Молодь Черкащини №10 2011 р

влучний погляд на сучасне життя

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

09.03.2011

¹10(5054)

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

•Пенсійна арифметикаЗа 2010 рік до обласного пенсійного бюджету надійшло 4 542,2 млн. гривень

сторінка 2

•Із черкаським коріннямПерший заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак розповів, що його пов’язує з нашим краєм

сторінка 5

•Оберігаючи найдорожчий скарб – землю12 березня – День землевпорядника України

сторінки 6-7

•Велика зірка на погонахЄдина на Черкащині жінка-генерал працює на митниці

сторінка 8

•800 років тому...Місця, пов’язані з Черкащиною, не раз згадуються у «Слові про Ігорів похід»

сторінка 10

•Болить серце – лікуйте нервиНайбільш важливо для серця – здоровий спосіб життя

сторінка 13

Першу половину дня 8 Березня державтоінспек-тори у Черкасах, Умані, Смілі та Золотоноші, а також на дорогах державного значення пильно вдивлялися в обличчя учасників руху, аби не проґавити жодної жінки-водія.

Автомобілі, якими кермували представниці прекрасної по-ловини людства, помахом жезла інспектори зупиняли та... дарували автомобілісткам святкові листівки й квіти. Учасниці дорожнього руху дивувалися і дякували, даруючи у відповідь

інспекторам щирі весняні посмішки.За словами старшого інспектора УДАІ УМВС України в

Черкаській області Володимира Ліщенка, така акція в об-ласті проводиться уперше. Її мета – привітати учасниць руху з Міжнародним жіночим днем і разом з тим налагодити парт-нерські взаємини між водіями та інспекторами:

– Ми впевнені, що добрі стосунки між водієм та інспекто-ром обов’язково посприяють дотриманню Правил дорожньо-го руху, – резюмував інспектор.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

Квіти від інспектора

2 9 березня 2011

Молодь Черкащини №10

об’єктивнаші новини

реклама

32-25-84

Фот

о на

дане

УД

АІ У

МВС

Укр

аїни

в Ч

ерка

ські

й об

ласт

і

РЕКЛАМА

ПРОБЛЕМА•

УВАГА!

Шановні споживачі природного газу!

Відкрите акціонерне товарис-тво «Черкасигаз» нагадує, що всі роботи з установки, заміни або ремонту побутового газово-го обладнання, а саме: газового

котла, плити, колонки, газового лічиль-ника – проводять тільки кваліфіковані спеціалісти організацій, що мають відповідний дозвіл, отриманий згідно з чинним законодавством.За останній час рівень аварійності та травматизму при використанні населенням газу в побуті не зни-жується, а нещасні випадки з тяжкими наслідками значно почастішали.

Так, уже в поточному році по Україні сталося 27 нещасних випадків та подій, внаслідок яких пост-раждали 51 особа, в тому числі 23 – зі смертель-ними наслідками. Переважна кількість нещасних випадків та подій трапилася внаслідок самовіль-ної заміни споживачами побутових газових при-ладів. У зв’язку з цим самовільно замінене газове обладнання ВАТ «Черкасигаз» буде відключати від діючої системи газопостачання. Також буде проводитись механічне від’єднання від діючої сис-теми газопостачання споживачів, які відмовлять у доступі працівникам товариства до газового обладнання для проведення планово-технічного обслуговування.

У разі наявності у вашій оселі самовільно заміне-них газових приладів, у тому числі газових плит, для недопущення нещасних випадків при вико-ристанні газу в побуті та примусового припинення газопостачання пропонуємо терміново звернутися до газового господарства за місцем проживання – для приведення стану газифікації житлових бу-динків, квартир у відповідність до вимог чинного законодавства.

У м. Черкаси можна звертатися на адресу: вул. Громова, 142, тел. 32-70-63, у районних цент-рах та сільській місцевості – у місцеві управління та дільниці з експлуатації газового господарства.

Гаряча лінія ВАТ «Черкасигаз»: тел. 32-72-38.

Адміністрація ВАТ «Черкасигаз»

•

Через порив тролейбусних дротів мину-лої п’ятниці в обласному центрі на дві години було паралізовано рух тролей-бусів по бульвару Шевченка.

А в центрі міста – від вулиці Піонерської до вулиці Б. Хмельницького – взагалі припинили рух автомо-білів. Бо саме на цій ділянці обірвався дріт тролей-бусної мережі, пошкодивши не лише тролейбус, що

рухався у напрямку від санаторію «Україна», а й дві машини, які саме їхали в попутному з «рогачем» напрямку. На щастя, всі пасажири та водії залиши-лися неушкодженими.

За словами інспекторів ДАІ, дивуватися дротово-му пориву не доводиться, адже міська тролейбусна мережа експлуатується ще із 60-их років і вже дав-но потребує ремонту.

Євгенія ВЯТКІНА

ЦИФРИ І ФАКТИ

Пенсійна арифметикаНа обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області перебуває 428 074 пенсіонери, з них 15 639 пенсіонерів силових мініс-терств і відомств.Доходи бюджету головного управління ПФУ в об-ласті за 2010 рік становили 4 545,2 млн. грн. Влас-ні доходи (з урахуванням залишку) – 2 567,5 млн. грн., кошти Державного бюджету 1 966,5 млн. грн., в тому числі: на різні пенсійні програми – 1 003,4 млн. грн.; видатки – 5 282,9 млн. грн.

Пенсійні виплати, профінансовані через бан-ківські установи – 2 млрд. 686 млн. грн. (50,9 %), через підприємства поштового зв’язку – 2 млрд. 591 млн. грн. (49,1 %).

Проти 2009 року пенсійний бюджет збільшився на 733 млн. грн., або на 16 %; середня пенсійна виплата зросла на 12,5 % і на 1 січня 2011 року становила 1040,9 грн.

Дані зі звіту про виконання бюджету головного управління Пенсійного фонду

України в Черкаській області

•

ФОТОФАКТ•

Чи стане Черкащина безбар’єрною?На Черкащині катастро-фічно не вистачає пан-дусів, а ті, що є, часто не відповідають нормам. Про це йшлося на засіданні круглого столу «Оновлен-ня програми «Безбар’єрна Черкащина», ініційовано-го депутатом Черкаської обласної ради Наталією Горбенко.

Вже більше двох років у нашій області діє програма «Безбар’єрна Черкащина», націлена на допомогу людям з обмеженими фізичними мож-ливостями. Однак практика показує, що виконується ця програма на примітивному рівні. Яскравим доказом цього є пандуси, яких, за словами заступника голови Черкаської облдержадміністрації Юрія Тимошенка, в окремих районах взагалі немає. Як приклад, він називає Тальнівський район. Практично відсутні пандуси і на Чорнобаївщині, – скажімо, із 44 закладів освіти пандусами тут обладнано лише три.

– Я розумію, що коштів у всіх

не вистачає. Але ж знайшли гро-ші на пандуси у Городищенсько-му, Корсунь-Шевченківському, Христинівському районах. Там більшість закладів обладнана сучасними пандусами, – каже Наталія Горбенко.

Статистика свідчить, що ус-танови органів влади обладнані «сходами» для інвалідів на 86%, органи місцевого самоврядуван-ня – на 72%, заклади охорони здоров’я – на 88%, освітні уста-нови – на 56%. Стовідсотково пандусами забезпечені лише приміщення органів соціального захисту.

Біда в тому, що існуючі панду-си часто не відповідають норма-тивам. Так, в обласному центрі пандуси, які архітектори назива-ють правильними, можна пораху-вати на пальцях однієї руки. Як зазначив заступник начальни-ка Управління містобудування та архітектури облдержад-міністрації Віктор Болотов, це пандуси біля облдержадмініст-рації, Будинку торгівлі, Придніп-ровської та Соснівської райрад. Ненормативним фахівці нази-вають пандус біля Черкаського

міськвиконкому.– Офіційних заходів, спря-

мованих на покращення життя людей з обмеженими фізичними можливостями, як на обласному, так і на державному рівнях вжи-вається достатньо, – каже Віктор Болотов. – Однак немає важеля, за допомогою якого можна було б примусити суб’єктів господа-рювання змонтувати пандуси.

Монтаж пандусів – це лише перші кроки на шляху до реалі-зації програми «Безбар’єрна Черкащина». Переобладнання потребують також ліфти, місця загального користування. Нап-риклад, жоден медичний заклад не має туалетів, якими без проблем могли б користуватися люди на інвалідних візочках.

Результатом круглого столу стало прийняття резолюції, серед пунктів якої, зокрема, передбачено внести до про-грами чіткий перелік закладів, що потребують обладнання входів пандусами, та затвердити механізм переобладнання пан-дусів, що збудовані з порушен-нями технічних вимог.

Наталія ЗАЇКА


№10 Молодь Черкащининаші новини

ПРЯМА МОВА•

Президент УкраїниВіктор Янукович:–– Певен, що у 2012 році ми відчуємо перші позитивні результати. А вже через 2-3 роки серйозні економічні й соціальні досягнення скажуть самі за себе. При цьому потрібно підкреслити, що ми не відкладаємо до кращих часів вирішення соціальних питань. У бюджеті на цей рік значно збільшено витрати на виплати малозабезпеченим ка-тегоріям — інвалідам, ветеранам, пенсіоне-рам. Із 1 січня збільшена допомога при на-родженні дитини: першої – до 17 952 грн., другої – 36 720 грн., третьої – 73 440 грн. Такі кроки ми розглядаємо як інвестицію в майбутнє України.

З інтерв’ю газеті «2000»

Прем’єр-міністр України, Голова Партії регіонівМикола Азаров:

– Уряд готує зміни до нормативної бази, які запро-вадять єдину систему надбавок для працівників ди-тячих дошкільних установ, учителів загальноосвітніх шкіл та викладачів у внз. Я знаю, що у них невисока оплата праці. Будемо думати, як її підняти. На першо-му етапі ми введемо надбавки за рахунок місцевих бюджетів. Безумовно, державний бюджет допоможе – забезпечить відповідне стимулювання, – наголо-сив Прем’єр-міністр під час зустрічі з працівниками та вихованцями дошкільного навчального закладу №205 Києва.

Урядовий портал

Напередодні Міжнарод-ного жіночого дня голова обласної державної ад-міністрації Сергій Тулуб узяв участь в урочистос-тях, які відбулися в облас-ній філармонії.

– Ми, чоловіки, вклоняємося нашому жіноцтву, яке одвіч-но оберігає сімейні цінності, традиції, культуру і духовність українського народу. Із жінка-ми пов’язане все найдорожче: щастя і радість, надія і кохання, ніжність і милосердя, – звертаю-чись до жінок, наголосив Сергій Тулуб. – І це – не данина свят-ковій даті календаря, а справжнє всенародне поклоніння перед жінкою, що береже сімейне вог-нище, – завжди чарівною, щирою у стосунках, прекрасною у щасті. Саме на вас, любі, покладена найбільша відповідальність за покоління громадян, яке вступи-ло в третє тисячоліття.

На завершення свого віталь-ного слова Сергій Тулуб вручив почесні грамоти, нагороди та цінні подарунки представницям прекрасної статі Черкащини.

М.Ч.

СПІВДРУЖНІСТЬ

Черкащан зачарує «Французька весна»Виставки провідних французьких художників та фотохудожників зможуть побачити черкащани в рамках фестивалю «Французька весна». Мистецький фест став можливим завдяки співпраці Черкащини з Французькою Рес-публікою.

До речі, Черкаси – друге місто після Киє-ва, в якому демонструються роботи фран-цузьких митців. Відтак, уже зараз черка-щани можуть самостійно оцінити графіку Мартін Ле Коз «Данина шани кіномитцям», яка є не лише художницею та графологом, а й письменницею та філософом.

До речі, у Черкасах уже виставлялися світлини французького художника Робера Дуано, які високо оцінили жителі нашого міста. Організатори обіцяють, що незаба-ром черкащани насолоджуватимуться й іншими роботами митців, привезеними до нас із Франції.


•

СПРАВИ ПАРТІЙНІ •

З перспективою економічного зміцненняМинулого тижня від-булося засідання Ради Черкаської обласної організації Партії ре-гіонів під керівництвом першого заступника Голови Черкаської обласної організації Партії регіонів Миколи Тимошенка.

У своєму виступі Микола Ти-мошенко озвучив основні за-вдання діяльності Черкаської обласної організації Партії ре-гіонів на найближчий час. Зок-рема, було зазначено:

– 2011 рік – рік не політич-ний, а економічний. Це рік зміц-нення економічного потенціалу області. Рік покращення життя жителів регіону. Нам потрібна лише віддана праця, а не полі-тичні та міжусобні чвари, – на-голосив Микола Тимошенко.

На економічних аспектах

розвитку області у своєму виступі акцентував перший заступник голови Черкаської обласної державної адмініст-рації Сергій Рябцев. Він довів до відома партійців оперативну інформацію стосовно розвитку економіки в Черкаській області протягом року роботи Прези-дента України Віктора Януко-вича. Показники статистичних даних доводять правильність вибору громадян, які підтрима-ли Віктора Януковича.

– Можливо, люди поки що не стали жити набагато кра-ще, але є потужний старт по-будови дієвої вертикалі вла-ди, що створить всі умови для покращення роботи на усіх рівнях, – сказав Сергій Ряб-цев. – Відновлення докризо-вих темпів розвитку економіки в Черкаській області беззапе-речно підтверджує цю думку. Для багатьох черкащан важ-

ливим фактом ефективності роботи влади є зменшення рівня заборгованості заробіт-ної плати.

Про відродження економі-ки також свідчить підвищення довіри громадян. Збільшення кількості депозитів у банківсь-ких установах демонструє впевненість черкащан у ста-більності розвитку держави. Навіть суха статистика показа-ла – завдяки діям Президента України Віктора Януковича, голови Черкаської обласної організації Партії регіонів, го-лови Черкаської обласної де-ржавної адміністрації Сергія Тулуба та їхніх команд цифри почали перетворюватися на перспективи.

Керівництво обласної органі-зації акцентувало увагу на про-цедуру вручення партквитків, яка останнім часом стала кулу-арною. Отримання новим чле-

ном Партії регіонів партквитка має бути пам’ятним днем для людини. Тому було наголо-шено на важливості вручення партквитків під час урочистих партійних заходів або хоча б на зборах.

Про вдосконалення струк-тури партійної організації на-голошувалося не на одному засіданні Ради. За словами першого заступника Голови Черкаської обласної організа-ції Партії регіонів, розбудова обласної партійної організації передбачає якісне і кількісне зміцнення рядів партії та роз-виток внутрішньопартійної де-мократії й відповідальності.

На продовження теми члени Ради підтримали пропозицію Голови Черкаської міської партійної організації Партії регіонів Сергія Отрешка про повторне направлення клопо-тання до Центрального апарату

партії для надання дозволу на ліквідацію Соснівської та Прид-ніпровської районних організа-цій. Є думка, що це дозволить покращити морально -психо-логічний клімат у партійній діяльності міської організації та консолідувати дії в одному напрямку.

Окрім того, Микола Тимо-шенко нагадав членам Ради про підбір майбутніх кандидатів для участі у виборах народних депутатів України в 2012 році.

– Ми повинні підібрати на кожній виборчій дільниці не менше 25-30 осіб, підготовле-них та перевірених 3 -4 вибор-чими кампаніями, які зможуть проявити себе гідним обличчям партії влади, – сказав перший заступник Голови Черкаської обласної організації. – Вва-жаю, що час активної мобіліза-ції настав.

Лариса ДЯЧЕНКО

ФОТОФАКТ •

фот

о з

сайт

у w

ww

.oda

.ck.

ua



Ґудзик – це вам не абищоТогочасний детальний план

міста (1900 рік), на який були нанесені зо три десятки фаб-рик і заводів, повною мірою не відтворює промисловий ресурс цього давнього району. Зокрема, забули губернські картографи про невеличке, але унікальне виробництво… пер-ламутрових ґудзиків із дніп-ровських мушель.

Здавалося б, не такої вже й великої цінності товар у масш-табах цукрово-тютюнової «Черкаської імперії» (хоча без цієї «розкоші» якийсь час прожити можна, а спробуйте-но бодай день не торкатися ґудзиків), але чима-ло тодішніх модниць дізнавалися про Черкаси, завдячуючи саме цій дрібничці.

