ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

газета виходить з 1960 року

17.02.2010

№9(4999)

46 каналів телебачення

•повернення до життяВ обласному центрі запрацювало реконструйоване відділення дитячої лікарні

сторінка 2

•кращі з кращихХто з черкаських учителів стане учасником Всеукраїнського конкурсу

сторінка 3

•дорога до КобзаряМузей тараса Шевченка у каневі можуть відкрити вже цього року

сторінка 4

•чи будемо з хлібомЯк нинішні погодні умови впливають на озимину

сторінка 5

•афганський злам21 рік тому радянські війська були виведені з афганістану

сторінка 6

•«страшні» професіїкого й чому бояться люди

сторінки 8-9

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

влучний погляд на сучасне життя

Заробітки на негоді

сторінка 2

Безсила перед опадами міська влада Черкас пропонує жителям міста прибирати сніг самостійно, але за гроші

17 лютого 20102

реклама

наші новиниперерізали стрічку•

Частина лікарні «повернута до життя»Реконструйоване діагностичне боксоване відділення Чер­каської міської дитячої лікарні було відкрито у п’ятницю 12 лютого. Приміщення, реконструкцію якого проводили майже два роки, розраховане на три десятки дітей, віком до 18 років. За словами головного лікаря Володимира Борисенка, одне з найважливіших відділень дитячої лікарні нарешті знову «повернуто до життя».

Кошти на реконструкцію надійшли із міського бюджету розвитку. Зага-лом на будівельні роботи знадобилося 1 млн. 200 тис. гривень. Проте працівники лікарні зауважують: вони не відмовляться від будь-яких спон-сорських внесків, адже потрібно чимало коштів, щоб повністю доукомп-лектувати відділення меблями.

– Діти, які сюди потраплятимуть, перебуватимуть у окремих боксах до визначення точного діагнозу та направлення у потрібне відділення, – розповідає Володимир Борисенко. – Такі перестороги потрібно для того, аби діти не «ділилися» своєю інфекцією із сусідами-пацієнтами. Тут належні умови, тепло, гаряча вода, нова сантехніка.

Олена БЕРЕСТЕНКО

підрахунки•

Паркувальний мізер

За лопати й до роботи!А 13 лютого уже відбувся перший суботник, органі-зований міським головою та оголошений по теле-баченню. Один із учасників заходу, який вийшов боротися зі снігом на перехрестя Шевченка-Леніна, 36-річний Олександр Зголяк (на знімку), запевнив, що краще допомогати місту, аніж сидіти у вихідний без діла. Працювати почав о 9-ій ранку і планував бути на «робочому місці» до вечора. Цього ж дня, 13 лютого, у різних мікрорайонах міста було створено 16 опорних пунктів з головним координаційним цен-тром у міськвиконкомі. На цих пунктах міська влада тимчасово почала приймати на роботу всіх охочих. Їм видавали інвентар, ставили завдання з прибиран-ня, а після завершення робіт наймані громадяни от-римували гроші. Контролював цей процес керівник опорного пункту та його помічник (переважно, це працівники муніципальної інспекції чи керівники ор-гану самоорганізації населення). Вони ж і візували акти виконаних робіт. Тож частина містян працювала на благо міста безкоштовно, а частина – вже за гро-ші. У вихідні на вулицях міста попрацювало 414 чер-касців. За свою роботу вони отримали 35 тис. грн. За словами голови координаційного центру Во-лодимира Котельви, кількість добровольців щодня змінюється: одні приходять у вихідні, інші працюють у будні. Проте, як зауважує чоловік, не всі з них витри-мують: інколи відмовляються, коли переконуються, що це важко.

Передбачається, що роботи з очищення міста від снігу черкасцями триватимуть до кінця тижня. Кожен охочий заробити може звернутись у координаційний центр при міськвиконкомі, маючи при собі паспорт та ідентифікаційний код. З ним буде укладено договір на прибирання.

Весна буде проблемноюА поки жителі міста борються зі снігом, Андрій Дзю-ба попереджає про ще одну погодну примху, яка незабаром завдасть шкоди та клопоту черкасцям, – це повінь. «Коли розтане сніг, ми плаватимемо по пояс у воді», – пророкує чиновник. За словами Ан-дрія Дзюби, сніг являє собою велику небезпеку: за даними місцевих метеорологів, у Черкасах обсяг води в снігові становить майже 1000 т на га при нор-мі 250 т на га. Як роз’яснює головний міський еко-лог Володимир Гусаченко, залежно від щільності з одного кубічного метру снігу утвориться від 100 до 400 літрів води. У зв’язку з такими прогнозами, ми-нулого тижня міськвиконком створив спеціальну над-звичайну комісію для координації дій щодо боротьби з паводком. До її складу ввійшли працівники МНС, екологи, санепідемстанція, а також майже усі кому-нальні служби міста (ЧЕЛУАШ, Водоканал, Служби утримання будинків та ін.). За прогнозами, найсу-тужніше буде жителям Південно-Західного району. На вулицях Одеській та 30 років Перемоги очікують найбільших проблем. Частково ситуацію б урятувала справна зливна каналізація, однак вона не в належ-ному стані.

– Будувати зараз зливну каналізацію ми не в змозі, – роз’яснює Андрій Дзюба. – На добудову колектора та каналізації, яку почали ще за радянських часів, потрібні сотні мільйонів гривень.

До речі, і черкаським водіям буде знову неперелив-ки, хоч і закінчаться зимові погодні катаклізми. Як зізнається Андрій Дзюба, стан міських доріг навесні буде у кілька разів гіршим, аніж восени.

– Через велику кількість піску і солі, якими посипали вулиці, а також через сильні морози та воду на доро-гах утворяться нові вибоїни й тріщини, – підсумовує чиновник. – Ми лататимемо їх частково, бо зробити повний ремонт доріг, на жаль, не зможемо.

Олена БЕРЕСТЕНКО

– Ми розраховували на значно більші надходжен-ня, – коментує «Молодіжці» Олексій Педаш. – Задовіль-ним прибутком від паркуван-ня я вважаю дохід у розмірі близько ста тисяч гривень. Те, що ми маємо на сьогодні, це просто мізер.

За словами Олексія Педа-ша, цьогорічна негода зава-дила облаштувати парковки у віддалених районах міста. А тому парковки працюють лише у центрі. Це, на думку пана Педаша, і спричиняє недостатні надходження до бюджету.

Нагадаємо, що у планах міської влади було відкриття 24 паркувальних майданчи-ків. Нині працює лише одна велика біля Будинку торгівлі. Проте, коли саме облашту-ють решту та введуть у дію і чи зроблять це взагалі, на-разі не відомо.

Євгенія МОЛЧАНОВА

У листопаді минулого року міська влада запровадила платні паркувальні місця, встановивши плату по 2 грн. за годину. 51 копійка з цієї суми йде в міську скарбівню, решта – при­ватному підприємцеві, який орендує парковку. Як розповідає заступник директора департаменту бюджетної політики Черкаського міськвиконкому Олексій Педаш, чиновники вже оцінюють надходження, які отримали від нововведення, і роблять невтішні висновки – ці кошти мізерні. З моменту запровадження платного паркування, тобто за два останні місяці минулого року, до міської казни надійшло 5 100 грн., з початку 2010 року до сьогодні – 3 262 грн.

Казна Черкас отримує злиденні надходження від сплати за автопаркування

оце так зима!•

Ноу-хау по-черкаськиДля очищення перехресть та тротуарів міська влада Черкас наймає громадян і платить їм гроші

Комунальники та керівники обласного центру безсилі перед снігом, кіль­кість якого зараз перевищує норму вп’ятеро. Заступник міського голови Андрій Дзюба, перебуваючи минулого тижня на засіданні експертного клубу «CherkassynewsTV», нарікав: черкащани, мовляв, лише критикують комунальників та владу, ні – щоб узятися за лопати та власноруч розчища­ти рідне місто. Як пояснює чиновник, зараз у Черкасах працює лише 16

одиниць техніки, тоді як потрібно при­наймні 40. Однак закуповувати маши­ни чиновники не поспішають, вважа­ючи, що такі зими будуть не щороку.

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Паркувальний джек-пот – відразу три авто на стоянці

Зліва-направо: начальник будфірми едуард Дегтярьов, головний лікар Володимир Борисенко та головний медик міста Олег Стадник

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

Важко очищати – легко ходити

№9 3

реклама

наші новини

гаманець•

на базарі•

Ціни деяких продуктів харчування на ринках Черкас(грн)

М’ясо:

яловичина

свинина

Сало

Картопля

Морква

Буряк

Капуста

яблука

Борошно

Цукор

Рис

Гречка

Молоко

Сир

45-50

50-55

30

2-2,5

2

2

1,5

2,5-6

3-4

4-4,50

9,50-12

4,50-5

4

23-26

станом на

40

45

25-30

3,5-4,5

4,5-7

3,5-7

5-7

4-7

4-4,50

10,5-11

9-12

8,50

5

36-40

15.02.09 15.02.10

У Черкаській області за ос-танні два роки збільшилася кількість фермерських гос-подарств, які вирощують овочеві культури. Але, не-зважаючи на це, починаю-чи з грудня 2009 року, ціни на овочі та фрукти почали невпинно зростати. Провів-ши аналіз ситуації, можна зробити кілька висновків:

насамперед зросли ціни на так звану «борщову» групу овочів – у грудні на 5%, у січні на 12%. Але це, як пра-вило, пов’язано із сезонним попитом на таку продукцію. Так, на сьогодні в Черкасах ціна 1 кг капусти становить 5-7 грн., моркви – 4,5-7 грн., буряка – 3,5-7 грн.

Ціни на молочні продукти також невпинно зростають. Але це пов’язано здебільше зі складнощами утримання та догляду корів у сільськогос-подарських підприємствах та власних господарствах зимо-вої пори. Безумовно, на ціни впливає і скасування дотацій та пільг сільгоспвиробникам.

Закупівельна ціна молока в населення збільшилася до 2,8-3,5 грн. за 1 літр (залежно від якості), а в спеціалізова-них молочних фермах – до 4,5-5,5 грн. Це значною мірою і спричинило підвищення цін у грудні на весь ряд молочної продукції на 20% , а на тверді сири – на 30%.

Зменшення виробництва молочної продукції, порівня-но з минулим роком – близь-ко 7%. Для стабілізації цін на такі продукти як масло та йо-гурти виробники змушені ви-користовували дешевші інг-редієнти та рослинні жири.

Юлія ВОЄВОДА,економічний аналітик

Ціни диктує зимаЗростанням цін на той чи інший товар спо­живача вже не здивуєш. Проте, щодо того, чому ж дорожчає найнеобхідніше – продукти харчування – думки покупців не збігаються: чи то посередник вирішив підзаробити, чи виробник женеться за прибутком...

Учасники фінальної частини обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2010» разом з організаторами

У фінал обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2010» вийшли:

• Людмила Пилипенко (вчитель географії степанівської ЗОШ драбівського району),

• Марина Шандра (вчитель географії Піщансь-кої ЗОШ Золотоніського району),

• Алла Левченко (вчитель математики таль-нівського економіко-математичного ліцею),

• Наталія Дацюк (вчитель правознавства Цибулівської ЗОШ Монастирищенського району),

• Інна Левець (вчитель правознавства кам’янської ЗОШ №2),

• Галина Полудень (учитель трудового навчан-ня Хацьківської ЗОШ Черкаського району),

• Тетяна Залізна (вчитель хімії Ватутінської ЗОШ №2),

• Тетяна Василевська (вчитель обслуговуючої праці дмитрушківської ЗОШ Уманського району),

• Світлана Лискова (вчитель математики Золотоніської ЗОШ №2),

• Людмила Купрієнко (вчитель хімії смілянсь-кої ЗОШ №4),

• Ірина Гончар (учитель правознавства ли-холітського навчально-виховного комплексу Чорнобаївського району),

• Роман Барвінок (учитель математики Чиги-ринського навчально-виховного комплексу),

• Ірина Ткаченко (вчитель хімії Черкаської ЗОШ №4),

• Тетяна Терещенко (вчитель географії Уманської ЗОШ №11 ім. М. Бажана),

• Олександр Бойченко (вчитель трудового навчання катеринопільської ЗОШ №1).

ситуація•

кращі з кращих•

Черкащина визначиласьз «Учителем року-2010»

12 чи 10 років учитися?Міністерство освіти та нау­ки України проти повер­нення до системи 10­річної середньої школи.У четвер 11 лютого, за повідомлен-ням УНІАН, колегія Міносвіти прий-няла звернення до Верховної Ради України, в якому зазначає, що за-проваджений дванадцятирічний термін навчання зберіг здоров’я дітей, унормував навчальне наван-таження, дозволив запровадити п’ятиденний навчальний тиждень. А десятирічка зумовить повернен-ня до шестиденного навчання, що загрожує здоров’ю школярів.

Крім того, на переконання ав-торів звернення, понад 100 тисяч учителів автоматично стануть без-робітними, а міжнародна спільнота

не визнаватиме атестатів про се-редню освіту і дипломів про вищу освіту, оскільки це є порушенням рекомендацій ЮНЕСКО про міні-мальний 12-річний термін здобуття середньої освіти.

До того ж у Міносвіти зазнача-ють, що вже витрачено 1,5 млрд. грн. на підручники, і для для їхньо-го перевидання вимагається ще більше коштів платників податків.

Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо повернення до 10-річного терміну здобуття повної загальної серед-ньої освіти внесено до порядку ден ного пленарного засідання Верховної Ради, яке має відбутися 23 лютого.

М.Ч.

П’ятеро вчителів із Черка­щини стануть учасниками Всеукраїнського конкурсу «Учитель року­2010». Це пра­во вони вибороли у рамках обласного туру цих змагань.Обласний тур Всеукраїнського кон-курсу «Учитель року-2010» в об-ласті проходить уже вп’ятнадцяте. Цьогоріч на звання кращих вчителів у нас претендувало 90 педагогів за-гальноосвітніх навчальних закладів,

але до обласного фіналу дійшло 15 учасників. На цьому етапі їм дове-лося проводити уроки у незнайомих класах, відповідати на запитання з фахових предметів, демонструвати педагогічні майстер-класи тощо.

З усіх учасників вибороти перші місця вдалося п’ятьом педагогам. Це учитель правознавства Лихолітського навчально-виховного комплексу Чор-нобаївського району Ірина Гончар, учитель математики Чигиринського

навчально-виховного комплексу Ро-ман Барвінок, учитель хімії Черкась-кої ЗОШ №4 Ірина Ткаченко, вчитель географії Уманської ЗОШ №11 ім. М. Бажана Тетяна Терещенко, вчитель трудового навчання Катеринопіль-ської ЗОШ №1 Олександр Бойченко. Окрім участі у Всеукраїнському етапі конкурсу, найкращі педагоги області отримали освітні відзнаки та по 5 ти-сяч гривень.

М.Ч.

фот

о на

дане

ГУО

і НО

ДА

17 лютого 20104 наші новинистихія•

В Умані готуються до повеніЦьогорічна зима на сніг не поскупи­лася – його наси­пало найбільше за останні 40 років. Відтак комуналь­ники побоюються різкого потеплін­ня, а як наслідок – розливу річок та ставків.В Уманському районі кількість водойм сягає майже 100, тож при Уманській міській раді вже створено надзви-чайну комісію з проблем пропуску паводкових і зливних вод та льодо-ходу.

– У першу чергу ми пла-нуємо очистити від льо-ду та бруду зливні стоки, – розповідає заступник міського голови Воло-димир Віблий. – Будуть обстежені перетини рік із магістральними до-рогами, визначена про-пускна здатність мостів, а також підготовлені відкачувальні засоби.

