03.

10.2

005;

АА

№52

1887

від

23.

06.0

3 р.

вид

. МОН

У

увага! готуйся з нами до тестування та стань гарантовано студентом обраного тобою університету!

Графік роботи курсів дозволяє всім охочим навчатися у нас.Формування груп постійно.

Телефонуйте! приїзджайте! поспішайте!

Міністерство освіти і науки України

всі 100% випускників наших курсів – сьогодні студенти! ре

клам

а

Черкаська філія запрошує на спеціалізовані до тестування підготовчі курси з таких предметів (на вибір):

1 Інженерна механіка (двигуни, транспортні технології)

2 Робототехнічні комп’ютерні системи

3 Газотурбінні установки та КС4 Автомобільний транспорт5 Телекомунікації (супутни-

ковий, мобільний, цифровий зв’язок,телебачення)

6 Комп’ютерна інженерія 7 Маркетинг (+ митна справа)

8 Геодезія, Картографія, Зем-леустрій

9 Фінанси та кредит (Банківська та податкова справи)

10 Менеджмент (туристично-го бізнесу, адміністрування, логістика)

11 психологія (загальна + бізнесу)

12 Облік та аудит13 економіка

1. Українська мова та література2. Математика3. Географія

4. Іноземні мови5. Історія України6. Біологія

Більше 50% –

за бюджетом

+ працевлаштування!

ситуаЦія•

За планом•

Черкащина до виборів готова?Другий тур виборів Прези­дента України відбудеться вже найближчої неділі, 7 лю­того. На Черкащині області проголосувати має 1 530 712 осіб. В облдержадміністрації, міліції та прокуратурі запев­няють, що до виборів готові. Комунальники також переко­нують, що очистять від льоду підходи до дільниць, аби у виборців не зникло бажання виходити голосувати.Вже 4 лютого окружні виборчі комісії отримають бюлетені. В облдержад­міністрації сподіваються, що цього разу не виникне таких проблем зі списками виборців, як були у пер­шому турі. Тоді через неякісні списки суди області прийняли 824 звернення від громадян.

Як повідомила начальник головного управління внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації Елеонора левицька, під час другого туру виборів на Черкащині працю­ватиме дев’ять спостерігачів з інших країн.

За словами начальника ГУ МВС Ук-раїни у Черкаській області Миколи лушпієнка, щоб уникнути фальсифі­кацій, міліція працюватиме на повну силу. Адже нині до правоохоронців надходить інформація про спроби купівлі голосів та про надмірну агіта­цію.

– Деякі агітатори приходять у школи і обіцяють у разі голосування за їхньо­го кандидата відремонтувати в нав­чальному закладі вікна. Такі випадки непоодинокі, – зазначив головний міліціонер області. – Таким агітато­рам слід роз’яснювати, що вони ри­зикують навіть притягатися до кримі­нальної відповідальністі.

Нагадаємо, що скористатися своїм законодавчим правом виборця чер­кащани можуть із 8­ої години ранку до 20­ої вечора 7 лютого.

Наталія ЗАЇКА

“Фронт змін” Черкащини у ІІ турі виборів Президента голосуватиме проти всіх

Розбудовувати в Черкаській області державницьку партію “Фронт змін” та готуватися до виборів у місцеві органи самоврядування – таке завдання поставила перед учасниками обласної партійної конференції голова черкаської обласної організації партії “Фронт змін” Юлія Воєвода

За словами голови черкаської обласної організації партії “Фронт змін” Юлії Воєводи, пар­тія та її лідер у цілому задоволені результатом голосування, особливо з огляду на адміністра­тивний тиск і «чорні» виборчі технології, ске­ровані проти Яценюка. Задоволені у черкась­кому “Фронті змін” і масштабною підтримкою черкащанами Арсенія Яценюка у першому турі виборів Президента.

– Невдовзі місцеві та парламентські вибори. Наш лідер — наймо­лодший з­поміж усіх

кандидатів, так що в нас усе ще попереду. Решта кандидатів — це вже минуле, — сказала Юлія Воєвода.

Зараз в обласного партійного осередку партії “Фронт змін” основним завданням є реєстрація міських та районних осередків — розбудова структу­ри; аналіз здобутків та недоліків роботи під час цих виборів, аналіз ро­боти в області. Окремо — підготовка до місце­вих виборів.

За словами Юлії Воє­води, на місцевих вибо­рах партія “Фронт змін”

має всі шанси здобути значно більшу підтримку черкащан та отримати вагоміші результати на виборах до рад усіх рів­нів у Черкаській області. Адже у партії немає старих облич, відомих за участю в інших політич­них проектах, так званих “політичних колобків”. І десятки тисяч черка­щан, які голосували за Яценюка, – голосували за зміни в країні, за нову Україну, за інших полі­тиків. Вони голосували себе, за своє майбутнє, – підкреслила Юлія Воєвода.

юрій ДУБРАВА

На партійній конфе­ренції обласного осе­редку партії “Фронт змін”, яка відбулася 29 січня, було під­тримано позицію лідера Арсенія Яце­нюка про непідтрим­ку у ІІ турі виборів Президента жодного з­поміж двох кан­дидатів. Юлія Воє­вода зазначила, що «Фронт змін» також підтримує і заклик про те, щоб у ІІ турі виборці, які віддали голоси за Арсенія Яценюка, проголосу­вали проти всіх.

Черкаська команда партії “Фронт змін”. В центрі – голова черкаської обласної

організації партії “Фронт змін” юлія Воєвода

фот

о з

архі

ву

Page 6: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 20106 об’єктив

Усі ми свідки того, як із кожним роком зростають можливості мобільних те­лефонів. Вони обростають фото­ і відеокамерами, mp3­плеєрами, диктофо­нами, веб­браузерами, GPS­навігаторами тощо. Створюється враження, що функція власне теле­фону в цих пристроях на­віть не основна: увімкну­ти відтворення музики чи зробити фотографію простіше і швидше, ніж подзвонити. Безсумнівно, можливості мобільних телефонів розширювати­муться і надалі. Як же визначити, куди спря­мується конструкторська дум­ка? Перше, що спадає на думку, – погана автономність. Розмі­ри телефонів зменшуються, а кількість функцій зростає. У результаті, для акумулятора за­лишається дедалі менше місця. Відповідно, ємність його також невелика і він здатен підтриму­вати роботу апарата протягом щонайбільше двох­трьох днів.

Друге, що хочеться поліпши­

ти, – екран. Надто він малень­кий. Для простого телефону його, звичайно, вистачає, але читати з нього книги, грати в ігри чи дивитися фільми вже незручно.

Третій кандидат на поліп­шення – клавіатура. Вводити інформацію на мобілці незруч­но, повільно і шкідливо. Навіть з’явилася специфічна хвороба – “синдром великого пальця”, що уражає SMS­аматорів.

А найбільша претензія до телефону та, що його потрібно тримати біля вуха, рукою. А їх у людини всього дві. Спробуйте поговорити по телефону, коли в обох руках у вас сумки.

Тож спробуємо сформулюва­ти вимоги до майбутнього теле­фону.

Отже, телефон повинен за­безпечувати:

• передачу інформації в без-дротових мережах GSM, WіFі, Bluetooth та ін.

• уведення/вивід звукової, графічної і відеоінформації високої якості; причому – оперативно і без вико-ристання рук;

• введення алфавітно-цифро-вої інформації;

• можливість підключення додаткових необов’язкових пристроїв: приймача GPS, кард-рідера, FM чи тБ-тюне-ра, відеопроектора, ігрового контролера, сканера відбитків пальців, медичних датчиків й ін.;

• можливість підключення до побутової аудіо-, відеоапара-тури і комп’ютерної техніки.

Зрозуміло, для нормальної ро­боти всього цього набору зна­добиться велика обчислюваль­на потужність, значний обсяг оперативної і довгострокової пам’яті та потужне джерело електроживлення.

Виявляється, такі варіанти давно існують. Наочний при­клад – персональний комп’ютер: на робочому столі знаходяться тільки пристрої введення ін­формації, а основна частина комп’ютера схована від очей.

За таким же принципом мож­на сконструювати і мобільний телефон. В основному блоці будуть міститися джерело жив­лення, інтерфейси, процесор, накопичувачі даних… З іншими

частинами блок буде зв’язаний безпровідним інтерфейсом.

Цікавий варіант, коли дисплей зблокований із гарнітурою. При цьому пристрій зовні буде схо­жий на звичайні сонцезахисні окуляри. Вже зараз існує кілька технологій виготовлення таких дисплеїв. У результаті можна буде переглядати інформацію на дисплеї без використання рук. З урахуванням того, що віртуаль­не зображення на такому екрані може мати величезний розмір і навіть бути тривимірним, а аудіо­гарнітура – стереофонічною чи квадрафонічною, одержуємо “домашній кінотеатр”. Та й для повного занурення у тривимірні ігри такий дисплей також цілком підійде. Ще одне застосування – на зображення реального світу можна буде накладати покажчи­ки, стрілочки тощо від навігацій­ної системи.

Додаткові можливості з’явля­ються, якщо в пристрої буде пара мініатюрних камер. Тоді можна віддавати зображення і звук іншій людині, щоб та по­дивилася на світ “чужими очи­ма”. Відеокамери можуть бути із трансфокатором – от вам відразу і бінокль! А якщо з мак­рорежимом – хоч і не мікроскоп, але потужне збільшувальне

скло точно. Крім того – матриці відеокамер чутливі до інфра­червоного діапазону. У звичай­них камерах цей діапазон спе­ціально забирають фільтрами, щоб зображення мало звичний для людського ока вигляд. Але якщо додати інфрачервоне під­свічування – одержимо прилад нічного бачення.

Де ж буде клавіатура? Вона може бути й віртуальною: її зоб­раження проектуватиметься на екран, а за допомогою сенсор­них рукавичок будуть фіксува­тися “натискання” на віртуальні клавіші. Напевно, задіюватимуть­ся й інші способи взаємодії – го­лосовий набір, вибір пунктів меню з допомогою відстеження рухів ока й ін. Всі ці технології іс­нують уже сьогодні – залишило­ся тільки звести їх докупи.

Новий пристрій буде постійно підключений до Інтернету. Тому на екрани­окуляри виводити­муться звичні піктограми: час, прогноз погоди, індикатор пош­ти, біржові зведення і багато чого іншого. Можливо, збудуться мрії батьків, і вони зможуть постійно спостерігати за тим, де зараз їхні діти і який стан їхнього здоров’я. А може, здійсняться чиїсь кош­мари, і на світ вони дивитимуться крізь рекламні банери.

Куди піти працюва­ти? Це пи­тання ак­туальне в

усі часи, для всіх і кожно­

го. Особливо в невеликому

місті, де, втім, нав­чальних закладів

та їх випускників багато, а під­приємства та

організації, які гідно можуть оцінити

здібності молодих людей, можна перелічити на пальцях.

Для сучасних студентів украй важливо знайти стабільний при­буток, який би і грошенят під­клав, і на навчальному процесі не позначився. Багато молодих людей вирішують цю дилему підробляючи кур’єрами, розпов­сюджувачами листівок, промо­утерами. Заняття ці зазвичай виснажливі і, як правило, мало­перспективні.

Та нещодавно в газетах і без­посередньо в навчальних закла­дах Черкас з’явилися оголошен­ня з привабливою пропозицією: «Ласкаво просимо до нашої ко­манди! Впевненість у собі, здат­ність вирішити будь­яке спірне питання, вміння переконувати – всі ці навички ви отримаєте вже в перші місяці роботи в Центрі

підтримки клієнтів Beeline».Ми вирішили поцікавитись,

що ж пропонує Beeline? Отже, читаємо: роботу в молодому і дружному колективі, гідну опла­ту праці, можливість професій­ного та особистісного розвитку.

Звучить заманливо, тож те­лефонуємо і записуємося на співбесіду. Приходимо в призна­чений час за вказаною адресою до call­центру. Перед нами вели­чезне комфортне приміщення, робочі місця з сучасною тех­нікою, молоді приємні хлопці і дівчата – оператори Центру. Як же вправно вони справляються з десятками програм, як упев­нено відповідають на запитання клієнтів, як професійно знахо­дять вихід із, здавалося б, най­складніших ситуацій. Виникає думка: «Невже і я так зможу?». А чому б і не спробувати?