На жаль, про фабрику ґудзиків на Митниці відомо небагато. На щастя – все ж відомо, адже черкаські археологи, зокрема Лариса та Михайло Сиволапи, займа-ються не лише фундаментальними дослідженнями мегапластів минувшини, та-ких, наприклад, як Трипільська культура, а й помічають буквально «під ногами», такі ось «дрібнички-ґудзики». Саме із сотень і тисяч подібних «пазлів», зрештою, і складаються неповторні краєзнавчі полотна, представлені в експозиціях нашого краєзнавчого музею.

історичний об’єктив

Колись Черкащина славилася мінеральними й так званими ор-наментальними будматеріалами. Поклади граніту розроблялися чи не в кожному правобережному районі краю. Були серед них і уні-кальні, як, наприклад, ріпаківі: різ-новид граніту сірого і темно-сірого кольору з жовтими і рожевими вкрапленнями, який добували в Набутові й Матусові; мігматити: рожево-сіро-голубий граніт із Тального та з жовтими смужечка-ми – із Лисянки. У Мошурові на Тальнівщині, Михайлівці на Звени-городщині, Бужанці на Лисянщині та Малій Смілянці на Смілянщині добували градоніт. Справжнім ше-девром природи можна вважати олігоклаз – граніт у кольоровій гамі від білого до темно-сірого із блакитними і синіми плямами, зі скляним відблиском і перламут-ровим відтінком – ним славився Гарбузин на Корсунщині.

Та найбільшої слави ще задовго до революції зажив городищенсь-кий лабрадорит (або лабрадор), цінний декоративний мінерал тем-ного кольору з голубим відтінком. Запаси породи, яка вироблялася понад століття, на середину 1950-их усе ще вимірювалися кількома мільйонами кубометрів. Загалом саме лабрадорит міг би заслужено називатися «гранітним золотом»: місць, де його видобували, на пла-неті було небагато. З городищенсь-кого каменю виготовили кілька ві-домих меморіалів, що звеличували монархію і її царів від Петербурга до Одеси. Його вивозили в Австро-Угорщину і Німеччину. Можливо,

використання місцевого гранітного скарбу було б у рази більшим, якби тут існували відповідні технології та розгалужена мережа залізниць. Коли в Києві було закінчено будів-ництво Володимирського собору і почали складати проект його внут-рішнього опорядження, виникла

думка використати для цього в значній мірі місцеві матеріали. Створена була колекція з наявних місцевих будівельних і орнамен-тальних матеріалів. У цій колекції були зразки з Черкаського повіту: лабрадорит (цінний сорт граніту, який називають чорним мармуром) із міста Городища і деякі різновиди рябого граніту з села Малої Смі-лянки.

Однак, виявилося, що використа-ти ці чудові матеріали неможливо, бо доставка готових мармурових плит з Італії коштує значно дешевше.

Таке ж трапилося і в 1910 році, коли взялися за брукування вулиць

у Києві. Гранітні кубики для цього довелося виписати зі Швеції, бо їх на Черкащині не виготовляли, хоч були величезні запаси прекрасного граніту.

У наших краях спробували до-бувати й самоцвіти: моріон, топаз, опал, гірський кришталь, халцедон,

та у ті часи напівкоштовне каміння не викликало великої цікавості у знаті. Тому навіть бурштин (янтар) з-під Канева і Змагайлівки і донині там, де його заховала природа.

До слова, за радянських часів ви-никла така ідея: облаштувати у До-лині троянд постійно діючу вистав-ку гранітів Черкащини, а на великих брилах приладнати таблички – що за камінь, звідки привезений, де використовувався. Шкода, що вига-дуючи туристичні цікавинки, тепе-рішні чиновники нічого не знають про оригінальні задуми своїх попе-редників.

Борис ЮХНО

РЕТРОПРОМПерша у головному, оригінальна у другорядному – так можна охарактеризувати

економіку Черкащини не такого вже далекого минулого

Якби в жовтні 2008 року лиха доля не занапастила черкаську «табачку», сьогодні, у кращих світових брендових традиціях, на кожній пачці місцевих ци-гарок можна було б писати, наприклад, таке: «Черкаський тютюн. Укорочує вам віку з 1878 року» (жарт – Авт.).

На початку минулого століття на тю-тюновій фабриці Зарицького, про яку йдеться, працювало близько 700 осіб, і як на ті часи вона була справжнім гігантом індустрії. Ще 125 працівників трудилося на іншій черкаській «махор-ці» (Летичевського) і близько 150 – в Умані, на підприємстві Мар’яновського. Тютюн у наше місто привозили з чор-нобаївсько-іркліївських земель, що тоді були полтавськими, та з Криму, Кавказу, південних губерній Росії і навіть з-за кордону. Місцеві грішники скурювали й винюхували зовсім не-багато, майже вся готова продукція відвантажувалася до Росії.

Коли б пролетарів позбавили курива, хтозна, скільки годин було б відміряно радянській владі. Тож після Жовтня фабрику націоналізували і на її базі створили потужну монополію з кіль-кох підприємств. Упродовж наступних

двадцяти років було модернізовано виробництво. В останній передвоєн-ний рік фабрика виробила продукції на 7,2 мільйона рублів: чверть усього міського заробітку. В роки війни під-приємство з основним устаткуванням було евакуйоване в Алатир, і наші спеціалісти навчили чувашів примуд-рощам тютюнової справи. А вже через три місяці після звільнення Черкас, у березні 1944-го, радянські воїни одер-жали махорку відновленого місцевого виробництва. За кілька повоєнних де-сятиліть наша фабрика стала однією з найпотужніших в Україні. Проблеми почалися після розвалу Союзу. Ситу-ацію, на свій розсуд, рятували німці, австрійці, японці… Працівники фабри-ки ледве встигали вивчати нові хитро-мудрі слова і абревіатури: «Реємстма», «Ліггет-Дукат», «Галлахер», «Майр-Мельнхоф», «Джей Ті Інтернешнл», «Джепен Тобакко». Та не склалося. Не до шмиги були «правильним» чужин-цям особливості бізнесу по-черкаськи, подалися до Кременчука. Тільки закурі-ло за нашою «махоркою» і її кращими спеціалістами…

Перший цукрозавод в Україні був збудований у селі Трощині на Канівщині 1824 року, перший в Росії ме-ханічний пісково-рафінадний – 1843-го в Ташлику на Смілянщині, а вже 1847 року на Черкащині діяло 39 цукроварень. Фірма «Рафінадний цукор братів Яхнен-ків і Симиренків» величезними партіями постачала колись захмарно дорогий продукт у Москву, Нижній Новгород, в усі великі міста України. Зрештою, саме у Черкасах 1854 року став до ладу найбільший рафінад-ний завод тодішньої Росії, на якому працювало 3300 робітників. Лише на 100 осіб менше трудилося на ле-бединському, що на Шполянщині, цукрозаводі.

Той факт, що цукор можна отримувати лише з цук-рової тростини, проігнорував будівничий Сміли граф Олексій Бобринський. Не хотів чоловік миритися з тим, що, наприклад, у 1820 році за солодкий кілограм йому особисто доводиться платити буквально, як за корову: 4 рублі – і квит. А все тому, що цукор потрап-ляв до Росії аж із Латинської Америки, та ще й через хитрозроблені «другі руки» європейців.

Перший «буряковий млинець» Олексія Олексійо-вича, за усіма законами новаторства, був гливким. Граф хоч і придбав за кордоном дороге обладнання, та в його маєтку під Тулою буряк не визрів, завадили морози. Переїхав південніше, у володіння дружини

Софії Самойлової, до Сміли. Наново поставив пере-везений завод. Закрутилося… З 1845 року із заводів Бобринського на ринок іде 240-270 тис. пудів цукру. Його підприємства у Смілі, Балаклії, Грушківці та Яб-лунівці за потужністю встановлених там парових ма-шин перевершили підприємства Москви. Через десять років «солодкий внесок» Бобринського до «загаль-норосійського столу» зростає до 2,2 млн. пудів, що спричинює обвал цін на цукор в усій імперії: відтепер фунт його коштує 12 коп., тобто звичний нам кілограм – близько 30 коп. Саме стільки тоді треба було запла-тити за 2,2 кг яловичини. Недешево, звісно, та все ж – не ціла корова із 1820-го.

Наступним новатором галузі став Василь Симирен-ко, представник найвідомішої в наших краях династії науковців, фабрикантів і меценатів. Випускник Па-ризької політехніки, талановитий інженер-цукровик не зупинився на вдосконаленні існуючих технологій, а пі-шов далі. Придбав занедбану цукроварню в Сидорівці на Корсунщині і з часом налагодив там промисловий випуск улюблених ще з часів своєї «французької» мо-лодості солодощів – пастили і мармеладу. Між іншим – першого мармеладу російського, себто – українсь-кого виробництва, який так і називався: «Мармелад український».

Цукрова Сміла й мармеладна Сидорівка

Гарний, кажуть, був тютюн…

Про граніти й самоцвіти

Тютюнова фабрика Зарицького

Жіноцтво Росії дізнавалося про Черкащину завдяки

перламутровим ґудзикам

На марках України мінерали Черкащини все ще в пошані


№10 Молодь Черкащиниф

ото

Ром

ана

КИРЕ

Я

У лівому куті Леонід ТУМЕНКО,

журналіст

– Володимире Васильовичу, ваша особистість для Черка-щини близька. Хоча б у гео-графічному плані.

– Про особистість, може, й за-надто, а от мама моя Параска Лаврентіївна родом із Грушківки, що адміністративно належить до Вікниного Катеринопільського району. На батьківщині предків буваю нечасто: родичів нікого не залишилося, а от поглянути на хату, скупатися в річці, як було колись, душа прагне. Правда, роблю це майже інкогніто – на-віщо привертати увагу?

– Отже, про часи. Раніше вони були допетровськи-ми, петровськими, за нашої пам’яті – «дніпропетровськи-ми» (було нашестя чиновників звідти), тепер – донецькими. І часом людей підлякують цим фактором.

– А кого і чому боятися? «До-нецькими» люди стали за збігом обставин. От мій батько Василь Никанорович родом із Жито-мирщини, мама – ваша земляч-ка. А я народився в Донецьку. Прогриміла Велика Вітчизняна війна, залишила після себе руї-ни і в селах, і в містах. У селі ча-сом і шматка хліба не було. А тут клич – їдьте в Сталіно, там буде вам робота, а отже, й зарплата. Обов’язково виділять земельну ділянку, де з допомогою держа-ви і побудуєтесь. Так молода пара Рибаків і стала донецькою.

– Голова Черкаської облас-ної державної адміністрації Сергій Тулуб, розповідаючи про своє коріння, акцентував: батька його 17 разів ловили і ледве не в клітці доправляли в Донбас, але невстріливому вдавалося тікати. Та на вісім-надцятий раз він теж став до-нецьким.

– І справді, в 1947-му, та й піз-ніше, така практика існувала.

– Таким чином, «не вышел в степь донецкую парень моло-дой», а його туди привезли.

– Що означала людина, її доля, коли треба було піднімати країну?..

– То й вам судилася така доля?

– Її не обирають. Але розпочи-

налася вона важкувато та бідну-вато.

– Але ж пам’ятаємо міфи, в яких шахтар жив, як кіт у мас-лі.

– Далеко не всі. Пригадую епізод, як п’яний машиніст ішов після получки і ніс у мішку 15 тисяч карбованців, гублячи їх, а пацани підбирали і подавали їх йому. Може, хтось із хлопчаків і запихав якусь сотню за пазуху. Але, повторюю, не для всіх був мед. Не куштував і я його. Мама замість школи посилала мене пасти корову. У мене це виходи-ло краще, ніж у старшого брата. Батько бачив мене музикантом, навіть на зекономлені гроші ку-пив мені баян. О, веселив я його звуками навколишні села – на весіллях вигравав краков’яки, кадрилі, польки... Тому після восьми класів повів мене бать-ко до музичного училища. Та я там не затримався, грати грав, а слуху таки не мав. Тому тихень-ко забрав документи і відвіз їх до Ясинуватського будівельного технікуму, там навчався стар-ший брат, та й стипендія була 17 карбованців на місяць. І пос-телилася мені широка дорога на будови. З 1968 по 1975 роки працював майстром, головним інженером у будівельних управ-ліннях Донецька.

– І запримітили завзятого будівельника?

– І справді був завзятим: зміну відпрацював – і на заняття вечір-нього відділення Донецького дер-жавного університету: оволоді-вав економікою та мистецтвом управління. Ви не помітили, що надаємо значення подробицям мого колишнього життя?

– Але ж бачу по очах, що спо-гади вам дорогі. Ще б хотілося почути щось ексклюзивне.

– Охоче. Коли в 1981 році закінчив Вищу партійну школу, постало питання про моє при-значення на самостійну роботу. Зазвичай хороші місця отриму-вали не тільки ті, хто мав багатий життєвий досвід, а переважно ті, кого знали, у кого були зв’язки, за кого могли поручитися. У мене ж покровителів не було. А анкета була пристойною. Вже

пізніше мені розповіли, як відбу-валося моє призначення. Пов-торюю, за анкетою все було на мазі. Але тут посипалися запи-тання: а хто цього Рибака знає, хто може його рекомендувати? Ніхто? Тоді хай його справа ще полежить. Наступний кандидат пройшов «на ура», бо його зна-ли за комсомольською роботою (а я там не працював). «Ком-сомольця» призначали і знову поверталися до моєї справи. «А хто знає, якщо Рибак вип’є, він – нормальна людина?». Всі мовчать. Не знає ніхто, бо я ні з ким не пив. Справа знову від-кладалася. Нарешті в черговий раз згадали, покликали і ка-жуть: «Будемо рекомендувати вас головою міськвиконкому в Харцизьку». Я навідріз: із До-нецька не поїду, якщо не потрі-бен – іду на будову. А знав, що «вгорі» обов’язково запитають, тому все-таки покликали і зап-ропонували роботу в Донецьку – інструктором організаційного відділу обкому партії. Я кру-тився, писав доповіді, збирав інформацію, але розумів: довго так тривати не може. Тому пішов і кажу: або ви мене направляє-те на конкретну роботу в район, або я таки повертаюся на будо-ву. Мучусь сам і мучу людей нав-коло. Так не повинно бути! Че-рез деякий час я вже секретар Київського райкому партії в До-нецьку. Наступні щаблі – голова Київської райради, райвиконко-му Донецька, голова Донецької міської ради, виконавчого комі-тету, перший усенародно обра-ний міський голова Донецька, віце-прем’єр-міністр України, Міністр будівництва, архітекту-ри і житлово-комунального гос-подарства України. Якби хтось мені у тепер уже далекі 50-ті роки минулого століття сказав, що я досягну того, що сьогодні є, то ніколи б не повірив.

– Голова Комітету Верховної Ради України – це?

– Це голова комітету, в якому 17 народних депутатів. І я маю забезпечити їхню діяльність. Професіонали мають працюва-ти професіонально – політика або вдома, або у фракції. На

рахунку комітету прийняті зако-нодавчі акти, внесені на розгляд парламенту. Останній законо-проект, який став Законом, –«Про регулювання містобудівної діяльності». З прийняттям цього закону значно спрощуються доз-вільні процедури в будівництві, вилучаються зайві ланки в сис-темі управління містобудівним розвитком територій і населених пунктів України. До речі, ремар-ка: мало хто хоче працювати у нашому комітеті, в інших – от би у земельний потрапити. Перед-бачаю ваше наступне запитання і гарантую, що незабаром кожен громадянин України матиме повний доступ до інформації про наявність земельних ділянок у його населеному пункті. Козир-них тузів із рукава вже ніхто не вийматиме. А якщо ще знай-дуться такі, то корупціонерів та хабарників чекатиме жорстока покара.

– Справді, складається вра-ження, що в Києві, та й повсю-ди, будуються тільки пройди-світи та інші негідники.

– Порядок наведемо. Рік пре-зидентства Віктора Януковича засвідчив, що його програма «Україна для людей» неухильно виконується.

– Але ж зі скрипом! Бо ж обіцяли покращити життя тим людям уже сьогодні.