Водоскидні і захис-ні споруди на річках і струмках, за умови над-лишку води, створюють загрозу підтоплення і руйнування розташо-ваних нижче територій. Уже кілька років занепо-коєння всіляких служб Уманщини викликає дамба на Осташівсько-му ставі.

– Підприємства, які від-повідають за Осташівсь-кий став, налагодили цілодобове чергування та заміри рівня води, – розповідає начальник управління з питань надзвичайних ситуа-цій Микола Крючков. – Також планується приспустити воду та ук-ріпити дамбу. На мою думку, нічого надзви-чайного не станеться, адже до танення вод ми готуємося заздалегідь.

Звичайно, ефективність цих заходів, якість під-готовки до паводку най-краще перевірить сама природа. Головне, щоб перевірка ця не була надто жорстокою. Адже стихія в людей не питає дозволу.

Дзвенислава КАРПЛЮК

турбота•

Уманським дітям – підтримка з-за океану

Визначними місцями•

Шевченківський музей відкриють уже цьогоріч?

охорона здороВ’я•

Коли лікар стає ближчеВ Умані відкрилася перша амбулаторія сімейного лікаря.Її послугами зможе ско-ристатися 1,8 тис. дорос-лих та 700 дітей – мешкан-ців довколишніх будинків. Розмістився заклад у при-міщенні колишньої молоч-ної кухні, що на вулиці Жов-тневій, 57.

Тут працюватимуть три лі-карі, а допомагатимуть їм шість медсестер та сест-ра милосердя Товариства Червоного Хреста.

– В амбулаторії можна зро-бити кардіограму, здати кров на аналіз, – розпові-дає начальник відділу охорони здоров’я Умані Сергій Токунов. – У планах – встановлення апарата ультразвукової діагностики та відкриття гінекологічного кабінету.

Лікувальну установу від-крито коштом міського бюджету. Не залишились осторонь й інші організації. Так, колектив стоматоло-гічної поліклініки передав амбулаторії меблі, а Това-риство Червоного Хреста оголосило акцію збору кош-тів на доукомплектування закладу сучасним діагнос-тичним та лікувальним об-ладнанням.

– Відкриваючи амбулаторію, ми робимо крок до набли-ження медичної допомоги до жителів мікрорайону, – розповів міський голова Юрій Бодров. – Відтепер їм не доведеться їхати через усе місто в поліклініку та вистоювати там черги.

На відміну від дільничного, сімейні лікарі є універсаль-ними медиками – можуть поєднувати навички вузь-ких спеціалістів – невро-патолога, окуліста, лора. Планується відкриття ам-булаторій сімейної медици-ни і в інших мікрорайонах міста.

Дзвенислава КАРПЛЮК

«Бабусині пісні» звучали у Черкасахзустріч•

Вихованці Черкаської дитячої школи мистецтв та місцевих музичних шкіл № 1, 2, 3 минулого тижня зібралися на врученні грамот переможцям VII обласного конкурсу “Пісні моєї бабусі». Найкращі виконавці кон­курсу ( 45 учасників віком до 18 років) отри­мали з рук голови Черкаського обласного відділення Українського фонду культури Анатолія Волошина похвальні грамоти, солодощі та книги в подарунок.

За словами Анатолія Волошина, конкурс із року в рік на-буває дедалі більше прихильників та учасників.

– Я відчуваю, що людям потрібні не лише естрадні пісні та класика, – зауважує пан Волошин. – Черкаща-ни скучили за народним та духовним. Наступного року ми плануємо зробити дводенне святкування, адже в конкурсі брали участь не лише місцеві діти, а й жителі Умані, Христинівки, Канева та інших міст.

Вісім років тому конкурс починався із семи учасників. Нині всі охочі заспівати бабусиних пісень ледве помісти-лися у залі обласної бібліотеки, де проходив конкурс.

Олена БЕРЕСТЕНКОфот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

В Умань навідалася дружина посла США Маріелла Теффт. За фахом вона – медик­біостатистик, а на Черкащину завітала, підтримуючи програ­му Агентства США з міжнародного роз­витку (USAID) «Родина для дитини» в Україні.

У рамках цього проекту в Умані завершився тренінг для представників регіо-нальних та місцевих центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Надання соціальних послуг сім’ям з дітьми раннього дошкіль-ного віку, які опинилися у складних життєвих обста-винах». Міжнародна деле-гація високо оцінила робо-ту волонтерів та студентів педагогічних закладів, які допомагають дітям із кри-зових сімей інтегруватися в суспільство. Дружина посла США поспілкувалася з вихованцями кризового

центру «Пелюстки довіри».– Від самого початку пі-

лотний проект запровад-жувався у п’яти областях України – Дніпропетровсь-кій, Донецькій, Київській, Одеській та Черкаській, – розповідає менеджер програми USAID «Родина для дитини» Лариса Ку-рашина. – Сьогодні ж свою готовність і бажання до-кладно вивчити цю модель та запровадити її на місцях виявили ще шість регіонів: Запорізька, Луганська, Сумська і Тернопільська області, а також АР Крим

та Київ. Тож саме для со-ціальних працівників звідти і проводився тренінг.

В Умані «Пелюстки дові-ри» сьогодні відвідують 25 дітей віком до 6 років.

– Я приходжу сюди з мо-менту створення центру, – розповідає студентка Уманського педагогіч-ного університету Ольга Тютюнник. – Мені цікаво допомагати дітям соціалі-зуватися. Я віддаю їм свою любов, а дитячі усмішки – це найкраща віддяка.

Дзвенислава КАРПЛЮК

Музей Тараса Шевченка, що в Каневі, відреставрований на 60 відсотків. Для остаточного за­вершення робіт не вистачає 30 мільйонів гривень.

Реконструкцію та реставрацію об’єктів Шев-ченківського національного заповідника у Каневі розпочали ще 2004 року у зв’язку з підготовкою до відзначення 150-річчя від дня повернення праху Великого Кобзаря до Ук-раїни (у 2011 році) та 200-річчя від дня його народження (у 2014 році). Проте через недо-статнє фінансування роботи розтяглися на

кілька років. Лише наприкінці 2009 року уряд частково профінансував об’єкт, і підрядники освоїли близько 13 мільйонів гривень.

– Роботи можна швидко закінчити, та все залежить від фінансування – чи будуть закладені у Державний бюджет 2010 року витрати на реконструкцію, – каже голова Черкаської облдержадміністрації Олек-сандр Черевко. – Ми будемо просити Уряд та Верховну Раду України виділити кошти на завершення реконструкції національної святині. В нас є реальна можливість до 22 травня цього року здати об’єкт.

М.Ч.

рекл

ама

Молоді таланти на врученні грамот

фот

о Д

звен

исла

ви К

АРПЛ

ЮК

Волонтери та студенти педагогічних закладів в ігровій формі навчають дітей з кризових сімей

№9 5наші новининепрозора платня•

Черкащину заполонили трудові нелегалиПонад дві сотні підприємств Черкась­кої області торік виплачували заробітну плату своїм працівникам із порушенням закону. Такі факти виявили податківці у рамках акції «Реальна заробітна плата».Протягом 2009 року працівники обласної ДПА переві-рили 214 підприємств та 147 фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності. У результаті в усіх уста-новах виявлено порушення податкового законодавс-тва. Серед кричущих порушень: ведення подвійної бухгалтерії, використання тіньових коштів, надання фіктивних позик працівникам. У 4278 випадках по-датківці встановили використання праці найманих працівників без належного трудового оформлення.

Зважаючи на таку ситуацію, податківці наголошу-ють: трудові нелегали, які погоджуються на зарпла-ту в конвертах, не лише сприяють розвитку тіньових схем, а й позбавляють себе соціального захисту, втрачають трудову пенсію, відпускні тощо.

М.Ч.

брати наші менші•

Олені з лісу вийшли до людейЇх було два. І прийшли вони прямісінько під вікна Ірдинської школи у Чер­каському районі. Дітлахи вибігли до лісових гостей, кожен намагався чимось пригостити благородних тварин. А ті поводилися не дико, а цивілізовано. Зго­дом, щоб не наражати на небезпеку сміливих при­бульців, школярі легенько відігнали їх у напрямку лісу.Та вже через годину замість ра-дості – дитячі сльози. На білому снігу вгледіли кров та оббіловану шкуру оленя. Лише один діcтався лісу.

Вочевидь звірі у людській шкурі не перевелися. Замість того, щоб допомогти лісовим мешканцям в умовах снігової стихії, вони дба-ють про свій шлунок.

До речі, на приціл рушниці можуть потрапити і сотні білих лебедів, які перед відльотом у теплі краї тра-диційно відпочивають на ірдинсь-ких озерцях.

Леонід ТУМЕНКО

ноВе життя•

Забутий клуб отримав господаряВже тривалий час шполянам муляла очі забута будівля Будинку культури поблизу цукрового заводу. І ось на початку лютого після проведеного аук-ціону вона таки знайшла свого господаря. Ним став місцевий приватний підприємець Павло Мальчик. Міська ж казна завдяки аукціону отримала близько 200 тис. грн. Із достовірних джерел стало відомо, що новий госпо-дар об’єкта має намір розмістити у чималому приміщенні спорткомплекс із великим ігровим залом. Відомо, що у Шполі є кілька ігрових команд, які постійно виступають не лише в районних та обласних, а й у республікансь-ких змаганнях. Тож зал для проведення турнірів буде якраз на часі. Після відповідної реконструкції об’єкт соціально-культурного напрямку має стати місцем активного відпочинку та спортивного гарту для мешканців міста.

Сергій РУСИН

ВпіймаВся•

Хотів «нагріти» державу на 2,5 мільйонаФакт ухиляння від сплати податків одним із місцевих підприємців було ви­явлено працівниками Головного відділу податкової міліції ДПІ у місті Черкаси. Як повідомляють у Черкаській прес-службі ДПА, приватний підприємець без належно оформлених податкових накладних, безпідставно формував податковий кредит із податку на додану вартість у період з 2008 по 2009 рік. Це призвело до за-ниження чистої суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2,5 млн. грн.

Нині проти зловмисника порушено кримінальну справу, триває слідство. Вживаються заходи щодо відшкодування державі збитків.

М.Ч.

гуртом легше•

Замість Леніна – Соборна?

Дванадцять відсотків полів Черкащини засіяні озимими зерно­вими. Через постійну зміну мінусової тем­ператури на плюсову і навпаки озимина опи­нилася під льодяною кіркою. Та, як запевня­ють у Головному управ­лінні агропромислово­го розвитку Черкаської облдержадміністрації, наразі рослинам ніщо не загрожує. Небезпека з’явиться, якщо льо­дяна кірка не зійде до березня.– Проби бралися 25 січня, – розповідає начальник відділу організації вироб-ництва та переробки про-дукції рослин Головного управління агропромисло-

вого розвитку Черкаської облдержадміністрації Юрій Чуєнко. – Якщо озимина покрита льодяною кіркою, це ще не означає, що її вже вар-то списувати. У таких умовах озимі культури здатні витри-мати сорок днів.

Як пояснив начальник Черкаського обласного центру з гідрометеороло-гії Віталій Постригань, поля Черкаської області перебува-ють під притертою та підвіше-ною льодяною кіркою. Перша утворюється безпосередньо на землі, друга – на поверхні снігу.

– Більш небезпечна притер-та кірка, але лише за умови, коли її товщина більше вось-ми-десяти міліметрів. Напри-клад, у Смілянському районі станом на 10 лютого товщина кірки не перевищувала шес-

ти міліметрів, у Чигиринсько-му – семи, – пояснює Віталій Постригань. – Тим часом на полях Золотоніського, Жашківського, Канівського, Уманського районів зафік-сована підвішена кірка. З 15 лютого грунт починає «диха-ти» і відтавати знизу, а ос-кільки глибина промерзання грунту зараз лише від 10 до 25 см, очікуємо, що притерта кірка ставатиме пухкішою і поступово руйнуватиметься.

Водночас через надмірну вологість та тепло є вірогід-ність розвитку у ґрунті гриб-кових утворень. Втім, реаль-ну картину зимівлі озимини аграрники та метеорологи зможуть побачити, лише коли повністю зійде сніг та буде проведено маршрутне обсте-ження.

Наталія ЗАЇКА

Питання про перейменування пло­щі Леніна на Соборну знову пору­шувалося на сесії Черкаської міської ради минулого тижня. Пропозицію топонімічної комісії щодо перейме­нування категорично не підтриму­ють черкаські комуністи. Звернення до міської ради про повернення іс-торичної назви центральній площі міста підпи-сали 35 депутатів обласної ради, в тому числі голова облради Володимир Гресь та голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко.

Наразі міські народні обранці єдиного рішен-ня не дійшли, а тому було вирішено провести громадські слухання з цього питання.

М.Ч.

сільське господарстВо•

Пшениця протистоїть негодіЧи переживе озимина нинішні погодні умови, стане відомо лише навесні

фот

о з

сайт

у ga

zeta

.rv.u

a

фот

о з

архі

вів

Назву площі, може, й повернуть, а от архітектура-то вже надбання історії

рекл

ама

17 лютого 20106 об’єктивдумка•

Петро Душейко: «Черкащиною мають керувати патріоти»

пам’ятна дата•

Герої своєї держави

Щороку члени Черкаської обласної організації спілки ветеранів Аф-ганістану вшановують цю дату, про-водячи мітинги, покладаючи квіти на могили загиблих та допомага-ючи сім’ям героїв-афганців. Щоро-ку 15 лютого вшановують пам’ять усіх, хто віддав життя, виконуючи інтернаціональний обов’язок, а також тих героїв, які зуміли висто-яти у вогняному горнилі. Під час афганської війни загинуло сто два наші земляки, двоє черкащан про-пали безвісти.

Батьківщина понад усе– Нам за честь було оберігати свою державу та захищати рідних, – роз-повідає голова Черкаської облас-ної організації спілки ветеранів Афганістану Олександр Рибченко. – Нас не змушували йти на війну, але ми мали за щастя робити корисні вчинки в ім’я своєї держави і свого народу. Зараз у молоді дещо інше виховання, ніж у радянські часи. А ми, тоді ще хлопчаки, з гідністю йшли захищати Батьківщину. Нас виховували на прикладі відомого льотчика Олексія Маресьєва, якому присвоєно звання Героя Радянсько-го Союзу.

На Черкащині зараз близько шести тисяч членів організації. Афганський рух започаткував у 1986 році Сергій Червонописький, який нині очолює Українську спілку ветеранів Аф-ганістану (воїнів-інтернаціоналістів). Це всеукраїнська громадська органі-зація інвалідів, учасників бойових дій та учасників війни в Афганістані. Ця організація має на меті консолідува-ти і скоординувати зусилля ветеранів війни, сімей загиблих у справі забез-печення захисту своїх законних полі-тичних, економічних та соціальних прав.

Саме Сергій Червонописький сво-го часу організував першу Спілку ветеранів Афганістану в Україні. І створили її саме в нашому облас-ному центрі. Ініціатори спілки навіть не підозрювали, наскільки корисну і вагому справу втілили в життя, адже навколо спілки об’єднувалися ті, хто скалічив у роки війни душу і тіло.

Де спогади, там і духовністьТорік у Черкасах розпочали будівниц-тво Меморіальної церкви, до складу якої входитиме меморіальний музей, офіс обласної спілки ветеранів Аф-ганістану і каплиця.