Три тижні навчання пролеті­ли непомітно, і ось він, перший день самостійної роботи... Го­лос тремтить, пальці плутають кнопки... Та з кожним дзвінком, з кожним новим днем хвилюван­ня минає, натомість приходить упевненість і навіть гордість – від того, що ти є частиною великої стабільної компанії, її обличчям, а точніше, голосом. Гордість за те, що саме від тебе залежить досягнння основної і пріоритет­ної мети – залучення та збере­ження абонентів і підвищення рівня їхнього задоволення від наших послуг.

Гнучкий графік роботи допо­магає молоді мати досить віль­ного часу, і на відпочинок, і на

навчання. А згодом у молодих фахівців з’являється можливість кар’єрного росту. Люди швидко переходять з одного підрозді­лу в інший, допомагають один одному у вирішенні нестандар­тних питань, вчаться, ростуть. Набутий досвід полегшує спіл­кування з друзями, знайомими і навіть із незнайомими людьми, з якими доводиться стикатись. Численні тренінги та навчання з професійними тренерами дода­ють знань, навичок, умінь. І на­віть якщо хтось згодом вирішує спробувати себе в іншій ком­панії, перший серйозний досвід роботи у великій бізнес­струк­турі дає неоціненні переваги пе­ред іншими кандидатами.

Головне, про що варто пам’ятати, – на плечах кожного працівника Центру підтримки клієнтів лежить відповідальність не тільки за себе. Усвідомлен ня відповідальності за результат своєї роботи і розуміння того, наскільки від тебе залежить успіх компанії – своєрідний атестат зрілості кожного співробітника. І, звичай­но, перед кращими із кращих відкриваються перспективні можливості у великій міжнародній ком­панії.

Якщо вас зацікавила інформація, ви можете звернутися за кон­тактними данними: [email protected]

Світлана ДНІщЕНКО

твій вибір•

Робота в радість ДовідкаЦентр підтримки клієнтів

Вееline у Черкасах відкрився у березні

2008 року.

Оператор зв’язку Beeline надає

повний спектр пос­луг мобільного зв’язку

стандарту GSM 900/1800, фіксованої телефонії, між­народного і міжміського

зв’язку, передачі даних, доступу в Інтернет на базі бездротових і дротових рішень, включно з технологіями оптоволоконного доступу. Мобільна мережа Beeline побудована на найсучаснішому обладнанні, призначеному для ви­користання в 3G­мережах.

До групи компаній «Вимпелком» входять оператори зв’язку, що надають послуги голосової телефонії і передачі даних на основі широкого спектру техно­логій бездротового і фіксованого зв’язку, а також широкосмугового доступу в Інтернет. ВАТ «Вимпел­ком» здійснює операції в Росії, Казахстані, Україні, Таджикистані, Узбекистані, Грузії та Вірменії, а та­кож у В’єтнамі та Камбоджі – на території із загаль­ним населенням близько 340 млн. осіб.

технології•

Майбутнє мобільних телефонів

Page 7: Молодь Черкащини 06 2010

№6 7брейн-ринг

– петре Григоровичу, уваж-но слухав вас на прес-кон-ференції. Мені імпонує ваше бачення життя не тільки у Чорнобаївському районі, ви ґрунтовно орієнтуєтеся в політиці всієї України. А знає-те, на що я найбільше звернув увагу?

– Скажете.– Так от, я весь час аналізу-

вав тон вашої розповіді. Інто-нація то стишувалася майже до нуля, то піднімалася до максимуму.

– Це ви вже якось дуже ро­зумно. Але тепер я приймаю ваш тон розмови. Справді, за інтонацією можна визначити сутність людини. Ви вже сказа­ли, що моя особа вам імпонує.

– А тепер скажіть самі про себе.

– Як у кожного, незважаючи на походження, є день народ­ження, так у кожного є вороги.

– Та не у кожного! принай-мні так мені стверджували багато співрозмовників. Хоча в мене їх удосталь. Й існують вони не для того, щоб їх про-клинати, а, скажімо, для рів-новаги.

– І в цьому з вами погоджу­юсь. Коли людина не має воро­га, то чи не повертається вона до стану амеби.

– Отже, трішечки про ваших ворогів.

– Хіба трішки. Я їх згадую тоді, коли, вже не маючи жодно­го аргумента для критики мене, вони розпочинають досліджу­вати етимологію мого прізви­ща. Мовляв, Душейко – це від «душити». Але друзі мої, яких набагато більше, стверджують, що це – від «душі».

– От ми глибше заглянемо в душу петра Душейка.

– Із задоволенням. І в далекій юності цю душу я пустив напе­ред розуму. Йдеться про те, що вже у 21 рік я був учителем. А в школі мені були до вподоби вчителі добрі, душевні. Так от і я постав перед школярами пе­реконаним лібералом. А вже через півроку…

– Скажу, що сталося. Учні вже добиралися до шиї вчи-теля. Бо й у мене таке було. Але не про мене мова.

– Отут схвалюю ваш філо­софський підхід до нашої роз­мови. Бо інтонація таки суть людини виказує. Змінив я тон

викладання математики, інто­націю стосунків учителя і учня. І згодом 4 роки вчителювання і 9 років директорування у моєму голосі був присутній притиск.

– Який аж до крику дохо-див?

– Ні­ні, ні в якому разі, криком я ніколи нічого не брав. А уявіть, що у Верховній Раді народний депутат Душейко давай крича­ти. Що б сказали мої виборці, а я був мажоритарником. Хоча на крик народного депутата Мико­ли Поровського «ти не патріот!» – мені доводилося досить аргу­ментовано переконувати його, без його крику, що патріот Ук­раїни – це не обов’язково той, хто про це кричить. Досить сут­тю своєю любити свою держа­ву, любити свій народ.

– Хоча б невеличку його частинку – Чорнобаївський район.

– І з цим погоджуюсь. Це зов­сім не хутірський патріотизм, це самі корені патріотизму.

– Але у комуністичній ідео-логії патріотизм був дещо з іншим присмаком. Це загля-дати вгору, навіть заглядати у рот, який щось прорече зго-ри.

– Душейко таким ніколи не був. Уперше потрапив під при­ціл зверхників, коли задовго до розмов про голодомор сказав про це. Не мав права мовчати, бо батько, який тоді був хлопча­ком, показав могилу діда та ін­ших родичів, яких загнав на той світ людомор. Інший мій бунт – тільки на 30­річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні наду­мали згадати про солдатських вдів.

– Розумію ваш біль. Ці жін-ки у простенькій хустині, у куфайці, в кращому випадку – у “плюшці” та в кирзових чоботях, і винесли на своїх тендітних плечах і розруху, і процвітання.

– Так от, Душейко набагато раніше, коли головував у колго­спі, помітив цих жінок­трудяг, і як міг їм допомагав.

– А та країна, в якій “так вільно дихала людина”, зга-дувала про ту вдову, коли її синові виповнювалося 18 років. щоб забрати кровинку до армії.

– Але робилося це так уро­чисто та помпезно, що мати за­бувала про своє горе. З вашого

дозволу, заглибимося в історію. Давній Рим, давня Греція, та й вікінги і скіфи, коли повертали­ся з війни з перемогою, то за­войованим ділилися. І в першу чергу більша частка віддава­лася тій сім’ї, воїн із якої зали­шився на полі битви. У нас же цю історичну традицію зовсім перекреслили. У тієї влади був своєрідний підхід і до віншуван­ня переможців. Підносять мені документ, в якому список учас­ників Великої Вітчизняної війни і яких треба відзначити з нагоди Дня Перемоги. Всіх їх знав. Але чомусь прізвище дядька Олекси викреслили. Чому? Та, мовляв, він уже років три, як дружить з оковитою.

– Оце докотилися з комуніс-тичною пропагандою!

– Я б не сказав, що це причи­на. Це люди переплутали гріш­не з праведним. Дядько Олекса три роки був на передовій, ко­мандир взводу, 17 поранень, а вони про якусь горілку. Я на­поліг, і цьому ветеранові було вручено подарунок разом з усіма.

– Судячи з вашого погляду, переконуюся, що таку напо-легливість вам треба було де-монструвати не один раз.

– Справді. Коли прийшов молодим учителем, то відразу ж громадське доручення – го­лова місцевкому профспілки. А тут, якщо будеш справжнім, то за права членів профспілки треба було воювати. Ось такий приклад. Молода вчителька недоносила дитину до пологів. У зв’язку із поганим станом здоров’я лікарняного їй не ви­писують. На роботу вона фізич­но не може з’являтися. Прогул та й усе! Беру тодішні довідни­ки з медицини, із права і до­воджу районному начальству, що цій вчительці належать усі виплати за вагітність і пологи – а відповідно, і відпустка. Як тоді мене лаяли – де взявся той учитель. А виявляється, щоб показати радянський спосіб життя, заборонялося видавати

лікарняні листи саме за такої ситуації.

– Із ситуацій і складається наше життя. От петро Душей-ко після успішної кар’єри рап-том вирішив «піти в тінь».

– Обережніше з цією фразою. Краще сказати – після важкої травми вирішив передати спра­ву синам.

– про ваших синів теж доб-ре знають, не тільки на Чор-нобаївщині.

– Яка хата, такий тин, який батько – такий син! А в мене їх троє: Андрій, Олексій, Григорій. Вони справді знайшли своє міс­це в житті. Я ж їм завжди нага­дую: у цьому житті можна наслі­дити, а можна залишити гідний слід.

– І чи не тому сурма покли-кала петра Душейка у велику політику?

– А може, і тому! Років мені і багато, і не так багато. Вчи­телювання, директорування, депутатство, керівництво Чор­нобаївським районом дають мені всі підстави залишатися на своєму місці.

– За швидким ходом розмо-ви пропустили період голову-вання. Чи й тоді петро Душей-ко мав свою позицію, яка не подобалася зверхникам?

– А мав! Ще задовго до кін­ця XX століття голова Душейко вирішив розпаювати колгоспне добро. Ґрунтовно поставилися до списку, щоб нікого не пропус­тити при поділі – і розпаювали.

– А по голівці не поглади-ли?

– То й що! Хочу дещо сказати на користь колгоспів. Ленінсь­кий план колективізації був прогресивним і справедливим. Це вже пізніше держава влізла у ці структури і взяла гору над ними. Привчили селян до забут­тя самої суті колективного гос­подарства. Загалом добра ідея була спаплюжена.

– Мене теж дивувало і досі дивує, як так кооперативу, приватному підприємству диктувати показники і вима-

гати їх виконання. А тоді звіту-вати про трудові перемоги.

– Оце і хоче наше незалежне об’єднання сільгоспвиробників подолати. Поки що на терені Чорнобаївського району. Бо лю­дина прийшла у світ працювати в поті чола і мати з цього певний прибуток. А вже на тих, хто став біля керма, лежить обов’язок організувати людську працю і належно її винагородити.

– А яка ж винагорода доро-га Душейку, які роки зі свого життя вважаєте найвдаліши-ми?

– Із цього приводу майже притча: такий собі молодик на ім’я Віталій почав на пальцях загинати – у вас, мовляв, Петре Григоровичу, є висока посада, добротний будинок, автомобіль, а у мене… Я йому на те – все моє обміняю на твоє. А він: так у мене немає нічого. У тебе є най­дорожче – молодість, кажу я.

– ще наснажимо попереднє запитання: коли ж Душейко буває щасливим?

– Коли хочу і можу допомогти хоча б одній людині!

– А образити її хоча б ми-мохіть?

– Не хотілося б. А якщо таке й трапилося – то тоді тоді попере­ду безсонна ніч, а вранці…

– Іди сюди – буду вибачати-ся!

– Ні, я йду туди – і вибачаюся. Душейко може бути жорстким, але не жорстоким.

– А чи не доведеться виба-чатися за нинішній політич-ний крок?

– А хіба він такий незрозумі­лий? Мені здається, що кожен українець хоче нарешті поряд­ку для себе і в своїй державі. Такі демократичні засади, що досягти цього можна завдяки механізму виборів.