– А де ви бачили, щоб із ук-рай розбалансованої політичної, економічної, фінансової системи за один день Україна відродила-ся з того попелу? 2012 рік за-свідчить про успіхи Президента, його команди.

– Радник Президента Украї-ни – це?

– Це радник. Переважно з кадрових питань.

– Ходять балачки, що до-ступ до Віктора Януковича об-межений.

– Це в якому сенсі? Справді, Президент – не кабінетний. Ось погляньте програму на тиждень – розписаний, завантажений повністю. Але раз на два тижні маю честь зустрічатися з Гла-вою держави.

– Перший заступник голови Партії регіонів – це?

– Це перший заступник з ор-ганізаційно-партійних питань. Маємо зробити все, щоб через чотири роки народ знову обрав Президентом Віктора Янукови-ча, і Партія регіонів теж була б в авангарді.

– На якому рахунку Черкась-ка обласна організація вашої політичної сили?

– Організація та її голова Сер-гій Тулуб – серед активних.

– Трохи розрядимо обста-новку. Чув, що Володимир Рибак – талановитий творець афоризмів.

– Є вони в мене. Ось: «По-справжньому людину люблять не за щось, а за все людське, і за недоліки також».

– На мою думку, вислів вас стосується стовідсотково. А ще?

– Будь ласка: «Кадри або вирішать усе, або порішать», «Найбільше порожніх місць – у роздутому штатному розкладі», «На грунті незакінченої освіти часто виростають закінчені не-гідники», «Виходячи із себе, за-чиняйте рот на замок».

– Стосовно останнього. Ко-лись вас призначали на поса-ду, а тепер ви маєте до цього прямий стосунок. На що звер-таєте увагу?

– Ще у Донецьку не затвердив кандидатуру заступника місько-го голови. Прийшов роздратова-ний, без усякого настрою. Чому? Бачте, з дружиною полаявся. А твої емоції комусь цікаві – іди собі до дружини...

– А вас посилали?– Тодішній прем’єр-міністр Ук-

раїни Віктор Янукович, зачувши мою російську мову, «порадив» вийти в коридор і вивчити де-ржавну. Мені вийти не дове-лося – я українець і володію материною мовою, адже вона черкащанка, де мова справді українська.

– Судячи з розмови, ви не сухий чиновник.

– П’ятдесят літ уболіваю за до-нецький «Шахтар», під час свого головування у столиці Донбасу ми разом із тодішнім губерна-тором Віктором Януковичем не дали загинути цій команді.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

вільна думка

БРЕЙН-РИНГ•

9 березня 2011

«По-справжньому людину люблять не за щось, а за все людське, і за недоліки також»

У правому куті Володимир РИБАК, 1946 р.н., Донецький державний університет, Вища партійна школа при ЦК КПУ, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради Україниз питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства і регіональної політики, радник Президента України, перший заступник голови Партії регіонів, доктор економічних наук, професор, заслужений будівельник України, повний кавалер ордена «За заслуги»,нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня



12 березня своє про-фесійне свято відзначає і колектив спільного українсько-російського підприємства «Фавор», провідною діяльністю якого від 2003 року є про-ведення землевпорядних та землеоцінювальних робіт, оцінка об’єктів у матеріальній формі, гео-дезичні роботи та вико-нання проектних робіт у будівництві.

– Послугами нашого підприємства користуються як фізичні особи, так і підприємства, організації Умані та Уманського району, а також сусідніх – Христинівського, Маньківського, Жашківського, Тальнівського та Зве-нигородського, – розповідає директор підприємства “Фавор” Федір Шпанко. – Ми виготовляємо проекти землеус-трою щодо відведення земельних ді-лянок для використання власниками

та користувачами відповідно до їхньої діяльності, технічну документацію для приватизації земельних ділянок, про-водимо експертну оцінку земельних ділянок різного цільового призначен-ня, об’єктів нерухомості та автомо-білів, обладнання та дорожніх транс-портних засобів. Крім того, виконуємо геодезичні роботи для проектування та зведення будівель, споруд, проведення газопроводів, каналізації, води. Роботи з оцінювання об’єктів державної та ко-мунальної власності для приватизації чи передачі в оренду. Для виконання цих процедур наше підприємство має відповідні дозволи та ліцензії.

У складі підприємства два від-діли – оціночний та геодезичний. Більшість працівників підприємства мають спеціальну землевпорядну та геодезичну освіту. Всі вони можуть надати кваліфіковану консультацію та вичерпну інформацію з питань землевпорядкування. Чи не тому на підприємстві практично не існує черг, хоча замовлень та роботи вдосталь. Ціни на послуги поділяються на дві групи – одна частина це фіксовані і затверджені законодавством, інші – створюються і регулюються ринком аналогічних послуг у нашому регіоні.

Працівники підприємства “Фавор” тісно співпрацюють з усіма державни-ми органами та службами, міською, районною та селищними радами, земельним відділом, відділом архі-тектури, санепідемстанцією, службою охорони культурної спадщини, еколо-гічною службою. Професійна діяль-ність вимагає погоджувати технічну документацію з усіма службами міс-та. А виготовлена ними документація

має таку ж силу, як і аналогічна, вида-на державною службою. Оцінювання землі проводиться для визначення державного мита. Відведення зем-лі – для визначення орендної плати, закріплення меж земельних ділянок, видачі державних актів на землю тощо. Топогеодезична зйомка місце-вості є основою для подальшої робо-ти проектних організацій, які викону-ють проектування будівель та споруд. Це дуже відповідальний процес, адже потім на основі топогеодезичних зйо-мок будують свою роботу архітектори та проектувальники.

– Найскладніше у нашій діяльності – це виготовлення проектів землеус-трою щодо відведення землі, – роз-повідає Федір Миколайович. – Адже на підготовку документації безпо-середньо впливають сезонність та погодні умови. Разом з тим, і стрімкі зміни в нашому законодавстві час від часу додають клопоту. Та нам ніколи зважати на труднощі.

Можна сказати, що робота земле-впорядника досить специфічна. Крім спеціальної освіти, працівники під-приємства мають обов’язково вміти працювати з високоточним обладнан-ням. Також не зайвими будуть знання з психології, комунікабельність та терплячість.

Землевпорядники слідкують за тим, щоб земля використовувалась за цільовим призначенням, раціонально та ефективно. Від їхнього професіо-налізму залежить, чи не буде зловжи-вань у сфері використання земель, та в якому стані вони дістануться нашим нащадкам.

Вікторія ШИБІНСЬКА

об’єктив

Люди, які бережуть нашу землю для нащадків

СП ТОВ “Фавор”Україна, 20300, м. Умань, вул. Жовт-невої революції, 12Ател./факс (04744) 4-21-55, 4-07-87,5-22-04 е-mail: [email protected]

Вітаю всіх колег із професійним святом – Днем землевпорядника!

У наших лавах – не просто компетентні фахівці, а мужні, сильні, сміливі люди, віддані справі, яку обрали за покликом серця.

Наша праця сприяє зміцненню та вдосконаленню зе-мельних відносин в Україні, служить запорукою ефек-

тивного та раціонального використання землі.Прийміть сердечні побажання міцного

здоров’я, особистого щастя, добробуту й злаго-ди у сім’ях, натхненної, плідної праці та нових успіхів у обраній справі!

Федір ШПАНКО,директор СП ТОВ «Фавор»

сміливі люди, віддані справі, яку обрали за покликом серця. Наша праця сприяє зміцненню та вдосконаленню зе-мельних відносин в Україні, служить запорукою ефек-

тивного та раціонального використання землі.

Колектив СП ТОВ “Фавор” на чолі з керівником

Так співається у відомій пісні. Власне, про землю, рідний край народ створив безліч пісень, балад, прислів’їв. Уже в цьому віддзеркалено його ставлення не тiльки до землi, а й узагалi до всього навкiлля: рослин i тва-рин, до рiчок i степiв, до пiдзем-них багатств.

Наша земля сформувала менталітет українця, і всі віддані життя в боротьбі за неї загартували дух нашого народу. Згадаймо скіфів, полян та древлян, згадаймо Святослава та Володимира, Хмельницького та Виговського, Гонту й За-лізняка. Хіба всіх перелічити! А те, що тяжко дістається, цінується особливо!

Саме тому, високо цінуючи землю як най-більший скарб, ми завжди дбаємо про її раціо-нальне використання. Власне, з цих міркувань і почалася наша передсвяткова розмова з ви-конувачем обов’язків начальника Головного управління Держкомзему у Черкаській області Григорієм Комликовим. Він розповів, що в ря-дах працівників землевпорядної служби сьо-годні – не просто компетентні фахівці, а мужні,

сильні та сміливі люди, віддані справі, яку об-рали за покликом серця. Їхня наполеглива що-денна праця сприяє зміцненню землевпорядної служби, є запорукою її успішного розвитку. Все своє життя присвятили розвитку земель-них відносин на Черкащині Анатолій Думчиков, Ніна Мовчан, Микола Дейнека, Іван Гаврилець, Петро Гавеля... Людей, відданих своїй високій справі, – сотні.

Вони активно сприяли оформленню держав-ними актами прав на землю громадян-власни-ків земельних паїв. В цілому 99,6 відсотка селян уже оформили державні акти взамін сертифі-катів (із загальної кількості 345 419 осіб, які одержали сертифікати). Під постійним конт-ролем органів влади перебувають розрахунки за оренду земельних часток (паїв). Із загальної суми орендної плати 353 млн. грн., за минулий рік сплачено всю суму, при цьому відсоток оренд-ної плати від грошової вартості паїв сягає 2,87. Нині триває переукладання договорів оренди з платою понад три відсотки від вартості землі. Їх уже переукладено переважну більшість.

Землевпорядників у нас завжди поважають, адже вони ретельно стежать за тим, щоб наділи використовувалися раціонально й ефективно.

Саме землевпорядники – безпосередні вико-навці заходів, передбачених концепцією зе-мельної реформи, яка нині здійснюється. Від їхнього професіоналізму залежить, наскільки по-господарськи використовується народне багатство – земля, в якому стані її передадуть нащадкам.

Реформування земельних відносин розпоча-лося ще 1991 року і триває досі. Основним прин-ципом, який визначив напрями реформування, стало подолання монополії держави на земель-ну власність і встановлення багатосуб’єктності права власності на землю. Але у зв’язку з від-сутністю досконалих інструментів регулювання ринку земель, в Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), який обмежує конститу-ційні права власників земельних ділянок, що закріплені частиною першою статті 90 Земель-ного кодексу України. Мораторій постійно по-довжується, навіть незважаючи на те, що його існування стримує створення цивілізованого зе-

мельного ринку, а замість вирішення існуючих проблем нагромаджуються нові.

З метою ефективного використання земель, створення єдиної системи ведення державного земельного кадастру, запровадження прозорого ринку земель, на думку фахівців, доцільно вне-сти зміни до Земельного кодексу України та ін-ших законодавчих актів. Зокрема – щодо набут-тя права оренди на землі запасу та резерву без зміни їх цільового призначення (для сільсько-господарських цілей), без проведення аукціонів, а на конкурсних засадах, що дасть можливість повніше залучити їх у виробництво та збільшити надходження до бюджетів, передбачити реєстра-цію прав на землю органами земельних ресурсів, обмежити набуття громадянами права власності на землю сільськогосподарського призначення площею не більше 100 гектарів, провести пере-оцінку земель сільськогосподарського призна-чення з метою встановлення реальної ринкової вартості. На сьогодні ж один гектар ріллі в Чер-каській області оцінений в 15 126 грн. Це одна з найдорожчих цін у державі. Як захід проти спе-куляції пропонується ввести заборону перепро-дажу землі протягом п’яти років з часу набуття права власності на неї.

– У наших руках сьогодні найбільший і най-дорожчий національний скарб, наша святиня та годувальниця – українська земля, – наголосив Григорій Миколайович, передаючи через газету вітання з професійним святом землевпоряд-никам області. – Тільки спільними зусилля-ми, спрямованими на реалізацію державної земельної політики, ми вдосконалимо систему управління земельними ресурсами, забезпечи-мо раціональне використання найкращих у світі чорноземів та збережемо їх для майбутніх по-колінь. Відповідальність і досвід, професійність та любов до рідної землі працівників землевпо-рядної служби є запорукою збереження і дбай-ливого використання земельних ресурсів нашої Батьківщини.

Владислав КИРЕЙ

12 БЕРЕЗНЯ – ДЕНЬ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКА УКРАЇНИ•

«Чом, чом, земле моя, так люба ти мені?»

фот

о Вл

адис

лава

КИР

ЕЯ

День землевпорядника – професійне свято, яке відзнача-ють щороку в другу суботу березня, починаючи з 2000 року. Започатковане свято Указом Президента України Леоніда Куч-ми від 11 грудня 1999 року. Як зазначено в Указі, свято вста-новлено, «...враховуючи значний внесок землевпорядників у проведення реформ в Україні, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів».


№10 Молодь Черкащини

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

об‘єктив

Давно минули ті часи, коли землемір – уповнова-жений громадою чоловік з нехитрим інструментом – аршином, обмірював дворища й городи наших земляків. Відповідальна то була справа, бо самі знаєте, які у нас при-страсті могли спалахнути за криву межу. Земельні відносини завжди були складними, навіть склад-нішими за сімейні, за стосунки між людьми у моральному плані.

У сьогоденні й землевпоряд-ники відповідальніші, й прила-ди для обмірювання точніші, відтак сусідські війни у нас, як дивину, хіба по телевізору по-казують. Одначе не слід тішити себе ілюзіями: доки в містах і селах люди житимуть на землі, а не в футурологічному підне-бессі, професія землеміра за-лишатиметься затребуваною і вимагатиме неабиякої фахової підготовки.

Саме з такими спеціаліста-ми, відповідальними й висо-коосвіченими в своїй царині, – що разом є колективом ТОВ «Геоземпроект», – випала на-года поспілкуватися незадовго до професійного свята землев-порядників.

РоботаСлід зазначити, що хоча

колектив цей і невеликий та налічує лише 16 осіб, у ТОВ «Геоземпроект» виконують усі види землевпорядних та гео-дезичних робіт. До таких, зок-рема, належать:

– топографічні зйомки;– топографічні роботи для

забезпечення основи різ-них кадастрів;

– кадастрові зйомки;– приватизація земельних

ділянок;– виготовлення технічної до-

кументації із землеутрою;– надання консультаційних

послуг у сфері земельних відносин;

– надання допомоги у вирі-шенні земельних спорів;

– ріелторські послуги при купівлі-продажу земельних ділянок;

– надання інформації та аналіз правоустановчих документів на земельну ділянку.

Високий професіоналізм ви-конавців дозволяє виконувати роботи у максимально стислі терміни і навіть над великими об’єктами тут рідко працюють більше трьох-чотирьох тижнів. Саме тому у числі замовників ТОВ «Геоземпроект» такі знані в області підприємства й ор-ганізації, як СГ ПП «РВД-Агро», птахофабрика «Перемога-Нова», санаторій «Мошногір’я», «Укртелеком», завод «Темп» та

Черкаський цукрозавод. Однак, чимало замовлень надходить і від фізичних осіб. У період ак-тивної фази земельних відносин завжди є потреба у виготовлен-ні документації для привати-зації земельних ділянок, іншої землевпорядної документації, аж до отримання державних актів на землю. І це – один із основних профілів діяльності ТОВ «Геоземпроект». Фахівці

товариства оперативно і якісно виконують також топографічну зйомку об’єктів, що вважається «альфою» будь-якого будівниц-тва.

КолективКоманда – це, насамперед,

капітан, і з ним ТОВ «Геозем-проект», безумовно, потала-нило. Директор Андрій Кур-ченко (на знімку) – далеко

не кабінетний працівник, адже перебуваючи у «золотому віці» топ-менеджера, йшов до нього з посади простого землевпо-рядника в Червоній Слободі, і першим його «службовим автомобілем» довго був зви-чайнісінький велосипед. Потім – робота у земельному кадаст-ровому бюро, дістатися до якої можна було лише рейсовим автобусом, що колись авто-

матично робило робочий день наближеним до світлового. Усі можливі професійні випробу-вання витримав теперішній керівник, а у роботі з колекти-вом керується головним при-нципом: «Щоб вести людей за собою, треба йти за ними».