– Ми не отримали від держави фактично ніяких коштів на будівниц-тво нашого проекту, а тому поклада-лися лише на власні сили та внески небайдужих людей, – розповідає Олександр Рибченко. – Нам дуже допоміг Володимир Сапа, який про-вів усі земляні роботи. Не залишився осторонь і його син Андрій, якому ми теж удячні. Окреме спасибі приват-ному підприємцеві Василеві Патла-ню, а також усім небайдужим до на-шої спільної справи.

Цікавою постаттю черкаської ко-манди однодумців є отець Володи-мир, колишній вертольотчик, учасник війни в Афганістані, а нині служитель церкви та батько двох дітей. Володи-мир Нікітенко (а саме так у миру звуть отця Володимира, нині голову пара-фіяльної ради Свято-Стрітенської па-рафії Черкаської єпархії Української православної церкви) воював в Аф-ганістані з 1987 по 1988 рік. Саме він проводитиме служіння у Меморіаль-ній церкві, будівництво якої триває.

У період з 1980 по 1983 рік у при-кордонних військах ніс строкову службу і Олександр Рибченко.

– Зараз говорять, що Батьківщина – там, де краще і де немає проблем. А насправді рідний край – це земля, де ми народилися, де живуть наші рідні та друзі, – зауважує Олександр Рибченко. – Зараз дивлюся на сина і думаю: який же він ще молодий! І згадую себе 18-річним хлопцем, який узяв у руки автомат і пішов від-стоювати інтереси своєї держави. Ніхто не може відібрати мої спогади про те, як щодня з гордістю ставав на захист рідної країни. Спогади про тисячі таких, як я. Досі згадую на-кази старших головнокомандувачів і те, як наша солдатська відповідь котилася міцною хвилею, відлунням – аж мурашки по шкірі. Ті святі хви-лини – незабутні. Нас сповнювала гордість за те, що ми були героями своєї держави.

Марина КОРОЛЬОВА

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ьОВО

ї

Команда Віктора Януковича на ділі доведе, що втілені в життя лозунги її виборчої програми покращать благополуччя гро­мадян. У цьому переконаний Петро Душейко – довірена особа кандидата в Президен­ти України Віктора Янукови­ча.

Проблема на проблемі– Головне, щоб переможці не впали в ейфорію, – наголосив Петро Душейко на прес-конференції 10 лютого. – Потрібна реальна оцінка з їхнього боку політичної та економічної ситуації в країні. Щоб Ук-раїна стала країною для людей, а люди-на для влади стала центром всесвіту.

За словами Петра Душейка, роботи у цьому напрямку вистачить як загалом в Україні, так і в Черкаській області.

– На Черкащині велике коло проблем. За темпами падіння промислового ви-робництва ми серед лідерів, хоча до-недавна все було навпаки – показники розвитку промисловості були одні з най-кращих. Не ліпша ситуація і в сільсько-му господарстві. У деяких районах об-ласті залишилося лише по 150 корів. Це свідчення того, що тваринництво стає галуззю, яка нині нікому не потрібна, – переймається пан Душейко. – Катаст-рофічно скорочується кількість робочих місць, причому як у містах, так і в селах. Це можна назвати трагедією.

Всі ці проблеми, на думку довіреної особи, спроможний подолати Віктор Янукович, який набрав на виборах біль-шість голосів. Хоча Петро Душейко не зовсім задоволений вибором черкащан, адже у нас Віктор Янукович набрав менше 30 відсотків голосів. На думку Душейка, не були в достатній мірі ви-користані всі агітаційні ресурси, тож прибічники Партії регіонів не змогли до-нести до виборців усі переваги їхнього кандидата.

Із семи виборчих округів області най-кращий результат за Віктора Януковича показав 201 округ (сюди входять Смі-лянський, Кам’янський та Чигиринський райони). Тут кандидат від регіоналів на-брав 33,3 відсотка голосів. Менше, ніж у середньому по області, за Януковича проголосували у Жашківському, Звени-

городському, Тальнівському, Маньківсь-кому та Катеринопільському районах. Це 202 виборчий округ, де Віктор Януко-вич набрав 25,53%. Але загалом Петро Душейко вдячний усім громадянам, які 7 лютого прийшли на вибори.

Разом з тим, Петро Григорович спро-стував інформацію, поширену Коміте-том виборців України, що під час дру-гого туру на виборчій дільниці у селі Васютинці один із його синів здійснював тиск на громадян:

– Жодного акта про порушення скла-дено не було. Секретар дільниці сказа-ла, що вибори пройшли чесно і справед-ливо.

З прицілом на майбутнєНе встигли відшуміти вибори Президен-та України, а регіонали вже визначилися зі стратегією на майбутні вибори до ор-ганів місцевого самоврядування. Партія регіонів планує отримати в них не мен-ше сорока відсотків голосів черкащан.

– А це практично половина депутат-ських місць як у Черкаській міській, так і обласній радах, – міркує Петро Душей-ко – Сподіваємося, що нашими союзни-ками стануть команда Сергія Тігіпка, а також команди тих лідерів, з якими ми співпрацювали на Президентських виб-орах. Це дасть змогу створити коаліцію. Ми хочемо, щоб це була єдина команда, яка візьме на себе відповідальність за стан справ в області.

Не оминув Петро Душейко і теми призначення нового губернатора нашої області (як відомо, новообраний Прези-дент України формує виконавчу гілку влади і на обласному рівні). Черкащани вже обговорюють кілька кандидатур на цю посаду, серед яких називають і Пет-ра Душейка.

– Важливо, щоб Черкащиною керу-вали люди, які є справжніми патріота-ми свого регіону, які розумітимуть, що інтереси області та громадян – най-важливіші, – зазначає Петро Душейко. – Особисто я працюватиму на будь-якій посаді, куди мене призначать. Якщо ж запропонують стати губернатором, теж не відмовляюся, бо маю цінний життє-вий досвід. А Партія регіонів готова пра-цювати для людей.

Наталія ЗАЇКА Покладання квітів у пам’ять про загиблих

Петро Душейко: Партія регіонів уже визначилася зі стратегією на майбутнє

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ьОВО

ї

Минув уже двадцять один рік відтоді, як радянські війська були виведені з Афганістану. Проте й досі не загоїли­ся душевні рани тих, хто втратив на війні друга, товариша, брата, сина. 15 лютого 1989 року останній підрозділ армії СРСР покинув те­риторію республіки Афганістан.

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ьОВО

ї

№9 7брейн-ринг

– Анатолію Георгійовичу, приємно поговорити, а тим паче мати справу з людиною, яка міцно cтоїть на ногах.

– А я створюю таке вражен-ня?

– Саме таке. Незважаючи на політичну негоду, кризу.

– Останнє слово у нас у ком-панії заборонено вживати.

– І тільки це врятувало вас від цього лиха?

– Звичайно, ні. Хоча пози-тивне ставлення до життя – це одне з основних правил у ком-панії. А ще – згуртованість ко-лективу, висока професійність кадрів, спільна мета, в яку ми віримо, і багато робимо для її досягнення.

– До нинішніх успіхів у під-приємницькій діяльності ви прийшли не за один день?

– Мій шлях справді був і не-простий, і цікавий – вистачило б на кілька книжок. Ви знаєте, що в середині 90-их років ро-бити бізнес було дуже складно, цього ніхто не навчав, і моїм найкращим учителем було життя. А життя, як ви знаєте, надзвичайно вимогливий та суворий учитель, воно не виба-чає слабкості. Але ж я – колиш-ній військовий, і стійкість та витривалість мені дуже згоди-лися в цей період. А ще за те, ким я є зараз, хочу з гордістю подякувати моїм батькам, моїй сім’ї, тому що саме там були в пошані найвищі людські якості – чесність, порядність, любов до людей. Саме в батьків я навчився ставити та досягати мети, не боятися труднощів. Це, як у спартанців, які були найкращими воїнами – коли натупала ворожа армія, вони не питали, скільки ворогів, вони питали, де вороги.

– Тому й стали курсантом військового училища? Прав-да, на устах у людей – Ря-занське, яке готувало війсь-кових десантників.

– І наш навчальний заклад – Рязанське вище військове ав-томобільне училище – теж був досить відомим і авторитетним.

– А курсант Гладкий був причетний до цього?

– Я поважав свою альма-ма-тер. Звісно, навчання, військова служба – це нелегко, це – суво-ра дисципліна, це – спартанські умови, це витримує не кожен,

але водночас це розвивало, формувало та загартовувало характер. Це була справжня школа терпіння, мужності, вит-ривалості.

– А нинішня армія України? – Сучасна армія повністю ві-

дображає ситуацію в країні.– А чому залишили військо-

ву службу?– Як я вже казав, армія дала

мені дуже багато в плані форму-вання мене як особистості. Але на той час, коли я звільнився, це вже була далеко не та армія, до якої я йшов. Змінити ситуа-цію я не міг, але й залишатися в тій системі було проти всіх моїх людських принципів.

– І що далі?– А далі, як-то кажуть, почав із

«чистого листка». Але це тільки на перший погляд, бо було вже певне бачення, як і що треба ро-бити, а також усе те, що напра-цьовано за роки служби – до-свід керівництва та управління людьми і процесами, толерант-ність, сила, наполегливість.

Може, тому я з великою пова-гою ставлюся до Дня захисника Вітчизни – 23 лютого. Корис-туючись нагодою, вітаю з цим святом усіх чоловіків – співробіт-ників нашої компанії, партнерів, усіх черкащан. З давніх-давен чоловіки були на захисті своєї держави. І зараз як ніколи пот-рібно, щоб кожен із нас був на своєму місці, працював з повною віддачею, відповідально і твор-чо, і саме тоді наші сім’ї, наші рідні та близькі почуватимуться захищеними та щасливими.

– Ви з такою турботою го-ворите про людей!

– Так, мені подобається пра-цювати з людьми. Адже в своє-му становленні як бізнесмена я був не один. В мене немає потреби стверджуватися за рахунок людей, тому я оточую себе професіоналами. Завдяки нашій кадровій політиці зараз у компанії сформований колек-тив фахівців, які поділяють мої погляди на життя. Я не ствер-джую, що все це легко та без збоїв, трапляються випадки, люди ж до нас приходять різні. Але головне, щоб були пра-вила, які регламентують наші взаємовідносини. Одне з та-ких – кожен, хто приходить на роботу, попереджений, що за крадіжку звільняють з роботи

без вихідної допомоги. Це дуже добре вчить людей.

– Важкуватий це процес.– Але необхідний. Компанія

наша – одна з найбільших дистриб’юторських на вітчиз-няному ринку. Успішно діємо на Черкащині, Кіровоградщині, Житомирщині, Київщині. Я, як власник і керівник компанії, всі інші співробітники – ми чесно працюємо, не заздримо конку-рентам. Також важливо – під-приємства-постачальники всі 14 років нашої діяльності добре знають, що ми чесно і вчасно розраховуємось – це наш за-кон!

– В зв’язку з економіч-ною ситуацією багато дистриб’юторських компаній здали свої позиції.

– Ми не радіємо з чиїхось про-рахунків, але частина їхніх пос-тачальників перейшла до нас.

– А це додаткові прибутки.– Звісно. Хоча до прибутків у

мене трохи інакше ставлення, ніж у більшості людей. Гроші для мене не є самоціллю, а засіб для досягнення мети: мене ці-кавить розвиток підприємства, його успіхи, моя самореаліза-ція. Відчуваю, що можу багато зробити для міста, для України, а на все це потрібні кошти. Хо-четься максимально розвивати нашу компанію, запрошувати нових спеціалістів, створювати умови для професійного росту тих співробітників, які вже пра-цюють з нами, об’єднувати лю-дей у згуртовану, ефективну та успішну команду, насолоджува-тися спілкуванням. Бо це щас-тя, коли твої колеги водночас ще й твої однодумці. Ми ж біль-шу частину життя проводимо на роботі, тому дуже важливий клімат у колективі, взаємовід-носини. Щоб ми разом зустріча-ли свята та підтримували одне одного в скрутну хвилину.

– Не так це легко! – А хто сказав, що легко? Але

у мене такий підхід. І це дає свої результати, цього вимагають основні закони нашого життя та здоровий глузд. Кажуть же – «не хлібом єдиним».

А щодо грошей – їх я вкла-даю у нові транспортні засоби, у будівництво, навчання кадрів, формування колективу – бо вва-жаю, що це і є основними умо-вами успіху, а отже, це постій-

ний процес розвитку. Головне, не зупинятися на досягнутому, йти вперед, долаючи труднощі, а там життя підкаже, що іще ці-кавого можна буде зробити… Іншого виходу я, як власник і керівник, просто не бачу. Адже за всім цим стоять люди, їхні долі, сім’ї. І це не просто слова. До мене ж на роботу ідуть для того, щоб забезпечити свій доб-робут. І я зрозумінням до цього ставлюся. А багато хто працює насамперед через те, що вже прив’язаний до колективу, від-даний компанії, бо нам разом добре й цікаво, бо ми багато в чому вчимося одне в одного.

– Подейкують, ви досить вимогливий? В чому це вияв-ляється?

– Говорять – значить мають підстави для цього. Є речі, че-рез які я переступити не можу, є певні правила, які повинні ви-конуватися, і вони однакові для всіх – від керівника до вантаж-ника. Люди – продукт епохи, приходять до нас дуже різні. Працює багато молоді. Це пе-реважно хлопці, молоді чолові-ки, які виросли фізично непід-готовленими. А умови праці у нас непрості, вони вимагають дисципліни, терплячості, витри-валості, мужності врешті-решт. Усі ці якості у справжнього чо-ловіка раніше виховувала ар-мія, а зараз ніхто не готує їх до дорослого життя. Тому до-водиться брати цю функцію на себе – і розвиток, і виховання, і достойну оплату праці. Це і є, на мою думку, інвестиції в людей.

– У коридорі побачив ди-вину – Дошку пошани з пор-третами кращих працівників. Крім того, я чув, що у вас є навіть гімн компанії.

– Що стосується Дошки по-шани, то це відзнака кращих, це повага до людей праці. А гімн – то своєрідний ритуал, дійство, те, що піднімає дух, згуртовує, що відроджує патріотизм, спо-чатку – щодо компанії, потім і до країни.

– Ще одне, на що звернув увагу. Працівника чи гостя компанії кличуть афоризми. Наприклад, «Возьмите от-ветственность за свою жизнь в свои руки», «Чтобы выпол-нить большой и важный труд, необходимы две вещи: ясный план и ограниченное время»,

«Любой недостаток более простителен, чем уловки, на которые мы идем, чтобы его скрыть», «Лучший способ из-бавиться от проблемы – ре-шить её» .

– Сподобалося?– Звичайно. Мені імпонує

ваш світлий розум, бачення майбутнього і вміння міцно cтояти на ногах.

– Я не ставив на меті справи-ти на вас якесь особливе вра-ження. Все, про що я говорив, – норма мого життя.

– Але я побачив саме це. Не кожна фірма має свій пра-пор, що веде до нових успіхів. Правду кажуть, що про люди-ну найкрасномовніше гово-рять її діла. Я про ту допомогу, яку ви надаєте дитбудинкам, усім, хто до вас звертається.