– Знайшлися такі, що дорі-кають: Чорнобаївський район проголосував не за ту, а за того.

– А я їм дякую за їхній вибір! Бо він їхній. І сподіваюся, що та­кий район буде не один.

У правому ку ті Ле о нід ТУ МЕН КО, 1947 р. н., жур на ліст

У ліво му куті Петро ДУшЕйКО,

1951 р. н., Київський державний університет імені Тараса шевченка, механіко­матема­

тичний факультет, почесний голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських

товаровиробників Чорнобаївського району», виконувач обов’язків керівника виборчої кам­

панії кандидата на пост Президента України Віктора Януковича, довірена особа

кандидата на пост Президента України Віктора Януковича

Душейко – не від слова «душити», а від «душі»

Page 8: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 20108

калейдоскоп

реклама

профорієнтир

Для когось робота це лише спосіб заробітку грошей, коли робочий графік роз­починається о восьмій чи дев’ятій ранку і завер­шується близько шостої вечора. Та є люди, для яких виконання службо­вих обов’язків – передусім заряд бадьорості, екстриму та неймовірного адреналіну. Цю думку власним прикладом мало не щодня підтверджують наші герої.

На «ти» з водною стихією«Екстремально, мокро й темно» – таки­ми словами характеризує свою роботу 29-річний водолаз Андрій Власенко.

– Вода – річ непередбачувана, – зізнається Андрій. – Тебе може занести течією, ризикуєш зачепитися за корч, а частенько вода така каламутна, що взагалі нічого не бачиш і дуже легко мо­жеш заблукати. Словом – постійний ви­кид адреналіну. Інколи, у темній воді, є ймовірність натрапити на потопельника. Тому часом серце стукає ой як сильно! Але все одно свою роботу змінювати не збираюся.

Під водою Андрій наплавав уже понад 80 годин, та каже, що цього замало.

– От якби годин із триста! Мабуть, вра­жень тоді було б іще більше

Але щоб такий адреналін не вийшов, як кажуть, боком, слід дотримуватися правил: передусім не спливати різко (бо можна поплатитися легенями, вухами) і в жодному разі – не панікувати!

Щоб навчитися так себе контролюва­ти, Андрій разом із колегами постійно

тренується та досліджує різні заглибини Дніпра. А ще хлопець і під час відпочин­ку занурюється у водні обійми.

– Дуже важко передати словами всю ту водну красу. Пригадую, колись плавав під водою і незчувся, як до мене підплив знайомий і так тихенько поплескав мене по плечу. Ото тоді я добряче перелякав­ся. Вже на березі моєму другові було не­переливки.

Андрій упевнений, що плаватиме все життя, адже не мислить себе без водно­го екстриму.

Альпінізм це діагнозЯкщо ви бачите чоловіків, які спуска­ються по стінах черкаських багатопо­верхівок, не лякайтеся і не поспішайте відразу викликати міліцію. Це, швидше за все, не вигадливі злодії, а промислові альпіністи, що виконують висотно­вер­холазні роботи. Утеплення фасадів багатоповерхівок, герметизація міжпа­нельних швів, малярні роботи на різних поверхах, закріплення кондиціонерів… Ось цим займаються промислові аль­піністи, адже техніка тут безсила.

– При цьому головне – чітко дотриму­ватися правил техніки безпеки та бути професіоналом у своїй справі, – роз­повідає альпініст із десятирічним ста-жем В’ячеслав полежайко. На даху багатоповерхівки необхідно знайти міцну опору і закріпити на ній мотузку. Обов’язкова умова – страховка. Склад­ність роботи залежить від того, яке за­вдання потрібно виконати. Наприклад, просто звіситися із дев’ятого поверху та утеплити стіни для справжнього про­

фі – це «дитячий садок», набагато екс­тремальніше – на промислових підпри­ємствах, де висота труб сягає не 30, а 130 метрів! До того ж часто трапляються складні конструкції із перешкодами.

Історично так склалося, що промисло­вий альпінізм привабливий для аль­піністів­спортсменів, адже це не лише тренування, а й спосіб заробити гроші. Тим часом не всі промислові альпіністи на дозвіллі займаються справжнім ске­лелазінням. Так чи інакше, а промисло­вий альпінізм – справді екстремальна професія! Це визнають навіть скелела­зи зі стажем. Адже потрібно не боятися висоти, та ще й вміти виконувати буді­вельні роботи. Сам В’ячеслав із самого дитинства займається альпінізмом. Ще хлопчаком він підкорив не одну гору, а по закінченні школи опанував і про­мисловий альпінізм. У Черкасах для В’ячеслава немає об’єктів, які б він не зміг підкорити.

– Це постійний адреналін, але аль­піністи до нього звикають. Тому про себе чітко можу сказати: альпінізм – діагноз! Я одержимий такою діяльністю, – захоп­лено хвалиться хло­пець.

В руках – чужі гроші, в очах – сувора пильністьВистачає екстриму і в роботі інкасаторів. Нести відповідаль­ність за великі суми грошей, захищати їх від злодіїв та й са­мому не спокуситися на такі купюри – з таким упорається не кожен. Але є й чи­мало таких чоловіків, для яких робота ін­касатором – то покликання. Серед таких екстремалів – Сергій Ковтун. 44­річний черкащанин інкасатором працює із 1996 року. Каска, озброєння, бронежилет і су­вара пильність – без цього не проходить жоден робочий день. Десь щось проґа­виш – потім сильно за це по платишся.

– Наша робота екстремальна не лише тим, що ми несемо цілковиту відпові­дальність за безпеку грошей, а й тим, що потрібно все виконувати за чітким

графіком. Ось зараз на дорогах лід, тре­ба їздити повільно, але як же тоді встиг­нути до банку? Тому розслаблятися ні на хвилину не можна.

Сергій не збирається полишати свою роботу. Такого висновку він остаточно дійшов після того, як кілька днів побув на пенсії.

– Не можу сидіти без діла. Не вистачає тих відчуттів, що на роботі.

«Робочий кабінет» на – висоті пташиного польотуЩоб ремонтувати високовольтні мережі, недостатньо знати лише електросправу, потрібно ще й не боятися висоти та вміти підніматися на металеві опори. Висота ж таких стовпів – від 16 до 40 метрів. Тому професію електромонтера обирає не кожен: як не крути, а це робота з підви­щеною небезпекою, особливо ж узимку, коли дроти обмерзають.

Але той, хто зважується на такий фах, ні дня потім не шкодує. Принаймні, так стверджує 58-річний Віталій Чемерис:

– На цій службі працюю із 1976 року. І ніколи не виникало бажан­ня полишити її. Хоча інколи бува­ло непереливки, і частенько ад­реналін зашкалював, та з роками до такого стану звикаєш. Якось ремонтував електромережу на Канівській ГЕС, що над Дніпром. Тоді страшнувато було, бо дивиш­ся вниз – а під тобою вирує вода. Не доведи Боже, зірватися! Але про такі речі тієї миті краще не думати, бо якщо розгубишся, не справишся з роботою.

Наталія ЗАЇКА

небуденна буденність•

На роботу – по адреналінКоли професія не лише цікава, а й по-справжньому екстремальна

Водолаз Андрій Власенко

промисловий альпініст В’ячеслав полежайко

Інкасатор Сергій Ковтун

електромонтер Віталій Чемерис

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

фот

о Ро

ман

а Ки

рея

Page 9: Молодь Черкащини 06 2010

№6 9людина і світ

калейдоскопре

клам

а

Так несподівано пролу­нав телефонний дзві­нок. У слухавці Лідія Фурса, знайома моєї мами, швидко говорила, схвильовано прохаючи:– Візьми відеокамеру, фотоапарат – усе, що маєш, і біжи до нас. Через п’ятнадцять хвилин тут буде людовіка Бамфі з італії, онука мого батька, про яку я тобі колись розповідала.

Людовіка-Людочка66 років лідія Фурса чекала звістку про бать-ка Олександра Миколайовича Чигрина. і ось нарешті ця зустріч з людовікою багато що роз’яснить. людовіка і раніше приїжджала на Україну, гостювала у подруги-заробітчанки Орисі іларіон з Чернівецької області. Її дядько Василь андрущак працює головою кельменець-кої райдержадміністрації, він і допоміг знайти за довідкою ту омріяну Чайківщину, що на Полтав-щині, звідки родом був дід людовіки, про яко-го вона постійно згадувала. надіслав запит на Оржицьку райдержадміністрацію. Відгукнулася надія куць, яка і розшукала доньку Олександа Чигрина – лідію. Це сталося три роки тому. Як же зраділа лідія Олександрівна цій звістці! Її серце завжди відчувало, що батько живий, не загинув на війні.

Біжу… і не встигаю. Бо перша мить зуст-річі вже відбулася. людовіка приїхала разом із нареченим Паулем і перекладачкою із києва Олександрою. Всі разом переглядають сімей-ний альбом.

– та я ж не сумніваюсь, що ти – наша, – про-мовляє до людовіки лідія Олександрівна, – ось поглянь: це – фото мого брата саші, а це – бать-ка. схожі, як дві краплі води. Ось тут батькові ледь за двадцять, якраз в армію призвали, а на фото, котре ти привезла – років шістдесят. Одна ж це людина. тільки тут він молодий, а там – в літах. ти ж кровиночка наша, це я зрозуміла в першу мить, як тебе побачила і обняла. і очі в тебе такі, як у мого батька, і ніс. та це й не див-но: онука схожа на свого дідуся.

і вмить племінниця людовіка стала для щас-ливої тітоньки людочкою, її наречений Паул – Пашею…

а потім ми домовилися відтворити й зафік-сувати на відеоплівці першу мить зустрічі. лю-довіка-людочка з Паулем-Пашею в шкарпетках (і справді, свої, без комплексів!) з квітами вибіг-ли за двері квартири:

– Заходьте! Зайшли, обнялися, кві-

ти подарували. Все, знято. От і пам’ять буде.

Українська вдачасіли за стіл. Як же так швидко лідія Олександ-рівна разом зі своїм чо-ловіком і сестрою ніною сергіївною все приготува-ли? Вона ж дізналася про приїзд людовіки лише кілька годин тому.

– людочко, розкажи про мого батька, про свою сім’ю.

– Мій дідусь помер у 2002 році, він тривалий час був прикутий до ліжка.

тяжка мовчанка…– але ж головне – він залишився живим піс-

ля війни, – промовила донька солдата, – він був живий, я відчувала це завжди.

Час від часу лідія Олександрівна ловила себе на думці, що обидві розуміють одна одну навіть без перекладача. Як виявилося, крім італійсь-кої, людовіка чудово володіє французькою, ні-мецькою, англійською мовами, почала вивчати українську і російську. Вона працює викладачем у Болонському університеті, займається нау-ковою роботою: досліджує проблеми заробіт-чанок-українок в італії, щоб привернути увагу влади і громадськості до їхніх потреб.

– Все-таки перейняла онука від дідуся ук-раїнську вдачу, – з гордість відзначила про себе щаслива тітонька, – хоч народилася в італії, але не забуває свої корені.

У багатьох країнах побувала людовіка, в тому числі і в канаді, раніше вона навіть не здогадувалася, що в торонто і Монреалі живуть діти лідії Олександрівни і Михайла івановича – її двоюрідні брати і сестра, а ще – шестеро племінників. тепер знатиме, що і там їй будуть раді.

лілія Олександрівна зателефонувала синові леоніду в торонто, щоб познайомити з людові-кою, двоюрідні брат і сестра розмовляли одне з одним англійською мовою. Одне стало зрозумі-ло: обоє дуже раді, схвильовані, зворушені.

Пошуки батькаа потім лідія Олександрівна розповіла своїй людовіці-людочці, як вона разом із братом Олександром, якого вже немає з нами, трива-лий час розшукувала однополчан свого батька. так хотілося дізнатися про долю рідної людини.