Чималий професійний досвід у арсеналі й головного інжене-ра ТОВ «Геоземпроект» Васи-ля Іванціва. Геодезист за фахом

переконаний – на будь-якому будівництві після слова «ген-план» ключовим є слово «то-позйомка». Звідси – й результат: роботи, виконані Василем Воло-димировичем та його підлегли-ми, практично бездоганні.

...На прохання перелічити кра-щих працівників ТОВ «Геоземп-роект» директор трохи розгуб-лено розводить руками, утім, починає: «це геодезист Олек-сандр Пєтухов, геодезист Олег Запара, технік-земле впорядник Анна Козубенко... А знаєте – да-вайте я вам надам увесь список працівників!»

СвятоВітаючи землевпорядників

Черкащини із професійним свя-том, директор ТОВ «Геоземп-роект» Андрій Курченко, як і увесь очолюваний ним колек-тив, зичить колегам міцного здоров’я, професійних успіхів, а їхнім родинам – достатку і злагоди. Свої побажання Анд-рій Іванович завершує закли-ком, який неодмінно пролунає у багатьох містах і селах краю 12 березня: «За мир, дружбу й землевпорядну службу!».

«Молодіжка» охоче приєд-нується до цих побажань.

Максим МАЙСТРЕНКО

ТОВ «Геоземпроект»: професіоналізм, відповідальність, оперативність

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

Віктор Гулий, директор санаторію «Мошногір’я»:

– Завжди приємно мати справу з про-фесіоналами, а в ТОВ «Геоземпроект» трудяться саме такі. Наші замовлення за-вжди виконувалися відповідально, вчасно і якісно. Тому, вітаючи землевпорядників цієї організації, бажаю їм і надалі «трима-ти марку». Зичу усім геоземпроектівцям міцного здоров’я і нових професійних здобутків.

Володимир Рябенко, директор СГ ПП «РВД-Агро»:

– З такими партнерами можна вирішувати будь-які виробничі питання. У ТОВ «Геозем-проект» завжди з розумінням ставляться до побажань замовника, у них прийнятні розцінки і навіть можливі знижки. Важливо, що фахівці товариства можуть проконсульту-вати з будь-яких питань у своїй компетенції, і це позбавляє необхідності шукати юридич-ної підтримки деінде. Бажаю працівникам «Геоземпроекту» залишатися на професій-ній висоті ще багато-багато років.

ТОВ «Геоземпроект» м. Черкаси, вул. Благовісна, 144, тел. 0(472) 50-12-46, 50-12-47, 32-07-29.

Шановні колеги!У нашій країні професія

землевпорядника завжди користувалася по-вагою, тому що вона присвячена безцінному її скарбові, землі. Саме тому відповідальність і досвід, професійність та любов до годувальни-ці працівників землевпорядної служби є запо-рукою збереження і дбайливого використання земельних ресурсів нашої Батьківщини.

У день нашого професійного свята від щирого серця вітаю вас і бажаю успіхів, здоров’я та довгих років життя. Нехай у ньому буде якнай-більше приємних хвилин!

З повагою, Андрій Курченко,

директор ТОВ «Геоземпроект»

У колективі землевпорядників ТОВ «Геоземпроект»люди підібралися на рідкість відповідальні, освічені та товариські



ДНЗ «Черкаськийпрофесiйний лiцей»

у 2011 році запрошує випус-кників 9-11 класів на нав-чання за спеціальностями:

спеціаліст з євроремонту (муляр; лицювальник-плиточник; штукатур – німецькі технології);

слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів категорії “С”; електрозварник ручного зварювання;

електромонтажник з освітлен-ня та освітлювання мереж;

столяр будівельний; верстат-ник деревообробних верстатів;

оператор комп’ютера; секре-тар офісу; обліковець;

оператор комп’ютера; ремонт-ник комп’ютерної техніки.

Терміннавчання:після 9 класів – 3 роки, після 11 класів – 1-1,5 роки.

Проводиться попе-редній прийом доку-ментів від абітурієнтів (заява та свідоцтво про народження).

Зарахування учнів проводиться за ре-зультатами вступних випробувань.

вул. Я. Галана, 13, тел. 45-92-43;

[email protected]

Ліцензія АБ № 298123 вид. МОНУ від 04.11. 2005 р.

УМАНСЬКИЙПРОФЕСIЙНИЙ ЛIЦЕЙ

оголошує прийом учнів на 2011–2012 навчальний рік

На базі 11 класів – термін навчання 1 рік:

1. Слюсар з ремонту автомобілів2. Муляр; лицювальник-плиточник3. Столяр будівельний; виробник художніх виробів з дерева

На базі 11 класів – термін навчання 1,5 року:

1. Електромонтер з ремонту та об-слуговування електроустаткування; електрозварник ручного зварювання

На базі 9 класів – термін навчання 3 роки(з отриманням повної загальної середньої освіти):

1. Токар-револьверник; слюсар з ремонту автомобілів2. Штукатур; лицювальник-плиточ-ник; маляр3 Електрогазозварник; електрозвар-ник на автоматичних та напівавто-матичних машинах4. Столяр будівельний; виробник художніх виробів з дерева5. Кравець

Час навчання зараховується в стаж роботи. При ліцеї працюють гуртки технічної творчості, художньої самодіяльності, спортивні секції.

Зарахування в ліцей проводиться згідно конкурсу атестатів (свідоцтв про освіту) та за результатами співбесіди. Учням гарантована стипендія та хар-чування на пільгових умовах. Іногородні забезпечуються гуртожитком.

м. Умань, пров. Енергетичний, 5 (район залізничного вокзалу)Тел.: (04744) 2-31-16, 2-31-21; www.upl.um.ck.uaЇхати автобусами: №№ 14 – «Експрес», 5, 9, 11

Ліц

ен

зія

АВ

№ 4

43

12

8 в

ід 1

0.1

2.2

008 р

.

Державний навчальний заклад

«Черкаський професійнийбудівельний ліцей»

Оголошує набір учнів на 2011 – 2012 навчальний рік

На базі неповної середньої освіти (термін навч. 3,5 роки)

Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр

Муляр; електрозварник ручного зварювання

Верстатник деревообробних верстатів; столяр будівельний

Монтажник санітарно-тех-нічних систем і устаткування; монтажник гіпсокартонних конструкцій

Монтажник гіпсокартонних конструкцій; штукатур

На базі середньої освіти (термін навч. 1,5 роки)

Монтажник гіпсо-картонних конструкцій; лицювальник-пли-точник

Монтажник санітар-но-технічних систем і устаткування; елек-трозварник ручного зварювання

Верстатник дере-вообробних верстатів; столяр будівельний

м. Черкаси, вул. Енгельса, 168,тел. 64-04-32

РЕКЛАМА

профорієнтир

Декларацію можна оформляти швидшеНавіщо, скажімо, витрача-

ти на оформлення вантажної митної декларації по 5-7 го-дин, якщо можна зробити це за якихось півтори години, а то й швидше. І підприємцям, які пе-ревозять той чи інший вантаж, це вигідно, й державі. Правда, для цього довелося зробити деякі зміни в організації самого процесу проходження ванта-жів, певні кадрові переміщен-ня. Тепер згадані декларації оформляються в середньому за 83 хвилини кожна.

Митна процедура – справа далеко не проста. За її скоро-ченням чи спрощенням, якщо діяти не професійно, можна проґавити те чи інше порушен-ня, а значить – завдати державі збитків. Щоб цього не сталося, митники постійно навчаються. Своїм багатим досвідом з ко-легами ділиться й Ірина Гри-горівна.

Тести складати непростоНайголовніші риси для митни-

ка – його висока компе тентність та відповідальність. Сприяє цьо-му процес тестування, який нині саме здійснюється. Не-зважаючи на те, що чимало працівників має по дві-три вищі освіти, не всім удається з чес-тю вийти з таких випробувань. Нинішнього року працівники митниці сідали за комп’ютери з тестами вже двічі. Якщо пер-ший етап виявився для них порівняно легким, то другий, під час якого тестові завдання були ускладнені, вийшов важ-чим. І хоч зі 107 працівників на митниці працює чимало людей із досвідом, не всі з них змогли безпомилково зорієнтуватися в запитаннях не тільки стосов-но митного законодавства, а й психологічних аспектів роботи, термінів нових Податкового, Кримінального й Криміналь-но-процесуального кодексів, практичних тонкощів митного оформлення.

– На черзі – реорганізація на-шої служби, під час якої дове-деться скоротити і частину пра-цівників, і частину місць митного оформлення, де дислокуються

підрозділи. І тут, звичайно, ма-тимуть значення результати тестування, – ділиться планами керівник. – Новою структурою передбачено створення митних постів, зокрема й у Черкасах. Оскільки такому постові на-дається статус митного органу, то й працювати там повинні люди підготовлені, з високим професійним рівнем. Водночас маємо зробити все, щоб усім суб’єктам зовнішньоекономіч-них операцій було зручно.

Обличчям – до людейКонцепція реформування

митної служби й має саме таку, промовисту назву – «Облич-чям до людей». Як переконана Ірина Григорівна, дуже важливі

тісні контакти з місцевими ор-ганами влади, трудовими ко-лективами, широке й зацікав-лене співробітництво з ними. Завдяки цьому вона та її колеги постійно тримають руку на пульсі жит-тя області.

– Щодня дедалі більше перекону-юся, – із задово-ленням відзначає Ірина Григорівна, – що Черкащина виходить із фінан-сово-економічної кризи, її еконо-міка набуває оз-нак стабільності. Нині експорт уже випереджає ім-портні операції

на 20-30 відсотків, продає-мо за кордон усе більше сіль-ськогосподарської продукції. А це свідчить, що поповнюється казна аграрних підприємств, а значить вирівнюється і їх ній економічний потенціал. Сп рияє таким торговим зв’язкам й чітка робота митників. Тільки торік вони спрямували до дер-жавного бюджету майже 750 мільйонів гривень, що на 37,8 відсотка більше, ніж поперед-нього року. З них 344 мільйони гривень повернулося до бюд-жету області.

Звання генерала – не межа

Генералів митної служби жіночої статі в Україні можна перелічити на пальцях. Оче-видно, позначається певна недооцінка у минулі роки мож-ливостей таких кваліфікова-них, цілеспрямованих жінок як Ірина Григорівна. А починала вона свою трудову біографію в авіації, якій віддала дев’ять років. Там, до речі, й познайо-милася зі своїм чоловіком. Ан-дрій Олексійович і досі літає, вже як інструктор передаючи свій досвід іншим. А на землі його завжди чекають дружи-на і велика родина. Старшому синові Олександру нещодавно виповнилося 30 років.

– Діти в мене змалечку само-стійні, – зауважує мама. – Тому я вирішила не зациклюватися тільки на каструльках та пе-люшках, а віддаю більше сил державній справі. Окрім техніч-ної освіти, свого часу здобула й юридичну, ставши магістром міжнародного права. Одержані знання якраз і пригодилися у митній службі.

Вона зізнається: зробила себе сама. Адже ніякі інститути не дадуть тобі того, що має бути в кожного справжнього фахівця – широкого світогляду, глибинно-го знання своєї галузі. Все життя вчилася й продовжує вчитися. Якщо чогось не розуміла, – не спинялася, поки не докопається до суті. І сьогодні, як кажуть про неї колеги, вона на своєму місці. До речі, цій жінці-генералу ще є куди зростати. Адже за званням генерал-майора недалеко до ге-нерал-лейтенанта…

Владислав КИРЕЙ

Добре бути генералом, особливо жінці

профорієнтир

Добре бути генералом, особливо генералом, особливо генералом,

фот

о Ол

ега

ГАНІ

НА

Заступник начальника Черкаської митниці Ірина Ляденко (на знімку) живе й працює в області лише якихось півроку. Однак у митній справі – далеко не новачок, багато років відда-ла роботі на цьому поприщі в столиці. Саме тому висока посада цієї милої жінки так гармонує з її вмінням грамотно вирі-шувати назрілі проблеми. Та й погони державно-го радника митної служби ІІІ рангу (за звичним для нас табелем рангів – зірка на погонах Ірини Григорівни прирівнюється до звання генерал-майора) означають лише одне: досвід і високий професіоналізм керівника в її особі поєдналися міцно. Саме таке поєднання сприяє реформуван-ню митної служби, яке давно вже назріло.

У рядах митників і жінок чимало


№10 Молодь Черкащинипрофорієнтир

– Юрію Романовичу, на вашу думку як Представника Президента у Верхов-ній Раді України, які проблеми наразі характерні сучасній освіті?

– Дякую за питання, воно зараз дуже актуальне. Перш за все, я, як представ-ник Президента, хочу наголосити, що Віктор Федорович Янукович багато уваги приділяє проблемним питанням системи освіти і серйозно налаштований наводити лад у цьому питанні. Так, у своєму Пос-ланні до українського народу від 3 червня 2010 року Президент звернув увагу на те, що з перших днів його перебуван-ня на посаді розпочато втілення у життя програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конку-рентоспроможна економіка, ефективна держава”, з якою він ішов на президент-ські вибори. Цим кроком Глава держави засвідчив своє бажання будувати Україну для людей, а не для влади

– Ви є автором законопроекту “Про вищу освіту” (№ 7486 від 17 грудня 2010 року). Розкажіть детальніше, на що саме спрямований законопроект?

– Філософія законопроекту відкриває всі можливості для внз, які хочуть покра-щувати якість освіти і розвиватися. Зміст реформи та створення законопроекту по-лягає в тому, щоб українські заклади ви-щої освіти увійшли до 500 найкращих внз світу. Президент України Віктор Янукович поставив перед українським урядом, пе-дагогами, парламентарями завдання – за 10 років вивести українські вузи до спис-ку світових лідерів освіти. Це надзвичай-но серйозний виклик для нашої системи освіти. Саме тому я, як голова правління Конфедерації недержавних вищих нав-чальних закладів України, став автором одного із законопроектів. Реформи у сфері вищої освіти спрямовані передусім на підвищення якості, вирішення проблем і досягнення цілей, поставлених у під-триманій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Важливо, щоб реформи були виважені, науково обґрунтовані, прозорі та зро-зумілі суспільству, адже наші діти гідні отримувати якісну та доступну освіту, а українські виші мають стати конкуренто-спроможними.

– Юрію Романовичу, у законопроекті йдеться про автономію внз. Розкажіть,

будь ласка, як саме виявлятиметься принцип автономій, і чи не нашкодить ця автономія самим закладам освіти?

– Хочу запевнити, що наш законопро-ект викликає критику лише у тих внз, які надалі хочуть продовжувати вимагати гроші зі студентів. На нашу думку, дер-жаві необхідно відійти від прямого цент-ралізованого регулювання діяльності внз, ухваливши такий закон, який би тільки визначав правові, організаційні, фінансові та інші засади здійснення освітньої діяль-ності в Україні, прив’язував випускників до ринку праці. Відповідно до законопро-екту, правами, що наповнюють змістом автономію внз, є:

• право внз видавати власні дипломи;• право визначати умови та правила

вступу до внз;• право самостійно визначати кадрову

політику;• право самостійно приймати рішення

про впровадження у навчально-виховний процес Європейської чи іншої кредитно-трансферної системи (це повноваження вченої ради внз;

• фінансова автономія, що передбачає право самостійно розпоряджатися дохо-дами та іншими надходженнями, одер-жаними від надання дозволених законо-давством платних послуг;

• право самостійно визначати перелік конкретних видів платних послуг, що на-даються вищим навчальним закладом, та їх вартість.

– Були чутки, буцімто ваш законо-проект не регулює порядок проведен-ня зовнішнього незалежного оціню-вання (ЗНО). Чи насправді це так?

– Власне, наш законопроект не спрямо-ваний на ліквідацію системи ЗНО і мож-ливостей вступу громадян за результата-ми такого оцінювання. Дуже важливо, що законопроект розроблено з урахуванням проголошеного державою принципу авто-номії внз, тобто, якщо ми говоримо, що за якість підготовки фахівців повинні відпові-дати внз, то вони повинні мати право виз-начати (або хоча б пропонувати) умови і правила вступу (враховуючи специфіку закладу, стратегію та засади його освіт-ньої діяльності, спеціальність тощо).