– Допомагали і будемо допо-магати. Не заради піару. Просто у мене є таке переконання, що ми, люди, маємо допомагати та підтримувати одне одного. Умо-ви життя надзвичайно складні, треба мати неабиякі якості та здібності, щоб не просто вижи-вати, а й гідно жити. Тому пот-рібно бути чуйними, терпимими до тих, хто поряд. Агресії та зла і так достатньо в нашому житті, в суспільстві культивуються аг-ресія, недовіра та самотність. І найголовніше завдання кожно-го, а мене, як керівника особ-ливо – це зберегти людяність, за кожною ситуацією бачити людину. Я переконаний, що з кризи нас виведе саме духов-ність, яку треба виховувати та розвивати. Кожен повинен бути відповідальним за свою ділянку обов’язків, незалежно від того, хто він – керівник, робітник, сту-дент, батько. Мені дуже близькі слова – «перед тим як змінюва-ти когось, почни з себе». Жит-тя – дуже цікаве і неповторне, і сама людина має право виби-рати, буде воно до неї відкрите і прекрасне, чи вороже та агре-сивне. Давайте любити життя, і воно відплатить нам взаєм-ністю. А от уміло господарюва-ти – це моє покликання. Гасло нашої компанії: «Ми піклуємося про вас». У цьому закладений глибокий сенс: ми дбаємо про своїх постачальників, покупців, співробітників! Ми піклуємося про своє місто! Ми піклуємося про Свою країну!

“Для мене найбільше свято 23 лютого – День захисника Вітчизни”

У правому куті Анатолій ГЛАДКий, 1968 р.н., Рязанське вище військове автомобільне училище, засновник і керівник компанії СПД ФО «Гладкий А.Г.»У лівому ку ті

Ле о нід ТУ МеН КО, 1947 р. н., жур на ліст

17 лютого 2010№98

калейдоскоп

Уманський медичний коледжОГОЛОШУЄ

прийом студентів на 2010 – 2011 навчальний рік на

денне навчання за спеціальностями:

ЛІКУВАЛьНА СПРАВА• на базі 11 класів термін навчання 2 роки 6

місяців• на базі 9 класів термін навчання 3 роки 6

місяцівСеСТРиНСьКА СПРАВА• на базі 11 класів термін навчання 3 роки• на базі 9 класів термін навчання 4 роки

на затверджені місця бюджетного фінансування та за рахунок коштів організацій, юридичних та фізич-них осіб.

Абітурієнти на основі базової за-гальної середньої освіти та пільго-вих категорій складають вступні випробування з української мови та з біології.

Заяви приймаються з 15 липня 2010 року.

Приймальна комісія працює з 9.00 до 17.00.

Вступні випробування з 23 по 31 липня 2010 р.

Оприлюднення рейтингового списку вступників 1 серпня 2010 р.

Адреса коледжу: 20300, м.Умань

вул. Жовтневої революції, 20

тел. 5-22-28, тел/факс 5-31-26

E-mail: umk@online.uaЛіц

ензі

я М

ініс

терс

тва

осві

ти і

наук

и У

краї

ни –

сер

ія А

В №

1597

08

реклама

Кожна професія по­своєму цікава і заслуговує на повагу. Та серед фахового розмаїття є й такі, від яких людей частенько кидає в піт. Ну який водій хотів би зайвий раз зустрічатися з даішником? Або ж у кого не тремтять ноги перед стоматологічним кабінетом? Але вовка боятися – в ліс не ходити, тому «Молодіжка» вирішила дізна­тися, чи справді цей «вовк» такий страшний.

Чоловіки – боягузи?дитячий страх перед людьми в білих халатах з віком зазвичай змінюєть-ся розумінням того, що лікарі покликані допо-могти. але серед медич-них професій є одна, якої бояться мало не всі – від старого до малого. Це фах людей, які лікують зуби. «Зубний» страх ав-торка цих рядків випро-бувала на собі. Якось іще школяркою необхідно

було вирвати молочний зуб. а оскільки ніяк не на-важувалася з ним покінчити, батьки відвезли мене до стоматологічного кабінету. і наказали поводити-ся там чемно, інакше не порадують подарунком.

дорогою до лікарні я трималася, як могла, але зайшовши до кабінету і вгледівши бормашину, всю свою сміливість розгубила. Побачивши в руці лікарки щипці для виривання зубів, я почала що-сили відбиватися. не знайшовши на мене управи, стоматолог покликала на допомогу асистентку – та мала втихомирити мене. але не на ту напали! навіть удвох їм не вдавалося дістатися до мого хворого зуба. «нерівний двобій» тривав так довго та з такими криками (переважно з мого боку), що до стоматологічного кабінету збігся мало не весь медичний персонал. Зуб мені таки вирвали, але я встигла «помститися» – добряче вкусила лікарку за палець. та так і не зрозуміла, чому ж батьки за-лишили мене без обіцяного подарунка…

Черкаського стоматолога із двадцятидворічним стажем Володимира Наконечного за пальці, на щастя, ніхто не кусав. але страх в очах пацієнтів він відразу бачить:

– нас бояться всі. і навіть якщо пацієнт уже не раз побував у стоматологічному кріслі і знає, що після уколу ніякого болю не відчує, все одно страх виникає.

Як стверджує лікар, стоматологів більше боять-ся не тендітні жінки, а кремезні чолов’яги. інколи жінки мало не силоміць приводять своїх чоловіків до стоматологів, бо ті йти самостійно не наважу-ються.

але на будь-яку примху пацієнтів Володимир знаходить контраргумент. каже, що головне – зус-трічати людей, які заходять до кабінету, із посміш-кою та доброзичливо. Зав’язати з ними невимуше-ну розмову і поступово перейти до лікування.

Якось до Володимира наконечного батьки при-вели дитину, а та настільки злякалася, що навідріз відмовилася заходити до стоматкабінету. аби пос-тупово заспокоїти дитя, огляд зубчика лікар розпо-чав прямісінько в коридорі. так вийшло налагодити контакт, і дитина поступово заспокоїлася.

– З дорослими – так само: треба заспокоїти лю-дину, – продовжує пан Володимир. – У результаті

пацієнти потім можуть навіть заснути у стоматоло-гічному кріслі.

Не сплатив податки – заліз у тумбочкуЖарти із законами – річ небезпечна. а той, хто ризикує надурити дер-жаву і, наприклад, ухи-ляється від сплати по-датків, починає жахатися податкової міліції. адже рано чи пізно махінації випливуть, і винуватця виведуть на чисту воду.

– нас бояться ті, в кого совість нечиста, – переконаний заступник начальника оператив-ного відділу податкової міліції ДПІ у місті Черкаси Тарас Білокінь. – Втім, працівників податкової краще не боятися, а по-важати. Якщо людина не порушує закон, то знає, що їй нічого приховувати. ті ж, хто ухиляється від законодавства, мають боятися не персоналій, а не-відворотності покарання.

напевно, саме цього й злякався один чоловік, коли сховався від податківців у невелику… тум-бочку. В оперативних працівників податкової міліції саме була на руках санкція на обшук помешкання та арешт цього черкаського підприємця.

– Ми знали, що він зараз удома. Прийшли, об-шукали кімнати, але господаря ніде не знайшли, – розповідає тарас Білокінь. – а вже потім наші співробітники, шукаючи по шухлядах і тумбоч-ках фіктивні документи та печатки, натрапили на «втікача». Відкриваємо одну невелику тумбочку, а там... сидить наш неплатник. Ми ніяк не могли втя-мити, як він там помістився, адже тумбочка була дуже малих розмірів.

справді, коли люди розуміють, що їхнім по-датковим махінаціям настає кінець, вдаються до неймовірних, інколи кумедних вчинків. Закопують фіктивні печатки у вазонах з квітами, спалюють документацію у власній ванні. або ж ховають гроші у білизні.

– Одного разу приїхали до бізнесмена, а він на-ставив на нас зброю і не впускає до приміщення. Потім з’ясувалося, що у такий спосіб чоловік тяг-нув час, поки його дружина ховала пачки з грішми у спідній білизні, – пригадує тарас. – Якраз було літо, і купюри просто стирчали з-під легкого одягу жінки. для обшуку «винахідниці», довелося викли-кати жінок-слідчих. але врешті-решт та схаменула-ся і сама дістала сховані гроші.

Був випадок, коли у відчаї люди з’їдали фіктивні документи. інколи неплатники вдають, ніби їм стає зле, й доводиться викликати швидку допомогу. Хоча, трапляється, людина так розхвилюється, що в неї справді «скаче» тиск.

– неодноразово було й таке, що перевірка суб’єктів ставала небезпечною для податківців, – констатує тарас Білокінь. – на наших працівників виливали окріп, спускали собак, їх брали на мушку. Практика податківця свідчить: якщо людина пово-диться зухвало, то скоріш за все за нею водиться якийсь грішок.

До проблем – із посмішкоюСтаршому державтоінспектору відділення ДАІ з обслуговування Черкаського району Миколі Радь-ку одного погляду водія вистачає, щоб визначити п’яний він чи тверезий, боїться правоохоронця чи просто нервується через те, що кудись поспішає. такому психологічному аналізу даішник навчив-ся за довгі роки роботи. Микола радько працює «дорожнім міліціонером» із 1987 року. Він погод-жується: міліціонер і даішник – справді ті професії, яких люди за звичкою чи через невтішний досвід бояться та остерігаються. Податися працювати в даі черкащанин вирішив за прикладом чоловіка двоюрідної сестри.

– Ми тоді якраз по сусідству жили, – зга-дує Микола радько про свого «наставни-ка». – Я саме з армії повернувся, молодий ще був, як-то кажуть, зелений. От і не знав напевне, який фах обрати. а коли сусід кілька разів узяв мене з собою на роботу, то зрозумів, що теж хочу йти в даі.

не для легкодухих•

Не така страшна професія, як її малюють

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

фот

о На

талі

ї ЗАї

Ки

фот

о На

талі

ї ЗАї

Ки

9

калейдоскоп

профорієнтир

КиївсьКий НаціоНальНий

авіаційНий уНіверситет

ХарКівсьКий НаціоНальНий

аероКосМіЧНий уНіверситет

м.Черкаси, б. Шевченка, 333/2, каб., 203 (між Сєдова та Енгельса, зуп. Сєдова) Тел.: 56-15-12, моб.: 8-050-46-46-064, 8-067-931-97-13е-maiІ: XAI_Vinc@maіl.ru

Ліц

. АБ

№17

5712

від

03.

10.2

005;

АА

№52

1887

від

23.

06.0

3 р.

вид

. МОН

У

увага! готуйся з нами до тестування та стань гарантовано студентом обраного тобою університету!

Графік роботи курсів дозволяє всім охочим навчатися у нас.Формування груп постійно.

Телефонуйте! Приїзджайте! Поспішайте!

Міністерство освіти і науки України

всі 100% випускників наших курсів – сьогодні студенти!

Черкаська філія запрошує на спеціалізовані до тестування підготовчі курси з таких предметів (на вибір):

1 Інженерна механіка (двигуни, транспортні технології)

2 Робототехнічні комп’ютерні системи

3 Газотурбінні установки та КС4 Автомобільний транспорт5 Телекомунікації (супутни-

ковий, мобільний, цифровий зв’язок,телебачення)

6 Комп’ютерна інженерія 7 Маркетинг (+ митна справа)

8 Геодезія, Картографія, Зем-леустрій

9 Фінанси та кредит (Банківська та податкова справи)

10 Менеджмент (туристично-го бізнесу, адміністрування, логістика)

11 Психологія (загальна + бізнесу)

12 Облік та аудит13 економіка

1. Українська мова та література2. Математика3. Географія

4. Іноземні мови5. Історія України6. Біологія

Більше 50% –

за бюджетом

+ працевлаштування!

реклама

Результатисума балів дорівнює 0Ви ніколи не ризикуєте. намагаєтеся заздалегідь передбачити фізичну небезпеку й уникнути її в будь-якому разі.

від 1 до 16У вас є деяка схильність до ризику. Однак фізич-на небезпека для вас

– важливий фактор. По можливості, ви волієте уникати її.

від 17 до 33схильність до ризику у вас виражена в серед-ньому ступені. Зазвичай ви намагаєтеся уникнути ситуацій, пов’язаних з фізичною небезпекою, але можете і ризикнути здоров’ям та життям.

від 34 до 42Ви часто йдете на ризик і, буває, відчуваєте при цьому позитивні емоції. Фізична небезпека за-звичай мало лякає вас.

від 43 до 50Вас не лякає, а швидше захоплює фізична небезпека. Ви часто опиняєтеся в ситуаціях, де є ризик для здоров’я і життя.

до водіїв, які трапляються на дорогах Мико-лі радьку, чоловік намагається ставитися з ро-зумінням. надто ж зараз, коли штрафи навіть за найменше порушення суттєво зросли. Проте від конфліктів нікуди не дінешся.

– Порушники часто хочуть «домовитися» зі мною або ж, навпаки – погрожують судами, скаргами начальству, – розповідає «Молодіжці» пан радько. – Всі такі нервові стали. але їх і зро-зуміти можна, не кожен спроможний заплатити такі великі штрафи.

анекдоти про даішників Микола радько читає із задоволенням. каже, що багато з них написані з життя. незважаючи на всі труднощі професії, державтоінспектор з посмішкою згадує найваж-чі робочі моменти.

– Ще на початку моєї кар’єри я, женучись за порушником, розбив службове авто, – згадує Микола радько. – Я притискав його машину до обочини, щоб зупинити втікача, а моє авто роз-крутило в різні боки і занесло. Я злякався, бо по-думав, що тепер отримаю на горіхи від началь-ства. але все обійшлося: втікача ми з колегами до ранку впіймали, а мені за цю пригоду навіть премію виписали. траплялися і кумедні випадки у житті державтоінспектора. Біля бару одного із сіл Микола радько разом із колегою побачив п’яного мотоцикліста. Ввімкнувши «мигалки», вони поїхали, щоб зупинити його та перевірити, в якому він стані. Побачивши авто даі, горе-вті-кач прямо на ходу зіскочив з мотоцикла і почав бігти поряд із ним.

– Він сказав нам потім, мовляв, я ж не їду у нетверезому стані, а просто біжу, – розповідає даішник. – Ох і насміялись ми тоді.

Коли митник стає психологома от заступник начальника Чер-каської митниці, начальник служби боротьби з конт-рабандою Сергій Савченко вважає, що боятися контро-люючих та право-охоронних органів не слід. тільки злочинець, який

перевозить заборонені речі чи контрабанду, має з острахом реагувати на людей у формі. решті ж громадян, які не порушують закони, боятися нічого.

– Я не можу з упевненістю сказати, що про-фесія митника зараз дуже престижна, – відзна-чає сергій савченко. – Однак мені не соромно за себе й за колег, адже я знаю, що рівень знань і підготовки людей, які працюють на митниці, до-волі високий.

За словами сергія савченка, робота митника є відповідальною, адже одна-єдина помилка чи недоперевірка на кордоні може потім дуже до-рого коштувати державному бюджету. Якийсь аферист примудриться вивезти іконку за кордон, маленьку таку, непримітну. а потім виявляється, що та іконка коштує мільйон.

– Особливо уважним слід бути на державному кордоні, – зауважує пан савченко. – Я сам там був не один раз: і коли приїздив Папа римський, і коли були «м’ясні проблеми» з Польщею. В та-ких ситуаціях митник стає ще й психологом, адже ретельно перевірити усіх громадян неможливо, а прогавити когось аж ніяк не можна. надто уважно ставляться до вантажних перевезень, бо у маши-нах перевізників може бути і зброя, і наркотики, і якісь токсичні та радіоактивні речовини.

сергій савченко вважає, що митники лише за хибним уявленням жорсткі та вимогливі. а у повсякденному житті вони звичайні люди.