У далекому 1943 році її родина отримала лис-та, який сповіщав, що Олександр Миколайович Чигрин пропав безвісти під час взяття висоти

48 під каневом. У 1963 році зустрілася лідія Фурса з товаришем батька іваном Чайкою. Він розповів, що мало хто вцілів під час тих пекель-них боїв. ті, кому вдалося вижити, переправи-лись через дніпро, відступили до Золотоноші. Якщо й загинув батько – то повинна десь бути могилка! треба шукати далі. і тоді донька і син звернулися до архіву срср, а згодом їм надійш-ло повідомлення з військкомату, щоб вони туди з’явилися. а там, як згадує лідія Олександрівна, їх запитали: мовляв, навіщо їм ці пошуки, бо навіть якщо і знайдуть могилу, то чи буде лег-ше? Ці слова тяжким каменем упали в серце. Як можуть бути такими жорстокими і цинічними люди? і тоді Олександр Олександрович вирішив припинити пошуки.

Минуло скільки років відтоді, як отримали листа, що ні серед мертвих, ні серед живих батька немає. і ось ця зустріч.

Обнімає лідія Олександрівна свою племінни-цю, примовляючи: «наша ж ти, рідна кровиноч-ко».

Життєвими стежкамилідія Фурса народилася того року, коли бать-ка призвали на службу в армію. Війна застала його в Прибалтиці. і цей факт співпав: мама розповідала людовіці, що її дід саме в Прибал-тиці служив. там застала війна, звідти пішов на фронт. Потрапив до полону, йому вдалося втекти на волю. дістався разом із товаришем до рідного села. а вночі повідомили про обла-ву. сестра здогадалася заховати брата у бочку з квашеною капустою, а його товариша – в діжку з огірками. Фашисти штиком проткнули ногу, перевіряючи одну із бочок. товариш батька ні звуку не подав. так і врятувалися обоє. Потім вони дісталися до пункту збору, знову потра-пили до діючої армії. а сліди загубилися під каневом.

а далі лідія Олександрівна дізналася з роз-повіді людовіки, що її батько, отримав контузію, його підібрали німці… Як полонений потрапив до італії, врятувало те, що мав золоті руки. Він відбудовував мости. невдовзі познайомився з дівчиною-італійкою, на ній і оженився. Завжди згадував Україну, але боявся навіть голос про себе подати, бо знав, що його українська роди-на через цю звістку може дорого поплатитись: колишні полонені, котрі надсилали листи своїм рідним, як виявлялось потім, прирікали їх на концтабори, висилку. Боявся нашкодити пер-шій сім’ї. і весь час згадував своїх дітей – ліду і сашу, дружину, рідну Чайківщину. там, на хуторі Чигрині, заснованому ще прапрадідом, жили його родичі. де вони? Що з ними? і ро-зумів, що ніколи-ніколи їх не побачить.

Часи змінюються. Відкриваються двері перед людьми, народами. Олександрова італійська онука зустрілась з його українською донькою!

– Мені якось розповідала надія куць, яка добре знала всіх мешканців села, що у батька твого, діда Миколи Павловича, було три сини – Павло, Микола, Олександр (твій дід) і три доньки – Ганна, Уляна, Христина. і у його брата Якова Павловича теж шестеро дітей було… – і

лідія Олександрівна уважно дивиться на лю-довіку, а може, і їй щось розказував про свій рід дідусь.

– Я знаю, що сім’я була великою, – доповнює людовіка.– У Чигринів був... молен.

– так, я зрозуміла тебе – млин. і млини були, і воли, і коні, і сіялка, і молотарка… Хазяйнови-тий був увесь рід.

– Мені дід розповідав, що все це змушені були віддати…

– Час був такий. але твій прадід, не погод-жувався лишитися нажитого чесною працею. але його наймолодший син Олександр, твій дід, умовив це зробити. не варто тоді було гратися з вогнем, могли розстріляти чи в сибір вислати. така доля чекала тих, кого розкуркулювали.

– а що це означає?Поки перекладач Олександра шукала підхо-

дяще слово, лідія Олександрівна продовжувала розповідь:

– Відбулася колективізація. Ми зосталися тоді ні з чим, як і багато інших українських родин… Все забирали до колгоспу. Якось твій прадід по-бачив, як один із колгоспників так заганяв його коника, що той був ледве живий. «та я ж Богу на нього молився, а ти що робиш?» – гнівно крик-нув, а потім прийшов додому і повідомив, що забере коня з колгоспу. і знову твій дід умовив його не робити цього. Мудрим був, удруге роди-ну свою врятував…

У 1963 я побувала на Чайківщині. Бачила наші вітряки. Мене там зустрічало все село як дорогу гостю. Бабці вийшли, щоб поговорити зі мною, на хуторі всі були як рідні. а нині я чула, що вже й Чайківщини нашої немає. Землю зо-рали. От і все, що зосталось. а я одно думаю, а чи збереглися ті вітряки? і дня немає, щоб я не згадала про Чайківщину.

– Мій дідусь дуже сумував за Україною. і дітей своїх назвав сергієм і надією (це – моя мама).

а ще людовіка розповіла про те, як її дідусь завжди щось майстрував, навіть шити умів, і бу-динок він сам звів.

– Я це знаю, – посміхнулася лідія Олександ-рівна, – за що не візьметься – всьому дасть лад, так про нього розповідали всі, хто його знав, а я його так і не побачила.

«Тільки б побачити родичів...»лідія Фурса попрохала, щоб людовіка передала привіт мамі, всім родичам і запросила в гості, до Черкас. а дівчина зізналася, що мама дуже хвилювалася, коли дізналася, що донька їде на Україну, адже там так нестабільно, та й невідо-мо, як її зустрінуть українські родичі, чому вони так прагнуть цієї зустрічі?

– та мені нічого не треба, у нас все є, діти влаштовані, от тільки б ще побачити твою маму, дядька, це ж мої сестричка і братик, побачити б своїх племінників. так мрію познайомитися з вашою родиною, – зізналася лідія Фурса.

Швидко минули ці години довгожданої зуст-річі. Всі підхопилися. суєта. і знову тиша. лідія Олександрівна опустилася на стілець. Які почут-тя її охопили – про це знала лише вона. Все жит-тя промайнуло, все згадалось до найменших деталей. Вона таки знайшла батька. на столі дві фотографії: на одній – батькові літ двадцять, на другій – за шістдесят.

і знову буде чекання – людовіка обіцяла ще приїхати. а чи випаде зустріч із братом і сест-рою? так багато думок, що голова йде обертом. такі сценарії пише час від часу життя, що тільки диву даєшся.

людмила ДЖУлАЙ

сЦенарії життя•

Онука італійця допомогла черкащанці знайти батька

На фото, привезеному італійською онукою, Олександру Миколайовичу Чигрину вже близько 60 років

Олександру Чигрину ледь за 20 – щойно призваний в армію(фото початку 40-их років)

фот

о на

дані

гер

оям

и пу

блік

ації

Page 10: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 201010

рекл

ама

Погіршення здоров’я підростаючого поколін­ня останніми роками викликає дедалі більше занепокоєння фахівців. Протягом десяти років у Черкаській області, та й Україні загалом, значно зросла кількість хвороб ендокринної системи, кістково­м’язової тка­нини, опорно­рухового апарату, алергічних станів, захворювань системи кровообігу. За цей період, як стверд­жують фахівці, зросла і кількість психосоматич­них патологій. Значно поширшало і коло дітей та підлітків, паспортний вік яких, через аномалії розвитку, не збігається з біологічним.

Обережно зі спортом– У подібних ситуаціях фахівці покладають чималу надію на підвищення рухливої активності дітей та підлітків, – розповідає «Молодіжці» завідувач відді-лення лікувальної фізкульту-ри та спортивної медицини Черкаської обласної лікарні Володимир Голик. – Однак, у зв’язку з цим виникають нові проблеми. Скажімо, зростає ка­тегорія спортивних тренерів, які у гонитві за вихованням чем­піонів, нехтують гармонійним розвитком дітей, застосовуючи неадекватні тренувальні наван­таження.

Як наполягає Володимир Голик, тренери та вчителі фіз­культури повинні дбати про гармонійний розвиток дитини завдяки обраному виду спор­ту. При цьому їм слід врахову­вати віковий діапазон, рівень фізичного розвитку, статевого дозрівання, функціональних можливостей основних систем дитячого організму і його енер­гетичний потенціал.

– На сьогодні вченими дове­дено, що неадекватні фізичні навантаження підліткового періоду затримують розвиток

дитини, – розповідає Володи­мир Голик. – Постійні більш ніж десятигодинні тренування на тиждень можуть затримувати менструальний цикл у дівчат майже на півроку. У період під­літкового швидкого росту, коли спостерігається тимчасова не­відповідність між лінійним рос­том і накопиченням в організмі мінеральних речовин, особливо збільшується ризик зашкодити. Незавершене формування кіст­кової тканини призводить до того, що у спортсменів у зв’язку з перевантаженням часто ви­никають різні типи остеохонд­ропатій, які є протипоказанням до подальших занять спортом. Крім того, у деяких випадках стреси, пов’язані з перенаван­таженою фізичною діяльністю, викликають у юних спортсменів серйозні психологічні травми.

Як наголошує фахівець, ок­рім загальної оцінки здоров’я дитини, слід ще звертати увагу на прогнозування її стану в по­дальшому з урахуванням фак­торів ризику. А до них зарахо­вують: тяжкий перебіг вагітності чи пологів у матері; патологічну спадкову схильність; ускладнен­ня захворювань, перенесених у дитинстві; можливу побічну дію медичних препаратів, вико­ристаних при лікуванні.

Прислухайтесь до думки дитиниПеред тим, як здавати дитину до спортивної секції, потрібно зважити не лише на бажання­небажання дитини чи фінансові можливості батьків, а й на стан здоров’я дитини, її вік та фізіо­логічні задатки. Якщо дитину зарано віддати у секцію, то це згодом загрожує вадами роз­витку її організму та захворю­ваннями, навіть психічними.

Особливо ретельно слід ста­витись до контактних видів спорту (кікбоксинг, бокс), адже дитина, помилково обравши не той вид спорту, відчувати­ме не лише психологічний дис­комфорт, матиме комплекси меншовартості, а й ризикує отримати серйозні травми. Це одна із причин розробки нау­ковцями вікових груп допуску до спорту. Так повелось, що деякі батьки, слідуючи моді та слухаючи лозунги про здоро­вий спосіб життя, поспішають абикуди здати дитину. Проте не завжди спорт є синонімом до слова «здоров’я». Тут ліпше послуговуватися правилом “не знашкодь». Особливо серйозно цікавитися станом здоров’я ди­тини слід і при здачі її у секцію спортивної гімнастики. Тут тре­ба упевнитись – чи досяг ор­

ганізм дитини того рівня, коли зможе зносити навантаження саме з такого виду спорту.

Як розповідає Володимир Го­лик, у часи Радянського Союзу були унікальні спортсмени, які досягали найкращих резуль­татів і ставали чемпіонами у різ­них видах спорту. Проте ниніш­нє покоління набагато слабше, а тому сподіватися на такі ре­зультати, а тим паче вимагати їх від дітей – просто нереаль­

но. Лікар наголошує – серйоз­но займатися відразу кількома видами спорту не варто. Це, по­перше, величезні фізичні наван­таження на ще несформований організм. А по­друге, їх якось потрібно навчитися поєднувати з тими навантаженнями, які учні отримують на уроках фізкульту­ри у школі. До цього міксу слід додати ще й психологічний прес (враховуючи теперішню розмаї­ту шкільну програму). Хоча, слід

сказати, що не все так без­надійно. Є види спорту, яки­ми, за рахунок включення приблизно однакових еле­ментів, можна займатися па­ралельно. Але знову ж таки – без фанатизму. Це хокей і футбол, художня гімнастика і спортивні танці, баскетбол і волейбол. Унікальним видом спорту Володимир Голик

вважає плавання, яке дозво­ляє зміцнювати усі групи м’язів. Проте і тут треба бути уважним: окрім навантаження на всі групи м’язів, заняття у воді це велике випробування і для серцево­су­динної системи.

Фахівець впевнений, що при організації занять спортом у дитячому і підлітковому віці слід дотримуватися принципу: що молодші діти, то в більшій мірі повинні бути виражені елемен­ти спільної різнобічної фізичної підготовки. Потрібно не допус­кати одноманітного наванта­ження на будь­які групи м’язів, наприкінці заняття обов’язково проводити комплекс вправ ко­ригувального спрямування.