Умови та правила прийому повинні ух-валюватися вченою радою вищого нав-чального закладу, затверджуватися його

керівником (ректором) і погоджуватися засновником (засновниками) вищого нав-чального закладу. Слід нагадати, що за-сновником державних вищих навчальних закладів є Кабінет Міністрів України, а в якості уповноваженого ним органу висту-пає Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України чи інший центральний ор-ган виконавчої влади, який має у своєму підпорядкуванні спеціалізований вищий навчальний заклад. Тому через процеду-ру “погодження” держава завжди мати-ме можливість проводити свою освітню політику у галузі вищої освіти в частині визначення правил вступу до державних вищих навчальних закладів, у тому числі на державне замовлення.

Запровадження ж практики визначен-ня умов та правил вступу вченою радою вищого навчального закладу надасть Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України і, відповідно, громадсь-кості, можливість почути думку науково-педагогічного колективу кожного внз, які на сьогоднішній день змушені “ліпити” фахівців із тих осіб, які вступили до ви-щого навчального закладу за визначени-ми “зверху” умовами та правилами (і, на жаль, досить часто непродуманими і не зовсім вдало визначеними).

– Революційним положенням законо-проекту, чого досі не було у жодному існуючому законі “Про вищу освіту”, є запровадження ме-ханізму залучення роботодав-ців. Чи насправді це реально, тобто чи не стане це положен-ня далеким від дійсності?

– Запроваджуючи ці, як ви сказали, революційні зміни у сфері вищої освіти, ми виходи-ли з президентської програми економічних реформ на 2010-2014 роки, в якій серед причин проблем у сфері освіти зазна-чена відсутність урахування системою вищої освіти сучасних потреб роботодавців. Задля ви-рішення цієї проблеми ми маємо залучати роботодавців до участі в підготовці навчальних прог-рам, узгоджувати з ними освітні та професійні стандарти. На моє переконання, це не лише реаль-но, це й вигідно для самих робо-

тодавців, які зможуть впливати на якість освіти та професійну підготовку людей, яких вони братимуть на роботу.

Шляхом залучення 15 представників організацій роботодавців до роботи Де-ржавної акредитаційної комісії робото-давці отримають можливість:

1. Брати участь у підготовці і затверд-женні стандартів вищої освіти за кожною спеціальністю та/чи галуззю знань, в тому числі:

• формувати освітньо-професійну ха-рактеристику випускника, яка є однією зі складових стандарту вищої освіти і фактично містить вимоги роботодавців до компетентності конкретного фахівця відповідного освітнього рівня (молодшого спеціаліста, бакалавра чи магістра);

• визначати зміст освітньо-професійних програм, за якими майбутні фахівці здо-буватимуть вищу освіту, і які, фактично, повинні бути спрямовані на оволодіння студентами тими компетенціями, які виз-начені в освітньо-професійній характе-ристиці випускника. Участь роботодавців у визначенні змісту освітньо-професійних програм забезпечить збільшення прак-тичного компоненту у процесі здобуття студентами вищої освіти, що піде на ко-ристь як роботодавцям, так і самим ви-пускникам, які будуть виходити на роботу більш практично підготовленими.

2. Брати участь у процедурі акредитації спеціальностей, за якими внз здійснюють підготовку майбутніх фахівців, що також, на нашу думку, сприятиме підвищенню об’єктивності цієї процедури.

3. Брати участь у визначенні критеріїв оцінки якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів України, за якими проводиться національний рейтинг вищих навчальних закладів України, за резуль-татами якого внз може здобувати статус “національного”.

4. Брати участь у затвердженні поло-ження про державні екзаменаційні комісії, в якому виписати процедуру участі пред-ставників роботодавців у роботі відповід-них комісій.

Окрім того, спільна участь у роботі Дер-жавної акредитаційної комісії України представників організацій роботодавців та представників внз сприятиме інтеграції освіти, науки та виробництва, в тому чис-лі в напрямках проходження студентами виробничої практики, залучення їх до ви-конання наукових розробок, подальшого працевлаштування випускників тощо. А участь представників роботодавців у ро-боті державних екзаменаційних комісій, а також виробленні спільними зусиллями реального, об’єктивного і дієвого механіз-му працевлаштування найкращих випус-кників на найпрестижніші роботи і робочі місця може стати серйозним стимулом для підвищення обсягу та якості здобутих студентами знань і практичних навичок.

Розпитував Леонід ТУМЕНКО

Ліц

ен

зія А

В №

482888 в

ід 3

0.0

9.2

009 р

.

Харківський національнийаграрний університет

ім. В.В. Докучаєва

оголошує прийом студентів на 2011-2012 н.р. за напрямами підготовки:

Агрономія («Агро-номія», «Агрохімія і ґрунтознавство», «Пло-доовочівництво і виног-радарство», «Селекція і генетика сільського господарських культур») Геодезія, картогра-фія та землеустрій Лісове і садово-пар-кове господарство

Захист рослин Екологія, охорона навколишнього середовища та зба-лансоване природо-користування Менеджмент Економіка підпри-ємства Фінанси і кредит Облік і аудит

Приймальна комісія працює з 8.00 до 16.00, вихідні дні – субота, неділя.

Тел. приймальної комісії: (057) 99-74-01

Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ

тел.: (057) 709-03-00, (057) 709-03-10www.knau.kharkov.ua

Юрій Мірошниченко: “Реформування вищої освіти має бути прозорим та максимально зрозумілим суспільству”

рекл

ама

cmyk



Пам’ятаєте, у Котля-ревського?Зевес тоді кружав сивухуІ оселедцем заїдав.Він, сьому випиши восьмуху, Послідки в кварти вили-вав.Прийшла Венера, і скривившись,Заплакалась, і завіськрившись,І стала хлипать перед ним:«Чим пред тобою, милий тату,Син заслужив таку мій плату?Ійон, мов в свинки, грають ім».

Зевс – у візантійській, Юпітер – у римський міфології (Кот-ляревський іноді називає його

на польський манер – Йоваш) – господар Землі і Неба. В описі Гомера він називається тим, що «гонить хмари, пускає блискав-ку і грім».

А чи випадково, що за версією Котляревського, Зевс кружає не виноградне вино, заїдає не оливками з апельсинами чи ін-шими давньогрецькими наїдка-ми, а оселедцем, як це робили запорізькі козаки? І далі ми зус-трічаємо і борщ до шпундаків з буряком, деренівку, шпагатівку, пампушки з часником, сало з хроном.

Дехто може сказати: «Енеїда» Котляревського – перелицьо-ваний твір Вергілія, своєрідна дотепна пародія на класичний твір. Насправді, очевидно, гово-рячи словами Тараса Шевченка, якби ми вчились так, як треба, а не прикривали свою мало-обізнаність, вірніше, поверхові знання цитатами класиків, то

подібних запитань не було: «пе-релицьована» «Енеїда» – це не пародія, а реальне відображення історичної правди. Як стверджу-ють видатні вітчизняні та інозем-ні вчені М. Державін, К. Паулі, Я. Головацький, М. Марр, поси-лаючись на Геродота, Платона, Діонісія, боги Олімпу – Зевс, Аполлон, Артеміда, Діана, Марс – це протослов’янські і доіндоєв-ропейські астральні божества. Зокрема, Геродот точно вказує, звідки родом були Аполлон і Ар-теміда. Це місцевість, де посіви пшениці переходять у житні. До речі, дарунки своїм богам древні греки обов’язково замотували у пшеничну солому. Геродот та-

кож наголошував, що еліни, за-куповуючи пшеницю на батьків-щині Артеміди, за назвою міста країни орачів (Ратаїв, Оратаїв) назвали білий хліб – артос. А ця країна знаходилася на «острові три дня путі», який, за тверджен-нями сучасних дослідників, був у межах нинішніх Канівського, Смілянського, Черкаського і Чи-гиринського районів. Як наголо-шує відомий краєзнавець Олек-сандр Знойко, – «Треба завжди зважувати й на тисячолітню на-родну пам’ять. Адже через кіль-ка століть після поразки русів від монголів (6-12 1240 р.) ук-раїнське козацтво, відроджуючи вже призабуті народом історичні традиції, обрало (не випадково) Черкащину центром свого руху.

Згадки про Русь на річці Рось маємо вже в Клавдія Птоло-мея, який також наголошує про тріаду вірувань древніх русичів – Сонце, Місяць і Зорю. І коза-

цтво, відроджуючись, на своїх прапорах вміщуючи священну тріаду – Сонце, Місяць і Зорю, – гуртувалося на землях богині Місяця – праматері народу, ца-риці небесної Артеміди».

На жаль, слов’янські писем-ні джерела не збереглися. І не тому, що ми не мали писемності. Як свідчать дослідження А. Бу-гая, вже починаючи з III тис. до н.е., існувала розвинена писем-ність принаймні з семи абеток. Серед них перша звукова абет-ка трипільців, яка була згодом завезена до Фінікії та Еллади. Але в результаті різних обставин (Україна, і зокрема Черкащина, була віковічною територією,

якою перекочувалися хвиля за хвилею різні народи) споконвіч-но земля зрошувалася людсь-кою кров’ю, засівалася людськи-ми кістками. Можливо, тому і не випадково були утворені чорно-земи, яких немає ніде у світі. І де тут уже до збереження папірусів та пергаментів, дерев’яних чи глиняних табличок. А ось древ-ні греки були ніби обабіч такого переселення. Тому тут і зберег-лися писемні пам’ятники, які за-фіксували, в дещо спотворено-му вигляді, доантичну міфологію астральних культів. Перелицьо-вана і переінакшена греками, доантична міфологія дійшла до нас крізь століття, і ми вивчаємо її як грецьку, а разом грецькими стали наші язичницькі божест-ва: Див, Лада, Леля, Перун, Яри-ло, Дана. До речі, навіть в анти-чних джерелах підкреслюється, що, скажімо, Афродіта народи-лася на річці Лада і довго зва-

лася Ладою. Але, незважаючи на всілякі перипетії, наша історія збереглася у наших піснях, зви-чаях і обрядах, способі життя, наших традиціях приготування страв, народних віруваннях. Ті ж українські вареники і пироги – їх не має жоден народ світу! А це – символ Місяця – головного божества з астральної тріади. А наша традиція оправляти моги-ли, відзначати дев’ятини, наші свята Щедрого вечора, Різдва, веснянки, містерії з козою, обря-ди вербної неділі, звичай обсад-жувати шляхи вербою, садити біля хати калину і любисток. І зрештою, наші паляниці і коро-ваї – символ Сонця! Й годі нам

посилатися на римлян чи греків, а найперше треба припадати до вітчизняних джерел. І вивчати історію не за тлумачними бро-шурами, а з першоджерел. І тоді ми зрозуміємо, чому Зевс, як за-порізькій козак, кружав сивуху і оселедцем заїдав. Чому Котля-ревський характеризував свого героя:

«Еней був парубок моторний,І хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак».А «Зла Юнона, суча дочка»,

примчавшись до Еола, відразу – за українським звичаєм – пос-тавила тарілку з хлібом, і почала сватати за «дівку чорнобриву, смачну, гарну, уродливу».

Ми не проповідуємо квасний хуторянський патріотизм, не за-кликаємо переписувати історію. Ми просто констатуємо факти, а ви думайте-гадайте.

неймовірне

Якось довелося розмовляти з учителем української мови і літератури. Процитували йому рядки зі «Слова про Ігорів похід»: «Див кричить на верху дерева, велить послухати землі незнаній – Волзі та й морю, Сулі та й Сурожу; Корсуню ще й тобі, Тмутороканській ідоле». І запитали, яким це землям Див велить послухати?

– А про це вже все давно відомо, – відповів той, – Волга це Волга, море це Азов, Сула – наша річка, Сурож – наш Судак, Корсунь – древнє кримське містечко під Севастополем.

– А що робити в горах половцям-кочівни-кам з їх табунами коней, чередами худоби, отарами овець і кіз?

– Ученим-дослідникам видніше, що робити кочівникам в горах чи пустелі.

За журналісткою звичкою докопуватись до істини, ми переглянули всю літературу, яка стосувалася «Слова про Ігорів похід», опуб-ліковану за останні півстоліття. Перечитали «Повість минулих літ», «Іпатіївській літопис». Ігорів похід відбувся у 1185 році. Тоді як бути з повідомленням арабського мандрівника Ібн-Аль-Бібі, який писав про облогу турками-сель-джуками міста Сугдеї (нинішнього Судака), а венеціанські купці в 1200 році називали Суг-дею – Солдасією. І навіть посол французького

короля Гільйон Де Рубрук, направляючись до хана Батия в 1253 році, проїжджав через це багате місто, яке називалося Сугдея. Впер-ше слово Сурож у древнеєруских літописах з’являється у 1319 році. Отже, автор «Сло-ва…» не міг називати місто Сурож – Сугдею, яке через кілька століть отримало назву Су-дак. За свідченням Марко Поло, лише у XIII ст. на Русі з’являються сурожські гості – купці сурожани, що торгували шовком, бавовняни-ми та легкими шерстяними тканинами, сіллю, закуповували руські товари. Тобто і Марко Поло підтверджує нашу думку про те, що як такого міста Сурож не було під час написання «Слова…».

З Корсунем руські князі тримали зв’язок ще з IX ст. Але це було грецьке місто, і аж ніяк не половецьке. І Див не міг йому веліти слухати. Тим більше, що вирішальна битва між руськи-ми князями і половцями відбулася щонаймен-ше за 800 км від цих місць. Отже, сподіватися на їх допомогу половці не могли. І тим часом у «Слові…» відзначається:

«А половці дорогами небитими,Помчалися к Дону великому».

Ігор іде на Дон, сюди ж поспішають і по-ловці. Звідки вони поспішають? З Нижнього Поволжя, Середнього Дону, Посулля, Сурожу і Корсуня. Нагадаємо – Сурож іде за Посуллям. Якби це був Судак, то за традицією написання географічних рядів він повинен був стояти пе-ред Сулою. А чи не випадково Боян поставив

Сурож після Сули? Наведемо довідку: після Сули справді була місцевість, яка називалася Сурожем і не в Криму, а на Подніпров’ї. Зок-рема, один із порогів на понизов’ї Дніпра на-зивався сурожським. Навпроти нього впадала річка Мокра Сура з притоками Суха і Кам’яна Сура. У наш час тут є селища Сурсько-Ли-товське і Сурсько-Михайлівка. І навіть заліз-нична станція Сурська, яку в народі називають Сурож. Тож, очевидно, в XII столітті вся ця місцевість називалася Сурож (від тюркського Сур і давньослов’янського суфікса «ож»).

І зрештою, Корсунь. В «Іпатіївському літо-писі» часто згадується фортеця Корсунь, збу-дована Ярославом Мудрим в 1032 році в уро-чищі Замчище при впадінні Корсунки в Рось. В 1170 році до Корсуня приходили половці з проханням миру. Їх так і називали «корсунсь-кими половцями». Таким чином у «Слові про Ігорів похід» вирізьблюється чіткий геогра-фічний ряд земель половців, які межували з Київською Русю – земля незнана Волга – Помор’я – Посулля – Сурож – Корсунь. Дві землі стосуються Черкащини. Скажімо й таке, що місця, пов’язані з Черкащиною, не раз зга-дуються в «Слові про Ігорів похід». Це, зокре-ма, «і ржуть коні за Сулою, слава дзвенить у Києві», «Уже Сула бистрая не рине срібними струменями» «понад Россю та понад Сулою городи поділені»...

До речі, на цей географічний ряд назв у «Слові про Ігорів похід» уперше звернув увагу

в 1983 році знавець перлини древньоруської культури Георгій Сумаруков у своїй книзі «Хто є хто в «Слові про Ігорів похід». І ми повинні ще і ще раз уважно прочитати «Слово» – час-тинку трагічної історії нашого краю.

Звідки ви, боги Олімпу?