– Якось до нас прийшла жінка, автомобіль якої ми змушені були конфіскувати, – згадує сергій савченко. – Жінка виявилась доволі емо-ційною та істеричною. Вона тут і ридма плакала, і кричала, й істерики вчиняла. Ми навіть змушені були давати їй заспокійливі пігулки. але до вечо-ра один із наших працівників так з нею задушев-но поговорив, таку довіру в неї викликав, що під вечір жінка вийшла з митниці усміхнена, в хоро-шому гуморі, цілком задоволена життям.

на думку сергія савченка, професія митника є доволі специфічною, а тому, обираючи такий фах, слід бути готовим і до фізичних розправ з боку порушників, як іноді трапляється на кор-доні, і до погроз чи істерик.

тому, хто, вирушаючи за кордон, побоюється можливих проблем та непорозумінь на митниці, сергій савченко радить прийти і проконсульту-ватися з місцевими митниками.

Наталія ЗАЇКА,Олена БЕРЕСТЕНКО

тест•

Чи схильні ви до ризику?

1. Перевищили б ви встановлену швидкість, щоб швидше надати необхідну медичну допо-могу важко хворій людині?

2. Погодилися б ви заради гарного заробітку брати участь у небезпечній і тривалій експе-диції?

3. стали б ви на шляху небезпечного зломни-ка, який тікає?

4. Могли б ви їхати на підніжці товарного вагона при швидкості більше 100 км/год.?

5. Чи можете ви наступного дня після безсон-ної ночі нормально працювати?

6. стали б ви першим переходити убрід дуже холодну ріку?

7. Позичили б ви другові велику суму грошей, будучи не зовсім упевненими, що він зможе повернути вам ці гроші?

8. Увійшли б ви разом із приборкувачем у клітку з левами при його запевненні, що це безпечно?

9. Могли б ви під керівництвом ззовні залізти на високу фабричну трубу?

10. Могли б ви без тренування керувати вітрильним човном?

11. ризикнули б ви схопити за вуздечку коня, що біжить?

12. Могли б ви після 10 склянок пива їхати на велосипеді?

13. Могли б ви здійснити стрибок з парашу-том?

14. Могли б ви при необхідності проїхати без квитка від Челябінська до Москви?

15. Могли б ви здійснити автотурне, якби за кермом сидів ваш знайомий, який зовсім недавно потрапив у важку дорожньо-транс-портну пригоду?

16. Могли б ви з 10-метрової висоти стриб-нути на тент пожежної команди?

17. Могли б ви, щоб позбутися затяжної хвороби з постільним режимом, піти на небез-печну для життя операцію?

18. Могли б ви зіскочити з підніжки товар-ного вагона, що рухається зі швидкістю 50 км/год.?

19. Могли б ви як виняток разом із сімома іншими людьми піднятися на ліфті, що розра-хований тільки на шість осіб?

20. Могли б ви за велику грошову вина-городу перейти із зав’язаними очима жваве вуличне перехрестя?

21. Узялися б ви за небезпечну для життя роботу, якби за неї добре платили?

22. Могли б ви після десяти чарок горілки обчислювати відсотки?

23. Могли б ви за вказівкою вашого началь-ника взятися за високовольтний дріт, якби він завірив вас, що той знеструмлений?

24. Могли б ви після деяких попередніх пояснень керувати вертольотом?

25. Могли б ви, маючи квитки, але без гро-шей і продуктів, почати поїздку з Челябінська в ригу?

Прочитайте уважно кожне запитання й у разі позитивної відповіді (так) додайте два бали. Якщо ви ближче до позитивної відповіді (скоріше так, ніж ні) – один бал, якщо ближче до негативної, важко від­повісти чи не згодні (ні) – нуль балів.

не для легкодухих•

ліц

. МО

нУ

аВ №

4204

83 в

ід 1

6.09

.200

8 р.

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

17 лютого 201010 не хворіємоС

тор

інку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

ліки Від природи•

Апітерапія – давно забуте стареАпітерапія – напрямок натуропатич­ної медицини, де основним лікарем є бджола з її цілющими отрутою та продуктами життєдіяльності: медом, прополісом, воском, маточним мо­лочком, трутневим розплодом, бджо­линим обніжжям, забрусом та ін. Оздоровлення та лікування продуктами бджіль ництва має вікові традиції. Ще в Старо-давніх Греції та Римі мед вважали даром неба. Були знайдені відомості про значення меду як продукту харчування та лікарського засо-бу. Великий Гіппократ широко застосовував у своїй лікарській практиці мед, сам регулярно споживав його і прожив більше 100 років.

Не викликає сумніву, що продукти бджільниц-тва сприяють не тільки значному подовженню тривалості життя людини, але й підвищують його якість – людина в похилому віці теж може бути активною і життєрадісною. Перевагами лікування продуктами бджільництва є те, що воно побічно не завдає шкоди здоров’ю, на відміну від багатьох медичних препаратів не-природного походження. Головний результат впливу продуктів бджільництва – нормалізація функцій органів і систем людського організму.

Більшість бджолярів утилізує (закопує в грунт чи спалює) нерухомі тільця бджіл, а дарма. Це дивовижний лікувальний засіб, про який мало хто знає. Навіть ті, хто щось чув про підмор, вважають його сумнівним знахарським засо-бом. Однак підмор бджіл відомий ще здавна. В медичних книгах рекомендували використо-вувати висушених бджіл при водянці, подагрі, ревматизмі та як розчинник сечових каменів, при спазмах і болю в черевній порожнині, кров’яному проносі, для лікування виразок, гнійників і мокнучих лишаїв.

Підмор – це природна сировина, яка скла-дається з білку, хітину, меланінів, гепарину і гепароїдів, воску, вітамінів та інших речовин.

Тіло бджоли містить практично всі компоненти меду, пилку, маточного молочка, прополісу, воску (амінокислоти, мінерали, вітаміни, фер-менти, гормоноподібні речовини). Бджолиний жир за цінністю перевищує риб’ячий. Харчові волокна, які у великій кількості містяться в тілі бджоли, покращують секреторну і моторну функції шлунково-кишкового тракту людини, а також ендокринної системи, легень, печінки, крім того, є чудовим сорбентом, звільняючи організм від токсинів.

Одним із найважливіших компонентів підмору є хітиновий покрив тілець бджіл, який містить гепарин і хітозан. Гепарин здатний пригнічува-ти запальні процеси, стабілізувати кров’яний тиск, позитивно впливати на систему крові і стан судин. Хітозан здійснює загальнозміц-нювальну і тонізуючу дію, нормалізує функції багатьох систем організму, активізує загоєння раневих та опікових поверхонь без утворення рубців.

Сергій ПОСМЕРЕГА

поради•

аптека №1 м.Черкаси, вул.лазарєва,2 тел. 36-00-74аптека №300 м.Черкаси, вул. сумгаїтська,38 тел. 65-32-50аптека “крещатикъ” м.Черкаси, вул.Хрещатик, 251 тел.32-30-29аптека №301 м. Умань, вул.і.Гонти,41 тел. 2-32-96аптека №302 смт Чорнобай, вул.леніна,81 тел. 2-39-96аптека №303 м. Звенигородка, вул. В.Чорновола,24 тел. 2-50-31аптечний кіоск №18 м.тальне, вул. соборна, 30б, тел.3-34-40аптека №304 м.Ватутіне, вул.дружби,1 тел. 6-12-40аптека №306 м.Христинівка, вул. Щорса,28 тел. 6-00-26аптека №308 м.Городище. вул.Миру,121 тел. 2-09-82аптека №309 м.канів, вул Героїв дніпра, 1а тел. 3-20-44аптека №310 м. кам’янка, вул.леніна,39 тел. 6-01-18аптнека №311 м.сміла, вул. тельмана,5 тел. 4-71-81аптека №316 м.сміла, вул.дзержинського,1, тел. 4-43-58аптека №312 м.Золотоноша, вул.Черкаська,9 тел. 2-15-16аптека №313 м.Золотоноша, вул.Шевченка,76д тел. 2-17-17аптечний кіоск №8 м.Шпола, вул.Островського,1

У кожній оселі є своя до­машня аптечка. Зазвичай у ній зберігаються, проле­жуючи роками, ліки на всі випадки життя. Тим часом їхній термін придатності минає, і ці ліки стають не просто неефективними, а шкідливими! Як оптималь­но укомплектувати домаш­ню аптечку, аби даремно не витрачати гроші на зай­ві ліки?Перше, про що слід пам’ятати, форму-ючи домашній медарсенал: під рукою мають бути так звані безрецептурні пре-парати, тобто ті, котрі відпускають в ап-теках без рецептів. По-друге, обов’язкові засоби, застосування яких не потребує спеціальної підготовки (таблетки, насто-янки, у крайньому разі – аерозолі).

В аптечці необхідне й те, що допоможе усунути наслідки різного роду дрібних

травм, які часто трапляються у побуті. йдеться, в першу чергу, про дезінфі-куючі засоби – спиртовий розчин йоду чи зеленки. не варто забувати про таб-летований фурацилін, з якого роблять дезінфікуючий розчин. для зупинки не-значної кровотечі знадобиться перекис водню, який на сьогодні є не тільки у вигляді розчину, а і у формі гелю “Пе-роксигель” (що досить зручно). Звичай-но, не забуваймо про бинти і вату. дрібні подряпини чи порізи можна заклеювати бактерицидним пластирем. не зайве мати кілька гумових напальників. Якщо ранка не гоїться, можна, порадившись з лікарем, прикладати мазь Вишневського або іхтіолову, які є достатньо безпечни-ми та ефективними засобами.

друга неприємність, що може спіт-кати будь-кого, – всілякі отруєння. Обов’язкове в аптечці активоване вугіл-ля, воно виводить з організму токсичні речовини. також слід мати ліки, які за-гальмують розлад кишківника. Це може бути смекта, краплі Хілак, лінекс та інші

Як правильно укомплектувати домашню аптечку

протидіарейні препарати. Якщо є підозра на інфекційне отруєння, варто вжити Фта-лазол або ніфуроксазид у таблетках чи у вигляді сиропу.

При закрепах слід мати під рукою пре-парати, що містять сену (сенадексин, се-наде, листя сени), або кубики регулакс, олію рицинову (касторка), краплі Піколакс чи Гуталакс.

При розладі шлунково-кишкового трак-ту допоможуть спазмолітики: дротаверин (но-шпа), бесалол, вони послаблюють спазми, відтак зменшуватимуться больові ефекти.

Щодо препаратів, які варто застосову-вати, припустимо, відчувши дискомфорт після пишного застілля, то тут зарадять ферментовмісні: мезим, панкреатин, кре-он або солізим.

Жовчогінні препарати рекомендується застосовувити після консультації з ліка-рем. Хоча в разі хронічного холециститу бажано мати вдома аллохол, краплі Уро-лесан або Урохол.

досить дієвим препаратом є краплі Берберіс-гомакорд, рекомендовані як при запаленнях жовчовивідних шляхів, так і при захворюваннях нирок та сечового міхура (цистит, пієліт).

із серцево-судинних препаратів у першу чергу в аптечці має бути валідол, корвал-дин, краплі Зеленіна, які допоможуть при функціональних розладах, психоемоційних та стресових ситуаціях. не завадить мати настоянки глоду і валеріани, таблетовану валеріану, настоянки кореня півонії та кро-пиви собачої (пустирник). добре заспокоює персен і його вітчизняний аналог фітосед. тим, хто має схильність до коронарного спазму, обов’язково мати нітрогліцерин.

Хто потерпає від перепадів артеріаль-ного тиску, знає, що треба придбати то-нометр. а щодо ліків, то тут можна по-рекомендувати спазмолітики – дібазол, папазол. Бажано мати в аптечці сечогінне. наприклад, фуросемід, трифас.

а проти головного болю в ній завжди мають бути: цитрамон, парацетамол, ко-пацил, цитропак, седалгін, панадол.

лікарі рекомендують укомплектува-ти аптечку антигрипіном, оксоліновою маззю, септефрілом, краплями для носа (санорин, нафтизин, галазолін тощо). необхідні речі в аптечці – термометр та гірчичники, не завадить мати під рукою вітаміни: аскорбінову кислоту, аскорутин, ундивіт, гексавіт, декамевіт та ін.

а от антибіотики на свій розсуд засто-совувати не слід! тільки лікар може їх призначити.

ре

кл

ам

а

№9 11Волейбол. жінки•

черкаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

Волейбол. Жінки. Суперліга

М Команда I В П С/П О

1 Галичанка 24 20 4 64:22 602 сєверодончанка 22 18 4 59:22 533 Круг 24 14 10 48:36 424 джінестра 24 14 10 48:39 415 Волинь 22 12 10 43:42 356 Хімік 24 11 13 39:44 337 Орбіта 24 5 19 26:64 158 іскра 24 0 24 14:72 3

ХІІ тур (13-14 лютого)Круг – джінестра 1:3,3:0сєверодончанка – Волинь 3:0,3:1Хімік – Орбіта 3:0,3:0іскра – Галичанка 1:3,0:3

Волейбол. Чоловіки. Суперліга

М Команда I В П С/П О

1 локомотив Харків 18 14 4 48:20 432 кримсода 20 14 6 45:27 433 Будівельник-динамо 20 14 6 48:34 384 ІмпексагроСпорт 18 11 7 39:26 335 Юракадемія 18 10 8 36:32 296 сдЮсШ-Міцний горішок 20 3 17 19:46 127 Факел 18 0 18 3:48 -2

ХІ тур (13-14 лютого)Юракадемія – сдЮсШ-Міцний горішок 3:0,3:2 кримсода – Будівельник-динамо 2:3,3:1 ІмпексагроСпорт – Факел 3:0,3:0

дитячий баскетбол•

«Черкаські Мавпи-96»продовжують громити суперників «Черкаські Мавпи­96» на одному диханні прове­ли домашній тур ВЮБЛ. У трьох матчах, які від­кривали другий етап, команда Максима Міхель­сона влаштувала справжній розгром суперникам.Першими під гарячу руку юних черкасців потрапили їхні одно-літки з «Говерли-96». Рахунок 79:23 засвідчив повну перева-гу господарів майданчика. Далі – ще більше. Наступного дня черкасці розібралися з ужгородським «ОДЮСШ-96» – 104:37. Цікаво, що в цьому матчі гості зуміли здобути свої перші очки лише після того, як в активі «мавпенят» уже були 22 набрані пункти. У заключному матчі черкаського туру «Мавпи-96» влаштували справжнісінький розгром «Київським Ведмедям» – 132:18! У цьому матчі господарі знову продемонстрували ви-соку командну статистику: відразу 9 гравців з 12-ти здобули більше десяти очок.

Таким чином, «Черкаські Мавпи-96» здобули вже п’ятнадцять перемог поспіль у Вищій юнацькій баскетбольній лізі і залиша-ються єдиною командою в чемпіонаті, яка ще не програвала.

У двох наступних турах ВЮБЛ на «Черкаських Мавп-96» че-кають нелегкі матчі. Так, у Рівному 26-28 лютого вони мають зіграти проти місцевої команди, що завдала єдиної поразки чинному чемпіону України – одеському «СДЮШОР-2». А в турі, який наші юнаки зіграють 19-21 березня в Горлівці, їх очікують головні конкуренти у боротьбі за нагороди чемпіонату – «СДЮ-ШОР-2-Хімік» (Одеса), «Скорпіони» (Київ) та БК «Овідіополь».