І ще одна порада від Воло­димира Голика: завжди варто прислухатися до уподобань та бажань дитини. Якщо бать­ки віддадуть сина чи доньку у спортивну секцію, не спитав­ши їхньої думки, то навіть при відмінній фізичній формі ди­тини дорослим навряд чи слід розраховувати на її хороші ре­зультати.

Здоров’я «страждає» від спорту?Обираючи дитині спортивну секцію, слід керуватися правилом «не зашкодь»

Терміни допуску до занять в ДЮСШ з різних видів спорту:

• плавання, спортивна гімнастика – 7-8 років,• стрибки у воду, лижний спорт – 9-10 років, • художня гімнастика, бадмінтон – 10-11 років,• футбол, легка атлетика – 10-12 років,• акробатика, спортивні ігри, водне поло, стрільба з лука – 11-12 років,• боротьба класична і вільна, самбо, фехтування, стрільба – 12-13 років,• бокс – 12-14 років,• велосипедний спорт – 12-14 років,• важка атлетика – 14-15 років.

Олена БЕРЕСТЕНКО, фото автора

Володимир Голик

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

не хворіємо

Page 11: Молодь Черкащини 06 2010

№6 11черкаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

АВолейбол. Чоловіки. Суперліга

М Команда I В п С/п О

1 локомотив Харків 18 14 4 48:20 432 кримсода 18 13 5 40:23 393 Будівельник-динамо 18 13 5 44:29 364 ІмпексагроСпорт 16 9 7 33:26 275 Юракадемія 16 8 8 30:30 246 сдЮсШ-Міцний горішок 18 3 15 17:40 117 Факел 16 0 16 3:42 -2

Х тур (30-31 січня)локомотив Харків – кримсода 3:0,2:3 Юракадемія – ІмпексагроСпорт 3:0,3:1 сдЮсШ-Міцний горішок – Будівельник-динамо 2:3,3:1

Баскетбол. Чоловіки. Вища лігастаном на 25.01.2010

М Команда I В п О

1 Черкаські Мавпи 18 18 0 362 авантаж-Політехнік 16 11 5 273 динамо 18 8 10 264 ктУ 16 9 7 255 севастополь 18 6 12 246 коксохім-сталь 18 0 18 18

Знай наших•

Наймолодшим чемпіоном України з дартсу став черкащанинФінал першості України 2009 року з класичного дартсу минулих вихідних проходив у Черкасах. До нашого міста з’їхалися найкращі дартсмени з Кривого Рогу, Львова, Луцька, Харкова, Ужгорода, До­нецька. П’ятнадцятеро осіб пред­ставляли нашу область.Загалом у фіналі взяло участь 50 осіб, серед яких були як профі, так і початківці. Протягом двох днів жінки та чоловіки вправно кидали дротики. Точилася запекла боротьба, бо ко­жен хотів стати найкращим дартсменом.

Та в результаті фортуна посміхнулася черка­щанам, притому, як у жіночій, так і чоловічій лізі. Вже третій рік поспіль серед жінок пере­магає Віталіна Моісєєнко. Срібло дісталося харків’янці Зої Новіковій. Третє місце посіла теж черкащанка – Катерина Спекторенко.

Найкращі результати у чоловічій лізі показав 18­річний черкащанин Артем Усік. За перше місце він змагався із багаторазовим чемпіо­ном з дартсу киянином Вадимом Лєдєньовим. Відтак перемога дісталася нашому Артему. Це цілком заслужена нагорода, бо ж у дартс він грає ще з самого дитинства. Таким чином, Артем Усік став наймолодшим чемпіоном з дартсу в Україні. А професіонал Вадим Лєдє­ньов посів друге місце. Бронзу виграв дарт­смен із Кривого Рогу Едуард Невінчаний.

Наталія ЗАЇКА

кульова стрільба•

До фіналу потрапили четвероУ Львові відбувся Кубок України зі стрільби з пневматичної зброї серед дорослих та юна­ків і дівчат, молодших 17 років. Ці змагання стали успішними для чотирьох гвинтівочни­ків із Черкас.

До фіналу Кубка потрапили три черкащанки. Серед до­рослих Тетяна Тарасенко стала сьомою, лише одним оч­ком поступившись Дарині Шаріповій, яка посіла IV місце. А Богдана Барило стала шостою серед дівчат, уперше виконавши норматив майстра спорту. Наш Сергій Куліш став другим призером кубкових змагань – як серед до­рослих, так і серед юнаків. Він разом із Дариною Шарі­повою на тренувальному зборі збірної України нині го­тується до чемпіонату Європи в Норвегії.

інваспорт•

Успіх на французьких трасахУ французькому місті Бессан завершився етап Кубка світу із зимових видів спорту серед спортсменів з ураженням опорно­ру­хового апарату.Черкащину на цих змаганнях представляв майстер спорту Григорій Вовчинський, який уперше в історії чер­каського спорту досяг таких вагомих результатів саме у зимових видах спорту. Наш земляк посів два другі місця (у біатлоні на дистанції 12,5 км і лижних гонках на 10 км) та одне третє (біатлон – 7,5 км).

У березні Григорій Вовчинський візьме участь у X зи­мових Параолімпійських іграх у Канаді.

баскетбол. вища ліга•

Переможна серія триваєЧергові перемоги в чем­піонаті України здобули баскетболісти «Черкаських Мавп». У передостанньому турі першого етапу вони впевнено розібралися з кри­ворізьким «КТУ» – 101:64 і 78:52.На початку першого поєдинку «КТУ» мав непоганий вигляд. Гості вміло захищалися, і до середини другої чверті на табло була рівно­вага в рахунку. А потім у матчі на­став перелом. Початком кінця для криворіжців став п’ятий фол Ва­лерія Савіна. Замінити основного центрового, який доволі успішно протистояв «великим» господарям у трьохсекундній зоні, так ніхто і не зумів. Наприкінці першої половини матчу основа гостей підсіла фізич­но, а молодь «КТУ», яка виходила з лавки запасних, не зуміла втрима­ти Зозулю і партнерів. Тож на вели­ку перерву «Мавпи» пішли з досить комфортною перевагою – 48:38.

У другій половині матчу на май­данчику була лише одна команда – «Черкаські Мавпи». Вона плано­мірно, крок за кроком, збільшувала

свій відрив. Не хотіла погоджува­тися з розгромним рахунком лише пара захисників «КТУ» – Нетреба та Жук. Останній зумів назбирати 29 очок та виконати 5 підбирань. Відзначимо стовідсоткову реаліза­цію Юрія Зозулі. Капітан черкаської команди забив усі свої шість кидків із гри та два штрафні, що допо­могло йому здобути 17 пунктів. На одне очко менше набрав центровий «Мавп» Віталій Близнюк.

І в другому матчі «Черкась­кі Мавпи» святкували перемогу із солідною різницею в рахунку, довівши свою безпрогашну серію до 18­ти поєдинків поспіль. Причо­му команда Володимира Холопова цього разу пропустила найменшу в сезоні кількість очок на своєму майданчику. Традиційно потужний захист черкащан дозволив гостям забити із середньої дистанції лише сім разів. У результаті за першу по­ловину гри «КТУ» здобув тільки 19 очок – 35:19.

Результативність «Черкаських Мавп» також була далекою від іде­альної, та суперник цього дня да­вав можливість черкащанам навіть не догравати комбінації та припус­катися банальних втрат, яких під кінець гри назбиралось 11.

Помаранчево­чорні за традицією оформили свою перемогу ще за­довго до фінальної сирени. Відразу

шестеро гравців команди набра­ли 8 і більше пунктів. А найбіль­ше в цьому матчі «наколотив» Сергій Копил, якому підкорився дабл­дабл –14 очок та 11 підби­рань.

Останні матчі першого етапу «Черкаські Мавпи» зіграють 5­6 лютого в Харкові з «Політехніком».

Фехтування•

Додому – з медалямиУ Києві відбувся чемпіо­нат України з фехтування на шаблях серед кадетів (спортсмени 17 років і молодші). Досить успішно виступили на цих змаган­нях представники Черкас.В особистому заліку серед дівчат наша Марина Семенько посіла II місце, поступившись у фіналі Ма­рині Комащук із Нетішина Хмель­ницької області. Ще одна чер­кащанка Анастасія Єрмолович завершила турнір із третім ре­зультатом. Обидві наші землячки включені до складу кадетської збірної України. У турнірі юнаків черкасець Роман Сидоренко (він також входить до збірної України) виборов срібло, програвши вирі­шальний поєдинок киянину Дмит­рові Раскосову.

У командному заліку черкаські збірні юнаків і дівчат фінішували другими, поступившись у фіналі спортсменам із Нетішина.

Найближчих вихідних наші фех­тувальники візьмуть участь у Кубку Європи в Лондоні.

Фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Центровий “Черкаських Мавп” Віталій Близнюк (№12) був повновладним господарем під кільцем

У дартсі черкащани серед найкращих

Page 12: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 201012 добрі поради

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

рекл

ама

господареві •на Замітку

Поради домашніх майстрів– для нанесення клею (ПВа, столярного та ін.)

зручний “пензлик”– на корпус використа-ної кулькової ручки чи фломастера треба натягнути відрізок гумової трубки чи ПВХ кембрика. Після роботи мити не треба – засо-хлий клей легко знімається рукою.

– для щільного прикочування поверхонь, що склеюються (наприклад, пластик + фанера) можна використовувати гумовий валик, застосовуваний для прикочування фотогра-фій при глянцюванні, чи будівельний валик, застосовуваний для наклейки шпалер.

– Часто будівельники залишають після себе двері, що самі зачиняються. для фіксування дверей у відчиненому положенні треба до нижньої крайки дверей і на плінтусі прикрі-пити “липучку”, як у взутті.

– не викидайте корпуси використаних кулько-вих ручок чи фломастерів – із них виходять чудові ручки для надфілів. При необхідності внутрішній простір такої ручки заливають епоксидною смолою чи використовують дерев’яну пробочку.

– При виготовленні виробів з фанери, що піддаються впливу вологи, торці фанерних деталей треба промастити клеєм ПВа – утво-риться надійна захисна плівка.

– У зовнішньому термометрі пластмасові деталі піддаються атмосферним впливам (сонце, волога), тобто через рік-два пластмаса старіє і руйнується, хоча термометр практично придатний. треба взяти дві смужки шкіри, вирізавши їх зі старого взуття, намочити, обернути навколо скляного корпусу термо-метра і обережно прибити цвяхами. Після висихання шкіра щільно обтисне термометр.

– на ніжки стільців чи табуреток можна на-клеїти шматочки ворсоніту чи повсті – тепер шуму при їхньому пересуванні по підлозі не буде.

– Щоб висувні шухляди столу легко рухалися, напрямні треба промастити парафіновою свічею.

– Щоб відкрутити присохлий ковпачок на пля-шечці з ліками (фарбою, клеєм тощо), треба взяти дві смужки наждакового паперу. Одну обернути навколо ковпачка, другу – навколо корпусу. невелике зусилля – і проблема вирішена.

– для змащення скрипучих дверей (при відсут-ності машинного мастила) можна використо-вувати товчений графіт грифеля олівця (кра-ще м’якого – М, 2M). Олію не застосовувати! Вона засихає, і ефект нижче середнього.

– для ремонту стиків батареї опалення, що протікають, можна застосувати силікатний клей. нешироку смужку марлі чи бинта (10-15 мм) обернути навколо місця, що прокапує, і промастити клеєм. Потім ще кілька обертів і знову промастити. клей швидко висохне від температури.

– При ремонті вікон, дверей (особливо вхідних) стики між стіною і коробкою можна заповни-ти пінопластом від упаковки холодильника чи телевізора (якщо немає монтажної піни). Звуко- і теплоізоляція істотно покращаться.

– У ролі “похідної” щітки для одягу можна вико-ристовувати невеликий шматочок поролону. Знімає навіть наелектризовані ворсинки, що “не під силу” звичайній щітці.