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ли

Тетя

на К

АЛ

ИН

ОВ

СЬ

КА

, П

етро

ЖУ

К

Кому велить Див?cm

yk



Творимо історію футбольноїкоманди «Славутич» разом! Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської ОДА спільно з газетою «Молодь Черкащини» проводить опитування на попереднє визначення клубних кольорів та основних компонентів емблеми футбольної коман-ди «Славутич» (Черкаси).Для того, щоб взяти участь в опитуванні, потрібно відповіс-ти на наступні запитання:

1. Які кольори повинні переважати у клубній символіці та спортивній формі футболістів «Славутича»:

(не більше п’яти кольорів)

2. Перерахуйте, що повинно зображуватися на емблемі команди:

3. Якої форми має бути клубна емблема :

(кругла, довільна, назвіть свій варіант)

Купон опитування відправте листом або занесіть на адресу:м. Черкаси, бул. Шевченка 266/1, к.108-111 (редакція газети «Молодь Черкащини»). Також відповіді на запитання приймаються на електронні адреси: [email protected] та [email protected]

Опитування триватиме з 23 лютого по 22 березня 2011 року. За його підсумками буде оголошено конкурс (з 30 березня по 15 квітня) на розробку емблеми та спортивної форми футбольної команди «Славутич», де мають бути враховані найбільш згадувані побажання футбольної громадськості Черкащини.

огол

ошен

ня

об’єктив

Це сьогодні. А торік у жовтні село було не на жарт нажахане – то на тій, то на іншій вулиці пограбовано односельчан. Орудувала жор-стока банда. У масках, із ножа-ми.

Брали все, що під руку потрапляло. Дебют організо-ваної злочинної групи обійшовся без застосування насильства. У хаті нікого не було, тож проникнути у неї че-рез вікно – справа техніки: телевізор, магнітофон, DVD, рідке мило, шам-

пунь, гель та все інше на суму 3 385 гривень «було ваше – стало наше».

У другому поході вже пішов у хід ніж. І бабуся Ганна віддала 25 гривень. Не погребував двічі судимий Максим, а на додачу відібрав у бабиного онука 1800 гривень, курт-ки та інше майно на загальну суму 2410 гривень.

«Апетит» зростав. На проколи не зва-жали. Зокрема, в обійсті підприємиці М. не поживилися нічим – жінка вийш-ла на поріг, викли-кана «здавачем» горіхів, але швидко змикитила і побігла

кликати сусідів. Тоді грабіжник ускочив у будинок, але цін-ностей не знайшов, та й шукати не було коли – збіглися люди.

А цей випадок – класичний. Через «агента» грабіжники дізналися, що роди-на З. у Черкасах на КВК, а вдома тільки бабуся Ніна, а в тій хаті є значна сума грошей. Максим на підвіконні знайшов ключі від дверей. У коридорі злякана бабуся. Він штов-хнув її на підлогу, зв’язав по руках і ногах та й заходив-ся «господарюва-ти». Забрав усе, що під руку трапило:

ковбасу, пельмені, сир, коньяк, вино, горілку, гантелі (згадалося: «Пили-те гири, Шура, они золотые»). А тут і до грошей та коштов-ностей добрався, загалом пожива складала майже 130 тисяч гривень.

Тепер про «под-виги» розповідати-муть у Черкаському районному суді.

– 18 лютого 2011 року прокуратура Черкаської області затвердила обвину-вальний висновок, – повідомляє проку-рор відділу Юрій Гончаренко.

Спи спокійно, Білозір’я!

Леонід ГОРИЦВІТ

ДОМОВИЛИСЯ

Кетамінбез ліцензії.Поки що...Упродовж наступних кількох місяців вете-ринарам дозволили проводити медоперації тваринам із застосуван-ням кетаміновмісних речовин.

«Молодіжка» вже писала про те, що ветеринарам всієї України заборонили вико-ристовувати кетаміновмісні речовини під час оперативних втручань без відповідної на те ліцензії. Однак, ветлікарям удалося-таки достукатися до Кабміну і на певний час від-термінувати цю заборону.

Як зазначив член Асоціації лікарів ветеринарної меди-цини України Віктор Шокун, для оформлення ліцензії юри-дичні особи тепер мають три місяці, а фізичні – півроку.

– За цей час всі ветери-нарні клініки повинні офор-мити необхідні документи та обладнати приміщення для зберігання кетаміну, – каже Віктор Шокун.

Нині ветлікарі чекають на офіційне підтвердження від-термінування та міркують над тим, в яку суму їм виллється отримання ліцензії.


• КОМУ УКОЛЬЧИК?

Три сотні черкащан вакцинуютьвід гепатиту ВСпоживачів ін’єкційних наркотиків, осіб із секс-бізнесу та чоловіків нетрадиційної орієнтації безкоштовно вакцинуватимуть від гепатиту В, адже саме цей контингент насамперед потрапляє до групи ризику.

– Пілотні проекти з профілактики гепатиту успішно пройшли у Києві, Одесі та Миколаєві, – каже керів-ник проекту «Вакцинопрофілактики гепатиту В» Володимир Кулик. – Тоді було успішно вакцинова-но близько тисячі осіб. Передбачаємо, що у Черкасах вакцинуємо триста осіб.

Як пояснив заступник начальника Департаменту охорони здоров’я та соціальної політики виконав-чого комітету Черкаського міськвиконкому Борис Нескромний, серед усіх відомих гепатитів саме гепа-тит В – найважчий, оскільки швидко викликає печін-кову недостатність.

– На жаль, ми не можемо безкоштовно щепити все населення, – продовжує Борис Нескромний. – Але об-рані категорії – найуразливіші, тому необхідно пере-рвати ланцюг передачі гепатиту саме серед них.

Вакцинацію проводитимуть на базі Черкаської місь-кої поліклініки №4 (поліклініка «Фотоприладу»). Спе-ціалісти запевняють, що ін’єкції роблять кваліфіковані лікарі після ретельного обстеження. Впевнені вони і в якості вакцини.

– Такою ж вакциною щепляться і медичні працівники, які контактують із кров’ю, – зазначив Борис Нескромний.

У рамках проекту передбачено не лише вакцинацію, а й консультації, навчання, роздачу шприців, адже це – один із аспектів профілактики гепатиту В. Консуль-тація можлива й у телефонному режимі – з 10 до 18 години за номером у Черкасах 50-16-20 та з 10 до 21 години – 56-17-05.

Наталія ЗАЇКА

•

«ПОВ’ЯЗАЛИ»•

Білозір’я може спати спокійно

РЕКЛАМА

огол

ошен

ня

cmyk



Солоне домашнє прання

Ми звикли викорис-товувати сіль, готу-ючи їжу, маринади і соління. Однак не всі знають, що сіль – це чудовий поміч-ник у пранні одягу. Як же вона може допомогти? Сіль зберігає блиск і колір одягу з натурально-го шовку. Досить пропо-лоскати сукні і блузки в підсоленій воді (на 2 літри води додавати 50 г солі). Сіль не дозволяє коль-оровим речам линяти під час прання. Потрібно додати у воду 3 столові ложки солі. Додає махровим хала-там і рушникам легкість і пухнастість. Після прання варто потримати їх хви-лин 5-10 у підсоленій воді. Після такої “ванни” виро-би не вимагають прасу-вання. А якщо махрова тканина стала цупкою, потрібно прокип’ятити її в солоній воді. Відбілює фіранки. Білі фіранки з часом жов-тіють. Щоб повернути їм колишній вигляд, треба перед пранням замочити їх у солоній воді. Носовички відпираються набагато легше, якщо пе-ред пранням покласти їх у солону воду, додавши на 1 літр 3 столові ложки крупної солі. Тривалість замочування – 30 хвилин. Якщо ви вивішуєте білизну на вулицю, поло-щіть її у підсоленій воді. Сіль не дозволить білизні узятися крижаною кіркою при заморозках уночі. До речі, прищіпки і мотузки також можна намочити солоною водою, тоді білизна до них не при-мерзне.Ці нехитрі поради допо-можуть вам зберегти білизну м’якою і свіжою протягом тривалого часу.

ДЛЯ ДОМУ, ДЛЯ СІМ’Ї

На всі випадкижиття

Білий слід, що з’явився на полірованій поверхні меблів від того, що поставили якийсь гарячий предмет, можна знищити, протерши його спиртом з олією. Терти треба чистою вов-няною ганчіркою колоподібними рухами, поки пляма не зникне.

Кришталь, скляні вази знову заблищать, якщо їх прополоскати в розчині води з 2 л. оцту і 1 л. солі.

Коміри піджаків і жакетів, забруднені трива-лим носінням, змочіть водою, а потім ретельно протріть щіткою, змоченою в нашатирному спирті, потім знову мокрою ганчіркою.

Лаковане взуття очищають від пилу тампо-ном, змоченим у молоці та змазаним яєчним білком, і натирають до блиску фланеллю – при такому догляді лак не жолобиться і не тріскається.

Плями іржі можна вивести з будь-якої тканини, якщо покласти на забруднену ділянку загорнений у марлю чи промокальний папір шматочок лимона і притиснути його праскою.

Одяг, забруднений жувальною гумкою, покладіть у холодильник. Але ненадовго – доти, поки жуйка затвердіє. Тоді струсіть її, як засох-лу глину.

Зелень довше збережеться, якщо її, попе-редньо промивши й обсушивши на рушнику, скласти в скляну банку зі щільно закритою кришкою і поставити в холодильник.

Щоб овочі швидше зварилися, треба потримати їх попередньо в невеликій кількості підсоленої води.

Тверде відварене м’ясо стане м’яким, якщо після зняття з бульйону піни до нього додати столову ложку горілки.

Підпалини можна видалити за допомогою ріпчастої цибулі: розрізати голівку, протерти нею пляму і промити її розчином мийного засобу.

Тупий ніж легше заточити, якщо попередньо протягом півгодини потримати його лезо в слабкому сольовому розчині.

Щоб у кімнаті був приємний запах, налийте кілька крапель парфумів чи одеколону на незасвічену електролампу, потім увімкніть її, і по кімнаті негайно розповсюдиться аромат.

Нову сковорідку необхідно пропекти з жиром, а потім протерти сіллю. При смаженні жир менше розбризкується, якщо на сковороду насипати трохи солі.

Ювелірні прикраси зручно чистити шматочка-ми оксамиту чи вельвету. А потемнілі від часу золоті та позолочені вироби може освіжити сік цибулі. Натріть їх поверхню, хай висихають. А через півтори-дві годин сполосніть водою і дайте висохнути.

Окуляри не будуть запотівати, якщо їх про-терти гліцерином.

Міцний розчин оцту (1 ст. л. на 1 склянку води) знімає плями зі скла і дзеркал, додає блиску позолоченим дерев’яним рамам, допо-магає вичистити ванну, раковину, емальовану каструлю.

Для зниження рівня радіації на робочому місці досить поставити поруч із комп’ютером звичайний кактус. Його антирадіаційні властивості, як припускають, пояснюються еволюційною пристосованістю цієї рослини до виживання.

•

РЕКЛАМА

добрі поради

Рекл

ама

32-2

5-84

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

ГОСПОДИНІ НА ЗАМІТКУ•

НЕ ПЕРЕПЛУТАЙТЕ

Який клей для чого призначенийДуже часто, за необхідності склеїти щось, ми викорис-товуємо будь-який клей, який потрапляє нам під руку. Однак потрібно пам’ятати, що застосування клею, при-значеного спеціально для конкретного матеріалу, додасть належної міцності склеювання.

•

Мити холодильник необхідно хоча б раз на місяць. Робиться це за допомогою теплої води, з додаванням невеликої кіль-кості соди. Якщо ж ви будете використовувати мило, то можуть виникнути неприємні запахи.

Для початку холодильник варто роз-морозити і вийняти всі контейнери і полички. Спочатку вони мають зігріти-ся при кімнатній температурі, інакше від гарячої води можуть лопнути.

Для миття холодильника всередині рекомендується розбавити 2 ст. л. соди на літр гарячої води. Після такого мит-тя обов’язково потрібно промити ще раз, тільки вже чистою водою. Не реко-мендується використовувати будь-які

хімічні склади й абразивні засоби.Якщо є сильне забруднення, то на

це місце можна покласти ганчірку, змочену в содовому розчині. Через 15 хвилин бруд розм’якшиться, і його можна буде видалити без особливих проблем.

Ущільнювачі на дверцятах також ви-магають ретельного догляду. Адже на них збирається дуже багато пилу і бру-ду. Якщо ущільнювачі не мити, вони швидко вийдуть з ладу, через що буде втрачатися холод. Періодично потріб-но перевіряти, чи не зіскочили ущіль-нювачі зі свого місця.

Після миття холодильник необхід-но залишити у прочиненому стані на якийсь час, щоб він повністю висох, і тільки тоді можна завантажувати про-дукти і вмикати агрегат у мережу.

Правильно миємо... холодильник!

Так, наприклад, клей «БФ-2» призна-чений для фаянсу, скла, порцеляни, ме-талу, дерева, пласт-маси. А якщо перед склеюванням предмет трохи підігріти, то міц-ність з’єднання зросте в кілька разів. Після склеювання виріб має добре висохнути при кімнатній температурі близько трьох діб.

Клей «БФ-6» зго-диться для ремон-ту одягу, мішків,

килимів. Перш ніж склеювати тканину, її потрібно очистити від бруду і пилу, трохи змочити і добре від-тиснути. Після цього вирівнюються два краї, і наноситься на них два шари клею. Далі клей необхідно просушити на повітрі доти, поки він почне прилипати до пальця. Ось тепер можна і з’єднувати частини, що склеюються. Після цього місце з’єднання

варто пропрасувати через вологу тканину.

Для склеювання дерева ідеально підійде столярний клей. Зазвичай його продають у вигляді плиток. Тому, перш ніж почати роботу, такий клей потрібно роздрібнити і залити водою для набрякан-ня. Потім клей слід підігріти, але не на відкритому вогні. Інак-ше він швидко може підгоріти.

СПРОБУЙТЕ•

cmyk



РЕКЛАМА

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

не хворіємо

Реклама 32-25-84

Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович

УРОЛОГАНОНІМНОКваліфікована діагностика і лікування

захворювань сечостатевої системиПоліклініка першої міської лікарні каб. 511 до 17.00

т. 45-13-04, 097 444-88-11Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р.

САМ СОБІ ЛІКАР•

7 причин високої температуриДО РЕЧІ

Що краще: порошки чи пігулки?В аптеках зараз великий вибір препаратів різної форми випуску, здатних знімати жар. Ось що ра-дять фахівці.

Ліки в таблетках чи кап-сулах діють довше, ніж мікстури і сиропи. Але щоб таблетка розчини-лася в шлунку і діюча речовина потрапила в кров, потрібен якийсь час. Виняток – таблетки-”шипучки”, які швидко збивають жар. Але всі протизапальні таблетки не дуже добре діють на слизову шлунка, тому краще їх пити після їжі. Розчинні порошки ліку-вальний ефект дають практично відразу. Але діють такі препарати менше за часом. Вони гарні як екстрений за-сіб. Однак деякі з них викликають сонливість, їх не рекомендується приймати, якщо вам потрібно сідати за кермо (ця інформація має бути в анотації).

•

Аритмія – хвороба серця, а лікувати треба нерви Симптоми аритмії

До них відносять перебої, порушення ритму, за-вмирання серця, різке хаотичне серцебиття. Багато видів аритмії не являють загрозу для життєдіяльності людини, але спочатку зверніть увагу на стан нервової системи. Хвороба може виникнути при захворюванні центральної та вегетативної нервової системи.

Проявам прискорення серцебиття сприяють зміни збудливості нервового апарата, що регулює діяльність серця. Це може бути результатом великого фізично-го навантаження, хвилювання, високої температу-ри повітря, дії тютюну, алкоголю, кави, чаю, але може виникнути при захворюванні серцево-судинної системи, при загальних неврозах у клімактеричному періоді.

Що робитиПри всіх серцевих хворобах (крім пороку) корисний

квітковий мед, особливо гречаний – по 1 чайній чи столовій ложці.

Сир і вівсяна чи пшоняна каші мають бути щод-ня в раціоні, а також горіхи, родзинки, курага, сир, часник, мускатний горіх як прянощі.