м’яч у спідниці•

Новий рубіж шполянського «Жайвора»Про дівочу футбольну команду «Жайвір» зі Шполи добре знають не лише на Черкащині, а й в Ук­раїні. Вихованки молодого тренера Віталія Гонча­ренка останніми роками ставали переможниця­ми і призерками багатьох турнірів із футзалу.На оптимістичній ноті розпочали юні шполянки й нинішній рік. На своєму майданчику вони приймали суперниць із Гребінки (Полтавська область), Тального, Красного Лимана (Донецька область), Богуслава (Київська область), Конотопа (Сумська область) та Лебедина. Змагання відбувалися у двох вікових групах. Серед 13-14-річних спортсменок перемогу святкував «Жайвір», набравши 15 очок. Його гравець Тетяна Єрошенко з 11 голами стала найкращим бомбардиром турніру. У змаганнях 15-16-річних футболісток до півфіналу потрапили «Богуслав» і «Багіра» (Красний Лиман) та «Вікторія» (Конотоп) і «Жайвір». У першому півфіналі перемогли представниці Донеччини, у дру-гому – наші землячки. У фіналі «Жайвір» переконливо обіграв «Багіру» – 7:2 (голи у переможниць на рахунку Вікторії Музики – чотири, Марії Бойко – два і Марини Попович). Найкращим гравцем турніру визнано шполянку Вікторію Музику.

Юрій ЗІМЕНКОВ

Футзал•

У фіналі – четвероВідбулися поєдинки півфінальної стадії чемпіона­ту області з футзалу 2010 року. За їх підсумками визначилися чотири команди, які у фіналі розіг­рають нагороди змагань.Це право вибороли три черкаські колективи – «Світ Ласощів», «Дахнівка» і «Шарм», а також «Сольва» із Лисянки. Фінальна частина чемпіонату відбудеться 20 лютого в Черкасах, у Палаці спорту “Будівельник” (початок о 13.30).

ФехтуВання•

З етапу Кубка – на чемпіонат ЄвропиУ Лондоні відбувся етап Кубка Європи з фехту­вання серед кадетів. Троє юних шаблістів із Чер­кас узяли в ньому участь у складі збірної України.Ці змагання були відбірними для українських шаблістів щодо їхньої участі в березневому чемпіонаті Європи у Франції. Наші земляки успішно пройшли цей відбір і включені до складу збір-ної України. Це Роман Сидоренко, Марина Семенько і Настя Єрмолович. У Лондоні наші шаблісти у чвертьфіналі команд-них змагань поступилися команді США. Команда українських шаблісток (серед них дві черкащанки) теж у двобої за вихід до четвірки найсильніших програла збірній Угорщини.

У XII турі чемпіонату України волейболіст­ки черкаського «Круга» на своєму майданчику зіграли принципові поєдинки проти одного зі своїх конкурентів у бороть­бі за потрапляння до першої четвірки – одеської «Джінест­ри». У підсумку, як і в I колі, суперники обмі­нялися перемогами.

За останній час ситуація в одеському клубі змінила-ся на краще. Міська влада почала реально опікувати-ся командою, і це вже при-несло результати – в січні «Джінестра» виграла Кубок України. На жаль, тренери та гравці «Круга» про це мо-

жуть тільки мріяти. До речі, Марина Захожа, яка 7 років перебувала в команді, нещо-давно стала гравцем саме «Джінестри» і дебютувала у звітних поєдинках проти свого колишнього клубу.

Першого дня підопічні Сергія Голотова поступи-лися з рахунком 1:3, хоча й виграли стартову партію (25:20). Однак потім оде-ситки серйозно взялися за справу, а господарки, нав-паки, почали занадто бага-то помилятися практично в усіх компонентах гри. Як наслідок – підопічні олім-пійської чемпіонки Олени Соколовської святкували перемогу в трьох наступних сетах.

Наступного дня свої умо-ви вже диктували черка-

щанки. Вони напрочуд лег-ко виграли перші дві партії. В третьому сеті одеситки оговталися і нав’язали су-перницям свою гру. Пере-вага гостей протягом партії сягала шести очок, але до-вести її до переможного за-вершення вони не змогли. У вирішальні моменти нерви виявилися міцнішими у чер-кащанок (26:24), які здобули перемогу із загальним ра-хунком 3:0.

До завершення I етапу жіночим командам суперлі-ги залишилося зіграти два тури. У найближчому з них 27-28 лютого на волейболіс-ток «Круга» чекають нелегкі поєдинки в Луцьку з «Во-линню», яка теж не втрачає надії потрапити до провідної четвірки.

дзюдо•

Курс на ХмельницькийМайже 170 спортсменів із 12 ко­манд узяли участь у чемпіонаті області з боротьби дзюдо серед юнаків та дівчат 1994­1996 років народження, який відбувся в Пала­ці спорту «Будівельник».У турнірі дівчат три перші місця вибороли представниці Кам’янки – Настя Ціпф, Анжела Мохінько та Руслана Гетьман. По дві перемо-ги в активі спортсменок Черкас (Ольга Бур-лака і Марія Шашкова) та Христинівки (Марія Сегедюк і Тетяна Янкова). Перші місця також здобули Віта Титаренко з Чорнобая і найти-тулованіша в цій віковій категорії Настя Сап-сай із Черкаського району. У турнірі юнаків відзначимо успішний виступ представників Черкаського району Леоніда Мельника і Єв-гена Брика, Черкас – Олександра Міщенка та Ярослава Тріщенка, смілянина Романа Морозенка.

За результатами змагань сформовано збірну області, яка виступить 17-20 лютого на чем-піонаті України в Хмельницькому.

Утрималися на третій сходинці

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

17 лютого 201012

«Шановна редакціє, поясніть, будь ласка, у чому специфіка продажу продукції на замов-лення та поза торговельними чи офісними приміщеннями, а також укладення договорів на відстані».

Є.МИхАйЛОВСЬКИй,підприємець

Розповідає начальник управ-ління у справах захисту прав споживачів у Черкаській об-ласті Микола Залізняк:

– Відповідно до вимог ст. 12, 13 Закону України „Про захист прав споживачів” та вимог „Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісни-ми приміщеннями”, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007р. №103, у разі реалізації товарів поза торго-вельними чи офісними приміщен-нями продавець зобов’язаний на-дати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення дого-вору, що надалі буде підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків. Такий документ

повинен містити інформацію про дату укладення договору, най-менування та місцезнаходження продавця, найменування товару, ціну, строк виконання робіт (на-дання послуг), інші істотні умо-ви договору, права та обов’язки сторін договору.

У разі реалізації товарів за до-говором на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця, його місцезнаходжен-ня та порядок прийняття пре-тензії; основні характеристики товару, ціну (включаючи плату за доставку) та умови оплати, гарантійні зобов’язання й інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару; інші умови поставки або виконання догово-ру, мінімальну тривалість догово-ру; вартість телекомунікаційних послуг (якщо вона відрізняється від граничного тарифу); період прийняття пропозицій, порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інфор-мації суб’єкт господарювання

несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ст. 13 Зако-ну України „Про захист прав спо-живачів”, споживач має право на розірвання договору, який укла-дено на відстані шляхом пові-домлення продавця (виконавця) про це протягом 14 днів з момен-ту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. В разі коли підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом 14 днів з моменту його укладення. У разі продажу матеріальних ре-чей їх повернення також свідчить про розірвання договору. Якщо підтвердження інформації не від-повідає вищевказаним вимогам, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить 90 днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних ре-чей – з моменту одержання то-вару або першої поставки това-ру. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має пра-во розірвати договір протягом 14 днів з моменту одержання вип-равленого підтвердження.

добрі поради

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

реклама

на замітку•

Професіонaльні поради з догляду зa взуттям

запитання-ВідпоВідь•

Як купити товар на відстані

ЧищенняПеред початком чищення взуття розв’яжіть і зніміть шнурки. Потім видаліть із нього пил і бруд щіткою, придатною для чищення глaдкої шкіри. Можна вико-ристовувати мило чи спеціaльний засіб для чищення взуття. Після цих процедур (якщо при цьому вико-ристовувалася водa), дaйте взуттю висохнути, a вже потім протріть його м’якою бавовняною ткaниною.

Нaнесення кремунaнесіть нa взуття гутaлін спеціaльною мaлень-кою щіткою (як прaвило, округлої форми), зробленою з волосся кінського хвостa. тaкож можна використовувати рідкі засоби з догляду зa взуттям. Безумовно, колір гутaліну має відповідати тону полірова-ного взуття. Щоб переконатися в прa-вильності обраного кольору – нaнесіть невелику кількість крему нa менш помітну ділянку взуття і пополіруйте її.

Поліруваннядля того щоб ідеaльно відполірувaти взуття, можна використати воду. Візьміть невелику кількість води, кaпніть нa взуття, яке змащене кремом, і бавовня-ною ткaниною, обмотaною навколо пaльця, почніть коловими рухами полірувaти взуття. Після цих мaні-пуляцій ще рaз пройдіться по взуттю м’якою щіткою для видaления дрібних чaсточок, які перешкоджають ідеaльному блиску.

ПідошвaЧас від часу підошву взуття варто змазувати олією чи спеціaльними засобами для підошов, щоб вонa залишалася пружною і прослужилa вaм ще тривалий час. Особливо рекомендується повторювати цю процедуру після прогулянок з опадами.

ПП “Спецзахист АСПС”

Порадакупуйте нове взуття

ближче до вечора. ноги зазвичай збіль-

шуються в розмірі нa 5-8 відсотків до

кінця дня.

неймоВірне•

Міфи про хімчисткуМіф №1. Я можу носити річ протягом цілого сезону, а потім, коли вона стане геть брудною, – віднесу її в хімчистку, і вона стане як новенька.Реальність. Не стане. Початковий вигляд пальта чи шуби відновити неможливо. Тим більше, якщо річ носили кілька сезонів поспіль. Не секрет, що свіжу пляму видалити набагато легше, ніж застарі-лу. Крім того, дбайливий та регулярний догляд за річчю матиме набагато більший ефект, аніж одно-разовий та капітальний. Адже більш забруднена річ потребує для обробки і більш агресивних методів та розчинників. Отож про теплі речі краще подбати відразу після закінчення зимового сезону. Тоді ваші шуба чи пальто все літо будуть надійно захищені від молі (міль полюбляє брудні тканини, чисті ж речі для неї «не смачні»).

Міф №2. Якщо я здам шубу чи дублянку в хімчистку, їх там обов’язково зіпсують. Тому я ліпше виведу плями в домашніх умовах.Реальність. В хімчистці речі не псують, а чистять від бруду. Найчастіше псують речі їхні господарі, намагаючись «поворожити» над тією чи іншою пля-мою за допомогою підручних засобів і розрекламо-ваних плямознищувачів, які часто категорично не підходять для деяких типів тканин, а для окремих – взагалі протипоказані. Коли справа стосується натуральної шкіри чи хутра, ніяких маніпуляцій з ними в домашніх умовах проводити не можна. Цю роботу слід довірити професіоналам.

Міф №3. Моя справа – віднести річ у хімчистку і через кілька днів забрати вже чисту. Більше від мене нічого не вимагається, бо там краще знають, як і що чистити.Реальність. Насправді, власник речі має взяти без-посередню участь у справі чищення. Якщо на пальто чи курточці якісь плями, бажано визначити, як вони з’явились і наскільки давно. Крім того, якщо ви на-магалися вивести плями в домашніх умовах, слід та-кож розповісти, чим саме – адже поєднання кількох засобів може стати «смертельним» для речі.

Міф №4. В хімчистці чистять лише одяг.Реальність. У сучасних хімчистках чистять все – одяг будь-якої «складності» – від дитячих речей до вишуканих вечірніх суконь. А також: взуття, подуш-ки, ковдри, покривала, гардини, жалюзі, килими, меблі, дитячі іграшки, намети, сумки тощо. Тут же перуть білизну, полірують хутро та фарбують речі – від текстильних до шкіряних.

Міф №5. Здавати в хімчистку подушки небезпечно – пір’я змішають у загальну купу, а потім у мої напірники насиплять чужого.Реальність. Вам повернуть ваше і лише ваше пір’я. В сучасну машину, що чистить подушки, мак-симально можна завантажити до 3 кг пуху-пера. Приблизно стільки ж важить одна подушка. Тому вочевидь пух із вашої подушки буде чиститися су-воро відокремлено. До того ж, послуга чищення по-душок передбачена і в присутності замовника, і ви на власні очі зможете бачити весь процес. Ви зди-вуєтесь, скільки пилу та бруду накопичено в наших подушках! Це не просто мікропилинки, невидимі оку, а справжні шари пилу, які можна побачити на склі машини в процесі чистки пір’я.

Міф №6. Всі хімчистки однакові, відріз­няються тільки назви.Реальність. Далеко не так. Не всі хімчистки од-накові. Шукаючи фірму, якій ви довірите свої речі, обирайте сучасне підприємство з напрацьованим досвідом. У таких операції здійснюють на облад-нанні останнього покоління, безпечному як для вас, так і для навколишнього середовища.

Леся САВЧУК

№9 13в

ирощ

ування р

озсади о

вочевих к

ультур

МІС

Яц

Ь

Лю

ти

й

бе

ре

зе

нь

кв

іте

нь

тр

Ав

ен

ь

Че

рв

ен

ь

РО

БО

ТИ

Зам

очув

ання

на

сінн

я

Пос

ів н

асін

ня

Зам

очув

ання

на

сінн

я

Пос

ів н

асін

ня

Пік

іров

ка

Зам

очув

ання

на

сінн

я

Пос

ів н

асін

ня

Пік

іров

ка

Вис

адка

в

грун

т

Пік

іров

ка

Вис

адка

в

грун

т

Вис

адка

в

грун

т

Пас

инку

ванн

я

З П

ІКІР

ОВ

КО

Ю

17, 1

8, 1

9 (п

ісл

я 12

:56)

, 20,

21

(до

14

:16)

, 24,

25

(до

19

:49)

17, 1

8 (д

о 1

3:24

і п

ісл

я 18

:30)

, 19,

20,

23

(піс

ля

08:1

7), 2

4, 2

7 (п

ісл

я 12

:58)

, 28,

29

(до

09:

56)

4, 5

, 6 (

піс

ля

09:3

7),

7, 8

(д

о 1

3:14

и п

ісл

я 19

:14)

, 9, 1

0, 1

4, 3

1 (п

ісл

я 15

:42)

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

, 24,

25

1, 2

(д

о 1

5:55

і п

ісл

я 19

:54)

, 3, 4

, 5. 6

. 7 (

до

11

:19)

, 10,

11,

12

(до

15

:52

і піс

ля

16:3

2),

13, 2

9, 3

0

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

, 24,

25

1, 2

(д

о 1

1:09

і п

ісл

я 13

:01)

, 3, 4

, 7 (

піс

ля

12:3

5), 8

, 9, 1

0, 1

1, 1

2 (п

ісл

я 09

:49)

, 13,

29

(до

19:

41),

30,

31

17, 1

8, 2

1, 2

2, 2

5 (п

ісл

я 11

:18)

. 26,

27

(до

14:

15]

13, 1

4, 1

7 (п

ісл

я 08

:42)

, 18,

19

(до

08

:05)

, 21

(піс

ля

15:1

5), 2

2

БЕ

З П

ІКІР

ОВ

КИ

1 (д

о 1

9:37

), 4

, 5, 8

(п

ісля

19:

14),

9, 1

0, 1

4,

31 (

піс

ля

15:4

2)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 5

, 6,

7 (д

о 11

:19)

, 10,

11,

12

(д

о 1

5:52

і п

ісл

я 16

:32)

, 13,

29

Біл

ока

чан

на,

бр

юсс

ельс

ька,

сав

ой

ска,

кр

асн

ока

чан

на,

ко

льр

абі,

пек

інсь

каБ

ро

кко

лі,

кол

ьор

ова

З П

ІКІР

ОВ

КО

Ю

17, 1

8, 1

9 (п

ісл

я 12

:56)

, 20,

21

(до

14

:16)

. 24.