– для “доставки” клею у важкодоступні місця можна застосувати одноразовий шприц. Замість голки треба натягнути тонку гумову трубку.

сам собі хімік•

Як видалити непотрібні написи і печаткиВи поставили напис чи печатку на папері і вам треба її видалити? Немає нічого прості­шого.1. Для виготовлення рідини береться 70%­ий оцтовий концентрат (близько однієї чайної ложки) і невелика кількість марганцівки в кристалічному вигляді (на кін­чику ножа). Все змішується. Рідина готова до видален­ня напису. Під аркуш, з якого ви хочете видалити напис чи помарку, підкладаєте чистий білий папір. Берете пензлик (що м’якші і тонші його ворсинки, то краще), занурюєте в приготовлену рідину і починаєте проводи­ти цим пензликом по напису доти, поки він не зникне.

У цьому місці папір набуває коричневого відтінку. Позбав­теся його шматочком вати, змоченим у перекисі водню.

Потім ділянку змоченого аркуша необхідно пропра­сувати теплою праскою. Для цього підстеляють м’яку матерію, на неї кладуть чистий білий аркуш паперу, а на нього – аркуш, із якого видалили напис, і пропра­совують праскою. (Поверхня праски має бути чистою. Якщо ні, тоді на мокрий аркуш зверху кладуть чистий білий аркуш і пропрасовують).

Примітка. Таким способом найкраще напис вида­ляється з тонких аркушів. Для видалення з товстих, щільних аркушів доцільніше скористатися заточеним сірником замість пензлика. На заточений кінчик на­мотують маленький шматочок вати (таких “пензликів” виготовляють кілька, оскільки вони швидко виходять з ладу). Змочують їх у рідині й акуратно поступально­поворотним рухом по напису обводять його. Все далі виконується аналогічно.

2. Mожна спробувати видалити пасту за допомо­гою ацетону, спирту, бензину чи інших органіч­них розчинників, нанесених у дуже невеликій кількості на сірник, обмотаний ватою. Поперед­ньо треба обов’язково перевірити, як реагує на

таку обробку папір (він може знебарв­люватися чи змінювати колір).

домашня екологія•

Небезпека у подушці?

Сьогодні важко знайти людину, яка хоча б інколи не відчувала голо­вного болю, не вставала зранку із нежитем, не страждала від алергії. Значну частину життя ми проводи­мо уві сні, отож «здорові» подушка та ковдра мають велике значенння не лише для гарного відпочинку, але й для самопочуття.Як показує практика, кожен п’ятий українець спить на подушці, якій чверть століття. Саме в подушках живуть пір’яні кліщі та кліщ де­модексу, які є найвідомішими провокаторами алергії, екземи та захворювань на астму. В середньому, в одній подушці оселяється до мільйона кліщів, кожен з яких протягом свого життя відкладає до трьохсот яєць та залишає по собі відходи, що в 200 разів перевищують його власну вагу. Саме цим доводиться дихати кожному з нас 6­8 годин щоночі. Не дивно, що зранку багато хто прокидається з головним болем або закладеним носом. Тому дбати про чистоту подушок та ковдр потрібно не менше, ніж про чистоту постільної білизни.

Оздоровити бабусину подушку досить легко та недорого. На допомогу в цій справі приходять сучасні хімчистки, що мають у своєму арсе­налі найефективніші технології чищення пуху і пір’я. Одразу після того, як пір’я потрапляє в машину, комп’ютер відмітає у відходи сміття, поломане та стерте пір’я, різноманітні сторонні предмети. А серед них чого тільки не трапляєть­ся – голки, клубки ниток, курячі лапи, копійки, цвяхи, навіть ножиці! Потім пір’я протягом 40 хвилин обробляється парою, температура якої сягає 140 градусів. Наприкінці пір’я додатково може бути продезінфіковане кварцевою лам­пою. Це особливо важливо, коли потрібно „оз­доровити” подушку після вашого грипування чи ангіни, або ж якщо на ній спала стороння людина. Після цього пір’я остаточно просу­шується гарячим потужним струменем повітря і засипається в напірник. Він обов’язково має бути новим, інакше втрачається весь сенс чис­тки подушки.

Вирішивши почистити подушку, радимо вам не поспішати, гарно вивчити питання, детальніше дізнатися про технологію чистки, яку пропонує та чи інша фірма, ретельно зважити всі „за” та „проти”. Адже важливо, щоб вам не просто пе­ресипали пух зі старого напірника в новий, а дійсно почистили, продезінфікували та повер­нули чисту, і головне здорову, подушку.

Зазвичай, спеціалісти рекомендують чистити подушки хоча б один раз на 3 роки. Але це пот­рібно робити й частіше, якщо хтось із сім’ї пе­рехворів на інфекційну недугу або ж страждає на алергію. Потурбуйтесь про своє здоров’я, бо воно того варте!

леся САВЧУК

рекл

ама

Page 13: Молодь Черкащини 06 2010

№6 13

Зимовий раціон має трохи відрізнятися від літнього. Це викликано тим, що в холодний час року наш організм одер­жує набагато менше соняч­ного світла, отже, необхідно чимось заміняти так потрібні нам світло і тепло.

Що ж робити, щоб підвищити імунітет і настрій? Насправді нічого складно­го. Основа нашої життєдіяльності – харчування. От ми і будемо харчу­ватися правильно, а саме – так, як від нас вимагають холоди.

Дієта – друг імунітетуВажлива умова зимової дієти – до­статнє споживання білків. У білках містяться амінокислоти, які синте­зують імуноглобуліни, а це дає можливість і сили протистояти інфекції. Пам’ятайте: взимку не­обхідно з’їдати щодня не менше 100 г білкової їжі – це значить, що на вашому столі має бути достатня кількість м’яса, риби, грибів, яєць, бобових. Не менш важливі для нас і жири. Вони серйозно зміцнюють імун­ну систему. Вживайте сало, олію, верш­кове масло, причому не думайте, що ви відразу розтовстієте: адже досить з’їдати 25­30 г жирів на день.

Які продукти вибрати?Узимку не можна голодувати. Навіть якщо дуже хочеться схуднути. Вибір “зимових” продуктів досить широкий, ви можете створити самі для себе зба­лансовану дієту, керуючись необхідніс­тю і своїм смаком.

Вибираємо білки. Корисно їсти не­жирне м’ясо, печінку, рибу (краще морську), морепродукти, сою, квасо­лю, горох, боби, гриби, молочні про­дукти.

Вибираємо жири. Крім перерахова­них вище сала й олії, намагайтеся їсти насіння і горіхи, щодня хоча б потроху.

Вибираємо фрукти. Найкращі взим­ку апельсини, мандарини, лимони, гранати, банани, ківі і яблука. До речі, в яблуках міститься приблизно такий же набір вітамінів і мікроелементів, як і в апельсинах. Не забувайте про сухо­фрукти: курагу, фініки, інжир, родзин­ки, чорнослив – їх можна їсти сирими, а можна зварити смачний компот.

Вибираємо овочі. Зрозуміло, що на першому місці – цибуля і часник. Однак не менш корисні й інші овочі: капуста (свіжа і квашена), гарбуз, морква, редь­ка, буряк... Не забувайте про зелень: купуйте щодня по невеликому пучку

п е т ­рушки, кропу, селери чи зеленого са­лату.

Напої і приправи. Крім звичайних чаю і кави, намагайтеся щодня пити свіжовитиснені соки з цитрусових, від­вар шипшини, цикорієвий напій. У чай додавайте відвари трав, мед, лимон. А серед приправ провідні позиції займа­ють хрін, гірчиця, імбир.

Від чого варто відмовитися?Ми всі дуже любимо шоколад, тістеч­ка, торти і печиво. Авжеж, них умить кращає настрій. І все­таки від тісте­чок і тортиків доведеться відмовити­ся! Рішуче! Чим підняти тонус? Тими ж апельсинами. Крім того, рівень се­ротоніну (“гормона радості”) у крові добре підвищують інші фрукти й овочі “сонячних” кольорів: жовтогаряча мор­квина і мандарин, червоний і жовтий болгарський перець, яскраві яблука... Що стосується напоїв, скажемо рішуче “ні” солодким газованим напоям, міц­ній каві, сокам із порошків, алкоголю. До речі, відмова від цих напоїв і влітку не зашкодить...

Чого ми досягнемо?Якщо ви всю зиму дотримуватимете­ся збалансованої дієти, заснованої на наших порадах, то збагатите організм

рослинною клітковиною. Це допоможе очиститися від усьо­го зайвого, адже клітковина служить своєрідною “мітлою” для кишечника. “Прогнавши” зі свого столу солодкі і жирні борошняні вироби, ви знизи­те кількість щодня вживаних калорій. “Оселивши” у своїй

кухні рослинні жири, насіння і горіхи, ви забезпечите ор­ганізм вітаміном Е. Відмовив­шись від міцної кави і спиртних

напоїв, ви посприяєте гарній роботі шлунково­кишкового тракту і впорядкуєте свою нервову систему – все це значно зміцнить імунітет і подарує гарний настрій.

Дещо про режим харчування взимку

У холодні місяці постарайте­ся їсти частіше. Бажано 4­5

разів на день. Якщо ви їсти­мете часто, але потроху, можна не хвилюватися про придбання

зайвих кілограмів. Тим часом організм буде забезпечений усіма не­обхідними енергетичними запасами. Особливо важливий повноцінний сні­данок. Насправді каші, які є ідеаль­ним варіантом сніданку, бувають дуже смачними. Не вірите? Не любите? Спробуйте!

Вівсянка з медом, родзинками, горіха­ми, тертим яблуком і молоком готується буквально п’ять хвилин, пережовується трохи довше (головне – ретельно), а ко­ристі від неї дуже багато.

Яєчня? Дуже добре. Ця страва наси­тить вас калоріями і працездатністю, допоможе протриматися до наступно­го прийому їжі. Особливо корисна яєч­ня зі смаженими помідорами. Головне, пам’ятайте про норму – не більше 4­ох яєць на тиждень. А ще краще – пере­ходьте на перепелині. Непогано також поставити в мікрохвильову піч кілька шматочків хліба з маслом, помідором і сиром. Доповнити це меню можете на свій смак.

Вечеряти намагайтеся не пізніше 19­ої години. Дуже корисно випивати на ніч склянку кефіру чи з’їсти яблуко.

Якщо відчуєте перші ознаки грипу чи застуди – зберіться із силами і зваріть курку. Гарячий курячий бульйон із час­ником і зеленню врятує вас від непри­ємностей. А на ніч заваріть у термосі окропом жменю ягід шипшини – вранці ви одержите чудовий стимулювальний і підбадьорливий засіб.

готуємо легко•

Яйця з помідорами заливніЯйця 2 шт., помідори 100 г, овочі варені і зелень 120 г, желе м’ясне 100 г, заправка салатна із соусом майонез 40 г.У конусоподібній формі зробити со­рочку зі світлого м’ясного желе. Дно форми прикрасити гілочками зелені петрушки, покласти ще верхівки, зрі­зані з холодних зварених круто яєць, залити невеликою кількістю желе. На напівзастигле желе покласти один ряд кружалець яскраво­черво­них помідорів товщиною 0,5 см, зно­ву залити желе, потім викласти шар варених яєць, нарізаних кружальця­ми такої ж товщини, знову залити желе і т.д., поки форма не буде за­повнена. Останній шар залити желе із зеленню.

Охолоджений холодець викласти на кругле блюдо, гарнірувати овочами і зеленню. Окремо подати в соуснику салатну заправку, змішану із соусом майонез у рівних кількостях.

Суп із салаки з картоплеюСалака 300 г, картопля 5­6 шт., цибуля 1 шт., вершкове масло 1 ч. л., сметана 2 ст. л., сіль, перець, лавровий листПідготовлену салаку нарізаємо і ва­римо. Потім виймаємо готову рибу, відокремлюємо від кісток, процід­жуємо бульйон, кладемо в нього картоплю і варимо до напівготов­ності. Подаємо зі сметаною.

Представники Аме­риканської діабетич­ної асоціації склали список продуктів, які мають обов’язково бути в раціоні кожної людини в 2010 році.Фахівці в галузі дієтології радять їсти в цьому році у першу чергу крупи. Так, ос­

новний раціон має склада­тися зі страв, приготовле­них із використанням жита, ячменю, гречки чи рису.