При миготливій аритмії й тахікардії варто викорис-товувати 10-відсоткову настоянку квіток чи плодів

глоду, конвалії, адонісу, календули, м’яти, коренів валеріани. У чай корисно заварювати мелісу, листя і корені суниці, паростки і листя лохини, суцвіття аптечної ромаш-ки. Як прянощі частіше використо-вуйте насіння кмину, фенхеля, кропу.

Якщо аритмія супроводжується набряками, пийте відвар листя берези чи споришу, петрушки, хвоща – по півсклянки двічі на день. Зняти напади стенокардії допоможе ванна з валеріаною (1 склянка коренів на ванну). В їжу корисно вживати редьку, ріпу, аґрус, барбарис, калину.

При уповільненому серцевому ритмі корисно пити 20-відсоткову настоянку чи відвар соснових, піх-тових гілок. Гарним серцевим засобом є порошок кореня ластовеня (0,5 г раз на день).

Квіти і плоди глоду варто вживати у вигляді настою, настойки – як окремо, так і в суміші, а також сік плодів глоду. Ця рослина позитивно діє на серце, особливо в літньому віці, запобігає перенапрузі та зношуваності серцевого м’яза.

При підвищеній стомлюваності та неврастенії сприяє зникненню неприємних відчуттів у ділянці серця на-стоянка золотого кореня: по 10-20 крапель на день,

діє як загальзміцнювальний засіб.

Ведіть здоровий спосіб життяНайбільш важливим засобом відновлення

нормальної роботи серця є здоровий спосіб життя, прагнення позбутися зайвої ваги. Якщо у вас накопичилася зайва вага, всього 1 кг, це

означає, що з’явилося 1,5 км нових капілярів і, отже, зросло навантаження на серце. Разом із тим, малорухомий спосіб життя послабляє силу

всіх м’язів, знижує резерви у всіх органах, зменшує активність обміну речовин і працездатність серця, його об’єм. Звужуються просвіти коронарних артерій. Цьому сприяє паління й очищена від солей питна вода. Там, де п’ють тверду воду з колодязів, менше серце-вих захворювань. Часті конфлікти, негативні емоції ведуть до стенокардії, інфаркту, гіпертонії. Щоб поз-бутися дурних думок, тривоги, займіться зарядкою, домашньою роботою, послухайте спокійну музику, прочитайте молитву.

ЗДОРОВ’Я•

ГРВІ, грип Починається раптово: озноб, тягучий біль

у лобовій частині, ломота і м’язові болі, різі в очах, чхання і нежить. Температура підска-кує швидко, протягом кількох годин – до 38-39 градусів.

Для полегшення приймаємо протизапаль-ні засоби (з парацетамолом, ібупрофеном, комбіновані анальгетики), робимо інгаляції, дотримуємося постільного режиму, п’ємо морси і чай з малиною. І чекаємо видужання 4-6 днів.

Застуджені нирки При гострому запаленні органів малого

тазу (нирок, яєчників чи простати) темпера-тура може підскочити до 38-39 градусів, на чолі – піт, кинджальний біль у ділянці попе-реку з одного чи двох боків, що віддає в пах чи низ живота.

Потрібно терміново здати аналіз крові (там будуть підвищені лейкоцити і показник

СОЕ). Для полегшення болю можна прийня-ти спазган чи но-шпу, пити урологічні збори. Для рятування від інфекції доведеться прой-ти курс антибактеріальних препаратів.

Пухлини Температура тримається довше місяця.

Очевидної причини немає. Поєднується із загальним нездужанням, слабкістю, посиле-ним випаданням волосся, втратою апетиту і ваги. Збільшуються лімфовузли.

Так буває при пухлинах нирок, печінки, ле-гень, лейкозах. Не треба відразу панікувати, але в деяких випадках необхідно обстежити-ся в онколога, не гаючи часу.

Проблемна щитовидка Підвищена температура (близько 37-38

градусів) супроводжується схудненням, дратівливістю, плаксивістю, стомлюваністю, почуттям страху. Посилюється апетит, але втрачається вага.

Перевірте гормони щитовидки. При по-рушенні функції щитовидки – гіпертиреозі

– порушується вся система терморегуляції організму.

ДистоніяТемпература близько 37 градусів, пере-

важно у молодих. Супроводжується пере-падами тиску, з’являються червоні плями на грудях, обличчі, шиї.

Такий стан називається “конституціональ-ною гіпертермією”. Нерідко вона виникає при нервовій і фізичній перенапрузі, наприклад під час іспитів. Це різновид вегетосудинної дистонії. Допоможуть заспокійливі та про-титривожні препарати, настойки елеутеро-коку, валеріани, пустирника й аутотренінг.

Ревматизм Підвищення температури поєднується із

запаленням суглобів, нирок, болями в серці. Так буває при ревматизмі. Це аутоімун-

не захворювання, при ньому порушується загальний імунний статус організму і почи-нається чехарда, у тому числі з температу-рою.

Лихоманка Навіть після обстеження не вдається вия-

вити причину. Проте тримається темпера-тура близько 38 градусів чи періодично під-німається протягом трьох тижнів.

Це «лихоманка незрозумілого походжен-ня». Треба пройти: тест на імунний статус, тести на гормони, ендокринологічне обсте-ження. Іноді підвищення температури може спровокувати прийом антибіотиків, судин-них, гормональних препаратів – це лихо-манка.

ФАКТИ38,3 градуса – таку температуру і вище вже потрібно збивати за допомогою ліків. Без ліків привести себе в норму при тем-пературі від 37 до 38 градусів допоможе: – обтирання тіла слабким розчином столового оцту; – зелений чай чи чорний з малиною, журавлинний морс; – цитрусові. Щоб температура при застуді впала на 0,3-0,5 градуса, потрібно з’їсти грейпфрут чи половинку лимона.

•

Чому при нездужанні у нас найчастіше“підвищується градус”, і чим тут зарадити?

cmyk


Молодь Черкащини №10 кримінальне чтиво

рекл

ама

рекл

ама

Збереження вашого майна – справа Державної служби охорони

м. Черкаси, вул. Хоменка, 3/1Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

тел./факс 63-28-11, 63-34-50, 63-24-97, 63-26-10; http://dso.cherkassy.netСпеціальний підрозділ міліції охорони “Титан” тел.: 45-82-40, 37-97-90, 73-80-63

Наша мета – висока якість послугпри максимальній доступності

Довірте нам охорону вашого майна – і ми подаруємо вам спокій і упевненість.

Замовити охоронні послуги, отримати інформацію про діяльність підрозділів Державної служби охорони або надати свої пропозиції щодо поліпшення роботи ДСО ви можете за адресами:

Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

Державної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорони

м. Чигирин, вул. Гру-шевського, 23а, 2-77-36

м. Сміла, вул. Потор-жинського, 6, 4-32-48

м. Городище, вул. Лені-на, 77, 2-40-14, 2-26-21

м. Шпола, вул. Ост-ровського, 19в, 5-32-86

м. Умань, вул. Жовтне-ва, 3, 3-58-54

м. Золотоноша, вул. Сі-чова, 1, 5-51-12

м. Звенигородка, вул. Чапаєва, 36а, 2-26-48

м. Ватутіне, пров. Крас-ний, 3, 2-26-48

м. Канів, вул. Леніна, 22, 3-30-98

м. К.-Шевченківський,

вул. Коцюбинського, 3, 2-42-22

м. Кам’янка, вул. Кіро-ва,1, 6-19-04

м. Тальне, вул. Ж.Революції, 15, 3-07-19

м. Катеринопіль, вул.Лікарняна, 24, 2-35-35

м. Жашків, вул. Божен-ка, 3, 6-20-55

0-800-211-000; 0-800-502-220(з міських номерів – дзвінки безкоштовні)

о чужих квартир і будинків він удирався, вжив-ши, як правило, всіх запобіжних заходів. Однак цього разу йому геть не пощас-тило: маєток черкаського ско-робагатька, за яким він пиль-

нував не один місяць, виявився обладнаним сучасною охорон-ною системою. Відтак варто йому було розбити вікно на верхній терасі, як сигнал про це вмить надійшов на централь-ний пульт. Вкрай заклопотаний пошуками сейфа з грошима, Граф (так звали злодія) не здога-дувався, що у ці хвилини кілька машин з «мигалками» вже мчать по його душу.

Не вкластися у норматив бійці не могли апріорі, адже з самого початку це була спла-нована міліцейська операція із затримання на гарячому одного з небезпечних злодіїв-реци-дивістів. Для її здійснення разом із «грифонів-цями» у «царське містечко» у Дахнівці вируши-ла група оперативників. Їхав і господар маєтку, засвідчити на місці вторгнення непроханого гостя. Усю цю рать Граф побачив крізь вікно третього поверху занадто пізно. Вибравшись з автомобіля, міліцейський начальник крикнув у мегафон:

– Будинок оточений з усіх сторін! Тому рад-жу тобі, Графе, спускатись вниз!

– Зараз спущусь! – вигукнув той. На першому поверсі він натрапив на пляш-

ку горілки «Немирів» і зробив кілька ковтків. Спиртне підбадьорило. У дворі, де він невдовзі з’явився, юрмилося повно людей у формі. Був тут і одягнутий у світле пальто господар будин-ку. Побачивши його, Граф миттєво збагнув, що це його шанс. На очах ошелешених міліціо-нерів він підскочив до чоловіка, однією рукою обхопив його за плечі, а другою – приставив до шиї ножа.

– Слухайте! Цей поки дьок зараз помре, якщо ви не випустите мене на вулицю і не передасте ключі від одного з ваших автомобілів!

Правоохоронці, щоб уникнути крово-пролиття, виконали усі вимоги Графа. На мілі-цейських «жигулях» той дістався до центру міста, залишивши машину у районі готелю «Росава». Організована за втікачем погоня не дала толку.

Не так склалося,як гадалося

Граф усвідомлював, що менти не заспоко-яться, поки його не впіймають, саме для цього була приведена у дію вся правоохоронна ма-шина. Він довго і безцільно тинявся міськими вулицями, не наважуючись з’являтися у своїх близьких – остерігався засідки.

На Черкаси опустилися ранні зимові сутін-ки, коли Граф забрів у якесь кафе попити чаю і зігрітися. У закладі майже нікого не було, за винятком кількох чоловіків, які грали у карти на гроші. Прислухаючись до їхньої жвавої роз-мови, Граф обмірковував місце своєї майбут-ньої ночівлі. Варіантів у нього не було майже ніяких. Що більше він сушив голову над цим питанням, то швидше доходив висновку, що ніч йому доведеться провести в якомусь із підвалів.

Хід невтішних думок Графа перервав дзвінок мобільного. Дзвонила донька Юлія – студент-ка Київської консерваторії. Не ставши свого часу професійним музикантом, Граф доклав зусиль, аби його мрію здійснила саме вона. Позаду у дівчини вже були три роки навчання. Навряд чи Юля закінчила б хоч один курс, коли б не батьківська «спонсорська» підтримка, яку той надавав своїй улюблениці за будь-яких обставин. Однак цього разу донька розпочала розмову не з грошей.

– Батьку, у тебе знову неприємності? – запи-тала вона стривожено.

– Хто тобі сказав? – здивувався він. – Батьку, я все знаю… Тебе розшукує міліція

за спробу пограбування. – Так, це правда. Але взяти мене їм не вдас-

ться! За мене не турбуйся, вивчай свого Бет-ховена і Баха. Гроші надішлю через пару днів. Будь на зв’язку.

Граф вимкнув мобільний і вийшов на ву-лицю. На виході краєм ока він помітив, як від компанії картярів відкололися двоє кремезних хлопців і поспішили за ним. «Невже на гоп-стоп хочуть узяти?..» – подумалось йому. Граф не помилився. Не доходячи до перехрестя ву-лиць Смілянської і Хрещатика, один із хлопців голосно мовив:

– Стій, йолопе! Ти нам потрібен.– Навіщо?– Дуже сподобався твій мобільник. Відда-

си його сам, чи як?..– Ви б краще поцікавились, з ким затіяли

гру. Я – Граф. Чули про такого?– Ти, падло, такий граф, як я – князь! – ви-

гукнув один зі злочинців. Як не образливо було Графу чути останню

фразу, він усе ж дозволив їм договорити. Потім, відчувши спиною, що розраховува-ти на якийсь інший вихід із ситуації більше не доводиться, завченим рухом вихопив із кишені ножа. Удар дістався молодому бан-дитові у пах. Той застогнав від болю і опус-тився на асфальт. Другий бандит злякано відскочив убік і кинувся навтьоки. Через якусь мить спробував це зробити його закри-вавлений напарник, але зумів пробігти лише кілька десятків метрів і знову упав. «Мабуть, віддав кінці», – вирішив Граф. Найпершим його бажанням було звільнитися від забруд-неного кров’ю ножа, він пожбурив знаряддя вбивства у снігову кучугуру.

Оце так віддячив«Ось і влип остаточно», – твердив собі

Граф, добираючись пішки до приміського села Л. – після кривавого нічного інциденту у Черкасах інших шляхів для нього уже не існувало. У цьому селі мешкав після черго-вої ходки у зону його колишній подільник на

прізвисько Сич. Зважив-ши на життєвих терезах їхнє минуле, той просто зобов’язаний був надати Графу тимчасове приста-нище, яке він бувало неод-норазово надавав для Сича у скрутну хвилину. А ще за колишнім подільником значився борг у тридцять тисяч гривень. Ці гроші ой як потрібні були Графовій доньці Юлії.

Увійшовши вдосвіта у теплий будинок, Граф від-чув, що сьогодні у ньому ще не лягали. Довгий стіл майже суціль заставлений пляшками і тарілками. За-хмелілий Сич широко роз-вів руки для вітання.

– Очам своїм не вірю! Невже це Граф власною персоною? – пролопотів він скрипучим після нічного за-стілля голосом.

У будинку Сич був не один. Поруч знаходилася якась жінка з густими роже-вими плямами на обличчі. Повернувшись до неї, Сич продовжив у тому ж дусі:

– Маринко, ти знаєш, хто

до нас завітав? Мій найближчий друг Граф! Ми з ним такі справи у молодості провертали! Сам Бог велів за це випити!

Здавалося, жінка тільки й чекала цього сигналу, швидко наповнила фужери горілкою і поставила їх перед чоловіками. Однак Граф свій прикрив долонею.

– Спочатку ми маємо, друже, перетерти з тобою одну тему.

– Валяй. Можеш при Маринці. У мене від неї секретів немає.

У двох-трьох словах Граф розповів Сичу все, що з ним трапилося за останню добу. Протя-гом розмови обличчя подільника було щирим і доброзичливим, але коли Граф несподівано перейшов на гроші, воно почало нагадувати витесаний з каменю лик Будди.

– Твій базар про гроші я, Графе, не сприй-маю, – видавив із себе після вимушеної паузи

Сич. – Очевидно, ти забув, що усі твої бабки до копійки були передані в касу общака. Шукай їх там.

– Ну, Сичу, ти оборзів! Мова про гроші, які ти у мене позичив три роки тому, коли зібрав-ся купувати чи то собі, чи то сину автомобіль. Згадай, будь ласка, дуже тебе прошу! Мені ці гроші потрібні як ніколи. Я не піду з твоєї хати, поки ти їх не повернеш. Я не прошу всі, а хоча б частину.

Сич почесав потилицю і, обмінявшись пог-лядом із співмешканкою, мовив:

– Гаразд. Постараємося з Маринкою щось нашкребти. А тепер – берімо чарки, бо, їй-бо, соромно перед горілкою.

Зі своєю «місією» жінка справилась відмін-но: після третього фужеру Граф відчув, що якась невидима сила хилить його донизу, і протистояти їй він уже не в змозі.

Був холодний зимовий ранок, коли один із мешканців села вирушив до Дніпра, щоб відшукати на льоду зручне місце для бит-тя лунок. Опинившись на присипаній снігом кризі, чоловік пройшов кілька десятків метрів у напрямку фарватера і побачив, що утворені після нещодавньої відлиги проталини знову затягнуло молодим льодком. Кращого місця для лунок годі було шукати. На облюбованій території він побачив силует ще одного рибал-ки. «Ще звечора вийшов на лід, чи що?» – по-думав чоловік. Пильніше придивившись до небажаного конкурента, він помітив, що той не робить жодних рухів, немов його хтось намер-тво приварив до льоду електрозваркою. Аби задовольнити свою цікавість, чоловік набли-зився до загадкового рибалки впритул, та вже через лічені секунди побіг до берега, немов ошпарений. То був не рибалка, а наполовину вмерзлий у лід небіжчик.