25

(до

19

:49)

17, 1

8 (д

о 1

3:24

и

піс

ля

18:3

0), 1

9, 2

0, 2

3 (п

ісл

я 08

:17)

, 24

4, 5

, 6 (

післ

я 09

:37)

, 7,

8 (д

о 13

:14)

, 8 (

піс

ля

19:1

4), 9

, 10,

14,

31

(піс

ля

15:4

2)

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20.

21

(до

17

:08)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 2

(пі

сля

19:5

4), 3

, 4, 5

, 6, 7

(д

о

11:1

9), 1

0, 1

1, 1

2 (д

о

15:5

2 і п

ісл

я 16

:32)

, 13

, 29,

30

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

1, 2

(до

11:

09),

2 (

піс

ля

13:0

1), 3

, 4, 7

(п

ісл

я 12

:35)

, 8, 9

, 10,

11,

12

(піс

ля

09:4

9), 1

3, 2

9 (д

о 19

:41)

, 30,

31

17, 1

8, 2

5 (п

ісля

11:

18).

26

.27

13, 1

4, 2

1 (п

ісля

15:

15),

22

, 23

(до

18:3

3), 2

4. 2

5

БЕ

З П

ІКІР

ОВ

КИ

4, 5

, 6 (

післ

я 09

:37)

, 7,

8 (

до 1

3:14

і пі

сля

19:1

4), 9

, 10,

14,

31

(піс

ля

15:4

2)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 3

, 4, 5

, 6,

7 (

до 1

1:19

), 1

0, 1

1,

12 (

до

15:

52 і

піс

ля

16:3

2), 1

3, 2

9, 3

0

Ка

пу

ста

1 (д

о 1

9:37

), 4

, 5, 6

(п

ісля

09:

37),

7, 8

(до

13

:14)

, 8 (

піс

ля

19:1

4),

9, 1

0, 1

4, 3

1 (п

ісл

я 15

:42)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 2

(пі

сля

19:5

4), 3

, 4, 5

, 6, 7

(д

о

11:1

9), 1

0, 1

1, 1

2 (д

о

15:5

2), 1

2 (п

ісля

16:

32),

13

, 29,

30

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

17, 1

8, 2

5 (п

ісл

я 11

:18)

, 26,

27

(до

14

:15)

13, 1

4, 2

1 (п

ісл

я 15

:15)

, 22,

23

(до

18

:33)

1 (д

о 1

9:37

), 4

, 5, 6

(п

ісля

09:

37),

7, 8

(до

13

:14)

, 9, 1

0, 1

4, 3

1 (п

ісля

15:

42)

1, 2

(до

15:

55),

3, 4

, 5,

6, 7

(до

11:

19),

10,

11,

12

(д

о 1

5:52

), 2

9, 3

0

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

17, 1

8, 2

5 (п

ісля

11:

18),

26

, 27

(до

14:1

5)

13, 1

4, 2

1 (п

ісля

15:

15),

22

, 23

(до

18:3

3)

1 (д

о 1

9:37

), 4

, 5, 6

(п

ісл

я 09

:37)

, 7, 8

(д

о

13:1

4), 9

, 10,

14,

31

(піс

ля

15:4

2)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 3

, 4, 5

, 6,

7 (

до 1

1:19

), 1

0, 1

1,

12 (

до 1

5:52

), 1

2 (п

ісл

я 16

:32)

, 13,

29,

30

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17

:08)

17, 1

8, 2

5 (п

ісл

я 11

:18)

, 26,

27

(до

14

:15)

13, 1

4, 2

1 (п

ісл

я 15

:15)

, 22,

23

(до

18

:33)

З П

ІКІР

ОВ

КО

Ю

17, 1

8, 1

9 (п

ісл

я 12

:54)

, 20

, 21

(до

14:

16),

24,

25

(до

19:

49)

17, 1

8 (д

о 13

:24)

, 18

(піс

ля

18:3

0), 1

9, 2

0,

23 (

піс

ля

08:1

7), 2

4, 2

7 (п

ісл

я 12

:58)

, 28,

29

(до

09

:56)

1 (д

о 1

9:37

), 4

, 5, 6

(п

ісля

09:

37),

7, 8

(до

13

:14)

, 8 (

піс

ля

19:1

4), 9

, 10

, 14,

31

(піс

ля

15:4

2)

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20

, 21

(до

17:

08),

24,

25

1, 2

(д

о 1

5:55

), 2

(пі

сля

19:5

4), 3

, 4, 5

, 6, 7

(д

о

11:1

9), 1

0, 1

1, 1

2 (д

о

15:5

2 и

піс

ля

16:3

2), 1

3,

29, 3

0

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20

, 21

(до

17:

08)

1, 2

(до

11:

09),

2 (

піс

ля

13:0

1), 3

, 4, 7

(п

ісл

я 12

:35)

, 8, 9

, 10,

11,

12

(піс

ля

09:4

9), 1

3, 2

9 (д

о 19

:41)

, 30,

31

17, 1

8, 2

5 (п

ісл

я 11

:18)

, 26

, 27

(до

14:

15)

13, 1

4, 2

1 (п

ісл

я 15

:15)

, 22

БЕ

З П

ІКІР

ОВ

КИ

1 (д

о 19

:37)

, 4, 5

, 6

(піс

ля 0

9:37

), 7

, 8 (

до

13:1

4), 9

, 10,

14,

15,

31

(піс

ля

15:4

2)

1, 2

(д

о 1

5:55

), 3

, 4, 5

, 6,

7 (

до 1

1:19

), 1

0, 1

1,

12 (

до

15:

52),

12

(піс

ля

16:3

2), 1

3, 2

9, 3

0

то

ма

ти

Бак

лаж

анП

ерец

ь

гірк

ий

посі

вни

й к

ален

дар

17, 1

8 (д

о 1

3:24

), 1

8 (п

ісля

18:

30),

19,

20,

23

(піс

ля

08:1

7), 2

4, 2

7 (п

ісл

я 12

:58)

, 28,

29

(до

09:

56)

15, 1

6, 1

9 (п

ісл

я 14

:40)

, 20,

21

(до

17:

08),

24,

25

6 (п

ісл

я 08

:51)

, 7, 8

(д

о 1

6:14

), 8

(пі

сля

18:4

2), 9

, 10

,11,

27,

28

(до1

2:57

)

•Ж

ирн

им

шри

фто

м

виді

лен

і дн

і, н

айбі

льш

сп

рият

ливі

для

п

рове

ден

ня

робі

т

17, 1

8, 1

9 (п

ісля

12:

56),

20,

21

(до

14:1

6), 2

4, 2

5 (д

о 19

:49)

17 лютого 201014 кримінальне чтиво

рекл

ама

Бандитський котел: черкаськi хронiки

вбИвСтвО У СвятИЙ вечіР лИхі 2000-ні

У день звільнення Леоніда Чекаля з місць позбавлення волі місто жило бу-денним життям, не виявляючи у зв’язку із його поверненням ані особливої радості, ані особливого смут-ку. Єдиним чолові-ком, для кого ця подія могла б щось означа-ти, був його колиш-ній подільник Віталій Жилін. І не стільки че-рез те, що свого часу вони були партнера-ми по злочинному ре-меслу, а скільки тому, що Леонід перед тим, як вирушити у котрий раз гріти нари, за-боргував Віталію 50 тисяч «баксів». Ця чималенька сума не давала Леонідові спо-кою протягом усього терміну ув’язнення. Хто-хто, а він досте-менно знав, що Віталій робив зі своїми боржниками – він прос-то закатував їх у асфальт. Про-те страхи залишилися позаду, коли, зійшовши з поїзда Москва – Знам’янка, Леонід дізнався, що його кредитор рік тому від-був в інший світ розтоплювати казани зі смолою для таких же дружків, як і сам. Аби перекона-тися, що Віталій дійсно почив у Бозі, вже наступного дня Леонід поїхав на таксі на центральний цвинтар Черкас, розшукав по-між пам’ятників розкішний мар-муровий обеліск з написом «Ти пішов від нас невчасно, зро-бивши усіх сиротами», проник за огорожу і на радощах випив чарку за спокій душі почилого раба Божого Віталія Жиліна. Здавалося б, живи і радій, що той, кому ти був щось винен, лежить під мармуровою пли-тою, однак не минуло й місяця, як одного ранку у Леонідовій квартирі задзвонив телефон. Невідомий на тому кінці дроту прогудів металевим голосом: «Твій борг покійному Віталію залишається в силі, що раніше його повернеш, то цілішим бу-деш». Ще через деякий час до нього прямо на вулиці підійшли двоє широкоплечих чоловіків і запропонували відійти вбік для розмови. Збагнувши, що чинити опір немає сенсу, Леонід слух-няно виконав їхню команду.

– Нам не зрозуміла твоя по-ведінка, друзяко. Два тижні тому тобі було запропоновано повернути Віталієву «зелень», а ти нічичирк. Погратися вирішив з нами, чи що?

– В мене немає таких бабок… – похмуро відповів Леонід.

– Це твої проблеми. Втім, у тебе є можливість відпрацюва-ти борг.

– Що я повинен зробити?– Взяти участь в одній неве-

ликій виставі.– Якщо так, то я згодний…

ЗЛОВІСНИЙ ПЛАН– Все має бути природним, як роги в оленя…

Чоловік, з вуст якого вирва-лася ця оригінальна фраза, був майже двометрового зросту, через що ламінована підлога під ним злегка поскрипувала. Не треба було бути генієм, щоб здогадатись, що саме він є гос-подарем не тільки просторого кабінету, а і офісу, який займав усі три поверхи будинку, розта-шованого на бульварі Шевчен-ка. Його співрозмовником був працівник, який сидів за столом і усім виглядом показував, що належить до тих осіб, які ко-ристуються особливою довірою шефа.

– Саме так, – підтвердив він. – У жодної людини не повинно бути сумніву, що це класичне пограбування зі смертельним наслідком. Одначе, шефе, мені без вашої допомоги не обій-тись…

– Якої саме? – поморщив-шись, запитав високий.

– Ви повинні залишити вікна будинку відчиненими. Це для того, щоб усі подумали, що гра-біжник заліз усередину саме крізь одне з них. А ще вам пот-рібно випадково залишити на видноті ключ від домашнього сейфа. Саме скориставшись ним, непроханий гість відімкне нескладний замок і забере всю умовну готівку.

– Добре. Що далі?– Єдине, що я ще не вирішив

– як бути з собаками, які охоро-няють двір. Вони пошматують будь-кого, у тому числі підстав-ного кілера.

– Собаки мають залишитися живими і неушкодженими. Зро-зуміло?

– Я з вами згоден. Однак со-бак в інтересах справи варто було б нейтралізувати. Може, ви дозволите підсипати у м’ясо снодійного?

– А вони лапи не протягнуть?

– Виключено. Лю- ди ж вживають снодійне – і нічого.

– Тоді гаразд. На цьому розмо-

ва керівника фірми Олександра Кулика з начальником служ-би безпеки Юрієм Загребельним за-кінчилася.

СІМЕЙНИЙ РОЗРИВОксана Кулик поз-найомилася з Рус-ланом Давиденком на іспанському ост-рові Майорці, який у всьому світі відомий тим, що на ньому у ХІХ столітті від-бувався бурхливий роман французької письменниці Жорж

Санд і польського композитора Фредеріка Шопена. Майже про-тягом усього туру «солодку па-рочку» можна було побачити то в аквапарку, де вони каталися на підводному човні і плавали в аквалангах, то на місцевій арені, де відбувалася корида, то, зви-чайно ж, на парусній регаті на Кубок короля, де був присутній сам монарх. По приїзду додо-му закохані тривалий час лише передзвонювалися, ретельно приховуючи свої стосунки, але потім узялися активно надолу-жувати те, що трапилося з ними на казковій Майорці. Найчасті-ше їхні зустрічі проходили за містом – у Руслановому авто-мобілі марки «КІА».

Оксана запевняла Руслана, що її стосунки з чоловіком своє віджили і відтак носять лише формальний характер. Молод-ший за неї на десять років ко-ханець ніяк не реагував на крик жіночої душі. Можливо, їхні «ав-томобільні побачення» тривали б іще деякий час, коли б одно-го разу, повертаючись пізно вночі у місто, Руслан не збив на слизькій дорозі велосипедиста. Від працівників ДАІ йому від-вертітись не вдалося – і дарма, позаяк у лічені дні чутки про те, що на місці ДТП міліціонери за-сікли дружину відомого бізнес-мена, облетіли Черкаси. Після того, як вони дійшли до самого Олександра Кулика, він провів із дружиною відверту розмову, дізнавшись усю правду. Напри-кінці бесіди Оксана заявила, що найкращий вихід для обох – розірвати шлюб, який давно став для них нестерпним тяга-рем. Чоловік назвав дружину хвойдою і пообіцяв, що, незва-жаючи на те, що у шлюбному контракті на її ім’я записана кругла сума, від нього вона не одержить ні копійки.

Того ж дня Кулик попросив свого начальника служби без-пеки визначити місцеперебу-вання Руслана Давиденка і ор-

ганізувати з ним зустріч в одній із черкаських кав’ярень. Остан-ній крутої розмови з чоловіком коханки уникнути не наважився і у призначений час прийшов у кафе «Королівське полюван-ня». Діалог тривав не більше п’яти хвилин і радості обом не приніс. Наостанок Кулик уручив Русланові невеличкий кульок із кулею від пістолета ТТ.

– Це тобі напам’ять, щоб знав – жити тобі у цьому місті чи тіка-ти з нього, куди очі дивляться.

Погроза мала ефект: Руслан подався до тітки в Одесу і заліг на дно. Втім, це не мало особли-вого значення, позаяк дружина Кулика, як і обіцяла, розпочала з допомогою свого адвоката шлюборозлучний процес. Ці-кавлячись його ходом, бізнес-мен дуже швидко збагнув, що значну частину своїх статків він змушений буде позбутися, і ця сумна перспектива виводила його з рівноваги. Як безболісно вирішити проблему, запропону-вав, обравши слушний момент, Юрій Загребельний. Він сказав хазяїну, що є тільки один спосіб зберегти гроші – фізично усу-нути свою екс-дружину. «Ні в якому разі!» – запротестував спочатку Кулик, але не минуло й тижня, як розпочата з началь-ником служби безпеки розмова набула продовження.

ПОСТРІЛИ У ДОМІЗа день до запланованого вбивства дружини Олександр Кулик оголосив співробітникам фірми, що поїде відзначати Різ-дво до своїх друзів у Москву (забігаючи наперед, зазначимо, що його поїздка у білокам’яну дійсно мала місце, але тільки після того, як у будинку ним були проведені всі запропоно-вані Загребельним дії).

Як і за кілька тижнів до цього, у квартирі Леоніда Чекаля зно-ву задзвонив телефон.

– Зараз до твого будинку під’їде автомобіль і відвезе куди треба, – прозвучало у трубці.

Чекаль зрозумів, що обіцяна вистава з його участю розпочи-нається. Вже у машині молодий чоловік із захованим у комір куртки обличчям сказав, що йому належить проникнути у двір одного з будинків і причаї-тися там за металевим ящиком для сміття.

– Сидітимеш доти, поки до

тебе не підійдуть і не скажуть, що робити далі.

– Сподіваюся, не доведеться когось вбивати? – обережно запитав Чекаль у незнайомця. Трохи подумавши, той відповів:

– Ні… За тебе це зроблять інші.