Потрібно регулярно вжи­вати рибу, особливо лосось і форель. У невеликих до­зах корисні соєві продукти. Овочі і фрукти також важ­ливі.

Що стосується напоїв, то перевагу краще віддати зе­леному чаю.

Ці поради збігаються з рекомендаціями відомого американського дієтолога, який порадив усім, хто хоче харчуватися правильно в новому 2010 році, перейти на середземноморську діє­

ту. Тобто вживати більше злаків, риби, свіжих фруктів та овочів.

на Часі•

Зимова дієта: що їсти і чого уникати

Салат із чорносливу200 г чорносливу, 1 склянка очищених горіхів, 1 зубчик часнику, 250 г майонезу, 1 ч. л. цукру, лимонний сік, зелень петрушки і сіль на смак.Чорнослив добре вимити і залити хо­лодною кип’яченою водою на добу, щоб він набряк і з нього легко вий­малися кісточки (води налити стіль­ки, щоб вона злегка покривала чор­нослив). Коли він розм’якне, вийняти з ягід кісточки. Ягоди розкласти на рушник, щоб вони просохли. Горіхи і часник стовкти в ступці так, щоб вийшла однорідна масляниста маса. Викласти її в мисочку, посолити і, ре­тельно розтираючи, влити поступово лимонний сік чи розведену лимонну кислоту. Розтирати доти, поки маса не побіліє. Кожну ягоду чорносливу нафарширувати горіховою масою, покласти в скляну салатницю, зали­ти майонезом, розтертим із цукром. Зверху посипати подрібненою зе­ленню петрушки.

на Замітку•

Чим харчуватися в 2010 році

на закускуС

тор

інку

під

готу

ва

ла

Ір

ина

ІВ

АН

ЕН

КО

Page 14: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 201014

Тридцятирічний дрібний підприємець П., можли­во, ніколи б не вступив у злочинну змову з таким же дрібним підприємцем Л., якби їхні торговель­ні точки не стояли на Кривалівському ринку зовсім поруч, пропоную­чи покупцям однаковий товар: імпортне чоловіче і жіноче взуття. Оскільки коштувало воно дорого, то продати дві­три пари за день вважалося неа­биякою удачею. З прихо­дом фінансової кризи по­пит геть упав до нульової позначки. Але не це було найстрашнішим: зовсім припинилося валютне кредитування, яке дозво­ляло підприємцям купу­вати за «бугром» взуття, щоб потім реалізовувати його на ринку в Черка­сах. У зв’язку зі згаданою кризою обидва повисли «на гачку» у банків: П. взяв доларовий кредит на купівлю квартири; Л. оформив такий же кре­дит на придбання авто­мобіля «Ніссан­ Класик». Банківські цербери попередили: якщо гроші не будуть вчасно повернуті, обом позичальни­кам доведеться розпрощатися з квартирою і автомобілем. Інші приватники, які опинилися у схожих ситуаціях, шукали шля­хи виходу з них (зрозуміло, не порушуючи при цьому закон і норми людського співжиття). Тим часом, як громадяни П. і Л., зліплені зовсім з іншого тіс­та, вирішувати проблему, як і всі, не захотіли. Старший при­ятель похвалився молодшому, що в нього є обріз мисливської рушниці, який за бажання мож­на використати для добуван­ня грошових знаків у набагато легший спосіб, аніж днями си­дячи на ринку. Той, кому була адресована ця пропозиція, дов­го не вагався і ствердно кивнув головою. Об’єктом розбійного нападу дружки обрали магазин, розташований у Руській Поляні. Вибір виявився не випадковим: у магазині працювала мати влас­ника травматичної зброї. Від неї П. мав достеменну інформацію, коли магазин відкривається і за­кривається, скільки приблизно покупців у ньому буває, яка сума щоденної виручки, о котрій при­їздить автомобіль з інкасатором. Останнє повідомлення мало першочергове значення, оскіль­ки лише дурень наважився б увірватися до магазину, в якому цієї миті за прилавком його рідна мати. Зданою виручкою вони за­планували заволодіти поза ме­жами магазину, взявши «на гоп­стоп» автомобіль інкасатора.

ПЕРШИЙ КУШП. і Л. знали, на що йдуть, а тому присвятили підготовці до пограбування цілий місяць. Ними були враховані наймен­ші деталі, зокрема, за скільки метрів від магазину зупиняєть­ся автомобіль, скільки часу ін­касатор перебуває всередині магазину, наскільки швидко він повертається назад, де у цей час знаходиться водій, у якому напрямку автомобіль їде потім. При цьому також було приділе­но багато уваги вивченню осіб інкасатора і водія – якого вони віку, яка в обох статура, чи вдасться їх приборкати, коли розпочнуть чинити опір. Пере­дбачили нападники до дрібни­ць і свій відхід із місця злочину. Для цього було вирішено задія­ти інкасаторський автомобіль. На ньому П. і Л. запланували дістатися до найближчої лісо­смуги, покинути його у хащах і потім уже своїм ходом вийти на трасу Черкаси – Сміла. За­бігаючи наперед, скажемо, що розроблений план виявився вдалим і забезпечив стовідсот­кову реалізацію задуманого. За невеликим, щоправда, винят­ком: П. і Л. й гадки не мали, що в особі інкасатора натраплять на абсолютного дилетанта і боягуза. Варто було біля авто­мобіля приставити обріз йому до голови, як він з переляку весь побілів і заскімлив, немов школяр: «Тільки не вбивайте, прошу вас…». У свою чергу злякався і «заметав ікру» водій, який передав злочинцям мішок із грошима з такою швидкістю, якої вони від нього навіть не чекали. Відтак, загнавши інка­саторську «Газель» у лісосмугу, злочинці пішки добралися до траси, зупинили на ній марш­рутку і благополучно приїхали у Білозір’я, де у П. був свій буди­нок. Закрившись у ньому, вони перерахували свій перший куш. Він виявився досить солідним – 50 тисяч гривень.

КРИВАВИЙ РОЗБІЙ У ГЕРОНИМІВЦІРішення якнайшвидше позба­витись автомобіля із характер­ною зеленою стрічкою стало для грабіжників особливо важ­ливим, адже у всіх міліцейсь­ких зведеннях йшлося про те, що злочинці, котрі здійснили у Руській Поляні зухвалий на­пад на автомашину інкасатора, мали у своєму розпорядженні саме цей транспортний засіб. Відтак проведена операція під назвою «Перехват» не дала ба­жаного результату. Зате П. і Л. зайвий раз переконалися, що розкрити добре підготовлений злочин так само нереально, як

бідній жабі виско­чити з­під колеса джипа, а це зна­чить, що потріб­но готуватись до нового «діла». Між собою до­мовилися з ма­газинами більше не зв’язуватись, а «працювати» з об’єктами, де крутяться знач­но більші суми грошей. Таким об’єктом вияви­лося поштове відділення у Ге­ронимівці. Запланувавши його пограбування, П. і Л. вирішили діяти за схожим із Руською По­ляною сценарієм. Знову було відведено достатньо часу на підготовку. Шліфування окре­мих деталей відбувалося у пе­рервах між торгівлею на Кри­валівському ринку. Там ніхто з колег­підприємців й гадки не мав, чим займаються подалі від своїх торгових точок ці добро­порядні на перший погляд мо­лоді чоловіки. Що не кажи, най­доречніший у цьому випадку вираз: кожна людина – темний ліс для оточуючих. Згаданий вище схожий сценарій означав, що злочинці знову, погрожую­чи зброєю, змусять інкасатора і водія віддати мішок із гроши­ма; на захопленому поштовому фургоні доїдуть до лісу; поки­нуть його там і пішки підуть у відомому лише їм напрямку.

Кілька разів П. і Л. виїжджа­ли у Геронимівку і скрупульозно вивчали усі підходи і під’їзди до старенького одноповерхового будинку, який на вигляд не вар­тий був доброго слова, але куди у дні видачі пенсій надходили сотні тисяч гривень готівкою. Відтак непохитне бажання за­володіти такою сумою не дава­ло злочинцям спати. Можливо, в якийсь момент їх підвела са­мовпевненість. Побачивши, що гроші у відділення доставляє чоловік пенсійного віку, вони махнули на нього рукою, вважа­ючи, що такого візьмуть, як ка­зав персонаж відомого фільму, «без шуму і куряви». Але не так сталося, як гадалося. Прибувши у спекотний полудень до Геро­нимівки і зіткнувшись при виході з фургона з чоловіком у масці і обрізом в руках, інкасатор не розгубився і став чинити напад­нику шалений опір. Не треба було бути генієм, щоб зрозумі­ти – мішок із готівкою він так просто не віддасть і, відповідно до інструкції, застосує табель­ну зброю. Відтак, не втрачаючи дорогоцінних секунд, П. натис­нув на курок обріза. Весь заряд увійшов інкасатору у живіт, пе­ретворивши його на криваве мі­сиво. Піднявши із землі мішок, убивця згадав про водія, який сидів у кабіні й усе бачив. Про­

те позбавляти життя ще й того П. не наважився. Удвох з Л. вони зв’язали водія мотузком і затягли у фургон. Ще через кілька миттєвостей автомобіль рвонув з місця і помчав геть із села. Не проїхавши кількох кі­лометрів, фургон зупинився, із дверцят кулею вилетів чоловік зі зв’язаними руками і розплас­тався на асфальті.

СКІЛЬКИ Б ВІРЬОВЦІ НЕ ВИТИСЯ…Звістка про напад на пошто­ве відділення у Геронимівці і вбивство інкасатора швидко облетіла всю черкаську округу. Називалися різні суми захопле­них бандитами грошей – від 300 до 500 тисяч гривень. Одного з нападників працівниця відді­лення зуміла добре розгледіти і запам’ятати. З її слів, це був темноволосий, коротко стри­жений молодик, середнього зросту. Другого бандита ніхто описати не зміг. Нічого конкрет­ного також не дали свідчення викинутого з фургона водія. Аби розкрити резонансний злочин гарячим слідом, УМВС України у Черкаській області розпов­сюдило фоторобот і оголосило, що виплатить 50 тисяч гривень тому, хто надасть інформацію про злочинців. Однак жодного дзвінка у міліцейське відомство так і не надійшло.

…Тим часом, покинувши поштовий фургон у лісі, П. і Л., як і минулого разу, взяли курс на Білозір’я. Туди вони привез­ли не тільки важкий мішок із грошовою масою, а й пістолет Макарова, яким був озброєний убитий інкасатор. Гнітючий факт

смерті останнього давив їхні голови тільки доти, поки обидва злочинці не почали перерахову­вати пачки грошей. Їх виявилося на­стільки багато, що те, що колись на­зивалося совістю, миттю відійшло на задній план. Їм чо­мусь здалося, що, безкарно убиваю­чи, можна не тільки повернути банківсь­

кі кредити, а й стати дуже бага­тими людьми. Тим паче, маючи в своєму арсеналі, окрім обріза, ще й пістолет.

Наступною жертвою душо­губів став водій приватного таксі. З якихось джерел зло­чинці довідалися, що чоловік виручив за продану іномарку круглу суму у валюті і зберігає її вдома. Місцезнаходження бу­динку таксиста було їм невідо­ме. Тож подальші дії бандитів полягали у тому, щоб вирушити у поїздку на таксі в одне з від­далених сіл, дорогою порішити водія і вилучити у нього пас­порт із злополучною адресою. Таксист був застрелений трь­ома випущеними із пістолета Макарова кулями. Але, порив­шись у кишенях вбитого, вони паспорта не знайшли. Відтак розжитися «зеленню» не уявля­лося можливим. Утім, ця невда­ча була для них не останньою. Річ у тому, що правоохоронці, знайшовши у покинутому таксі відпрацьовані гільзи, враз виз­начили, що вбивство таксиста вчинене зі зброї, яка колись на­лежала вбитому у Геронимівці інкасаторові.