Направлена на узбережжя слідчо-опера-тивна група виявила на тілі покійного без-ліч синяків і гематом. Встановлюючи особу вбитого, працівники міліції констатували, що це не хто інший, як оголошений у розшук кримінальний авторитет на прізвисько Граф. Подальші розшукові заходи вивели оператив-ників на Сича та його подругу. На першому ж допиті остання зізналась, що брала участь у зумисному вбивстві. Хоч, за її словами, воно трапилось випадково. Після того, як Граф добряче захмелів, Сич поклав його у ліжко відіспатись. Не придумавши, де взяти для гостя грошей, вони вирішили добряче відду-хопелити його, щоб забув дорогу у село Л. Від завданих ударів Граф утратив свідомість. Аби він швидше дійшов до тями, чоловіка вкину-ли у холодний погріб. Там ранком господарі і знайшли його без ознак життя. Щоб замести сліди, посеред ночі завантажили на сани і від-везли на Дніпро...

Володимир УШАНОВ

Д

Гроші для Юлії

фот

окол

аж М

арин

и М

ЕЛЬН

ИК

cmyk



Як керувати власним часом

Відчуваю роздратування через нестачу вільного часу. Не встигаю виконувати заплановані справи, на роботі часто хапаюся за все одразу, вдома – те саме, а потім «зриваюся» на своїх близьких. Як подолати роздра-тування?

Ірина, 32 рокиНервові зриви свідчать про стан

хронічної емоційної і фізичної втоми. Вас дратують усілякі непередбачуваності, що порушують звичний «розпорядок» запланованих справ. Можливо, непо-мірно завантажуючи себе справами, ви таким чином «тікаєте» від самої себе, тобто від більш глибоких проблем, на які ви не наважуєтеся «тверезо» поглянути (наприклад, невдоволеність собою або роботою, особисті негаразди). Спершу приділіть увагу відпочинку, налаштуйте себе на мирний лад, виробіть спокійне ставлення до буденних справ. У повсяк-денній активності важливо навчитися розставляти пріоритети – розрізняйте справи нагальні та ті, які можна відкласти на певний час; справи, за які ви особис-то несете відповідальність, і ті, які мож-на доручити іншим (так, частину хатніх справ можна перекласти на близьких). Важливо розраховувати власні сили, не прагнути «охопити неохоплюване». Також чітко розмежовуйте професійну і особисту сфери, залишаючи професійні турботи на роботі.

Мовасуперечки

Не можу знайти спільної мови з 20-річним сином. Спілкування з ним пере-творюється на нескінченні суперечки, неможливо дійти згоди ні з якої пробле-ми. Часто ми обидва не стримуємося і переходимо на крик. Боюся втратити контакт із сином. Що робити?

Олена, 46 років

Ваша поведінка диктується тривогою, що пов’язана з дорослішанням вашого сина, і за цим криється страх розлучення, втрати контакту з сином. Його поведінка може бути демонстрацією позиції «я вже дорослий!». Вирішальне значення для результату суперечки має мова, якою ви спілкуєтеся з сином. Навіть якщо ви праві, ви можете не досягти свого, якщо використовуєте хибний спосіб спілку-вання. Почувши звинувачувальний тон, ваш син автоматично почне «захищати-ся». Формою такого захисту є грубощі або замикання у собі, «глуха оборона». Деструктивним для спілкування є вико-ристання слів «завжди» і «ніколи» (на-

приклад, «ти ніколи мене не слухаєш!», «ти завжди наполягаєш на своєму!»), використання образливих висловів, за-маскованих погроз на зразок: «зроби, як я кажу, а то…». Може виникнути ілюзія: що голосніше ви скажете, то швидше син вас почує. За таких умов ви обидва пере-ходите «на особистості», а проблема за-лишається невирішеною. Тому важливо проаналізувати власні страхи і типовий стиль спілкування з сином.

Як догодити жінкам і не втратити себе?

Усі мої знайомі переконані, що жінки мною «крутять, як хочуть». Я надто відповідальний за характером, не можу відмовити, якщо жінці потрібна допомога. Результат – жінки часто переходять припустиму межу, що вияв-ляється в непомірних вимогах, образах, грубощах. Як правильно побудувати стосунки з жінками, щоб зберегти власний «внутрішній простір»?

Іван, 40 років

Думка знайомих ще не свідчить про вашу слабохарактерність. Ваша «риса» може бути пов’язана із особливостями виховання в дитинстві, а також із над-мірною критичністю до себе. Можливо, у вас є внутрішня потреба сподобатися або догодити всім жінкам, з якими ви спілкуєтеся, товаришуєте. Вас турбує дисгармонія у співвідношенні власних інтересів із інтересами жінок з вашого оточення. Ймовірно, ви боїтеся відмо-вити через страх виглядати в їхніх очах «поганим», «безвідповідальним». Та-ким чином, ви зосереджуєтеся на тому, як вас сприйматимуть жінки, при цьому втрачаєте з поля зору власні інтереси, не розраховуєте власні можливості у вико-нанні їхніх прохань. Чітко визначте для себе, де знаходиться межа ваших мож-ливостей надавати допомогу. Не бійтеся

поводитися як доросла і зріла людина і вчиняти так, як ви вважаєте за потрібне.

Як поводитися з колишнім чоловіком?

Нещодавно мене покинув чоловік, пішов до іншої. Я дуже важко переживаю розлучення. Проте він продовжує пово-дитися зі мною як хороший друг. Я ж не можу його ані бачити, ані чути. Як пра-вильно вчинити: підтримувати вигляд дружби чи уникати спілкування з ним?

Світлана, 35 роківРозлучення з близькою людиною пси-

хологи відносять до одного з найсильні-ших стресових чинників, поряд з утра-тою близьких у разі смерті. Розлучення зазвичай супроводжується образою, душевним болем, а також відчуттям провини, почуттям ще невтраченого ко-хання до партнера. Важливо зрозуміти свої почуття, відреагувати їх, «відхворі-ти». Придушення власних емоцій без їх аналізу й розуміння веде до погіршення

самопочуття. Якщо ви не можете ба-чити колишнього чоловіка,

то не варто себе примушувати. Є вислів: «дружби після кохання не буває». Нерід-ко одна зі сторін намагається перевести стосунки у площину дружби. Мотиви та-кої поведінки – знеболення розриву та потреба у контролюванні життя колиш-нього партнера. Такий компроміс доз-воляє бути в курсі його справ. Дружба з колишнім коханим можлива, але пізніше, коли ваші душевні рани загояться. Доб-ре те, що будучи ініціатором розлучення, ваш колишній чоловік намагається «збе-регти людське обличчя», не ворогує з вами. Таким чином, за вами залишаєть-ся право вибору: зберегти із ним дружбу чи викреслити його назавжди зі свого життя.

На запитання відповідалаБогдана ІВАНЕНКО,

кандидат психологічних наук

зворотний зв’язок

ДОШКА ОГОЛОШЕНЬ

Продам шкаф 2-х дверный, полированный, на ножках. Цвет коричневый. В хорошем состоянии. Цена 350 грн. 45-90-87.

Продаю тюнер-радиоприемник “BEOMA-STER 901”. С А.С. – “SHARP”. Производство Герма-ния. Цена 350 грн. 45-90-87

Досвідчений викладач англій-ської мови пропонує репети-торство для дітей та дорослих, підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

72-21-85

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 1

16

00

(«

Мо

ло

дь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

Продам будинок у с.Сагунівка. 0,25 га, цегля-ний, 51,2 м2. Газифікований. Усі господарські споруди. Вулиця асфальтована. Ціна 18 000 у.о. Торг.

34-26-83, (098) 075-16-01

Шановні наші читачі!Особливістю рубрики «Зво-ротний зв’язок» є те, що на цій сторінці друкуються листи читачів чи відповіді на їхні запитання. Листи пропонуємо надсилати у такі підрозділи:

«ВІТАЄМО» – скористайтесь на-годою безкоштовно привітати рідних, близьких, знайомих із днем народження, ювілеєм, будь-яким святом;

«МОЗАЇКА» – публікуються

розповіді читачів про проблеми їхнього міста, села чи вулиці, відносини між людьми та нез-вичні історії з життя;

«ДЯКУЮ» – можна висловити вдячність близьким, друзям і просто стороннім людям, які чимось допомогли: перемогти хворобу, повернути втрачений гаманець або надали допомогу на місці нещасного випадку;

«АЛЬБОМ» – сюди можна надсилати фото знімки з весіль, днів народження, святкувань з приводу виходу на пенсію тощо;

«А ВАМ СЛАБО?» – тут можна розповісти про знайомих вам людей із «золотими руками» та їхні винаходи, також про те, як можна «виживати» в скрутний економічний час.

«НЕ МОЖЕ БУТИ» – про незвичайні історії з вашого життя; або розповіді про цікаві ситуації, у які потрапляли рідні, сусіди, знайомі, знайомі знайомих.

«ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ» – у цьому розділі експерти відпові-датимуть читачам на запитання з охорони здоров’я, освіти, економіки, щодо пошуків робо-ти, а також консультуватимуть стосовно житлових та інших проблем. (Запитання читачів та відповіді експертів публіку-ватимуться без посилання на конкретних авторів чи офіційних осіб);

«ГУМОР» – гуморески та кари-катури, веселі історії з життя.

Пробиваем скважены. про-бивные колодцы! Со своего материала и материала заказ-чика. Подвод воды в жилые и хозпомещения. Отопление. Услуги сантехника. 097-461-98-89; 097-530-81-45

рекл

ама

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ•

cmyk



Лікарня. Ранок понеділка. Професор разом зі студентами-практикантами здійснює обхід в інфекційному відділенні.

Професор: - Подивіться на цю хвору - класична

“рожа”.Хвора:- Ви б краще на себе в дзеркало по-

дивилися!

Блондинка телефонує при-ятелю:

- У мене, схоже, роздвоєння особис-тості!

- Приїжджай до мене! Завжди мріяв спробувати відразу з двома дівча-тами!

У ліфті їдуть подружня пара і їхня трирічна дочка. Тато тримає дівчинку на руках і каже:

- Щось спина чешеться.Дочка тягнеться і чеше йому спину:- Давай почухаю... Ой, і в мене заче-

салася!Дружина:- А в мами що чешеться?Дочка:- А в мами нічого не чешеться, мама

миється.

Чоловік перед пенсією при-ходить до лікаря для останнього профогляду.

Лікар: - Ну, навіть не знаю, як вам це

сказати... Загалом, ваше серце на останньому конанні, і вам залиши-лося жити півроку.

Мужик у шоці: - Лікарю, а чи можна щось зробити?- Ну, як вам сказати... Ви можете ки-

нути пити, курити, не їсти смаже-ного і гострого і ні в якому разі не займатися сексом.

- І що, якщо я кину все це - я прожи-ву довше?!

- Ні, але життя, що залишилося, здасться вам набагато довшим.

В одному первісному племені якось засперечалися, що важливі-ше: Місяць чи Сонце. Ледь до бій-ки не дійшло: одні кричать - Сонце, інші - Місяць. І от пішли вони до вождя, якого вважали найрозумні-шим. Вождь думав три дні, а потім сказав:

- Місяць важливіший!На запитання, чому, пояснив:- Сонце дає нам світло вдень. Удень

нам світло не потрібне. А Місяць дає світло вночі. Вночі світло дуже потрібне.

У родині знатного лорда був хлопчик, який від народження не розмовляв. І от якось за сніданком, у 16 років, він, чаюючи, запитує:

- Чому чай холодний?!Усі відразу:- Синку! Ти заговорив! Радість яка!

Чому ти досі мовчав?- Досі все було гаразд.

Лондон. Кабінет англійського джентльмена. Відчиняються двері, ввалюється дворецький:

- Повінь!- Вийдіть і доповісте, як належить.Дворецький виходить, зачиняє за

собою двері, через кілька хвилин входить зі словами:

- Темза, сер!

Стоїть мужик на підвіконні 9-го поверху:

- Я зараз викинуся!Дружина:- Я тобі роги наставила, а не крила!

- Чоловіче, ми в метро, до речі!

- Я в курсі.- Чоловіче, я зараз закричу!- Рано.

- Ви знаєте, ніколи б не по-думала, що зустріну вас у такому місці! Місці гріха і розпусти! А ще здавалися пристойною людиною! Завтра, на худраді, я порушу пи-тання про... ні, вже давайте нижче... отож на худраді... я... поставлю... давайте я сама... поставлю...

Здоров‛я - це коли все болить, але ще є сили не йти до лікаря!

Ранковий дзвінок:- Серього, ми вчора пиво пили?- Пили...- А горілку?- Пили...- А коли горілка закінчилася, пили

авіаційне паливо?- Пили...- Не йди в туалет, я тобі з Токіо

телефоную!

Зустрічаються двоє:- Чув, що в тебе недавно народилася

дочка?- Так, ось уже почали збирати на

придане!- А в мене вчора народився син! По-

чали збирати на військкомат!

Жінка у захваті:- Любий, ти такий розумний у мене,

такий розумний, ну, просто геній.- Та ні, я нормальний, просто ти

дурепа.

- Дівчино, подаруйте мені своє фото.

- (кокетливо) А навіщо вам?- А я на сервант поставлю, щоб діти

боялися по цукерки лазити.

Мужик виграв у лотерею велику суму.

Друг його запитує:- Ну, а твоя дружина як до цього

поставилася?- Вона від подиву оніміла!- О, поперло тобі!

- Алло! Ви потрапили у військкомат. Ми розуміємо, що випадково...

Оголошення на цвинтарі:«Громадяни! Похорон – у порядку

живої черги!».

У плавальний басейн зали-вається 400 літрів води, а вили-вається 405 літрів!

Запитання: чи є совість у спорт-сменів-плавців?

- Дівчино, а що ви робите сьогодні ввечері?

- Зателефонуйте мені завтра, роз-повім.

Оголошення: «Лікування по фотографії. Тим, хто надіслав інтимні фото –знижки».

Блондинка на прийомі в поліклініці:

- Лікарю, я знайшла в упаковці чипсів пакетик з написом “не їсти!” Скажіть, я помру?

- Ну, всі ми помремо...- Всі?! Що ж я наробила!

У котеджному селищі, повер-нувшись додому пізно, чоловік ліг спати в окремій кімнаті. Почув-ши вночі лемент дружини, він поспішив до неї, але лише встиг побачити, як у вікні промайнула чоловіча постать.

- Він двічі зґвалтував мене! - поскар-жилася дружина.

- Так чому ж ти відразу не закричала?- Я думала, це ти, поки він не почав

удруге.

Багатий чоловік – той, хто го-литься одноразовим лезом справді один раз.

- Хто вчора зі звільнення п‛яний прийшов? - кричить пра-порщик перед вишикуваною ро-тою. Всі мовчать, ховають очі.

- Хто, я вас запитую?!Один солдат робить крок уперед:- Я, товаришу прапорщик...- Підеш зі мною похмелятися! Решта

– направо!

– О, сусіде, так ти, я дивлюся, веселий. Для чого свято?

– Ну, так... Того... Сину велосипед купив. Обмиваю.

– Так ти ж його три місяці тому купив.

– Сусіде, не повіриш – там стільки деталей!учора – рушницю, а сьо-годні – труну.

на дивані

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

ПП "Видавництво "Республіка"м. Черкаси, вул. Вербовецького, 1а

Газета віддрукована в друкарні

Видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою

– публікуються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.

Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №661 ПРРеєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-10

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2011 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2011 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,80 грн6 місяців – 40,80 грн

ВАРТІСТЬ

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ihдекс 49444

1 місяць – 5,60 грн6 місяців – 33,60 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 8

70

0 (

«М

ол

од

ь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

Зага

льн

ий

ти

раж

87

00

(«

Мол

од

ь Ч

ер

кащ

ин

и»

, «

Свй

час +

ТВ

пр

огр

ам

а»

)

cmyk

News & Politics

Молодь Черкащини №10 2011 р