За вікном автомобіля вечір-нє місто виблискувало вогня-ми, і Чекаль, спостерігаючи за яскравими гірляндами, згадав, що саме у ці хвилини у Черка-си прийшов Святий вечір, і в родинах починають їсти кутю. Що через ненависний борг йому доводиться брати участь у неблаговидній справі, яка, за всіма ознаками, не обіцяла ні-чого доброго. Чоловік як у воду дивився, бо зайнявши у чужому дворі вказану позицію, він по-чув, як у двір спочатку заїхала машина, як хтось зайшов у бу-динок, як звідти потім долинув підозрілий шум. І ось уже зовсім поруч із металевим ящиком по-чулися швидкі кроки. Над ним схилився чоловік у масці і про-стягнув ще гарячий пістолет із глушником.

– Бери цю іграшку, тікай з нею у місто і там вкинь у каналіза-ційний колодязь. Чекаль і гадки не мав, що у цей час до будинку вже мчить кимось викликаний міліцейський наряд, що добіг-ти до каналізаційного колодязя

люди у погонах йому не дадуть, а відберуть зброю і закують у кайдани.

…Застрелену Оксану Кулик виявила домашня працівниця. Три кулі грабіжника наздогнали жінку в коридорі між будинком і гаражем. Саме в ньому праців-ники карного розшуку виявили і кілька породистих ротвейлерів, поведінка яких видалася їм дивною. Аналіз собачих екскре-ментів дозволив зробити вис-новок, що у їжу тваринам хтось підсипав пригоршню снодійних пігулок. Враховуючи надзви-чайну агресивність цієї породи, слідчі також дійшли висновку, що «пригоститися» пігулками собаки могли тільки з рук госпо-даря. Його було взято під варту відразу по приїзді з Москви. Він у всьому зізнався і назвав ім’я виконавця. Ним виявився аж ніяк не Леонід Чекаль, на якого планувалося «повісити усіх со-бак», а начальник служби без-пеки Юрій Загребельний.

Володимир УШАНОВ

№9 15

не хворіємо

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БеЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

від

повід

ал

ьн

ість

за д

осто

вір

ніс

ть ін

фор

мац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

лош

ен

ня п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

наш

ої га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошеннякупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (вгазетіне

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

4Втрачені поліси обов’язкового страхування цивільно-право-вої відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів СК Імпро ВС/4735814 ВС/4735815 ВС/4735816 вва-жати недійсними.

4Продам насіння люцерки. Невели-ка партія. ( 067 772-72-70.

4Продаю стул металлический с мягким покрыти-ем, с регулиров-кой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам магнито-фон-приставку “Маяк-231 сте-рео”, кассетный, хорошее состоя-ние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

4Послуги з охорони об’єктів з підключенням на пульт централізо-ваного нагляду. Відеонагляд, охоронно-пожеж-на сигналізація. Електромонтажні роботи. ( 38-21-22, 63-49-09.

зворотний зв’язок

ДОШкА ОгОЛОШень

людина і сВіт•

Мировий суддя

юВілей•

Надійка росла слухняною дівчинкою. Чи то вже така вдалася, а чи допома-гав отой «мировий суддя», що мовчки стояв собі у сінях, у куточку біля две-рей. Суддя (бо судить і карає) був зви-чайнісінькою лозиною з куща, що ріс на долині. Дуже не подобався він Надійці. Пробувала поквитатися з ним: тих-цем понадламувала його. Суддя зігнув-ся, ніби йому прихопило поперек. Коли Надійка побачила суддю зігнутим, трохи пожаліла: «Ну, геть як хвора мама, яку неміч скрутила». Наступ-ного дня Надійка провідала «каліку» і здивувалась: як скоро той одужав. Стояв у кутку цілісінький, блискучий, аж червонуватий. Насмішкувато ди-вився на дитину. Як отой червоноли-ций дядько-бригадир з нагайкою, на коні. Це він грозився її відшмагати, а зібрані на полі колосочки спалив, аби не крала народне добро. От би розпитати цього суддю, чим він так скоро вилікувався. То і маму швидко б полікували.

При згадці про хвору маму Надій-чине сердечко стиснулося. Тато не повернувся з війни. Ота війна теж, напевне, родичка судді. Чи, може, й дядькові бригадиру? Тож Надійка ро-зуміла, що треба слухатися і не часто гнівила суддю. Просто вона була тро-хи невезуча. Пішла на грядки і вирвала межи цибулькою бур’янець. А бур’янець виявився перчичкою. Ще прикріший випадок трапився з отією нерозум-ною квочкою. Вона так завзято греб-лась, аж курчат запорпала: закидала сміттям і пилюкою. Надійка гарно покупала курчат у бочці з-під огірків. Ще й рядочками спати поклала, поки обсохнуть. Тільки вони чомусь не про-кинулись. Ото вже тому «мировому» була робота...

Коли мама йшла на роботу, то воля Надійці вривалася – її замикали у хаті під замок, бо по селу ходив Голод. Він заставляв людей красти і робити шкоду. Бабуся розповідала, що колись Голод крав дітей і з’їдав. Той Голод і матусі хворобу наслав. Хоча Надійці з мамою він не дуже дошкуляв. Бо те-пер на печі у них стояв цілий скарб. То була чимала торбинка із сухою куку-

рудзою. А в коморі, за сінешніми двери-ма, мама викопала яму. У ній було аж два відра картоплі. Правда, мама її пекла тільки на великі свята. Берегла на весну для садіння. В погріб картоп-лю не опускали, бо той Голод оббирав погреби.

Святом було для Надійки, коли вони з мамою ішли молоти ту кукурудзу до млина. Тут завжди була велика черга. Мололо все село. Тож Надійка могла погратися з подружками. Жінки жда-ли черги на колоді і жваво переповіда-ли всі сільські новини. Надійка мріяла, щоб тато визволився від тої страш-ної війни. Він би однією рукою покру-тив ту важку корбу, що рухає камені від млина. Дівчинці ще й на стільчик доводилося ставати, аби дотягну-тися до корби. І той стільчик завжди чергував у млині, бо багато батьків не повернулося.

А які-то смачні були ті кукурудзяні млинчики. Шкода, що їх так трішки. Мама поклала два перед собою і два перед Надійкою. Мама була більша, але пояснила, що маленькій треба рос-ти, аби не ставати на стільчик. Тож і свого півмлинчика відломила дитині. У полив’яній мисці ще залишалося кіль-ка – на обід і вечерю. Накрили чистою полотниною ті млинчики та й поста-вили на найвищу полицю – аби киця не дістала.

Запах від тих кукурудзяників лос-котав ніздрі, не давав спокою. Коли вже час пішов під обід, Надійка вирі-шила подивитися, чи цілі вони, чи не дістала киця. А що Надійка була не набагато важча киці, то без труд-нощів помандрувала по поличках мисника, як по драбині. Подивилася на млинчики: такі чималі, як дві а то й три долоньки. І вирішила, якщо обкусати млинчики по колу, то й не-помітно буде. Так і зробила. Тільки інші млинчики підступно видавали її роботу – були більшими. Так рівняло дівча ті млинчики, поки вони не стали трохи більшими від п’ятака. Побачи-ла це Надійка і розплакалася. Не дуже вона боялась того «мирового суддю». Уміла терпіти, тільки не хотіла, щоб мама гнівалась. Ось мама ще й сусід-

ці скаржилась: «Таке затяте дитя. Поки сварюся – плаче, а як шмагаю – ані пари з уст. Геть і сльози висиха-ють. Вся в батечка!».

Прогупали мамині кроки попід вік-нами. Шваркнув замок, матуся пере-ступила поріг і побачила живу карти-ну: на маленькому стільчику посеред хати стояла полив’яна миска з тими рештками, що вранці були млинчи-ками. На земляній долівці біля миски сиділа Надійка і так гірко плакала, що сльози текли аж на подряпані стер-нею і будяками ноженята. Біля печі, спираючись на припічок, вже стояв напоготові «мировий суддя» і глузли-во дивився на дівчинку. Аж руки у боки взяв – зловтішно чекав роботи.

Матуся чомусь не стала шмагати Надійку. Пригорнула її і заплакала. Сльози у Надійки миттю висохли. Вже вона втішала матусю. Соромно стало «мировому судді» від такої зневаги. Мабуть, тому куток у сінях невдовзі спорожнів, і він назавжди зник із двору. Для певності дівчинка при-тягла сокиру і начисто вирубала лозо-вий кущ на паливо.

Не так скоро, та все ж пішов із села й Голод. Полив’яна мисочка стоя-ла у миснику довгі чотири роки, доки мама не повернулася з лікарні. Зажили Надійка з мамою щасливо і заможно. Бо вже картопельки з грядок вистача-ло на всю зиму. А сусідський дід Трохим ще й посіяв їм на городі жито на хліб. Сліпа тітка Харитина Квашиха, якщо її за руку перевести через дорогу, допомагала Надійці жати жито, но-сити картоплю в погріб.

Надійка, як справжня господиня, носила їсти у полив’яній мисці до ма-миного ліжка. Авжеж, вона пішла в школу і трішки підросла. А то все від тих пахучих кукурудзяних млинчиків! І якби не отой червонолиций дядько-бригадир, то вже б нічого і не нагаду-вало про мирового суддю. Дивувалася Надійка, що ні голод, ні війна, ні „ми-ровий суддя” не забрали із собою отого червонопикого. А що він із їхньої когор-ти – дівчинка ніколи не сумнівалась.

Надія МАТЮШЕНКО-ГРЕБЕНЮК,с. Товста, Городищенський район

Вперше його побачив під аудиторією педінституту. Враження було неймовірне: яка сила духу в цього чоловіка – практично без ніг, а вчиться з нами, які з ногами. Підій­шов, потис руку – виявилося, на дружбу на 35 років. Згодом доля дала можливість працю­вати разом із Віталієм Проши­ним у корсунь­шевченківській газеті «Ленінським шляхом».

Це були найкращі роки. Не робота була – а пісня. Голосна, мелодійна. Нам легко давалися теми, з кожним днем зростав наш професіоналізм. А яка голова у Нестеровича! Скільки в ній було знань, на той час навіть за-боронених. Ми гордилися, що Віталій друкувався як поет у тодішньому пре-

стижному республіканському журналі «Радуга». Нам удавалося творити фейлетони під спільним псевдонімом Панько Гирлига.

А коли що не вдавалося цьому слаб-кому тілом, а сильному духом газетя-реві?! По газеті він уміє все. І те, що 18 лютого минає 35 років журналіст-ської роботи у районці – це унікаль-ний випадок. За ці літа він по кілька разів описав корсунські промислові підприємства (маю на увазі покоління – тут трудяться вже сини тих батьків, про яких Прошин писав у 70-ті роки). У Корсуні-Шевченківському він знає кожного, і його знає всяк.

До речі, не так давно вийшла в світ його поетична збірка «Пока горит све-ча жизни». Хай вона тобі світить ще довго, Віталику!

Леонід ТУМЕНКО

Силу духу не купити, не позичити

17 лютого 201016Хворий після інфарк-

ту запитує у свого лікаря:– Лікарю, а можна мені

закурити?– Ну, якщо це ваше останнє

бажання...

– Кохана моя...– Була б кохана, ти б мене

не зраджував!– Ні, тоді ти була б єдина, а

так – кохана...

– Чому ти, люба, плачеш? Адже я їду не на десять років, а лише на місяць.

– Знаю я тебе! Кажеш, на мі-сяць, а повернешся через три дні.

– Петре, чому ти носиш черевики на три розміри менші, ніж пот-рібно?

– Тут така справа. Дружина моя – жінка некрасива, неакуратна і до того ж по-гано готує. Син учитися не хоче, і я не впевнений, чи закінчить він узагалі шко-лу. Теща гарчить безупин-но. Єдина радість у мене в житті – коли я ввечері знімаю черевики...

У блондинки квиток на літак в економ-класі, вона сідає в бізнес-клас. Усі по черзі намагаються умовити її пересісти. Та ніяк. Нарешті підключаєть-ся головний пілот:

– Зараз із нею поговорю, я зумію, у мене дружина теж блондинка.

Шепнув їй щось на вухо, блондинка відразу підве-лася і пішла на своє місце. Всі хором:

– Що ти їй сказав?!– Сказав, що бізнес-клас у

Маямі не летить.

Футбольний матч... нервова гра з великою кількістю порушень і сло-весною лайкою між грав-цями. От один із гравців підбігає до судді й каже:

– Пане суддя, а мене п’ятий номер послав подалі!

Суддя, незворушно:– Грати, грати – ніхто нікуди

з поля до мого фінально-го свистка не піде!

– Можна мені теле-фон для роботи? Щоб МР-3, ігри, Інтернет, щоб радіо ловив, телевізор показував. . .

– А дзвінки?– Мені можна, щоб і не дзво-

нив, я ж для роботи.– Вахтером працюєте?– Авжеж.

Старий ведмідь учить молодого:

– На людину треба нападати так, щоб вона встигла тебе побачити і зреагувати.

– Навіщо?– Вони потім смачніші, в них

уже лайна немає.

Маленький Нострада-мус мамі:

– Мамо, а що в нас сьогодні на обід?

– А то ти не знаєш...

Йде в інституті лекція з ОБЖ.

Професор аудиторії:– Ви – виконроб на

будівництві. На ваших очах з риштувань падає і розбивається насмерть робітник. Ваші перші дії?

Студенти:– Викликати швидку!– Викликати міліцію!– Повідомити родичам!Професор:– Надягніть на труп

каску і страхувальний пояс, інакше міліція приїде по вас.

Виконроб показує замовнику об’єкт – ши-роченний колодязь. Той заглядає в нього:

– А навіщо внизу лампа?– Ну як? Усе, як на кресленні

– ось.Дає йому креслення. Замов-

ник дивиться на нього. Перевертає догори дри-гом.

– Ідіоти! Тут має бути маяк.

Блондинка каже подрузі:

– Уявляєш, я вчора стрибала з парашутом!

– І що ти з висоти бачила?– Нічого, у мене спідниця

задерлася...

Народна прикмета: не можна мити підлогу, поки дружина перебуває в до-розі. Приїде і сама помиє.

на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь­якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

ар

тіс

ть ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, в рубриках «Погляд», «Позиція»

та «Політика» публікуються на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-09 Зага

льни

й ти

раж

– 1

4 60

0

рекл

ама

рекл

ама

АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖУМаНсьКОГО ДЕрЖаВНОГО аГрарНОГО УНіВЕрсИтЕтУ

ЗапРоШуЄ В 2010 РоЦІвипускників 9 та 11 класів, професійно­технічних училищна денну та заочну форми навчання з таких спеціальностей:

• експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва

• організація перевезень і управління на автотранспорті

• фінанси та кредит

• бухгалтерський облік

• оціночна діяльність

• обслуговування програмних систем і комплексів

• розробка програмного забезпечення

Наша адреса: 20300, м. Умань, вул. Жовтнева, 21 тел./факс: (04744) 5-23-58, 5-80-39е-mail: uatk@it-tim.net

Вступні випробування з 23 по 31 липня для абітурієнтів па базі 9 класів

Вступники з базовою загальною середньою освітою складають вступні випробування з української мови (диктант) та математики (тести)

на базі загальної середньої освіти для участі в конкурсі вступники подають відповідні сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти

ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВзаочна

форма навчанняз 1 листопада

по 1 грудня

денна форма навчання з 15 по 22 липня (на базі 9 класів) з 15 по 31 липня (на базі 11 класів)

Ліц

. АВ

№42

0668

вид

ана

МОН

У ві

д 30

.09.

08