Оперативні дії із затримання небезпечних злочинців набрали небувалих обертів. Пам’ятаючи, що злочинний дует озброєний, затримувати його на ринку міліціонери не наважились, а дочекалися, поки обидва при­ватники закінчать торгівлю і повернуться додому. Наступ­ного дня нечисленні покупці, помітивши посеред ринку два порожні намети, вирішили, що економічна криза позбавила шматка хліба ще двох підпри­ємців. І, можливо, були недале­кими від істини.

Володимир УШАНОВ

кримінальне чтиво

рекл

ама

Бандитський котел: черкаськi хронiки

паДіннЯ лихі 2000-ні

Page 15: Молодь Черкащини 06 2010

№6 15

не хворіємо

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БеЗКОшТОВНО.

Всі інші оголошення – пЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

Від

повід

ал

ьн

ість

за д

осто

вір

ніс

ть ін

фор

мац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

лош

ен

ня п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

наш

ої га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошеннякупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (вгазетіне

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

рубрика •

Шановні наші читачі!Особливістю рубрики «Зво­ротний зв’язок» є те, що у ній, на цілій сторінці, друкуються листи читачів. У запропоно­ваних нами розділах у вас є можливість стисло розповісти про ту чи іншу подію, проблему, висловити свою думку, пропо­зицію, поділитися особистим досвідом або просто надіслати замітку, фотознімок чи спогади (в листі обов’язково вказуйте вік і професію).

Листи пропонуємо надсилати у такі підрозділи:

«вітаємо» – скористайтесь нагодою безкош-товно привітати рідних, близьких, знайомих із днем народження, ювілеєм, будь-яким святом;

«моЗаїка» – думки про поточні події в нашій області (не більше 5 рядків);

«Чому?» – у цьому розділі експерти відпові-датимуть читачам на запитання з охорони здоров’я, освіти, економіки, щодо пошуків роботи, а також консультуватимуть стосовно житлових та інших проблем. (Запитання читачів та відповіді експертів публікуватимуть-ся без посилання на конкретних авторів чи офіційних осіб);

«не може бути» – про незвичайні історії з вашого життя; або розповіді про цікаві си-туації, у які потрапляли рідні, сусіди, знайомі, знайомі знайомих;

«дякую» – можна висловити вдячність близьким, друзям і просто стороннім людям, які чимось допомогли: перемогти хворобу, повернути втрачений гаманець або надали допомогу на місці нещасного випадку;

«Чи можете ви допомогти?» – різ-ні прохання: знайти якусь книгу або загублену улюблену тваринку, нагадати назву фільму двадцятирічної давнини, знайти «загублених» однокласників або родичів;

«альбом» – сюди можна надсилати фото-знімки з весіль, днів народження, святкувань з приводу виходу на пенсію тощо;

«гумор» – гуморески та карикатури, веселі історії з життя;

«втеЧа З міста» – рекомендації читачів газети, за якими маршрутами у вихідні можна провести цікаву подорож по Черкащині (мож-ливо, ви живете там, де є маловідомі пам’ятки історії чи культури або гарні краєвиди);

«роЗпорядок дня» – запрошення взяти участь у неофіційних заходах, наприклад, у роботі клубу або місцевих святкуваннях;

«перевірено на собі» – тут можна поділитися своїм досвідом у швидкому приго-туванні їжі, як кажуть, «з топора», ефективному використанні старих і непотрібних речей. або розповісти про знайомих вам людей із «золо-тими руками» та їхні винаходи, також про те, як можна «виживати» в скрутний економічний час.

рекл

ама

4Продам магнитофон­приставку “Маяк­231 стерео”, кассетный, хорошее состояние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

4Послуги з охорони об’єктів з підключенням на пульт централізованого нагляду. Відеонагляд, охоронно­пожежна сигналізація. Електромонтажні роботи. ( 38-21-22, 63-49-09.

4Продам насіння люцерки. Невелика партія. ( 067 772-72-70.

зворотний зв’язок

ДОшкА ОгОлОшень

Найкраща подруго Ніно!Щиро вітаю тебе з днем народження!Бажаю, щоб успіх завжди супроводжував тебе.Твій гарний настрій та позитив творять дива!Хай життя змінюється на краще!Ціную нашу дружбу.

Наташа

Другу Ване.В день рожденья желаю быть всегда красивым,

здоровым, веселым и конечно счастливым и люби-мым. Чтобы на твоем жизненном пути не встреча-лись невзгоды и ненастья. И чтоб тебе всегда све-тило солнце удачи.

Хорошо, что ты есть!Танюшка

стережись пасажира•

Ящур допоміг знайти злочинців

Чому?•

Спадкування за правом представленняПомерла моя бабуся. Чи маю я право на спадкування тієї частки її спадщини, що належала б за законом моїй матері, яка по-мерла раніше за бабусю?

Статтею 1266 Цивільного кодексу України передбачено спадкування за правом пред­ставлення: внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка нале­жала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини, яка б належала за за­коном їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщин; племінники спадкодавця спад­кують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були жи­вими на час відкриття спадщини; двоюрід­ні брати і сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за зако­ном їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представ­лення здійснюється кількома особами, частка спадщини їхнього померлого ро­дича ділиться між ними порівну. При спад­куванні за прямою низхідною лінією право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Зняття з реєстраціїУ який термін здійснюється зняття з реєстрації місця проживання?

Зняття з реєстрації місця проживання здій­снюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рі­шення суду (про позбавлення права влас­ності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісти відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

У разі, якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації місця проживання, зняття може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.

Прочитав у «Молоді Чер-к а щ и н и » м а т е р і а л під назвою «Кр и міна ль -ний бізнес на крові» і згадав трагічну історію, яка тра-пилася з моїм ко-легою, капітаном МВС.

Якось він у цивіль-ному одязі на новеньких «Жигулях» під’їхав до залізничного вокзалу Черкас. Через якийсь час до водія підійшли два молодики і п о п р о с и л и т е р м і н о в о відвезти їх на станцію імені Шевченка, пообіцявши за це добре заплатити. Капітан погодився. Як виявилося потім, чоловіки мали на меті заволоді-ти авто. Однак реалізувати свій намір по дорозі до станції вони не змогли. Тоді зловмисники за-пропонували водієві зачекати їх на станції: мовляв, вони мають когось зустріти, а якщо цього не станеться, то він відвезе їх на-зад у Черкаси – звісно, за плат-ню.

На цей час уже стемніло. Виї-хавши за Смілу, поблизу Білозір’я грабіжники вибрали зручний мо-мент. Той, хто сидів на задньому сидінні, оглушив капітана. Його непритомним завезли в ліс, де добили домкратом. Через кілька днів труп водія знайшов меш-канець Білозір’я, який повідомив про це правоохоронцям. Злочинці вже перебували в Миколаївській області, а інформації на постах ДАІ про викрадення автомо-

біля та вбивство ще не було. А допомогла їх знайти... епідемія ящура, яка розповсюджувалася в той час Україною. У зв’язку з цим даішники зупиняли всі авто і перевіряли, чи не провозиться сировина тваринного походжен-ня. Таким чином, вони зупинили і злощасні «Жигулі». Злякавшись, бандити вискочили з автомобі-ля і кинулися навтьоки. Одного з них удалося затримати відразу, другого схопили трохи згодом. Як з’ясувалося, це були рецидивіс-ти, які раніше вже скоювали тяжкі злочини, але за належну поведінку були достроково звіль-нені з місць позбавлення волі.

Тож, шановні водії! Будьте обережні за кермом, а також звертайте пильну увагу на паса-жирів, які сідають до вас у авто.

Андрій ВСЕЗНАЙКО, м. Черкаси

Page 16: Молодь Черкащини 06 2010

3 лютого 201016

– Ти звідки так добре вірменську мову знаєш?

– У нас у школі вчитель анг-лійської був вірменин.

– Штірліце, у вас є план?

– Ображаєте, Мюллере. У мене – горілка. Я російсь-кий розвідник, а не турк-менський!

– Маро Соломонівно! А що вам більше подо-бається: гарячий чай чи гарячий мужчина?!

– Та мені аби добре пропоті-ти!

Закінчилося сімейне торжес-тво. Залишилося багато випивки і закуски. Дружина вранці пішла на роботу. Прихо-дить увечері. Нічо-го немає. Тільки п’яний чоловік.

– Де горілка? Де са-лати і решта все?

– А ти що, думала, ти – пішла, і життя зупинилося?

Дівчина прийшла до ворожки.

– Мене кохають двоє хлоп-ців. Скажи, кому з них пощастить?

Ворожка розклала карти, потім уважно подивилася на дівчину.

– Пощастить Ігорю – з то-бою одружиться Дмитро.

Робінзон Крузо і П’ятниця на безлюдному острові:

– П’ятнице, курити будеш?– Ні, кажуть, що паління шко-

дить нашому здоров’ю!– Хто каже?

Скаче ковбой по прерії, утікає від індіанців, раптом внутрішній голос: “Відхилися вправо”.

Ковбой відхилився – поруч просвистіла стріла.

– Відхилися вліво.Знову мимо пролітає

стріла.– Злізь із коня.Ковбой злазить.– Зніми джинси і

нахилися.Ковбой нагинається, і

тут йому в сідницю встромляється стріла.

– А-а-а-а-а, за що? Боляче!– Зате джинси цілі!

Коли у вас з’являються гроші – у вас з’являються жінки!

З’являються жінки – зника-ють гроші!

Зникають гроші – зникають жінки!

Зникають жінки – з’являються гроші...

Якщо ви зможете з цього замкнуто-го кола забрати жінок – ви будете казково багаті!

Порада. Щоб довідатися, чи посолений борщ – достатньо занурити в нього два електроди і пустити по них струм. Якщо з’явиться запах хлору – вихо-дить, борщ уже посолений.

– За скільки зараз права можна зробити? – Вісімсот.– Дорого.– Даішника, який дешевше робив, машина збила.

– Тату, купи мені костюм Сніжинки.– І куди ти будеш падати – із шафи на підлогу?!

На світському при-йомі:

– Ви чому кавун не їсте?– Вуха забруднює.

– Знаєте, чим відріз-няються борці сумо від звичайних японців?

– Вони їдять ложками!

Особисто я ношу маску на роботі, щоб мій начальник не почув мого перегару!

Гладкого мужика засудили до страти на електричному стільці, а він у нього не влазить... Поса-дили на дієту – погладшав на 10 кг. Стали давати тільки хліб і воду – ще 10 кг додав. Залишили одну воду – ще плюс 10 кг. Не витримали:

– Та що ж ти, гаде, ніяк не схуднеш ніяк?

– Мотивації, розумієш, не-має...

Хлопцю спо-добалася дівчина. Він зізнався у своїх почуттях. Вона у відповідь:– У тебе є три «мер-седеси»?– Ні.– А двохповерхова вілла?– Немає.– Розмова закінчена.Він приходить до батька, розповідає йому все і просить

поради. Батько:– Ну, що можу сказати...

«Бентлі» ти продаси, три «мерси» купиш, а от зносити 2 поверхи з нашої вілли через бабу, синку, – це несерйозно.

Баба з дідом вирішили згадати молодість. Домо-вилися про побачення. Дід

витратився, квіти купив, прийшов у призначене місце. Чекає. Дві години минуло, баби немає. Три години. По-вертається дід розлютований додому, а баба сидить, чай п’є.– Що ж ти, стара, не прийшла?!– А мене, типу, мама не пусти-ла...

Мама доньці:– Твій чоловік здався дивним мені ще в загсі,

коли тобі на палець обидві обручки надів...

Чоловік прокинувся з похмілля в суботу вран-ці. Пішов на кухню пити воду. Потім підходить до дружини:

– Прокидайся! І дітей буди!– Що сталося?– Скуштуйте воду, вона така

смачна!

– Женю, ось ти яку музику слухаєш?

– Ну, Аrсtіс Моnkеуs, Тhе Тіng Тіngs, Lаtе оf thе Ріеr, Тhе Strоkеs.

– Загалом, щось слухаєш...

на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь­якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

аР

тіс

ть ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо­поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою , в рубриках «Погляд», «Позиція»

та «Політика» публікуються на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-06 Зага

льни

й ти

раж

– 1

4 60

0

рекл

ама

рекл

ама